<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; пальне</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/palne/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:44:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[margins]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[маржа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153933</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br />Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів. Держава посилила контроль над паливним ринком Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30337-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Франція заявила про повернення паливних марж до докризового рівня"/><br /><p>Паливний ринок Франції після короткого цінового стрибка стабілізувався: за даними Мінфіну, валові маржі ритейлерів повернулися до рівнів, що були до війни з Іраном. Водночас уряд залишає за собою можливість втручання, зокрема через обмеження цін або податок на надприбутки, щоб зменшити тиск на споживачів.</p>
<h3>Держава посилила контроль над паливним ринком</h3>
<ul>
<li>Міністерство фінансів Франції повідомило, що паливні ритейлери знову отримують <strong>такі самі валові маржі, як до війни з Іраном</strong>.</li>
<li>Це сталося після <strong>короткочасного стрибка цін</strong>, спричиненого рекордно високими цінами через закриття Ормузької протоки.</li>
<li>У квітні уряд заявив, що розглядає можливість <strong>фіксації цін на АЗС</strong>, щоб не допустити надприбутків дистриб’юторів.</li>
</ul>
<h3>Дизель показав найгострішу реакцію</h3>
<ul>
<li>Маржа на газойль, який використовується у дизельних двигунах, зросла з <strong>0,28 євро за літр</strong> до війни майже до <strong>0,40 євро за літр</strong> у перший тиждень березня.</li>
<li>Після піку маржа знову знизилася до довоєнного рівня.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що <strong>дизель залишився найчутливішим сегментом</strong> до геополітичного шоку та урядових сигналів.</li>
</ul>
<h3>Бензин реагував м’якше</h3>
<ul>
<li>Маржа на бензин зросла з <strong>0,30 євро за літр</strong> до війни приблизно до <strong>0,33 євро за літр</strong> у той самий період.</li>
<li>Порівняно з дизельним сегментом, зростання було менш різким.</li>
<li>Це вказує на <strong>нерівномірний вплив кризи</strong> на різні види моторного пального.</li>
</ul>
<h3>Споживачі відповіли скороченням попиту</h3>
<ul>
<li>У квітні споживання моторного пального у Франції знизилося на <strong>11%</strong>.</li>
<li>Уряд пояснив це <strong>ціновим скороченням попиту</strong>: громадяни почали менше їздити після подорожчання пального.</li>
<li>Для споживачів це означає, що навіть короткий стрибок цін швидко змінює поведінку на ринку.</li>
</ul>
<h3>Політичний сигнал вплинув на ринок</h3>
<ul>
<li>У Мінфіні заявили, що стабілізація марж збіглася з моментом, коли уряд публічно почав обговорювати можливий декрет про їх обмеження.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми дуже чітко бачимо, що в перші дні війни був стрибок прибуткових марж, але пік і подальша стабілізація марж до довоєнних рівнів збігаються з тим моментом, коли уряд почав публічно обговорювати можливість декрету про обмеження марж. Це показує, що галузь отримала сигнал. — посадовець Міністерства фінансів Франції</p></blockquote>
<ul>
<li>Прем’єр-міністр Франції заявив, що <strong>жоден варіант не знято з розгляду</strong>, зокрема податок на надприбутки.</li>
<li>Міністерство також повідомило, що й надалі <strong>пильно стежитиме за цінами та маржами</strong> у діалозі з учасниками галузі.</li>
</ul>
<h3>Висновки для нафтового й паливного ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок дизелю виявився найбільш вразливим:</strong> маржа зросла майже на <strong>0,12 євро за літр</strong>, тоді як бензин додав близько <strong>0,03 євро за літр</strong>.</li>
<li><strong>Урядовий тиск став стримувальним чинником:</strong> повернення марж до довоєнного рівня збіглося з публічним обговоренням обмеження марж.</li>
<li><strong>Споживачі швидко скоригували поведінку:</strong> падіння споживання на <strong>11%</strong> у квітні показує, що високі ціни напряму б’ють по мобільності громадян.</li>
<li><strong>Регуляторний ризик для паливного бізнесу зберігається:</strong> уряд не уточнив, чи планує запроваджувати декрет про обмеження цін, але варіанти втручання залишаються на столі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/french-government-says-margins-fuel-sales-have-returned-pre-crisis-levels-2026-05-06/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/franciya-zayavila-pro-povernennya-palivnix-marzh-do-dokrizovogo-rivnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 05:55:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153924</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br />Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії. Ціновий сигнал ринку Brent відкотився до 110 доларів за барель після сигналу США, що режим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30331-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафтова криза в Перській затоці піднімає цінові очікування до 2027 року"/><br /><p>Криза на Близькому Сході вже впливає не лише на поточні ціни, а й на очікування ринку на 2026-2027 роки. Через блокування видобутку, ризики для експорту з Перської затоки та затримки з відновленням потужностей ринок закладає у ціни тривалі дефіцитні сценарії.</p>
<h3>Ціновий сигнал ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent відкотився до 110 доларів за барель</strong> після сигналу США, що режим припинення вогню ще діє.</li>
<li>Водночас у матеріалі зазначено, що <strong>фізичний дефіцит може знову підштовхнути Brent до 120 доларів за барель</strong> вже протягом тижня.</li>
<li>Грудневі контракти 2026 року торгуються на рівні <strong>91 долар за барель для Brent</strong> і <strong>85 доларів за барель для WTI</strong>.</li>
<li>Це суттєво вище за початкові очікування ринку на рівні <strong>55-60 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Близький Схід і Ормузька протока</h3>
<ul>
<li>У регіоні зупинено близько <strong>11 млн барелів на добу видобутку</strong>.</li>
<li>Більшість виробників уже досягли межі зберігання нафти, а накопичені запаси потребуватимуть щонайменше <strong>2-3 місяців</strong> для розчищення.</li>
<li>У Перській затоці залишаються заблокованими близько <strong>2 тис. суден</strong>.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про намір звільнити частину цих суден як <em>гуманітарний крок для танкерів країн, не залучених до війни США та Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Скорочення видобутку та блокування логістики</strong> формують ризик фізичного дефіциту, а не лише біржової волатильності.</li>
<li>Країни на кшталт Іраку та Кувейту, за оцінкою матеріалу, навряд чи повернуться до довоєнних потужностей у 2026 році.</li>
<li>За оцінкою Wood Mackenzie, Іраку знадобиться щонайменше <strong>9 місяців</strong> для відновлення через обмеження родовищ.</li>
<li>Для споживачів пального це означає ризик тривалішого тиску на ціни, адже дефіцит сирої нафти поступово переходить у ризики для ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ і виробнича політика</h3>
<ul>
<li>Ключові сім учасників ОПЕК+ на чолі із Саудівською Аравією та росією погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> у червні 2026 року.</li>
<li>Це нижче за підвищення на <strong>206 тис. барелів на добу</strong>, оголошені на квітень і травень.</li>
<li>У матеріалі це пов’язано з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів з ОПЕК та ОПЕК+ <strong>1 травня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Корпоративні маркери ринку</h3>
<ul>
<li><strong>BP</strong> розглядає продаж частини або всіх операцій у британському секторі Північного моря з потенційною вартістю до <strong>3 млрд доларів</strong>.</li>
<li><strong>Petrobras</strong> домовилася викупити частки партнерів Shell, ONGC і Brava Energia в Argonauta, отримавши <strong>100% контроль</strong> над родовищем Jubarte із запасами <strong>0,7 млрд барелів</strong>.</li>
<li><strong>Pemex</strong> повідомила про квартальний збиток <strong>2,6 млрд доларів</strong> у першому кварталі 2026 року, попри збільшення переробки до <strong>1,14 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Chevron</strong> прагне перенаправити нафту з двох відновлених офшорних платформ на НПЗ El Segundo потужністю <strong>285 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичне розширення ризиків</h3>
<ul>
<li>США оголосили широкі санкції проти енергетичного та металургійного секторів Куби.</li>
<li>Китай запровадив блокувальні заходи у відповідь на санкційне включення приватного переробника Hengli Petrochemical і чотирьох менших переробників із Шаньдуна.</li>
<li>Японська Taiyo Oil має отримати вантаж російської нафти із проєкту Sakhalin-2. Це перше таке постачання з червня 2025 року і лише друге від моменту запровадження санкцій наприкінці 2022 року.</li>
<li>Суперечка між Гаяною і Венесуелою навколо регіону Ессекібо знову загострюється, оскільки регіон у матеріалі описано як імовірне геологічне продовження важких нафтових басейнів Венесуели.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок закладає тривалу кризу</strong>, оскільки ціни контрактів на 2026 рік уже значно перевищують попередні очікування.</li>
<li><strong>Головний ризик для пального</strong> полягає в переході від логістичної кризи до фізичного дефіциту нафти.</li>
<li><strong>Стратегічні резерви можуть тимчасово пом’якшити шок</strong>, але, за словами керівника Chevron Майка Вірта, дефіцит постачання спочатку проявиться в Азії, а потім пошириться на Європу.</li>
</ul>
