Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.

Геополітичний імпульс і реакція держав

• Reuters повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.
• Висновок: паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.

Податки, субсидії та пряме стримування цін

• Нідерланди оголосили тимчасові податкові пільги, щоб компенсувати зростання цін на пальне.
• Швеція скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.
• Сербія знижує акциз на сиру нафту сукупно на 60%, щоб заспокоїти місцевий ринок.
• Італія розглядає скорочення акцизів, щоб пом’якшити ціни на пальне.
• Іспанія просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.
• Аргентина відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.
• Малайзія збільшує витрати на субсидії на бензин до 2 млрд ринггітів з 700 млн ринггітів, щоб зберегти фіксовану ціну.
• Таїланд намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні 33 бати за літр, або 1,02 долара.
• Греція виділяє 300 млн євро на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.
• Румунія зменшує акциз на дизель на 0,30 лея, або 0,0679 долара, за літр.
• Південна Африка на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.
• Бразилія ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила 12% податок на експорт нафти.
• Північна Македонія знизила ПДВ на бензин і дизель з 18% до 10% на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.
• Намібія тимчасово скорочує паливні збори на 50% щонайменше на три місяці, до кінця червня.
• Висновок: податкове пом’якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.

Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку

• Індія заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.
• Південна Корея вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.
• Китай, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.
• Сербія продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.
• Висновок: уряди дедалі частіше ставлять енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.

Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання

• Австралія вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом’якшити дефіцит, який уже б’є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.
• Камбоджа збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В’єтнаму і Китаю.
• Шрі-Ланка запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.
• Філіппіни активують надзвичайний фонд обсягом 20 млрд песо, або 333 млн доларів, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.
• Бразилія запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.
• Висновок: країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.

Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів

• Індія використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.
• Щоб уникнути дефіциту для 333 млн домогосподарств, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.
• Японія планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.
• Нігерія повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.
• Індонезія почне впровадження програми B50 з 1 липня. Ідеться про суміш 50% біодизеля на основі пальмової олії та 50% звичайного дизелю.
• Висновок: паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.

Адміністративне регулювання попиту і споживання

• Словенія тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.
• Таїланд одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.
• Австралія закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться місяцями.
• Висновок: уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.

Що це означає для світового нафтового ринку

• Загальний висновок: глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача.
• Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.
• Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.
• Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.
• Кількісні параметри з матеріалу — 60% зниження акцизу в Сербії, 2 млрд ринггітів субсидій у Малайзії, 33 бати за літр дизелю в Таїланді, 300 млн євро допомоги в Греції, 20 млрд песо надзвичайного фонду на Філіппінах, 12% податку на експорт нафти у Бразилії, 18% до 10% ПДВ у Північній Македонії, 50% зниження зборів у Намібії, 333 млн домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск B50 з 1 липня в Індонезії — показують масштаб і терміновість реакції.

«Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.» — Reuters

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Світові нафтові ринки різко відреагували на нову ескалацію конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Попри заяви про прогрес у переговорах, загрози знищення ключової енергетичної інфраструктури Ірану та фактичне блокування Ормузької протоки спричинили стрімке зростання цін і посилили ризики для глобального «постачання» нафти.

Ескалація конфлікту та ринок нафти: ключові фактори впливу

Геополітичний тиск і загрози інфраструктурі

Президент США Дональд Трамп заявив про можливість повного знищення енергетичної інфраструктури Ірану у разі провалу переговорів щодо припинення вогню. Йдеться про електростанції, нафтові родовища, а також стратегічний експортний вузол — острів Харг.

• Острів Харг забезпечує близько 90% експорту іранської сирої нафти
• Під загрозою також опинилися опреснювальні установки, критично важливі для водопостачання
• Іран уже посилив оборону острова: системи ППО та мінування потенційних зон висадки

«Якщо угоди не буде досягнуто найближчим часом, ми повністю знищимо електростанції, нафтові свердловини та острів Харг», — Дональд Трамп

Ормузька протока: вузьке місце глобального «постачання»

Конфлікт фактично паралізував судноплавство через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних коридорів світу.

