<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Reuters</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/reuters/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sun, 19 Jul 2026 20:02:53 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Польща влітку завершить обмеження цін на пальне</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/15/polshha-vlitku-zavershit-obmezhennya-cin-na-palne/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/15/polshha-vlitku-zavershit-obmezhennya-cin-na-palne/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 15 Jun 2026 06:02:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Poland fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[price caps]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[VAT on fuel]]></category>
		<category><![CDATA[акциз на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження цін]]></category>
		<category><![CDATA[ПДВ на пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального Польщі]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154055</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30426-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Польща влітку завершить обмеження цін на пальне"/><br />Польща влітку припинить заходи з обмеження цін на пальне, заявив прем’єр-міністр Дональд Туск 13 червня 2026 року. Рішення пов’язане з очікуваннями, що конфлікт за участі Ірану послабиться, а ціни стабілізуються. Після антикризового періоду уряд готується згортати підтримку паливного ринку За повідомленням Reuters, у березні уряд Польщі запровадив пакет заходів для стримування цін на пальне. Він [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30426-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Польща влітку завершить обмеження цін на пальне"/><br /><p>Польща влітку припинить заходи з обмеження цін на пальне, заявив прем’єр-міністр Дональд Туск 13 червня 2026 року. Рішення пов’язане з очікуваннями, що конфлікт за участі Ірану послабиться, а ціни стабілізуються.</p>
<h3>Після антикризового періоду уряд готується згортати підтримку паливного ринку</h3>
<p>За повідомленням Reuters, у березні уряд Польщі запровадив пакет заходів для стримування цін на пальне. Він включав зниження податку на додану вартість на пальне до 8% із 23%, зменшення акцизного податку до мінімального рівня ЄС, а також щоденне обмеження цін на моторне пальне.</p>
<p>Після запровадження ці заходи продовжували кожні два тижні. У п’ятницю Польща вирішила продовжити зниження ПДВ і цінові обмеження на бензин і дизельне пальне до кінця червня, але не продовжила зниження акцизного податку.</p>
<h4>Що саме змінюється для ринку пального</h4>
<ul>
<li>зниження ПДВ на пальне було запроваджене у березні: ставка зменшилася з 23% до 8%;</li>
<li>акцизний податок був знижений до мінімального рівня ЄС;</li>
<li>ціни на моторне пальне обмежувалися на щоденній основі;</li>
<li>після запуску заходи продовжували кожні два тижні;</li>
<li>зниження ПДВ і обмеження цін на бензин та дизельне пальне продовжені до кінця червня;</li>
<li>зниження акцизного податку більше не продовжене.</li>
</ul>
<h4>Позиція прем’єр-міністра</h4>
<p>Дональд Туск заявив про завершення цінового механізму в Ломжі, на сході Польщі. За його словами, протягом кризи Польща утримувала найнижчі ціни на пальне в Європі.</p>
<blockquote><p>«У нас було найдешевше пальне в Європі протягом усієї цієї кризи, але ми завершуватимемо цей проєкт цього літа», — сказав Туск журналістам у Ломжі.</p></blockquote>
<p>Згортання механізму відбувається на тлі очікувань польського уряду, що конфлікт за участі Ірану послабиться, а ціни на пальне стабілізуються. У повідомленні Reuters серед компаній, пов’язаних із темою, зазначена Orlen SA.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/poland-end-capping-fuel-prices-summer-pm-tusk-says-2026-06-13/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30426-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Польща влітку завершить обмеження цін на пальне"/><br /><p>Польща влітку припинить заходи з обмеження цін на пальне, заявив прем’єр-міністр Дональд Туск 13 червня 2026 року. Рішення пов’язане з очікуваннями, що конфлікт за участі Ірану послабиться, а ціни стабілізуються.</p>
<h3>Після антикризового періоду уряд готується згортати підтримку паливного ринку</h3>
<p>За повідомленням Reuters, у березні уряд Польщі запровадив пакет заходів для стримування цін на пальне. Він включав зниження податку на додану вартість на пальне до 8% із 23%, зменшення акцизного податку до мінімального рівня ЄС, а також щоденне обмеження цін на моторне пальне.</p>
<p>Після запровадження ці заходи продовжували кожні два тижні. У п’ятницю Польща вирішила продовжити зниження ПДВ і цінові обмеження на бензин і дизельне пальне до кінця червня, але не продовжила зниження акцизного податку.</p>
<h4>Що саме змінюється для ринку пального</h4>
<ul>
<li>зниження ПДВ на пальне було запроваджене у березні: ставка зменшилася з 23% до 8%;</li>
<li>акцизний податок був знижений до мінімального рівня ЄС;</li>
<li>ціни на моторне пальне обмежувалися на щоденній основі;</li>
<li>після запуску заходи продовжували кожні два тижні;</li>
<li>зниження ПДВ і обмеження цін на бензин та дизельне пальне продовжені до кінця червня;</li>
<li>зниження акцизного податку більше не продовжене.</li>
</ul>
<h4>Позиція прем’єр-міністра</h4>
<p>Дональд Туск заявив про завершення цінового механізму в Ломжі, на сході Польщі. За його словами, протягом кризи Польща утримувала найнижчі ціни на пальне в Європі.</p>
<blockquote><p>«У нас було найдешевше пальне в Європі протягом усієї цієї кризи, але ми завершуватимемо цей проєкт цього літа», — сказав Туск журналістам у Ломжі.</p></blockquote>
<p>Згортання механізму відбувається на тлі очікувань польського уряду, що конфлікт за участі Ірану послабиться, а ціни на пальне стабілізуються. У повідомленні Reuters серед компаній, пов’язаних із темою, зазначена Orlen SA.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/poland-end-capping-fuel-prices-summer-pm-tusk-says-2026-06-13/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/15/polshha-vlitku-zavershit-obmezhennya-cin-na-palne/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/goldman-sachs-svitovij-popit-na-naftu-vpav-silnishe-nizh-ochikuvali/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/goldman-sachs-svitovij-popit-na-naftu-vpav-silnishe-nizh-ochikuvali/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 07:12:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154035</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30411-Цена_падение.png" alt="Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували"/><br />Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року. За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — $90 за барель, WTI — $83 за барель. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30411-Цена_падение.png" alt="Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували"/><br /><p><strong>Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року.</strong> За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — <strong>$90 за барель</strong>, WTI — <strong>$83 за барель</strong>. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — тривале закриття Ормузької протоки для нафтових танкерів може ще більше скоротити глобальне постачання й підтримати ціни.</p>
<h3>Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували</h3>
<p>Світовий ринок нафти увійшов у фазу, де ключовим ризиком стає не лише фізичне постачання, а й швидке просідання споживання. Goldman Sachs у записці від п’ятниці повідомив, що світовий попит на нафту знизився сильніше, ніж очікувалося. Це поставило під сумнів стійкість прогнозу банку щодо цін на нафту в IV кварталі 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Прогноз Goldman Sachs для Brent</strong> на IV квартал 2026 року становить <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Прогноз для WTI</strong> становить <strong>$83 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Оцінене падіння світового попиту</strong> у квітні — <strong>4–5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою банку, закриття <strong>Ормузької протоки</strong> для нафтових танкерів могло скоротити глобальний попит на <strong>4–5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит просів</h3>
