Ціни на нафту та дизель знизилися після рішення країн G7 вивільнити 100 млн барелів нафтових запасів протягом чотирьох місяців, включно зі значним прискореним випуском дизельного пального у перші 20 днів. Аналітики попереджають, що ефект може бути короткостроковим, оскільки додаткове скорочення і без того низьких запасів підвищує вразливість ринку до нових перебоїв.

Ринок відреагував падінням цін

Наприкінці минулого тижня ціни на сиру нафту та крек-спреди середніх дистилятів різко знизилися після оголошення G7 про вивільнення запасів. Американський еталон WTI опустився приблизно до $90 за барель.

У США також знизилися ціни на бензин і дизель. Додатково окремі штати запровадили тимчасові податкові канікули на моторне пальне до кінця року.

Реакція ринку показала, що учасники насамперед оцінюють короткостроковий ефект збільшення фізичної пропозиції дизельного пального.

Вивільнення запасів не усуває дефіцит

На думку аналітиків, випуск 100 млн барелів є лише тимчасовим заходом. Якщо постачання нафтопродуктів із Близького Сходу залишатиметься обмеженим, додаткове використання резервів лише зменшить запас міцності на випадок нових перебоїв.

Особливий ризик полягає в тому, що запаси нафти та дизельного пального вже скорочені, а стабільного джерела їх поповнення немає. У такій ситуації кожне нове вивільнення резервів робить ринок більш чутливим до наступного шоку.

Нормалізація потоків через Ормуз залишається критичною

У матеріалі наголошується, що зниження цін на бензин і дизель буде тимчасовим, якщо не відновиться нормальний рух пального через Ормузьку протоку.

Адміністрація США отримує короткостроковий політичний ефект від дешевшого пального, однак ринок оцінює довший горизонт. Якщо постачання з Близького Сходу, росії та Китаю залишатиметься обмеженим або відсутнім, дефіцит на ринку пального може зберігатися далеко у 2027 році.

Saxo Bank: необхідне відновлення перероблення та торговельних потоків

«Вивільнення запасів може забезпечити тимчасове полегшення у період пікового попиту, але відновлення роботи НПЗ і торговельних потоків залишається критично важливим», — заявив керівник товарної стратегії Saxo Bank Оле Гансен.

«Стійке зниження Brent потребує ширшої нормалізації: поліпшення постачання сирої нафти, відновлення експорту нафтопродуктів і зменшення політичних та фінансових ризиків для судноплавства».

НПЗ США, Європи та Азії не можуть повністю компенсувати втрати

За матеріалом, нафтопереробні заводи у США, Європі та Азії не здатні повністю компенсувати скорочення постачання з Близького Сходу та росії.

Додатковим фактором стало нове обмеження експорту пального з Китаю. У липні-вересні китайський експорт різко зріс після скасування більшості обмежень, які діяли з квітня до середини липня.

У жовтні Китай знову не дозволив експорт пального, крім постачання до Гонконгу та Макао, напередодні тижневих свят Golden Week, що розпочалися 1 жовтня. Станом на матеріал не було зрозуміло, чи відновить Китай експорт після завершення свят 7 жовтня.

росія продовжила заборону експорту до 31 жовтня

росія продовжила заборону експорту дизельного пального, суднового палива та газойлю для всіх виробників до 31 жовтня.

За матеріалом, це фактично означає ще один місяць без російських дизельних постачань на і без того напружений світовий ринок. Заборона продовжується щомісяця на тлі українських атак на російські НПЗ, які скорочують внутрішнє виробництво пального.

Головний ризик — подальше виснаження запасів

Попри повідомлення про відновлення нафтових потоків через Ормузьку протоку до довоєнних рівнів і навіть вище, постачання пального з Близького Сходу, за оцінкою матеріалу, залишається обмеженим.

Тому випуск дизельного пального та інших нафтопродуктів із резервів не вирішує структурну проблему дефіциту. Без відновлення нормального виробництва та міжнародних потоків сьогоднішнє зниження цін може обернутися ще більшою напруженістю ринку надалі через глибше виснаження запасів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Управління енергетичної інформації США підвищило прогноз цін на нафту через скорочення глобальних запасів і напруженість на ринку пального. Brent у четвертому кварталі 2026 року, за прогнозом EIA, має в середньому становити близько $105 за барель, а середня ціна за 2026 рік — близько $98 за барель.

Офіційний прогноз США зафіксував вищу цінову базу для нафти й моторного пального

Reuters 6 жовтня повідомило, що EIA підвищила прогноз цін на нафту після падіння глобальних запасів і посилення напруженості на ринку дизельного пального. За оновленою оцінкою, Brent у четвертому кварталі 2026 року в середньому коштуватиме близько $105 за барель. Це на $14 вище за попередню оцінку EIA.

