Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.

Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку

Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.

За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад 24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.

«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Новий паливний моніторинг Європейського Союзу

Одним із ключових рішень стане створення Європейського обсерваторію пального, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.

• Моніторинг обсягів виробництва пального.
• Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.
• Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.
• Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.
• Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.

Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як дизельне пальне та авіаційне паливо, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.

Координація резервів газу та нафти

Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.

• Координація заповнення підземних сховищ газу.
• Спільне управління нафтовими резервами.
• Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.
• Підтримання стабільного постачання транспортних палив.

Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.

Підтримка населення та бізнесу

Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.

• Цільова фінансова підтримка домогосподарств.
• Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.
• Соціальні програми компенсації витрат.
• Тимчасове зниження податків на електроенергію.
• Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.

Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.

Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності

До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.

Документ передбачатиме:

• Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.
• Розвиток електрифікованого транспорту.
• Підвищення енергоефективності будівель.
• Модернізацію електричних мереж.
• Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.

Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.

Ціна енергетичної незалежності

За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько 660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року.

Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.

Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ECO Portugal

Антимонопольний комітет України оприлюднив проєкт нової Методики визначення монопольного або домінуючого становища суб’єктів господарювання. Для паливного ринку, який четвертий рік працює в умовах повномасштабної війни, ключовим ризиком стає не сам факт оновлення правил, а можливість формального застосування критеріїв домінування без урахування руйнування інфраструктури, втрати АЗС, скорочення ліцензій, зміни логістики та безпекових обмежень.

Нова Методика АМКУ: антимонопольне регулювання не повинно перетворитися на додатковий тиск на паливний МСБ

Проєкт нової Методики АМКУ має наблизити українське конкурентне законодавство до європейських стандартів. Однак для паливно-енергетичного сектору, який залишається критично важливим для економіки, логістики, обороноздатності та життєдіяльності громад, цей документ потребує доопрацювання з урахуванням воєнної реальності.

Ринок змінився не через концентрацію, а через війну

Паливний ринок України за останні роки зазнав структурних змін, які не можна пояснювати лише класичними економічними чинниками. На умови конкуренції вплинули руйнування нафтобаз, обстріли автозаправних станцій, перебудова імпорту, зміна логістичних маршрутів, дефіцит персоналу та постійні безпекові ризики.

• Кількість діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним скоротилася з 6 574 на початок 2025 року до близько 5 084 станом на вересень 2025 року.
• Лише протягом 2024 року було анульовано понад 2 000 ліцензій.
• У 2025 році було анульовано ще понад 900 ліцензій.
• За оцінками ринку, загальна кількість АЗС в Україні скоротилася приблизно з 7 700 до близько 6 000 об’єктів.

Ці показники свідчать: частина концентрації на окремих локальних ринках може бути не результатом ринкової сили компаній, а наслідком фізичного зникнення конкурентів через бойові дії, окупацію, руйнування інфраструктури або вимушене припинення діяльності.

Сьогодні головним викликом для багатьох операторів є не конкуренція як така, а фізичне виживання бізнесу. Частина станцій втрачена через бойові дії, частина працює під постійною загрозою обстрілів, а значна кількість підприємств змушена інвестувати у безпеку, резервне живлення та нові логістичні маршрути. Саме тому оцінка ринкової влади повинна враховувати не лише формальні показники частки ринку, а й реальні умови функціонування бізнесу, — зазначає Тетяна Думенкова, заступниця Голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Поріг 35%: головне питання — межі ринку

Одним із найбільш дискусійних положень проєкту Методики є підхід, за яким компанія з часткою понад 35% може вважатися такою, що займає монопольне або домінуюче становище, якщо не доведе наявність суттєвої конкуренції.

Сам по собі такий підхід не є новим для антимонопольного права. Однак для паливного сектору вирішальним стає питання географічних меж ринку.

• На рівні всієї країни компанія може не мати істотної ринкової влади.
• На рівні області, району, громади або окремого транспортного коридору її частка може тимчасово перевищити 35%.
• Причиною такого перевищення може бути не економічна експансія, а припинення роботи інших операторів через бойові дії, окупацію або руйнування інфраструктури.

Саме тому без чітких критеріїв визначення географічних меж ринку виникає ризик штучного формування ознак домінування. Найбільш вразливими у такій ситуації можуть стати малі та середні регіональні оператори.

Частка ринку не завжди є показником ринкової влади. У воєнних умовах вона часто є наслідком руйнування інфраструктури, зміни логістики або фізичної відсутності конкурентів у конкретному регіоні. Саме тому підхід до визначення географічних меж ринку має бути максимально прозорим та прогнозованим, — наголошують експерти Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Колективне домінування: ризик формального підходу

Проєкт Методики також передбачає можливість визнання декількох суб’єктів господарювання такими, що займають колективне домінуюче становище, якщо їхня сукупна частка перевищує встановлені пороги.

Для паливного ринку такий підхід може мати неоднозначні наслідки, оскільки галузь залежить від факторів, які не завжди контролюються операторами:

• залежності ринку нафтопродуктів від імпортних постачань бензину А-95, дизельного палива й скрапленого газу (LPG) ;
• сезонних коливань попиту;
• державного регулювання;
• логістичних обмежень;
• безпекових ризиків;
• скорочення кількості працюючих операторів у певних регіонах.

У таких умовах незалежні оператори, які не координують свої дії та не мають спільної ринкової стратегії, можуть формально потрапити під критерії колективного домінування лише через тимчасову структуру ринку.

HHI та концентрація: математично правильно не завжди означає економічно точно

Проєкт Методики передбачає використання складніших економічних інструментів аналізу, зокрема індексу Герфіндаля-Гіршмана, оцінки концентрації ринку, динаміки ринкових часток та рівня конкуренції. Такі підходи є стандартними для країн Європейського Союзу та США.

