<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Нефть</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/oil/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 15 May 2026 06:53:57 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 May 2026 05:57:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Citi]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153945</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br />Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні 120 доларів за барель у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику. Нафта під тиском геополітики За оцінкою Citi, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br /><p>Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні <strong>120 доларів за барель</strong> у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику.</p>
<h2>Нафта під тиском геополітики</h2>
<p>За оцінкою Citi, головним чинником короткострокового ризику залишається складність досягнення домовленості між США та Іраном. Якщо переговори не дадуть швидкого результату, нафтові ціни можуть отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий сценарій Citi</strong> передбачає, що порушення в Ормузькій протоці послабляться до кінця травня.</li>
<li><strong>Прогноз Brent на 0–3 місяці</strong> збережено на рівні <strong>120 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна Brent у II кварталі</strong> очікується на рівні <strong>110 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У III кварталі</strong> Citi прогнозує послаблення до <strong>95 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У IV кварталі</strong> очікується зниження до <strong>80 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що стримує подорожчання</h2>
<p>Попри геополітичну напругу, ринок отримує кілька чинників, які пом’якшують ціновий удар. Citi вказує, що вплив ризиків частково компенсують скорочення запасів, вивільнення нафти зі Стратегічного нафтового резерву, слабший попит, зменшення імпорту Китаєм та періодичні ознаки деескалації.</p>
<ul>
<li><strong>Китай міг скоротити імпорт нафти приблизно на 2,4 млн барелів на добу</strong> у квітні та травні.</li>
<li>За даними відстеження суден, імпорт Китаю міг знизитися до <strong>близько 9,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для порівняння, середній рівень імпорту Китаю у 2025 році становив <strong>близько 11,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Таке зниження попиту з боку Китаю зменшило напруження на світовому нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Головний висновок Citi</h2>
<p>Ключова оцінка банку полягає в тому, що ринок занадто спокійно оцінює ризики. Навіть якщо базовий сценарій передбачає послаблення порушень до кінця травня, тривалість кризи та крайні сценарії можуть мати більший вплив на ціни, ніж зараз закладено у котируваннях.</p>
<blockquote><p>«Ми й надалі вважаємо, що нафтові ринки недооцінюють тривалість і крайні ризики», — Citi.</p></blockquote>
<p>Водночас прогноз Citi показує не лише ризик зростання, а й очікування поступового охолодження ринку: від <strong>110 доларів за барель</strong> у II кварталі до <strong>80 доларів за барель</strong> у IV кварталі. Це означає, що подальша динаміка залежатиме від тривалості геополітичної напруги та реального стану постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/citi-says-oil-could-rise-further-if-us-iran-talks-remain-thorny-2026-05-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br /><p>Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні <strong>120 доларів за барель</strong> у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику.</p>
<h2>Нафта під тиском геополітики</h2>
<p>За оцінкою Citi, головним чинником короткострокового ризику залишається складність досягнення домовленості між США та Іраном. Якщо переговори не дадуть швидкого результату, нафтові ціни можуть отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий сценарій Citi</strong> передбачає, що порушення в Ормузькій протоці послабляться до кінця травня.</li>
<li><strong>Прогноз Brent на 0–3 місяці</strong> збережено на рівні <strong>120 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна Brent у II кварталі</strong> очікується на рівні <strong>110 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У III кварталі</strong> Citi прогнозує послаблення до <strong>95 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У IV кварталі</strong> очікується зниження до <strong>80 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що стримує подорожчання</h2>
<p>Попри геополітичну напругу, ринок отримує кілька чинників, які пом’якшують ціновий удар. Citi вказує, що вплив ризиків частково компенсують скорочення запасів, вивільнення нафти зі Стратегічного нафтового резерву, слабший попит, зменшення імпорту Китаєм та періодичні ознаки деескалації.</p>
<ul>
<li><strong>Китай міг скоротити імпорт нафти приблизно на 2,4 млн барелів на добу</strong> у квітні та травні.</li>
<li>За даними відстеження суден, імпорт Китаю міг знизитися до <strong>близько 9,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для порівняння, середній рівень імпорту Китаю у 2025 році становив <strong>близько 11,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Таке зниження попиту з боку Китаю зменшило напруження на світовому нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Головний висновок Citi</h2>
