<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; OPEC</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/opec/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 06 May 2026 06:45:02 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 05:55:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153924</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br />Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії. Ціновий сигнал ринку Brent відкотився до 110 доларів за барель після сигналу США, що режим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 05:52:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153896</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br />Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на 188 тис. барелів на добу з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 12:45:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153882</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br />ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до 5 млн барелів на добу до 2027 року і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ подає сигнал стабілізації, але фізичного полегшення поки немає</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/06/opec-podaye-signal-stabilizaci%d1%97-ale-fizichnogo-polegshennya-poki-nemaye/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/06/opec-podaye-signal-stabilizaci%d1%97-ale-fizichnogo-polegshennya-poki-nemaye/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Apr 2026 05:54:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude prices]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[market transparency]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply disruption]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[перебої постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[прозорість ринку]]></category>
		<category><![CDATA[ресурсне забезпечення]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального України]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153810</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30265-Нефть.jpg" alt="OPEC+ подає сигнал стабілізації, але фізичного полегшення поки немає"/><br />Рішення OPEC+ збільшити нафтові квоти на травень на 206 тис. барелів на добу виглядає радше сигналом для ринку, ніж реальним розв’язанням проблеми постачання. Поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а атаки на енергетичну інфраструктуру скорочують виробничі можливості країн Перської затоки, додаткові обсяги залишаються переважно «паперовими». Для українського ринку пального це означає просту річ: зовнішній ресурс [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30265-Нефть.jpg" alt="OPEC+ подає сигнал стабілізації, але фізичного полегшення поки немає"/><br /><p>Рішення OPEC+ збільшити нафтові квоти на травень на 206 тис. барелів на добу виглядає радше сигналом для ринку, ніж реальним розв’язанням проблеми постачання. Поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а атаки на енергетичну інфраструктуру скорочують виробничі можливості країн Перської затоки, додаткові обсяги залишаються переважно «паперовими». Для українського ринку пального це означає просту річ: зовнішній ресурс дорожчає швидше, ніж ринок встигає адаптуватися, а баланс між прозорістю цінових сигналів і фактичним ресурсним забезпеченням стає ключовим фактором стійкості.</p>
<h3>OPEC+ показав готовність діяти після відкриття Ормузької протоки, але криза постачання поки що сильніша за квотне рішення</h3>
<p>Нафтовий ринок зараз живе у двох площинах одночасно. Перша — це <em>формальні рішення виробників</em>, які мають заспокоїти трейдерів, імпортерів і споживачів. Друга — це <em>фізична логістика</em>, без якої жодна квота не перетворюється на реальні барелі. Саме тому рішення OPEC+ про підвищення квот у травні на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> потрібно читати не як швидке збільшення пропозиції, а як політичний і ринковий сигнал: щойно головний маршрут постачання відновить роботу, група готова додати ресурс.</p>
<h4>Що саме вирішив OPEC+</h4>
<ul>
<li><strong>Вісім країн OPEC+</strong> погодилися підвищити квоти видобутку на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Це рішення ухвалили на <strong>віртуальній зустрічі 5 квітня</strong>.</li>
<li>Йдеться про той самий обсяг підвищення, який раніше був погоджений і на квітень.</li>
<li>Наступна зустріч цих восьми країн запланована на <strong>3 травня</strong>.</li>
<li>Із <strong>квітня по грудень 2025 року</strong> вони вже підвищили квоти приблизно на <strong>2,9 млн барелів на добу</strong>, після чого поставили паузу на <strong>січень-березень 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>На папері це виглядає як крок до стабілізації. Але в реальності сам OPEC+ фактично визнає: головні країни, які могли б суттєво наростити видобуток, зараз обмежені війною, пошкодженням інфраструктури та зупинкою звичних логістичних маршрутів.</p>
<h4>Чому додаткові барелі поки не змінюють ситуацію</h4>
<ul>
<li>Війна фактично <strong>закрила Ормузьку протоку</strong> з кінця лютого.</li>
<li>Саме через цю протоку проходить <strong>найважливіший у світі маршрут транспортування нафти</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки скоротило експорт з <strong>Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку</strong> — тобто саме тих країн OPEC+, які до конфлікту реально могли швидко збільшити видобуток.</li>
<li>Підвищення квот на <strong>206 тис. б/д</strong> становить <strong>менше ніж 2%</strong> від обсягу постачання, який був втрачений через кризу.</li>
<li>За оцінками, перебої вже забрали з ринку <strong>12-15 млн барелів на добу</strong>, або до <strong>15% глобального постачання</strong>.</li>
</ul>
<p>Іншими словами, ринок зараз отримав не стільки додаткову нафту, скільки повідомлення про готовність її дати в майбутньому. Для фінансового ринку це важливо, бо прозорий сигнал знижує паніку. Але для фізичного ринку пального, включно з імпортно орієнтованими сегментами Європи, цього недостатньо: доки танкер не пройшов маршрут і ресурс не прибув у порт, квотне рішення не перетворюється на нову пропозицію.</p>
<blockquote><p>«У реальності це додає ринку дуже мало барелів. Коли Ормузька протока закрита, додаткові барелі від OPEC+ значною мірою втрачають значення». — Хорхе Леон, колишній представник OPEC, керівник з геополітичного аналізу Rystad Energy</p></blockquote>
<h4>Що означає ця ситуація для цін</h4>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли до <strong>чотирирічного максимуму</strong>, наблизившись до <strong>120 дол./бар.</strong></li>
<li>JPMorgan попередив, що за збереження перебоїв у Ормузькій протоці до середини травня ціна може перевищити <strong>150 дол./бар.</strong></li>
<li>Зростання котирувань уже трансформувалося у <strong>подорожчання транспортного пального</strong>, яке тисне і на споживачів, і на бізнес у різних країнах.</li>
</ul>
<p>Для ринку це насамперед означає подорожчання зовнішнього орієнтира. Коли нафта зростає до таких рівнів, це впливає не лише на сиру нафту, а й на всю структуру вартості нафтопродуктів: бензину, дизеля, морської логістики, фінансування запасів і страхування операцій. Саме тому нинішня турбулентність є не короткою ціновою хвилею, а системним стресом для всього ланцюга постачання.</p>
<h4>Чому ринок зараз говорить не лише про барелі, а й про довіру</h4>
<p>У кризовий період ринок потребує одночасно двох речей: <strong>прозорого сигналу</strong> і <strong>фізичного ресурсу</strong>. OPEC+ зараз намагається дати перше, але не може швидко забезпечити друге. Саме в цьому й полягає нинішній дисбаланс.</p>
<ul>
<li><strong>Прозорість ринку</strong> у цьому випадку — це зрозуміле повідомлення виробників про готовність збільшити видобуток після відкриття маршруту.</li>
<li><strong>Ресурсне забезпечення</strong> — це вже не заява, а фактична доступність сирої нафти, танкерів, безпечної інфраструктури й працюючих портів.</li>
<li>Поки що OPEC+ може дати ринку лише частину відповіді: оголосити про наміри й показати, що не відмовляється від ролі стабілізатора.</li>
<li>Саме тому під час кризи особливу вагу мають дії урядів щодо <strong>збереження ресурсу</strong>, стримування панічних реакцій і координації ринку.</li>
</ul>
<p>Реакція урядів, спрямована на <strong>збереження постачання</strong>. Це означає, що кризове управління виходить за межі видобутку й переходить у площину державної координації: хто, де і як буде зберігати ресурс, як працюватиме інфраструктура, і яким буде порядок дій у разі затяжних перебоїв.</p>
<h4>Ризик інфраструктурного удару став окремим ціновим фактором</h4>
<ul>
<li>OPEC+ окремо висловив занепокоєння <strong>атаками на енергетичні активи</strong>.</li>
<li>У заяві міністерського моніторингового комітету наголошено, що такі об’єкти <strong>дорого і довго відновлювати</strong>.</li>
<li>Частина країн Перської затоки вже визнала, що навіть у разі негайного припинення війни й відкриття Ормузької протоки для повернення до нормальної роботи знадобляться <strong>місяці</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> також не може наростити видобуток через санкції Заходу та пошкодження інфраструктури внаслідок війни проти України.</li>
</ul>
