Іран розглядає можливість короткострокової паузи у транспортуванні нафти через Ормузьку протоку — ключову артерію світового нафтового ринку. Попри вже обмежені обсяги постачання, біржові ціни знизилися, що свідчить про розрив між фізичним дефіцитом і очікуваннями інвесторів щодо стабілізації ситуації.

Ринок нафти: дефіцит у реальному секторі проти оптимізму бірж

Пауза Ірану як фактор загострення дефіциту

Іран може призупинити власні постачання нафти через Ормузьку протоку на кілька днів. Це рішення розглядається як спроба уникнути ескалації перед новим раундом переговорів щодо припинення вогню.

• Ормузька протока — стратегічний морський коридор, через який проходить значна частина світових постачань нафти.
• Іран залишається однією з небагатьох країн, що продовжують транспортування нафти в умовах конфлікту.
• Більшість інших постачальників вже скоротили або припинили перевезення через посилення контролю з боку ВМС США.
• Навіть короткострокова пауза означає додаткове скорочення фізичних обсягів на ринку, де вже відсутній резерв пропозиції.

Цінова реакція: ринок ф’ючерсів ігнорує дефіцит

Попри потенційне скорочення постачання, ф’ючерсні контракти демонструють протилежну динаміку:

• Ціна нафти Brent знизилася на $1,55 — до рівня трохи нижче $98 за барель.
• Інвестори орієнтуються на очікування успішних переговорів, які можуть відновити постачання.
• Банк ANZ прогнозує, що ціна залишатиметься вище $90 за барель до кінця року, навіть без реалізації найгірших сценаріїв.

Це свідчить про зростаючий розрив між фізичним ринком і фінансовими очікуваннями, де реальний дефіцит не відображається повною мірою у цінах.

Баланс ризиків: можливість ескалації зберігається

Ситуація залишається нестабільною, оскільки остаточне рішення Ірану не визначене:

• Корпус вартових ісламської революції може спробувати перевірити ефективність морської блокади США.
• Такий крок здатен миттєво скоротити постачання та підвищити премії за ризик у цінах нафти.
• Наразі Тегеран демонструє прагнення уникнути ескалації та зберегти контроль над ситуацією.

Ринок у режимі ручного моніторингу

Учасники ринку уважно відстежують кожне окреме постачання:

• Кожен танкер розглядається як критичний елемент балансу попиту і пропозиції.
• Непроведені відвантаження одразу впливають на загальний дефіцит.
• Поточний стан ринку характеризується як вкрай напружений, без запасу міцності.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Відсутність резервних потужностей означає, що будь-яке скорочення постачання миттєво впливає на баланс ринку.
• Залежність від вузьких логістичних маршрутів, таких як Ормузька протока, підвищує системні ризики.
• Формується ситуація, коли фізичний дефіцит може швидко трансформуватися у цінові шоки у разі ескалації.

Зміни у ціноутворенні

• Спостерігається розрив між спотовим (фізичним) ринком і ф’ючерсами.
• Ф’ючерсні ціни враховують очікування нормалізації, а не поточний дефіцит.
• У разі загострення конфлікту можливе різке зростання премій за ризик у короткострокових контрактах.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Ситуація навколо Ормузької протоки перейшла у фазу, коли ринок реагує вже не лише на сам ризик блокади, а й на нову модель контролю над маршрутом. Через протоку, якою в нормальних умовах проходить близько 20% світового потоку сирої нафти, Іран пропускає не всіх, а лише частину держав і суден — вибірково, жорстко й, за окремими повідомленнями, навіть за плату. Для нафтового ринку це означає не формальне закриття, а значно небезпечніший сценарій: часткову роботу критичного маршруту в ручному режимі, коли постачання не припиняються повністю, але стають політичним інструментом.

Щонайменше 10 країн і далі користуються Ормузькою протокою, але це вже не вільне судноплавство, а керований пропуск

Головна зміна полягає не лише у військовій риториці, а в самій архітектурі руху через один із ключових енергетичних коридорів світу. Дональд Трамп пригрозив ударами по енергетичній та транспортній інфраструктурі Ірану, якщо протоку не буде відкрито. Водночас Тегеран, попри жорсткі заяви про закриття маршруту, не перекрив його тотально, а перевів у режим вибіркового допуску для так званих «дружніх» країн. Саме тому ринок бачить не повну зупинку, а різке падіння пропускної здатності, зростання політичного ризику та перебудову маршрутів.

Чому це критично для ринку нафти

• Ормузька протока — це один із головних світових коридорів для експорту сирої нафти й газу.
• Через неї проходить близько п’ятої частини світових потоків сирої нафти.
• Саме тому навіть часткове обмеження руху через протоку миттєво підштовхує ціни вгору.
• Повідомлення про закриття маршруту вже призвели до стрімкого зростання нафтових цін.
• Для ринку нафтопродуктів це означає подорожчання не лише сирої нафти, а й усього ланцюга — від фрахту й страхування до кінцевої вартості бензину, дизеля, LNG (скрапленого природного газу) та LPG (скрапленого нафтового газу).

Коли стратегічний маршрут працює під військовим контролем, ринок втрачає головне — передбачуваність. Нафта може фізично рухатися, але трейдер, судновласник, імпортер і страховик уже не можуть виходити з того, що маршрут доступний на однакових умовах для всіх. А це автоматично означає премію за ризик у ціні кожного бареля.