<blockquote><p>Дефіцит постачання нафти незабаром почне проявлятися у світі, оскільки національні стратегічні резерви поступово виснажуються, спершу в Азії, а потім у Європі. — Майк Вірт, CEO Chevron</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/153924/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 08:11:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[автогаз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153906</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br />Станом на 4 травня 2026 року ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — 2,46 євро/л, найдешевший серед наведених ринків — у росії, 0,78 євро/л. В Україні бензин коштує 1,42 євро/л, дизель — 1,72 євро/л, автогаз — 0,95 євро/л. Цінова карта бензину Нідерланди мають найвищу ціну бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30323-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального 4 травня 2026 року: Україна залишається у нижчому ціновому сегменті"/><br /><p>Станом на <strong>4 травня 2026 року</strong> ціни на пальне в Європі демонструють значну різницю між країнами. Найдорожчий бензин зафіксовано у Нідерландах — <strong>2,46 євро/л</strong>, найдешевший серед наведених ринків — у росії, <strong>0,78 євро/л</strong>. В Україні бензин коштує <strong>1,42 євро/л</strong>, дизель — <strong>1,72 євро/л</strong>, автогаз — <strong>0,95 євро/л</strong>.</p>
<h3>Цінова карта бензину</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> мають найвищу ціну бензину — <strong>2,46 євро/л</strong>.</li>
<li>Серед дорогих ринків також: <strong>Данія — 2,28 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 2,07 євро/л</strong>, <strong>Греція — 2,06 євро/л</strong>, <strong>Франція — 2,02 євро/л</strong>.</li>
<li>Україна з показником <strong>1,42 євро/л</strong> перебуває нижче більшості країн ЄС.</li>
<li>Найнижчі значення: <strong>Туреччина — 1,14 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель: навантаження на транспорт і споживачів</h3>
<ul>
<li>Найдорожчий дизель зафіксовано у <strong>Нідерландах — 2,45 євро/л</strong>.</li>
<li>Високі ціни також у <strong>Данії — 2,36 євро/л</strong>, <strong>Фінляндії — 2,26 євро/л</strong>, <strong>Швеції — 2,20 євро/л</strong>, <strong>Бельгії — 2,17 євро/л</strong>.</li>
<li>В Україні дизель коштує <strong>1,72 євро/л</strong>, що нижче за рівень багатьох європейських країн, але вище за ціни у Польщі — <strong>1,64 євро/л</strong> та Молдові — <strong>1,50 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Автогаз як дешевша альтернатива</h3>
<ul>
<li>В Україні автогаз коштує <strong>0,95 євро/л</strong>.</li>
<li>Це дешевше за український бензин на <strong>0,47 євро/л</strong> і дешевше за дизель на <strong>0,77 євро/л</strong>.</li>
<li>Найвищі ціни на автогаз: <strong>Греція — 1,29 євро/л</strong>, <strong>Норвегія — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Швеція — 1,25 євро/л</strong>, <strong>Німеччина — 1,22 євро/л</strong>.</li>
<li>Найнижчі ціни: <strong>Туреччина — 0,60 євро/л</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://gr.fuelo.net/world/prices/2026-05-04?lang=en" target="_blank">gr.fuelo.net</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/yevropejskij-rinok-palnogo-4-travnya-2026-roku-ukra%d1%97na-zalishayetsya-u-nizhchomu-cinovomu-segmenti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ісландія знизила ПДВ на пальне: чи дійде податкове послаблення до споживачів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/islandiya-znizila-pdv-na-palne-chi-dijde-podatkove-poslablennya-do-spozhivachiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/islandiya-znizila-pdv-na-palne-chi-dijde-podatkove-poslablennya-do-spozhivachiv/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 05 May 2026 07:02:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[VAT]]></category>
		<category><![CDATA[Исландия]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ПДВ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153904</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30322-Исландия_флаг.png" alt="Ісландія знизила ПДВ на пальне: чи дійде податкове послаблення до споживачів"/><br />В Ісландії з 1 травня тимчасово знижено ПДВ на пальне з 24% до 11%. Закон зобов’язує нафтові компанії та продавців пального повністю передати це зниження споживачам. Контроль залежатиме від поведінки компаній: якщо конкуренція не спрацює, влада може перейти до жорсткіших заходів, включно з максимальними цінами або граничною націнкою. Податкове рішення Альтинг ухвалив зміни до закону [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30322-Исландия_флаг.png" alt="Ісландія знизила ПДВ на пальне: чи дійде податкове послаблення до споживачів"/><br /><p>В Ісландії з 1 травня тимчасово знижено ПДВ на пальне з <strong>24%</strong> до <strong>11%</strong>. Закон зобов’язує нафтові компанії та продавців пального повністю передати це зниження споживачам. Контроль залежатиме від поведінки компаній: якщо конкуренція не спрацює, влада може перейти до жорсткіших заходів, включно з максимальними цінами або граничною націнкою.</p>
<h3>Податкове рішення</h3>
<ul>
<li>Альтинг ухвалив зміни до закону про ПДВ на пальне.</li>
<li>З <strong>1 травня 2026 року</strong> ставка ПДВ на пальне тимчасово знижена з <strong>24%</strong> до <strong>11%</strong>.</li>
<li>Мета заходу — відповідь уряду на <strong>зростання цін на пальне</strong>, зокрема через вплив конфлікту на Близькому Сході.</li>
</ul>
<h3>Ризик для споживачів</h3>
<ul>
<li>Ключове питання — чи отримають споживачі повний ефект від зниження податку.</li>
<li>Закон прямо зобов’язує нафтові компанії та інших продавців пального <strong>повністю передати зниження ціни покупцям</strong>.</li>
<li>Якщо компанії затягуватимуть із реакцією або швидко повернуть ціни вгору, контроль може стати жорсткішим.</li>
</ul>
<h3>Монополізований ринок і слабка конкуренція</h3>
<ul>
<li>Директор Генерального управління з питань конкуренції Палл Гуннар Пальссон заявив, що обсяг контролю залежатиме від реакції нафтових компаній.</li>
<li>На ринку, де конкуренція недостатньо сильна, податкове зниження саме по собі не гарантує здешевлення пального для кінцевого споживача.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> слабка конкуренція може перетворити податкову пільгу на додаткову маржу продавців, якщо держава не контролюватиме виконання закону.</li>
</ul>
<blockquote><p>Нагляд залежить від реакції компаній. Якщо компанії, як можна було б очікувати в конкурентному середовищі, скористаються можливістю і почнуть конкурувати, здобувати частку ринку тощо, тоді, можливо, питань не виникне, а нагляд буде простим. Однак якщо компанії зволікатимуть і ми побачимо, що ціни невдовзі знову підуть угору, тоді моніторинг може стати ширшим. — Палл Гуннар Пальссон</p></blockquote>
<h3>Інструменти державного впливу</h3>
<ul>
<li>Генеральне управління з питань конкуренції контролює виконання норми.</li>
<li>За порушення компаніям можуть бути накладені <strong>адміністративні штрафи</strong>.</li>
<li>Міністр, після висновку органу з питань конкуренції, може застосувати тимчасові заходи.</li>
<li>Серед можливих заходів: <strong>максимальна ціна</strong>, <strong>максимальна націнка</strong> або інші форми контролю за ціноутворенням і комерційними умовами.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок для паливного ринку</h3>
<ul>
<li>Зниження ПДВ з <strong>24%</strong> до <strong>11%</strong> створює простір для зниження роздрібних цін на пальне.</li>
<li>Але ефект для споживачів залежить не лише від податку, а й від поведінки компаній на ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у монополізованому або слабоконкурентному паливному секторі держава змушена не тільки знижувати податки, а й перевіряти, чи доходить це зниження до споживача.</li>
</ul>
<blockquote><p>Але я вважаю, що це необхідно просто тому, що на цьому ринку бракує конкуренції, і конкуренція недостатньо стійка; на це вказують усі ознаки. Саме тому це необхідно. — Палл Гуннар Пальссон</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.samkeppni.is/en/release/news/supervision-necessary-in-a-fake-competition-market/" target="_blank">RÚV</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30322-Исландия_флаг.png" alt="Ісландія знизила ПДВ на пальне: чи дійде податкове послаблення до споживачів"/><br /><p>В Ісландії з 1 травня тимчасово знижено ПДВ на пальне з <strong>24%</strong> до <strong>11%</strong>. Закон зобов’язує нафтові компанії та продавців пального повністю передати це зниження споживачам. Контроль залежатиме від поведінки компаній: якщо конкуренція не спрацює, влада може перейти до жорсткіших заходів, включно з максимальними цінами або граничною націнкою.</p>
<h3>Податкове рішення</h3>
<ul>
<li>Альтинг ухвалив зміни до закону про ПДВ на пальне.</li>
<li>З <strong>1 травня 2026 року</strong> ставка ПДВ на пальне тимчасово знижена з <strong>24%</strong> до <strong>11%</strong>.</li>
<li>Мета заходу — відповідь уряду на <strong>зростання цін на пальне</strong>, зокрема через вплив конфлікту на Близькому Сході.</li>
</ul>
<h3>Ризик для споживачів</h3>
<ul>
<li>Ключове питання — чи отримають споживачі повний ефект від зниження податку.</li>
<li>Закон прямо зобов’язує нафтові компанії та інших продавців пального <strong>повністю передати зниження ціни покупцям</strong>.</li>
<li>Якщо компанії затягуватимуть із реакцією або швидко повернуть ціни вгору, контроль може стати жорсткішим.</li>
</ul>
<h3>Монополізований ринок і слабка конкуренція</h3>
<ul>
<li>Директор Генерального управління з питань конкуренції Палл Гуннар Пальссон заявив, що обсяг контролю залежатиме від реакції нафтових компаній.</li>
<li>На ринку, де конкуренція недостатньо сильна, податкове зниження саме по собі не гарантує здешевлення пального для кінцевого споживача.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> слабка конкуренція може перетворити податкову пільгу на додаткову маржу продавців, якщо держава не контролюватиме виконання закону.</li>
</ul>
<blockquote><p>Нагляд залежить від реакції компаній. Якщо компанії, як можна було б очікувати в конкурентному середовищі, скористаються можливістю і почнуть конкурувати, здобувати частку ринку тощо, тоді, можливо, питань не виникне, а нагляд буде простим. Однак якщо компанії зволікатимуть і ми побачимо, що ціни невдовзі знову підуть угору, тоді моніторинг може стати ширшим. — Палл Гуннар Пальссон</p></blockquote>