Однак в українських умовах вони мають бути адаптовані до факторів воєнної економіки. Висока концентрація на окремому ринку може бути наслідком не антиконкурентної поведінки, а об’єктивних обставин:

• руйнування інфраструктури;
• скорочення кількості працюючих операторів;
• нестабільності імпортного постачання;
• зміни логістичних маршрутів;
• тимчасового припинення роботи частини АЗС.

Воєнна економіка змінює класичні правила конкурентного аналізу. Якщо не враховувати фактор війни, існує ризик отримати математично правильний, але економічно хибний результат. Регуляторні рішення повинні базуватися не лише на цифрах, а й на розумінні реальних причин змін, які відбуваються на ринку, — зазначають в Асоціації.

Адміністративні бар’єри можуть стати пасткою для МСБ

Паливно-енергетичний сектор уже належить до найбільш зарегульованих галузей української економіки. На бізнес впливають ліцензування, сертифікація, митні процедури, контроль обігу підакцизної продукції, екологічні вимоги та численні перевірки.

Найбільш вразливими залишаються малі та середні оператори, які не мають фінансових і кадрових ресурсів великих вертикально інтегрованих компаній. У цьому контексті виникає окремий ризик: надмірна зарегульованість, створена самою державою, може надалі використовуватися як один із критеріїв оцінки ринкової влади окремих учасників ринку.

Вертикальна інтеграція: не завжди перевага, інколи умова виживання

Для українського паливного сектору наявність власної логістики, резервних потужностей зі зберігання або стабільних каналів імпорту сьогодні часто є не конкурентною перевагою, а умовою безперебійного постачання пального.

Особливо це стосується регіонів, які регулярно зазнають атак на енергетичну та паливну інфраструктуру. Тому інвестиції в логістичну стійкість, резервне живлення, безпеку об’єктів та стабільність постачання не повинні автоматично сприйматися як ознака потенційного домінування.

Що пропонує АПЕБ

Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» виступає за доопрацювання проєкту Методики з урахуванням специфіки функціонування паливно-енергетичного сектору в умовах воєнного стану.

• Чітко визначити географічні межі ринку, щоб уникнути штучного формування ознак домінування на локальних територіях.
• Враховувати вплив воєнних факторів на структуру конкуренції, кількість операторів та доступність інфраструктури.
• Окремо оцінювати логістичні обмеження, які можуть тимчасово змінювати ринкові частки.
• Не розглядати автоматично тимчасову концентрацію, спричинену війною, руйнуванням інфраструктури або припиненням діяльності окремих операторів, як доказ монопольного чи домінуючого становища.
• Захистити добросовісний малий і середній бізнес від додаткового регуляторного тиску.

Завдання конкурентної політики сьогодні полягає не лише у виявленні потенційних зловживань, а й у збереженні стійкості ринків, які забезпечують критичні потреби держави. Паливний ринок є одним із таких секторів. Нові правила повинні одночасно захищати конкуренцію та не створювати додаткових ризиків для добросовісних учасників ринку, особливо для малого та середнього бізнесу, — підкреслюють в Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Висновок

Нова Методика АМКУ може стати важливим кроком до модернізації конкурентного аналізу в Україні. Але для паливного ринку її застосування має бути не механічним, а економічно обґрунтованим. У воєнних умовах частка ринку, концентрація, логістична стійкість або вертикальна інтеграція не завжди свідчать про ринкову владу. Часто вони є наслідком втрат, руйнувань, безпекових ризиків і вимушеної адаптації бізнесу.

Ефективне антимонопольне регулювання має одночасно захищати конкуренцію та підтримувати життєздатність критично важливих ринків. Для паливного сектору це означає одне: нові правила повинні враховувати не лише формальні цифри, а й реальні умови, в яких працюють оператори під час війни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу»

Управління з питань конкуренції та ринків Великої Британії CMA не виявило доказів того, що паливні ритейлери цілеспрямовано змінили цінові стратегії, щоб скористатися кризою на Близькому Сході. Водночас регулятор зберігає занепокоєння через слабку конкуренцію, історично високі маржі та ризик того, що покращення умов постачання не буде швидко відображене у нижчих цінах на АЗС.

Британський регулятор перевіряє, чи дійдуть нижчі гуртові ціни до водіїв

Управління з питань конкуренції та ринків Великої Британії Competition and Markets Authority, CMA опублікувало черговий моніторинговий звіт щодо ринку дорожнього пального. Документ оцінює, як конфлікт на Близькому Сході вплинув на ціни на АЗС та маржі ритейлерів до кінця квітня 2026 року.

Маржа пального у звіті CMA означає різницю між ціною, за якою АЗС купує пальне, та ціною, за якою продає його водіям. Саме цей показник регулятор використовує для оцінки того, чи працює конкуренція на користь споживача.

Гуртові ціни пояснюють більшу частину зростання цін на АЗС

За оцінкою CMA, підвищені гуртові ціни залишалися головним чинником зростання цін на пальне у березні та квітні 2026 року. Регулятор не побачив доказів того, що ритейлери активно змінювали цінову політику, щоб отримати вигоду з кризи.

• Основна причина зростання цін — підвищення гуртової вартості пального.
• Додаткові чинники — волатильність гуртових цін, обмеження постачання та зростання попиту.
• Окремі ритейлери у березні збільшили маржі частково через наслідування цін конкурентів, тиск на запаси та різницю у закупівельних витратах.

Маржі залишаються історично високими

Попри часткову стабілізацію запасів і гуртових витрат у квітні, середні маржі супермаркетів і несупермаркетних ритейлерів залишалися на історично високому рівні. В окремих випадках маржі ритейлерів у квітні навіть дещо зросли, довівши середній показник до 11,3 пенса за літр.