Хто проходить через протоку, а хто ні

Іранський підхід зводиться до простої логіки: доступ надається не за правилами ринку, а за політичною лояльністю або домовленістю. Тегеран дозволяє прохід окремим державам, тоді як США, Ізраїль і частина союзників доступу не мають. До кола країн, які в тексті прямо згадуються як такі, що зберегли або отримали можливість проходу, належать Індія, Китай, Таїланд, росія, Пакистан, Ірак, Японія, Філіппіни та Малайзія; окремо згадано французьке контейнерне судно і турецького судновласника, який також отримав дозвіл на прохід.

• Індія провела через протоку щонайменше чотири судна у період від 28 лютого до 27 березня.
• Китай забезпечив близько 10% суден, що в останні тижні до 27 березня вийшли на схід із затоки.
• Таїланд дістав дозвіл на прохід нафтового танкера 26 березня після переговорів.
• росія була прямо авторизована Іраном для комерційного судноплавства через протоку.
• Пакистан провів танкер 14–15 березня; це був перший зафіксований прохід із початку війни.
• Ірак після кількох тижнів переговорів офіційно отримав статус «дружньої» країни і, відповідно, безпечний прохід без обмежень.
• Японія наприкінці тижня провела через протоку два танкери — один із LNG, інший із LPG.
• Філіппіни й Малайзія 3 квітня були додані до списку країн, яким дозволено безпечний прохід.

«Час спливає — ще 48 годин, перш ніж на них обрушиться пекло». — Дональд Трамп, цитата з Truth Social у переказі OilPrice

Окремо важливий іще один нетиповий для мирного ринку механізм: частина країн змушена платити за прохід, а Корпус вартових ісламської революції (IRGC) фактично перетворює протоку на морський пункт стягнення зборів. Для нафтового ринку це означає додаткове викривлення: ціна транспортування починає залежати не лише від фрахту й страхування, а й від політичної плати за сам доступ до маршруту.

Що кажуть цифри про реальний масштаб обмежень

• За даними Lloyd’s List Intelligence, у період з 1 до 27 березня через протоку пройшло близько 150 суден, зокрема танкери й контейнеровози.
• Це лише трохи більше, ніж добовий нормальний трафік до початку війни.
• Водночас за тиждень до 5 квітня кількість проходів зросла до 53 порівняно з 36 попереднього тижня.
• Навіть це зростання подається як найбільше з початку війни, а отже базовий рівень активності досі залишається пригніченим.

Це і є ключовий сигнал для нафтового ринку: потоки не відновилися, вони лише трохи відійшли від критично низького рівня. Інакше кажучи, енергетична система ще не вийшла з режиму шоку. Навіть коли з’являються нові проходи, це не повернення до норми, а лише часткове розмороження руху під жорстким контролем.

Як ринок нафтопродуктів реагує на цю модель контролю

Нафтовий ринок у таких умовах перебудовується за трьома лініями. Перша — це перерозподіл доступу, коли перевагу дістають «дружні» країни. Друга — подорожчання логістики, бо судна, які не мають прямого доступу або гарантій безпеки, змушені чекати, домовлятися або шукати альтернативи. Третя — зростання енергетичної нерівності: одні імпортери отримують нафту й газ за керованим маршрутом, інші — стикаються з дорожчим, довшим і ризикованішим постачанням.

• Південна Корея, яка стикається зі зростанням енергетичних ризиків, шукала гарантії безпеки для 26 корейських суден.
• За повідомленням, Сеул може направити п’ять суден до Червоного моря, фактично обходячи Ормузьку протоку.
• Частина японських суден, пов’язаних із японськими компаніями, при цьому залишається без руху в Перській затоці.

Для ринку нафтопродуктів це означає дуже просту річ: навіть якщо сирий ресурс фізично ще виходить із регіону, на рівні бензину, дизеля, LPG і LNG починають накопичуватися затримки, нерівність доступу і нові витрати. А коли маршрут обслуговує не попит, а геополітичний відбір, споживач завжди отримує дорожчий літр і менш стабільне постачання.

Висновок

Ормузька протока зараз не є ані відкритою, ані повністю заблокованою. Вона працює як селективний шлюз, де право проходу стає частиною політики, а не лише логістики. Саме це робить нинішню кризу настільки небезпечною для ринку нафти й нафтопродуктів: світ бачить не просто менший трафік, а систему вибіркового допуску, у якій одна країна може пройти, інша — чекати, третя — платити, а четверта — шукати обхідний маршрут. Для ціни бареля це означає постійну премію за ризик. Для ринку нафтопродуктів — дорожче постачання. Для імпортерів — нову епоху енергетичної нестабільності, в якій ключовим товаром стає вже не тільки нафта, а й сам доступ до маршруту її транспортування.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Дворівнева реакція енергетичного ринку на перемир’я вже очевидна. З одного боку, фінансові майданчики миттєво відреагували полегшенням: Brent подешевшала приблизно на 13% — до близько 95 доларів за барель, а японський індекс Nikkei зріс на 5% до максимуму за місяць. З іншого боку, фізичний ринок нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу залишається в режимі невизначеності: у регіоні все ще заблоковані десятки мільйонів барелів сировини й продуктів, пошкоджена інфраструктура, а судновласники не мають достатньої впевненості, що коротке перемир’я справді відновить нормальні постачання.

Ринок пального отримав перепочинок, але не розв’язання кризи

Перемир’я, на яке погодилися США та Іран, справді зменшує гостроту енергетичної кризи, але не усуває її причини. Йдеться не лише про ціну на нафту, а про здатність ринку фізично переміщати ресурс, відновлювати видобуток і повертати довіру до морських маршрутів.