<p>За даними Goldman Sachs, головним чинником стало слабше споживання пального. Найпомітніше це проявилося у <strong>Китаї</strong> та <strong>Західній Європі</strong>, де квітневі звіти щодо роздрібних продажів пального були слабкими.</p>
<p>Оцінка банку базувалася на трьох підходах:</p>
<ul>
<li>аналізі глобальних обсягів перероблення нафти на НПЗ;</li>
<li>високочастотних показниках попиту на нафту;</li>
<li>оцінках інших прогнозистів і торговельних компаній.</li>
</ul>
<h3>Ринок отримав двосторонній ціновий ризик</h3>
<p>Падіння попиту створює <strong>ризик зниження нафтових цін</strong>, оскільки споживання виявилося слабшим за попередні очікування. Водночас Goldman Sachs вказав і на протилежний ризик: якщо Ормузька протока залишатиметься закритою, а світове постачання зменшиться ще більше, ціни можуть отримати додаткову підтримку.</p>
<p>Така ситуація робить прогноз менш однозначним. Ринок одночасно бачить слабкість споживання й загрозу подальшого скорочення фізичного постачання. Саме це пояснює формулювання Goldman Sachs про <em>двосторонні ризики</em> для цінового прогнозу.</p>
<h3>Поточна реакція біржових цін</h3>
<p>У п’ятницю нафтові ф’ючерси завершили торги зниженням:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>$1,94</strong>, або <strong>2,04%</strong>, до <strong>$93,09 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> знизилася на <strong>$2,50</strong>, або <strong>2,69%</strong>, до <strong>$90,54 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать, що ринок на момент публікації сильніше відреагував на фактор слабкого попиту, ніж на ризик подальшого скорочення постачання. Проте цінова рівновага залишається нестійкою: прогноз Brent на рівні <strong>$90 за барель</strong> уже близький до фактичної ціни <strong>$93,09 за барель</strong>, а WTI торгується вище прогнозного орієнтира Goldman Sachs для IV кварталу 2026 року.</p>
<h3>Що це означає для паливного ринку</h3>
<p>Для ринку нафтопродуктів головний висновок полягає в тому, що криза навколо Ормузької протоки впливає не лише на постачання, а й на поведінку споживачів. Якщо скорочення попиту на <strong>4–5 млн барелів на добу</strong> підтвердиться, це може стримувати зростання нафтових котирувань навіть за умов логістичних обмежень.</p>
<p>Водночас збереження ризиків для морського транспортування нафти залишає ринок вразливим до нових стрибків цін. Для імпортерів, трейдерів і операторів паливного ринку це означає потребу стежити не лише за котируваннями Brent і WTI, а й за фактичними показниками споживання у Китаї та Західній Європі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-says-global-oil-demand-takes-big-hit-sees-risks-price-forecast-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30411-Цена_падение.png" alt="Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували"/><br /><p><strong>Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року.</strong> За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — <strong>$90 за барель</strong>, WTI — <strong>$83 за барель</strong>. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — тривале закриття Ормузької протоки для нафтових танкерів може ще більше скоротити глобальне постачання й підтримати ціни.</p>
<h3>Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували</h3>
<p>Світовий ринок нафти увійшов у фазу, де ключовим ризиком стає не лише фізичне постачання, а й швидке просідання споживання. Goldman Sachs у записці від п’ятниці повідомив, що світовий попит на нафту знизився сильніше, ніж очікувалося. Це поставило під сумнів стійкість прогнозу банку щодо цін на нафту в IV кварталі 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Прогноз Goldman Sachs для Brent</strong> на IV квартал 2026 року становить <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Прогноз для WTI</strong> становить <strong>$83 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Оцінене падіння світового попиту</strong> у квітні — <strong>4–5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою банку, закриття <strong>Ормузької протоки</strong> для нафтових танкерів могло скоротити глобальний попит на <strong>4–5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит просів</h3>
<p>За даними Goldman Sachs, головним чинником стало слабше споживання пального. Найпомітніше це проявилося у <strong>Китаї</strong> та <strong>Західній Європі</strong>, де квітневі звіти щодо роздрібних продажів пального були слабкими.</p>
<p>Оцінка банку базувалася на трьох підходах:</p>
<ul>
<li>аналізі глобальних обсягів перероблення нафти на НПЗ;</li>
<li>високочастотних показниках попиту на нафту;</li>
<li>оцінках інших прогнозистів і торговельних компаній.</li>
</ul>
<h3>Ринок отримав двосторонній ціновий ризик</h3>
<p>Падіння попиту створює <strong>ризик зниження нафтових цін</strong>, оскільки споживання виявилося слабшим за попередні очікування. Водночас Goldman Sachs вказав і на протилежний ризик: якщо Ормузька протока залишатиметься закритою, а світове постачання зменшиться ще більше, ціни можуть отримати додаткову підтримку.</p>
<p>Така ситуація робить прогноз менш однозначним. Ринок одночасно бачить слабкість споживання й загрозу подальшого скорочення фізичного постачання. Саме це пояснює формулювання Goldman Sachs про <em>двосторонні ризики</em> для цінового прогнозу.</p>
<h3>Поточна реакція біржових цін</h3>
<p>У п’ятницю нафтові ф’ючерси завершили торги зниженням:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>$1,94</strong>, або <strong>2,04%</strong>, до <strong>$93,09 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> знизилася на <strong>$2,50</strong>, або <strong>2,69%</strong>, до <strong>$90,54 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать, що ринок на момент публікації сильніше відреагував на фактор слабкого попиту, ніж на ризик подальшого скорочення постачання. Проте цінова рівновага залишається нестійкою: прогноз Brent на рівні <strong>$90 за барель</strong> уже близький до фактичної ціни <strong>$93,09 за барель</strong>, а WTI торгується вище прогнозного орієнтира Goldman Sachs для IV кварталу 2026 року.</p>
<h3>Що це означає для паливного ринку</h3>
<p>Для ринку нафтопродуктів головний висновок полягає в тому, що криза навколо Ормузької протоки впливає не лише на постачання, а й на поведінку споживачів. Якщо скорочення попиту на <strong>4–5 млн барелів на добу</strong> підтвердиться, це може стримувати зростання нафтових котирувань навіть за умов логістичних обмежень.</p>
<p>Водночас збереження ризиків для морського транспортування нафти залишає ринок вразливим до нових стрибків цін. Для імпортерів, трейдерів і операторів паливного ринку це означає потребу стежити не лише за котируваннями Brent і WTI, а й за фактичними показниками споживання у Китаї та Західній Європі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-says-global-oil-demand-takes-big-hit-sees-risks-price-forecast-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/goldman-sachs-svitovij-popit-na-naftu-vpav-silnishe-nizh-ochikuvali/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ може підвищити ціль видобутку на липень попри перебої через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/opec-mozhe-pidvishhiti-cil-vidobutku-na-lipen-popri-perebo%d1%97-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/opec-mozhe-pidvishhiti-cil-vidobutku-na-lipen-popri-perebo%d1%97-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Jun 2026 12:07:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154021</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30397-OPEC.jpg" alt="OPEC+ може підвищити ціль видобутку на липень попри перебої через Ормузьку протоку"/><br />Країни OPEC+ готуються погодити нове підвищення цільового рівня видобутку нафти на липень. Очікуване збільшення становить близько 188 тис. барелів на добу і може стати сигналом повернення групи до більш звичного режиму роботи попри закриття Ормузької протоки, наслідки війни з Іраном та вихід ОАЕ з OPEC. OPEC+ нарощує ціль видобутку Сім ключових країн OPEC+ мають розглянути [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30397-OPEC.jpg" alt="OPEC+ може підвищити ціль видобутку на липень попри перебої через Ормузьку протоку"/><br /><p>Країни OPEC+ готуються погодити нове підвищення цільового рівня видобутку нафти на липень. Очікуване збільшення становить близько <strong>188 тис. барелів на добу</strong> і може стати сигналом повернення групи до більш звичного режиму роботи попри закриття Ормузької протоки, наслідки війни з Іраном та вихід ОАЕ з OPEC.</p>