За підсумками 2026 року EIA очікує середню ціну Brent на рівні близько $98 за барель, що на 8% вище за прогноз попереднього місяця. Агентство також вказало, що ціни на нафту й пальне різко зросли через американсько-ізраїльську війну з Іраном, яка порушила нафтові потоки через Ормузьку протоку.

До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світових постачань нафти. EIA очікує, що з розширенням обхідних рішень скорочення видобутку сирої нафти зменшиться з 4,5 млн барелів на добу в четвертому кварталі 2026 року до 2,7 млн барелів на добу в першому кварталі 2027 року.

Для європейського ринку бензинів прогноз EIA важливий як орієнтир для сировинної складової ціни. Вища база Brent збільшує тиск на собівартість переробки й імпортну ціну бензинів, якщо цей чинник не компенсується нижчими логістичними витратами або слабшим попитом.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ціни на нафту знизилися після повідомлення Reuters про те, що європейські лідери погодилися на запит президента США Дональда Трампа щодо вивільнення дизельних запасів. Подія стосується ширшого ринку нафтопродуктів, оскільки джерело прямо пов’язує її з цінами на пальне, імпортом і дефіцитом перероблених продуктів.

Brent завершив торги на рівні $102,25 за барель, а WTI — $91,11 за барель

За повідомленням Reuters, опублікованим Business Recorder 3 жовтня 2026 року, ф’ючерси на нафту завершили торги зниженням після того, як європейські лідери погодилися з проханням США вивільнити дизельні резерви для зниження цін і скорочення імпорту дизельного пального зі США.

Brent подешевшав на 6 центів, або на 0,06%, до $102,25 за барель. WTI знизився на $1,76, або на 1,90%, до $91,11 за барель. За підсумками тижня Brent зріс на 0,11%, тоді як WTI знизився на 1,6%.

За даними Reuters, країни Європейського Союзу погодилися з французькою пропозицією щодо вивільнення додаткових запасів дизельного пального. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що розглядає можливість заборони експорту дизельного пального зі США. У матеріалі також зазначено, що попередньо він написав про згоду Європи вивільнити значні обсяги дизельних запасів.

Для ринку бензинів ця подія важлива через загальний вплив на нафтові котирування та роботу нафтоперероблення. Коли дефіцит або політичні рішення зміщують увагу ринку до дизельного пального, це може впливати на перерозподіл маржі між продуктами переробки. У джерелі безпосередньо вказано на зв’язок між рішенням щодо резервів, цінами на нафту й імпортом пального.

«Європа почувається досить вразливо», — заявив старший аналітик Price Futures Group Філ Флінн у коментарі Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Business Recorder / Reuters.

U.S. Energy Information Administration 29 вересня оновила щотижневі дані щодо роздрібних цін на бензин і дизельне пальне. Середня ціна регулярного бензину у США за тиждень до 28 вересня становила $4,465 за галон, що на $0,013 менше, ніж тижнем раніше.

Американський роздрібний індикатор бензину знизився після попереднього зростання

За даними EIA, середня ціна регулярного бензину у США становила $4,319 за галон 14 вересня, $4,478 за галон 21 вересня та $4,465 за галон 28 вересня. Тижнева зміна на 28 вересня становила мінус $0,013 за галон.

Регіональна динаміка була нерівномірною. На Західному узбережжі ціна зросла до $5,724 за галон, що на $0,124 більше, ніж тижнем раніше. На Узбережжі Мексиканської затоки бензин подешевшав до $3,924 за галон, або на $0,048 за тиждень. У Середньому Заході ціна знизилася до $4,291 за галон, мінус $0,095 за тиждень.

Серед окремих штатів EIA зафіксувала найвищі значення в Каліфорнії: $6,189 за галон, що на $0,186 більше, ніж попереднього тижня. У Техасі ціна становила $3,841 за галон, зниження на $0,088 за тиждень.

Оновлення EIA також показало, що середня ціна дизельного пального на автомагістралях США становила $6,382 за галон 28 вересня, що на $0,147 менше, ніж тижнем раніше. Ці дані важливі для оцінки загального тиску на транспортне пальне, хоча EIA не подає у цьому звіті окремого висновку щодо європейського ринку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration.

Reuters 14 вересня повідомило, що у численних регіонах росії виник дефіцит бензину після хвилі українських атак на нафтопереробні заводи. Кремль привітав заклик Дональда Трампа припинити удари по дизельній інфраструктурі, але також пов’язав напругу на світових енергоринках із загостренням у Перській затоці.

Паливні проблеми росії стали частиною ширшої напруги на світовому ринку нафтопродуктів

Reuters 14 вересня 2026 року повідомило, що Кремль привітав заклик президента США Дональда Трампа до України припинити удари по російських об’єктах, які виробляють дизельне пальне. Агентство зазначило, що Трамп у неділю закликав президента України Володимира Зеленського припинити атаки на російську дизельну інфраструктуру, заявивши, що ці удари спричиняють дефіцит пального, який «шкодить світу».

За даними Reuters, хвиля українських далекобійних атак дронами по нафтопереробних заводах росії в останні місяці зменшила виробництво пального та спричинила дефіцит, зокрема бензину, по всій країні. Україна заявляє, що ударами по російських НПЗ намагається підвищити для москви вартість продовження вторгнення в Україну.

Reuters окремо повідомило, що численні регіони росії зіткнулися з дефіцитом бензину, а паливні проблеми тиснуть на суспільні настрої перед парламентськими виборами, призначеними на 18–20 вересня. Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявив, що ситуація на світових енергетичних ринках погіршується переважно через «нестабільність і нові раунди ескалації в регіоні Перської затоки».

«Будь-який заклик до київського режиму припинити атаки на цивільну економічну інфраструктуру можна лише вітати», — заявив речник Кремля Дмитро Пєсков під час щоденного дзвінка з журналістами.

Reuters також зазначило, що Пєсков пов’язав заборону експорту дизелю з наміром підтримати внутрішній ринок росії. Для європейського ринку бензинів і дизелю ця новина має значення як частина ширшої картини скорочення доступних обсягів нафтопродуктів і зростання політичного тиску навколо переробної інфраструктури.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Міжнародне енергетичне агентство різко знизило оцінки попиту й пропозиції на нафту на 2026 рік. Водночас фізичний ринок нафтопродуктів залишається напруженим: світові запаси скорочуються, обсяги переробки відстають від минулорічних, а маржа бензину та інших світлих нафтопродуктів в Атлантичному басейні досягла рекордних рівнів.

Закриття Ормузької протоки одночасно обмежує пропозицію, скорочує міжнародну торгівлю пальним і тисне на споживання через високі ціни

Oil Market Report Міжнародного енергетичного агентства опубліковано 12 серпня 2026 року. IEA прогнозує скорочення світового попиту на нафту у 2026 році на 1,6 млн барелів на добу — це на 510 тис. барелів на добу гірше за оцінку попереднього місяця. Падіння попиту має сповільнитися з 4,9 млн барелів на добу у II кварталі до 2,8 млн у III кварталі, а у IV кварталі агентство очікує повернення до зростання на 580 тис. барелів на добу. На 2027 рік прогнозується приріст попиту на 2,4 млн барелів на добу.

Світова пропозиція в липні збільшилася на 2,4 млн барелів на добу — до 101,5 млн, однак залишалася на 6,3 млн барелів на добу нижчою, ніж рік тому. У країнах Перської затоки 8,3 млн барелів добового видобутку залишалися зупиненими. Через відновлення бойових дій і проблеми з морськими перевезеннями IEA скоротило оцінку пропозиції у III кварталі на 1,7 млн барелів на добу порівняно з липневим звітом.

Переробка на НПЗ у липні становила 80,9 млн барелів на добу — майже на 5 млн менше, ніж роком раніше. Перебої з експортом нафтопродуктів із Близького Сходу та атаки на російські НПЗ змусили агентство ще на 370 тис. барелів на добу знизити прогноз переробки у III кварталі. На тлі дефіциту бензину, дизельного й авіаційного пального маржа переробки та крек-спреди світлих і середніх дистилятів в Атлантичному басейні піднялися до рекордних значень.

Світові спостережувані запаси нафти у липні скоротилися на 69 млн барелів. Їхній загальний обсяг опустився нижче 7,9 млрд барелів і був уже на 410 млн барелів меншим, ніж на початку війни. IEA оцінює дефіцит світового нафтового балансу у III кварталі у 1,8 млн барелів на добу — більш ніж удвічі вище за приблизно 800 тис. барелів на добу у попередньому прогнозі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.

S&P Global Commodity Insights 29 липня 2026 року повідомило, що запаси нафтопродуктів у Фуджейрі в ОАЕ за тиждень до 27 липня зменшилися на 23%. Це найбільше тижневе падіння з лютого 2022 року. Водночас легкі дистиляти, до яких належать бензин і нафта, зросли на 41% після рекордно низького рівня попереднього тижня.

Регіональні запаси продуктів залишаються волатильними на тлі воєнних ризиків і обережності трейдерів

За даними Fujairah Oil Industry Zone, опублікованими 29 липня і наведеними S&P Global Commodity Insights, загальні запаси нафтопродуктів у Фуджейрі впали до 6,511 млн барелів — п’ятитижневого мінімуму. Падіння на 23% стало найбільшим із рекордного зниження на 28% за тиждень, що завершився 14 лютого 2022 року.

Найбільший внесок у скорочення дали важкі дистиляти, які використовуються як суднове паливо та для виробництва електроенергії. Їхні запаси знизилися на 41% до 3,488 млн барелів, мінімуму за шість тижнів.

Легкі дистиляти, зокрема бензин і нафта, навпаки, зросли на 41% до 1,581 млн барелів після рекордного мінімуму попереднього тижня. Середні дистиляти, зокрема авіапальне та дизель, знизилися на 4,2% до 1,442 млн барелів.

