<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; pipelines</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/pipelines/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 21 Apr 2026 06:41:32 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>«Роснефть» нарощує постачання нафти до Китаю через Казахстан на +2,5 млн т/рік, паралельно узгоджено Power of Siberia 2</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/rosneft-naroshhuye-postachannya-nafti-do-kitayu-cherez-kazaxstan-na-25-mln-trik-paralelno-uzgodzheno-power-of-siberia-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/rosneft-naroshhuye-postachannya-nafti-do-kitayu-cherez-kazaxstan-na-25-mln-trik-paralelno-uzgodzheno-power-of-siberia-2/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 05 Sep 2025 05:02:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Asia Pacific]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[pipelines]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Газпром]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[трубопроводи]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153208</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29893-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="«Роснефть» нарощує постачання нафти до Китаю через Казахстан на +2,5 млн т/рік, паралельно узгоджено Power of Siberia 2"/><br />Під час візиту путіна до Пекіна «Роснефть» домовилася про додаткові постачання 2,5 млн т сирої нафти на рік до Китаю через Казахстан. Для порівняння: у 2024 році цим маршрутом транспортували 10,2 млн т (≈204 тис. б/д). Водночас «Газпром» і CNPC підписали угоду про будівництво газопроводу Power of Siberia 2, попри відсутність деталей щодо строків, фінансування [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29893-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="«Роснефть» нарощує постачання нафти до Китаю через Казахстан на +2,5 млн т/рік, паралельно узгоджено Power of Siberia 2"/><br /><p>Під час візиту путіна до Пекіна «Роснефть» домовилася про <strong>додаткові постачання 2,5 млн т сирої нафти на рік</strong> до Китаю через Казахстан. Для порівняння: у 2024 році цим маршрутом транспортували <strong>10,2 млн т</strong> (≈<strong>204 тис. б/д</strong>). Водночас «Газпром» і CNPC підписали угоду про будівництво газопроводу <em>Power of Siberia 2</em>, <em>попри</em> відсутність деталей щодо строків, фінансування та ціни.</p>
<h2>Посилення енергетичної осі Пекін—москва</h2>
<section>
<h3>Нові угоди</h3>
<ul>
<li><strong>Нафта:</strong> +2,5 млн т/рік до Китаю через Казахстан.</li>
<li><strong>Минулорічна база:</strong> 10,2 млн т (≈204 тис. б/д).</li>
<li><strong>Газ:</strong> підписання угоди «Газпром»—CNPC щодо <em>Power of Siberia 2</em>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Нафта в цифрах</h3>
<ul>
<li><strong>Приріст у барелях на добу:</strong> ≈ <strong>50 тис. б/д</strong> <em>(2,5/10,2 × 204 ≈ 50)</em>.</li>
<li><strong>Сумарний потік через Казахстан після збільшення:</strong> ≈ <strong>12,7 млн т/рік</strong> (≈ <strong>254 тис. б/д</strong>).</li>
<li><strong>Темп зростання:</strong> ≈ <strong>+24,5%</strong> до рівня 2024 року.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вплив на світовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зміна балансу:</strong> більша частина російської нафти закріплюється за Китаєм через довгострокові маршрути, що <em>звужує частку для спотових поставок</em> на глобальному ринку.</li>
<li><strong>Стабільність для Китаю:</strong> додаткові обсяги створюють передбачуваність для китайських НПЗ та зменшують залежність від волатильних поставок із Близького Сходу.</li>
<li><strong>Сигнал для Brent:</strong> посилення азійського вектору збільшує попит на трубопровідні контракти, що може вплинути на премії й дисконти між азійськими сортами та Brent.</li>
<li><strong>Обмеження впливу:</strong> без деталей щодо PoS2 (<em>строки, фінансування, ціна</em>) вплив газового фактору на ринок нафти лишається невизначеним.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Цитати</h3>
