Удар по одному з найбільших російських НПЗ створив новий ризик для виробництва моторного пального. Підприємство може переробляти 15 млн тонн нафти на рік, однак масштаби пошкоджень і можливий строк простою не повідомлялися.

Нова атака припала на період, коли російський ринок уже відчував наслідки пошкоджень переробної інфраструктури

Reuters 6 серпня 2026 року повідомило про пожежу на нафтопереробному заводі в Ярославській області після масованої атаки українських безпілотників.

Губернатор області Михайло Євраєв заявив, що уламки безпілотників влучили в резервуари підприємства. За його словами, чотири людини зазнали осколкових поранень, загиблих не було.

Президент України Володимир Зеленський повідомив про ураження двох російських НПЗ: «Башнефть-Новойл» у Башкортостані та «Славнефть-ЯНОС» у Ярославській області.

Потужність Ярославського НПЗ становить близько 15 млн тонн на рік, або приблизно 300 тис. барелів на добу. Reuters зазначило, що попередні атаки на російські НПЗ уже спричиняли перебої з пальним, хоча влада стабілізувала ситуацію в багатьох регіонах.

«Регіон відбив найбільшу атаку безпілотників. Усі 93 апарати були збиті», — заявив губернатор Михайло Євраєв.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Розрив між ціною нафти та ціною бензину пояснюється дефіцитом переробки й низьким запасом готового продукту

The Wall Street Journal 17 липня 2026 року повідомила, що бензин у США подорожчав сильніше, ніж сира нафта: WTI торгується близько 80 доларів за барель, що приблизно на 18% вище довоєнного рівня, тоді як бензин залишається на 32% дорожчим — 3,94 долара за галон за даними OPIS.

За матеріалом WSJ, головна причина — не лише сировина, а й обмеженість пропозиції готового пального. Газетa зазначає, що ринки пального мають слабкий буфер, а глобальна переробка стикається з обмеженнями після пошкоджень потужностей і збоїв у постачанні в різних регіонах.

У матеріалі наведено оцінку, що запаси бензину в США на 8% нижчі за п’ятирічний середній рівень. Додатковим чинником названо вимоги до змішування пального, які у липні додали 14 центів на галон до витрат нафтопереробників.

WSJ також пише, що глобальний випуск нафтопродуктів зменшився на 5,1 млн барелів на добу проти минулого року, а логістичні обмеження сповільнюють доставку пального. Тому політичні рішення — наприклад тимчасове послаблення окремих вимог або податків — можуть лише частково пом’якшити ціновий тиск.

Для європейського ринку бензинів висновок матеріалу полягає в тому, що зниження нафти не обов’язково автоматично знижує ціну бензину. Якщо маржа переробки та логістична премія залишаються високими, імпортний паритет для українського ринку також може залишатися жорстким.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Wall Street Journal.

Попри обмежене зростання попиту на нафтопродукти у світі, нові НПЗ продовжують з’являтись. Але хто з гравців першим піде на скорочення?

У світі спостерігається обмежене зростання попиту на нафтопродукти на фоні постійного збільшення нафтопереробних потужностей. Це викликає запитання — хто першим візьме на себе ризик закриття частини потужностей?

Надприбутки закінчилися?

У період рекордних прибутків у галузі, що тривав останні роки, обґрунтувати зупинку або скорочення обсягів переробки було надзвичайно складно. Але якщо маржа почне суттєво знижуватись, учасники ринку можуть знову побачити сенс у згортанні діяльності. Варто зазначити, що поточна аналітика МЕА включає лише вже оголошені проєкти з виведення з експлуатації, тож реальний масштаб майбутньої раціоналізації, ймовірно, є суттєво більшим.

Планове технічне обслуговування є дорогим. Якщо при цьому середовище маржі є нестабільним або падає регіональний попит, що змушує операторів орієнтуватись на експорт, власники можуть розглядати варіанти продажу чи повного закриття активу. Особливо це актуально, якщо під час модернізації потрібно вкладати додатковий капітал для відповідності новим екологічним нормам, покращення енергоефективності чи переходу до виробництва низьковуглецевого пального — усі ці інвестиції можуть мати негативну окупність.

На черзі відкладання модернізації

У такому випадку раціональним рішенням може бути відкладання модернізації, продаж активу або повне згортання виробництва. Хоча продаж діючого НПЗ лишається бажаним для багатьох власників, знайти покупців стає дедалі складніше.

Окрім стратегічних покупок часток у великих азійських НПЗ з боку національних нафтокомпаній Близького Сходу — які зазвичай пов’язані з довгостроковими контрактами на постачання сирої нафти — інші іноземні компанії дедалі менше зацікавлені у таких активах. У розвинених країнах незалежні гравці поступово «викачують» залишкову вартість активів, не інвестуючи в них довгостроково. У цьому контексті саме торговельні доми залишаються найбільш імовірними покупцями.

Крім того, у регіонах на кшталт Каліфорнії законодавство, яке зобов’язує колишніх і теперішніх власників відповідати за майбутню рекультивацію територій, також стає чинником, який може схилити до рішення про закриття потужностей, а не їх продаж.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA 

Замовити тижневий звіт по ринку