<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Ормуз</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/ormuz/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 10 Jul 2026 19:47:12 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Jul 2026 07:45:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gas market]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[power prices]]></category>
		<category><![CDATA[газовій рінок]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на електроенергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154281</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br />7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер. Станом на 11:34 за східним часом США [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер.</p>
<p>Станом на 11:34 за східним часом США Brent зріс на $1,86, або 2,58%, до $73,85/бар., а WTI — на $1,73, або 2,52%, до $70,28/бар. Аналітик Saxo Bank Оле Гансен заявив Reuters, що головною темою ранку стало повідомлення про судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці, і саме це повернуло геополітичну ризикову премію в ціни.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Qatar поклав на Тегеран повну юридичну відповідальність за атаку та її наслідки. Ормузький фактор важливий для газового ринку, оскільки будь-яка загроза LNG-постачанню може впливати на очікування щодо TTF і вартості газової генерації в Європі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетики ризик Ормузу проявляється через паливний канал: LNG — TTF — газова генерація — вечірні ціни на електроенергію. Якщо газова генерація є маржинальною, зростання паливної премії може швидко перейти у короткострокові та форвардні ціни на електроенергію.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — швидка переоцінка газової та електроенергетичної премії без зміни фізичного попиту. Для українських учасників ринку це фактор, який може впливати на спреди з Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею через загальноєвропейську вартість маржинальної генерації.</p>
<blockquote><p>«Головна тема цього ранку — судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці. Це повертає геополітичну ризикову премію в ціну», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30587-Нефть.jpg" alt="Атаки біля Ормузької протоки повернули ризикову премію в енергетичні ціни"/><br /><p>7 липня Reuters повідомило, що ціни на нафту зросли більш ніж на 2% після повідомлень про атаки на судна біля Ормузької протоки. Для ринку електроенергії ключовим є не лише рух нафти, а й ризик для LNG-логістики: за даними джерел Reuters, були пошкоджені катарський LNG-танкер і саудівський нафтовий танкер.</p>
<p>Станом на 11:34 за східним часом США Brent зріс на $1,86, або 2,58%, до $73,85/бар., а WTI — на $1,73, або 2,52%, до $70,28/бар. Аналітик Saxo Bank Оле Гансен заявив Reuters, що головною темою ранку стало повідомлення про судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці, і саме це повернуло геополітичну ризикову премію в ціни.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що Qatar поклав на Тегеран повну юридичну відповідальність за атаку та її наслідки. Ормузький фактор важливий для газового ринку, оскільки будь-яка загроза LNG-постачанню може впливати на очікування щодо TTF і вартості газової генерації в Європі.</p>
<h4>Що це означає для ринку</h4>
<p>Для електроенергетики ризик Ормузу проявляється через паливний канал: LNG — TTF — газова генерація — вечірні ціни на електроенергію. Якщо газова генерація є маржинальною, зростання паливної премії може швидко перейти у короткострокові та форвардні ціни на електроенергію.</p>
<h4>Ризики</h4>
<p>Ключовий ризик — швидка переоцінка газової та електроенергетичної премії без зміни фізичного попиту. Для українських учасників ринку це фактор, який може впливати на спреди з Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Польщею через загальноєвропейську вартість маржинальної генерації.</p>
<blockquote><p>«Головна тема цього ранку — судно, по якому стріляли в Ормузькій протоці. Це повертає геополітичну ризикову премію в ціну», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/08/154281/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/postachalniki-blizkogo-sxodu-prodovzhili-zavantazhennya-nafti-j-lng-popri-ataki-na-sudna-v-rajoni-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/postachalniki-blizkogo-sxodu-prodovzhili-zavantazhennya-nafti-j-lng-popri-ataki-na-sudna-v-rajoni-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2026 06:11:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[shipping risk]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154199</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30531-lng.png" alt="Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу"/><br />Reuters повідомив 29 червня, що близькосхідні виробники продовжили завантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна у протоці Ормуз. Трафік залишався нижчим за довоєнний рівень, але частина танкерів уже проходила водний шлях. Танкери повертаються, але трафік не відновився повністю За даними Reuters, 29 червня на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії завантажувався [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30531-lng.png" alt="Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу"/><br /><p>Reuters повідомив 29 червня, що близькосхідні виробники продовжили завантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна у протоці Ормуз. Трафік залишався нижчим за довоєнний рівень, але частина танкерів уже проходила водний шлях.</p>
<h3>Танкери повертаються, але трафік не відновився повністю</h3>
<p>За даними Reuters, 29 червня на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії завантажувався четвертий VLCC. Один такий танкер може перевозити 2 млн барелів нафти. Ще три VLCC завантажили нафту та після виходу з термінала вимкнули транспондери. Reuters пояснює, що такий режим «going dark» означає відключення транспондерів для зниження ризику атаки під час руху через затоку.</p>
<p>Два VLCC 29 червня зайшли до протоки та пришвартувалися на терміналі в ОАЕ для завантаження сирої нафти. Також через Ормуз пройшли два танкери з нафтопродуктами та один менший паливний танкер.</p>
<p>Водночас активність залишалася нижчою за попередній тиждень. За аналізом Kpler, 24 червня через протоку пройшли 29 танкерів — це був найвищий показник від початку конфлікту наприкінці лютого. До конфлікту, за даними Reuters, рух становив близько 125 проходів суден на добу.</p>
<h4>Ціни реагують на відновлення експорту</h4>
<p>Reuters зазначив, що зростання експорту з Перської затоки, на яку припадає третина світового постачання нафти, тиснуло на світові ціни: Brent за попередній тиждень знизився на 10,6% третій тиждень поспіль, хоча атаки вихідними знову підняли ціни у понеділок.</p>
<blockquote><p>«Якщо виходити з того, що протока і далі відкриватиметься нерівномірно впродовж наступних тижнів і місяців, тоді сира нафта на цих рівнях виглядає обґрунтовано оціненою з ухилом до зниження», — сказав аналітик IG Markets Тоні Сикамор.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/middle-east-producers-push-with-oil-lng-loadings-despite-ship-attacks-2026-06-29/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30531-lng.png" alt="Постачальники Близького Сходу продовжили завантаження нафти й LNG попри атаки на судна в районі Ормузу"/><br /><p>Reuters повідомив 29 червня, що близькосхідні виробники продовжили завантаження нафти та скрапленого природного газу попри нові атаки на судна у протоці Ормуз. Трафік залишався нижчим за довоєнний рівень, але частина танкерів уже проходила водний шлях.</p>
<h3>Танкери повертаються, але трафік не відновився повністю</h3>
<p>За даними Reuters, 29 червня на терміналі Ras Tanura в Саудівській Аравії завантажувався четвертий VLCC. Один такий танкер може перевозити 2 млн барелів нафти. Ще три VLCC завантажили нафту та після виходу з термінала вимкнули транспондери. Reuters пояснює, що такий режим «going dark» означає відключення транспондерів для зниження ризику атаки під час руху через затоку.</p>
<p>Два VLCC 29 червня зайшли до протоки та пришвартувалися на терміналі в ОАЕ для завантаження сирої нафти. Також через Ормуз пройшли два танкери з нафтопродуктами та один менший паливний танкер.</p>
<p>Водночас активність залишалася нижчою за попередній тиждень. За аналізом Kpler, 24 червня через протоку пройшли 29 танкерів — це був найвищий показник від початку конфлікту наприкінці лютого. До конфлікту, за даними Reuters, рух становив близько 125 проходів суден на добу.</p>
<h4>Ціни реагують на відновлення експорту</h4>
<p>Reuters зазначив, що зростання експорту з Перської затоки, на яку припадає третина світового постачання нафти, тиснуло на світові ціни: Brent за попередній тиждень знизився на 10,6% третій тиждень поспіль, хоча атаки вихідними знову підняли ціни у понеділок.</p>
<blockquote><p>«Якщо виходити з того, що протока і далі відкриватиметься нерівномірно впродовж наступних тижнів і місяців, тоді сира нафта на цих рівнях виглядає обґрунтовано оціненою з ухилом до зниження», — сказав аналітик IG Markets Тоні Сикамор.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/middle-east-producers-push-with-oil-lng-loadings-despite-ship-attacks-2026-06-29/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/postachalniki-blizkogo-sxodu-prodovzhili-zavantazhennya-nafti-j-lng-popri-ataki-na-sudna-v-rajoni-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Jun 2025 14:52:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152416</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br />Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності. Танкерна торгівля зазнає удару За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 % порівняно зі звичайним рівнем. До 50 танкерів одночасно чекають на вихід у конвоях або на обхідні шляхи. Через інциденти (зіткнення, глушіння GPS/AIS) і геополітичну напругу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yaponiya-zaxishhaye-spozhivachiv-vid-stribka-cin-na-benzin-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yaponiya-zaxishhaye-spozhivachiv-vid-stribka-cin-na-benzin-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Jun 2025 07:38:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Israel]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152386</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29369-Япония.jpg" alt="Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба"/><br />Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр. Позиція уряду Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад 175 єн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29369-Япония.jpg" alt="Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба"/><br /><p>Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр.</p>
<h3>Позиція уряду</h3>
<ul>
<li><strong>Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба</strong> заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад <strong>175 єн (близько $1,20)</strong> за літр.</li>
<li><em>З 26 червня</em> в дію вступають <strong>обмежувальні механізми</strong>, які мають запобігти різким стрибкам цін.</li>
<li>Ці заходи є відповіддю на <strong>ризики перебоїв постачання нафти</strong> з Близького Сходу.</li>
<li>У рамках діючої програми вже надано <em>субсидію у 10 єн за літр</em> для зменшення впливу зростання вартості енергоносіїв.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Японії</h3>
<ul>
<li>Японія входить до <strong>G7</strong>, але понад <strong>90% нафти імпортує з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Тому країна особливо чутлива до коливань цін на нафту на тлі геополітичної нестабільності.</li>
</ul>
<h3>Оцінки аналітиків</h3>
<ul>
<li>На думку <strong>аналітиків RBC Capital Markets</strong>, у разі ударів по нафтогазовій інфраструктурі регіону постачання з Близького Сходу може бути зірване.</li>
<li>Найбільший ризик для ринку — <em>потенційне закриття Ормузької протоки</em>, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.</li>
<li>За даними EIA, минулого року <strong>69% усіх обсягів нафти через Ормуз</strong> було доставлено до <em>Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба, прем’єр-міністр Японії</p></blockquote>
<p><strong>Джерело</strong>: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Japan-Moves-To-Shield-Consumers-From-Soaring-Gasoline-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/world/asia-pacific/japan-cap-gasoline-prices-response-middle-east-crisis-2025-06-19/" target="_blank">reuters.com</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=58522" target="_blank">eia.gov</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити  звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29369-Япония.jpg" alt="Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба"/><br /><p>Уряд Японії анонсував превентивні заходи для обмеження зростання цін на бензин на тлі збройної напруги в регіоні Близького Сходу. Починаючи з 26 червня, середня роздрібна ціна по країні не перевищуватиме приблизно 175 єн за літр.</p>
<h3>Позиція уряду</h3>
<ul>
<li><strong>Прем’єр-міністр Японії Шіґеру Ішіба</strong> заявив, що уряд не допустить зростання середньої роздрібної ціни на бензин понад <strong>175 єн (близько $1,20)</strong> за літр.</li>
<li><em>З 26 червня</em> в дію вступають <strong>обмежувальні механізми</strong>, які мають запобігти різким стрибкам цін.</li>
<li>Ці заходи є відповіддю на <strong>ризики перебоїв постачання нафти</strong> з Близького Сходу.</li>
<li>У рамках діючої програми вже надано <em>субсидію у 10 єн за літр</em> для зменшення впливу зростання вартості енергоносіїв.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Японії</h3>
<ul>
<li>Японія входить до <strong>G7</strong>, але понад <strong>90% нафти імпортує з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Тому країна особливо чутлива до коливань цін на нафту на тлі геополітичної нестабільності.</li>
</ul>
<h3>Оцінки аналітиків</h3>
<ul>
<li>На думку <strong>аналітиків RBC Capital Markets</strong>, у разі ударів по нафтогазовій інфраструктурі регіону постачання з Близького Сходу може бути зірване.</li>
<li>Найбільший ризик для ринку — <em>потенційне закриття Ормузької протоки</em>, через яку проходить значна частина світового експорту нафти.</li>
<li>За даними EIA, минулого року <strong>69% усіх обсягів нафти через Ормуз</strong> було доставлено до <em>Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми не можемо допустити ситуації, коли внутрішній ринок буде змушений платити надвисоку ціну через зовнішній конфлікт. — Шіґеру Ішіба, прем’єр-міністр Японії</p></blockquote>
<p><strong>Джерело</strong>: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Japan-Moves-To-Shield-Consumers-From-Soaring-Gasoline-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
<p><strong>Додаткові джерела інформації:</strong> <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.reuters.com/world/asia-pacific/japan-cap-gasoline-prices-response-middle-east-crisis-2025-06-19/" target="_blank">reuters.com</a>, <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=58522" target="_blank">eia.gov</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити  звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/yaponiya-zaxishhaye-spozhivachiv-vid-stribka-cin-na-benzin-cherez-konflikt-na-blizkomu-sxodi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/ormuz/feed/ ) in 0.31923 seconds, on Jul 11th, 2026 at 8:58 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 11th, 2026 at 9:58 am UTC -->