<h3>OPEC+ нарощує ціль видобутку</h3>
<p>Сім ключових країн OPEC+ мають розглянути подальше підвищення квот на видобуток під час онлайн-зустрічі в неділю. Йдеться про <strong>Саудівську Аравію, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, росію та Оман</strong>.</p>
<h4>Що означає нове підвищення квот</h4>
<p>Очікуване рішення передбачає збільшення цільового рівня видобутку на липень приблизно на <strong>188 тис. барелів на добу</strong>. Це відповідає приросту, погодженому на червень, який було скориговано з <strong>206 тис. барелів на добу</strong> після виходу ОАЕ з OPEC.</p>
<ul>
<li><strong>З квітня по червень</strong> сім основних учасників OPEC+ уже підвищили свої квоти майже на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Підвищення відбувається в межах поступового згортання скорочення видобутку на <strong>1,65 млн барелів на добу</strong>, погодженого у 2023 році.</li>
<li>З урахуванням виходу ОАЕ з 1 травня, з липня на ринок ще може бути повернуто близько <strong>567 тис. барелів на добу</strong> з початкового скорочення.</li>
<li>Якщо темп підвищення близько <strong>188 тис. барелів на добу</strong> збережеться в серпні та вересні, залишок скорочення може бути повністю знятий до кінця вересня.</li>
</ul>
<h4>Чому це важливо для ринку</h4>
<p>Формальне підвищення цільового видобутку не означає автоматичного зростання фактичного постачання нафти на ринок. За даними OPEC, видобуток групи у квітні становив у середньому <strong>33,19 млн барелів на добу</strong> проти <strong>42,77 млн барелів на добу</strong> у лютому. Причина — різке скорочення експорту з боку країн Перської затоки.</p>
<p>Це створює для ринку подвійний сигнал. З одного боку, OPEC+ демонструє готовність поступово повертати обсяги. З іншого боку, фізичне постачання залишається обмеженим через перебої, пов’язані із закриттям Ормузької протоки та воєнним фактором навколо Ірану.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з OPEC змінює баланс усередині групи</h4>
<p>ОАЕ залишили OPEC у травні після майже <strong>60 років</strong> участі в організації. Це вплинуло на розрахунок квот і змусило групу коригувати параметри червневого підвищення. Вихід такого учасника послаблює попередню структуру домовленостей, але не зупиняє процес повернення частини скороченого видобутку.</p>
<p>Остаточне рішення щодо липневого рівня ще не ухвалене. Джерела Reuters повідомили про очікуване підвищення на умовах анонімності. Представники OPEC, Саудівської Аравії та росії на запити Reuters про коментар одразу не відповіли.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.oilandgasmiddleeast.com/news/opec-eyes-output-hike" target="_blank">oilandgasmiddleeast.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30397-OPEC.jpg" alt="OPEC+ може підвищити ціль видобутку на липень попри перебої через Ормузьку протоку"/><br /><p>Країни OPEC+ готуються погодити нове підвищення цільового рівня видобутку нафти на липень. Очікуване збільшення становить близько <strong>188 тис. барелів на добу</strong> і може стати сигналом повернення групи до більш звичного режиму роботи попри закриття Ормузької протоки, наслідки війни з Іраном та вихід ОАЕ з OPEC.</p>
<h3>OPEC+ нарощує ціль видобутку</h3>
<p>Сім ключових країн OPEC+ мають розглянути подальше підвищення квот на видобуток під час онлайн-зустрічі в неділю. Йдеться про <strong>Саудівську Аравію, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, росію та Оман</strong>.</p>
<h4>Що означає нове підвищення квот</h4>
<p>Очікуване рішення передбачає збільшення цільового рівня видобутку на липень приблизно на <strong>188 тис. барелів на добу</strong>. Це відповідає приросту, погодженому на червень, який було скориговано з <strong>206 тис. барелів на добу</strong> після виходу ОАЕ з OPEC.</p>
<ul>
<li><strong>З квітня по червень</strong> сім основних учасників OPEC+ уже підвищили свої квоти майже на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Підвищення відбувається в межах поступового згортання скорочення видобутку на <strong>1,65 млн барелів на добу</strong>, погодженого у 2023 році.</li>
<li>З урахуванням виходу ОАЕ з 1 травня, з липня на ринок ще може бути повернуто близько <strong>567 тис. барелів на добу</strong> з початкового скорочення.</li>
<li>Якщо темп підвищення близько <strong>188 тис. барелів на добу</strong> збережеться в серпні та вересні, залишок скорочення може бути повністю знятий до кінця вересня.</li>
</ul>
<h4>Чому це важливо для ринку</h4>
<p>Формальне підвищення цільового видобутку не означає автоматичного зростання фактичного постачання нафти на ринок. За даними OPEC, видобуток групи у квітні становив у середньому <strong>33,19 млн барелів на добу</strong> проти <strong>42,77 млн барелів на добу</strong> у лютому. Причина — різке скорочення експорту з боку країн Перської затоки.</p>
<p>Це створює для ринку подвійний сигнал. З одного боку, OPEC+ демонструє готовність поступово повертати обсяги. З іншого боку, фізичне постачання залишається обмеженим через перебої, пов’язані із закриттям Ормузької протоки та воєнним фактором навколо Ірану.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з OPEC змінює баланс усередині групи</h4>
<p>ОАЕ залишили OPEC у травні після майже <strong>60 років</strong> участі в організації. Це вплинуло на розрахунок квот і змусило групу коригувати параметри червневого підвищення. Вихід такого учасника послаблює попередню структуру домовленостей, але не зупиняє процес повернення частини скороченого видобутку.</p>
<p>Остаточне рішення щодо липневого рівня ще не ухвалене. Джерела Reuters повідомили про очікуване підвищення на умовах анонімності. Представники OPEC, Саудівської Аравії та росії на запити Reuters про коментар одразу не відповіли.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.oilandgasmiddleeast.com/news/opec-eyes-output-hike" target="_blank">oilandgasmiddleeast.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/opec-mozhe-pidvishhiti-cil-vidobutku-na-lipen-popri-perebo%d1%97-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 07:39:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[Fujairah]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Фуджейра]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153979</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br />Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти. ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 May 2026 05:57:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Citi]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153945</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br />Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні 120 доларів за барель у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику. Нафта під тиском геополітики За оцінкою Citi, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br /><p>Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні <strong>120 доларів за барель</strong> у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику.</p>
<h2>Нафта під тиском геополітики</h2>
<p>За оцінкою Citi, головним чинником короткострокового ризику залишається складність досягнення домовленості між США та Іраном. Якщо переговори не дадуть швидкого результату, нафтові ціни можуть отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий сценарій Citi</strong> передбачає, що порушення в Ормузькій протоці послабляться до кінця травня.</li>
<li><strong>Прогноз Brent на 0–3 місяці</strong> збережено на рівні <strong>120 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна Brent у II кварталі</strong> очікується на рівні <strong>110 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У III кварталі</strong> Citi прогнозує послаблення до <strong>95 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У IV кварталі</strong> очікується зниження до <strong>80 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що стримує подорожчання</h2>
