<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Philippines</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/philippines/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Філіппіни готують податковий запобіжник проти дорогого пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/filippini-gotuyut-podatkovij-zapobizhnik-proti-dorogogo-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/filippini-gotuyut-podatkovij-zapobizhnik-proti-dorogogo-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Mar 2026 07:10:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[excise tax]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[Philippines]]></category>
		<category><![CDATA[Southeast Asia]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[Південно-Східна Азія]]></category>
		<category><![CDATA[податки на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Філіппіни]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153724</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30203-Филипины_флаг.png" alt="Філіппіни готують податковий запобіжник проти дорогого пального"/><br />Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому право тимчасово знижувати або скасовувати акцизи на пальне, якщо дорогий імпорт нафти почне ще сильніше тиснути на внутрішні ціни. Ключова мета рішення &#8212; стабілізувати котирування нафтопродуктів усередині країни і послабити інфляційний тиск на кінцевих споживачів в економіці, що тримається на споживанні. Механізм прив’язаний до чітких цінових і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30203-Филипины_флаг.png" alt="Філіппіни готують податковий запобіжник проти дорогого пального"/><br /><p>Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому право тимчасово знижувати або скасовувати акцизи на пальне, якщо дорогий імпорт нафти почне ще сильніше тиснути на внутрішні ціни. Ключова мета рішення &#8212; <strong>стабілізувати котирування нафтопродуктів усередині країни</strong> і <strong>послабити інфляційний тиск на кінцевих споживачів</strong> в економіці, що тримається на споживанні. Механізм прив’язаний до чітких цінових і надзвичайних тригерів: якщо середня ціна Dubai crude досягне або перевищить <strong>80 доларів за барель</strong> упродовж <strong>одного місяця</strong>, влада зможе оперативно втрутитися в податкову складову ціни пального.</p>
<ul>
<li><strong>Перший рівень відповіді влади &#8212; податкова корекція.</strong> Нижня палата схвалила норму, яка дозволяє президентові <strong>тимчасово зменшувати або повністю зупиняти стягнення акцизів</strong> з нафтопродуктів. Саме цей інструмент у тексті поданий як прямий спосіб пом’якшення цінового шоку для внутрішнього ринку.</li>
<li><strong>Термін дії антикризового механізму обмежений.</strong> Зменшення або зупинка акцизів можуть застосовуватися <strong>до шести місяців</strong>, а сукупний період призупинення не може перевищувати <strong>одного календарного року</strong>. Це означає, що йдеться не про постійну податкову зміну, а про <em>тимчасовий інструмент стабілізації</em>.</li>
<li><strong>Є чіткий ціновий орієнтир для втручання.</strong> Президент може скористатися цим правом, якщо середня ціна нафти Dubai crude за базою Mean of Platts Singapore <strong>сягає або перевищує 80 доларів за барель протягом одного місяця</strong>. Висновок із тексту очевидний: влада намагається прив’язати податкову реакцію не до політичних оцінок, а до <strong>конкретного ринкового індикатора</strong>.</li>
<li><strong>Другий тригер &#8212; надзвичайна ситуація або лихо.</strong> Якщо президент оголосить надзвичайний стан чи стихійне лихо, що спричинить <strong>надзвичайне зростання внутрішніх цін на пальне</strong>, податковий інструмент також може бути задіяний. Це розширює рамку застосування заходу з ринкової до <em>антикризової соціально-економічної</em>.</li>
<li><strong>Механізм ще не завершений законодавчо.</strong> Попри схвалення нижньою палатою, рішення <strong>потребує затвердження Сенатом</strong>, а голосування заплановане на <strong>вівторок</strong>. Отже, стабілізаційний інструмент уже політично пріоритетний, але ще не є чинним законом.</li>
<li><strong>Терміновість підтверджена на рівні президента.</strong> У тексті прямо зазначено, що Маркос <strong>визнав захід невідкладним</strong>. Це свідчить, що влада розглядає податкове пом’якшення не як технічну норму, а як <strong>швидку відповідь на ризик прискорення інфляції</strong>.</li>
<li><strong>Головне обґрунтування заходу &#8212; захист економіки споживання.</strong> Reuters пише, що високі ціни на нафту й нафтопродукти загрожують <strong>розкручуванням інфляції</strong> в економіці, орієнтованій на споживання. Звідси випливає логіка рішення: <strong>зменшення акцизу має послабити тиск на роздрібну ціну пального</strong>, а через це &#8212; знизити ризики ширшого цінового розгону.</li>
</ul>
<blockquote><p>Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому повноваження тимчасово призупиняти або знижувати акцизи на пальне, щоб стабілізувати різке зростання цін на нафтопродукти, яке загрожує прискоренням інфляції. &#8212; Reuters</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Другий блок стабілізації &#8212; робота з фізичним ресурсом, а не лише з податками.</strong> Міністерка енергетики Філіппін Шерон Гарін заявила, що країна <strong>звернулася до росії щодо можливого імпорту нафти</strong>. Обсяги та строки не названі, однак сам крок показує: Маніла шукає <strong>додаткові джерела постачання</strong>, аби зменшити тиск близькосхідного конфлікту на внутрішній ринок.</li>
<li><strong>Це важливо для цін на нафтопродукти з погляду логіки ринку.</strong> Якщо уряд одночасно <strong>зменшує податкову складову</strong> і <strong>намагається розширити джерела постачання нафти</strong>, то діє відразу по двох каналах: через фіскальне пом’якшення та через спробу убезпечити ресурсну базу для переробки й торгівлі пальним.</li>
<li><strong>Третій елемент стабілізації &#8212; збереження чинних зовнішніх контрактів.</strong> Шерон Гарін також заявила, що китайська заборона на експорт пального стосується <strong>лише нових контрактів</strong>, а чинні домовленості Філіппін із китайськими постачальниками <strong>залишаються в силі</strong>.</li>
<li><strong>Звідси випливає ще один висновок для ринку.</strong> Збереження чинних угод із китайськими постачальниками означає, що влада намагається <strong>не допустити раптового розриву поточних каналів постачання</strong>. Для кінцевих споживачів це важливо, бо стабільність контрактів знижує ризик дефіциту, а отже &#8212; і ризик додаткового стрибка цін.</li>
<li><strong>Філіппіни діють у ширшому регіональному тренді.</strong> У тексті зазначено, що уряди країн Південно-Східної Азії вже почали запроваджувати заходи для <strong>пом’якшення економічного удару</strong> від розширення конфлікту на Близькому Сході.</li>
<li><strong>Ці заходи мають три спільні цілі.</strong>
<ul>
<li><strong>збереження енергії</strong>;</li>
<li><strong>стабілізація внутрішніх ринків</strong>;</li>
<li><strong>захист вразливих секторів</strong>, зокрема туризму.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Отже, податкове рішення Філіппін &#8212; не ізольований крок.</strong> Воно вписується в регіональну модель реагування, де держави намагаються <strong>обмежити перенесення високих нафтових котирувань у роздрібні ціни пального</strong> і в ширшу інфляцію.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Головний висновок із матеріалу:</strong> Філіппіни формують <strong>комбінований антикризовий підхід</strong> до ринку нафти й нафтопродуктів.
<ul>
<li><strong>Фіскальний інструмент:</strong> тимчасове зниження або скасування акцизів.</li>
<li><strong>Сировинний інструмент:</strong> пошук можливого імпорту нафти з росії.</li>
<li><strong>Контрактний інструмент:</strong> утримання чинних домовленостей із китайськими постачальниками.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обґрунтування цього висновку:</strong> уряд реагує на ризик інфляції, на зростання нафтових котирувань, на геополітичне загострення на Близькому Сході та на потребу стабілізувати внутрішній ринок пального.</li>
<li><strong>Практичний сенс для кінцевого споживача:</strong> якщо закон набуде чинності, то держава отримає право <strong>оперативно зменшувати податковий тиск на пальне</strong>, а паралельні кроки з утримання або розширення імпортних каналів мають <strong>знизити ризик подальшого подорожчання нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/philippines-lower-house-grants-president-power-ease-fuel-taxes-2026-03-16/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30203-Филипины_флаг.png" alt="Філіппіни готують податковий запобіжник проти дорогого пального"/><br /><p>Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому право тимчасово знижувати або скасовувати акцизи на пальне, якщо дорогий імпорт нафти почне ще сильніше тиснути на внутрішні ціни. Ключова мета рішення &#8212; <strong>стабілізувати котирування нафтопродуктів усередині країни</strong> і <strong>послабити інфляційний тиск на кінцевих споживачів</strong> в економіці, що тримається на споживанні. Механізм прив’язаний до чітких цінових і надзвичайних тригерів: якщо середня ціна Dubai crude досягне або перевищить <strong>80 доларів за барель</strong> упродовж <strong>одного місяця</strong>, влада зможе оперативно втрутитися в податкову складову ціни пального.</p>
<ul>
<li><strong>Перший рівень відповіді влади &#8212; податкова корекція.</strong> Нижня палата схвалила норму, яка дозволяє президентові <strong>тимчасово зменшувати або повністю зупиняти стягнення акцизів</strong> з нафтопродуктів. Саме цей інструмент у тексті поданий як прямий спосіб пом’якшення цінового шоку для внутрішнього ринку.</li>
<li><strong>Термін дії антикризового механізму обмежений.</strong> Зменшення або зупинка акцизів можуть застосовуватися <strong>до шести місяців</strong>, а сукупний період призупинення не може перевищувати <strong>одного календарного року</strong>. Це означає, що йдеться не про постійну податкову зміну, а про <em>тимчасовий інструмент стабілізації</em>.</li>
<li><strong>Є чіткий ціновий орієнтир для втручання.</strong> Президент може скористатися цим правом, якщо середня ціна нафти Dubai crude за базою Mean of Platts Singapore <strong>сягає або перевищує 80 доларів за барель протягом одного місяця</strong>. Висновок із тексту очевидний: влада намагається прив’язати податкову реакцію не до політичних оцінок, а до <strong>конкретного ринкового індикатора</strong>.</li>
<li><strong>Другий тригер &#8212; надзвичайна ситуація або лихо.</strong> Якщо президент оголосить надзвичайний стан чи стихійне лихо, що спричинить <strong>надзвичайне зростання внутрішніх цін на пальне</strong>, податковий інструмент також може бути задіяний. Це розширює рамку застосування заходу з ринкової до <em>антикризової соціально-економічної</em>.</li>
<li><strong>Механізм ще не завершений законодавчо.</strong> Попри схвалення нижньою палатою, рішення <strong>потребує затвердження Сенатом</strong>, а голосування заплановане на <strong>вівторок</strong>. Отже, стабілізаційний інструмент уже політично пріоритетний, але ще не є чинним законом.</li>
<li><strong>Терміновість підтверджена на рівні президента.</strong> У тексті прямо зазначено, що Маркос <strong>визнав захід невідкладним</strong>. Це свідчить, що влада розглядає податкове пом’якшення не як технічну норму, а як <strong>швидку відповідь на ризик прискорення інфляції</strong>.</li>
<li><strong>Головне обґрунтування заходу &#8212; захист економіки споживання.</strong> Reuters пише, що високі ціни на нафту й нафтопродукти загрожують <strong>розкручуванням інфляції</strong> в економіці, орієнтованій на споживання. Звідси випливає логіка рішення: <strong>зменшення акцизу має послабити тиск на роздрібну ціну пального</strong>, а через це &#8212; знизити ризики ширшого цінового розгону.</li>
</ul>
<blockquote><p>Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому повноваження тимчасово призупиняти або знижувати акцизи на пальне, щоб стабілізувати різке зростання цін на нафтопродукти, яке загрожує прискоренням інфляції. &#8212; Reuters</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Другий блок стабілізації &#8212; робота з фізичним ресурсом, а не лише з податками.</strong> Міністерка енергетики Філіппін Шерон Гарін заявила, що країна <strong>звернулася до росії щодо можливого імпорту нафти</strong>. Обсяги та строки не названі, однак сам крок показує: Маніла шукає <strong>додаткові джерела постачання</strong>, аби зменшити тиск близькосхідного конфлікту на внутрішній ринок.</li>
<li><strong>Це важливо для цін на нафтопродукти з погляду логіки ринку.</strong> Якщо уряд одночасно <strong>зменшує податкову складову</strong> і <strong>намагається розширити джерела постачання нафти</strong>, то діє відразу по двох каналах: через фіскальне пом’якшення та через спробу убезпечити ресурсну базу для переробки й торгівлі пальним.</li>
<li><strong>Третій елемент стабілізації &#8212; збереження чинних зовнішніх контрактів.</strong> Шерон Гарін також заявила, що китайська заборона на експорт пального стосується <strong>лише нових контрактів</strong>, а чинні домовленості Філіппін із китайськими постачальниками <strong>залишаються в силі</strong>.</li>
<li><strong>Звідси випливає ще один висновок для ринку.</strong> Збереження чинних угод із китайськими постачальниками означає, що влада намагається <strong>не допустити раптового розриву поточних каналів постачання</strong>. Для кінцевих споживачів це важливо, бо стабільність контрактів знижує ризик дефіциту, а отже &#8212; і ризик додаткового стрибка цін.</li>
<li><strong>Філіппіни діють у ширшому регіональному тренді.</strong> У тексті зазначено, що уряди країн Південно-Східної Азії вже почали запроваджувати заходи для <strong>пом’якшення економічного удару</strong> від розширення конфлікту на Близькому Сході.</li>
<li><strong>Ці заходи мають три спільні цілі.</strong>
<ul>
<li><strong>збереження енергії</strong>;</li>
<li><strong>стабілізація внутрішніх ринків</strong>;</li>
<li><strong>захист вразливих секторів</strong>, зокрема туризму.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Отже, податкове рішення Філіппін &#8212; не ізольований крок.</strong> Воно вписується в регіональну модель реагування, де держави намагаються <strong>обмежити перенесення високих нафтових котирувань у роздрібні ціни пального</strong> і в ширшу інфляцію.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Головний висновок із матеріалу:</strong> Філіппіни формують <strong>комбінований антикризовий підхід</strong> до ринку нафти й нафтопродуктів.
<ul>
<li><strong>Фіскальний інструмент:</strong> тимчасове зниження або скасування акцизів.</li>
<li><strong>Сировинний інструмент:</strong> пошук можливого імпорту нафти з росії.</li>
<li><strong>Контрактний інструмент:</strong> утримання чинних домовленостей із китайськими постачальниками.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обґрунтування цього висновку:</strong> уряд реагує на ризик інфляції, на зростання нафтових котирувань, на геополітичне загострення на Близькому Сході та на потребу стабілізувати внутрішній ринок пального.</li>
<li><strong>Практичний сенс для кінцевого споживача:</strong> якщо закон набуде чинності, то держава отримає право <strong>оперативно зменшувати податковий тиск на пальне</strong>, а паралельні кроки з утримання або розширення імпортних каналів мають <strong>знизити ризик подальшого подорожчання нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/philippines-lower-house-grants-president-power-ease-fuel-taxes-2026-03-16/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/17/filippini-gotuyut-podatkovij-zapobizhnik-proti-dorogogo-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Філіппіни збільшать імпорт паливного етанолу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/filippini-zbilshat-import-etanolu-dlya-avtomobilnogo-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/filippini-zbilshat-import-etanolu-dlya-avtomobilnogo-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Jul 2025 07:49:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[ethanol]]></category>
		<category><![CDATA[Philippines]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[Філіппіни]]></category>
		<category><![CDATA[этанол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152569</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29468-Филипины_флаг.png" alt="Філіппіни збільшать імпорт паливного етанолу"/><br />Імпорт паливного етанолу на Філіппіни у 2025 році зросте на 10% через обмежені можливості місцевого виробництва та збільшення споживання бензину, попри невизначеність щодо майбутнього розвитку програми біодизеля. Перспективи імпорту та виробництва етанолу Очікується, що споживання паливного етанолу на Філіппінах зросте з 797 млн л у 2024 році до 840 млн л у 2025 році на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29468-Филипины_флаг.png" alt="Філіппіни збільшать імпорт паливного етанолу"/><br /><p>Імпорт паливного етанолу на Філіппіни у 2025 році зросте на 10% через обмежені можливості місцевого виробництва та збільшення споживання бензину, попри невизначеність щодо майбутнього розвитку програми біодизеля.</p>
<h3>Перспективи імпорту та виробництва етанолу</h3>
<p>Очікується, що споживання паливного етанолу на Філіппінах зросте з 797 млн л у 2024 році до 840 млн л у 2025 році на тлі прогнозованого USDA підвищення споживання бензину на 5%. Країна має обов’язкову вимогу 10% домішки етанолу у дорожньому пальному, тож попит на нього напряму залежить від використання бензину.</p>
<ul>
<li>Закупівлі автомобілів зросли на 9% у 2024 році.</li>
<li>Інвестиції в громадський транспорт поки не дали відчутних результатів.</li>
<li>Очікуване зростання імпорту паливного етанолу на 10% до 450 млн л у 2025 році пояснюється обмеженою сировинною базою всередині країни.</li>
</ul>
<p>Водночас місцева галузь стикається з дорожнечею сировини через зменшення площ під цукрову тростину. Це підштовхнуло ціни на тростину й мелясу вгору, звузило маржу та сповільнило приріст виробництва етанолу до очікуваних 2% на рік у 2025-му.</p>
<p><strong>Цукрово-тростинний та мелясовий етанол мають одну з найвищих норм скорочення викидів парникових газів серед традиційних сільськогосподарських джерел (як кукурудза),</strong> але на Філіппінах немає обов’язкової вимоги щодо мінімального скорочення парникових газів для суміші. Це стимулює імпорт переважно американського кукурудзяного етанолу через його конкурентну ціну.</p>
<p>У червні 2024 року країна схвалила добровільну програму E20, а USDA прогнозує її ширше використання у 2025 році.</p>
<h3>Невизначеність із програмою біодизеля</h3>
<p>USDA оцінює виробництво біодизеля на рівні 360 млн л у 2025 році за умови збереження нинішньої вимоги B3. Якщо ж вдасться запровадити B4, обсяги можуть зрости до 400 млн л — на 50% більше, ніж у 2024 році. Проте ця перспектива залишається під питанням.</p>
<p>Національна рада з біопалив (NBB) у травні ухвалила рішення рекомендувати призупинення впровадження B4 та B5 у 2025–2026 роках через високу ціну кокосової олії на світовому ринку. Вартість сировини подвоїлася з $1,100/т у 2024 році до близько $3,000/т у 2025-му. Це змусило владу переглянути економічну доцільність проєкту.</p>
<blockquote><p>Рада пояснила, що зростання цін на кокосову олію змушує переглянути економіку програми.</p></blockquote>
<p>Міністерство енергетики Філіппін поки не видало офіційного повідомлення про зупинку програми B4, що залишає ринок у підвішеному стані.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.usda.gov/" target="_blank">US Department of Agriculture</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29468-Филипины_флаг.png" alt="Філіппіни збільшать імпорт паливного етанолу"/><br /><p>Імпорт паливного етанолу на Філіппіни у 2025 році зросте на 10% через обмежені можливості місцевого виробництва та збільшення споживання бензину, попри невизначеність щодо майбутнього розвитку програми біодизеля.</p>
<h3>Перспективи імпорту та виробництва етанолу</h3>
<p>Очікується, що споживання паливного етанолу на Філіппінах зросте з 797 млн л у 2024 році до 840 млн л у 2025 році на тлі прогнозованого USDA підвищення споживання бензину на 5%. Країна має обов’язкову вимогу 10% домішки етанолу у дорожньому пальному, тож попит на нього напряму залежить від використання бензину.</p>
<ul>
<li>Закупівлі автомобілів зросли на 9% у 2024 році.</li>
<li>Інвестиції в громадський транспорт поки не дали відчутних результатів.</li>
<li>Очікуване зростання імпорту паливного етанолу на 10% до 450 млн л у 2025 році пояснюється обмеженою сировинною базою всередині країни.</li>
</ul>
<p>Водночас місцева галузь стикається з дорожнечею сировини через зменшення площ під цукрову тростину. Це підштовхнуло ціни на тростину й мелясу вгору, звузило маржу та сповільнило приріст виробництва етанолу до очікуваних 2% на рік у 2025-му.</p>
<p><strong>Цукрово-тростинний та мелясовий етанол мають одну з найвищих норм скорочення викидів парникових газів серед традиційних сільськогосподарських джерел (як кукурудза),</strong> але на Філіппінах немає обов’язкової вимоги щодо мінімального скорочення парникових газів для суміші. Це стимулює імпорт переважно американського кукурудзяного етанолу через його конкурентну ціну.</p>
<p>У червні 2024 року країна схвалила добровільну програму E20, а USDA прогнозує її ширше використання у 2025 році.</p>
<h3>Невизначеність із програмою біодизеля</h3>
<p>USDA оцінює виробництво біодизеля на рівні 360 млн л у 2025 році за умови збереження нинішньої вимоги B3. Якщо ж вдасться запровадити B4, обсяги можуть зрости до 400 млн л — на 50% більше, ніж у 2024 році. Проте ця перспектива залишається під питанням.</p>
<p>Національна рада з біопалив (NBB) у травні ухвалила рішення рекомендувати призупинення впровадження B4 та B5 у 2025–2026 роках через високу ціну кокосової олії на світовому ринку. Вартість сировини подвоїлася з $1,100/т у 2024 році до близько $3,000/т у 2025-му. Це змусило владу переглянути економічну доцільність проєкту.</p>
<blockquote><p>Рада пояснила, що зростання цін на кокосову олію змушує переглянути економіку програми.</p></blockquote>
<p>Міністерство енергетики Філіппін поки не видало офіційного повідомлення про зупинку програми B4, що залишає ринок у підвішеному стані.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.usda.gov/" target="_blank">US Department of Agriculture</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/filippini-zbilshat-import-etanolu-dlya-avtomobilnogo-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/philippines/feed/ ) in 0.19388 seconds, on Apr 26th, 2026 at 7:55 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 26th, 2026 at 8:55 pm UTC -->