Десять країн ЄС, серед них Італія та Польща, закликали переглянути нову систему ціни на CO2 для пального у транспорті та опаленні. Схему вже відклали до 2028 року, але частина урядів вимагає повернути її до обговорення під час перегляду європейського вуглецевого ринку.

Суперечка навколо ETS2 стала питанням не лише кліматичної політики, а й вартості пального для споживачів

За даними Reuters, Європейська комісія має запропонувати перегляд чинного вуглецевого ринку ЄС у п’ятницю. Основна система ETS уже змушує електростанції, заводи, авіакомпанії та судноплавні компанії платити за викиди CO2. Окремий механізм ETS2 має запровадити нову ціну на CO2 для пального, яке використовується в транспорті та опаленні.

Десять країн — Італія, Польща, Болгарія, Кіпр, Чехія, Естонія, Греція, Угорщина, Румунія та Словаччина — у заяві до Комісії закликали використати перегляд чинної системи для повторного розгляду ETS2. Брюссель уже відклав старт механізму на один рік, до 2028-го, через занепокоєння урядів, що новий вуглецевий платіж може підвищити споживчі ціни.

Прихильники ETS2, зокрема Німеччина та Швеція, вважають нову ціну на CO2 важливим інструментом переходу до чистішого транспорту та опалення. Reuters зазначає, що доходи від механізму мають реінвестуватися в допомогу людям для переходу на чистіші рішення, щоб зменшити навантаження.

«Європейські громадяни не повинні стикатися з новими кліматичними податками за нинішніх економічних і геополітичних обставин. Тому ETS2 має бути прямо розглянута в межах перегляду та ретельно переоцінена», — йдеться в заяві десяти країн, яку цитує Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило 9 липня, що Європейська комісія готує план переходу економіки на електроенергію для скорочення використання нафти й газу. Проєкт документа пов’язаний із наслідками війни США та Ірану: з кінця лютого, за даними ЄС, рахунок за імпорт нафти й газу зріс на €50 млрд.

Брюссель планує зменшити нафтову залежність через електромобілі, теплові насоси та електрифікацію промисловості

За даними Reuters, Єврокомісія має представити план 17 липня. У документі передбачено встановлення цілі щодо мінімальної частки електроенергії у кінцевому споживанні енергії до 2040 року, але конкретний відсоток у проєкті ще не зазначено. Серед напрямів — перехід від бензинових і дизельних автомобілів до електромобілів, від газових котлів до теплових насосів і ширше використання електроенергії у промисловості.

Окремий блок стосується вартості переходу. Проєкт передбачає рамкові можливості для урядів країн ЄС зменшувати ПДВ на побутові батареї, електромобілі та теплові насоси. Також плануються вимоги щодо теплових насосів у публічних будівлях, посилені цілі державних закупівель електромобілів, а пізніше цього року — фінансовий аукціон для промислового тепла з використанням електроенергії та відновлюваних джерел.

Reuters зазначає, що план також передбачає поетапне згортання субсидій на викопне паливо. Речник Єврокомісії відмовився коментувати проєкт.

«В епоху повторюваної геополітичної турбулентності, коли постачання енергії може бути порушене за одну ніч, радикальний перехід до електрифікації — це найкоротший шлях Європи до енергетичної незалежності та промислової стійкості», — йдеться у проєкті документа, який цитує Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейська комісія 2 липня оновила Weekly Oil Bulletin із цінами на нафтопродукти. Для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л, а без податків — €895,04 за 1 000 л. Дані відображають значну роль податкової складової у кінцевій ціні бензину.

Розрив між цінами з податками та без податків показує вагу фіскальної складової в ціні бензину в ЄС

Європейська комісія 2 липня опублікувала оновлення Weekly Oil Bulletin — щотижневого бюлетеня споживчих цін на нафтопродукти в країнах ЄС. Дані бюлетеня подаються у євро за 1 000 л і використовуються для порівняння цін на моторне пальне між країнами.

За оприлюдненими таблицями, для Euro-super 95 середня зважена ціна в ЄС із податками становила €1 756,56 за 1 000 л. Без податків середня зважена ціна в ЄС становила €895,04 за 1 000 л. У єврозоні ціна з податками сягала €1 810,11 за 1 000 л, а без податків — €900,17 за 1 000 л.

