У березні інфляція у Великій Британії різко прискорилася до 3,3% після 3,0% у лютому. Головним чинником стали ціни на моторне пальне, які зросли на 4,9% після падіння на 4,6% місяцем раніше. Причина тиску на ринок — подорожчання енергоносіїв на тлі війни США та Ізраїлю з Іраном і ризиків для постачання з Близького Сходу.

Ціновий удар по ринку пального

• Індекс споживчих цін CPI у Великій Британії зріс на 3,3% у річному вимірі до березня.
• У лютому цей показник становив 3,0%, тобто інфляційний тиск посилився на 0,3 відсоткового пункту.
• Моторне пальне стало найважливішим чинником зростання: у березні ціни піднялися на 4,9%.
• Для порівняння: у лютому ціни на моторне пальне знижувалися на 4,6%.

Чому це важливо для нафтового ринку

• Березневе зростання цін на моторне пальне стало найвищим із січня 2023 року, за даними Office for National Statistics.
• Це показує, що ринок нафтопродуктів швидко реагує на геополітичні ризики, особливо коли вони пов’язані з Близьким Сходом.
• Війна США та Ізраїлю з Іраном, яка почалася 28 лютого, продовжує впливати на ринки сирої нафти та хімічної сировини.
• Головне обґрунтування ризику — занепокоєння щодо перебоїв постачання, оскільки Ормузька протока залишається фактично закритою.

Порівняння з Європою

• Березнева інфляція у Великій Британії становила 3,3%.
• Це вище, ніж у ЄС — 2,8%, Німеччині — 2,8% та Франції — 2,0%.
• Востаннє інфляція у Великій Британії була нижчою за загальний показник ЄС у грудні 2024 року.

Динаміка CPI за останні шість місяців

• Жовтень: 3,6%
• Листопад: 3,2%
• Грудень: 3,4%
• Січень: 3,0%
• Лютий: 3,0%
• Березень: 3,3%

Монетарна складова

• Ціль Банку Англії щодо інфляції — близько 2%, але не вище цього рівня.
• На останньому засіданні з монетарної політики у березні центробанк залишив процентну ставку на рівні 3,75%.
• Висновок: березневе прискорення інфляції посилює розрив між фактичним показником 3,3% і цільовим орієнтиром Банку Англії.

Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів

• Перший висновок: моторне пальне стало ключовим каналом передачі геополітичної напруги в споживчу інфляцію. Саме ціни на пальне були названі найважливішим чинником зростання CPI.
• Другий висновок: ризики для сирої нафти та нафтопродуктів залишаються підвищеними. Війна США та Ізраїлю з Іраном триває, а Ормузька протока залишається фактично закритою.
• Третій висновок: британська інфляція виглядає чутливішою до енергетичного шоку, ніж у ключових європейських економіках. Показник Великої Британії 3,3% перевищує рівні ЄС, Німеччини та Франції.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ICIS

Постачання близько 26 млн барелів сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.

Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском

• Трейдингові компанії Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria, за словами трейдерів, отримали близько 26 млн барелів нафти зі стратегічних нафтових резервів США.
• Йдеться переважно про сірчисту Bryan Mound та менш сірчисту West Hackberry Sweet.
• Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією $5 за барель до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.
• Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.

Ціновий розрив із європейськими сортами

• Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.
• Норвезька середньосірчиста Johan Sverdrup для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище $12 за барель до Dated на умовах fob.
• Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить $9 за барель премії.
• Це щонайменше на $7 за барель нижче, ніж тижнем раніше.

Середземноморський ринок також слабшає

• У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти Es Sider.
• Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.
• Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.
• Премія алжирської Saharan Blend впала з $15 за барель до Dated на умовах fob на початку тижня до лише $3 за барель в останній торговій сесії.

Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів

• Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції. Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у 26 млн барелів зі США, що посилює конкуренцію між сортами.
• Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти. Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.
• Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення. Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.

Що це означає для переробників

• Дешевша сировина зі США може покращити прибутковість європейських НПЗ.
• Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: argusmedia

Австрійська OMV після перевірки регулятора E-Control привела свою цінову політику у відповідність до нових правил зниження цін на пальне. Йдеться про повне передання споживачам 5 євроцентів за літр через скорочення маржі. Нові вимоги стали частиною реакції уряду на стрибок нафтових цін, спричинений війною з Іраном.

