У Short-Term Energy Outlook від 7 липня U.S. Energy Information Administration знизила оцінку цін на нафту після часткового відновлення постачання через Ормузьку протоку. Агентство прогнозує Brent на рівні $74 за барель у третьому кварталі 2026 року та $65 за барель у 2027 році.

Офіційний прогноз США показує швидше послаблення нафтового балансу після піку воєнної напруги

EIA повідомила, що 18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння для завершення конфлікту та відкриття Ормузької протоки. Після цього агентство підвищило очікування щодо світового видобутку нафти на решту року.

За прогнозом EIA, більша частина видобутку нафти повернеться майже до довоєнних середніх рівнів до кінця року, а більшість зупиненого видобутку — у першому кварталі 2027 року. Агентство очікує скорочення світових запасів нафти на 2,2 млн барелів на добу у третьому кварталі 2026 року. Це менше, ніж понад 7 млн барелів на добу в червневому прогнозі та 5 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року.

Brent у середньому коштував $85 за барель у червні, що на $22 менше, ніж у травні, та на $32 нижче квітневого піку. Прогноз середньої ціни Brent на 2026 рік знижено до $82 за барель проти $95 у попередньому прогнозі. Для 2027 року оцінку знижено до $65 за барель проти $79.

Для ринку нафтопродуктів EIA прогнозує середню роздрібну ціну дизельного пального у США на рівні $4,61 за галон у 2026 році та $4,02 за галон у 2027 році. Агентство також зазначило, що НПЗ підтримували виробництво дистилятів через високий глобальний попит.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Європейська комісія 26 червня повідомила, що Oil Coordination Group обговорила безпеку нафтового постачання ЄС на тлі переговорів на Близькому Сході. Група зазначила: торговельні потоки повільно відновлюються, але постачанню з регіону потрібен час, щоб дістатися Європи.

ЄС не оголосив про кризу постачання, але залишив моніторинг нафтового ринку активним

На засіданні Oil Coordination Group Єврокомісія та країни ЄС розглянули ситуацію із безпекою нафтового постачання після повідомлень про переговори на Близькому Сході. За повідомленням Комісії, група взяла до уваги дані про те, що торговельні потоки почали повільно відновлюватися після меморандуму про взаєморозуміння, підписаного між США та Іраном попереднього тижня.

Водночас у повідомленні прямо зазначено, що постачанню з регіону потрібен час, щоб дістатися Європи. Це важлива деталь для ринку нафтопродуктів: навіть після політичного сигналу про відновлення руху фізична логістика не повертається до нормального режиму миттєво.

Єврокомісія також повідомила, що ринок нафтопродуктів загалом показав глибину та стійкість, а колективні дії Міжнародного енергетичного агентства допомогли створити для ЄС додаткове джерело постачання. Окремо згадано ринок авіапального: вплив закриття Ормузької протоки вдалося обмежити завдяки частковому заміщенню втрачених близькосхідних обсягів імпортом з інших джерел і збільшенню виробництва в ЄС.

Щодо сирої нафти група зазначила, що ситуація наразі стабільна, значною мірою завдяки скороченню світових запасів за останні місяці. Комісія і країни ЄС підкреслили потребу в подальшій координації та моніторингу безпеки нафтового постачання.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.

Рада ЄС 15 червня ухвалила новий пакет обмежувальних заходів, який, зокрема, спрямований на енергетичні доходи росії та екосистему так званого тіньового флоту. Загалом до пакета включено 34 фізичні особи та 47 юридичних осіб.

Санкційний фокус ЄС зміщується не лише на видобуток і продаж енергоресурсів, а й на логістичні мережі, які забезпечують експорт сирої нафти та нафтопродуктів.

За повідомленням Ради ЄС, окремий блок заходів стосується двох фізичних осіб і 24 структур, пов’язаних із транспортуванням і експортом сирої нафти або нафтопродуктів із росії, зокрема через тіньовий флот. У документі цей флот визначено як інструмент обходу санкцій ЄС і загрозу для морської безпеки та довкілля.

До переліку включено, зокрема, Lukoil-Western Siberia, а також компанії в росії, Ліберії, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Азербайджані та Гонконгу. Рада ЄС зазначила, що заходи мають обмежити можливості росії отримувати доходи від енергетичного експорту.

Для ринку нафти й нафтопродуктів це рішення має логістичний вимір: обмеження спрямовані на мережі судноплавства, експорту та посередницькі структури, які працюють із потоками російської нафти й нафтопродуктів. Джерело не наводить оцінки впливу на конкретні ціни, але прямо пов’язує заходи з енергетичними доходами та морськими перевезеннями.

«Сьогодні ми схвалили черговий пакет санкцій, щоб посилити тиск на росію для припинення війни. Ці заходи влучають у серце військово-промислового комплексу росії, її тіньового флоту та мереж, які живлять гібридні атаки москви проти Європи», — заявила Кая Каллас, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Council of the European Union.

Світовий ринок нафти може зіткнутися з тривалим дефіцитом запасів і стійко високими цінами навіть за умови подальшого відновлення потоків через Ормузьку протоку. Такий висновок міститься в новому аналізі Enverus Intelligence Research від 11 червня 2026 року.

Запаси нафти й нафтопродуктів можуть впасти до 20-річного мінімуму

Enverus Intelligence Research, або EIR, у звіті про наслідки збою в Ормузькій протоці зазначила, що учасники ринку можуть недооцінювати довгостроковий вплив уже понесених втрат постачання на глобальні запаси сирої нафти й нафтопродуктів.

За базовим сценарієм EIR, запаси сирої нафти й нафтопродуктів у країнах OECD скоротяться з 2,82 млрд барелів наприкінці 2025 року до приблизно 2,36 млрд барелів у четвертому кварталі 2026 року. Компанія описує цей рівень як 20-річний мінімум.

«Ключовий висновок у нашому моделюванні полягає в тому, що інвентаризаційна “діра запасів” може пережити заголовок новини. Навіть якщо дипломатія просунеться вперед, запаси OECD, за прогнозом, досягнуть дна на рівнях, які історично корелюють із сильнішими цінами», — заявив Аль Салазар, директор EIR і автор звіту.

Brent може залишатися дорожчим за $100 за барель до 2027 року

EIR прогнозує, що Brent у середньому коштуватиме приблизно $110 за барель у другій половині 2026 року, досягне піку близько $117 за барель у четвертому кварталі та залишатиметься вище $100 за барель до третього кварталу 2027 року.

У звіті також зазначено, що ринок може зберегти тривалу геополітичну премію навіть після відновлення нормальних моделей судноплавства через Ормузьку протоку. Геополітична премія — це додаткова частина ціни, яку ринок закладає через ризики для безпеки постачання.

«Крім того, ми вважаємо, що криза, ймовірно, залишить після себе стійкішу геополітичну премію, яка не буде повністю знята з ціни», — заявив Салазар.

За оцінкою EIR, після збою в цінах на нафту може закріпитися геополітична премія у $5–10 за барель. Вона відображатиме посилене занепокоєння щодо майбутньої безпеки постачання та вразливості одного з найважливіших енергетичних транзитних коридорів світу.

Кожен додатковий місяць збою може додавати $10–15 за барель

Компанія також наголосила на чутливості цін до будь-яких подальших затримок у відновленні нормальних торговельних потоків. За її моделюванням, кожен додатковий місяць збою може додавати приблизно $10–15 за барель до середньої ціни Brent у другій половині року.

• базовий прогноз запасів OECD на кінець 2025 року — 2,82 млрд барелів;
• очікуваний рівень запасів у четвертому кварталі 2026 року — близько 2,36 млрд барелів;
• очікувана середня ціна Brent у другій половині 2026 року — приблизно $110 за барель;
• очікуваний пік Brent у четвертому кварталі 2026 року — близько $117 за барель;
• очікуваний період збереження Brent вище $100 за барель — до третього кварталу 2027 року;
• можлива геополітична премія після збою — $5–10 за барель;
• можливий ціновий ефект кожного додаткового місяця збою — $10–15 за барель у другій половині року.

Фізичні потоки можуть відновитися швидше, ніж запаси

Ормузька протока залишається одним із найкритичніших вузьких місць світу для експорту сирої нафти й нафтопродуктів. Нещодавні збої посилили занепокоєння щодо рівня запасів, безпеки постачання та здатності глобальних ринків поповнити втрачені барелі.

Попри продовження дипломатичних зусиль і поступове поліпшення судноплавної активності, EIR вважає, що відновлення запасів може зайняти значно більше часу, ніж відновлення фізичних потоків. Це залишає нафтові ринки вразливими до вищих цін упродовж значної частини періоду до 2027 року.

Джерело: Terminal. За матеріалами: WO.

У Short-Term Energy Outlook, оприлюдненому 9 червня 2026 року, базове припущення прогнозу полягає в тому, що Ормузька протока найближчим часом залишатиметься фактично закритою. Постачання нафти через протоку, за прогнозом, відновиться у третьому кварталі 2026 року, але повернення до довоєнного трафіку очікується лише на початку 2027 року.

Нафтовий ринок входить у фазу глибокого вилучення запасів і перегляду попиту

STEO — Short-Term Energy Outlook, тобто короткостроковий енергетичний прогноз. Його поточний випуск датований 9 червня 2026 року, прогноз завершено 4 червня 2026 року, а наступний випуск заплановано на 7 липня 2026 року.

У прогнозі зазначено, що дуже обмежений рух суден через Ормузьку протоку змусив виробників нафти на Близькому Сході у травні скоротити видобуток сирої нафти більш ніж на 11 млн барелів на добу порівняно з довоєнним рівнем. Барелі на добу — це показник щоденного обсягу видобутку, споживання, експорту або зміни запасів.

Запаси нафти скорочуються рекордними темпами

Падіння близькосхідного видобутку призвело до великих вилучень із глобальних запасів для покриття попиту. За базовими припущеннями прогнозу, світові запаси нафти знижуватимуться в середньому на 6,3 млн барелів на добу у другому кварталі 2026 року та на 7,6 млн барелів на добу у третьому кварталі 2026 року.

Запаси нафти у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку, за прогнозом, впадуть до найнижчих рівнів із 2003 року.

• у травні виробництво сирої нафти на Близькому Сході знизилося більш ніж на 11 млн барелів на добу проти довоєнного рівня;
• глобальні запаси нафти у другому кварталі 2026 року скорочуватимуться в середньому на 6,3 млн барелів на добу;
• у третьому кварталі 2026 року середнє скорочення запасів очікується на рівні 7,6 млн барелів на добу;
• запаси нафти в Організації економічного співробітництва та розвитку опустяться до мінімуму з 2003 року.

Попит на нафту у 2026 році переглянуто вниз

Високі ціни на пальне, знижена доступність пального та урядові ініціативи скоротили попит на нафту. У поточному прогнозі очікується, що світовий попит на нафту протягом 2026 року зменшиться на 1,1 млн барелів на добу порівняно зі 104,0 млн барелів на добу у 2025 році.

Це суттєвий перегляд проти попередніх оцінок. У травневому STEO прогнозувалося зростання світового споживання нафти на 0,2 млн барелів на добу у 2026 році, а у лютневому STEO — зростання на 1,2 млн барелів на добу.

У 2027 році прогноз передбачає відновлення попиту після повернення потоків постачання у другій половині 2026 року. Світовий попит на нафту, за оцінкою, зросте на 2,5 млн барелів на добу у 2027 році — до 105,3 млн барелів на добу.

Brent: $105 за барель у червні та липні, $79 за барель у 2027 році

Попри перебої у видобутку та нижчі запаси нафти, спотова ціна Brent у травні знизилася після скорочення попиту на нафту та повідомлень про можливу угоду між США та Іраном.

Водночас базове припущення про те, що Ормузька протока найближчим часом залишатиметься закритою для більшості судноплавства, утримує ціни Brent на високому рівні. У прогнозі очікується середня ціна Brent на рівні $105 за барель у червні та липні. Після поступового відновлення потоків через Ормузьку протоку й повернення законсервованого видобутку ціна, за прогнозом, знизиться до середнього рівня $79 за барель у 2027 році.

Дизельне пальне й авіаційне пальне дорожчають найсильніше

Вищі світові ціни на сиру нафту підвищують прогноз гуртових цін на нафтопродукти у США. Найбільше зростання очікується для дизельного пального та авіаційного пального.

