Іран заявив, що Ормузька протока може бути знову відкрита протягом шести днів після прийняття Вашингтоном запропонованих Тегераном умов. Для дизельного ринку потенційне відновлення нормального судноплавства особливо важливе: експорт нафтопродуктів із Близького Сходу у вересні становив лише 1,9 млн барелів на добу проти 4,7 млн барелів на добу до війни. Водночас політичної домовленості між США та Іраном поки немає.

Тегеран залишив чинною пропозицію щодо відкриття протоки

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі 18 жовтня заявив, що пропозиція Тегерана щодо відновлення руху через Ормузьку протоку залишається чинною. За його словами, якщо США погодяться на іранські умови, протока може бути відкрита протягом шести днів, а переговори відновляться наступного дня. сування санкцій на експорт нафти та припинення бойових дій на регіональних напрямках. Вашингтон та Тегеран також залишаються розділеними питанням іранської ядерної програми. Отже, заява визначає можливий механізм відновлення судноплавства, але не є повідомленням про досягнуту угоду.

Для дизелю відновлення Ормузу важливіше за саму зміну ціни на нафту

Жовтневий звіт Міжнародного енергетичного агентства показує, наскільки великим залишається розрив саме у сегменті готового пального. У вересні експорт нафтопродуктів із Близького Сходу піднявся до 1,9 млн барелів на добу, але залишався нижчим за половину довоєнного рівня 4,7 млн барелів на добу. Для LPG відповідні показники становили 670 тис. і 1,5 млн барелів на добу.

МЕА оцінює, що скорочення близькосхіднього постачання разом зі зменшенням російської та частини азійської пропозиції знизило глобальну доступність дизельного пального й газойлю у третьому кварталі на 1,7 млн барелів на добу порівняно з попереднім роком. Запаси газойлю в країнах ОЕСР у липні становили 565 млн барелів — на 5% менше довоєнного рівня і найнижче значення з листопада 2023 року.

Саме тому відкриття Ормузької протоки могло б впливати на дизельний ринок одразу двома каналами: полегшувати постачання сирої нафти до азійських НПЗ і відновлювати прямий експорт готових нафтопродуктів із Перської затоки. Однак навіть повне відновлення руху не поверне миттєво втрачені запаси та пошкоджені переробні потужності.

«Термінал» раніше повідомляв, що трафік через Ормузьку протоку впав до мінімуму більш ніж за два місяці, а перевезення світлих нафтопродуктів танкерами LR2 скоротилися на 28%. Окремий аналіз показував, що логістичні витрати стали одним із ключових чинників високої вартості пального.

Для Європи потенційна домовленість щодо Ормузу означала б поліпшення доступності альтернативного близькосхідного ресурсу. Але ринковий ефект залежатиме не від політичної заяви, а від фактичного збільшення проходів танкерів, експорту середніх дистилятів, зниження страхових і фрахтових премій та відновлення роботи НПЗ.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Президент США Дональд Трамп відклав застосування санкцій і мит, пов’язаних із російським експортом, на період оцінювання їхніх економічних наслідків. Паралельна домовленість передбачає початкове постачання до США понад 300 тис. тонн російського дизпалива та наступні партії в листопаді.

Адміністрація США відвела до 60 днів на оцінювання санкцій і наслідків для світового ринку

Reuters 18 жовтня повідомило, що Трамп підписав указ про відмову від негайного застосування ключових санкцій і мит, передбачених законом Graham Act. Закон президент підписав у вересні на вимогу законодавців, які прагнули посилити тиск на росію через війну проти України.

Заходи мали набути чинності наступного тижня. Вони передбачали мита на російські товари та санкції проти країн, які купують російські нафту й газ. В указі не було зазначено строку відтермінування, однак державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що президент обрав 60-денний період для аналізу наслідків.

