Європейський Союз розглядає можливість запровадження податку на надприбутки енергетичних компаній, які виникли на тлі зростання цін після початку війни в Ірані. Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає, що політична реакція на цінові шоки може перейти від моніторингу до прямого перерозподілу частини прибутків енергетичного сектору.

ЄС обговорює податок на воєнні надприбутки енергетичних компаній

Міністри енергетики країн Європейського Союзу обговорюють створення податку на надприбутки енергетичних компаній, отримані внаслідок підвищення цін після початку війни в Ірані. Про це 13 травня 2026 року заявив міністр енергетики Греції Ставрос Папаставру.

Надприбутки у цьому контексті означають додатковий прибуток, який компанії отримують не через зростання ефективності чи інвестиції, а через різке подорожчання енергоресурсів під впливом воєнного чинника. Саме такий прибуток і став предметом політичного обговорення в ЄС.

Що саме обговорюють у ЄС

• Європейські міністри енергетики розглядають можливість створення податку на надприбутки енергетичних компаній.
• Підставою для дискусії стали цінові стрибки, що відбулися після початку війни в Ірані.
• За словами міністра енергетики Іспанії Сари Аагесен, п’ять країн ЄС, включно з Іспанією, підтримують ідею такого податку.
• Міністри енергетики ЄС мають зустрітися у Нікосії у четвер, 14 травня 2026 року.

Чому це важливо для ринку нафти й нафтопродуктів

Обговорення податку показує, що в ЄС воєнне зростання цін на енергоносії розглядають не лише як ринковий процес, а й як проблему розподілу фінансового навантаження між споживачами, державами та компаніями. Якщо енергетичні компанії отримують додатковий прибуток через зовнішній шок, уряди можуть вимагати, щоб частина цього прибутку була спрямована на пом’якшення наслідків високих цін.

Для ринку нафтопродуктів це має практичне значення: політичний тиск на маржу енергетичних компаній може посилитися саме в періоди, коли геополітика провокує різке подорожчання нафти, пального або інших енергоресурсів. Водночас, йдеться саме про обговорення, а не про вже ухвалене рішення.

Політичний сигнал для енергетичних компаній

Заява про підтримку з боку п’яти країн ЄС, включно з Іспанією, свідчить про формування групи держав, які вважають податковий інструмент прийнятною відповіддю на воєнне зростання цін. Для енергетичних компаній це означає ризик того, що надприбутки, пов’язані з кризовою кон’юнктурою, можуть стати окремим об’єктом регулювання.

Ключовий висновок для паливного ринку полягає в тому, що геополітичний шок уже впливає не лише на ціни, а й на податкову політику. ЄС фактично обговорює механізм, за якого частина фінансового ефекту від воєнного подорожчання енергоносіїв може бути вилучена у компаній через спеціальний податок.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Рекордний квартальний прибуток TotalEnergies у 4,96 млрд євро на тлі стрибка нафтових цін загострив у Франції політичну суперечку: чи має держава додатково оподатковувати енергетичні компанії, які отримують надприбутки під час воєнних і логістичних шоків, чи ефективніше примушувати їх стримувати ціни для споживачів.

Рекордний прибуток TotalEnergies знову відкрив у Франції дискусію про податок на надприбутки

Прибуток майже 5 млрд євро став політичним подразником

TotalEnergies оголосила про рекордний прибуток у 4,96 млрд євро за перший квартал 2026 року. Це на 51% більше, ніж роком раніше. Такий результат одразу повернув у французький політичний порядок денний питання про windfall tax — податок на надприбутки, тобто додаткове вилучення частини доходів, які компанія отримує не лише завдяки власній ефективності, а й через зовнішній ціновий шок.

Фінансовий комітет Національної асамблеї Франції повідомив, що генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне має відповісти на запитання депутатів 17 червня. Це означає, що дискусія виходить за межі звичайної критики нафтового бізнесу й переходить у площину парламентського контролю.

Нафтовий шок і Ормузька протока

Ключовий фон для цієї дискусії — різке зростання світових цін на нафту після початку війни США з Іраном. У матеріалі зазначено, що конфлікт фактично заблокував Ормузьку протоку — один із найважливіших морських маршрутів для світової енергетики.

• Через Ормузьку протоку проходить майже п’ята частина світової нафти, тому будь-яке обмеження руху в цьому коридорі швидко впливає на котирування.
• Зростання нафтових цін напряму підсилює вартість бензину й дизельного пального, оскільки сировина залишається базовою складовою собівартості нафтопродуктів.
• Для споживачів це означає ризик швидкого перенесення зовнішнього шоку в роздрібні ціни на АЗС.

Цінові обмеження TotalEnergies: жест для споживачів чи захист від податку

Після стрибка нафтових цін TotalEnergies оголосила, що обмежить ціни на своїх автозаправних станціях, а також запровадить знижки на травневі святкові вихідні. Дизельне пальне, яке вже було обмежене на рівні 2,25 євро за літр, у ці періоди подешевшало до 2,09 євро за літр.

Для водіїв це практичний результат: компанія фактично бере на себе частину цінового тиску. Але для опозиційних політиків цього недостатньо. Вони вважають, що енергетичні компанії, які заробляють на воєнному ціновому шоку, мають сплачувати додатковий податок із надзвичайних прибутків.

«Вони є воєнними наживниками, які мають сплатити податок зі своїх надзвичайних прибутків», — позиція опозиційних політиків, наведена в матеріалі.

Уряд Франції обережний: енергетична незалежність проти фіскального тиску

Французький уряд не поспішає підтримувати жорстке додаткове оподаткування TotalEnergies. Міністр торгівлі Серж Папен заявив, що Франції пощастило мати велику компанію, яка видобуває й переробляє нафту та стримує ціни під час травневих свят.

«Нам пощастило мати велику компанію, як Total, яка видобуває й переробляє нафту та стримує ціни під час травневих свят», — Серж Папен, міністр торгівлі Франції.

Речниця уряду Мод Брежон також стала на захист компанії, пов’язавши її значення не лише з прибутками, а й з енергетичною безпекою держави.

«Легко критикувати Total. Це французька компанія, яку всі люблять ненавидіти. Але наявність великої нафтової компанії є ключовою частиною нашого енергетичного суверенітету й незалежності», — Мод Брежон, речниця уряду Франції.

Проблема оподаткування: прибутки є, але не обов’язково у Франції

Аргумент TotalEnergies полягає в тому, що основна частина прибутків компанії формується за межами Франції. Компанія нагадує, що торік сплатила 19 млрд євро податків у світі. Водночас її французькі нафтопереробні заводи, за матеріалом, частіше працюють зі збитками, ніж із прибутком.

Саме це робить податок на надприбутки складним інструментом. Якщо прибуток створюється переважно за кордоном, внутрішнє французьке оподаткування може мати обмежений фіскальний ефект і водночас створити ризик для цінових обмежень на АЗС.

«Оподаткування цих прибутків не працює. Допомагає інше — заохочувати Total зберігати обмеження цін на пальне. Це реальна вигода для французьких водіїв», — Елізабет Борн, колишня прем’єр-міністерка Франції.

TotalEnergies уже попередила, що може припинити дію цінових обмежень, якщо Франція запровадить додаткові податки на її внутрішні операції. Це перетворює податкову дискусію на практичний вибір: отримати більше бюджетних надходжень або зберегти прямий механізм стримування цін для споживачів.

Повторення сценарію 2022 року

Ситуація нагадує політичний тиск на TotalEnergies у 2022 році, коли компанія також отримала рекордні прибутки на тлі різкого зростання енергетичних цін після вторгнення росії в Україну. Тоді Патріка Пуянне 11 разів допитували депутати, але парламент не зміг ухвалити податок на надприбутки енергетичних компаній.

Нинішня суперечка показує, що для паливного ринку Франції ключовим стає не лише рівень світових цін на нафту, а й те, як держава обирає між трьома цілями:

• захистити споживачів від різкого подорожчання бензину й дизельного пального;
• отримати частину надприбутків енергетичних компаній до бюджету;
• не послабити власну енергетичну незалежність, зберігши в країні потужну інтегровану нафтову компанію.

Висновки

Для ринку нафти й нафтопродуктів цей кейс важливий ширше, ніж лише французька політика. Він демонструє, що в умовах геополітичного шоку ціна пального формується не тільки котируваннями нафти, логістикою й переробкою, а й політичними рішеннями щодо оподаткування, цінових обмежень та ролі великих енергетичних компаній у системі енергетичної безпеки.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: ModernGhana