<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; поставка угля</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/postavka-uglya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Європейські експерти високо оцінили формулу &#171;Роттердам+&#187; &#8212; Кривенко</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/09/07/yevropejski-eksperti-visoko-ocinili-formulu-rotterdam-krivenko/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/09/07/yevropejski-eksperti-visoko-ocinili-formulu-rotterdam-krivenko/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 07 Sep 2018 07:24:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[PsycheaExpertus]]></category>
		<category><![CDATA[импорт угля]]></category>
		<category><![CDATA[НКРЕКП]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[О Кривенко]]></category>
		<category><![CDATA[поставка угля]]></category>
		<category><![CDATA[Роттердам+]]></category>
		<category><![CDATA[С. Сапегин]]></category>
		<category><![CDATA[ТПП]]></category>
		<category><![CDATA[уголь]]></category>
		<category><![CDATA[угольная отрасль]]></category>
		<category><![CDATA[ценообразование]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=120380</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14956-Кривенко.PNG" alt="Європейські експерти високо оцінили формулу &#171;Роттердам+&#187; &#8212; Кривенко"/><br />Голова Національної комісії, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко три місяці на посаді керівника регулятора. Про перші результати та з якими труднощами довелося зіштовхнутися вона розповіла в ексклюзивному інтерв'ю.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14956-Кривенко.PNG" alt="Європейські експерти високо оцінили формулу &#171;Роттердам+&#187; &#8212; Кривенко"/><br /><p>Голова Національної комісії, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко три місяці на посаді керівника регулятора. Про перші результати та з якими труднощами довелося зіштовхнутися вона розповіла в ексклюзивному інтерв&#8217;ю.</p>
<p><span id="more-120380"></span></p>
<p>Повний <a href="https://ua.interfax.com.ua/news/interview/529477.html">текст розмови друкує &#171;Інтерфакс-Україна&#187;</a>.</p>
<p>Як зазначила керівник НКРЕКП, основними перемогами команди за ці три місяці можна вважати розблокування видачі ліцензій, вирішення проблеми з алгоритмами перерахування коштів, забезпечення злагодженої підготовки до опалювального періоду, також розглянуто багато питань порушення ліцензійних умов. Ще однією важливою перемогою, зазначила О.Кривенко, є синхронізація нормативної бази відповідно до європейського законодавства.</p>
<p>&#171;Щодо &#171;зради&#187;. На ринку природного газу було передбачено, що з 1 серпня запрацює добове балансування. Як ви знаєте, цього не сталося, &#171;- сказала голова НКРЕКП.</p>
<p>В розмові Оксана Кривенко зауважила, що комісія прийняла рішення про скасування з 1 липня 2019 року формули &#171;Роттердам+&#187;, відзначивши, що багато європейських експертів високо оцінили цю формулу.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/04/17/formula-rotterdam-sformuvala-prozori-cinovi-oriyentiri-komitet-z-konkurenci%D1%97-tpp/">Раніше &#171;Термінал&#187; </a>писав, формула «Роттердам+» сформувала прозорі цінові орієнтири, що дало можливість енергетичним компаніям довгостроково планувати роботу і збільшити інвестиції у вугільну галузь.Про це завив Сергій Сапегін,  директор НТЦ «Псіхєя», презентуючи результати обговорення формульного ціноутворення на вугілля на платформі PsycheaEXPERTUS.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14956-Кривенко.PNG" alt="Європейські експерти високо оцінили формулу &#171;Роттердам+&#187; &#8212; Кривенко"/><br /><p>Голова Національної комісії, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко три місяці на посаді керівника регулятора. Про перші результати та з якими труднощами довелося зіштовхнутися вона розповіла в ексклюзивному інтерв&#8217;ю.</p>
<p><span id="more-120380"></span></p>
<p>Повний <a href="https://ua.interfax.com.ua/news/interview/529477.html">текст розмови друкує &#171;Інтерфакс-Україна&#187;</a>.</p>
<p>Як зазначила керівник НКРЕКП, основними перемогами команди за ці три місяці можна вважати розблокування видачі ліцензій, вирішення проблеми з алгоритмами перерахування коштів, забезпечення злагодженої підготовки до опалювального періоду, також розглянуто багато питань порушення ліцензійних умов. Ще однією важливою перемогою, зазначила О.Кривенко, є синхронізація нормативної бази відповідно до європейського законодавства.</p>
<p>&#171;Щодо &#171;зради&#187;. На ринку природного газу було передбачено, що з 1 серпня запрацює добове балансування. Як ви знаєте, цього не сталося, &#171;- сказала голова НКРЕКП.</p>
<p>В розмові Оксана Кривенко зауважила, що комісія прийняла рішення про скасування з 1 липня 2019 року формули &#171;Роттердам+&#187;, відзначивши, що багато європейських експертів високо оцінили цю формулу.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/04/17/formula-rotterdam-sformuvala-prozori-cinovi-oriyentiri-komitet-z-konkurenci%D1%97-tpp/">Раніше &#171;Термінал&#187; </a>писав, формула «Роттердам+» сформувала прозорі цінові орієнтири, що дало можливість енергетичним компаніям довгостроково планувати роботу і збільшити інвестиції у вугільну галузь.Про це завив Сергій Сапегін,  директор НТЦ «Псіхєя», презентуючи результати обговорення формульного ціноутворення на вугілля на платформі PsycheaEXPERTUS.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/09/07/yevropejski-eksperti-visoko-ocinili-formulu-rotterdam-krivenko/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>В формуле «Роттердам+» главное не цена, а будет уголь или нет, – Сапегин</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/v-formule-rotterdam-glavnoe-ne-cena-a-budet-ugol-ili-net-sapegin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/v-formule-rotterdam-glavnoe-ne-cena-a-budet-ugol-ili-net-sapegin/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Apr 2018 06:48:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[импорт угля]]></category>
		<category><![CDATA[НКРЭКУ]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[поставка угля]]></category>
		<category><![CDATA[Роттердам+]]></category>
		<category><![CDATA[С. Сапегин]]></category>
		<category><![CDATA[уголь]]></category>
		<category><![CDATA[ценообразование]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		<category><![CDATA[энергорынок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=116871</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13433-Sapegin.jpg" alt="В формуле «Роттердам+» главное не цена, а будет уголь или нет, – Сапегин"/><br />Директор Научно-технического центра «Психея» Сергей Сапегин заявляет, что формула ценообразования на уголь для производства электроэнергии, известная как «Роттердам+», является промежуточным решением между отсутствием рынка и рыночными механизмами ценообразования. При этом в 2016-2017 годах она была выгодной для украинского потребителя, поскольку базовая европейская цена на уголь была ниже, чем цена на внутреннем рынке.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13433-Sapegin.jpg" alt="В формуле «Роттердам+» главное не цена, а будет уголь или нет, – Сапегин"/><br /><p>Директор Научно-технического центра «Психея» Сергей Сапегин заявляет, что формула ценообразования на уголь для производства электроэнергии, известная как «Роттердам+», является промежуточным решением между отсутствием рынка и рыночными механизмами ценообразования. При этом в 2016-2017 годах она была выгодной для украинского потребителя, поскольку базовая европейская цена на уголь была ниже, чем цена на внутреннем рынке.<span id="more-116871"></span></p>
<p>Об этом сообщает интернет-издание gazeta.ua, <a href="https://ukranews.com/news/559529-v-formule-rotterdam-glavnoe-ne-cena-a-budet-ugol-yly-net-sapegyn" target="_blank">передают</a> Українські Новини.</p>
<p>Эксперт отметил, что до внедрения формулы в Украине рыночные механизмы ценообразования на рынке угля не работали.</p>
<p>«Когда нет рынка, это (формула) единственный механизм, который может определять цену. И, кстати, он прозрачный, этот механизм. Потому что в основу формулы заложены европейские котировки агентств, которые известны и почти прозрачные. Эта формула позволяла увидеть, какой будет цена на уголь, и предприятиям инвестировать в свое развитие и планировать свою деятельность», &#8212; подчеркнул Сапегин.</p>
<p>По его словам, формула будет работать до полноценного внедрения биржевых механизмов на рынке угля.</p>
<p>«Как только заработают у нас биржевые механизмы ценообразования, как только у нас заработает рынок, то формула отойдет сама собой. То есть, формула &#8212; это переходный механизм между отсутствием рынка и обычными рыночными механизмами ценообразования», &#8212; отметил он.</p>
<p>Сапегин считает появление формулы необходимым для работы экономики.</p>
<p>«В формуле «Роттердам+» альтернатива не в том, платить или не платить, и сколько платить, а в том, будет уголь или не будет при том или ином ценообразовании. Потому что когда эту формулу принимали, добыча собственного угля в Украине сократилась почти вдвое. И поэтому стоял вопрос, как сделать так, чтобы Украина была с балансом угля, чтобы было тепло и чтобы была электрическая энергия», &#8212; сказал директор научно-технического центра.</p>
<p>«В Украине внутреннее ценообразование отсутствует. Когда нет рынка, не к чему привязываться. Тот механизм, который был, «затраты плюс», как раз нес ту коррупционную составляющую, когда в Минэнерго ходоки чемоданами несли свои, скажем, аргументы для того, чтобы формировать ту или иную цену. А себестоимость на различных шахтах составляет от нескольких сот гривен за тонну угля до почти 10 000 гривен за тонну», &#8212; добавил аналитик.</p>
<p>По его словам, усреднение по формуле с привязкой к европейским котировкам выгодно украинскому потребителю на растущем рынке.</p>
<p>«В этот период, 2016-2017 год, как раз мировые рынки росли. Получалось так, что украинский рынок, украинский потребитель угля получал цены после усреднения европейским ценам, которые были ниже, чем текущие. То есть, эта формула была очень выигрышная для украинского потребителя и украинской экономики», &#8212; подчеркнул Сапегин.</p>
<p>Он ожидает, что уже в ближайшее время в Украине заработает рынок электрической энергии и рынок угля.</p>
<p>«Но здесь, к сожалению, мы не можем прогнозировать, как будет работать наш регулятор. Потому что у нас нет сейчас кворума в регуляторе, НКРЭКУ. Я думаю, что это сейчас не главный вопрос для прогнозов», &#8212; резюмировал он.</p>
<p>Как сообщалось, в марте 2016 года НКРЭКУ утвердила новую методику определения оптовой рыночной цены на электроэнергию. Согласно этой методике, стоимость угля в производстве угольно-тепловой генерации считается по формуле «стоимость угля в порту Роттердам + стоимость его доставки в Украину». На этом основании формула получила название «Роттердам+».<br />
<iframe width="585" height="390" src="https://www.youtube.com/embed/fLk0cj9buBE" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13433-Sapegin.jpg" alt="В формуле «Роттердам+» главное не цена, а будет уголь или нет, – Сапегин"/><br /><p>Директор Научно-технического центра «Психея» Сергей Сапегин заявляет, что формула ценообразования на уголь для производства электроэнергии, известная как «Роттердам+», является промежуточным решением между отсутствием рынка и рыночными механизмами ценообразования. При этом в 2016-2017 годах она была выгодной для украинского потребителя, поскольку базовая европейская цена на уголь была ниже, чем цена на внутреннем рынке.<span id="more-116871"></span></p>
<p>Об этом сообщает интернет-издание gazeta.ua, <a href="https://ukranews.com/news/559529-v-formule-rotterdam-glavnoe-ne-cena-a-budet-ugol-yly-net-sapegyn" target="_blank">передают</a> Українські Новини.</p>
<p>Эксперт отметил, что до внедрения формулы в Украине рыночные механизмы ценообразования на рынке угля не работали.</p>
<p>«Когда нет рынка, это (формула) единственный механизм, который может определять цену. И, кстати, он прозрачный, этот механизм. Потому что в основу формулы заложены европейские котировки агентств, которые известны и почти прозрачные. Эта формула позволяла увидеть, какой будет цена на уголь, и предприятиям инвестировать в свое развитие и планировать свою деятельность», &#8212; подчеркнул Сапегин.</p>
<p>По его словам, формула будет работать до полноценного внедрения биржевых механизмов на рынке угля.</p>
<p>«Как только заработают у нас биржевые механизмы ценообразования, как только у нас заработает рынок, то формула отойдет сама собой. То есть, формула &#8212; это переходный механизм между отсутствием рынка и обычными рыночными механизмами ценообразования», &#8212; отметил он.</p>
<p>Сапегин считает появление формулы необходимым для работы экономики.</p>
<p>«В формуле «Роттердам+» альтернатива не в том, платить или не платить, и сколько платить, а в том, будет уголь или не будет при том или ином ценообразовании. Потому что когда эту формулу принимали, добыча собственного угля в Украине сократилась почти вдвое. И поэтому стоял вопрос, как сделать так, чтобы Украина была с балансом угля, чтобы было тепло и чтобы была электрическая энергия», &#8212; сказал директор научно-технического центра.</p>
<p>«В Украине внутреннее ценообразование отсутствует. Когда нет рынка, не к чему привязываться. Тот механизм, который был, «затраты плюс», как раз нес ту коррупционную составляющую, когда в Минэнерго ходоки чемоданами несли свои, скажем, аргументы для того, чтобы формировать ту или иную цену. А себестоимость на различных шахтах составляет от нескольких сот гривен за тонну угля до почти 10 000 гривен за тонну», &#8212; добавил аналитик.</p>
<p>По его словам, усреднение по формуле с привязкой к европейским котировкам выгодно украинскому потребителю на растущем рынке.</p>
<p>«В этот период, 2016-2017 год, как раз мировые рынки росли. Получалось так, что украинский рынок, украинский потребитель угля получал цены после усреднения европейским ценам, которые были ниже, чем текущие. То есть, эта формула была очень выигрышная для украинского потребителя и украинской экономики», &#8212; подчеркнул Сапегин.</p>
<p>Он ожидает, что уже в ближайшее время в Украине заработает рынок электрической энергии и рынок угля.</p>
<p>«Но здесь, к сожалению, мы не можем прогнозировать, как будет работать наш регулятор. Потому что у нас нет сейчас кворума в регуляторе, НКРЭКУ. Я думаю, что это сейчас не главный вопрос для прогнозов», &#8212; резюмировал он.</p>
<p>Как сообщалось, в марте 2016 года НКРЭКУ утвердила новую методику определения оптовой рыночной цены на электроэнергию. Согласно этой методике, стоимость угля в производстве угольно-тепловой генерации считается по формуле «стоимость угля в порту Роттердам + стоимость его доставки в Украину». На этом основании формула получила название «Роттердам+».<br />
<iframe width="585" height="390" src="https://www.youtube.com/embed/fLk0cj9buBE" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen></iframe></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/v-formule-rotterdam-glavnoe-ne-cena-a-budet-ugol-ili-net-sapegin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Формула «Роттердам+» сформувала прозорі цінові орієнтири, &#8212; комітет з конкуренції ТПП</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/17/formula-rotterdam-sformuvala-prozori-cinovi-oriyentiri-komitet-z-konkurenci%d1%97-tpp/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/17/formula-rotterdam-sformuvala-prozori-cinovi-oriyentiri-komitet-z-konkurenci%d1%97-tpp/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Apr 2018 12:16:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[PsycheaExpertus]]></category>
		<category><![CDATA[импорт угля]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[поставка угля]]></category>
		<category><![CDATA[Роттердам+]]></category>
		<category><![CDATA[С. Сапегин]]></category>
		<category><![CDATA[ТПП]]></category>
		<category><![CDATA[уголь]]></category>
		<category><![CDATA[угольная отрасль]]></category>
		<category><![CDATA[ценообразование]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=116677</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13311-c9ain.jpg" alt="Формула «Роттердам+» сформувала прозорі цінові орієнтири, &#8212; комітет з конкуренції ТПП"/><br />Для державних і приватних шахт з'явилися зрозумілі цінові орієнтири: вони мають змогу не лише розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але й планувати свою діяльність.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13311-c9ain.jpg" alt="Формула «Роттердам+» сформувала прозорі цінові орієнтири, &#8212; комітет з конкуренції ТПП"/><br /><p>Для державних і приватних шахт з&#8217;явилися зрозумілі цінові орієнтири: вони мають змогу не лише розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але й планувати свою діяльність.<span id="more-116677"></span></p>
<p>Про це завив Сергій Сапегін, глава комітету з питань розвитку конкуренції при Торгово-промисловій палаті, директор НТЦ «Психея», презентуючи результати обговорення формульного ціноутворення на вугілля на платформі PsycheaEXPERTUS, <a href="https://glavcom.ua/economics/finances/formula-rotterdam-sformuvala-prozori-cinovi-orijentiri-komitet-z-konkurenciji-tpp-490282.html" target="_blank">повідомляє</a> Главком.</p>
<p>Як зазначив С. Сапегін, методика розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля (Роттердам +), сформувала прозорі і зрозумілі цінові орієнтири, що дало можливість енергетичним компаніям довгостроково планувати роботу і збільшити інвестиції у вугільну галузь.</p>
<p>«З моєї точки зору і з точки зору експертів, які працювали в комітеті з розвитку економічної конкуренції при ТПП, експерти прийшли до думки, що прийняття формули &#8212; це крок вперед, оскільки в ціноутворенні з&#8217;явилася якась прозорість. Для державних і приватних шахт з&#8217;явилися якісь зрозумілі цінові орієнтири, вони мають змогу не лише розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але й планувати свою діяльність», &#8212; наголосив він.</p>
<p>Сапегін підкреслив, що прив&#8217;язка до імпортного паритету природно для дефіцитного ринку, і 12-місячний лаг у формулі згладжує різкі коливання цін на світових ринках. «Як тільки країна стала імпортозалежною, ми автоматично були вимушені прив&#8217;язуватися до імпортного паритету. Тому що якби зробили якийсь інший інструмент для ціноутворення, ми б просто не отримали збалансованого ринку. Формула побудована таким чином, що вона усереднює показники європейських котирувальних агентств у попередні 12 місяців. Це дозволяє планувати їм своє виробництво, інвестиції на тривалий період», &#8212; сказав він.</p>
<p>Як зазначає директор НТЦ «Психея», методика «витрати плюс», що діє до прийняття формули, несла суттєві корупційні ризики. «Якщо повернутися до «витрат плюс», то ми повернемося знову до корупційної складової, тому що кожному потрібен свій плюс. І тут чиновник знову починає рулити, і не безкоштовно. Тому мені здається, що НКРЕКП прийняла таке рішення зробити одну-єдину загальнозрозумілу для всіх, прозору формулу», &#8212; підкреслив він.</p>
<p>За словами експерта, Україна увійшла в передвиборний період і формула «Роттердам+» стала частиною політичного порядку. «Не варто забувати, що ми увійшли в передвиборний рік, тому політики використовують різні приводи для того, щоб заробити собі політичний авторитет».</p>
<p>Як повідомлялося, в березні 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з цією методикою, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації обчислюється за формулою «вартість вугілля в порту Роттердам + вартість його доставки в Україну». На цій підставі формула отримала назву «Роттердам +».</p>
<p>Раніше <a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/04/13/u-dnipri-projshla-mizhnarodna-konferenciya-prisvyachena-pitannyam-vugledobuvno%D1%97-galuzi/" target="_blank">Термінал</a> інформував, у Дніпрі пройшла міжнародна конференція, присвячена питанням вугледобувної галузі.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13311-c9ain.jpg" alt="Формула «Роттердам+» сформувала прозорі цінові орієнтири, &#8212; комітет з конкуренції ТПП"/><br /><p>Для державних і приватних шахт з&#8217;явилися зрозумілі цінові орієнтири: вони мають змогу не лише розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але й планувати свою діяльність.<span id="more-116677"></span></p>
<p>Про це завив Сергій Сапегін, глава комітету з питань розвитку конкуренції при Торгово-промисловій палаті, директор НТЦ «Психея», презентуючи результати обговорення формульного ціноутворення на вугілля на платформі PsycheaEXPERTUS, <a href="https://glavcom.ua/economics/finances/formula-rotterdam-sformuvala-prozori-cinovi-orijentiri-komitet-z-konkurenciji-tpp-490282.html" target="_blank">повідомляє</a> Главком.</p>
<p>Як зазначив С. Сапегін, методика розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля (Роттердам +), сформувала прозорі і зрозумілі цінові орієнтири, що дало можливість енергетичним компаніям довгостроково планувати роботу і збільшити інвестиції у вугільну галузь.</p>
<p>«З моєї точки зору і з точки зору експертів, які працювали в комітеті з розвитку економічної конкуренції при ТПП, експерти прийшли до думки, що прийняття формули &#8212; це крок вперед, оскільки в ціноутворенні з&#8217;явилася якась прозорість. Для державних і приватних шахт з&#8217;явилися якісь зрозумілі цінові орієнтири, вони мають змогу не лише розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але й планувати свою діяльність», &#8212; наголосив він.</p>
<p>Сапегін підкреслив, що прив&#8217;язка до імпортного паритету природно для дефіцитного ринку, і 12-місячний лаг у формулі згладжує різкі коливання цін на світових ринках. «Як тільки країна стала імпортозалежною, ми автоматично були вимушені прив&#8217;язуватися до імпортного паритету. Тому що якби зробили якийсь інший інструмент для ціноутворення, ми б просто не отримали збалансованого ринку. Формула побудована таким чином, що вона усереднює показники європейських котирувальних агентств у попередні 12 місяців. Це дозволяє планувати їм своє виробництво, інвестиції на тривалий період», &#8212; сказав він.</p>
<p>Як зазначає директор НТЦ «Психея», методика «витрати плюс», що діє до прийняття формули, несла суттєві корупційні ризики. «Якщо повернутися до «витрат плюс», то ми повернемося знову до корупційної складової, тому що кожному потрібен свій плюс. І тут чиновник знову починає рулити, і не безкоштовно. Тому мені здається, що НКРЕКП прийняла таке рішення зробити одну-єдину загальнозрозумілу для всіх, прозору формулу», &#8212; підкреслив він.</p>
<p>За словами експерта, Україна увійшла в передвиборний період і формула «Роттердам+» стала частиною політичного порядку. «Не варто забувати, що ми увійшли в передвиборний рік, тому політики використовують різні приводи для того, щоб заробити собі політичний авторитет».</p>
<p>Як повідомлялося, в березні 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з цією методикою, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації обчислюється за формулою «вартість вугілля в порту Роттердам + вартість його доставки в Україну». На цій підставі формула отримала назву «Роттердам +».</p>
<p>Раніше <a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/04/13/u-dnipri-projshla-mizhnarodna-konferenciya-prisvyachena-pitannyam-vugledobuvno%D1%97-galuzi/" target="_blank">Термінал</a> інформував, у Дніпрі пройшла міжнародна конференція, присвячена питанням вугледобувної галузі.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/17/formula-rotterdam-sformuvala-prozori-cinovi-oriyentiri-komitet-z-konkurenci%d1%97-tpp/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«ДТЭК Энерго» в январе увеличил поставки угля марки «Г» для ТЭС на 10%</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/02/08/dtek-energo-v-yanvare-uvelichil-postavki-uglya-marki-g-dlya-tes-na-10/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/02/08/dtek-energo-v-yanvare-uvelichil-postavki-uglya-marki-g-dlya-tes-na-10/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Feb 2018 12:58:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA["ДТЭК Энерго"]]></category>
		<category><![CDATA[газовый уголь]]></category>
		<category><![CDATA[ДТЭК]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[поставка угля]]></category>
		<category><![CDATA[ТЭС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=115008</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/12280-61_main_new.jpg" alt="«ДТЭК Энерго» в январе увеличил поставки угля марки «Г» для ТЭС на 10%"/><br />«ДТЭК Энерго» в январе 2018 года поставил на свои тепловые электростанции (ТЭС) 1,4 млн тонн угля газовой группы, что на 10,4% больше, чем в январе-2017.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/12280-61_main_new.jpg" alt="«ДТЭК Энерго» в январе увеличил поставки угля марки «Г» для ТЭС на 10%"/><br /><p>«ДТЭК Энерго» в январе 2018 года поставил на свои тепловые электростанции (ТЭС) 1,4 млн тонн угля газовой группы, что на 10,4% больше, чем в январе-2017.<span id="more-115008"></span></p>
<p>Об этом сообщила пресс-служба компании, <a href="http://interfax.com.ua/news/economic/483528.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина.</p>
<p>Поставки импортного антрацита на ТЭС в прошлом месяце составили 207 тыс. тонн, что в 3,3 раза меньше января 2017 года, когда на станции ДТЭК поступал антрацит с собственных предприятий на временно неконтролируемой территории.</p>
<p>В то же время текущая потребность в антраците уменьшилась благодаря переносу нагрузки на ТЭС, работающие на газовом угле, а также реализованному компанией проекту по переводу двух блоков Приднепровской ТЭС на газовый уголь.</p>
<p>По данным пресс-службы, на сегодня на складах ТЭС «ДТЭК» находится 730 тыс. тонн угля, из которых 268 тыс. тонн антрацита.</p>
<p>«ДТЭК Энерго» &#8212; операционная компания, отвечающая за добычу угля, генерацию и дистрибуцию электроэнергии в структуре холдинга ДТЭК.</p>
<p>ДТЭК создан в 2005 году для управления энергетическими активами группы «Систем Кэпитал Менеджмент» (СКМ, Донецк) Рината Ахметова. Корпорации делегированы функции по стратегическому управлению предприятиями группы, составляющими вертикально интегрированную цепочку по добыче и обогащению угля, производству и реализации электроэнергии.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/12280-61_main_new.jpg" alt="«ДТЭК Энерго» в январе увеличил поставки угля марки «Г» для ТЭС на 10%"/><br /><p>«ДТЭК Энерго» в январе 2018 года поставил на свои тепловые электростанции (ТЭС) 1,4 млн тонн угля газовой группы, что на 10,4% больше, чем в январе-2017.<span id="more-115008"></span></p>
<p>Об этом сообщила пресс-служба компании, <a href="http://interfax.com.ua/news/economic/483528.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина.</p>
<p>Поставки импортного антрацита на ТЭС в прошлом месяце составили 207 тыс. тонн, что в 3,3 раза меньше января 2017 года, когда на станции ДТЭК поступал антрацит с собственных предприятий на временно неконтролируемой территории.</p>
<p>В то же время текущая потребность в антраците уменьшилась благодаря переносу нагрузки на ТЭС, работающие на газовом угле, а также реализованному компанией проекту по переводу двух блоков Приднепровской ТЭС на газовый уголь.</p>
<p>По данным пресс-службы, на сегодня на складах ТЭС «ДТЭК» находится 730 тыс. тонн угля, из которых 268 тыс. тонн антрацита.</p>
<p>«ДТЭК Энерго» &#8212; операционная компания, отвечающая за добычу угля, генерацию и дистрибуцию электроэнергии в структуре холдинга ДТЭК.</p>
<p>ДТЭК создан в 2005 году для управления энергетическими активами группы «Систем Кэпитал Менеджмент» (СКМ, Донецк) Рината Ахметова. Корпорации делегированы функции по стратегическому управлению предприятиями группы, составляющими вертикально интегрированную цепочку по добыче и обогащению угля, производству и реализации электроэнергии.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/02/08/dtek-energo-v-yanvare-uvelichil-postavki-uglya-marki-g-dlya-tes-na-10/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЭРТ Украины снял санкции с российского поставщика угля «Южтранс»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/01/16/mert-ukrainy-snyal-sankcii-s-rossijskogo-postavshhika-uglya-yuzhtrans/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/01/16/mert-ukrainy-snyal-sankcii-s-rossijskogo-postavshhika-uglya-yuzhtrans/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Jan 2018 09:06:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[импорт угля]]></category>
		<category><![CDATA[МЭРТ]]></category>
		<category><![CDATA[поставка угля]]></category>
		<category><![CDATA[Россия.]]></category>
		<category><![CDATA[Южтранс]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=114299</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11834-mert.jpg" alt="МЭРТ Украины снял санкции с российского поставщика угля «Южтранс»"/><br />Министерство экономического развития и торговли (МЭРТ) Украины сняло санкции с российского поставщика угля ООО «Южтранс» (Ростовская обл.), сообщается на сайте ведомства.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11834-mert.jpg" alt="МЭРТ Украины снял санкции с российского поставщика угля «Южтранс»"/><br /><p>Министерство экономического развития и торговли (МЭРТ) Украины сняло санкции с российского поставщика угля ООО «Южтранс» (Ростовская обл.), сообщается на сайте ведомства.<span id="more-114299"></span></p>
<p>Соответствующее решение закреплено приказом МЭРТ №1905 от 29 декабря 2017 года, <a href="http://interfax.com.ua/news/economic/476938.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина.</p>
<p>Как сообщалось, санкции против «Южтранса» в виде запрета внешнеэкономических связей с этой компанией были введены приказом МЭРТ №1583 от 30 октября 2017 года. Они вступили в силу с 9 декабря 2017 года.</p>
<p>СБУ в 2015 году подозревала «Южтранс» в участии в незаконной схеме по вывозу угля с неконтролируемых территорий Донецкой и Луганской областей. По данным службы, часть прибыли направлялась на финансирование террористических организаций «ДНР» и «ЛНР».</p>
<p>«Южтранс» входит в группу «Южной угольной компании», владеющей добывающими активами в Ростовской области РФ. Осуществляет поставки антрацита ряду украинских предприятий, в т. ч. «Донбассэнерго».</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11834-mert.jpg" alt="МЭРТ Украины снял санкции с российского поставщика угля «Южтранс»"/><br /><p>Министерство экономического развития и торговли (МЭРТ) Украины сняло санкции с российского поставщика угля ООО «Южтранс» (Ростовская обл.), сообщается на сайте ведомства.<span id="more-114299"></span></p>
<p>Соответствующее решение закреплено приказом МЭРТ №1905 от 29 декабря 2017 года, <a href="http://interfax.com.ua/news/economic/476938.html" target="_blank">передает</a> Интерфакс-Украина.</p>
<p>Как сообщалось, санкции против «Южтранса» в виде запрета внешнеэкономических связей с этой компанией были введены приказом МЭРТ №1583 от 30 октября 2017 года. Они вступили в силу с 9 декабря 2017 года.</p>
<p>СБУ в 2015 году подозревала «Южтранс» в участии в незаконной схеме по вывозу угля с неконтролируемых территорий Донецкой и Луганской областей. По данным службы, часть прибыли направлялась на финансирование террористических организаций «ДНР» и «ЛНР».</p>
<p>«Южтранс» входит в группу «Южной угольной компании», владеющей добывающими активами в Ростовской области РФ. Осуществляет поставки антрацита ряду украинских предприятий, в т. ч. «Донбассэнерго».</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/01/16/mert-ukrainy-snyal-sankcii-s-rossijskogo-postavshhika-uglya-yuzhtrans/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>2</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>За год протеже Кононенко поднял в полтора раза цену на обогащение угля для государства</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/01/10/za-god-protezhe-kononenko-podnyal-v-poltora-raza-cenu-na-obogashhenie-uglya-dlya-gosudarstva/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/01/10/za-god-protezhe-kononenko-podnyal-v-poltora-raza-cenu-na-obogashhenie-uglya-dlya-gosudarstva/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 10 Jan 2018 10:53:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[обогащение угля]]></category>
		<category><![CDATA[поставка угля]]></category>
		<category><![CDATA[Селидовуголь]]></category>
		<category><![CDATA[ЦОФ "Россия"]]></category>
		<category><![CDATA[ЦОФ "Украина"]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=114146</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11753-242912.jpg" alt="За год протеже Кононенко поднял в полтора раза цену на обогащение угля для государства"/><br />Госпредприятие «Селидовуголь» 28 декабря заключило два соглашения об услугах по обогащению угля на общую сумму 116,00 млн грн с ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Россия» «и ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Украина».]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11753-242912.jpg" alt="За год протеже Кононенко поднял в полтора раза цену на обогащение угля для государства"/><br /><p>Госпредприятие «Селидовуголь» 28 декабря заключило два соглашения об услугах по обогащению угля на общую сумму 116,00 млн грн с ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Россия» «и ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Украина».<span id="more-114146"></span></p>
<p>Об этом со ссылкой на Наші гроші <a href="https://biz.censor.net.ua/news/3043513/okrujenie_kononenko_podnyalo_v_poltora_raza_tsenu_na_obogaschenie_uglya_dlya_gosudarstva" target="_blank">сообщает</a> БизнесЦензор.</p>
<p>Каждое из предприятий переработает по 400 тыс т угля Г(Г1) 0-100 и ДГ 0-200 зольностью 40-50% по 145 грн. за тонну. Угольный концентрат после обогащения должен иметь зольность не более 28%.</p>
<p>Это новый рекорд для углеобогащения в Украине. В ноябре ГП «Лисичанскуголь» заказало ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Мирноградская» (ранее &#8212; «Комсомольская») переработку по 99 грн/т, что почти в полтора раза дешевле нынешней договорной цены.</p>
<p>В декабре 2016 года «Селидовуголь» заказывало аналогичные услуги нынешним подрядчикам в полтора раза дешевле &#8212; по 95 грн/т.</p>
<p>Обе закупки провели по переговорной процедурой из-за отсутствия конкуренции.</p>
<p>Четверть акций фабрик «Украина» и «Россия» принадлежит ООО «Укрдонинвест» Юлии Кропачевой и экс-депутату Донецкого облсовета Виталию Кропачеву.</p>
<p>По данным СМИ, Виталий Кропачев является креатурой первого заместителя председателя фракции БПП и бизнес-партнера президента Петра Порошенко &#8212; Игоря Кононенко.</p>
<p>Остальными акциями этих двух фабрик до сих пор формально владеет ООО «ДРФЦ» из группировки Александра Януковича, которое принадлежит виргинскому офшору «Сароне Холдингс Лимитед» (конечный бенефициар Зое Грегориу с Кипра). Оно также значится владельцем 100% акций ЗАО «Центральная обогатительная фабрика» Мирноградськая», однако СМИ пишут, что она также перешла во владение структур Кропачева.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/11753-242912.jpg" alt="За год протеже Кононенко поднял в полтора раза цену на обогащение угля для государства"/><br /><p>Госпредприятие «Селидовуголь» 28 декабря заключило два соглашения об услугах по обогащению угля на общую сумму 116,00 млн грн с ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Россия» «и ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Украина».<span id="more-114146"></span></p>
<p>Об этом со ссылкой на Наші гроші <a href="https://biz.censor.net.ua/news/3043513/okrujenie_kononenko_podnyalo_v_poltora_raza_tsenu_na_obogaschenie_uglya_dlya_gosudarstva" target="_blank">сообщает</a> БизнесЦензор.</p>
<p>Каждое из предприятий переработает по 400 тыс т угля Г(Г1) 0-100 и ДГ 0-200 зольностью 40-50% по 145 грн. за тонну. Угольный концентрат после обогащения должен иметь зольность не более 28%.</p>
<p>Это новый рекорд для углеобогащения в Украине. В ноябре ГП «Лисичанскуголь» заказало ЧАО «Центральная обогатительная фабрика «Мирноградская» (ранее &#8212; «Комсомольская») переработку по 99 грн/т, что почти в полтора раза дешевле нынешней договорной цены.</p>
<p>В декабре 2016 года «Селидовуголь» заказывало аналогичные услуги нынешним подрядчикам в полтора раза дешевле &#8212; по 95 грн/т.</p>
<p>Обе закупки провели по переговорной процедурой из-за отсутствия конкуренции.</p>
<p>Четверть акций фабрик «Украина» и «Россия» принадлежит ООО «Укрдонинвест» Юлии Кропачевой и экс-депутату Донецкого облсовета Виталию Кропачеву.</p>
<p>По данным СМИ, Виталий Кропачев является креатурой первого заместителя председателя фракции БПП и бизнес-партнера президента Петра Порошенко &#8212; Игоря Кононенко.</p>
<p>Остальными акциями этих двух фабрик до сих пор формально владеет ООО «ДРФЦ» из группировки Александра Януковича, которое принадлежит виргинскому офшору «Сароне Холдингс Лимитед» (конечный бенефициар Зое Грегориу с Кипра). Оно также значится владельцем 100% акций ЗАО «Центральная обогатительная фабрика» Мирноградськая», однако СМИ пишут, что она также перешла во владение структур Кропачева.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/01/10/za-god-protezhe-kononenko-podnyal-v-poltora-raza-cenu-na-obogashhenie-uglya-dlya-gosudarstva/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«Министр ЛНР» присвоил более 16 млн грн от продажи угля с шахт оккупированной Луганщины</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2016/08/17/ministr-lnr-prisvoil-bolee-16-mln-grn-ot-prodazhi-uglya-s-shaxt-okkupirovannoj-luganshhiny/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2016/08/17/ministr-lnr-prisvoil-bolee-16-mln-grn-ot-prodazhi-uglya-s-shaxt-okkupirovannoj-luganshhiny/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 17 Aug 2016 12:25:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[ЛНР]]></category>
		<category><![CDATA[НВФ]]></category>
		<category><![CDATA[новости Украины]]></category>
		<category><![CDATA[поставка угля]]></category>
		<category><![CDATA[СБУ]]></category>
		<category><![CDATA[угледобывающие компании]]></category>
		<category><![CDATA[уголь]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=103306</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/9664-2_main.jpg" alt="«Министр ЛНР» присвоил более 16 млн грн от продажи угля с шахт оккупированной Луганщины"/><br />Сотрудники Службы безопасности Украины (СБУ) разоблачили организованную преступную группировку под руководством «министра топлива, энергетики и угольной промышленности ЛНР», которая присваивала деньги от продажи угля энергогенерирующим компаниям и финансировала НВФ «ЛНР».]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/9664-2_main.jpg" alt="«Министр ЛНР» присвоил более 16 млн грн от продажи угля с шахт оккупированной Луганщины"/><br /><p>Сотрудники Службы безопасности Украины (СБУ) разоблачили организованную преступную группировку под руководством «министра топлива, энергетики и угольной промышленности ЛНР», которая присваивала деньги от продажи угля энергогенерирующим компаниям и финансировала НВФ «ЛНР».<span id="more-103306"></span></p>
<p>Об этом в среду сообщили в <a href="https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/1659#sthash.mi7UPn1U.dpbs" target="_blank">пресс-центре</a> СБУ.</p>
<p>«Правоохранители выяснили, что так называемый «министр топлива, энергетики и угольной промышленности ЛНР» в 2014 году начал контролировать работу всех угледобывающих и углеперерабатывающих предприятий на оккупированной территории Луганщины. Все шахты сбывали продукцию исключительно через захваченное террористами государственное угольное объединение», &#8212; говорится в сообщении пресс-центра.</p>
<p>Так, вместе с сообщниками «министр» поставлял уголь энергогенерирующим компаниям в контролируемые украинскими властями регионы. Полученные деньги злоумышленники переводили в наличные путем заключения фиктивных сделок с подставными фирмами на поставку товаров и услуг.</p>
<p>«Деньги курьеры завозили в «ЛНР», где участники группировки большую их часть присваивали, а остальные – направляли на финансирование незаконных вооруженных формирований террористов», –информирует СБУ.</p>
<p>По заключению судебно-бухгалтерской экспертизы, ОПГ присвоила более 16 млн грн.</p>
<p>Кроме того,в спецслужбе заявили, что четырем фигурантам дела сообщено о подозрении в совершении преступления, предусмотренного ч. 2 ст. 258-5 (финансирование терроризма) и ч. 5 ст. 191 (Присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением) Уголовного кодекса Украины. Они объявлены в розыск. Досудебное следствие продолжается.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/9664-2_main.jpg" alt="«Министр ЛНР» присвоил более 16 млн грн от продажи угля с шахт оккупированной Луганщины"/><br /><p>Сотрудники Службы безопасности Украины (СБУ) разоблачили организованную преступную группировку под руководством «министра топлива, энергетики и угольной промышленности ЛНР», которая присваивала деньги от продажи угля энергогенерирующим компаниям и финансировала НВФ «ЛНР».<span id="more-103306"></span></p>
<p>Об этом в среду сообщили в <a href="https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2/view/1659#sthash.mi7UPn1U.dpbs" target="_blank">пресс-центре</a> СБУ.</p>
<p>«Правоохранители выяснили, что так называемый «министр топлива, энергетики и угольной промышленности ЛНР» в 2014 году начал контролировать работу всех угледобывающих и углеперерабатывающих предприятий на оккупированной территории Луганщины. Все шахты сбывали продукцию исключительно через захваченное террористами государственное угольное объединение», &#8212; говорится в сообщении пресс-центра.</p>
<p>Так, вместе с сообщниками «министр» поставлял уголь энергогенерирующим компаниям в контролируемые украинскими властями регионы. Полученные деньги злоумышленники переводили в наличные путем заключения фиктивных сделок с подставными фирмами на поставку товаров и услуг.</p>
<p>«Деньги курьеры завозили в «ЛНР», где участники группировки большую их часть присваивали, а остальные – направляли на финансирование незаконных вооруженных формирований террористов», –информирует СБУ.</p>
<p>По заключению судебно-бухгалтерской экспертизы, ОПГ присвоила более 16 млн грн.</p>
<p>Кроме того,в спецслужбе заявили, что четырем фигурантам дела сообщено о подозрении в совершении преступления, предусмотренного ч. 2 ст. 258-5 (финансирование терроризма) и ч. 5 ст. 191 (Присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением) Уголовного кодекса Украины. Они объявлены в розыск. Досудебное следствие продолжается.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2016/08/17/ministr-lnr-prisvoil-bolee-16-mln-grn-ot-prodazhi-uglya-s-shaxt-okkupirovannoj-luganshhiny/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/postavka-uglya/feed/ ) in 0.27214 seconds, on Apr 19th, 2026 at 8:11 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 19th, 2026 at 9:11 am UTC -->