«Президент, гадаю, хоче використати цей 60-денний період, щоб проаналізувати, що запровадження санкцій і мит означатиме для світової економіки та навіть для економіки США», — заявив державний секретар США Марко Рубіо.

Окремо Рубіо захистив домовленість США з росією про збільшення постачання дизпалива на світовий ринок. Її метою адміністрація назвала послаблення цінового тиску, спричиненого війною з Іраном та порушеннями енергетичного постачання.

За словами Трампа, на першому етапі росія має відправити до США понад 300 тис. тонн дизпалива. Наступні партії очікуються в листопаді та пізніше. Точний графік, ціни й умови постачання Reuters не навело.

«Це дизпальне так чи інакше буде продане. Єдина відмінність полягає в тому, скільки його отримають Сполучені Штати», — сказав Рубіо.

Міністр енергетики США Кріс Райт назвав домовленість стимулом для припинення війни, а не економічною підтримкою росії. За його словами, можливість додаткового експорту має залежати від зниження інтенсивності війни проти України.

«Якщо росія зможе вивести на ринок і експортувати додаткове дизпальне, це принесе користь американським споживачам», — заявив міністр енергетики США Кріс Райт.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Країни Міжнародного енергетичного агентства домовилися прискорити виконання березневого плану вивільнення резервів. На ринок ще мають надійти близько 100 млн барелів, а дизпаливо отримає пріоритет через рекордні ціни та обмежену пропозицію.

До ринку ще не дійшла чверть обсягів, погоджених МЕА в березні

Міжнародне енергетичне агентство 7 жовтня підтримало якнайшвидше завершення скоординованого вивільнення нафтових запасів, погодженого в березні 2026 року. За даними організації, близько 100 млн барелів із заявленої програми обсягом 400 млн барелів ще не надійшли на ринок.

МЕА вирішило приділити особливу увагу дизельному пальному через напружений баланс цього сегмента. Війни в Ірані та Україні пошкодили нафтопереробні підприємства й порушили рух танкерів, що сприяло підвищенню дизельних цін до рекордних рівнів на низці ринків.

Агентство не визначило, яку частину майбутнього вивільнення становитиме дизпаливо, а яку — сира нафта. Уряди країн МЕА мають переглянути параметри програми на засіданні керівної ради наступного тижня.

Європейська комісія повідомила, що країни ЄС погодилися проводити заплановані інтервенції в межах обсягу, схваленого у березні. Міністерство економіки Німеччини підтвердило участь країни у подальшому вивільненні вже визначеного обсягу, не оголосивши додаткової кількості.

Країни МЕА зберігають близько 1,1 млрд барелів державних аварійних нафтових запасів. Понад 200 млн барелів із цього обсягу припадає на дизельне пальне.

Оголошення МЕА відбулося після рішення G7 вивільнити 100 млн барелів сирої нафти й дизпалива. Водночас аналітики JPMorgan та окремі уряди вказали, що йдеться переважно про прискорення березневих зобов’язань, а не про нову інтервенцію такого самого розміру.

«Уряди країн-членів висловили підтримку прискоренню вивільнення нафтових запасів, оголошеного в межах колективних заходів у березні 2026 року, щоб завершити його якнайшвидше», — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.

«Члени МЕА також підтримали пріоритетне вивільнення запасів дизельного пального, наскільки це можливо, з огляду на поточну напруженість на дизельних ринках», — додав Біроль.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

У ніч на 26 вересня було завдано нового удару по Ільському НПЗ у Краснодарському краї росії, після чого на території підприємства зафіксували пожежу. Потужність заводу становить близько 6,6 млн тонн переробки нафти на рік, він виробляє, зокрема, дизельне пальне. Масштаб пошкоджень, фактичне скорочення переробки та тривалість можливого простою станом на 27 вересня не підтверджені.