Регуляторний тиск на нафтову компанію

• Національний енергетичний регулятор E-Control повідомив, що OMV тепер виконує нові правила щодо зниження цін на бензин.
• Перевірку ініціювало міністерство економіки Австрії, яке відповідає за енергетичну політику.
• Причиною стала ситуація, коли OMV заявляла про виконання правил, але, за даними матеріалу, спершу знизила гуртові ціни на дизель менш ніж на обов’язкові 5 євроцентів за літр.

Чому це важливо для ринку нафти й нафтопродуктів

• Нові правила стали відповіддю коаліційного уряду Австрії на стрибок нафтових цін, спричинений війною з Іраном.
• Механізм передбачає, що зростання надходжень від податку на додану вартість через вищі ціни на пальне має повертатися споживачам через нижчий паливний податок.
• Окремо правила обмежують маржу ритейлерів, зокрема OMV.

Позиція уряду

«Тепер зрозуміло: повні 5 центів від скорочення маржі мають бути передані далі. E-Control зробив це абсолютно чітким», — міністр економіки Вольфганг Гаттманнсдорфер.

• За словами міністра, після інтенсивних переговорів з OMV ці 5 євроцентів в останні дні передавалися споживачам постійно і в повному обсязі.
• Це означає, що держава фактично посилила контроль за тим, як нафтові компанії переносять регуляторні рішення у кінцеву ціну пального.

Позиція OMV

• OMV заявила, що досягла з E-Control спільного розуміння щодо впровадження правил.
• Компанія також повідомила, що тепер виконує чинні вимоги.

«Ново встановлена ясність робить можливим послідовне впровадження чинних вимог для всіх учасників ринку», — OMV.

Висновки

• Висновок 1: Австрійський уряд намагається стримати вплив нафтового цінового шоку на споживачів. Правила прямо пов’язують зростання ПДВ від вищих цін на пальне з поверненням коштів споживачам через нижчий паливний податок.
• Висновок 2: OMV опинилася під прямим регуляторним тиском через неповне початкове виконання вимог. E-Control проводив перевірку після того, як компанія знизила гуртові ціни на дизель менш ніж на встановлені 5 євроцентів за літр.
• Висновок 3: Австрійський ринок пального переходить до жорсткішого контролю маржі. Нові правила не лише коригують податковий механізм, а й прямо обмежують маржу ритейлерів, включно з OMV.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Війна між США та Іраном змусила S&P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на 700 тис. барелів на добу, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише 400 тис. барелів на добу замість довоєнних 1,1 млн барелів на добу. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.

Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку

• S&P Global Energy знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу.
• Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у 400 тис. барелів на добу проти 1,1 млн барелів на добу до початку війни.
• Висновок: ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.
• Обґрунтування: сам перегляд становить мінус 700 тис. барелів на добу, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.

Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню

• За оцінкою S&P Global Energy, війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу.
• У другому кварталі очікується різке падіння попиту на нафту на Близькому Сході та в Азії.
• Висновок: криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.

Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки

• Через закриття Ормузької протоки постраждали близько 178 нафтопереробних заводів.
• На ці підприємства припадає близько 40% світових нафтопереробних потужностей.
• Висновок: йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються 40% глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.

Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти

• Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для дизелю та авіапального.
• Висновок: сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.

Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження

• Фізичні ціни Dated Brent стримуються завдяки масштабному використанню стратегічних нафтових резервів.
• Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо Японію та Південну Корею.
• Висновок: ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме велике вивільнення резервів, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.

Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року

• Поєднання трьох факторів — мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту, ризиків для 40% світових нафтопереробних потужностей і найсильнішого удару по дизелю та авіапальному — вказує на швидку перебудову ринку.
• Висновок: головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.

Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&P Global Energy

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.

Геополітичний імпульс і реакція держав

• Reuters повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.
• Висновок: паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.

Податки, субсидії та пряме стримування цін

• Нідерланди оголосили тимчасові податкові пільги, щоб компенсувати зростання цін на пальне.
• Швеція скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.
• Сербія знижує акциз на сиру нафту сукупно на 60%, щоб заспокоїти місцевий ринок.
• Італія розглядає скорочення акцизів, щоб пом’якшити ціни на пальне.
• Іспанія просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.
• Аргентина відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.
• Малайзія збільшує витрати на субсидії на бензин до 2 млрд ринггітів з 700 млн ринггітів, щоб зберегти фіксовану ціну.
• Таїланд намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні 33 бати за літр, або 1,02 долара.
• Греція виділяє 300 млн євро на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.
• Румунія зменшує акциз на дизель на 0,30 лея, або 0,0679 долара, за літр.
• Південна Африка на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.
• Бразилія ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила 12% податок на експорт нафти.
• Північна Македонія знизила ПДВ на бензин і дизель з 18% до 10% на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.
• Намібія тимчасово скорочує паливні збори на 50% щонайменше на три місяці, до кінця червня.
• Висновок: податкове пом’якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.

Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку

• Індія заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.
• Південна Корея вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.
• Китай, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.
• Сербія продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.
• Висновок: уряди дедалі частіше ставлять енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.

Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання

• Австралія вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом’якшити дефіцит, який уже б’є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.
• Камбоджа збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В’єтнаму і Китаю.
• Шрі-Ланка запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.
• Філіппіни активують надзвичайний фонд обсягом 20 млрд песо, або 333 млн доларів, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.
• Бразилія запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.
• Висновок: країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.

Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів

• Індія використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.
• Щоб уникнути дефіциту для 333 млн домогосподарств, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.
• Японія планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.
• Нігерія повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.
• Індонезія почне впровадження програми B50 з 1 липня. Ідеться про суміш 50% біодизеля на основі пальмової олії та 50% звичайного дизелю.
• Висновок: паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.

Адміністративне регулювання попиту і споживання

• Словенія тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.
• Таїланд одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.
• Австралія закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться місяцями.
• Висновок: уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.

Що це означає для світового нафтового ринку

• Загальний висновок: глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача.
• Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.
• Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.
• Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.
• Кількісні параметри з матеріалу — 60% зниження акцизу в Сербії, 2 млрд ринггітів субсидій у Малайзії, 33 бати за літр дизелю в Таїланді, 300 млн євро допомоги в Греції, 20 млрд песо надзвичайного фонду на Філіппінах, 12% податку на експорт нафти у Бразилії, 18% до 10% ПДВ у Північній Македонії, 50% зниження зборів у Намібії, 333 млн домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск B50 з 1 липня в Індонезії — показують масштаб і терміновість реакції.

«Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.» — Reuters

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Світові нафтові ринки різко відреагували на нову ескалацію конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Попри заяви про прогрес у переговорах, загрози знищення ключової енергетичної інфраструктури Ірану та фактичне блокування Ормузької протоки спричинили стрімке зростання цін і посилили ризики для глобального «постачання» нафти.

Ескалація конфлікту та ринок нафти: ключові фактори впливу

Геополітичний тиск і загрози інфраструктурі

Президент США Дональд Трамп заявив про можливість повного знищення енергетичної інфраструктури Ірану у разі провалу переговорів щодо припинення вогню. Йдеться про електростанції, нафтові родовища, а також стратегічний експортний вузол — острів Харг.

• Острів Харг забезпечує близько 90% експорту іранської сирої нафти
• Під загрозою також опинилися опреснювальні установки, критично важливі для водопостачання
• Іран уже посилив оборону острова: системи ППО та мінування потенційних зон висадки

«Якщо угоди не буде досягнуто найближчим часом, ми повністю знищимо електростанції, нафтові свердловини та острів Харг», — Дональд Трамп

Ормузька протока: вузьке місце глобального «постачання»

Конфлікт фактично паралізував судноплавство через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних коридорів світу.

• Через протоку проходить близько 20% світового «постачання» нафти
• Більшість комерційного трафіку наразі зупинено або перенаправлено
• Страхові компанії відмовляються покривати ризики перевезень у регіоні

Цінова реакція ринку

На цьому тлі ціни на нафту різко зросли:

• Brent перевищив $115 за барель
• WTI перевищив $100 за барель
• Ринок перебуває під тиском через логістичні обмеження та ризики дефіциту

Переговори та дедлайн

Попри заяви США про прогрес, Іран офіційно заперечує наявність прямих переговорів і висуває власні умови:

• Контроль над Ормузькою протокою
• Гарантії воєнних репарацій
• Повне припинення ударів з боку США та Ізраїлю

Ключовою датою залишається 6 квітня — крайній термін, після якого можливе різке загострення.

