Європейський імпорт нафти в липні збільшився на 490 тис. тонн порівняно з червнем. Підтримку ринку забезпечили постачання із Середземномор’я, Північної Африки та США, а також висока маржа використання нафти як компонента для змішування бензину.

Розширення спреду між бензином і нафтою стимулювало попит на сировину для європейського бензинового пулу

За даними Vortexa, імпорт нафти до Європи становив у липні 1,74 млн тонн проти 1,25 млн тонн у червні. Найбільшим постачальником став Алжир — 397,4 тис. тонн, що є найвищим місячним обсягом із травня 2025 року.

Італія поставила 264,7 тис. тонн, Іспанія — 212,3 тис. тонн, США — 160,8 тис. тонн. Американські обсяги були найбільшими із серпня 2025 року після активізації експорту з узбережжя Мексиканської затоки та прибуття вантажів до Антверпена й Роттердама.

Зміна маршрутів також підтримала європейський баланс. У липні жодна алжирська партія нафти, спрямована до Азії, не проходила через Баб-ель-Мандеб, тоді як у червні цим маршрутом перевезли 132 тис. тонн. Постачання з Алжиру до Азії навколо мису Доброї Надії зросло до 441 тис. тонн із 292 тис. тонн.

17 липня європейський спред між бензином і нафтою досяг трирічного максимуму — $341,75 за тонну. Це підвищило економічну привабливість використання нафти як компонента бензину. На початку серпня показник знизився до $206–220 за тонну, але залишався вищим за середні $159,50 із початку 2026 року та близько $120 у 2025 році.

Водночас низький рівень води в Рейні обмежив рух барж до внутрішніх споживачів. Через транспортні проблеми частина установок парового крекінгу скоротила завантаження, а деякі підприємства наблизилися до мінімально можливих виробничих рівнів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Зберігається ризик для європейської енергетичної логістики через низький рівень води на Рейні та Дунаї. Обмеження завантаження барж здатні підвищувати витрати транспортування пального від портів до промислових споживачів.

Європейський ринок отримує додатковий логістичний ризик не лише з моря, а й на внутрішніх водних шляхах

У колонці Reuters Open Interest зазначено, що увага трейдерів прикута до Перської затоки, але ближчий ризик для Європи формується на внутрішніх річкових маршрутах. Рівень води на вимірювальних пунктах Кельн і Кауб на Рейні, а також біля Будапешта на Дунаї, опускався до рівнів, які зазвичай спостерігаються у великі посушливі роки.

Рейн є найважливішим внутрішнім комерційним водним шляхом Європи. Німецька промисловість використовує його для перевезення близько 200 млн тонн вантажів на рік, зокрема пального та сировини. Через порти Роттердам, Антверпен і Амстердам імпортоване пальне далі рухається до НПЗ, електростанцій, хімічних підприємств і промислових споживачів.

Коли рівень води падає, баржі змушені скорочувати завантаження. У матеріалі зазначено, що на окремих напрямках і типах суден зменшення вантажу може сягати 80%. Це означає, що для перевезення кожної тонни дизельного пального, бензину, біопального, хімічної продукції або вугілля потрібно більше суден, більше часу і вищі фрахтові витрати.

Після втрати частини російського трубопровідного газу Європа перебудувала енергетичну безпеку навколо морського СПГ, нафтопродуктів та альтернативних видів пального. Але порт є лише першою точкою маршруту. Якщо річкова логістика слабшає, вантажі доводиться переводити на залізницю або автотранспорт, які часто є дорожчими та перевантаженими.

Для дизельного ринку це означає, що навіть за наявності ресурсу в портах кінцева ціна може залежати від внутрішньої доставки. Логістична премія — додаткові витрати на доставку — у таких умовах стає окремим чинником ціноутворення.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters Open Interest.

На початку серпня 2025 року премії на дизельне пальне (gasoil) у Німеччині (cif Гамбург) знизилися до $8,75/т — найнижчого рівня з 9 липня. Попит на газойль і опалювальну оливу залишився млявим, незважаючи на незначне короткострокове пожвавлення. Ситуацію поглиблюють стабільна робота НПЗ, зниження спотових обсягів торгівлі й падіння фрахтових ставок на фоні зростання рівня води у Рейні. Котирування Heating Oil протягом місяця знизилися на 4,6% — з $2,417/гал. (7 липня) до $2,305/гал. (4 серпня).

РИНОК ГАЗОЙЛЮ НІМЕЧЧИНИ (НА ПОЧАТОК СЕРПНЯ 2025)

1. Премії й ціни: зниження до мінімуму

• Премія на 10ppm дизель (cif Гамбург) опустилася до $8,75/т — найнижчого рівня з 9 липня 2025 року.
• Причини зниження: млявий попит, високий рівень внутрішнього виробництва й достатня пропозиція.
• Heating oil у кінці липня торгувався зі значними знижками до національного середнього рівня.

2. Пропозиція: стабільне виробництво на НПЗ

• Консорціум Miro (НПЗ Karlsruhe, 310 тис. бар./добу) працює без обмежень.
• Висока внутрішня пропозиція зменшує потребу в імпорті через північні порти й уздовж Рейну.

3. Попит: слабкість попри короткочасне зростання

• Попит на газойль у липні був на 50% нижчим, ніж у липні 2024 року.
• Обсяги торгівлі опалювальною сумішшю зросли на 22% у тиждень до 1 серпня, проте цього недостатньо для перелому тренду.

4. Фрахт: падіння ставок через Рейн і слабкий імпорт

• Рівень води у Рейні зріс, що поліпшило судноплавні умови, але не підтримало попит.
• Судновласники знизили ставки на транспортування з ARA-хабу через відсутність попиту.
• Імпортна активність обмежена, що знижує рентабельність логістичних маршрутів.

5. Динаміка котирувань Heating Oil: зниження протягом місяця

• 7 липня 2025: $2,417/гал.
• 1 серпня 2025: $2,3197/гал. (–4,0%)
• 4 серпня 2025: $2,3057/гал. (–4,6% від початку місяця)
• Зниження котирувань підтримує загальну тенденцію тиску на ціни нафтопродуктів у Європі.

6. Висновки для ринку 

• Фундаментальний дисбаланс між високою пропозицією й слабким попитом тисне на котирування.
• Зниження премій і котирувань Heating Oil — сигнали м’якої цінової динаміки в регіоні.
• Ситуація в Німеччині свідчить про локальне перевиробництво на фоні недостатнього попиту, що впливає на європейські тренди.

Джерело: Terminal

За матеріалами: argusmedia.com

Замовити звіт по ринку