Що саме змінило перемир’я

• Президент США Дональд Трамп погодився на двотижневе перемир’я за умови, що Іран припинить блокаду постачання нафти й газу через Ормузьку протоку.
• Ормузька протока — це вузький морський коридор, через який зазвичай проходить близько однієї п’ятої світової торгівлі нафтою.
• Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран припинить контратаки й гарантує безпечний прохід суден через протоку.
• Фінансові ринки сприйняли цю новину як сигнал до короткострокового зниження ризику дефіциту: Brent впала приблизно на 13% — до близько 95 дол./бар., а Nikkei додав 5%.

Але для ринку пального цього недостатньо. Ціна миттєво реагує на політичний сигнал, тоді як фізичні постачання реагують на зовсім інші речі: реальну безпеку маршруту, наявність танкерів, стан терміналів, готовність трейдерів брати на себе ризик і швидкість повернення видобутку.

Чому ринок не вірить у швидке повернення до норми

• Після оголошення про перемир’я Іран здійснив нові атаки по Ізраїлю та країнах Перської затоки, що одразу показало крихкість домовленості.
• Війна триває вже шостий тиждень, забрала понад 5 000 життів майже в десятку країн і суттєво пошкодила регіональну енергетичну інфраструктуру, включно з нафтовими й газовими об’єктами.
• Для ринку це означає, що навіть формальне припинення бойових дій ще не є доказом відновлення стабільних постачань.

Саме тут і виникає головна проблема балансу між прозорістю ринку та ресурсним забезпеченням у кризовий період. Щоб ринок працював спокійно, йому потрібні не лише заяви про перемир’я, а зрозумілі й перевірювані умови проходження суден, ясність щодо тривалості домовленостей і розуміння, які обсяги реально можуть вийти на ринок. Без цього ціна може тимчасово знижуватися, але фізичне постачання не відновлюватиметься належними темпами.

Скільки ресурсу зависло в регіоні

• У Перській затоці зараз перебувають близько 130 млн барелів сирої нафти і 46 млн барелів нафтопродуктів, що розміщені приблизно на 200 танкерах.
• Окремо на суднах затримано ще 1,3 млн тонн скрапленого природного газу.
• Тобто навіть короткострокове відкриття маршруту може дати ринку швидкий ресурсний ефект, бо частина вже виробленого й оплаченого товару просто не може вийти з регіону.

Цей обсяг є своєрідним аварійним клапаном для ринку. Якщо судна почнуть проходити безпечно, частина найгострішого дефіциту може бути знята доволі швидко. Але в цьому й полягає межа оптимізму: звільнити накопичений ресурс — це не те саме, що повністю відновити регулярні постачання.

Чому найбільший удар припав на Азію

• Азія залежить від Близького Сходу приблизно на 60% в імпорті нафти і на 80% в імпорті газу.
• Через різке скорочення постачання низка країн була змушена обмежувати промислове виробництво і нормувати пальне.
• Тому навіть часткове вивільнення заблокованих обсягів дає для азійських економік не просто ціновий, а системний ефект.

Це важливий сигнал і для всього світового ринку пального. Коли великі імпортери починають обмежувати споживання та перерозподіляти попит, змінюється не лише ціна. Перебудовується вся логіка торгівлі, логістики й закупівельних пріоритетів.

Де проходить межа між відкриттям протоки й реальним відновленням постачання

• Проблема вже не зводиться лише до виходу танкерів із затоки. Не менш важливо, чи погодяться судновласники й фрахтувальники знову заводити судна назад у регіон.
• Блокада Ормузької протоки різко зменшила доступність танкерів і підняла фрахтові ставки до рекордних рівнів.
• Судновласники мають підстави для обережності: якщо бойові дії відновляться, судна й екіпажі можуть знову опинитися в пастці.

Тому прозорість ринку в кризу — це не абстрактна категорія. Це передусім довіра до правил гри. Поки учасники ринку не розуміють, наскільки стійким є перемир’я, вони не повертають тоннаж у зону ризику. А без тоннажу не працює навіть той ресурс, який уже є у наявності.

Що сталося з видобутком і експортом

• Експорт нафти з Близького Сходу через Ормузьку протоку в березні впав приблизно на 13 млн барелів на добу.
• Це еквівалентно близько 13% світового споживання.
• Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати змогли частково переорієнтувати окремі потоки альтернативними маршрутами.
• Попри це, регіональні виробники були змушені зупинити близько 7,5 млн барелів на добу видобутку в березні.
• З цього обсягу на Ірак припало близько 2,8 млн барелів на добу, а на Саудівську Аравію — близько 1,9 млн барелів на добу.

Ці цифри показують головне: навіть якщо на ринок одномоментно вийдуть накопичені в танкерах барелі, це ще не означає автоматичного повернення довоєнного обсягу пропозиції. Частина ресурсу просто не видобувається, а відновлення видобутку — це довший і технічно складніший процес.

Чому ресурсне забезпечення не відновиться швидко

• Запуск нафтових родовищ, особливо на Близькому Сході, є складним і тривалим процесом, який навіть у кращому разі займає тижні.
• Національні нафтові компанії, зокрема Saudi Aramco і Adnoc, навряд чи поспішатимуть із повним відновленням видобутку без більшої ясності щодо стійкості перемир’я.
• Пошкоджені ракетними та дроновими ударами родовища, нафтопереробні заводи й експортні термінали потребуватимуть місяців, а подекуди й років на ремонт.
• Ситуацію додатково ускладнює дефіцит спеціалізованого обладнання і кваліфікованої робочої сили.
• Без упевненості в тому, що на ринку буде достатньо танкерів для вивезення сирої нафти, дизеля й авіаційного пального, виробники не захочуть ризикувати запуском потужностей.