<p>Це принципово змінює архітектуру нафтового ринку. Якщо раніше інвестори й споживачі дивилися передусім на попит, запаси й рішення картелів, то тепер повноцінним елементом ціни стали вразливість інфраструктури та швидкість її ремонту. Ринок закладає в ціну не лише дефіцит барелів, а й дефіцит безпечних маршрутів, портової пропускної здатності та ремонтного часу.</p>
<h4>Окремий сигнал ринку — Ірак і обережне повернення судноплавства</h4>
<ul>
<li>Іран заявив, що Ірак звільняється від обмежень на транзит через Ормузьку протоку.</li>
<li>Дані судноплавства вже показали проходження <strong>танкера з іракською нафтою</strong> через протоку.</li>
<li>Водночас ключове питання залишається відкритим: <strong>чи підуть цим маршрутом інші судна</strong>, зважаючи на ризики.</li>
</ul>
<p>Саме тут знову проявляється значення ринкової прозорості. Один танкер — це ще не відновлення постачання. Але це важливий індикатор, що ринок уважно перевіряє, чи можна повертатися до нормальної логістики. Якщо такі проходи стануть регулярними, тоді рішення OPEC+ справді почне набувати практичного сенсу. Якщо ні — квотне збільшення залишатиметься радше елементом комунікації, ніж реальним балансуванням ринку.</p>
<p>Головний висновок полягає в тому, що нинішній ринок не можна стабілізувати лише новою цифрою у квоті. Потрібен повноцінний баланс між повідомленням для ринку, фізичним проходженням вантажів, захищеною інфраструктурою та механізмами збереження ресурсу на випадок затяжної кризи.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-debates-theoretical-oil-output-hike-amid-iran-war-paralysis-sources-say-2026-04-05/">Reuters</a>; <a href="https://www.iea.org/about/oil-security-and-emergency-response">IEA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30265-Нефть.jpg" alt="OPEC+ подає сигнал стабілізації, але фізичного полегшення поки немає"/><br /><p>Рішення OPEC+ збільшити нафтові квоти на травень на 206 тис. барелів на добу виглядає радше сигналом для ринку, ніж реальним розв’язанням проблеми постачання. Поки Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а атаки на енергетичну інфраструктуру скорочують виробничі можливості країн Перської затоки, додаткові обсяги залишаються переважно «паперовими». Для українського ринку пального це означає просту річ: зовнішній ресурс дорожчає швидше, ніж ринок встигає адаптуватися, а баланс між прозорістю цінових сигналів і фактичним ресурсним забезпеченням стає ключовим фактором стійкості.</p>
<h3>OPEC+ показав готовність діяти після відкриття Ормузької протоки, але криза постачання поки що сильніша за квотне рішення</h3>
<p>Нафтовий ринок зараз живе у двох площинах одночасно. Перша — це <em>формальні рішення виробників</em>, які мають заспокоїти трейдерів, імпортерів і споживачів. Друга — це <em>фізична логістика</em>, без якої жодна квота не перетворюється на реальні барелі. Саме тому рішення OPEC+ про підвищення квот у травні на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> потрібно читати не як швидке збільшення пропозиції, а як політичний і ринковий сигнал: щойно головний маршрут постачання відновить роботу, група готова додати ресурс.</p>
<h4>Що саме вирішив OPEC+</h4>
<ul>
<li><strong>Вісім країн OPEC+</strong> погодилися підвищити квоти видобутку на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> у травні.</li>
<li>Це рішення ухвалили на <strong>віртуальній зустрічі 5 квітня</strong>.</li>
<li>Йдеться про той самий обсяг підвищення, який раніше був погоджений і на квітень.</li>
<li>Наступна зустріч цих восьми країн запланована на <strong>3 травня</strong>.</li>
<li>Із <strong>квітня по грудень 2025 року</strong> вони вже підвищили квоти приблизно на <strong>2,9 млн барелів на добу</strong>, після чого поставили паузу на <strong>січень-березень 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>На папері це виглядає як крок до стабілізації. Але в реальності сам OPEC+ фактично визнає: головні країни, які могли б суттєво наростити видобуток, зараз обмежені війною, пошкодженням інфраструктури та зупинкою звичних логістичних маршрутів.</p>
<h4>Чому додаткові барелі поки не змінюють ситуацію</h4>
<ul>
<li>Війна фактично <strong>закрила Ормузьку протоку</strong> з кінця лютого.</li>
<li>Саме через цю протоку проходить <strong>найважливіший у світі маршрут транспортування нафти</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки скоротило експорт з <strong>Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку</strong> — тобто саме тих країн OPEC+, які до конфлікту реально могли швидко збільшити видобуток.</li>
<li>Підвищення квот на <strong>206 тис. б/д</strong> становить <strong>менше ніж 2%</strong> від обсягу постачання, який був втрачений через кризу.</li>
<li>За оцінками, перебої вже забрали з ринку <strong>12-15 млн барелів на добу</strong>, або до <strong>15% глобального постачання</strong>.</li>
</ul>
<p>Іншими словами, ринок зараз отримав не стільки додаткову нафту, скільки повідомлення про готовність її дати в майбутньому. Для фінансового ринку це важливо, бо прозорий сигнал знижує паніку. Але для фізичного ринку пального, включно з імпортно орієнтованими сегментами Європи, цього недостатньо: доки танкер не пройшов маршрут і ресурс не прибув у порт, квотне рішення не перетворюється на нову пропозицію.</p>
<blockquote><p>«У реальності це додає ринку дуже мало барелів. Коли Ормузька протока закрита, додаткові барелі від OPEC+ значною мірою втрачають значення». — Хорхе Леон, колишній представник OPEC, керівник з геополітичного аналізу Rystad Energy</p></blockquote>
<h4>Що означає ця ситуація для цін</h4>
<ul>
<li>Ціни на нафту зросли до <strong>чотирирічного максимуму</strong>, наблизившись до <strong>120 дол./бар.</strong></li>
<li>JPMorgan попередив, що за збереження перебоїв у Ормузькій протоці до середини травня ціна може перевищити <strong>150 дол./бар.</strong></li>
<li>Зростання котирувань уже трансформувалося у <strong>подорожчання транспортного пального</strong>, яке тисне і на споживачів, і на бізнес у різних країнах.</li>
</ul>
<p>Для ринку це насамперед означає подорожчання зовнішнього орієнтира. Коли нафта зростає до таких рівнів, це впливає не лише на сиру нафту, а й на всю структуру вартості нафтопродуктів: бензину, дизеля, морської логістики, фінансування запасів і страхування операцій. Саме тому нинішня турбулентність є не короткою ціновою хвилею, а системним стресом для всього ланцюга постачання.</p>
<h4>Чому ринок зараз говорить не лише про барелі, а й про довіру</h4>
<p>У кризовий період ринок потребує одночасно двох речей: <strong>прозорого сигналу</strong> і <strong>фізичного ресурсу</strong>. OPEC+ зараз намагається дати перше, але не може швидко забезпечити друге. Саме в цьому й полягає нинішній дисбаланс.</p>
<ul>
<li><strong>Прозорість ринку</strong> у цьому випадку — це зрозуміле повідомлення виробників про готовність збільшити видобуток після відкриття маршруту.</li>
<li><strong>Ресурсне забезпечення</strong> — це вже не заява, а фактична доступність сирої нафти, танкерів, безпечної інфраструктури й працюючих портів.</li>
<li>Поки що OPEC+ може дати ринку лише частину відповіді: оголосити про наміри й показати, що не відмовляється від ролі стабілізатора.</li>
<li>Саме тому під час кризи особливу вагу мають дії урядів щодо <strong>збереження ресурсу</strong>, стримування панічних реакцій і координації ринку.</li>
</ul>
<p>Реакція урядів, спрямована на <strong>збереження постачання</strong>. Це означає, що кризове управління виходить за межі видобутку й переходить у площину державної координації: хто, де і як буде зберігати ресурс, як працюватиме інфраструктура, і яким буде порядок дій у разі затяжних перебоїв.</p>
<h4>Ризик інфраструктурного удару став окремим ціновим фактором</h4>
<ul>
<li>OPEC+ окремо висловив занепокоєння <strong>атаками на енергетичні активи</strong>.</li>
<li>У заяві міністерського моніторингового комітету наголошено, що такі об’єкти <strong>дорого і довго відновлювати</strong>.</li>
<li>Частина країн Перської затоки вже визнала, що навіть у разі негайного припинення війни й відкриття Ормузької протоки для повернення до нормальної роботи знадобляться <strong>місяці</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> також не може наростити видобуток через санкції Заходу та пошкодження інфраструктури внаслідок війни проти України.</li>
</ul>
<p>Це принципово змінює архітектуру нафтового ринку. Якщо раніше інвестори й споживачі дивилися передусім на попит, запаси й рішення картелів, то тепер повноцінним елементом ціни стали вразливість інфраструктури та швидкість її ремонту. Ринок закладає в ціну не лише дефіцит барелів, а й дефіцит безпечних маршрутів, портової пропускної здатності та ремонтного часу.</p>
<h4>Окремий сигнал ринку — Ірак і обережне повернення судноплавства</h4>
<ul>
<li>Іран заявив, що Ірак звільняється від обмежень на транзит через Ормузьку протоку.</li>
<li>Дані судноплавства вже показали проходження <strong>танкера з іракською нафтою</strong> через протоку.</li>
<li>Водночас ключове питання залишається відкритим: <strong>чи підуть цим маршрутом інші судна</strong>, зважаючи на ризики.</li>
</ul>
<p>Саме тут знову проявляється значення ринкової прозорості. Один танкер — це ще не відновлення постачання. Але це важливий індикатор, що ринок уважно перевіряє, чи можна повертатися до нормальної логістики. Якщо такі проходи стануть регулярними, тоді рішення OPEC+ справді почне набувати практичного сенсу. Якщо ні — квотне збільшення залишатиметься радше елементом комунікації, ніж реальним балансуванням ринку.</p>