Серед країн із найвищими цінами на Euro-super 95 із податками у бюлетені були Данія — €2 338,62 за 1 000 л, Нідерланди — €2 203,43 за 1 000 л, Фінляндія — €2 125,22 за 1 000 л, Франція — €1 935,26 за 1 000 л та Німеччина — €1 900 за 1 000 л. Нижчі рівні були зафіксовані в Мальті — €1 340 за 1 000 л, Польщі — €1 389,70 за 1 000 л, Іспанії — €1 437,86 за 1 000 л та Болгарії — €1 465 за 1 000 л.

Для ринку бензинів ці дані мають значення як офіційний індикатор кінцевої ціни, у якій поєднуються оптова вартість пального, податки та національні особливості ціноутворення. Fuel duty у такому контексті означає паливний податок або акциз на моторне пальне.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.

Reuters 30 червня повідомило про зміну експортних мит на нафтопродукти в Індії з 1 липня 2026 року. Рішення стосується дизельного пального, авіаційного турбінного пального і бензину та відображає податкову реакцію уряду на зміну глобальних цін на нафту.

Податкові рішення Індії спрямовані на баланс між експортом пального та внутрішнім постачанням

За даними Reuters, мито на експорт дизельного пального знижено до 8,5 рупії за літр із 14 рупій за літр. Мито на авіаційне пальне знижено до 7,5 рупії за літр із 12,5 рупії за літр. Натомість експортне мито на бензин підвищено до 4 рупій за літр із 1,5 рупії за літр.

Нові ставки набирають чинності з 1 липня. Reuters зазначило, що підвищення мита на бензин спрямоване на забезпечення внутрішнього постачання. Зниження мит на дизель і авіапальне відбулося на тлі різкого падіння нафтових цін від піків понад $126 за барель, оскільки послаблення геополітичної напруги та відновлення судноплавних потоків через Ормузьку протоку зменшили побоювання тривалих порушень постачання.

Агентство також повідомило, що пільга, яка раніше діяла для експорту бензину, дизельного пального й авіаційного турбінного пального державними нафтовими компаніями до Непалу, Бутану, Бангладеш і Шрі-Ланки, тепер поширена також на Маврикій і Мальдіви.

Для ринку нафтопродуктів це приклад того, як уряди змінюють податкову складову ціни та правила експорту після різкої зміни нафтової кон’юнктури. У джерелі не наведено окремих даних про прямий вплив цього рішення на LPG.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Парламент росії 24 червня схвалив зміни до Податкового кодексу для реагування на дефіцит пального після ударів по НПЗ. Reuters повідомило, що нові правила передбачають субсидії на імпорт пального, прив’язані до індійських цін і вартості доставки, а також дозвіл використовувати нижчі якісні специфікації під час змішування бензину.

Податкові та технічні послаблення стали спробою збільшити пропозицію моторного пального на внутрішньому ринку росії

Reuters повідомило 24 червня, що російський парламент схвалив зміни до Податкового кодексу, спрямовані на пом’якшення дефіциту пального, спричиненого ударами українських дронів по НПЗ. Одна з ключових норм передбачає субсидування імпорту пального з прив’язкою до індійських цін і витрат на доставку.

Інша зміна дозволяє використовувати пальне нижчої якості під час змішування прямогонного бензину з іншими компонентами. Мета таких рішень — збільшити доступну пропозицію бензину та дизельного пального на внутрішньому ринку. Reuters також зазначило, що росія вже заборонила експорт бензину та авіапального і розглядала заборону експорту дизелю.

За даними агентства, виробництво бензину в росії минулого тижня становило близько 90 тис. тонн на добу, що приблизно на 25% менше за середньодобовий рівень червня 2025 року. Дані LSEG і джерела на ринку також свідчать, що морський експорт нафтопродуктів у першій половині червня був приблизно на 15% нижчим, ніж у першій половині травня, через позапланові ремонти після повторних ударів дронів.

Заступник міністра фінансів росії Олексій Сазанов заявив, що закон «спрямований на стабілізацію ситуації на внутрішньому ринку та збільшення пропозиції моторного пального».