Для CMA це є ознакою не разового цінового шоку, а продовження слабкої конкуренції, яку регулятор уже фіксував у ринковому дослідженні 2023 року. Йдеться про переважно пасивну цінову поведінку, коли ритейлери орієнтуються на ціни конкурентів на місцевому ринку, а не активно знижують ціни для залучення покупців.

Супермаркети дешевші, автомагістральні АЗС — найдорожчі

CMA підтвердило попередній висновок: супермаркети в середньому залишаються найдешевшими місцями для купівлі пального та задають ціновий орієнтир на ринку. Натомість сервісні станції на автомагістралях залишаються найдорожчими та стягують суттєву премію.

• Супермаркети — у середньому найдешевший канал продажу пального.
• АЗС на автомагістралях — найдорожчий сегмент ринку.
• Потенційна економія для водіїв може сягати до 9 фунтів стерлінгів на бак, якщо вони порівнюють ціни та обирають вигідніші пропозиції.

Fuel Finder має посилити цінову конкуренцію

Окрему роль CMA відводить сервісам, підтриманим схемою Fuel Finder. Їхнє завдання — зробити ціни на пальне прозорішими для водіїв через навігаційні застосунки та сайти порівняння цін.

Логіка регулятора проста: що більше водіїв порівнюють ціни перед заправкою, то сильнішим стає тиск на ритейлерів. Це має працювати не лише як короткострокова економія для споживача, а й як довгостроковий механізм зниження цін.

«Ми знаємо, що ціни на АЗС створюють реальний тиск на гаманці водіїв. Хоча наш аналіз показує, що зростання гуртових цін є головною причиною вищих цін на пальне, ми й надалі занепокоєні слабкою конкуренцією у секторі, через яку водії платять більше», — заявила Сара Карделл, виконавча директорка CMA.

«Ритейлери не повинні сумніватися, що ми продовжуємо уважно моніторити ціни та маржі й очікуємо, що будь-яке зниження гуртових цін буде швидко та повністю передане водіям», — наголосила Сара Карделл.

Наступні перевірки CMA

CMA планує опублікувати наступне оновлення у серпні 2026 року. Воно охопить довший період — до кінця червня — і має показати, чи передаються споживачам вигоди від покращення ринкових умов.

Оскільки минуло вже три роки після первинного ринкового дослідження CMA, а занепокоєння щодо слабкої цінової конкуренції зберігається, регулятор також напряму взаємодіятиме з ритейлерами. Мета — детальніше оцінити їхні цінові стратегії на всьому ринку. Результати цієї оцінки CMA очікує опублікувати восени 2026 року, з урахуванням впливу запуску схеми Fuel Finder.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Competition and Markets Authority

Європейський Союз розглядає можливість запровадження податку на надприбутки енергетичних компаній, які виникли на тлі зростання цін після початку війни в Ірані. Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає, що політична реакція на цінові шоки може перейти від моніторингу до прямого перерозподілу частини прибутків енергетичного сектору.

ЄС обговорює податок на воєнні надприбутки енергетичних компаній

Міністри енергетики країн Європейського Союзу обговорюють створення податку на надприбутки енергетичних компаній, отримані внаслідок підвищення цін після початку війни в Ірані. Про це 13 травня 2026 року заявив міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру.

Надприбутки у цьому контексті означають додатковий прибуток, який компанії отримують не через зростання ефективності чи інвестиції, а через різке подорожчання енергоресурсів під впливом воєнного чинника. Саме такий прибуток і став предметом політичного обговорення в ЄС.

Що саме обговорюють у ЄС

• Європейські міністри енергетики розглядають можливість створення податку на надприбутки енергетичних компаній.
• Підставою для дискусії стали цінові стрибки, що відбулися після початку війни в Ірані.
• За словами міністра енергетики Іспанії Сари Аагесен, п’ять країн ЄС, включно з Іспанією, підтримують ідею такого податку.
• Міністри енергетики ЄС мають зустрітися у Нікосії у четвер, 14 травня 2026 року.

Чому це важливо для ринку нафти й нафтопродуктів

Обговорення податку показує, що в ЄС воєнне зростання цін на енергоносії розглядають не лише як ринковий процес, а й як проблему розподілу фінансового навантаження між споживачами, державами та компаніями. Якщо енергетичні компанії отримують додатковий прибуток через зовнішній шок, уряди можуть вимагати, щоб частина цього прибутку була спрямована на пом’якшення наслідків високих цін.

Для ринку нафтопродуктів це має практичне значення: політичний тиск на маржу енергетичних компаній може посилитися саме в періоди, коли геополітика провокує різке подорожчання нафти, пального або інших енергоресурсів. Водночас, йдеться саме про обговорення, а не про вже ухвалене рішення.

Політичний сигнал для енергетичних компаній

Заява про підтримку з боку п’яти країн ЄС, включно з Іспанією, свідчить про формування групи держав, які вважають податковий інструмент прийнятною відповіддю на воєнне зростання цін. Для енергетичних компаній це означає ризик того, що надприбутки, пов’язані з кризовою кон’юнктурою, можуть стати окремим об’єктом регулювання.

Ключовий висновок для паливного ринку полягає в тому, що геополітичний шок уже впливає не лише на ціни, а й на податкову політику. ЄС фактично обговорює механізм, за якого частина фінансового ефекту від воєнного подорожчання енергоносіїв може бути вилучена у компаній через спеціальний податок.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.

Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається

Світовий ринок

Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.

Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на $92,25/т, а для дизельного пального — на $188,25/т. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на 3,90 грн/л, для дизельного пального — на 8,58 грн/л.

Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.

Дизельне пальне

На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу «ракета — пір’я»: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.

