Пропонуємо шлях збереження ефективності експертного середовища при підготовці владних та управлінських рішень на основі засобів цифровізації, зокрема,  використання онлайн-системи експертного оцінювання PsycheaEXPERTUS. Зацікавлених прохання звертатись за тел. +380 50 331-7769.

Світ переживає скрутні часи свого розвитку.

Пандемія короновируса, закриття кордонів, сповільнення розвитку економік країн, цінові війни тощо. Це обумовлює загострення проблем, що ускладнюють управління державою і бізнесом, а саме:

– посилення невизначеності зовнішнього середовища внаслідок швидких, глибинних і важкопрогнозованих змін, що відбуваються в політиці, економіці, технологіях, медицині, соціальній сфері;

– суттєва нестача фінансових, матеріальних, людських, часових ресурсів для докладного дослідження змін, що відбуваються;

– часта зміна політиків і команд управлінців середньої ланки в органах державної влади та суб’єктах господарювання;

– жорсткі ресурсні обмеження під час розроблення проектів стратегічних документів та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання та всієї країни;

– недостатня комунікація між фахівцями, задіяними для вирішення складних завдань, і ускладнення їхньої роботи із-за небезпеки захворювання;

– необхідність одночасної підготовки великої кількості проектів ефективних, результативних та економних владних та управлінських рішень, що вимагає широкого спілкування.

За таких умов забезпечити  належну підтримку прийняттю владних та управлінських рішень можна, лише використовуючи сучасні засоби електронної комунікації фахівців, зокрема автоматизовані системи експертного оцінювання. Їхнє застосування є найбільш доцільним, коли:

– існують обмеження з питань зібрань фахівців і прямих обговорень варіантів запропонованих рішень;

– існують різні варіанти рішення, проте внаслідок ресурсних обмежень їх навіть не розглядають;

– існує низка чинників, що можуть вплинути на реалізацію рішення в майбутньому, проте їх важко спрогнозувати;

– частина інформації має якісний характер і не може бути кількісно оцінена;

– статистична інформація є недостовірною, відсутня або наявна в обмеженій кількості;

– складність завдання й ресурсні обмеження не дозволяють експертам самостійно зібрати та узагальнити всю наявну інформацію.

Проект PsycheaEXPERTUS є підсумком 23-річної роботи Науково-технічного центру «Псіхєя». Основним завданням його реалізації було розроблення якісного аналітичного інструмента, що:

– дозволяє виключити з процесу підготовки рішень обов’язкових зустрічей фахівців і безпосереднього обговорення пропозицій;

– скорочує витрати часу експертів на поїздки, наради, семінари, круглі столи й конференції, а також саме спілкування за рахунок попереднього вирішення питань з використанням онлайн-системи;

– сприяє вирішенню слабко- і неструктурованих задач із великою кількістю невизначених параметрів на основі надійної, професійно обробленої і коректно застосованої інформації;

– полегшує експертні процедури та підвищує ефективність залучення фахівців під час вироблення проектів владних та управлінських рішень за умов невизначеності зовнішнього середовища й ресурсних обмежень;

– охоплює весь цикл експертизи – від формулювання цілей до аналізу одержаних результатів – завдяки ефективній онлайн-взаємодії експертів, аналітичної групи і операторів;

– дозволяє оцінити фаховість кожного із залучених експертів, визначати результуючу оцінку, а також ступінь узгодженості думок.

Продуктом експертного обговорення в системі є варіанти вирішення поставленої керівником задачі, розроблені та оцінені залученими фахівцями. Пошук найкращого варіанта може виконуватися циклічно до прийняття рішення керівником. Наскільки оптимальним буде експертне рішення, визначатиме лише час, відведений на його пошук.

Апробація системи PsycheaEXPERTUS засвідчила, що:

– для розроблення проектів ефективних, результативних та економних владних та управлінських рішень не потрібно організовувати й проводити багатогодинні наради, круглі столи, конференції чи робочі зустрічі з безпосередньою участю фахівців;

– у процесі вирішення поставленої задачі можуть взяти онлайн-участь всі експерти, які пройшли реєстрацію, при чому їхня кількість не обмежена національними, регіональними чи територіальними рамками;

– кожний із залучених фахівців може брати участь в обговоренні в зручний для себе час і в звичній атмосфері;

– робота виконується під контролем керівника, в реальному часі і, за необхідності, повністю відкрито для зовнішніх спостерігачів;

– забезпечується врахування всіх експертних пропозицій та їхнє авторитетне обговорення;

– аналітична підтримка експертів за їхніми запитами забезпечує ефективну роботу в єдиному інформаційному середовищі;

– у системі передбачені механізми накопичення та оброблення великого обсягу інформації й підготовки звітів про виконану роботу.

За необхідності аналітичну підсистему можна розширити шляхом додання спеціальних методик (SWOT-, PEST-, SNW-аналізу тощо).  Пропозиції експертів можна структурувати, наприклад, у ланцюгу: проблема –цілі – завдання – витрати – очікувані результати.

Систему PsycheaEXPERTUS було успішно застосовано для фіналізації проекту Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Ця робота мала своє продовження, коли постала потреба порівняти сценарії розвитку енергетики, оцінюючи досяжність поставлених у стратегії цілей, без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення.

Використання PsycheaEXPERTUS дозволило вчасно та успішно виконати розрахунки сценарних прогнозів постачання й споживання  енергії з урахуванням множини економічних та екологічних параметрів у рамках проекту з адаптації енергетичної моделі STREAM до умов України. Одержані результати отримали високу оцінку замовників – Міністерства енергетики та вугільної промисловості та Посольства Королівства Данії в Україні.

Із застосуванням системи виконується також попереднє обговорення всіх нагальних питань, що виникають під час роботи Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при Торгово-промисловій палаті України, очолюваного одним із авторів і розробників проекту. Завдяки цьому, на очні засідання виносяться лише конкретні й попередньо узгоджені членами комітету висновки й пропозиції. Це дозволяє краще організувати роботу й суттєво економить час.

Цікавим виявився й освітній проект, реалізований для студентів Національного університету «Києво-Могилянська академія», які навчаються за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Упродовж лише одного заняття вони змогли реалізувати повний цикл політики від постановки проблем порядку денного та їхнього обговорення до визначення альтернатив політики, їхнього оцінювання та вибору найкращої з-поміж запропонованих на основі складеного учасниками обговорення рейтингу.

У 2017-2020 рр. систему апробовано на майже сотні проектів, зокрема «Дорожня карта НЕС України до 2035 року», «Дослідження енергетичних ринків України», «Про формування в Україні мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів», «Проектний офіс: Закон України «Про ринок електричної енергії», «Порядок погодження Правил професійної етики у конкуренції» тощо.

Виконані проекти збережені і за необхідності до них є доступ користувачів. Усі бажаючі, попередньо зареєструвавшись, можуть ознайомитися з результатами будь-якого відкритого експертного обговорення.

Система готова на 100% до використання при підготовці владних та управлінських рішень, особливо, в умовах ускладненої комунікації фахівців.

Зацікавлених прохання звертатись за тел. +380 50 331-7769,

Сапєгін Сергій Віталійович,

svsapegin@gmail.com

Голова Національної комісії, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко три місяці на посаді керівника регулятора. Про перші результати та з якими труднощами довелося зіштовхнутися вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю.

Повний текст розмови друкує «Інтерфакс-Україна».

Як зазначила керівник НКРЕКП, основними перемогами команди за ці три місяці можна вважати розблокування видачі ліцензій, вирішення проблеми з алгоритмами перерахування коштів, забезпечення злагодженої підготовки до опалювального періоду, також розглянуто багато питань порушення ліцензійних умов. Ще однією важливою перемогою, зазначила О.Кривенко, є синхронізація нормативної бази відповідно до європейського законодавства.

«Щодо «зради». На ринку природного газу було передбачено, що з 1 серпня запрацює добове балансування. Як ви знаєте, цього не сталося, «- сказала голова НКРЕКП.

В розмові Оксана Кривенко зауважила, що комісія прийняла рішення про скасування з 1 липня 2019 року формули «Роттердам+», відзначивши, що багато європейських експертів високо оцінили цю формулу.

Раніше «Термінал» писав, формула «Роттердам+» сформувала прозорі цінові орієнтири, що дало можливість енергетичним компаніям довгостроково планувати роботу і збільшити інвестиції у вугільну галузь.Про це завив Сергій Сапегін,  директор НТЦ «Псіхєя», презентуючи результати обговорення формульного ціноутворення на вугілля на платформі PsycheaEXPERTUS.

What the “Rotterdam Plus” formula means: Viewpoint of experts of the Economic Competition Development Committee under the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry

Author  Gennadii RIABTSEV, Leading researcher at the National Institute for Strategic Studies, member of the Public Council under the Anti-Monopoly Committee of Ukraine, Doctor of Science (Dr. Hab.) in Public Administration, Professor

For three weeks in January-February 2018, twenty-nine experts from the Economic Competition Development Committee under the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry researched the compliance of energy coal prices used in the formation of projected wholesale electricity prices (starting from the second quarter of 2016) with the average market prices in Ukraine and average European prices. The discussion was held at the PsycheaEXPERTUS system and the Economic Competition Development Committee under the Chamber. Despite controversy and almost a scandalous nature of the so-called “Rotterdam Plus” formula, research results appeared to be quite as expected.

Bare facts

1. Implementation of Ukraine’s obligations under the Energy Community Treaty and the Ukraine-EU Association Agreement, including the implementation of Directive 2009/72/EC
   on common rules for the internal market in electricity, entitles a regulator, which in Ukraine is the National Energy and Utilities Regulation Commission (NEURC), with the duty of “fixing or approving, in accordance with transparent criteria, transmission or distribution tariffs or their methodologies” (Article 37, paragraph 1 (a)).

In doing so, the NEURC shall work “in close consultation with other relevant national authorities including competition authorities” (Article 36 of the said Directive).

2. On September 21, 2015, the Anti-Monopoly Committee of Ukraine (AMCU) submitted to the NEURC a set of recommendations mandatory for consideration, in line with which the NEURC had among other things to develop and approve the procedure for forming the projected wholesale market price for electric energy, including conditionally fixed costs of businesses producing electricity at thermal power stations. The reason the recommendations emerged was the actions spotted by the AMCU, which contained signs of competition law violations and took place due to lack of a necessary regulatory act; relations between prices of electricity and energy resources, in particular energy coal; and predictability of the wholesale price of electric energy.
3. The rules of forming the projected wholesale market price of electric energy (hereinafter referred to as the Rules) were approved at the NEURC’s open meeting after the necessary approvals were obtained from the Ministry of Energy and Coal Industry, the AMCU, and the State Regulatory Service of Ukraine.
4. According to the approved Rules, one of the components of the projected wholesale market price of electricity is the projected sales price of electricity in the wholesale electricity market, which is set by power generating companies that operate with the use of price bids. The sales price is based on the indicative price of coal.
5. The indicative price of coal is calculated based on the average market price in the European market, which is determined by the average API 2 indices on CIF ARA terms 12 months prior to the month when the price is set, taking into account the weighted average rate on the interbank market, and is aligned with the one specified in the forecast structure of thermal power plants’ fuel for the corresponding period and the caloric content of domestic coal (paragraph 3.1 of the Rules).
6. Pegging the indicative (marginal) coal price in Ukraine to the “average market price in the European market” corresponds to Clause 1.7 of Article 4 of Law of Ukraine On Prices and Pricing, stating that the main direction of the state price policy is to ensure “orientation of domestic prices on the market of goods toward the level of prices on the world market.”
7. Setting the indicative (marginal) price of coal through import parity is due to the lack of the anthracite coal resulting from the termination of its supply from enterprises located in the temporarily occupied areas of Donetsk and Luhansk regions [also referred to as ORDLO]
   and the need to import coal from other countries to ensure balance on the market.

The NEURC identified as key advantages of such approach: giving up on a non-transparent, unpredictable, manual coal pricing; pegging to generally accepted price indices; autonomy from ORDLO in the implementation by the thermal power plants of their coal accumulation plan; and an opportunity to balance operations of coal mines subordinate to the Ministry of Energy and Coal.

8. Choosing API 2 indices under CIF ARA terms as the basis for calculating the indicative coal price is due to a long period of their application (over 20 years), a wide range of participants in European energy markets, as confirmed by studies by the Argus Media agency.

Choosing API 2 indices was also due to the lack of reliable official statistics on volumes, prices and quality of coal sold in the customs territory of Ukraine.

9. The approach proposed by the NEURC to determining the indicative (marginal) coal price through import parity has been supported without comments by the Ministry of Energy and Coal Industry, the AMCU and the State Regulatory Service of Ukraine. At the same time, the AMCU considers it is progressive to peg the procedure for calculating the marginal price to the generally accepted price indicators, since before the appearance of the Rules, a non-transparent manual regulation de-facto prevailed on the electricity market.
10. The transition to determining the indicative (marginal) coal price through import parity took place during the expanded reproduction, as evidenced by GDP growth and investment in coal mining (in 2016 – by 2.3% and 82%, respectively). According to the conclusions of the Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, this has mitigated the situation that arose as a result of tariff growth.

Bottom line

1. Before 2016, Ukraine had no methodology, based on a formulated approach, for determining the price of energy coal for the thermal power plants.
2. The application of the formula-based approach to determining the indicative (marginal) coal price allowed abandoning the non-transparent, unpredictable, manual pricing, and reduced the influence on the functioning of the electricity market of administrative and corruption-related factors.
3. The API 2 index at the ARA coal hub is a generally accepted price indicator for energy coal.
4. Pegging domestic prices of goods to price indicators recognized in Europe is feasible in view of the need to adhere to the main directions of government pricing policy and the lack of energy coal in Ukraine.
5. The use of the API 2 index of calorific value as the main quality indicator allows comparing prices of different grades of energy coal.
6. Indices of the quality of domestic coal are taken into account by the need to bring the indicative (marginal) price in line with its caloric value.
7. The use of the API 2 index on the CIF terms of supply of physical goods eliminates the negative impact of the speculative component that is present when trading in financial instruments (futures, options, derivatives) on commodity exchanges.
8. Averaging the indicative (marginal) coal price for 12 months smooths out price fluctuations caused by random factors, which makes the wholesale electricity market more predictable and stable.
9. Since, in accordance with Article 190 of the Commercial Code of Ukraine, prices “of all types of products (works, services), except for those regulated by the government,” are free and “determined by the economic entities on their own with the consent of the parties,” any indicative price that is not higher than the maximum one and not lower than the minimum one from among the reference prices available in open sources can be considered justified from the economic point of view.
10. Experts who participated in the discussion are not aware of other approaches, given price data available in open access, to determining the indicative (marginal) coal price based on generally accepted price indices. Meanwhile, the formation of the coal market in Ukraine is impossible without such benchmarks.
11. Projected wholesale market prices of electric energy, calculated by the experts of the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry with the use of data available in open sources, are in general in compliance with those laid down in the NEURC resolutions that were the subject of the analysis.

Conclusions

1. Ukraine’s current legislation lacks definitions of the terms “average market prices,” “market prices,” as well as mechanisms for their definition.
2. Average API 2 indices on CIF ARA terms are not an “average market price on the European market,” as stated in the Rules, because trading in energy coal in Europe is conducted not only on CIF terms and not only at the indicated ports, while the API 2 index does not cover all trading operations.
3. The indicative price of energy coal, determined based on the average API 2 indices on CIF ARA terms, is not the average market price in Ukraine, since, according to the AMCU, a significant share of energy coal is sold among economic entities affiliated through relations of control. At the same time, in the opinion of the Anti-Monopoly Committee, the coal market does not exist in Ukraine, and therefore there is no average price of coal (Clauses 15, 16 of the Conclusions, p. 114 of the report on the results of the integrated study of the electric energy and coal markets, approved by the AMCU on June 1, 2016).
4. Reference coal prices available in open sources both in Ukraine and beyond are not “average market prices” because they reflect the market partly. In addition, they do not take into account the terms of contracts with real goods (the payment procedure, volumes of supplies, quality of coal, partnerships between contractors, discounts, trade within financial groups (relations of control), coal production costs, and costs of transportation from coal mines to thermal power plants). Therefore, comparing them directly with the indicative price of energy coal, which is determined based of the average API 2 indices, is wrong.

In this regard, the experts noted that it was impossible to establish compliance of the coal prices used in the formation of projected wholesale energy prices (starting from the second quarter of 2016) with the average market prices in Ukraine and average European prices.

Obviously, the issue requires further discussion. The Committee members suggested extending it and applying to the NEURC to obtain data, absent in open sources, necessary for a more detailed analysis.

The Committee invited all experts to join in the discussion on the PsycheaEXPERTUS platform. Please follow the URL to register: https://psychea.com.ua. (Under the project titled “The Economic Competition Development Committee under the Ukrainian Chamber of Commerce and Industry”).

Subscription — Tel.:(+38 044) 263-68-39, email: terminal.psychea@gmail.com

Що таке «Роттердам плюс»: точка зору експертів Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України

Автор  ГеннадІй РЯБЦЕВ, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, член Громадської ради при Антимонопольному комітеті України, доктор наук
з державного управління, професор

Протягом трьох тижнів січня-лютого 29 експертів Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при Торговельно-промисловій палаті України досліджували відповідність цін на енергетичне вугілля, які було використано під час формування прогнозованих оптових цін на електричну енергію (починаючи з другого кварталу 2016 р.), середнім ринковим цінам в Україні та середньоєвропейським. Обговорення відбулося в системі PsycheaExpertus і Комітеті з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України. Попри суперечність і майже скандальність, що супроводжує так званий «Роттердам плюс», результати дослідження виявилися цілком очікуваними.

Факти – річ уперта

1. Виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі імплементація Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії, передбачає закріплення за регулюючим органом влади, яким визначено НКРЕКП, обов’язку «встановлювати або затверджувати відповідно до прозорих критеріїв тарифи на транспортування чи розподіл або методи їх підрахунку» (стаття 37, пункт 1а).

При цьому НКРЕКП має діяти «у тісній спів­праці з іншими відповідними національними органами, включаючи органи влади, відповідальні у сфері конкуренції» (стаття 36 зазначеної Директиви).

2. 21 вересня 2015 р. Антимонопольний комітет України надіслав до НКРЕКП обов’язкові для розгляду рекомендації, згідно з якими НКРЕКП мав, зокрема, розробити та затвердити порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію, з урахуванням у тому числі умовно-постійних затрат суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на ТЕС. Причиною появи цих рекомендацій були зафіксовані АМКУ дії, що містили ознаки порушення конкурентного законодавства і мали місце через відсутність необхідного регуляторного акта; взаємозв’язку між цінами електричної енергії та енергетичних ресурсів, у тому числі енергетичного вугілля; прогнозованості оптової ціни електричної енергії.
3. Розроблений на виконання рекомендацій АМКУ Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (далі – Порядок) був затверджений на відкритому засіданні НКРЕКП після отримання необхідних погоджень від Міненерговугілля, АМКУ і ДРС України.
4. Відповідно до затвердженого Порядку однією зі складових прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії є прогноз­на ціна продажу електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії виробниками, які працюють за ціновими заявками. Її визначають з урахуванням індикативної ціни вугілля.
5. Індикативну ціну вугілля розраховують на підставі середньої ринкової ціни на європейському ринку, яку визначають за середніми індексами АРІ 2 на умовах CIF ARA за 12 місяців, що передують місяцю встановлення ціни, з урахуванням середньозваженого курсу на міжбанківському ринку, і приводять у відповідність до визначеної у прогнозній структурі палива ТЕС на відповідний період і калорійності вітчизняного вугілля (пункт 3.1 Порядку).
6. Прив’язка індикативної (граничної) ціни вугілля в Україні до «середньої ринкової ціни на європейському ринку» відповідає пункту 1.7 статті 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення», згідно з яким основним напрямом державної цінової політики є забезпечення «орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку».
7. Визначення індикативної (граничної) ціни вугілля за імпортним паритетом обумовлено нестачею енергетичного вугілля антрацитової групи, що виникла внаслідок припинення його постачання з підприємств, розташованих в ОРДЛО, і необхідності імпортувати енергетичне вугілля з інших країн для забезпечення збалансованості ринку.

НКРЕКП визначила ключовими перевагами такого підходу: відмову від непрозорого, непрогнозованого, ручного режиму визначення ціни вугілля; прив’язку до загальновизнаних цінових показників; автономність від ОРДЛО при виконанні ГК ТЕС плану накопичення вугілля; можливість збалансувати діяльність шахт, які перебувають в управлінні Міненерговугілля.

8. Вибір індексів АРІ 2 на умовах CIF ARA як бази для розрахунку індикативної ціни вугілля обумовлений тривалим періодом їх застосування (протягом 20 років), широким колом учасників енергетичних ринків в Європі, що підтверджено дослідженнями агентства Argus Media.

Вибір індексів АРІ 2 був також обумовлений нестачею в Україні достовірної офіційної статистичної інформації про обсяги, ціни та якість вугілля, що реалізується на митній території держави.

9. Запропонований НКРЕКП підхід до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля за імпортним паритетом підтримано без зауважень Міненерговугілля, АМКУ і ДРС України. Разом з цим АМКУ вважає прогресивним прив’язку порядку розрахунку граничної ціни до загальновизнаних цінових показників, оскільки до появи Порядку на ринку електричної енергії де-факто мало місце непрозоре ручне регулювання.
10. Перехід на визначення індикативної (граничної) ціни вугілля за імпортним паритетом відбувся під час розширеного відтворювання, про що свідчить зростання ВВП та інвестицій у видобуток вугілля (у 2016 р. – на 2,3 і 82% відповідно). За висновками ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», це пом’якшило ситуацію, що виникла через зростання тарифів.

Сухий залишок

1. До 2016 р. в Україні не було методик визначення ціни енергетичного вугілля для ГК ТЕС, що базувалися б на формульному підході.
2. Застосування формульного підходу до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля дозволило відмовитися від непрозорого, непрогнозованого, ручного режиму її встановлення, зменшило вплив на функціонування ринку електричної енергії адміністративного й корупційного чинників.
3. Індекс АРІ 2 на вугільному хабі ARA є загальновизнаним ціновим показником для енергетичного вугілля.
4. Прив’язка внутрішніх цін товарів до визнаних в Європі цінових показників є доцільною з огляду на необхідність дотримання основних напрямів державної цінової політики та нестачу енергетичного вугілля в Україні.
5. Використання в індексі АРІ 2 калорійності як основного показника якості дозволяє здійснювати цінове порівняння різних марок енергетичного вугілля.
6. Показники якості вітчизняного вугілля враховуються необхідністю приведення індикативної (граничної) ціни у відповідність до його калорійності.
7. Використання індексу АРІ 2 на умовах CIF, що передбачає постачання фізичного товару, виключає негативний вплив спекулятивної складової, яке має місце під час торгівлі фінансовими інструментами (ф’ючерсами, опціонами, деривативами) на сировинних біржах.
8. Усереднення індикативної (граничної) ціни вугілля за 12 місяців згладжує цінові коливання від дії випадкових чинників, завдяки чому оптовий ринок електричної енергії стає більш прогнозованим і стабільним.
9. Оскільки згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України ціни «на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни», є вільними й «визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін», будь-яку індикативну ціну, що є не більшою, ніж максимальна, і не меншою, ніж мінімальна з-поміж довідкових цін, наявних у відкритих джерелах, можна вважати економічно обґрунтованою.
10. Експертам, які брали участь в обговоренні, за наявної у відкритому доступі цінової інформації, невідомі інші підходи до визначення індикативної (граничної) ціни вугілля на основі загальновизнаних цінових показників. Між тим, без орієнтування на такі показники формування ринку вугілля в Україні є неможливим.
11. Прогнозовані оптові ринкові ціни електричної енергії, розраховані експертами ТПП за даними, які є у відкритих джерелах, у цілому відповідають наведеним у постановах НКРЕКП, що були предметом аналізу.

Висновки

1. У чинному законодавстві України відсутні визначення термінів «середні ринкові ціни», «ринкові ціни», а також механізми їхнього визначення.
2. Середні індекси АРІ 2 на умовах CIF ARA не є «середньою ринковою ціною на європейському ринку», як це зазначено в Порядку, оскільки торгівля енергетичним вугіллям в Європі ведеться не лише на умовах CIF і не лише в наведених портах, а індекс АРІ 2 не охоплює усіх торговельних операцій.
3. Індикативна ціна енергетичного вугілля, яку визначають на підставі середніх індексів АРІ 2 на умовах CIF ARA, не є середньою ринковою ціною в Україні, оскільки, за висновками АМКУ, значна частка енергетичного вугілля реалізується в межах суб’єктів господарювання, пов’язаних між собою відносинами контролю. При цьому, на думку АМКУ, ринок вугілля в Україні, а отже, й середня ціна на ньому, відсутні (пункти 15, 16 висновків; с. 114 Звіту про результати комплексного дослідження ринків електричної енергії та енергетичного вугілля, схваленого АМКУ 01.06.2016).
4. Довідкові ціни на вугілля, які є у відкритих джерелах як в Україні, так і за її межами, не є «середніми ринковими», оскільки вони відображають лише частину ринку. Крім того, не враховують умови контрактів з реальним товаром (порядок розрахунків, обсяги постачань, якість вугілля, партнерські відносини між контрагентами, знижки, торгівля в межах фінансових груп (відносини контролю), собівартість вугілля, вартість транспортування від шахт до ТЕС). Тому їхнє пряме порівняння з індикативною ціною енергетичного вугілля, що визначається на підставі середніх індексів АРІ 2, є некоректним.

З огляду на ці факти, експерти констатували неможливість установлення відповідності цін на енергетичне вугілля, які було використано під час формування прогнозованих оптових цін на електричну енергію (починаючи з другого кварталу 2016 р.), середнім ринковим цінам в Україні та середньоєвропейським.

Це питання вочевидь потребує подальшого обговорення. Члени Комітету запропонували продовжити його і звернутися до НКРЕКП по відсутні у відкритому доступі дані, необхідні для більш докладного аналізу.

Комітет запросив усіх експертів приєднатися до обговорення на платформі PsycheaExpertus. Реєстрація за посиланням https://psychea.com.ua у проекті «Комітет з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України».

. . . 

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 263-68-39 або по email: terminal.psychea@gmail.com

Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки розмістив на своїй офіційній інтернет-сторінці запрошення до експертів долучитися до обговорення питання «Про створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів».

Про це повідомляє «Термінал» із посиланням на публікацію Комітету.

Як говориться у повідомленні, 2 березня 2018 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл «Проблеми формування в Україні мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів», організований спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. У дискусії, що тривала понад три години, взяли участь народні депутати, провідні науковці, експерти неурядових організацій та іноземні фахівці, представники Адміністрації Президента, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

На заході були обговорені проблеми й перспективи створення в Україні нафтового та енергетичного резервів, позиції бізнесу, незалежних експертів і громадськості щодо їхнього формування, напрями співробітництва органів державної влади з імплементації в Україні вимог Директиви 2009/119/ЄС про зобов’язання держав-членів підтримувати мінімальний рівень резервів сирої нафти та/чи нафтопродуктів, що вбачається однією з найважливіших задач у сфері гарантування національної безпеки.

За результатами круглого столу, було розпочато експертне обговорення щодо створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів. Пропонуємо долучитись до проекту, надавши Вашу фахову оцінку, коментарі та взяти участь в обговоренні пропозицій Ваших колег.

Гілки обговорення:

• Обговорення назви Запасів та ключових термінів.
• Яким має бути механізм фінансування нафтових резервів?
• Яким має бути співвідношення між нафтою й нафтопродуктами в резерві й чому?
• Які види нафтопродуктів (автомобільний бензин, дизельне паливо, мазут, скраплений нафтовий газ, авіаційний гас, інші) варто зберігати в резерві і в яких пропорціях?
• Де варто зберігати нафтові резерви (виключно на підприємствах Держрезерву, в резервуарах ПАТ «Укртранснафта», резервуарних потужностях учасників ринку, інших)?
• В який спосіб слід розподілити нафтові резерви по території України?
• Чи існує потреба в приєднанні України до глобальної системи реагування на кризи постачання?
• Чи варто, окрім нафтових резервів, створювати аналогічні резерви інших енергоносіїв чи резерви генеруючих потужностей? Якщо так, в якій пропорції?
• Чи мають бути створені окремі організаційні структури для зберігання різних видів енергоносіїв?

 Обговорення «Про створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів» триває. Реєстрація за посиланням: https://psychea.com.ua/users/sign_in

Раніше «Термінал» розміщав інформацію про те, що НТЦ «Псіхєя» запрошує експертів до обговорення в системі PsycheaExpertus питань створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів.

Для державних і приватних шахт з’явилися зрозумілі цінові орієнтири: вони мають змогу не лише розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але й планувати свою діяльність.

Про це завив Сергій Сапегін, глава комітету з питань розвитку конкуренції при Торгово-промисловій палаті, директор НТЦ «Психея», презентуючи результати обговорення формульного ціноутворення на вугілля на платформі PsycheaEXPERTUS, повідомляє Главком.

Як зазначив С. Сапегін, методика розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля (Роттердам +), сформувала прозорі і зрозумілі цінові орієнтири, що дало можливість енергетичним компаніям довгостроково планувати роботу і збільшити інвестиції у вугільну галузь.

«З моєї точки зору і з точки зору експертів, які працювали в комітеті з розвитку економічної конкуренції при ТПП, експерти прийшли до думки, що прийняття формули — це крок вперед, оскільки в ціноутворенні з’явилася якась прозорість. Для державних і приватних шахт з’явилися якісь зрозумілі цінові орієнтири, вони мають змогу не лише розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але й планувати свою діяльність», — наголосив він.

Сапегін підкреслив, що прив’язка до імпортного паритету природно для дефіцитного ринку, і 12-місячний лаг у формулі згладжує різкі коливання цін на світових ринках. «Як тільки країна стала імпортозалежною, ми автоматично були вимушені прив’язуватися до імпортного паритету. Тому що якби зробили якийсь інший інструмент для ціноутворення, ми б просто не отримали збалансованого ринку. Формула побудована таким чином, що вона усереднює показники європейських котирувальних агентств у попередні 12 місяців. Це дозволяє планувати їм своє виробництво, інвестиції на тривалий період», — сказав він.

Як зазначає директор НТЦ «Психея», методика «витрати плюс», що діє до прийняття формули, несла суттєві корупційні ризики. «Якщо повернутися до «витрат плюс», то ми повернемося знову до корупційної складової, тому що кожному потрібен свій плюс. І тут чиновник знову починає рулити, і не безкоштовно. Тому мені здається, що НКРЕКП прийняла таке рішення зробити одну-єдину загальнозрозумілу для всіх, прозору формулу», — підкреслив він.

За словами експерта, Україна увійшла в передвиборний період і формула «Роттердам+» стала частиною політичного порядку. «Не варто забувати, що ми увійшли в передвиборний рік, тому політики використовують різні приводи для того, щоб заробити собі політичний авторитет».

Як повідомлялося, в березні 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з цією методикою, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації обчислюється за формулою «вартість вугілля в порту Роттердам + вартість його доставки в Україну». На цій підставі формула отримала назву «Роттердам +».

Раніше Термінал інформував, у Дніпрі пройшла міжнародна конференція, присвячена питанням вугледобувної галузі.

Генеральний директор Директорату викопних видів палива Максим Федотов 12 квітня 2018 року взяв участь у Міжнародній конференції «Тенденції та перспективи видобутку, використання вугілля в Україні та світі», яка пройшла на базі НТУ «Дніпровська політехніка» у м. Дніпро.

Як повідомляє прес-служба Міненерговугілля, учасники конференції виступили із доповідями стосовно сучасного стану галузі та шляхів її розвитку.

Максим Федотов наголосив, що Урядом України досягнуто ряд ключових цілей у реформуванні ПЕК України. Розроблена та прийнята Урядом і Верховною Радою України основна нормативна база, необхідна для впровадження реформ та формування повноцінних ринків енергоресурсів. Окрім цього, прийнято низку програм і концепцій, які визначють кроки в напрямі зміцнення енергетичної незалежності нашої держави.

Також Максим Федотов відзначив, що конференція за короткий час стала майданчиком зустрічі українських та міжнародних енерегтичних спільнот як для обговорення поточного стану роботи вугільної галузі України, так і важливим майданчиком для розгляду експертних думок щодо стратегічних напрямів розвитку на середньо- і довгострокову перспективи.

Участь у конференції взяли Генеральний секретар EURACOAL Брайан Рікеттс, координатор політики ЄС щодо вугілля, ринків електроенергії та газу Олександра Томчак, Директор із видобутку вугілля ДТЕК Енерго Михайло Барабаш та керівник підгрупи з енергетики та довкілля Єврокомісії Торстен Воллерт, а також Голова Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України, директор НТЦ «Псіхєя» С. Сапегін, який виступив з доповіддю з питання методики розрахунку ціни на вугілля згідно з Постановою НКРЕКП №289 від 03.03.2016 р. «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» в сервісі PsycheaEXPERTUS.

Раніше Термінал повідомляв, НТЦ «Псіхєя» запрошує експертів для обговорення питання Про створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів.

НТЦ «Псіхєя» запрошує експертів до обговорення в системі PsycheaExpertus питань створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів.

2 березня 2018 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл «Проблеми формування в Україні мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів», організований спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. У дискусії, що тривала понад три години, взяли участь народні депутати, провідні науковці, експерти неурядових організацій та іноземні фахівці, представники Адміністрації Президента, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

На заході були обговорені проблеми й перспективи створення в Україні нафтового та енергетичного резервів, позиції бізнесу, незалежних експертів і громадськості щодо їхнього формування, напрями співробітництва органів державної влади з імплементації в Україні вимог Директиви 2009/119/ЄС про зобов’язання держав-членів підтримувати мінімальний рівень резервів сирої нафти та/чи нафтопродуктів, що вбачається однією з найважливіших задач у сфері гарантування національної безпеки.

Директором НТЦ «Псіхєя» Сергієм Сапєгіним на круглому столі зроблено презентацію відносно початку обговорення питань створення запасів нафти і нафтопродуктів в системі PsycheaExpertus. В системі для експертів узагальнені аналітичні матеріали, презентації та найважливіші публікації за тематикою мінімальних запасів.

Шановні експерти!

Продовжується експертне обговорення створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів. Пропонуємо залучитись до проекту, надавши Вашу фахову оцінку, коментарі та взяти участь в обговоренні пропозицій Ваших колег.

Гілки обговорення:

• Обговорення назви Запасів та ключових термінів.
• Яким має бути механізм фінансування нафтових резервів?
• Яким має бути співвідношення між нафтою й нафтопродуктами в резерві й чому?
• Які види нафтопродуктів (автомобільний бензин, дизельне паливо, мазут, скраплений нафтовий газ, авіаційний гас, інші) варто зберігати в резерві і в яких пропорціях?
• Де варто зберігати нафтові резерви (виключно на підприємствах Держрезерву, в резервуарах ПАТ «Укртранснафта», резервуарних потужностях учасників ринку, інших)?
• В який спосіб слід розподілити нафтові резерви по території України?
• Чи існує потреба в приєднанні України до глобальної системи реагування на кризи постачання?
• Чи варто, окрім нафтових резервів, створювати аналогічні резерви інших енергоносіїв чи резерви генеруючих потужностей? Якщо так, в якій пропорції?
• Чи мають бути створені окремі організаційні структури для зберігання різних видів енергоносіїв?

Долучайтеся!

Обговорення «Про створення в Україні мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів», реєстрація.

Питання щодо участі у проекті за тел. +38050 331-7769

Запрошуємо членів Комітету та ЗМІ взяти участь у засіданні Комітету з розвитку економічної конкуренції при Торгово-промисловій Палаті України, яке відбудеться 7 лютого о 14.00 за адресою вул. Велика Житомирська, буд.33, м. Київ, к. 405

Питання до розгляду:

1. Організаційні питання. Затвердження складу Комітету. Затвердження Плану роботи Комітету на 2018 рік.
2. Про підписання Меморандуму про співпрацю з Комітетом з агропромислового розвитку при ТПП України
3. Про використання в роботі Комітету системи PsyheaExpertus.
4. Про висновки експертного обговорення відповідності цін на вугілля середнім ринковим цінам в Україні та середньоєвропейським ціенам (на запит ТПП).

Участь безкоштовна.

Як раніше писав «Термінал», «Комітет з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України» повідомляв про експертне обговорення питання щодо проблем ціноутворення на вугілля при розрахунку формули Роттердам+.

Про це йдеться на сторінці Комітету з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України у соцмережі.