<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Qatar</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/qatar/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 16 Jul 2026 05:11:46 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Китай вимагає захистити судноплавство в Ормузькій протоці: під загрозою половина імпорту нафти та 30% СПГ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/kitaj-vimagaye-zaxistiti-sudnoplavstvo-v-ormuzkij-protoci-pid-zagrozoyu-polovina-importu-nafti-ta-30-spg/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/kitaj-vimagaye-zaxistiti-sudnoplavstvo-v-ormuzkij-protoci-pid-zagrozoyu-polovina-importu-nafti-ta-30-spg/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Mar 2026 08:38:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Qatar]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[війна з Іраном]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153675</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30169-Китай_1.jpg" alt="Китай вимагає захистити судноплавство в Ормузькій протоці: під загрозою половина імпорту нафти та 30% СПГ"/><br />Пекін уперше так прямо закликав сторони війни з Іраном гарантувати безпечний прохід танкерів через Ормузьку протоку. Після бомбардувань з боку США та Ізраїлю й ударів Ірану танкерний трафік фактично зупинився, щонайменше чотири комерційні судна пошкоджені. Для Китаю, який є найбільшим у світі імпортером нафти й газу, ризики безпрецедентні: майже половина його нафтового імпорту в грудні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30169-Китай_1.jpg" alt="Китай вимагає захистити судноплавство в Ормузькій протоці: під загрозою половина імпорту нафти та 30% СПГ"/><br /><p><strong>Пекін уперше так прямо закликав сторони війни з Іраном гарантувати безпечний прохід танкерів через Ормузьку протоку.</strong> Після бомбардувань з боку США та Ізраїлю й ударів Ірану танкерний трафік фактично зупинився, щонайменше чотири комерційні судна пошкоджені. Для Китаю, який є найбільшим у світі імпортером нафти й газу, ризики безпрецедентні: <strong>майже половина його нафтового імпорту в грудні проходила через протоку</strong>, а Катар забезпечує <strong>30% китайського імпорту скрапленого природного газу (СПГ)</strong>.</p>
<h3>Ормузький вузол: що сталося і чому це критично для енергетики</h3>
<p>Ормузька протока — вузький морський коридор між Перською затокою та Оманською затокою, через який проходять ключові «постачання» нафти й газу з регіону. Після початку бомбардувальної кампанії США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці тижня та ударів Ірану у відповідь <strong>танкерний рух через протоку фактично припинився</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Щонайменше 4 комерційні судна</strong> зазнали пошкоджень.</li>
<li>Катар — виробник <strong>близько 20% світового СПГ</strong>.</li>
<li>На тлі атаки іранського дрона Катар зупинив виробництво на <em>Ras Laffan</em> — найбільшому у світі експортному СПГ-комплексі. Це <strong>перша повна зупинка за майже 30 років</strong> роботи.</li>
</ul>
<p>На ринку нафти котирування зросли на +2,53%  &#8212; 83<strong>,48  долара за барель</strong> (03:35 am CDT 04/03/2026). Це сигнал про очікування дефіциту або принаймні перебоїв у «постачаннях».</p>
<h4>Позиція Китаю: публічний заклик і кулуарний тиск</h4>
<p>Китай — найбільший у світі імпортер нафти й газу. Попри наявність значних резервів, країна є однією з найбільш вразливих до збоїв у Перській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>Майже 50% імпорту сирої нафти</strong> Китаю в грудні проходило через Ормузьку протоку.</li>
<li>Катар забезпечує <strong>30% китайського імпорту СПГ</strong>.</li>
<li>Більшість іранської нафти купує саме Китай.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці», — заявила речниця МЗС КНР Мао Нін під час брифінгу в Пекіні.</p></blockquote>
<p>За даними керівників державних газових компаній, Пекін також <strong>чинить тиск на Тегеран</strong>, щоб уникнути атак на танкери з нафтою та СПГ і не допустити ударів по експортній інфраструктурі, зокрема в Катарі. Іранським посадовцям окремо вказали на необхідність не порушувати експорт із Катару, який є критично важливим для китайського балансу газу.</p>
<h4>Економічні та геополітичні наслідки</h4>