Пожежа виникла на НПЗ потужністю 6,6 млн тонн на рік

У ніч на 26 вересня українські сили завдали удару по Ільському нафтопереробному заводу в Краснодарському краї росії. Interfax-Ukraine повідомив того ж дня з посиланням на Генеральний штаб України, що на об’єкті виникла пожежа. Проєктна потужність підприємства становить близько 6,6 млн тонн переробки сирої нафти на рік.

Ільський НПЗ приймає, зберігає та переробляє вуглеводневу сировину й випускає бензин, дизельне пальне та інші нафтопродукти. Водночас підтверджених даних про пошкодження конкретних технологічних установок, зупинку всього підприємства або обсяг втраченого випуску дизпалива у повідомленні від 26 вересня немає.

Це вже не перше ураження підприємства. У серпні «Термінал» повідомляв про попередній удар по Ільському НПЗ. Тоді також повідомлялося про пожежу, однак достатніх даних для кількісної оцінки впливу на виробництво нафтопродуктів не було.

Новий інцидент стався на тлі скороченої російської переробки

Повторний удар припав на період, коли російська нафтопереробка вже працює з істотними обмеженнями. «Термінал» 16 вересня повідомляв, що три з шести найбільших виробників дизпалива в росії суттєво скоротили або зупинили випуск. Ці шість підприємств разом забезпечують близько половини російського виробництва дизельного пального.

Ще одним обмеженням стала зупинка Московського НПЗ після удару 20 вересня. Як повідомляв «Термінал», дві основні установки первинної переробки Московського НПЗ припинили роботу, а їхня сукупна потужність становить 40,2 тис. тонн на добу. У 2024 році цей завод виробив 3,2 млн тонн дизпалива.

S&P Global Commodity Insights 25 вересня зазначало, що удари по російських НПЗ скоротили виробництво дизельного пального, тоді як повна заборона росії на його експорт залишається одним із чинників обмеженої глобальної пропозиції. За оцінкою Platts, дизельне пальне 10 ppm на базисі CIF Північно-Західна Європа 24 вересня коштувало $1 556 за тонну проти $880 за тонну 18 червня.

Вплив на дизельний баланс залежатиме від тривалості можливого простою

Річну потужність Ільського НПЗ у 6,6 млн тонн не можна прирівнювати до втраченого після удару виробництва. Для оцінки фактичного впливу необхідні дані про пошкоджені установки, поточне завантаження заводу, тривалість ремонту та можливість продовжувати переробку на непошкоджених технологічних лініях.

Для європейського дизельного ринку цей ризик виникає в момент уже обмеженої пропозиції. Reuters 21 вересня повідомляло, що росія до запровадження експортних обмежень була другим за величиною експортером дизпалива у світі після США, а запаси середніх дистилятів у ключових регіонах залишалися низькими. Одночасно європейська премія дизпалива до Brent перевищила $95 за барель, досягнувши рекордного рівня в даних Bloomberg із 2011 року.

Тому головним наступним індикатором для ринку буде не сам факт пожежі, а підтверджена зміна випуску Ільського НПЗ. Якщо пошкодження призведуть до тривалого скорочення переробки, це додасть ще одне обмеження до російського виробництва дизпалива; якщо основні установки продовжать роботу, фізичний вплив на пропозицію буде меншим.

Джерела: Interfax-Ukraine, Reuters, S&P Global Commodity Insights.

Комерційні запаси сирої нафти у США за тиждень до 18 вересня збільшилися на 3 млн барелів — до 426,4 млн. Водночас запаси дистилятів, до яких належать дизельне та пічне пальне, скоротилися на 400 тис. барелів — до 107,4 млн, підтверджуючи збереження дефіциту продуктів переробки.

Зростання запасів сировини не усунуло напруження на ринку дизпалива

Управління енергетичної інформації США 23 вересня оприлюднило тижневі дані про баланс нафти й нафтопродуктів за період, що завершився 18 вересня.