<p>Ключова оцінка банку полягає в тому, що ринок занадто спокійно оцінює ризики. Навіть якщо базовий сценарій передбачає послаблення порушень до кінця травня, тривалість кризи та крайні сценарії можуть мати більший вплив на ціни, ніж зараз закладено у котируваннях.</p>
<blockquote><p>«Ми й надалі вважаємо, що нафтові ринки недооцінюють тривалість і крайні ризики», — Citi.</p></blockquote>
<p>Водночас прогноз Citi показує не лише ризик зростання, а й очікування поступового охолодження ринку: від <strong>110 доларів за барель</strong> у II кварталі до <strong>80 доларів за барель</strong> у IV кварталі. Це означає, що подальша динаміка залежатиме від тривалості геополітичної напруги та реального стану постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/citi-says-oil-could-rise-further-if-us-iran-talks-remain-thorny-2026-05-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ризик бензину по $5 за галон у США вже не можна відкидати</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 May 2026 06:12:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153946</guid>
		<description><![CDATA[Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти. За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії. Ризик для споживачів За даними матеріалу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:44:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153933</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br />Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів. Держава посилила контроль над паливним ринком Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:14:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153931</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br />США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до $96,75 за барель, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати 6-8 тижнів, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися. Геополітичний вузол За даними джерела з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 15:48:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[distillates]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафторинок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153930</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br />Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на 2,3 млн барелів — до 457,2 млн барелів. Попри це, вони залишаються на 1% вище п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30336-Цена_падение.png" alt="Запаси нафти у США знижуються, але ринок реагує падінням цін"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США за тиждень до 1 травня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> — до <strong>457,2 млн барелів</strong>. Попри це, вони залишаються на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього рівня для цього періоду року. Ринок нафти й нафтопродуктів отримав суперечливий сигнал: запаси сирої нафти знижуються, але ціни Brent і WTI різко впали на тлі політичних новин щодо Ірану.</p>
<h3>Сира нафта: скорочення запасів без цінової підтримки</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси сирої нафти у США зменшилися на <strong>2,3 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Комерційні запаси становлять <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Рівень запасів усе ще на <strong>1% вище</strong> п’ятирічного середнього показника для цього часу року.</li>
<li>За останні <strong>6 тижнів</strong> запаси сирої нафти у США загалом зросли на <strong>1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Розрив між оцінками API та EIA</h3>
<ul>
<li>API днем раніше повідомив про скорочення запасів сирої нафти на <strong>8,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>EIA показало менше зниження — <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Різниця між оцінками частково пояснюється <em>часовим фактором</em>: великі скорочення й прирости можуть відображатися у суміжних звітних тижнях, а не в одному релізі.</li>
</ul>
<h3>Ціни: геополітика переважила статистику запасів</h3>
<ul>
<li>У середу ціни на нафту різко впали після того, як президент Дональд Трамп зупинив <strong>проєкт Freedom</strong>, пославшись на значний прогрес у напрямку фінальної угоди з Іраном.</li>
<li>Станом на <strong>9:49 ранку в Нью-Йорку</strong> Brent торгувався по <strong>102,50 долара за барель</strong>.</li>
<li>Падіння Brent за день становило <strong>7,33 долара</strong>, або <strong>6,67%</strong>.</li>
<li>Порівняно з аналогічним часом минулого тижня Brent був нижчим приблизно на <strong>14 доларів за барель</strong>.</li>
<li>WTI торгувався по <strong>95,78 долара за барель</strong>, втративши <strong>6,49 долара</strong>, або <strong>6,35%</strong> за день.</li>
<li>За тиждень WTI знизився майже на <strong>9 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Бензин: запаси скорочуються другий тиждень поспіль</h3>
<ul>
<li>Запаси автомобільного бензину зменшилися на <strong>2,5 млн барелів</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше вони вже скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Середньодобове виробництво бензину знизилося до <strong>9,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для споживачів пального це важливий сигнал: скорочення запасів і виробництва бензину відбувається в умовах, коли попит не демонструє слабкості.</li>
</ul>
<h3>Дистиляти: найвразливіша частина паливного балансу</h3>
<ul>
<li>Запаси середніх дистилятів зменшилися на <strong>1,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Виробництво дистилятів знизилося до середнього рівня <strong>4,9 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів залишаються на <strong>11% нижче</strong> п’ятирічного середнього рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> саме дистиляти виглядають найнапруженішим сегментом ринку нафтопродуктів, оскільки їхні запаси не просто скорочуються, а й залишаються істотно нижчими за історичну норму.</li>
</ul>
<h3>Попит: високі ціни не зламали споживання</h3>
<ul>
<li>Сукупне постачання нафтопродуктів, яке використовується як індикатор попиту в США, за останні <strong>4 тижні</strong> становило в середньому <strong>20,3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>2,6%</strong> більше, ніж за аналогічний період минулого року.</li>
<li>Попит на бензин за останні <strong>4 тижні</strong> становив у середньому <strong>9,0 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Середнє постачання дистилятів за <strong>4 тижні</strong> становило <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>, що на <strong>3,5%</strong> більше у річному вимірі.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> споживання пального залишається стійким, попри попереднє зростання цін. Для ринку це означає, що падіння котирувань нафти не обов’язково одразу знімає напруження у сегменті готових нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок</h3>
<ul>
<li>Статистика EIA показує одночасно <strong>скорочення запасів сирої нафти, бензину та дистилятів</strong>.</li>
<li>Водночас ціни Brent і WTI різко знизилися через політичний фактор, пов’язаний із прогресом щодо угоди з Іраном.</li>
<li>Для паливного ринку ключовим ризиком залишається не лише ціна на нафту, а й баланс готових нафтопродуктів.</li>
<li>Найбільш показовий індикатор — дистиляти: їхні запаси на <strong>11% нижчі</strong> за п’ятирічну норму, а попит у річному вимірі зріс на <strong>3,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/EIA-US-Crude-Oil-Inventories-Continue-to-Fall.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/zapasi-nafti-u-ssha-znizhuyutsya-ale-rinok-reaguye-padinnyam-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 05:55:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153924</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br />Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії. Ціновий сигнал ринку Brent відкотився до 110 доларів за барель після сигналу США, що режим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 14:45:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Houston]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserve]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічний резерв]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153923</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br />Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув 12,9 млн барелів на добу, а з американської системи запасів вибуло близько 26 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув <strong>12,9 млн барелів на добу</strong>, а з американської системи запасів вибуло близько <strong>26 млн барелів за 7 днів</strong>.</p>
<h3>Головний зсув на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>США експортували 12,9 млн барелів на добу</strong> сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.</li>
<li>Це названо <strong>найвищим показником в історії EIA</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних <strong>6,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус <strong>чистого експортера сирої нафти на тижневій основі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому резерв OPEC став недоступним</h3>
<ul>
<li>Протягом <strong>60 років</strong> нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.</li>
<li>Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>двох третин</strong> цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.</li>
<li>Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з <strong>20 млн барелів на добу</strong> у лютому до менш ніж <strong>4 млн барелів на добу</strong> на початку квітня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.</li>
<li>Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.</li>
</ul>
<h3>США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами</h3>
<ul>
<li>За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на <strong>6,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив <strong>7,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно <strong>26 млн барелів</strong>.</li>
<li>Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на <strong>13,1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli</p></blockquote>
<h3>Маршрути барелів і конкуренція за постачання</h3>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.</li>
<li>Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.</li>
<li>Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки <strong>Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.</li>
</ul>
<h3>Китайський сигнал для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.</li>
<li>Темп накопичення оцінено приблизно у <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Китайські запаси сирої нафти наблизилися до <strong>1,3 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на <strong>100 млн барелів</strong>.</li>
<li>У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на <strong>2,5% рік до року</strong>, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.</li>
<li>За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для країн споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.</li>
<li>Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.</li>
<li>Другого рубежу оборони для ринку немає.</li>
</ul>
<h3>Ключовий ризик найближчих місяців</h3>
<ul>
<li>Буфер може вичерпатися до вересня.</li>
<li>Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://themerchantsnews.substack.com/p/america-is-now-the-worlds-strategic?r=258hj8" target="_blank">themerchantsnews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30330-США_флаг_развевается.jpg" alt="США стали нафтовим резервом останньої надії для світового ринку"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув <strong>12,9 млн барелів на добу</strong>, а з американської системи запасів вибуло близько <strong>26 млн барелів за 7 днів</strong>.</p>
<h3>Головний зсув на ринку</h3>
<ul>
<li><strong>США експортували 12,9 млн барелів на добу</strong> сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.</li>
<li>Це названо <strong>найвищим показником в історії EIA</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних <strong>6,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус <strong>чистого експортера сирої нафти на тижневій основі</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому резерв OPEC став недоступним</h3>
<ul>
<li>Протягом <strong>60 років</strong> нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.</li>
<li>Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Близько <strong>двох третин</strong> цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.</li>
<li>Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з <strong>20 млн барелів на добу</strong> у лютому до менш ніж <strong>4 млн барелів на добу</strong> на початку квітня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.</li>
<li>Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.</li>
</ul>
<h3>США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами</h3>
<ul>
<li>За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на <strong>6,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>6,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив <strong>7,1 млн барелів</strong>.</li>
<li>Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно <strong>26 млн барелів</strong>.</li>
<li>Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на <strong>13,1 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli</p></blockquote>
<h3>Маршрути барелів і конкуренція за постачання</h3>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.</li>
<li>Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.</li>
<li>Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки <strong>Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.</li>
</ul>
<h3>Китайський сигнал для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.</li>
<li>Темп накопичення оцінено приблизно у <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Китайські запаси сирої нафти наблизилися до <strong>1,3 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на <strong>100 млн барелів</strong>.</li>
<li>У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на <strong>2,5% рік до року</strong>, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.</li>
<li>За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для країн споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.</li>
<li>Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.</li>
<li>Другого рубежу оборони для ринку немає.</li>
</ul>
<h3>Ключовий ризик найближчих місяців</h3>
<ul>
<li>Буфер може вичерпатися до вересня.</li>
<li>Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://themerchantsnews.substack.com/p/america-is-now-the-worlds-strategic?r=258hj8" target="_blank">themerchantsnews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/ssha-stali-naftovim-rezervom-ostanno%d1%97-nadi%d1%97-dlya-svitovogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 08:11:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[автогаз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153906</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br />Станом на 4 травня 2026 року ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — 2,46 євро/л, найдешевший серед наведених ринків — у росії, 0,78 євро/л. В Україні бензин коштує 1,42 євро/л, дизель — 1,72 євро/л, автогаз — 0,95 євро/л. Цінова карта бензину Нідерланди мають найвищу ціну бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 05:57:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[tax cut]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[податкове зниження]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153903</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br />У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на 14,04 євро за 100 літрів мало дати споживачам близько 0,17 євро на літрі, але на старті ефект був переданий лише частково. Податковий імпульс Зниження Energiesteuer діє з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br /><p>У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на <strong>14,04 євро за 100 літрів</strong> мало дати споживачам близько <strong>0,17 євро на літрі</strong>, але на старті ефект був переданий лише частково.</p>
<h3>Податковий імпульс</h3>
<ul>
<li>Зниження Energiesteuer діє з <strong>1 травня до 30 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у <strong>19%</strong> становить близько <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Орієнтовна вартість заходу для бюджету — <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Пільга поширюється на <strong>дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит обвалився</h3>
<ul>
<li>Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було <strong>публічно підтверджене і точно датоване</strong>.</li>
<li>Для стандартного бака на <strong>55 літрів</strong> очікувана економія становила близько <strong>9,35 євро</strong> за одну заправку.</li>
<li>У фінальні дні квітня, приблизно <strong>27–30 квітня</strong>, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.</li>
</ul>
<h3>Удар по гуртовому ринку</h3>
<ul>
<li>Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.</li>
<li>Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.</li>
<li>Це призвело до <strong>аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу</strong> у тиждень, що завершився <strong>1 травня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Регіональний центр напруги</h3>
<ul>
<li>Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.</li>
<li>Потужність Miro становить <strong>310 тис. барелів на добу</strong>, що робить його найбільшим НПЗ країни.</li>
<li>У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.</li>
<li><strong>30 квітня 2026 року</strong> пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.</li>
</ul>
<h3>Чому споживач не отримав повних 17 центів</h3>
<ul>
<li>1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько <strong>1,976 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,7 цента/л</strong>.</li>
<li>Дизель коштував близько <strong>2,063 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,4 цента/л</strong>.</li>
<li>Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно <strong>60–63%</strong> від теоретичних <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний фон</h3>
<ul>
<li>Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану <strong>28 лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> фіксована вигода у <strong>0,17 євро/л</strong> може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>Що буде після 30 червня</h3>
<ul>
<li>Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із <strong>1 липня</strong>.</li>
<li>Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.</li>
<li>Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://discoveryalert.com.au/german-fuel-tax-cut-demand-deferral-pass-through-2026/" target="_blank">discoveryalert.com.au</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30321-Германия.png" alt="Німецький паливний ринок провалився перед податковим зниженням"/><br /><p>У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на <strong>14,04 євро за 100 літрів</strong> мало дати споживачам близько <strong>0,17 євро на літрі</strong>, але на старті ефект був переданий лише частково.</p>
<h3>Податковий імпульс</h3>
<ul>
<li>Зниження Energiesteuer діє з <strong>1 травня до 30 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у <strong>19%</strong> становить близько <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Орієнтовна вартість заходу для бюджету — <strong>1,6 млрд євро</strong>.</li>
<li>Пільга поширюється на <strong>дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит обвалився</h3>
<ul>
<li>Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було <strong>публічно підтверджене і точно датоване</strong>.</li>
<li>Для стандартного бака на <strong>55 літрів</strong> очікувана економія становила близько <strong>9,35 євро</strong> за одну заправку.</li>
<li>У фінальні дні квітня, приблизно <strong>27–30 квітня</strong>, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.</li>
</ul>
<h3>Удар по гуртовому ринку</h3>
<ul>
<li>Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.</li>
<li>Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.</li>
<li>Це призвело до <strong>аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу</strong> у тиждень, що завершився <strong>1 травня 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Регіональний центр напруги</h3>
<ul>
<li>Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.</li>
<li>Потужність Miro становить <strong>310 тис. барелів на добу</strong>, що робить його найбільшим НПЗ країни.</li>
<li>У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.</li>
<li><strong>30 квітня 2026 року</strong> пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.</li>
</ul>
<h3>Чому споживач не отримав повних 17 центів</h3>
<ul>
<li>1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько <strong>1,976 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,7 цента/л</strong>.</li>
<li>Дизель коштував близько <strong>2,063 євро/л</strong>, зниження становило приблизно <strong>10,4 цента/л</strong>.</li>
<li>Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно <strong>60–63%</strong> від теоретичних <strong>0,17 євро/л</strong>.</li>
<li>Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний фон</h3>
<ul>
<li>Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану <strong>28 лютого 2026 року</strong>.</li>
<li>Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> фіксована вигода у <strong>0,17 євро/л</strong> може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>Що буде після 30 червня</h3>
<ul>
<li>Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із <strong>1 липня</strong>.</li>
<li>Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.</li>
<li>Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://discoveryalert.com.au/german-fuel-tax-cut-demand-deferral-pass-through-2026/" target="_blank">discoveryalert.com.au</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/nimeckij-palivnij-rinok-provalivsya-pered-podatkovim-znizhennyam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Воєнні ризики у ціні на пальне зростають: Brent біля 126 доларів, дизель у ЄС перевищив 2 євро за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/voyenni-riziki-u-cini-na-palne-zrostayut-brent-bilya-126-dolariv-dizel-u-yes-perevishhiv-2-yevro-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/voyenni-riziki-u-cini-na-palne-zrostayut-brent-bilya-126-dolariv-dizel-u-yes-perevishhiv-2-yevro-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 05:14:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на АЗС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153899</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30320-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Воєнні ризики у ціні на пальне зростають: Brent біля 126 доларів, дизель у ЄС перевищив 2 євро за літр"/><br />Світовий ринок нафти й нафтопродуктів входить у травневі свята з різким подорожчанням сировини та дизельного пального. 30 квітня 2026 року Brent торгувався біля 126 доларів за барель, що стало найвищим рівнем із 27 лютого, а тижневе зростання сягнуло близько 18%. Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня піднялася до 2,02 євро за літр, тоді як [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30320-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Воєнні ризики у ціні на пальне зростають: Brent біля 126 доларів, дизель у ЄС перевищив 2 євро за літр"/><br /><p>Світовий ринок нафти й нафтопродуктів входить у травневі свята з різким подорожчанням сировини та дизельного пального. 30 квітня 2026 року Brent торгувався біля <strong>126 доларів за барель</strong>, що стало найвищим рівнем із 27 лютого, а тижневе зростання сягнуло близько <strong>18%</strong>. Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня піднялася до <strong>2,02 євро за літр</strong>, тоді як у США дизель сягнув <strong>1,45 долара за літр</strong>, що приблизно на <strong>42%</strong> вище, ніж 27 лютого.</p>
<h3>Нафта: ринок втрачає буфери безпеки</h3>
<ul>
<li><strong>Brent 30 квітня перевищував 126 доларів за барель</strong>, а до середини ранку за центральноєвропейським часом відкотився приблизно до <strong>122 доларів</strong>.</li>
<li>З 24 квітня Brent подорожчав приблизно на <strong>19 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Порівняно з останніми двома місяцями зростання становить близько <strong>53 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong>, американський нафтовий бенчмарк, 30 квітня закріпився на рівні <strong>111 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Головний чинник тиску на ринок — <strong>поглиблення глухого кута навколо Ормузької протоки</strong>, через яку зазвичай проходить близько <strong>20% світового енергетичного потоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни реагують жорсткіше</h3>
<ul>
<li>Перші чотири тижні кризи ринок частково витримав завдяки <strong>довоєнному профіциту, нафті на воді, державним резервам і плавучим сховищам</strong>.</li>
<li>За оцінкою Rystad Energy, ці буфери вже вичерпані.</li>
<li><strong>Наступний додатковий шок може напряму перейти в ціну</strong>, бо простору для подальшого поглинання дефіциту вже немає.</li>
</ul>
<h3>Європейське постачання: трубопровід Druzhba і додаткові витрати</h3>
<ul>
<li>Перезапуск трубопроводу <strong>Druzhba</strong> тримається шостий день.</li>
<li>Постачання для словацької Slovnaft і угорської MOL рухається відповідно до запланованого на кінець квітня зобов’язання у <strong>119 тис. тонн</strong>.</li>
<li>Наступною операційною точкою напруги стане <em>звірка показників наприкінці місяця</em>.</li>
<li>Оцінку додаткових витрат ЄС на імпорт викопного палива від початку конфлікту переглянуто до <strong>24 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<h3>OPEC+, ОАЕ та стратегічні запаси</h3>
<ul>
<li><strong>OPEC+</strong> перебуває в режимі очікування перед щомісячним оглядом восьми країн, запланованим на <strong>3 травня</strong>.</li>
<li>Наслідки виходу ОАЕ з OPEC ще мають проявитися, тому цей фактор потребує подальшого моніторингу.</li>
<li>Керівна рада IEA має зібратися на початку травня.</li>
<li>Якщо Ормузька протока залишатиметься закритою до середини місяця, наступним видимим інструментом ескалаційної відповіді може стати <strong>координоване вивільнення стратегічних запасів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель у США: 42% зростання від кінця лютого</h3>
<ul>
<li>Середня національна ціна дизелю у США 29 квітня досягла <strong>1,45 долара за літр</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>42%</strong> вище, ніж 27 лютого.</li>
<li>США поки що <strong>не призупинили і не знизили федеральний акциз на дизель</strong>.</li>
<li>Спред Brent–WTI розширився приблизно до <strong>15 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Внутрішня американська нафта активніше спрямовується на переробку, щоб частково компенсувати дефіцит близькосхідного постачання.</li>
</ul>
<h3>Дизель у ЄС: середня ціна вже 2,02 євро за літр</h3>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня становила <strong>2,02 євро за літр</strong>.</li>
<li>24 квітня вона була на рівні <strong>1,98 євро за літр</strong>.</li>
<li>Нідерланди зберігають найвищу ціну на АЗС — <strong>2,4 євро за літр</strong>.</li>
<li>Далі йдуть <strong>Данія, Фінляндія, Німеччина та Франція</strong>.</li>
<li>Мальта залишається незмінною на рівні <strong>1,210 євро за літр</strong> завдяки регульованій ціновій структурі.</li>
<li>Без урахування Мальти найдешевші середні ціни на АЗС мають <strong>Іспанія та Польща</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні рішення країн: уряди намагаються стримати удар по споживачах</h3>
<ul>
<li><strong>Італія:</strong> Рада міністрів 30 квітня має вирішити, чи продовжувати дію DL 42/2026 із <strong>акцизним зниженням 0,20 євро за літр</strong> після 1 травня. Без рішення автоматичне повернення акцизу запрацює 2 травня.</li>
<li><strong>Німеччина:</strong> акциз на бензин і дизель буде знижено на <strong>0,14 євро за літр</strong> з 1 травня до 30 червня.</li>
<li><strong>Швеція:</strong> з 1 травня податок для дизелю знижується на <strong>319 шведських крон за кубічний метр</strong>, а для бензину — на <strong>0,82 шведської крони за літр</strong>. Пакет діє до 30 вересня.</li>
<li><strong>Польща:</strong> знижений ПДВ <strong>8% замість стандартних 23%</strong> і мінімальний для ЄС акциз продовжені до <strong>15 травня 2026 року</strong>.</li>
<li><strong>Греція:</strong> субсидію на дизель на АЗС у розмірі <strong>0,20 євро за літр</strong> формально продовжено на травень.</li>
<li><strong>Угорщина:</strong> обмеження цін на бензин і дизель на рівні <strong>595 форинтів за літр бензину</strong> та <strong>615 форинтів за літр дизелю</strong> спливає 1 травня.</li>
<li><strong>Австрія:</strong> чинне скорочення податку на мінеральне пальне має завершитися 30 квітня, якщо не буде нового повідомлення про продовження.</li>
<li><strong>Франція:</strong> добровільне обмеження TotalEnergies на рівні <strong>2,25 євро за літр дизелю</strong> і <strong>1,99 євро за літр бензину</strong> на 3 300 станціях прив’язане до 30 квітня; нового повідомлення про продовження немає.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий шок переходить із біржового рівня на рівень АЗС.</strong> Зростання Brent до району 126 доларів за барель уже супроводжується підвищенням дизелю в ЄС до 2,02 євро за літр і в США до 1,45 долара за літр.</li>
<li><strong>Дизель стає головним індикатором напруги для транспорту.</strong> Саме дорожній транспорт входить у травневий період із дорожчим пальним і залежністю від рішень урядів щодо податків, субсидій і цінових обмежень.</li>
<li><strong>Фіскальні заходи лише пом’якшують удар, але не прибирають першопричину.</strong> Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а ринкові буфери, за оцінкою Rystad Energy, вже вичерпані.</li>
<li><strong>Найближчі дати ризику — 1, 2 і 3 травня.</strong> На 1 травня припадають податкові зміни у Німеччині та Швеції, 2 травня Італія може зіткнутися з автоматичним поверненням акцизу, а 3 травня очікується огляд OPEC+.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iru.org/news-resources/newsroom/war-pump-prices-continue-climb" target="_blank">iru.org</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30320-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Воєнні ризики у ціні на пальне зростають: Brent біля 126 доларів, дизель у ЄС перевищив 2 євро за літр"/><br /><p>Світовий ринок нафти й нафтопродуктів входить у травневі свята з різким подорожчанням сировини та дизельного пального. 30 квітня 2026 року Brent торгувався біля <strong>126 доларів за барель</strong>, що стало найвищим рівнем із 27 лютого, а тижневе зростання сягнуло близько <strong>18%</strong>. Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня піднялася до <strong>2,02 євро за літр</strong>, тоді як у США дизель сягнув <strong>1,45 долара за літр</strong>, що приблизно на <strong>42%</strong> вище, ніж 27 лютого.</p>
<h3>Нафта: ринок втрачає буфери безпеки</h3>
<ul>
<li><strong>Brent 30 квітня перевищував 126 доларів за барель</strong>, а до середини ранку за центральноєвропейським часом відкотився приблизно до <strong>122 доларів</strong>.</li>
<li>З 24 квітня Brent подорожчав приблизно на <strong>19 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Порівняно з останніми двома місяцями зростання становить близько <strong>53 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong>, американський нафтовий бенчмарк, 30 квітня закріпився на рівні <strong>111 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Головний чинник тиску на ринок — <strong>поглиблення глухого кута навколо Ормузької протоки</strong>, через яку зазвичай проходить близько <strong>20% світового енергетичного потоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни реагують жорсткіше</h3>
<ul>
<li>Перші чотири тижні кризи ринок частково витримав завдяки <strong>довоєнному профіциту, нафті на воді, державним резервам і плавучим сховищам</strong>.</li>
<li>За оцінкою Rystad Energy, ці буфери вже вичерпані.</li>
<li><strong>Наступний додатковий шок може напряму перейти в ціну</strong>, бо простору для подальшого поглинання дефіциту вже немає.</li>
</ul>
<h3>Європейське постачання: трубопровід Druzhba і додаткові витрати</h3>
<ul>
<li>Перезапуск трубопроводу <strong>Druzhba</strong> тримається шостий день.</li>
<li>Постачання для словацької Slovnaft і угорської MOL рухається відповідно до запланованого на кінець квітня зобов’язання у <strong>119 тис. тонн</strong>.</li>
<li>Наступною операційною точкою напруги стане <em>звірка показників наприкінці місяця</em>.</li>
<li>Оцінку додаткових витрат ЄС на імпорт викопного палива від початку конфлікту переглянуто до <strong>24 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<h3>OPEC+, ОАЕ та стратегічні запаси</h3>
<ul>
<li><strong>OPEC+</strong> перебуває в режимі очікування перед щомісячним оглядом восьми країн, запланованим на <strong>3 травня</strong>.</li>
<li>Наслідки виходу ОАЕ з OPEC ще мають проявитися, тому цей фактор потребує подальшого моніторингу.</li>
<li>Керівна рада IEA має зібратися на початку травня.</li>
<li>Якщо Ормузька протока залишатиметься закритою до середини місяця, наступним видимим інструментом ескалаційної відповіді може стати <strong>координоване вивільнення стратегічних запасів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель у США: 42% зростання від кінця лютого</h3>
<ul>
<li>Середня національна ціна дизелю у США 29 квітня досягла <strong>1,45 долара за літр</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>42%</strong> вище, ніж 27 лютого.</li>
<li>США поки що <strong>не призупинили і не знизили федеральний акциз на дизель</strong>.</li>
<li>Спред Brent–WTI розширився приблизно до <strong>15 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Внутрішня американська нафта активніше спрямовується на переробку, щоб частково компенсувати дефіцит близькосхідного постачання.</li>
</ul>
<h3>Дизель у ЄС: середня ціна вже 2,02 євро за літр</h3>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня становила <strong>2,02 євро за літр</strong>.</li>
<li>24 квітня вона була на рівні <strong>1,98 євро за літр</strong>.</li>
<li>Нідерланди зберігають найвищу ціну на АЗС — <strong>2,4 євро за літр</strong>.</li>
<li>Далі йдуть <strong>Данія, Фінляндія, Німеччина та Франція</strong>.</li>
<li>Мальта залишається незмінною на рівні <strong>1,210 євро за літр</strong> завдяки регульованій ціновій структурі.</li>
<li>Без урахування Мальти найдешевші середні ціни на АЗС мають <strong>Іспанія та Польща</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні рішення країн: уряди намагаються стримати удар по споживачах</h3>
<ul>
<li><strong>Італія:</strong> Рада міністрів 30 квітня має вирішити, чи продовжувати дію DL 42/2026 із <strong>акцизним зниженням 0,20 євро за літр</strong> після 1 травня. Без рішення автоматичне повернення акцизу запрацює 2 травня.</li>
<li><strong>Німеччина:</strong> акциз на бензин і дизель буде знижено на <strong>0,14 євро за літр</strong> з 1 травня до 30 червня.</li>
<li><strong>Швеція:</strong> з 1 травня податок для дизелю знижується на <strong>319 шведських крон за кубічний метр</strong>, а для бензину — на <strong>0,82 шведської крони за літр</strong>. Пакет діє до 30 вересня.</li>
<li><strong>Польща:</strong> знижений ПДВ <strong>8% замість стандартних 23%</strong> і мінімальний для ЄС акциз продовжені до <strong>15 травня 2026 року</strong>.</li>
<li><strong>Греція:</strong> субсидію на дизель на АЗС у розмірі <strong>0,20 євро за літр</strong> формально продовжено на травень.</li>
<li><strong>Угорщина:</strong> обмеження цін на бензин і дизель на рівні <strong>595 форинтів за літр бензину</strong> та <strong>615 форинтів за літр дизелю</strong> спливає 1 травня.</li>
<li><strong>Австрія:</strong> чинне скорочення податку на мінеральне пальне має завершитися 30 квітня, якщо не буде нового повідомлення про продовження.</li>
<li><strong>Франція:</strong> добровільне обмеження TotalEnergies на рівні <strong>2,25 євро за літр дизелю</strong> і <strong>1,99 євро за літр бензину</strong> на 3 300 станціях прив’язане до 30 квітня; нового повідомлення про продовження немає.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий шок переходить із біржового рівня на рівень АЗС.</strong> Зростання Brent до району 126 доларів за барель уже супроводжується підвищенням дизелю в ЄС до 2,02 євро за літр і в США до 1,45 долара за літр.</li>
<li><strong>Дизель стає головним індикатором напруги для транспорту.</strong> Саме дорожній транспорт входить у травневий період із дорожчим пальним і залежністю від рішень урядів щодо податків, субсидій і цінових обмежень.</li>
<li><strong>Фіскальні заходи лише пом’якшують удар, але не прибирають першопричину.</strong> Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а ринкові буфери, за оцінкою Rystad Energy, вже вичерпані.</li>
<li><strong>Найближчі дати ризику — 1, 2 і 3 травня.</strong> На 1 травня припадають податкові зміни у Німеччині та Швеції, 2 травня Італія може зіткнутися з автоматичним поверненням акцизу, а 3 травня очікується огляд OPEC+.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iru.org/news-resources/newsroom/war-pump-prices-continue-climb" target="_blank">iru.org</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/voyenni-riziki-u-cini-na-palne-zrostayut-brent-bilya-126-dolariv-dizel-u-yes-perevishhiv-2-yevro-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/oil/feed/ ) in 0.35672 seconds, on May 15th, 2026 at 9:52 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 15th, 2026 at 10:52 pm UTC -->
<!-- +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ -->
<!-- Quick Cache Is Fully Functional :-) ... A Quick Cache file was just served for (  oilreview.kiev.ua/tag/oil/feed/ ) in 0.00035 seconds, on May 15th, 2026 at 10:47 pm UTC. -->