Часопис Термінал | НТЦ "Псіхєя" » price cap

Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв

Сергей Сапегин — Tue, 21 Oct 2025 12:06:15 +0000

Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з $60 до $47,60 у вересні, країна фактично має виняток із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль ЗПГ «Сахалін-2», що забезпечує 3% виробництва електроенергії Японії.

Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну премію ризику у цінах.

Японська енергополітика

Позиції сторін

Японія: прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).
США: тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до крупних імпортерів (Китай, Індія).
G7 (європейські партнери): зниження «стелі» на російську нафту до $47,60 у вересні як сигнал узгодженості.
Виняток для Японії: урядові посадовці наголошують на винятку з «стелі» через критичність постачання для енергобезпеки.

Кількісні орієнтири

$60 → $47,60: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.
3%: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).

«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).

«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.

Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів

Попит в Азії зберігається: підтвердження критичності постачання ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують базовий попит на російські енергоносії в регіоні.
Ефект «символічної стелі»: формальне зниження «стелі» до $47,60 при збереженні винятку для Японії обмежує її безпосередній вплив на реальні потоки й котирування, але утримує регуляторний ризик, що може розширювати спред між сортами та продуктами.
Пропозиція і логістика: збереження японських закупівель зменшує ризик перенаправлення партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.
Волатильність премій: антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але не змінили цілей москва на полі бою; ринки закладають стійку геополітичну надбавку у ціни на нафту й нафтопродукти.
Сценарна чутливість:
- Жорсткіший тиск США без готовності Японії відмовитися від критичних постачань → вища регуляторна невизначеність, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.
- Статус-кво з винятком для Токіо → збереження балансу попиту/пропозиції в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.

Висновки

1: Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать 3% електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений виняток із «стелі». Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.
2: Формальне зниження «стелі» до $47,60 має переважно сигнальний характер для G7 і обмежений вплив на ціни в реальному секторі АТР. Обґрунтування: наявність винятку для Японії.
3: Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають тривалий геополітичний ризик і помірну волатильність. Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

путін продовжив собі заборону на експорт нафти до країн цінової стелі до кінця 2025 року

Сергей Сапегин — Wed, 11 Jun 2025 05:03:31 +0000

москва посилює торговельну війну: володимир путін підписав указ про продовження заборони на постачання нафти та нафтопродуктів країнам, які дотримуються встановленої Заходом цінової межі у $60 за барель, до кінця 2025 року.

росія закріплює позицію проти західного цінового регулювання

Указ вперше набув чинності у лютому 2023 року та забороняє експорт російської нафти покупцям, чиї контракти передбачають дотримання стелі $60 за барель, встановленої G7 та ЄС.
Продовження дії заборони до кінця 2025 року підкреслює готовність кремля втрачати короткострокові доходи задля уникнення впливу західного регулювання.
Російські компанії також мають забезпечити, щоб вимоги обмежень не реалізовувались «в обхід» через посередників чи остаточних покупців.

Контекст санкцій та реакція кремля

Механізм цінової стелі було запроваджено у грудні 2022 року в межах координованих санкційних заходів Заходу — країни G7 відмовилися від купівлі російської нафти морем, якщо вона продається дорожче $60 за барель.
Метою було зберегти глобальне постачання нафти, але скоротити фінансові надходження рф, які використовуються на ведення війни проти України.
У відповідь росія перенаправила експорт до Китаю та Індії, часто зі знижками, але поза рамками формального обмеження.
Кремль назвав цінову стелю «неринковим інструментом», що порушує правила міжнародної торгівлі.

«росія не дозволить покупцям, які підтримують обмеження, отримувати доступ до її нафти — навіть ціною втрати продажів у короткостроковій перспективі», — йдеться в матеріалі.

Геоекономічні наслідки

Цей крок свідчить про посилення енергетичної конфронтації між Заходом і рф.
Може зрости залежність рф від азійських ринків з подальшими знижками на сировину.
Підвищується ризик «сірого ринку» у торгівлі нафтою через псевдопосередників і «тіньовий флот».

Джерело: Terminal

За матеріалами:

OilPrice: Putin Extends Russian Oil Export Ban

Додаткові джерела інформації:

Centre for Research on Energy and Clean Air – April 2025 Analysis

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

НКРЕКП 21 липня планує підвищити максимальні price cap на енергоринку до 1,5 тис. грн / МВт-год

НТЦ "Психея" — Fri, 16 Jul 2021 11:38:49 +0000

Регулятор 21 липня має намір підвищити максимальні граничні ціни (price cap) на ринку «на добу вперед» і на внутрішньодобовому ринку на 20,6%, або до 1500 грн / МВт-год — для годин мінімальної добового навантаження в енергосистемі (з 00:00 до 07:00 і з 23:00 до 00:00) і на 12,9%, або до 3000 грн / МВт-год — для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00).

Це стане повторним збільшенням регулятором максимальних price cap на енергоринку влітку цього року, пише Енергореформа.
З 18 червня НКРЕКП вже збільшувала ціни з 1228,94 до 1243,71 грн / МВт-год — для годин мінімального добового навантаження в енергосистемі (з 00:00 до 07:00 і з 23:00 до 00:00) і з 2048, 23 до 2655,99 грн / МВт-год — для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00).

Крім того, НКРЕКП 25 червня встановила граничну мінімальну ціну на електроенергію на ВДР на рівні 100,5% ціни на РДВ на період профіциту е / е в енергосистемі до 1 жовтня.

«Термінал» писав, Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) має намір включити в розслідування порушень на ринку е/е в зв’язку з різким зниженням ціни на ринку «на добу наперед» 1-4 липня 2021 року цілу низку компаній, а також охопити в ньому попередній червень.