• Через протоку проходить близько 20% світового «постачання» нафти
• Більшість комерційного трафіку наразі зупинено або перенаправлено
• Страхові компанії відмовляються покривати ризики перевезень у регіоні

Цінова реакція ринку

На цьому тлі ціни на нафту різко зросли:

• Brent перевищив $115 за барель
• WTI перевищив $100 за барель
• Ринок перебуває під тиском через логістичні обмеження та ризики дефіциту

Переговори та дедлайн

Попри заяви США про прогрес, Іран офіційно заперечує наявність прямих переговорів і висуває власні умови:

• Контроль над Ормузькою протокою
• Гарантії воєнних репарацій
• Повне припинення ударів з боку США та Ізраїлю

Ключовою датою залишається 6 квітня — крайній термін, після якого можливе різке загострення.

Військова ескалація

Ситуація на місцях продовжує загострюватися:

• Іран здійснив ракетно-дронову атаку на авіабазу Принца Султана
• Пошкоджено американські літаки-заправники
• 15 військових США поранено, з них 5 — критично
• Пентагон розглядає можливість відправки до 10 000 додаткових військових

Можливі сценарії розвитку подій

Аналітики розглядають два основні сценарії:

• Удар по острову Харг:
  • Може скоротити видобуток Ірану вдвічі
  • Призведе до негайного дефіциту на ринку
• Окупація острова:
  • Вимагатиме тривалої військової присутності США
  • Ймовірно спровокує удари у відповідь по інфраструктурі Перської затоки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Диверсифікація джерел: блокування Ормузької протоки змушує імпортерів шукати альтернативні маршрути та постачальників
• Логістична стійкість: перенаправлення танкерів і відмова страховиків підвищують витрати та ризики «постачання»
• Стратегічні запаси: зростає значення резервів через ризик раптового дефіциту
• Сценарії криз: атаки на експортні вузли можуть миттєво вивести з ринку значні обсяги нафти

Захист критичної інфраструктури

• Військова складова: Іран вже посилив захист ключових об’єктів (ППО, мінування)
• Ескалація ризиків: удари по енергетичній і водній інфраструктурі можуть мати гуманітарні наслідки
• Міжнародна реакція: ООН попереджає, що атаки на цивільну інфраструктуру можуть бути класифіковані як воєнні злочини

Зміни у ціноутворенні

• Цінова структура: премії за ризик та логістику стають ключовими компонентами ціни
• Маржа: зростає через обмеження «постачання» і підвищені витрати транспортування
• Конкуренція: обмеження доступу до іранської нафти змінює баланс між постачальниками

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Європейський ринок нафтопродуктів демонструє різке зростання волатильності, що змусило аналітичне агентство Platts тимчасово змінити правила формування цін. Причиною стали перебої з морською логістикою через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального «постачання» нафти та пального.

Що змінилося на ринку пального Європи

Аналітична платформа Platts (частина S&P Global Energy) 25 березня 2026 року тимчасово змінила параметри цінових коливань у своїй системі Market on Close (MOC) — механізмі, який використовується для формування еталонних цін на ринку.

Ключові зміни у ціноутворенні

• Максимальний крок зміни ціни збільшено до $2/т кожні 20 секунд замість стандартного $1/т
• Зміни стосуються лише торгової сесії 25 березня 2026 року
• Рішення охоплює як фізичні поставки, так і деривативи (фінансові інструменти на основі нафтопродуктів)

Market on Close (MOC) — це процедура, під час якої визначається ринкова ціна через аналіз заявок на купівлю та продаж у фінальні хвилини торгів.

Які саме продукти підпали під зміни

• Середні дистиляти (дизель, авіаційне паливо):
  • ULSD (ультранизькосірчистий дизель) у регіонах Північно-Західної Європи та Середземномор’я
  • Авіаційне паливо (jet fuel)
  • Газойль із різним вмістом сірки (0,1% та 50 ppm)
• Легкі фракції:
  • Бензин у регіоні Середземномор’я та Північно-Західної Європи
  • Нафта (naphtha)
• Скраплений газ (LPG):
  • Крок зміни ціни збільшено до $2/т кожні 60 секунд (замість $1/т)
  • Для формул, прив’язаних до нафти: до 0,50% кожні 60 секунд (замість 0,25%)

Чому це сталося

Platts прямо пов’язує це рішення з підвищеною волатильністю ринку, яка виникла через:

• проблеми з проходженням суден через Ормузьку протоку
• ризики для глобального «постачання» нафти та нафтопродуктів
• невизначеність у логістиці ключового енергетичного коридору

Ормузька протока — стратегічний маршрут, через який проходить значна частина світового експорту нафти. Будь-які перебої тут миттєво впливають на глобальні ціни.