Трейдер із ОАЕ зазначив, що партії для поповнення запасів «плавають поза Фуджейрою».

Джерело: Terminal. За матеріалами: S&P Global Commodity Insights.

29 липня 2026 року Управління енергетичної інформації США опублікувало Weekly Petroleum Status Report за тиждень, що завершився 24 липня. За даними EIA, комерційні запаси нафти без урахування стратегічного резерву знизилися до 404,5 млн барелів. Wall Street Journal уточнив, що це приблизно на 7% нижче п’ятирічного середнього рівня для цієї пори року.

Високе завантаження НПЗ і низькі запаси посилюють чутливість ринку бензинів до нових збоїв

EIA вказало дату релізу — 29 липня 2026 року, а звіт охоплює тиждень до 24 липня. За матеріалом Wall Street Journal, запаси нафти скоротилися на 7,2 млн барелів до 404,5 млн барелів, тоді як аналітики, опитані виданням, очікували зниження лише на 600 тис. барелів.

Видання також повідомило, що видобуток нафти у США залишався стабільним на рівні 13,8 млн барелів на добу. Скорочення запасів пояснювалося нижчим імпортом, більшим експортом і збільшенням переробки на НПЗ.

За даними Wall Street Journal, запаси бензину становили 211,3 млн барелів і були приблизно на 6% нижчими за п’ятирічний середній рівень. Це важливо для ринку моторного пального, оскільки низькі запаси у сезон високого попиту зменшують запас міцності перед ціновими або логістичними шоками.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Energy Information Administration, The Wall Street Journal.

Російські удари по автозаправних станціях дедалі більше загрожують не загальнонаціональним дефіцитом дизельного пального, а втратою фізичного доступу до нього в окремих громадах і вздовж важливих транспортних маршрутів. Після атак на паливну інфраструктуру напрямку Харків — Полтава та одночасного ураження чотирьох автозаправних комплексів у Полтавському районі постало питання створення резервної системи постачання дизпалива. Вона має включати пересувні АЗС, пріоритетне забезпечення критичних служб, податкові послаблення для зруйнованих об’єктів, прискорене відновлення інфраструктури та страхування воєнних ризиків за участю держави.

Від запасів дизпалива до доступу на місцях: із чого має складатися система паливної стійкості

Атаки змінюють характер загрози

Російські атаки на автозаправні станції продовжуються, а їхня географія поступово розширюється вглиб України. Йдеться вже не лише про пошкодження окремих комерційних об’єктів, а про ризик послідовної втрати паливної інфраструктури цілими громадами та на окремих автомобільних маршрутах.

• На напрямку Харків — Полтава було знищено та пошкоджено низку АЗС, зокрема паливну інфраструктуру в Чутовому.
• У ніч проти 25 липня під удар потрапили одразу чотири автозаправні комплекси в Полтавському районі.
• Станом на 27 липня масштаби руйнувань на цьому напрямку свідчили вже не про поодинокі атаки, а про послідовне ураження інфраструктури вздовж важливого транспортного коридору.

Для ринку дизельного пального це особливо небезпечно. Саме дизпаливо необхідне вантажному транспорту, комунальній техніці, швидкій допомозі, рятувальним підрозділам, евакуаційним автомобілям, резервним генераторам і значній частині спеціальної техніки.

Головний ризик полягає в тому, що дизельне пальне може залишатися в країні, на терміналах або нафтобазах, але бути недоступним там, де його потребують негайно.

Чому відсутність загального дефіциту ще не гарантує безпеки

Наразі немає підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит дизельного пального. Імпортне постачання триває, ринок забезпечений ресурсом, а оператори перебудовують маршрути та перерозподіляють обсяги між регіонами.

Однак фізична наявність ресурсу в Україні та можливість заправити автомобіль у конкретній громаді — це різні рівні паливної безпеки.

• Загальнонаціональна забезпеченість означає, що дизпаливо ввезене в країну, перебуває на складах, терміналах або в транспорті.
• Регіональна доступність означає, що ресурс можна доставити до області чи громади.
• Фізичний відпуск означає, що працює АЗС, модульний пункт або інший безпечний і контрольований об’єкт, де пальне можна отримати.

Якщо всі стаціонарні АЗС на певній території знищені або не можуть працювати, наявне на складах дизпаливо не розв’язує проблему кінцевого споживача. Так виникають локальні «паливні пустелі» — території, на яких стаціонарна мережа відсутня, пошкоджена або працює з істотними обмеженнями.

Що означає «паливна пустеля» для громади

• Для населення — необхідність долати десятки кілометрів до найближчої працюючої АЗС.
• Для медичних і рятувальних служб — ризик втрати часу на додаткові поїздки по дизпаливо.
• Для комунальних підприємств — ускладнення роботи спецтехніки, аварійних бригад і резервних генераторів.
• Для евакуаційного транспорту — залежність від віддалених точок заправлення та вразливих маршрутів.
• Для бізнесу — збільшення транспортного плеча, порушення графіків постачання та зростання операційних витрат.

