Збереження вільного руху нафтопродуктів і безперервності постачання стає головною антикризовою логікою ринку

Суть сигналу з Брюсселя полягає в тому, що в умовах енергетичного шоку найнебезпечнішими стають не лише дефіцит ресурсу, а й фрагментація ринку, адміністративні бар’єри та збої в логістиці. Саме тому Єврокомісія прямо закликала країни ЄС не вживати заходів, які можуть обмежити вільний рух нафтопродуктів, стимулювати зайве споживання пального або послабити завантаження європейських нафтопереробних заводів. Водночас державам рекомендовано консультуватися між собою і з Єврокомісією, щоб зберегти цілісність внутрішнього ринку ЄС.

Що саме пропонує Єврокомісія

• Координувати дії завчасно, а не реагувати постфактум, щоб убезпечити постачання нафти й нафтопродуктів у ЄС.
• Посилити моніторинг, швидкий обмін інформацією і сповіщення Єврокомісії про будь-які матеріальні зміни у постачанні, комерційних запасах і стані галузі.
• Не допускати рішень, які можуть обмежити вільний рух нафтопродуктів усередині ЄС або демотивувати випуск продукції на європейських НПЗ. НПЗ — це нафтопереробний завод.
• Відкласти неаварійні ремонти НПЗ, щоб не скорочувати доступну пропозицію на ринку в критичний момент.
• Підтримувати ширше використання біопалив, якщо це можливо, аби частково заміщати викопні нафтопродукти і зменшувати тиск на ринок.
• Розглядати добровільні заходи економії пального, особливо у транспортному секторі, з опорою на план IEA зі скорочення споживання нафти.

«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної енерготоргівлі». — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла

Чому тут ключовим є саме IEA

IEA, або Міжнародне енергетичне агентство, фактично задає рамку антикризового реагування. 11 березня 2026 року його 32 країни-члени одностайно погодилися вивільнити 400 млн барелів нафти з аварійних резервів — це найбільша колективна інтервенція за всю історію агентства. Уже 19 березня IEA повідомило, що перші обсяги почали надходити на ринок, а загальний обсяг підтверджених внесків становив 426 млн барелів, із яких 125 млн барелів припадає на нафтопродукти; у Європі внесок переважно формується саме за рахунок нафтопродуктів, а не лише сирої нафти.

Це принципово важливо для розуміння поточної логіки ринку: у кризі вирішальне значення має не тільки доступ до сирої нафти, а й фізична наявність уже готових продуктів — передусім дизельного пального, авіаційного пального і скрапленого газу. IEA прямо вказує, що саме ці сегменти постраждали особливо сильно, а ціни на дизель і авіаційне пальне в Азії в березні більш ніж подвоїлися.

Що відбувається з фізичним рухом нафти і нафтопродуктів

• Через Ормузьку протоку зазвичай проходить близько 20 млн барелів на добу сирої нафти і нафтопродуктів, або приблизно 20% світового споживання нафти. Нині ці потоки зведені майже до мінімуму.
• IEA називає нинішню подію найбільшим порушенням постачання в історії глобального нафтового ринку.
• У 2025 році країни Перської затоки експортували 3,3 млн барелів на добу нафтопродуктів і 1,5 млн барелів на добу скрапленого нафтового газу, LPG, а понад 3 млн барелів на добу регіональних потужностей переробки вже зупинилися через атаки і проблеми з експортом.
• IEA підкреслює, що відновлення регулярного транзиту через Ормузьку протоку є критично важливим для повернення стабільних потоків і стабілізації ринку.

Для ринку пального це означає одну фундаментальну річ: ціна і фізична доступність ресурсу тепер залежать не лише від видобутку, а від здатності зберегти відкритими маршрути, не допустити адміністративного дроблення ринку і втримати роботу переробки. Саме тому Єврокомісія робить акцент на безперервності постачання, а не на окремих точкових рішеннях.

«Війна на Близькому Сході створює велику енергетичну кризу, включно з найбільшим порушенням постачання в історії глобального нафтового ринку». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA

Чому акцент на вільному русі нафтопродуктів є головним

• Тому що криза б’є насамперед по готових продуктах, а не лише по сирій нафті: особливо вразливими IEA називає дизель, авіаційне пальне і LPG.
• Тому що навіть великі запаси не замінюють логістику: без відновлення сталих потоків через Ормузьку протоку ринок і надалі працюватиме в режимі напруги.
• Тому що регуляторні помилки можуть поглибити кризу: Єврокомісія прямо застерігає від рішень, які обмежують вільний рух продуктів або послаблюють стимули для переробки.
• Тому що координація працює краще за ізоляцію: ЄС наголошує на консультаціях між сусідніми державами і спільних діях, а IEA — на колективному використанні запасів і керуванні попитом.

Поточна енергетична криза показує жорстку, але просту закономірність: стійкість паливного ринку тепер визначається не тільки ціною бареля, а здатністю зберегти безперервність постачання, не розірвати логістичні ланцюги і не перекрити вільний рух нафтопродуктів у найбільш напружений момент. Саме це Єврокомісія і IEA сьогодні фактично ставлять у центр антикризової моделі, і саме це стає головним орієнтиром для ринку пального України.