Військова ескалація

Ситуація на місцях продовжує загострюватися:

• Іран здійснив ракетно-дронову атаку на авіабазу Принца Султана
• Пошкоджено американські літаки-заправники
• 15 військових США поранено, з них 5 — критично
• Пентагон розглядає можливість відправки до 10 000 додаткових військових

Можливі сценарії розвитку подій

Аналітики розглядають два основні сценарії:

• Удар по острову Харг:
  • Може скоротити видобуток Ірану вдвічі
  • Призведе до негайного дефіциту на ринку
• Окупація острова:
  • Вимагатиме тривалої військової присутності США
  • Ймовірно спровокує удари у відповідь по інфраструктурі Перської затоки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Диверсифікація джерел: блокування Ормузької протоки змушує імпортерів шукати альтернативні маршрути та постачальників
• Логістична стійкість: перенаправлення танкерів і відмова страховиків підвищують витрати та ризики «постачання»
• Стратегічні запаси: зростає значення резервів через ризик раптового дефіциту
• Сценарії криз: атаки на експортні вузли можуть миттєво вивести з ринку значні обсяги нафти

Захист критичної інфраструктури

• Військова складова: Іран вже посилив захист ключових об’єктів (ППО, мінування)
• Ескалація ризиків: удари по енергетичній і водній інфраструктурі можуть мати гуманітарні наслідки
• Міжнародна реакція: ООН попереджає, що атаки на цивільну інфраструктуру можуть бути класифіковані як воєнні злочини

Зміни у ціноутворенні

• Цінова структура: премії за ризик та логістику стають ключовими компонентами ціни
• Маржа: зростає через обмеження «постачання» і підвищені витрати транспортування
• Конкуренція: обмеження доступу до іранської нафти змінює баланс між постачальниками

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Європейський ринок нафтопродуктів демонструє різке зростання волатильності, що змусило аналітичне агентство Platts тимчасово змінити правила формування цін. Причиною стали перебої з морською логістикою через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів глобального «постачання» нафти та пального.

Що змінилося на ринку пального Європи

Аналітична платформа Platts (частина S&P Global Energy) 25 березня 2026 року тимчасово змінила параметри цінових коливань у своїй системі Market on Close (MOC) — механізмі, який використовується для формування еталонних цін на ринку.

Ключові зміни у ціноутворенні

• Максимальний крок зміни ціни збільшено до $2/т кожні 20 секунд замість стандартного $1/т
• Зміни стосуються лише торгової сесії 25 березня 2026 року
• Рішення охоплює як фізичні поставки, так і деривативи (фінансові інструменти на основі нафтопродуктів)

Market on Close (MOC) — це процедура, під час якої визначається ринкова ціна через аналіз заявок на купівлю та продаж у фінальні хвилини торгів.

Які саме продукти підпали під зміни

• Середні дистиляти (дизель, авіаційне паливо):
  • ULSD (ультранизькосірчистий дизель) у регіонах Північно-Західної Європи та Середземномор’я
  • Авіаційне паливо (jet fuel)
  • Газойль із різним вмістом сірки (0,1% та 50 ppm)
• Легкі фракції:
  • Бензин у регіоні Середземномор’я та Північно-Західної Європи
  • Нафта (naphtha)
• Скраплений газ (LPG):
  • Крок зміни ціни збільшено до $2/т кожні 60 секунд (замість $1/т)
  • Для формул, прив’язаних до нафти: до 0,50% кожні 60 секунд (замість 0,25%)

Чому це сталося

Platts прямо пов’язує це рішення з підвищеною волатильністю ринку, яка виникла через:

• проблеми з проходженням суден через Ормузьку протоку
• ризики для глобального «постачання» нафти та нафтопродуктів
• невизначеність у логістиці ключового енергетичного коридору

Ормузька протока — стратегічний маршрут, через який проходить значна частина світового експорту нафти. Будь-які перебої тут миттєво впливають на глобальні ціни.

Гнучкість правил як індикатор нестабільності

• Platts підкреслює, що може змінювати правила ціноутворення протягом дня залежно від ринкової ситуації
• Це свідчить про високий рівень невизначеності та швидкі зміни балансу попиту і пропозиції

Потенційні наслідки для країн імпортерів енергоресурсів

Зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Зростання волатильності цін означає більші ризики для імпортерів пального
• Порушення логістики через Ормузьку протоку може вплинути на глобальні маршрути «постачання», що підвищує значення альтернативних джерел
• Україна, як імпортер, може зіткнутися з непрогнозованими ціновими коливаннями на дизель і бензин

