Економіка Китаю у першому півріччі 2025 року продемонструвала стійке зростання 5,3% р/р, що перевищило показники 2024 року (5%) та закладену ціль на поточний рік. Синергія внутрішнього попиту, державних стимулів і гнучкої зовнішньоторговельної стратегії дозволила зберегти високу динаміку попри зовнішні виклики, зокрема високі тарифи США.

Економічна карта розвитку

Темпи зростання та чинники

• 1 кв. 2025: +5,4% р/р, 2 кв. 2025: +5,2% р/р.
• Частину зростання забезпечив frontloading експорту перед введенням тарифів США.
• Зниження експорту до США у 2 кв. компенсували постачання в інші регіони.

Причинно-наслідковий зв’язок:

• Підвищення тарифів США → скорочення експорту до США → переорієнтація на інші ринки → збереження темпів зростання експорту.

Державна політика та структурні пріоритети

• Липневе засідання Політбюро: оцінка економіки, визначення пріоритетів на 2 півріччя, розгляд 15-го п’ятирічного плану (2026–2030).
• Підтримка високотехнологічного виробництва, внутрішнього споживання, ринку праці та інвестицій у стратегічні сектори.
• Управління борговими ризиками місцевих органів влади та боротьба з недобросовісною конкуренцією.

Причинно-наслідковий зв’язок:

• Цільова підтримка інноваційних секторів → стимул промислового виробництва та зростання експорту високотехнологічної продукції.
• Контроль боргових ризиків → стабільність фінансової системи → зниження макроекономічних ризиків.

Інфляція та споживчий ринок

• Липень: інфляція 0% р/р, після 0,1% у червні.
• Харчові ціни: -1,6% р/р у липні після -0,3% у червні.
• Базова інфляція: +0,8% р/р у липні (червень — 0,7%).

Причинно-наслідковий зв’язок:

• Зниження цін на продукти → підвищення купівельної спроможності → стимул роздрібних продажів.
• Низька інфляція → простір для м’якої монетарної політики → додаткові стимули для економіки.

Ринок нерухомості та споживання

• Ціни у 70 містах: -5% р/р у травні та червні після -5,5% у квітні.
• Роздрібні продажі: +4,8% р/р у червні проти +6,4% у травні.

Причинно-наслідковий зв’язок:

• Стабілізація ринку житла → покращення фінансових настроїв населення → підтримка внутрішнього споживання.

Промисловість

• Виробництво: +6,8% р/р у червні після +5,8% у травні.
• Лідери: хімічна, комп’ютерна, обладнання.
• Виробництво промислових роботів: +38% р/р.

Причинно-наслідковий зв’язок:

• Зростання виробництва роботів → модернізація виробництва → підвищення ефективності та конкурентоспроможності експорту.

Ринок праці

• Міське безробіття: 5% у травні та червні.
• Молодіжне безробіття: 14,5% у червні (14,9% у травні).

Зовнішня торгівля

• Профіцит у липні: $98,2 млрд (червень — $114,8 млрд).
• Експорт: $321,8 млрд у липні, імпорт: $223,5 млрд.

Причинно-наслідковий зв’язок:

• Диверсифікація ринків → стійкість експорту → збереження позитивного торгового балансу навіть за умов тарифного тиску США.

Прогнози

• 2 півріччя 2025: уповільнення квартальних темпів до 4,4%.
• 2025 рік: прогноз підвищено до 4,8%.
• 2026 рік: прогноз — 4,5%.
• Можливі стимули: зниження ставок на 20 б.п., зменшення норми резервування на 50 б.п.

Висновок: Поточна структура зростання Китаю — це поєднання зовнішньої гнучкості та внутрішньої стабільності. Зміни у торгівлі зі США стимулювали переорієнтацію експорту, а внутрішня політика продовжує зміцнювати внутрішній попит, підтримуючи макроекономічну стабільність та інвестиції у технології.