Джерело: Terminal

За матеріалами: European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption; IEA — New IEA report highlights options to ease oil price pressures on consumers in response to Middle East supply disruptions; IEA — IEA confirms Member country contributions to collective action to release oil stocks in response to Middle East disruptions; IEA — The Middle East and Global Energy Markets

Сербія оголосила про масштабне зниження акцизів на нафту та пальне — сумарно на 60% — щоб стримати ціни на внутрішньому ринку на тлі геополітичної напруги. Влада прямо визнає: бюджет втратить доходи, але це необхідно для уникнення паливної кризи та забезпечення стабільності постачання.

Як Сербія реагує на глобальні ризики для паливного ринку

Радикальне зниження акцизів як антикризовий інструмент

Сербський уряд обрав фіскальний механізм швидкого реагування — різке зниження акцизного навантаження на енергоносії.

• Загальне скорочення акцизів складе 60%
• На першому етапі акцизи на пальне вже знижено на 20%
• Додатково планується ще 40% скорочення
• Мета — стримати зростання цін на бензин і дизель

Президент Сербії прямо визнав, що рішення має високу ціну для бюджету:

«Ми зробимо це навіть ціною втрати податкових надходжень» — Олександр Вучич

Цінове регулювання та контроль ринку

Сербія вже кілька років застосовує адміністративні методи контролю паливного ринку.

• З лютого 2022 року діє цінове обмеження на бензин і дизель
• Ціни переглядаються щотижнево урядом
• Продовжено заборону експорту нафти та нафтопродуктів до 2 квітня
• Це дозволяє утримувати ресурс всередині країни

Ставка на запаси та відсутність дефіциту

Влада запевняє, що ситуація з фізичною наявністю пального залишається стабільною.

• Сербія має достатні запаси дизеля, бензину та газу
• Дефіциту пального на АЗС не очікується
• Нормування продажу не планується

Критична залежність від російського газу

Окремим ризиком залишається структура імпорту енергоресурсів.

• До 90% споживання газу забезпечує Gazprom
• Річне споживання становить близько 2,5 млрд кубометрів
• Чинний контракт спливає 31 березня
• Белград прагне продовження угоди

Президент Сербії наголосив на ризиках:

«Сербія стикається зі зростаючими ризиками у забезпеченні безперервних і надійних постачань» — Олександр Вучич

Геополітичний фактор: війна як драйвер цін

Ключовим зовнішнім фактором рішень уряду стала ескалація конфлікту на Близькому Сході.

• Війна Ізраїлю та США проти Ірану впливає на глобальні енергоринки
• Зростають ризики перебоїв постачання та цінових шоків
• Сербія намагається випередити внутрішні наслідки цих процесів

Висновки: модель антикризового управління

Дії Сербії демонструють комплексний підхід до стабілізації паливного ринку:

• Фіскальні інструменти — зниження акцизів для стримування цін
• Адміністративний контроль — цінові обмеження та заборона експорту
• Фізична безпека — накопичення запасів пального
• Енергетична дипломатія — переговори щодо постачання газу

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Берлін запроваджує жорсткі правила для паливного ринку: підвищувати ціни на бензин і дизель дозволять лише раз на добу, а компанії змушені самі доводити відсутність зловживань. Причиною стали різкі цінові стрибки понад €2 за літр на тлі війни Ірану, що вплинула на глобальний нафтовий ринок.

Державна відповідь на ціновий шок

Обмеження для АЗС: менше маніпуляцій — більше контролю

Уряд Німеччини вирішив прямо втрутитися в механізм формування цін на автозаправних станціях (АЗС) — точках роздрібного продажу бензину та дизельного пального.

• Підвищення цін дозволено лише один раз на день — опівдні;
• Зниження вартості пального можливе у будь-який момент;
• За порушення передбачено штрафи до €100 000 (приблизно $115 400).

Таке рішення має зменшити практику частих змін цін протягом дня, яка викликала обурення споживачів і підозри щодо штучного завищення вартості.

Антимонопольна реформа: нові правила гри

Другим ключовим кроком стало посилення антимонопольного контролю — системи, що запобігає зловживанню ринковою владою великими компаніями.

• Тепер обов’язок доведення чесної поведінки покладається на постачальників пального;
• Раніше саме держава мала доводити факти зловживань;
• Компанії повинні будуть підтверджувати відповідність ринковим правилам.

Це означає суттєвий зсув балансу на користь регулятора і споживачів, що може змінити поведінку великих гравців ринку.

Причини: війна та ціни понад €2 за літр

Поштовхом до рішень стала різка ескалація цін на нафту через війну Ірану, що вплинула на глобальні енергетичні ринки.

• У березні ціни на пальне в Німеччині перевищили €2 за літр;
• Зростання виявилося швидшим, ніж у середньому по Європі;
• Це викликало тиск з боку політиків, бізнесу та споживачів.

«Примітно, що ціни на заправках у цій країні зросли сильніше, ніж у середньому по Європі. Нафтова галузь не надала переконливого пояснення цього ефекту, і саме тому ми будемо діяти» — міністерка економіки Катерина Райхе

Що далі: строки та перегляд

• Законопроєкт уже схвалений урядом;
• Очікуваний запуск — квітень 2026 року;
• Перед набуттям чинності потрібне затвердження обох палат парламенту;
• Передбачено перегляд через один рік для оцінки ефективності.

Висновки: сигнал для європейського паливного ринку

Німеччина демонструє готовність до прямого втручання у ринок пального в умовах цінових шоків. Поєднання адміністративних обмежень і посиленого антимонопольного контролю може:

• зменшити волатильність роздрібних цін;
• підвищити прозорість ринку;
• посилити відповідальність великих постачальників.

Водночас ефективність цих заходів залежатиме від їх практичного застосування та реакції ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Лівія скорочує імпорт російських нафтопродуктів та відкриває ринок для великих західних компаній. Нові тендери на «постачання» бензину й дизелю отримали Vitol, Trafigura та TotalEnergies. Одночасно країна змінює механізм експорту сирої нафти й планує збільшити видобуток до 2 млн барелів на добу. Частка російського палива впала більш ніж у 10 разів порівняно з 2024–2025 роками.

Переформатування паливної політики Лівії

Нові тендери — нові правила гри

Лівія, яка виробляє близько 1,4 млн барелів сирої нафти на добу, але має обмежені потужності з переробки, роками залишалася залежною від імпорту бензину та дизелю. Тепер держава змінює підхід.

• Вперше за 20 років оголошено ліцензійні раунди в апстрімі (видобувному сегменті).
• Мета — збільшити видобуток до 2 млн барелів на добу.
• Замість бартерної моделі «нафта в обмін на паливо» країна перейшла до системи відкритих тендерів.

У межах останніх тендерів право на «постачання» пального отримали:

• Vitol — 5–10 танкерних партій бензину щомісяця та додаткові обсяги дизелю;
• Trafigura — обсяги не розкриті;
• TotalEnergies — обсяги не розкриті;
• OMV;
• BGN;
• італійський нафтопереробний завод Iplom.

Контракти ще остаточно не погоджені, а точні обсяги поки не оприлюднені.

Російський імпорт різко скорочується

Головний ефект нової політики — суттєве зменшення присутності російського пального на лівійському ринку.

• У 2024–2025 роках росія була домінуючим постачальником із показником 56 000 барелів пального на добу.
• У 2026 році імпорт скоротився до близько 5 000 барелів на добу.
• Загальний імпорт пального до Лівії з усіх джерел із початку 2024 року становить у середньому 186 000 барелів на добу.

Натомість Італія стала найбільшим постачальником — 59 000 барелів на добу, переважно з НПЗ ISAB і Sarroch, якими керують Trafigura та Vitol.

Скорочення обсягів із рф відбувається на тлі санкцій Заходу через війну проти України. Після обмежень на експорт нафтопродуктів до Європи москва активніше орієнтувалася на Африку, Азію та Південну Америку. Водночас експорт до Індії та Туреччини знизився під тиском США, що змусило росію спрямовувати більше потоків до Китаю.

Перерозподіл доступу до експорту сирої нафти

Зміни торкнуться і експорту сирої нафти.

• BGN, раніше ключовий експортер, може суттєво скоротити обсяги відвантаження.
• Західні компанії отримають ширший доступ до експортних потоків.
• Швейцарська Transmed Trading вже отримала кілька партій сирої нафти у січні та продовжить відвантаження найближчими місяцями.

Крім того, у січні Лівія підписала 25-річну угоду з TotalEnergies та ConocoPhillips щодо розвитку родовищ із залученням понад 20 млрд доларів іноземних інвестицій.

Що означає трансформація для регіонального ринку

Фактично Лівія:

• переходить від ситуативної торгівлі до системного залучення глобальних трейдерів;
• диверсифікує джерела «постачання»;
• посилює інтеграцію із середземноморською переробною інфраструктурою;
• зменшує залежність від російських нафтопродуктів більш ніж у 11 разів порівняно з піковими обсягами.

Ці кроки свідчать про прагнення стабілізувати внутрішній паливний ринок і водночас зміцнити позиції на глобальному нафтовому ринку. Для міжнародних трейдерів це відкриває доступ не лише до тендерів на «постачання», а й до експортних потоків сирої нафти однієї з найбільших нафтовидобувних країн Африки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Один нафтопереробний завод у східній Німеччині став критичною точкою напруги між Берліном і Вашингтоном. Керівництво НПЗ PCK Schwedt заявляє, що невизначеність навколо американських санкцій уже шкодить щоденній роботі підприємства та може призвести до дефіциту пального для Берліна і навколишніх регіонів.

Санкційний тиск і стратегічний завод

Йдеться про нафтопереробний завод PCK Schwedt, у якому 54,17 відсотка акцій належать російській компанії Rosneft. У січні керівництво підприємства направило листа міністерці економіки та енергетики Німеччини Катаріні Райхе з терміновим попередженням про ризики для безперервної роботи.

Цей завод має системне значення для країни:

• Близько 90 відсотків автомобілів у Берліні заправляються пальним, виробленим у Schwedt.
• Підприємство забезпечує паливом столичний аеропорт.
• Є ключовою ланкою паливної мережі землі Бранденбург.
• Постачає сировину для хімічної промисловості Німеччини.

Будь-які збої в роботі цього НПЗ майже миттєво відчуваються на ринку.

Тимчасовий дозвіл і проблема невизначеності

Раніше Берліну вдалося отримати від США тимчасове звільнення від санкцій, що дозволяло заводу працювати попри обмеження проти Rosneft. Однак дія цього дозволу завершується 29 квітня.

Для нафтопереробки тимчасові рішення є критично слабкими. Повноцінна робота потребує:

• довгострокових контрактів на постачання нафти;
• стабільного банківського обслуговування;
• страхового покриття для вантажів і операцій.

Наразі ж банки, страховики та навіть постачальники нафти відступають, остерігаючись, що будь-яка партія сировини після 29 квітня може спричинити санкційні наслідки. Юридична невизначеність, навіть без прямої заборони, паралізує ланцюги постачання.

Ризик примусового продажу

Ситуація підштовхує Schwedt до можливого примусового продажу активу. За інформацією джерел, інтерес до заводу вже виявляли:

• міжнародні нафтові компанії;
• великі енергетичні інвестори.

Водночас уряд Німеччини розглядає варіанти:

• продажу підприємства американському покупцю;
• або повного переходу заводу у державну власність.

Наразі часткою в Schwedt володіє Shell.

Постачання без російської нафти, але з новими ризиками

Після відмови від російської нафти завод працює на неросійській сировині, переважно з Казахстану. Постачання здійснюється трубопроводами та через польські порти.

Формально ці постачання є законними. Проте розширення санкцій США проти Rosneft і Lukoil минулого року суттєво підірвало довіру учасників ринку. Навіть страх потенційних обмежень здатен зупиняти фінансові та логістичні процеси.

Нервовий ринок і загроза дефіциту

Покупці пального вже реагують на ризики. Польський імпортер Unimot прямо заявив, що швидкої альтернативи потужностям Schwedt не існує — не лише для Німеччини, а й для окремих регіонів Польщі.

Контракти на квітневі постачання укладаються саме зараз. Тому сьогоднішні вагання з боку банків і трейдерів можуть обернутися реальними перебоями з пальним уже найближчими місяцями.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Поштовхом для цього аналізу стало перше велике інтерв’ю керівника мережі АЗС «Паралель» Олександра Дубініна Forbes Ukraine, у якому компанія публічно заявила про наміри масштабування та свою роль у майбутній структурі паливного ринку. Редакція розглянула ці заяви крізь призму цінової політики та інтересів кінцевого споживача.

Український роздрібний ринок нафтопродуктів за останні роки зазнав суттєвих змін. Повномасштабна війна, перебудова логістики та майже повна імпортна залежність зробили ціну на автозаправних станціях однією з найчутливіших тем для водіїв. На табло різних мереж різниця у кілька гривень за літр стала звичним явищем, але для споживача вона часто виглядає незрозумілою і навіть несправедливою.

У цій ситуації дедалі помітнішою стає стратегія мережі автозаправних комплексів Паралель, яка одночасно декларує масштабне розширення і позиціонує себе як раціональний вибір для водія. Йдеться про поєднання помірної ціни, контрольованої якості пального та сервісу без зайвих витрат, які зазвичай закладені у вартість на преміальних заправках.

Ціна: де саме водій економить

Варто одразу уточнити щодо розрахунків. Нижче наведені не абсолютні ціни на стелах, а різниця у вартості одного літра пального між «Паралеллю» та іншими ціновими класами у низці регіонів.

Бензин А-95

У більшості проаналізованих регіонів «Паралель» демонструє стійку цінову перевагу над преміальними мережами. Різниця становить приблизно від 4,5 до 6,7 гривні за літр. Це той рівень економії, який водій відчуває одразу, особливо під час заправки повного бака.

Порівняно із заправками середнього цінового класу «Паралель» також у більшості випадків дешевша — у межах 0,6–1,3 гривні за літр. Це дозволяє говорити про позиціонування мережі як доступнішої альтернативи без переходу в формат жорсткого дискаунтера.

Водночас проти дискаунтерів ситуація не є універсальною: у багатьох регіонах «Паралель» дорожча приблизно лише на 0,4–1,9 гривні за літр, а в окремих областях, ціна є практично рівною. Це типова регіональна різниця, пов’язана з логістикою та структурою постачання.

Дизельне пальне

На ринку дизельного пального картина подібна. Відносно преміальних мереж «Паралель» у регіонах дешевша приблизно на 3,5–5,5 гривні за літр. Проти середнього класу у більшості областей мережа також має нижчу ціну — до 1,4 гривні за літр, хоча в окремих регіонах різниця майже зникає або ціна виходить на рівень середнього сегмента. Це відображає вплив регіональної логістики, а не зміну базової стратегії.

LPG (скраплений нафтовий газ)

Для масового споживача газу позиція «Паралелі» виглядає особливо показовою. Порівняно з преміальними заправками LPG тут дешевший на 1,7–3,4 гривні за літр. Відносно дискаунтерів ціна у більшості регіонів коливається у межах кількох десятків копійок. Для багатьох водіїв це і є формула «вигідно, але без компромісів у сервісі».

Менше зайвого — менше причин переплачувати

Керівництво компанії прямо формулює підхід: автозаправний комплекс — це насамперед інфраструктура, а не розважальний центр. У практичному сенсі для споживача це означає відмову від надмірних елементів, витрати на які згодом закладаються у вартість пального.

Натомість акцент зроблено на швидкості та зручності: онлайн-оплата, каси самообслуговування, продуманий простір, де водій не витрачає зайвий час. Такий сервіс не виглядає показним, але саме він дозволяє утримувати ціну без преміальної націнки «за атмосферу».

Якість пального: головний страх водія і відповідь мережі

Однією з ключових проблем ринку залишається недовіра. Водіям роками нав’язували думку, що якісне пальне можливе лише на кількох великих брендах. При цьому в умовах імпортної залежності джерело пального у багатьох операторів схоже, а вирішальним стає питання контролю.

«Паралель» однією з перших в Україні інвестувала у мобільні лабораторії контролю якості та сформувала команду спеціалістів, відповідальних за відповідність пального вимогам сучасного автотранспорту. Для водія це важливо не на рівні декларацій, а як запобіжник ризику: економія на літрі не повинна обертатися витратами на ремонт автомобіля.

Війна і логістика: чому модель «з коліс» має значення

В умовах воєнних ризиків великі нафтобази є водночас необхідною інфраструктурою і потенційною вразливістю. Компанія декларує логістичну модель, що спирається на власний автопарк — близько п’ятисот бензовозів із планами подальшого розширення. Такий підхід підвищує гнучкість постачання і знижує залежність від окремих інфраструктурних вузлів, пошкодження яких у підсумку завжди відображається на ціні для кінцевого споживача.

Що означає масштабування для водія

Плани зростання через купівлю регіональних мереж означають для споживача насамперед більше вибору. А там, де з’являється реальна альтернатива, ціна зазвичай стає стриманішою, особливо порівняно з преміальними сегментами. Для регіонів це також означає вирівнювання стандартів сервісу та доступ до контрольованої якості пального.

Підсумок для споживача

Для пересічного водія «Паралель» сьогодні виглядає як мережа зі збалансованою моделлю:

• помітно нижчі ціни порівняно з преміальними заправками по всіх основних видах пального;
• у більшості випадків на рівні, або навіть нижчі ціни, ніж у середнього цінового класу;
• на LPG — ціни суттєво нижче преміальніх мереж;
• контроль якості, широкий асортимент необхідних товарів і сервіс, що економить час.

У ринку, де водій втомився від різких коливань цін, великої різниці між мережами та постійних сумнівів щодо якості, розвиток такого формату може стати важливим чинником конкуренції — і, зрештою, зменшення витрат для споживача.

Розрахунок річної економії для водія (А-95)

Вихідні умови:

• середня витрата пального: 8 літрів на 100 км
• пробіг: 1000 км на місяць
• споживання за місяць:
  1000 км × 8 л / 100 км = 80 літрів
• споживання за рік:
  80 л × 12 = 960 літрів

Різниця ціни бензину А-95 між «Паралелю» та преміальними мережами:

у більшості регіонів 4,5–6,7 гривні за літр

Річна економія:

• мінімум: 960 л × 4,5 грн = 4320 грн на рік
• максимум: 960 л × 6,7 грн = 6432 грн на рік

Висновок:

Навіть за помірного місячного пробігу водій, який заправляється бензином А-95, може заощаджувати приблизно від 4,3 до 6,4 тисячі гривень на рік лише за рахунок вибору АЗС мережі «Паралель» із нижчим ціновим рівнем у порівнні із преміальними мережами. Й це без відмови від базового сервісу та контролю якості.

Джерело: Terminal

Зимовий період 2026 року став серйозним випробуванням для паливного ринку України. Повна імпортозалежність, високі ціни, логістичні обмеження та воєнні ризики сформували ситуацію, у якій дизель, бензин і скраплений газ опинилися в зоні максимального системного ризику. Кількісні індикатори свідчать: без превентивних рішень ринок входить у фазу підвищеної вразливості.

Паливний ринок України взимку 2026 року

Загальна оцінка ситуації

Станом на початок 2026 року Україна практично повністю залежить від імпорту моторних палив і скрапленого газу. Зниження внутрішніх виробничих потужностей та війна перетворили зимовий сезон на повноцінний стрес-тест.

• Бензин у роздрібі подорожчав до близько 67 грн/л.
• Дизельне пальне — до 73 грн/л.
• LPG демонструє підвищену чутливість до морозів і логістики.

За методологією RISK-EU Україна перебуває в критичній зоні ризику за всіма трьома видами палива. Ризиковий індекс для дизеля становить 25 із 25 можливих балів, що відповідає максимальному рівню загрози.

Дизельне пальне як ключовий ресурс

У січні 2026 року дизель став найбільш проблемним сегментом. Низькі температури, тривалі відключення електроенергії та масове використання генераторів спричинили зростання споживання більш ніж на 20% за умов повної імпортозалежності.

• У листопаді–грудні 2025 року імпортовано рекордні обсяги пального напередодні підвищення акцизів.
• У сільській місцевості дизель перерозподіляється з виробничих потреб на генератори.
• Виникають вторинні ризики: зниження продуктивності агросектору та зростання витрат.

Якість дизеля та морозний фактор

За температури –25°C стандартні суміші втрачають текучість через парафінізацію. Дефіцитним стає навіть європейський арктичний дизель Class F, розрахований на –32°C.

Відсутність роботи українських НПЗ обмежує можливості виробництва зимових сумішей, що призводить до збоїв логістики та неритмічного постачання АЗС у морозний період.

Ціни та конкуренція

• Преміальні мережі утримують ціни близько 62,99 грн/л.
• Дискаунтери — 51–54 грн/л.
• Різниця 10–12 грн/л вказує на структурні проблеми конкуренції.

За оцінками Центру Разумкова, націнка у преміальних мережах може бути завищена щонайменше на 5 грн/л. Сукупне податкове навантаження (ПДВ та акциз) становить 42–47% вартості літра.

Бензин: логістичні вузькі місця

У великих містах ситуація залишається відносно стабільною, однак ризики зберігаються.

• А-95 коштує 57–60 грн/л, преміальні марки — до 69 грн/л.
• Ключова загроза — порушення південного імпортного коридору.

Порти Рені та Ізмаїл забезпечують до 60% імпорту світлих нафтопродуктів. Замерзання Дунаю за –25°C може призвести до втрати найстабільнішого каналу постачання.

Каскадний попит і гуртові ціни

• А-95 на гуртовому ринку: +10,8% (самовивіз) та +18,3% (FCA).
• Зимове дизпальне: +14,5%.
• LPG: +1,9%.

Стриманіше зростання в роздробі свідчить про накопичення потенціалу для подальшого коригування цін на АЗС.

LPG: фізичні та якісні обмеження

За температур нижче –25°C стандартна суміш 50/50 пропан-бутан втрачає ефективність: бутан не випаровується, а тиск у системі падає на 30–40%.

• Ризик зупинки транспорту та котлів у приватному секторі.
• Залежність від дунайських терміналів ще вища, ніж у бензину.
• Постачання некондиційних сумішей знижує енергетичну цінність на 10–15%.

Соціально-економічний вимір

Середня заробітна плата в Україні становить 24 292,9 грн (ПФУ). Заправка 50 л бензину на преміальній АЗС обходиться приблизно у 3000 грн, або 12,4% місячного доходу.

Для сільських домогосподарств це формує ризик енергетичної бідності, який посилюється підвищенням акцизів з 1 січня 2026 року:

• Бензин: з 271,7 до 300,8 євро/т.
• Дизель: з 215,7 до 253,8 євро/т.

Це додає до роздрібної ціни 2–3 грн/л за умов обмеженої платоспроможності споживачів.

Висновки для України в умовах війни

• Ринок нафтопродуктів: критична потреба у диверсифікації імпорту та формуванні резервів арктичного дизеля щонайменше на 30 діб.
• Критична інфраструктура: захист дунайського напрямку, інвестиції в логістику та страхування воєнних ризиків.
• Ціноутворення: необхідність прозорості структури ціни, контролю маржі та запобігання концентрації ринку.

Паливний сектор України взимку 2026 року балансує між функціонуванням у логіці національної безпеки та ризиком системних збоїв. За температур –25°C дефіцит або непридатність палива може паралізувати генераторну інфраструктуру й транспорт, посиливши соціальну напругу та інфляцію.

Джерело: Terminal

За матеріалами:

razumkov.org.ua

fuelrisk_ua

Середні ціни на бензин, дизель, опалювальні нафтопродукти та скраплений нафтовий газ у країнах Європейського Союзу на середину січня 2026 року демонструють значну диференціацію між регіонами. Дані в євро за 1000 літрів або за тонну відображають вплив податкової політики, логістики, структури споживання та енергетичної безпеки окремих держав.

Ринок моторних палив ЄС: ціни та структурні відмінності

Бензин Euro-super 95

Середньозважена ціна бензину Euro-super 95 у країнах ЄС (EUR27) становить 1 604,66 євро за 1000 л, а в єврозоні – 1 679,40 євро за 1000 л.

• Найвищі показники зафіксовані в Нідерландах – 2 016,64 євро та Данії – 1 870,93 євро.
• Найнижчі ціни серед наведених країн мають Болгарія – 1 214,00 євро та Кіпр – 1 324,39 євро.
• Різниця між мінімальним і максимальним рівнем перевищує 800 євро за 1000 л, що свідчить про сильний вплив національних податків і акцизів.

Автомобільний дизель

Середньозважена ціна дизельного пального в ЄС становить 1 552,90 євро за 1000 л, у єврозоні – 1 606,07 євро за 1000 л.

• Найвищі ціни зафіксовані в Нідерландах – 1 810,11 євро та Данії – 1 699,63 євро.
• Серед нижчих значень – Мальта – 1 210,00 євро та Чехія – 1 332,30 євро.
• Дизель залишається ключовим паливом для вантажного транспорту, тому його вартість прямо впливає на логістичні витрати та інфляційний тиск.

Скраплений нафтовий газ (LPG)

Середньозважена ціна LPG для моторного використання в ЄС становить 787,42 євро за 1000 л, у єврозоні – 823,26 євро за 1000 л.

• Найвищі ціни зафіксовані в Німеччині – 1 044,00 євро та Іспанії – 938,29 євро.
• Найнижчі значення мають Польща – 645,38 євро та Люксембург – 690,00 євро.
• LPG зберігає роль альтернативного моторного пального з нижчим податковим навантаженням у частині країн.

Опалювальні нафтопродукти та мазут

Опалювальна газойль (heating gas oil)

Середньозважена ціна в ЄС становить 969,52 євро за 1000 л, що нижче за моторні палива через іншу податкову категорію.

• Високі значення зафіксовані в Данії – 1 679,83 євро та Португалії – 1 462,00 євро.
• Нижчі рівні – у Бельгії – 714,20 євро та Чехії – 776,64 євро.

Мазут з вмістом сірки

Середні ціни на важкий мазут із вмістом сірки до 1% у ЄС становлять 595,29 євро за тонну, а з вмістом сірки понад 1% – 389,37 євро за тонну.

• Найнижчі значення зафіксовані в країнах Центральної та Східної Європи.
• Ціновий розрив пояснюється екологічними вимогами та витратами на очищення.

Висновки

• Значні розбіжності цін у ЄС підтверджують доцільність диверсифікації ринків й зберігання доступу до кількох напрямків постачання пального попри воєнні ризики.
• Різниця між країнами понад 50% за окремими продуктами демонструє, що транспортні та податкові фактори критично впливають на кінцеву ціну.
• Структура цін у ЄС показує, що податкова політика формує основну частину роздрібної вартості, що є релевантним для перегляду підходів для забезпечення кіцевих споживачів доступним пальним.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Європейська комісія, щотижневі ціни на нафтопродукти

Падіння світових цін на нафту до мінімумів майже за п’ять років поки що не відобразилося на вартості пального для британських водіїв. Попри зниження оптових котирувань більш ніж на 7% упродовж грудня та сигнали про можливе завершення війни в Україні, роздрібні ціни на бензин і дизель залишаються майже незмінними, що викликає критику з боку експертів і споживачів.

Динаміка нафтових котирувань

Ринок нафти відреагував на геополітичні сигнали суттєвим зниженням цін.

• Вартість Brent знизилася більш ніж на 1% — нижче $59 за барель.
• Це найнижчий рівень з лютого 2021 року.
• Падіння котирувань розпочалося ще минулого місяця на тлі очікувань завершення війни між росією та Україною.

Роздрібні ціни на пальне: розрив між оптом і АЗС

Попри зниження оптових цін, кінцевий споживач майже не відчув змін.

• Середня ціна бензину з початку грудня знизилася лише з 137,5 пенса до 137,3 пенса за літр.
• Дизель подешевшав із 146,9 до 146,6 пенса за літр.
• Таким чином, корекція становить лише десяті частки пенса за умов значно глибшого падіння оптових котирувань.

«По суті, середні ціни на АЗС у першій половині грудня застрягли на плато, хоча могли б знизитися», — Люк Босдет, представник AA з питань цін на пальне.

За його словами, окремі автозаправні станції навіть підвищували ціни наприкінці минулого тижня, попри стале зниження нафтового ринку, що створює додатковий тиск на бізнес і водіїв.

Нереалізований ефект для споживачів

Аналітичні розрахунки показують, що ефект від падіння нафтових цін міг бути значно відчутнішим.

• Зниження котирувань мало б трансформуватися у мінус 7 пенсів за літр до кінця минулого тижня.
• Для стандартного бака обсягом 55 літрів це означало б економію понад £4,60 з урахуванням ПДВ.

Геополітика та очікування пропозиції

Ключовим фактором тиску на нафтові ціни стали очікування зростання глобальної пропозиції.

• Ринок закладає можливість послаблення або зняття санкцій з експорту нафти й газу з росії.
• Дональд Трамп заявив, що угода про завершення війни в Україні є ближчою, ніж будь-коли раніше.
• Президент України Володимир Зеленський повідомив, що пропозиції щодо мирної угоди можуть бути узгоджені протягом кількох днів.

«Повернення до історичних торговельних моделей фактично вивільнить нові запаси нафти й газу на світовий ринок», — Мартейн Ратс, глобальний стратег Morgan Stanley з товарних ринків.

Висновки для ринку

Ринок нафти та нафтопродуктів

• Очікування миру формують сценарій зростання доступної пропозиції та послаблення цінового тиску.
• Затримка передачі оптових знижок кінцевому споживачу вказує на асиметрію ціноутворення у роздрібному сегменті.

Логістична та інфраструктурна складова

• Можливе повернення російських обсягів означає перерозподіл потоків постачання, а не їх фізичне зростання.
• Це знижує ризики дефіциту, але не усуває потреби у стратегічних запасах.

Маржа

• Поточна ситуація свідчить про збереження високої маржі у роздрібних мереж.
• За умов падіння оптових цін податкові компоненти та комерційні надбавки стають визначальними елементами ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами першоджерела: The Guardian

Президент рф володимир путін 28 листопада 2025 року підписав закон, спрямований на збільшення внутрішніх постачань бензину за рахунок продукції, виробленої для російських компаній на білоруських нафтопереробних заводах. Рішення ухвалене на тлі дефіциту пального після українських атак на російські НПЗ та фонового обмеження експорту дизеля й бензину до кінця року шляхом запровадження експортних заборон.

Вплив нового закону рф щодо зворотного акцизу на бензин

Політичний контекст рішення

• Дата рішення: 28 листопада 2025 року президент рф володимир путін підписав закон, покликаний збільшити внутрішні постачання бензину.
• Передумови: дефіцит пального у рф, спричинений серією українських атак на російські нафтопереробні заводи.
• Попередні кроки влади рф:
  • у кінці вересня запроваджено часткову заборону експорту дизельного пального;
  • одночасно подовжено чинну заборону експорту бензину до кінця року.
• Географія подій: ухвалення закону відбувається на тлі політичної активності керівництва рф, зокрема публічних виступів путіна після саміту ОДКБ у бішкеку.

Механізм закону: зворотний акциз для нафти, переробленої за кордоном

• Суть податкової зміни: закон вносить правки до податкового кодексу рф, дозволяючи російським компаніям отримувати зворотний акциз на нафту, яку вони переробляють за кордоном за толінговими схемами.
• Толінгові схеми: це моделі, за якими російська нафта постачається на іноземні НПЗ для переробки, але кінцеві нафтопродукти юридично залишаються у власності російських компаній.
• Податковий стимул:
  • зворотний акциз компенсує частину податкового навантаження;
  • такий підхід створює фінансові стимули більше переробляти нафту за кордоном, якщо продукція повертається на внутрішній ринок рф.
• Логічний висновок: завдяки зворотному акцизу державі вигідніше підтримувати постачання бензину всередині країни, а компаніям — спрямовувати перероблені обсяги саме на внутрішній ринок, а не на експорт.

Роль Білорусі у схемах переробки для рф

Заступник міністра фінансів рф Олексій Сазанов раніше описував чинну практику переробки російської нафти в Білорусі.

Наразі російська нафта переробляється в Білорусі за подібною схемою, коли всі отримані бензинові продукти належать російським компаніям і в основному спрямовуються на внутрішній ринок рф, — Олексій Сазанов, заступник міністра фінансів рф.

• Ключовий майданчик переробки: білоруські нафтопереробні заводи вже працюють за аналогічними толінговими схемами з російською нафтою.
• Структура власності продукту: усі бензинові продукти, отримані з російської нафти в Білорусі, юридично належать російським компаніям.
• Напрям постачання: ці продукти переважно постачаються на внутрішній ринок рф, а не на експорт.
• Висновок: існуюча модель переробки в Білорусі вже де-факто працює на забезпечення внутрішнього ринку рф бензином, а новий закон формалізує і посилює її податкову підтримку.

Очікуваний вплив на внутрішній ринок бензину рф

• Компенсація втрат від атак по НПЗ: через ушкодження нафтопереробних потужностей у рф частина переробки фактично «виноситься» за кордон, насамперед до Білорусі, але результат — бензин — залишається для внутрішнього споживання.
• Узгодженість із експортними обмеженнями:
  • часткова заборона експорту дизеля та подовження заборони експорту бензину до кінця року звужують можливості експорту нафтопродуктів;
  • у поєднанні з новим зворотним акцизом це створює ланцюжок рішень, орієнтований на внутрішній ринок.
• Стимул для компаній: можливість отримати зворотний акциз за нафту, перероблену за кордоном, робить внутрішні постачання бензину фінансово привабливішими для російських компаній.
• Висновок: закон має зменшити напруження на внутрішньому ринку пального рф, посилюючи роль закордонної (насамперед білоруської) переробки як резервного джерела постачання бензину.

Структура енергетичної політики рф через призму нового закону

• Внутрішній пріоритет: експортні заборони й податкові пільги для толінгових схем переробки вказують на переорієнтацію політики рф на внутрішню енергетичну стабільність у короткостроковій перспективі.
• Зовнішньополітичний вимір: співпраця з Білоруссю в переробці нафти посилює економічну взаємозалежність двох країн у сфері нафтопродуктів.
• Фіскальні наслідки: зворотний акциз означає, що частина податкових надходжень буде спрямована на підтримку компаній, які забезпечують внутрішній ринок бензином за рахунок закордонної переробки.
• Причинно-наслідкові зв’язки:
  • українські атаки на НПЗ рф → скорочення внутрішніх переробних потужностей;
  • дефіцит пального → часткова заборона експорту дизеля та пролонгація заборони експорту бензину;
  • дефіцит та експортні обмеження → необхідність податкового стимулювання переробки за кордоном для внутрішніх постачань;
  • новий закон → формалізація та посилення ролі білоруських НПЗ у забезпеченні ринку пального рф.

Висновки

• Підписаний 28 листопада 2025 року закон у рф є відповіддю на дефіцит пального, викликаний ударами по НПЗ, і логічно доповнює вже запроваджені експортні обмеження дизеля й бензину.
• Через зворотний акциз на нафту, перероблену за кордоном за толінговими схемами, влада рф створює податковий стимул для компаній підтримувати і нарощувати внутрішні постачання бензину.
• Білоруські НПЗ, які вже працюють з російською нафтою за подібними схемами, отримують закріплення своєї ролі як ключового майданчика для забезпечення ринку пального рф.
• Уся конфігурація рішень — від атак по НПЗ та дефіциту пального до експортних заборон і нового закону — утворює єдиний ланцюг енергетичної стратегії рф, спрямованої на пріоритет внутрішнього ринку в умовах воєнного тиску.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters