<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Ормуз</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/ormuz/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Дефіцит суднового пального послабився, але бункерні витрати залишаються підвищеними</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/11/155257/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/11/155257/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Sep 2026 06:06:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[bunkering]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG logistics]]></category>
		<category><![CDATA[marine fuel]]></category>
		<category><![CDATA[shipping costs]]></category>
		<category><![CDATA[бункерне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[витрати доставки]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155257</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31224-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Дефіцит суднового пального послабився, але бункерні витрати залишаються підвищеними"/><br />Reuters 10 вересня повідомило, що напруження з постачанням суднового пального у ключових бункерних хабах зменшилося, хоча війна з Іраном обмежує експорт через Ормузьку протоку. Водночас ціни на VLSFO у Сінгапурі залишаються більш ніж на 60% вищими за довоєнний рівень. Морська логістика адаптувалася до тривалого збою в Ормузі, але ціна перевезень залишається фактором ризику Reuters повідомило, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31224-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Дефіцит суднового пального послабився, але бункерні витрати залишаються підвищеними"/><br /><p>Reuters 10 вересня повідомило, що напруження з постачанням суднового пального у ключових бункерних хабах зменшилося, хоча війна з Іраном обмежує експорт через Ормузьку протоку. Водночас ціни на VLSFO у Сінгапурі залишаються більш ніж на 60% вищими за довоєнний рівень.</p>
<h3>Морська логістика адаптувалася до тривалого збою в Ормузі, але ціна перевезень залишається фактором ризику</h3>
<p>Reuters повідомило, що ринок суднового пального частково пристосувався до перебоїв, спричинених тривалою напругою навколо Ормузької протоки. За словами учасників галузевої конференції APPEC, гострого дефіциту бункерного пального в основних хабах наразі немає, на відміну від ситуації у березні та квітні.</p>
<p>Бункерне пальне — це паливо для суден. Для торгівлі LPG воно важливе тому, що витрати на суднове пальне впливають на морський фрахт і вартість доставки вантажів. Reuters прямо зазначило, що витрати на заправлення суден зросли.</p>
<p>Станом на поточний тиждень ціни на основний вид суднового пального з дуже низьким вмістом сірки — VLSFO — у Сінгапурі, найбільшому бункерному хабі світу, були більш ніж на 60% вищими за довоєнний рівень. Reuters посилається на дані ринкових джерел. Ціни різко зросли після атак США та Ізраїлю на Іран наприкінці лютого, залишалися волатильними протягом шести місяців, але вже знизилися від березневих рекордів.</p>
<p>Учасники ринку вказали не лише на наявність пального, а й на невизначеність щодо компонентів для змішування. Max Tay, керівник азійського напряму важких продуктів Repsol, заявив, що проблемою є невизначеність із забезпеченням компонентів, потрібних для виробництва суднового пального відповідно до специфікацій окремих покупців і ринків.</p>
<p>За оцінкою Tay, активність у порту Фуджейра в ОАЕ, ще одному великому центрі бункерування, відновилася приблизно до 40% довоєнного рівня. У Сінгапурі бункерування залишалося стабільним від початку війни.</p>
<blockquote><p>«Ми не бачимо жодних проблем із пошуком бункерного пального та його завантаженням на судно станом на сьогодні», — сказав Rishi Nyati, керівний директор судноплавної компанії Emarat Maritime.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Дефіциту мазуту зараз немає, але є невизначеність щодо того, чи можуть виникати невеликі шоки постачання», — заявив Max Tay, керівник азійського напряму важких продуктів Repsol.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Теоретично постачання є. Але чи вийде воно на ринок за таких цін? Можливо, ні», — сказав Sheen Mao Choong, операційний директор бункерного постачальника Equatorial Marine Fuel Management Services.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/supply-squeeze-marine-fuel-eases-markets-adapts-prolonged-hormuz-disruption-2026-09-10/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31224-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Дефіцит суднового пального послабився, але бункерні витрати залишаються підвищеними"/><br /><p>Reuters 10 вересня повідомило, що напруження з постачанням суднового пального у ключових бункерних хабах зменшилося, хоча війна з Іраном обмежує експорт через Ормузьку протоку. Водночас ціни на VLSFO у Сінгапурі залишаються більш ніж на 60% вищими за довоєнний рівень.</p>
<h3>Морська логістика адаптувалася до тривалого збою в Ормузі, але ціна перевезень залишається фактором ризику</h3>