<p>Головний висновок полягає в тому, що нинішній ринок не можна стабілізувати лише новою цифрою у квоті. Потрібен повноцінний баланс між повідомленням для ринку, фізичним проходженням вантажів, захищеною інфраструктурою та механізмами збереження ресурсу на випадок затяжної кризи.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-debates-theoretical-oil-output-hike-amid-iran-war-paralysis-sources-say-2026-04-05/">Reuters</a>; <a href="https://www.iea.org/about/oil-security-and-emergency-response">IEA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/06/opec-podaye-signal-stabilizaci%d1%97-ale-fizichnogo-polegshennya-poki-nemaye/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Mar 2026 06:41:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East conflict]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153739</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь. Ескалація конфлікту як драйвер цін Стрімке зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30213-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта може зрости до $150: війна на Близькому Сході провокує глобальний шок постачання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у фазу різкого загострення: ескалація війни на Близькому Сході вже підняла ціни понад $114 за барель, а подальші атаки на енергетичну інфраструктуру можуть розігнати котирування до $150 і вище. Ключовий фактор — масштабний збій «постачання», який зачіпає не лише нафту, а й газову галузь.</p>
<h3>Ескалація конфлікту як драйвер цін</h3>
<h4>Стрімке зростання котирувань</h4>
<p>На початку 19 березня ринок відреагував різким стрибком:</p>
<ul>
<li><strong>+6% за добу</strong> — зростання ціни Brent</li>
<li><strong>понад $114 за барель</strong> — новий рівень котирувань</li>
<li><strong>потенціал до $150+</strong> — прогноз аналітиків Kpler у разі продовження війни</li>
</ul>
<p>Причина — обмеження судноплавства через Ормузьку протоку та атаки на ключову інфраструктуру регіону.</p>
<h4>Фактор «шоку постачання»</h4>
<p>За оцінками аналітиків, ринок стикається з безпрецедентним впливом:</p>
<ul>
<li><strong>масові перебої постачання енергоносіїв</strong></li>
<li><strong>ураження критичних об’єктів видобутку та переробки</strong></li>
<li><strong>накопичувальний ефект дефіциту</strong>, який ще не повністю відображений у цінах</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це масштабний шок постачання — не лише нафти — і питання лише часу, коли ціни повністю відреагують на фундаментальні фактори» — Амена Бакр, Kpler</p></blockquote>
<h3>Атаки на енергетичну інфраструктуру</h3>
<h4>Ключові об’єкти під ударом</h4>
<p>Ескалація конфлікту призвела до прямих ударів по стратегічних енергетичних вузлах:</p>
<ul>
<li><strong>South Pars (Іран)</strong> — один із найбільших газових родовищ у світі, став об’єктом атаки</li>
<li><strong>Ras Laffan (Катар)</strong> — найбільший у світі комплекс виробництва СПГ, зазнав «значних пошкоджень»</li>
<li><strong>Samref (Саудівська Аравія)</strong> — нафтопереробний завод на Червоному морі, зазнав обмеженого впливу</li>
</ul>
<p><strong>QatarEnergy підтвердила зупинку об’єкта Ras Laffan</strong>, що означає суттєве скорочення глобального постачання скрапленого природного газу (СПГ).</p>
<h4>Блокування логістики</h4>
<ul>
<li>Ормузька протока залишається <strong>закритою для більшості суден</strong></li>
<li>допускаються лише <em>іранські вантажі</em></li>
<li>зростає ризик <strong>тривалого розриву ланцюгів постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку</h3>
<h4>Ризик затяжної кризи</h4>
<p>Аналітики ING підкреслюють, що атаки:</p>
<ul>
<li><strong>підвищують ймовірність тривалих перебоїв постачання</strong></li>
<li>створюють <strong>додатковий потенціал зростання цін</strong></li>
<li>нівелюють спроби США стабілізувати ринок</li>
</ul>
<p>Ринок вже закладає у сценарії ще більш радикальні рівні:</p>
<ul>
<li><strong>$150 за барель</strong> — базовий ризиковий сценарій</li>
<li><strong>до $200</strong> — обговорюється аналітиками як екстремальний варіант</li>
</ul>
<h4>Стійкість OPEC+</h4>
<p>Попри конфлікт між окремими учасниками, альянс OPEC+ демонструє стійкість:</p>
<ul>
<li>ймовірне <strong>збереження поточної конфігурації</strong></li>
<li>історичний досвід показує, що організація <strong>переживала внутрішні конфлікти</strong></li>
</ul>
<h3>Структурні зміни енергоринку</h3>
<h4>Газовий фактор</h4>
<ul>
<li>удари по СПГ-інфраструктурі означають <strong>дефіцит газу на глобальному ринку</strong></li>
<li>це посилює тиск на нафту як альтернативне джерело енергії</li>
</ul>
<h4>Цінова динаміка</h4>
<ul>
<li>ринок переходить у фазу <strong>реакції на фізичний дефіцит</strong>, а не лише очікування</li>
<li>ціни ще не повністю відобразили <strong>масштаб втрат постачання</strong></li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний драйвер ринку — не попит, а руйнування постачання</strong></li>
<li>ескалація атак на інфраструктуру створює <strong>системний дефіцит енергоносіїв</strong></li>
<li>ціни можуть швидко перейти у діапазон <strong>$150–200 за барель</strong></li>
<li>енергетичний ринок входить у фазу <strong>високої геополітичної волатильності</strong></li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Could-Hit-150-If-War-Continues-Through-End-of-March.html">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/nafta-mozhe-zrosti-do-150-vijna-na-blizkomu-sxodi-provokuye-globalnij-shok-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ додає 206 тис. барелів на добу: ринок нафти балансує між війною на Близькому Сході та фізичними обмеженнями постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/opek-dodaye-206-tis-bareliv-na-dobu-rinok-nafti-balansuye-mizh-vijnoyu-na-blizkomu-sxodi-ta-fizichnimi-obmezhennyami-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/opek-dodaye-206-tis-bareliv-na-dobu-rinok-nafti-balansuye-mizh-vijnoyu-na-blizkomu-sxodi-ta-fizichnimi-obmezhennyami-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Mar 2026 15:29:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153664</guid>
		<description><![CDATA[ОПЕК+ вирішив з квітня збільшити видобуток нафти на 206 тис. барелів на добу після тримісячної паузи. Рішення ухвалене на тлі ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану, що вже порушила транзит через Ормузьку протоку, через яку проходить понад 20% світових морських постачань сирої нафти. Попри обговорення більш суттєвого зростання — до 411–548 тис. барелів на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>ОПЕК+</strong> вирішив з квітня збільшити видобуток нафти на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> після тримісячної паузи. Рішення ухвалене на тлі ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану, що вже порушила транзит через Ормузьку протоку, через яку проходить понад 20% світових морських постачань сирої нафти. Попри обговорення більш суттєвого зростання — до 411–548 тис. барелів на добу — альянс обрав обережний сценарій. Водночас котирування Brent зросли до майже 80 доларів за барель.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ на тлі геополітичної турбулентності</h3>
<p>За підсумками зустрічі в неділю вісім ключових учасників угоди — Саудівська Аравія, росія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман — погодилися збільшити видобуток на <strong>206 тис. барелів на добу у квітні</strong>. Це перше підвищення після тримісячної паузи, однак воно значно менше за обсяги, які активно обговорювалися в попередні дні.</p>
<h4>Що саме вирішено</h4>
<ul>
<li><strong>+206 тис. барелів на добу</strong> — погоджене збільшення з квітня;</li>
<li>Обговорювалися варіанти <strong>+411–548 тис. барелів на добу</strong>, але їх не підтримали;</li>
<li>Рішення ухвалено попри ризики фізичного дефіциту на тлі бойових дій у регіоні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, альянс демонструє стриманість: з одного боку — прагнення не допустити різкого дефіциту, з іншого — небажання провокувати надлишок у разі стабілізації ситуації.</p>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце світового нафтового ринку</h3>
<p>Ключовим чинником нестабільності стала ситуація в Ормузькій протоці — стратегічному маршруті, через який транспортується <strong>понад 20% світових морських обсягів сирої нафти</strong>.</p>
<h4>Фактичні обмеження транзиту</h4>
<ul>
<li>Судновласники зупинили рейси після попереджень про закриття протоки;</li>
<li><strong>Сотні суден</strong> залишаються на якорі по обидва боки протоки;</li>
<li>Кілька суден зазнали атак на тлі ескалації бойових дій;</li>
<li>Постачання нафти фізично ускладнене, попри наявність формальних квот.</li>
</ul>
<p>Аналітики наголошують: у нинішніх умовах ринок більше реагує не на рішення щодо квот, а на те, <em>чи зможе нафта фізично покинути Перську затоку</em>.</p>
<h3>Ціни: Brent знову біля 80 доларів</h3>
<p>Після періоду побоювань щодо можливого надлишку пропозиції на початку року ситуація кардинально змінилася.</p>
<ul>
<li>У п’ятницю Brent сягнув <strong>73 доларів за барель</strong> — максимуму з липня;</li>
<li>У неділю в позабіржових торгах ціна зросла майже до <strong>80 доларів за барель</strong>;</li>
<li>Ринок реагує передусім на <strong>геополітичний ризик</strong>, а не на фундаментальний баланс попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що додаткові 206 тис. барелів можуть не заспокоїти ринок, оскільки вільні потужності за межами Саудівської Аравії та ОАЕ обмежені. Навіть ці країни можуть зіткнутися з труднощами експорту, доки навігація в Перській затоці не стабілізується.</p>