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC

Економіка Індії у 2 кварталі 2025 року продовжила демонструвати високі темпи зростання на тлі зниження інфляції, стабільного внутрішнього попиту та позитивної динаміки бізнес-очікувань. Водночас існують ризики уповільнення через можливе запровадження США тарифів до 50% на індійський експорт, що може вплинути на другу половину року.

Економічна ситуація в Індії

Зростання ВВП та макроекономічна динаміка

• Зростання ВВП у 1 кв. 2025 року — 7,4% р/р, проти 6,4% р/р у 4 кв. 2024 року.
• Очікуваний середній темп зростання у 2–4 кв. 2025 року — близько 6,3% р/р.
• Прогноз зростання на 2025 рік збережено на рівні 6,5%, аналогічний прогнозу на 2026 рік.

Інфляційні тенденції

• Загальна інфляція у червні 2025 року знизилася до 2,1% р/р — найнижчого рівня з 2019 року.
• Основний драйвер зниження — дефляція цін на овочі.
• Базова інфляція у червні зросла до 4,5% р/р — максимум за майже два роки, через високі ціни на дорогоцінні метали та стійке зростання у сфері послуг.
• Прогноз інфляції на фінансовий рік до березня 2026 року знижено до 3,1% (раніше — 3,7%).

Монетарна політика

• З початку 2025 року ключова ставка знижена на 100 б.п. — з 6,5% до 5,5%.
• У серпні 2025 року Резервний банк Індії залишив ставку без змін, зберігши «нейтральну» позицію.
• Подальші рішення будуть залежати від динаміки інфляції та впливу торговельних обмежень США.

Зовнішня торгівля

• Дефіцит торгового балансу у червні 2025 року скоротився до $18,8 млрд (травень — $22,1 млрд, квітень — $26,4 млрд).
• Імпорт у червні — $53,9 млрд (травень — $60,6 млрд, квітень — $64,9 млрд), зниження пов’язане зі скороченням закупівель сировинних товарів.
• Експорт у червні — $35,1 млрд (травень та квітень — $38,5 млрд).

Ризики та торговельні відносини

• Індія уклала угоду про вільну торгівлю з Великою Британією та продовжує переговори з ЄС.
• США можуть запровадити тарифи у 25–50% на індійський експорт, що перевищує середній рівень тарифів у 2024 році (менше 3%).
• Чинні додаткові тарифи США: 50% — на алюміній і сталь, 25% — на автомобілі та автозапчастини.

Ринок праці та промисловість

• Рівень безробіття у червні — 6,8% (травень — 7,5%, квітень — 6,9%, березень — 7,7%).
• Зростання промислового виробництва: червень — +1,5% р/р, травень — +1,9%, квітень — +2,6%, березень — +3,9%.

Бізнес-очікування

• PMI* у виробництві у липні — 59,1 (червень — 58,4, травень — 57,6).
• PMI у сфері послуг у липні — 60,5 (червень — 60,4, травень — 58,8).

Висновки

• Економіка Індії демонструє стійке зростання на тлі сприятливої інфляційної ситуації та підтримки внутрішнього попиту.
• Головним ризиком для темпів зростання залишаються можливі торговельні обмеження США.
• Підтримка економічного імпульсу очікується завдяки новим торговим угодам, зниженню ставок та високій активності у виробничому та сервісному секторах.

* PMI —  Індекс менеджерів з закупівель у виробничій сфері (англ. Purchasing Managers’ Index, скорочено PMI). Це економічний індекс, який використовується для оцінки стану виробничого сектору країни. Він базується на опитуванні менеджерів з закупівель або виробництва щодо ключових показників, таких як: 

• Нові замовлення
• Обсяги виробництва
• Зайнятість
• Постачання сировини
• Запаси 

Як інтерпретувати значення PMI:

• PMI > 50 — розширення виробництва (економіка зростає)
• PMI = 50 — стабільність (немає змін)
• PMI < 50 — скорочення виробництва (спад)

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC

Економіка Єврозони у 2 кв. 2025 року зросла на 0,4% кв/кв, SAAR, що є значним уповільненням після 2,3% кв/кв, SAAR у 1 кв. Найбільший внесок у попередній період зробили Ірландія та Іспанія, однак у 2 кв. їхні результати змінилися, формуючи нові тенденції зростання та ризики.

Економічна карта Єврозони

Динаміка зростання у провідних економіках

• Німеччина: скорочення на 0,4% кв/кв, SAAR* після зростання на 1,2% у 1 кв., що створює тиск на промислову базу країни.
• Франція: прискорення до 1,2% у 2 кв. з 0,6% у 1 кв., підтримане стабільним внутрішнім попитом.
• Іспанія: лідер зростання серед великих економік — 3,0% у 2 кв. проти 2,5% у 1 кв., завдяки сильним послугам і виробництву.
• Ірландія: після стрімкого зростання на 33,0% у 1 кв. зафіксовано падіння на 3,9% у 2 кв., хоча річна динаміка залишається позитивною.

Торгівля та стратегічні угоди

Наприкінці липня ЄС і США уклали торговельну угоду після кількох місяців переговорів:

• Встановлення 15% тарифу на більшість експортних товарів ЄС до США (замість запланованих 30%).
• Зобов’язання ЄС щодо значних закупівель американської енергетичної та військової продукції та інвестицій у економіку США.
• Звільнення від тарифів літаків, окремих хімічних і сільськогосподарських товарів (приблизно €70 млрд експорту за схемою «нуль за нуль»).
• Автомобільний сектор підпадає під дію 15% тарифу, що тисне на експорт Німеччини.
• Тарифи на напої зберігаються, що впливає на французьких виробників.
• Мита на сталь та алюміній у США (50%) залишилися без змін.

Внутрішній попит та споживча активність

• Роздрібні продажі у червні зросли на 3,8% р/р (травень — 2,4%, квітень — 2,9%).
• Індекс економічних настроїв (ESI) у липні — 95,8 (червень — 94,2, травень — 95,0).

Промислове виробництво та інфляція

• Промвиробництво у травні: +3,6% р/р (квітень — +0,5%).
• У Німеччині — зростання на 1,2% р/р після падіння на 2,2% у квітні.
• Загальна інфляція стабільна — 2,0% р/р у липні (червень — 2,0%, травень — 1,9%), на рівні цільового показника ЄЦБ.
• Інфляція у сфері послуг знизилась до 3,1% у липні з 3,3% у червні, але зростання цін на продукти харчування та промислові товари без енергії це компенсувало.
• Базова інфляція: 2,5% (стабільна три місяці поспіль).

Монетарна політика

ЄЦБ залишив процентні ставки без змін у липні, аргументуючи стабілізацією цін та досягненням цільового рівня інфляції.

Ділова активність (PMI)

• Виробничий PMI у липні — 49,8 (червень — 49,5), найвищий показник за 3 роки.
• PMI у сфері послуг — 51,0 (червень — 50,5), зростання попри слабший експортний попит.

Прогнози

• Зростання економіки Єврозони у 2025 році прогнозується на рівні 1,2%, у 2026 році — також 1,2%.
• Позитивні фактори: зростання реальних зарплат, стабільна інфляція, фіскальні стимули та стабільність на ринку праці.
• Ризики: тиск на німецький автопром, збереження високих тарифів на сталь та алюміній, обмеження у харчовому експорті.

* SAAR — це скорочення від Seasonally Adjusted Annual Rate, що перекладається як сезонно скоригований річний темп. Це економічний показник, який:

• Усуває сезонні коливання (наприклад, зниження виробництва взимку чи збільшення продажів наприкінці року).
• Перераховує квартальний або місячний темп зростання в річний еквівалент, ніби цей темп зберігатиметься протягом року.

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC 

НЭК «Укрэнерго» и оператор системы передачи Словакии SEPS согласовали финальную конфигурацию заявки на реконструкцию ЛЭП 400 кВ «Мукачево — Вельке Капушаны», сообщила пресс-служба госпредприятия.

Об этом сообщает Энергореформа.

По ее данным, в ходе встречи в конце февраля в Братиславе стороны обсудили выполнение общего сетевого исследования в рамках этого проекта и потенциальные технические решения по реконструкции ЛЭП. Встреча проходила при участии Секретариата Энергетического сообщества.

«По результатам встречи подписан протокол, содержащий конкретный перечень дальнейших шагов и обязательства сторон с соответствующими дедлайнами по выполнению сетевых расчетов. Результаты расчетов ожидаются в августе этого года. Они станут основой для выбора оптимального технического решения в рамках реализации проекта — модернизации старой линии или строительства новой линии», — говорится в сообщении.

В НЭК напомнили, что данный проект является кандидатом в «проекты взаимного интереса» (PMI), перечень которых будет утвержден Советом министров Энергетического сообщества осенью 2018 года. По итогам встречи стороны согласовали конфигурацию заявки на получение статус PMI.

Как ранее сообщало Минэнергоугля, Украина подала шесть проектов на получение статуса «проектов совместного интереса» ЭС. В электроэнергетике речь шла о соединении энергосистемы Украины с европейской энергосистемой ENTSO-E в асинхронном режиме путем включения линии ВЛ-750 кВ «Хмельницкая АЭС-Жешув (Польша)», а также о реконструкции ВЛ-400 кВ «Мукачево (Украина) — Велке Капушаны (Словакия)» и восстановлении ВЛ «Южно-Украинская АЭС (Украина) — Исакча (Румыния)».

«Укрэнерго» осуществляет эксплуатацию магистральных и межгосударственных линий электропередачи, а также централизованную диспетчеризацию объединенной энергосистемы страны. НЭК является государственным предприятием, находится в подчинении Министерства энергетики и угольной промышленности, но вскоре будет преобразовано в частное акционерное общество.

НЭК «Укрэнерго» и госпредприятие «Молдэлектрика» обсудили вопрос возобновления работы ЛЭП 750 кВ «Южно-Украинская АЭС (Николаевская обл.) – Исакча (Румыния)» на классе напряжения 400 кВ.

Об этом сообщает Энергореформа со ссылкой на пресс-службу НЭК.

«При обсуждении вопроса восстановления линии 750 кВ «Южно-Украинская АЭС — Исакча» на класс напряжения 400 кВ были очерчены основные технические решения и возможность их реализации», — говорится в сообщении.

В «Укрэнерго» отмечают, что на заседании группы Энергетического сообщества по проектам совместного интереса (PECI/PMI) 11 декабря 2017 года в Вене компания представила проект строительства подстанции 750/400 кВ «Приморская» с двухцепной ЛЭП 400 кВ «Приморская — Исакча» для получения статуса PMI. Финальный список проектов будет утвержден на заседании Совета министров ЭС в октябре 2018 года.

По данным НЭК, реализация проекта увеличит мощность интерконнектора с Румынией до 1-1,2 ГВт после 2026 года. Кроме расширения пропускной способности трансграничных сетей в этом направлении, повысится также надежность электроснабжения потребителей южных регионов Украины и Молдовы, будут сняты ограничения по выдаче мощности генерации из возобновляемых источников энергии (ВИЭ) в регионе.

Ориентировочная стоимость украинской части проекта составляет EUR 226 млн. Проект также поддержан со стороны румынского системного оператора Transelectrica.

ЛЭП 750 кВ «ЮУАЭС – Исакча» была введена в эксплуатацию в середине 80-х прошлого столетия и после развала СССР не использовалась, ее отдельные участки были демонтированы. Протяженность ЛЭП по территории Украины составляла 284 км, Молдовы – 112 км, Румынии – 3 км.

«Укрэнерго» осуществляет эксплуатацию магистральных и межгосударственных линий электропередачи, а также централизованную диспетчеризацию объединенной энергосистемы страны. НЭК является государственным предприятием, находится в подчинении Министерства энергетики и угольной промышленности, но будет преобразовано в частное акционерное общество.