<blockquote><p>«Rosneft також підписала угоду з китайськими партнерами про додаткове постачання 2,5 млн тонн нафти через Казахстан.» — Сергій Цивільов</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми обговорили можливість створення нових маршрутів прокачування нашої продукції… Це дуже вигідні та перспективні маршрути й проєкти, які допоможуть стабілізувати світову економіку, насамперед у АТР.» — володимир путін</p></blockquote>
</section>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russias-Rosneft-Signs-Deal-to-Supply-More-Crude-Oil-to-China.html">OilPrice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29893-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="«Роснефть» нарощує постачання нафти до Китаю через Казахстан на +2,5 млн т/рік, паралельно узгоджено Power of Siberia 2"/><br /><p>Під час візиту путіна до Пекіна «Роснефть» домовилася про <strong>додаткові постачання 2,5 млн т сирої нафти на рік</strong> до Китаю через Казахстан. Для порівняння: у 2024 році цим маршрутом транспортували <strong>10,2 млн т</strong> (≈<strong>204 тис. б/д</strong>). Водночас «Газпром» і CNPC підписали угоду про будівництво газопроводу <em>Power of Siberia 2</em>, <em>попри</em> відсутність деталей щодо строків, фінансування та ціни.</p>
<h2>Посилення енергетичної осі Пекін—москва</h2>
<section>
<h3>Нові угоди</h3>
<ul>
<li><strong>Нафта:</strong> +2,5 млн т/рік до Китаю через Казахстан.</li>
<li><strong>Минулорічна база:</strong> 10,2 млн т (≈204 тис. б/д).</li>
<li><strong>Газ:</strong> підписання угоди «Газпром»—CNPC щодо <em>Power of Siberia 2</em>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Нафта в цифрах</h3>
<ul>
<li><strong>Приріст у барелях на добу:</strong> ≈ <strong>50 тис. б/д</strong> <em>(2,5/10,2 × 204 ≈ 50)</em>.</li>
<li><strong>Сумарний потік через Казахстан після збільшення:</strong> ≈ <strong>12,7 млн т/рік</strong> (≈ <strong>254 тис. б/д</strong>).</li>
<li><strong>Темп зростання:</strong> ≈ <strong>+24,5%</strong> до рівня 2024 року.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вплив на світовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зміна балансу:</strong> більша частина російської нафти закріплюється за Китаєм через довгострокові маршрути, що <em>звужує частку для спотових поставок</em> на глобальному ринку.</li>
<li><strong>Стабільність для Китаю:</strong> додаткові обсяги створюють передбачуваність для китайських НПЗ та зменшують залежність від волатильних поставок із Близького Сходу.</li>
<li><strong>Сигнал для Brent:</strong> посилення азійського вектору збільшує попит на трубопровідні контракти, що може вплинути на премії й дисконти між азійськими сортами та Brent.</li>
<li><strong>Обмеження впливу:</strong> без деталей щодо PoS2 (<em>строки, фінансування, ціна</em>) вплив газового фактору на ринок нафти лишається невизначеним.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Цитати</h3>
<blockquote><p>«Rosneft також підписала угоду з китайськими партнерами про додаткове постачання 2,5 млн тонн нафти через Казахстан.» — Сергій Цивільов</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми обговорили можливість створення нових маршрутів прокачування нашої продукції… Це дуже вигідні та перспективні маршрути й проєкти, які допоможуть стабілізувати світову економіку, насамперед у АТР.» — володимир путін</p></blockquote>
</section>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Russias-Rosneft-Signs-Deal-to-Supply-More-Crude-Oil-to-China.html">OilPrice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/05/rosneft-naroshhuye-postachannya-nafti-do-kitayu-cherez-kazaxstan-na-25-mln-trik-paralelno-uzgodzheno-power-of-siberia-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Глобальні енергетичні зрушення: події, що формують майбутнє світового нафтового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/globalni-energetichni-zrushennya-podi%d1%97-shho-formuyut-majbutnye-svitovogo-naftovogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/globalni-energetichni-zrushennya-podi%d1%97-shho-formuyut-majbutnye-svitovogo-naftovogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 05:21:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[Colombia]]></category>