<h3>Інструменти державного впливу</h3>
<ul>
<li>Генеральне управління з питань конкуренції контролює виконання норми.</li>
<li>За порушення компаніям можуть бути накладені <strong>адміністративні штрафи</strong>.</li>
<li>Міністр, після висновку органу з питань конкуренції, може застосувати тимчасові заходи.</li>
<li>Серед можливих заходів: <strong>максимальна ціна</strong>, <strong>максимальна націнка</strong> або інші форми контролю за ціноутворенням і комерційними умовами.</li>
</ul>
<h3>Головний висновок для паливного ринку</h3>
<ul>
<li>Зниження ПДВ з <strong>24%</strong> до <strong>11%</strong> створює простір для зниження роздрібних цін на пальне.</li>
<li>Але ефект для споживачів залежить не лише від податку, а й від поведінки компаній на ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> у монополізованому або слабоконкурентному паливному секторі держава змушена не тільки знижувати податки, а й перевіряти, чи доходить це зниження до споживача.</li>
</ul>
<blockquote><p>Але я вважаю, що це необхідно просто тому, що на цьому ринку бракує конкуренції, і конкуренція недостатньо стійка; на це вказують усі ознаки. Саме тому це необхідно. — Палл Гуннар Пальссон</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.samkeppni.is/en/release/news/supervision-necessary-in-a-fake-competition-market/" target="_blank">RÚV</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/05/islandiya-znizila-pdv-na-palne-chi-dijde-podatkove-poslablennya-do-spozhivachiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Британський паливний ринок: ціни зросли, але маржа ритейлерів у середньому не збільшилась</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/britanskij-palivnij-rinok-cini-zrosli-ale-marzha-ritejleriv-u-serednomu-ne-zbilshilas/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/britanskij-palivnij-rinok-cini-zrosli-ale-marzha-ritejleriv-u-serednomu-ne-zbilshilas/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 07:59:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[CMA]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[споживачі]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153897</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30318-Великобритания.jpg" alt="Британський паливний ринок: ціни зросли, але маржа ритейлерів у середньому не збільшилась"/><br />Ціни на бензин і дизель у Великій Британії різко зросли на тлі конфлікту на Близькому Сході: бензин подорожчав на 26 пенсів за літр, дизель — на 50 пенсів за літр між лютим і 20 квітня. Водночас CMA встановила, що середня маржа паливних ритейлерів у березні майже не змінилася. Головним чинником подорожчання стали ширші витратні фактори, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30318-Великобритания.jpg" alt="Британський паливний ринок: ціни зросли, але маржа ритейлерів у середньому не збільшилась"/><br /><p><strong>Ціни на бензин і дизель у Великій Британії різко зросли на тлі конфлікту на Близькому Сході: бензин подорожчав на 26 пенсів за літр, дизель — на 50 пенсів за літр між лютим і 20 квітня. Водночас CMA встановила, що середня маржа паливних ритейлерів у березні майже не змінилася. Головним чинником подорожчання стали ширші витратні фактори, передусім вищі ціни на нафту.</strong></p>
<h3>Нафта стала головним джерелом тиску на ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Швидке зростання роздрібних цін</strong> на дорожнє пальне CMA пов’язує не із загальним збільшенням маржі ритейлерів, а з <em>ширшими витратними факторами</em>.</li>
<li>Ключовий чинник — <strong>вищі ціни на нафту</strong>, які посилили тиск на вартість бензину й дизелю після початку кризи на Близькому Сході.</li>
<li>Між лютим і 20 квітня бензин подорожчав на <strong>26 пенсів за літр</strong>, дизель — на <strong>50 пенсів за літр</strong>.</li>
</ul>
<h3>Маржа ритейлерів: у середньому без різкого стрибка</h3>
<ul>
<li>CMA порівняла ціну, за якою ритейлери купують пальне, із ціною продажу споживачам.</li>
<li>У середньому по ринку маржа становила <strong>10,3 пенса за літр у лютому</strong> та <strong>10,7 пенса за літр у березні</strong>.</li>
<li>Цей рівень був близьким або дорівнював середній маржі за 2025 рік — <strong>10,7 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Водночас CMA зафіксувала, що <strong>у частини окремих ритейлерів маржа в березні зросла</strong>, і тепер регулятор перевіряє причини.</li>
</ul>
<h3>Конкуренція залишається слабким місцем ринку</h3>
<ul>
<li>Попри відсутність середнього стрибка маржі в березні, CMA наголошує: <strong>паливна маржа залишається історично високою</strong>.</li>
<li>Це підтримує занепокоєння щодо <em>недостатнього конкурентного тиску</em> на роздрібному паливному ринку.</li>
<li>Окремий період підвищеної маржі був зафіксований ще до конфлікту: <strong>12,7 пенса за літр у грудні 2025 року та січні 2026 року</strong> проти <strong>10,0 пенса за літр у листопаді 2025 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Споживачі можуть економити, але ринок потребує прозорості</h3>
<ul>
<li>Через значні локальні відмінності в цінах водії можуть заощадити до <strong>9 фунтів стерлінгів на баку бензину або дизелю</strong>, якщо порівнюватимуть ціни.</li>
<li>Для цього CMA просуває схему <strong>Fuel Finder</strong>, яка має допомогти водіям знаходити дешевше пальне через застосунки та сайти.</li>
<li>Ритейлери мають реєструватися в системі та подавати <strong>точні й актуальні дані про ціни</strong>.</li>
<li>CMA попередила, що компанії, які не зареєструються або надаватимуть неточні дані, ризикують отримати штрафи.</li>
</ul>
<h3>Позиція регулятора</h3>
<blockquote><p>Конфлікт на Близькому Сході спричинив різке зростання цін на дорожнє пальне, створивши реальний тиск на домогосподарства й бізнес у Великій Британії. Завдання CMA — переконатися, що ці підвищення відображають справжній тиск витрат, особливо з огляду на нашу попередню роботу, яка показала, що конкуренція між паливними ритейлерами не така сильна, як мала б бути. — Сара Карделл, головна виконавча директорка CMA</p></blockquote>
<h3>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Подорожчання пального має нафтову основу:</strong> CMA прямо пов’язує стрибок цін із вищими цінами на нафту та ширшими витратами.</li>
<li><strong>Ритейлери не стали головним поясненням березневого зростання:</strong> середня маржа залишилася близькою до рівня 2025 року.</li>
<li><strong>Ризик для споживачів зберігається:</strong> історично висока маржа та локальна різниця цін означають, що водії можуть переплачувати без активного порівняння цін.</li>
<li><strong>Наступний важливий етап — травневий звіт CMA:</strong> він має пояснити, чому в частини ритейлерів маржа зросла в березні, а також врахувати дані за квітень.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/cma-publishes-latest-monitoring-report-on-road-fuel-market" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30318-Великобритания.jpg" alt="Британський паливний ринок: ціни зросли, але маржа ритейлерів у середньому не збільшилась"/><br /><p><strong>Ціни на бензин і дизель у Великій Британії різко зросли на тлі конфлікту на Близькому Сході: бензин подорожчав на 26 пенсів за літр, дизель — на 50 пенсів за літр між лютим і 20 квітня. Водночас CMA встановила, що середня маржа паливних ритейлерів у березні майже не змінилася. Головним чинником подорожчання стали ширші витратні фактори, передусім вищі ціни на нафту.</strong></p>
<h3>Нафта стала головним джерелом тиску на ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Швидке зростання роздрібних цін</strong> на дорожнє пальне CMA пов’язує не із загальним збільшенням маржі ритейлерів, а з <em>ширшими витратними факторами</em>.</li>
<li>Ключовий чинник — <strong>вищі ціни на нафту</strong>, які посилили тиск на вартість бензину й дизелю після початку кризи на Близькому Сході.</li>
<li>Між лютим і 20 квітня бензин подорожчав на <strong>26 пенсів за літр</strong>, дизель — на <strong>50 пенсів за літр</strong>.</li>
</ul>
<h3>Маржа ритейлерів: у середньому без різкого стрибка</h3>
<ul>
<li>CMA порівняла ціну, за якою ритейлери купують пальне, із ціною продажу споживачам.</li>
<li>У середньому по ринку маржа становила <strong>10,3 пенса за літр у лютому</strong> та <strong>10,7 пенса за літр у березні</strong>.</li>
<li>Цей рівень був близьким або дорівнював середній маржі за 2025 рік — <strong>10,7 пенса за літр</strong>.</li>
<li>Водночас CMA зафіксувала, що <strong>у частини окремих ритейлерів маржа в березні зросла</strong>, і тепер регулятор перевіряє причини.</li>
</ul>
<h3>Конкуренція залишається слабким місцем ринку</h3>
<ul>
<li>Попри відсутність середнього стрибка маржі в березні, CMA наголошує: <strong>паливна маржа залишається історично високою</strong>.</li>
<li>Це підтримує занепокоєння щодо <em>недостатнього конкурентного тиску</em> на роздрібному паливному ринку.</li>
<li>Окремий період підвищеної маржі був зафіксований ще до конфлікту: <strong>12,7 пенса за літр у грудні 2025 року та січні 2026 року</strong> проти <strong>10,0 пенса за літр у листопаді 2025 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>Споживачі можуть економити, але ринок потребує прозорості</h3>
<ul>
<li>Через значні локальні відмінності в цінах водії можуть заощадити до <strong>9 фунтів стерлінгів на баку бензину або дизелю</strong>, якщо порівнюватимуть ціни.</li>
<li>Для цього CMA просуває схему <strong>Fuel Finder</strong>, яка має допомогти водіям знаходити дешевше пальне через застосунки та сайти.</li>
<li>Ритейлери мають реєструватися в системі та подавати <strong>точні й актуальні дані про ціни</strong>.</li>
<li>CMA попередила, що компанії, які не зареєструються або надаватимуть неточні дані, ризикують отримати штрафи.</li>
</ul>
<h3>Позиція регулятора</h3>
