<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; refinery</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/refinery/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Exxon Mobil зупинила НПЗ Joliet потужністю 264 тис. барелів на добу після відключення електрики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/exxon-mobil-zupinila-npz-joliet-potuzhnistyu-264-tis-bareliv-na-dobu-pislya-vidklyuchennya-elektriki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/exxon-mobil-zupinila-npz-joliet-potuzhnistyu-264-tis-bareliv-na-dobu-pislya-vidklyuchennya-elektriki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Sep 2026 08:08:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Exxon Mobil]]></category>
		<category><![CDATA[Joliet]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизпалива | United States]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155306</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31264-НПЗ_без_света.jpg" alt="Exxon Mobil зупинила НПЗ Joliet потужністю 264 тис. барелів на добу після відключення електрики"/><br />НПЗ Exxon Mobil у Joliet в Іллінойсі повністю зупинився після перебою електропостачання. Потужність підприємства становить 264 тис. барелів на добу, а його випуск бензину та дизпалива може досягати близько 11 млн галонів на день. IIR Energy очікує повернення заводу до нормальної роботи до кінця тижня, але тривала зупинка створила б додатковий ризик для вже дефіцитного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31264-НПЗ_без_света.jpg" alt="Exxon Mobil зупинила НПЗ Joliet потужністю 264 тис. барелів на добу після відключення електрики"/><br /><p>НПЗ Exxon Mobil у Joliet в Іллінойсі повністю зупинився після перебою електропостачання. Потужність підприємства становить 264 тис. барелів на добу, а його випуск бензину та дизпалива може досягати близько 11 млн галонів на день. IIR Energy очікує повернення заводу до нормальної роботи до кінця тижня, але тривала зупинка створила б додатковий ризик для вже дефіцитного світового ринку пального.</p>
<h3>Електроенергію відновили за кілька годин, але НПЗ залишився зупиненим</h3>
<p>Exxon Mobil 14 вересня повідомила про зупинку свого НПЗ Joliet після відключення електроенергії у неділю. Перебій почався приблизно о 15:30 за місцевим часом, електропостачання було відновлено близько 19:00, однак аварійна ситуація спричинила спрацювання факельної системи та повне зупинення підприємства. :contentReference[oaicite:22]{index=22}</p>
<p>Компанія оцінює стан обладнання та встановлює причину інциденту. За даними IIR Energy, установки стабілізують після загальнозаводської зупинки, а повернення до нормальної роботи очікується до кінця поточного тижня. Це прогноз аналітичної компанії, а не підтверджена дата відновлення Exxon Mobil. :contentReference[oaicite:23]{index=23}</p>
<h3>Завод є великим джерелом бензину та дизпалива для Середнього Заходу</h3>
<p>Потужність Joliet становить 264 тис. барелів на добу. За даними Exxon Mobil, підприємство здатне випускати приблизно 11 млн галонів бензину та дизельного пального на день і є важливим постачальником для Середнього Заходу США. :contentReference[oaicite:24]{index=24}</p>
<p>Зупинка відбулася у момент, коли резерв американського паливного ринку вже обмежений. Reuters зазначає, що війна з Іраном, удари по російських НПЗ та високий експорт скоротили доступні запаси, а середня ціна дизпалива у США минулого тижня вперше перевищила $6 за галон. Тому тривалий простій Joliet потенційно посилює дефіцит, хоча фактичний обсяг втраченого випуску Reuters поки не визначало. :contentReference[oaicite:25]{index=25}</p>
<p>Американський ринок має пряме значення для Атлантичного басейну як джерело додаткових середніх дистилятів. «Термінал» раніше повідомляв, що :contentReference[oaicite:26]{index=26}, а також що :contentReference[oaicite:27]{index=27}.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31264-НПЗ_без_света.jpg" alt="Exxon Mobil зупинила НПЗ Joliet потужністю 264 тис. барелів на добу після відключення електрики"/><br /><p>НПЗ Exxon Mobil у Joliet в Іллінойсі повністю зупинився після перебою електропостачання. Потужність підприємства становить 264 тис. барелів на добу, а його випуск бензину та дизпалива може досягати близько 11 млн галонів на день. IIR Energy очікує повернення заводу до нормальної роботи до кінця тижня, але тривала зупинка створила б додатковий ризик для вже дефіцитного світового ринку пального.</p>
<h3>Електроенергію відновили за кілька годин, але НПЗ залишився зупиненим</h3>
<p>Exxon Mobil 14 вересня повідомила про зупинку свого НПЗ Joliet після відключення електроенергії у неділю. Перебій почався приблизно о 15:30 за місцевим часом, електропостачання було відновлено близько 19:00, однак аварійна ситуація спричинила спрацювання факельної системи та повне зупинення підприємства. :contentReference[oaicite:22]{index=22}</p>
<p>Компанія оцінює стан обладнання та встановлює причину інциденту. За даними IIR Energy, установки стабілізують після загальнозаводської зупинки, а повернення до нормальної роботи очікується до кінця поточного тижня. Це прогноз аналітичної компанії, а не підтверджена дата відновлення Exxon Mobil. :contentReference[oaicite:23]{index=23}</p>
<h3>Завод є великим джерелом бензину та дизпалива для Середнього Заходу</h3>
<p>Потужність Joliet становить 264 тис. барелів на добу. За даними Exxon Mobil, підприємство здатне випускати приблизно 11 млн галонів бензину та дизельного пального на день і є важливим постачальником для Середнього Заходу США. :contentReference[oaicite:24]{index=24}</p>
<p>Зупинка відбулася у момент, коли резерв американського паливного ринку вже обмежений. Reuters зазначає, що війна з Іраном, удари по російських НПЗ та високий експорт скоротили доступні запаси, а середня ціна дизпалива у США минулого тижня вперше перевищила $6 за галон. Тому тривалий простій Joliet потенційно посилює дефіцит, хоча фактичний обсяг втраченого випуску Reuters поки не визначало. :contentReference[oaicite:25]{index=25}</p>
<p>Американський ринок має пряме значення для Атлантичного басейну як джерело додаткових середніх дистилятів. «Термінал» раніше повідомляв, що :contentReference[oaicite:26]{index=26}, а також що :contentReference[oaicite:27]{index=27}.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/exxon-mobil-zupinila-npz-joliet-potuzhnistyu-264-tis-bareliv-na-dobu-pislya-vidklyuchennya-elektriki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>На паливному терміналі НПЗ Zawiya сталася пожежа, завод продовжив роботу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/na-palivnomu-terminali-npz-zawiya-stalasya-pozhezha-zavod-prodovzhiv-robotu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/na-palivnomu-terminali-npz-zawiya-stalasya-pozhezha-zavod-prodovzhiv-robotu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 Aug 2026 09:45:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel storage]]></category>
		<category><![CDATA[fuel supply]]></category>
		<category><![CDATA[Libya fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Zawiya refinery]]></category>
		<category><![CDATA[зберігання дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ Zawiya]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок Лівії]]></category>
		<category><![CDATA[постачання пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154840</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30933-Пожежа.jpg" alt="На паливному терміналі НПЗ Zawiya сталася пожежа, завод продовжив роботу"/><br />На території лівійського НПЗ Zawiya 10 серпня сталася пожежа в резервуарному парку. Brega Petroleum Marketing Company повідомила про займання резервуара на складі дизельного пального, тоді як National Oil Corporation окремо заявила, що у пошкодженому резервуарі перебувало близько 4,5 млн літрів бензину. НПЗ продовжив роботу. Пожежа не призвела до зупинки найбільшого діючого НПЗ Лівії, але компанії [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30933-Пожежа.jpg" alt="На паливному терміналі НПЗ Zawiya сталася пожежа, завод продовжив роботу"/><br /><p>На території лівійського НПЗ Zawiya 10 серпня сталася пожежа в резервуарному парку. Brega Petroleum Marketing Company повідомила про займання резервуара на складі дизельного пального, тоді як National Oil Corporation окремо заявила, що у пошкодженому резервуарі перебувало близько 4,5 млн літрів бензину. НПЗ продовжив роботу.</p>
<h3>Пожежа не призвела до зупинки найбільшого діючого НПЗ Лівії, але компанії оцінюють пошкодження паливного резервуара</h3>
<p>Reuters оприлюднило повідомлення 10 серпня 2026 року. Державна Brega Petroleum Marketing Company, яка відповідає за постачання пального, заявила про пожежу на резервуарному об’єкті НПЗ Zawiya. Причини інциденту на момент публікації залишалися невстановленими.</p>