		<category><![CDATA[Ecopetrol]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[pipelines]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tags" content="oil]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[Африка]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[виробництво]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[глобальні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Испания]]></category>
		<category><![CDATA[Мозамбик]]></category>
		<category><![CDATA[Нигерия]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Судан]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153198</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29887-Енергетика_300_на_300.png" alt="Глобальні енергетичні зрушення: події, що формують майбутнє світового нафтового ринку"/><br />Провідні країни та компанії ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на енергетичну безпеку, ціноутворення та баланс сил у світі. Від придбань активів і санкцій до масштабних газопроводів і нових нафтопереробних заводів — усі ці кроки формують нову архітектуру глобального нафтового та газового ринку. Ключові енергетичні рішення Латиноамериканський фактор Ecopetrol планує купівлю активів Canacol у Колумбії, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29887-Енергетика_300_на_300.png" alt="Глобальні енергетичні зрушення: події, що формують майбутнє світового нафтового ринку"/><br /><p>Провідні країни та компанії ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на енергетичну безпеку, ціноутворення та баланс сил у світі. Від придбань активів і санкцій до масштабних газопроводів і нових нафтопереробних заводів — усі ці кроки формують нову архітектуру глобального нафтового та газового ринку.</p>
<h2>Ключові енергетичні рішення</h2>
<h3>Латиноамериканський фактор</h3>
<ul>
<li><strong>Ecopetrol</strong> планує купівлю активів Canacol у Колумбії, що становлять близько <strong>20% газопостачання країни</strong>. Це може посилити синергію виробництва у басейні Магдалени та зміцнити внутрішню енергетичну безпеку.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> подала заявку на вступ до <em>Міжнародного енергетичного агентства</em>, після досягнення рекордного видобутку нафти — <strong>3,76 млн барелів на добу</strong> у червні 2025 року. Це означає амбіцію країни відігравати провідну роль у глобальній енергетиці.</li>
<li><strong>Ангола</strong> запустила процес введення в експлуатацію НПЗ у Кабінді (30 тис. бар./день). До 2027 року країна планує вдвічі скоротити імпорт дизелю та авіаційного пального.</li>
</ul>
<h3>Африка та безпека постачань</h3>
<ul>
<li>У <strong>Мозамбіку</strong> $25-мільярдний LNG-проєкт TotalEnergies може відновитися завдяки розміщенню військ Руанди у провінції Кабо-Дельгадо.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> підписала угоду про розподіл продукції з TotalEnergies щодо офшорних блоків площею близько <strong>775 квадратних миль</strong>.</li>
<li><strong>Судан</strong> зупинив видобуток у басейні Хегліг після атак дронів, що скоротило видобуток на <strong>30 тис. барелів на добу</strong>. Це посилює ризики на ринку, де навіть невеликі скорочення можуть вплинути на баланс попиту та пропозиції.</li>
<li><strong>Кенія</strong> готується виставити на аукціон <strong>10 блоків</strong>, щоб освоїти поклади нафти обсягом близько <strong>1 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ та динаміка цін</h3>
<ul>
<li>Ринок очікує збереження чинних квот на видобуток. Це має обмежити волатильність цін. Станом на 2 вересня 2025 року <strong>ICE Brent утримувався трохи вище $68/барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні зрушення</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong> запровадили санкції проти іракського нафтового магната Валідa ас-Самарра’і за перевезення іранської нафти. Це ускладнює схеми обходу санкцій Іраном.</li>
<li><strong>росія та Китай</strong> підписали угоду про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» для постачання <strong>50 млрд куб. м газу щорічно</strong>. Проте ціна на газ досі не погоджена, що може гальмувати проєкт.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія та Ірак</strong> припинили постачання нафти до індійської Nayara Energy (співвласник — російська «роснефть»), посилаючись на проблеми з платежами в умовах санкцій ЄС.</li>
</ul>
