Бензин і дизель у США поки залишаються широко доступними, але рекордні ціни та окремі випадки відсутності дизпалива на АЗС посилюють побоювання щодо подальшого забезпечення ринку. Якщо ситуація з постачанням не покращиться, проблема може перейти від високої ціни до фізичної недоступності пального в окремих регіонах.

Відстань до джерел постачання дедалі сильніше впливає на ціну

Після війни США та Ізраїлю з Іраном ціни на дизель і бензин різко зросли, хоча обидва види пального залишалися доступними. Тепер окремі власники АЗС повідомляють про відсутність дизеля, хоча поки це має локальний характер.

Регіональна різниця в цінах уже значна. Станом на 20 вересня середня ціна дизеля у Техасі становила $5,9779 за галон, а бензину Regular — $3,9480 за галон. У Каліфорнії дизель коштував у середньому $8,4244 за галон, а бензин — $6,1533 за галон.

У матеріалі різницю пов’язують із близькістю до НПЗ і нафтовидобутку, а також зі складнішими вимогами до перероблення у Каліфорнії.

Високі ціни вже впливають на авіацію

Проблема не обмежується автомобільним транспортом. Кілька авіакомпаній оголосили про скорочення кількості рейсів у відповідь на подорожчання авіаційного пального.

Наступною фазою енергетичної кризи може стати не лише різниця в локальній вартості енергії, а й різниця у фізичній доступності пального.

«Ринок перейшов від проблеми ціни, яку вирішують гроші, до проблеми фізичного постачання, яку самі лише гроші не вирішують».

Ключові ризики — логістика та платоспроможність

Доступність бензину, дизеля та авіаційного пального, за матеріалом, дедалі більше визначатиметься двома чинниками.

• Фізична близькість до постачання. Пальне має бути доставлене саме туди й саме тоді, коли воно потрібне. Запізніле постачання авіапального не компенсує вже скасовані рейси.
• Здатність оплачувати пальне. Компанії, яким раніше вистачало оборотних коштів, можуть зіткнутися з труднощами через різке зростання цін.

Найбільш уразливі імпортозалежні та логістично складні ринки

Серед зон ризику названі Північно-Західна Європа та внутрішні ринки, залежні від імпорту й зимового попиту, узбережжя Мексиканської затоки США, імпортозалежні ринки, що розвиваються, а також аеропорти з концентрованими та складними для заміщення джерелами постачання.

Окремий ризик для ринків, що розвиваються, полягає в тому, що валютні та фінансові обмеження можуть виникнути раніше, ніж фізично закінчаться запаси.

«Або пропозиція відновиться, або споживання впаде. І падіння споживання — це не вихід із кризи. Це момент, коли криза настає».

Запаси наближаються до мінімально необхідного рівня

Запаси нафтопродуктів наблизилися до мінімальних операційних рівнів. Це означає, що щоденне споживання дедалі більше має відповідати фактичному щоденному виробництву.

Якщо постачання не відновиться, частині споживачів доведеться скорочувати використання нафтопродуктів або повністю відмовлятися від них для окремих потреб. Саме це може перетворити нинішню кризу високих цін на кризу фізичної доступності пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Maritime Activity Reports із посиланням на Reuters повідомив, що рух товарних суден через Ормузьку протоку скоротився до трьох суден у середу. Днем раніше через протоку пройшли 12 суден, а 10-денний середній показник становив близько 17 суден.

Зниження транзиту через Ормуз підсилює ризики для морської логістики енергоресурсів і нафтопродуктів.

За попередніми даними відстеження суден, наведеними в матеріалі, показник не включає судна, які могли пройти протоку з вимкненими транспондерами AIS для уникнення виявлення. Із трьох зафіксованих суден порожній Supramax dry bulk увійшов у протоку іранським маршрутом, порожній танкер нафтопродуктів увійшов через «темний» маршрут, а Panamax-танкер вийшов із протоки також «темним» маршрутом.

Джерело пов’язує падіння судноплавства із загостренням війни в Перській затоці. У матеріалі зазначено, що саудівська авіація завдала ударів по Ємену, а хусити запускали дрони та ракети по саудівських містах. Також ідеться про просування хуситів уздовж узбережжя Червоного моря, атаки на Саудівську Аравію та пошкодження саудівського трубопроводу East-West.

Окремо вказано, що в Червоному морі кількість проходів через протоку Баб-ель-Мандеб у середу знизилася до 21 судна проти 24 суден днем раніше. Для ринку нафтопродуктів це означає посилення уваги до вузьких місць морської логістики, оскільки Ормуз і Баб-ель-Мандеб є важливими коридорами для енергетичних вантажів.

У матеріалі не наведено окремих цінових індикаторів для LPG або котирувань Platts чи Argus. Водночас джерело прямо фіксує зміну кількості суден, типи суден і географію ризику, що має значення для оцінки логістичних обмежень на ринку нафтопродуктів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Maritime Activity Reports / Reuters.

Судноплавний рух через Ормузьку протоку у четвер скоротився до однозначного показника. За попередніми даними Kpler, які наводить Reuters, за останні 24 години протокою пройшли лише сім суден із увімкненими системами позиціювання.

Ринок переоцінює тривалість і масштаб конфлікту

За матеріалом Oilprice.com, із посиланням на Reuters і попередні дані відстеження суден Kpler станом на ранок п’ятниці, у четвер через Ормузьку протоку пройшли лише сім суден: два — на вихід і п’ять — на вхід.

Це нижче за 10-денний середній показник у 15 суден, які проходили критичним морським вузлом в обох напрямках. У матеріалі уточнюється, що ці дані враховують лише судна з увімкненими системами позиціювання.

Водночас кількість так званих «темних» проходів, імовірно, значно вища. Оператори суден і покупці сировинних товарів можуть вимикати AIS-системи, щоб уникнути виявлення та ризику атаки в районі Ормузької протоки.

Судновласники та експортери енергоносіїв діють обережніше

Судновласники та експортери енергоносіїв дедалі обережніше проходять через Ормузьку протоку на тлі повторної ескалації бойових дій, ударів по танкерах і відносно нової загрози з боку пов’язаних з Іраном хуситів у Червоному морі, які націлюються на саудівські вантажі.

Ціни на нафту цього тижня піднялися вище $100 за барель. На початку п’ятниці вони рухалися до завершення торговельного тижня вище позначки $100 за барель уперше з травня.

Бойові дії на Близькому Сході тривають, а перспективи мирних переговорів між США та Іраном виглядають більш віддаленими, ніж кілька тижнів тому.

ING: ринок визнає загрозу регіональному постачанню

Стратеги ING з сировинних ринків Воррен Паттерсон і Ева Мантей у записці рано в п’ятницю зазначили, що стійкість нафтових цін відображає переоцінку ринком тривалості та тяжкості конфлікту.

«Стійкість нафти відображає ринок, який тепер переоцінює як тривалість, так і серйозність конфлікту, разом із чіткішим усвідомленням зростальної загрози для регіонального постачання», — написали Воррен Паттерсон і Ева Мантей.

«Хоча значні обсяги все ще рухаються через Ормузьку протоку, потоки залишаються значно нижчими за довоєнні рівні, підкреслюючи, наскільки крихкою стала ситуація», — додали стратеги ING.

Потоки нафти й нафтопродуктів залишаються удвічі нижчими за довоєнні

Більшість оцінок вказує, що через Ормузьку протоку наразі виходить близько 10 млн барелів на добу сирої нафти й нафтопродуктів. Із цього обсягу приблизно 9 млн барелів на добу припадає на сиру нафту.

Однак ці обсяги залишаються вдвічі нижчими за довоєнний рівень. Одночасно постачання пального залишається сильно обмеженим, що додатково тисне на дуже напружені ринки середніх дистилятів.

Для нафтового ринку це означає, що проблема Ормузької протоки вже не обмежується лише рухом танкерів. Зниження видимих проходів суден, ризик «темних» транзитів, атаки на танкери та загроза судноплавству в Червоному морі формують ширший логістичний ризик для сирої нафти, нафтопродуктів і середніх дистилятів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Reuters повідомило, що 2 вересня Brent подорожчав на 98 центів, або 1%, до $95,63 за барель, а WTI — на 79 центів, або 0,9%, до $91,01 за барель. Ринок реагував на нові удари США та Ірану й ризики для фізичних потоків енергоресурсів через регіон.

Ціновий сигнал для нафтопродуктів залишається напруженим: ринок одночасно оцінює військові ризики, запаси та реальний рух суден через Ормуз.

2 вересня 2026 року Reuters повідомило, що Brent завершив волатильну торгову сесію зростанням на 1%. Контракти Brent закрилися на рівні $95,63 за барель, додавши 98 центів. WTI зріс на 79 центів, або 0,9%, до $91,01 за барель. Протягом сесії обидва бенчмарки коливалися між зростанням до $2 за барель і падінням на $1 за барель, а їхні внутрішньоденні максимуми стали найвищими з 24 липня.

За даними Reuters, нове загострення стало найбільшим обміном ударами між Тегераном і Вашингтоном із липня. США завдали ударів по південному узбережжю Ірану, а Іран атакував американські бази в регіоні.

Окремий ціновий фактор — фізична логістика. Reuters зазначає, що після початку війни Іран фактично закрив рух через протоку Ормуз, яка до конфлікту забезпечувала близько п’ятої частини світового споживання нафти та скрапленого природного газу. Попередні дані Kpler показали, що через протоку пройшли чотири товарні судна проти 10-денного середнього рівня близько 13.

У США Управління енергетичної інформації повідомило про скорочення запасів нафти на 4,5 млн барелів за тиждень. Опитані Reuters аналітики очікували зниження лише на 1,1 млн барелів. Reuters також зазначає, що країни намагаються стримувати зростання цін, шукаючи інші джерела постачання та спираючись на резерви, які також скоротилися.

Марк Шефер, директор брокерської компанії Liquidity Energy: «Ключове питання — чи призведе поновлення боїв до нового погіршення фізичних потоків через регіон».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Сполучені Штати 22 червня видали 60-денну генеральну ліцензію, яка дозволяє виробництво, доставку та продаж сирої нафти, нафтохімічної продукції й нафтопродуктів іранського походження. Рішення стало частиною домовленостей між Вашингтоном і Тегераном та безпосередньо збільшує потенційну доступність іранського ресурсу на світовому ринку.

Тимчасове послаблення санкцій повертає додатковий ресурс на ринок на тлі відновлення Ормузької протоки

Генеральна ліцензія Міністерства фінансів США діє до 21 серпня 2026 року. Вона дозволяє не лише продаж нафти й нафтопродуктів, а й пов’язані з цими операціями послуги, включно з банківськими операціями, страхуванням і транспортуванням.

Ліцензія також допускає ввезення іранської нафти до США, якщо це необхідно для завершення продажу, доставки або розвантаження. Reuters зазначає, що США фактично не імпортували значних обсягів іранської нафти після запровадження санкцій.

Рішення було ухвалено після переговорів між США та Іраном. За інформацією американської сторони, рамкова домовленість передбачала вільний транзит через Ормузьку протоку та допуск інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії.

«Міністерство фінансів видало тимчасову 60-денну генеральну ліцензію, що дозволяє виробництво, доставку та продаж іранської нафти», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Рада міністрів Іраку схвалила експорт нафти через різні міжнародні та внутрішні компанії з 1 вересня 2026 року. S&P Global Energy повідомило про рішення 19 серпня. Одночасно уряд дозволив створювати додаткові маршрути експорту та імпорту, імпортувати нафтопродукти й відновити інфраструктуру іраксько-турецького нафтопроводу.

Ірак намагається збільшити експортні та імпортні можливості після падіння видобутку й майже повного закриття Ормузької протоки

Нині весь іракський нафтовий експорт здійснює державна маркетингова організація SOMO. За останнім опитуванням Platts щодо ОПЕК+, Ірак у липні видобував 2,6 млн барелів на добу й залишався другим за обсягом виробником нафти в ОПЕК. До конфлікту з Іраном у лютому видобуток становив 3,22 млн барелів на добу.

У межах заходів із розширення експортних та імпортних потужностей уряд також дозволив закупівлю сирої нафти зі знижкою 30% до ціни SOMO або ціни, передбаченої федеральним бюджетом, залежно від того, яка з них нижча. Правило набуде чинності 1 вересня, а базова ціна визначатиметься щороку.

SOMO не надала S&P Global Energy оперативного коментаря щодо рішення.

Ірак паралельно працює над диверсифікацією маршрутів. Серед напрямів, які називає S&P Global Energy, — трубопровід до сирійського порту Баніяс та маршрут із Басри до турецького Джейхана через Кіркук. Міністр нафти отримав повноваження затверджувати й інші транспортні маршрути для експорту та імпорту нафти, а також імпорт нафтопродуктів.

Державній Oil Pipelines Co. дозволено розширювати наливну інфраструктуру. Уряд також погодив відновлення станції IT2A та допоміжної розвантажувальної станції IT1 потужністю 300 тис. барелів на добу. Ці об’єкти є частиною трубопровідної системи, що з’єднує родовища північного Іраку з середземноморським портом Джейхан.

Platts оцінив нафту Basrah Medium 18 серпня у $63,48 за барель проти недавнього максимуму $110,65 за барель 7 квітня.

Уряд заявив, що інфраструктурні роботи мають сприяти «швидкому постачанню імпортованої сировини без порушення принципів конкуренції та прозорості».

Джерело: Terminal. За матеріалами: S&P Global Energy

11 серпня в протоці Баб-ель-Мандеб було атаковано єгипетське вантажне судно Tihamah. Саме судно не було нафтовим танкером, тому інцидент не означає фактичного скорочення постачання нафти або пального. Водночас атака сталася на критичному маршруті між Аравійським морем, Червоним морем і Суецьким каналом, де середній рух суден уже скоротився до 32 на добу проти 50 до запровадження хуситської блокади.

Новий інцидент стався на маршруті постачання нафти з Перської затоки до Європи

Reuters 11 серпня повідомив, що невелике вантажне судно Tihamah, яке належить єгипетським власникам, було атаковане поблизу острова Перім у Баб-ель-Мандебській протоці. За даними Міністерства транспорту Ємену, загинули четверо членів екіпажу, після атаки команда втратила контроль над судном. UK Maritime Trade Operations отримала повідомлення про ураження судна невідомим снарядом.

Важливо розмежовувати сам інцидент і його значення для паливного ринку: Tihamah не перевозив підтверджену Reuters партію сирої нафти, бензину або LPG. Отже, прямої втрати нафтового вантажу джерело не фіксує. Ризик виникає на іншій ланці — безпеці морського маршруту. Reuters зазначає, що судноплавство через Баб-ель-Мандеб і Червоне море вже більш ніж удвічі нижче рівнів до хвилі атак 2023–2025 років. Після оголошення хуситами нової блокади середня кількість проходів минулого тижня знизилася до 32 суден на добу проти приблизно 50 до блокади.

Масштаб нафтового потоку через цей коридор залишається значним. У серпневому Short-Term Energy Outlook EIA оцінює, що у другому кварталі 2026 року через Баб-ель-Мандеб проходило в середньому 8,1 млн барелів на добу сирої нафти та інших нафтових рідин проти 5,4 млн барелів на добу у четвертому кварталі 2025 року. Зростання частково пов’язане з перенаправленням Saudi Arabia частини нафти через трубопровід East-West до порту Янбу на Червоному морі після обмежень в Ормузькій протоці.

Для Європи Баб-ель-Мандеб має пряме логістичне значення. EIA визначає Баб-ель-Мандеб, Суецький канал і трубопровід SUMED як стратегічні маршрути постачання нафти з Перської затоки до Європи. При неможливості проходу Червоним морем танкерам доводиться обходити Африку через мис Доброї Надії, що збільшує тривалість рейсу й транспортні витрати. Для чистих нафтопродуктів такий обхід також означає довший оборот танкерного флоту й меншу ефективну доступність тоннажу.

Ризик посилюється тим, що інший ключовий маршрут регіону вже працює з великими обмеженнями. «Термінал» повідомляв, що Ормузька протока залишається обмеженою для потоків LPG, а 11 серпня писав про ризики для НПЗ Jazan на тлі порушеного судноплавства. Таким чином, атака в Баб-ель-Мандебі не створила підтвердженої зупинки нафтового потоку, але додала окремий ризик другому морському коридору, через який можуть перенаправлятися вантажі в умовах обмеженого Ормузу.

Джерела: Reuters, 11 серпня 2026 року; U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook; EIA, World Oil Transit Chokepoints.

Kpler прогнозує, що маржа перероблення нафти залишатиметься високою в другій половині 2026 року. Причинами названо затримку зростання пропозиції нафтопродуктів, ризики технічного обслуговування, обмежені операції російських НПЗ, стійкий попит на транспортне пальне та відносно низькі запаси продуктів у ключових хабах.

Ринок нафтопродуктів залишається напруженим попри відновлення ринку сирої нафти

За оцінкою Kpler, відновлення ринків сирої нафти не означає такої самої нормалізації крек-спредів нафтопродуктів і маржі перероблення. Крек-спред — це різниця між вартістю сирої нафти та ціною отриманих із неї нафтопродуктів. Саме цей показник відображає економіку перероблення для НПЗ.

У другій половині 2026 року підтримку маржі можуть забезпечувати нижчі ціни на нафту, затримка відновлення пропозиції готових продуктів, підвищені ризики ремонтів, обмежена робота російських НПЗ, стабільний попит на транспортне пальне та низькі запаси нафтопродуктів.

Близький Схід і російські НПЗ залишаються чинниками обмеженої пропозиції

Kpler очікує, що відновлення експорту нафтопродуктів із Близького Сходу займе ще 3–4 місяці, а для окремих об’єктів може тривати довше. Видобувні потужності регіону повертаються в роботу, однак досягнення стабільних операційних показників та відновлення експортних потоків потребує часу.

Окремим фактором залишається російська нафтопереробка. За даними Kpler, у червні перероблення нафти в росії впало до багаторічних мінімумів — 4,1 млн барелів на добу. У липні–вересні очікуваний рівень перероблення становить близько 4,4–5,0 млн барелів на добу через повторні атаки на інфраструктуру та тривалі ремонтні роботи.

Навіть у разі зменшення атак залишкові потреби в технічному обслуговуванні можуть утримувати російське перероблення нижче історичних рівнів у другій половині 2026 року. Це обмежує пропозицію готових продуктів на ринку.

Китай не компенсує дефіцит через квоти на експорт

Kpler не очікує, що Китай стане ключовим постачальником нафтопродуктів у другій половині 2026 року. Перероблення нафти в країні залишається низьким принаймні до серпня, імпорт сирої нафти близький до десятирічних мінімумів, а квоти на експорт нафтопродуктів продовжують обмежувати зростання експорту та стримувати перероблення.

Осінній ремонт НПЗ може посилити напруження в четвертому кварталі

Нафтопереробники у США, Європі та Індії відклали або мінімізували весняне технічне обслуговування, щоб максимально завантажити виробничі потужності. Це вказує на більш інтенсивний сезон ремонтів у четвертому кварталі.

За оцінкою Kpler, така ситуація зменшить перероблення нафти саме тоді, коли сезонне технічне обслуговування досягає піку. Для ринку це означає додаткове обмеження пропозиції нафтопродуктів.

Дефіцит транспортного пального може зрости восени

Баланс транспортного пального, до якого входять бензин, реактивне пальне, гас і газойль, у третьому кварталі очікується на рівні мінус 400 тис. барелів на добу. Для порівняння, у третьому кварталі минулого року ринок мав надлишок приблизно 700 тис. барелів на добу.

Kpler прогнозує, що дефіцит може розширитися до приблизно 500 тис. барелів на добу в жовтні–листопаді, після чого у грудні очікується поступове відновлення.

Низькі запаси підвищують ризик цінових стрибків

Запаси нафтопродуктів у ключових хабах залишаються відносно низькими. Йдеться, зокрема, про США, де враховуються бензин і дизель, а також про Сінгапур, Фуджейру та ARA.

Обмежені запаси зменшують здатність ринку поглинати зупинки НПЗ, погодні збої, несподівані аварії або сильний попит. У таких умовах реакція цін на шоки пропозиції може бути сильнішою.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Kpler.

У Short-Term Energy Outlook від 7 липня U.S. Energy Information Administration знизила оцінку цін на нафту після часткового відновлення постачання через Ормузьку протоку. Агентство прогнозує Brent на рівні $74 за барель у третьому кварталі 2026 року та $65 за барель у 2027 році.

Офіційний прогноз США показує швидше послаблення нафтового балансу після піку воєнної напруги

EIA повідомила, що 18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння для завершення конфлікту та відкриття Ормузької протоки. Після цього агентство підвищило очікування щодо світового видобутку нафти на решту року.

За прогнозом EIA, більша частина видобутку нафти повернеться майже до довоєнних середніх рівнів до кінця року, а більшість зупиненого видобутку — у першому кварталі 2027 року. Агентство очікує скорочення світових запасів нафти на 2,2 млн барелів на добу у третьому кварталі 2026 року. Це менше, ніж понад 7 млн барелів на добу в червневому прогнозі та 5 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.

Brent у середньому коштував $85 за барель у червні, що на $22 менше, ніж у травні, та на $32 нижче квітневого піку. Прогноз середньої ціни Brent на 2026 рік знижено до $82 за барель проти $95 у попередньому прогнозі. Для 2027 року оцінку знижено до $65 за барель проти $79.

Для ринку нафтопродуктів EIA прогнозує середню роздрібну ціну дизельного пального у США на рівні $4,61 за галон у 2026 році та $4,02 за галон у 2027 році. Агентство також зазначило, що НПЗ підтримували виробництво дистилятів через високий глобальний попит.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Європейська комісія 26 червня повідомила, що Oil Coordination Group обговорила безпеку нафтового постачання ЄС на тлі переговорів на Близькому Сході. Група зазначила: торговельні потоки повільно відновлюються, але постачанню з регіону потрібен час, щоб дістатися Європи.

ЄС не оголосив про кризу постачання, але залишив моніторинг нафтового ринку активним

На засіданні Oil Coordination Group Єврокомісія та країни ЄС розглянули ситуацію із безпекою нафтового постачання після повідомлень про переговори на Близькому Сході. За повідомленням Комісії, група взяла до уваги дані про те, що торговельні потоки почали повільно відновлюватися після меморандуму про взаєморозуміння, підписаного між США та Іраном попереднього тижня.

Водночас у повідомленні прямо зазначено, що постачанню з регіону потрібен час, щоб дістатися Європи. Це важлива деталь для ринку нафтопродуктів: навіть після політичного сигналу про відновлення руху фізична логістика не повертається до нормального режиму миттєво.

Єврокомісія також повідомила, що ринок нафтопродуктів загалом показав глибину та стійкість, а колективні дії Міжнародного енергетичного агентства допомогли створити для ЄС додаткове джерело постачання. Окремо згадано ринок авіапального: вплив закриття Ормузької протоки вдалося обмежити завдяки частковому заміщенню втрачених близькосхідних обсягів імпортом з інших джерел і збільшенню виробництва в ЄС.

Щодо сирої нафти група зазначила, що ситуація наразі стабільна, значною мірою завдяки скороченню світових запасів за останні місяці. Комісія і країни ЄС підкреслили потребу в подальшій координації та моніторингу безпеки нафтового постачання.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.