Гнучкість правил як індикатор нестабільності

• Platts підкреслює, що може змінювати правила ціноутворення протягом дня залежно від ринкової ситуації
• Це свідчить про високий рівень невизначеності та швидкі зміни балансу попиту і пропозиції

Потенційні наслідки для країн імпортерів енергоресурсів

Зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Зростання волатильності цін означає більші ризики для імпортерів пального
• Порушення логістики через Ормузьку протоку може вплинути на глобальні маршрути «постачання», що підвищує значення альтернативних джерел
• Україна, як імпортер, може зіткнутися з непрогнозованими ціновими коливаннями на дизель і бензин

Логістична стійкість і стратегічні запаси

• Підвищена нестабільність підкреслює важливість:
  • диверсифікації маршрутів «постачання»
  • створення стратегічних запасів пального
  • готовності до сценаріїв з перебоями морських перевезень

Ціноутворення та ринкові механізми

• Збільшення кроку зміни цін у MOC свідчить про:
  • розширення цінових діапазонів
  • можливе зростання маржі трейдерів через ризики
  • вищу роль біржових індикаторів у формуванні внутрішніх цін

Таким чином, навіть короткострокові зміни у правилах оцінки цін від Platts є важливим сигналом для ринку: глобальна енергетична система входить у фазу турбулентності, де логістичні ризики швидко трансформуються у фінансові.

Джерело: Terminal
За матеріалами: S&P Global Platts

Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання.

Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку

Радикальне зниження акцизів як антикризовий інструмент

Сербський уряд обрав фіскальний механізм швидкого реагування — різке зниження акцизного навантаження на енергоносії.

• Загальне скорочення акцизів складе 60%
• На першому етапі акцизи на пальне вже знижено на 20%
• Додатково планується ще 40% скорочення
• Мета — стримати зростання цін на бензин і дизель

Президент Сербії прямо визнав, що рішення має високу ціну для бюджету:

«Ми зробимо це навіть ціною втрати податкових надходжень» — Олександр Вучич

Цінове регулювання та контроль ринку

Сербія вже кілька років застосовує адміністративні методи контролю паливного ринку.

• З лютого 2022 року діє цінове обмеження на бензин і дизель
• Ціни переглядаються щотижнево урядом
• Продовжено заборону експорту нафти та нафтопродуктів до 2 квітня
• Це дозволяє утримувати ресурс всередині країни

Ставка на запаси та відсутність дефіциту

Влада запевняє, що ситуація з фізичною наявністю пального залишається стабільною.

• Сербія має достатні запаси дизеля, бензину та газу
• Дефіциту пального на АЗС не очікується
• Нормування продажу не планується

Критична залежність від російського газу

Окремим ризиком залишається структура імпорту енергоресурсів.

• До 90% споживання газу забезпечує Gazprom
• Річне споживання становить близько 2,5 млрд кубометрів
• Чинний контракт спливає 31 березня
• Белград прагне продовження угоди

Президент Сербії наголосив на ризиках:

«Сербія стикається зі зростаючими ризиками у забезпеченні безперервних і надійних постачань» — Олександр Вучич

Геополітичний фактор: війна як драйвер цін

Ключовим зовнішнім фактором рішень уряду стала ескалація конфлікту на Близькому Сході.

• Війна Ізраїлю та США проти Ірану впливає на глобальні енергоринки
• Зростають ризики перебоїв постачання та цінових шоків
• Сербія намагається випередити внутрішні наслідки цих процесів

Висновки: модель антикризового управління

Дії Сербії демонструють комплексний підхід до стабілізації паливного ринку:

• Фіскальні інструменти — зниження акцизів для стримування цін
• Адміністративний контроль — цінові обмеження та заборона експорту
• Фізична безпека — накопичення запасів пального
• Енергетична дипломатія — переговори щодо постачання газу

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Японія розпочала вивільнення нафти з аварійних резервів на тлі енергетичної кризи, спричиненої фактичним закриттям Ормузької протоки Іраном у відповідь на удари США та Ізраїлю. Ключовий акцент ринку зараз зосереджений на двох кроках стабілізації: односторонньому вивільненні 80 млн барелів з боку Токіо та координованому вивільненні рекордних 400 млн барелів під егідою МЕА. Саме ці дії мають пом’якшити дефіцит пропозиції та стримати тиск на ціни на нафту і, відповідно, на вартість нафтопродуктів для кінцевих споживачів. Водночас ринок поки не вважає ризик знятим: Brent тримався на рівні $104,85 за барель станом на 05:45 GMT 16 березня, що більш ніж на 40% вище за рівень початку війни 28 лютого.