<h3>Роль ключових гравців</h3>
<h4>Саудівська Аравія</h4>
<ul>
<li>Наростила видобуток приблизно на <strong>500 тис. барелів на добу</strong> останніми тижнями;</li>
<li>Підготовка до можливих перебоїв, пов’язаних з ударами США по Ірану.</li>
</ul>
<h4>ОАЕ</h4>
<ul>
<li>Збільшили обсяги експорту нафти;</li>
<li>Мають відносно більші резервні потужності порівняно з іншими учасниками.</li>
</ul>
<h4>Іран</h4>
<ul>
<li>Видобуває близько <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>Експортна інфраструктура зазнає навантаження через бойові дії;</li>
<li>Постачання обмежені логістично та безпеково.</li>
</ul>
<p>Таким чином, навіть за наявності формального зростання видобутку, фізичний експорт може залишатися стриманим через безпекові ризики.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Квоти відходять на другий план</strong> — визначальним стає фактор безпеки судноплавства;</li>
<li>Обмежені резервні потужності звужують простір для маневру ОПЕК+;</li>
<li>Цінова динаміка дедалі більше залежить від розвитку конфлікту;</li>
<li>Навіть помірне зростання видобутку не гарантує стабілізації котирувань.</li>
</ul>
<p>Ринок входить у фазу, коли ключовим стає не обсяг видобутку, а <strong>стійкість логістики</strong>. Саме від безпеки транспортування через Перську затоку залежатиме подальша траєкторія цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Approves-Modest-Output-Hike-as-Iran-War-Jolts-Oil-Markets.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>ОПЕК+</strong> вирішив з квітня збільшити видобуток нафти на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> після тримісячної паузи. Рішення ухвалене на тлі ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану, що вже порушила транзит через Ормузьку протоку, через яку проходить понад 20% світових морських постачань сирої нафти. Попри обговорення більш суттєвого зростання — до 411–548 тис. барелів на добу — альянс обрав обережний сценарій. Водночас котирування Brent зросли до майже 80 доларів за барель.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ на тлі геополітичної турбулентності</h3>
<p>За підсумками зустрічі в неділю вісім ключових учасників угоди — Саудівська Аравія, росія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман — погодилися збільшити видобуток на <strong>206 тис. барелів на добу у квітні</strong>. Це перше підвищення після тримісячної паузи, однак воно значно менше за обсяги, які активно обговорювалися в попередні дні.</p>
<h4>Що саме вирішено</h4>
<ul>
<li><strong>+206 тис. барелів на добу</strong> — погоджене збільшення з квітня;</li>
<li>Обговорювалися варіанти <strong>+411–548 тис. барелів на добу</strong>, але їх не підтримали;</li>
<li>Рішення ухвалено попри ризики фізичного дефіциту на тлі бойових дій у регіоні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, альянс демонструє стриманість: з одного боку — прагнення не допустити різкого дефіциту, з іншого — небажання провокувати надлишок у разі стабілізації ситуації.</p>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце світового нафтового ринку</h3>
<p>Ключовим чинником нестабільності стала ситуація в Ормузькій протоці — стратегічному маршруті, через який транспортується <strong>понад 20% світових морських обсягів сирої нафти</strong>.</p>
<h4>Фактичні обмеження транзиту</h4>
<ul>
<li>Судновласники зупинили рейси після попереджень про закриття протоки;</li>
<li><strong>Сотні суден</strong> залишаються на якорі по обидва боки протоки;</li>
<li>Кілька суден зазнали атак на тлі ескалації бойових дій;</li>
<li>Постачання нафти фізично ускладнене, попри наявність формальних квот.</li>
</ul>
<p>Аналітики наголошують: у нинішніх умовах ринок більше реагує не на рішення щодо квот, а на те, <em>чи зможе нафта фізично покинути Перську затоку</em>.</p>
<h3>Ціни: Brent знову біля 80 доларів</h3>
<p>Після періоду побоювань щодо можливого надлишку пропозиції на початку року ситуація кардинально змінилася.</p>
<ul>
<li>У п’ятницю Brent сягнув <strong>73 доларів за барель</strong> — максимуму з липня;</li>
<li>У неділю в позабіржових торгах ціна зросла майже до <strong>80 доларів за барель</strong>;</li>
<li>Ринок реагує передусім на <strong>геополітичний ризик</strong>, а не на фундаментальний баланс попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що додаткові 206 тис. барелів можуть не заспокоїти ринок, оскільки вільні потужності за межами Саудівської Аравії та ОАЕ обмежені. Навіть ці країни можуть зіткнутися з труднощами експорту, доки навігація в Перській затоці не стабілізується.</p>
<h3>Роль ключових гравців</h3>
<h4>Саудівська Аравія</h4>
<ul>
<li>Наростила видобуток приблизно на <strong>500 тис. барелів на добу</strong> останніми тижнями;</li>
<li>Підготовка до можливих перебоїв, пов’язаних з ударами США по Ірану.</li>
</ul>
<h4>ОАЕ</h4>
<ul>
<li>Збільшили обсяги експорту нафти;</li>
<li>Мають відносно більші резервні потужності порівняно з іншими учасниками.</li>
</ul>
<h4>Іран</h4>
<ul>
<li>Видобуває близько <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>Експортна інфраструктура зазнає навантаження через бойові дії;</li>
<li>Постачання обмежені логістично та безпеково.</li>
</ul>
<p>Таким чином, навіть за наявності формального зростання видобутку, фізичний експорт може залишатися стриманим через безпекові ризики.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Квоти відходять на другий план</strong> — визначальним стає фактор безпеки судноплавства;</li>
<li>Обмежені резервні потужності звужують простір для маневру ОПЕК+;</li>
<li>Цінова динаміка дедалі більше залежить від розвитку конфлікту;</li>
<li>Навіть помірне зростання видобутку не гарантує стабілізації котирувань.</li>
</ul>
<p>Ринок входить у фазу, коли ключовим стає не обсяг видобутку, а <strong>стійкість логістики</strong>. Саме від безпеки транспортування через Перську затоку залежатиме подальша траєкторія цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Approves-Modest-Output-Hike-as-Iran-War-Jolts-Oil-Markets.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/opek-dodaye-206-tis-bareliv-na-dobu-rinok-nafti-balansuye-mizh-vijnoyu-na-blizkomu-sxodi-ta-fizichnimi-obmezhennyami-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта подорожчала на 8% за добу: атаки на Близькому Сході загрожують 20% світового постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/01/nafta-podorozhchala-na-8-za-dobu-ataki-na-blizkomu-sxodi-zagrozhuyut-20-svitovogo-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/01/nafta-podorozhchala-na-8-za-dobu-ataki-na-blizkomu-sxodi-zagrozhuyut-20-svitovogo-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 01 Mar 2026 07:03:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153661</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30162-OPEC.jpg" alt="Нафта подорожчала на 8% за добу: атаки на Близькому Сході загрожують 20% світового постачання"/><br />Світові ціни на нафту різко зросли на старті торгів у неділю після ударів США та Ізраїлю по Ірану і відповідних атак у регіоні Перської затоки. Під ризиком — до 15 млн барелів на добу, або близько 20% глобального обсягу, що проходить через Ормузьку протоку. Водночас країни ОПЕК+ оголосили про збільшення видобутку на 206 тис. барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30162-OPEC.jpg" alt="Нафта подорожчала на 8% за добу: атаки на Близькому Сході загрожують 20% світового постачання"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту різко зросли на старті торгів у неділю</strong> після ударів США та Ізраїлю по Ірану і відповідних атак у регіоні Перської затоки. Під ризиком — до <strong>15 млн барелів на добу</strong>, або близько <strong>20% глобального обсягу</strong>, що проходить через Ормузьку протоку. Водночас країни ОПЕК+ оголосили про збільшення видобутку на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> вже у квітні, однак ринок сумнівається, що цього достатньо для швидкої стабілізації.</p>
<h3>Геополітичний шок і реакція ринку</h3>
<p>Ескалація між США, Ізраїлем та Іраном спричинила миттєву реакцію бірж. Трейдери закладають у котирування ризик скорочення або навіть зупинки «постачання» нафти з Ірану та інших країн Близького Сходу.</p>
<h4>Динаміка ключових маркерів</h4>
<ul>
<li><strong>West Texas Intermediate (WTI)</strong> — легка малосірчиста нафта зі США — зросла до <strong>$72 за барель</strong> проти близько $67 у п’ятницю (<strong>+8%</strong>) за даними <em>CME Group</em>.</li>
<li><strong>Brent</strong> — міжнародний еталон — піднявся до <strong>$79 за барель</strong> з $72,87 (<strong>+8%</strong>) за даними <em>FactSet</em>.</li>
</ul>
<p>Підвищення відбулося одразу після відкриття торгів у неділю ввечері (оновлення 1:48 GMT+2, 2 березня 2026 року).</p>
<h4>Ормузька протока як «вузьке горло» ринку</h4>
<p>Через <strong><em>Ормузьку протоку</em></strong> — вузький вихід із Перської затоки — щодня транспортується близько <strong>15 млн барелів</strong> сирої нафти, або <strong>п’ята частина світового споживання</strong>. Це робить її найкритичнішою точкою глобальної енергетичної логістики.</p>
<ul>
<li>Протока межує з Іраном на півночі.</li>
<li>Через неї проходить експорт із Саудівської Аравії, Кувейту, Іраку, Катару, Бахрейну, ОАЕ та Ірану.</li>