<p>Reuters наводить різні визначення продукту в повідомленнях двох державних структур. Brega назвала об’єкт резервуаром на складі дизельного пального. National Oil Corporation повідомила, що безпосередньо пошкоджений резервуар містив орієнтовно 4,5 млн літрів бензину.</p>
<p>Пожежні підрозділи працювали над локалізацією займання, а Brega оцінювала масштаби пошкоджень. NOC оголосила надзвичайний режим у районі об’єкта та закликала компетентні органи провести розслідування.</p>
<p>Двоє інженерів НПЗ повідомили Reuters, що переробне підприємство продовжувало функціонувати без зупинки. Zawiya має потужність 120 тис. барелів на добу і є найбільшим діючим НПЗ країни, оскільки Ras Lanuf наразі не працює. Завод розташований приблизно за 40 км на захід від Триполі та з’єднаний із родовищем Sharara потужністю близько 300 тис. барелів на добу.</p>
<p>Reuters також повідомляє, що за два дні до цього на НПЗ стався окремий інцидент із резервуаром необробленої нафтохімічної сировини; витік тоді вдалося взяти під контроль.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/fire-breaks-out-diesel-tank-libyas-zawiya-oil-depot-statement-2026-08-10/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30933-Пожежа.jpg" alt="На паливному терміналі НПЗ Zawiya сталася пожежа, завод продовжив роботу"/><br /><p>На території лівійського НПЗ Zawiya 10 серпня сталася пожежа в резервуарному парку. Brega Petroleum Marketing Company повідомила про займання резервуара на складі дизельного пального, тоді як National Oil Corporation окремо заявила, що у пошкодженому резервуарі перебувало близько 4,5 млн літрів бензину. НПЗ продовжив роботу.</p>
<h3>Пожежа не призвела до зупинки найбільшого діючого НПЗ Лівії, але компанії оцінюють пошкодження паливного резервуара</h3>
<p>Reuters оприлюднило повідомлення 10 серпня 2026 року. Державна Brega Petroleum Marketing Company, яка відповідає за постачання пального, заявила про пожежу на резервуарному об’єкті НПЗ Zawiya. Причини інциденту на момент публікації залишалися невстановленими.</p>
<p>Reuters наводить різні визначення продукту в повідомленнях двох державних структур. Brega назвала об’єкт резервуаром на складі дизельного пального. National Oil Corporation повідомила, що безпосередньо пошкоджений резервуар містив орієнтовно 4,5 млн літрів бензину.</p>
<p>Пожежні підрозділи працювали над локалізацією займання, а Brega оцінювала масштаби пошкоджень. NOC оголосила надзвичайний режим у районі об’єкта та закликала компетентні органи провести розслідування.</p>
<p>Двоє інженерів НПЗ повідомили Reuters, що переробне підприємство продовжувало функціонувати без зупинки. Zawiya має потужність 120 тис. барелів на добу і є найбільшим діючим НПЗ країни, оскільки Ras Lanuf наразі не працює. Завод розташований приблизно за 40 км на захід від Триполі та з’єднаний із родовищем Sharara потужністю близько 300 тис. барелів на добу.</p>
<p>Reuters також повідомляє, що за два дні до цього на НПЗ стався окремий інцидент із резервуаром необробленої нафтохімічної сировини; витік тоді вдалося взяти під контроль.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/fire-breaks-out-diesel-tank-libyas-zawiya-oil-depot-statement-2026-08-10/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/na-palivnomu-terminali-npz-zawiya-stalasya-pozhezha-zavod-prodovzhiv-robotu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Імпорт пального до Сербії впав до 25% плану через обміління Дунаю</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/import-palnogo-do-serbi%d1%97-vpav-do-25-planu-cherez-obmilinnya-dunayu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/import-palnogo-do-serbi%d1%97-vpav-do-25-planu-cherez-obmilinnya-dunayu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 23 Jul 2026 06:30:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel reserves]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Serbia fuel imports]]></category>
		<category><![CDATA[дизельні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Дунай]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ Панчево | Danube logistics]]></category>
		<category><![CDATA[річкова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Сербия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154510</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30733-Сербия.png" alt="Імпорт пального до Сербії впав до 25% плану через обміління Дунаю"/><br />У липні Сербія отримала лише близько чверті запланованого імпорту нафтопродуктів через рекордно низький рівень води в Дунаї. Баржі можуть перевозити лише 30–40% звичайного вантажу, тому частину пального переводять на дорожній і залізничний транспорт. Країна має 269 тис. тонн стратегічних запасів дизелю, але стабільність ринку залежить від роботи НПЗ у Панчеві. Баржі перевозять лише 30–40% звичайного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30733-Сербия.png" alt="Імпорт пального до Сербії впав до 25% плану через обміління Дунаю"/><br /><p>У липні Сербія отримала лише близько чверті запланованого імпорту нафтопродуктів через рекордно низький рівень води в Дунаї. Баржі можуть перевозити лише 30–40% звичайного вантажу, тому частину пального переводять на дорожній і залізничний транспорт. Країна має 269 тис. тонн стратегічних запасів дизелю, але стабільність ринку залежить від роботи НПЗ у Панчеві.</p>
<h3>Баржі перевозять лише 30–40% звичайного вантажу</h3>
<p>Сербія станом на 22 липня 2026 року виконала лише приблизно 25% плану імпорту нафтопродуктів на поточний місяць. Причиною стало обміління Дунаю, яке різко скоротило допустиме завантаження річкових суден.</p>
<p>Рівень води у Дунаї цього тижня опустився до рекордно низьких значень в Угорщині, Сербії та Румунії. Через обмежену осадку баржі й танкери можуть використовувати лише 30–40% своєї вантажності.</p>
<p>Ця ситуація підтверджує ризики, описані у матеріалі «Термінала» про те, як <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/nizka-voda-na-rejni-ta-duna%D1%97-pidvishhuye-logistichnij-rizik-dlya-palnogo-v-yevropi/">низька вода на Рейні та Дунаї ускладнює транспортування пального в Європі</a>. Коли одна баржа перевозить менш ніж половину звичайного обсягу, для доставки тієї самої партії потрібно більше суден, рейсів і часу.</p>
<h3>Перехід на залізницю та автотранспорт підвищує витрати</h3>
<p>Частину сербського імпорту перенаправили на залізничний та автомобільний транспорт. Ці способи дають змогу підтримувати постачання, але мають вищу собівартість і обмежену пропускну здатність порівняно з річковими перевезеннями.</p>
<p>Міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович заявила, що така зміна логістики додатково підвищує ціни, які вже перебувають на винятково високому рівні. Отже, обміління річки впливає не лише на фізичну доступність ресурсу, а й на кінцеву вартість його доставки.</p>
<p>Для країн Центральної та Південно-Східної Європи цей випадок показує, як локальне обмеження річкової логістики може посилити глобальний дефіцит пального. Поєднання проблем в Ормузькій протоці та на внутрішніх водних шляхах раніше було розглянуто у матеріалі <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/19/dizpalivo-pid-podvijnim-tiskom-ormuz-zagrozhuye-globalnim-postavkam-rejn-i-dunaj-logistici-yevropi/">про подвійний тиск на європейський дизельний ринок</a>.</p>
<h3>НПЗ у Панчеві забезпечує близько 80% попиту Сербії</h3>
<p>Сербія має приблизно 269 тис. тонн дизельного пального у державних стратегічних резервах. Водночас ключовим джерелом постачання залишається НПЗ у Панчеві потужністю 4,8 млн тонн на рік, який забезпечує близько 80% внутрішнього попиту країни.</p>
<p>Підприємство належить компанії NIS, яка перебуває під санкціями США через російських акціонерів. Чинний дозвіл Управління з контролю за іноземними активами США, що дає NIS змогу імпортувати нафту через хорватський трубопровід Janaf, спливає 31 липня.</p>
<p>За словами міністерки, без продовження дозволу постачання на сербський ринок повністю залежатиме від державних резервів. Таким чином, річкова криза збіглася у часі із санкційним ризиком для головного нафтопереробного підприємства країни.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/serbias-fuel-imports-drop-due-low-danube-levels-energy-minister-says-2026-07-22/">Reuters</a>, <a href="https://www.srbija.gov.rs/vest/988534/rafinerija-u-pancevu-kljucna-za-stabilnost-trzista-naftnih-derivata.php">Уряд Сербії</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30733-Сербия.png" alt="Імпорт пального до Сербії впав до 25% плану через обміління Дунаю"/><br /><p>У липні Сербія отримала лише близько чверті запланованого імпорту нафтопродуктів через рекордно низький рівень води в Дунаї. Баржі можуть перевозити лише 30–40% звичайного вантажу, тому частину пального переводять на дорожній і залізничний транспорт. Країна має 269 тис. тонн стратегічних запасів дизелю, але стабільність ринку залежить від роботи НПЗ у Панчеві.</p>
<h3>Баржі перевозять лише 30–40% звичайного вантажу</h3>