<p>Попри геополітичну напругу, ринок отримує кілька чинників, які пом’якшують ціновий удар. Citi вказує, що вплив ризиків частково компенсують скорочення запасів, вивільнення нафти зі Стратегічного нафтового резерву, слабший попит, зменшення імпорту Китаєм та періодичні ознаки деескалації.</p>
<ul>
<li><strong>Китай міг скоротити імпорт нафти приблизно на 2,4 млн барелів на добу</strong> у квітні та травні.</li>
<li>За даними відстеження суден, імпорт Китаю міг знизитися до <strong>близько 9,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для порівняння, середній рівень імпорту Китаю у 2025 році становив <strong>близько 11,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Таке зниження попиту з боку Китаю зменшило напруження на світовому нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Головний висновок Citi</h2>
<p>Ключова оцінка банку полягає в тому, що ринок занадто спокійно оцінює ризики. Навіть якщо базовий сценарій передбачає послаблення порушень до кінця травня, тривалість кризи та крайні сценарії можуть мати більший вплив на ціни, ніж зараз закладено у котируваннях.</p>
<blockquote><p>«Ми й надалі вважаємо, що нафтові ринки недооцінюють тривалість і крайні ризики», — Citi.</p></blockquote>
<p>Водночас прогноз Citi показує не лише ризик зростання, а й очікування поступового охолодження ринку: від <strong>110 доларів за барель</strong> у II кварталі до <strong>80 доларів за барель</strong> у IV кварталі. Це означає, що подальша динаміка залежатиме від тривалості геополітичної напруги та реального стану постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/citi-says-oil-could-rise-further-if-us-iran-talks-remain-thorny-2026-05-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30348-Нефть.jpg" alt="Нафта може залишитися дорогою: Citi бачить ризик зростання Brent через складні переговори США та Ірану"/><br /><p>Нафтовий ринок отримав новий сигнал ризику: за оцінкою Citi, ціни можуть зрости далі, якщо переговори США та Ірану залишатимуться складними. Базовий прогноз банку передбачає Brent на рівні <strong>120 доларів за барель</strong> у найближчі 0–3 місяці, але ринок, на думку Citi, все ще недооцінює тривалість і крайні сценарії ризику.</p>
<h2>Нафта під тиском геополітики</h2>
<p>За оцінкою Citi, головним чинником короткострокового ризику залишається складність досягнення домовленості між США та Іраном. Якщо переговори не дадуть швидкого результату, нафтові ціни можуть отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<ul>
<li><strong>Базовий сценарій Citi</strong> передбачає, що порушення в Ормузькій протоці послабляться до кінця травня.</li>
<li><strong>Прогноз Brent на 0–3 місяці</strong> збережено на рівні <strong>120 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>Середня ціна Brent у II кварталі</strong> очікується на рівні <strong>110 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У III кварталі</strong> Citi прогнозує послаблення до <strong>95 доларів за барель</strong>.</li>
<li><strong>У IV кварталі</strong> очікується зниження до <strong>80 доларів за барель</strong>.</li>
</ul>
<h2>Що стримує подорожчання</h2>
<p>Попри геополітичну напругу, ринок отримує кілька чинників, які пом’якшують ціновий удар. Citi вказує, що вплив ризиків частково компенсують скорочення запасів, вивільнення нафти зі Стратегічного нафтового резерву, слабший попит, зменшення імпорту Китаєм та періодичні ознаки деескалації.</p>
<ul>
<li><strong>Китай міг скоротити імпорт нафти приблизно на 2,4 млн барелів на добу</strong> у квітні та травні.</li>
<li>За даними відстеження суден, імпорт Китаю міг знизитися до <strong>близько 9,2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для порівняння, середній рівень імпорту Китаю у 2025 році становив <strong>близько 11,6 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Таке зниження попиту з боку Китаю зменшило напруження на світовому нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Головний висновок Citi</h2>
<p>Ключова оцінка банку полягає в тому, що ринок занадто спокійно оцінює ризики. Навіть якщо базовий сценарій передбачає послаблення порушень до кінця травня, тривалість кризи та крайні сценарії можуть мати більший вплив на ціни, ніж зараз закладено у котируваннях.</p>
<blockquote><p>«Ми й надалі вважаємо, що нафтові ринки недооцінюють тривалість і крайні ризики», — Citi.</p></blockquote>
<p>Водночас прогноз Citi показує не лише ризик зростання, а й очікування поступового охолодження ринку: від <strong>110 доларів за барель</strong> у II кварталі до <strong>80 доларів за барель</strong> у IV кварталі. Це означає, що подальша динаміка залежатиме від тривалості геополітичної напруги та реального стану постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/citi-says-oil-could-rise-further-if-us-iran-talks-remain-thorny-2026-05-08/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/nafta-mozhe-zalishitisya-dorogoyu-citi-bachit-rizik-zrostannya-brent-cherez-skladni-peregovori-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Dec 2025 12:36:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf stocks]]></category>
		<category><![CDATA[oil markets]]></category>
		<category><![CDATA[Qatar]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters нафтові ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[фондові ринки Затоки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153478</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br />Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США. Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Oct 2025 06:13:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[квоти]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153285</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br />OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом. Енергетична рівновага OPEC+ 1. Передумови Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br /><p>OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом.</p>
<h2>Енергетична рівновага OPEC+</h2>
<h3>1. Передумови</h3>
<ul>
<li>Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо <strong>підвищення постачання у листопаді</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> пропонує збільшити квоти на <strong>від 274 000 до 548 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> підтримує скромніше підвищення — лише на <strong>137 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікується віртуальне засідання восьми ключових виробників OPEC+ у неділю.</li>
</ul>
<h3>2. Реакція та заперечення OPEC</h3>
<ul>
<li>За три дні до публікації OPEC <strong>різко розкритикувала ЗМІ</strong>, назвавши попередні повідомлення про підвищення на пів мільйона барелів <em>“цілком неточними та такими, що вводять в оману”</em>.</li>
<li>Цю заяву сприйняли як <strong>прямий випад у бік Reuters</strong>, чиї звіти вже вплинули на зниження цін.</li>
</ul>
<h3>3. Розрив між квотами та реальністю</h3>
<ul>
<li>З квітня OPEC+ <strong>поетапно знімає обмеження на видобуток</strong>, проте фактично реалізовано лише <strong>приблизно 75% заявлених обсягів</strong>.</li>
<li>Багато членів альянсу <strong>не мають можливості збільшити видобуток</strong> навіть за бажання.</li>
<li><strong>Нігерія, Ангола та Ірак</strong> продовжують виконувати “компенсаційні скорочення” через попереднє перевиробництво.</li>
<li>Лише <strong>саудівська аравія та ОАЕ</strong> володіють реальними резервними потужностями для збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>4. Вплив на ринок і ціни</h3>
<ul>
<li>Ринок реагує не на фактичні зміни, а на інформаційні витоки — <strong>“театралізовану” боротьбу між Reuters та OPEC</strong>.</li>
<li>Попри заяви про потенційне зростання постачання, <em>додаткова нафта поки що не з’явилася на ринку</em>.</li>
<li><strong>Brent подешевшав більш ніж на 7%</strong> за тиждень через очікування надлишкової пропозиції.</li>
<li>Розрив між квотами на папері та реальними фізичними потоками <strong>залишається рекордно великим</strong>.</li>
</ul>
<h3>5. Висновки</h3>
<ul>