<li>Повідомлялося про атаки на <strong>два судна</strong>, що прямували через протоку.</li>
</ul>
<p>У середині лютого Іран тимчасово закривав частини протоки для військових навчань. Подальші перебої можуть обмежити експорт і підштовхнути ціни ще вище.</p>
<blockquote><p>«Близько п’ятої частини світового постачання нафти проходить через Ормузьку протоку — життєво важливу артерію світової торгівлі. Ринки більше занепокоєні тим, чи зможуть барелі фізично рухатися, ніж наявністю резервних потужностей на папері. Якщо потоки через затоку будуть обмежені, додатковий видобуток дасть лише обмежене негайне полегшення», — зазначив Хорхе Леон, старший віцепрезидент і керівник геополітичного аналізу Rystad Energy.</p></blockquote>
<h4>Роль Ірану та фактор Китаю</h4>
<ul>
<li>Експорт Ірану становить близько <strong>1,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Основний покупець — <strong>Китай</strong>.</li>
<li>У разі перебоїв Пекіну доведеться шукати альтернативних постачальників, що посилить конкуренцію за вільні обсяги та підтримає високі ціни.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ намагається заспокоїти ринок</h3>
<p><strong>Вісім країн альянсу ОПЕК+збільшити видобуток на 206 тис. барелів на добу у квітні</strong>. Рішення було заплановане ще до початку ескалації, але обсяг виявився більшим, ніж очікували аналітики.</p>
<ul>
<li>Додаткові 206 тис. бар./добу — це близько <strong>1,4% від обсягу, що проходить через Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>На тлі ризику перебоїв у 15 млн бар./добу цей приріст виглядає <em>обмеженим за масштабом</em>.</li>
<li>Ринок оцінює не лише номінальний видобуток, а й <strong>доступність експортних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ринок входить у фазу підвищеної волатильності, де геополітика визначає цінову траєкторію не менше, ніж фундаментальні показники видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/iran-us-israel-war-oil-prices-energy-strait-of-hormuz-21e634acba4c35801d28dfdbcc53824a" target="_blank">Associated Press</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30162-OPEC.jpg" alt="Нафта подорожчала на 8% за добу: атаки на Близькому Сході загрожують 20% світового постачання"/><br /><p><strong>Світові ціни на нафту різко зросли на старті торгів у неділю</strong> після ударів США та Ізраїлю по Ірану і відповідних атак у регіоні Перської затоки. Під ризиком — до <strong>15 млн барелів на добу</strong>, або близько <strong>20% глобального обсягу</strong>, що проходить через Ормузьку протоку. Водночас країни ОПЕК+ оголосили про збільшення видобутку на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> вже у квітні, однак ринок сумнівається, що цього достатньо для швидкої стабілізації.</p>
<h3>Геополітичний шок і реакція ринку</h3>
<p>Ескалація між США, Ізраїлем та Іраном спричинила миттєву реакцію бірж. Трейдери закладають у котирування ризик скорочення або навіть зупинки «постачання» нафти з Ірану та інших країн Близького Сходу.</p>
<h4>Динаміка ключових маркерів</h4>
<ul>
<li><strong>West Texas Intermediate (WTI)</strong> — легка малосірчиста нафта зі США — зросла до <strong>$72 за барель</strong> проти близько $67 у п’ятницю (<strong>+8%</strong>) за даними <em>CME Group</em>.</li>
<li><strong>Brent</strong> — міжнародний еталон — піднявся до <strong>$79 за барель</strong> з $72,87 (<strong>+8%</strong>) за даними <em>FactSet</em>.</li>
</ul>
<p>Підвищення відбулося одразу після відкриття торгів у неділю ввечері (оновлення 1:48 GMT+2, 2 березня 2026 року).</p>
<h4>Ормузька протока як «вузьке горло» ринку</h4>
<p>Через <strong><em>Ормузьку протоку</em></strong> — вузький вихід із Перської затоки — щодня транспортується близько <strong>15 млн барелів</strong> сирої нафти, або <strong>п’ята частина світового споживання</strong>. Це робить її найкритичнішою точкою глобальної енергетичної логістики.</p>
<ul>
<li>Протока межує з Іраном на півночі.</li>
<li>Через неї проходить експорт із Саудівської Аравії, Кувейту, Іраку, Катару, Бахрейну, ОАЕ та Ірану.</li>
<li>Повідомлялося про атаки на <strong>два судна</strong>, що прямували через протоку.</li>
</ul>
<p>У середині лютого Іран тимчасово закривав частини протоки для військових навчань. Подальші перебої можуть обмежити експорт і підштовхнути ціни ще вище.</p>
<blockquote><p>«Близько п’ятої частини світового постачання нафти проходить через Ормузьку протоку — життєво важливу артерію світової торгівлі. Ринки більше занепокоєні тим, чи зможуть барелі фізично рухатися, ніж наявністю резервних потужностей на папері. Якщо потоки через затоку будуть обмежені, додатковий видобуток дасть лише обмежене негайне полегшення», — зазначив Хорхе Леон, старший віцепрезидент і керівник геополітичного аналізу Rystad Energy.</p></blockquote>
<h4>Роль Ірану та фактор Китаю</h4>
<ul>
<li>Експорт Ірану становить близько <strong>1,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Основний покупець — <strong>Китай</strong>.</li>
<li>У разі перебоїв Пекіну доведеться шукати альтернативних постачальників, що посилить конкуренцію за вільні обсяги та підтримає високі ціни.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ намагається заспокоїти ринок</h3>
<p><strong>Вісім країн альянсу ОПЕК+збільшити видобуток на 206 тис. барелів на добу у квітні</strong>. Рішення було заплановане ще до початку ескалації, але обсяг виявився більшим, ніж очікували аналітики.</p>
<ul>
<li>Додаткові 206 тис. бар./добу — це близько <strong>1,4% від обсягу, що проходить через Ормузьку протоку</strong>.</li>
<li>На тлі ризику перебоїв у 15 млн бар./добу цей приріст виглядає <em>обмеженим за масштабом</em>.</li>
<li>Ринок оцінює не лише номінальний видобуток, а й <strong>доступність експортних маршрутів</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ринок входить у фазу підвищеної волатильності, де геополітика визначає цінову траєкторію не менше, ніж фундаментальні показники видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/iran-us-israel-war-oil-prices-energy-strait-of-hormuz-21e634acba4c35801d28dfdbcc53824a" target="_blank">Associated Press</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/01/nafta-podorozhchala-na-8-za-dobu-ataki-na-blizkomu-sxodi-zagrozhuyut-20-svitovogo-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent опустився нижче $70: ринок реагує на перемовини США–Іран і зростання постачання з Близького Сходу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/brent-opustivsya-nizhche-70-rinok-reaguye-na-peremovini-ssha-iran-i-zrostannya-postachannya-z-blizkogo-sxodu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/brent-opustivsya-nizhche-70-rinok-reaguye-na-peremovini-ssha-iran-i-zrostannya-postachannya-z-blizkogo-sxodu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Feb 2026 11:55:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Iran sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Санкції проти Ірану]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153655</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30156-Цена_падение.png" alt="Brent опустився нижче $70: ринок реагує на перемовини США–Іран і зростання постачання з Близького Сходу"/><br />Ф’ючерси на нафту марки Brent втратили понад 1,5% і опустилися нижче 70 доларів за барель. Ринок одночасно оцінює перебіг ядерних перемовин між США та Іраном, нові американські санкції та різке зростання експорту з ключових країн Близького Сходу. Інвестори очікують рішення ОПЕК+ щодо квітневої політики видобутку. Ціни на нафту під тиском: дипломатія, санкції та ризик профіциту [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30156-Цена_падение.png" alt="Brent опустився нижче $70: ринок реагує на перемовини США–Іран і зростання постачання з Близького Сходу"/><br /><p><strong>Ф’ючерси на нафту марки Brent втратили понад 1,5% і опустилися нижче 70 доларів за барель</strong>. Ринок одночасно оцінює перебіг ядерних перемовин між США та Іраном, нові американські санкції та різке зростання експорту з ключових країн Близького Сходу. Інвестори очікують рішення ОПЕК+ щодо квітневої політики видобутку.</p>
<h3>Ціни на нафту під тиском: дипломатія, санкції та ризик профіциту</h3>
<h4>Динаміка котирувань</h4>
<p>У четвер ф’ючерси на Brent (<em>біржові контракти на майбутнє постачання нафти</em>) знизилися більш ніж на <strong>1,5%</strong> і впали <strong>нижче 70 дол./бар.</strong> Це психологічно важливий рівень для трейдерів і країн-експортерів.</p>
<ul>
<li><strong>–1,5%</strong> за день — сигнал короткострокового послаблення ринку;</li>
<li><strong>&lt; 70 дол./бар.</strong> — рівень, за якого бюджети експортерів стають більш чутливими до волатильності.</li>
</ul>
<h4>США–Іран: перемовини та санкції одночасно</h4>
<p>США та Іран розпочали <strong>третій раунд переговорів</strong> щодо ядерної програми за кілька днів до дедлайну, встановленого Дональдом Трампом. Тегеран продемонстрував певну гнучкість у підходах.</p>
<p>Водночас Вашингтон запровадив <strong>нові санкції проти понад 30 структур</strong>, пов’язаних із продажем іранської нафти та озброєнь.</p>
<ul>
<li>Переговори теоретично можуть відкрити шлях до збільшення легального іранського експорту.</li>
<li>Санкції, навпаки, обмежують фінансові та торговельні канали.</li>
<li><strong>Ринок закладає у ціни невизначеність</strong> щодо майбутнього обсягів іранської нафти.</li>
</ul>
<h4>Близький Схід нарощує постачання</h4>
<p>Додатковий тиск на котирування чинить зростання фізичного постачання з регіону:</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> готується відвантажити найбільший обсяг сирої нафти майже за <strong>три роки</strong>;</li>
<li>Експорт з <strong>Іраку</strong>, <strong>Кувейту</strong> та <strong>ОАЕ</strong> збільшився;</li>
<li>Сукупний ефект — розширення глобальної пропозиції.</li>
</ul>
<p>Аналітики очікують, що цього року на світовому ринку може сформуватися <strong>профіцит пропозиції</strong> — ситуація, коли видобуток перевищує попит. Саме ці очікування нині є ключовим фактором зниження цін.</p>
<h4>Фактор ОПЕК+</h4>
<p>Інвестори очікують найближчого засідання <strong>ОПЕК+</strong> (<em>альянс країн-експортерів нафти та їхніх партнерів</em>), щоб оцінити політику видобутку у квітні.</p>
<ul>
<li>Якщо квоти на видобуток залишаться без змін — профіцит може зберегтися.</li>
<li>Якщо видобуток буде обмежено — це може стабілізувати котирування.</li>
</ul>
<h4>Логіка ринку: чому ціни падають попри геополітику</h4>
<p>Попри збереження геополітичних ризиків, ринок наразі більше зосереджений на фундаментальних факторах:</p>
<ul>
<li><strong>Очікування надлишкової пропозиції</strong> у 2026 році;</li>
<li>Активне зростання експорту з провідних виробників;</li>
<li>Невизначеність щодо іранських обсягів.</li>
</ul>
<p>Коли пропозиція зростає швидше, ніж попит, ціна логічно коригується вниз — навіть за наявності політичної напруги.</p>
<p>Найближчі рішення ОПЕК+ можуть визначити, чи стане рівень 70 доларів новою точкою балансу, чи ринок повернеться до вищих значень.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://tradingeconomics.com/commodity/brent-crude-oil" target="_blank">tradingeconomics.com</a>міжнародні біржові зведення щодо котирувань Brent та повідомлення про переговори США–Іран і підготовку засідання ОПЕК+</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30156-Цена_падение.png" alt="Brent опустився нижче $70: ринок реагує на перемовини США–Іран і зростання постачання з Близького Сходу"/><br /><p><strong>Ф’ючерси на нафту марки Brent втратили понад 1,5% і опустилися нижче 70 доларів за барель</strong>. Ринок одночасно оцінює перебіг ядерних перемовин між США та Іраном, нові американські санкції та різке зростання експорту з ключових країн Близького Сходу. Інвестори очікують рішення ОПЕК+ щодо квітневої політики видобутку.</p>
<h3>Ціни на нафту під тиском: дипломатія, санкції та ризик профіциту</h3>
<h4>Динаміка котирувань</h4>
<p>У четвер ф’ючерси на Brent (<em>біржові контракти на майбутнє постачання нафти</em>) знизилися більш ніж на <strong>1,5%</strong> і впали <strong>нижче 70 дол./бар.</strong> Це психологічно важливий рівень для трейдерів і країн-експортерів.</p>
<ul>
<li><strong>–1,5%</strong> за день — сигнал короткострокового послаблення ринку;</li>
<li><strong>&lt; 70 дол./бар.</strong> — рівень, за якого бюджети експортерів стають більш чутливими до волатильності.</li>
</ul>
<h4>США–Іран: перемовини та санкції одночасно</h4>
<p>США та Іран розпочали <strong>третій раунд переговорів</strong> щодо ядерної програми за кілька днів до дедлайну, встановленого Дональдом Трампом. Тегеран продемонстрував певну гнучкість у підходах.</p>
<p>Водночас Вашингтон запровадив <strong>нові санкції проти понад 30 структур</strong>, пов’язаних із продажем іранської нафти та озброєнь.</p>
<ul>
<li>Переговори теоретично можуть відкрити шлях до збільшення легального іранського експорту.</li>
<li>Санкції, навпаки, обмежують фінансові та торговельні канали.</li>
<li><strong>Ринок закладає у ціни невизначеність</strong> щодо майбутнього обсягів іранської нафти.</li>
</ul>
<h4>Близький Схід нарощує постачання</h4>
<p>Додатковий тиск на котирування чинить зростання фізичного постачання з регіону:</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> готується відвантажити найбільший обсяг сирої нафти майже за <strong>три роки</strong>;</li>
<li>Експорт з <strong>Іраку</strong>, <strong>Кувейту</strong> та <strong>ОАЕ</strong> збільшився;</li>
<li>Сукупний ефект — розширення глобальної пропозиції.</li>
</ul>
<p>Аналітики очікують, що цього року на світовому ринку може сформуватися <strong>профіцит пропозиції</strong> — ситуація, коли видобуток перевищує попит. Саме ці очікування нині є ключовим фактором зниження цін.</p>
<h4>Фактор ОПЕК+</h4>
<p>Інвестори очікують найближчого засідання <strong>ОПЕК+</strong> (<em>альянс країн-експортерів нафти та їхніх партнерів</em>), щоб оцінити політику видобутку у квітні.</p>
<ul>
<li>Якщо квоти на видобуток залишаться без змін — профіцит може зберегтися.</li>
<li>Якщо видобуток буде обмежено — це може стабілізувати котирування.</li>
</ul>
<h4>Логіка ринку: чому ціни падають попри геополітику</h4>
<p>Попри збереження геополітичних ризиків, ринок наразі більше зосереджений на фундаментальних факторах:</p>
<ul>
<li><strong>Очікування надлишкової пропозиції</strong> у 2026 році;</li>
<li>Активне зростання експорту з провідних виробників;</li>
<li>Невизначеність щодо іранських обсягів.</li>
</ul>
<p>Коли пропозиція зростає швидше, ніж попит, ціна логічно коригується вниз — навіть за наявності політичної напруги.</p>
<p>Найближчі рішення ОПЕК+ можуть визначити, чи стане рівень 70 доларів новою точкою балансу, чи ринок повернеться до вищих значень.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://tradingeconomics.com/commodity/brent-crude-oil" target="_blank">tradingeconomics.com</a>міжнародні біржові зведення щодо котирувань Brent та повідомлення про переговори США–Іран і підготовку засідання ОПЕК+</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/26/brent-opustivsya-nizhche-70-rinok-reaguye-na-peremovini-ssha-iran-i-zrostannya-postachannya-z-blizkogo-sxodu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Міжнародні нафтові компанії оскаржують штраф у $5 млрд у Казахстані: конфлікт навколо родовища Кашаган загострюється</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/24/mizhnarodni-naftovi-kompani%d1%97-oskarzhuyut-shtraf-u-5-mlrd-u-kazaxstani-konflikt-navkolo-rodovishha-kashagan-zagostryuyetsya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/24/mizhnarodni-naftovi-kompani%d1%97-oskarzhuyut-shtraf-u-5-mlrd-u-kazaxstani-konflikt-navkolo-rodovishha-kashagan-zagostryuyetsya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Feb 2026 09:27:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[arbitration]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[environmental fine]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[арбитраж]]></category>
		<category><![CDATA[екологічний штраф]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кашаган]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153645</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30148-Казахстан.png" alt="Міжнародні нафтові компанії оскаржують штраф у $5 млрд у Казахстані: конфлікт навколо родовища Кашаган загострюється"/><br />Міжнародні акціонери консорціуму North Caspian Project ініціювали міжнародний арбітраж проти Казахстану через екологічний штраф у розмірі $5 млрд. Йдеться про нібито перевищення лімітів зберігання сірки на переробному об’єкті родовища Кашаган — другого за величиною нафтового активу країни в межах угоди ОПЕК+. Рішення національного суду наприкінці 2025 року підтвердило санкції, що стало тригером для звернення до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30148-Казахстан.png" alt="Міжнародні нафтові компанії оскаржують штраф у $5 млрд у Казахстані: конфлікт навколо родовища Кашаган загострюється"/><br /><p><strong>Міжнародні акціонери консорціуму North Caspian Project ініціювали міжнародний арбітраж проти Казахстану через екологічний штраф у розмірі $5 млрд.</strong> Йдеться про нібито перевищення лімітів зберігання сірки на переробному об’єкті родовища Кашаган — другого за величиною нафтового активу країни в межах угоди ОПЕК+. Рішення національного суду наприкінці 2025 року підтвердило санкції, що стало тригером для звернення до міжнародних механізмів захисту інвестицій.</p>
<h3>Ескалація спору: $5 млрд екологічного штрафу та міжнародний арбітраж</h3>
<h4>Суть претензій</h4>
<p>Казахстанська влада звинуватила операторів гігантського родовища Кашаган у перевищенні допустимих обсягів зберігання сірки на одному з виробничих майданчиків. За підсумками судового розгляду:</p>
<ul>
<li><strong>Сума штрафу становить $5 млрд</strong>.</li>
<li>Наприкінці 2025 року спеціалізований адміністративний суд Казахстану <strong>підтвердив правомірність санкцій</strong>.</li>
<li>Іноземні компанії-акціонери вирішили звернутися до міжнародного арбітражу відповідно до міждержавних договорів про захист інвестицій.</li>
</ul>
<p>Представник Shell повідомив агентству Bloomberg:</p>
<blockquote><p>«Попри те, що ми заперечуємо ці звинувачення і намагалися врегулювати питання шляхом діалогу, ці зусилля не привели до рішення. Тому міжнародні акціонери дійшли висновку, що не мають іншого вибору, окрім як ініціювати арбітраж відповідно до міжнародних договорів» — представник Shell.</p></blockquote>
<h4>Хто стоїть за Кашаганом</h4>
<p>Родовище Кашаган розробляється консорціумом <em>North Caspian Project</em>, до якого входять міжнародні нафтові гіганти та національна компанія Казахстану.</p>
<ul>
<li><strong>KazMunayGas — 16,88%</strong></li>
<li><strong>Eni — 16,81%</strong></li>
<li><strong>Shell — 16,81%</strong></li>
<li><strong>ExxonMobil — 16,81%</strong></li>
<li><strong>TotalEnergies — 16,81%</strong></li>
<li><strong>CNPC (Китай) — 8,33%</strong></li>
<li><strong>INPEX Ltd (Японія) — 7,56%</strong></li>
</ul>
<p>Таким чином, майже 83% участі у проєкті контролюють іноземні інвестори, що пояснює міжнародний вимір конфлікту.</p>
<h4>Масштаб претензій до «великої нафти»</h4>
<p>Поточний спір — лише частина ширшого конфлікту. За наявними даними:</p>
<ul>
<li>Казахстан має кілька арбітражних справ проти міжнародних компаній.</li>
<li><strong>Загальна сума претензій сягає $166 млрд</strong>.</li>
<li>Основна причина — <strong>втрачені доходи через затримки в розробці Кашагану</strong>.</li>
</ul>
<p>Така сума у 33 рази перевищує розмір нинішнього штрафу та свідчить про системний характер напруження між урядом та інвесторами.</p>
<h4>Інвестиційні наслідки</h4>
<p>Суперечки вже впливають на інвестиційний клімат у країні. Головний виконавчий директор Shell Ваель Саван заявив під час презентації фінансових результатів за IV квартал:</p>
<blockquote><p>«Ми розчаровані тим, що не бачимо узгодженості між партнерами по спільному підприємству та урядом з деяких питань. Це впливає на нашу готовність інвестувати далі в Казахстан. Ми уважно стежимо за ситуацією. Ми вважаємо, що в Казахстані є значний потенціал для інвестицій, але зачекаємо, доки не стане зрозумілішим, чим усе завершиться» — Ваель Саван, CEO Shell.</p></blockquote>
<p><strong>Shell уже призупинила нові інвестиції в країні</strong>, що може мати довгострокові наслідки для видобутку та бюджетних надходжень Казахстану.</p>
<h4>Ринок ОПЕК+</h4>
<p>Кашаган є другим за величиною родовищем у країні — учасниці угоди ОПЕК+ (<em>формат координації видобутку між країнами-членами ОПЕК та іншими експортерами нафти</em>). Будь-яка ескалація навколо цього активу:</p>
<ul>
<li>створює ризики для стабільності видобутку;</li>
<li>може вплинути на виконання квот ОПЕК+;</li>
<li>погіршує інвестиційний імідж країни серед міжнародних компаній.</li>
</ul>
<p>Попри наявність значного ресурсного потенціалу, конфлікт із глобальними гравцями може зменшити приплив капіталу в середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Big-Oil-Challenges-5-Billion-Environmental-Fine-in-Kazakhstan.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30148-Казахстан.png" alt="Міжнародні нафтові компанії оскаржують штраф у $5 млрд у Казахстані: конфлікт навколо родовища Кашаган загострюється"/><br /><p><strong>Міжнародні акціонери консорціуму North Caspian Project ініціювали міжнародний арбітраж проти Казахстану через екологічний штраф у розмірі $5 млрд.</strong> Йдеться про нібито перевищення лімітів зберігання сірки на переробному об’єкті родовища Кашаган — другого за величиною нафтового активу країни в межах угоди ОПЕК+. Рішення національного суду наприкінці 2025 року підтвердило санкції, що стало тригером для звернення до міжнародних механізмів захисту інвестицій.</p>
<h3>Ескалація спору: $5 млрд екологічного штрафу та міжнародний арбітраж</h3>
<h4>Суть претензій</h4>
<p>Казахстанська влада звинуватила операторів гігантського родовища Кашаган у перевищенні допустимих обсягів зберігання сірки на одному з виробничих майданчиків. За підсумками судового розгляду:</p>
<ul>
<li><strong>Сума штрафу становить $5 млрд</strong>.</li>
<li>Наприкінці 2025 року спеціалізований адміністративний суд Казахстану <strong>підтвердив правомірність санкцій</strong>.</li>
<li>Іноземні компанії-акціонери вирішили звернутися до міжнародного арбітражу відповідно до міждержавних договорів про захист інвестицій.</li>
</ul>
<p>Представник Shell повідомив агентству Bloomberg:</p>
<blockquote><p>«Попри те, що ми заперечуємо ці звинувачення і намагалися врегулювати питання шляхом діалогу, ці зусилля не привели до рішення. Тому міжнародні акціонери дійшли висновку, що не мають іншого вибору, окрім як ініціювати арбітраж відповідно до міжнародних договорів» — представник Shell.</p></blockquote>
<h4>Хто стоїть за Кашаганом</h4>
<p>Родовище Кашаган розробляється консорціумом <em>North Caspian Project</em>, до якого входять міжнародні нафтові гіганти та національна компанія Казахстану.</p>
<ul>
<li><strong>KazMunayGas — 16,88%</strong></li>
<li><strong>Eni — 16,81%</strong></li>
<li><strong>Shell — 16,81%</strong></li>
<li><strong>ExxonMobil — 16,81%</strong></li>
<li><strong>TotalEnergies — 16,81%</strong></li>
<li><strong>CNPC (Китай) — 8,33%</strong></li>
<li><strong>INPEX Ltd (Японія) — 7,56%</strong></li>
</ul>
<p>Таким чином, майже 83% участі у проєкті контролюють іноземні інвестори, що пояснює міжнародний вимір конфлікту.</p>
<h4>Масштаб претензій до «великої нафти»</h4>
<p>Поточний спір — лише частина ширшого конфлікту. За наявними даними:</p>
<ul>
<li>Казахстан має кілька арбітражних справ проти міжнародних компаній.</li>
<li><strong>Загальна сума претензій сягає $166 млрд</strong>.</li>
<li>Основна причина — <strong>втрачені доходи через затримки в розробці Кашагану</strong>.</li>
</ul>
<p>Така сума у 33 рази перевищує розмір нинішнього штрафу та свідчить про системний характер напруження між урядом та інвесторами.</p>
<h4>Інвестиційні наслідки</h4>
<p>Суперечки вже впливають на інвестиційний клімат у країні. Головний виконавчий директор Shell Ваель Саван заявив під час презентації фінансових результатів за IV квартал:</p>
<blockquote><p>«Ми розчаровані тим, що не бачимо узгодженості між партнерами по спільному підприємству та урядом з деяких питань. Це впливає на нашу готовність інвестувати далі в Казахстан. Ми уважно стежимо за ситуацією. Ми вважаємо, що в Казахстані є значний потенціал для інвестицій, але зачекаємо, доки не стане зрозумілішим, чим усе завершиться» — Ваель Саван, CEO Shell.</p></blockquote>
<p><strong>Shell уже призупинила нові інвестиції в країні</strong>, що може мати довгострокові наслідки для видобутку та бюджетних надходжень Казахстану.</p>
<h4>Ринок ОПЕК+</h4>
<p>Кашаган є другим за величиною родовищем у країні — учасниці угоди ОПЕК+ (<em>формат координації видобутку між країнами-членами ОПЕК та іншими експортерами нафти</em>). Будь-яка ескалація навколо цього активу:</p>
<ul>
<li>створює ризики для стабільності видобутку;</li>
<li>може вплинути на виконання квот ОПЕК+;</li>
<li>погіршує інвестиційний імідж країни серед міжнародних компаній.</li>
</ul>
<p>Попри наявність значного ресурсного потенціалу, конфлікт із глобальними гравцями може зменшити приплив капіталу в середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Big-Oil-Challenges-5-Billion-Environmental-Fine-in-Kazakhstan.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/24/mizhnarodni-naftovi-kompani%d1%97-oskarzhuyut-shtraf-u-5-mlrd-u-kazaxstani-konflikt-navkolo-rodovishha-kashagan-zagostryuyetsya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/13/svitovij-naftovij-rinok-u-2026-roci-zrostannya-popitu-spovilnyuyetsya-zapasi-byut-rekordi-a-cini-nervovo-reaguyut-na-geopolitiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/13/svitovij-naftovij-rinok-u-2026-roci-zrostannya-popitu-spovilnyuyetsya-zapasi-byut-rekordi-a-cini-nervovo-reaguyut-na-geopolitiku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 13 Feb 2026 07:56:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153600</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30122-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику"/><br />Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу, але пропозиція додасть ще більше — 2,4 млн барелів на добу. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30122-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику"/><br /><p><strong>Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу</strong>, але пропозиція додасть ще більше — <strong>2,4 млн барелів на добу</strong>. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні катаклізми, перебої у Казахстані, скорочення постачання з рф та загострення довкола Ірану.</p>
<h3>Баланс попиту і пропозиції: ринок рухається до профіциту</h3>
<h4>Попит: зростання сповільнюється, але тримається</h4>
<p>У 2026 році світовий попит на нафту зросте на <strong>850 тис. барелів на добу</strong> — це більше, ніж у 2025 році (+770 тис. бар./д), але менше за середні темпи останнього десятиліття. Весь приріст забезпечать країни поза межами ОЕСР.</p>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> залишиться лідером приросту — близько <strong>200 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Понад <strong>50% приросту</strong> припаде на нафтохімічну сировину,</li>
<li>Для порівняння: у 2025 році лише третина приросту була пов’язана з нафтохімією, тоді як домінували транспортні палива.</li>
</ul>
<p><em>Нафтохімічна сировина</em> — це нафта та її фракції, що використовуються для виробництва пластмас, добрив, синтетичних матеріалів. Така структура попиту означає зміну акцентів: менше залежності від автотранспорту — більше від промисловості.</p>
<h4>Пропозиція: від погодного шоку до нового приросту</h4>
<p>У січні світове постачання нафти різко скоротилося на <strong>1,2 млн бар./д</strong> — до <strong>106,6 млн бар./д</strong>. Причини:</p>
<ul>
<li>Сильні морози у Північній Америці — понад <strong>1 млн бар./д</strong> тимчасово зупиненого видобутку,</li>
<li>Тривалі перебої на ключовому експортному терміналі Казахстану з листопада,</li>
<li>Відключення електроенергії на найбільшому родовищі Казахстану,</li>
<li>Скорочення потоків із рф та Венесуели.</li>
</ul>
<p>Водночас у 2026 році світовий видобуток має зрости на <strong>2,4 млн бар./д</strong> — до <strong>108,6 млн бар./д</strong>. Приріст майже порівну розподілять країни OPEC+ та виробники поза альянсом, якщо OPEC+ збережуть чинні квоти щонайменше до березня.</p>
<h3>Санкції, Іран і рф: нова географія потоків</h3>
<p>Січень став місяцем суттєвих змін у глобальній логістиці постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Постачання з рф</strong> зменшилися на <strong>350 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Імпорт російської нафти Індією впав до <strong>1,1 млн бар./д</strong> — мінімум із листопада 2022 року (проти 1,7 млн бар./д у середньому в 2025 році),</li>
<li>Натомість постачання до Китаю досягли історичного максимуму,</li>
<li>Венесуела скоротила видобуток на <strong>210 тис. бар./д</strong> — до <strong>780 тис. бар./д</strong>, але очікується відновлення після дозволу США на експорт венесуельської нафти американськими компаніями.</li>
</ul>
<p>Загострення між Іраном і США додало нервозності ринку. Після повідомлень про прогрес у переговорах ціни тимчасово знизилися, але швидко відновили зростання після рекомендацій США уникати іранських вод під час проходження Ормузької протоки.</p>
<h3>Ціни: $10 за місяць і ринок «на голках»</h3>
<p>Еталонна нафта Північного моря у січні подорожчала на <strong>$10 за барель</strong>. На момент підготовки матеріалу:</p>
<ul>
<li>Dated Brent торгувався близько <strong>$73/бар.</strong>,</li>
<li>Ф’ючерси ICE Brent — близько <strong>$70/бар.</strong></li>
</ul>
<p>Зростання відбулося попри загальне накопичення запасів. Це свідчить, що ринок реагує не лише на баланс, а й на <strong>ризики перебоїв</strong> у фізичних постачаннях.</p>
<h3>Запаси: рекордне накопичення</h3>
<p>Світові запаси нафти у 2025 році зросли на <strong>477 млн барелів</strong> або в середньому на <strong>1,3 млн бар./д</strong> — максимум із 2020 року.</p>
<ul>
<li>У грудні — +37 млн барелів,</li>
<li>У січні — ще +49 млн барелів (попередні дані),</li>
<li>Китай наростив запаси сирої нафти на <strong>111 млн барелів</strong>,</li>
<li>Нафта «на воді» зросла на <strong>248 млн барелів</strong>, з яких <strong>72%</strong> — санкційна,</li>
<li>Запаси рідких вуглеводнів у США — +49 млн барелів.</li>
</ul>
<p>Водночас комерційні запаси країн ОЕСР перевищили середній п’ятирічний рівень вперше з 2021 року, що свідчить про перехід до більш комфортної фази забезпечення.</p>
<h3>Переробка і маржа: сезонне охолодження</h3>
<p>У грудні глобальна переробка досягла історичного максимуму — <strong>86,3 млн бар./д</strong>, але вже в січні знизилася до <strong>85,7 млн бар./д</strong> через початок сезонних ремонтів і падіння маржі.</p>
<p>У 2026 році очікується зростання переробки на <strong>790 тис. бар./д</strong>, переважно за рахунок країн поза ОЕСР. Для порівняння: у 2025 році приріст становив майже 1 млн бар./д.</p>
<p><em>Маржа переробки</em> — це різниця між ціною нафтопродуктів і сирої нафти. Її зниження означає меншу прибутковість НПЗ та стримування активності.</p>
<p>Світовий нафтовий ринок входить у 2026 рік із парадоксом: <strong>запаси зростають, але нервозність не зникає</strong>. Профіцит пропозиції співіснує з геополітичними ризиками. Для імпортерів це шанс посилити диверсифікацію, але й нагадування: стабільність балансу не гарантує стабільності ціни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-february-2026" target="_blank">iea.org</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30122-Нефть.jpg" alt="Світовий нафтовий ринок у 2026 році: зростання попиту сповільнюється, запаси б’ють рекорди, а ціни нервово реагують на геополітику"/><br /><p><strong>Світовий попит на нафту у 2026 році зросте на 850 тис. барелів на добу</strong>, але пропозиція додасть ще більше — <strong>2,4 млн барелів на добу</strong>. На тлі рекордного накопичення запасів у 2025 році (+477 млн барелів) ринок входить у новий цикл із підвищеною волатильністю. Січневий стрибок цін на $10 за барель став реакцією на погодні катаклізми, перебої у Казахстані, скорочення постачання з рф та загострення довкола Ірану.</p>
<h3>Баланс попиту і пропозиції: ринок рухається до профіциту</h3>
<h4>Попит: зростання сповільнюється, але тримається</h4>
<p>У 2026 році світовий попит на нафту зросте на <strong>850 тис. барелів на добу</strong> — це більше, ніж у 2025 році (+770 тис. бар./д), але менше за середні темпи останнього десятиліття. Весь приріст забезпечать країни поза межами ОЕСР.</p>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> залишиться лідером приросту — близько <strong>200 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Понад <strong>50% приросту</strong> припаде на нафтохімічну сировину,</li>
<li>Для порівняння: у 2025 році лише третина приросту була пов’язана з нафтохімією, тоді як домінували транспортні палива.</li>
</ul>
<p><em>Нафтохімічна сировина</em> — це нафта та її фракції, що використовуються для виробництва пластмас, добрив, синтетичних матеріалів. Така структура попиту означає зміну акцентів: менше залежності від автотранспорту — більше від промисловості.</p>
<h4>Пропозиція: від погодного шоку до нового приросту</h4>
<p>У січні світове постачання нафти різко скоротилося на <strong>1,2 млн бар./д</strong> — до <strong>106,6 млн бар./д</strong>. Причини:</p>
<ul>
<li>Сильні морози у Північній Америці — понад <strong>1 млн бар./д</strong> тимчасово зупиненого видобутку,</li>
<li>Тривалі перебої на ключовому експортному терміналі Казахстану з листопада,</li>
<li>Відключення електроенергії на найбільшому родовищі Казахстану,</li>
<li>Скорочення потоків із рф та Венесуели.</li>
</ul>
<p>Водночас у 2026 році світовий видобуток має зрости на <strong>2,4 млн бар./д</strong> — до <strong>108,6 млн бар./д</strong>. Приріст майже порівну розподілять країни OPEC+ та виробники поза альянсом, якщо OPEC+ збережуть чинні квоти щонайменше до березня.</p>
<h3>Санкції, Іран і рф: нова географія потоків</h3>
<p>Січень став місяцем суттєвих змін у глобальній логістиці постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Постачання з рф</strong> зменшилися на <strong>350 тис. бар./д</strong>,</li>
<li>Імпорт російської нафти Індією впав до <strong>1,1 млн бар./д</strong> — мінімум із листопада 2022 року (проти 1,7 млн бар./д у середньому в 2025 році),</li>
<li>Натомість постачання до Китаю досягли історичного максимуму,</li>
<li>Венесуела скоротила видобуток на <strong>210 тис. бар./д</strong> — до <strong>780 тис. бар./д</strong>, але очікується відновлення після дозволу США на експорт венесуельської нафти американськими компаніями.</li>
</ul>
<p>Загострення між Іраном і США додало нервозності ринку. Після повідомлень про прогрес у переговорах ціни тимчасово знизилися, але швидко відновили зростання після рекомендацій США уникати іранських вод під час проходження Ормузької протоки.</p>
<h3>Ціни: $10 за місяць і ринок «на голках»</h3>
<p>Еталонна нафта Північного моря у січні подорожчала на <strong>$10 за барель</strong>. На момент підготовки матеріалу:</p>
<ul>
<li>Dated Brent торгувався близько <strong>$73/бар.</strong>,</li>
<li>Ф’ючерси ICE Brent — близько <strong>$70/бар.</strong></li>
</ul>
<p>Зростання відбулося попри загальне накопичення запасів. Це свідчить, що ринок реагує не лише на баланс, а й на <strong>ризики перебоїв</strong> у фізичних постачаннях.</p>
<h3>Запаси: рекордне накопичення</h3>
<p>Світові запаси нафти у 2025 році зросли на <strong>477 млн барелів</strong> або в середньому на <strong>1,3 млн бар./д</strong> — максимум із 2020 року.</p>
<ul>
<li>У грудні — +37 млн барелів,</li>
<li>У січні — ще +49 млн барелів (попередні дані),</li>
<li>Китай наростив запаси сирої нафти на <strong>111 млн барелів</strong>,</li>
<li>Нафта «на воді» зросла на <strong>248 млн барелів</strong>, з яких <strong>72%</strong> — санкційна,</li>
<li>Запаси рідких вуглеводнів у США — +49 млн барелів.</li>
</ul>
<p>Водночас комерційні запаси країн ОЕСР перевищили середній п’ятирічний рівень вперше з 2021 року, що свідчить про перехід до більш комфортної фази забезпечення.</p>
<h3>Переробка і маржа: сезонне охолодження</h3>
<p>У грудні глобальна переробка досягла історичного максимуму — <strong>86,3 млн бар./д</strong>, але вже в січні знизилася до <strong>85,7 млн бар./д</strong> через початок сезонних ремонтів і падіння маржі.</p>
<p>У 2026 році очікується зростання переробки на <strong>790 тис. бар./д</strong>, переважно за рахунок країн поза ОЕСР. Для порівняння: у 2025 році приріст становив майже 1 млн бар./д.</p>
<p><em>Маржа переробки</em> — це різниця між ціною нафтопродуктів і сирої нафти. Її зниження означає меншу прибутковість НПЗ та стримування активності.</p>
<p>Світовий нафтовий ринок входить у 2026 рік із парадоксом: <strong>запаси зростають, але нервозність не зникає</strong>. Профіцит пропозиції співіснує з геополітичними ризиками. Для імпортерів це шанс посилити диверсифікацію, але й нагадування: стабільність балансу не гарантує стабільності ціни.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-february-2026" target="_blank">iea.org</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/13/svitovij-naftovij-rinok-u-2026-roci-zrostannya-popitu-spovilnyuyetsya-zapasi-byut-rekordi-a-cini-nervovo-reaguyut-na-geopolitiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/opec/feed/ ) in 0.30246 seconds, on May 6th, 2026 at 6:57 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 6th, 2026 at 7:57 am UTC -->