<p>Сербія станом на 22 липня 2026 року виконала лише приблизно 25% плану імпорту нафтопродуктів на поточний місяць. Причиною стало обміління Дунаю, яке різко скоротило допустиме завантаження річкових суден.</p>
<p>Рівень води у Дунаї цього тижня опустився до рекордно низьких значень в Угорщині, Сербії та Румунії. Через обмежену осадку баржі й танкери можуть використовувати лише 30–40% своєї вантажності.</p>
<p>Ця ситуація підтверджує ризики, описані у матеріалі «Термінала» про те, як <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/nizka-voda-na-rejni-ta-duna%D1%97-pidvishhuye-logistichnij-rizik-dlya-palnogo-v-yevropi/">низька вода на Рейні та Дунаї ускладнює транспортування пального в Європі</a>. Коли одна баржа перевозить менш ніж половину звичайного обсягу, для доставки тієї самої партії потрібно більше суден, рейсів і часу.</p>
<h3>Перехід на залізницю та автотранспорт підвищує витрати</h3>
<p>Частину сербського імпорту перенаправили на залізничний та автомобільний транспорт. Ці способи дають змогу підтримувати постачання, але мають вищу собівартість і обмежену пропускну здатність порівняно з річковими перевезеннями.</p>
<p>Міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович заявила, що така зміна логістики додатково підвищує ціни, які вже перебувають на винятково високому рівні. Отже, обміління річки впливає не лише на фізичну доступність ресурсу, а й на кінцеву вартість його доставки.</p>
<p>Для країн Центральної та Південно-Східної Європи цей випадок показує, як локальне обмеження річкової логістики може посилити глобальний дефіцит пального. Поєднання проблем в Ормузькій протоці та на внутрішніх водних шляхах раніше було розглянуто у матеріалі <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/07/19/dizpalivo-pid-podvijnim-tiskom-ormuz-zagrozhuye-globalnim-postavkam-rejn-i-dunaj-logistici-yevropi/">про подвійний тиск на європейський дизельний ринок</a>.</p>
<h3>НПЗ у Панчеві забезпечує близько 80% попиту Сербії</h3>
<p>Сербія має приблизно 269 тис. тонн дизельного пального у державних стратегічних резервах. Водночас ключовим джерелом постачання залишається НПЗ у Панчеві потужністю 4,8 млн тонн на рік, який забезпечує близько 80% внутрішнього попиту країни.</p>
<p>Підприємство належить компанії NIS, яка перебуває під санкціями США через російських акціонерів. Чинний дозвіл Управління з контролю за іноземними активами США, що дає NIS змогу імпортувати нафту через хорватський трубопровід Janaf, спливає 31 липня.</p>
<p>За словами міністерки, без продовження дозволу постачання на сербський ринок повністю залежатиме від державних резервів. Таким чином, річкова криза збіглася у часі із санкційним ризиком для головного нафтопереробного підприємства країни.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/serbias-fuel-imports-drop-due-low-danube-levels-energy-minister-says-2026-07-22/">Reuters</a>, <a href="https://www.srbija.gov.rs/vest/988534/rafinerija-u-pancevu-kljucna-za-stabilnost-trzista-naftnih-derivata.php">Уряд Сербії</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/23/import-palnogo-do-serbi%d1%97-vpav-do-25-planu-cherez-obmilinnya-dunayu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німеччина збільшує імпорт дизельного пального попри надлишок внутрішньої пропозиції</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/09/nimechchina-zbilshuye-import-dizelnogo-palnogo-popri-nadlishok-vnutrishno%d1%97-propozici%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/09/nimechchina-zbilshuye-import-dizelnogo-palnogo-popri-nadlishok-vnutrishno%d1%97-propozici%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 09 Jun 2026 05:21:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ARA hub]]></category>
		<category><![CDATA[Baltic supplies]]></category>
		<category><![CDATA[diesel imports]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[heating oil]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт дизпалива]]></category>
		<category><![CDATA[логістика пального]]></category>
		<category><![CDATA[мазут]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[постачання з Балтики]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[хаб ARA]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154039</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30414-Цена_падение.png" alt="Німеччина збільшує імпорт дизельного пального попри надлишок внутрішньої пропозиції"/><br />У червні Німеччина нарощує імпорт дизельного пального через північні порти, хоча внутрішній ринок залишається перенасиченим. Зростання постачань із США відбувається на тлі надлишкових запасів у внутрішніх регіонах країни, що змушує нафтопереробні заводи знижувати ціни для стимулювання попиту. Попри певне пожвавлення споживання опалювального пального, покупці продовжують діяти обережно, а трейдери шукають шляхи виведення надлишкових обсягів на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30414-Цена_падение.png" alt="Німеччина збільшує імпорт дизельного пального попри надлишок внутрішньої пропозиції"/><br /><p>У червні Німеччина нарощує імпорт дизельного пального через північні порти, хоча внутрішній ринок залишається перенасиченим. Зростання постачань із США відбувається на тлі надлишкових запасів у внутрішніх регіонах країни, що змушує нафтопереробні заводи знижувати ціни для стимулювання попиту. Попри певне пожвавлення споживання опалювального пального, покупці продовжують діяти обережно, а трейдери шукають шляхи виведення надлишкових обсягів на зовнішні ринки.</p>
<h3>Імпорт дизельного пального зростає, хоча внутрішній ринок перенасичений</h3>
<h4>Постачання через порти Північної Німеччини різко збільшуються</h4>
<p>За даними Vortexa, у червні до північних портів Німеччини очікується прибуття близько <strong>322 тис. тонн газойлю та дизельного пального</strong>. Це майже на <strong>25%</strong> більше порівняно з травнем.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 50%</strong> усіх червневих постачань надходить зі США.</li>
<li>У травні частка американського ресурсу становила менш ніж <strong>15%</strong>.</li>
<li>Основний приріст імпорту забезпечується саме збільшенням трансатлантичних постачань.</li>
</ul>
<p>Таке зростання імпорту виглядає нетиповим, оскільки внутрішній ринок Німеччини вже тривалий час перебуває у стані надлишкової пропозиції.</p>
<h4>Надлишки продукції тиснуть на ціни нафтопереробних заводів</h4>
<p>За інформацією учасників ринку, одразу кілька великих нафтопереробних підприємств країни продовжують працювати в умовах профіциту пального:</p>
<ul>
<li><strong>PCK Schwedt</strong> — потужність <strong>204 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Miro</strong> — потужність <strong>310 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Bayernoil</strong> — потужність <strong>207 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Особливо помітним залишається надлишок <strong>опалювального пального</strong>. Через це продукція підприємств у Шведті та південних регіонах Німеччини реалізується зі значними ціновими дисконтом порівняно з північними районами країни.</p>
<p>Північна Німеччина традиційно значною мірою залежить від імпорту, а також від роботи нафтопереробного заводу <strong>Holborn</strong> потужністю <strong>103 тис. барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Попит на опалювальне пальне дещо відновився</h4>
<p>Зниження цін останніми тижнями сприяло певному пожвавленню попиту на опалювальне пальне.</p>
<ul>
<li>Споживачі почали активніше поповнювати запаси.</li>
<li>Однак більшість покупців продовжує купувати лише необхідні обсяги.</li>
<li>Загальна ринкова поведінка залишається обережною.</li>
</ul>
<p>Водночас дані Argus MDX свідчать, що рівень заповнення приватних резервуарів для зберігання опалювального пального залишається <strong>найнижчим щонайменше за останні шість років</strong>.</p>
<h4>Ситуація на ринку моторного пального покращується</h4>
<p>Тиск надлишкової пропозиції на ринку моторного пального почав знижуватися ще з початку травня.</p>
<ul>
<li>Стабільний попит з боку аграрного сектору допоміг збільшити споживання.</li>
<li>Кінцеві споживачі активізували закупівлі після тимчасового зниження паливного податку, яке набуло чинності у травні.</li>
<li>Ці фактори дозволили частково поглинути накопичені внутрішні надлишки.</li>
</ul>
<h4>Логістика змінює напрямки руху пального</h4>
<p>Поточна цінова кон&#8217;юнктура робить економічно невигідним імпорт спотових партій через Рейн із регіону <strong>ARA (Amsterdam-Rotterdam-Antwerp)</strong> — найбільшого нафтопродуктового хабу Північно-Західної Європи.</p>
<p>Натомість постачання з Балтійського регіону залишаються конкурентоспроможними.</p>
<p>Через надлишок внутрішніх запасів німецькі нафтопереробні підприємства продовжують намагатися транспортувати продукцію вниз по Рейну до регіону ARA, щоб зменшити тиск на внутрішній ринок і збалансувати пропозицію.</p>
<h4>Що означає ситуація для європейського ринку</h4>
<ul>
