Протягом 2019–2020 років Державна інспекція енергетичного нагляду України не здійснювала заходи нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній інспекції енергетичного нагляду України.

Інформує Рахункова палата.

Аудитом встановлено, що у 2019 році Держенергонагляд здійснював здебільшого організаційні заходи: набирав персонал, вирішував питання забезпечення працівників приміщенням, засобами зв’язку, технікою, транспортом тощо. У 2020 році було законодавчо заборонено проводити заходи державного нагляду (контролю) в рамках запобігання поширенню COVID-19.

Тому в цей період Держенергонагляд не перевіряв дотримання суб’єктами господарювання, які підлягають державному енергетичному нагляду (контролю), вимог нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації та технічного стану електричних станцій, установок і мереж та систем теплопостачання (теплоспоживання).

Загалом в Україні майже 60 тисяч вищезазначених суб’єктів. Відсутність перевірок вплинула на стале функціонування об’єднаної енергетичної системи країни і сфери теплопостачання. Адже технічний стан обладнання, що використовується цими суб’єктами, наближається до критичного через високий ступінь зношеності і є джерелом підвищеної небезпеки. Як наслідок – постійно відбуваються позапланові відключення споживачів від електро- та теплопостачання для проведення ремонтних робіт.

Зокрема, у незадовільному стані перебувають 95% розподільчих електричних мереж, які безпосередньо живлять споживачів. Через технологічні порушення цих мереж споживачі не отримали у 2019 році 39,5 млн кВт. г електроенергії, у 2020 році – 53 млн кВт. годин. Проєктний термін експлуатації обладнання більшості електростанцій вичерпаний. Зростання у 2020 році на 13% кількості технологічних порушень призвело до вимушених простоїв (з 409 у 2019 році до 461 у 2020 році). Кількість технологічних порушень під час опалювального періоду 2019–2020 років зросла в 3,7 раза у порівнянні з 2016-2017 роками.

Раніше Термінал писав, що Держенергонагляд назвав причини зупинок енергоблоків ТЕС.

Представники Рахункової палати знову мають намір прийти з перевіркою до НАК “Нафтогаз України” у п’ятницю, 19 липня.

Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан під час засідання уряду, передає кореспондент УНН.

“Наступний наш вихід буде до „Нафтогазу“ у п’ятницю”, — зазначив Пацкан.

З його словами, керівництво компанії не виконало рішення уряду щодо допуску РП до “Нафтогазу”, тож в понеділок, 15 липня, представники РП не змогли потрапити до “Укртрансгазу” для проведення перевірки.

При цьому Прем’єр-міністр Володимир Гройсман додав, що в уряду є великі сумніви щодо прозорості формування тарифів, а також обсягів закупленого газу.

Раніше «Термінал» писав, Рахункова палата здійснила аудит НАК «Нафтогаз України» і невдовзі оприлюднить деталі перевірки.

Тарифна політика у сфері електроенергетики залишається неефективною, непрозорою та не відповідає потребам розвитку усіх підприємств електроенергетичного сектору.

Як повідомляє прес-служба Рахункової палати, про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності виконання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, повноважень з держрегулювання діяльності з виробництва, передачі, розподілу і постачання електроенергії.

«Матеріали аудиту засвідчили, що НКРЕКП у 2016–2018 роках забезпечено законне використання коштів держбюджету на свою діяльність, але виконання завдань і заходів з реалізації повноважень повною мірою не забезпечено. Через цінову і тарифну політику НКРЕКП у сфері електроенергетики приватні виробники працювали в більш сприятливих умовах, ніж виробники державного сектору», — йдеться у повідомленні.

Зокрема, аудитом встановлено, що НКРЕКП під час тарифорегулювання у сфері електроенергетики протягом 2016–2018 років не враховувала інтересів і фінансових показників діяльності усіх виробників електроенергії. При опрацюванні поданих на затвердження обґрунтованих пропозицій щодо величини тарифу різних підприємств, їх зменшували в основному державним генераціям (АЕС, ГЕС і ГАЕС), а не для приватних виробників (ТЕЦ і ТЕС).

«Наприклад, для ДП «НАЕК» Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» НКРЕКП систематично зменшувала величину тарифу майже на третину від обрахованого підприємствами рівня. Водночас для приватних виробників ТЕЦ – не більш як на 10 відсотків. Такий штучно створений для державних підприємств дефіцит фінансів призводив до браку коштів, необхідних їм для закупівлі ядерного палива, «заморожування» заробітної плати, відтоку кваліфікованих кадрів, гальмування модернізації та розвитку виробничих потужностей», — прокоментували у палаті результати аудиту.

У результаті перевірки також встановлено, що інвестиційні програми для Укргідроенерго Енергоатома НКРЕКП схвалювала з меншими обсягами капітальних інвестицій, ніж визначено в урядових програмних документах.

«Внаслідок недофінансування будівництво нових енергоблоків здійснюється вже понад 35 років, а їхня вартість за оновленими проектами збільшилася в чотири рази. При цьому не вирішено питання транспортування енергетичних потужностей», — наголошується у звіті.

Рахункова палата також заявляє, що НКРЕКП не реагує на рекомендації, що надані за результатами попереднього контрольного заходу.

«Дієві та послідовні заходи щодо їх виконання не вживалися. Не виконано жодної з наданих рекомендацій», — підсумували у Рахунковій палаті.