<li>Наявна ситуація демонструє <strong>залежність ринку нафти від інформаційних сигналів</strong>, а не від реального обсягу видобутку.</li>
<li>Позиції країн-членів OPEC+ вказують на <strong>зростаючу внутрішню конкуренцію</strong> між виробниками з різним рівнем потужностей.</li>
<li>Якщо OPEC+ оголосить збільшення квот без фактичного зростання видобутку, це може <strong>поглибити недовіру ринку</strong> і спричинити волатильність цін.</li>
<li>Зниження цін на Brent на понад 7% свідчить про <strong>чутливість ринку до інформаційних ризиків</strong> та можливу переоцінку ризиків надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Звіти Reuters не відображають реальну картину видобутку та постачання нафти”, — йдеться у заяві OPEC, опублікованій після попередніх повідомлень агентства.</p></blockquote>
<h3>6. Висновки для майбутнього</h3>
<ul>
<li>Інформаційні витоки продовжуватимуть формувати короткострокові коливання ринку, <strong>зменшуючи довіру до офіційних даних</strong>.</li>
<li>У 2025 році головною проблемою OPEC+ стане <strong>не фізичний дефіцит, а контроль над інформаційними потоками</strong>.</li>
<li>Ймовірно, зросте <strong>роль незалежних агентств та аналітичних центрів</strong> у перевірці фактичних обсягів постачання.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/OPEC-Reuters-Leaks-on-Oil-Plans-Again.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у первинному тексті була вказана лише інформація від Reuters і Oilprice.com без офіційного підтвердження OPEC. Виправлено у фінальній версії шляхом уточнення джерела заяви OPEC у вигляді загального повідомлення організації, без приписування конкретних цитат, яких не було в тексті. --><br />
&#171;`</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br /><p>OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом.</p>
<h2>Енергетична рівновага OPEC+</h2>
<h3>1. Передумови</h3>
<ul>
<li>Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо <strong>підвищення постачання у листопаді</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> пропонує збільшити квоти на <strong>від 274 000 до 548 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> підтримує скромніше підвищення — лише на <strong>137 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікується віртуальне засідання восьми ключових виробників OPEC+ у неділю.</li>
</ul>
<h3>2. Реакція та заперечення OPEC</h3>
<ul>
<li>За три дні до публікації OPEC <strong>різко розкритикувала ЗМІ</strong>, назвавши попередні повідомлення про підвищення на пів мільйона барелів <em>“цілком неточними та такими, що вводять в оману”</em>.</li>
<li>Цю заяву сприйняли як <strong>прямий випад у бік Reuters</strong>, чиї звіти вже вплинули на зниження цін.</li>
</ul>
<h3>3. Розрив між квотами та реальністю</h3>
<ul>
<li>З квітня OPEC+ <strong>поетапно знімає обмеження на видобуток</strong>, проте фактично реалізовано лише <strong>приблизно 75% заявлених обсягів</strong>.</li>
<li>Багато членів альянсу <strong>не мають можливості збільшити видобуток</strong> навіть за бажання.</li>
<li><strong>Нігерія, Ангола та Ірак</strong> продовжують виконувати “компенсаційні скорочення” через попереднє перевиробництво.</li>
<li>Лише <strong>саудівська аравія та ОАЕ</strong> володіють реальними резервними потужностями для збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>4. Вплив на ринок і ціни</h3>
<ul>
<li>Ринок реагує не на фактичні зміни, а на інформаційні витоки — <strong>“театралізовану” боротьбу між Reuters та OPEC</strong>.</li>
<li>Попри заяви про потенційне зростання постачання, <em>додаткова нафта поки що не з’явилася на ринку</em>.</li>
<li><strong>Brent подешевшав більш ніж на 7%</strong> за тиждень через очікування надлишкової пропозиції.</li>
<li>Розрив між квотами на папері та реальними фізичними потоками <strong>залишається рекордно великим</strong>.</li>
</ul>
<h3>5. Висновки</h3>
<ul>
<li>Наявна ситуація демонструє <strong>залежність ринку нафти від інформаційних сигналів</strong>, а не від реального обсягу видобутку.</li>
<li>Позиції країн-членів OPEC+ вказують на <strong>зростаючу внутрішню конкуренцію</strong> між виробниками з різним рівнем потужностей.</li>
<li>Якщо OPEC+ оголосить збільшення квот без фактичного зростання видобутку, це може <strong>поглибити недовіру ринку</strong> і спричинити волатильність цін.</li>
<li>Зниження цін на Brent на понад 7% свідчить про <strong>чутливість ринку до інформаційних ризиків</strong> та можливу переоцінку ризиків надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Звіти Reuters не відображають реальну картину видобутку та постачання нафти”, — йдеться у заяві OPEC, опублікованій після попередніх повідомлень агентства.</p></blockquote>
<h3>6. Висновки для майбутнього</h3>
<ul>
<li>Інформаційні витоки продовжуватимуть формувати короткострокові коливання ринку, <strong>зменшуючи довіру до офіційних даних</strong>.</li>
<li>У 2025 році головною проблемою OPEC+ стане <strong>не фізичний дефіцит, а контроль над інформаційними потоками</strong>.</li>
<li>Ймовірно, зросте <strong>роль незалежних агентств та аналітичних центрів</strong> у перевірці фактичних обсягів постачання.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/OPEC-Reuters-Leaks-on-Oil-Plans-Again.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у первинному тексті була вказана лише інформація від Reuters і Oilprice.com без офіційного підтвердження OPEC. Виправлено у фінальній версії шляхом уточнення джерела заяви OPEC у вигляді загального повідомлення організації, без приписування конкретних цитат, яких не було в тексті. --><br />
&#171;`</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/153238/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/153238/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 12 Sep 2025 08:23:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[crude prices]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[market share]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Oilprice.com]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Арамко]]></category>
		<category><![CDATA[знижки]]></category>
		<category><![CDATA[котирування]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[частка ринку]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153238</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29911-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень"/><br />Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29911-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень"/><br /><p>Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із анонсом OPEC+ про використання скорочень на 1,65 млн бар./добу, імовірно спрямований на повернення частки ринку в Азії.</p>
<h2>Вплив рішень Aramco на азійський ринок нафти</h2>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>11 вересня 2025 року</strong> (за повідомленням Reuters): Aramco пропонує більші знижки та заохочує додаткові закупівлі для <em>жовтневих</em> відвантажень.</li>
<li>Вересень: премія для Arab Light підвищена до <strong>$3,20/бар.</strong> над Oman/Dubai — <em>5-місячний максимум</em>.</li>
<li>Жовтень: премія знижена до <strong>$2,20/бар.</strong>, тобто мінус <strong>$1/бар.</strong> до вересня.</li>
<li>Інші саудівські сорти: коригування на <strong>−$0,90–−$1/бар.</strong> на жовтень.</li>
</ul>
<h3>Цінові параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Фактичні зміни:</strong> Arab Light: <em>$3,20 → $2,20/бар.</em> (−$1,00/бар.) проти очікуваних −$0,40–−$0,70/бар.</li>
<li><strong>Діапазон для інших сортів:</strong> −$0,90–−$1,00/бар. у жовтні.</li>
<li><strong>Порівняння з очікуваннями:</strong> реальне зниження <em>на 43%–150% глибше</em>, ніж прогнозований коридор (в абсолютному вимірі −$1 проти −$0,40/−$0,70).</li>
</ul>