Транспортне плече — це відстань, на яку потрібно перевезти пальне або проїхати для його отримання. Чим вона більша, тим вищими стають витрати пального, оплата роботи водіїв, навантаження на транспорт і ризик затримок.

Перший рівень «плану Б»: безперервне забезпечення дизпаливом

Україні потрібна загальнонаціональна система безперервного паливозабезпечення, розрахована не лише на пошкодження однієї АЗС, а й на втрату всієї стаціонарної мережі громади або окремої ділянки транспортного коридору.

На рівні кожної області необхідно заздалегідь визначити:

• альтернативні способи постачання дизельного пального до громад;
• мінімальні потреби медичних, рятувальних, комунальних та евакуаційних служб;
• порядок пріоритетного відпуску дизпалива під час кризової ситуації;
• можливості оперативного перерозподілу ресурсу між громадами;
• резервне обладнання та майданчики для тимчасового відпуску пального;
• відповідальних за координацію між обласними військовими адміністраціями, громадами, операторами ринку та контролюючими органами.

Такий план має бути підготовлений до виникнення кризи, а не після знищення інфраструктури. Його потрібно регулярно оновлювати з урахуванням зміни воєнних ризиків, стану маршрутів і можливостей операторів.

Водночас операційні деталі, адреси резервних майданчиків, маршрути підвезення та місця зберігання дизельного пального не повинні бути публічними, оскільки їхнє розкриття може створити додаткові ризики для критичної інфраструктури.

Другий рівень: пересувні та модульні АЗС

Пересувні й модульні заправні рішення можуть забезпечити мінімальний відпуск дизпалива в період між знищенням стаціонарної АЗС та її відновленням.

Пересувна АЗС — це мобільний комплекс для зберігання та контрольованого відпуску пального, який можна перемістити на територію, де стаціонарна інфраструктура тимчасово відсутня.

Модульна АЗС — готовий заводський комплекс із резервуаром і паливороздавальним обладнанням, який можна встановити швидше, ніж побудувати традиційну автозаправну станцію.

Для оперативного використання таких рішень пропонується внести зміни до Закону України №3817-IX і дозволити чинним ліцензованим операторам:

• реєструвати пересувну АЗС як резервний засіб забезпечення дизельним пальним;
• використовувати її як додатковий об’єкт у межах чинної ліцензії;
• змінювати місце роботи за повідомним принципом;
• оперативно вводити комплекс в експлуатацію після пошкодження або знищення стаціонарної АЗС.

Повідомний принцип означає, що оператор не проходить повний дозвільний процес після кожного переміщення об’єкта, а повідомляє уповноважені органи про нове місце його роботи за встановленою процедурою.

Спрощення не повинно означати скасування контролю. Для пересувних АЗС мають зберігатися:

• фіскальний контроль;
• акцизний облік;
• підтвердження походження та якості дизпалива;
• застосування реєстратора розрахункових операцій, або РРО;
• вимоги пожежної, техногенної та екологічної безпеки.

Пересувна АЗС не повинна замінювати стаціонарну мережу. Її функція — тимчасово не допустити втрати доступу до дизпалива на період відновлення основного об’єкта.

Третій рівень: податки не повинні забирати ресурс на відновлення

Окремою проблемою є сплата авансових внесків за АЗС, які зруйновані, пошкоджені внаслідок російських атак або фактично припинили господарську діяльність.

Авансовий внесок — це податковий платіж, який бізнес сплачує наперед, до остаточного визначення фінансового результату своєї діяльності.

Стягнення такого платежу з непрацюючого об’єкта означає вилучення коштів у підприємства, яке не отримує доходу, але потребує фінансування для ремонту, закупівлі обладнання та відновлення відпуску дизельного пального.

• Підприємство не повинно сплачувати внесок із діяльності, якої фізично немає.
• Звільнені кошти можуть бути спрямовані на ремонт, захисні конструкції та резервне обладнання.
• Скасування платежу для підтверджено пошкоджених і непрацюючих АЗС зменшить ризик остаточного виходу оператора з громади.

Тому авансові внески за пошкоджені та непрацюючі внаслідок атак АЗС пропонується скасувати.

Четвертий рівень: спеціальні умови для відновлення

Робота АЗС у прифронтових і високоризикових регіонах має значення не лише для комерційного ринку. Вона забезпечує функціонування громад, критичних служб і транспортних коридорів.

Для відновлення таких об’єктів пропонується передбачити:

• прискорені дозвільні процедури без зниження вимог безпеки;
• пільгове фінансування відновлення АЗС і придбання резервного обладнання;
• компенсацію частини витрат на інженерний захист;
• можливість бронювання працівників, необхідних для безпечної та безперервної роботи;
• механізми компенсації вартості пошкодженого або знищеного майна;
• адресні стимули для операторів, які продовжують забезпечувати дизпаливом прифронтові громади.

Інженерний захист охоплює конструктивні та технічні заходи, що зменшують наслідки удару: укріплення, захисні екрани, розосередження обладнання, резервне енергоживлення, протипожежні системи та підготовлені алгоритми аварійного реагування.

Розосередження як елемент захисту критичної інфраструктури

Серія атак уздовж одного транспортного напрямку показує небезпеку надмірної залежності громади від кількох стаціонарних об’єктів.

• Розосередження пунктів відпуску зменшує ймовірність одночасної втрати всієї доступної інфраструктури.
• Резервні майданчики дозволяють швидше розгорнути пересувні комплекси.
• Альтернативні маршрути знижують залежність від однієї дороги, нафтобази або транспортного вузла.
• Перерозподіл ресурсу між операторами та громадами дає змогу підтримувати критичні служби навіть за локального порушення постачання.

Це означає, що інвестиції в паливну стійкість мають спрямовуватися не лише на відбудову зруйнованої АЗС у тому самому форматі, а й на створення резервних і територіально розподілених можливостей відпуску дизпалива.

Страхування воєнних ризиків: чому двох сторін недостатньо

Повторне інвестування в АЗС, яка вже була знищена і може знову опинитися під ударом, є складним рішенням для бізнесу. Без доступного страхового захисту оператор змушений самостійно приймати на себе ризик повторної втрати обладнання, запасів і будівель.

Звичайна модель, у якій беруть участь лише підприємство та страхова компанія, не відповідає масштабу воєнних загроз.

• Потенційні збитки можуть бути надто великими для одного страховика.
• Атаки можуть повторюватися на тих самих територіях.
• Значна частина ризику концентрується у прифронтових і прикордонних регіонах.
• Висока ймовірність повторного пошкодження робить страховий тариф надто дорогим або призводить до відмови в покритті.

Тому пропонується тристороння модель співпраці між паливним бізнесом, страховиками та державою.

Обов’язки паливного бізнесу

• надавати об’єктивні дані про об’єкти та рівень ризику;
• впроваджувати погоджені заходи безпеки й інженерного захисту;
• розробляти плани аварійного реагування;
• брати участь у формуванні географічно диверсифікованого страхового портфеля.

Географічно диверсифікований страховий портфель означає об’єднання в одному механізмі об’єктів із різних регіонів і різним рівнем небезпеки. Це зменшує концентрацію ризику лише на найбільш уразливих територіях.

Обов’язки страхових компаній

• розробити єдині підходи до оцінювання воєнних ризиків;
• визначити прозорі принципи розрахунку страхових тарифів;
• уніфікувати порядок оцінювання та врегулювання збитків;
• сформувати страховий пул;
• залучити українське та міжнародне перестрахування.

Страховий пул — це об’єднання кількох страхових компаній для спільного покриття великих ризиків. Перестрахування — передання частини прийнятого ризику іншій страховій або перестрахувальній компанії.

Роль держави

• створити нормативну основу для страхування паливної інфраструктури від воєнних ризиків;
• запровадити часткове гарантування або перестрахування катастрофічного рівня збитків;
• підтримувати сплату страхових премій підприємствами у високоризикових регіонах;
• брати участь у фінансуванні погоджених заходів захисту.

У такій моделі держава не замінює страховий ринок і не бере на себе всі збитки. Її функція — покрити ту частину воєнного ризику, яку приватний ринок об’єктивно не може прийняти без надмірної ціни або загрози власній фінансовій стійкості.

Як руйнування інфраструктури може впливати на вартість дизпалива

Матеріал не містить даних про зміну середньої ціни дизпалива після конкретних атак, тому прямий ціновий ефект оцінити неможливо. Водночас зазначені наслідки руйнувань формують додаткові витрати для операторів і споживачів.

• Збільшення відстані до працюючої АЗС підвищує фактичні витрати споживача на отримання дизпалива.
• Перебудова маршрутів збільшує транспортні та операційні витрати постачальника.
• Розгортання пересувних пунктів потребує резервного обладнання, персоналу та додаткової логістики.
• Інженерний захист і відновлення пошкоджених об’єктів потребують інвестицій.
• Недоступне або надто дороге страхування підвищує фінансовий ризик повторного інвестування.

Тому захист конкуренції на локальному ринку залежить не лише від кількості операторів, а й від можливості швидко відновити або тимчасово замінити знищені об’єкти. Якщо після атак у громаді залишається лише одна доступна точка продажу, вибір споживача скорочується, а транспортні витрати для пошуку альтернативи зростають.

Що має забезпечити антикризова система

• Безперервність постачання дизпалива критичним службам.
• Швидке розгортання пересувних або модульних пунктів відпуску.
• Оперативний перерозподіл ресурсу між громадами.
• Збереження фіскального та якісного контролю навіть за спрощених кризових процедур.
• Прискорене відновлення пошкодженої інфраструктури.
• Зменшення фінансового ризику для операторів, які працюють у небезпечних регіонах.
• Недопущення перетворення локальних руйнувань на системну кризу доступності дизельного пального.

Головний висновок

Паливна стійкість — це не лише достатня кількість дизпалива в країні. Вона передбачає можливість доставити ресурс до потрібної території, безпечно зберегти його та відпустити населенню, бізнесу й критичним службам навіть після втрати стаціонарної мережі АЗС.

Атаки на напрямку Харків — Полтава показали, що локальна проблема може швидко охопити цілий транспортний маршрут. Тому «план Б» має бути створений до того, як подібна ситуація виникне в іншому регіоні.

Необхідна система повинна одночасно поєднати правові, операційні та фінансові інструменти: пересувні АЗС, резервні майданчики, пріоритетне забезпечення критичних служб, податкове звільнення зруйнованих об’єктів, стимули для відновлення, інженерний захист, розосередження інфраструктури та страхування воєнних ризиків за участю держави.

Джерело: Terminal. За матеріалами: АПЕБ

Український ринок дизпалива опинився під впливом одразу двох логістичних ризиків. Різке скорочення судноплавства через Ормузьку протоку створює загрозу для глобальних потоків нафти й нафтопродуктів, тоді як низький рівень води на Рейні та Дунаї може підвищити витрати на транспортування пального вже всередині Європи.

Ризики цін для споживачів посилюються тим, що станом на 17 липня середня роздрібна ціна ДП в Україні — 76,66 грн/л — уже нижча за внутрішній гурт у 77,36 грн/л та розрахунковий імпортний паритет у 77,30 грн/л. За сім днів європейські котирування дизпалива Platts зросли на 173 дол./т, а імпортний паритет — на 8,17 грн/л, тоді як роздріб подорожчав лише на 1,21 грн/л. Подальше одночасне погіршення глобальної та європейської логістики може посилити тиск на український гуртовий ринок, а згодом — і на ціни АЗС.

Два вузькі місця одного ланцюга постачання

Український ринок дизпалива зіткнувся з ризиком, який формується одночасно на двох ділянках міжнародної логістики. На глобальному рівні різко скоротився рух через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів для транспортування нафти та енергоресурсів. Усередині Європи низький рівень води на Рейні та Дунаї обмежує можливості річкових перевезень і може зробити дорожчою доставку пального від морських портів углиб континенту.

Для України ця комбінація ризиків виникла в момент, коли внутрішня роздрібна ціна вже відстає від вартості ресурсу.

Станом на 17 липня середня ціна дизпалива на АЗС становила 76,66 грн/л. Водночас внутрішня гуртова ціна досягла 77,36 грн/л, а розрахунковий імпортний паритет — 77,30 грн/л. За останні сім днів імпортний паритет зріс на 8,17 грн/л, тоді як середня роздрібна ціна — лише на 1,21 грн/л. У результаті роздріб опинився на 0,63 грн/л, або на 0,82%, нижче розрахункової імпортної альтернативи.

Схожа ситуація склалася у співвідношенні з внутрішнім гуртом: різниця між середньою роздрібною та гуртовою ціною становить близько мінус 0,69 грн/л.

Ці два показники мають різний економічний зміст. Мінус 0,69 грн/л — це різниця між роздрібною та внутрішньою гуртовою ціною. Мінус 0,63 грн/л — різниця між роздрібною ціною та розрахунковим імпортним паритетом. Важливо розуміти, що жоден із цих спредів не можна автоматично трактувати як чистий прибуток або збиток АЗС. Є певний перелік витрат, зокрема, ПДВ на різницю між стелою й ціною закупівлі, оренда землі, єектрична енергія, заробітна плата персоналу, ремоет й обслуговування обладнання тощо.

Проте разом вони показують головне: український роздріб поки що відстає від значно швидшого подорожчання ресурсу.

Platts зростає значно швидше за ціни на АЗС

Найпомітніший ціновий сигнал надходить із зовнішнього ринку. Котирування дизпалива Platts по одному з важливіших базисів для України станом на 16 липня становили 1 221,3 дол./т. За сім днів вони зросли на 173 дол./т, а за 30 днів — на 309 дол./т.

Нафта Brent на 17 липня коштувала 85,97 дол./бар., що на 17,73% вище за рівень 1 липня. Однак для української ціни дизпалива важливо стежити не лише за нафтою. Brent формує загальний сировинний фон, тоді як Platts готового дизпалива значно ближче пов’язаний із розрахунковою вартістю імпортного ресурсу.

Саме на цьому тлі посилення логістичних ризиків може стати додатковим фактором цінового тиску.

Ормуз: глобальний ризик для нафти та нафтопродуктів

16 липня через Ормузьку протоку пройшли лише три товарні судна — найменше за одну добу з травня. До війни середній потік становив близько 125 суден на добу, а ще днем раніше через протоку пройшли 11 суден.

Другий день поспіль через цей маршрут не проходили ані надвеликі нафтові танкери VLCC, ані танкери зі скрапленим природним газом.

Для нашого ринку це не означає, що кожна партія імпортного дизпалива фізично проходить через Ормуз. Канал впливу значно складніший. Обмеження руху через один із ключових енергетичних коридорів може створювати ризики для світових потоків нафти й нафтопродуктів, підвищувати вартість фрахту, страхування та геополітичну премію. Далі цей тиск здатний передаватися у міжнародні котирування готового пального, європейський Platts, імпортний паритет і внутрішній гуртовий ринок України.

Водночас було б неправильно пояснювати нинішнє зростання Platts лише ситуацією навколо Ормузької протоки. На котирування одночасно впливають баланс попиту і пропозиції, робота НПЗ, експортні обмеження та доступність альтернативного ресурсу. Тому Ормуз сьогодні — сильний фактор ризику, але не єдина причина високих цін на зовнішньому ринку.

Рейн і Дунай: пальне є в Європі, але його ще треба доставити

Другий логістичний ризик виникає вже після того, як ресурс потрапляє до європейських портів. Низький рівень води на Рейні та Дунаї змушує баржі скорочувати завантаження. На окремих маршрутах і для окремих типів суден зменшення вантажу може сягати 80%.

Для перевезення того самого обсягу пального за таких умов потрібно більше рейсів, більше суден і більше часу. Частину вантажів доводиться переводити на залізничний або автомобільний транспорт, що може збільшувати витрати.

Особливе значення має Рейн — один із головних транспортних коридорів європейської промисловості. Німецька промисловість використовує його для перевезення близько 200 млн т вантажів на рік, зокрема пального та сировини. Через порти Роттердам, Антверпен і Амстердам імпортований ресурс далі надходить до внутрішніх ринків.

Тому фізична наявність дизпалива в європейському порту ще не означає його дешевої доставки до споживача або наступного експортного напрямку. Для українського ринку проблеми річкової логістики можуть мати значення через доступність окремих партій та транспортні витрати. Але цей ефект поки що неможливо точно оцінити в гривнях на літр. Високий Platts — уже зафіксований ціновий фактор. Можливе подорожчання європейської річкової логістики поки що залишається ризиком.

Небезпека — у накладанні двох проблем

Ормуз і Рейн із Дунаєм впливають на різні частини одного ланцюга постачання.

У першому випадку йдеться про глобальну доступність та вартість нафти й нафтопродуктів. У другому — про можливість швидко та економічно перемістити вже наявний ресурс усередині Європи.

Для українського імпортера мають значення обидва фактори: за якою ціною можна придбати дизпаливо в європейському базисі та скільки коштуватиме його подальша доставка.

Найбільш ризиковою для України була б ситуація, коли високі котирування Platts поєднаються зі зростанням фактичних логістичних витрат. Тоді механізм передачі буде послідовним: дорожчий зовнішній ресурс і логістика підвищують імпортний паритет, далі тиск переходить на внутрішній гуртовий ринок, після цього може поступово відображатися в цінах АЗС.

Поки що середня роздрібна ціна ДП уже на 0,63 грн/л нижча за імпортний паритет і приблизно на 0,69 грн/л нижча за внутрішній гурт. Це показує, що роздріб відстає від швидкого подорожчання ресурсу як при безпосередньому постачанні імпортного пального на АЗС, так й через гуртовий внутрішній ринок.

Що це означає для українських цін

Автоматичного стрибка цін на АЗС не повинно відбуватись. Є декілька складових щодо швидкості відображення зовнішніх ризиків на стелах АЗС.

З однієї сторони, подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи реалізуються логістичні ризики у фактичному подорожчанні ресурсу та його доставки. Якщо судноплавство через Ормуз стабілізується, проблеми на європейських річках не спричинять істотного збільшення транспортних витрат, а котирування дизпалива Platts підуть униз, ціновий тиск на український ринок може послабитися.

З другої сторони, якщо проблеми накладуться одна на одну — високий Platts збережеться, а логістична премія в Європі зросте, — український гуртовий ринок отримає додатковий тиск. У такому разі посилиться і ризик поступової корекції роздрібних цін угору.

Тому найближчим часом для українського ринку дизпалива варто стежити не лише за Brent. Ключовими індикаторами залишаються котирування готового дизпалива Platts, розрахунковий імпортний паритет і фактична вартість логістики.

Саме їхня сукупна динаміка покаже, чи залишаться проблеми Ормузу, Рейну та Дунаю лише фактором ризику, чи почнуть формувати додатковий ціновий імпульс для українського ринку дизпалива.

Джерело: Науково-технічний центр «Псіхєя»