Логістична стійкість і стратегічні запаси

• Підвищена нестабільність підкреслює важливість:
  • диверсифікації маршрутів «постачання»
  • створення стратегічних запасів пального
  • готовності до сценаріїв з перебоями морських перевезень

Ціноутворення та ринкові механізми

• Збільшення кроку зміни цін у MOC свідчить про:
  • розширення цінових діапазонів
  • можливе зростання маржі трейдерів через ризики
  • вищу роль біржових індикаторів у формуванні внутрішніх цін

Таким чином, навіть короткострокові зміни у правилах оцінки цін від Platts є важливим сигналом для ринку: глобальна енергетична система входить у фазу турбулентності, де логістичні ризики швидко трансформуються у фінансові.

Джерело: Terminal
За матеріалами: S&P Global Platts

Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання.

Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку

Радикальне зниження акцизів як антикризовий інструмент

Сербський уряд обрав фіскальний механізм швидкого реагування — різке зниження акцизного навантаження на енергоносії.

• Загальне скорочення акцизів складе 60%
• На першому етапі акцизи на пальне вже знижено на 20%
• Додатково планується ще 40% скорочення
• Мета — стримати зростання цін на бензин і дизель

Президент Сербії прямо визнав, що рішення має високу ціну для бюджету:

«Ми зробимо це навіть ціною втрати податкових надходжень» — Олександр Вучич

Цінове регулювання та контроль ринку

Сербія вже кілька років застосовує адміністративні методи контролю паливного ринку.

• З лютого 2022 року діє цінове обмеження на бензин і дизель
• Ціни переглядаються щотижнево урядом
• Продовжено заборону експорту нафти та нафтопродуктів до 2 квітня
• Це дозволяє утримувати ресурс всередині країни

Ставка на запаси та відсутність дефіциту

Влада запевняє, що ситуація з фізичною наявністю пального залишається стабільною.

• Сербія має достатні запаси дизеля, бензину та газу
• Дефіциту пального на АЗС не очікується
• Нормування продажу не планується

Критична залежність від російського газу

Окремим ризиком залишається структура імпорту енергоресурсів.

• До 90% споживання газу забезпечує Gazprom
• Річне споживання становить близько 2,5 млрд кубометрів
• Чинний контракт спливає 31 березня
• Белград прагне продовження угоди

Президент Сербії наголосив на ризиках:

«Сербія стикається зі зростаючими ризиками у забезпеченні безперервних і надійних постачань» — Олександр Вучич

Геополітичний фактор: війна як драйвер цін

Ключовим зовнішнім фактором рішень уряду стала ескалація конфлікту на Близькому Сході.

• Війна Ізраїлю та США проти Ірану впливає на глобальні енергоринки
• Зростають ризики перебоїв постачання та цінових шоків
• Сербія намагається випередити внутрішні наслідки цих процесів

Висновки: модель антикризового управління

Дії Сербії демонструють комплексний підхід до стабілізації паливного ринку:

• Фіскальні інструменти — зниження акцизів для стримування цін
• Адміністративний контроль — цінові обмеження та заборона експорту
• Фізична безпека — накопичення запасів пального
• Енергетична дипломатія — переговори щодо постачання газу

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Японія розпочала вивільнення нафти з аварійних резервів на тлі енергетичної кризи, спричиненої фактичним закриттям Ормузької протоки Іраном у відповідь на удари США та Ізраїлю. Ключовий акцент ринку зараз зосереджений на двох кроках стабілізації: односторонньому вивільненні 80 млн барелів з боку Токіо та координованому вивільненні рекордних 400 млн барелів під егідою МЕА. Саме ці дії мають пом’якшити дефіцит пропозиції та стримати тиск на ціни на нафту і, відповідно, на вартість нафтопродуктів для кінцевих споживачів. Водночас ринок поки не вважає ризик знятим: Brent тримався на рівні $104,85 за барель станом на 05:45 GMT 16 березня, що більш ніж на 40% вище за рівень початку війни 28 лютого.

Нафтовий шок і відповідь держав

• Пусковим чинником кризи стало фактичне припинення судноплавства через Ормузьку протоку.
• Через цю артерію зазвичай проходить близько однієї п’ятої світового постачання нафти.
• Висновок: ринок реагує не лише на сам факт війни, а передусім на ризик затяжного порушення фізичного постачання через критичний маршрут.
• Обґрунтування: аналітики прямо вказують, що ціни, ймовірно, зростатимуть доти, доки транспортування через протоку залишається фактично зупиненим.

