Фрахт скоротив ефективну маржу азійських НПЗ із близько $40 до трохи більш як $7 за барель

Головні тези: Рекордні витрати на танкерні перевезення й страхування різко погіршили економіку азійських НПЗ попри високі маржі нафтопродуктів. За оцінкою Reuters, у жовтні маржа перероблення становить близько $40 за барель, але після врахування фрахту залишається трохи більш як $7. Подальше скорочення завантаження азійських заводів може обмежувати пропозицію дизпалива на світовому ринку, який уже залишається дефіцитним.

Фрахт став одним із головних обмежень для перероблення

Азійські НПЗ стикаються з ситуацією, коли високі ціни на готове пальне вже не гарантують високої прибутковості перероблення. Reuters 19 жовтня повідомило, що через атаки на судноплавство поблизу Ормузької протоки витрати на фрахт і страхування різко зросли.

Азія отримує приблизно 60% імпортної сирої нафти з Близького Сходу. За нинішніх ставок транспортування може формувати до 30% доставленої вартості нафти проти звичних 3–7%.

У жовтні маржа перероблення до врахування витрат на перевезення становить близько $40 за барель. Після включення фрахту чистий показник, за оцінкою Reuters, скорочується до трохи більш як $7 за барель.

Масштаб транспортної проблеми «Термінал» раніше показував на прикладі зростання ставок VLCC із Близького Сходу до понад $1,2 млн на добу та подорожчання доставки важкої нафти з Америки до Азії більш як до $40 за барель.

Високі ціни на дизель не гарантують збільшення його виробництва

Проблема для ринку дизпалива полягає в тому, що подальше подорожчання продукту саме по собі не забезпечує зростання випуску. Якщо висока вартість доставки сирої нафти погіршує економіку НПЗ, заводи можуть скорочувати завантаження або використовувати накопичені запаси сировини.

Reuters зазначає, що близькосхідні виробники вже вимушені пропонувати окремі сорти нафти зі знижками до $30 за барель, щоб компенсувати покупцям високі логістичні витрати.

Для європейського дизельного ринку цей механізм важливий через залежність від імпортних вантажів. Міжнародне енергетичне агентство раніше попереджало, що дефіцит дизпалива може зберігатися у першій половині 2027 року, а відновлення роботи НПЗ поки недостатнє для швидкого поповнення втрачених запасів.

Отже, ключовим ризиком залишається вже не лише фізична наявність нафти, а її доставлена вартість. За високого фрахту частина світових переробних потужностей може працювати менш інтенсивно навіть за рекордно дорогого дизпалива.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейська маржа переробки бензину помітно послабилася за тиждень, що завершився 16 жовтня. За даними Flux Markets, бензиновий крек EBOB знизився на $7,20 за барель — до $23,02 за барель. Загальна розрахункова маржа європейської переробки становила $25,54 за барель, скоротившись на $0,93 за барель за тиждень.

Зниження бензинового креку стало одним із головних чинників погіршення економіки європейської переробки за тиждень

Flux Markets повідомив 19 жовтня, що динаміка маржі НПЗ у Європі протягом тижня була різноспрямованою. Загальний європейський показник завершив період на рівні $25,54 за барель, що на $0,93 за барель нижче, ніж тижнем раніше.

Найпомітніше ослаблення зафіксовано у бензиновому сегменті. Крек EBOB — різниця між вартістю бензину європейського стандарту та нафтовою сировиною, яка використовується як індикатор прибутковості виробництва бензину, — впав на $7,20 за барель і становив $23,02 за барель.

Маржа нафти нафтової хімії також знижувалася: крек нафти-нафти naphtha скоротився на $1,45 за барель — до −$4,25 за барель. Водночас маржа газойлю рухалася у протилежному напрямку: GO Crack зріс на $1,24 за барель — до $85,16 за барель.

Для порівняння, розрахункова маржа в США завершила тиждень на рівні $38,43 за барель, знизившись на $3,92 за барель, тоді як в Азії вона зросла на $0,44 — до $35,29 за барель.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Flux Markets.

Країни МЕА мають визначити параметри прискореного виведення на ринок раніше погоджених резервів. Reuters повідомляє, що європейські уряди обговорюють французьку пропозицію про вивільнення 50 млн барелів дизпалива разом із 50 млн барелів сирої нафти. Для ринку критичним параметром є швидкість інтервенції.

Швидке використання резервів може суттєво змінити баланс європейського паливного ринку

Керівна рада МЕА має обговорити масштаб і графік подальших інтервенцій після різкого скорочення доступності пального з росії та Близького Сходу. Країни G7 уже оголосили про виведення загалом 100 млн барелів.

Аналітик Sparta Commodities Абхішек Кумар зазначив Reuters, що виведення 50 млн барелів протягом 30 днів могло б приблизно компенсувати втрату 1,6 млн барелів на добу експорту з росії та країн Перської затоки. Якщо той самий обсяг розподілити на чотири місяці, він забезпечуватиме близько 400 тис. барелів на добу.

За даними Kpler, імпорт дизпалива й газойлю до ЄС між березнем і вереснем скоротився на 390 тис. барелів на добу.

Будь-які інтервенції мають враховувати законодавство ЄС, яке вимагає підтримувати аварійні запаси на рівні не менш як 90 днів чистого імпорту або 61 дня внутрішнього споживання — залежно від того, який показник є більшим.

Європейська маржа еталонного дизпалива відносно Brent 14 жовтня становила близько $85 за барель проти історичного максимуму майже $95 за барель наприкінці вересня.

«Ключовою змінною є темп використання резервів. Інтервенція протягом 20–30 днів була б значною, тоді як розтягнення на кілька місяців мало б відносно менший вплив», — сказав аналітик Sparta Commodities Абхішек Кумар.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Вартість перевезення важкої нафти з Америки до Азії зросла до понад $80 млн за рейс, або приблизно $40 за барель. До Європи транспортування коштувало $46 млн, або $24,50 за барель. Через дорожчий фрахт важка сировина накопичується в Америці, тоді як європейські й азійські НПЗ відчувають її нестачу.

Танкерний дефіцит розділив ринок важкої нафти та змінив регіональні ціни

Reuters 12 жовтня повідомило про формування надлишку важкої нафти в Північній і Південній Америці одночасно з її дефіцитом у Європі та Азії. Така сировина має значення для виробництва дизпалива, оскільки на складних НПЗ може забезпечувати вищий вихід середніх дистилятів.

Перевезення партії з Америки до Азії коштувало понад $80 млн, або приблизно $40 за барель. На початку року аналогічний рейс обходився у $10–15 млн.

Фрахт до Європи зріс до $46 млн, або $24,50 за барель. До війни транспортування такого вантажу коштувало близько $6,5 млн, або $4 за барель.

Вартість наймання танкерів збільшилася більш ніж у п’ять разів від лютого. Значна кількість суден залишається зайнятою операціями перевантаження з борту на борт у районі Оманської затоки, що скоротило доступний тоннаж для далеких рейсів.

Через різке зростання транспортних витрат канадські, колумбійські та еквадорські сорти нафти подешевшали більш ніж на $10 за барель протягом шести тижнів. Western Canadian Select оцінювали приблизно у $74 за барель, колумбійську Vasconia — у $84, еквадорську Oriente — у $76, а венесуельську важку нафту — у $74,50 за барель.

Американські НПЗ працювали із середнім тижневим завантаженням 93,5% — найвищим показником за 28 років. Висока завантаженість обмежує їхню можливість додатково переробляти важку нафту, яка не може економічно вигідно залишити регіон.

«Уся справа у фрахті», — заявив фахівець TP ICAP Скотт Шелтон, пояснюючи, що ціни на судна різко зросли, тоді як їх доступність скоротилася.

Поділ ринку створює протилежну цінову ситуацію: американські важкі сорти дешевшають біля місць видобутку, але доставка до НПЗ у Європі та Азії залишається надзвичайно дорогою. Це посилює витрати переробників, які потребують важкої сировини для виробництва дизпалива.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

НПЗ працюють із високим завантаженням, але запаси дистилятів не відновлюються

Американські НПЗ у третьому кварталі 2026 року працювали в середньому на 95% потужності, повідомило Управління енергетичної інформації США 5 жовтня. Обсяг переробки став найбільшим для третього кварталу з 2019 року, хоча тоді встановлена переробна потужність країни була приблизно на 4% вищою.

Високе завантаження підтримували надзвичайно сильні маржі транспортного пального. Середній крек-спред бензину за квартал більш ніж удвічі перевищив показник річної давності, а маржа дистилятів і авіаційного пального зросла майже утричі.

Найвищою серед основних продуктів була саме маржа дистилятного пального. EIA пов’язує це з перебоями на НПЗ у росії, Китаї та на Близькому Сході — регіонах, які забезпечували значні обсяги середніх дистилятів для міжнародного ринку.

Експорт стримує накопичення американських резервів

Станом на тиждень до 25 вересня запаси дистилятного пального у США були на 13% нижчими за середній рівень попередніх п’яти років. Для порівняння, запаси бензину відставали від п’ятирічної норми на 7%, тоді як авіаційне пальне перевищувало її на 3%.

EIA прямо вказує, що запаси дистилятів залишаються напруженими через високий експорт до ринків із дефіцитом пального та підвищену вартість імпорту для окремих американських регіонів.

Для Європи стан американського ринку має безпосереднє значення. За даними S&P Global Commodity Insights від 25 вересня, у третьому кварталі США прямували до постачання приблизно 360 тис. барелів дизпалива на добу до Європи проти близько 250 тис. барелів на добу до початку війни. У серпні американське пальне забезпечувало 62–72% імпорту дизелю Великої Британії та Нідерландів.

«Термінал» уже фіксував роль американського ресурсу: зростання запасів дизпалива в ARA до 1,68 млн тонн у вересні забезпечував більший імпорт зі США. Водночас низькі американські резерви стали причиною внутрішньої дискусії про експорт: Міненерго США пропонувало НПЗ добровільно обмежити зовнішні відвантаження дизпалива.

Таким чином, високі американські обсяги переробки поки не формують значного надлишку дистилятів. Для європейських імпортерів це означає залежність від постачальника, який сам працює з запасами нижче сезонної норми та високою маржею виробництва.

Джерела: U.S. Energy Information Administration, S&P Global Commodity Insights.

U.S. Energy Information Administration повідомила 5 жовтня, що у третьому кварталі 2026 року ринки нафти й нафтопродуктів характеризувалися зростанням цін на тлі тривалого конфлікту на Близькому Сході. Підвищеними залишалися крек-спреди моторного бензину, дистилятів і авіапального.

Головна теза: дорожчання нафти у третьому кварталі супроводжувалося високою маржею переробки транспортних палив.

За даними EIA, фронтальний ф’ючерс Brent почав третій квартал 2026 року на рівні $72 за барель 1 липня. Це був найнижчий рівень із 26 лютого, за два дні до початку війни. У вересні ціни знову перевищили $100 за барель після ескалації ударів по енергетичній інфраструктурі на Близькому Сході та в росії.

EIA зазначила, що Brent досяг піку 15 вересня на рівні $109 за барель, а спотові ціни приблизно в той самий період піднімалися до $132 за барель. У фінальні два тижні кварталу ціни Brent у середньому становили близько $104 за барель.

Маржа бензину й інших палив залишалася високою

Американські НПЗ у третьому кварталі працювали на нетипово високих рівнях: середнє завантаження становило 95%, а обсяг перероблення був найбільшим для третього кварталу з 2019 року, коли переробні потужності були на 4% вищими. Це відображало сильну маржу транспортних палив.

Квартальний середній крек-спред бензину більш ніж удвічі перевищив рівень попереднього року, хоча знижувався у другій половині кварталу. Крек-спреди дистилятів і авіапального майже утричі перевищували торішні рівні через напруженість глобального постачання.

Станом на тиждень, що завершився 25 вересня, запаси дистилятів у США були на 13% нижчими за середній рівень 2021–2025 років. Запаси бензину були на 7% нижчими за п’ятирічне середнє, тоді як запаси авіапального — на 3% вищими.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Ціни на нафту знизилися після повідомлення Reuters про те, що європейські лідери погодилися на запит президента США Дональда Трампа щодо вивільнення дизельних запасів. Подія стосується ширшого ринку нафтопродуктів, оскільки джерело прямо пов’язує її з цінами на пальне, імпортом і дефіцитом перероблених продуктів.

Brent завершив торги на рівні $102,25 за барель, а WTI — $91,11 за барель

За повідомленням Reuters, опублікованим Business Recorder 3 жовтня 2026 року, ф’ючерси на нафту завершили торги зниженням після того, як європейські лідери погодилися з проханням США вивільнити дизельні резерви для зниження цін і скорочення імпорту дизельного пального зі США.

Brent подешевшав на 6 центів, або на 0,06%, до $102,25 за барель. WTI знизився на $1,76, або на 1,90%, до $91,11 за барель. За підсумками тижня Brent зріс на 0,11%, тоді як WTI знизився на 1,6%.

За даними Reuters, країни Європейського Союзу погодилися з французькою пропозицією щодо вивільнення додаткових запасів дизельного пального. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що розглядає можливість заборони експорту дизельного пального зі США. У матеріалі також зазначено, що попередньо він написав про згоду Європи вивільнити значні обсяги дизельних запасів.

Для ринку бензинів ця подія важлива через загальний вплив на нафтові котирування та роботу нафтоперероблення. Коли дефіцит або політичні рішення зміщують увагу ринку до дизельного пального, це може впливати на перерозподіл маржі між продуктами переробки. У джерелі безпосередньо вказано на зв’язок між рішенням щодо резервів, цінами на нафту й імпортом пального.

«Європа почувається досить вразливо», — заявив старший аналітик Price Futures Group Філ Флінн у коментарі Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Business Recorder / Reuters.

За оцінкою, наведеною Axios, 7–8% глобальних нафтопереробних потужностей не працюють. Дефіцит дизпалива, бензину й авіапального збільшує крек-спреди — різницю між ціною нафтопродуктів і вартістю сировини — навіть на тлі зниження нафтових котирувань.

Ціни на нафтопродукти відокремилися від динаміки сирої нафти через нестачу доступної переробки

Axios 22 вересня повідомило, що глобальні порушення постачання спричинили різке зростання прибутковості нафтопереробних компаній. Найсильніше на ринок впливає дефіцит дизельного пального.

За наведеною в матеріалі оцінкою, 7–8% світових нафтопереробних потужностей наразі перебувають поза експлуатацією. На пропозицію впливають атаки на енергетичну інфраструктуру, експортні заборони та пошкодження НПЗ.

22 вересня ціни на сиру нафту знижувалися після часткового відновлення близькосхідних потоків. Водночас дизпаливо, бензин і авіапальне залишалися дорогими через нестачу переробних потужностей і низькі запаси.

Така розбіжність збільшила крек-спреди — різницю між вартістю нафтопродуктів і ціною нафти, необхідної для їх виробництва. Високі крек-спреди підвищують маржу діючих НПЗ, але підтримують гуртові та роздрібні ціни на пальне.

Удари по російських НПЗ та подальше обмеження російського експорту стали одним із чинників глобального дефіциту. Додатковий тиск створюють пошкодження переробної інфраструктури й транспортних маршрутів на Близькому Сході.

Аналітики, згадані Axios, очікують, що нафтопродукти певний час залишатимуться дорогими відносно сирої нафти. Водночас джерело не наводить певного строку збереження нинішніх переробних марж.

Серед додаткових чинників ринок відстежує виробництво важкої нафти у Венесуелі. Цей сорт сировини затребуваний НПЗ, технологічно орієнтованими на переробку важких нафтових сумішей, однак рекордний фрахт знижує його цінову конкурентоспроможність.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Axios.

Euronews 19 вересня повідомив, що середньозважені ціни на бензин і дизель у ЄС досягли рекордних рівнів у серії Єврокомісії з 2005 року. Станом на 14 вересня бензин коштував €2,063/л, дизель — €2,159/л, а внесок маржі переробки в ціну дизелю оцінювався у €0,41/л.

Рекордні ціни на моторне пальне в ЄС пояснюються поєднанням дорожчої нафти, податків і підвищених марж переробки.

За даними Euronews із посиланням на Єврокомісію, середньозважена ціна бензину в ЄС 14 вересня становила €2,063/л, дизелю — €2,159/л. Обидва показники стали найвищими в серії Єврокомісії, що ведеться з 2005 року. Заправлення 50-літрового бака коштувало приблизно €103 для бензину і €108 для дизелю.

Діапазон цін між країнами залишався широким. Бензин був найдешевшим на Мальті — €1,34/л, і найдорожчим у Данії — €2,56/л. Дизель коштував від €1,21/л на Мальті до €2,51/л у Фінляндії. Дані включають податки і походять із Weekly Oil Bulletin Єврокомісії, опублікованого 17 вересня.

Маржа переробки та ціна нафти

Euronews зазначив, що Brent піднімався вище $126/бар. на піку конфлікту, а в п’ятницю торгувався вище $104/бар. за постачання наступного місяця. До війни Brent був близько $72/бар. Видання також повідомило, що енергетична інфляція в єврозоні в серпні становила 14,3% проти 10,3% у липні.

Експерти Європейського центрального банку повідомили Euronews, що в третій тиждень вересня маржа переробки становила €0,41/л, або 19% ціни на колонці, для дизелю і €0,17/л, або 8%, для бензину. Податки також залишалися суттєвою частиною ціни: у липні акцизи і ПДВ становили 44% ціни дизелю та 52% ціни бензину.

«З огляду на ф’ючерси на дизель LSEG від 16 вересня, маржа для дизелю, як очікується, досягне піку в жовтні. З огляду на ф’ючерси на бензин LSEG від 16 вересня, маржа бензину досягла піку в серпні», — повідомили експерти ЄЦБ.

У матеріалі також зазначено, що Саудівська Aramco повідомила щонайменше двом європейським НПЗ про відсутність нафти за довгостроковими контрактами в жовтні після атаки на саудівський трубопровід до Червоного моря. Euronews навів цю інформацію з посиланням на Bloomberg.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Euronews.

Reuters 14 вересня повідомило, що азійські нафтові трейдери не очікують швидкого завершення війни на Близькому Сході й залишаються налаштованими на високі ціни. Фізичні премії на нафту зросли, фрахт подорожчав, а сильна маржа переробки підтримує попит НПЗ на сировину.

Фізичний ринок нафти реагує не лише на ф’ючерсні ціни, а й на доступність маршрутів і якість постачання

За даними Reuters, спотові премії на сорти Dubai та Oman минулого тижня досягли найвищого рівня з березня. Премії на нафту із Західної Африки, США та Латинської Америки також піднялися до багатомісячних максимумів.

Південнокорейська SK Energy минулого тижня купила 4 млн барелів американської WTI з постачанням у грудні з премією близько $24 за барель до листопадових свопів ICE Brent. GS Caltex придбала 2 млн барелів американської нафти з подібною премією до листопадового Dubai на умовах доставки. Для порівняння, минулого місяця премія становила близько $13 за барель до Dubai з доставкою.

Китайські незалежні НПЗ, за даними Reuters, обмежені через скорочення доступу до іранської та російської нафти. Компанія Shenchi купила al-Shaheen приблизно на $23 за барель вище Dubai з доставкою.

«На відміну від березня, коли нафти не було, зараз нафта є, але ми маємо платити значно вищі ціни», — заявив трейдер азійської НПЗ Reuters.

Три азійські НПЗ працюють на повну потужність, щоб скористатися сильною маржею на нафтопродукти й нафтохімію. Reuters також наводить оцінку трьох трейдерів, що через Ормузьку протоку проходить 6–8 млн барелів на добу, а потоки нафти через перевалку ship-to-ship поза протокою тривають.

S&P Global Energy, за даними Reuters, очікує, що в базовому сценарії ціна нафти наступного року буде трохи нижче $100 за барель, але може піднятися до $120 у разі тривалих перебоїв. Wood Mackenzie прогнозує Brent біля $110 наприкінці 2026 року або на початку 2027 року за умови збереження поточних обмежень.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.