Частина постачальників природного газу на власних веб-сайтах станом на 25 серпня так і не оприлюднили інформацію щодо нових цін.

Наголошується у повідомленні Антимонопольного комітету України.

З  01 серпня 2020 року кожне домогосподарство отримало можливість вільного вибору будь-якого постачальника природного газу, зокрема за ціновим критерієм, що є важливим кроком у розвитку конкуренції. Це стало можливе завдяки відміни механізму Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (ПСО) для побутових споживачів.

При цьому чинний постачальник повинен завчасно інформувати споживача про зміну ціни. Відтак споживач зможе планувати власні витрати за новою ціною або шукати іншого постачальника, яких на сьогодні в Україні кілька сотень. Так має працювати справжня конкуренція.

Однак, реальна картина у серпні була іншою. Частина постачальників природного газу на власних веб-сайтах станом на 25 серпня так і не оприлюднили інформацію щодо нових цін. Отже, українці споживали природний газ, не знаючи його нової вартості, яка потім буде відображена у рахунках за серпень. При цьому роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів у серпні порівняно з липнем суттєво збільшилася.

Комітет наголошує, що збільшення газопостачальними компаніями роздрібних цін на природний газ для побутових споживачів має бути належним чином обґрунтованим. При цьому, населення має бути своєчасно проінформовано щодо зміни ціни газу.

Враховуючи вищезазначене, АМКУ на засіданні 28 серпня рекомендував газопостачальникам наступне:

• У разі зміни цін на природний газ вжити заходів щодо своєчасного інформування побутових споживачів до введення їх в дію.
• Вжити заходів щодо встановлення цін на природний газ на рівні, що існував би за умов існування значної конкуренції на ринку постачання природного газу.

Рекомендації є обов’язковими для розгляду.

Читайте у «Терміналі»: АМКУ посилює моніторинг ринку нафтопродуктів.

Антимонопольний комітет України рекомендував тепловикам знизити нарахування для споживачів за опалення та гарячу воду.

Про це повідомила пресслужба АМКУ.

“Хто отримав рекомендації? Теплопостачальні компанії, органи місцевого самоврядування. Що повинні зробити? Вжити заходи щодо: зміни розміру нарахувань за опалення і гарячу воду протягом опалювального періоду 2019/2020 року, у зв’язку зі зменшенням ціни на природний газ; забезпечення своєчасного інформування споживачів про здійснені заходи щодо зміни розміру нарахувань за опалення і гарячу воду; здійснення в повному обсязі перерахунків усім категоріям споживачів за ненадані, надані не в повному обсязі та/або невідповідної якості послуги, враховуючи умови аномально теплої зими”, — сказано у повідомленні.

Так, підставою до зниження є зменшення ціни на газ.

“Підстава для зниження нарахувань є зниження на понад 20 % ціни на природний газ, що є основною складовою собівартості теплової енергії. Коли? Щомісяця, починаючи з січня 2020 року і до закінчення опалювального періоду”, — сказано у повідомленні.

Системи точного прогнозування генерації з ВДЕ, розвинений ринок допоміжних послуг та інтерконектори – основні інструменти, що дозволяють безпечно та ефективно інтегрувати в енергосистему швидко зростаючі потужності ВДЕ.

Про це повідомила преслужба відомства.

Ці та інші ключові теми обговорювались на засіданні керуючого комітету спільного проекту НЕК «Укренерго», Elia Grid International (EGI) та Німецького енергетичного агентства (dena) «Трансформація енергосистеми для оптимізації процесу інтеграції ВДЕ в Україні». Реалізація цього проекту передбачає аналіз технічних і нормативних проблем, пов’язаних з інтеграцією ВДЕ, та розроблення рекомендації щодо шляхів їх вирішення.

Як наголошують європейські колеги, одним з ключових інструментів для диспетчеризації та управління режимами роботи енергомережі в умовах значної частки ВДЕ є перш за все розвинений ринок допоміжних послуг. Наразі в Україні цей сегмент ринку поки що не працює. Адже порядок для проведення перевірки та випробувань обладнання для сертифікації учасників ринку допоміжних послуг, було затверджено НКРЕКП лише за 9 днів до старту нового ринку – 21 червня 2019 р. (постанова №1120 «Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі»). Водночас щоб пройти ці процедури учасникам ринку потрібно щонайменше три місяці. Наразі перевірку та випробування обладнання для участі у ринку доппослуг розпочали чотири генеруючі компанії ­–  ПрАТ «Укргідроенерго», ПАТ «Центренерго», Харківська ТЕЦ-5 та «ДТЕК Східенерго». Очікується, що ринок допоміжних послуг зможе запрацювати до кінця 2019 року.

Також допомагає ефективному балансуванню середньострокове (на дві доби) і короткострокове (протягом доби) прогнозування виробництва з ВДЕ, а також наявність високоманеврової генерації. Точне прогнозування забезпечує чіткий розрахунок необхідних резервів, а високоманеврова генерація дозволяє компенсувати негарантовану потужність ВДЕ і уникнути розбалансування системи.

За результатами досліджень наша енергосистема може прийняти без негативних наслідків для стабільної роботи 4 750 МВт потужностей з ВДЕ. Однак вже до кінця цього року ця цифра становитиме 3 965 МВт. Подальше зростання частки генерації з ВДЕ без термінового законодавчого врегулювання питання їх роботи в енергетичному ринку та контрольованого їх будівництва створюють ризики розбалансування системи. І перш за все, проблема лежить у відсутності відповідальності «зеленої» генерації за небаланси, що в свою чергу не стимулює виробників до точного прогнозування виробництва. Учасники зустрічі відмітили, що наразі в Україні практично відсутні стимули для інвесторів вкладати кошти у будівництво високоманеврової генерації. Як зазначили представники Elia Grid International, такі стимули створює комбінація ринкових сигналів у поєднанні із регулярними звітами ОСП про відповідність та достатність генеруючих потужностей, на основі яких розробляються аргументовані пропозиції щодо розвитку мереж та енергетичної політики. Важливе значення у цьому також має стратегічна державна політика, зокрема, на сьогодні це цілі четвертого енергетичного пакету ЄС.