Саме тому баланс між прозорістю ринку й ресурсним забезпеченням у кризу виглядає так: ринку потрібен не лише фізичний ресурс, а й видимість майбутнього руху цього ресурсу. Якщо виробник не впевнений, що продукцію можна буде вивезти, він не відновлює видобуток. Якщо перевізник не впевнений, що судно вийде безпечно, він не повертає танкер. Якщо трейдер не розуміє, чи протримається перемир’я довше двох тижнів, він не закладає нормальний комерційний цикл.

Що залишиться після навіть оптимістичного сценарію

• Навіть якщо Вашингтон і Тегеран домовляться про стале припинення бойових дій і повне відкриття Ормузької протоки, ринок усе одно не повернеться до довоєнної моделі миттєво.
• За оцінкою керівника енергетичних досліджень MST Marquee Сола Кавоніка, у середньостроковій перспективі нафтовий ринок може залишатися на 3–5 млн барелів на добу більш напруженим, ніж очікувалося до війни.
• Причина — пошкодження експортної інфраструктури та необхідність відновлювати виснажені запаси.

І це, мабуть, головний висновок для ринку пального. Перемир’я прибирає частину негайної паніки, але не стирає накопичених втрат. Воно дає ціновий перепочинок, однак не повертає стару пропозицію, стару логістику і стару передбачуваність. Тому ринок входить не у фазу нормалізації, а у фазу обережного відновлення під постійним контролем ризиків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Європейська комісія 31 березня закликала країни ЄС координувати дії для гарантування безпеки «постачання» нафти й нафтопродуктів на тлі волатильності ринку через конфлікт на Близькому Сході та закриття Ормузької протоки. Для українського ринку це важливий сигнал: Європа вже переходить від спостереження до режиму превентивного реагування, де поряд із запасами, роботою НПЗ і контролем попиту окремо названо розширення використання біопалива як інструмент прямого зниження тиску на викопне паливо.

Європейська відповідь на нафтовий ризик уже формується як практична модель для ринку пального України

Ключовий зміст рішення Єврокомісії полягає в тому, що ризик для ринку вже не розглядають як короткий епізод. У Брюсселі прямо говорять про потребу готуватися до потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі. Саме тому країнам ЄС запропоновано діяти завчасно й синхронно: координувати рішення, відстежувати зміни в комерційних запасах, оперативно обмінюватися інформацією, не створювати штучних бар’єрів для вільного руху нафтопродуктів і не демотивувати роботу європейських НПЗ.

«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної енергетичної торгівлі. Саме тому діяти потрібно вже зараз. І діяти разом, як справжній Союз». — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла.

Що саме Єврокомісія вважає базовими антикризовими заходами

• Збереження обов’язкових нафтових запасів і готовність до дій за заздалегідь підготовленими планами реагування.
• Моніторинг комерційних запасів, швидкий обмін інформацією та постійна координація з Єврокомісією.
• Відтермінування неаварійного ремонту НПЗ, щоб не послаблювати доступність нафтопродуктів на ринку ЄС.
• Відмова від рішень, які підвищують споживання пального, обмежують вільний рух нафтопродуктів або послаблюють випуск європейської переробки.
• Добровільні заходи економії пального, передусім у транспорті, відповідно до плану IEA щодо скорочення споживання нафти.
• Розширення використання біопалива для заміщення викопних нафтопродуктів і зниження тиску на ринок.

У цьому переліку особливо важливо, що біопаливо згадане не як довгострокова кліматична опція, а як інструмент кризової стабілізації ринку. Це принципово змінює акцент: у заходах йдеться не лише про декарбонізацію, а про практичне заміщення частини попиту на викопне паливо там, де це технічно можливо.

Чому ЄС діє настільки жорстко

IEA, тобто Міжнародне енергетичне агентство, оцінює поточну ситуацію як найбільший збій у постачанні в історії глобального нафтового ринку. Через порушення руху через Ормузьку протоку, якою зазвичай проходить близько 20 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу, або приблизно 20% світового споживання нафти, ринок уже отримав потужний ціновий шок. Агентство прямо вказує, що ціни на нафту піднялися вище 100 дол./бар., а по нафтопродуктах, зокрема по дизелю, реакція була ще жорсткішою.

У відповідь 11 березня 2026 року 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — 400 млн барелів нафти з аварійних резервів. Це вже шосте колективне втручання IEA з 1974 року, коли агентство було створене після нафтової кризи, а самі країни-члени мають зобов’язання тримати запаси, еквівалентні щонайменше 90 дням чистого імпорту нафти.

«Проблеми нафтового ринку, з якими ми стикаємося, є безпрецедентними за масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени IEA відповіли надзвичайними колективними діями безпрецедентного розміру». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.

Що означає для України сама логіка рішень ЄС та IEA

Для українського ринку пального тут важливі не лише цифри запасів, а сама архітектура відповіді на кризу. ЄС і IEA одночасно працюють по трьох напрямах: підтримують пропозицію через резерви, не допускають зайвого скорочення переробки через відкладення неаварійних ремонтів і тиснуть на попит через економію пального та пошук замінників. Саме в цій третій площині біопаливо переходить із допоміжної теми у практичний інструмент ринкової стійкості.

Для України це означає насамперед одне: якщо Єврокомісія вже прямо називає збільшення частки біопалива способом заміщення викопних нафтопродуктів і зниження ринкового тиску, то український ринок також отримує зрозумілий орієнтир. Біопаливо в такій логіці — це не абстрактний «зелений» напрям, а один із небагатьох інструментів, який здатен хоча б частково розвантажити попит на традиційні бензин і дизель у період зовнішнього шоку. Водночас наданий матеріал не містить кількісної оцінки українських потужностей, тому мова йде саме про ринковий вектор, а не про конкретні обсяги заміщення.