<p>За оцінками Bloomberg Economics, вплив війни з Іраном на економіку Китаю наразі виглядає керованим. Можливий ефект — <strong>помірне прискорення інфляції</strong> через подорожчання нафти. Водночас геополітичні втрати можуть бути довшими та глибшими.</p>
<ul>
<li>Ризик тривалих перебоїв у «постачаннях» енергоносіїв.</li>
<li>Зростання страхових премій для судноплавства через протоку.</li>
<li>Переоцінка маршрутів і диверсифікація логістики.</li>
</ul>
<p>Показово, що раніше офіційні заяви Пекіна щодо Ірану були загальними. Нинішній заклик — <strong>найпряміший сигнал</strong> від головного економічного партнера Ісламської Республіки про необхідність збереження транзиту через протоку.</p>
<h4>Глобальний енергетичний баланс: що далі</h4>
<p>Ормузька протока — ключова артерія для світової енергетики. Блокування або тривале скорочення трафіку означатиме:</p>
<ul>
<li>тиск на світові ціни на нафту й СПГ;</li>
<li>перерозподіл потоків на користь альтернативних маршрутів;</li>
<li>посилення ролі стратегічних резервів у країнах-імпортерах.</li>
</ul>
<p>Для Китаю, який імпортує значні обсяги нафти та газу саме з регіону Перської затоки, стабільність Ормузької протоки — питання не лише економіки, а й довгострокової енергетичної безпеки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-03/china-gas-buyers-say-beijing-pushing-iran-to-keep-hormuz-open?embedded-checkout=true" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30169-Китай_1.jpg" alt="Китай вимагає захистити судноплавство в Ормузькій протоці: під загрозою половина імпорту нафти та 30% СПГ"/><br /><p><strong>Пекін уперше так прямо закликав сторони війни з Іраном гарантувати безпечний прохід танкерів через Ормузьку протоку.</strong> Після бомбардувань з боку США та Ізраїлю й ударів Ірану танкерний трафік фактично зупинився, щонайменше чотири комерційні судна пошкоджені. Для Китаю, який є найбільшим у світі імпортером нафти й газу, ризики безпрецедентні: <strong>майже половина його нафтового імпорту в грудні проходила через протоку</strong>, а Катар забезпечує <strong>30% китайського імпорту скрапленого природного газу (СПГ)</strong>.</p>
<h3>Ормузький вузол: що сталося і чому це критично для енергетики</h3>
<p>Ормузька протока — вузький морський коридор між Перською затокою та Оманською затокою, через який проходять ключові «постачання» нафти й газу з регіону. Після початку бомбардувальної кампанії США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці тижня та ударів Ірану у відповідь <strong>танкерний рух через протоку фактично припинився</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Щонайменше 4 комерційні судна</strong> зазнали пошкоджень.</li>
<li>Катар — виробник <strong>близько 20% світового СПГ</strong>.</li>
<li>На тлі атаки іранського дрона Катар зупинив виробництво на <em>Ras Laffan</em> — найбільшому у світі експортному СПГ-комплексі. Це <strong>перша повна зупинка за майже 30 років</strong> роботи.</li>
</ul>
<p>На ринку нафти котирування зросли на +2,53%  &#8212; 83<strong>,48  долара за барель</strong> (03:35 am CDT 04/03/2026). Це сигнал про очікування дефіциту або принаймні перебоїв у «постачаннях».</p>
<h4>Позиція Китаю: публічний заклик і кулуарний тиск</h4>
<p>Китай — найбільший у світі імпортер нафти й газу. Попри наявність значних резервів, країна є однією з найбільш вразливих до збоїв у Перській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>Майже 50% імпорту сирої нафти</strong> Китаю в грудні проходило через Ормузьку протоку.</li>
<li>Катар забезпечує <strong>30% китайського імпорту СПГ</strong>.</li>
<li>Більшість іранської нафти купує саме Китай.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці», — заявила речниця МЗС КНР Мао Нін під час брифінгу в Пекіні.</p></blockquote>
<p>За даними керівників державних газових компаній, Пекін також <strong>чинить тиск на Тегеран</strong>, щоб уникнути атак на танкери з нафтою та СПГ і не допустити ударів по експортній інфраструктурі, зокрема в Катарі. Іранським посадовцям окремо вказали на необхідність не порушувати експорт із Катару, який є критично важливим для китайського балансу газу.</p>
<h4>Економічні та геополітичні наслідки</h4>
<p>За оцінками Bloomberg Economics, вплив війни з Іраном на економіку Китаю наразі виглядає керованим. Можливий ефект — <strong>помірне прискорення інфляції</strong> через подорожчання нафти. Водночас геополітичні втрати можуть бути довшими та глибшими.</p>
<ul>
<li>Ризик тривалих перебоїв у «постачаннях» енергоносіїв.</li>
<li>Зростання страхових премій для судноплавства через протоку.</li>
<li>Переоцінка маршрутів і диверсифікація логістики.</li>
</ul>
<p>Показово, що раніше офіційні заяви Пекіна щодо Ірану були загальними. Нинішній заклик — <strong>найпряміший сигнал</strong> від головного економічного партнера Ісламської Республіки про необхідність збереження транзиту через протоку.</p>
<h4>Глобальний енергетичний баланс: що далі</h4>
<p>Ормузька протока — ключова артерія для світової енергетики. Блокування або тривале скорочення трафіку означатиме:</p>
<ul>
<li>тиск на світові ціни на нафту й СПГ;</li>
<li>перерозподіл потоків на користь альтернативних маршрутів;</li>
<li>посилення ролі стратегічних резервів у країнах-імпортерах.</li>
</ul>
<p>Для Китаю, який імпортує значні обсяги нафти та газу саме з регіону Перської затоки, стабільність Ормузької протоки — питання не лише економіки, а й довгострокової енергетичної безпеки.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-03-03/china-gas-buyers-say-beijing-pushing-iran-to-keep-hormuz-open?embedded-checkout=true" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/kitaj-vimagaye-zaxistiti-sudnoplavstvo-v-ormuzkij-protoci-pid-zagrozoyu-polovina-importu-nafti-ta-30-spg/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Dec 2025 12:36:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf stocks]]></category>
		<category><![CDATA[oil markets]]></category>
		<category><![CDATA[Qatar]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters нафтові ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[фондові ринки Затоки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153478</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br />Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США. Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/aziya-tixookeanskij-vidobutok-padinnya-v-avstrali%d1%97-rist-u-katari-ta-indonezi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/aziya-tixookeanskij-vidobutok-padinnya-v-avstrali%d1%97-rist-u-katari-ta-indonezi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 21 Jun 2025 08:26:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Australia]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Indonesia]]></category>
		<category><![CDATA[Qatar]]></category>
		<category><![CDATA[upstream]]></category>
		<category><![CDATA[Австралия]]></category>
		<category><![CDATA[газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовидобуток]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152350</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29342-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії"/><br />Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні Австралія, Індонезія, Індія та Катар Австралія: Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29342-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії"/><br /><p>Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні</p>
<p><strong>Австралія, Індонезія, Індія та Катар</strong></p>
<p><strong>Австралія:</strong> Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з потенціалом 80 тис. б/д, однак його реалізацію відкладено до завершення повторної оцінки ресурсів басейну Bedout.</p>
<p><em>Статистичні дані по Ізраїлю у звіті IEA надані відповідними ізраїльськими органами. Їх використання в матеріалах ОЕСР не впливає на міжнародно-правовий статус Голанських висот, Східного Єрусалима та ізраїльських поселень на Західному березі.</em></p>
<p><strong>Індонезія:</strong> Поточний рівень видобутку нафти становить 590 тис. б/д і до кінця десятиліття очікується його зростання до 620 тис. б/д. Це стало можливим завдяки реформам фіскального режиму, які підвищили частку доходу виробників до 75–95% (раніше були випадки з нульовою винагородою). Також пришвидшено процес буріння розвідувальних свердловин і оптимізовано програми збільшення нафтовіддачі (EOR). Нові інвестиції від Petronas, Eni та PetroChina відкривають додатковий потенціал зростання видобутку в середньостроковій перспективі.</p>
<p><strong>Індія:</strong> Країна також оновила фіскальні умови в рамках десятої ліцензійної кампанії Open Acreage Licensing Policy (OALP X). Нові умови гарантують більшу передбачуваність і стабільність для інвесторів. Було скасовано податок на надприбутки та введено стимули для раннього початку видобутку. До нормативної бази додано легку щільну нафту та сланцевий газ.</p>
<p>Нові партнерства між індійськими держкомпаніями та західними гравцями підтримують позитивний настрій на ринку. Зокрема, Oil India Ltd підписала угоди з Petrobras та TotalEnergies, а ONGC (Oil and Natural Gas Corporation Ltd) уклала контракт із дочірньою компанією BP на надання технічних послуг. Незважаючи на це, очікується незначне скорочення видобутку – на 30 тис. б/д до 670 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p><strong>Катар:</strong> У 2024 році країна збільшила видобуток на 40 тис. б/д – до 1,8 млн б/д. До 2030 року очікується зростання ще на 610 тис. б/д, головним чином завдяки виробництву конденсату з нових шести LNG-терміналів: чотирьох у проєкті North Field East (NFE) та двох у North Field South (NFS). Вони додадуть на ринок 370 тис. б/д конденсату та супутні обсяги NGL. Перші два термінали NFE планують ввести в експлуатацію у середині 2026 року.</p>
<p>Очікується також незначне зростання видобутку сирої нафти з 620 до 650 тис. б/д завдяки модернізації проєкту Al Shaheen, яким опікується North Oil Company – спільне підприємство TotalEnergies та QatarEnergy.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29342-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Азія-Тихоокеанський видобуток: падіння в Австралії, ріст у Катарі та Індонезії"/><br /><p>Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні</p>
<p><strong>Австралія, Індонезія, Індія та Катар</strong></p>
<p><strong>Австралія:</strong> Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з потенціалом 80 тис. б/д, однак його реалізацію відкладено до завершення повторної оцінки ресурсів басейну Bedout.</p>
<p><em>Статистичні дані по Ізраїлю у звіті IEA надані відповідними ізраїльськими органами. Їх використання в матеріалах ОЕСР не впливає на міжнародно-правовий статус Голанських висот, Східного Єрусалима та ізраїльських поселень на Західному березі.</em></p>
<p><strong>Індонезія:</strong> Поточний рівень видобутку нафти становить 590 тис. б/д і до кінця десятиліття очікується його зростання до 620 тис. б/д. Це стало можливим завдяки реформам фіскального режиму, які підвищили частку доходу виробників до 75–95% (раніше були випадки з нульовою винагородою). Також пришвидшено процес буріння розвідувальних свердловин і оптимізовано програми збільшення нафтовіддачі (EOR). Нові інвестиції від Petronas, Eni та PetroChina відкривають додатковий потенціал зростання видобутку в середньостроковій перспективі.</p>
<p><strong>Індія:</strong> Країна також оновила фіскальні умови в рамках десятої ліцензійної кампанії Open Acreage Licensing Policy (OALP X). Нові умови гарантують більшу передбачуваність і стабільність для інвесторів. Було скасовано податок на надприбутки та введено стимули для раннього початку видобутку. До нормативної бази додано легку щільну нафту та сланцевий газ.</p>
<p>Нові партнерства між індійськими держкомпаніями та західними гравцями підтримують позитивний настрій на ринку. Зокрема, Oil India Ltd підписала угоди з Petrobras та TotalEnergies, а ONGC (Oil and Natural Gas Corporation Ltd) уклала контракт із дочірньою компанією BP на надання технічних послуг. Незважаючи на це, очікується незначне скорочення видобутку – на 30 тис. б/д до 670 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p><strong>Катар:</strong> У 2024 році країна збільшила видобуток на 40 тис. б/д – до 1,8 млн б/д. До 2030 року очікується зростання ще на 610 тис. б/д, головним чином завдяки виробництву конденсату з нових шести LNG-терміналів: чотирьох у проєкті North Field East (NFE) та двох у North Field South (NFS). Вони додадуть на ринок 370 тис. б/д конденсату та супутні обсяги NGL. Перші два термінали NFE планують ввести в експлуатацію у середині 2026 року.</p>
<p>Очікується також незначне зростання видобутку сирої нафти з 620 до 650 тис. б/д завдяки модернізації проєкту Al Shaheen, яким опікується North Oil Company – спільне підприємство TotalEnergies та QatarEnergy.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a> </strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/21/aziya-tixookeanskij-vidobutok-padinnya-v-avstrali%d1%97-rist-u-katari-ta-indonezi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/qatar/feed/ ) in 0.21305 seconds, on Jul 16th, 2026 at 5:28 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 16th, 2026 at 6:28 am UTC -->