У травні 2025 року світовий ринок нафти продовжив зниження: кошик OPEC впав на 7,8%, а ф’ючерси ICE Brent і NYMEX WTI знизилися до мінімумів із початку 2021 року. Зниження цін спричинене надлишковою пропозицією, спекулятивним тиском і слабким попитом з боку Китаю та Європи. Водночас послаблення інфляції у США та торговельне потепління між США і Китаєм стримали подальше падіння.

Вартість кошика OPEC (ORB)

У травні вартість ORB знизилася на 5,36 дол. США, або 7,8% м/м, до 63,62 дол./бар.. Усі складові ORB подешевшали на фоні зниження еталонних сортів нафти. Зниження офіційних цін продажу більшості компонентів на трьох основних ринках також сприяло падінню. У річному вимірі (y-t-d), ORB знизився на 11,15 дол., або 13,3%, до 72,50 дол./бар..

Компоненти кошика Західної та Північної Африки — Bonny Light, Djeno, Es Sider, Rabi Light, Sahara Blend та Zafiro — подешевшали в середньому на 3,89 дол., або 5,8% м/м, до 62,96 дол./бар.. Багаторегіональні сорти (Arab Light, Basrah Medium, Iran Heavy, Kuwait Export) знизилися в середньому на 6,04 дол., або 8,6% м/м, до 63,86 дол./бар.. Murban знизився на 4,10 дол., або 6,1% м/м, до 63,63 дол./бар., а Merey — на 4,99 дол., або 8,8% м/м, до 51,73 дол./бар..

Ф’ючерсний ринок нафти

Ціни на ф’ючерси на нафту продовжили зниження у травні на фоні підвищеної волатильності та тиску з боку глобальних макроекономічних чинників і згортання премій за геополітичні ризики. Погіршення настроїв посилили події, пов’язані з торговельною та монетарною політикою.

На початку травня ф’ючерси ICE Brent і NYMEX WTI досягли найнижчих рівнів з початку 2021 року, здебільшого через спекулятивну активність (зростання коротких позицій з боку хедж-фондів). Серед місяця ціни частково відновилися завдяки покращенню фізичних фундаментальних показників, прогресу в переговорах США-Велика Британія та США-Китай, а також через слабший рівень інфляції в США у квітні.

Однак у другій половині травня ринок залишався нестабільним через змішані сигнали щодо торгівлі, геополітичну невизначеність у Східній Європі та на Близькому Сході, а також зростання запасів нафтопродуктів у США і слабкі показники переробки в Китаї.

У травні спред ICE Brent – NYMEX WTI звузився на 43¢ м/м до 3,07 дол./бар. через зниження премій Brent і тиску через надлишкову пропозицію в Атлантичному басейні. Одночасно скорочення запасів у Cushing і зростання переробки в США підтримали WTI.

Спекулятивна активність залишалась нестабільною: в ICE Brent чисті довгі позиції зросли на 49 009 контрактів (+44,6%), а в NYMEX WTI впали на 33 450 контрактів (-21,7%).

Структура ф’ючерсного ринку

Усі три бенчмарки — ICE Brent, NYMEX WTI і GME Oman — у травні продемонстрували сплощення форвардної кривої. На це вплинули зниження премій за ризики, продажі ф’ючерсів і ознаки стабільної пропозиції, зокрема в Атлантичному басейні.

ICE Brent M1–M3 звузився на 41¢ м/м до 98¢, тоді як M1–M6 зріс на 44¢ до 2,49 дол./бар. GME Oman M1–M3 скоротився на 52¢ до 81¢. NYMEX WTI M1–M3 зменшився на 6¢ до 1,03 дол./бар.

Різниця між марками сирої нафти

У США та Азії премія світлої нафти над середньосульфурною зросла через сильні результати світлих сортів. В Європі диференціал зменшився через велику доступність світлої нафти. У Балтії та Чорному морі премія Urals зросла, а в США LLS випередив Mars.

У Азії Tapis–Dubai спред зріс на 42¢ до 2,77 дол./бар. завдяки підвищеним нафтопереробним маржам.

Ризики щодо постачання нафтопродуктів в Україну:

1. Підвищена волатильність ф’ючерсів

   • Цінові коливання на глобальному ринку ускладнюють довгострокове контрактування для українських імпортерів.

2. Скорочення премій для Brent і зростання спреду Brent–WTI

   • Зменшення маржі між Brent і WTI може вплинути на імпортні котирування, які часто орієнтовані на Brent.