<li>Зростання імпорту зі США свідчить про високу конкурентоспроможність американського дизельного пального на європейському ринку.</li>
<li>Надлишкова пропозиція в Німеччині створює додатковий ціновий тиск на регіональні ринки дизельного пального та опалювального пального.</li>
<li>Переміщення надлишкових обсягів до хабу ARA може впливати на баланс попиту й пропозиції у Північно-Західній Європі.</li>
<li>Попри низькі запаси у приватних споживачів, попит залишається стриманим, що свідчить про обережні настрої на ринку енергоносіїв.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2836528-germany-ups-diesel-imports-despite-domestic-oversupply" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30414-Цена_падение.png" alt="Німеччина збільшує імпорт дизельного пального попри надлишок внутрішньої пропозиції"/><br /><p>У червні Німеччина нарощує імпорт дизельного пального через північні порти, хоча внутрішній ринок залишається перенасиченим. Зростання постачань із США відбувається на тлі надлишкових запасів у внутрішніх регіонах країни, що змушує нафтопереробні заводи знижувати ціни для стимулювання попиту. Попри певне пожвавлення споживання опалювального пального, покупці продовжують діяти обережно, а трейдери шукають шляхи виведення надлишкових обсягів на зовнішні ринки.</p>
<h3>Імпорт дизельного пального зростає, хоча внутрішній ринок перенасичений</h3>
<h4>Постачання через порти Північної Німеччини різко збільшуються</h4>
<p>За даними Vortexa, у червні до північних портів Німеччини очікується прибуття близько <strong>322 тис. тонн газойлю та дизельного пального</strong>. Це майже на <strong>25%</strong> більше порівняно з травнем.</p>
<ul>
<li><strong>Близько 50%</strong> усіх червневих постачань надходить зі США.</li>
<li>У травні частка американського ресурсу становила менш ніж <strong>15%</strong>.</li>
<li>Основний приріст імпорту забезпечується саме збільшенням трансатлантичних постачань.</li>
</ul>
<p>Таке зростання імпорту виглядає нетиповим, оскільки внутрішній ринок Німеччини вже тривалий час перебуває у стані надлишкової пропозиції.</p>
<h4>Надлишки продукції тиснуть на ціни нафтопереробних заводів</h4>
<p>За інформацією учасників ринку, одразу кілька великих нафтопереробних підприємств країни продовжують працювати в умовах профіциту пального:</p>
<ul>
<li><strong>PCK Schwedt</strong> — потужність <strong>204 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Miro</strong> — потужність <strong>310 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Bayernoil</strong> — потужність <strong>207 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Особливо помітним залишається надлишок <strong>опалювального пального</strong>. Через це продукція підприємств у Шведті та південних регіонах Німеччини реалізується зі значними ціновими дисконтом порівняно з північними районами країни.</p>
<p>Північна Німеччина традиційно значною мірою залежить від імпорту, а також від роботи нафтопереробного заводу <strong>Holborn</strong> потужністю <strong>103 тис. барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Попит на опалювальне пальне дещо відновився</h4>
<p>Зниження цін останніми тижнями сприяло певному пожвавленню попиту на опалювальне пальне.</p>
<ul>
<li>Споживачі почали активніше поповнювати запаси.</li>
<li>Однак більшість покупців продовжує купувати лише необхідні обсяги.</li>
<li>Загальна ринкова поведінка залишається обережною.</li>
</ul>
<p>Водночас дані Argus MDX свідчать, що рівень заповнення приватних резервуарів для зберігання опалювального пального залишається <strong>найнижчим щонайменше за останні шість років</strong>.</p>
<h4>Ситуація на ринку моторного пального покращується</h4>
<p>Тиск надлишкової пропозиції на ринку моторного пального почав знижуватися ще з початку травня.</p>
<ul>
<li>Стабільний попит з боку аграрного сектору допоміг збільшити споживання.</li>
<li>Кінцеві споживачі активізували закупівлі після тимчасового зниження паливного податку, яке набуло чинності у травні.</li>
<li>Ці фактори дозволили частково поглинути накопичені внутрішні надлишки.</li>
</ul>
<h4>Логістика змінює напрямки руху пального</h4>
<p>Поточна цінова кон&#8217;юнктура робить економічно невигідним імпорт спотових партій через Рейн із регіону <strong>ARA (Amsterdam-Rotterdam-Antwerp)</strong> — найбільшого нафтопродуктового хабу Північно-Західної Європи.</p>
<p>Натомість постачання з Балтійського регіону залишаються конкурентоспроможними.</p>
<p>Через надлишок внутрішніх запасів німецькі нафтопереробні підприємства продовжують намагатися транспортувати продукцію вниз по Рейну до регіону ARA, щоб зменшити тиск на внутрішній ринок і збалансувати пропозицію.</p>
<h4>Що означає ситуація для європейського ринку</h4>
<ul>
<li>Зростання імпорту зі США свідчить про високу конкурентоспроможність американського дизельного пального на європейському ринку.</li>
<li>Надлишкова пропозиція в Німеччині створює додатковий ціновий тиск на регіональні ринки дизельного пального та опалювального пального.</li>
<li>Переміщення надлишкових обсягів до хабу ARA може впливати на баланс попиту й пропозиції у Північно-Західній Європі.</li>
<li>Попри низькі запаси у приватних споживачів, попит залишається стриманим, що свідчить про обережні настрої на ринку енергоносіїв.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2836528-germany-ups-diesel-imports-despite-domestic-oversupply" target="_blank">Argus Media</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/09/nimechchina-zbilshuye-import-dizelnogo-palnogo-popri-nadlishok-vnutrishno%d1%97-propozici%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта додала $7 за тиждень: ринок знову оцінює ризики Ормузу, Ірану та слабкі сигнали саміту Сі—Трамп</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/nafta-dodala-7-za-tizhden-rinok-znovu-ocinyuye-riziki-ormuzu-iranu-ta-slabki-signali-samitu-si-tramp/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/nafta-dodala-7-za-tizhden-rinok-znovu-ocinyuye-riziki-ormuzu-iranu-ta-slabki-signali-samitu-si-tramp/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 05:19:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy tax]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний податок]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153981</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30373-Нефть.jpg" alt="Нафта додала $7 за тиждень: ринок знову оцінює ризики Ормузу, Ірану та слабкі сигнали саміту Сі—Трамп"/><br />Нафтовий ринок завершував тиждень із різким зростанням цін — приблизно на $7 за барель. Підтримку котируванням дали напруженість навколо Ірану, ризики для Ормузької протоки та відсутність сильних товарних сигналів після саміту Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа в Пекіні. Це переважило навіть зниження прогнозів попиту з боку ОПЕК і МЕА. Геополітика знову стала сильнішою за прогнози [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30373-Нефть.jpg" alt="Нафта додала $7 за тиждень: ринок знову оцінює ризики Ормузу, Ірану та слабкі сигнали саміту Сі—Трамп"/><br /><p>Нафтовий ринок завершував тиждень із різким зростанням цін — приблизно на $7 за барель. Підтримку котируванням дали напруженість навколо Ірану, ризики для Ормузької протоки та відсутність сильних товарних сигналів після саміту Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа в Пекіні. Це переважило навіть зниження прогнозів попиту з боку ОПЕК і МЕА.</p>
<h3>Геополітика знову стала сильнішою за прогнози попиту</h3>
<p>Тиждень почався з ведмежих для ринку сигналів: ОПЕК і МЕА знизили прогнози попиту на нафту на 2026 рік. Водночас очікуваний саміт Сі—Трамп у Пекіні не дав ринку надії на швидку нормалізацію ситуації й виявився слабким за змістом саме для сировинних ринків.</p>
<p>Додатковий імпульс для зростання цін дав Іран. У матеріалі зазначено, що Тегеран заявив про відсутність довіри до США та готовність повернутися до бойових дій. Це послабило очікування швидкого відкриття Ормузької протоки — одного з ключових логістичних вузлів для світової нафтової торгівлі.</p>
<blockquote><p>Іран заявив, що «не має довіри» до Сполучених Штатів і готовий «повернутися до бойових дій».</p></blockquote>
<h4>ОПЕК знизила прогноз на 2026 рік, але ринок дивиться на ризики постачання</h4>
<p>У щомісячному звіті ОПЕК знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році приблизно на 200 тис. барелів на добу порівняно з попереднім місяцем. Тепер організація очікує, що споживання зросте на 1,17 млн барелів на добу цього року. Водночас прогноз на 2027 рік підвищено до 1,54 млн барелів на добу.</p>
<p>Та попри слабший прогноз попиту, ціни зросли. Це означає, що для учасників ринку короткострокові ризики фізичного постачання й логістики виявилися важливішими за перегляд довгострокового балансу попиту.</p>
<h4>ЄС обговорює податок на надприбутки енергокомпаній</h4>
