<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; price cap</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/price-cap/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Гранична ціна дизпалива B7 у Бельгії залишилася на рівні €2,444 за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/20/155659/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/20/155659/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 20 Oct 2026 09:57:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Belgium diesel price]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[regulated fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[гранична ціна]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[регульовані ціни на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ціна дизпалива в Бельгії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155659</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31535-Бельгия_флаг.jpg" alt="Гранична ціна дизпалива B7 у Бельгії залишилася на рівні €2,444 за літр"/><br />Офіційна максимальна ціна дизпалива B7 у Бельгії 19 жовтня становила €2,444 за літр і не змінилася порівняно з попереднім днем. Федеральна служба економіки також підтвердила збереження цієї ціни з 20 жовтня. Бельгійський механізм обмежує максимальну, але не мінімальну ціну на АЗС За даними PumpPrice, що відтворює офіційні максимальні ціни Федеральної служби економіки Бельгії, 19 жовтня [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31535-Бельгия_флаг.jpg" alt="Гранична ціна дизпалива B7 у Бельгії залишилася на рівні €2,444 за літр"/><br /><p>Офіційна максимальна ціна дизпалива B7 у Бельгії 19 жовтня становила €2,444 за літр і не змінилася порівняно з попереднім днем. Федеральна служба економіки також підтвердила збереження цієї ціни з 20 жовтня.</p>
<h3>Бельгійський механізм обмежує максимальну, але не мінімальну ціну на АЗС</h3>
<p>За даними PumpPrice, що відтворює офіційні максимальні ціни Федеральної служби економіки Бельгії, 19 жовтня гранична роздрібна ціна дизпалива B7 становила €2,444 за літр.</p>
<p>Порівняно з попереднім днем показник не змінився. Протягом тижня також не було зафіксовано підвищення офіційної максимальної ціни.</p>
<p>Гранична ціна бензину 95 E10 становила €2,064 за літр, а бензину 95 E5 — €2,121 за літр. Обидва показники також не змінилися за добу.</p>
<p>Офіційний тариф №2026/202, чинний із 20 жовтня, передбачає збереження максимальної ціни дизпалива B7 на рівні €2,444 за літр. Ціни бензину 95 E10 та 95 E5 також залишаються відповідно на рівні €2,064 і €2,121 за літр.</p>
<p>Федеральна служба економіки розраховує максимальні ціни на готові нафтопродукти кожного робочого дня відповідно до Програмної угоди. Механізм охоплює бензин, дизпальне, газойль, гас та інші нафтопродукти.</p>
<p>Встановлений тариф є максимально допустимою ціною. Бельгійські АЗС можуть продавати пальне дешевше, але не мають права перевищувати затверджений рівень.</p>
<p>Регульована ціна не є прогнозом фактичної середньої вартості дизпалива на АЗС. Вона визначає верхню межу, яку продавці можуть застосовувати з урахуванням передбаченої механізмом структури витрат і маржі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.pumpprice.be/en/">PumpPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31535-Бельгия_флаг.jpg" alt="Гранична ціна дизпалива B7 у Бельгії залишилася на рівні €2,444 за літр"/><br /><p>Офіційна максимальна ціна дизпалива B7 у Бельгії 19 жовтня становила €2,444 за літр і не змінилася порівняно з попереднім днем. Федеральна служба економіки також підтвердила збереження цієї ціни з 20 жовтня.</p>
<h3>Бельгійський механізм обмежує максимальну, але не мінімальну ціну на АЗС</h3>
<p>За даними PumpPrice, що відтворює офіційні максимальні ціни Федеральної служби економіки Бельгії, 19 жовтня гранична роздрібна ціна дизпалива B7 становила €2,444 за літр.</p>
<p>Порівняно з попереднім днем показник не змінився. Протягом тижня також не було зафіксовано підвищення офіційної максимальної ціни.</p>
<p>Гранична ціна бензину 95 E10 становила €2,064 за літр, а бензину 95 E5 — €2,121 за літр. Обидва показники також не змінилися за добу.</p>
<p>Офіційний тариф №2026/202, чинний із 20 жовтня, передбачає збереження максимальної ціни дизпалива B7 на рівні €2,444 за літр. Ціни бензину 95 E10 та 95 E5 також залишаються відповідно на рівні €2,064 і €2,121 за літр.</p>
<p>Федеральна служба економіки розраховує максимальні ціни на готові нафтопродукти кожного робочого дня відповідно до Програмної угоди. Механізм охоплює бензин, дизпальне, газойль, гас та інші нафтопродукти.</p>
<p>Встановлений тариф є максимально допустимою ціною. Бельгійські АЗС можуть продавати пальне дешевше, але не мають права перевищувати затверджений рівень.</p>
<p>Регульована ціна не є прогнозом фактичної середньої вартості дизпалива на АЗС. Вона визначає верхню межу, яку продавці можуть застосовувати з урахуванням передбаченої механізмом структури витрат і маржі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.pumpprice.be/en/">PumpPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/20/155659/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Хорватія підвищила граничні ціни на LPG для резервуарів і балонів на 0,12 євро/кг</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/13/xorvatiya-pidvishhila-granichni-cini-na-lpg-dlya-rezervuariv-i-baloniv-na-012-yevrokg/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/13/xorvatiya-pidvishhila-granichni-cini-na-lpg-dlya-rezervuariv-i-baloniv-na-012-yevrokg/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Oct 2026 05:21:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tax]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження цін]]></category>
		<category><![CDATA[паливні податки]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений нафтовий газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155579</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31474-LPG.png" alt="Хорватія підвищила граничні ціни на LPG для резервуарів і балонів на 0,12 євро/кг"/><br />Уряд Хорватії 12 жовтня ухвалив нові правила регулювання цін на пальне, які діятимуть із 13 до 19 жовтня 2026 року. Для скрапленого нафтового газу встановлено граничну ціну 1,67 євро/кг для LPG у резервуарах і 2,25 євро/кг для LPG у балонах. Обидві ціни зростають на 0,12 євро/кг. Хорватський уряд зберіг механізм обмеження премій у формулі розрахунку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31474-LPG.png" alt="Хорватія підвищила граничні ціни на LPG для резервуарів і балонів на 0,12 євро/кг"/><br /><p>Уряд Хорватії 12 жовтня ухвалив нові правила регулювання цін на пальне, які діятимуть із 13 до 19 жовтня 2026 року. Для скрапленого нафтового газу встановлено граничну ціну 1,67 євро/кг для LPG у резервуарах і 2,25 євро/кг для LPG у балонах. Обидві ціни зростають на 0,12 євро/кг.</p>
<h3>Хорватський уряд зберіг механізм обмеження премій у формулі розрахунку цін на LPG</h3>
<p>Уряд Республіки Хорватія повідомив, що на телефонному засіданні 12 жовтня ухвалив постанови, якими продовжив регулювання цін на пальне. Постанова набирає чинності 13 жовтня 2026 року і діятиме сім днів.</p>
<p>Згідно з повідомленням уряду, максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти розраховуються за формулою, яка враховує базову ціну викопного пального за попередній семиденний період і обмежені премії. Для бензину премія обмежена на рівні 0,1235 євро/л, для дизельного пального — 0,1045 євро/л, для «блакитного дизеля» — 0,0336 євро/л. Для суміші пропан-бутан у балонах премія визначена на рівні 0,9037 євро/кг, для великих резервуарів — 0,4416 євро/кг.</p>
<p>Нові граничні ціни становитимуть 1,74 євро/л для бензину без змін до попереднього періоду, 1,83 євро/л для дизельного пального зі зниженням на 0,01 євро/л, 1,38 євро/л для «блакитного дизеля» без змін, 1,67 євро/кг для LPG у резервуарах із підвищенням на 0,12 євро/кг і 2,25 євро/кг для LPG у балонах із підвищенням на 0,12 євро/кг.</p>
<p>Уряд також навів розрахунок цін без регуляторних заходів. За відсутності урядового обмеження бензин коштував би 1,95 євро/л, дизельне пальне — 2,13 євро/л, «блакитний дизель» — 1,47 євро/л, LPG у резервуарах — 1,79 євро/кг, LPG у балонах — 2,49 євро/кг.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://vlada.gov.hr/od-utorka-nove-cijene-goriva-47421/47421" target="_blank">Уряд Республіки Хорватія</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31474-LPG.png" alt="Хорватія підвищила граничні ціни на LPG для резервуарів і балонів на 0,12 євро/кг"/><br /><p>Уряд Хорватії 12 жовтня ухвалив нові правила регулювання цін на пальне, які діятимуть із 13 до 19 жовтня 2026 року. Для скрапленого нафтового газу встановлено граничну ціну 1,67 євро/кг для LPG у резервуарах і 2,25 євро/кг для LPG у балонах. Обидві ціни зростають на 0,12 євро/кг.</p>
<h3>Хорватський уряд зберіг механізм обмеження премій у формулі розрахунку цін на LPG</h3>
<p>Уряд Республіки Хорватія повідомив, що на телефонному засіданні 12 жовтня ухвалив постанови, якими продовжив регулювання цін на пальне. Постанова набирає чинності 13 жовтня 2026 року і діятиме сім днів.</p>
<p>Згідно з повідомленням уряду, максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти розраховуються за формулою, яка враховує базову ціну викопного пального за попередній семиденний період і обмежені премії. Для бензину премія обмежена на рівні 0,1235 євро/л, для дизельного пального — 0,1045 євро/л, для «блакитного дизеля» — 0,0336 євро/л. Для суміші пропан-бутан у балонах премія визначена на рівні 0,9037 євро/кг, для великих резервуарів — 0,4416 євро/кг.</p>
<p>Нові граничні ціни становитимуть 1,74 євро/л для бензину без змін до попереднього періоду, 1,83 євро/л для дизельного пального зі зниженням на 0,01 євро/л, 1,38 євро/л для «блакитного дизеля» без змін, 1,67 євро/кг для LPG у резервуарах із підвищенням на 0,12 євро/кг і 2,25 євро/кг для LPG у балонах із підвищенням на 0,12 євро/кг.</p>
<p>Уряд також навів розрахунок цін без регуляторних заходів. За відсутності урядового обмеження бензин коштував би 1,95 євро/л, дизельне пальне — 2,13 євро/л, «блакитний дизель» — 1,47 євро/л, LPG у резервуарах — 1,79 євро/кг, LPG у балонах — 2,49 євро/кг.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://vlada.gov.hr/od-utorka-nove-cijene-goriva-47421/47421" target="_blank">Уряд Республіки Хорватія</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/13/xorvatiya-pidvishhila-granichni-cini-na-lpg-dlya-rezervuariv-i-baloniv-na-012-yevrokg/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сербія продовжила знижений акциз на дизпальне до 59,23 динара за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/17/serbiya-prodovzhila-znizhenij-akciz-na-dizpalne-do-5923-dinara-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/17/serbiya-prodovzhila-znizhenij-akciz-na-dizpalne-do-5923-dinara-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 17 Aug 2026 16:58:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel excise]]></category>
		<category><![CDATA[fuel export ban]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[акциз на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[граничні ціни]]></category>
		<category><![CDATA[заборона експорту пального]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизпальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154968</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31015-Сербия.png" alt="Сербія продовжила знижений акциз на дизпальне до 59,23 динара за літр"/><br />Сербія ще на тиждень, до 23 серпня, продовжила знижені акцизи на моторне пальне. Для дизпального ставка залишиться на рівні 59,23 динара за літр проти 74,04 динара до початку скорочень. Паралельно діють граничні роздрібні ціни та заборона експорту сирої нафти й нафтопродуктів до 31 серпня. Сербський уряд одночасно застосовує акцизне послаблення, регулювання роздрібної ціни та обмеження [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31015-Сербия.png" alt="Сербія продовжила знижений акциз на дизпальне до 59,23 динара за літр"/><br /><p>Сербія ще на тиждень, до 23 серпня, продовжила знижені акцизи на моторне пальне. Для дизпального ставка залишиться на рівні 59,23 динара за літр проти 74,04 динара до початку скорочень. Паралельно діють граничні роздрібні ціни та заборона експорту сирої нафти й нафтопродуктів до 31 серпня.</p>
<h3>Сербський уряд одночасно застосовує акцизне послаблення, регулювання роздрібної ціни та обмеження експорту пального.</h3>
<p>SeeNews опублікувало матеріал 17 серпня 2026 року. Уряд Сербії продовжив знижені акцизні ставки ще на один тиждень — до 23 серпня — для пом&#8217;якшення впливу високих світових цін на нафту на внутрішній ринок.</p>
<p>Акциз на бензин становитиме 57,60 динара за літр, що SeeNews наводить як $0,56 або €0,49, а на дизпальне — 59,23 динара за літр. Ставки не змінилися порівняно з попереднім тижнем.</p>
<p>До запровадження скорочень акциз становив 72 динари за літр бензину та 74,04 динара за літр дизпального. Уряд почав зменшувати ставки в середині березня після початку війни на Близькому Сході.</p>
<p>Окремо Сербія продовжила до 31 серпня заборону на експорт сирої нафти та нафтопродуктів, включно з дизпальним, бензином і авіапальним.</p>
<p>Із 2022 року сербський уряд щотижня встановлює максимальні роздрібні ціни на пальне. Для періоду 14–21 серпня максимальна ціна дизпального визначена на рівні 229 динарів за літр. Це на 2 динари більше, ніж попереднього тижня, і на 29 динарів більше, ніж на початку війни. Максимальна ціна бензину становить 200 динарів за літр — на 2 динари менше, ніж 7–14 серпня, та на 19 динарів більше порівняно з кінцем лютого.</p>
<p>SeeNews наводить курс €1 = 117,379 сербського динара.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://seenews.com/news/serbia-extends-fuel-excise-duty-cut-until-aug-23-1299735">SeeNews</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31015-Сербия.png" alt="Сербія продовжила знижений акциз на дизпальне до 59,23 динара за літр"/><br /><p>Сербія ще на тиждень, до 23 серпня, продовжила знижені акцизи на моторне пальне. Для дизпального ставка залишиться на рівні 59,23 динара за літр проти 74,04 динара до початку скорочень. Паралельно діють граничні роздрібні ціни та заборона експорту сирої нафти й нафтопродуктів до 31 серпня.</p>
<h3>Сербський уряд одночасно застосовує акцизне послаблення, регулювання роздрібної ціни та обмеження експорту пального.</h3>
<p>SeeNews опублікувало матеріал 17 серпня 2026 року. Уряд Сербії продовжив знижені акцизні ставки ще на один тиждень — до 23 серпня — для пом&#8217;якшення впливу високих світових цін на нафту на внутрішній ринок.</p>
<p>Акциз на бензин становитиме 57,60 динара за літр, що SeeNews наводить як $0,56 або €0,49, а на дизпальне — 59,23 динара за літр. Ставки не змінилися порівняно з попереднім тижнем.</p>
<p>До запровадження скорочень акциз становив 72 динари за літр бензину та 74,04 динара за літр дизпального. Уряд почав зменшувати ставки в середині березня після початку війни на Близькому Сході.</p>
<p>Окремо Сербія продовжила до 31 серпня заборону на експорт сирої нафти та нафтопродуктів, включно з дизпальним, бензином і авіапальним.</p>
<p>Із 2022 року сербський уряд щотижня встановлює максимальні роздрібні ціни на пальне. Для періоду 14–21 серпня максимальна ціна дизпального визначена на рівні 229 динарів за літр. Це на 2 динари більше, ніж попереднього тижня, і на 29 динарів більше, ніж на початку війни. Максимальна ціна бензину становить 200 динарів за літр — на 2 динари менше, ніж 7–14 серпня, та на 19 динарів більше порівняно з кінцем лютого.</p>
<p>SeeNews наводить курс €1 = 117,379 сербського динара.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://seenews.com/news/serbia-extends-fuel-excise-duty-cut-until-aug-23-1299735">SeeNews</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/17/serbiya-prodovzhila-znizhenij-akciz-na-dizpalne-do-5923-dinara-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 12:06:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[market impact]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність]]></category>
		<category><![CDATA[ЗПГ]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[цінова стеля]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153317</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br />Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з $60 до $47,60 у вересні, країна фактично має виняток із механізму «стелі» [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/putin-prodovzhiv-sobi-zaboronu-na-eksport-nafti-do-kra%d1%97n-cinovo%d1%97-steli-do-kincya-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/putin-prodovzhiv-sobi-zaboronu-na-eksport-nafti-do-kra%d1%97n-cinovo%d1%97-steli-do-kincya-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Jun 2025 05:03:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[export ban]]></category>
		<category><![CDATA[G7]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Путин]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[торгівельні обмеження]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152111</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29247-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року"/><br />москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року. росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29247-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року"/><br /><p>москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.</p>
<h3>росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання</h3>
<ul>
<li><strong>Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року</strong> та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.</li>
<li><strong>Продовження дії заборони до кінця 2025 року</strong> підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.</li>
<li>Російські компанії також мають забезпечити, щоб <em>вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід»</em> через посередників чи остаточних покупців.</li>
</ul>
<h3>Контекст санкцій та реакція кремля</h3>
<ul>
<li>Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах <strong>координованих санкційних заходів Заходу</strong> — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.</li>
<li>Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.</li>
<li>У відповідь росія <strong>перенаправила експорт до Китаю та Індії</strong>, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.</li>
<li>Кремль назвав цінову стелю «<em>неринковим інструментом</em>», що порушує правила міжнародної торгівлі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.</p></blockquote>
<h3>Геоекономічні наслідки</h3>
<ul>
<li>Цей крок свідчить про посилення <strong>енергетичної конфронтації між Заходом і рф</strong>.</li>
<li>Може зрости <em>залежність рф від азійських ринків</em> з подальшими знижками на сировину.</li>
<li>Підвищується <strong>ризик «сірого ринку»</strong> у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Putin-Extends-Russian-Oil-Export-Ban-to-Price-Cap-Countries-Through-2025.html">OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://energyandcleanair.org/april-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis</a></li>
</ul>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29247-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року"/><br /><p>москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.</p>
<h3>росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання</h3>
<ul>
<li><strong>Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року</strong> та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.</li>
<li><strong>Продовження дії заборони до кінця 2025 року</strong> підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.</li>
<li>Російські компанії також мають забезпечити, щоб <em>вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід»</em> через посередників чи остаточних покупців.</li>
</ul>
<h3>Контекст санкцій та реакція кремля</h3>
<ul>
<li>Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах <strong>координованих санкційних заходів Заходу</strong> — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.</li>
<li>Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.</li>
<li>У відповідь росія <strong>перенаправила експорт до Китаю та Індії</strong>, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.</li>
<li>Кремль назвав цінову стелю «<em>неринковим інструментом</em>», що порушує правила міжнародної торгівлі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.</p></blockquote>
<h3>Геоекономічні наслідки</h3>
<ul>
<li>Цей крок свідчить про посилення <strong>енергетичної конфронтації між Заходом і рф</strong>.</li>
<li>Може зрости <em>залежність рф від азійських ринків</em> з подальшими знижками на сировину.</li>
<li>Підвищується <strong>ризик «сірого ринку»</strong> у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Putin-Extends-Russian-Oil-Export-Ban-to-Price-Cap-Countries-Through-2025.html">OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://energyandcleanair.org/april-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis</a></li>
</ul>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<div style="height: 20px;"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/putin-prodovzhiv-sobi-zaboronu-na-eksport-nafti-do-kra%d1%97n-cinovo%d1%97-steli-do-kincya-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>НКРЕКП 21 липня планує підвищити максимальні price cap на енергоринку до 1,5 тис. грн / МВт-год</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2021/07/16/nkrekp-21-lipnya-planuye-pidvishhiti-maksimalni-price-cap-na-energorinku-do-15-tis-grn-mvt-god/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2021/07/16/nkrekp-21-lipnya-planuye-pidvishhiti-maksimalni-price-cap-na-energorinku-do-15-tis-grn-mvt-god/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 16 Jul 2021 11:38:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[НКРЕКП]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=141408</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23995-електроенергія.jpg" alt="НКРЕКП 21 липня планує підвищити максимальні price cap на енергоринку до 1,5 тис. грн / МВт-год"/><br />Регулятор 21 липня має намір підвищити максимальні граничні ціни (price cap) на ринку "на добу вперед" і на внутрішньодобовому ринку на 20,6%, або до 1500 грн / МВт-год - для годин мінімальної добового навантаження в енергосистемі (з 00:00 до 07:00 і з 23:00 до 00:00) і на 12,9%, або до 3000 грн / МВт-год - для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00). ]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23995-електроенергія.jpg" alt="НКРЕКП 21 липня планує підвищити максимальні price cap на енергоринку до 1,5 тис. грн / МВт-год"/><br /><p>Регулятор 21 липня має намір підвищити максимальні граничні ціни (price cap) на ринку &#171;на добу вперед&#187; і на внутрішньодобовому ринку на 20,6%, або до 1500 грн / МВт-год &#8212; для годин мінімальної добового навантаження в енергосистемі (з 00:00 до 07:00 і з 23:00 до 00:00) і на 12,9%, або до 3000 грн / МВт-год &#8212; для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00).<br />
<span id="more-141408"></span><br />
Це стане повторним збільшенням регулятором максимальних price cap на енергоринку влітку цього року, <a href="http://reform.energy/news/regulyator-21-iyulya-nameren-povysit-maksimalnye-price-cap-na-energorynke-do-15-tys-grnmvt-ch-v-chasy-minimalnoy-nagruzki-i-do-3-tys-grnmvt-ch-maksimalnoy-18064">пише</a> Енергореформа.<br />
З 18 червня НКРЕКП вже збільшувала ціни з 1228,94 до 1243,71 грн / МВт-год &#8212; для годин мінімального добового навантаження в енергосистемі (з 00:00 до 07:00 і з 23:00 до 00:00) і з 2048, 23 до 2655,99 грн / МВт-год &#8212; для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00).</p>
<div>
<p>Крім того, НКРЕКП 25 червня встановила граничну мінімальну ціну на електроенергію на ВДР на рівні 100,5% ціни на РДВ на період профіциту е / е в енергосистемі до 1 жовтня.</p>
<p>&#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/07/07/nkrekp-vklyuchit-10-trejderiv-v-rozsliduvannya-zlovzhivan-na-rinku-ee/">писав</a>, Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) має намір включити в розслідування порушень на ринку е/е в зв’язку з різким зниженням ціни на ринку «на добу наперед» 1-4 липня 2021 року цілу низку компаній, а також охопити в ньому попередній червень.</p>
</div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/23995-електроенергія.jpg" alt="НКРЕКП 21 липня планує підвищити максимальні price cap на енергоринку до 1,5 тис. грн / МВт-год"/><br /><p>Регулятор 21 липня має намір підвищити максимальні граничні ціни (price cap) на ринку &#171;на добу вперед&#187; і на внутрішньодобовому ринку на 20,6%, або до 1500 грн / МВт-год &#8212; для годин мінімальної добового навантаження в енергосистемі (з 00:00 до 07:00 і з 23:00 до 00:00) і на 12,9%, або до 3000 грн / МВт-год &#8212; для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00).<br />
<span id="more-141408"></span><br />
Це стане повторним збільшенням регулятором максимальних price cap на енергоринку влітку цього року, <a href="http://reform.energy/news/regulyator-21-iyulya-nameren-povysit-maksimalnye-price-cap-na-energorynke-do-15-tys-grnmvt-ch-v-chasy-minimalnoy-nagruzki-i-do-3-tys-grnmvt-ch-maksimalnoy-18064">пише</a> Енергореформа.<br />
З 18 червня НКРЕКП вже збільшувала ціни з 1228,94 до 1243,71 грн / МВт-год &#8212; для годин мінімального добового навантаження в енергосистемі (з 00:00 до 07:00 і з 23:00 до 00:00) і з 2048, 23 до 2655,99 грн / МВт-год &#8212; для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00).</p>
<div>
<p>Крім того, НКРЕКП 25 червня встановила граничну мінімальну ціну на електроенергію на ВДР на рівні 100,5% ціни на РДВ на період профіциту е / е в енергосистемі до 1 жовтня.</p>
<p>&#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2021/07/07/nkrekp-vklyuchit-10-trejderiv-v-rozsliduvannya-zlovzhivan-na-rinku-ee/">писав</a>, Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) має намір включити в розслідування порушень на ринку е/е в зв’язку з різким зниженням ціни на ринку «на добу наперед» 1-4 липня 2021 року цілу низку компаній, а також охопити в ньому попередній червень.</p>
</div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2021/07/16/nkrekp-21-lipnya-planuye-pidvishhiti-maksimalni-price-cap-na-energorinku-do-15-tis-grn-mvt-god/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/price-cap/feed/ ) in 0.23594 seconds, on Nov 15th, 2026 at 10:05 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 11:05 pm UTC -->