<blockquote><p>Конфлікт на Близькому Сході спричинив різке зростання цін на дорожнє пальне, створивши реальний тиск на домогосподарства й бізнес у Великій Британії. Завдання CMA — переконатися, що ці підвищення відображають справжній тиск витрат, особливо з огляду на нашу попередню роботу, яка показала, що конкуренція між паливними ритейлерами не така сильна, як мала б бути. — Сара Карделл, головна виконавча директорка CMA</p></blockquote>
<h3>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Подорожчання пального має нафтову основу:</strong> CMA прямо пов’язує стрибок цін із вищими цінами на нафту та ширшими витратами.</li>
<li><strong>Ритейлери не стали головним поясненням березневого зростання:</strong> середня маржа залишилася близькою до рівня 2025 року.</li>
<li><strong>Ризик для споживачів зберігається:</strong> історично висока маржа та локальна різниця цін означають, що водії можуть переплачувати без активного порівняння цін.</li>
<li><strong>Наступний важливий етап — травневий звіт CMA:</strong> він має пояснити, чому в частини ритейлерів маржа зросла в березні, а також врахувати дані за квітень.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.gov.uk/government/news/cma-publishes-latest-monitoring-report-on-road-fuel-market" target="_blank">gov.uk</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/britanskij-palivnij-rinok-cini-zrosli-ale-marzha-ritejleriv-u-serednomu-ne-zbilshilas/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Воєнні ризики у ціні на пальне зростають: Brent біля 126 доларів, дизель у ЄС перевищив 2 євро за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/voyenni-riziki-u-cini-na-palne-zrostayut-brent-bilya-126-dolariv-dizel-u-yes-perevishhiv-2-yevro-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/voyenni-riziki-u-cini-na-palne-zrostayut-brent-bilya-126-dolariv-dizel-u-yes-perevishhiv-2-yevro-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 05:14:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на АЗС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153899</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30320-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Воєнні ризики у ціні на пальне зростають: Brent біля 126 доларів, дизель у ЄС перевищив 2 євро за літр"/><br />Світовий ринок нафти й нафтопродуктів входить у травневі свята з різким подорожчанням сировини та дизельного пального. 30 квітня 2026 року Brent торгувався біля 126 доларів за барель, що стало найвищим рівнем із 27 лютого, а тижневе зростання сягнуло близько 18%. Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня піднялася до 2,02 євро за літр, тоді як [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30320-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Воєнні ризики у ціні на пальне зростають: Brent біля 126 доларів, дизель у ЄС перевищив 2 євро за літр"/><br /><p>Світовий ринок нафти й нафтопродуктів входить у травневі свята з різким подорожчанням сировини та дизельного пального. 30 квітня 2026 року Brent торгувався біля <strong>126 доларів за барель</strong>, що стало найвищим рівнем із 27 лютого, а тижневе зростання сягнуло близько <strong>18%</strong>. Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня піднялася до <strong>2,02 євро за літр</strong>, тоді як у США дизель сягнув <strong>1,45 долара за літр</strong>, що приблизно на <strong>42%</strong> вище, ніж 27 лютого.</p>
<h3>Нафта: ринок втрачає буфери безпеки</h3>
<ul>
<li><strong>Brent 30 квітня перевищував 126 доларів за барель</strong>, а до середини ранку за центральноєвропейським часом відкотився приблизно до <strong>122 доларів</strong>.</li>
<li>З 24 квітня Brent подорожчав приблизно на <strong>19 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Порівняно з останніми двома місяцями зростання становить близько <strong>53 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong>, американський нафтовий бенчмарк, 30 квітня закріпився на рівні <strong>111 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Головний чинник тиску на ринок — <strong>поглиблення глухого кута навколо Ормузької протоки</strong>, через яку зазвичай проходить близько <strong>20% світового енергетичного потоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни реагують жорсткіше</h3>
<ul>
<li>Перші чотири тижні кризи ринок частково витримав завдяки <strong>довоєнному профіциту, нафті на воді, державним резервам і плавучим сховищам</strong>.</li>
<li>За оцінкою Rystad Energy, ці буфери вже вичерпані.</li>
<li><strong>Наступний додатковий шок може напряму перейти в ціну</strong>, бо простору для подальшого поглинання дефіциту вже немає.</li>
</ul>
<h3>Європейське постачання: трубопровід Druzhba і додаткові витрати</h3>
<ul>
<li>Перезапуск трубопроводу <strong>Druzhba</strong> тримається шостий день.</li>
<li>Постачання для словацької Slovnaft і угорської MOL рухається відповідно до запланованого на кінець квітня зобов’язання у <strong>119 тис. тонн</strong>.</li>
<li>Наступною операційною точкою напруги стане <em>звірка показників наприкінці місяця</em>.</li>
<li>Оцінку додаткових витрат ЄС на імпорт викопного палива від початку конфлікту переглянуто до <strong>24 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<h3>OPEC+, ОАЕ та стратегічні запаси</h3>
<ul>
<li><strong>OPEC+</strong> перебуває в режимі очікування перед щомісячним оглядом восьми країн, запланованим на <strong>3 травня</strong>.</li>
<li>Наслідки виходу ОАЕ з OPEC ще мають проявитися, тому цей фактор потребує подальшого моніторингу.</li>
<li>Керівна рада IEA має зібратися на початку травня.</li>
<li>Якщо Ормузька протока залишатиметься закритою до середини місяця, наступним видимим інструментом ескалаційної відповіді може стати <strong>координоване вивільнення стратегічних запасів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель у США: 42% зростання від кінця лютого</h3>
<ul>
<li>Середня національна ціна дизелю у США 29 квітня досягла <strong>1,45 долара за літр</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>42%</strong> вище, ніж 27 лютого.</li>
<li>США поки що <strong>не призупинили і не знизили федеральний акциз на дизель</strong>.</li>
<li>Спред Brent–WTI розширився приблизно до <strong>15 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Внутрішня американська нафта активніше спрямовується на переробку, щоб частково компенсувати дефіцит близькосхідного постачання.</li>
</ul>
<h3>Дизель у ЄС: середня ціна вже 2,02 євро за літр</h3>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня становила <strong>2,02 євро за літр</strong>.</li>
<li>24 квітня вона була на рівні <strong>1,98 євро за літр</strong>.</li>
<li>Нідерланди зберігають найвищу ціну на АЗС — <strong>2,4 євро за літр</strong>.</li>
<li>Далі йдуть <strong>Данія, Фінляндія, Німеччина та Франція</strong>.</li>
<li>Мальта залишається незмінною на рівні <strong>1,210 євро за літр</strong> завдяки регульованій ціновій структурі.</li>
<li>Без урахування Мальти найдешевші середні ціни на АЗС мають <strong>Іспанія та Польща</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні рішення країн: уряди намагаються стримати удар по споживачах</h3>
<ul>
<li><strong>Італія:</strong> Рада міністрів 30 квітня має вирішити, чи продовжувати дію DL 42/2026 із <strong>акцизним зниженням 0,20 євро за літр</strong> після 1 травня. Без рішення автоматичне повернення акцизу запрацює 2 травня.</li>
<li><strong>Німеччина:</strong> акциз на бензин і дизель буде знижено на <strong>0,14 євро за літр</strong> з 1 травня до 30 червня.</li>
<li><strong>Швеція:</strong> з 1 травня податок для дизелю знижується на <strong>319 шведських крон за кубічний метр</strong>, а для бензину — на <strong>0,82 шведської крони за літр</strong>. Пакет діє до 30 вересня.</li>
<li><strong>Польща:</strong> знижений ПДВ <strong>8% замість стандартних 23%</strong> і мінімальний для ЄС акциз продовжені до <strong>15 травня 2026 року</strong>.</li>
<li><strong>Греція:</strong> субсидію на дизель на АЗС у розмірі <strong>0,20 євро за літр</strong> формально продовжено на травень.</li>
<li><strong>Угорщина:</strong> обмеження цін на бензин і дизель на рівні <strong>595 форинтів за літр бензину</strong> та <strong>615 форинтів за літр дизелю</strong> спливає 1 травня.</li>
<li><strong>Австрія:</strong> чинне скорочення податку на мінеральне пальне має завершитися 30 квітня, якщо не буде нового повідомлення про продовження.</li>
<li><strong>Франція:</strong> добровільне обмеження TotalEnergies на рівні <strong>2,25 євро за літр дизелю</strong> і <strong>1,99 євро за літр бензину</strong> на 3 300 станціях прив’язане до 30 квітня; нового повідомлення про продовження немає.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий шок переходить із біржового рівня на рівень АЗС.</strong> Зростання Brent до району 126 доларів за барель уже супроводжується підвищенням дизелю в ЄС до 2,02 євро за літр і в США до 1,45 долара за літр.</li>
<li><strong>Дизель стає головним індикатором напруги для транспорту.</strong> Саме дорожній транспорт входить у травневий період із дорожчим пальним і залежністю від рішень урядів щодо податків, субсидій і цінових обмежень.</li>
<li><strong>Фіскальні заходи лише пом’якшують удар, але не прибирають першопричину.</strong> Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а ринкові буфери, за оцінкою Rystad Energy, вже вичерпані.</li>
<li><strong>Найближчі дати ризику — 1, 2 і 3 травня.</strong> На 1 травня припадають податкові зміни у Німеччині та Швеції, 2 травня Італія може зіткнутися з автоматичним поверненням акцизу, а 3 травня очікується огляд OPEC+.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iru.org/news-resources/newsroom/war-pump-prices-continue-climb" target="_blank">iru.org</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30320-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Воєнні ризики у ціні на пальне зростають: Brent біля 126 доларів, дизель у ЄС перевищив 2 євро за літр"/><br /><p>Світовий ринок нафти й нафтопродуктів входить у травневі свята з різким подорожчанням сировини та дизельного пального. 30 квітня 2026 року Brent торгувався біля <strong>126 доларів за барель</strong>, що стало найвищим рівнем із 27 лютого, а тижневе зростання сягнуло близько <strong>18%</strong>. Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня піднялася до <strong>2,02 євро за літр</strong>, тоді як у США дизель сягнув <strong>1,45 долара за літр</strong>, що приблизно на <strong>42%</strong> вище, ніж 27 лютого.</p>
<h3>Нафта: ринок втрачає буфери безпеки</h3>
<ul>
<li><strong>Brent 30 квітня перевищував 126 доларів за барель</strong>, а до середини ранку за центральноєвропейським часом відкотився приблизно до <strong>122 доларів</strong>.</li>
<li>З 24 квітня Brent подорожчав приблизно на <strong>19 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Порівняно з останніми двома місяцями зростання становить близько <strong>53 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong>, американський нафтовий бенчмарк, 30 квітня закріпився на рівні <strong>111 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Головний чинник тиску на ринок — <strong>поглиблення глухого кута навколо Ормузької протоки</strong>, через яку зазвичай проходить близько <strong>20% світового енергетичного потоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни реагують жорсткіше</h3>
<ul>
<li>Перші чотири тижні кризи ринок частково витримав завдяки <strong>довоєнному профіциту, нафті на воді, державним резервам і плавучим сховищам</strong>.</li>
<li>За оцінкою Rystad Energy, ці буфери вже вичерпані.</li>
<li><strong>Наступний додатковий шок може напряму перейти в ціну</strong>, бо простору для подальшого поглинання дефіциту вже немає.</li>
</ul>
<h3>Європейське постачання: трубопровід Druzhba і додаткові витрати</h3>
<ul>
<li>Перезапуск трубопроводу <strong>Druzhba</strong> тримається шостий день.</li>
<li>Постачання для словацької Slovnaft і угорської MOL рухається відповідно до запланованого на кінець квітня зобов’язання у <strong>119 тис. тонн</strong>.</li>
<li>Наступною операційною точкою напруги стане <em>звірка показників наприкінці місяця</em>.</li>
<li>Оцінку додаткових витрат ЄС на імпорт викопного палива від початку конфлікту переглянуто до <strong>24 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<h3>OPEC+, ОАЕ та стратегічні запаси</h3>
<ul>
<li><strong>OPEC+</strong> перебуває в режимі очікування перед щомісячним оглядом восьми країн, запланованим на <strong>3 травня</strong>.</li>
<li>Наслідки виходу ОАЕ з OPEC ще мають проявитися, тому цей фактор потребує подальшого моніторингу.</li>
<li>Керівна рада IEA має зібратися на початку травня.</li>
<li>Якщо Ормузька протока залишатиметься закритою до середини місяця, наступним видимим інструментом ескалаційної відповіді може стати <strong>координоване вивільнення стратегічних запасів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Дизель у США: 42% зростання від кінця лютого</h3>
<ul>
<li>Середня національна ціна дизелю у США 29 квітня досягла <strong>1,45 долара за літр</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>42%</strong> вище, ніж 27 лютого.</li>
<li>США поки що <strong>не призупинили і не знизили федеральний акциз на дизель</strong>.</li>
<li>Спред Brent–WTI розширився приблизно до <strong>15 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Внутрішня американська нафта активніше спрямовується на переробку, щоб частково компенсувати дефіцит близькосхідного постачання.</li>
</ul>
<h3>Дизель у ЄС: середня ціна вже 2,02 євро за літр</h3>
<ul>
<li>Середня ціна дизелю в ЄС 29 квітня становила <strong>2,02 євро за літр</strong>.</li>
<li>24 квітня вона була на рівні <strong>1,98 євро за літр</strong>.</li>
<li>Нідерланди зберігають найвищу ціну на АЗС — <strong>2,4 євро за літр</strong>.</li>
<li>Далі йдуть <strong>Данія, Фінляндія, Німеччина та Франція</strong>.</li>
<li>Мальта залишається незмінною на рівні <strong>1,210 євро за літр</strong> завдяки регульованій ціновій структурі.</li>
<li>Без урахування Мальти найдешевші середні ціни на АЗС мають <strong>Іспанія та Польща</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фіскальні рішення країн: уряди намагаються стримати удар по споживачах</h3>
<ul>
<li><strong>Італія:</strong> Рада міністрів 30 квітня має вирішити, чи продовжувати дію DL 42/2026 із <strong>акцизним зниженням 0,20 євро за літр</strong> після 1 травня. Без рішення автоматичне повернення акцизу запрацює 2 травня.</li>
<li><strong>Німеччина:</strong> акциз на бензин і дизель буде знижено на <strong>0,14 євро за літр</strong> з 1 травня до 30 червня.</li>
<li><strong>Швеція:</strong> з 1 травня податок для дизелю знижується на <strong>319 шведських крон за кубічний метр</strong>, а для бензину — на <strong>0,82 шведської крони за літр</strong>. Пакет діє до 30 вересня.</li>
<li><strong>Польща:</strong> знижений ПДВ <strong>8% замість стандартних 23%</strong> і мінімальний для ЄС акциз продовжені до <strong>15 травня 2026 року</strong>.</li>
<li><strong>Греція:</strong> субсидію на дизель на АЗС у розмірі <strong>0,20 євро за літр</strong> формально продовжено на травень.</li>
<li><strong>Угорщина:</strong> обмеження цін на бензин і дизель на рівні <strong>595 форинтів за літр бензину</strong> та <strong>615 форинтів за літр дизелю</strong> спливає 1 травня.</li>
<li><strong>Австрія:</strong> чинне скорочення податку на мінеральне пальне має завершитися 30 квітня, якщо не буде нового повідомлення про продовження.</li>
<li><strong>Франція:</strong> добровільне обмеження TotalEnergies на рівні <strong>2,25 євро за літр дизелю</strong> і <strong>1,99 євро за літр бензину</strong> на 3 300 станціях прив’язане до 30 квітня; нового повідомлення про продовження немає.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий шок переходить із біржового рівня на рівень АЗС.</strong> Зростання Brent до району 126 доларів за барель уже супроводжується підвищенням дизелю в ЄС до 2,02 євро за літр і в США до 1,45 долара за літр.</li>
<li><strong>Дизель стає головним індикатором напруги для транспорту.</strong> Саме дорожній транспорт входить у травневий період із дорожчим пальним і залежністю від рішень урядів щодо податків, субсидій і цінових обмежень.</li>
<li><strong>Фіскальні заходи лише пом’якшують удар, але не прибирають першопричину.</strong> Ормузька протока залишається фактично заблокованою, а ринкові буфери, за оцінкою Rystad Energy, вже вичерпані.</li>
<li><strong>Найближчі дати ризику — 1, 2 і 3 травня.</strong> На 1 травня припадають податкові зміни у Німеччині та Швеції, 2 травня Італія може зіткнутися з автоматичним поверненням акцизу, а 3 травня очікується огляд OPEC+.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.iru.org/news-resources/newsroom/war-pump-prices-continue-climb" target="_blank">iru.org</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/voyenni-riziki-u-cini-na-palne-zrostayut-brent-bilya-126-dolariv-dizel-u-yes-perevishhiv-2-yevro-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/yevropa-strimuye-cini-na-palne-groshima-ale-unikaye-obmezhennya-spozhivannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/yevropa-strimuye-cini-na-palne-groshima-ale-unikaye-obmezhennya-spozhivannya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 14:58:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[споживачі]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153883</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30303-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання"/><br />Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія. Європа [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30303-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання"/><br /><p>Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія.</p>
<h2>Європа не поспішає обмежувати попит</h2>
<ul>
<li>Країни від Австралії до Єгипту шукають способи економити пальне: заохочують дистанційну роботу, обмежують авіаперельоти або просувають громадський транспорт.</li>
<li><strong>Європа, за кількома обережними винятками, поки не йде цим шляхом.</strong></li>
<li>Причина в тому, що нинішній удар по енергетичному ринку поки не такий сильний, як у 2022 році, коли росія вторглася в Україну та скоротила постачання газу до Європи.</li>
<li>Водночас енергетика й вартість життя залишаються політично чутливими темами після протестів “жовтих жилетів” у Франції у 2018 році через заплановане підвищення податків на дизель.</li>
</ul>
<h2>Гроші замість економії</h2>
<ul>
<li>Аналітики вказують, що уряди охочіше <strong>виділяють кошти на захист домогосподарств</strong>, ніж закликають або змушують їх споживати менше енергії.</li>
<li>За даними Центру енергетики імені Жака Делора, із <strong>понад 180 заходів</strong>, які європейські уряди застосували у відповідь на енергетичний шок, <strong>менше ніж 10</strong> були спрямовані на скорочення споживання енергії.</li>
<li>Європейські уряди вже зобов’язалися спрямувати майже <strong>14 млрд євро</strong>, або <strong>16,38 млрд доларів</strong>, на заходи реагування на енергетичну кризу.</li>
<li>Це значно менше за приблизно <strong>500 млрд євро</strong>, які країни запропонували у 2022 році, але такі витрати все одно створюють додатковий тиск на державні бюджети.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Заходи зі скорочення попиту за своєю природою доволі непопулярні, і політики можуть не хотіти витрачати надто багато політичного капіталу на їх просування. — Фук-Вінь Нгуєн, Центр енергетики імені Жака Делора</em></p></blockquote>
<h2>Ринок нафти й нафтопродуктів: головний ризик</h2>
<ul>
<li><strong>Паливний ринок отримує суперечливий сигнал:</strong> ціни зростають, але державна підтримка пом’якшує цей сигнал для споживачів.</li>
<li>У Німеччині, Іспанії, Польщі та інших країнах застосовуються зниження паливних податків або подібні широкі заходи підтримки.</li>
<li>Такі рішення допомагають водіям і домогосподарствам, але <strong>не стимулюють швидке скорочення споживання бензину й дизелю</strong>.</li>
<li>Польща, зокрема, запровадила обмеження цін на пальне та тимчасово знизила паливні податки, встановивши денні цінові ліміти.</li>
</ul>
<h2>Чому уряди бояться жорстких рішень</h2>
<ul>
<li>Польський міністр енергетики Мілош Мотика заявив, що жорсткі обмеження можуть спричинити паніку.</li>
<li>Ризик полягає в тому, що заклики до економії можуть спровокувати накопичення пального споживачами й додатково порушити постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Жорсткі заходи й обмеження можуть призвести до паніки. Ми робимо м’які рекомендації й сподіваємося, що водії адаптуються до поточної ситуації. — Мілош Мотика, міністр енергетики Польщі</em></p></blockquote>
<h2>Чому економія все одно може стати неминучою</h2>
<ul>
<li>У 2022 році рекомендації ЄС та Міжнародного енергетичного агентства щодо скорочення енергоспоживання включали дистанційну роботу та зниження швидкості руху.</li>
<li>Кампанія з енергетичних обмежень в Ірландії у 2022 році була пов’язана зі <strong>скороченням споживання електроенергії домогосподарствами на 12%</strong>.</li>
<li>Опитування після вторгнення росії в Україну показало, що <strong>90% німців</strong> свідомо економили енергію для опалення.</li>
<li>Це доводить, що споживачі можуть підтримати економію, якщо розуміють масштаб ризику й бачать чесне пояснення з боку влади.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>У ситуації дефіциту саме так ви знижуєте ціну — скорочуючи попит. А більшість політик, які ми бачимо, фактично збільшують попит. — Міхаель Блосс, депутат Європарламенту від німецьких “зелених”</em></p></blockquote>
<h2>Висновки для споживачів і паливного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Поточна європейська стратегія захищає споживачів тут і зараз</strong>, але не усуває головну причину цінового тиску — високий попит на енергоносії.</li>
<li><strong>Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає збереження напруги:</strong> податкові знижки й цінові обмеження можуть підтримувати споживання пального.</li>
<li><strong>Якщо війна затягнеться, політика може стати жорсткішою.</strong> Більш радикальні заходи можливі у разі тривалого конфлікту.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Якщо війна затягнеться, більш рішучі заходи, безумовно, будуть вжиті. — Енріко Джованніні, колишній міністр інфраструктури та сталої мобільності Італії</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/europes-energy-crisis-response-avoids-consumption-curbs-now-2026-04-29/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30303-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Європа стримує ціни на пальне грошима, але уникає обмеження споживання"/><br /><p>Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія.</p>
<h2>Європа не поспішає обмежувати попит</h2>
<ul>
<li>Країни від Австралії до Єгипту шукають способи економити пальне: заохочують дистанційну роботу, обмежують авіаперельоти або просувають громадський транспорт.</li>
<li><strong>Європа, за кількома обережними винятками, поки не йде цим шляхом.</strong></li>
<li>Причина в тому, що нинішній удар по енергетичному ринку поки не такий сильний, як у 2022 році, коли росія вторглася в Україну та скоротила постачання газу до Європи.</li>
<li>Водночас енергетика й вартість життя залишаються політично чутливими темами після протестів “жовтих жилетів” у Франції у 2018 році через заплановане підвищення податків на дизель.</li>
</ul>
<h2>Гроші замість економії</h2>
<ul>
<li>Аналітики вказують, що уряди охочіше <strong>виділяють кошти на захист домогосподарств</strong>, ніж закликають або змушують їх споживати менше енергії.</li>
<li>За даними Центру енергетики імені Жака Делора, із <strong>понад 180 заходів</strong>, які європейські уряди застосували у відповідь на енергетичний шок, <strong>менше ніж 10</strong> були спрямовані на скорочення споживання енергії.</li>
<li>Європейські уряди вже зобов’язалися спрямувати майже <strong>14 млрд євро</strong>, або <strong>16,38 млрд доларів</strong>, на заходи реагування на енергетичну кризу.</li>
<li>Це значно менше за приблизно <strong>500 млрд євро</strong>, які країни запропонували у 2022 році, але такі витрати все одно створюють додатковий тиск на державні бюджети.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Заходи зі скорочення попиту за своєю природою доволі непопулярні, і політики можуть не хотіти витрачати надто багато політичного капіталу на їх просування. — Фук-Вінь Нгуєн, Центр енергетики імені Жака Делора</em></p></blockquote>
<h2>Ринок нафти й нафтопродуктів: головний ризик</h2>
<ul>
<li><strong>Паливний ринок отримує суперечливий сигнал:</strong> ціни зростають, але державна підтримка пом’якшує цей сигнал для споживачів.</li>
<li>У Німеччині, Іспанії, Польщі та інших країнах застосовуються зниження паливних податків або подібні широкі заходи підтримки.</li>
<li>Такі рішення допомагають водіям і домогосподарствам, але <strong>не стимулюють швидке скорочення споживання бензину й дизелю</strong>.</li>
<li>Польща, зокрема, запровадила обмеження цін на пальне та тимчасово знизила паливні податки, встановивши денні цінові ліміти.</li>
</ul>
<h2>Чому уряди бояться жорстких рішень</h2>
<ul>
<li>Польський міністр енергетики Мілош Мотика заявив, що жорсткі обмеження можуть спричинити паніку.</li>
<li>Ризик полягає в тому, що заклики до економії можуть спровокувати накопичення пального споживачами й додатково порушити постачання.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Жорсткі заходи й обмеження можуть призвести до паніки. Ми робимо м’які рекомендації й сподіваємося, що водії адаптуються до поточної ситуації. — Мілош Мотика, міністр енергетики Польщі</em></p></blockquote>
<h2>Чому економія все одно може стати неминучою</h2>
<ul>
<li>У 2022 році рекомендації ЄС та Міжнародного енергетичного агентства щодо скорочення енергоспоживання включали дистанційну роботу та зниження швидкості руху.</li>
<li>Кампанія з енергетичних обмежень в Ірландії у 2022 році була пов’язана зі <strong>скороченням споживання електроенергії домогосподарствами на 12%</strong>.</li>
<li>Опитування після вторгнення росії в Україну показало, що <strong>90% німців</strong> свідомо економили енергію для опалення.</li>
<li>Це доводить, що споживачі можуть підтримати економію, якщо розуміють масштаб ризику й бачать чесне пояснення з боку влади.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>У ситуації дефіциту саме так ви знижуєте ціну — скорочуючи попит. А більшість політик, які ми бачимо, фактично збільшують попит. — Міхаель Блосс, депутат Європарламенту від німецьких “зелених”</em></p></blockquote>
<h2>Висновки для споживачів і паливного ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Поточна європейська стратегія захищає споживачів тут і зараз</strong>, але не усуває головну причину цінового тиску — високий попит на енергоносії.</li>
<li><strong>Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає збереження напруги:</strong> податкові знижки й цінові обмеження можуть підтримувати споживання пального.</li>
<li><strong>Якщо війна затягнеться, політика може стати жорсткішою.</strong> Більш радикальні заходи можливі у разі тривалого конфлікту.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Якщо війна затягнеться, більш рішучі заходи, безумовно, будуть вжиті. — Енріко Джованніні, колишній міністр інфраструктури та сталої мобільності Італії</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/europes-energy-crisis-response-avoids-consumption-curbs-now-2026-04-29/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/yevropa-strimuye-cini-na-palne-groshima-ale-unikaye-obmezhennya-spozhivannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія готує ринок пального до епохи після бензину й дизелю</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/indiya-gotuye-rinok-palnogo-do-epoxi-pislya-benzinu-j-dizelyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/indiya-gotuye-rinok-palnogo-do-epoxi-pislya-benzinu-j-dizelyu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 11:45:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[ethanol]]></category>
		<category><![CDATA[fuel transition]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[этанол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153881</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30301-Етанол_1.png" alt="Індія готує ринок пального до епохи після бензину й дизелю"/><br />Індія прискорює перехід від бензину й дизельного пального до альтернативних видів пального. Ключовий сигнал — досягнення 20% домішки етанолу в бензині у 2025 році та підготовка до використання E85 і E100. Для нафтового ринку це означає поступове зменшення ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті, але для споживачів перехід не буде простим через можливе зниження паливної ефективності [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30301-Етанол_1.png" alt="Індія готує ринок пального до епохи після бензину й дизелю"/><br /><p>Індія прискорює перехід від бензину й дизельного пального до альтернативних видів пального. Ключовий сигнал — досягнення <strong>20% домішки етанолу в бензині у 2025 році</strong> та підготовка до використання <strong>E85 і E100</strong>. Для нафтового ринку це означає поступове зменшення ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті, але для споживачів перехід не буде простим через можливе зниження паливної ефективності та потребу в сумісних автомобілях.</p>
<h2>Поворот від бензину й дизелю</h2>
<ul>
<li>Міністр транспорту Індії Нітін Гадкарі заявив, що <strong>бензинові й дизельні транспортні засоби не мають майбутнього</strong>.</li>
<li>Індія вже досягла <strong>20% змішування етанолу з бензином у 2025 році</strong>.</li>
<li>Наступний етап — підготовка до <strong>E85</strong> та <strong>E100</strong>, тобто пального з високою або повною часткою етанолу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає майбутнього для дизельних і бензинових транспортних засобів. Якщо ви не змінюватиметеся, будьте обережні. Хорошого майбутнього для бензину й дизелю немає», — Нітін Гадкарі, міністр транспорту Індії</p></blockquote>
<h2>Чому це важливо</h2>
<ul>
<li>Індія імпортує <strong>основну частину сирої нафти</strong>.</li>
<li>Залежність від імпорту нафти робить економіку вразливою до <strong>коливань світових цін</strong> і <strong>геополітичних потрясінь</strong>.</li>
<li>Перехід до етанолу розглядається не лише як екологічний крок, а як <strong>макроекономічна стратегія зменшення нафтової залежності</strong>.</li>
</ul>
<h2>Етанол як головна альтернатива</h2>
<ul>
<li>Етанол виробляють із <strong>цукрової тростини, зерна та аграрних залишків</strong>.</li>
<li>Він може підтримати <strong>сільські доходи</strong> та зменшити потребу в імпорті сирої нафти.</li>
<li>Перехід від E20 до E85 і E100 є продовженням уже сформованої політики, а не раптовим технологічним стрибком.</li>
</ul>
<h2>Ризики для споживачів</h2>
<ul>
<li>Етанол має <strong>нижчу енергетичну щільність</strong>, ніж бензин.</li>
<li>Це може означати <strong>нижчу паливну ефективність</strong> і впливати на витрати водіїв у чутливому до цін ринку.</li>
<li>Старі автомобілі можуть бути несумісними з високими частками етанолу, що створює ризик <strong>фрагментації паливного ринку</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що зміниться для АЗС і автовиробників</h2>
<ul>
<li>Пальне на АЗС може стати різноманітнішим: поруч можуть співіснувати <strong>бензин, дизель і етанольні суміші</strong>.</li>
<li>Автовиробникам потрібні <strong>flex-fuel двигуни</strong>, здатні працювати з різними концентраціями етанолу.</li>
<li>Без синхронних дій держави, автовиробників і паливних компаній масштабування E85 та E100 буде складним.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Домінування бензину й дизелю в Індії зменшується</strong>, бо держава вже формує регуляторну базу для високих етанольних сумішей.</li>
<li><strong>Нафтовий ринок отримає довгостроковий сигнал про зниження ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті</strong>, оскільки Індія прагне зменшити імпортну залежність.</li>
<li><strong>Для споживачів перехід буде поступовим, але відчутним</strong>: вибір автомобіля дедалі більше залежатиме від сумісності з новими видами пального та довгострокових експлуатаційних витрат.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://economictimes.indiatimes.com/industry/energy/oil-gas/100-ethanol-blending-petrol-may-vanish-from-your-nearby-pump-but-that-would-be-fine/articleshow/130600883.cms?from=mdr" target="_blank">The Economic Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30301-Етанол_1.png" alt="Індія готує ринок пального до епохи після бензину й дизелю"/><br /><p>Індія прискорює перехід від бензину й дизельного пального до альтернативних видів пального. Ключовий сигнал — досягнення <strong>20% домішки етанолу в бензині у 2025 році</strong> та підготовка до використання <strong>E85 і E100</strong>. Для нафтового ринку це означає поступове зменшення ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті, але для споживачів перехід не буде простим через можливе зниження паливної ефективності та потребу в сумісних автомобілях.</p>
<h2>Поворот від бензину й дизелю</h2>
<ul>
<li>Міністр транспорту Індії Нітін Гадкарі заявив, що <strong>бензинові й дизельні транспортні засоби не мають майбутнього</strong>.</li>
<li>Індія вже досягла <strong>20% змішування етанолу з бензином у 2025 році</strong>.</li>
<li>Наступний етап — підготовка до <strong>E85</strong> та <strong>E100</strong>, тобто пального з високою або повною часткою етанолу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає майбутнього для дизельних і бензинових транспортних засобів. Якщо ви не змінюватиметеся, будьте обережні. Хорошого майбутнього для бензину й дизелю немає», — Нітін Гадкарі, міністр транспорту Індії</p></blockquote>
<h2>Чому це важливо</h2>
<ul>
<li>Індія імпортує <strong>основну частину сирої нафти</strong>.</li>
<li>Залежність від імпорту нафти робить економіку вразливою до <strong>коливань світових цін</strong> і <strong>геополітичних потрясінь</strong>.</li>
<li>Перехід до етанолу розглядається не лише як екологічний крок, а як <strong>макроекономічна стратегія зменшення нафтової залежності</strong>.</li>
</ul>
<h2>Етанол як головна альтернатива</h2>
<ul>
<li>Етанол виробляють із <strong>цукрової тростини, зерна та аграрних залишків</strong>.</li>
<li>Він може підтримати <strong>сільські доходи</strong> та зменшити потребу в імпорті сирої нафти.</li>
<li>Перехід від E20 до E85 і E100 є продовженням уже сформованої політики, а не раптовим технологічним стрибком.</li>
</ul>
<h2>Ризики для споживачів</h2>
<ul>
<li>Етанол має <strong>нижчу енергетичну щільність</strong>, ніж бензин.</li>
<li>Це може означати <strong>нижчу паливну ефективність</strong> і впливати на витрати водіїв у чутливому до цін ринку.</li>
<li>Старі автомобілі можуть бути несумісними з високими частками етанолу, що створює ризик <strong>фрагментації паливного ринку</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що зміниться для АЗС і автовиробників</h2>
<ul>
<li>Пальне на АЗС може стати різноманітнішим: поруч можуть співіснувати <strong>бензин, дизель і етанольні суміші</strong>.</li>
<li>Автовиробникам потрібні <strong>flex-fuel двигуни</strong>, здатні працювати з різними концентраціями етанолу.</li>
<li>Без синхронних дій держави, автовиробників і паливних компаній масштабування E85 та E100 буде складним.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Домінування бензину й дизелю в Індії зменшується</strong>, бо держава вже формує регуляторну базу для високих етанольних сумішей.</li>
<li><strong>Нафтовий ринок отримає довгостроковий сигнал про зниження ролі традиційних нафтопродуктів у транспорті</strong>, оскільки Індія прагне зменшити імпортну залежність.</li>
<li><strong>Для споживачів перехід буде поступовим, але відчутним</strong>: вибір автомобіля дедалі більше залежатиме від сумісності з новими видами пального та довгострокових експлуатаційних витрат.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://economictimes.indiatimes.com/industry/energy/oil-gas/100-ethanol-blending-petrol-may-vanish-from-your-nearby-pump-but-that-would-be-fine/articleshow/130600883.cms?from=mdr" target="_blank">The Economic Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/indiya-gotuye-rinok-palnogo-do-epoxi-pislya-benzinu-j-dizelyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 07:21:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на енергію]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153880</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br />Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько 700 млн євро на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж 40 днів. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на дизель. Паливний [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br /><p>Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько <strong>700 млн євро</strong> на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж <strong>40 днів</strong>. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на <strong>дизель</strong>.</p>
<h3>Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки</h3>
<ul>
<li>Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд <strong>оцінює подальше продовження</strong> зниження акцизів на пальне після <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Попереднє зниження діяло трохи більше ніж <strong>40 днів</strong> і коштувало бюджету близько <strong>700 млн євро</strong>.</li>
<li>Новий варіант, за словами Мелоні, може бути <strong>коротшим за попередні</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.</p></blockquote>
<h3>Чому дизель виходить на перший план</h3>
<ul>
<li>Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати <strong>більший вплив на дизель, ніж на бензин</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Італії</h3>
<ul>
<li>Італія є <strong>сильно залежною від імпортованої енергії</strong>.</li>
<li>Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених <em>конфліктом США та Ізраїлю з Іраном</em>.</li>
<li>Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.</li>
</ul>
<h3>Бюджетне питання: енергія як безпека</h3>
<ul>
<li>Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.</li>
<li>Зараз така гнучкість прямо передбачена для <strong>оборони та безпеки</strong>.</li>
<li>За механізмом <em>National escape clause</em> країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.</li>
<li>Для оборонних витрат така гнучкість доступна на <strong>2025–2028 роки</strong>, але збільшення дефіциту не має перевищувати <strong>1,5% національного ВВП на рік</strong>.</li>
</ul>
<h3>Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет</h3>
<ul>
<li>Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.</p></blockquote>
<ul>
<li>Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на <strong>0,15 відсоткового пункту ВВП</strong> цього року і наступного, а також на <strong>0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році</strong>.</li>
<li>За словами Мелоні, збільшення на <strong>0,15%</strong> дорівнювало б <strong>3,7 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/italy-pm-says-may-extend-excise-duty-cut-seeks-eu-budget-leeway-energy-2026-04-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30300-Италия.jpg" alt="Італія може продовжити зниження акцизів на пальне через стрибок цін"/><br /><p>Італійський уряд розглядає продовження зниження акцизів на бензин і дизель після 1 травня 2026 року. Рішення має допомогти родинам і бізнесу на тлі зростання цін. Уже витрачено близько <strong>700 млн євро</strong> на зниження акцизів на пальне на період трохи більше ніж <strong>40 днів</strong>. Новий захід може бути коротшим, але з більшим акцентом на <strong>дизель</strong>.</p>
<h3>Паливний ринок: коротке продовження замість широкої підтримки</h3>
<ul>
<li>Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що уряд <strong>оцінює подальше продовження</strong> зниження акцизів на пальне після <strong>1 травня</strong>.</li>
<li>Попереднє зниження діяло трохи більше ніж <strong>40 днів</strong> і коштувало бюджету близько <strong>700 млн євро</strong>.</li>
<li>Новий варіант, за словами Мелоні, може бути <strong>коротшим за попередні</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми оцінюємо подальше продовження, яке може бути коротшим, ніж попередні», — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка Італії.</p></blockquote>
<h3>Чому дизель виходить на перший план</h3>
<ul>
<li>Мелоні зазначила, що нове зниження акцизів, яке обговорюється, може мати <strong>більший вплив на дизель, ніж на бензин</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає, що уряд бачить у дизелі окрему зону ризику для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Такий акцент важливий, оскільки саме дизель є одним із ключових видів пального для транспорту та економічної активності.</li>
</ul>
<h3>Енергетична вразливість Італії</h3>
<ul>
<li>Італія є <strong>сильно залежною від імпортованої енергії</strong>.</li>
<li>Через це країна особливо вразлива до перебоїв у постачанні, спричинених <em>конфліктом США та Ізраїлю з Іраном</em>.</li>
<li>Зростання енергетичних цін напряму тисне на домогосподарства, компанії та державний бюджет.</li>
</ul>
<h3>Бюджетне питання: енергія як безпека</h3>
<ul>
<li>Мелоні закликала Європейську комісію дозволити країнам ЄС пом’якшувати енергетичні витрати за рахунок бюджетної гнучкості.</li>
<li>Зараз така гнучкість прямо передбачена для <strong>оборони та безпеки</strong>.</li>
<li>За механізмом <em>National escape clause</em> країни ЄС можуть перевищувати бюджетні ліміти у винятково несприятливих економічних обставинах або для збільшення оборонних витрат.</li>
<li>Для оборонних витрат така гнучкість доступна на <strong>2025–2028 роки</strong>, але збільшення дефіциту не має перевищувати <strong>1,5% національного ВВП на рік</strong>.</li>
</ul>
<h3>Позиція уряду: ціни на пальне — пріоритет</h3>
<ul>
<li>Міністр економіки Джанкарло Джорджетті заявив, що витрати, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, мають розглядатися так само, як витрати, спричинені війною в Україні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я б вважав незручним просити бюджетну гнучкість для оборонних витрат, а не для енергетичних витрат», — Джанкарло Джорджетті, міністр економіки Італії.</p></blockquote>
<ul>
<li>Італія раніше планувала збільшити оборонні витрати на <strong>0,15 відсоткового пункту ВВП</strong> цього року і наступного, а також на <strong>0,2 відсоткового пункту ВВП у 2028 році</strong>.</li>
<li>За словами Мелоні, збільшення на <strong>0,15%</strong> дорівнювало б <strong>3,7 млрд євро</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Обмеження цін на пальне є «головним пріоритетом» уряду, — Джорджа Мелоні.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/italy-pm-says-may-extend-excise-duty-cut-seeks-eu-budget-leeway-energy-2026-04-28/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/italiya-mozhe-prodovzhiti-znizhennya-akciziv-na-palne-cherez-stribok-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія готується імпортувати бензин з Азії через удари дронів по НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/03/rosiya-gotuyetsya-importuvati-benzin-z-azi%d1%97-cherez-udari-droniv-po-npz/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/03/rosiya-gotuyetsya-importuvati-benzin-z-azi%d1%97-cherez-udari-droniv-po-npz/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 03 Oct 2025 07:03:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[Drones]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[shortages]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[дефицит]]></category>
		<category><![CDATA[дрони]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153281</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29926-НПЗ_россия.jpg" alt="росія готується імпортувати бензин з Азії через удари дронів по НПЗ"/><br />росія планує наростити імпорт бензину з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї після різкого скорочення внутрішнього виробництва. Дефіцит пального в окремих регіонах країни пов’язаний із масованими ударами українських дронів по нафтопереробних заводах, що вивели з ладу до 40% потужностей. уряд рф скасував 5% мито на імпорт з азійських країн та запровадив заборону на експорт бензину [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29926-НПЗ_россия.jpg" alt="росія готується імпортувати бензин з Азії через удари дронів по НПЗ"/><br /><p>росія планує наростити імпорт бензину з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї після різкого скорочення внутрішнього виробництва. Дефіцит пального в окремих регіонах країни пов’язаний із масованими ударами українських дронів по нафтопереробних заводах, що вивели з ладу до 40% потужностей. уряд рф скасував 5% мито на імпорт з азійських країн та запровадив заборону на експорт бензину й дизеля. Такі дії суттєво вплинуть на конкуренцію та баланс сил на регіональних ринках нафти.</p>
<h2>Викликі та рішення для ринку пального</h2>
<h3>Причини кризи</h3>
<ul>
<li><strong>Удари дронів</strong> по нафтопереробних заводах рф пошкодили щонайменше 10 підприємств.</li>
<li>До 40% внутрішніх потужностей з переробки нафти було виведено з експлуатації.</li>
<li>Внаслідок цього виник дефіцит бензину й дизеля у кількох регіонах.</li>
</ul>
<h3>Заходи уряду рф</h3>
<ul>
<li><strong>Імпорт пального</strong> з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї.</li>
<li>Скасування <em>5% мита</em> на імпорт з азійських країн для спрощення постачання.</li>
<li>Продовження заборони на експорт бензину та заборона експорту дизеля для трейдерів.</li>
<li>Розгляд відновлення використання <strong>моноетиланіліну (MMA)</strong> як присадки, попри її токсичність та заборону в більшості країн.</li>
</ul>
<h3>Коментарі влади</h3>
<blockquote><p>“Наразі в росії спостерігається незначний дефіцит нафтопродуктів, який влада намагається покривати резервами, як це завжди робилося” — заступник прем’єр-міністра олександр новак.</p></blockquote>
<h3>Наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Азійські постачальники</strong> отримають додатковий доступ до російського ринку, що може стимулювати конкуренцію між Китаєм, Південною Кореєю та Сінгапуром.</li>
<li><strong>Європейський ринок</strong> може зазнати змін у балансі попиту, оскільки росія спрямовує ресурси на внутрішні потреби.</li>
<li><em>Відновлення токсичних присадок</em> може знизити якість екологічних стандартів і стати тимчасовим заходом у кризових умовах.</li>
</ul>
<p>Дії рф відображають загострення ситуації на енергетичному ринку та демонструють залежність від зовнішніх джерел постачання, що в середньостроковій перспективі може послабити її позиції як експортера.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russia-to-Import-Gasoline-from-Asia-as-Drone-Hits-Cripple-Refineries.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29926-НПЗ_россия.jpg" alt="росія готується імпортувати бензин з Азії через удари дронів по НПЗ"/><br /><p>росія планує наростити імпорт бензину з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї після різкого скорочення внутрішнього виробництва. Дефіцит пального в окремих регіонах країни пов’язаний із масованими ударами українських дронів по нафтопереробних заводах, що вивели з ладу до 40% потужностей. уряд рф скасував 5% мито на імпорт з азійських країн та запровадив заборону на експорт бензину й дизеля. Такі дії суттєво вплинуть на конкуренцію та баланс сил на регіональних ринках нафти.</p>
<h2>Викликі та рішення для ринку пального</h2>
<h3>Причини кризи</h3>
<ul>
<li><strong>Удари дронів</strong> по нафтопереробних заводах рф пошкодили щонайменше 10 підприємств.</li>
<li>До 40% внутрішніх потужностей з переробки нафти було виведено з експлуатації.</li>
<li>Внаслідок цього виник дефіцит бензину й дизеля у кількох регіонах.</li>
</ul>
<h3>Заходи уряду рф</h3>
<ul>
<li><strong>Імпорт пального</strong> з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї.</li>
<li>Скасування <em>5% мита</em> на імпорт з азійських країн для спрощення постачання.</li>
<li>Продовження заборони на експорт бензину та заборона експорту дизеля для трейдерів.</li>
<li>Розгляд відновлення використання <strong>моноетиланіліну (MMA)</strong> як присадки, попри її токсичність та заборону в більшості країн.</li>
</ul>
<h3>Коментарі влади</h3>
<blockquote><p>“Наразі в росії спостерігається незначний дефіцит нафтопродуктів, який влада намагається покривати резервами, як це завжди робилося” — заступник прем’єр-міністра олександр новак.</p></blockquote>
<h3>Наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Азійські постачальники</strong> отримають додатковий доступ до російського ринку, що може стимулювати конкуренцію між Китаєм, Південною Кореєю та Сінгапуром.</li>
<li><strong>Європейський ринок</strong> може зазнати змін у балансі попиту, оскільки росія спрямовує ресурси на внутрішні потреби.</li>
<li><em>Відновлення токсичних присадок</em> може знизити якість екологічних стандартів і стати тимчасовим заходом у кризових умовах.</li>
</ul>
<p>Дії рф відображають загострення ситуації на енергетичному ринку та демонструють залежність від зовнішніх джерел постачання, що в середньостроковій перспективі може послабити її позиції як експортера.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russia-to-Import-Gasoline-from-Asia-as-Drone-Hits-Cripple-Refineries.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/03/rosiya-gotuyetsya-importuvati-benzin-z-azi%d1%97-cherez-udari-droniv-po-npz/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/palne/feed/ ) in 1.06332 seconds, on May 9th, 2026 at 7:10 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 9th, 2026 at 8:10 am UTC -->