Для ринку це показник глибини проблеми з балансом пального: великий експортер нафтопродуктів змушений створювати податковий механізм для імпорту та послаблювати технічні вимоги до виробництва.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Уряд Угорщини 17 червня вирішив поступово відмовитися від обмеження цін на пальне, запровадженого в березні на тлі зростання цін на сиру нафту. Прем’єр-міністр Петер Мадяр повідомив про рішення, але не назвав дату завершення дії ліміту.

Скасування цінового обмеження стало можливим після очікуваного зниження роздрібних цін нижче встановленого рівня

Reuters повідомило, що ліміт на бензин і дизельне пальне діяв для транспортних засобів, зареєстрованих в Угорщині. Рішення про його згортання ухвалене після того, як США та Іран погодили рамкову домовленість щодо завершення близькосхідного конфлікту.

Петер Мадяр заявив, що вже цього тижня ціни на АЗС можуть опуститися на 10-15 форинтів за літр нижче від встановлених лімітів. На момент повідомлення бензин був обмежений на рівні 595 форинтів, або $1,95, за літр, а дизельне пальне — на рівні 615 форинтів за літр.

Раніше цього року Угорщина вивільнила державні резерви, щоб забезпечити постачання пального. Центральний банк країни заявляв, що обмеження цін разом із сильним форинтом допомогли стримати зростання цін під час іранського конфлікту та інфляційних ризиків.

Для європейського паливного ринку ця новина показує перехід від адміністративного стримування роздрібних цін до поступового повернення ринкового механізму. У джерелі не наведено оцінки впливу рішення на імпорт або гуртові котирування.

«Оскільки ціни на пальне на АЗС, імовірно, вже цього тижня впадуть на 10-15 форинтів за літр нижче за обмежені ціни, уряд на сьогоднішньому засіданні вирішив скоригувати законодавство і поступово скасувати ціновий ліміт», — сказав прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

У документі Ради ЄС від 15 червня йдеться про пропозицію дозволити Хорватії тимчасово застосовувати ставки акцизу нижче мінімальних рівнів ЄС для неетилованого бензину та газойлю, що використовуються як моторне пальне. Запит передбачає зниження на €0,2195 за літр для бензину та на €0,225 за літр для газойлю строком на шість місяців.

Хорватський запит показує, як держави ЄС використовують паливні податки та торговельні маржі для стримування роздрібних цін у період цінового шоку.

У документі зазначено, що Хорватія звернулася до Європейської комісії листом від 2 квітня 2026 року. Мета запиту — пом’якшити вплив підвищення цін на енергоресурси на домогосподарства й підприємства. Паливний акциз у цьому випадку є податком на моторне пальне, який безпосередньо входить до структури кінцевої ціни.

Хорватія вже застосовувала внутрішні заходи. 10 березня 2026 року країна знизила акциз на газойль, що використовується як моторне пальне, на €0,02 за літр і обмежила роздрібні ціни через лімітування торговельних марж. Максимальна премія для неетилованого бензину та газойлю була встановлена на рівні €0,1735 за літр.

24 березня 2026 року було ухвалено друге зниження: акциз на неетилований бензин скоротили на €0,06 за літр, а на газойль — на €0,07613 за літр. Премії для енергетичних компаній додатково зменшили до €0,1545 за літр для бензину та €0,1245 за літр для газойлю.

Станом на 24 березня роздрібна ціна неетилованого бензину в Хорватії була на 12% вищою, ніж 24 лютого, а дизельного пального — на 19% вищою. У документі також зазначено, що у 2025 році дизельне пальне становило 77% загального споживання енергетичних продуктів для транспорту, а залежність країни від автомобільного транспорту пояснювалася географічними умовами та недостатньо розвиненою залізничною інфраструктурою.

Європейська комісія водночас наголосила, що нецільові податкові зниження мають значну фіскальну вартість і зазвичай збільшують попит на викопне пальне, тому такі заходи мають залишатися обмеженими в часі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

Норвегія з 1 квітня до 1 вересня 2026 року тимчасово скасувала дорожній акциз на всі види моторного пального. Рішення ухвалене парламентом країни — Стортингом — для зниження фінансового навантаження на домогосподарства та бізнес на тлі високих цін на пальне. Очікується, що бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр, а дизель — на 2,85 крони за літр із урахуванням ПДВ. Водночас бюджет Норвегії втратить близько 3,3 млрд норвезьких крон доходів лише за п’ять місяців дії пільги.