<p>Reuters повідомило, що ринок суднового пального частково пристосувався до перебоїв, спричинених тривалою напругою навколо Ормузької протоки. За словами учасників галузевої конференції APPEC, гострого дефіциту бункерного пального в основних хабах наразі немає, на відміну від ситуації у березні та квітні.</p>
<p>Бункерне пальне — це паливо для суден. Для торгівлі LPG воно важливе тому, що витрати на суднове пальне впливають на морський фрахт і вартість доставки вантажів. Reuters прямо зазначило, що витрати на заправлення суден зросли.</p>
<p>Станом на поточний тиждень ціни на основний вид суднового пального з дуже низьким вмістом сірки — VLSFO — у Сінгапурі, найбільшому бункерному хабі світу, були більш ніж на 60% вищими за довоєнний рівень. Reuters посилається на дані ринкових джерел. Ціни різко зросли після атак США та Ізраїлю на Іран наприкінці лютого, залишалися волатильними протягом шести місяців, але вже знизилися від березневих рекордів.</p>
<p>Учасники ринку вказали не лише на наявність пального, а й на невизначеність щодо компонентів для змішування. Max Tay, керівник азійського напряму важких продуктів Repsol, заявив, що проблемою є невизначеність із забезпеченням компонентів, потрібних для виробництва суднового пального відповідно до специфікацій окремих покупців і ринків.</p>
<p>За оцінкою Tay, активність у порту Фуджейра в ОАЕ, ще одному великому центрі бункерування, відновилася приблизно до 40% довоєнного рівня. У Сінгапурі бункерування залишалося стабільним від початку війни.</p>
<blockquote><p>«Ми не бачимо жодних проблем із пошуком бункерного пального та його завантаженням на судно станом на сьогодні», — сказав Rishi Nyati, керівний директор судноплавної компанії Emarat Maritime.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Дефіциту мазуту зараз немає, але є невизначеність щодо того, чи можуть виникати невеликі шоки постачання», — заявив Max Tay, керівник азійського напряму важких продуктів Repsol.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Теоретично постачання є. Але чи вийде воно на ринок за таких цін? Можливо, ні», — сказав Sheen Mao Choong, операційний директор бункерного постачальника Equatorial Marine Fuel Management Services.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/supply-squeeze-marine-fuel-eases-markets-adapts-prolonged-hormuz-disruption-2026-09-10/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/11/155257/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent піднявся до $107,08 за барель після нової хвилі атак на судноплавство</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/11/brent-pidnyavsya-do-10708-za-barel-pislya-novo%d1%97-xvili-atak-na-sudnoplavstvo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/11/brent-pidnyavsya-do-10708-za-barel-pislya-novo%d1%97-xvili-atak-na-sudnoplavstvo/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Sep 2026 05:11:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[Червоне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155255</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31208-LPG.png" alt="Brent піднявся до $107,08 за барель після нової хвилі атак на судноплавство"/><br />Reuters 10 вересня повідомило про стрибок нафтових цін на 6%: Brent піднявся до $107,08 за барель, а WTI — до $101,62 за барель. Причиною стали атаки на судноплавство, обмежений рух через Ормузьку протоку та нові ризики для регіональних експортних маршрутів. Головний сигнал для ринку LPG — подорожчання базової сировини й морської логістики на тлі зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31208-LPG.png" alt="Brent піднявся до $107,08 за барель після нової хвилі атак на судноплавство"/><br /><p>Reuters 10 вересня повідомило про стрибок нафтових цін на 6%: Brent піднявся до $107,08 за барель, а WTI — до $101,62 за барель. Причиною стали атаки на судноплавство, обмежений рух через Ормузьку протоку та нові ризики для регіональних експортних маршрутів.</p>
<h3>Головний сигнал для ринку LPG — подорожчання базової сировини й морської логістики на тлі зростання геополітичної премії</h3>
<p>Нафтовий ринок 10 вересня отримав новий ціновий шок через загострення атак на судноплавство. За даними Reuters, Brent піднявся на $5,87, або 5,8%, до $107,08 за барель станом на 13:20 за часом східного узбережжя США. Американська WTI зросла на $5,57, або 5,8%, до $101,62 за барель.</p>
<p>Обидва базові індикатори перевищили $100 за барель. Для Brent це був найвищий рівень із середини травня, а для WTI — перше перевищення $100 з 21 травня. Reuters зазначає, що з мінімумів на початку серпня обидва індикатори зросли більш ніж на 30%.</p>
<p>Ціновий рух був пов’язаний із найбільшим сплеском атак на судноплавство від початку війни з Іраном. Підконтрольні Ірану хусити взяли під контроль єменський порт Моха, що створило додаткову загрозу для руху через Червоне море. Водночас рух у Перській затоці залишався обмеженим через посилення атак на танкери в районі Ормузької протоки.</p>
<p>Reuters також повідомило, що Іран заявив про атаку на 10 суден поблизу протоки після ударів США по п’яти іранських нафтових танкерах. Корпус вартових ісламської революції заявив про готовність посилювати відповідь у разі нових атак.</p>