<h3>Європейський контекст</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС</strong> пропонує відкласти на <strong>10 років</strong> запровадження податків на викиди CO₂ у авіації та судноплавстві (до 2035 року). Це демонструє сильний спротив урядів щодо кліматичних податків.</li>
<li><strong>Франція</strong>: LNG-термінали можуть зупинитися через страйки профспілки CGT. Протести заплановані на 2, 10 та 18 вересня.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> зафіксувала понад <strong>500 годин із негативними цінами на електроенергію</strong> у січні–серпні 2025 року (удвічі більше, ніж торік) через стрімке зростання сонячної генерації, яка вже перевищила <strong>20 ГВт</strong>.</li>
<li><strong>Норвегія</strong>: Equinor інвестує близько <strong>$1 млрд</strong> в Orsted для підтримки прав випуску акцій на $9,4 млрд, що показує важливість диверсифікації енергетики Європи.</li>
</ul>
<h3>Азійський вектор</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong>: ціни на залізну руду зросли до <strong>¥772/т ($108)</strong> через очікування зняття екологічних обмежень після військового параду.</li>
<li><strong>Індія</strong>: промислове виробництво показало найвищі темпи за 17 років. Енергогенерація зросла на <strong>4% р/р</strong> завдяки вугіллю та «сонячному буму».</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ залишити квоти незмінними стримує цінові коливання, але робить ринок вразливим до локальних потрясінь.</li>
<li>Зростання ролі країн Латинської Америки (Бразилія, Колумбія, Ангола) свідчить про диверсифікацію центрів впливу у світовій енергетиці.</li>
<li>Африканські ризики (Судан, Мозамбік, Нігерія) демонструють крихкість постачання, що може викликати регіональні дефіцити.</li>
<li>росія та Китай поглиблюють енергетичне партнерство, але відсутність домовленості про ціни затримує масштабні проєкти.</li>
<li>Європа балансує між кліматичними зобов’язаннями та соціально-економічним спротивом, що відтягує введення нових «зелених» податків.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29887-Енергетика_300_на_300.png" alt="Глобальні енергетичні зрушення: події, що формують майбутнє світового нафтового ринку"/><br /><p>Провідні країни та компанії ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на енергетичну безпеку, ціноутворення та баланс сил у світі. Від придбань активів і санкцій до масштабних газопроводів і нових нафтопереробних заводів — усі ці кроки формують нову архітектуру глобального нафтового та газового ринку.</p>
<h2>Ключові енергетичні рішення</h2>
<h3>Латиноамериканський фактор</h3>
<ul>
<li><strong>Ecopetrol</strong> планує купівлю активів Canacol у Колумбії, що становлять близько <strong>20% газопостачання країни</strong>. Це може посилити синергію виробництва у басейні Магдалени та зміцнити внутрішню енергетичну безпеку.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> подала заявку на вступ до <em>Міжнародного енергетичного агентства</em>, після досягнення рекордного видобутку нафти — <strong>3,76 млн барелів на добу</strong> у червні 2025 року. Це означає амбіцію країни відігравати провідну роль у глобальній енергетиці.</li>
<li><strong>Ангола</strong> запустила процес введення в експлуатацію НПЗ у Кабінді (30 тис. бар./день). До 2027 року країна планує вдвічі скоротити імпорт дизелю та авіаційного пального.</li>
</ul>
<h3>Африка та безпека постачань</h3>
<ul>
<li>У <strong>Мозамбіку</strong> $25-мільярдний LNG-проєкт TotalEnergies може відновитися завдяки розміщенню військ Руанди у провінції Кабо-Дельгадо.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> підписала угоду про розподіл продукції з TotalEnergies щодо офшорних блоків площею близько <strong>775 квадратних миль</strong>.</li>
<li><strong>Судан</strong> зупинив видобуток у басейні Хегліг після атак дронів, що скоротило видобуток на <strong>30 тис. барелів на добу</strong>. Це посилює ризики на ринку, де навіть невеликі скорочення можуть вплинути на баланс попиту та пропозиції.</li>
<li><strong>Кенія</strong> готується виставити на аукціон <strong>10 блоків</strong>, щоб освоїти поклади нафти обсягом близько <strong>1 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ та динаміка цін</h3>
<ul>
<li>Ринок очікує збереження чинних квот на видобуток. Це має обмежити волатильність цін. Станом на 2 вересня 2025 року <strong>ICE Brent утримувався трохи вище $68/барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні зрушення</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong> запровадили санкції проти іракського нафтового магната Валідa ас-Самарра’і за перевезення іранської нафти. Це ускладнює схеми обходу санкцій Іраном.</li>
<li><strong>росія та Китай</strong> підписали угоду про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» для постачання <strong>50 млрд куб. м газу щорічно</strong>. Проте ціна на газ досі не погоджена, що може гальмувати проєкт.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія та Ірак</strong> припинили постачання нафти до індійської Nayara Energy (співвласник — російська «роснефть»), посилаючись на проблеми з платежами в умовах санкцій ЄС.</li>
</ul>
<h3>Європейський контекст</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС</strong> пропонує відкласти на <strong>10 років</strong> запровадження податків на викиди CO₂ у авіації та судноплавстві (до 2035 року). Це демонструє сильний спротив урядів щодо кліматичних податків.</li>
<li><strong>Франція</strong>: LNG-термінали можуть зупинитися через страйки профспілки CGT. Протести заплановані на 2, 10 та 18 вересня.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> зафіксувала понад <strong>500 годин із негативними цінами на електроенергію</strong> у січні–серпні 2025 року (удвічі більше, ніж торік) через стрімке зростання сонячної генерації, яка вже перевищила <strong>20 ГВт</strong>.</li>
<li><strong>Норвегія</strong>: Equinor інвестує близько <strong>$1 млрд</strong> в Orsted для підтримки прав випуску акцій на $9,4 млрд, що показує важливість диверсифікації енергетики Європи.</li>
</ul>
<h3>Азійський вектор</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong>: ціни на залізну руду зросли до <strong>¥772/т ($108)</strong> через очікування зняття екологічних обмежень після військового параду.</li>
<li><strong>Індія</strong>: промислове виробництво показало найвищі темпи за 17 років. Енергогенерація зросла на <strong>4% р/р</strong> завдяки вугіллю та «сонячному буму».</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ залишити квоти незмінними стримує цінові коливання, але робить ринок вразливим до локальних потрясінь.</li>
<li>Зростання ролі країн Латинської Америки (Бразилія, Колумбія, Ангола) свідчить про диверсифікацію центрів впливу у світовій енергетиці.</li>
<li>Африканські ризики (Судан, Мозамбік, Нігерія) демонструють крихкість постачання, що може викликати регіональні дефіцити.</li>
<li>росія та Китай поглиблюють енергетичне партнерство, але відсутність домовленості про ціни затримує масштабні проєкти.</li>
<li>Європа балансує між кліматичними зобов’язаннями та соціально-економічним спротивом, що відтягує введення нових «зелених» податків.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/globalni-energetichni-zrushennya-podi%d1%97-shho-formuyut-majbutnye-svitovogo-naftovogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Казахстан і Туреччина обговорюють збільшення експорту нафти через трубопровід Баку–Тбілісі–Джейхан</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/kazaxstan-i-turechchina-obgovoryuyut-zbilshennya-eksportu-nafti-cherez-truboprovid-baku-tbilisi-dzhejxan/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/kazaxstan-i-turechchina-obgovoryuyut-zbilshennya-eksportu-nafti-cherez-truboprovid-baku-tbilisi-dzhejxan/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 12:21:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Exports]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[pipelines]]></category>
		<category><![CDATA[Turkey]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[трубопровід]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152945</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29723-Казахстан.png" alt="Казахстан і Туреччина обговорюють збільшення експорту нафти через трубопровід Баку–Тбілісі–Джейхан"/><br />&#160; Зустріч лідерів Казахстану й Туреччини може стати каталізатором диверсифікації маршрутів експорту казахстанської нафти, попри збереження значної залежності від російських напрямків. Прогнозується, що реалізація проєктів модернізації та розширення інфраструктури сприятиме зменшенню цієї залежності у середньостроковій перспективі. Зростання експорту через BTC 785 тис. тонн казахстанської нафти експортовано через BTC у першому півріччі 2025 року. Це на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29723-Казахстан.png" alt="Казахстан і Туреччина обговорюють збільшення експорту нафти через трубопровід Баку–Тбілісі–Джейхан"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Зустріч лідерів Казахстану й Туреччини може стати каталізатором диверсифікації маршрутів експорту казахстанської нафти, попри збереження значної залежності від російських напрямків. Прогнозується, що реалізація проєктів модернізації та розширення інфраструктури сприятиме зменшенню цієї залежності у середньостроковій перспективі.</p>
<h3>Зростання експорту через BTC</h3>
<ul>
<li><strong>785 тис. тонн</strong> казахстанської нафти експортовано через BTC у першому півріччі 2025 року.</li>
<li>Це <strong>на 12% більше</strong>, ніж за аналогічний період 2024 року.</li>
<li><em>Середньодобовий обсяг:</em> приблизно 34 тис. барелів на день.</li>
</ul>
<h3>Передумови та стратегічні домовленості</h3>
<ul>
<li>Переговори між <strong>Касимом-Жомартом Токаєвим</strong> та <strong>Реджепом Таїпом Ердоганом</strong> відбулися в рамках вищої ради стратегічного співробітництва.</li>
<li>Сторони обговорили <strong>енергетичну співпрацю</strong>, включно з розширенням експорту через BTC.</li>
<li>Також піднімалися теми співробітництва в <em>енергетиці, сільському господарстві та гірничодобувній галузі</em>.</li>
</ul>
<h3>Логістика та технічні обмеження</h3>
<ul>
<li>Нафта з Казахстану транспортується <em>танкерами з порту Актау</em> до Баку, де вона приєднується до BTC.</li>
<li>Для збільшення обсягів експорту необхідні <strong>модернізація порту Актау</strong> та <strong>адаптація якості нафти</strong> до вимог трубопроводу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні імперативи</h3>
<ul>
<li>Лише <strong>5,9% від 32,6 млн тонн</strong> нафти, експортованої Казахстаном у першій половині 2025 року, транспортувалось в обхід російських портів.</li>
<li><em>Ця частка залишається сталою з 2024 року</em>, що свідчить про повільний темп зменшення залежності від рф.</li>
<li>Ще у 2022 році президент Токаєв підтримав ініціативу обходу рф, уклавши домовленість між <strong>Kazmunaigaz</strong> та <strong>SOCAR</strong> про транспортування <strong>1,5 млн тонн щорічно</strong> з родовища Тенгіз до BTC.</li>
</ul>
<h3>Інфраструктурні перспективи</h3>
<ul>
<li>У проєкті розвитку Казахстану до 2029 року закладена можливість <strong>будівництва транс-Каспійського нафтового трубопроводу</strong>.</li>
<li>Розглядається також <strong>створення морських терміналів</strong> на узбережжях Казахстану та Азербайджану.</li>
</ul>
<h3>Контекст енергетичних відносин Туреччини</h3>
<ul>
<li>Туреччина <strong>розірвала багаторічну угоду</strong> з Іраком щодо нафтового трубопроводу у липні 2026 року.</li>
<li>Анкара вже передала Багдаду <em>проєкт нової угоди</em>, прагнучи до &#171;нової активної фази співробітництва&#187;.</li>
<li>Міністр енергетики Туреччини <strong>Алпарслан Байрактар</strong> підкреслив необхідність повного використання нафтотранспортної інфраструктури обох країн.</li>
</ul>
<h3>Логічні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поточна частка обходу рф</strong> залишається незначною — менше 6%, що <em>підкреслює високий рівень енергетичної залежності</em>.</li>
<li>Проте збільшення експорту через BTC і нові інфраструктурні проєкти свідчать про <strong>поступовий, але цілеспрямований курс на диверсифікацію</strong>.</li>
<li>Умови для зростання поставок існують, але потребують <strong>інвестицій у логістику</strong> та <strong>узгодження технічних стандартів</strong>.</li>
<li>Внутрішні й зовнішні політичні рішення Туреччини можуть <em>суттєво вплинути на реалізацію стратегії обходу рф</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.pipeline-journal.net/news/kazakhstan-and-turkey-discuss-increasing-oil-exports-through-baku-tbilisi-ceyhan-pipeline" target="_blank">pipeline-journal.net</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29723-Казахстан.png" alt="Казахстан і Туреччина обговорюють збільшення експорту нафти через трубопровід Баку–Тбілісі–Джейхан"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Зустріч лідерів Казахстану й Туреччини може стати каталізатором диверсифікації маршрутів експорту казахстанської нафти, попри збереження значної залежності від російських напрямків. Прогнозується, що реалізація проєктів модернізації та розширення інфраструктури сприятиме зменшенню цієї залежності у середньостроковій перспективі.</p>
<h3>Зростання експорту через BTC</h3>
<ul>
<li><strong>785 тис. тонн</strong> казахстанської нафти експортовано через BTC у першому півріччі 2025 року.</li>
<li>Це <strong>на 12% більше</strong>, ніж за аналогічний період 2024 року.</li>
<li><em>Середньодобовий обсяг:</em> приблизно 34 тис. барелів на день.</li>
</ul>
<h3>Передумови та стратегічні домовленості</h3>
<ul>
<li>Переговори між <strong>Касимом-Жомартом Токаєвим</strong> та <strong>Реджепом Таїпом Ердоганом</strong> відбулися в рамках вищої ради стратегічного співробітництва.</li>
<li>Сторони обговорили <strong>енергетичну співпрацю</strong>, включно з розширенням експорту через BTC.</li>
<li>Також піднімалися теми співробітництва в <em>енергетиці, сільському господарстві та гірничодобувній галузі</em>.</li>
</ul>
<h3>Логістика та технічні обмеження</h3>
<ul>
<li>Нафта з Казахстану транспортується <em>танкерами з порту Актау</em> до Баку, де вона приєднується до BTC.</li>
<li>Для збільшення обсягів експорту необхідні <strong>модернізація порту Актау</strong> та <strong>адаптація якості нафти</strong> до вимог трубопроводу.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні імперативи</h3>
<ul>
<li>Лише <strong>5,9% від 32,6 млн тонн</strong> нафти, експортованої Казахстаном у першій половині 2025 року, транспортувалось в обхід російських портів.</li>
<li><em>Ця частка залишається сталою з 2024 року</em>, що свідчить про повільний темп зменшення залежності від рф.</li>
<li>Ще у 2022 році президент Токаєв підтримав ініціативу обходу рф, уклавши домовленість між <strong>Kazmunaigaz</strong> та <strong>SOCAR</strong> про транспортування <strong>1,5 млн тонн щорічно</strong> з родовища Тенгіз до BTC.</li>
</ul>
<h3>Інфраструктурні перспективи</h3>
<ul>
<li>У проєкті розвитку Казахстану до 2029 року закладена можливість <strong>будівництва транс-Каспійського нафтового трубопроводу</strong>.</li>
<li>Розглядається також <strong>створення морських терміналів</strong> на узбережжях Казахстану та Азербайджану.</li>
</ul>
<h3>Контекст енергетичних відносин Туреччини</h3>
<ul>
<li>Туреччина <strong>розірвала багаторічну угоду</strong> з Іраком щодо нафтового трубопроводу у липні 2026 року.</li>
<li>Анкара вже передала Багдаду <em>проєкт нової угоди</em>, прагнучи до &#171;нової активної фази співробітництва&#187;.</li>
<li>Міністр енергетики Туреччини <strong>Алпарслан Байрактар</strong> підкреслив необхідність повного використання нафтотранспортної інфраструктури обох країн.</li>
</ul>
<h3>Логічні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Поточна частка обходу рф</strong> залишається незначною — менше 6%, що <em>підкреслює високий рівень енергетичної залежності</em>.</li>
<li>Проте збільшення експорту через BTC і нові інфраструктурні проєкти свідчать про <strong>поступовий, але цілеспрямований курс на диверсифікацію</strong>.</li>
<li>Умови для зростання поставок існують, але потребують <strong>інвестицій у логістику</strong> та <strong>узгодження технічних стандартів</strong>.</li>
<li>Внутрішні й зовнішні політичні рішення Туреччини можуть <em>суттєво вплинути на реалізацію стратегії обходу рф</em>.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.pipeline-journal.net/news/kazakhstan-and-turkey-discuss-increasing-oil-exports-through-baku-tbilisi-ceyhan-pipeline" target="_blank">pipeline-journal.net</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/kazaxstan-i-turechchina-obgovoryuyut-zbilshennya-eksportu-nafti-cherez-truboprovid-baku-tbilisi-dzhejxan/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/pipelines/feed/ ) in 0.21812 seconds, on Apr 21st, 2026 at 8:35 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 21st, 2026 at 9:35 am UTC -->