Чому акцент на біопаливі зараз особливо показовий

IEA у своєму плані скорочення споживання нафти пояснює, що швидкі дії з боку урядів, бізнесу та домогосподарств можуть зменшити попит на нафту в розвинених економіках на 2,7 млн барелів на добу вже впродовж наступних чотирьох місяців. Базова ідея агентства полягає в тому, що під час гострої кризи ринок треба стабілізувати не тільки додатковими барелями із запасів, а й швидким зниженням попиту. Єврокомісія фактично інтегрує цю логіку у власну антикризову політику і додає до неї ще один ринковий запобіжник — ширше використання біопалива.

• Попитове реагування знижує тиск на ціни тоді, коли сама фізична пропозиція не може швидко відновитися.
• Біопаливо в цій схемі працює як інструмент часткового заміщення нафтопродуктів, а не лише як елемент кліматичної політики.
• Транспортний сектор є критичним, тому що саме на нього, за оцінкою IEA, припадає близько 45% глобального попиту на нафту.

Для України це особливо актуально ще й тому, що транспорт є головним споживачем моторного пального. Отже, будь-який інструмент, який знижує тиск на викопне паливо саме в транспорті, автоматично набуває макроекономічного значення: для цін, для логістики, для стійкості «постачання» і для внутрішньої ринкової рівноваги. Ця логіка прямо випливає з матеріалів Єврокомісії та IEA, навіть якщо вони не подають окремого українського балансу.

Підсумок для ринку пального України

Європейський сигнал зараз гранично чіткий: криза на нафтовому ринку може бути довшою, ніж очікувалося, тому класичної відповіді лише запасами вже недостатньо. Потрібні одночасно координація держав, контроль за ринком, дисципліна в роботі переробки, стримування зайвого споживання і розширення частки біопалива. Саме тому тема біопалива перестає бути периферійною: вона входить у центр антикризової політики. Для України це означає, що заміщення частини викопного палива біокомпонентами та біопаливом слід розглядати вже не як відкладену реформу, а як елемент ринкової безпеки в умовах зовнішнього нафтового шоку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption; IEA — largest ever oil stock release; IEA — options to ease oil price pressures on consumers; IEA — A 10-Point Plan to Cut Oil Use

Болгарія готує пакет заходів для стабілізації цін на пальне на тлі кризи в Ормузькій протоці

Уряд Болгарії формує пакет антикризових заходів для стримування зростання цін на нафтопродукти після блокади Ормузької протоки. Влада заявляє про наявність запасів пального щонайменше на 90 днів та посилює моніторинг ринку. Попри це, різке подорожчання нафти на світових біржах уже впливає на роздрібні ціни бензину та дизелю, що змушує державу готувати інструменти стабілізації ринку і захисту споживачів.

Болгарський уряд активізував антикризове управління ринком нафтопродуктів після різкого загострення ситуації в глобальній торгівлі нафтою через блокаду Ормузької протоки.

• За дорученням премєрміністра Андрея Гюрова створено міжвідомчу комісію, до якої входять міністри фінансів, економіки та промисловості, енергетики, оборони, внутрішніх справ, а також представники антимонопольного органу, митниці, податкової служби і нафтопереробної галузі.
• Основне завдання комісії моніторинг запасів нафти та нафтопродуктів, контроль постачання і аналіз цін, а також підготовка пакета заходів для стабілізації ринку.

Поточна ситуація характеризується поєднанням зовнішніх цінових шоків і ризиків для логістики постачання.

• Блокада Ормузької протоки спричинила масові затримки морських перевезень.
• За оцінкою менеджменту нафтопереробної галузі, у протоці заблоковано понад 800 суден.
• Серед них приблизно 300 танкерів із нафтою та ще 300 суден із нафтопродуктами.
• Це створює ризик ситуації, коли навіть за наявності нафти за прийнятною ціною може бракувати транспортних можливостей для її доставки.

Уряд намагається знизити вплив цих факторів на внутрішній ринок через систему резервів і постійний контроль постачання.

• Запаси пального в країні гарантовані щонайменше на 90 днів.
• Фактичний рівень забезпечення наразі становить 85 днів із нормативних 90.
• У Болгарії діє 106 зареєстрованих податкових складів для пального.
• Їхня місткість дозволяє зберігати обсяги, що суттєво перевищують місячні потреби ринку.

Система резервів має стабілізаційну функцію для ринку нафтопродуктів.

• Державне агентство стратегічних резервів зобовязане підтримувати мінімум 90 днів запасів.
• 30 днів запасів фінансуються з державного бюджету.
• 60 днів формуються зобовязаними компаніями, частково на території країн ЄС.

Фінансові та регуляторні органи паралельно посилюють контроль ринку для стримування цінових коливань.

• Митна служба і податкова адміністрація проводять щоденні перевірки запасів і постачання.
• Щотижня готуються аналітичні звіти щодо ситуації на ринку.
• У разі різкого зростання цін можуть бути запропоновані компенсаційні заходи для бізнесу та домогосподарств.

Влада підкреслює необхідність стриманої реакції регуляторів для недопущення паніки на ринку.

Я підтримую дії держави та її регуляторних органів, які в таких ситуаціях повинні діяти спокійно і відповідально, щоб не викликати паніку на ринках. Митна служба буде гарантом стабільності паливного ринку, передбачуваності для бізнесу і захисту споживачів через збалансовану політику та аналіз. — Георгі Димов

Цінова динаміка на внутрішньому ринку вже демонструє вплив глобального подорожчання нафти.

