Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування на своєму засіданні 3 лютого рекомендував депутатам прийняти за основу законопроєкт №4344, яким удосконалюється процедура проведення конкурсів з укладення угод про розподіл продукції (УРП).

Про це повідомляє Європейська бізнес асоціація.

«3 лютого Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування рекомендував прийняти за основу законопроєкт №4344. Асоціація наголошує на важливості цього документу, який сприятиме розв’язання основних проблем слабкого розвитку вітчизняного надрокористування», — підкреслили в ЄБА.

Як наголошується у пояснювальній записці до проєкту, закон покликаний врегулювати проблеми, які були виявлені під час проведення конкурсів з укладення угод про розподіл продукції та підготовки текстів зазначених угод із застосуванням чинного Закону України «Про угоди про розподіл продукції».

З урахуванням виявлених проблем, проєктом пропонується вдосконалити передбачену Законом  «Про угоди про розподіл продукції» процедура проведення конкурсів.

Зокрема, пропонується уточнити умови проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції та вдосконалити критерії оцінки пропозицій учасників конкурсу.

Пропонується забезпечити відкритість та публічність діяльності Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції шляхом онлайн-трансляції в мережі Інтернет її засідань

Передбачено збільшення строку між публікацією оголошення про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції та граничним строком подання заявки на участь у конкурсі з одного до трьох місяців для суходолу, та шести місяців – для шельфу, що забезпечить учасникам конкурсу достатній час для детального аналізу запропонованих лотів і підготовки якісних та конкурентоспроможних заявок та доданих до них документів.

З метою зниження ризиків корупції пропонується скасувати наявну на сьогодні можливість укладення угод про розподіл продукції без конкурсу щодо родовищ корисних копалин із незначними запасами з огляду на відсутність прозорих критеріїв та показників щодо віднесення запасів до категорії незначних.

Передбачено заборону бути інвестором за угодою про розподіл продукції особам, пов’язаним із державою-агресором.

Окрім цього, з метою захисту інтересів населення та довкілля поданим проектом закону передбачено заборону на провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без отримання висновку про допустимість планованої діяльності відповідно до вимог Закону.

До того ж проєктом закону пропонується виключити застарілу та неактуальну норму щодо необхідності передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння із Кодексу України про надра через її невідповідність чинному законодавству та сучасній практиці користування надрами в Україні.

«Термінал» писав, Кабінет Міністрів на засіданні 28 грудня 2020р затвердив проєкти угод про розподіл продукції по 7 ділянках: Софіївська, Угнівська, Балаклійська, Іванівська, Зінківська, Бузівська, Берестянська.

Найактуальнішим завданням для української статистики є адаптація нормативно-правової бази у цій галузі до європейських вимог.

Щороку 5 грудня в нашій країні святкують День працівників статистики в Україні. Варто зазначити, що ця вітчизняна галузь високо оцінена на міжнародному рівні. Українська статистика визнана такою, що відповідає європейським вимогам, а інформація органів державної статистики – продуктом високої якості. Проте, як відомо, немає меж досконалості. І навіть у такі важкі для всієї країни часи українська статистика повинна йти в ногу з часом – розвиватися і реформуватися. Проте, наскільки радикально? Про це розпитали в. о. голови Державної служби статистики України пані Ірину Жук.

– Ірино Миколаївно, як голова громадської ради при Держ­статі я знаю, що зараз органи статистики активно реформуються. Що вже зроблено у цьому напрямі?

– Насамперед хочу сказати, що з набуттям незалежності нашою державою основні завдання з реформування державної статистичної діяльності визначаються довгостроковими, в основному п’ятирічними програмами розвитку. Наразі Держстат реалізує вже п’яту таку програму – Стратегію розвитку державної статистики на період до 2017 р. Для реалізації стратегії розроблено відповідний план дій, яким передбачено заходи за кожним напрямом розвитку державної статистики. Крім того, заходи з виконання стратегії на конкретний рік визначаються щорічним планом державних статистичних спостережень, який затверджує Кабінет Міністрів України. У своїй діяльності ми перш за все орієнтуємось на відповідні державні документи, зокрема на стратегію «Україна – 2020», ініційовану Президентом, програму діяльності уряду, а також на зобов’язання України, які виникають у контексті європейської інтеграції.

Основою функціонування статистичної системи у будь-якій країні є національне статистичне законодавство. В Угоді про асоціацію між Україною та ЄС одним із напрямів співробітництва у сфері статистики визначено поступову гармонізацію української статистичної системи з європейською. Це передбачає створення професійно незалежної статистичної системи, яка вироблятиме необхідну для громадян, бізнесу й державних органів інформацію. Тому зараз дуже актуальним для нас є адаптація нормативно-правової бази у галузі статистики до європейських вимог. Якраз у цьому році відповідно до плану заходів з виконання Стратегії «Україна – 2020» та міжнародно-правових зобов’язань, прийнятих в Угоді, розроблено та схвалено урядом дуже важливі з точки зору забезпечення належних умов для організації державної статистичної діяльності зміни до Закону України «Про державну статистику». Насамперед вони стосуються професійної незалежності національного статистичного органу. Це один із Фундаментальних принципів ООН щодо офіційної статистики, оскільки саме професійна незалежність є необхідною умовою для довіри суспільства до статистики. У запропонованих змінах Держстат визначено центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, якому надаються повноваження з формування та реалізації державної політики у сфері статистики. Наразі ж політику у сфері статистики формує Міністерство економічного розвитку і торгівлі, а Держстат її реалізує.

Серед іншого, для забезпечення прозорості статистичної діяльності та сприяння розвитку ефективної та професійно незалежної державної статистики передбачено створення Націо­нальної ради з питань статистики. До її складу ввійдуть представники різних груп користувачів (органів державної влади, бізнесу, наукових установ і громадських об’єднань та інші). Уперше на законодавчому рівні пропонується визначити порядок призначення та звільнення керівника статистичного органу. Держстат визначено основним суб’єктом для обміну статистичною інформацією зі статистичними органами Європейського Союзу, міжнародними організаціями та статистичними службами зарубіжних країн. Це відповідає європейській практиці, коли саме національний статистичний офіс поширює офіційну статистику на міжнародному рівні.

Сподіваємось, що найближчим часом ці зміни будуть прий­няті Верховною Радою України.

У цьому році у рамках реформування системи органів державної статистики здійснено великий крок у напрямі переходу на дворівневу систему збирання, обробки та поширення інформації із застосуванням так званого процесного методу. Цей метод базується на загальній моделі статистичного виробництва за бізнес-процесами, яка прийнята за основу для організації статистики у більшості європейських країн. Хочу зауважити, що перехід на процесний метод – це складний і тривалий процес. Переглядаються структура й система управління, скорочується чисельність працівників, застосовуються нові форми та методи роботи.

У результаті проведеної роботи та перерозподілу функцій між центральним і територіальним рівнями було оптимізовано структуру та чисельність органів статистики. Зокрема, зменшено кількість підрозділів районного рівня та на 20% скорочено чисельність працівників.

Такі зміни дозволять зробити державну статистику більш ефективною та в кінцевому результаті підвищити якість статистичної інформації, виходячи із головного нашого завдання – якомога повного задоволення потреб користувачів у об’єктивних, надійних і своєчасних статистичних даних.

– Яка робота ведеться у напрямі взаємодії з респондентами та користувачами?

– У роботі з респондентами для нас важливим є зменшення звітного навантаження. З цією метою ми продовжуємо роботи з оптимізації інформаційних потоків і уникнення дублювання даних у формах державних статистичних спостережень і адмінзвітності. Для цього значно розширено взаємообмін інформаційними ресурсами між органами статистики та іншими органами державної влади на основі відповідних угод. Наразі діє 46 таких угод. Це дозволяє скоротити обсяг статзвітності. Наприклад, у цьому році респонденти подавали 155 форм звітності, на наступний рік передбачено відмінити 18 форм. Також ми працюємо над удосконаленням звітно-статистичної документації, що дозволяє зменшити витрати часу на запов­нення одного формуляра. Скороченню звітного навантаження сприяє зменшення кількості респондентів, які мають брати участь у державних статистичних спостереженнях, зміна періодичності подання форм, удосконалення системи електронної звітності: майже 80% статистичних форм респонденти можуть уже зараз подавати в електронному вигляді через Інтернет.

Починаючи з 2013 р. Держстат запровадив систему моніторингу звітного навантаження та щорічно проводить опитування респондентів. Можу сказати, що у 2015 р. порівняно з попереднім звітне навантаження зменшилося майже на 15%. Щорічно розраховується індекс задоволеності респондентів якістю статистичного інструментарію. У 2015 р. він становить 88 (згідно з міжнародними нормами, максимальне значення –100, цілком прийнятний рівень – понад 70).

На сайті Держстату запроваджено новий сервіс для респондентів «Пошук за кодом ЄДРПОУ». Увівши свій код, респондент бачить, яку статистичну звітність і коли він має подавати. Сервіс набирає популярності, і ми отримуємо чимало схвальних відгуків.

Щодо задоволення потреб користувачів у статистичних даних: скажу, що Держстат готує велику кількість тематичних і комплексних статистичних публікацій. Зокрема, за 11 місяців цього року тільки на центральному рівні ми видали більше 280 експрес-випусків, понад 180 статистичних бюлетенів, 50 доповідей і 40 статистичних збірників. Зауважу, що електронні версії всіх офіційних статистичних публікацій розміщені на веб-сайті Держстату, який містить як оперативні дані, так і основні статистичні показники в динаміці за кілька років.

До речі, сайти Держстату та його територіальних органів досить популярні. Але, на превеликий жаль, вони технічно неспроможні задовольнити повною мірою зростаючі потреби користувачів. Удосконалення сайту – один із пріоритетних напрямів нашого розвитку, який потребує зовнішніх інвестицій.

Для вивчення рівня задоволення потреб користувачів у статистичній інформації з різних галузей статистики у цьому році проведено 19 анкетних опитувань. З їхніми результатами можна ознайомитися на сайті Держстату.

Протягом року органами державної статистики було опрацьовано та надано відповіді майже на 3 800 запитів про доступ до публічної інформації та понад 3 500 звернень громадян.

Для популяризації діяльності органів державної статистики за підтримки європейських колег підготовлено книжку для дітей шкільного віку «Статистика?». Це дуже яскраве і веселе видання, яке стало цікавим не тільки дітям, а й дорослим. В електрон­ному форматі воно розміщене на нашому сайті у розділі «Юним громадянам», а друкований примірник усі охочі можуть отримати безпосередньо у Держстаті або ж в обласних управліннях статистики.

Крім того, для респондентів та користувачів ми широко практикуємо проведення нарад і семінарів з питань обліку та звітності, надання консультацій, підготовку оглядових листів за результатами проведення статистичних спостережень тощо.

Значна увага приділялася удосконаленню методологічних засад здійснення державних статистичних спостережень та їх адаптації до європейських стандартів. Тут можна перераховувати довго, але не буду переобтяжувати читачів, скажу лише, що зазнали змін або були викладені у новій редакції більше 30 методологічних положень і методик проведення державних статистичних спостережень із різних галузей, а також майже 40 форм державної статистичної звітності.

– Дякую за відповіді. Користуючись нагодою, вітаю Вас і всіх Ваших колег із професійним святом і бажаю подальших успіхів на статистичній ниві.

– Щиро дякую. У свою чергу теж хочу привітати усіх, хто пов’язав своє життя зі статистикою: працівників органів державної статистики, відповідних служб інших міністерств, відомств, підприємств і організацій, науковців, викладачів та всіх інших фахівців, що займаються статистикою, з професійним святом. Зичу їм та їхнім родинам щастя, міцного здоров’я, миру та злагоди, успіхів у нелегкій роботі.

Источник: «Терминал» №49 (791) от 7 декабря 2015 г.

Оформить подписку на издание

Верховная Рада Украины намерена ввести до 1 июля 2016 года мораторий на плановые проверки бизнеса.

За принятие в первом чтении законопроекта №3153 «О временном моратории на проверки субъектов хозяйственной деятельности» проголосовали 247 депутатов в четверг, о чем свидетельствует информация о законопроекте на сайте ВР.

Однако, Рада не поддержала предложение рассмотреть законопроект во втором чтении.

Как сообщил председателя комитета ВР по вопросам промышленной политики и предпринимательства Виктор Галасюк, под действие моратория попадет 40 проверяющих органов из 51.

«Для чего нужен этот мораторий? Предыдущий мораторий позволил в 72 раза сократить количество плановых проверок и вдвое – численность внеплановых», — отметил нардеп.

Кроме того, по словам В. Галасюка, мораторий на проверки бизнеса стимулирует правительство к проведению реформы регуляторной системы в соответствии с европейским стандартами.

Отметим, министр экономического развития и торговли Айварас Абромавичус призвал депутатов поддержать законопроект, так как он уверен, что все проверяющие органы являются репрессивными для бизнеса.

Верховная Рада приняла в первом чтении два законопроекта, направленные на регулирование деятельности Антимонопольного комитета.

Об этом свидетельствует информация о законопроектах, указанная на сайте Верховной рады Украины.

Отметим, за законопроект 2431 «О внесении изменений в законодательство о защите экономической конкуренции по определению органами Антимонопольного комитета Украины размера штрафов за нарушение законодательства о защите экономической конкуренции» проголосовали 267 депутатов.

Законопроект определяет методику расчета размеров штрафов, которые АМКУ может налагать на субъекты хозяйствования в случае нарушений, а также регулирует порядок обжалования этих штрафов в судах и виды решений, которые по этому поводу может принимать суд.

Отметим, за законопроект 2168а «О внесении изменений в Закон Украины «О защите экономической конкуренции» (относительно повышения эффективности системы контроля за экономическими концентрациями) проголосовали 287 депутатов.

Документом предусмотрено внесение изменений в закон о защите экономической конкуренции, которые позволят повысить эффективность контроля за экономическими концентрациями.

По словам автора документа, депутата от «Самопомичи» Виктории Пташник, этот документ поможет улучшить инвестиционный климат в Украине и снизит давление на объектов хозяйствования. По ее словам, этот закон необходим для выполнения соглашения об ассоциации с ЕС.

Более того, по мнению депутата от «Батькивщины» Алены Шкрум, этот документ убирает большую коррупционную составляющую из деятельности Антимонопольного комитета.

Министерство юстиции Украины готовит иск к Российской Федерации по активам крупного газодобытчика на шельфе Черного моря — компании «Черноморнефтегаз», контроль над которой Украина утратила весной 2014 года после аннексии Крыма.

Об этом вчера в Верховной Раде заявил министр энергетики и угольной промышленности Украины Владимир Демчишин, сообщает «УНИАН».

«Я знаю, что Минюст готовит иск к Российской Федерации, в который входят претензии по «Черноморнефтегазу» и активам, которые находились в Черноморском бассейне. Это будут огромные суммы», — рассказал В. Демчишин.

Как уточнил министр, после аннексии Крыма Украина утратила около 1,5 млрд куб. м газа в год, которые добывал «Черноморнефтегаз».

Ранее сообщалось, что Кабинет министров в августе 2015 года поручил крупнейшему в Украине энергетическому госхолдингу «Нефтегаз Украины» нанять юристов для защиты своих имущественных прав в Крыму.

Напомним, с 1 октября украинские лицензии на шельф Черного и Азовского морей недействительны.

Справка:

«Черноморнефтегаз» входит в состав НАК «Нефтегаз Украины» и специализируется на разведке и добыче нефти и газа в акватории Черного и Азовского морей.

На данный момент на балансе «Черноморнефтегаза» находятся 17 месторождений, 11 из которых — газовые, 4 газоконденсатные и 2 нефтяные. Суммарные запасы всех месторождений составляют: по природному газу – 58,56 млрд куб. м, по газовому конденсату – 1 231 тыс. тонн, по нефти – 2 530 тыс. тонн.

19 марта 2014 года буровые установки «Черноморнефтегаза» в Крыму были захвачены вооруженными людьми.

Правительство повысило акциз на нефтепродукты, а также отменило эконалог на топливо.

Об этом говорится в законопроекте №1578 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законы Украины (относительно налоговой реформы), который Верховная Рада приняла на планерном заседании в воскресенье.

Так, в соответствии с текстом документа, акциз на ДТ качества Евро-4 и 5 увеличивается на €2/т – до €100/т, качества Евро-2,3 – на €4/т, до €132/т. Также увеличивается акциз на бензины на €4/т – до €202/т.

При этом, наиболее значимым будет повышение акциза на альтернативные топлива – до €202/т (с июля действует акциз в €99/т).

Более того, акциз на биодизель, печное топливо и мазут вырос на €4/т – до €102/т. А сжиженный газ в 2015 г. будет облагаться акцизом в  €50/т (+€6/т).

Стоит также отметить, что парламент утвердил отмену налога за выбросы в атмосферный воздух. Так ранее, ставки эконалога были повышены с 1 апреля: для бензинов до 86,53 грн/т, для сжиженного газа до 117,1 грн/т, для авиатоплива до 73,8 грн/т и для дизтоплива – от 38,18 (5 ppm) до 86,53 (2 000 ppm).

Эксперты Международного валютного фонда (МВФ) рекомендуют украинскому правительству снизить с января 2015 года размер платы за пользование недрами при добыче природного газа частными компаниями с максимальных 55% до 28%.

Об этом заявил источник в правительстве, сообщает «Интерфакс-Украина»

Специально приглашенная Министерством финансов Украины для разработки пакета рекомендаций в области налогообложения ресурсодобывающих секторов экономики группа экспертов МВФ, предоставила свои окончательные рекомендации для усовершенствования фискальной политики государства

Так, согласно этим рекомендациям, с 1 января 2015 года временно поднятая правительством плата за добытые нефть и газ должна быть снижена до уровня июля 2014 года, при этом введенный стимулирующий коэффициент 0,55% для новых скважин должен остаться прежним.

Также, предусматривается ряд мер по усовершенствованию системы налогообложения за счет введения специального налога на сверхприбыль, кроме того гарантирование недропользователю фискальной стабильности по принципу, заложенному в соглашениях о разделе продукции.

По словам правительственного источника, эксперты МВФ, которые строго контролируют доходную часть бюджета Украины и отстаивают снижение его дефицитных статей, осознали, что повышение налогового бремени на отрасль является контрпродуктивным, поскольку влечет за собой падение темпов прироста добычи собственных ресурсов и отток инвестиций из Украины.

В частности, у них возникли опасения относительного того, что это может привести к усугублению импортозависимости Украины в энергетическом секторе и дальнейшей дестабилизации экономической ситуации в стране.

Напомним, в июле текущего года украинский парламент увеличил до января 2015 года плату за пользование недрами для природного газа, который реализуется не для потребностей населения с 28% до 55% (для газа из залежей до 5 км) и с 15% до 28% (для газа из залежей более 5 км).

Народные депутаты не поддержали предложение о включении в повестку дня работы Верховной Рады Украины законопроект №5079 о внесении изменений в Налоговый кодекс, зарегистрированный в Верховной Раде 15 сентября.

Это подтверждает информация, размещенная на официальном сайте Верховной Рады Украины.

Так, документом предполагается повышение акцизов на большинство групп нефтепродуктов. В частности, акциз на все легкие дистилляты (кроме реактивного топлива и авиационных бензинов) устанавливается унифицированная ставка в €204/т. Также повышается акциз на мазут с €98/т до €104/т.

Кроме того, согласно документу, предусматривается сокращение количества общегосударственных налогов с 18 до 7. В частности, исключается рентная плата за транспортировку нефти и нефтепродуктов по магистральным нефтепроводам и нефтепродуктопроводам.

Также, в проекте Закона предусмотрено введение акцизного налога с реализации через розничную торговую сеть алкогольных напитков, табачных изделий и топлива. Ставка налога будет устанавливаться местными органами власти в размере не более 5% от объема реализации

Добавим, что в изменениях рассматривается и установление единого платежа за пользование природными ресурсами, в результате чего предусматривается отмена: платы за пользование недрами; сбора за пользование радиочастотным ресурсом Украины; сбора за специальное использование воды.

В том числе, в законопроекте идет речь о введении акциза на сжиженный природный газ (LNG) в размере €8/т.

Напомним, что Кабмин в марте уже повышал акцизы на топливо. В частности, дизель Евро-2 и 3 был обложен акцизом в €128/т, Евро-4 и 5 – €98/т. До этого акциз был дифференцированным – €46-98/т в зависимости от содержания серы. Повышение акциза привело к подорожанию дизтоплива на украинском рынке.