<p>Міністри енергетики країн Європейського Союзу почали обговорювати створення регіонального податку на надприбутки енергетичних компаній. Причиною названо різке зростання цін на тлі конфлікту між США та Іраном.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що така модель може повторювати британський Energy Profits Levy — податок на прибутки енергокомпаній у розмірі 38%, який діє до 2030 року. Для ринку це сигнал, що цінові шоки дедалі частіше перетворюються не лише на проблему споживачів, а й на джерело фіскального тиску на енергетичний сектор.</p>
<h4>Країни та компанії реагують на ризики логістики</h4>
<ul>
<li><strong>ОАЕ</strong> прискорюють будівництво нового нафтопроводу в обхід Ормузької протоки. Його мета — подвоїти експортну потужність із нинішніх 1,8 млн барелів на добу. Національна компанія ADNOC заявила, що об’єкт має запрацювати до 2027 року.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за повідомленням Білого дому, висловив інтерес до відновлення імпорту американської нафти. Закупівлі зупинилися наприкінці лютого 2025 року, а минулого місяця надходження нафти скоротилися на 20% у річному вимірі.</li>
<li><strong>Індія</strong> попросила США продовжити щонайменше на місяць дозвіл на імпорт російської нафти. Чинна авторизація OFAC діє до 16 травня. Мета — не допустити обвалу індійського імпорту нафти, який уже на 800 тис. барелів на добу нижчий за довоєнний рівень.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> перед липневим самітом НАТО в Анкарі запропонувала побудувати продуктопровід до Європи вартістю $1,2 млрд. Він має з’єднати Румунію та Болгарію з турецькими НПЗ і забезпечувати східноєвропейський фланг альянсу.</li>
</ul>
<h4>Пальне й переробка: від Куби до Японії та Великої Британії</h4>
<p>На ринку нафтопродуктів напруга проявляється одразу в кількох регіонах. Куба, за словами міністра енергетики Вісенте де ла О Леві, залишилася без дизельного пального та мазуту. Країна перебуває у «критичному стані» без резервів, а внутрішній видобуток у 40 тис. барелів на добу покриває лише третину потреб.</p>
<p>У сегменті переробки Японія посилює позиції в Південно-Східній Азії. Eneos домовилася купити нафтопереробні та мастильні активи Chevron у Південно-Східній Азії й Австралії за $2,17 млрд. Угода включає 50% частку в НПЗ Jurong Island у Сінгапурі потужністю 290 тис. барелів на добу, який експлуатується разом із Petrochina.</p>
<p>Окремим ризиком залишається авіаційне пальне у Великій Британії. Кілька європейських авіакомпаній заявили про занепокоєння щодо постачання jet fuel — авіаційного гасу. У матеріалі зазначено, що країна має лише місячний запас, а морський імпорт забезпечує 65% її споживання авіапального.</p>
<h4>Ціновий тиск переходить у внутрішні ринки</h4>
<p>В Індії державні нафтопереробні компанії оголосили перше з березня 2024 року підвищення цін на дизельне пальне та бензин — на $0,03 за галон. Причина — прагнення сектору переробки скоротити розрив між глобальними цінами та внутрішніми цінами, обмеженими державним регулюванням.</p>
<p>У США Палата представників ухвалила законопроєкт, який дозволить цілорічний продаж бензину E15 по всій країні. E15 — це бензин із 15% вмістом етанолу. Для виробників біопального це важливе рішення, але законопроєкт ще потребує схвалення Сенату та остаточного підпису Дональда Трампа.</p>
<h4>Політичні наслідки та удари по переробці</h4>
<ul>
<li><strong>Ірак</strong> призначив Мохаммеда аль-Худаїра новим міністром нафти замість Хаяна Абдула Гані. Це стало частиною ширшої урядової перестановки після приведення до присяги прем’єр-міністра Алі аль-Заїді.</li>
<li><strong>Україна</strong> заявила про удар по Рязанському НПЗ «Роснефти». У матеріалі зазначено, що це 16-й завод, який став ціллю цього року, а медіа повідомляють про близько 700 тис. барелів на добу російських потужностей переробки, що були офлайн у січні—травні 2026 року через тривалі удари.</li>
<li><strong>Мексика</strong> після чергової пожежі на НПЗ Pemex в Оахаці може змінити керівництво держкомпанії. Президентка Клаудія Шейнбаум, за матеріалом, вимагала відставки CEO Pemex Віктора Родрігеса та тимчасово запропонувала призначити фінансового директора Хуана Карпіо.</li>
</ul>
<h4>Сировинні ринки отримали ще один сигнал напруги</h4>
<p>Поточна картина тижня показує, що нафтовий ринок знову рухається не лише статистикою попиту, а й ризиками інфраструктури, проток, воєнної ескалації, податкових рішень і стійкості систем постачання. Саме тому навіть зниження прогнозів ОПЕК і МЕА не змогло зупинити тижневий стрибок цін на $7 за барель.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30373-Нефть.jpg" alt="Нафта додала $7 за тиждень: ринок знову оцінює ризики Ормузу, Ірану та слабкі сигнали саміту Сі—Трамп"/><br /><p>Нафтовий ринок завершував тиждень із різким зростанням цін — приблизно на $7 за барель. Підтримку котируванням дали напруженість навколо Ірану, ризики для Ормузької протоки та відсутність сильних товарних сигналів після саміту Сі Цзіньпіна і Дональда Трампа в Пекіні. Це переважило навіть зниження прогнозів попиту з боку ОПЕК і МЕА.</p>
<h3>Геополітика знову стала сильнішою за прогнози попиту</h3>
<p>Тиждень почався з ведмежих для ринку сигналів: ОПЕК і МЕА знизили прогнози попиту на нафту на 2026 рік. Водночас очікуваний саміт Сі—Трамп у Пекіні не дав ринку надії на швидку нормалізацію ситуації й виявився слабким за змістом саме для сировинних ринків.</p>
<p>Додатковий імпульс для зростання цін дав Іран. У матеріалі зазначено, що Тегеран заявив про відсутність довіри до США та готовність повернутися до бойових дій. Це послабило очікування швидкого відкриття Ормузької протоки — одного з ключових логістичних вузлів для світової нафтової торгівлі.</p>
<blockquote><p>Іран заявив, що «не має довіри» до Сполучених Штатів і готовий «повернутися до бойових дій».</p></blockquote>
<h4>ОПЕК знизила прогноз на 2026 рік, але ринок дивиться на ризики постачання</h4>
<p>У щомісячному звіті ОПЕК знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році приблизно на 200 тис. барелів на добу порівняно з попереднім місяцем. Тепер організація очікує, що споживання зросте на 1,17 млн барелів на добу цього року. Водночас прогноз на 2027 рік підвищено до 1,54 млн барелів на добу.</p>
<p>Та попри слабший прогноз попиту, ціни зросли. Це означає, що для учасників ринку короткострокові ризики фізичного постачання й логістики виявилися важливішими за перегляд довгострокового балансу попиту.</p>
<h4>ЄС обговорює податок на надприбутки енергокомпаній</h4>
<p>Міністри енергетики країн Європейського Союзу почали обговорювати створення регіонального податку на надприбутки енергетичних компаній. Причиною названо різке зростання цін на тлі конфлікту між США та Іраном.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що така модель може повторювати британський Energy Profits Levy — податок на прибутки енергокомпаній у розмірі 38%, який діє до 2030 року. Для ринку це сигнал, що цінові шоки дедалі частіше перетворюються не лише на проблему споживачів, а й на джерело фіскального тиску на енергетичний сектор.</p>
<h4>Країни та компанії реагують на ризики логістики</h4>
<ul>
<li><strong>ОАЕ</strong> прискорюють будівництво нового нафтопроводу в обхід Ормузької протоки. Його мета — подвоїти експортну потужність із нинішніх 1,8 млн барелів на добу. Національна компанія ADNOC заявила, що об’єкт має запрацювати до 2027 року.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за повідомленням Білого дому, висловив інтерес до відновлення імпорту американської нафти. Закупівлі зупинилися наприкінці лютого 2025 року, а минулого місяця надходження нафти скоротилися на 20% у річному вимірі.</li>
<li><strong>Індія</strong> попросила США продовжити щонайменше на місяць дозвіл на імпорт російської нафти. Чинна авторизація OFAC діє до 16 травня. Мета — не допустити обвалу індійського імпорту нафти, який уже на 800 тис. барелів на добу нижчий за довоєнний рівень.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> перед липневим самітом НАТО в Анкарі запропонувала побудувати продуктопровід до Європи вартістю $1,2 млрд. Він має з’єднати Румунію та Болгарію з турецькими НПЗ і забезпечувати східноєвропейський фланг альянсу.</li>
</ul>
<h4>Пальне й переробка: від Куби до Японії та Великої Британії</h4>
<p>На ринку нафтопродуктів напруга проявляється одразу в кількох регіонах. Куба, за словами міністра енергетики Вісенте де ла О Леві, залишилася без дизельного пального та мазуту. Країна перебуває у «критичному стані» без резервів, а внутрішній видобуток у 40 тис. барелів на добу покриває лише третину потреб.</p>
<p>У сегменті переробки Японія посилює позиції в Південно-Східній Азії. Eneos домовилася купити нафтопереробні та мастильні активи Chevron у Південно-Східній Азії й Австралії за $2,17 млрд. Угода включає 50% частку в НПЗ Jurong Island у Сінгапурі потужністю 290 тис. барелів на добу, який експлуатується разом із Petrochina.</p>