• За оцінкою Міністерства фінансів, зростання світових цін на нафту на 10 відсотків може підвищити середню ціну бензину А95 з 1,29 євро до 1,36 євро за літр протягом поточного місяця.
• Ціна дизельного пального може зрости з 1,34 євро до 1,41 євро за літр.
• У наступному місяці вона потенційно може досягти 1,45 євро за літр.

Фактична ринкова статистика підтверджує тенденцію до подорожчання.

• Середня ціна бензину А95 у Болгарії зросла з 1,25 євро 27 лютого до 1,34 євро 10 березня.
• Ціна дизелю за той самий період піднялася з 1,29 євро до 1,45 євро за літр.

Додатковим викликом для ринку є технологічна специфіка нафтопереробки.

• НПЗ Lukoil Neftochim Bourgas був спроєктований для переробки російської нафти Urals.
• Після санкцій проти росії підприємство змушене змішувати приблизно шість різних сортів нафти.
• Це дозволяє отримувати паливо необхідної якості, але прискорює зношування технологічної системи і скорочує інтервали між ремонтами.

Попри ці труднощі, галузь і держава намагаються координувати дії для стабілізації ринку.

• Міністерство енергетики проводить консультації з Болгарською асоціацією нафти і газу.
• Головна мета отримання оперативної інформації про запаси, замовлення і механізми формування цін.
• Уряд очікує, що нафтопереробні компанії враховуватимуть інтереси споживачів під час формування комерційного прибутку.

Нафтова галузь зі свого боку заявляє про готовність до співпраці з державою.

• Компанії підтвердили прагнення тісної взаємодії з урядом для забезпечення стабільності та передбачуваності ринку.
• Також наголошено, що галузь не отримує спекулятивних прибутків у нинішній кризовій ситуації.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Sofia Globe

Світові ціни на нафту різко знизилися після стрімкого зростання до понад 119 доларів за барель. Ринок відреагував на заяву президента США Дональда Трампа про можливе швидке завершення війни на Близькому Сході. Попри напруженість навколо Ірану та скорочення видобутку у країнах Перської затоки, очікування потенційної деескалації зменшили побоювання тривалих перебоїв у глобальному «постачанні» нафти.

Цінова волатильність на нафтовому ринку

• Ф’ючерси на Brent знизилися на 6,51 долара або 6,6 відсотка до 92,45 долара за барель.
• Американська нафта WTI подешевшала на 6,12 долара або 6,5 відсотка до 88,65 долара за барель.
• За день до цього ціни різко зросли та перевищили 100 доларів за барель.
• Максимуми сесії становили 119,50 долара для Brent та 119,48 долара для WTI — найвищий рівень з середини 2022 року.

Геополітичні фактори впливу

• Різке зростання цін напередодні було спричинене ризиком перебоїв у глобальному «постачанні» нафти через війну між США, Ізраїлем та Іраном.
• Додатковим фактором стали скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії та інших виробників.
• Після телефонної розмови між Трампом і президентом рф владіміром путіним, за даними кремля, були передані пропозиції щодо швидкого врегулювання війни.
• Це частково зменшило побоювання тривалих перебоїв у глобальному нафтовому «постачанні».

Політичні сигнали та реакція сторін

• Президент США заявив, що війна проти Ірану може завершитися значно швидше, ніж очікувалося.
• За його словами, Вашингтон перебуває значно попереду початкового графіка у 4–5 тижнів.
• У відповідь Корпус вартових ісламської революції Ірану заявив, що саме Іран визначить завершення війни.
• Іран попередив, що жоден літр нафти не буде експортовано з регіону, якщо атаки США та Ізраїлю продовжаться.

Фактори тиску на ціни

• Ціни також стримуються повідомленнями про те, що США розглядають пом’якшення санкцій проти рф.
• Вашингтон також вивчає можливість вивільнення нафти зі стратегічних резервів для стримування глобального зростання цін.
• Країни G7 заявили про готовність застосувати необхідні заходи у відповідь на зростання цін, але не оголосили про використання стратегічних запасів.

Скорочення видобутку на Близькому Сході

• Війна вже впливає на виробництво нафти у регіоні.
• Ірак скоротив видобуток на головних південних родовищах на 70 відсотків.
• Після скорочення виробництво становить 1,3 мільйона барелів на добу.
• Kuwait Petroleum Corporation також почала зменшувати видобуток та оголосила форс-мажор.
• Джерела повідомляють, що Саудівська Аравія також почала скорочувати видобуток.

Очікування ринку

• Аналітики очікують високу волатильність цін на нафту у найближчих торгових сесіях.
• Прогнозований діапазон коливань може становити від приблизно 75 до 105 доларів за барель.
• Це свідчить про те, що ринок перебуває між двома ключовими факторами:
  • ризиком перебоїв у «постачанні» нафти через війну
  • очікуванням політичної деескалації

З урахуванням подій останніх 24 годин очікую, що нафта залишатиметься дуже волатильною і торгуватиметься у широкому діапазоні між приблизно 75 та 105 доларами — Тоні Сікамор, аналітик IG

Висновки

• Ціни на нафту формуються насамперед геополітичними сигналами, а не лише фізичними обсягами видобутку.
• Навіть різкі скорочення виробництва у країнах Перської затоки не підтримали зростання цін через очікування дипломатичного врегулювання.
• Імовірне використання стратегічних резервів або пом’якшення санкцій проти рф створює додатковий тиск на ринок.
• Поєднання військового конфлікту, скорочення видобутку та політичних переговорів формує широкий діапазон потенційних цінових коливань.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Липень 2025 року на світовому нафтовому ринку пройшов під знаком змішаних цінових рухів, попри стійкі фундаментальні показники фізичного сегмента. Сильні маржі нафтопереробки в Європі та на узбережжі Мексиканської затоки США, а також зростання глобальних обсягів переробки підтримали попит на сиру нафту, особливо для виробництва транспортних палив. Найпомітніше це проявилося у високих маржах на газойль і дизель.

Світовий нафтовий ринок

• Дубай — середньосірчаний бенчмарк зріс на 1,63 $/бар. до 70,82 $/бар. завдяки попиту з Азійсько-Тихоокеанського регіону та обмеженій пропозиції швидких партій. Геополітичні ризики та невизначеність щодо можливих нових тарифів на деякі азійські країни додатково підтримали попит на альтернативні сорти.
• Північноморська нафта (North Sea Dated) — зниження на 0,40 $/бар. до 70,95 $/бар., премія до ICE Brent скоротилася на 15¢ до 1,40 $/бар.. Слабкість ф’ючерсного ринку частково компенсувалася міцним фізичним попитом.
• WTI — падіння на 0,49 $/бар. до 67,37 $/бар., попри стабільні фізичні показники.

Динаміка диференціалів

• У Північно-Західній Європі диференціали посилилися завдяки активному попиту переробників і поверненню азійських покупців.
  • Forties: +23¢ до премії 1,10 $/бар.
  • Ekofisk: –22¢ до 2,05 $/бар.
  • Johan Sverdrup: –95¢ до 1,79 $/бар.
• У Західній Африці спостерігалося зростання премій через високий попит у Європі та Азії:
  • Bonny Light: +64¢ до 1,99 $/бар.
  • Forcados: +85¢ до 3,29 $/бар.
  • Qua Iboe: +74¢ до 2,45 $/бар.
  • Cabinda: +75¢ до 1,58 $/бар.
• У Середземномор’ї:
  • Saharan Blend: +45¢ до 1,03 $/бар.
  • Azeri Light: –1,12 $ до 2,55 $/бар. через проблеми з якістю.
  • CPC Blend: –6¢ до дисконту 1,50 $/бар.
• На Близькому Сході більшість диференціалів зросла відносно Дубаю.
  • Oman: +1,32 $ до премії 3,30 $/бар.
• У США (USGC) експортна економіка була обмеженою, а якісні проблеми тиснули на ціни.
  • LLS: –11¢ до премії 2,42 $/бар.
  • Mars: –1,46 $, перехід у дисконт 0,25 $/бар.

Ключові середні значення липня 2025 (US$/бар.)

• OPEC Reference Basket: 70,97 (+1,24)
• Arab Light: 72,17 (+1,34)
• Basrah Medium: 70,58 (+1,34)
• Iran Heavy: 70,81 (+1,68)
• Kuwait Export: 71,41 (+1,58)
• Sahara Blend: 72,45 (+1,05)
• Zafiro: 73,10 (+1,43)
• Dubai: 70,82 (+1,63)
• North Sea Dated: 70,95 (–0,40)
• WTI: 67,37 (–0,49)

Висновки

• Попит на транспортні палива улітку підтримав світові ціни, особливо в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
• Регіональні диференціали демонстрували зростання у більшості хабів, окрім окремих сортів з проблемами якості.
• Слабкість ф’ючерсного ринку обмежила потенційне зростання котирувань у Північному морі та США.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OPEC 

Ціни на нафту і бензин у четвер знизилися, попри збереження вартості нафти вище 2-місячного мінімуму. Посилення долара та перспективи врегулювання конфлікту між росією та Україною чинять тиск на ринок. Очікувана зустріч президента США Дональда Трампа з президентом росії володимиром путіним для обговорення завершення війни може призвести до зняття санкцій з російського енергетичного експорту та збільшення глобальних постачань нафти.

Світовий ринок нафти: ключові тенденції та фактори впливу

• Динаміка цін: Вересневі ф’ючерси на WTI впали на 0,47 долара (-0,73%), бензин RBOB — на 0,129 долара (-0,62%).
• Геополітика: Можливе завершення війни відкриває перспективи зростання постачань через скасування санкцій проти російської нафти.
• Торговельна політика США: Дональд Трамп пригрозив новими тарифами для країн, які купують російську нафту, якщо до п’ятниці не буде досягнуто перемир’я. Для Індії мито вже підвищене до 50% з 25% через її закупівлі російської нафти.
• Оцінка JPMorgan Chase: Тариф у триразовому розмірі на російську нафту може спричинити шок пропозиції, враховуючи обсяги експорту та обмежені резервні потужності ОПЕК.

Зміни в політиці ОПЕК+

• Збільшення видобутку: З 1 вересня — додаткові 547 тис. бар./день, щоб поступово відновити 2,2 млн бар./день до вересня 2026 року.
• Гнучкість у регулюванні: Організація готова коригувати обсяги залежно від попиту, відновлювати чи скорочувати постачання.
• Запаси: IEA фіксує приріст запасів нафти на 1 млн бар./день; до IV кварталу 2025 року очікується профіцит на рівні 1,5% світового споживання.
• Липневий видобуток ОПЕК скоротився на 20 тис. бар./день — до 28,31 млн бар./день.

Санкційна політика ЄС

• Відключення ще 20 російських банків від SWIFT.
• Обмеження на російські нафтопродукти, перероблені в інших країнах.
• Чорний список для великого НПЗ в Індії (спільна власність з «Роснефть»).
• Санкції проти ще 105 суден тіньового флоту росії; загалом — понад 400 суден.