Що робить Японія для стабілізації котирувань

• Уряд Японії офіційно запустив вивільнення нафти з аварійних резервів, про що 16 березня повідомлено в урядовому віснику.
• Прем’єр-міністерка Санае Такаїчі ще минулого тижня оголосила про намір в односторонньому порядку вивільнити 80 млн барелів із запасів через занепокоєння щодо постачання.
• Висновок: Токіо робить ставку на швидке збільшення доступної пропозиції на ринку, щоб послабити панічну премію в котируваннях.
• Обґрунтування: сам крок напряму пов’язаний із побоюваннями щодо перебоїв постачання через погрози Ірану судноплавству в Ормузькій протоці.

Міжнародний механізм пом’якшення цінового тиску

• МЕА заявило про координоване вивільнення рекордних 400 млн барелів.
• Мета цього кроку, за текстом матеріалу, — пом’якшити удар по ринку від дедалі ширших наслідків війни США та Ізраїлю з Іраном.
• Висновок: головний інструмент зниження цінового тиску для кінцевих споживачів нафтопродуктів у наявному матеріалі — це саме масштабне розкриття стратегічних резервів.
• Обґрунтування: інших конкретних заходів прямого впливу на ціну в тексті не наведено, тоді як резерви прямо подані як засіб амортизації ринку.

Чому ціни все одно залишаються високими

• Попри оголошення МЕА, протягом минулого тижня ціни на нафту неодноразово перевищували $100 за барель.
• У неділю Brent зростав ще на 3%, а в понеділок лише трохи відійшов від піків.
• Станом на 05:45 GMT Brent становив $104,85 за барель.
• Від початку війни 28 лютого ціна зросла більш ніж на 40%.
• Висновок: самих заяв про вивільнення резервів наразі недостатньо для повної нормалізації ринку.
• Обґрунтування: трейдери оцінюють ризик не короткочасного шоку, а тривалого порушення постачання через Ормузьку протоку.

Що це означає для цін на нафтопродукти

• Для кінцевих споживачів ключовим фактором здешевлення нафтопродуктів є стримування нафтових котирувань через додаткову пропозицію із резервів.
• Висновок: чим швидше й масштабніше ринок отримає фізичні обсяги з резервів, тим сильнішим буде ефект послаблення цінового тиску на нафтопродукти.
• Обґрунтування: 80 млн барелів Японії та 400 млн барелів МЕА мають допомогти пом’якшити ринок, тоді як збереження блокади протоки, навпаки, підтримує подорожчання.

Чому Японія діє особливо швидко

• Японія є одним із найбільших імпортерів нафти у світі.
• Країна залежить від імпортного викопного палива приблизно на 80% своїх енергетичних потреб.
• Висновок: для Токіо стабілізація нафтового ринку — це не лише зовнішньополітичне питання, а безпосередній елемент внутрішньої енергетичної безпеки та цінової стійкості.
• Обґрунтування: висока залежність від імпорту означає підвищену чутливість до стрибків Brent і ризиків морського постачання.

Воєнний супровід як відсутній інструмент

• Токіо заявив у понеділок, що не планує відправляти свій флот до протоки, попри заклик президента США Дональда Трампа допомогти розблокувати водний шлях.
• Висновок: Японія наразі обирає економічний, а не військово-морський спосіб реакції на кризу.
• Обґрунтування: фактичний набір дій зводиться до розкриття резервів, тоді як силовий варіант свідомо не використовується.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Al Jazeera

США знову звертаються до стратегічного нафтового резерву як до інструменту впливу на ринок: 11 березня 2026 року Дональд Трамп заявив, що країна зробить невеликий внесок у план МЕА з вивільнення рекордних 400 млн барелів із резервів різних держав, аби стримати ціни, які зросли через війну США та Ізраїлю з Іраном. Історія попередніх рішень Вашингтона показує: у воєнні періоди резерв використовують не лише як страховку від фізичного дефіциту, а й як механізм стабілізації котирувань нафти, а через це і як спробу зменшити ціновий тиск на споживачів нафтопродуктів.

Поточний сигнал ринку

• Дональд Трамп заявив, що США додадуть «трохи» нафти до плану МЕА з вивільнення 400 млн барелів із резервів різних країн.
• Заявлена мета цього кроку — контролювати ціни, які підскочили через війну США та Ізраїлю з Іраном.
• Трамп не уточнив, який саме обсяг нафти надасть Вашингтон, але прямо пов’язав навіть обмежене вивільнення із ціновим ефектом.