Комерційні запаси сирої нафти без урахування стратегічного резерву збільшилися на 3 млн барелів — до 426,4 млн барелів. Опитані Reuters аналітики очікували зменшення запасів на 641 тис. барелів.

Запаси дистилятів скоротилися на 400 тис. барелів — до 107,4 млн барелів. Ринковий прогноз передбачав зменшення на 600 тис. барелів. Категорія охоплює дизельне пальне та пічне паливо, тому її динаміка є одним із ключових показників доступності середніх дистилятів.

Розходження між динамікою сирої нафти й готових продуктів показує, що наявність додаткової сировини не забезпечує автоматичного збільшення запасів дизпалива. Обсяг продукту залежить від завантаження НПЗ, структури виходу пального та внутрішнього й експортного попиту.

Дані було оприлюднено в період, коли адміністрація США обговорювала з нафтопереробними компаніями можливість збільшення внутрішнього постачання дизпалива. Представники галузі застерігали, що примусове обмеження експорту може погіршити маржу НПЗ та спричинити скорочення загального виробництва нафтопродуктів.

Для європейського ринку рівень американських запасів має значення через роль США як великого експортера дизпалива. Низькі запаси обмежують можливість швидко збільшувати зовнішнє постачання в умовах одночасного дефіциту в Європі та інших регіонах.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Світовий баланс мазуту в третьому кварталі може перейти до дефіциту в 218 тис. барелів на добу проти 6 тис. барелів на добу роком раніше. Через зупинки НПЗ і порушення морської логістики переробники спрямовують сировину на випуск прибутковіших дизпалива, бензину та авіапального, скорочуючи пропозицію бункерного пального.

Запаси мазуту в трьох провідних торговельних хабах приблизно на 30% нижчі за сезонну норму

Reuters 7 вересня повідомило про загрозу гострого дефіциту мазуту, який використовують як суднове пальне та для виробництва електроенергії. Війни й геополітичні конфлікти одночасно обмежили переробку нафти та рух танкерів, тоді як НПЗ збільшують випуск продуктів із вищою прибутковістю.

Energy Aspects прогнозує, що дефіцит мазуту в третьому кварталі становитиме 218 тис. барелів на добу. Це перший прогнозований компанією дефіцит із третього кварталу 2025 року, коли нестача становила лише 6 тис. барелів на добу.

Особливо вразливою залишається Азія через залежність від постачання з Перської затоки. Сінгапур — найбільший світовий центр бункерування — імпортує понад половину майже 1 млн барелів добового попиту на суднове пальне, свідчать дані Kpler.

Запаси мазуту в Сінгапурі, хабі Амстердам—Роттердам—Антверпен і Фуджейрі приблизно на 30% нижчі за середні сезонні показники за три роки. Додатковий попит створюють довші маршрути суден, які оминають протоку Баб-ель-Мандеб або все Червоне море через загрозу нападів хуситів.

Основний сорт суднового пального подорожчав на 76%

Ціна мазуту з дуже низьким умістом сірки — основного суднового пального — від початку війни з Іраном зросла в Сінгапурі на 76%. Станом на 1 вересня вона становила трохи менш як $825 за тонну, або $130 за барель, за даними платформи ZeroNorth. За той самий період еталонна нафта Brent подорожчала на 40%.

російський експорт мазуту в серпні скоротився до рекордно низьких 591 тис. барелів на добу проти середніх понад 860 тис. барелів на добу у 2025 році. Ряд Kpler охоплює період від 2017 року.

Експорт мазуту з Близького Сходу в березні—серпні впав на 45% порівняно з відповідним періодом попереднього року — у середньому до 447 тис. барелів на добу. Кувейтський НПЗ Al-Zour, один із великих експортерів продукту, від березня відвантажив лише одну партію обсягом 26 тис. барелів на добу проти приблизно 191 тис. барелів на добу в січні—лютому.