<p>Окремим ризиком залишається авіаційне пальне у Великій Британії. Кілька європейських авіакомпаній заявили про занепокоєння щодо постачання jet fuel — авіаційного гасу. У матеріалі зазначено, що країна має лише місячний запас, а морський імпорт забезпечує 65% її споживання авіапального.</p>
<h4>Ціновий тиск переходить у внутрішні ринки</h4>
<p>В Індії державні нафтопереробні компанії оголосили перше з березня 2024 року підвищення цін на дизельне пальне та бензин — на $0,03 за галон. Причина — прагнення сектору переробки скоротити розрив між глобальними цінами та внутрішніми цінами, обмеженими державним регулюванням.</p>
<p>У США Палата представників ухвалила законопроєкт, який дозволить цілорічний продаж бензину E15 по всій країні. E15 — це бензин із 15% вмістом етанолу. Для виробників біопального це важливе рішення, але законопроєкт ще потребує схвалення Сенату та остаточного підпису Дональда Трампа.</p>
<h4>Політичні наслідки та удари по переробці</h4>
<ul>
<li><strong>Ірак</strong> призначив Мохаммеда аль-Худаїра новим міністром нафти замість Хаяна Абдула Гані. Це стало частиною ширшої урядової перестановки після приведення до присяги прем’єр-міністра Алі аль-Заїді.</li>
<li><strong>Україна</strong> заявила про удар по Рязанському НПЗ «Роснефти». У матеріалі зазначено, що це 16-й завод, який став ціллю цього року, а медіа повідомляють про близько 700 тис. барелів на добу російських потужностей переробки, що були офлайн у січні—травні 2026 року через тривалі удари.</li>
<li><strong>Мексика</strong> після чергової пожежі на НПЗ Pemex в Оахаці може змінити керівництво держкомпанії. Президентка Клаудія Шейнбаум, за матеріалом, вимагала відставки CEO Pemex Віктора Родрігеса та тимчасово запропонувала призначити фінансового директора Хуана Карпіо.</li>
</ul>
<h4>Сировинні ринки отримали ще один сигнал напруги</h4>
<p>Поточна картина тижня показує, що нафтовий ринок знову рухається не лише статистикою попиту, а й ризиками інфраструктури, проток, воєнної ескалації, податкових рішень і стійкості систем постачання. Саме тому навіть зниження прогнозів ОПЕК і МЕА не змогло зупинити тижневий стрибок цін на $7 за барель.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/nafta-dodala-7-za-tizhden-rinok-znovu-ocinyuye-riziki-ormuzu-iranu-ta-slabki-signali-samitu-si-tramp/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 09:50:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[blockade]]></category>
		<category><![CDATA[CENTCOM]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[naval blockade]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[морська блокада]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[танкер]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153941</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br />США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями. За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями.</strong> За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.</p>
<h3>Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження</h3>
<p>Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 13 квітня 2026 року</strong> іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.</li>
<li><strong>Експорт нафти майже зупинений</strong>, що позбавляє Тегеран основних доходів.</li>
<li><strong>Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів</strong>, якщо блокаду не буде скасовано.</li>
<li>Проблеми торкнулися не лише експорту, а й <strong>імпорту інших товарів</strong>, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.</li>
</ul>
<p>Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.</p>
<blockquote><p>«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.</p></blockquote>
<h4>Що означає переповнення нафтових сховищ</h4>
<p>Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:</p>
<ul>
<li>зниження валютних доходів держави;</li>
<li>дефіцит бюджету;</li>
<li>ризики зупинки частини НПЗ;</li>
<li>проблеми із внутрішнім ринком пального;</li>
<li>посилення інфляції та економічної кризи.</li>
</ul>
<p>Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.</p>
<h3>США відкрили вогонь по іранському танкеру</h3>
<p>Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.</p>
<ul>
<li>Винищувач <strong>F/A-18 Super Hornet</strong> ВМС США, який вилетів з авіаносця <strong>USS Abraham Lincoln</strong>, обстріляв іранський танкер <strong>M/T Hasna</strong>.</li>
<li>За версією Центрального командування США (<em>CENTCOM</em>), судно порушило умови морської блокади.</li>
<li>Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.</li>
<li>Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.</li>
<li>У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.</li>
</ul>
<p><strong>CENTCOM</strong> — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.</p>
<p>Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.</p>
<h3>Переговори тривають, але компромісу поки немає</h3>
<p>Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.</p>
<ul>
<li>Сторони нібито обговорюють <strong>14-пунктовий меморандум</strong>.</li>
<li>Документ має стати основою для <strong>місячного переговорного процесу</strong> щодо завершення конфлікту.</li>
<li>Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.</li>
<li>Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».</li>
</ul>
<p>Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:</p>
<ul>
<li>припинення війни;</li>
<li>зняття морської блокади;</li>
<li>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<p>Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.</p>
<blockquote><p>«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.</p></blockquote>
<h3>Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки</h3>
<p>Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до <strong>всеосяжного припинення вогню</strong>.</li>
<li>Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.</li>
<li>Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.</li>
</ul>
<p>Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.</p>
<h3>Ізраїль готується до нового етапу ескалації</h3>
<p>Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.</p>
<ul>
<li>Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.</li>
<li>Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.</li>
<li>Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».</li>
</ul>
<p>Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.</p>
<ul>
<li>Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції <em>Epic Fury</em>.</li>
<li>Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — <em>Project Freedom</em>, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.</li>
<li>Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Irans-Oil-Industry-Under-Pressure-as-US-Naval-Blockade-Begins-to-Bite.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями.</strong> За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.</p>
<h3>Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження</h3>
<p>Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 13 квітня 2026 року</strong> іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.</li>
<li><strong>Експорт нафти майже зупинений</strong>, що позбавляє Тегеран основних доходів.</li>
<li><strong>Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів</strong>, якщо блокаду не буде скасовано.</li>
<li>Проблеми торкнулися не лише експорту, а й <strong>імпорту інших товарів</strong>, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.</li>
</ul>
<p>Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.</p>
<blockquote><p>«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.</p></blockquote>
<h4>Що означає переповнення нафтових сховищ</h4>
<p>Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:</p>
<ul>
<li>зниження валютних доходів держави;</li>
<li>дефіцит бюджету;</li>
<li>ризики зупинки частини НПЗ;</li>
<li>проблеми із внутрішнім ринком пального;</li>
<li>посилення інфляції та економічної кризи.</li>
</ul>
<p>Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.</p>
<h3>США відкрили вогонь по іранському танкеру</h3>
<p>Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.</p>
<ul>
<li>Винищувач <strong>F/A-18 Super Hornet</strong> ВМС США, який вилетів з авіаносця <strong>USS Abraham Lincoln</strong>, обстріляв іранський танкер <strong>M/T Hasna</strong>.</li>
<li>За версією Центрального командування США (<em>CENTCOM</em>), судно порушило умови морської блокади.</li>
<li>Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.</li>
<li>Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.</li>
<li>У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.</li>
</ul>
<p><strong>CENTCOM</strong> — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.</p>
<p>Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.</p>
<h3>Переговори тривають, але компромісу поки немає</h3>
<p>Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.</p>
<ul>
<li>Сторони нібито обговорюють <strong>14-пунктовий меморандум</strong>.</li>