Світові запаси та видобуток

• Запаси на танкерах: Знизилися на 15% за тиждень — до 79,12 млн бар. (Vortexa).
• Запаси США (EIA, на 1 серпня): нафта — на 6,5% нижче 5-річного середнього, бензин — на 0,3% нижче, дистилят — на 16,1% нижче.
• Видобуток у США: 13,284 млн бар./день (-0,2% тиждень до тижня), трохи нижче рекорду 13,631 млн бар./день (грудень 2024).
• Активні бурові установки: -5 за тиждень, до 410 — мінімум за 3,75 року; з грудня 2022 року падіння з 627 установок.

Висновки

• Ринок перебуває під тиском через перспективи зростання пропозиції в разі завершення війни та зняття санкцій.
• Політика США та можливі високі тарифи здатні викликати шок пропозиції на фоні обмежених резервних потужностей ОПЕК.
• Збільшення видобутку ОПЕК+ та нарощення запасів можуть призвести до профіциту нафти у IV кварталі 2025 року.
• Санкції ЄС та скорочення тіньового флоту росії обмежують можливості обходу ембарго.
• Скорочення запасів на танкерах та нижчі за середні показники запасів у США підтримують ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Barchart

Підвищені ризики безпеки на Близькому Сході підтримують світові ціни на нафту. Попри зростання пропозиції від ОПЕК+, ціни на нафту та бензин демонструють зростання через атаки на судна у Червоному морі та підвищення цін від Саудівської Аравії для азійських покупців.

Напади хуситів і вплив на глобальне постачання

У Червоному морі тривають атаки хуситських повстанців на торговельні судна. Минулого тижня вони завдали нового удару після попередньої атаки на інше судно. Такі дії можуть:

• підвищити ставки фрахту
• збільшити страхові витрати для перевізників
• зробити постачання нафти з Близького Сходу дорожчим

Водночас ізраїльська авіація вже здійснила удари у відповідь по позиціях хуситів, а США можуть долучитися до ударів.

Політика ОПЕК+ і збільшення видобутку

Попри напругу в регіоні, на ринок впливають і рішення ОПЕК+. На вихідних картель погодив збільшення видобутку нафти на 548 тисяч барелів на добу з 1 серпня, що перевищило очікування в 411 тисяч барелів. Саудівська Аравія також зазначила, що подальші аналогічні підвищення можливі, щоб тиснути на ціни та дисциплінувати членів, які перевищують квоти.

• Мета — поступове відновлення обсягів після 2-річних скорочень на загальні 2.2 млн барелів на добу до вересня 2026 року.
• У червні видобуток країн ОПЕК+ зріс на 360 тисяч барелів на добу до 28.10 млн барелів — максимуму за 1.5 року.

Фактори попиту та дані про запаси

Додатково підтримують ціни ознаки зростання попиту:

• Saudi Aramco підвищила ціни на Arab Light для Азії на $1 за барель (очікували +65 центів).
• Минулого тижня EIA повідомило про зниження запасів сирої нафти у США на 9.3% нижче сезонної 5-річної середньої.
• Запаси бензину на 0.7% нижчі за середні, а дистилятів — на 21% нижчі за 5-річну середню.

Ризики для цін через запаси та торгівельні обмеження

Однак існують і фактори тиску на ціни:

• Vortexa повідомила про зростання світових запасів нафти на танкерах, що стояли нерухомо понад 7 днів, на 3.6% тиждень до тижня до 79.55 млн барелів.
• Очікування нових тарифних заходів з боку США також обмежують зростання цін.

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: Barchart

Попри зростання кількості подорожей на автомобілях у США до Дня незалежності, середня ціна на бензин знизилася. Аналітики вказують на стабілізацію цін на нафту після короткочасного стрибка через геополітичну напругу.

Ціни у Західній Вірджинії та національні тенденції

У Західній Вірджинії середня ціна на бензин знизилася на п’ять центів за тиждень, склавши $3.113 за галон. У Паркерсбурзі – $3.045 за галон, а найнижчі серед великих міст штату – в Хантінгтоні ($3.041) та Вілінгу ($3.001).

• Моргантаун – $3.091 за галон
• Віртон – $3.116
• Кларксбург – $3.142
• Мартінсбург – $3.168
• Бріджпорт – $3.297

Національний контекст і попит на подорожі

Національно середня ціна бензину впала на 31 цент порівняно з минулим роком і становить $3.18 за галон. AAA прогнозує понад 72.2 мільйона подорожуючих на великі відстані під час свят, з яких 61.6 мільйона – на автомобілях. Це на 1.7 мільйона більше, ніж минулого року, та на 7 мільйонів більше, ніж у 2019.

«Ми спостерігаємо рекордні показники подорожей протягом року, і свято 4 липня не є винятком», — зазначив Джим Гарріті, директор з публічних зв’язків AAA East Central.

Регіональні розбіжності у цінах

Найдорожчі ринки у США*:

• Каліфорнія – $4.62
• Гаваї – $4.47
• Вашингтон – $4.45
• Орегон – $4.06
• Невада – $3.81
• Аляска – $3.74
• Іллінойс – $3.49
• Айдахо – $3.43
• Пенсільванія – $3.39
• Юта – $3.37

Найдешевші штати:

• Міссісіпі – $2.73
• Оклахома – $2.81
• Техас – $2.82
• Теннессі – $2.82
• Луїзіана – $2.82
• Арканзас – $2.83
• Алабама – $2.84
• Міссурі – $2.85
• Південна Кароліна – $2.91
• Канзас – $2.91

*1 галон ≈ 3.785 л.

Джерело: Terminal

За матеріалами: News and Sentinel, AAA Gas Prices

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального