Європейський Союз активно розвиває відновлювану енергетику, однак без значного оновлення мережевої інфраструктури регіон ризикує втратити конкурентоспроможність через високі ціни та нестабільність енергопостачання.

Виклики для інтеграції ринку та мережевої інфраструктури

Попри рекордні інвестиції у технології з низькими викидами, середні ціни на електроенергію в ЄС залишаються вищими, ніж у більшості провідних економік світу. Основними факторами такої ситуації є недостатня інтеграція енергетичних ринків країн-членів і відставання в інвестиціях у мережеву інфраструктуру.

• Інвестиції в енергомережі у 2025 році перевищать 70 млрд доларів США, що вдвічі більше, ніж десять років тому.
• Однак розширення мереж не встигає за темпами розвитку відновлюваної генерації, що спричиняє такі проблеми, як черги на підключення та втрати доступної дешевої електроенергії.
• В Іспанії спостерігалися нульові та навіть від’ємні спотові ціни, що призвело до вимушеного згортання виробництва з ВДЕ.
• В Ірландії у квітні 2024 року 11% виробленої змінної відновлюваної енергії було втрачено через відсутність можливості транспортування чи зберігання.

Цифровізація та логістика — на порядку денному

Для подолання викликів необхідні комплексні рішення, що включають:

• оптимізацію процедур дозволів на будівництво нових мережевих об’єктів,
• розвиток цифрових систем управління енергоспоживанням,
• покращення прогнозування потреб ланцюгів постачання.

Водночас недостатня здатність передавати електроенергію з південних регіонів ЄС, де вона виробляється дешевше, до північних регіонів, де попит вищий, створює дисбаланс і економічні втрати. Тільки комплексний підхід до планування, інвестування й управління може забезпечити стабільність цін, рівний доступ до енергії та зниження викидів у Європі.

Загальне зниження цін на електроенергію пояснюється зростанням очікувань обсягів виробництва, що зумовлено активністю ОПЕК та підтримкою видобутку з боку адміністрації Трампа, попри стабільний попит. З точки зору політичних дивідендів зрозуміло прагнення політиків зіграти на очікуваннях спожиачів-віборців щодо зниження цін на пальне. Проте, від зниження цін на нафту й продукти  її переробки потерпає нафтова галузь, що вже призвело до значного скоротшення інвестицій у цю сферу, — зазначив директор НТЦ «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Джерело: Terminal
За матеріалами: International Energy Agency (IEA), Reuters
Додаткові джерела інформації:

* Агентство з питань співробітництва енергетичних регуляторів ЄС (ACER)
* ENTSO-E — європейська мережа операторів систем передачі
* Європейська комісія — Генеральний директорат з питань енергетики

У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні перевищили показники Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини, а також стали на 34% вищими, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищими, ніж у Швеції. Це пов’язано з масштабними руйнуваннями енергоінфраструктури внаслідок російських атак, що призвело до втрати близько 10 ГВт генеруючих потужностей у 2024 році. Водночас Україна зрощує залежність від імпорту електроенергії, який у березні 2025 року зріс на 11% місяць-до-місяця, але скоротився на 40% у річному розрізі.

У першій половині квітня ціни на електроенергію в Україні вже перевищили показники сусідніх країн, таких як Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина. Вони на 34% вищі, ніж у Німеччині, та в 3,5 рази вищі, ніж у Швеції.

Цю ситуацію з енергоносіями в Україні пояснюють значними пошкодженнями енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак. За даними Міненерго, лише у 2024 році втрати склали близько 10 ГВт генеруючих потужностей, із яких відновили лише половину. Це призвело до суттєвої залежності від імпортованої електроенергії. Наразі саме ціна імпортної енергії визначає внутрішні тарифи в Україні.

За даними Оператора ринку, середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на РДН у першій декаді квітня склала 4 834,17 грн/МВт·год (€104,6/МВт·год за середнім курсом євро до гривні за цей період).

Порівняно з першою декадою березня, обсяг торгів на РДН 1–10 квітня скоротився на 12,1%.

У першій половині квітня більшість великих європейських ринків зафіксували середньотижневі ціни нижче €75/МВт·год, за винятком окремих випадків. Це спричинено, зокрема, значним падінням цін на газові ф’ючерси та викиди вуглецю, а також нижчим попитом.

У березні 2025 року Україна імпортувала 272 тис. МВт·год, що на 11% більше, ніж у попередньому місяці. Водночас у річному розрізі ці обсяги скоротилися майже на 40%. Основними джерелами імпорту в цей період були Угорщина (42%), Словаччина (19%), Польща (18%) та Румунія (16%). У першій половині квітня переважну частку імпорту забезпечила Угорщина.

У 2024 році імпорт електроенергії до України зріс у 5,5 рази у річному порівнянні та досяг 4,4 млн МВт·год. Більшість цих постачань надійшли з Угорщини (39%), Словаччини (23%), Румунії (18%) та Польщі (14%).

Європейські металурги вбачають у високих цінах на енергоносії один із ключових викликів, оскільки це впливає не лише на виробництво сталі, а й на весь європейський промисловий ланцюг доданої вартості.

За оцінками GMK Center, 93% сталі ЄС виробляється в країнах, де ціни на електроенергію нижчі, ніж в Україні, що суттєво впливає на конкурентоспроможність вітчизняних компаній порівняно з металургами з інших регіонів. Особливо це відчувають виробники залізорудного концентрату, оскільки 60% їхніх витрат на виробництво пов’язані з електроенергією.

У березні 2025 року середньомісячні спотові ціни в Європі суттєво знизилися на більшості ринків. Це сталося через падіння попиту, зростання виробництва енергії з ВДЕ, здешевлення газу та зниження цін на квоти CO₂. Проте в січні–березні 2025 року середньоквартальна ціна на електроенергію на більшості великих європейських ринків перевищувала €85/МВт·год.

«Конкурентоспроможність та перспективи відновлення української економіки, промисловості та металургії залежать від доступності електроенергії та її вартості. Єврокомісія та багато урядів країн ЄС вже усвідомили це та впроваджують програми підтримки. Українська промисловість не зможе забезпечити економічне відновлення без доступних і стабільних цін на електроенергію», — зазначив Станіслав Зінченко, CEO GMK Center.

Джерело: НТЦ Псіхєя.
За матеріалами: gmk.center

ДТЕК Добротвірська ТЕС отримала свідоцтво НЕК «Укренерго» про відповідність електроустановок вимогам надання допоміжних послуг.

Про це пише пресслужба «ДТЕК Енерго».

«Відтепер всі теплові електростанції ДТЕК Енерго можуть працювати на ринку допоміжних послуг об’єднаної енергосистеми України і надавати платні послуги оператору системи розподілу електроенергії», — йдеться у повідомленні.

Фахівці Добротвірської ТЕС з представниками НЕК «Укренерго» проводили промислові випробування, які підтвердили готовність енергоблоку № 8 та турбогенераторів № 5 і № 6 задовольнити вимоги енергоринку. Отриманий сертифікат підтверджує, що станція може надавати ручні резерви обсягом 26 МВт на завантаження та розвантаження для вторинного регулювання, і резерви заміщення обсягом 32 МВт на завантаження та розвантаження.

«Термінал» писав, ДТЕК запустив першу в Україні промислову літій-іонну систему накопичення енергії (СНЕ) потужністю 1 МВт і ємністю 2.25 МВт⋅г.

З 1 березня набирають чинності зміни до розділу IV правил ринку електроенергії, згідно з якими дозвіл на виведення з роботи енергоблоків надаватиметься лише у разі профіциту електроенергії на балансуючому ринку. Про це пише пресслужба Укренерго.

«При забезпеченні балансу потужності ОЕС України за допомогою пропозицій на балансуючому ринку в наступних розрахункових періодах, що слідують за розрахунковим періодом, в якому були акцептовані пропозиції на відключення блоків/корпусів,  акцепт пропозицій виконується тільки в разі, якщо  відбувається профіцит ел. енергії.  У разі, якщо існує дефіцит електроенергії, пропозицій на відключення блоків/корпусів не акцептуються», — йдеться в повідомленні.

При цьому використовуватимуться наступні критерії вибору генеруючого обладнання, яке необхідно включити з резерву/зупинити в резерв:

- рішення щодо ввімкнення/зупинки енергоблоків/корпусів ТЕС та енергоблоків блочних ТЕЦ в міжопалювальний період прийматиметься виходячи з їх технічних параметрів (маневрових характеристик): час, необхідний для пуску з поточного теплового стану та необхідну тривалість між пусками. Вищевказані характеристики генеруючого обладнання отримуються за встановленою процедурою від виробників щоквартально;
— першими в резерв відключатимуться блоки/корпуси ТЕС, енергоблоки блочних ТЕЦ в міжопалювальний період, які заплановано відключити згідно сторгованого графіку в поточній добі;
— при необхідності відключення декількох блоків/корпусів ТЕС, енергоблоків блочних ТЕЦ в міжопалювальний період команда на зупинку обладнання віддається на електростанції різних виробників (ліцензіатів). Обмеження повинно виконуватись максимально пропорційно графікам фізичного відпуску;
— при застосуванні заходів з обмеження генерації на ТЕС та блочних ТЕЦ диспетчером враховується необхідність залишення в роботі не менше одного енергоблоку/корпусу – для можливості подальшого оперативного розвороту електростанції і підйому її навантаження.

Дані зміни ухвалила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за результатами аналізу виявлених порушень роботи балансуючого ринку, з метою виправлення недоліків та з метою унеможливлення виникнення надалі зазначених ситуацій було доопрацьовано Правила ринку згідно з якими пропонується внести зміни які надалі унеможливлять виникнення ситуації, за якої необхідно здійснювати надання диспетчерських команд під відключені енергоблоки, робота яких передбачена графіком відпуску, але відключені для створення гарячого резерву на розвантаження.

Раніше «Термінал» писав, президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо механізмів погашення заборгованості на оптовому ринку електроенергії.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо механізмів погашення заборгованості на оптовому ринку електроенергії.

Про це повідомляє пресслужба Офісу президента України.

«Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» № 719-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 червня 2020 року. Метою закону є повне погашення заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електроенергії», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що згідно з документом, погашення заборгованості здійснюється шляхом застосування процедури взаєморозрахунків, переведення боргу та відступлення права вимоги, погашення (списання) заборгованості за рахунок коштів державного бюджету.

Читайте в «Терміналі» ще, НКРЕКП звинуватила ДТЕК у маніпуляціях на ринку електроенергії.

20 травня 2020 року, на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) буде розглянуто рішення регулятора про внесення змін до постанови НКРЕКП від 8 квітня 2020 року №766.

Про це повідомила пресслужба компанії.

Це рішення передбачає, що учасники ринку у своїх заявках на балансуючу електричну енергію мають вказувати ціну не менше 95%  від ринку «на добу наперед» і не більше 105% від обмеження ціни на ринку «на добу наперед» на цей розрахунковий період.

Енергоатом позитивно оцінює намір НКРЕКП, оскільки, як справедливо зазначено в обґрунтуванні до цього рішення, нинішній режим, в якому працює енергетична система України, «спотворює ринкові відносини» та потенційно стимулює інших учаcників ринку маніпулювати з продажем обсягів електроенергії. Це, в свою чергу, негативно впливає на виконання спеціальних обов’язків ДП «Гарантований покупець» щодо вчасного розрахунку з виробниками електричної енергії.

Саме тому фахівці НАЕК «Енергоатом» стверджують, що ухвалення заявленого рішення НКРЕКП допоможе запобігти маніпуляціям та не допустити спотворення цінової політики на ринку електричної енергії. А зволікання з ухваленням означеного рішення призводитиме до ще більшого зростання збитків не лише НАЕК  «Енергоатом», а й інших учасників ринку, і насамперед – до недоотримання коштів державним бюджетом України.

Читайте в «Терміналі», Буславець: Середню вартість електроенергії «Енергоатома» треба підвищити на 58%.

На виконання рішення Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року № 534-р, ДП «Оператор ринку» розпочинає процес корпоратизації.

Повідомляє сайт ДП «Оператор ринку».

Державне підприємство буде перетворено в акціонерне товариство «Оператор ринку», 100% акцій у статутному капіталі якого належить державі та не підлягає приватизації або відчуженню в інший спосіб. Зазначена вимога відповідає положенням пункту 8 статті 51 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 2.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі здійснення функцій оператора ринку.

«Корпоратизація відкриває багато нових можливостей перед «Оператором ринку» — нова політика власності та корпоративного управління, подальший сталий розвиток компанії в інтересах держави, інтеграція з європейським ринком електричної енергії. Вдячні Уряду за це рішення та сподіваємося вже до кінця року завершити процес корпоратизації «Оператора ринку», — коментує директор підприємства Володимир Євдокімов.

За його словами, у «Оператора ринку» багато амбітних планів. Вони базуються на кращому європейському досвіді та сприятимуть подальшому ефективному розвитку ринку електричної енергії в Україні.

Раніше «Термінал» писав, що НКРЕКП побачила можливе маніпулювання на ринку електричної енергії.

Т.в.о. президента Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Петро Котін назвав обґрунтованим зниження об’ємів генерації і призупинення роботи блоків АЕС, передбачених новим Прогнозним балансом електричної енергії ОЕС України.

Інформує сайт Міненерго.

На першому засіданні Антикризового енергетичного штабу Петро Котін зазначив, що за попереднім енергобалансом у 2020 році АЕС мали виробити 80,3 млрд кВт/годин. Під час консультацій про перегляд енергобалансу виникли дискусії щодо того, наскільки обґрунтованою є нова цифра 73,7 млрд кВт/годин. Але, проаналізувавши ситуацію по минулому року і по цьому року, «Енергоатом» визнав, шо реально на сьогоднішній день енергетична система України може прийняти тільки такий об’єм електроенергії від АЕС.

Котін додав, що якщо НАЕК отримає підтримку від держави і будуть прийняті закони, які дозволять погасити заборгованість перед підприємством, – це дозволить «Енергоатому» у 2020 році забезпечити фінансову стабільність компанії, у тому числі – реалізацію інвестиційних програм, ремонтну кампанію, виплату заробітної плати співробітникам тощо. Крім того, якщо ситуація з енергобалансом зміниться і буде фізична можливість збільшити виробництво електроенергії – зупинені блоки запустять протягом двох діб.

Раніше «Термінал» повідомляв про те, що Міністерство енергетики та захисту довкілля представило комплекс кроків для виведення енергетичної системи України з кризи.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля України Ольга Буславець провели перше засідання Антикризового енергетичного штабу. До штабу увійшли понад 30 представників зацікавлених ЦОВВ,  енергогенеруючих компаній, вугільної галузі, профспілок, народні депутати.

Передає Міненерго.

Ольга Буславець зазначила, що енергетична галузь сьогодні перебуває в системній кризі, яка проявляється у фізичній і фінансовій розбалансованості.

Фізична розбалансованість виникла, зокрема, через: зменшення споживання електроенергії з жовтня минулого року внаслідок теплої зими і карантинних заходів; імпорт електроенергії з Білорусі і Росії, поставки з якої склали на суму приблизно  5 млрд гривень; накопичення на складах шахт і ТЕС надмірної кількості вугілля, на яке нема попиту; зростання генерації з ВДЕ з негарантованим графіком виробництва електроенергії, що створює значні ризики для роботи енергетичної системи.

Фінансова розбалансованість виникла через надлишковий обсяг електроенергії та штучні адміністративні обмеження, що спотворило ціноутворення на ринку електричної енергії та спричинило збиткову роботу енергогенеруючих підприємств. У підсумку це призвело до того, що  ДП «Гарантований покупець» заборгувало підприємством з ВДЕ 7,5 млрд гривень, «Енергоатому» — 4 млрд. У свою чергу «Гарантований покупець» і АЕС не отримали від «Укренерго» 11,1 млрд гривень, а «Укренерго» від споживачів та електропостачальників – 5,3 млрд гривень. ТЕС останні 6 місяців закінчили зі збитками 3,1 млрд гривень, а гідроелектростанції не отримали від «Укренерго» і «Гарантованого покупця» 0,65 млрд гривень.