<p>Для ринку скрапленого нафтового газу LPG та інших нафтопродуктів ця подія важлива як фактор вартості сировини, страхування, фрахту й логістичних премій. У матеріалі Reuters прямо зазначено, що ризик більше не обмежується одним вузьким місцем, а поширюється на регіональні експортні маршрути, об’єкти видобутку та енергетичну інфраструктуру.</p>
<blockquote><p>«З огляду на те, що перспективи остаточного врегулювання конфлікту з Іраном зменшилися, а ціни Brent нещодавно вперше з липня перевищили $100, нафтові ринки входять у тривалий новий стан, де ризик перебоїв є постійним, а не епізодичним», — ідеться в аналізі S&amp;P Global Energy, наведеному Reuters.</p></blockquote>
<p>Додатковим фактором стала зміна оцінок попиту. Reuters повідомило, що OPEC знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році до 380 тис. барелів на добу. Це було п’яте поспіль зниження прогнозу. Водночас видобуток OPEC у серпні скоротився на 640 тис. барелів на добу, за опитуванням Reuters, через нові перебої з експортом Саудівської Аравії та блокування іранських постачань США.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/brent-holds-above-100-tanker-attacks-deepen-supply-fear-2026-09-10/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31208-LPG.png" alt="Brent піднявся до $107,08 за барель після нової хвилі атак на судноплавство"/><br /><p>Reuters 10 вересня повідомило про стрибок нафтових цін на 6%: Brent піднявся до $107,08 за барель, а WTI — до $101,62 за барель. Причиною стали атаки на судноплавство, обмежений рух через Ормузьку протоку та нові ризики для регіональних експортних маршрутів.</p>
<h3>Головний сигнал для ринку LPG — подорожчання базової сировини й морської логістики на тлі зростання геополітичної премії</h3>
<p>Нафтовий ринок 10 вересня отримав новий ціновий шок через загострення атак на судноплавство. За даними Reuters, Brent піднявся на $5,87, або 5,8%, до $107,08 за барель станом на 13:20 за часом східного узбережжя США. Американська WTI зросла на $5,57, або 5,8%, до $101,62 за барель.</p>
<p>Обидва базові індикатори перевищили $100 за барель. Для Brent це був найвищий рівень із середини травня, а для WTI — перше перевищення $100 з 21 травня. Reuters зазначає, що з мінімумів на початку серпня обидва індикатори зросли більш ніж на 30%.</p>
<p>Ціновий рух був пов’язаний із найбільшим сплеском атак на судноплавство від початку війни з Іраном. Підконтрольні Ірану хусити взяли під контроль єменський порт Моха, що створило додаткову загрозу для руху через Червоне море. Водночас рух у Перській затоці залишався обмеженим через посилення атак на танкери в районі Ормузької протоки.</p>
<p>Reuters також повідомило, що Іран заявив про атаку на 10 суден поблизу протоки після ударів США по п’яти іранських нафтових танкерах. Корпус вартових ісламської революції заявив про готовність посилювати відповідь у разі нових атак.</p>
<p>Для ринку скрапленого нафтового газу LPG та інших нафтопродуктів ця подія важлива як фактор вартості сировини, страхування, фрахту й логістичних премій. У матеріалі Reuters прямо зазначено, що ризик більше не обмежується одним вузьким місцем, а поширюється на регіональні експортні маршрути, об’єкти видобутку та енергетичну інфраструктуру.</p>
<blockquote><p>«З огляду на те, що перспективи остаточного врегулювання конфлікту з Іраном зменшилися, а ціни Brent нещодавно вперше з липня перевищили $100, нафтові ринки входять у тривалий новий стан, де ризик перебоїв є постійним, а не епізодичним», — ідеться в аналізі S&amp;P Global Energy, наведеному Reuters.</p></blockquote>
<p>Додатковим фактором стала зміна оцінок попиту. Reuters повідомило, що OPEC знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році до 380 тис. барелів на добу. Це було п’яте поспіль зниження прогнозу. Водночас видобуток OPEC у серпні скоротився на 640 тис. барелів на добу, за опитуванням Reuters, через нові перебої з експортом Саудівської Аравії та блокування іранських постачань США.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/brent-holds-above-100-tanker-attacks-deepen-supply-fear-2026-09-10/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/11/brent-pidnyavsya-do-10708-za-barel-pislya-novo%d1%97-xvili-atak-na-sudnoplavstvo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Рух суден через Ормузьку протоку впав до семи транзитів за добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/11/rux-suden-cherez-ormuzku-protoku-vpav-do-semi-tranzitiv-za-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/11/rux-suden-cherez-ormuzku-protoku-vpav-do-semi-tranzitiv-za-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 10 Sep 2026 21:28:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bab el-Mandeb]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[shipping routes]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[морські маршрути]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155256</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31211-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Рух суден через Ормузьку протоку впав до семи транзитів за добу"/><br />Reuters 10 вересня повідомило, що транзит суден