Ранее Терминал сообщал, Укрэнерго и Молдэлектрика согласовали план по синхронизации энергосистем с ENTSO-E.

На заседании Группы Энергетического Сообщества по проектам совместного интереса (PECI/PMI проекты) в сфере электроэнергетики в Вене 11 декабря делегация «Укрэнерго» представила на рассмотрение три проекта для получения статуса проекта совместного интереса (Project of mutual interest).

Об этом сообщает пресс-служба «Укрэнерго», передает БизнесЦензор.

Проекты касаются расширения пропускной способности межгосударственных линий с европейскими странами-соседями Польшей, Словакией и Румынией. Речь идет о проекте модернизации воздушной линии 400 кВ Мукачево-Велке Капушаны (Словакия) с увеличением пропускной способности интерконнектора с имеющихся 700 МВт до 1700 МВт.

«Данный проект уже был определен как Проект совместного интереса (PMI) по развитию европейской передающей инфраструктуры в 2016 году, однако сейчас «Укрэнерго» подало его повторно по требованиям Энергетического Сообщества. Проект также получил поддержку со стороны словацкого системного оператора SEPS. Стоимость украинской части проекта — 11 млн евро», – сказано в сообщении.

Также для получения статуса проекта совместного интереса подан проект строительства подстанции 750/400 кВ «Приморская» с двухконтурной электролинией 400 кВ Приморская-Исакча (Румыния).

Реализация проекта увеличит мощность интерконнектор с Румынией до 1000-1200 МВт после 2026 года. Ориентировочная стоимость украинской части проекта 226 млн евро. Проект поддержан также со стороны румынского системного оператора Transelectrica.

«Кроме расширения пропускной способности трансграничных сетей в этом направлении, реализация проекта также повысит надежность электроснабжения потребителей южных регионов Украины и Молдовы и снимет ограничения выдачи мощности генерации из ВИЭ на юге Украины и востоке Румынии», – отмечается в сообщении.

Третьим представленным Энергосообществу проектом стало возобновление работы межгосударственной ВЛ 750 кВ Хмельницкая АЭС — Жешув (Польша). Реализация проекта может увеличить выдачи мощности с Украиной до 1000 МВт в направлении Польши. Стоимость украинской части проекта – 4 млн евро.

«Реализация всех трех проектов позволит нам получить максимальную мощность обмена электроэнергией со странами ЕС после синхронизации с ENTSO-E», – отметил директор по коммуникациям и международного сотрудничества «Укрэнерго» Михаил Бно-Айриян.

В дальнейшем Группа Энергетического Сообщества по PECI/PMI проектов в сфере электроэнергии проведет еще два заседания – в феврале и мае 2018 года, финальный список проектов будет утвержден на заседании Совета Министров Энергетического Сообщества в октябре 2018 года.

Как сообщалось, ранее президент НАЭК «Энергоатом» Юрий Недашковский заявлял о начале к подготовке международного конкурса на реализацию проекта «Энергетический мост «Украина — ЕС», технико-экономическое обоснование проекта уже завершено.

Решение о реализации проекта «Энергетический мост «Украина-ЕС» правительство приняло в июне 2015 года. Для его реализации, в частности, необходимо восстановить ЛЭП 750 кВ ХАЭС-Жешув (Польша). В зону ответственности НАЭК «Энергоатом» относится модернизация блока №2 ХАЭС, его подключение к «Бурштынскому острову» и обеспечение резерва собственных нужд энергоблока при работе на ENTSO-E.

Проект энергомоста предусматривает организацию выдачи мощности с блока №2 Хмельницкой АЭС в энергосистему ЕС. Получаемые за счет экспорта электроэнергии с этого блока средства планируется использовать для финансирования строительства блоков №3-4 на Хмельницкой АЭС.

Ранее Терминал сообщал, конкурс по выбору партнера для проекта «Энергомост «Украина — ЕС» объявят в начале следующего года.