<h3>Попит та пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>Риторика попиту:</strong> минулого місяця Aramco оцінювала 2П 2025 як сильніший за 1П 2025 на <strong>понад 2 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Пропозиція та політика OPEC+:</strong> анонсовано використання «останнього шару» скорочень на <strong>1,65 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Операційні ознаки:</strong> на APPEC у Сінгапурі обговорювалися <em>більші саудівські постачання</em> до Азії в наступному місяці; через це, за двома джерелами Reuters, <strong>виділення обсягів на жовтень відкладено до наступного тижня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: боротьба за частку ринку в Азії.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> глибина зниження премії (−$1/бар.) перевищує консенсусні очікування (−$0,40–−$0,70), що відповідає стратегії агресивнішого ціноутворення для стимулювання закупівель.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції:</em> <strong>посилення цінового тиску</strong> на постачальників, орієнтованих на азійський ринок (Близький Схід, Західна Африка тощо), та потенційна переконфігурація спредів проти Oman/Dubai.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 2: розрив між деклараціями про попит і реальною ціновою дією.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> попри озвучений Aramco приріст попиту у 2П 2025 на &gt;2 млн бар./добу, компанія зменшує премії, що <strong>сигналізує про прагнення зафіксувати обсяги зараз</strong>, а не покладатися лише на інерцію попиту.</li>
<li><em>Наслідок для ринку:</em> можливе <strong>вирівнювання структури спредів</strong> у бік більш конкурентних пропозицій для азійських НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 3: взаємодія з політикою OPEC+.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> зниження премій відбулося після оголошення щодо «останнього шару» скорочень на 1,65 млн бар./добу; це може бути <strong>тактикою компенсації</strong> обмежень видобутку через ціноутворення та стимулювання постачань у пріоритетний регіон.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>перерозподіл торгових потоків</strong> на користь Перської затоки в Азії у жовтні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 4: короткострокова волатильність у виділенні обсягів.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> затримка із жовтневими алокаціями до «наступного тижня» узгоджується з переговорами на APPEC та пошуком оптимального балансу ціни/обсягу.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>операційна невизначеність</strong> для закупівельників у короткому вікні планування, можливі коригування графіків постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Фундаментальні фактори ринку залишаються сильними, і ми очікуємо, що попит на нафту у другій половині 2025 року буде більш ніж на два мільйони барелів на добу вищим, ніж у першій половині», — президент і CEO Saudi Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<h3>Що це означає для азійських НПЗ</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> привабливіші диференціали до бенчмарку Oman/Dubai, можливість <em>збільшити закупівлі жовтневих</em> партій на фоні зниженої премії.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> якщо стратегія Aramco спрямована на <strong>відновлення частки</strong>, конкуренти можуть відповісти <em>контрзнижками</em>, що посилить цінову конкуренцію у 4 кв. 2025.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Saudi-Arabia-Offers-Deeper-Crude-Discounts-to-Asian-Buyers.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29911-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень"/><br /><p>Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із анонсом OPEC+ про використання скорочень на 1,65 млн бар./добу, імовірно спрямований на повернення частки ринку в Азії.</p>
<h2>Вплив рішень Aramco на азійський ринок нафти</h2>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>11 вересня 2025 року</strong> (за повідомленням Reuters): Aramco пропонує більші знижки та заохочує додаткові закупівлі для <em>жовтневих</em> відвантажень.</li>
<li>Вересень: премія для Arab Light підвищена до <strong>$3,20/бар.</strong> над Oman/Dubai — <em>5-місячний максимум</em>.</li>
<li>Жовтень: премія знижена до <strong>$2,20/бар.</strong>, тобто мінус <strong>$1/бар.</strong> до вересня.</li>
<li>Інші саудівські сорти: коригування на <strong>−$0,90–−$1/бар.</strong> на жовтень.</li>
</ul>
<h3>Цінові параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Фактичні зміни:</strong> Arab Light: <em>$3,20 → $2,20/бар.</em> (−$1,00/бар.) проти очікуваних −$0,40–−$0,70/бар.</li>
<li><strong>Діапазон для інших сортів:</strong> −$0,90–−$1,00/бар. у жовтні.</li>
<li><strong>Порівняння з очікуваннями:</strong> реальне зниження <em>на 43%–150% глибше</em>, ніж прогнозований коридор (в абсолютному вимірі −$1 проти −$0,40/−$0,70).</li>
</ul>
<h3>Попит та пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>Риторика попиту:</strong> минулого місяця Aramco оцінювала 2П 2025 як сильніший за 1П 2025 на <strong>понад 2 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Пропозиція та політика OPEC+:</strong> анонсовано використання «останнього шару» скорочень на <strong>1,65 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Операційні ознаки:</strong> на APPEC у Сінгапурі обговорювалися <em>більші саудівські постачання</em> до Азії в наступному місяці; через це, за двома джерелами Reuters, <strong>виділення обсягів на жовтень відкладено до наступного тижня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: боротьба за частку ринку в Азії.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> глибина зниження премії (−$1/бар.) перевищує консенсусні очікування (−$0,40–−$0,70), що відповідає стратегії агресивнішого ціноутворення для стимулювання закупівель.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції:</em> <strong>посилення цінового тиску</strong> на постачальників, орієнтованих на азійський ринок (Близький Схід, Західна Африка тощо), та потенційна переконфігурація спредів проти Oman/Dubai.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 2: розрив між деклараціями про попит і реальною ціновою дією.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> попри озвучений Aramco приріст попиту у 2П 2025 на &gt;2 млн бар./добу, компанія зменшує премії, що <strong>сигналізує про прагнення зафіксувати обсяги зараз</strong>, а не покладатися лише на інерцію попиту.</li>
<li><em>Наслідок для ринку:</em> можливе <strong>вирівнювання структури спредів</strong> у бік більш конкурентних пропозицій для азійських НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 3: взаємодія з політикою OPEC+.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> зниження премій відбулося після оголошення щодо «останнього шару» скорочень на 1,65 млн бар./добу; це може бути <strong>тактикою компенсації</strong> обмежень видобутку через ціноутворення та стимулювання постачань у пріоритетний регіон.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>перерозподіл торгових потоків</strong> на користь Перської затоки в Азії у жовтні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 4: короткострокова волатильність у виділенні обсягів.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> затримка із жовтневими алокаціями до «наступного тижня» узгоджується з переговорами на APPEC та пошуком оптимального балансу ціни/обсягу.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>операційна невизначеність</strong> для закупівельників у короткому вікні планування, можливі коригування графіків постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Фундаментальні фактори ринку залишаються сильними, і ми очікуємо, що попит на нафту у другій половині 2025 року буде більш ніж на два мільйони барелів на добу вищим, ніж у першій половині», — президент і CEO Saudi Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<h3>Що це означає для азійських НПЗ</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> привабливіші диференціали до бенчмарку Oman/Dubai, можливість <em>збільшити закупівлі жовтневих</em> партій на фоні зниженої премії.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> якщо стратегія Aramco спрямована на <strong>відновлення частки</strong>, конкуренти можуть відповісти <em>контрзнижками</em>, що посилить цінову конкуренцію у 4 кв. 2025.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Saudi-Arabia-Offers-Deeper-Crude-Discounts-to-Asian-Buyers.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/153238/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта просіла на 2% через очікування рішення OPEC+ щодо можливого нарощення видобутку з жовтня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/nafta-prosila-na-2-cherez-ochikuvannya-rishennya-opec-shhodo-mozhlivogo-naroshhennya-vidobutku-z-zhovtnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/nafta-prosila-na-2-cherez-ochikuvannya-rishennya-opec-shhodo-mozhlivogo-naroshhennya-vidobutku-z-zhovtnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Sep 2025 05:19:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[market share]]></category>