Серед подальших кроків, які ініційовані Мінекоенерго: укладення меморандуму з інвесторами про зниження «зеленого тарифу», зупинення будівництва нових сонячних та вітрових генеруючих потужностей по системі «зеленого» тарифу та перехід на конкурентну систему підтримку (аукціони). Крім того, щоб підвищити гнучкість енергосистеми і збільшити, у тому числі, частку генерації атомними станціями, планується надати оператору системи передачі право безоплатних обмежень «зеленої» генерації впродовж визначеної кількості годин. Водночас умови реструктуризації, як і тривалість таких обмежень, буде погоджено з інвесторами для уникнення ризиків арбітражів.

Серед наступних кроків також перегляд паливного балансу Україні на основі оновленого балансу електричної енергії, щоб визначити кількість вугілля, яка реально потрібна ТЕС. Паливний баланс планується розраховувати на 2-5 років, щоб можна було розробляти довгострокові програми розвитку вугільної галузі. Також планується усунути адміністративні обмеження на ринку електроенергії, щоб виробники не несли збитків через спотворені ціни, вдосконалити систему ПСО з перспективою переходу на європейську модель підтримки населення.

Серед невідкладних заходів — прийняття трьох законопроектів, які дозволять погасити заборгованість перед «Енергоатомом» і «Укргідроенерго» у розмірі 12 млрд гривень, яка сформувалася в старій моделі ринку, спрямувати по 700 млн гривень вивільнених коштів на погашення заборгованості Укренерго перед ВДЕ та АЕС, а також – спрямувати 200 млн євро на заходи з безпеки експлуатації атомних енергоблоків.

Крім того, планується перегляд фінпланів державних компаній і інвестиційних програм. Також планується надати гарантії повернення інвестицій для будівництва маневрених потужностей, які дозволять балансувати енергетичну систему.

За результатами засідання учасники прийняли за основу проект рішення Антикризового енергетичного штабу та домовилися в одноденний строк надати свої пропозиції і доповнення.

Раніше «Термінал» інформував про те, що Міненерго розробило новий енергетичний баланс України.

У листопаді 2019 року сумарний імпорт електроенергії склав 661 тис. МВт∙год і вперше з початку роботи нового ринку електроенергії на 5% перевищив сумарний обсяг експорту (629 тис. МВт∙год).

Так в «острів Бурштинської ТЕС» імпортовано 370,6 тис. МВт∙год, а в торгову зону об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України – 290,4 тис. МВт∙год, повідомила пресслужба Укренерго.

При цьому майже удвічі  зріс обсяг імпорту з Угорщини, а також на 8% – зі Словаччини та на 4% – з Росії.

При цьому для забезпечення балансу та операційної безпеки енергосистеми у листопаді плановий імпорт електроенергії в Україну обмежувався:

• з Білорусі – на 46% (з 294,7 тис. МВт∙год до 157,8 тис. МВт∙год),
• з Росії – на 34% (з 201,5 тис. МВт∙год до 132,6 тис. МВт∙год)
• до «острова Бурштинської ТЕС» – на 1 % (з 374,9 до 370,6 тис. МВт∙год)

У порівнянні з жовтнем 2019 року у листопаді імпортні поставки зросли на 10% (з 601 до 661 тис. МВт∙год), а порівняно з липнем – у 2,4 рази (з 274,6 до 661 тис. МВт∙год).

Сумарний експорт електроенергії у листопаді становив 629 тис. МВт∙год:

• з «острова Бурштинської ТЕС» у європейські країни – 483,7 тис. МВт∙год;
• з ОЕС України в Польщу та Молдову – 145,2 тис. МВт∙год.

При цьому зростання експорту на понад 30 % спостерігається у напрямку Румунії.