3. Слабкий попит на нафтопродукти в ЄС

   • Зниження переробки в Європі може призвести до обмеження експортного потенціалу з боку традиційних партнерів України.

4. Ризики у регіонах постачання (Близький Схід, Східна Європа)

   • Нестабільність у цих зонах — традиційних джерелах імпорту — створює додаткові логістичні та політичні загрози.

5. Зміна позицій трейдерів на ринку

   • Зростання коротких позицій і зменшення довгих вказує на песимізм, який може посилити спекулятивний тиск на ціни для українських покупців.

6. Невизначеність щодо тарифної політики США–ЄС

   • Рішення США щодо відтермінування тарифів лише до 9 липня зберігає невизначеність на ринку, що може вплинути на ціни логістичних послуг та премій.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OPEC

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Россия и Турция заморозили переговоры по реализации проекта «Турецкий поток» по причине «взаимного недоверия».

Об этом заявил министра энергетики и природных ресурсов Турции Сефа Седик Айтекин, сообщает Европейская правда со ссылкой на издание Hurriyet.

По его словам, основной причиной, по которой стороны не нашли точек соприкосновения в переговорах, является отсутствие сформированного правительства после выборов в Турции.

«Переговоры с Россией зашли в тупик. Россия определила переговоры относительно скидки на газ между компаниями «Газпром» и Botas как компромисс между странами. Из-за неудачных попыток сформировать турецкое правительство после июньских выборов переговоры между двумя странами были заморожены, а не закончены. Я здесь вижу взаимное недоверие. Если бы российская сторона приняла требование о скидках, мы были бы в значительно более многообещающей ситуации», — заявил профильный турецкий министр.

Напомним, ранее руководитель НАК «Нефтегаз Украины» А. Коболев назвал «Турецкий поток» блефом.

«Турецкий поток мы считаем частично блефом. Процентов на 90%», — заявил он.

Как сообщил «Терминалу» директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев, размышления о «Турецком потоке» имеют откровенно политическую окраску и адресованы, в первую очередь, странам ЕС, лишившим поддержки «Южный поток». Но, по словам эксперта, в нынешних политических реалиях «Газпром» может заинтересовать своих партнеров лишь будущими заоблачными скидками и предложениями строить трубопроводы за свой счёт.

«Мало кто захочет связываться с компанией, стремящейся срочно пристроить внезапно высвободившиеся миллиарды, чтобы не отдавать их в государственный бюджет. И чем дальше идут переговоры с турецкой стороной, тем очевиднее становится факт, что «Турецкий поток» — не более чем очередной откатопровод», — утверждает Г. Рябцев.

По мнению же Романа Рукомеды, эксперта по энергетическим вопросам, глава «Нефтегаза» Андрей Коболев прав в том, что «Турецкий поток» — это блеф. Средств на его строительство у России сейчас нет, и в ближайшее время не предвидится. Реально затевать перекраивание карты газового экспорта в Европу ради исключения Украины из числа стран-транзитеров российского газа нет смысла. Цена вопросов – несколько миллиардов долларов в год, которые Украина недополучит за транзит российского газа, но может компенсировать путем сдачи в аренду своих ПХГ европейским компаниям. С другой стороны, ЕС уже не раз заявлял, что даже не рассматривает варианты замены украинского транзитного маршрута. Поэтому, если «Газпром» имеет намерение удивить весь мир «выстрелом себе в ногу», то у него это может получиться, но это не имеет ничего общего с эффективной диверсификацией маршрутов поставок российского газа в Европу.

По мнению президента Центра глобалистики «Стратегия XXI» Михаила Гончара, идея создания газопровода с конечными приемными точками на греко-турецкой границе подобна проекту «Южный поток» и является слишком сложной для реализации.

Кроме того, Европа вряд ли согласится на предлагаемые РФ условия, поскольку она не имеет особо крупных промышленных потребителей «голубого топлива» и, к тому же. Ее южная часть вовсе не является газоемкой.

М. Гончар усомнился и в реальности финансовых перспектив воплощения данного проекта «Газпрома» в реальность. Приблизительно стоимость такого газопровода обойдется России в 63 млрд евро. Однако сегодняшнее состояние ее экономики сулит весьма сомнительные перспективы подобного рода проектам.

«У них денег нет. Турки им денег не дадут. В условиях санкций они ничего не получат и от Европы. У «Газпрома» таких денег нет и не было никогда», — подчеркнул М. Гончар.

Что касается угроз российской стороны «отрезать» этим проектом украинскую ГТС от возможности осуществлять транзит в европейские страны, их М. Гончар также воспринял скептически.