		<category><![CDATA[meeting]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Oilprice]]></category>
		<category><![CDATA[Oilprice; ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[production cuts]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[shale]]></category>
		<category><![CDATA[supply increase]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[засідання]]></category>
		<category><![CDATA[нарощення видобутку]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[сланцева нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[частка ринку]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153202</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29889-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта просіла на 2% через очікування рішення OPEC+ щодо можливого нарощення видобутку з жовтня"/><br />Ринки відреагували зниженням: WTI −2% до $64,34, Brent −1,76% до $68,02, адже вісім виробників OPEC+ на 7 вересня готують рішення щодо чергового підвищення видобутку в жовтні. Розглядається також опція збереження вересня-жовтня на одному рівні. Зняття залишкових 1,66 млн бар./добу добровільних обмежень сигналізувало б «погоню за часткою ринку», що триматиме ціни пригніченими, попри сезонний попит та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29889-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта просіла на 2% через очікування рішення OPEC+ щодо можливого нарощення видобутку з жовтня"/><br /><article>Ринки відреагували зниженням: <strong>WTI −2% до $64,34</strong>, <strong>Brent −1,76% до $68,02</strong>, адже <strong>вісім виробників OPEC+</strong> на <strong>7 вересня</strong> готують рішення щодо <strong>чергового підвищення видобутку в жовтні</strong>. Розглядається також опція збереження вересня-жовтня на одному рівні. Зняття <strong>залишкових 1,66 млн бар./добу</strong> добровільних обмежень сигналізувало б «погоню за часткою ринку», що триматиме ціни пригніченими, попри сезонний попит та геополітику. Нафта нині приблизно на <strong>$10/бар.</strong> вище мінімуму 2025 року (<em>$58 у квітні</em>).</p>
<h2>Карта причин та наслідків для ринку</h2>
<section>
<h3>Вузол 1 — Факти станом на 3 вересня 2025 року</h3>
<ul>
<li><strong>Рух цін:</strong> WTI $64,34 (−2%), Brent $68,02 (−1,76%).</li>
<li><strong>Подія на вихідних:</strong> засідання OPEC+ <em>7 вересня (неділя)</em>.</li>
<li><strong>Поточна траєкторія:</strong> у серпні погоджено +<strong>547 тис. бар./добу у вересні</strong>, що завершує відкат <strong>2,2 млн бар./добу</strong> скорочень.</li>
<li><strong>Нерозкритий резерв:</strong> «останній шар» скорочень у <strong>1,66 млн бар./добу</strong> чинний до кінця <strong>2026</strong> року (якщо не змінять).</li>
<li><strong>Ринкова база:</strong> нинішні ціни приблизно на <strong>$10/бар.</strong> вище мінімуму року <em>($58 у квітні)</em>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вузол 2 — Можливі рішення 7 вересня</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій А:</strong> зняти частину/весь залишок <strong>1,66 млн бар./добу</strong> з жовтня.</li>
<li><strong>Сценарій Б:</strong> <em>утримати жовтень на рівні вересня</em> (після вересневих +547 тис. бар./добу).</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вузол 3 — Механізм впливу на ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Пропозиція ↑</strong> → <strong>тиск униз на котирування</strong> у короткій перспективі, адже ринок «закладає» ймовірність повернення частини обмежень.</li>
<li><strong>Сигнал частки ринку:</strong> повернення барелів виглядатиме як <strong>пріоритизація частки</strong> перед ціною.</li>
<li><strong>Ціновий коридор:</strong> просідання на <strong>~2%</strong> уже відбулося на очікуваннях; подальша динаміка залежить від масштабу жовтневого кроку.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вузол 4 — Наслідки для США</h3>
<ul>
<li><strong>Нижчі ціни</strong> створюють ризики <strong>скорочення бюджетів</strong> і <strong>спаду буріння</strong> у сланцевому сегменті США.</li>
<li><em>Політичний контекст:</em> це корелює з бажанням Президента США Дональда Трампа бачити <strong>нижчі ціни на енергоносії</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ключовий драйвер короткострокової волатильності</strong> — рішення 7 вересня щодо <em>жовтневого</em> видобутку.</li>
<li>Навіть без зняття повних <strong>1,66 млн бар./добу</strong>, сам факт обговорення підтримує <strong>ведмежі очікування</strong> на ціни.</li>
<li><strong>Нинішній «преміум» ≈ $10/бар.</strong> над квітневим мінімумом звужує простір для подальшого зростання без додаткових шоків попиту/ризику.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Якщо OPEC+ торкнеться залишкових скорочень у 1,66 млн барелів на добу, це буде сигналом повернення до гонитви за часткою ринку, що може утримувати ціни пригніченими». — Цвєтана Параскова, Oilprice.com</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Джерела та посилання</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Dip-2-as-OPEC-Considers-Ramping-Up-Supply.html">Oilprice.com </a></p>
</section>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29889-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта просіла на 2% через очікування рішення OPEC+ щодо можливого нарощення видобутку з жовтня"/><br /><article>Ринки відреагували зниженням: <strong>WTI −2% до $64,34</strong>, <strong>Brent −1,76% до $68,02</strong>, адже <strong>вісім виробників OPEC+</strong> на <strong>7 вересня</strong> готують рішення щодо <strong>чергового підвищення видобутку в жовтні</strong>. Розглядається також опція збереження вересня-жовтня на одному рівні. Зняття <strong>залишкових 1,66 млн бар./добу</strong> добровільних обмежень сигналізувало б «погоню за часткою ринку», що триматиме ціни пригніченими, попри сезонний попит та геополітику. Нафта нині приблизно на <strong>$10/бар.</strong> вище мінімуму 2025 року (<em>$58 у квітні</em>).</p>
<h2>Карта причин та наслідків для ринку</h2>
<section>
<h3>Вузол 1 — Факти станом на 3 вересня 2025 року</h3>
<ul>
<li><strong>Рух цін:</strong> WTI $64,34 (−2%), Brent $68,02 (−1,76%).</li>
<li><strong>Подія на вихідних:</strong> засідання OPEC+ <em>7 вересня (неділя)</em>.</li>
<li><strong>Поточна траєкторія:</strong> у серпні погоджено +<strong>547 тис. бар./добу у вересні</strong>, що завершує відкат <strong>2,2 млн бар./добу</strong> скорочень.</li>
<li><strong>Нерозкритий резерв:</strong> «останній шар» скорочень у <strong>1,66 млн бар./добу</strong> чинний до кінця <strong>2026</strong> року (якщо не змінять).</li>
<li><strong>Ринкова база:</strong> нинішні ціни приблизно на <strong>$10/бар.</strong> вище мінімуму року <em>($58 у квітні)</em>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вузол 2 — Можливі рішення 7 вересня</h3>
<ul>
<li><strong>Сценарій А:</strong> зняти частину/весь залишок <strong>1,66 млн бар./добу</strong> з жовтня.</li>
<li><strong>Сценарій Б:</strong> <em>утримати жовтень на рівні вересня</em> (після вересневих +547 тис. бар./добу).</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вузол 3 — Механізм впливу на ціни</h3>
<ul>
<li><strong>Пропозиція ↑</strong> → <strong>тиск униз на котирування</strong> у короткій перспективі, адже ринок «закладає» ймовірність повернення частини обмежень.</li>
<li><strong>Сигнал частки ринку:</strong> повернення барелів виглядатиме як <strong>пріоритизація частки</strong> перед ціною.</li>
<li><strong>Ціновий коридор:</strong> просідання на <strong>~2%</strong> уже відбулося на очікуваннях; подальша динаміка залежить від масштабу жовтневого кроку.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вузол 4 — Наслідки для США</h3>