<li>Документ має стати основою для <strong>місячного переговорного процесу</strong> щодо завершення конфлікту.</li>
<li>Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.</li>
<li>Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».</li>
</ul>
<p>Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:</p>
<ul>
<li>припинення війни;</li>
<li>зняття морської блокади;</li>
<li>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<p>Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.</p>
<blockquote><p>«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.</p></blockquote>
<h3>Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки</h3>
<p>Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до <strong>всеосяжного припинення вогню</strong>.</li>
<li>Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.</li>
<li>Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.</li>
</ul>
<p>Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.</p>
<h3>Ізраїль готується до нового етапу ескалації</h3>
<p>Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.</p>
<ul>
<li>Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.</li>
<li>Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.</li>
<li>Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».</li>
</ul>
<p>Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.</p>
<ul>
<li>Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції <em>Epic Fury</em>.</li>
<li>Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — <em>Project Freedom</em>, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.</li>
<li>Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Irans-Oil-Industry-Under-Pressure-as-US-Naval-Blockade-Begins-to-Bite.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США стрімко втрачають запаси пального через війну навколо Ірану: ринок готується до нової хвилі цінового тиску</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ssha-strimko-vtrachayut-zapasi-palnogo-cherez-vijnu-navkolo-iranu-rinok-gotuyetsya-do-novo%d1%97-xvili-cinovogo-tisku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ssha-strimko-vtrachayut-zapasi-palnogo-cherez-vijnu-navkolo-iranu-rinok-gotuyetsya-do-novo%d1%97-xvili-cinovogo-tisku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 07:32:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel exports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[US energy]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[енергетика США]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[маржа НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні запаси]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153939</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30342-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="США стрімко втрачають запаси пального через війну навколо Ірану: ринок готується до нової хвилі цінового тиску"/><br />Світова паливна криза, спричинена майже повним блокуванням Ормузької протоки після початку війни 28 лютого, почала створювати дедалі серйозніші ризики для внутрішнього ринку США. Попри заяви президента США Дональда Трампа про можливе швидке здешевлення бензину після завершення конфлікту, статистика демонструє протилежну тенденцію: американські запаси сирої нафти, бензину та дизельного пального стрімко скорочуються, а ціни залишаються під [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30342-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="США стрімко втрачають запаси пального через війну навколо Ірану: ринок готується до нової хвилі цінового тиску"/><br /><p>Світова паливна криза, спричинена майже повним блокуванням Ормузької протоки після початку війни 28 лютого, почала створювати дедалі серйозніші ризики для внутрішнього ринку США. Попри заяви президента США Дональда Трампа про можливе швидке здешевлення бензину після завершення конфлікту, статистика демонструє протилежну тенденцію: американські запаси сирої нафти, бензину та дизельного пального стрімко скорочуються, а ціни залишаються під тиском.</p>
<p>Особливо небезпечною ситуація виглядає для дизельного пального та бензину. США нарощують експорт пального для підтримки союзників у Європі та Азії, однак це послаблює внутрішню стійкість найбільшого паливного ринку світу. На тлі рекордного експорту ринок входить у літній сезон споживання із запасами, які вже наблизилися до критичних рівнів.</p>
<h3>Ормузька протока стала центром глобального паливного шоку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану світовий ринок втратив понад <strong>13 млн барелів на добу</strong> сирої нафти та нафтопродуктів. Це приблизно <strong>13% глобального постачання</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — один із ключових морських маршрутів світу для транспортування нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.</li>
<li>Майже повне блокування маршруту призвело до різкого скорочення фізичних постачань пального.</li>
<li>У низці країн почали впроваджувати заходи економії енергії.</li>
<li>Нафтопереробні заводи були змушені скорочувати переробку через дефіцит сировини.</li>
<li>Авіакомпанії скасували тисячі рейсів через стрибок вартості авіаційного пального.</li>
</ul>
<p>Ф’ючерси на нафту <strong>Brent</strong> перевищили <strong>$100 за барель</strong>, що більш ніж на <strong>40%</strong> вище рівня до початку війни.</p>
<p>Водночас найбільш критична ситуація склалася не лише на нафтовому, а саме на ринку готових нафтопродуктів.</p>
<h4>Дизель у Європі досяг історичних максимумів</h4>
<ul>
<li>Ціна дизельного пального в Європі 7 квітня досягла рекордних <strong>$205 за барель</strong>.</li>
<li>Навіть після корекції котирування залишаються близько <strong>$160 за барель</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>60%</strong> вище довоєнного рівня.</li>
</ul>
<p>Такі показники свідчать про гострий дефіцит середніх дистилятів — дизельного пального та пічного палива.</p>
<h3>Американські НПЗ різко наростили виробництво та експорт</h3>
<p>Високі світові ціни створили потужний стимул для американських нафтопереробних заводів.</p>
<ul>
<li>Виробництво авіаційного пального у США зросло на <strong>18%</strong> після початку війни.</li>
<li>Виробництво бензину та дизельного пального збільшилося більш ніж на <strong>2%</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти та нафтопродуктів перевищив <strong>14 млн барелів на добу</strong> — історичний максимум станом на тиждень до 24 квітня.</li>
</ul>
<p>Головним експортним центром став узбережний район Мексиканської затоки США, де розташовані найбільші нафтопереробні підприємства країни.</p>
<p>Фактично США почали компенсувати дефіцит пального для інших країн, особливо Європи та Азії.</p>
<h3>Запаси дизельного пального у США впали до мінімуму за 20 років</h3>
<p>Найбільше занепокоєння викликає ситуація із внутрішніми резервами.</p>
<ul>
<li>Запаси дистилятів у США перебувають на найнижчому рівні з <strong>2005 року</strong>.</li>
<li>Вони приблизно на <strong>20%</strong> нижчі за середній показник останніх 10 років для цього сезону.</li>
<li>До дистилятів належать дизельне пальне та пічне паливо.</li>
</ul>
<p>У звичайні роки американські НПЗ навесні та влітку накопичують запаси бензину перед сезоном автомобільних подорожей, а також поповнюють резерви дизельного пального перед зимовим опалювальним сезоном.</p>
<p>Однак цього року відбувається протилежний процес — резерви швидко виснажуються через експорт.</p>
<p>Reuters попереджає, що за нинішніх темпів скорочення запасів США та світова економіка можуть увійти у зимовий сезон із надзвичайно слабкими страховими резервами.</p>
<h3>Бензиновий ринок США входить у сезон попиту з небезпечним дефіцитом</h3>
<p>Особливу політичну загрозу створює бензиновий ринок.</p>
<ul>
<li>США є найбільшим споживачем бензину у світі.</li>
<li>Країна забезпечує близько <strong>8%</strong> глобального попиту на моторне пальне.</li>
<li>Запаси бензину скорочуються вже <strong>11 тижнів поспіль</strong>.</li>
</ul>
<p>Аналітики Morgan Stanley прогнозують, що до кінця серпня запаси бензину у США можуть впасти нижче <strong>200 млн барелів</strong>.</p>
<p>Для серпня це може стати найнижчим рівнем за всю сучасну історію спостережень.</p>
<p>Ситуацію погіршує кілька факторів:</p>
<ul>
<li>НПЗ переорієнтовують виробництво на дизельне та авіаційне пальне, які зараз більш дефіцитні у світі.</li>
<li>Імпорт бензину на східне узбережжя США у квітні майже удвічі скоротився порівняно з минулим роком.</li>
<li>Внутрішнє споживання бензину у США залишається вищим за торішній рівень.</li>
</ul>
<h3>Політичний ризик для адміністрації Трампа</h3>
<p>Зростання цін на пальне вже стало відчутною проблемою для американських споживачів.</p>
<ul>
<li>Середня ціна бензину у США досягла <strong>$4,30 за галон</strong>.</li>
<li>Це більш ніж на <strong>40%</strong> вище рівня минулого року.</li>
</ul>
<p>На тлі підготовки до проміжних виборів у листопаді це створює серйозний політичний ризик для Дональда Трампа.</p>
<p>Адміністрація США потенційно може спробувати обмежити експорт пального для стримування внутрішніх цін.</p>
<p>Однак Reuters вказує, що такий сценарій матиме негативні наслідки:</p>
<ul>
<li>Світові ціни можуть зрости ще сильніше.</li>
<li>США ризикують втратити репутацію надійного постачальника.</li>
<li>Маржа американських НПЗ може скоротитися.</li>
<li>Нафтопереробні заводи можуть зменшити завантаження потужностей.</li>
<li>Дефіцит пального у світі лише посилиться.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Війна з Іраном перетворила енергетичне домінування Америки на палицю з двома кінцями», — зазначає колумніст Reuters Рон Буссо.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/shrinking-us-fuel-stocks-leave-trump-exposed-2026-05-07/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30342-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="США стрімко втрачають запаси пального через війну навколо Ірану: ринок готується до нової хвилі цінового тиску"/><br /><p>Світова паливна криза, спричинена майже повним блокуванням Ормузької протоки після початку війни 28 лютого, почала створювати дедалі серйозніші ризики для внутрішнього ринку США. Попри заяви президента США Дональда Трампа про можливе швидке здешевлення бензину після завершення конфлікту, статистика демонструє протилежну тенденцію: американські запаси сирої нафти, бензину та дизельного пального стрімко скорочуються, а ціни залишаються під тиском.</p>
<p>Особливо небезпечною ситуація виглядає для дизельного пального та бензину. США нарощують експорт пального для підтримки союзників у Європі та Азії, однак це послаблює внутрішню стійкість найбільшого паливного ринку світу. На тлі рекордного експорту ринок входить у літній сезон споживання із запасами, які вже наблизилися до критичних рівнів.</p>
<h3>Ормузька протока стала центром глобального паливного шоку</h3>
<p>Після початку війни навколо Ірану світовий ринок втратив понад <strong>13 млн барелів на добу</strong> сирої нафти та нафтопродуктів. Це приблизно <strong>13% глобального постачання</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — один із ключових морських маршрутів світу для транспортування нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.</li>
<li>Майже повне блокування маршруту призвело до різкого скорочення фізичних постачань пального.</li>
<li>У низці країн почали впроваджувати заходи економії енергії.</li>
<li>Нафтопереробні заводи були змушені скорочувати переробку через дефіцит сировини.</li>
<li>Авіакомпанії скасували тисячі рейсів через стрибок вартості авіаційного пального.</li>
</ul>
<p>Ф’ючерси на нафту <strong>Brent</strong> перевищили <strong>$100 за барель</strong>, що більш ніж на <strong>40%</strong> вище рівня до початку війни.</p>
<p>Водночас найбільш критична ситуація склалася не лише на нафтовому, а саме на ринку готових нафтопродуктів.</p>
<h4>Дизель у Європі досяг історичних максимумів</h4>
<ul>
<li>Ціна дизельного пального в Європі 7 квітня досягла рекордних <strong>$205 за барель</strong>.</li>
<li>Навіть після корекції котирування залишаються близько <strong>$160 за барель</strong>.</li>
<li>Це приблизно на <strong>60%</strong> вище довоєнного рівня.</li>
</ul>
<p>Такі показники свідчать про гострий дефіцит середніх дистилятів — дизельного пального та пічного палива.</p>
<h3>Американські НПЗ різко наростили виробництво та експорт</h3>
<p>Високі світові ціни створили потужний стимул для американських нафтопереробних заводів.</p>
<ul>
<li>Виробництво авіаційного пального у США зросло на <strong>18%</strong> після початку війни.</li>
<li>Виробництво бензину та дизельного пального збільшилося більш ніж на <strong>2%</strong>.</li>
<li>Експорт сирої нафти та нафтопродуктів перевищив <strong>14 млн барелів на добу</strong> — історичний максимум станом на тиждень до 24 квітня.</li>
</ul>
<p>Головним експортним центром став узбережний район Мексиканської затоки США, де розташовані найбільші нафтопереробні підприємства країни.</p>
<p>Фактично США почали компенсувати дефіцит пального для інших країн, особливо Європи та Азії.</p>
<h3>Запаси дизельного пального у США впали до мінімуму за 20 років</h3>
<p>Найбільше занепокоєння викликає ситуація із внутрішніми резервами.</p>
<ul>
<li>Запаси дистилятів у США перебувають на найнижчому рівні з <strong>2005 року</strong>.</li>
<li>Вони приблизно на <strong>20%</strong> нижчі за середній показник останніх 10 років для цього сезону.</li>
<li>До дистилятів належать дизельне пальне та пічне паливо.</li>
</ul>
<p>У звичайні роки американські НПЗ навесні та влітку накопичують запаси бензину перед сезоном автомобільних подорожей, а також поповнюють резерви дизельного пального перед зимовим опалювальним сезоном.</p>
<p>Однак цього року відбувається протилежний процес — резерви швидко виснажуються через експорт.</p>
<p>Reuters попереджає, що за нинішніх темпів скорочення запасів США та світова економіка можуть увійти у зимовий сезон із надзвичайно слабкими страховими резервами.</p>
<h3>Бензиновий ринок США входить у сезон попиту з небезпечним дефіцитом</h3>
<p>Особливу політичну загрозу створює бензиновий ринок.</p>
<ul>
<li>США є найбільшим споживачем бензину у світі.</li>
<li>Країна забезпечує близько <strong>8%</strong> глобального попиту на моторне пальне.</li>
<li>Запаси бензину скорочуються вже <strong>11 тижнів поспіль</strong>.</li>
</ul>
<p>Аналітики Morgan Stanley прогнозують, що до кінця серпня запаси бензину у США можуть впасти нижче <strong>200 млн барелів</strong>.</p>
<p>Для серпня це може стати найнижчим рівнем за всю сучасну історію спостережень.</p>
<p>Ситуацію погіршує кілька факторів:</p>
<ul>
<li>НПЗ переорієнтовують виробництво на дизельне та авіаційне пальне, які зараз більш дефіцитні у світі.</li>
<li>Імпорт бензину на східне узбережжя США у квітні майже удвічі скоротився порівняно з минулим роком.</li>
<li>Внутрішнє споживання бензину у США залишається вищим за торішній рівень.</li>
</ul>
<h3>Політичний ризик для адміністрації Трампа</h3>
<p>Зростання цін на пальне вже стало відчутною проблемою для американських споживачів.</p>
<ul>
<li>Середня ціна бензину у США досягла <strong>$4,30 за галон</strong>.</li>
<li>Це більш ніж на <strong>40%</strong> вище рівня минулого року.</li>
</ul>
<p>На тлі підготовки до проміжних виборів у листопаді це створює серйозний політичний ризик для Дональда Трампа.</p>
<p>Адміністрація США потенційно може спробувати обмежити експорт пального для стримування внутрішніх цін.</p>
<p>Однак Reuters вказує, що такий сценарій матиме негативні наслідки:</p>
<ul>
<li>Світові ціни можуть зрости ще сильніше.</li>
<li>США ризикують втратити репутацію надійного постачальника.</li>
<li>Маржа американських НПЗ може скоротитися.</li>
<li>Нафтопереробні заводи можуть зменшити завантаження потужностей.</li>
<li>Дефіцит пального у світі лише посилиться.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Війна з Іраном перетворила енергетичне домінування Америки на палицю з двома кінцями», — зазначає колумніст Reuters Рон Буссо.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/shrinking-us-fuel-stocks-leave-trump-exposed-2026-05-07/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ssha-strimko-vtrachayut-zapasi-palnogo-cherez-vijnu-navkolo-iranu-rinok-gotuyetsya-do-novo%d1%97-xvili-cinovogo-tisku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 07:15:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153878</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br />TotalEnergies завантажила НПЗ Gonfreville на 100%, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів. Франція посилює внутрішню переробку НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на повній потужності. Підприємство переробляє близько 250 тис. барелів сирої нафти на добу. Мета — забезпечити французький ринок дизелем і авіаційним пальним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 06:04:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153877</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br />Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів. Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів НПЗ [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>S&amp;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 05:21:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153867</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br />Війна між США та Іраном змусила S&#38;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на 700 тис. барелів на добу, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише 400 тис. барелів на добу замість довоєнних 1,1 млн барелів на добу. Головні причини — порушення енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/refinery/feed/ ) in 0.27075 seconds, on Nov 15th, 2026 at 11:19 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 12:19 pm UTC -->