• Усі АЗС: середня ціна — 88,77 грн/л. За 7 днів вона зросла на 0,84 грн/л, але за 30 днів знизилася на 1,33 грн/л. Маржа становить 15,36 грн/л, або 20,92%.
• Преміальний сегмент: ціна — 91,13 грн/л. За 7 днів зростання становило 2,13 грн/л, за 30 днів — майже без змін. Маржа — 17,73 грн/л, або 24,15%.
• Дискаунтери: ціна — 87,09 грн/л. За 7 днів вона зросла лише на 0,27 грн/л, за 30 днів знизилася на 0,74 грн/л. Маржа — 13,69 грн/л, або 18,65%.

Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить 4,04 грн/л. За тиждень він розширився на 1,87 грн/л, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.

Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить 0,39 грн/л, у дискаунтерів — лише 0,13 грн/л. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.

Бензин А-95

Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на 3,90 грн/л, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.

• Усі АЗС: середня ціна А-95 — 74,69 грн/л. За 7 днів вона зросла на 1,12 грн/л, за 30 днів — лише на 0,22 грн/л. Маржа — 5,33 грн/л, або 7,68%.
• Преміальний сегмент: ціна — 78,31 грн/л. За 7 днів вона зросла на 3,44 грн/л, за 30 днів — на 2,07 грн/л. Маржа — 8,94 грн/л, або 12,89%.
• Дискаунтери: ціна — 73,12 грн/л. За 7 днів зростання становило 0,91 грн/л, за 30 днів — 3,01 грн/л. Маржа — 3,76 грн/л, або 5,42%.

Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить 5,18 грн/л. За 7 днів він розширився на 2,53 грн/л, але за 30 днів скоротився на 0,94 грн/л. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.

Ринок продажів пального автомобільними нормами

Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.

• Дизельне пальне: поточна ціна — 78,86 грн/л. За день вона знизилася на 2,57%, за 7 днів — приблизно на 2,94%, а за 30 днів — на 14,08%. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.
• Бензин А-95: поточна ціна — 68,40 грн/л. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на 0,74%, але за 30 днів нижча на 1,21%. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.
• Скраплений газ: поточна ціна — 40,60 грн/л. За день зниження становить 1,10%, за 7 днів — приблизно 3,79%, за 30 днів — 11,55%. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.

Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами

Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.

Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.

Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення

1. Європейські котирування Platts. Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.

2. Нафта Brent і геополітична премія. Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.

3. Курс гривні до долара та євро. Долар за 7 днів знизився на 0,2292 грн, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на 1,2937 грн, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.

4. Сезонність споживання. Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.

Висновок на найближчі 1-2 тижні

Базовий сценарій для дизельного пального — поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження. Імовірність такого сценарію — середня.

Для бензину А-95 очікування обережніше: стабілізація з можливим помірним зниженням. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.

Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: НТЦ «Псіхєя».

Новий звіт IRENA показує: сонячна й вітрова генерація у поєднанні з акумуляторним зберіганням уже здатні забезпечувати надійну електроенергію 24/7 за ціною, нижчою або співставною з вугіллям і газом. Для нафтового й паливного ринку це сигнал про посилення довгострокового тиску на викопні енергоносії, особливо в умовах геополітичних шоків і цінової волатильності.

Ціновий перелом на енергоринку

• Сонце плюс акумулятори у регіонах із якісним ресурсом дають стабільну електроенергію за 54–82 долари за МВт-год.
• Для порівняння, нова вугільна генерація в Китаї оцінюється у 70–85 доларів за МВт-год, а нова газова генерація у світі — понад 100 доларів за МВт-год.
• Це означає, що аргумент про «дешевизну» викопного палива слабшає там, де сонячний і вітровий ресурс достатньо сильний.

Геополітика проти викопного палива

• У матеріалі прямо зазначено, що ринки нафти й газу залишаються вразливими до геополітичних шоків.
• Серед прикладів названо триваючі перебої в районі Ормузької протоки.
• Для споживачів пального це важливо: нестабільність викопних ринків означає ризик цінових коливань, тоді як локальна відновлювана генерація з накопиченням зменшує залежність від зовнішніх маршрутів і політичних криз.

Що змінило акумуляторне зберігання

• IRENA вказує, що з 2010 року встановлена вартість сонячної фотоелектричної генерації знизилася на 87%.
• Наземна вітрова генерація подешевшала на 55%.
• Вартість акумуляторного зберігання впала ще різкіше — на 93%.
• Саме це робить гібридні системи сонця, вітру й батарей не лише екологічною, а й економічною альтернативою викопному паливу.

Висновок для нафтового й паливного ринку

• Нафта й нафтопродукти не зникають із балансу негайно, але їхня стратегічна перевага слабшає там, де електроенергія може вироблятися локально, стабільно й дешевше.
• Цілодобова відновлювана генерація зменшує залежність економік від імпортованих енергоносіїв і цінових шоків.
• Для великих споживачів електроенергії, зокрема штучного інтелекту й дата-центрів, безперервність постачання стає комерційним критерієм, а гібридні відновлювані системи вже позиціонуються як рішення для таких потреб.

Прогноз вартості

• IRENA оцінює, що у 2020 році стабільна сонячна генерація з акумуляторами коштувала понад 100 доларів за МВт-год.
• До 2025 року в регіонах із високою інсоляцією та сильними вітровими коридорами вартість знизилася до 54–82 доларів за МВт-год.
• Очікується подальше зниження приблизно на 30% до 2030 року і приблизно на 40% до 2035 року.
• На найкращих майданчиках до 2035 року стабільна вартість може опуститися нижче 50 доларів за МВт-год.

Приклади ринкової конкурентності

• Комплекс Al Dhafra в Об’єднаних Арабських Еміратах, що поєднує сонячну генерацію з акумуляторним зберіганням, уже забезпечує 1 ГВт стабільної чистої електроенергії приблизно за 70 доларів за МВт-год.
• Для вітру з акумуляторами оцінки IRENA на 2025 рік становлять від 59 доларів за МВт-год у Внутрішній Монголії до 88–94 доларів за МВт-год у Бразилії, Німеччині та Австралії.
• До 2030 року ці витрати можуть знизитися до 49–75 доларів за МВт-год на цих ринках.

Позиції авторів матеріалу

Найгірша енергетична криза за десятиліття показала справжню ціну залежності від викопного палива. Але тепер можливий інший шлях. Відновлювана енергетика дедалі більше стає найдоступнішим, надійним і безпечним варіантом. — Антоніу Гутерреш, Генеральний секретар ООН

Цілодобова відновлювана енергетика тепер конкурентна за вартістю з викопним паливом. Давній аргумент, що відновлюваним джерелам бракує надійності, більше не працює. — Франческо Ла Камера, генеральний директор IRENA

Підсумок

• Головний висновок: гібридні системи сонця, вітру й акумуляторів переходять із категорії перспективної технології в категорію практичного конкурента викопного палива.
• Для паливного ринку: це означає посилення довгострокового тиску на нафту, газ і вугілля в сегментах, де електроенергія може замінювати енергетичну залежність від імпортованого палива.
• Для споживачів: ключовою перевагою стає не лише ціна, а й захист від геополітичних ризиків, нестабільності маршрутів і волатильності викопних ринків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: International Renewable Energy Agency

Європа зіткнулася з другим великим енергетичним шоком за чотири роки. Війна в Ірані та на Близькому Сході, а також закриття Ормузької протоки вже порушують глобальні ланцюги постачання, скорочують доступність нафти й нафтопродуктів та посилюють інфляційний тиск у єврозоні.

Ринок нафти: масштаб удару

• Короткостроковий вплив війни на глобальне постачання нафти оцінюється як більший, ніж у трьох попередніх енергетичних кризах 1973, 1979 та 2022 років разом.
• Навіть з урахуванням перенаправлення нафтових потоків трубопроводами та використання стратегічних резервів, чисте скорочення постачання оцінюється приблизно у 12 млн барелів на добу.
• Це становить близько 11% довоєнного світового постачання нафти.
• Відновлення постачання після війни потребуватиме часу через пошкодження великих нафтових об’єктів.
• Висновок: нинішній шок є не лише ціновим, а й фізичним дефіцитом пропозиції. Саме тому ризик для ринку нафти й нафтопродуктів є системним.

Нафтопродукти: перші ознаки дефіциту

• Закриття Ормузької протоки вплинуло на торгівлю критично важливими товарами, серед яких прямо згадані нафтопродукти.
• Зафіксовано появу напруги в постачанні, зокрема щодо авіаційного пального.
• Європа може почати вичерпувати резерви авіаційного пального та гасу до кінця травня.
• Це може призвести до суттєвих обмежень активності низки галузей, подібних до тих, що спостерігалися під час пандемії COVID-19.
• Висновок: найближчим вузьким місцем паливного ринку може стати не лише ціна нафти, а й доступність окремих видів пального.

Інфляція: енергетичний удар уже в цінах

• Річна загальна інфляція в єврозоні у квітні зросла до 3%.
• Головним чинником став стрибок цін на енергоносії на 10,9%.
• Інфляція без урахування енергоносіїв знизилася до 2,2%.
• Висновок: джерело прискорення інфляції зосереджене саме в енергетичному компоненті, що підтверджує роль нафтового й паливного ринку як ключового передавача шоку до споживчих цін.

Економіка єврозони: удар по доходах, попиту й інвестиціях

• До нового шоку інфляція вже повернулася до цілі, реальні доходи відновилися після попередньої енергетичної кризи, а інвестиції зростали.
• Новий енергетичний шок, підвищуючи споживчі ціни й невизначеність, імовірно зменшить реальні доходи та вдарить по внутрішньому попиту.
• У першому кварталі зростання економіки вже виявилося нижчим за прогнози — 0,1% квартал до кварталу.
• Опитування свідчать про суттєве погіршення економічних настроїв, зокрема різке падіння довіри споживачів.
• Висновок: паливний шок може перейти з цінового каналу в канал попиту: споживачі витрачатимуть обережніше, а бізнес відкладатиме інвестиції.

Сценарії ЄЦБ: нафта як головний параметр ризику

• У несприятливому сценарії ціна нафти досягає піку 119 доларів за барель у другому кварталі 2026 року.
• У такому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на 1,5 відсоткового пункту вищою, ніж прогнозувалося в грудні, а зростання — на 0,8 відсоткового пункту нижчим.
• У суворому сценарії ціна нафти досягає 145 доларів за барель у другому кварталі 2026 року й знижується повільніше.
• У цьому сценарії інфляція до 2028 року є сукупно на 6,3 відсоткового пункту вищою за грудневий прогноз.
• Висновок: тривалість і глибина нафтового шоку визначатимуть не лише ціну пального, а й траєкторію інфляції, ставок і економічного зростання.

Монетарна політика: ставка залежить від стійкості інфляційних очікувань

• ЄЦБ минулого тижня вирішив залишити облікові ставки без змін.
• Початкова позиція дає змогу зібрати більше інформації про інтенсивність і ймовірну тривалість шоку.
• Інфляція до цього повернулася до середньострокової цілі 2%, а ставки перебували в оціненому нейтральному діапазоні.
• Водночас короткострокові інфляційні очікування, не пов’язані з працею витрати та очікування компаній щодо відпускних цін уже зросли.
• Висновок: якщо енергетичний шок закріпиться в ширшому кошику споживчих цін, ЄЦБ може бути змушений коригувати ставки.

Енергетична безпека: менше викопного палива як економічний щит

• Викопне паливо досі становить понад половину загального енергетичного балансу ЄС.
• Станом на 2024 рік понад дві третини виробництва електроенергії в ЄС припадало на низьковуглецеві джерела.
• Відновлювані джерела були найбільшим джерелом генерації — 48%, атомна енергетика становила ще 23%.
• З 2015 до 2025 року енергоємність ЄС, тобто енергетичні витрати як частка ВВП, знизилася на 32%.
• Споживання енергії стало на 10% нижчим, ніж у 2021 році.
• Обсяги імпорту газу скоротилися на 20%, але цей показник не є фокусом паливного аналізу.
• За оцінкою МВФ, підвищення енергоефективності Європи та чистіший енергетичний баланс за останні п’ять років знизили вартість нинішнього шоку для домогосподарств на 12% у поточних цінах.
• Висновок: енергоефективність і диверсифікація зменшують силу удару нафтових і паливних криз по споживачах.

Політичний висновок

• Монетарна політика може повернути інфляцію до цілі в середньостроковій перспективі.
• Фіскальна політика може пом’якшити удар по економічній активності, але такі заходи мають бути тимчасовими, адаптованими й адресними для найбільш вразливих домогосподарств і секторів.
• Довгострокова відповідь полягає у зменшенні залежності від викопного палива, інтеграції енергетичного ринку Європи, розвитку мереж і координації енергопостачання.
• Висновок: для споживачів пального головний ризик полягає не лише в дорожчій нафті, а й у можливому дефіциті окремих нафтопродуктів, який може швидко перейти в обмеження для транспорту, промисловості та послуг.

Пряма позиція ЄЦБ

«Нинішня енергетична криза підкреслює нагальну потребу й надалі зменшувати нашу залежність від викопного палива не лише через кліматичні ризики, а, можливо, ще очевидніше через ризики енергетичної безпеки, які, ймовірно, залишатимуться з нами певний час». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ

«Щоб бути стійкішими до енергетичних шоків, нам потрібно дотримуватися курсу на енергетичний перехід в ім’я цінової стабільності та економічного процвітання». — П’єро Чиполлоне, член Виконавчої ради ЄЦБ

Джерело: Terminal

За матеріалами: ecb.europa.eu

АЗС у прифронтових регіонах уже не можна сприймати лише як торговельні об’єкти. Це частина життєзабезпечення громад, від якої залежать швидкі, ДСНС, поліція, комунальні служби, волонтери, перевізники, малий бізнес і звичайні громадяни. Тому захист паливної інфраструктури має стати системною державною політикою, яка поєднує пасивні та активні форми захисту.

АЗС як елемент життєзабезпечення громади

У прифронтовій області АЗС — це не просто місце продажу пального, кави чи товарів у магазині. Через заправки працює повсякденна мобільність регіону.

• швидкі отримують пальне для виїздів;
• ДСНС і поліція забезпечують реагування на надзвичайні ситуації;
• комунальні служби підтримують роботу міста;
• волонтери й перевізники доставляють допомогу;
• люди мають можливість виїхати, довезти родину, товар або ліки;
• військові для забезпечення власних потреб та своїх підрозділів.

Саме тому удари дронів по АЗС — це не лише про пошкоджене обладнання. Це спроба вдарити по мобільності громади, психологічній стійкості населення, здатності регіону жити під час війни івиконанню ЗСУ своїх завдань.

Не всі АЗС мають однаковий ризик

Перша помилка, якої має уникнути держава, — запровадження однакових вимог для всіх заправок.

Велика преміальна АЗС зазвичай має великий навіс, магазин, кафе, паркінг, потік людей і помітну брендовану інфраструктуру. Там вищий ризик скупчення відвідувачів, а наслідки удару можуть бути важчими не лише фізично, а й психологічно.

Бюджетна АЗС має інший профіль ризику. Вона може бути простішою, менш людною, без великої сервісної зони. Але в неї часто менше коштів на інженерний захист.

Якщо держава запровадить однаково дорогі вимоги для всіх, частина малих і бюджетних операторів може не витримати. Для прифронтових громад це означатиме:

• менше точок продажу пального;
• більші черги;
• слабшу конкуренцію;
• потенційно вищу ціну для споживача;
• гіршу доступність пального за відстанню.

Базовий принцип має бути простим: вимоги повинні залежати від ризику, а не від бренду чи розміру мережі.

Газові модулі — перша зона уваги

АЗС із LPG потребують окремого підходу. Газовий модуль має підвищений аварійний потенціал, тому його захист має бути серед першочергових рішень.

Але захист — це не хаотичне обкладання всього бетонними блоками. Габіони, екрани, бар’єри та інші конструкції мають проєктуватися так, щоб не блокувати:

• вентиляцію;
• аварійну арматуру;
• пожежні проїзди;
• доступ ДСНС;
• маршрути евакуації персоналу й відвідувачів.

Неправильно встановлена захисна конструкція може сама стати новим джерелом ризику. Саме тому бізнесу потрібні не загальні заклики, а зрозумілі типові рішення: що можна встановлювати, хто погоджує, які мінімальні вимоги, які строки й хто несе відповідальність.

Опорні АЗС: захищати не бренд, а доступність пального

У кожній прифронтовій громаді має бути визначена мережа опорних АЗС. Її завдання — не рекламне, а функціональне: забезпечити пальним критичні потреби в умовах загрози або після серії атак.

Йдеться про забезпечення:

• швидких;
• ДСНС;
• поліції;
• комунальних підприємств;
• аварійних бригад;
• військових адміністрацій;
• волонтерської логістики;
• базових потреб населення.

Такі переліки не мають перетворюватися на публічні карти вразливих точок. Держава має знати, які об’єкти критичні для громади, як вони постачаються, як працюють під час тривоги і як можуть відновитися після пошкодження.

Мета — не захистити окремий бренд. Мета — щоб пальне залишалося доступним навіть після атак.

Пасивний і активний захист мають працювати разом

Пасивний захист — це те, що має робити оператор АЗС на рівні об’єкта.

• евакуація персоналу й клієнтів;
• контроль черг;
• аварійне відключення;
• пожежна готовність;
• захист газових модулів;
• резервне живлення;
• безпечне освітлення;
• чіткі режими роботи під час тривоги або прямої загрози.

Найважливіше — прибрати людей із небезпечної зони. Якщо під час тривоги біля колонок стоїть черга автомобілів, жодні габіони не компенсують цей ризик.

Активний захист — це інший рівень. Це не самодіяльність бізнесу і не перетворення кожної АЗС на воєнізований об’єкт. Це офіційна система попередження, реагування й координації з ОВА, ВА, силами оборони, поліцією, ДСНС та іншими уповноваженими структурами.

АЗС має бути включена в контур захисту громади: отримувати сигнали, мати зрозумілий порядок дій і знати, з ким взаємодіяти під час загрози.

Що має зробити держава

Державна політика має перейти від реакції після удару до системного захисту паливної інфраструктури.

• Запровадити ризик-орієнтовані вимоги до АЗС у прифронтових регіонах. Вищі вимоги мають бути там, де є газові модулі, великий потік людей, нічна робота або критична роль у забезпеченні служб.
• Створити статус опорної АЗС громади. Така станція має отримати не лише додаткові обов’язки, а й підтримку: пріоритет у постачанні, резервне живлення, компенсації, пільгові кредити, швидке погодження захисних конструкцій.
• Затвердити типові інженерні рішення для захисту газових модулів та інших критичних вузлів. Бізнесу потрібна законна й швидка процедура, а не вибір між бездіяльністю і будівництвом на свій страх і ризик.
• Закріпити право АЗС призупиняти роботу під час прямої загрози. Керівник зміни має мати право зупинити обслуговування без очікування дозволу центрального офісу.
• Підтримати не лише великі мережі. Преміальні оператори мають більше ресурсів, але дискаунтери часто забезпечують цінову доступність пального. Якщо безпека стане фінансовим бар’єром, ринок звузиться.

Що має зрозуміти водій

Якщо під час тривоги АЗС призупиняє роботу — це не завжди ознака дефіциту. Часто це нормальний безпековий протокол.

Заправка під час прямої загрози — це ризик не лише для водія, а й для персоналу, інших клієнтів і рятувальників. АЗС не повинна бути місцем очікування під час тривоги.

У прифронтовому регіоні звичка заправлятися на останніх літрах стає поганою стратегією. Але панічно скуповувати пальне теж не потрібно: це лише створює черги й тиск на систему.

Висновок

АЗС у прифронтовій області має працювати не як звичайний торговельний майданчик, а як керована безпекова система.

Її завдання — не гарантувати абсолютну невразливість. У війні такої гарантії не існує.

Її завдання — зменшити втрати, прибрати людей із небезпечної зони, захистити газові модулі, зберегти доступність пального й не допустити паніки.

Головна формула проста: пасивний і активний захист мають працювати разом, а політика держави повинна захищати не логотип на стелі АЗС, а здатність громади залишатися мобільною навіть під ударами.

Джерело: Terminal

За матеріалами: facebook.com, t.me

Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: постачання і попит. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку.

Що рухає цінами на нафту

• Ключовий баланс ринку формується між постачанням і попитом.
• Ризик рецесії може змінити очікування споживання нафти.
• Війна або загострення криз здатні швидко розвернути ціновий тренд.
• Висновок: ринок нафти залишається вразливим до шоків, бо ціна реагує не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики його появи.

Як нафта переходить у ціну на АЗС

• Пальне на АЗС включає не лише вартість сирої нафти.
• У ціні також закладені переробка, оптова ланка, податки та націнка місцевої АЗС.
• Сира нафта часто становить понад половину вартості галона пального.
• Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай також швидко зростає в ціні.
• Коли нафта дешевшає, пальне часто дешевшає повільніше. Цю модель називають «ракети й пір’я».
• Висновок: споживач швидше відчуває подорожчання нафти, ніж її здешевлення, бо роздрібна ціна проходить через кілька ланок ринку.

Стратегічний нафтовий резерв США

• США мають резерв сирої нафти для надзвичайних ситуацій — Strategic Petroleum Reserve.
• Його призначення — підтримати енергетичну безпеку під час криз, зокрема санкцій, катастрофічних штормових пошкоджень або війни.
• Резерв може пом’якшити удар, коли перебої з постачанням штовхають ціни вгору.
• Водночас він не призначений для розв’язання довгострокових проблем.
• Його роль — швидке полегшення для споживачів і підтримка важливих секторів економіки: критичних галузей, екстрених служб і громадського транспорту.
• Висновок: резерв може знизити гостроту кризи, але не замінює стабільного постачання.

Історичні орієнтири нафтового ринку

• Brent є головним глобальним нафтовим бенчмарком.
• West Texas Intermediate є головним бенчмарком Північної Америки.
• Brent краще показує глобальну динаміку, бо відображає значну частину світової торгівлі нафтою.
• Brent також використовується для відстеження історичних трендів нафти.
• U.S. Energy Information Administration тепер використовує Brent як основний орієнтир у Annual Energy Outlook.
• Висновок: для оцінки глобального ринку важливіше дивитися на Brent, а не лише на локальні індикатори.

Чому ціни на нафту нестабільні

• На початку 1970-х стався перший великий нафтовий шок: Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго проти США та інших країн під час війни Судного дня.
• У середині 1980-х ціни впали через нижчий попит і вихід на ринок нових виробників поза OPEC.
• У 2008 році ціни злетіли через зростання глобального попиту, а потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою.
• Під час COVID-локдауну 2020 року попит на нафту різко впав, а ціни опустилися нижче 20 доларів за барель.
• Висновок: нафта історично не є стабільним активом, бо на неї впливають війни, рецесії, рішення OPEC, надлишок постачання та зміни енергетичної політики.

Висновки

• Головний ризик для водіїв полягає в тому, що стрибок нафти швидко переходить у ціну на АЗС.
• Зниження нафтових котирувань не гарантує такого самого швидкого здешевлення пального.
• Паливна ціна залежить від усього ланцюга: від сирої нафти до переробки, податків, опту й роздрібної націнки.
• Споживачі пального залишаються залежними від глобальної нафтової волатильності навіть тоді, коли причина цінового шоку виникає далеко від їхнього локального ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: fortune.com

Світовий нафтовий ринок опинився в ситуації, коли резервні потужності OPEC залишаються формально на папері, але фактично заблоковані через закриту Ормузьку протоку. За даними матеріалу, США взяли на себе роль головного джерела доступного бареля: за тиждень експорт сирої нафти й нафтопродуктів сягнув 12,9 млн барелів на добу, а з американської системи запасів вибуло близько 26 млн барелів за 7 днів.

Головний зсув на ринку

• США експортували 12,9 млн барелів на добу сирої нафти й нафтопродуктів за тиждень, що завершився 17 квітня 2026 року.
• Це названо найвищим показником в історії EIA.
• Експорт сирої нафти окремо зріс до рекордних 6,4 млн барелів на добу.
• США вперше з часів Другої світової війни майже перейшли у статус чистого експортера сирої нафти на тижневій основі.

Чому резерв OPEC став недоступним

• Протягом 60 років нафтові трейдери спиралися на резервні потужності Саудівської Аравії.
• Станом на кінець 2025 року IEA оцінювала ефективні резервні потужності OPEC+ у понад 3 млн барелів на добу.
• Близько двох третин цих потужностей припадало на Саудівську Аравію, решта переважно на ОАЕ та Ірак.
• Після закриття Ормузької протоки танкерний трафік скоротився приблизно з 20 млн барелів на добу у лютому до менш ніж 4 млн барелів на добу на початку квітня.
• Висновок: резервні барелі існують формально, але ринок не може швидко отримати до них доступ.
• Закрита протока перетворила фізичну логістику на ключовий обмежувач світового постачання.

США закривають дефіцит не лише видобутком, а й запасами

• За тиждень, що завершився 24 квітня, комерційні запаси сирої нафти у США впали на 6,2 млн барелів.
• Запаси бензину скоротилися на 6,1 млн барелів.
• Стратегічний нафтовий резерв США додатково відпустив 7,1 млн барелів.
• Сукупно з американської системи за 7 днів вибуло приблизно 26 млн барелів.
• Ще раніше, за тиждень, що завершився 10 квітня, загальні нафтові запаси вже знизилися на 13,1 млн барелів.

Х’юстон не виробляє значно більше нафти тиждень до тижня. Він відвантажує нафту, яку вже мав, і дедалі більше нафту, витягнуту з того, що раніше було аварійним буфером. Це різні речі. — Giacomo Prandelli

Маршрути барелів і конкуренція за постачання

• Експорт нафтопродуктів зі США різко зріс до Європи.
• Сира нафта зі США прямує до Азії, щоб замістити відсутні іранські та близькосхідні потоки.
• Латинська Америка продовжує отримувати барелі, але її частка зменшується, оскільки Європа й Азія перебивають її попит на граничне постачання.
• Висновок: покупці пального входять у жорсткішу конкуренцію за доступний ресурс, а перевагу отримують ті ринки, які можуть платити більше.

Китайський сигнал для нафтового ринку

• У 2025 році Китай використовував дешеві російські барелі для прискореного накопичення запасів.
• Темп накопичення оцінено приблизно у 1 млн барелів на добу.
• Китайські запаси сирої нафти наблизилися до 1,3 млрд барелів.
• Берегові запаси за минулий рік зросли приблизно на 100 млн барелів.
• У березні імпорт сирої нафти Китаєм знизився на 2,5% рік до року, попри стійку роботу НПЗ і внутрішній попит.
• Висновок: Китай тимчасово не підсилює спотовий попит, а використовує накопичені запаси.
• За оцінкою CEO Mercuria, такий розпродаж може тривати лише кілька тижнів, доки запаси не наблизяться до операційного рівня.

Що це означає для країн споживачів пального

• Коли резервні потужності заблоковані, а США покривають дефіцит через власні запаси, ринок пального стає менш захищеним від нових перебоїв.
• Скорочення запасів сирої нафти, бензину та стратегічного резерву показує, що нинішній баланс підтримується не лише поточним виробництвом, а й витрачанням буфера.
• Висновок: для споживачів це означає вищу вразливість до цінових стрибків, якщо експортне навантаження на США збережеться, а доступ до близькосхідних барелів не відновиться.
• Другого рубежу оборони для ринку немає.

Ключовий ризик найближчих місяців

• Буфер може вичерпатися до вересня.
• Якщо Китай знову повернеться на ринок як покупець, нечутливий до ціни, глобальний баланс може швидко змінитися на мільйони барелів на добу.
• Висновок: ринок входить у фазу, де стратегічне значення мають не лише обсяги видобутку, а й доступність маршрутів, швидкість відбору запасів та поведінка великих покупців.

Джерело: Terminal

За матеріалами: themerchantsnews