Нафтовий шок і відповідь держав

• Пусковим чинником кризи стало фактичне припинення судноплавства через Ормузьку протоку.
• Через цю артерію зазвичай проходить близько однієї п’ятої світового постачання нафти.
• Висновок: ринок реагує не лише на сам факт війни, а передусім на ризик затяжного порушення фізичного постачання через критичний маршрут.
• Обґрунтування: аналітики прямо вказують, що ціни, ймовірно, зростатимуть доти, доки транспортування через протоку залишається фактично зупиненим.

Що робить Японія для стабілізації котирувань

• Уряд Японії офіційно запустив вивільнення нафти з аварійних резервів, про що 16 березня повідомлено в урядовому віснику.
• Прем’єр-міністерка Санае Такаїчі ще минулого тижня оголосила про намір в односторонньому порядку вивільнити 80 млн барелів із запасів через занепокоєння щодо постачання.
• Висновок: Токіо робить ставку на швидке збільшення доступної пропозиції на ринку, щоб послабити панічну премію в котируваннях.
• Обґрунтування: сам крок напряму пов’язаний із побоюваннями щодо перебоїв постачання через погрози Ірану судноплавству в Ормузькій протоці.

Міжнародний механізм пом’якшення цінового тиску

• МЕА заявило про координоване вивільнення рекордних 400 млн барелів.
• Мета цього кроку, за текстом матеріалу, — пом’якшити удар по ринку від дедалі ширших наслідків війни США та Ізраїлю з Іраном.
• Висновок: головний інструмент зниження цінового тиску для кінцевих споживачів нафтопродуктів у наявному матеріалі — це саме масштабне розкриття стратегічних резервів.
• Обґрунтування: інших конкретних заходів прямого впливу на ціну в тексті не наведено, тоді як резерви прямо подані як засіб амортизації ринку.

Чому ціни все одно залишаються високими

• Попри оголошення МЕА, протягом минулого тижня ціни на нафту неодноразово перевищували $100 за барель.
• У неділю Brent зростав ще на 3%, а в понеділок лише трохи відійшов від піків.
• Станом на 05:45 GMT Brent становив $104,85 за барель.
• Від початку війни 28 лютого ціна зросла більш ніж на 40%.
• Висновок: самих заяв про вивільнення резервів наразі недостатньо для повної нормалізації ринку.
• Обґрунтування: трейдери оцінюють ризик не короткочасного шоку, а тривалого порушення постачання через Ормузьку протоку.

Що це означає для цін на нафтопродукти

• Для кінцевих споживачів ключовим фактором здешевлення нафтопродуктів є стримування нафтових котирувань через додаткову пропозицію із резервів.
• Висновок: чим швидше й масштабніше ринок отримає фізичні обсяги з резервів, тим сильнішим буде ефект послаблення цінового тиску на нафтопродукти.
• Обґрунтування: 80 млн барелів Японії та 400 млн барелів МЕА мають допомогти пом’якшити ринок, тоді як збереження блокади протоки, навпаки, підтримує подорожчання.

Чому Японія діє особливо швидко

• Японія є одним із найбільших імпортерів нафти у світі.
• Країна залежить від імпортного викопного палива приблизно на 80% своїх енергетичних потреб.
• Висновок: для Токіо стабілізація нафтового ринку — це не лише зовнішньополітичне питання, а безпосередній елемент внутрішньої енергетичної безпеки та цінової стійкості.
• Обґрунтування: висока залежність від імпорту означає підвищену чутливість до стрибків Brent і ризиків морського постачання.

Воєнний супровід як відсутній інструмент

• Токіо заявив у понеділок, що не планує відправляти свій флот до протоки, попри заклик президента США Дональда Трампа допомогти розблокувати водний шлях.
• Висновок: Японія наразі обирає економічний, а не військово-морський спосіб реакції на кризу.
• Обґрунтування: фактичний набір дій зводиться до розкриття резервів, тоді як силовий варіант свідомо не використовується.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Al Jazeera

США знову звертаються до стратегічного нафтового резерву як до інструменту впливу на ринок: 11 березня 2026 року Дональд Трамп заявив, що країна зробить невеликий внесок у план МЕА з вивільнення рекордних 400 млн барелів із резервів різних держав, аби стримати ціни, які зросли через війну США та Ізраїлю з Іраном. Історія попередніх рішень Вашингтона показує: у воєнні періоди резерв використовують не лише як страховку від фізичного дефіциту, а й як механізм стабілізації котирувань нафти, а через це і як спробу зменшити ціновий тиск на споживачів нафтопродуктів.

Поточний сигнал ринку

• Дональд Трамп заявив, що США додадуть «трохи» нафти до плану МЕА з вивільнення 400 млн барелів із резервів різних країн.
• Заявлена мета цього кроку — контролювати ціни, які підскочили через війну США та Ізраїлю з Іраном.
• Трамп не уточнив, який саме обсяг нафти надасть Вашингтон, але прямо пов’язав навіть обмежене вивільнення із ціновим ефектом.

«Прямо зараз ми трохи скоротимо це, і це знизить ціни». — Дональд Трамп

• Висновок: у поданому матеріалі головним заходом стабілізації котирувань є додаткове постачання нафти з державних резервів.
• Обгрунтування: Reuters прямо вказує, що вивільнення резервів планують «щоб спробувати контролювати ціни», а Трамп окремо каже, що менше обмеження резерву «знижує ціни».

Масштаб американського ресурсу

• Стратегічний нафтовий резерв США нині містить 415,4 млн барелів.
• Його загальна місткість становить близько 714 млн барелів.
• Більша частина запасів — це високосірчиста, або sour crude, яку американські НПЗ здатні переробляти.
• Нафта зберігається у підземних соляних кавернах на узбережжі Техасу та Луїзіани.

• Висновок: США мають значний технічний ресурс для ринкового втручання, але обсяг чинних запасів уже помітно нижчий за повну місткість.
• Обгрунтування: співвідношення 415,4 млн до 714 млн барелів показує, що резерв далекий від максимально можливого заповнення, отже кожне нове вивільнення має не лише ціновий, а й стратегічний вимір.

Які заходи вже застосовували для стримування цін

• Березень 2022 року: після вторгнення росії в Україну Джо Байден наказав вивільнити 180 млн барелів за шість місяців. Це був найбільший продаж за всю історію резерву.
• Червень 2011 року: Барак Обама наказав вивільнити 30 млн барелів через перебої на глобальному ринку, спричинені громадянською війною в Лівії.
• Цей крок у 2011 році був скоординований із МЕА, а інші країни-члени додатково вивільнили ще 30 млн барелів.
• 1990-1991 роки: після вторгнення Іраку в Кувейт Джордж Буш-старший продав близько 21 млн барелів у два етапи.
• У жовтні 1990 року США провели тестовий продаж 3,9 млн барелів.
• У січні 1991 року, після початку ударів у межах операції Desert Storm, Буш наказав продати 34 млн барелів, із яких фактично було продано 17,3 млн барелів.
• 2019 рік: після атаки хуситів на Саудівську Аравію, яка спричинила зупинку більш ніж половини нафтовидобутку найбільшого світового експортера, адміністрація Трампа заявила про готовність використати резерв, але фактичного вивільнення не сталося, бо видобуток швидко відновився.

• Висновок: з погляду наведених прикладів, базовий антикризовий механізм один і той самий — оперативне збільшення пропозиції нафти через резерв США, а в частині випадків — і через координацію з МЕА.
• Обгрунтування: у 2011 році йдеться про пряму координацію з МЕА та сумарне додаткове вивільнення 60 млн барелів, у 2022 році — про рекордні 180 млн барелів, а в 2026 році — уже про план МЕА на 400 млн барелів.

Що це означає для котирувань нафти

• Вивільнення резервів у тексті подано як інструмент проти ринкового стрибка цін під час воєнного шоку.
• Координація кількох країн через МЕА підсилює ціновий ефект, оскільки ринок отримує сигнал не від однієї держави, а від групи урядів.
• Швидке відновлення видобутку, як у випадку Саудівської Аравії 2019 року, може замінити потребу у вивільненні резерву, тобто ще одним способом стабілізації котирувань у поданому матеріалі є не лише продаж запасів, а й оперативне повернення фізичного постачання на ринок.

• Висновок: у межах наданого матеріалу є два ключові способи стримати нафтові котирування: вивільнення стратегічних запасів і швидке відновлення втраченого видобутку.
• Обгрунтування: Reuters прямо пов’язує вивільнення резервів із наміром контролювати ціни, а приклад Саудівської Аравії показує, що коли видобуток швидко повертається, фактичне втручання з резерву вже не потрібне.

Стратегічне обмеження цієї політики

• Після рекордного продажу 180 млн барелів у 2022 році резерв поповнювали повільно.
• Reuters зазначає, що повернуто небагато, оскільки Конгрес має надати більше коштів для подальшого поповнення.

• Вивільнення резерву допомагає стабілізувати ринок у моменті, але послаблює запас міцності на майбутнє, якщо поповнення відстає.
• Після найбільшого продажу в історії резерв відновлювали повільно, а для ширшого поповнення потрібні додаткові бюджетні рішення.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

5 березня ціни на пальне в Німеччині різко зросли: котирування дизелю та бензину E10 на окремих АЗС перевищили €2 за літр. Федеральний уряд доручив антимонопольному регулятору перевірити ринок після різкого стрибка цін. Підвищення вартості нафтопродуктів пов’язують із глобальними чинниками: зростанням маржі європейських нафтопереробних заводів, коливанням курсу євро та підвищенням транспортних і страхових витрат через напруженість на Близькому Сході.

Різке зростання цін на нафтопродукти

• За даними ADAC, 5 березня ціни на дизель і бензин E10 на пікових значеннях перевищили €2,00 за літр.
• Формування цін на пальне в Німеччині залежить від кількох ключових факторів:
  • світових котирувань нафти, які визначаються в доларах США;
  • маржі європейської нафтопереробки;
  • курсу євро відносно долара.
• Якщо маржа переробки зростає або євро слабшає, вартість імпорту нафти й нафтопродуктів для Європи збільшується.
• Сезонне технічне обслуговування нафтопереробних заводів також може обмежувати пропозицію дизелю, що розширює різницю між ціною сирої нафти та готового пального.

Геополітичний фактор та ризики постачання

• Напруженість на Близькому Сході підвищила ризикову премію на морські перевезення нафти.
• Особлива увага ринку зосереджена на ризиках у районі Ормузької протоки, через яку проходять значні обсяги світових енергетичних перевезень.
• Зростання витрат на:
  • страхування танкерів;
  • фрахт;
  • логістику постачання.
• Навіть незначне збільшення транспортних витрат підвищує оптову вартість нафти та дизелю в Європі, що швидко відображається на цінах на АЗС.

Динаміка роздрібного ринку пального

• АЗС у Німеччині можуть змінювати ціни кілька разів протягом дня.
• Пікові значення часто припадають на години ранкового та вечірнього трафіку.
• Ціни на автозаправках:
  • на автомагістралях і в сільській місцевості зазвичай вищі;
  • у міських районах конкуренція між станціями знижує котирування.
• Це пояснює, чому в один день водії можуть бачити ціни вище €2 за літр, тоді як на сусідніх станціях вони залишаються нижчими.

Антимонопольна перевірка ринку

• Федеральний уряд доручив Bundeskartellamt перевірити різке зростання цін.
• Регулятор аналізуватиме:
  • можливу координацію між учасниками ринку;
  • розширення торговельної маржі;
  • дані підрозділу прозорості паливного ринку.
• Мета перевірки — переконатися, що конкуренція на ринку працює на користь споживачів.

Дискусія щодо податкової політики

• Економісти застерігають від широкого зниження податку на пальне.
• Аргументи проти:
  • висока фіскальна вартість для бюджету;
  • неповне передавання податкового зниження в роздрібні ціни;
  • ризик викривлення попиту на ринку.
• Досвід паливної знижки 2022 року показав змішані результати та значну цінову волатильність.
• Тому нинішня дискусія зосереджена на цільовій тимчасовій підтримці вразливих споживачів та підвищенні прозорості ринку.

Вплив на домогосподарства та транспорт

• За ціни €2 за літр заправка стандартного бака 50 літрів коштує близько €100.
• Якщо ціна перевищує звичний рівень на €0,20 за літр:
  • одна щотижнева заправка додає приблизно €10 витрат;
  • за місяць це близько €40 додаткових витрат.
• Для транспортних компаній дорожчий дизель означає:
  • підвищення паливних надбавок у тарифах;
  • тиск на ліквідність малих перевізників;
  • ризики для логістичних ланцюгів постачання.

Висновки для ринку

• Поточний ціновий стрибок має комплексну природу: поєднання геополітичних ризиків, маржі переробки, валютних коливань та можливих антиконкурентних дій компаний.
• Ринок дизелю є особливо чутливим до сезонних зупинок НПЗ і змін у логістиці морських постачань.
• Швидке реагування роздрібних цін свідчить, що європейський ринок нафтопродуктів працює з коротким лагом передачі оптових витрат.
• Якщо напруженість у регіоні морських маршрутів постачання зменшиться, а європейські НПЗ збільшать виробництво після технічного обслуговування, тиск на ціни може послабитися.
• У разі збереження логістичних ризиків або нових перебоїв у переробці волатильність на ринку дизелю може зберігатися.

Джерело: Terminal

За матеріалами: meyka.com

Загострення конфлікту на Близькому Сході вже призвело до зростання цін на дизель і бензин у Греції. Уряд країни визначив критичний рівень для втручання на паливному ринку: якщо ціна нафти марки Brent перевищить 100 доларів за барель, можуть бути запроваджені спеціальні заходи для захисту споживачів та стабілізації ринку нафтопродуктів.

Геополітичний фактор зростання цін на нафту

• Ескалація конфлікту на Близькому Сході почала підвищувати ціни на нафту і нафтопродукти на світових ринках.
• На початку тижня Brent торгувалася на рівні 93.04 долара за барель, наближаючись до рівня, який уряд Греції визначив як критичний для втручання.
• Грецька влада вважає, що країна не може залишатися осторонь глобальних енергетичних потрясінь, оскільки ціни на нафту безпосередньо впливають на вартість пального для споживачів.

Встановлення порогу для державного втручання

• Міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру заявив, що уряд визначив поріг у 100 доларів за барель Brent для запуску антикризових заходів.
• Якщо ціна перевищить цей рівень, будуть активовані механізми підтримки ринку та домогосподарств.
• Кінцеве рішення щодо масштабів підтримки ухвалюватиме премєрміністр Кіріакос Міцотакіс.

Греція не може залишатися осторонь розвитку подій на Близькому Сході, коли йдеться про енергетичні витрати. Ми визначили чіткий поріг у 100 доларів за барель Brent для дій уряду. Ставрос Папаставру

Можливі інструменти стабілізації паливного ринку

• Серед заходів, які обговорюються, є обмеження маржі прибутку у торгівлі пальним.
• Греція може винести питання стабілізації енергетичного ринку на рівень Європейського Союзу під час саміту ЄС.
• Після консультацій із нафтопереробними заводами уряд заявив, що стратегічні запаси нафти перевищують 90 днів.
• Нафтопереробні підприємства також можуть зменшити експорт нафтопродуктів, щоб посилити внутрішнє постачання.
• Значна частина експорту грецьких НПЗ не привязана до довгострокових контрактів, що створює можливості для оперативного перерозподілу пального на внутрішній ринок.

Динаміка цін на дизель і бензин

• Найбільше зростання зафіксовано на ринку дизелю.
• Середня ціна дизельного пального зросла з 1.565 євро за літр 27 лютого до 1.743 євро за літр 6 березня.
• Зростання становило 0.178 євро за літр.
• Середня ціна бензину за цей період піднялася з 1.751 євро до 1.82 євро за літр.
• Зростання бензину становило 0.069 євро за літр.
• Через швидше подорожчання дизелю різниця між цінами дизелю і бензину скорочується.

Висновки 

• Якщо Brent наблизиться до 100 доларів за барель, Греція може застосувати адміністративне втручання у ринок пального.
• Зростання цін на дизель демонструє високу чутливість ринку нафтопродуктів до геополітичних конфліктів.
• Наявність запасів понад 90 днів і можливість скорочення експорту з НПЗ створюють інструменти захисту внутрішнього ринку.
• Водночас подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може прискорити зростання цін на нафтопродукти в Європі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: greekreporter.com

Країни «Великої сімки» дійшли попереднього консенсусу не використовувати стратегічні резерви нафти одразу після різкого зростання світових цін. Стрибок вартості нафти був спричинений війною США та Ізраїлю проти Ірану. Попри готовність застосувати інструмент резервів для стабілізації ринку, уряди G7 вирішили спершу провести додатковий аналіз ситуації. Це рішення свідчить про обережну позицію ключових економік щодо втручання у баланс світового ринку нафти.

Геополітичний шок і реакція найбільших економік

• Різке зростання світових цін на нафту сталося після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.
• На тлі нічного стрибка котирувань міністри фінансів країн G7 провели термінову телеконференцію, щоб обговорити можливу реакцію на ринку енергоресурсів.
• Основна тема обговорення — чи потрібно випускати стратегічні запаси нафти для стабілізації глобального ринку.

Поточна позиція G7 щодо стратегічних запасів

• За підсумками консультацій сформувався широкий консенсус не відкривати резерви нафти негайно.
• Учасники переговорів погодилися, що країни G7 готові застосувати стратегічні резерви, якщо це буде необхідно для підтримки світового енергетичного постачання.
• Водночас рішення про фактичне використання запасів відкладено до завершення додаткового аналізу ринку.

Логіка обережності на нафтовому ринку

• Учасники переговорів підкреслили, що питання полягає не у відмові від використання резервів, а у виборі правильного моменту.
• Поточна позиція полягає у тому, що потрібно більше аналітики щодо впливу конфлікту на баланс світового ринку нафти.
• Такий підхід дозволяє уникнути передчасного втручання, яке може зменшити ефективність стратегічних запасів у разі подальшої ескалації.

«Існував широкий консенсус. Йдеться не про те, що хтось був проти — питання лише у часі. Потрібно більше аналізу», — заявив представник G7, обізнаний з перебігом переговорів.

Подальші етапи ухвалення рішення

• Обговорення питання продовжать міністри енергетики G7, які мають провести окрему телеконференцію.
• Пізніше цього тижня тему розглядатимуть також лідери держав «Великої сімки».
• Фінальне рішення щодо можливого використання стратегічних запасів, за словами джерела, ймовірно ухвалюватимуть саме глави держав.

Країни, що формують рішення

• До складу G7 входять:
• США
• Канада
• Японія
• Італія
• Велика Британія
• Німеччина
• Франція

Висновки для ринку нафти

• Різке зростання цін на нафту стало прямою реакцією ринку на новий військовий конфлікт на Близькому Сході.
• Попри готовність застосувати стратегічні запаси, країни G7 обрали тактику очікування, щоб оцінити реальний масштаб ризиків для глобального постачання нафти.
• Це свідчить про те, що великі економіки прагнуть зберегти стратегічні резерви як інструмент для можливого більш глибокого енергетичного шоку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.

Цінова волатильність на нафтовому ринку

• Ф’ючерси на Brent знизилися на 6,51 долара або 6,6 відсотка до 92,45 долара за барель.
• Американська нафта WTI подешевшала на 6,12 долара або 6,5 відсотка до 88,65 долара за барель.
• За день до цього ціни різко зросли та перевищили 100 доларів за барель.
• Максимуми сесії становили 119,50 долара для Brent та 119,48 долара для WTI — найвищий рівень з середини 2022 року.

Геополітичні фактори впливу

• Різке зростання цін напередодні було спричинене ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти через війну між США, Ізраїлем та Іраном.
• Додатковим фактором стали скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників.
• Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані пропозиції щодо швидкого врегулювання війни.
• Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».

Політичні сигнали та реакція сторін

• Президент США заявив, що війна проти Ірану може завершитися значно швидше, ніж очікувалося.
• За його словами, Вашингтон перебуває значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів.
• У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран визначить завершення війни.
• Іран попередив, що жоден літр нафти не буде експортовано з регіону, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.

Фактори тиску на ціни

• Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США розглядають пом’якшення санкцій проти рф.
• Вашингтон також вивчає можливість вивільнення нафти зі стратегічних резервів для стримування глобального зростання цін.
• Країни G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи у відповідь на зростання цін, але не оголосили про використання стратегічних запасів.

Скорочення видобутку на Близькому Сході

• Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.
• Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків.
• Після скорочення виробництво становить 1,3 мільйона барелів на добу.
• Kuwait Petroleum Corporation також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.
• Джерела повідомляють, що Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток.

Очікування ринку

• Аналітики очікують високу волатильність цін на нафту у найближчих торгових сесіях.
• Прогнозований діапазон коливань може становити від приблизно 75 до 105 доларів за барель.
• Це свідчить про те, що ринок перебуває між двома ключовими факторами:
  • ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну
  • очікуванням політичної деескалації

З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG

Висновки

• Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами, а не лише фізичними обсягами видобутку.
• Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки не підтримали зростання цін через очікування дипломатичного врегулювання.
• Імовірне використання стратегічних резервів або пом’якшення санкцій проти рф створює додатковий тиск на ринок.
• Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує широкий діапазон потенційних цінових коливань.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters