Європейський Союз розглядає можливість запровадження податку на надприбутки енергетичних компаній, які виникли на тлі зростання цін після початку війни в Ірані. Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає, що політична реакція на цінові шоки може перейти від моніторингу до прямого перерозподілу частини прибутків енергетичного сектору.

ЄС обговорює податок на воєнні надприбутки енергетичних компаній

Міністри енергетики країн Європейського Союзу обговорюють створення податку на надприбутки енергетичних компаній, отримані внаслідок підвищення цін після початку війни в Ірані. Про це 13 травня 2026 року заявив міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру.

Надприбутки у цьому контексті означають додатковий прибуток, який компанії отримують не через зростання ефективності чи інвестиції, а через різке подорожчання енергоресурсів під впливом воєнного чинника. Саме такий прибуток і став предметом політичного обговорення в ЄС.

Що саме обговорюють у ЄС

• Європейські міністри енергетики розглядають можливість створення податку на надприбутки енергетичних компаній.
• Підставою для дискусії стали цінові стрибки, що відбулися після початку війни в Ірані.
• За словами міністра енергетики Іспанії Сари Аагесен, п’ять країн ЄС, включно з Іспанією, підтримують ідею такого податку.
• Міністри енергетики ЄС мають зустрітися у Нікосії у четвер, 14 травня 2026 року.

Чому це важливо для ринку нафти й нафтопродуктів

Обговорення податку показує, що в ЄС воєнне зростання цін на енергоносії розглядають не лише як ринковий процес, а й як проблему розподілу фінансового навантаження між споживачами, державами та компаніями. Якщо енергетичні компанії отримують додатковий прибуток через зовнішній шок, уряди можуть вимагати, щоб частина цього прибутку була спрямована на пом’якшення наслідків високих цін.

Для ринку нафтопродуктів це має практичне значення: політичний тиск на маржу енергетичних компаній може посилитися саме в періоди, коли геополітика провокує різке подорожчання нафти, пального або інших енергоресурсів. Водночас, йдеться саме про обговорення, а не про вже ухвалене рішення.

Політичний сигнал для енергетичних компаній

Заява про підтримку з боку п’яти країн ЄС, включно з Іспанією, свідчить про формування групи держав, які вважають податковий інструмент прийнятною відповіддю на воєнне зростання цін. Для енергетичних компаній це означає ризик того, що надприбутки, пов’язані з кризовою кон’юнктурою, можуть стати окремим об’єктом регулювання.

Ключовий висновок для паливного ринку полягає в тому, що геополітичний шок уже впливає не лише на ціни, а й на податкову політику. ЄС фактично обговорює механізм, за якого частина фінансового ефекту від воєнного подорожчання енергоносіїв може бути вилучена у компаній через спеціальний податок.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.

Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається

Світовий ринок

Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.

Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на $92,25/т, а для дизельного пального — на $188,25/т. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на 3,90 грн/л, для дизельного пального — на 8,58 грн/л.

Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.

Дизельне пальне

На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу «ракета — пір’я»: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.

• Усі АЗС: середня ціна — 88,77 грн/л. За 7 днів вона зросла на 0,84 грн/л, але за 30 днів знизилася на 1,33 грн/л. Маржа становить 15,36 грн/л, або 20,92%.
• Преміальний сегмент: ціна — 91,13 грн/л. За 7 днів зростання становило 2,13 грн/л, за 30 днів — майже без змін. Маржа — 17,73 грн/л, або 24,15%.
• Дискаунтери: ціна — 87,09 грн/л. За 7 днів вона зросла лише на 0,27 грн/л, за 30 днів знизилася на 0,74 грн/л. Маржа — 13,69 грн/л, або 18,65%.

Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить 4,04 грн/л. За тиждень він розширився на 1,87 грн/л, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.

Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить 0,39 грн/л, у дискаунтерів — лише 0,13 грн/л. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.

Бензин А-95

Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на 3,90 грн/л, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.

• Усі АЗС: середня ціна А-95 — 74,69 грн/л. За 7 днів вона зросла на 1,12 грн/л, за 30 днів — лише на 0,22 грн/л. Маржа — 5,33 грн/л, або 7,68%.
• Преміальний сегмент: ціна — 78,31 грн/л. За 7 днів вона зросла на 3,44 грн/л, за 30 днів — на 2,07 грн/л. Маржа — 8,94 грн/л, або 12,89%.
• Дискаунтери: ціна — 73,12 грн/л. За 7 днів зростання становило 0,91 грн/л, за 30 днів — 3,01 грн/л. Маржа — 3,76 грн/л, або 5,42%.

Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить 5,18 грн/л. За 7 днів він розширився на 2,53 грн/л, але за 30 днів скоротився на 0,94 грн/л. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.

Ринок продажів пального автомобільними нормами

Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.

• Дизельне пальне: поточна ціна — 78,86 грн/л. За день вона знизилася на 2,57%, за 7 днів — приблизно на 2,94%, а за 30 днів — на 14,08%. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.
• Бензин А-95: поточна ціна — 68,40 грн/л. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на 0,74%, але за 30 днів нижча на 1,21%. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.
• Скраплений газ: поточна ціна — 40,60 грн/л. За день зниження становить 1,10%, за 7 днів — приблизно 3,79%, за 30 днів — 11,55%. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.

Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами

Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.

Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.

Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення

1. Європейські котирування Platts. Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.

2. Нафта Brent і геополітична премія. Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.

3. Курс гривні до долара та євро. Долар за 7 днів знизився на 0,2292 грн, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на 1,2937 грн, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.

4. Сезонність споживання. Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.

Висновок на найближчі 1-2 тижні

Базовий сценарій для дизельного пального — поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження. Імовірність такого сценарію — середня.

Для бензину А-95 очікування обережніше: стабілізація з можливим помірним зниженням. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.

Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: НТЦ «Псіхєя».

Новий звіт IRENA показує: сонячна й вітрова генерація у поєднанні з акумуляторним зберіганням уже здатні забезпечувати надійну електроенергію 24/7 за ціною, нижчою або співставною з вугіллям і газом. Для нафтового й паливного ринку це сигнал про посилення довгострокового тиску на викопні енергоносії, особливо в умовах геополітичних шоків і цінової волатильності.

Ціновий перелом на енергоринку

• Сонце плюс акумулятори у регіонах із якісним ресурсом дають стабільну електроенергію за 54–82 долари за МВт-год.
• Для порівняння, нова вугільна генерація в Китаї оцінюється у 70–85 доларів за МВт-год, а нова газова генерація у світі — понад 100 доларів за МВт-год.
• Це означає, що аргумент про «дешевизну» викопного палива слабшає там, де сонячний і вітровий ресурс достатньо сильний.

Геополітика проти викопного палива

• У матеріалі прямо зазначено, що ринки нафти й газу залишаються вразливими до геополітичних шоків.
• Серед прикладів названо триваючі перебої в районі Ормузької протоки.
• Для споживачів пального це важливо: нестабільність викопних ринків означає ризик цінових коливань, тоді як локальна відновлювана генерація з накопиченням зменшує залежність від зовнішніх маршрутів і політичних криз.

Що змінило акумуляторне зберігання

• IRENA вказує, що з 2010 року встановлена вартість сонячної фотоелектричної генерації знизилася на 87%.
• Наземна вітрова генерація подешевшала на 55%.
• Вартість акумуляторного зберігання впала ще різкіше — на 93%.
• Саме це робить гібридні системи сонця, вітру й батарей не лише екологічною, а й економічною альтернативою викопному паливу.

Висновок для нафтового й паливного ринку

• Нафта й нафтопродукти не зникають із балансу негайно, але їхня стратегічна перевага слабшає там, де електроенергія може вироблятися локально, стабільно й дешевше.
• Цілодобова відновлювана генерація зменшує залежність економік від імпортованих енергоносіїв і цінових шоків.
• Для великих споживачів електроенергії, зокрема штучного інтелекту й дата-центрів, безперервність постачання стає комерційним критерієм, а гібридні відновлювані системи вже позиціонуються як рішення для таких потреб.

Прогноз вартості

• IRENA оцінює, що у 2020 році стабільна сонячна генерація з акумуляторами коштувала понад 100 доларів за МВт-год.
• До 2025 року в регіонах із високою інсоляцією та сильними вітровими коридорами вартість знизилася до 54–82 доларів за МВт-год.
• Очікується подальше зниження приблизно на 30% до 2030 року і приблизно на 40% до 2035 року.
• На найкращих майданчиках до 2035 року стабільна вартість може опуститися нижче 50 доларів за МВт-год.

Приклади ринкової конкурентності

• Комплекс Al Dhafra в Об’єднаних Арабських Еміратах, що поєднує сонячну генерацію з акумуляторним зберіганням, уже забезпечує 1 ГВт стабільної чистої електроенергії приблизно за 70 доларів за МВт-год.
• Для вітру з акумуляторами оцінки IRENA на 2025 рік становлять від 59 доларів за МВт-год у Внутрішній Монголії до 88–94 доларів за МВт-год у Бразилії, Німеччині та Австралії.
• До 2030 року ці витрати можуть знизитися до 49–75 доларів за МВт-год на цих ринках.

Позиції авторів матеріалу

Найгірша енергетична криза за десятиліття показала справжню ціну залежності від викопного палива. Але тепер можливий інший шлях. Відновлювана енергетика дедалі більше стає найдоступнішим, надійним і безпечним варіантом. — Антоніу Гутерреш, Генеральний секретар ООН

Цілодобова відновлювана енергетика тепер конкурентна за вартістю з викопним паливом. Давній аргумент, що відновлюваним джерелам бракує надійності, більше не працює. — Франческо Ла Камера, генеральний директор IRENA

Підсумок

• Головний висновок: гібридні системи сонця, вітру й акумуляторів переходять із категорії перспективної технології в категорію практичного конкурента викопного палива.
• Для паливного ринку: це означає посилення довгострокового тиску на нафту, газ і вугілля в сегментах, де електроенергія може замінювати енергетичну залежність від імпортованого палива.
• Для споживачів: ключовою перевагою стає не лише ціна, а й захист від геополітичних ризиків, нестабільності маршрутів і волатильності викопних ринків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: International Renewable Energy Agency

Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.

Ринок нафти: масштаб удару

• Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.
• Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у 12 млн барелів на добу.
• Це становить близько 11% довоєнного світового постачання нафти.
• Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.
• Висновок: нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.

Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту

• Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані нафтопродукти.
• Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо авіаційного пального.
• Європа може почати вичерпувати резерви авіаційного пального та гасу до кінця травня.
• Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.
• Висновок: найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.

Інфляція: енергетичний удар уже в цінах

• Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до 3%.
• Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на 10,9%.
• Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до 2,2%.
• Висновок: джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.

Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях

• До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.
• Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.
• У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — 0,1% квартал до кварталу.
• Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.
• Висновок: паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.

Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику

• У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку 119 доларів за барель у другому кварталі 2026 року.
• У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на 1,5 відсоткового пункту вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на 0,8 відсоткового пункту нижчим.
• У суворому сценарії ціна нафти досягає 145 доларів за барель у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.
• У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на 6,3 відсоткового пункту вищою за грудневий прогноз.
• Висновок: тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.

Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань

• ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.
• Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.
• Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі 2%, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.
• Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.
• Висновок: якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.

Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит

• Викопне паливо досі становить понад половину загального енергетичного балансу ЄС.
• Станом на 2024 рік понад дві третини виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.
• Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — 48%, атомна енергетика становила ще 23%.
• З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на 32%.
• Споживання енергії стало на 10% нижчим, ніж у 2021 році.
• Обсяги імпорту газу скоротилися на 20%, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.
• За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на 12% у поточних цінах.
• Висновок: енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.

Політичний висновок

• Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.
• Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути тимчасовими, адаптованими й адресними для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.
• Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.
• Висновок: для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.

Пряма позиція ЄЦБ

«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ

«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ

Джерело: Terminal

За матеріалами: ecb.europa.eu

АЗС у прифронтових регіонах уже не можна сприймати лише як торговельні об’єкти. Це частина життєзабезпечення громад, від якої залежать швидкі, ДСНС, поліція, комунальні служби, волонтери, перевізники, малий бізнес і звичайні громадяни. Тому захист паливної інфраструктури має стати системною державною політикою, яка поєднує пасивні та активні форми захисту.

АЗС як елемент життєзабезпечення громади

У прифронтовій області АЗС — це не просто місце продажу пального, кави чи товарів у магазині. Через заправки працює повсякденна мобільність регіону.

• швидкі отримують пальне для виїздів;
• ДСНС і поліція забезпечують реагування на надзвичайні ситуації;
• комунальні служби підтримують роботу міста;
• волонтери й перевізники доставляють допомогу;
• люди мають можливість виїхати, довезти родину, товар або ліки;
• військові для забезпечення власних потреб та своїх підрозділів.

Саме тому удари дронів по АЗС — це не лише про пошкоджене обладнання. Це спроба вдарити по мобільності громади, психологічній стійкості населення, здатності регіону жити під час війни івиконанню ЗСУ своїх завдань.

Не всі АЗС мають однаковий ризик

Перша помилка, якої має уникнути держава, — запровадження однакових вимог для всіх заправок.

Велика преміальна АЗС зазвичай має великий навіс, магазин, кафе, паркінг, потік людей і помітну брендовану інфраструктуру. Там вищий ризик скупчення відвідувачів, а наслідки удару можуть бути важчими не лише фізично, а й психологічно.

Бюджетна АЗС має інший профіль ризику. Вона може бути простішою, менш людною, без великої сервісної зони. Але в неї часто менше коштів на інженерний захист.

Якщо держава запровадить однаково дорогі вимоги для всіх, частина малих і бюджетних операторів може не витримати. Для прифронтових громад це означатиме:

• менше точок продажу пального;
• більші черги;
• слабшу конкуренцію;
• потенційно вищу ціну для споживача;
• гіршу доступність пального за відстанню.

Базовий принцип має бути простим: вимоги повинні залежати від ризику, а не від бренду чи розміру мережі.

Газові модулі — перша зона уваги

АЗС із LPG потребують окремого підходу. Газовий модуль має підвищений аварійний потенціал, тому його захист має бути серед першочергових рішень.

Але захист — це не хаотичне обкладання всього бетонними блоками. Габіони, екрани, бар’єри та інші конструкції мають проєктуватися так, щоб не блокувати:

• вентиляцію;
• аварійну арматуру;
• пожежні проїзди;
• доступ ДСНС;
• маршрути евакуації персоналу й відвідувачів.

Неправильно встановлена захисна конструкція може сама стати новим джерелом ризику. Саме тому бізнесу потрібні не загальні заклики, а зрозумілі типові рішення: що можна встановлювати, хто погоджує, які мінімальні вимоги, які строки й хто несе відповідальність.

Опорні АЗС: захищати не бренд, а доступність пального

У кожній прифронтовій громаді має бути визначена мережа опорних АЗС. Її завдання — не рекламне, а функціональне: забезпечити пальним критичні потреби в умовах загрози або після серії атак.

Йдеться про забезпечення:

• швидких;
• ДСНС;
• поліції;
• комунальних підприємств;
• аварійних бригад;
• військових адміністрацій;
• волонтерської логістики;
• базових потреб населення.

Такі переліки не мають перетворюватися на публічні карти вразливих точок. Держава має знати, які об’єкти критичні для громади, як вони постачаються, як працюють під час тривоги і як можуть відновитися після пошкодження.

Мета — не захистити окремий бренд. Мета — щоб пальне залишалося доступним навіть після атак.

Пасивний і активний захист мають працювати разом

Пасивний захист — це те, що має робити оператор АЗС на рівні об’єкта.

• евакуація персоналу й клієнтів;
• контроль черг;
• аварійне відключення;
• пожежна готовність;
• захист газових модулів;
• резервне живлення;
• безпечне освітлення;
• чіткі режими роботи під час тривоги або прямої загрози.

Найважливіше — прибрати людей із небезпечної зони. Якщо під час тривоги біля колонок стоїть черга автомобілів, жодні габіони не компенсують цей ризик.

Активний захист — це інший рівень. Це не самодіяльність бізнесу і не перетворення кожної АЗС на воєнізований об’єкт. Це офіційна система попередження, реагування й координації з ОВА, ВА, силами оборони, поліцією, ДСНС та іншими уповноваженими структурами.

АЗС має бути включена в контур захисту громади: отримувати сигнали, мати зрозумілий порядок дій і знати, з ким взаємодіяти під час загрози.

Що має зробити держава

Державна політика має перейти від реакції після удару до системного захисту паливної інфраструктури.

• Запровадити ризик-орієнтовані вимоги до АЗС у прифронтових регіонах. Вищі вимоги мають бути там, де є газові модулі, великий потік людей, нічна робота або критична роль у забезпеченні служб.
• Створити статус опорної АЗС громади. Така станція має отримати не лише додаткові обов’язки, а й підтримку: пріоритет у постачанні, резервне живлення, компенсації, пільгові кредити, швидке погодження захисних конструкцій.
• Затвердити типові інженерні рішення для захисту газових модулів та інших критичних вузлів. Бізнесу потрібна законна й швидка процедура, а не вибір між бездіяльністю і будівництвом на свій страх і ризик.
• Закріпити право АЗС призупиняти роботу під час прямої загрози. Керівник зміни має мати право зупинити обслуговування без очікування дозволу центрального офісу.
• Підтримати не лише великі мережі. Преміальні оператори мають більше ресурсів, але дискаунтери часто забезпечують цінову доступність пального. Якщо безпека стане фінансовим бар’єром, ринок звузиться.

Що має зрозуміти водій

Якщо під час тривоги АЗС призупиняє роботу — це не завжди ознака дефіциту. Часто це нормальний безпековий протокол.

Заправка під час прямої загрози — це ризик не лише для водія, а й для персоналу, інших клієнтів і рятувальників. АЗС не повинна бути місцем очікування під час тривоги.

У прифронтовому регіоні звичка заправлятися на останніх літрах стає поганою стратегією. Але панічно скуповувати пальне теж не потрібно: це лише створює черги й тиск на систему.

Висновок

АЗС у прифронтовій області має працювати не як звичайний торговельний майданчик, а як керована безпекова система.

Її завдання — не гарантувати абсолютну невразливість. У війні такої гарантії не існує.

Її завдання — зменшити втрати, прибрати людей із небезпечної зони, захистити газові модулі, зберегти доступність пального й не допустити паніки.

Головна формула проста: пасивний і активний захист мають працювати разом, а політика держави повинна захищати не логотип на стелі АЗС, а здатність громади залишатися мобільною навіть під ударами.

Джерело: Terminal

За матеріалами: facebook.com, t.me

Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: постачання і попит. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку.

Що рухає цінами на нафту

• Ключовий баланс ринку формується між постачанням і попитом.
• Ризик рецесії може змінити очікування споживання нафти.
• Війна або загострення криз здатні швидко розвернути ціновий тренд.
• Висновок: ринок нафти залишається вразливим до шоків, бо ціна реагує не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики його появи.

Як нафта переходить у ціну на АЗС

• Пальне на АЗС включає не лише вартість сирої нафти.
• У ціні також закладені переробка, оптова ланка, податки та націнка місцевої АЗС.
• Сира нафта часто становить понад половину вартості галона пального.
• Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай також швидко зростає в ціні.
• Коли нафта дешевшає, пальне часто дешевшає повільніше. Цю модель називають «ракети й пір’я».
• Висновок: споживач швидше відчуває подорожчання нафти, ніж її здешевлення, бо роздрібна ціна проходить через кілька ланок ринку.

Стратегічний нафтовий резерв США

• США мають резерв сирої нафти для надзвичайних ситуацій — Strategic Petroleum Reserve.
• Його призначення — підтримати енергетичну безпеку під час криз, зокрема санкцій, катастрофічних штормових пошкоджень або війни.
• Резерв може пом’якшити удар, коли перебої з постачанням штовхають ціни вгору.
• Водночас він не призначений для розв’язання довгострокових проблем.
• Його роль — швидке полегшення для споживачів і підтримка важливих секторів економіки: критичних галузей, екстрених служб і громадського транспорту.
• Висновок: резерв може знизити гостроту кризи, але не замінює стабільного постачання.

Історичні орієнтири нафтового ринку

• Brent є головним глобальним нафтовим бенчмарком.
• West Texas Intermediate є головним бенчмарком Північної Америки.
• Brent краще показує глобальну динаміку, бо відображає значну частину світової торгівлі нафтою.
• Brent також використовується для відстеження історичних трендів нафти.
• U.S. Energy Information Administration тепер використовує Brent як основний орієнтир у Annual Energy Outlook.
• Висновок: для оцінки глобального ринку важливіше дивитися на Brent, а не лише на локальні індикатори.

Чому ціни на нафту нестабільні

• На початку 1970-х стався перший великий нафтовий шок: Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго проти США та інших країн під час війни Судного дня.
• У середині 1980-х ціни впали через нижчий попит і вихід на ринок нових виробників поза OPEC.
• У 2008 році ціни злетіли через зростання глобального попиту, а потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою.
• Під час COVID-локдауну 2020 року попит на нафту різко впав, а ціни опустилися нижче 20 доларів за барель.
• Висновок: нафта історично не є стабільним активом, бо на неї впливають війни, рецесії, рішення OPEC, надлишок постачання та зміни енергетичної політики.

Висновки

• Головний ризик для водіїв полягає в тому, що стрибок нафти швидко переходить у ціну на АЗС.
• Зниження нафтових котирувань не гарантує такого самого швидкого здешевлення пального.
• Паливна ціна залежить від усього ланцюга: від сирої нафти до переробки, податків, опту й роздрібної націнки.
• Споживачі пального залишаються залежними від глобальної нафтової волатильності навіть тоді, коли причина цінового шоку виникає далеко від їхнього локального ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: fortune.com

Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув 12,9 млн барелів на добу, а з американської системи запасів вибуло близько 26 млн барелів за 7 днів.

Головний зсув на ринку

• США експортували 12,9 млн барелів на добу сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.
• Це названо найвищим показником в історії EIA.
• Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних 6,4 млн барелів на добу.
• США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус чистого експортера сирої нафти на тижневій основі.

Чому резерв OPEC став недоступним

• Протягом 60 років нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.
• Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад 3 млн барелів на добу.
• Близько двох третин цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.
• Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з 20 млн барелів на добу у лютому до менш ніж 4 млн барелів на добу на початку квітня.
• Висновок: резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.
• Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.

США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами

• За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на 6,2 млн барелів.
• Запаси бензину скоротилися на 6,1 млн барелів.
• Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив 7,1 млн барелів.
• Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно 26 млн барелів.
• Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на 13,1 млн барелів.

Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli

Маршрути барелів і конкуренція за постачання

• Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.
• Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.
• Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання.
• Висновок: покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.

Китайський сигнал для нафтового ринку

• У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.
• Темп накопичення оцінено приблизно у 1 млн барелів на добу.
• Китайські запаси сирої нафти наблизилися до 1,3 млрд барелів.
• Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на 100 млн барелів.
• У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на 2,5% рік до року, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.
• Висновок: Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.
• За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.

Що це означає для країн споживачів пального

• Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.
• Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.
• Висновок: для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.
• Другого рубежу оборони для ринку немає.

Ключовий ризик найближчих місяців

• Буфер може вичерпатися до вересня.
• Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на мільйони барелів на добу.
• Висновок: ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.

Джерело: Terminal

За матеріалами: themerchantsnews

В Ісландії з 1 травня тимчасово знижено ПДВ на пальне з 24% до 11%. Закон зобов’язує нафтові компанії та продавців пального повністю передати це зниження споживачам. Контроль залежатиме від поведінки компаній: якщо конкуренція не спрацює, влада може перейти до жорсткіших заходів, включно з максимальними цінами або граничною націнкою.

Податкове рішення

• Альтинг ухвалив зміни до закону про ПДВ на пальне.
• З 1 травня 2026 року ставка ПДВ на пальне тимчасово знижена з 24% до 11%.
• Мета заходу — відповідь уряду на зростання цін на пальне, зокрема через вплив конфлікту на Близькому Сході.

Ризик для споживачів

• Ключове питання — чи отримають споживачі повний ефект від зниження податку.
• Закон прямо зобов’язує нафтові компанії та інших продавців пального повністю передати зниження ціни покупцям.
• Якщо компанії затягуватимуть із реакцією або швидко повернуть ціни вгору, контроль може стати жорсткішим.

Монополізований ринок і слабка конкуренція

• Директор Генерального управління з питань конкуренції Палл Гуннар Пальссон заявив, що обсяг контролю залежатиме від реакції нафтових компаній.
• На ринку, де конкуренція недостатньо сильна, податкове зниження саме по собі не гарантує здешевлення пального для кінцевого споживача.
• Висновок: слабка конкуренція може перетворити податкову пільгу на додаткову маржу продавців, якщо держава не контролюватиме виконання закону.

Нагляд залежить від реакції компаній. Якщо компанії, як можна було б очікувати в конкурентному середовищі, скористаються можливістю і почнуть конкурувати, здобувати частку ринку тощо, тоді, можливо, питань не виникне, а нагляд буде простим. Однак якщо компанії зволікатимуть і ми побачимо, що ціни невдовзі знову підуть угору, тоді моніторинг може стати ширшим. — Палл Гуннар Пальссон

Інструменти державного впливу

• Генеральне управління з питань конкуренції контролює виконання норми.
• За порушення компаніям можуть бути накладені адміністративні штрафи.
• Міністр, після висновку органу з питань конкуренції, може застосувати тимчасові заходи.
• Серед можливих заходів: максимальна ціна, максимальна націнка або інші форми контролю за ціноутворенням і комерційними умовами.

Головний висновок для паливного ринку

• Зниження ПДВ з 24% до 11% створює простір для зниження роздрібних цін на пальне.
• Але ефект для споживачів залежить не лише від податку, а й від поведінки компаній на ринку.
• Висновок: у монополізованому або слабоконкурентному паливному секторі держава змушена не тільки знижувати податки, а й перевіряти, чи доходить це зниження до споживача.

Але я вважаю, що це необхідно просто тому, що на цьому ринку бракує конкуренції, і конкуренція недостатньо стійка; на це вказують усі ознаки. Саме тому це необхідно. — Палл Гуннар Пальссон

Джерело: Terminal

За матеріалами: RÚV

У квітні 2026 року попит на пальне в Німеччині різко впав не через спад споживання, а через очікування зниження цін із 1 травня. Тимчасове скорочення енергетичного податку на 14,04 євро за 100 літрів мало дати споживачам близько 0,17 євро на літрі, але на старті ефект був переданий лише частково.

Податковий імпульс

• Зниження Energiesteuer діє з 1 травня до 30 червня 2026 року.
• Очікувана вигода для споживача з урахуванням ПДВ у 19% становить близько 0,17 євро/л.
• Орієнтовна вартість заходу для бюджету — 1,6 млрд євро.
• Пільга поширюється на дизель, бензин Super E10, Super Plus і HVO.

Чому попит обвалився

• Споживачі та комерційні оператори перенесли закупівлі з квітня на травень, бо зниження ціни було публічно підтверджене і точно датоване.
• Для стандартного бака на 55 літрів очікувана економія становила близько 9,35 євро за одну заправку.
• У фінальні дні квітня, приблизно 27–30 квітня, ринок фактично наблизився до зупинки: покупці зводили запаси до мінімального робочого рівня.
• Висновок: це не ознака довгострокового падіння споживання, а тимчасове зміщення попиту з квітня на травень.

Удар по гуртовому ринку

• Постачальники за строковими контрактами зіткнулися з ризиком недовиконання мінімальних обсягів відбору.
• Щоб уникнути штрафів, частина постачальників знижувала ціни на дизель упродовж останніх тижнів квітня.
• Це призвело до аномально широких спредів між цінами купівлі та продажу у тиждень, що завершився 1 травня 2026 року.

Регіональний центр напруги

• Найгостріший надлишок пропозиції виник на південному заході Німеччини навколо НПЗ Miro у Карлсруе.
• Потужність Miro становить 310 тис. барелів на добу, що робить його найбільшим НПЗ країни.
• У квітні ціни дизелю для відвантаження день у день на Miro часом відривалися від динаміки ф’ючерсів ICE Gasoil.
• 30 квітня 2026 року пропозиції дизелю за старою ставкою податку майже зрівнялися з травневим продуктом, у якому вже враховано знижену ставку.

Чому споживач не отримав повних 17 центів

• 1 травня бензин Super E10 коштував у середньому близько 1,976 євро/л, зниження становило приблизно 10,7 цента/л.
• Дизель коштував близько 2,063 євро/л, зниження становило приблизно 10,4 цента/л.
• Фактичне передання податкової вигоди склало приблизно 60–63% від теоретичних 0,17 євро/л.
• Причини: запаси АЗС, закуплені за старою ставкою; волатильність ICE Gasoil; регіональні цінові відмінності; спроби операторів відновити маржу.

Геополітичний фон

• Податкове зниження було запроваджене на тлі стрибка цін на нафту після початку війни США та Ірану 28 лютого 2026 року.
• Порушення потоків через Ормузьку протоку посилило тиск на світові нафтові бенчмарки.
• Висновок: фіксована вигода у 0,17 євро/л може бути частково або повністю з’їдена зростанням базової ціни на нафту й нафтопродукти.

Що буде після 30 червня

• Перед завершенням пільги можливий зворотний ефект: оператори автопарків, аграрії та АЗС можуть активніше закуповувати пальне до повернення стандартних ставок із 1 липня.
• Це створює ризик локального дефіциту наприкінці червня та слабшого попиту на початку липня.
• Станом на початок травня 2026 року офіційного рішення про продовження програми не було.

Джерело: Terminal

За матеріалами: discoveryalert.com.au

З 2 травня в Італії почали діяти нові податкові знижки на пальне. Для дизелю уряд зберіг скорочення акцизу на 20 євроцентів за літр, або 24,4 євроцента за літр з урахуванням ПДВ. Для бензину загальне зниження становитиме лише 6,1 євроцента за літр. Рішення пояснюють різницею в цінах: дизель коштує понад 2,050 євро за літр, тоді як бензин — менш як 1,750 євро за літр.

Що змінюється з 2 травня

• Дизель: знижка на акциз зберігається на рівні 20 євроцентів за літр, або 24,4 євроцента за літр разом із ПДВ.
• Бензин: загальне зниження буде значно меншим — 6,1 євроцента за літр.
• Обидва заходи стартували опівночі з 1 на 2 травня.
• Чинний термін дії — до 22 травня, якщо не буде нового продовження.

Чому уряд робить ставку саме на дизель

• Дизель в Італії коштує понад 2,050 євро за літр, тоді як бензин — менш як 1,750 євро за літр.
• Прем’єр-міністерка Джорджа Мелоні назвала таку різницю очевидною диспропорцією.

«Очевидна диспропорція», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії

• Попит на дизель є жорстким, бо це пальне використовується у вантажному транспорті, сільському господарстві та рибальстві.
• Саме ці сектори безпосередньо впливають на логістику, продовольчі ланцюги та кінцеві витрати споживачів.
• Додатковий тиск на дизель виник після того, як уряд підвищив податки на нього на 6 євроцентів за літр, вирівнюючи акцизи з бензином.

Фінансування знижки

• Продовження зниження акцизів на пальне на три тижні відбувається у два етапи.
• Спершу діє зниження, передбачене декретом-законом до 10 травня.
• Далі міністерський декрет має продовжити податкове скорочення до 22 травня.
• За даними урядових джерел, до декрету-закону додадуть ще 250 млн євро.
• Загальна вартість заходу становитиме 400 млн євро.
• Початкове покриття забезпечують санкції Антимонопольного органу.
• Наступні кошти мають надійти через механізм мобільного акцизу та додаткові доходи від ПДВ.

Що це означає для ринку нафтопродуктів

• Рішення уряду показує, що дизель розглядається як критично важливий нафтопродукт для економіки.
• Підтримка дизелю коштує дорого: скорочення на 24,4 євроцента за літр оцінюється майже у пів мільярда євро за кожні двадцять днів.
• Саме тому новий захід є менш витратним: він майже повністю спрямований на дизель, а не однаково на всі види пального.

Наслідки для бензину

• Для бензину знижка стане майже на 20 євроцентів меншою, ніж попередній рівень підтримки.
• З урахуванням останньої середньої ціни національна вартість бензину може перевищити 1,925 євро за літр.
• Отже, водіям варто очікувати помітного зростання ціни бензину.

Висновки

• Дизель отримав пріоритет, бо його ціна вища за бензин, а попит пов’язаний із вантажними перевезеннями, аграрним сектором і рибальством.
• Бензин стане дорожчим для споживачів, оскільки податкова знижка для нього скорочується до 6,1 євроцента за літр.
• Уряд намагається зменшити бюджетне навантаження, тому третя паливна знижка вже не є однаковою для дизелю й бензину.
• Подальше продовження можливе, оскільки з огляду на динаміку цін на нафту це буде дуже ймовірно.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Il Sole 24 Ore