<ul>
<li><strong>Нижчі ціни</strong> створюють ризики <strong>скорочення бюджетів</strong> і <strong>спаду буріння</strong> у сланцевому сегменті США.</li>
<li><em>Політичний контекст:</em> це корелює з бажанням Президента США Дональда Трампа бачити <strong>нижчі ціни на енергоносії</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ключовий драйвер короткострокової волатильності</strong> — рішення 7 вересня щодо <em>жовтневого</em> видобутку.</li>
<li>Навіть без зняття повних <strong>1,66 млн бар./добу</strong>, сам факт обговорення підтримує <strong>ведмежі очікування</strong> на ціни.</li>
<li><strong>Нинішній «преміум» ≈ $10/бар.</strong> над квітневим мінімумом звужує простір для подальшого зростання без додаткових шоків попиту/ризику.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Якщо OPEC+ торкнеться залишкових скорочень у 1,66 млн барелів на добу, це буде сигналом повернення до гонитви за часткою ринку, що може утримувати ціни пригніченими». — Цвєтана Параскова, Oilprice.com</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Джерела та посилання</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Dip-2-as-OPEC-Considers-Ramping-Up-Supply.html">Oilprice.com </a></p>
</section>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/nafta-prosila-na-2-cherez-ochikuvannya-rishennya-opec-shhodo-mozhlivogo-naroshhennya-vidobutku-z-zhovtnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринок нафти ігнорує загрози Трампа на адресу Росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/31/rinok-nafti-ignoruye-zagrozi-trampa-na-adresu-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/31/rinok-nafti-ignoruye-zagrozi-trampa-na-adresu-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 31 Mar 2025 17:45:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[ING]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Sinopec]]></category>
		<category><![CDATA[Trump tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Zhenhua Oil]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи Трампа]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149359</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28886-Нефть.jpg" alt="Ринок нафти ігнорує загрози Трампа на адресу Росії"/><br />Нафтові ринки не відреагували на заяви Дональда Трампа щодо запровадження тарифів для покупців російської нафти. Трейдери вже звикли до постійних анонсів експрезидент США та сприймають їх менш серйозно. Водночас Китай та Індія, як ключові імпортери російської сировини, можуть вплинути на ефективність потенційних санкцій. У понеділок нафтові ринки проігнорували загрозу Дональда Трампа запровадити тарифи для покупців [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28886-Нефть.jpg" alt="Ринок нафти ігнорує загрози Трампа на адресу Росії"/><br /><p><strong>Нафтові ринки не відреагували на заяви Дональда Трампа щодо запровадження тарифів для покупців російської нафти. Трейдери вже звикли до постійних анонсів експрезидент США та сприймають їх менш серйозно. Водночас Китай та Індія, як ключові імпортери російської сировини, можуть вплинути на ефективність потенційних санкцій.</strong></p>
<p>У понеділок нафтові ринки проігнорували загрозу Дональда Трампа запровадити тарифи для покупців російської нафти. Трейдери, стомлені постійними анонсами колишнього лідера США, ставляться до таких заяв із більшою обережністю, повідомляє Reuters.</p>
<p>Неофіційна пропозиція Трампа ввести мита у розмірі 25–50% для будь-якої країни, яка купує російську нафту, може суттєво вплинути на ринок, якщо перетвориться на офіційну політику. Проте аналітики та учасники ринку сумніваються в серйозності останніх заяв.</p>
<p>«Є елемент втоми від постійних оголошень адміністрації США щодо тарифів і санкцій», — зазначив Уоррен Паттерсон, керівник товарної стратегії ING.</p>
<p>«Тому, поки ми не отримаємо щось конкретніше, ринок не буде надто реагувати», — додав він.</p>
<p>Ціни на нафту незначно знизилися: ф’ючерси на Brent у червні впали на 0,2% — до <span class="katex"><span class="katex-mathml">72,63 за барель, а американська WTI подешевшала на </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">0</span><span class="mpunct">,</span><span class="mord">26 до </span></span></span></span>69,17 за барель.</p>
<p>Китай та Індія є найбільшими покупцями російської нафти і їхня позиція буде вирішальною для успіху будь-яких вторинних санкцій.</p>
<p>Попри недавні обмеження США, які змусили китайські держкомпанії (наприклад, Sinopec і Zhenhua Oil) скоротити закупівлі, деякі трейдери залишаються спокійними.</p>
<p>«Ціни на нафту не реагують. Вже немає сенсу слухати Трампа», — сказав один із них.</p>
<p>«Важко передбачити ефект, адже Трамп постійно блефує. Його слова втратили довіру», — додав інший.</p>
<p>Аналітики вважають, що якщо тарифи дійсно запровадять, ключовим фактором стане строгість їхнього застосування та реакція ОПЕК.</p>
<p>Санкції проти венесуельської нафти, які набули чинності минулого тижня, можуть бути орієнтиром для оцінки наслідків подібних обмежень для Росії.</p>
<p><strong>Джерело: «<a href="mailto:%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a>». </strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://ru.investing.com/" target="_blank">investing.com</a></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28886-Нефть.jpg" alt="Ринок нафти ігнорує загрози Трампа на адресу Росії"/><br /><p><strong>Нафтові ринки не відреагували на заяви Дональда Трампа щодо запровадження тарифів для покупців російської нафти. Трейдери вже звикли до постійних анонсів експрезидент США та сприймають їх менш серйозно. Водночас Китай та Індія, як ключові імпортери російської сировини, можуть вплинути на ефективність потенційних санкцій.</strong></p>
<p>У понеділок нафтові ринки проігнорували загрозу Дональда Трампа запровадити тарифи для покупців російської нафти. Трейдери, стомлені постійними анонсами колишнього лідера США, ставляться до таких заяв із більшою обережністю, повідомляє Reuters.</p>
<p>Неофіційна пропозиція Трампа ввести мита у розмірі 25–50% для будь-якої країни, яка купує російську нафту, може суттєво вплинути на ринок, якщо перетвориться на офіційну політику. Проте аналітики та учасники ринку сумніваються в серйозності останніх заяв.</p>
<p>«Є елемент втоми від постійних оголошень адміністрації США щодо тарифів і санкцій», — зазначив Уоррен Паттерсон, керівник товарної стратегії ING.</p>
<p>«Тому, поки ми не отримаємо щось конкретніше, ринок не буде надто реагувати», — додав він.</p>
<p>Ціни на нафту незначно знизилися: ф’ючерси на Brent у червні впали на 0,2% — до <span class="katex"><span class="katex-mathml">72,63 за барель, а американська WTI подешевшала на </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">0</span><span class="mpunct">,</span><span class="mord">26 до </span></span></span></span>69,17 за барель.</p>
<p>Китай та Індія є найбільшими покупцями російської нафти і їхня позиція буде вирішальною для успіху будь-яких вторинних санкцій.</p>
<p>Попри недавні обмеження США, які змусили китайські держкомпанії (наприклад, Sinopec і Zhenhua Oil) скоротити закупівлі, деякі трейдери залишаються спокійними.</p>
<p>«Ціни на нафту не реагують. Вже немає сенсу слухати Трампа», — сказав один із них.</p>
<p>«Важко передбачити ефект, адже Трамп постійно блефує. Його слова втратили довіру», — додав інший.</p>
<p>Аналітики вважають, що якщо тарифи дійсно запровадять, ключовим фактором стане строгість їхнього застосування та реакція ОПЕК.</p>
<p>Санкції проти венесуельської нафти, які набули чинності минулого тижня, можуть бути орієнтиром для оцінки наслідків подібних обмежень для Росії.</p>
<p><strong>Джерело: «<a href="mailto:%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a>». </strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <a href="https://ru.investing.com/" target="_blank">investing.com</a></strong></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/31/rinok-nafti-ignoruye-zagrozi-trampa-na-adresu-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/reuters/feed/ ) in 0.30010 seconds, on Jul 20th, 2026 at 2:31 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 20th, 2026 at 3:31 am UTC -->