через Ормузьку протоку в середу знизився до семи суден проти 12 днем раніше. Це менше за 10-денний середній показник у 14 суден. Для ринку нафтопродуктів це підтверджує збереження логістичного ризику на одному з ключових морських напрямів. Зниження транзиту через Ормуз посилює невизначеність для морської торгівлі енергоресурсами Попередні дані [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31211-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Рух суден через Ормузьку протоку впав до семи транзитів за добу"/><br /><p>Reuters 10 вересня повідомило, що транзит суден через Ормузьку протоку в середу знизився до семи суден проти 12 днем раніше. Це менше за 10-денний середній показник у 14 суден. Для ринку нафтопродуктів це підтверджує збереження логістичного ризику на одному з ключових морських напрямів.</p>
<h3>Зниження транзиту через Ормуз посилює невизначеність для морської торгівлі енергоресурсами</h3>
<p>Попередні дані відстеження суден, наведені Reuters, показали різке скорочення руху через Ормузьку протоку. У середу через протоку пройшли сім суден: чотири вийшли з регіону, три зайшли. Днем раніше було 12 транзитів, а 10-денний середній показник становив 14.</p>
<p>Reuters уточнило, що частина суден могла проходити протоку з вимкненими транспондерами, тому такі судна не потрапляють до загальної статистики. Серед суден, які виходили з регіону, був надвеликий нафтовий танкер Finland Prosperity із майже 2 млн барелів сирої нафти.</p>
<p>За даними Reuters, у день спостереження жоден танкер зі скрапленим природним газом не залишив Ормузьку протоку. Інші виходи здійснили два суховантажі та малий танкер для брудних нафтопродуктів. Із трьох суден, що зайшли в протоку, одне було суховантажем, ще два — малим і середнім танкерами.</p>
<p>Паралельно Reuters зафіксувало стабільніший рух через Баб-ель-Мандебську протоку: у середу там пройшли 28 товарних суден, що близько до 10-денного середнього показника 27 суден. Із них 16 суден увійшли до протоки, 12 — вийшли.</p>
<p>Окремий ринковий сигнал стосувався обходу Ормузької протоки через саудівський порт Янбу на Червоному морі. Reuters повідомило, що завантаження сирої нафти й конденсату в Янбу у вересні відновилися після шестимісячного мінімуму в серпні. За оцінкою Vortexa, завантаження зросли до 3,7 млн барелів на добу у вересні з 3,2 млн барелів на добу в серпні. Kpler оцінювала вересневі завантаження нижче — 2,9 млн барелів на добу проти 1,5 млн барелів на добу місяцем раніше.</p>
<p>Для LPG та інших нафтопродуктів ключове значення має не лише сам обсяг нафти, а й стан морських коридорів. Перебої в Ормузькій протоці та ризики біля Баб-ель-Мандебу впливають на страхування, доступність тоннажу, фрахтові ставки та логістичну премію для вантажів енергоресурсів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/hormuz-shipping-traffic-single-digits-data-shows-2026-09-10/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31211-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Рух суден через Ормузьку протоку впав до семи транзитів за добу"/><br /><p>Reuters 10 вересня повідомило, що транзит суден через Ормузьку протоку в середу знизився до семи суден проти 12 днем раніше. Це менше за 10-денний середній показник у 14 суден. Для ринку нафтопродуктів це підтверджує збереження логістичного ризику на одному з ключових морських напрямів.</p>
<h3>Зниження транзиту через Ормуз посилює невизначеність для морської торгівлі енергоресурсами</h3>
<p>Попередні дані відстеження суден, наведені Reuters, показали різке скорочення руху через Ормузьку протоку. У середу через протоку пройшли сім суден: чотири вийшли з регіону, три зайшли. Днем раніше було 12 транзитів, а 10-денний середній показник становив 14.</p>
<p>Reuters уточнило, що частина суден могла проходити протоку з вимкненими транспондерами, тому такі судна не потрапляють до загальної статистики. Серед суден, які виходили з регіону, був надвеликий нафтовий танкер Finland Prosperity із майже 2 млн барелів сирої нафти.</p>
<p>За даними Reuters, у день спостереження жоден танкер зі скрапленим природним газом не залишив Ормузьку протоку. Інші виходи здійснили два суховантажі та малий танкер для брудних нафтопродуктів. Із трьох суден, що зайшли в протоку, одне було суховантажем, ще два — малим і середнім танкерами.</p>
<p>Паралельно Reuters зафіксувало стабільніший рух через Баб-ель-Мандебську протоку: у середу там пройшли 28 товарних суден, що близько до 10-денного середнього показника 27 суден. Із них 16 суден увійшли до протоки, 12 — вийшли.</p>
<p>Окремий ринковий сигнал стосувався обходу Ормузької протоки через саудівський порт Янбу на Червоному морі. Reuters повідомило, що завантаження сирої нафти й конденсату в Янбу у вересні відновилися після шестимісячного мінімуму в серпні. За оцінкою Vortexa, завантаження зросли до 3,7 млн барелів на добу у вересні з 3,2 млн барелів на добу в серпні. Kpler оцінювала вересневі завантаження нижче — 2,9 млн барелів на добу проти 1,5 млн барелів на добу місяцем раніше.</p>
<p>Для LPG та інших нафтопродуктів ключове значення має не лише сам обсяг нафти, а й стан морських коридорів. Перебої в Ормузькій протоці та ризики біля Баб-ель-Мандебу впливають на страхування, доступність тоннажу, фрахтові ставки та логістичну премію для вантажів енергоресурсів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/hormuz-shipping-traffic-single-digits-data-shows-2026-09-10/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/11/rux-suden-cherez-ormuzku-protoku-vpav-do-semi-tranzitiv-za-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent закрився на рівні $95,63 за барель після нового обміну ударами між США та Іраном</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/02/brent-zakrivsya-na-rivni-9563-za-barel-pislya-novogo-obminu-udarami-mizh-ssha-ta-iranom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/02/brent-zakrivsya-na-rivni-9563-za-barel-pislya-novogo-obminu-udarami-mizh-ssha-ta-iranom/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Sep 2026 16:10:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[fuel reserves]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[резерви пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155179</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31153-Нефть.jpg" alt="Brent закрився на рівні $95,63 за барель після нового обміну ударами між США та Іраном"/><br />Reuters повідомило, що 2 вересня Brent подорожчав на 98 центів, або 1%, до $95,63 за барель, а WTI — на 79 центів, або 0,9%, до $91,01 за барель. Ринок реагував на нові удари США та Ірану й ризики для фізичних потоків енергоресурсів через регіон. Ціновий сигнал для нафтопродуктів залишається напруженим: ринок одночасно оцінює військові ризики, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31153-Нефть.jpg" alt="Brent закрився на рівні $95,63 за барель після нового обміну ударами між США та Іраном"/><br /><p>Reuters повідомило, що 2 вересня Brent подорожчав на 98 центів, або 1%, до $95,63 за барель, а WTI — на 79 центів, або 0,9%, до $91,01 за барель. Ринок реагував на нові удари США та Ірану й ризики для фізичних потоків енергоресурсів через регіон.</p>
<h3>Ціновий сигнал для нафтопродуктів залишається напруженим: ринок одночасно оцінює військові ризики, запаси та реальний рух суден через Ормуз.</h3>
<p>2 вересня 2026 року Reuters повідомило, що Brent завершив волатильну торгову сесію зростанням на 1%. Контракти Brent закрилися на рівні $95,63 за барель, додавши 98 центів. WTI зріс на 79 центів, або 0,9%, до $91,01 за барель. Протягом сесії обидва бенчмарки коливалися між зростанням до $2 за барель і падінням на $1 за барель, а їхні внутрішньоденні максимуми стали найвищими з 24 липня.</p>
<p>За даними Reuters, нове загострення стало найбільшим обміном ударами між Тегераном і Вашингтоном із липня. США завдали ударів по південному узбережжю Ірану, а Іран атакував американські бази в регіоні.</p>
<p>Окремий ціновий фактор — фізична логістика. Reuters зазначає, що після початку війни Іран фактично закрив рух через протоку Ормуз, яка до конфлікту забезпечувала близько п’ятої частини світового споживання нафти та скрапленого природного газу. Попередні дані Kpler показали, що через протоку пройшли чотири товарні судна проти 10-денного середнього рівня близько 13.</p>
<p>У США Управління енергетичної інформації повідомило про скорочення запасів нафти на 4,5 млн барелів за тиждень. Опитані Reuters аналітики очікували зниження лише на 1,1 млн барелів. Reuters також зазначає, що країни намагаються стримувати зростання цін, шукаючи інші джерела постачання та спираючись на резерви, які також скоротилися.</p>
<blockquote><p>Марк Шефер, директор брокерської компанії Liquidity Energy: «Ключове питання — чи призведе поновлення боїв до нового погіршення фізичних потоків через регіон».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-up-nearly-1-us-iran-trade-fresh-strikes-2026-09-02/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31153-Нефть.jpg" alt="Brent закрився на рівні $95,63 за барель після нового обміну ударами між США та Іраном"/><br /><p>Reuters повідомило, що 2 вересня Brent подорожчав на 98 центів, або 1%, до $95,63 за барель, а WTI — на 79 центів, або 0,9%, до $91,01 за барель. Ринок реагував на нові удари США та Ірану й ризики для фізичних потоків енергоресурсів через регіон.</p>
<h3>Ціновий сигнал для нафтопродуктів залишається напруженим: ринок одночасно оцінює військові ризики, запаси та реальний рух суден через Ормуз.</h3>
<p>2 вересня 2026 року Reuters повідомило, що Brent завершив волатильну торгову сесію зростанням на 1%. Контракти Brent закрилися на рівні $95,63 за барель, додавши 98 центів. WTI зріс на 79 центів, або 0,9%, до $91,01 за барель. Протягом сесії обидва бенчмарки коливалися між зростанням до $2 за барель і падінням на $1 за барель, а їхні внутрішньоденні максимуми стали найвищими з 24 липня.</p>
<p>За даними Reuters, нове загострення стало найбільшим обміном ударами між Тегераном і Вашингтоном із липня. США завдали ударів по південному узбережжю Ірану, а Іран атакував американські бази в регіоні.</p>
<p>Окремий ціновий фактор — фізична логістика. Reuters зазначає, що після початку війни Іран фактично закрив рух через протоку Ормуз, яка до конфлікту забезпечувала близько п’ятої частини світового споживання нафти та скрапленого природного газу. Попередні дані Kpler показали, що через протоку пройшли чотири товарні судна проти 10-денного середнього рівня близько 13.</p>
<p>У США Управління енергетичної інформації повідомило про скорочення запасів нафти на 4,5 млн барелів за тиждень. Опитані Reuters аналітики очікували зниження лише на 1,1 млн барелів. Reuters також зазначає, що країни намагаються стримувати зростання цін, шукаючи інші джерела постачання та спираючись на резерви, які також скоротилися.</p>
<blockquote><p>Марк Шефер, директор брокерської компанії Liquidity Energy: «Ключове питання — чи призведе поновлення боїв до нового погіршення фізичних потоків через регіон».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-up-nearly-1-us-iran-trade-fresh-strikes-2026-09-02/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/02/brent-zakrivsya-na-rivni-9563-za-barel-pislya-novogo-obminu-udarami-mizh-ssha-ta-iranom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Jul 2026 07:45:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas market]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[power prices]]></category>
		<category><![CDATA[газовій рінок]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на електроенергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154281</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br />7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер. Станом на 11:34 за східним часом США [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер.</p>
<p>Станом на 11:34 за східним часом США Brent зріс на $1,86, або 2,58%, до $73,85/бар., а WTI — на $1,73, або 2,52%, до $70,28/бар. Аналітик Saxo Bank Оле Гансен заявив Reuters, що головною темою ранку стало повідомлення про судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці, і саме це повернуло геополітичну ризикову премію в ціни.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Qatar поклав на Тегеран повну юридичну відповідальність за атаку та її наслідки. Ормузький фактор важливий для газового ринку, оскільки будь-яка загроза LNG-постачанню може впливати на очікування щодо TTF і вартості газової генерації в Європі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетики ризик Ормузу проявляється через паливний канал: LNG — TTF — газова генерація — вечірні ціни на електроенергію. Якщо газова генерація є маржинальною, зростання паливної премії може швидко перейти у короткострокові та форвардні ціни на електроенергію.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — швидка переоцінка газової та електроенергетичної премії без зміни фізичного попиту. Для українських учасників ринку це фактор, який може впливати на спреди з Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею через загальноєвропейську вартість маржинальної генерації.</p>
<blockquote><p>«Головна тема цього ранку — судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці. Це повертає геополітичну ризикову премію в ціну», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер.</p>
<p>Станом на 11:34 за східним часом США Brent зріс на $1,86, або 2,58%, до $73,85/бар., а WTI — на $1,73, або 2,52%, до $70,28/бар. Аналітик Saxo Bank Оле Гансен заявив Reuters, що головною темою ранку стало повідомлення про судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці, і саме це повернуло геополітичну ризикову премію в ціни.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Qatar поклав на Тегеран повну юридичну відповідальність за атаку та її наслідки. Ормузький фактор важливий для газового ринку, оскільки будь-яка загроза LNG-постачанню може впливати на очікування щодо TTF і вартості газової генерації в Європі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетики ризик Ормузу проявляється через паливний канал: LNG — TTF — газова генерація — вечірні ціни на електроенергію. Якщо газова генерація є маржинальною, зростання паливної премії може швидко перейти у короткострокові та форвардні ціни на електроенергію.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — швидка переоцінка газової та електроенергетичної премії без зміни фізичного попиту. Для українських учасників ринку це фактор, який може впливати на спреди з Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею через загальноєвропейську вартість маржинальної генерації.</p>
<blockquote><p>«Головна тема цього ранку — судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці. Це повертає геополітичну ризикову премію в ціну», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/postachalniki-blizkogo-sxodu-prodovzhili-zavantazhennya-nafti-j-lng-popri-ataki-na-sudna-v-rajoni-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/postachalniki-blizkogo-sxodu-prodovzhili-zavantazhennya-nafti-j-lng-popri-ataki-na-sudna-v-rajoni-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2026 06:11:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[shipping risk]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154199</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30531-lng.png" alt="Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу"/><br />Reuters повідомив 29 червня, що близькосхідні виробники продовжили завантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна у протоці Ормуз. Трафік залишався нижчим за довоєнний рівень, але частина танкерів уже проходила водний шлях. Танкери повертаються, але трафік не відновився повністю За даними Reuters, 29 червня на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії завантажувався [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30531-lng.png" alt="Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу"/><br /><p>Reuters повідомив 29 червня, що близькосхідні виробники продовжили завантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна у протоці Ормуз. Трафік залишався нижчим за довоєнний рівень, але частина танкерів уже проходила водний шлях.</p>
<h3>Танкери повертаються, але трафік не відновився повністю</h3>
<p>За даними Reuters, 29 червня на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії завантажувався четвертий VLCC. Один такий танкер може перевозити 2 млн барелів нафти. Ще три VLCC завантажили нафту та після виходу з термінала вимкнули транспондери. Reuters пояснює, що такий режим «going dark» означає відключення транспондерів для зниження ризику атаки під час руху через затоку.</p>
<p>Два VLCC 29 червня зайшли до протоки та пришвартувалися на терміналі в ОАЕ для завантаження сирої нафти. Також через Ормуз пройшли два танкери з нафтопродуктами та один менший паливний танкер.</p>
<p>Водночас активність залишалася нижчою за попередній тиждень. За аналізом Kpler, 24 червня через протоку пройшли 29 танкерів — це був найвищий показник від початку конфлікту наприкінці лютого. До конфлікту, за даними Reuters, рух становив близько 125 проходів суден на добу.</p>
<h4>Ціни реагують на відновлення експорту</h4>
<p>Reuters зазначив, що зростання експорту з Перської затоки, на яку припадає третина світового постачання нафти, тиснуло на світові ціни: Brent за попередній тиждень знизився на 10,6% третій тиждень поспіль, хоча атаки вихідними знову підняли ціни у понеділок.</p>
<blockquote><p>«Якщо виходити з того, що протока і далі відкриватиметься нерівномірно впродовж наступних тижнів і місяців, тоді сира нафта на цих рівнях виглядає обґрунтовано оціненою з ухилом до зниження», — сказав аналітик IG Markets Тоні Сикамор.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/middle-east-producers-push-with-oil-lng-loadings-despite-ship-attacks-2026-06-29/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30531-lng.png" alt="Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу"/><br /><p>Reuters повідомив 29 червня, що близькосхідні виробники продовжили завантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна у протоці Ормуз. Трафік залишався нижчим за довоєнний рівень, але частина танкерів уже проходила водний шлях.</p>
<h3>Танкери повертаються, але трафік не відновився повністю</h3>
<p>За даними Reuters, 29 червня на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії завантажувався четвертий VLCC. Один такий танкер може перевозити 2 млн барелів нафти. Ще три VLCC завантажили нафту та після виходу з термінала вимкнули транспондери. Reuters пояснює, що такий режим «going dark» означає відключення транспондерів для зниження ризику атаки під час руху через затоку.</p>
<p>Два VLCC 29 червня зайшли до протоки та пришвартувалися на терміналі в ОАЕ для завантаження сирої нафти. Також через Ормуз пройшли два танкери з нафтопродуктами та один менший паливний танкер.</p>
<p>Водночас активність залишалася нижчою за попередній тиждень. За аналізом Kpler, 24 червня через протоку пройшли 29 танкерів — це був найвищий показник від початку конфлікту наприкінці лютого. До конфлікту, за даними Reuters, рух становив близько 125 проходів суден на добу.</p>
<h4>Ціни реагують на відновлення експорту</h4>
<p>Reuters зазначив, що зростання експорту з Перської затоки, на яку припадає третина світового постачання нафти, тиснуло на світові ціни: Brent за попередній тиждень знизився на 10,6% третій тиждень поспіль, хоча атаки вихідними знову підняли ціни у понеділок.</p>
<blockquote><p>«Якщо виходити з того, що протока і далі відкриватиметься нерівномірно впродовж наступних тижнів і місяців, тоді сира нафта на цих рівнях виглядає обґрунтовано оціненою з ухилом до зниження», — сказав аналітик IG Markets Тоні Сикамор.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/middle-east-producers-push-with-oil-lng-loadings-despite-ship-attacks-2026-06-29/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/postachalniki-blizkogo-sxodu-prodovzhili-zavantazhennya-nafti-j-lng-popri-ataki-na-sudna-v-rajoni-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Jun 2025 14:52:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152416</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br />Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності. Танкерна торгівля зазнає удару За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 % порівняно зі звичайним рівнем. До 50 танкерів одночасно чекають на вихід у конвоях або на обхідні шляхи. Через інциденти (зіткнення, глушіння GPS/AIS) і геополітичну напругу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yaponiya-zaxishhaye-spozhivachiv-vid-stribka-cin-na-benzin-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yaponiya-zaxishhaye-spozhivachiv-vid-stribka-cin-na-benzin-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Jun 2025 07:38:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152386</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29369-Япония.jpg" alt="Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба"/><br />Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр. Позиція уряду Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад 175 єн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29369-Япония.jpg" alt="Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба"/><br /><p>Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр.</p>
<h3>Позиція уряду</h3>
<ul>
<li><strong>Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба</strong> заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад <strong>175 єн (близько $1,20)</strong> за літр.</li>
<li><em>З 26 червня</em> в дію вступають <strong>обмежувальні механізми</strong>, які мають запобігти різким стрибкам цін.</li>
<li>Ці заходи є відповіддю на <strong>ризики перебоїв постачання нафти</strong> з Близького Сходу.</li>
<li>У рамках діючої програми вже надано <em>субсидію у 10 єн за літр</em> для зменшення впливу зростання вартості енергоносіїв.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Японії</h3>
<ul>
<li>Японія входить до <strong>G7</strong>, але понад <strong>90% нафти імпортує з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Тому країна особливо чутлива до коливань цін на нафту на тлі геополітичної нестабільності.</li>
</ul>
<h3>Оцінки аналітиків</h3>
<ul>
<li>На думку <strong>аналітиків RBC Capital Markets</strong>, у разі ударів по нафтогазовій інфраструктурі регіону постачання з Близького Сходу може бути зірване.</li>
<li>Найбільший ризик для ринку — <em>потенційне закриття Ормузької протоки</em>, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.</li>
<li>За даними EIA, минулого року <strong>69% усіх обсягів нафти через Ормуз</strong> було доставлено до <em>Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба, прем’єр-міністр Японії</p></blockquote>
<p><strong>Джерело</strong>: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Japan-Moves-To-Shield-Consumers-From-Soaring-Gasoline-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/world/asia-pacific/japan-cap-gasoline-prices-response-middle-east-crisis-2025-06-19/" target="_blank">reuters.com</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=58522" target="_blank">eia.gov</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити  звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29369-Япония.jpg" alt="Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба"/><br /><p>Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр.</p>
<h3>Позиція уряду</h3>
<ul>
<li><strong>Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба</strong> заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад <strong>175 єн (близько $1,20)</strong> за літр.</li>
<li><em>З 26 червня</em> в дію вступають <strong>обмежувальні механізми</strong>, які мають запобігти різким стрибкам цін.</li>
<li>Ці заходи є відповіддю на <strong>ризики перебоїв постачання нафти</strong> з Близького Сходу.</li>
<li>У рамках діючої програми вже надано <em>субсидію у 10 єн за літр</em> для зменшення впливу зростання вартості енергоносіїв.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Японії</h3>
<ul>
<li>Японія входить до <strong>G7</strong>, але понад <strong>90% нафти імпортує з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Тому країна особливо чутлива до коливань цін на нафту на тлі геополітичної нестабільності.</li>
</ul>
<h3>Оцінки аналітиків</h3>
<ul>
<li>На думку <strong>аналітиків RBC Capital Markets</strong>, у разі ударів по нафтогазовій інфраструктурі регіону постачання з Близького Сходу може бути зірване.</li>
<li>Найбільший ризик для ринку — <em>потенційне закриття Ормузької протоки</em>, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.</li>
<li>За даними EIA, минулого року <strong>69% усіх обсягів нафти через Ормуз</strong> було доставлено до <em>Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба, прем’єр-міністр Японії</p></blockquote>
<p><strong>Джерело</strong>: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Japan-Moves-To-Shield-Consumers-From-Soaring-Gasoline-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/world/asia-pacific/japan-cap-gasoline-prices-response-middle-east-crisis-2025-06-19/" target="_blank">reuters.com</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=58522" target="_blank">eia.gov</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити  звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yaponiya-zaxishhaye-spozhivachiv-vid-stribka-cin-na-benzin-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/ormuz/feed/ ) in 0.26247 seconds, on Nov 15th, 2026 at 12:55 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 1:55 pm UTC -->