«Прямо зараз ми трохи скоротимо це, і це знизить ціни». — Дональд Трамп

• Висновок: у поданому матеріалі головним заходом стабілізації котирувань є додаткове постачання нафти з державних резервів.
• Обгрунтування: Reuters прямо вказує, що вивільнення резервів планують «щоб спробувати контролювати ціни», а Трамп окремо каже, що менше обмеження резерву «знижує ціни».

Масштаб американського ресурсу

• Стратегічний нафтовий резерв США нині містить 415,4 млн барелів.
• Його загальна місткість становить близько 714 млн барелів.
• Більша частина запасів — це високосірчиста, або sour crude, яку американські НПЗ здатні переробляти.
• Нафта зберігається у підземних соляних кавернах на узбережжі Техасу та Луїзіани.

• Висновок: США мають значний технічний ресурс для ринкового втручання, але обсяг чинних запасів уже помітно нижчий за повну місткість.
• Обгрунтування: співвідношення 415,4 млн до 714 млн барелів показує, що резерв далекий від максимально можливого заповнення, отже кожне нове вивільнення має не лише ціновий, а й стратегічний вимір.

Які заходи вже застосовували для стримування цін

• Березень 2022 року: після вторгнення росії в Україну Джо Байден наказав вивільнити 180 млн барелів за шість місяців. Це був найбільший продаж за всю історію резерву.
• Червень 2011 року: Барак Обама наказав вивільнити 30 млн барелів через перебої на глобальному ринку, спричинені громадянською війною в Лівії.
• Цей крок у 2011 році був скоординований із МЕА, а інші країни-члени додатково вивільнили ще 30 млн барелів.
• 1990-1991 роки: після вторгнення Іраку в Кувейт Джордж Буш-старший продав близько 21 млн барелів у два етапи.
• У жовтні 1990 року США провели тестовий продаж 3,9 млн барелів.
• У січні 1991 року, після початку ударів у межах операції Desert Storm, Буш наказав продати 34 млн барелів, із яких фактично було продано 17,3 млн барелів.
• 2019 рік: після атаки хуситів на Саудівську Аравію, яка спричинила зупинку більш ніж половини нафтовидобутку найбільшого світового експортера, адміністрація Трампа заявила про готовність використати резерв, але фактичного вивільнення не сталося, бо видобуток швидко відновився.

• Висновок: з погляду наведених прикладів, базовий антикризовий механізм один і той самий — оперативне збільшення пропозиції нафти через резерв США, а в частині випадків — і через координацію з МЕА.
• Обгрунтування: у 2011 році йдеться про пряму координацію з МЕА та сумарне додаткове вивільнення 60 млн барелів, у 2022 році — про рекордні 180 млн барелів, а в 2026 році — уже про план МЕА на 400 млн барелів.

Що це означає для котирувань нафти

• Вивільнення резервів у тексті подано як інструмент проти ринкового стрибка цін під час воєнного шоку.
• Координація кількох країн через МЕА підсилює ціновий ефект, оскільки ринок отримує сигнал не від однієї держави, а від групи урядів.
• Швидке відновлення видобутку, як у випадку Саудівської Аравії 2019 року, може замінити потребу у вивільненні резерву, тобто ще одним способом стабілізації котирувань у поданому матеріалі є не лише продаж запасів, а й оперативне повернення фізичного постачання на ринок.

• Висновок: у межах наданого матеріалу є два ключові способи стримати нафтові котирування: вивільнення стратегічних запасів і швидке відновлення втраченого видобутку.
• Обгрунтування: Reuters прямо пов’язує вивільнення резервів із наміром контролювати ціни, а приклад Саудівської Аравії показує, що коли видобуток швидко повертається, фактичне втручання з резерву вже не потрібне.

Стратегічне обмеження цієї політики

• Після рекордного продажу 180 млн барелів у 2022 році резерв поповнювали повільно.
• Reuters зазначає, що повернуто небагато, оскільки Конгрес має надати більше коштів для подальшого поповнення.

• Вивільнення резерву допомагає стабілізувати ринок у моменті, але послаблює запас міцності на майбутнє, якщо поповнення відстає.
• Після найбільшого продажу в історії резерв відновлювали повільно, а для ширшого поповнення потрібні додаткові бюджетні рішення.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters