Світовий енергетичний ринок наприкінці березня увійшов у фазу різкого цінового стресу: бензин у США вперше з серпня 2022 року перевищив позначку 4 долари за галон, дизель додав 45% за місяць, а Brent наблизився до 120 доларів за барель на тлі найглибшого збою постачання нафти й газу. Для України це важливий сигнал: коли глобальний ринок одночасно втрачає логістичну стійкість, стикається з атаками на інфраструктуру та переходить у режим стратегічного перерозподілу потоків, внутрішній ринок пального неминуче потрапляє під тиск дорожчого імпорту, вищих транспортних витрат і жорсткішої конкуренції за ресурс.

Глобальна турбулентність підштовхує ціни, а логістика стає не менш важливою за саму нафту

Те, що зараз відбувається у світі, варто читати не як набір окремих новин, а як єдину систему ризиків для ринку пального. Йдеться не просто про зростання нафтових котирувань. Мова про одночасний удар по ціноутворенню, логістиці, переробці і постачанню. Саме в такій конфігурації ринок зазвичай переходить у режим підвищеної нервозності, де кожен новий збій у маршрутах або на інфраструктурі майже миттєво трансформується у премію в ціні.

Що показують головні цифри

• Середня ціна бензину у США станом на 31 березня сягнула 4,018 дол./галон. Це перше перевищення рівня 4 дол./галон з серпня 2022 року.
• У Каліфорнії бензин коштує вже 5,887 дол./галон, що на 27% більше, ніж місяць тому.
• Середня національна ціна дизеля у США наприкінці березня зросла до 5,454 дол./галон.
• Місячне зростання ціни дизеля становило 45%, що в матеріалі прямо оцінюється як серйозний інфляційний ризик для споживчих товарів.
• Експорт бензину зі США триває на рівні близько 800 тис. барелів на добу, з яких приблизно третину отримує Мексика.
• ICE Brent наприкінці березня наближався майже до 120 дол./бар., а місячне зростання цін стало найвищим в історії.

Але тут важливе не лише саме подорожчання. Важливо інше: бензин і особливо дизель дорожчають не через один локальний чинник, а через багатошаровий глобальний шок. А це означає, що тиск може бути не коротким і не лінійним.

Чому дизель є особливо тривожним індикатором

Дизельне пальне завжди болючіше для економіки, ніж бензин. Саме дизель прямо впливає на вантажну логістику, аграрний сектор, комерційні перевезення, будівництво і значну частину виробничого ланцюга. Коли дизель додає 45% за місяць, це вже не просто ринкова волатильність, а сигнал про потенційний інфляційний імпульс у ширшій економіці.

• Бензин здебільшого швидше відчуває політичну реакцію суспільства, бо його бачить масовий споживач на стелі АЗС.
• Дизель б’є глибше: через собівартість транспортування, продовольства, промислової продукції та послуг.
• Саме тому теза, що значний інфляційний ризик для товарів народного споживання попереду, є одним із найважливіших висновків усього огляду.

Для ринку пального України це означає, що навіть якщо ціновий шок спершу виглядатиме як проблема імпортерів або гуртового сегмента, дуже швидко він почне передаватися далі — у роздріб, у транспортну складову та в кінцеву ціну товарів.

Що саме штовхає ринок угору

• Офіційне закриття Ормузької протоки в матеріалі подається як ключовий фактор найбільшого місячного стрибка цін.
• Іран завдав удару по кувейтському танкеру у водах ОАЕ, що посилило ринкову нервозність.
• Танкер Al Salmi Kuwait Petroleum Corporation був атакований роєм дронів, отримав пошкодження й пожежу на борту, маючи на борту 280 тис. тонн сирої нафти.
• Ізраїльський НПЗ у Хайфі потужністю 197 тис. барелів на добу, який покриває близько 60% потреб країни, зазнав удару, що спричинив пожежу в резервуарному парку нафтопродуктів і затримав відновлення роботи.
• Пошкодження обладнання на газовому об’єкті Wheatstone LNG означає, що повернення до повної продуктивності потребуватиме кількох тижнів.

Коли ринок одночасно бачить загрозу танкерам, протокам, нафтопереробці та зрідженому газу, він закладає у ціну не лише поточний дефіцит, а й страх перед наступним збоєм. Саме тому котирування можуть зростати швидше, ніж фізично скорочуються обсяги постачання.

Як ринок перебудовує маршрути постачання

• Saudi Aramco збільшила експорт із порту Янбу на Червоному морі до рекордних 4,6 млн барелів на добу.
• Державна компанія повідомила, що нафтопровід East-West потужністю 7 млн барелів на добу нарешті працює на повній потужності.
• Nigeria NNPC збільшує відвантаження власної нафти на НПЗ Dangote потужністю 650 тис. барелів на добу: тепер йдеться про 7 вантажів замість 5 у попередні місяці.
• Причина прямо названа: через стрімке зростання фрахту імпортна сировина стає дорожчою, і країни намагаються більше спиратися на внутрішній ресурс.

Це дуже показова деталь. Коли країни й компанії починають перебудовувати потоки під альтернативні маршрути, це означає, що логістична стійкість стає таким самим цінним активом, як і сам доступ до нафти.

Для України цей висновок особливо важливий, бо в умовах будь-якої зовнішньої турбулентності перевагу отримують ті системи постачання, які можуть швидко переключатися між маршрутами та джерелами.

Що видно щодо стратегічних запасів і сценаріїв реагування

• Міністри фінансів країн G7 заявили про готовність вжити “усіх необхідних заходів” для стабільності енергетичного ринку.
• У повідомленні прямо вказано, що це може означати нові вивільнення нафти зі стратегічних резервів.
• Також G7 закликала країни утриматися від невиправданих експортних обмежень.
• Водночас  одним із останніх короткострокових важелів для зниження цін у США могли б стати саме експортні обмеження.

Тут маємо принципове протиріччя, яке ринок бачить дуже чітко. З одного боку, уряди декларують підтримку вільних потоків енергії. З іншого — політичний тиск високих цін майже завжди підштовхує до адміністративних обмежень. Для України це означає просту річ: у кризові моменти доступність ресурсу залежить не лише від грошей, а і від рішень урядів країн-експортерів.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів України

• Диверсифікація джерел стає важливішою й залежить від того, як швидко постачання можуть перерозподілятися через атаки, закриття маршрутів і зростання фрахту.
• Логістична стійкість виходить на перший план: коли Саудівська Аравія екстрено використовує альтернативні порти і трубопроводи, це означає, що маршрутна гнучкість стає частиною ціни.
• Стратегічні запаси знову стають інструментом ринкової стабілізації, про що прямо говорить готовність G7 до подальших дій.
• Сценарії блокади уже не теорія, а робочий фактор ринку, оскільки Ормузька протока фактично є офіційно закритою.

У прикладному сенсі для України це означає, що вартість пального визначатиметься не лише котируванням Brent або ціновими формулами нафтопродуктів. Не менше значення матимуть швидкість доставки, доступність суден, премії за ризик та здатність ринку швидко перерозподіляти фізичні обсяги між каналами постачання.

Атаки по енергетичній інфраструктурі вже впливають на ринок: пошкоджено танкер, під ударом опинився НПЗ, перебої є і в газовій інфраструктурі. Отже, військова складова для енергетики вже безпосередньо конвертується у ціновий ризик.

Що змінюється у ціноутворенні

• Ціна все сильніше включає в себе не лише вартість нафти, а й ризикову надбавку за логістику.
• Зростання дизеля на 45% за місяць показує, що саме середні дистиляти можуть дорожчати швидше й болючіше для економіки, ніж бензин.
• Факт збереження експорту бензину зі США на рівні 800 тис. барелів на добу навіть під тиском високих внутрішніх цін показує, що конкуренція між внутрішнім споживанням і зовнішніми ринками посилюється.
• Можливість експортних обмежень, як крайній захід, свідчить, що податкова і регуляторна політика можуть швидко стати частиною боротьби з ціновим шоком.

Інакше кажучи, ціна на пальне зараз формується не лише ринком, а й очікуваннями ринку щодо наступних адміністративних рішень. Це дуже важливий момент. Коли трейдери й споживачі починають оцінювати не лише баланс попиту і пропозиції, а й вірогідність політичного втручання, волатильність зазвичай лише зростає.

Висновок

Світовий ринок пального входить у фазу, де ключовим товаром стає не просто барель нафти, а надійне постачання бареля нафти. Саме тому для України нинішня хвиля подорожчання бензину і дизеля у світі є не лише ціновою новиною, а й попередженням: у період блокування проток, ударів по танкерах і НПЗ, перебудови потоків та готовності урядів вдаватися до екстрених заходів виграють ті ринки, які мають більше маршрутів, кращу гнучкість у постачанні та меншу залежність від одного вузького каналу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Світовий енергоринок, за оцінками учасників ефіру «Говорить Київ. Економіка», опинився під тиском через ризики для Ормузької протоки — ключового маршруту експорту нафти й зрідженого природного газу з країн Перської затоки. У розмові з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком йшлося про те, що через протоку в нормальних умовах проходить близько 20 млн барелів нафти на добу, або майже п’ята частина світового споживання. Для України головний наслідок, за логікою співрозмовників, полягає не лише у подорожчанні імпортного ресурсу, а й у внутрішніх ризиках ринку — маржі мереж, слабкій конкуренції та затримці між зовнішнім шоком і фактичним надходженням дорогого пального на АЗС.

Що показала розмова про глобальну нафтову кризу і український ринок пального

Чому Ормузька протока має настільки велике значення

• Ормузька протока — це вузький вихід із Перської затоки, через який проходять основні морські потоки нафти й частина торгівлі зрідженим природним газом.
• За словами Володимира Омельченка, її ширина становить приблизно 20–25 кілометрів, а в нормальних умовах через неї проходить близько 60 танкерів на добу.
• Експерт наголошує, що через цей маршрут рухається близько 20% світової нафти. Якщо світ споживає 103–104 млн барелів на добу, то втрата до 18–20 млн барелів є критичною для глобальної економіки.
• Окремо підкреслюється значення постачання зрідженого природного газу, насамперед із Катару, одного з найбільших виробників цього ресурсу у світі.

«Через протоку проходить близько 20 мільйонів барелів на добу… це для економіки критично, світової економіки», — Володимир Омельченко.

Чи є альтернатива Ормузькій протоці

• Повноцінної заміни, за оцінкою співрозмовників, немає.
• Частковою альтернативою названо нафтопровід East-West Pipeline у Саудівській Аравії, який може транспортувати нафту до порту Янбу на Червоному морі.
• Озвучена потужність цього маршруту — до 7 млн барелів на добу, тобто він здатен перекрити лише частину потенційних втрат.
• Далі ресурс можна спрямовувати через Суецький канал, однак це лише часткове рішення і не для всіх країн затоки.
• Ідею будівництва окремого каналу в обхід Ормузької протоки учасники розмови вважають економічно сумнівною: попередні оцінки сягали до 100 млрд доларів, а реалізація була б складною через гірську місцевість і тривалі строки.

Чому інші виробники не здатні швидко замістити дефіцит

• На думку експерта, США не можуть швидко замістити навіть пів мільйона барелів на добу, не кажучи вже про втрату в десятки мільйонів барелів.
• Саудівська Аравія названа єдиною країною, яка теоретично могла б оперативно додати 3–4 млн барелів на добу, але й вона залежить від логістики регіону.
• Венесуела, попри великі запаси, не може швидко наростити видобуток через санкції, технологічні обмеження, специфіку надважкої нафти й потребу в дорогих інвестиціях.
• Гаяна, Бразилія, країни Африки та інші виробники, за оцінкою співрозмовника, також не здатні за кілька місяців радикально змінити баланс ринку.
• Норвегія, як прозвучало в ефірі, працює майже на межі своїх можливостей і може додати лише близько 200–300 тис. барелів на добу.
• Щодо росії, в інтерв’ю прозвучала оцінка, що її видобуток перебуває біля межі — приблизно 9,5–10 млн барелів на добу, а більшість родовищ є виснаженими.

Як війна і спекуляції штовхають нафту вгору

• Учасники розмови пояснюють, що на біржах лише близько 5% операцій стосуються фізичної нафти, тоді як близько 95% — це деривативи, тобто фінансові інструменти, прив’язані до очікуваної ціни ресурсу.
• Це означає, що на ринку працює не лише фізичний дефіцит, а й спекулятивний чинник: трейдери реагують на новини, посилюючи рух котирувань угору.
• У розмові прозвучала орієнтирна ціна 105 доларів за барель з припущенням, що за ескалації вона може піднятися вище. Водночас сам експерт наголосив, що точне прогнозування нафтових цін є вкрай невдячною справою.
• Додатково зазначено, що в часи кризи інвестори традиційно переходять у долар як у більш стабільний актив, а зростання нафтових цін підтримує попит на американську валюту.

Що це означає для України вже зараз

• За словами учасників ефіру, після початку загострення українські АЗС вже наступного робочого дня підняли ціни на 3–4 грн за літр.
• Володимир Омельченко поставив під сумнів настільки швидку реакцію саме з боку фізичного імпорту, оскільки новий дорогий ресурс за один день не може бути законтрактований, доставлений з Європи і розвезений по всій країні.
• Звідси робиться висновок, що на українському ринку одночасно діють два чинники:
  • зовнішній — дорожчає нафта й нафтопродукти на світовому ринку;
  • внутрішній — мережі АЗС і трейдери закладають у роздрібну ціну майбутні ризики та додаткову маржу.
• Експерт вказує, що лаг між геополітичною подією і появою на українських АЗС партій, законтрактованих уже за новими цінами, становить приблизно 21–27 діб.

«Ціни злітають вверх, а падають як черепаха», — так Володимир Омельченко описав реакцію паливного ринку на кризу.

Чому в Україні підозрюють антиконкурентну поведінку

• У розмові прямо згадується розслідування Антимонопольного комітету щодо імпортерів і мереж автозаправних станцій.
• Експерт називає український ринок недосконалим і говорить про ознаки олігополії — ситуації, коли кілька великих гравців фактично визначають правила для всіх інших.
• Як аргумент наводиться висока кореляція зміни цін між основними мережами — на рівні 0,9 і більше, тобто майже синхронне підвищення й зниження.
• Це подається як ознака можливої антиконкурентної поведінки, коли ринок реагує не лише на об’єктивну собівартість, а й на узгоджені або дуже схожі комерційні практики.

Звідки Україна бере пальне і чому залежність від імпорту лишається критичною

• У розмові названо основних партнерів України з постачання нафтопродуктів: Греція, Румунія, Литва, Польща, а також, імовірно, Болгарія і частково Угорщина.
• Проблема полягає в тому, що Україна значною мірою втратила власні потужності з переробки, оскільки рф зруйнувала нафтопереробні заводи та частину нафтобаз.
• Через це країна змушена покладатися на імпорт готового продукту, а це підвищує чутливість до світових шоків, логістичних ризиків і коливань цін у Європі.

Який вихід для України бачить експерт

• Володимир Омельченко вважає, що Україні потрібно не лише чекати завершення війни, а й уже зараз думати про відновлення та розвиток власної переробки.
• Окремий акцент зроблено на міні-НПЗ — невеликих нафтопереробних заводах, які можна швидше запускати або будувати, ніж великі комплекси.
• У розмові прозвучала думка, що на час війни допустимим могло б бути тимчасове пом’якшення екологічних стандартів пального — наприклад, перехід від Євро-5 до нижчих стандартів для військових і частини кризового споживання.
• Аргумент простий: це дозволило б зберігати додану вартість в Україні, не вивозити сировину на переробку за кордон, зменшити логістичні ризики й швидше забезпечувати внутрішній ринок.

Що прозвучало про український видобуток нафти

• За словами експерта, у 1991–2002 роках Україна видобувала близько 5 млн тонн нафти, а нині — близько 1,5 млн тонн.
• В інтерв’ю пролунала оцінка, що за наявності своєчасних інвестицій та нормальних умов Україна могла б покривати власною нафтою і переробкою до 40–50% внутрішніх потреб.
• Серед ключових регіонів видобутку названо Полтавську, Сумську, Чернігівську області та Дніпровсько-Донецьку западину.
• Щодо Львівщини, експерт зауважив, що це переважно старі, значною мірою виснажені родовища.

Що з цього випливає для України під час широкомасштабної війни

• Диверсифікація джерел постачання залишається критично важливою, оскільки залежність від кількох зовнішніх маршрутів робить Україну особливо вразливою до глобальних шоків.
• Логістична стійкість набуває не меншого значення, ніж сама ціна ресурсу: затримки, ризики атак, зруйновані бази й потреба у довгому плечі доставки збільшують кінцеву вартість пального.
• Захист критичної інфраструктури прямо пов’язаний з енергетичною безпекою, адже знищення НПЗ, резервуарів і баз зберігання штовхає країну в бік ще більшої імпортної залежності.
• Регуляторні рішення під час війни, за логікою інтерв’ю, мають бути гнучкішими: від стимулів для запуску міні-НПЗ до швидших рішень щодо розосередження потужностей.
• Ціноутворення на українському ринку залежить не лише від світових котирувань, а й від структури внутрішньої конкуренції, маржі мереж та швидкості реакції держави на можливі антиконкурентні практики.

Джерело: Terminal
За матеріалами: «Говорить Київ. Економіка»

Болгарія готує пакет заходів для стабілізації цін на пальне на тлі кризи в Ормузькій протоці

Уряд Болгарії формує пакет антикризових заходів для стримування зростання цін на нафтопродукти після блокади Ормузької протоки. Влада заявляє про наявність запасів пального щонайменше на 90 днів та посилює моніторинг ринку. Попри це, різке подорожчання нафти на світових біржах уже впливає на роздрібні ціни бензину та дизелю, що змушує державу готувати інструменти стабілізації ринку і захисту споживачів.

Болгарський уряд активізував антикризове управління ринком нафтопродуктів після різкого загострення ситуації в глобальній торгівлі нафтою через блокаду Ормузької протоки.

• За дорученням премєрміністра Андрея Гюрова створено міжвідомчу комісію, до якої входять міністри фінансів, економіки та промисловості, енергетики, оборони, внутрішніх справ, а також представники антимонопольного органу, митниці, податкової служби і нафтопереробної галузі.
• Основне завдання комісії моніторинг запасів нафти та нафтопродуктів, контроль постачання і аналіз цін, а також підготовка пакета заходів для стабілізації ринку.

Поточна ситуація характеризується поєднанням зовнішніх цінових шоків і ризиків для логістики постачання.

• Блокада Ормузької протоки спричинила масові затримки морських перевезень.
• За оцінкою менеджменту нафтопереробної галузі, у протоці заблоковано понад 800 суден.
• Серед них приблизно 300 танкерів із нафтою та ще 300 суден із нафтопродуктами.
• Це створює ризик ситуації, коли навіть за наявності нафти за прийнятною ціною може бракувати транспортних можливостей для її доставки.

Уряд намагається знизити вплив цих факторів на внутрішній ринок через систему резервів і постійний контроль постачання.

• Запаси пального в країні гарантовані щонайменше на 90 днів.
• Фактичний рівень забезпечення наразі становить 85 днів із нормативних 90.
• У Болгарії діє 106 зареєстрованих податкових складів для пального.
• Їхня місткість дозволяє зберігати обсяги, що суттєво перевищують місячні потреби ринку.

Система резервів має стабілізаційну функцію для ринку нафтопродуктів.

• Державне агентство стратегічних резервів зобовязане підтримувати мінімум 90 днів запасів.
• 30 днів запасів фінансуються з державного бюджету.
• 60 днів формуються зобовязаними компаніями, частково на території країн ЄС.

Фінансові та регуляторні органи паралельно посилюють контроль ринку для стримування цінових коливань.

• Митна служба і податкова адміністрація проводять щоденні перевірки запасів і постачання.
• Щотижня готуються аналітичні звіти щодо ситуації на ринку.
• У разі різкого зростання цін можуть бути запропоновані компенсаційні заходи для бізнесу та домогосподарств.

Влада підкреслює необхідність стриманої реакції регуляторів для недопущення паніки на ринку.

Я підтримую дії держави та її регуляторних органів, які в таких ситуаціях повинні діяти спокійно і відповідально, щоб не викликати паніку на ринках. Митна служба буде гарантом стабільності паливного ринку, передбачуваності для бізнесу і захисту споживачів через збалансовану політику та аналіз. — Георгі Димов

Цінова динаміка на внутрішньому ринку вже демонструє вплив глобального подорожчання нафти.

• За оцінкою Міністерства фінансів, зростання світових цін на нафту на 10 відсотків може підвищити середню ціну бензину А95 з 1,29 євро до 1,36 євро за літр протягом поточного місяця.
• Ціна дизельного пального може зрости з 1,34 євро до 1,41 євро за літр.
• У наступному місяці вона потенційно може досягти 1,45 євро за літр.

Фактична ринкова статистика підтверджує тенденцію до подорожчання.

• Середня ціна бензину А95 у Болгарії зросла з 1,25 євро 27 лютого до 1,34 євро 10 березня.
• Ціна дизелю за той самий період піднялася з 1,29 євро до 1,45 євро за літр.

Додатковим викликом для ринку є технологічна специфіка нафтопереробки.

• НПЗ Lukoil Neftochim Bourgas був спроєктований для переробки російської нафти Urals.
• Після санкцій проти росії підприємство змушене змішувати приблизно шість різних сортів нафти.
• Це дозволяє отримувати паливо необхідної якості, але прискорює зношування технологічної системи і скорочує інтервали між ремонтами.

Попри ці труднощі, галузь і держава намагаються координувати дії для стабілізації ринку.

• Міністерство енергетики проводить консультації з Болгарською асоціацією нафти і газу.
• Головна мета отримання оперативної інформації про запаси, замовлення і механізми формування цін.
• Уряд очікує, що нафтопереробні компанії враховуватимуть інтереси споживачів під час формування комерційного прибутку.

Нафтова галузь зі свого боку заявляє про готовність до співпраці з державою.

• Компанії підтвердили прагнення тісної взаємодії з урядом для забезпечення стабільності та передбачуваності ринку.
• Також наголошено, що галузь не отримує спекулятивних прибутків у нинішній кризовій ситуації.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Sofia Globe

Ринок бензину у 2025 році завершився «несезонною» силою цін і маржі наприкінці року, але драйвери виявилися нестандартними: ключову роль зіграли збої та цінова політика нігерійського меганпз Dangote, санкційні ризики й перебої нафтопереробки, а також зростання електрифікації транспорту. У 2026 році аналітики Argus очікують збільшення пропозиції з боку нових/модернізованих потужностей і подальшого переформатування традиційних маршрутів постачання — із ризиком додаткової «раціоналізації» (закриття) частини старих європейських НПЗ.

Глобальний бензиновий ринок: підсумки 2025 і головні драйвери 2026

1) 2025-й: чому бензин “посилився” наприкінці року

• Нігерія стала центром волатильності для Атлантичного басейну через роботу меганпз Dangote (паспортна потужність 650 тис. бар./добу).
• У першому півріччі 2025 року:
  • прибутковість переробки бензину (non-oxy crack — маржа бензину відносно Brent) була нижчою, ніж роком раніше;
  • запаси бензину в хабі ARA (Амстердам–Роттердам–Антверпен) були вищими р/р;
  • імпорт бензину до Нігерії знижувався, бо Dangote нарощував випуск.
• У серпні–вересні з’явилися повідомлення про ремонт на RFCC (установки каталітичного крекінгу, які дають високий вихід бензину) — це стало одним із тригерів зміни тренду.
• Восени імпорт Нігерії почав зростати, а у жовтні–листопаді попит «підстрибнув» через побоювання імпортерів щодо можливого запровадження 15% мита на імпорт бензину та дизелю.
• На цьому тлі non-oxy crack досяг 26-місячного максимуму — $28,50/бар. проти front-month ICE Brent (середина листопада).
• У грудні маржа різко ослабла: Dangote суттєво знизив ціни на бензин, зробивши європейські барелі неконкурентними.

2) Азія у 2025-му: як санкційні ризики і збої “перекинули” напруженість між регіонами

• Перший квартал 2025 року в Азії характеризувався надлишком пропозиції та контанго, на тлі активних переробних прогонів у Кореї, Японії та на Близькому Сході.
• У другій половині року з’явився дефіцитний ухил:
  • «креки» бензину в Азії піднімалися до 2–3-річних максимумів;
  • ринок отримав премію за ризик через санкційні новини (згадувалися Rosneft і Lukoil) та перебої нафтопереробки, пов’язані з ушкодженнями інфраструктури;
  • важливою була й роль російської нафтової сировини для блендингу: значна частина російської нафтової фракції (нафта/нафта-розчинник, “naphtha”) іде на схід та використовується для домішок у бензин.
• Індонезія (найбільший покупець бензину в регіоні) стала «дикою картою»:
  • у травні лунали заяви про намір зупинити імпорт із Сингапуру і перейти на прямі закупівлі у виробників Близького Сходу та США;
  • на тлі невизначеності окремі приватні імпортери мали проблеми з квотами, що спричиняло дефіцити на АЗС у Джакарті;
  • наприкінці року відбувся сплеск спотових закупівель державної Pertamina — невдало за часом, бо паралельно частина вторинних установок у регіоні простоювала (зокрема в Тайвані).

3) Попит: електромобілі, ефективність авто і “етанольні” правила

• Китай — головний рушій структурного падіння попиту на бензин через електрифікацію:
  • у 2025 році понад 30% продажів авто в Китаї припало на електромобілі;
  • ще близько 20% — на plug-in гібриди;
  • в окремі місяці понад 50% продажів становили new energy vehicles (NEV) замість авто на бензині.
• Один із факторів — низька вартість електроенергії, через що навіть plug-in гібриди часто експлуатують переважно як EV, додатково тиснучи на бензиновий попит.
• Поза Китаєм електрифікація зростає повільніше; в Азійсько-Тихоокеанському регіоні попит на бензин поки що підтримує Індія завдяки економічному зростанню та розширенню автопарку.
• Етанольні мандати:
  • в Індонезії обговорювали можливий мандат E10, який потенційно зменшив би залежність від імпорту та змінив би торговельні потоки, але остаточних рішень не оголошували;
  • в Індії націлюються на E20, що може вивільняти додаткові обсяги бензину для експорту (за логікою балансу “більше домішок — менше чистого бензину потрібно всередині”).
• США: у 2025 році фіксували річне падіння попиту на бензин; серед драйверів — підвищення паливної ефективності авто. Також у вересні згадувалося скасування податкової субсидії для купівлі EV, після чого проникнення EV у продажах у IV кварталі знизилося приблизно до 10%.

4) Пропозиція та “меганпз”: Dangote, Dos Bocas і нові потужності в Азії

• Dangote змінює правила гри для Європи:
  • до запуску/розгортання Dangote Західна Африка забирала приблизно кожен п’ятий барель європейського бензину на експорт;
  • у 2025 році Нігерія імпортувала з Європи лише 130 тис. бар./добу проти піку 340 тис. бар./добу у 2022 році;
  • падіння імпорту посилилося після згортання держсубсидії на бензин у 2023 році.
• Вражаючий сигнал ринку: Dangote (країна-імпортер бензину історично) у 2025 році знаходив можливості експортувати бензин навіть до США — як приклад глобальної “розбалансованості” маршрутів і арбітражів.
• Європейські НПЗ під тиском: джерела вказують, що підприємства з високою залежністю від експорту до Західної Африки можуть втрачати маржинальність, якщо не переорієнтуються на інші ринки.
• Приклад адаптації: Phillips 66 планує проєкт підвищення якості бензину на Humber, щоб виробляти більш “конкурентний” продукт із Q2 2027.
• Мексика: меганпз Dos Bocas (Olmeca) почав давати стабільніші обсяги виробництва бензину, що може далі знижувати імпортну потребу країни.
• Китай: експортні квоти на світлі нафтопродукти, за оцінкою, навряд чи суттєво зростатимуть; як “рамка” згадувався рівень близько 41 млн бар./рік (сукупно для дизелю, бензину й авіапального).
• Індонезія: ключова подія 2026 року — введення в дію RFCC на Balikpapan потужністю 90 тис. бар./добу, яка потенційно може витіснити близько 45 тис. бар./добу імпорту. Водночас наголошувалося, що RFCC — складна для запуску установка і вихід на стабільні режими може зайняти час.
• Близький Схід/Південна Азія: очікується збільшення доступності продуктів через розширення потужностей (зокрема згадувалися Ірак, Іран, а також нові/розширені об’єкти в Індії).

5) Торговельні потоки: як “ламаються” старі маршрути

• Європа → Західна Африка: маршрут слабшає через самозабезпечення Нігерії (Dangote).
• Європа → США (Атлантичне узбережжя): потік слабшає не лише через майбутній ефект Мексики, а й через внутрішню логістику США:
  • перетоки з US Gulf Coast на US Atlantic Coast дедалі частіше йдуть через Colonial Pipeline (дешевше за морські перевезення в умовах обмежень Jones Act);
  • зріс непрямий маршрут US Gulf Coast → Багами (танк-ферми) з подальшим відправленням на східне узбережжя США: з 20–30 тис. бар./добу раніше до 60–70 тис. бар./добу у 2025 році.
• Азія стає “короткою ланкою” для покриття дефіцитів у специфічних сегментах, зокрема через складні вимоги до якості (згадувалася специфіка CARBOB для US West Coast) та фрахтову економіку (включно з витратами на Панамський канал).

6) На що дивляться у 2026 році: ризики та тригери волатильності

• Стабільність роботи меганпз:
  • Dangote: чи вдасться уникати повторення ремонтів/збоїв, що розгойдували ціни в 2025-му;
  • Dos Bocas: чи зможе й надалі підвищувати завантаження;
  • Balikpapan: коли RFCC вийде на стійкий високий рівень і реально зменшить імпорт Індонезії.
• Погодні ризики: можливі екстремальні хвилі спеки, які здатні знижувати переробні прогони (особливо в Південній Європі) у період пікового літнього попиту.
• Короткострокові імпульси попиту: у найближчі місяці згадувалося очікуване підсилення споживання в АТР через Місячний Новий рік і Рамадан.
• Довгостроково: EV-тренди та політика щодо етанольних домішок залишаються ключовими структурними факторами.

«Ринок бензину зрештою виявився визначеним нігерійськими фундаментальними чинниками… non-oxy crack піднявся до 26-місячного максимуму $28,50/бар. у середині листопада, але перед піком попиту в грудні маржа зійшла нанівець після зниження цін Dangote». — Джордж Меєр-Боннетт, заступник редактора Argus (переклад з англійської)

«У 2025 році електромобілі становили понад 30% продажів у Китаї, а plug-in гібриди — близько 20%… У деякі місяці понад 50% продажів припадало на “new energy vehicles”, що структурно тисне на попит на бензин». — Емма Пайк, аналітикиня Argus (переклад з англійської)

Джерело: Terminal
Першоджерело: Argus Media — Gasoline Markets Outlook 2026: Supply, Price & Cracks (Driving Discussions, 20 February 2026)

Photographer: PIUS UTOMI EKPEI/AFP

Сербська нафтова компанія NIS, яка перебуває під контролем російських акціонерів, заявила про наявність достатніх обсягів сирої нафти для безперервної роботи єдиного в країні нафтопереробного заводу до кінця лютого 2026 року. Це стало можливим після відновлення імпорту завдяки тимчасовому пом’якшенню санкцій США.

Стабілізація роботи Панчевського НПЗ

Компанія NIS повідомила, що забезпечила достатні обсяги сирої нафти для підтримання виробничого процесу на Панчевському нафтопереробному заводі, який є єдиним НПЗ у Сербії.

• Відновлено операційну діяльність НПЗ у місті Панчево
• Перші партії дизельного пального очікуються на ринку 27 січня
• Планується безперервна робота заводу протягом усього лютого

У компанії уточнили, що виробничі плани базуються як на імпортованій сирій нафті, так і на нафті, видобутій на внутрішніх родовищах Сербії.

«З огляду на обсяги імпортованої сирої нафти, а також нафту з вітчизняних родовищ, роботу нафтопереробного заводу заплановано на весь лютий», — повідомила компанія NIS.

Санкційний контекст і роль США

У жовтні США через Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів (OFAC) запровадили санкції проти NIS у межах ширших обмежень, спрямованих на енергетичний сектор росії через війну проти України.

• OFAC надав тимчасове звільнення від санкцій до 23 січня
• Це дозволило імпорт сирої нафти через хорватський нафтопровід JANAF
• Після цього NIS змогла відновити виробничу діяльність

Водночас компанія зазначає, що подальша робота залежатиме від рішень щодо забезпечення операційної діяльності після завершення дії санкційного дозволу.

Структура власності та можливий продаж

NIS перебуває під контролем російських компаній:

• 44,9% — Gazprom Neft
• 11,3% — Gazprom
• 29,9% — уряд Сербії

Компанія має час до кінця березня, щоб узгодити вихід російських акціонерів зі складу власників. Наразі тривають переговори щодо продажу частки угорській компанії MOL.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що очікує погодження початкової угоди з боку OFAC у найближчі дні.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.

Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани

Санкційний удар Вашингтона

• Дата оголошення: 9 жовтня 2025 року.
• Кількість підсанкційних: близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.
• Основна мета: перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.
• Ключовий фігурант: Shandong Jincheng Petrochemical Group — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.
• Також під санкціями: Rizhao Shihua Crude Oil Terminal у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери Kongm, Big Mag та Voy.

«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Розширення санкційного фронту

• Це вже четвертий раунд санкцій США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.
• Попередні раунди торкалися понад 115 компаній, осіб і суден, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.
• Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.

Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку

• США не продовжили санкційне послаблення для сербського НПЗ NIS, пов’язаного з «Газпром нефть».
• НПЗ забезпечує близько 80% пального Сербії.
• Через це постачання через хорватський трубопровід JANAF опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до 15 жовтня.
• Хорватський оператор JANAF попередив про можливі втрати близько €18 млн доходів.
• Президент Сербії зазначив, що резерви пального вистачать лише до листопада.

Вплив на конкуренцію та ринок нафти

• Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.
• Китайські «чайники» можуть тимчасово зберігати закупівлі, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.
• Рішення США щодо Балкан створює дефіцит пального у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.
• Сумарний ефект двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.

Геополітичний сигнал

• Санкції збігаються в часі з крихким перемир’ям у Газі і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.
• Вашингтон демонструє, що санкційна політика не послабиться навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.
• Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.

Висновки

• Дії США спрямовані на економічну ізоляцію Ірану через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.
• Паралельно — послаблення енергетичних важелів москви у регіонах, які залежать від її постачань.
• Для Китаю це означає підвищення вартості ризику у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.
• Для Європи — тимчасовий дефіцит нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.
• Для глобального ринку — зростання волатильності та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

росія планує наростити імпорт бензину з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї після різкого скорочення внутрішнього виробництва. Дефіцит пального в окремих регіонах країни пов’язаний із масованими ударами українських дронів по нафтопереробних заводах, що вивели з ладу до 40% потужностей. уряд рф скасував 5% мито на імпорт з азійських країн та запровадив заборону на експорт бензину й дизеля. Такі дії суттєво вплинуть на конкуренцію та баланс сил на регіональних ринках нафти.

Викликі та рішення для ринку пального

Причини кризи

• Удари дронів по нафтопереробних заводах рф пошкодили щонайменше 10 підприємств.
• До 40% внутрішніх потужностей з переробки нафти було виведено з експлуатації.
• Внаслідок цього виник дефіцит бензину й дизеля у кількох регіонах.

Заходи уряду рф

• Імпорт пального з Білорусі, Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї.
• Скасування 5% мита на імпорт з азійських країн для спрощення постачання.
• Продовження заборони на експорт бензину та заборона експорту дизеля для трейдерів.
• Розгляд відновлення використання моноетиланіліну (MMA) як присадки, попри її токсичність та заборону в більшості країн.

Коментарі влади

“Наразі в росії спостерігається незначний дефіцит нафтопродуктів, який влада намагається покривати резервами, як це завжди робилося” — заступник прем’єр-міністра олександр новак.

Наслідки для ринків

• Азійські постачальники отримають додатковий доступ до російського ринку, що може стимулювати конкуренцію між Китаєм, Південною Кореєю та Сінгапуром.
• Європейський ринок може зазнати змін у балансі попиту, оскільки росія спрямовує ресурси на внутрішні потреби.
• Відновлення токсичних присадок може знизити якість екологічних стандартів і стати тимчасовим заходом у кризових умовах.

Дії рф відображають загострення ситуації на енергетичному ринку та демонструють залежність від зовнішніх джерел постачання, що в середньостроковій перспективі може послабити її позиції як експортера.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Провідні країни та компанії ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на енергетичну безпеку, ціноутворення та баланс сил у світі. Від придбань активів і санкцій до масштабних газопроводів і нових нафтопереробних заводів — усі ці кроки формують нову архітектуру глобального нафтового та газового ринку.

Ключові енергетичні рішення

Латиноамериканський фактор

• Ecopetrol планує купівлю активів Canacol у Колумбії, що становлять близько 20% газопостачання країни. Це може посилити синергію виробництва у басейні Магдалени та зміцнити внутрішню енергетичну безпеку.
• Бразилія подала заявку на вступ до Міжнародного енергетичного агентства, після досягнення рекордного видобутку нафти — 3,76 млн барелів на добу у червні 2025 року. Це означає амбіцію країни відігравати провідну роль у глобальній енергетиці.
• Ангола запустила процес введення в експлуатацію НПЗ у Кабінді (30 тис. бар./день). До 2027 року країна планує вдвічі скоротити імпорт дизелю та авіаційного пального.

Африка та безпека постачань

• У Мозамбіку $25-мільярдний LNG-проєкт TotalEnergies може відновитися завдяки розміщенню військ Руанди у провінції Кабо-Дельгадо.
• Нігерія підписала угоду про розподіл продукції з TotalEnergies щодо офшорних блоків площею близько 775 квадратних миль.
• Судан зупинив видобуток у басейні Хегліг після атак дронів, що скоротило видобуток на 30 тис. барелів на добу. Це посилює ризики на ринку, де навіть невеликі скорочення можуть вплинути на баланс попиту та пропозиції.
• Кенія готується виставити на аукціон 10 блоків, щоб освоїти поклади нафти обсягом близько 1 млрд барелів.

ОПЕК+ та динаміка цін

• Ринок очікує збереження чинних квот на видобуток. Це має обмежити волатильність цін. Станом на 2 вересня 2025 року ICE Brent утримувався трохи вище $68/барель.

Геополітичні зрушення

• США запровадили санкції проти іракського нафтового магната Валідa ас-Самарра’і за перевезення іранської нафти. Це ускладнює схеми обходу санкцій Іраном.
• росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» для постачання 50 млрд куб. м газу щорічно. Проте ціна на газ досі не погоджена, що може гальмувати проєкт.
• Саудівська Аравія та Ірак припинили постачання нафти до індійської Nayara Energy (співвласник — російська «роснефть»), посилаючись на проблеми з платежами в умовах санкцій ЄС.

Європейський контекст

• ЄС пропонує відкласти на 10 років запровадження податків на викиди CO₂ у авіації та судноплавстві (до 2035 року). Це демонструє сильний спротив урядів щодо кліматичних податків.
• Франція: LNG-термінали можуть зупинитися через страйки профспілки CGT. Протести заплановані на 2, 10 та 18 вересня.
• Іспанія зафіксувала понад 500 годин із негативними цінами на електроенергію у січні–серпні 2025 року (удвічі більше, ніж торік) через стрімке зростання сонячної генерації, яка вже перевищила 20 ГВт.
• Норвегія: Equinor інвестує близько $1 млрд в Orsted для підтримки прав випуску акцій на $9,4 млрд, що показує важливість диверсифікації енергетики Європи.

Азійський вектор

• Китай: ціни на залізну руду зросли до ¥772/т ($108) через очікування зняття екологічних обмежень після військового параду.
• Індія: промислове виробництво показало найвищі темпи за 17 років. Енергогенерація зросла на 4% р/р завдяки вугіллю та «сонячному буму».

Висновки

• Рішення ОПЕК+ залишити квоти незмінними стримує цінові коливання, але робить ринок вразливим до локальних потрясінь.
• Зростання ролі країн Латинської Америки (Бразилія, Колумбія, Ангола) свідчить про диверсифікацію центрів впливу у світовій енергетиці.
• Африканські ризики (Судан, Мозамбік, Нігерія) демонструють крихкість постачання, що може викликати регіональні дефіцити.
• росія та Китай поглиблюють енергетичне партнерство, але відсутність домовленості про ціни затримує масштабні проєкти.
• Європа балансує між кліматичними зобов’язаннями та соціально-економічним спротивом, що відтягує введення нових «зелених» податків.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

У четвертому кварталі 2025 року Близький Схід очікує значне скорочення виробництва бензину через масштабні ремонтні кампанії на НПЗ Саудівської Аравії, Кувейту та зниження експортних обсягів Індії. Це посилює залежність регіону від імпорту, вже рекордного у липні–серпні, і стимулює зростання цінових премій на міжнародних ринках.

Ремонтні зупинки та імпорт як ключові фактори дефіциту

Зупинки нафтопереробних заводів

• Саудівська Аравія:
  • Satorp у Джубайлі (460 тис. бар./добу) – повна зупинка на 60 днів (листопад–грудень).
  • Ремонт НПЗ у Ер-Ріяді запланований на IV квартал (деталі не підтверджені).
  • Jizan (400 тис. бар./добу): установка риформінгу відключена з липня, запуск очікується цього місяця.
    

    «Близько чотирьох–п’яти партій бензину з Jizan направлено до Азійсько-Тихоокеанського регіону через обмеження специфікацій», — повідомили трейдери.

  • Yasref у Янбу (400 тис. бар./добу, спільне підприємство з Sinopec) працює зі зниженими потужностями риформінгу.
• Кувейт: Mina Abdullah (490 тис. бар./добу) — зупинка кількох установок на 30 днів з 1 жовтня.
• Індія: завершення сезону мусонів підвищує внутрішній попит, скорочуючи експортні обсяги.

Фінансові індикатори

• Argus MEBOB crack spread: $11,84/бар. (27 серпня) проти $11,72/бар. (26 серпня).
• Премії на партії бензину:
  • липень – $5,91/бар.
  • червень – $5,71/бар.
  • травень – $4,17/бар.
  • квітень – $3,50/бар.
• Пакистанська PSO у липні–вересні отримувала пропозиції з преміями $7–12/бар. (раніше – $5–6/бар.).

Санкції та логістика

• Санкції ЄС проти Nayara Energy (Індія) порушили регулярні постачання Aramco — щонайменше один вантаж щомісяця.
• Nayara скоротила переробку на НПЗ Vadinar (400 тис. бар./добу) і перенаправила експорт на Оман (Сохар).

Імпорт як головний компенсатор

• З Європи до Саудівської Аравії у липні: 291 тис. т (≈78 тис. бар./добу) — максимум із грудня 2024 року.
• Загальний імпорт у регіоні в липні: 1,03 млн т (+35% до червня), найвищий показник із січня 2025.
• Саудівська Аравія: 478 тис. т у липні проти 144 тис. т у червні.
• ОАЕ: 864 тис. т у серпні проти 648 тис. т у липні.

Альтернативні джерела

• Нігерія: НПЗ Dangote (650 тис. бар./добу) має виробничі проблеми до початку вересня.
  У червні–липні він відправив два великі вантажі у регіон.
• Подальші постачання можливі після відновлення роботи установки RFCC.

Висновки

• Дефіцит у IV кварталі є неминучим через сукупність ремонтних зупинок у Саудівській Аравії та Кувейті й скорочення експорту з Індії.
• Зростання премій і крек-спредів прямо підтверджує дефіцитні тенденції на ринку.
• Санкції ЄС посилили логістичний тиск, обмеживши постачання з Індії.
• Європа та Азія стають ключовими компенсаторами нестачі: імпорт досяг рекордних рівнів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus

У четвертому кварталі 2025 року ринок бензину в регіоні Близького Сходу очікує серйозне скорочення постачання через масштабні зупинки нафтопереробних заводів, що змушує основних гравців нарощувати імпорт. Ситуація поглиблюється через зростання попиту в Азії, перебої з індійськими постачаннями та санкції ЄС.

Вплив ремонтів НПЗ на ринок бензину

Масові ремонти нафтопереробних заводів

• Саудівська Аравія: зупинено два НПЗ; у листопаді-грудні планується 60-денний ремонт 460 тис. б/д НПЗ Satorp у Джубайлі; заплановане обслуговування Ер-Ріядського НПЗ.
• Додатково: на 400 тис. б/д НПЗ у Джизані з липня простоював риформінг, планується запуск цього місяця. Звідси вирушає 4–5 партій бензину на Азійсько-Тихоокеанський ринок.
• Янбу: спільний з Sinopec НПЗ Yasref (400 тис. б/д) працює на знижених обертах.
• Кувейт: KNPC планує зупинити кілька установок на НПЗ Міна Абдалла (490 тис. б/д) з 1 жовтня на 30 днів.
• Індія: після завершення сезону мусонів очікується зростання внутрішнього попиту, що обмежить експортні обсяги.

Зростання цінових показників

• MEBOB crack spread: піднявся з $11,72/барель (26 серпня) до $11,84/барель (27 серпня).
• Премії: пропозиції для PSO (Пакистан) зросли до $7–12/барель проти $5–6/барель на початку року.
• Середні премії: $5,91/барель (липень), $5,71/барель (червень), $4,17/барель (травень), $3,50/барель (квітень).

Санкційний фактор

• Санкції ЄС проти індійської Nayara Energy тимчасово зупинили щомісячні постачання для Aramco.
• Компанія відновила експорт, але партії відправляються до Оману (Сохар), а на 400 тис. б/д НПЗ у Вадінарі скорочено виробництво.

Альтернативні джерела постачання

• Європа: імпорт бензину з північно-західної Європи до Саудівської Аравії у липні зріс до 291 тис. т (78 тис. б/д) — максимум з грудня 2024 року.
• Загальний імпорт регіону: 1,03 млн т у липні, що на 35% більше, ніж у червні (найвищий рівень з січня 2025 року).
• Саудівська Аравія: імпортувала 478 тис. т бензину у липні проти 144 тис. т у червні.
• ОАЕ: у серпні отримали 864 тис. т, перевищивши липневий показник у 648 тис. т.

Африканський чинник

• У Нігерії на 650 тис. б/д НПЗ Dangote зберігаються технічні проблеми до початку вересня.
• У червні-липні завод постачав два великі танкери (LR) до Близького Сходу.
• Потенційне відновлення експорту залежить від вирішення проблем з RFCC.

Висновки

• Попит випереджає пропозицію: обмеження роботи НПЗ у Саудівській Аравії, Кувейті та Індії формують дефіцит на регіональному ринку.
• Зростання цін: підвищення crack spread і премій свідчить про зростаючий дефіцит та очікування учасників ринку.
• Санкції та перебої: санкції ЄС проти Nayara Energy та проблеми з НПЗ Dangote посилюють глобальну конкуренцію за ресурси.
• Регіональний тренд: збільшення імпорту з Європи та Азії компенсує внутрішні втрати, але формує залежність від зовнішніх постачань.

Джерело: Terminal
За матеріалами: argusmedia.com