НПЗ Dangote потужністю 650 тис. барелів на добу також збільшив експорт дизпалива, бензину й авіапального, водночас скоротивши відвантаження мазуту. На підприємствах із відповідним обладнанням мазут використовують як сировину для вторинної переробки на інші види пального.

«Через тривале порушення постачання на Близькому Сході ми очікуємо, що пропозиція мазуту залишатиметься критично обмеженою у третьому кварталі», — заявила аналітикиня Rystad Валері Панопіо.

Аналітик Energy Aspects Ройстон Хуан пояснив, що рекордно низькі запаси бензину й дизпалива стимулюватимуть НПЗ максимально завантажувати установки вторинної переробки, використовуючи більше мазуту як сировину. Reuters зазначає, що подорожчання бункерного пального може підвищити ставки морських перевезень.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Завантаження американських НПЗ досягло 98% — найвищого рівня від 2018 року, тоді як експорт нафтопродуктів зріс більш ніж на 10% за рік. Запаси бензину скоротилися до 205,7 млн барелів проти середніх для серпня 217,6 млн барелів, а дизпаливо встановило новий ціновий рекорд.

Максимальне завантаження НПЗ обмежує можливості швидко наростити виробництво

Reuters 5 вересня 2026 року повідомило про високі ціни на бензин, дизельне, авіаційне та пічне паливо у США на тлі війни на Близькому Сході й порушення світової роботи НПЗ.

Американські нафтопереробні підприємства були завантажені на 98% — найбільше від 2018 року. За оцінкою Wood Mackenzie, за такого рівня використання потужностей залишається мало оперативних можливостей для додаткового збільшення виробництва.

Уряд уже продовжив тимчасове звільнення від вимог закону Джонса, що полегшує морське транспортування пального між портами США. Вашингтон також достроково скасував сезонні вимоги до літнього бензину, намагаючись стримати ціни.

Запаси бензину за тиждень скоротилися на 1,2 млн барелів — до 205,7 млн барелів. Середній показник за серпень протягом останніх п’яти років становив 217,6 млн барелів.

Експорт готових нафтопродуктів зі США збільшився більш ніж на 10% порівняно з попереднім роком. Після порушень постачання з Близького Сходу інші країни збільшили закупівлі американського пального, посиливши конкуренцію між внутрішнім і зовнішнім ринками.

Ціни на дистиляти, до яких належать дизельне й пічне паливо, також зросли. Однією з причин Reuters називає удари по російських нафтопереробних підприємствах і пов’язані з ними ризики скорочення світової пропозиції.

Упродовж тижня американська роздрібна ціна дизпалива встановила новий рекорд. Висока вартість дистилятів у США має значення для міжнародного балансу, оскільки країна стала одним із головних альтернативних постачальників дизпалива до Європи.

Нафта протягом тижня знову подорожчала більш як до $90 за барель після поновлення військових дій між США та Іраном і повернення ризику порушення потоків через Ормузьку протоку.

«Занепокоєння щодо перебоїв у постачанні енергоресурсів через Ормузьку протоку підняло і нафтові котирування, і маржу переробки, тоді як удари по російських НПЗ скоротили запаси пального в усіх сегментах», — заявив аналітик Wood Mackenzie Куан Досмуратов.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Kuwait Integrated Petroleum Industries відновила роботу всіх трьох установок первинної переробки на НПЗ Al-Zour потужністю 615 тис. барелів на добу. Станом на 19 серпня установки працювали на 60% потужності після пошкодження підприємства іранськими безпілотниками.

Один із великих близькосхідних НПЗ частково повернувся до роботи після атаки

Про відновлення трьох установок на Al-Zour повідомила консалтингова компанія IIR, дані якої 27 серпня навело Reuters у матеріалі про стан нафтового ринку.

Номінальна потужність кувейтського підприємства становить 615 тис. барелів на добу. Станом на 19 серпня всі три установки первинної переробки працювали на 60% потужності.

НПЗ зазнав атаки іранських безпілотників у травні. Джерело не повідомило, коли підприємство зможе повернутися до повного завантаження, а також не навело фактичних обсягів виробництва окремих нафтопродуктів після перезапуску.

Відновлення Al-Zour відбувається за обмеженого судноплавства через Ормузьку протоку. За даними Kpler, 26 серпня маршрутом пройшли десять товарних суден, що залишалося нижче середнього показника за попередні десять днів — 15 суден.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Маврикій та Індія підписали міжурядові домовленості про довгострокове постачання нафтопродуктів. Контракт з Indian Oil охоплює бензин, дизельне й авіаційне пальне. Обсяги, ціни та інші комерційні умови сторони не розкрили.

Імпортозалежна острівна держава закріплює альтернативний канал постачання готового пального

Угоди було підписано під час візиту міністра нафти Індії Хардіпа Пурі до Маврикію. До пакета документів увійшли міжурядовий меморандум про співпрацю у сфері нафти й газу та договір купівлі-продажу з державною компанією Indian Oil.

Контракт передбачає постачання бензину, дизельного пального й авіаційного пального. Уряд Маврикію назвав домовленість довгостроковою, але не оприлюднив обсяги, строки окремих партій, формулу ціни та фінансові умови.

Економіка Маврикію значною мірою залежить від імпортованих енергоресурсів і зазнала негативного впливу війни з Іраном. Порушення близькосхідних потоків та обмеження руху через Ормузьку протоку посилили потребу імпортерів у довгострокових контрактах із постачальниками з інших регіонів.

Хардіп Пурі заявив, що Маврикій став першою країною за межами Південної Азії, яка уклала угоду такого типу з індійською державною нафтовою компанією. Домовленість розширює географію експорту Indian Oil і формує для Маврикію окремий гарантований канал закупівлі моторного пального.

Reuters не наводить даних про те, чи замінить індійський ресурс чинних постачальників повністю або частково. Відсутність оприлюднених обсягів також не дає змоги визначити частку контракту в загальному паливному балансі країни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Поточний дефіцит готового пального та високі маржі не скасовують довгострокового скорочення нафтопереробки в Європі. За оцінками, наведеними Financial Times 20 серпня, до 2035 року європейські потужності можуть зменшитися на 20%, що посилюватиме залежність регіону від імпорту бензину, дизпалива й авіаційного пального.

Воєнний стрибок попиту може відтермінувати окремі закриття НПЗ, але не змінює структурного тренду

Європейські НПЗ на початку 2000-х років переробляли близько 14 млн барелів нафти на добу. До 2035 року цей показник може опуститися трохи вище 9 млн барелів на добу. Для Північної Америки очікується скорочення потужностей приблизно на 7% за той самий період.

Financial Times пов’язує перспективу подальших закриттів із небажанням інвесторів вкладати кошти у довгострокові нафтопереробні проєкти, високою вартістю обслуговування старих заводів та очікуваним скороченням попиту на моторне пальне через поширення електромобілів, передусім у Європі.

Водночас Близький Схід, Азія та Африка продовжують будувати нові переробні потужності. Новіші й масштабніші підприємства цих регіонів отримують конкурентні переваги над старими заводами у Європі та США.

Війна з Іраном і перебої постачання готового пального знову привернули увагу урядів до нафтопереробки як складової енергетичної безпеки. Високі ціни та маржа можуть відтермінувати закриття частини заводів, однак для інвестування у нові НПЗ потрібна впевненість у тривалому попиті. Саме її, за оцінками учасників ринку, бракує через політику декарбонізації та зміну структури автомобільного парку.

Скорочення власної переробки означає, що європейський баланс дизпалива дедалі більше залежатиме від доступності зовнішніх ресурсів, морської логістики та стану НПЗ у регіонах-експортерах. Поточна криза може сповільнити цей процес, але не усуває економічних причин закриття заводів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.