• гуртові ціни на дизельне пальне та авіаційне пальне у 2026 році зростають більш ніж на 60% проти довоєнного лютневого STEO;
• у 2027 році ціни на дизельне пальне та авіаційне пальне прогнозуються на 40% вище за лютневу оцінку;
• гуртова ціна бензину у 2026 році очікується приблизно на 50% вищою, ніж у лютневому STEO;
• у 2027 році гуртова ціна бензину прогнозується майже на 40% вищою за лютневу оцінку.

США збільшили нетто-експорт нафти й нафтопродуктів до рекордного рівня

Перебої з потоками сирої нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку підвищили попит на постачання зі США. У квітні нетто-експорт сирої нафти й нафтопродуктів зі США досяг рекордних 5,8 млн барелів на добу, а у травні залишався близьким до цього рівня.

Особливо зріс попит на американське дизельне пальне та авіаційне пальне. Нетто-експорт обох продуктів, за прогнозом, збільшиться у другому кварталі 2026 року порівняно з другим кварталом 2025 року.

Загалом нетто-експорт сирої нафти й нафтопродуктів зі США у 2026 році очікується в середньому на рівні 4,2 млн барелів на добу. Це на 1,4 млн барелів на добу більше, ніж у 2025 році.

Ключові зміни прогнозу на 2026–2027 роки

Поточний STEO, оприлюднений 9 червня, містить помітні зміни порівняно з попереднім прогнозом від 12 травня.

• Henry Hub: $3,60 за MMBtu у 2026 році проти попередніх $3,50, зміна — 2,8%;
• Henry Hub: $3,46 за MMBtu у 2027 році проти попередніх $3,18, зміна — 9,0%;
• видобуток сирої нафти ОПЕК+: 34,0 млн барелів на добу у 2026 році проти попередніх 35,6 млн барелів на добу, зміна — мінус 4,5%;
• видобуток сирої нафти ОПЕК+: 39,8 млн барелів на добу у 2027 році, без зміни проти попереднього прогнозу;
• зростання світового споживання рідких палив: мінус 1,1 млн барелів на добу у 2026 році проти попередніх плюс 0,2 млн барелів на добу, зміна — мінус 1,3 млн барелів на добу;
• зростання світового споживання рідких палив: плюс 2,5 млн барелів на добу у 2027 році проти попередніх плюс 1,5 млн барелів на добу, зміна — плюс 1,0 млн барелів на добу;
• запаси сирої нафти у США: 419 млн барелів у 2026 році проти попередніх 431 млн барелів, зміна — мінус 2,8%;
• запаси сирої нафти у США: 422 млн барелі у 2027 році проти попередніх 434 млн барелів, зміна — мінус 2,6%.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Short-Term Energy Outlook

План «Прискорення ЄС» має пом’якшити новий енергетичний шок для домогосподарств, промисловості та транспортного сектору. Однак наведені у матеріалі дані показують: короткострокові механізми координації можуть знизити ризики дефіциту, але не усувають головної проблеми — глибокої залежності Європи від імпортної нафти, газу, авіаційного пального і зовнішніх ланцюгів постачання.

ЄС прискорює енергетичну автономію, але залежність від імпорту пального залишається системною

Європейський Союз знову опинився в ситуації, коли геополітичний ризик напряму переходить у рахунки за енергію. Після енергетичної кризи 2022 року, спричиненої війною рф проти України, новий удар по європейському ринку завдала ескалація на Близькому Сході навесні 2026 року. Високі й нестабільні ціни на нафту та природний газ знову підняли питання не лише вартості пального, а й самої архітектури енергетичної безпеки ЄС.

«Менше ніж за п’ять років європейці вдруге платять ціну за залежність від імпортного викопного палива», — зазначила Європейська комісія у повідомленні про план «Прискорення ЄС».

За даними Європейської комісії, від березня держави-члени ЄС додатково витратили понад 24 млрд євро на імпорт енергоносіїв. Принципова проблема полягає в тому, що збільшення рахунків не дало Європі додаткових фізичних обсягів енергії. Це означає, що ринок платить не за більшу пропозицію, а за ризик, дефіцит гнучкості та вразливість логістичних маршрутів.

Що передбачає план «Прискорення ЄС»

У квітні Європейська комісія офіційно представила план дій «Прискорення ЄС». Його логіка полягає у поєднанні короткострокових антикризових заходів із довгостроковою перебудовою енергетичної системи.

• Координація газових резервів: посилення взаємодії держав-членів щодо заповнення сховищ природного газу.
• Нафтові резерви: координація можливого використання запасів нафти для реагування на ринкові шоки.
• Аварійне втручання на ринку: створення механізмів швидкого реагування на різкі цінові та фізичні перебої.
• Захист авіаційного пального і дизельного пального: посилення координації для гарантування постачання критичних видів нафтопродуктів.
• Підтримка споживачів: допомога державам-членам у розробці цільових, тимчасових і своєчасних заходів, зокрема зниження податку на споживання електроенергії для вразливих домогосподарств.
• Перехід до власної чистої енергетики: скорочення імпорту нафти й газу, збільшення інвестицій у відновлювану енергетику, виробничі потужності та професійні навички.
• Електромережі: прискорення розвитку міждержавної енергетичної інфраструктури та завершення переговорів щодо європейського пакета з електромереж.

«Стратегія “Прискорення ЄС” принесе європейським громадянам і бізнесу негайні та більш структурні заходи полегшення. Ми повинні прискорити перехід до власної чистої енергетики», — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Єврокомісар з питань кліматичних дій Вопке Гукстра також наголосив, що ціни на енергію в Європі зросли «приголомшливо», а єдиним виходом він назвав ширше використання атомної, сонячної та вітрової енергетики, будівництво більшої кількості взаємопов’язаних електромереж у ЄС і прискорення всіх цих процесів.

Авіаційне пальне стало одним із найуразливіших сегментів

Окремий ризик для Європи — авіаційне пальне. Йдеться про реактивне пальне для авіації, без якого неможлива стабільна робота авіакомпаній, а отже — пасажирських і вантажних перевезень. Після початку бойових дій на Близькому Сході глобальні ціни на авіаційне пальне різко зросли, а європейська авіаційна галузь зіткнулася з «паливною пасткою».

Професор Інституту світової економіки Школи економіки Фуданського університету і директор Центру європейських досліджень Фуданського університету Дін Чунь звернув увагу, що близько 75% чистого імпорту авіаційного пального Європи припадає на Близький Схід. Значна частина цього постачання проходить через Ормузьку протоку — один із ключових морських маршрутів світової нафтової торгівлі.

«План “Прискорення ЄС” вимагає від нафтопереробних заводів підвищити завантаження і координувати механізм розподілу пального між державами-членами. Це певною мірою може пом’якшити тиск від перебоїв імпорту. Такі екстрені заходи в короткостроковій перспективі можуть спрацювати», — зазначив Дін Чунь.

Водночас проблема ширша, ніж прямий імпорт із Близького Сходу. Частина нафтопродуктів надходить до Європи після переробки у третіх країнах, зокрема в Індії, але первинне походження сировини все одно може бути близькосхідним. Тому реальна залежність Європи від енергоресурсів Близького Сходу може бути вищою, ніж це видно зі статистики прямого імпорту.

СПГ знизив залежність від рф, але створив нові вразливості

Після скорочення залежності від російського трубопровідного газу ЄС переорієнтувався на скраплений природний газ — СПГ. Це природний газ, охолоджений до рідкого стану для морського транспортування танкерами. Основними новими джерелами стали США і Катар.

Однак ця заміна не прибрала залежність від зовнішнього постачання, а лише змінила її географію і технологічну структуру. Після блокування Ормузької протоки експорт катарського СПГ майже зупинився, що відрізало ЄС приблизно від 9% джерел СПГ.

Ризик полягає в тому, що ланцюг СПГ є довгим і технічно складним. Він включає видобуток газу, зрідження, морське транспортування, приймальні термінали та регазифікацію — повернення СПГ у газоподібний стан для подальшого використання. Якщо будь-яка з цих ланок потрапляє під вплив війни або логістичної кризи, постачання може знову опинитися під загрозою.

Податкова політика ЄС залишається слабким місцем

План «Прискорення ЄС» також передбачає захист споживачів і промисловості від цінових шоків, зокрема через можливі зміни у податках на електроенергію. Але саме податкова частина може стати одним із найважчих елементів для реалізації.

За аналізом Reuters, зміна податкових правил ЄС потребує одностайної згоди держав-членів. У попередні роки подібні спроби не давали результату. Європейська комісія ще у 2021 році пропонувала переглянути правила оподаткування електроенергії й заохотити перехід від викопного палива до нової енергетики, але ця пропозиція досі залишається заблокованою.

Дін Чунь пояснив, що податкова політика в ЄС є надзвичайно чутливою сферою, оскільки стосується бюджетних доходів, соціального розподілу та національного суверенітету держав-членів. Тому ЄС часто діє не через жорстке уніфіковане регулювання, а через м’яке просування — рамкові орієнтири, обмін досвідом і політичну координацію.

«Такий підхід допомагає підвищити прийнятність політики і простір для її виконання, але також означає, що реформи просуваються поступово, а їхній ефект у короткостроковій перспективі не обов’язково швидко проявиться. План “Прискорення ЄС” певною мірою також відображає цю особливість “м’якого управління”», — зазначив Дін Чунь.

Головна проблема — імпортна залежність Європи

Структурна слабкість ЄС полягає в тому, що європейська економіка й надалі суттєво залежить від імпортного викопного палива. За даними Європейської комісії, близько 57% викопної енергії, яку споживає Європа, забезпечується імпортом.

План REPowerEU, запущений у 2022 році, мав диверсифікувати джерела газу і скоротити залежність від рф. Однак диверсифікація не означала реального зменшення зовнішньої залежності. Значну частину російського трубопровідного газу замінив американський СПГ, а Близький Схід став одним із важливих напрямів енергетичного співробітництва для ЄС.

На тлі затяжної близькосхідної кризи видобуток і транспортування нафти й газу в країнах Перської затоки постраждали від воєнних ризиків. Це ускладнило зусилля ЄС із залучення близькосхідного постачання. На цьому тлі в Європі навіть фіксувалося зростання імпорту російського СПГ.

За даними енергетичної дослідницької групи Kpler, у першому кварталі імпорт СПГ із сибірського проєкту «Ямал СПГ» збільшився на 17% порівняно з аналогічним періодом 2025 року і досяг 5 млн тонн.

Чиста енергетика не вирішує проблему миттєво

ЄС робить ставку на перехід до чистої енергетики, але масштабне впровадження відновлюваних джерел і електрифікації стикається з інфраструктурними обмеженнями. Ключове вузьке місце — електромережі та можливість підключати нові потужності.

• Міждержавні електромережі потребують складних процедур погодження, судових рішень, стабільних ланцюгів постачання і достатньої кількості робочої сили.
• Вітрова енергетика, сонячна енергетика, накопичувачі та мережі потребують значних інвестицій.
• Фінансова модель залишається проблемною, оскільки ресурси ЄС розпорошені, а багато проєктів залежать від приватного капіталу.
• Приватні інвестори ухвалюють рішення залежно від ринкової дохідності, що може стримувати швидкість енергетичного переходу.

Окрема проблема — промислова база чистої енергетики. ЄС дедалі більше усвідомлює залежність від зовнішніх ланцюгів у виробництві батарей, сонячних панелей, систем зберігання енергії та критичної сировини. У березні Європейська комісія представила законодавчу пропозицію щодо «Закону про промисловий прискорювач», але відповідні галузі все ще залежать від співпраці поза межами ЄС у питаннях потужностей, технологій і ланцюгів постачання.

Чому енергетичний перехід ЄС буде довгим

План «Прискорення ЄС» дає Європі новий інструмент для реагування на кризу, але не скасовує політичних, технологічних і ринкових обмежень. Різні держави-члени мають різну структуру енергоспоживання, різні промислові інтереси і різні політичні пріоритети. Під тиском енергетичної безпеки частина країн змушена переглядати попередні енергетичні рішення.

Ситуацію ускладнює і внутрішня політика Європи. Зростання популізму та правих політичних сил може посилити спротив швидким або дорогим енергетичним реформам. Тому енергетична автономія ЄС не може бути досягнута лише ухваленням одного плану — вона потребує довгого періоду інвестицій, узгодження інтересів і перебудови інфраструктури.

Головний висновок: «Прискорення ЄС» здатне дати короткостроковий захист від дефіциту, різких цінових стрибків і перебоїв із пальним. Але справжня трансформація європейської енергетичної системи вимагатиме значно більше часу. За оцінкою Дін Чуня, глибока перебудова енергетичної структури Європи може тривати 10 років або навіть довше і надалі залежатиме від міжнародного енергетичного ринку та геополітичних змін.

Джерело: Terminal. За матеріалами: People’s Daily Overseas Edition.

Гуртові ціни в Німеччині у квітні 2026 року зросли на 6,3% у річному вимірі — до найвищого рівня за три роки. Головним чинником став стрибок цін на енергоносії та сировину через бойові дії в Ірані та на Близькому Сході, а також фактичне блокування Ормузької протоки, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та зрідженого природного газу.

Іранська війна розігнала гуртову інфляцію в Німеччині до трирічного максимуму

Енергетичний шок швидко переходить у ціни

Квітневий показник гуртової інфляції в Німеччині став різким розворотом порівняно з лютим 2026 року, коли зростання цін становило лише 1,2%. Після початку бойових дій на Близькому Сході тиск на ринок енергоносіїв швидко перейшов у вартість сировини, пального та ширшого товарного ланцюга.

«Вирішальним чинником зростання цін у квітні 2026 року стали бойові дії в Ірані та на Близькому Сході, які призвели до підвищення гуртових цін, особливо на енергетичні продукти та сировину», — Федеральне статистичне відомство Німеччини.

Найбільш показовим є рух цін на нафтопродукти. За офіційними даними, вони подорожчали на 37,3% порівняно з квітнем 2025 року. Це означає, що енергетична складова стала не просто окремим фактором інфляції, а каналом передачі зовнішнього шоку в економіку Німеччини.

• Гуртові ціни у квітні 2026 року: +6,3% у річному вимірі.
• Показник у лютому 2026 року: +1,2% до початку бойових дій.
• Нафтопродукти: +37,3% до квітня 2025 року.
• Ключова причина: перебої на глобальних енергетичних ринках через ситуацію навколо Ормузької протоки.

Чому Ормузька протока стала критичною для європейських цін

Ормузька протока — один із найважливіших морських маршрутів світової енергетики. Через неї зазвичай проходить близько 20% світових постачань нафти та LNG. LNG — це liquefied natural gas, або зріджений природний газ, який транспортується морем у спеціальних танкерах.

Фактичне закриття або різке обмеження руху через такий маршрут означає, що європейський ринок отримує не лише дорожчу нафту, а й дорожчий газ, вищі логістичні ризики та зростання страхових і транспортних витрат. Для Німеччини, яка залежить від імпорту енергоносіїв і промислової сировини, це швидко відбивається на гуртових цінах.

Інфляція може вийти за межу 3%

Загальна інфляція в Німеччині у квітні прискорилася до 2,9%. За оцінкою економіста Berenberg Фелікса Шмідта, компанії, ймовірно, принаймні частково перекладатимуть вищі енергетичні витрати на кінцевих споживачів.

«Це посилить інфляційний тиск, і очікується, що рівень інфляції у травні перевищить позначку 3%. Наразі ми прогнозуємо інфляцію близько 3,2%», — Фелікс Шмідт, економіст Berenberg.

Це важливий сигнал для ринку нафтопродуктів: подорожчання енергоносіїв уже не обмежується біржовими котируваннями або гуртовою торгівлею. Воно переходить у ширшу інфляцію, впливає на витрати бізнесу, споживчі ціни та очікування центральних банків.

Ринок очікує жорсткішої політики ЄЦБ

На тлі інфляційного тиску до багаторічних максимумів наблизилися прибутковості німецьких державних облігацій. Фінансові ринки закладають імовірність, що Європейський центральний банк, тобто ЄЦБ, може підвищити ставки на 75 базисних пунктів до кінця року.

Базисний пункт — це одна сота відсоткового пункту. Отже, 75 базисних пунктів означають 0,75 відсоткового пункту. Для економіки це важливо, бо підвищення ставок здорожчує кредити, стримує інвестиції та споживання, але водночас є інструментом боротьби з інфляцією.

Політичний вимір: уряд Мерца під тиском цін

Інфляція створює додатковий тиск на уряд канцлера Фрідріха Мерца, який уже намагається стимулювати економічне зростання та стримати посилення ультраправої партії Alternative for Germany, або AfD.

Уряд запропонував механізм підтримки працівників: роботодавці можуть добровільно надати податково звільнену допомогу до 1 000 євро, що еквівалентно приблизно 1 177 доларам. Проте ця ініціатива зіткнулася з опором на рівні федеральних земель.

• Для споживачів ризик полягає в тому, що зростання гуртових цін поступово переходить у роздрібні ціни на пальне, товари й послуги.
• Для бізнесу головна проблема — дорожчі енергоносії та сировина, які підвищують собівартість виробництва.
• Для уряду інфляція стає не лише економічним, а й політичним викликом.
• Для ЄЦБ ситуація посилює аргументи на користь підвищення ставок, попри ризики для економічного зростання.

Висновок для ринку нафти й нафтопродуктів

Квітневий стрибок гуртових цін у Німеччині показує, що енергетичний шок від іранської війни вже вийшов за межі нафтового ринку. Зростання цін на нафтопродукти на 37,3% у річному вимірі свідчить про прямий зв’язок між геополітикою, морською логістикою, вартістю енергоносіїв і споживчою інфляцією в Європі.

Для європейського ринку це означає, що ризики навколо Ормузької протоки залишаються не локальною близькосхідною проблемою, а фактором, який здатний змінювати ціни на пальне, очікування бізнесу, рішення центральних банків і політичну стабільність у найбільших економіках ЄС.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Оновлений короткостроковий енергетичний прогноз США показує різке посилення ризиків для світового ринку нафти й нафтопродуктів. Через фактичне закриття Ормузької протоки та зупинку значної частини видобутку на Близькому Сході світові нафтові запаси у 2026 році можуть скоротитися на 2,6 млн барелів на добу, тоді як ще у квітневому прогнозі очікувалося зниження лише на 0,3 млн барелів на добу. Це означає, що ринок переходить у значно жорсткіший режим постачання, а ціни на нафту залишатимуться під тиском геополітики навіть після відновлення частини морських перевезень.

Ормузька протока стала головним ціновим фактором для нафти, LPG та LNG

Близький Схід: з ринку тимчасово випали 10,5 млн барелів на добу

У травневому Short-Term Energy Outlook від 12 травня 2026 року, прогноз за яким був завершений 7 травня, ключовим чинником стала не динаміка попиту, а фізичне обмеження постачання. За оцінкою прогнозу, у квітні Ірак, Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Катар і Бахрейн разом зупинили 10,5 млн барелів на добу видобутку сирої нафти.

Базовий сценарій прогнозу виходить із того, що Ормузька протока залишатиметься фактично закритою до кінця травня, а рух суден почне відновлюватися у червні. Водночас постачання нафти через протоку, за цим сценарієм, не повернеться до докризового рівня до кінця року.

• Ормузька протока — один із ключових морських маршрутів для експорту нафти й газу з Перської затоки.
• Закриття протоки означає не лише затримку танкерів, а й вимушене скорочення видобутку в країнах, які залежать від цього маршруту.
• Головний ефект для ринку — швидке скорочення запасів, особливо у травні та червні.

Саме тому зниження цін не буде швидким навіть після часткового відновлення руху. Якщо фізичні обсяги постачання повертаються повільніше, ніж очікує ринок, то кожен додатковий барель споживання покривається за рахунок запасів. Це обмежує простір для здешевлення нафти й підтримує високі ціни на нафтопродукти.

Brent: пік $138 за барель і очікування понад $100 у травні-червні

Ціна Brent, основного європейського маркерного сорту нафти, у квітні різко зросла через дефіцит постачання. За даними прогнозу, спотова ціна Brent досягла $138 за барель 7 квітня, а середня ціна за квітень становила $117 за барель.

У другому кварталі 2026 року очікується скорочення світових нафтових запасів у середньому на 8,5 млн барелів на добу. Це утримуватиме Brent близько $106 за барель у травні та червні.

• 2Q26 — другий квартал 2026 року, тобто період із квітня по червень.
• $/b — долари за барель.
• b/d — барелі на добу, стандартна одиниця для оцінки видобутку, споживання або зміни запасів нафти.

Подальша траєкторія цін у прогнозі залежить від відновлення видобутку на Близькому Сході. За базовим сценарієм, середня ціна сирої нафти знизиться до $89 за барель у четвертому кварталі 2026 року та до $79 за барель у 2027 році. Це не миттєве повернення до дешевої нафти, а поступове послаблення цінового тиску за умови відновлення постачання.

ОПЕК втратила частину резервної потужності через вихід ОАЕ

Окремий структурний сигнал для ринку — вихід ОАЕ з ОПЕК з 1 травня 2026 року. У травневому прогнозі це вже враховано: дані щодо видобутку ОПЕК у прогнозних і історичних періодах подаються без ОАЕ.

ОПЕК — Організація країн-експортерів нафти, яка впливає на ринок через координацію рівнів видобутку. Вихід країни з резервними потужностями змінює оцінку того, наскільки швидко група може компенсувати дефіцит постачання.

• Очікувана резервна виробнича потужність ОПЕК у 2027 році знижена до 2,5 млн барелів на добу.
• Попередній прогноз передбачав 3,8 млн барелів на добу.
• Для 2026 року прогноз резервної потужності ОПЕК становить лише 0,5 млн барелів на добу проти 1,2 млн барелів на добу у попередньому прогнозі.

Це означає, що навіть формальна наявність нафтовидобувних потужностей у світі не гарантує швидкого повернення ринку до рівноваги. Коли значна частина запасу гнучкості випадає з механізму ОПЕК, ринок сильніше реагує на перебої логістики та геополітичні ризики.

Пропан і LPG: високі запаси у США можуть частково замінити втрачені обсяги Перської затоки

Для ринку пропану, який є важливою складовою ринку скрапленого нафтового газу LPG, прогноз має іншу логіку. У США запаси пропану досягли рекордного рівня наприкінці 2025 року й, за прогнозом, залишатимуться вищими за середній рівень протягом 2026 року.

• Виробництво пропану в США зростає швидше, ніж попит.
• Пік запасів очікується у жовтні 2026 року.
• Після цього запаси скорочуватимуться в опалювальний сезон листопад-березень, але залишаться вищими за п’ятирічний середній рівень.

Підвищені запаси створюють понижувальний тиск на ціни пропану у США. Водночас закриття Ормузької протоки змінює географію попиту: покупці в Азії шукатимуть заміну втраченим обсягам із Перської затоки. Саме це може збільшити експорт американського пропану у 2026-2027 роках.

Для глобального ринку LPG це означає розрив між регіональними балансами: у США надлишок запасів може тиснути на внутрішні ціни, а в Азії дефіцит постачання з Перської затоки підтримуватиме імпортний попит.

LNG і природний газ: США нарощують потужності, але світові ціни залишаються високими

Ринок LNG, тобто скрапленого природного газу, також залежить від обмежень у районі Ормузької протоки. У квітні експортна потужність США для LNG зросла приблизно на 0,9 млрд кубічних футів на добу завдяки першому відвантаженню з Golden Pass LNG Train 1 та додатковому виробництву Corpus Christi Stage 3.

• Bcf/d — мільярди кубічних футів на добу, одиниця вимірювання обсягів природного газу.
• Corpus Christi Train 6 має запрацювати влітку 2026 року.
• Очікуване додаткове зростання номінальної експортної потужності — 0,2 Bcf/d.

Водночас швидко компенсувати світовий дефіцит LNG США не зможуть: будівництво нових експортних потужностей має довгі строки реалізації. Тому світові ціни на LNG залишаються підвищеними, а розрив між внутрішніми цінами на газ у США та міжнародними ринками — широким.

Видобуток товарного природного газу у США в першому кварталі 2026 року становив 120,2 Bcf/d, що на 4% більше, ніж у першому кварталі 2025 року. У 2026 році прогноз видобутку підвищено на 1%, а у 2027 році — на 2% порівняно з попереднім прогнозом.

Основним драйвером є 6% зростання видобутку в регіонах Permian і Haynesville. У Permian додатковий газ надходить разом із видобутком нафти: високі ціни на нафту підтримують буріння, а разом із нафтою зростає і виробництво супутнього газу.

Henry Hub дешевшає в прогнозі, попри зростання видобутку та експорту

Ціна Henry Hub, базового газового індикатора США, у новому прогнозі знижена порівняно з квітневою оцінкою.

• Прогноз на 2026 рік — $3,50 за млн британських теплових одиниць проти $3,67 у попередньому прогнозі.
• Зміна прогнозу на 2026 рік — -4,4%.
• Прогноз на 2027 рік — $3,18 проти $3,59.
• Зміна прогнозу на 2027 рік — -11,5%.

Це показує різницю між нафтовим і газовим ринками США. Нафта дорожчає через глобальні логістичні обмеження, тоді як внутрішній газовий баланс США пом’якшується завдяки зростанню видобутку.

Електроенергія: попит і ціни у США продовжують зростати

Прогноз також фіксує посилення попиту на електроенергію. У 2026 році споживання електроенергії у США зросте на 1,3% і становитиме майже 4 250 млрд кВт·год. У 2027 році очікується ще 3,1% зростання.

• Основний внесок у приріст дає комерційний сектор.
• У 2027 році комерційний попит, за прогнозом, уперше перевищить житловий.
• Промисловий попит також зростатиме, але повільніше.

Ціни на електроенергію для домогосподарств у 2026 році зростуть на 5% і продовжать підвищуватися у 2027 році, хоча вже повільнішими темпами. Найбільше зростання очікується в регіонах уздовж Східного узбережжя США.

Висновки

Оновлений прогноз показує, що у 2026 році ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу, де ціни визначаються не лише балансом попиту й пропозиції, а й доступністю логістичних маршрутів. Навіть якщо видобуток технічно може бути відновлений, ринок реагує на час, потрібний для повернення танкерних потоків і нормалізації запасів.

• Для сирої нафти головний ризик — швидке скорочення запасів і повільне відновлення постачання з Близького Сходу.
• Для нафтопродуктів високі ціни Brent створюють підвищений базовий тиск на бензин, дизельне пальне та інші види пального.
• Для LPG ситуація неоднорідна: США мають високі запаси пропану, але Азія потребує заміщення втрачених обсягів із Перської затоки.
• Для LNG нові американські потужності не усувають проблему швидко, оскільки глобальний дефіцит пов’язаний із фізичним обмеженням потоків.

Головний висновок із прогнозу — світовий енергетичний ринок у 2026 році залишається вразливим до геополітичних і логістичних шоків. Навіть очікуване зниження Brent до $89 за барель у четвертому кварталі 2026 року та $79 за барель у 2027 році не означає автоматичного повернення до стабільності. Після скорочення запасів на 2,6 млн барелів на добу у 2026 році ринку знадобиться час, щоб відновити буфер безпеки.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook

Закриття Ормузької протоки стало чинником паливної інфляції

Ситуація навколо Ормузької протоки перетворилася з регіонального військово-політичного ризику на глобальний ціновий фактор для ринку нафти й нафтопродуктів. Через цю морську артерію до війни проходила приблизно п’ята частина світових нафтових постачань. Саме тому її фактичне блокування одразу створило дефіцитний сигнал для ринку.

За оцінкою EIA, рух через Ормузьку протоку не повернеться до доконфліктного рівня одразу після початку поступового відкриття. Це важлива деталь: ринок реагує не лише на сам факт можливого відновлення судноплавства, а й на темп повернення фізичних потоків нафти.

• Ормузька протока — ключовий морський шлях для енергетичного експорту з Близького Сходу.
• EIA — статистичне агентство Міністерства енергетики США, яке готує офіційні енергетичні прогнози.
• Brent — базовий світовий сорт нафти, котирування якого використовують як орієнтир для ціноутворення на значній частині глобального нафтового ринку.

Масштаб втрат постачання

Ключова цифра у прогнозі — 10,5 млн барелів на добу. Саме такий обсяг видобутку сирої нафти, за даними EIA, був зупинений у квітні сукупно в Іраку, Саудівській Аравії, Кувейті, Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі та Бахрейні.

Це не локальний збій у логістиці, а масштабне обмеження постачання з групи країн, які мають критичне значення для світового балансу нафти. Коли такі обсяги не доходять до ринку, дефіцит швидко переходить із сектору сирої нафти в сектор моторного пального — бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів.

• 10,5 млн барелів на добу — обсяг зупиненого у квітні видобутку в низці країн Перської затоки.
• 8,5 млн барелів на добу — очікуване середнє скорочення світових нафтових запасів у другому кварталі.
• 106 доларів за барель — рівень, поблизу якого EIA очікує ціни Brent у травні та червні.

Чому дорожчає не лише нафта, а й пальне

Зростання цін на нафту переходить у паливний сегмент через кілька ланок: вартість сировини для нафтопереробки, доступність фізичних партій, страхування морських перевезень, логістичні ризики та очікування трейдерів. Коли на ринку формується ризик нестачі, ціна на пальне може зростати швидше, ніж споживач бачить у зміні котирувань сирої нафти.

Саме тому EIA підвищила прогноз роздрібних цін на бензин у США. Тепер агентство очікує, що середня ціна бензину у 2026 році становитиме 3,88 долара за галон. Це на 18 центів за галон більше, ніж у попередньому квітневому прогнозі.

• 3,88 долара за галон — новий прогноз середньої роздрібної ціни бензину в США на 2026 рік.
• 18 центів за галон — підвищення прогнозу порівняно з квітневою оцінкою.
• Бензин, дизельне пальне та інші види пального в США вже досягли багаторічних максимумів.

Дефіцит запасів підтримує Brent біля високих рівнів

Очікуване падіння світових нафтових запасів на 8,5 млн барелів на добу у другому кварталі означає, що ринок покриває поточний попит не нормальним потоком нових постачань, а швидким використанням резервів. Така модель не може бути нейтральною для ціни: що швидше скорочуються запаси, то сильніше ринок закладає премію за ризик.

У цьому контексті прогноз Brent поблизу 106 доларів за барель у травні-червні є не просто ціновою оцінкою, а відображенням фізичного дисбалансу між доступним постачанням і потребами споживачів.

Політичний вимір паливної кризи

Для США різке подорожчання моторного пального має не лише ринкове, а й політичне значення. Reuters зазначає, що багаторічні максимуми цін на бензин, дизельне пальне та інші види пального створюють серйозний виклик для президента Дональда Трампа за кілька місяців до проміжних виборів у листопаді.

Це показує, що енергетичний шок через Ормузьку протоку швидко виходить за межі нафтового ринку. Він впливає на інфляційні очікування, витрати бізнесу, настрої споживачів і політичну стабільність у країнах-імпортерах.

Висновок

Головний сигнал прогнозу EIA полягає в тому, що навіть поступове відкриття Ормузької протоки не означатиме миттєвого повернення ринку до рівноваги. Фізичні постачання, запаси, ціни на нафту і роздрібні ціни на пальне ще певний час залишатимуться під тиском.

Для ринку нафтопродуктів це означає збереження високої чутливості до будь-яких повідомлень про рух суден, відновлення експорту з країн Перської затоки та темпи повернення видобутку. Поки EIA закладає у прогноз фактичне закриття Ормузької протоки до кінця травня, паливний ринок працюватиме не в режимі стабілізації, а в режимі оцінки дефіциту.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Станом на 7 травня 2026 року більшість європейських країн продемонстрували незначне здешевлення бензину та дизельного пального в межах 0,01–0,04 €/л. Найвищі ціни на бензин А-95 зафіксовано у Нідерландах — 2,48 €/л, тоді як найдешевше пальне залишалося у рф — 0,77 €/л та білорусі — 0,81 €/л. Україна зберегла відносно низький рівень цін у Європі: 1,43 €/л на бензин А-95, 1,73 €/л на дизельне пальне та 0,94 €/л на LPG.

Попри локальне зниження цін у більшості країн ЄС, ринок залишається дуже нерівномірним. Різниця між найдорожчим і найдешевшим бензином у Європі перевищує 1,7 €/л, що свідчить про суттєвий вплив податків, логістики, структури ринку та державного регулювання.

Ціни на пальне в Європі: де найдорожче, а де найдешевше

Бензин А-95: лідери за дорожнечею

• Нідерланди — 2,48 €/л (-0,02 €/л)
• Данія — 2,29 €/л (-0,02 €/л)
• Греція — 2,08 €/л (-0,01 €/л)
• Франція — 2,04 €/л
• Німеччина — 2,01 €/л (-0,03 €/л)

У більшості дорогих ринків Західної Європи висока вартість бензину пояснюється значним податковим навантаженням, екологічними зборами та високою часткою акцизів у кінцевій ціні.

Найдешевший бензин

• рф — 0,77 €/л
• білорусь — 0,81 €/л
• Грузія — 0,97 €/л
• Туреччина — 1,14 €/л
• Вірменія — 1,27 €/л

Низькі ціни у країнах пострадянського простору значною мірою пов’язані з державним регулюванням, нижчим податковим навантаженням та доступом до дешевшої сировини.

Позиція України

• Бензин А-95 — 1,43 €/л (-0,01 €/л)
• Дизельне пальне — 1,73 €/л (-0,01 €/л)
• LPG — 0,94 €/л (-0,01 €/л)

Україна залишається серед країн із відносно доступним пальним у Європі. Водночас ціни вже наблизилися до рівнів окремих країн ЄС Центральної Європи, зокрема Польщі та Литви.

Дизельне пальне: Європа зберігає високі ціни

Найдорожчий дизель

• Данія — 2,34 €/л (-0,04 €/л)
• Фінляндія — 2,28 €/л (-0,02 €/л)
• Бельгія — 2,21 €/л (-0,01 €/л)
• Швеція — 2,19 €/л (-0,01 €/л)
• Франція — 2,18 €/л (-0,01 €/л)

Високі ціни на дизель у Північній та Західній Європі пов’язані із дорогими логістичними ланцюгами, екологічною політикою та високою залежністю від імпортного дизельного ресурсу.

Найдешевший дизель

• білорусь — 0,81 €/л
• рф — 0,87 €/л
• Грузія — 0,99 €/л
• Туреччина — 1,23 €/л
• Мальта — 1,21 €/л (-0,01 €/л)

LPG залишається найдоступнішим видом моторного пального

Скраплений нафтовий газ LPG у більшості країн Європи залишається суттєво дешевшим за бензин і дизель.

• Норвегія — 1,25 €/л
• Швеція — 1,25 €/л
• Греція — 1,27 €/л (-0,01 €/л)
• Німеччина — 1,20 €/л

Найнижчі ціни на LPG:

• рф — 0,35 €/л
• білорусь — 0,40 €/л
• Грузія — 0,54 €/л
• Туреччина — 0,60 €/л
• Україна — 0,94 €/л

Для України LPG продовжує залишатися одним із ключових інструментів стримування витрат населення на пальне, оскільки його ціна на 46% нижча, ніж бензину А-95.

Що відбувається з ринком пального

Зміни у ціноутворенні

• Більшість країн ЄС зафіксували символічне зниження цін у межах 0,01–0,04 €/л, що свідчить про стабілізацію оптового ринку.
• Найбільше добове здешевлення дизельного пального відбулося у Данії — -0,04 €/л.
• В Україні бензин, дизель і LPG також подешевшали на 0,01 €/л.
• Різниця між цінами у країнах ЄС перевищує 80%, що демонструє вирішальний вплив податкової політики та конкуренції.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Поточне синхронне незначне здешевлення пального у більшості країн Європи може свідчити про послаблення цінового тиску на європейському ринку нафтопродуктів.
• Збереження нижчих цін у країнах Центральної та Східної Європи підтримує конкуренцію між різними напрямками постачання ресурсу.
• Високі ціни у країнах Західної Європи демонструють важливість диверсифікації джерел імпорту та розвитку стійкої логістики.

Джерело: Terminal
За матеріалами: GlobalPetrolPrices