Норвегія тимчасово обнулила акцизи на пальне та частково скасувала CO₂-податок

Уряд Норвегії оголосив про запуск пакета тимчасових податкових змін у паливному секторі після рішення парламенту країни. Ідеться про масштабне, але обмежене у часі зниження податкового навантаження на моторне пальне та окремі види діяльності, пов’язані з використанням мінерального пального.

Податкові зміни

Із 1 квітня 2026 року в Норвегії до нуля знижені всі ставки дорожнього акцизу — veibruksavgift — на моторне пальне. Рішення діятиме до 1 вересня 2026 року.

• Скасування акцизу поширюється на:
  • бензин;
  • дизельне пальне;
  • біодизель;
  • біоетанол;
  • природний газ;
  • скраплений нафтовий газ (LPG).
• Термін дії пільги: 5 місяців — із 1 квітня до 1 вересня 2026 року.
• Після завершення періоду уряд планує повернути попередні ставки акцизу.

Уряд підкреслює, що рішення має тимчасовий характер і не означає довгострокової зміни кліматичної чи податкової політики країни.

Наскільки можуть знизитися ціни на АЗС

За оцінкою Міністерства фінансів Норвегії, якщо податкове зниження повністю буде перенесене у роздрібні ціни:

• бензин подешевшає на 4,41 норвезької крони за літр;
• дизельне пальне — на 2,85 крони за літр.

Обидва показники наведені з урахуванням податку на додану вартість.

Водночас уряд зазначає, що фактичний рівень здешевлення може відрізнятися залежно від співвідношення викопного та біопального у суміші, особливо у випадку бензину, для якого застосовуються різні ставки акцизів залежно від типу компонентів.

Втрати бюджету

Тимчасове скасування дорожнього акцизу на пальне призведе до значних втрат державного бюджету.

• Орієнтовне недоотримання доходів: 3,3 млрд норвезьких крон.
• Період розрахунку: п’ять місяців дії податкової пільги.

Таким чином, Норвегія фактично використовує податковий механізм як інструмент короткострокової підтримки економіки та споживачів.

Часткове обнулення CO₂-податку

Паралельно уряд запровадив часткове скасування податку на викиди CO₂ для окремих секторів економіки.

• Із 1 квітня 2026 року ставка CO₂-податку на мінеральне пальне встановлена на нуль для:
  • рибальства;
  • морського промислу;
  • діяльності у прибережних та далеких морських водах.
• Термін дії: також до 1 вересня 2026 року.

Водночас уряд поки не реалізував інші рішення парламенту щодо скорочення CO₂-податків для:

• автомобільного транспорту;
• будівельної техніки;
• окремих секторів дорожнього будівництва.

Міністерство фінансів пояснює це необхідністю додаткового аналізу з погляду правил державної допомоги та юридичних вимог ЄС/Європейської економічної зони.

«Уряд повернеться до розгляду цих елементів якнайшвидше» — Міністерство фінансів Норвегії.

Чому Норвегія пішла на такий крок

Рішення демонструє суперечність між двома стратегічними завданнями:

• необхідністю швидко знизити витрати населення та бізнесу;
• довгостроковими кліматичними цілями Норвегії.

Уряд визнає, що зменшення паливних податків тимчасово підтримує споживачів і паливоємні галузі, однак очікує, що вплив на загальний рівень викидів буде обмеженим і короткостроковим.

Окремо наголошується на складності швидкого впровадження податкових змін у межах європейських правил державної допомоги, особливо коли йдеться про пільги для окремих секторів економіки.

Можливі наслідки для паливного ринку

На основі оприлюднених даних рішення Норвегії може мати кілька короткострокових наслідків для ринку нафти та нафтопродуктів:

• тимчасове збільшення попиту на пальне через зниження роздрібних цін;
• посилення конкуренції між мережами АЗС за швидкість перенесення податкового зниження у кінцеву ціну;
• зміна структури ціни пального через суттєве скорочення податкової складової;
• зростання ролі державної податкової політики як механізму оперативного стримування цін.

Водночас уряд прямо наголошує, що рішення не розглядається як структурна зміна енергетичної політики, а бізнесу рекомендується орієнтуватися саме на короткострокове планування.

Джерело: Terminal

За матеріалами: vatupdate.com