<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Росия</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/rosiya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Apr 2026 06:27:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 06:04:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Germany]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Німеччина]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153877</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br />Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів. Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів НПЗ [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30297-НПЗ_без_света.jpg" alt="НПЗ Шведт у пастці: як юридична невизначеність стримує ринок нафтопродуктів Німеччини"/><br /><p>Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.</p>
<h3><strong>Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li><strong>НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна</strong> у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.</li>
<li>Підприємство розташоване за <strong>140 км від столиці</strong> і історично працювало на російській нафті Urals.</li>
<li><strong>Зміна джерел постачання</strong> після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.</li>
</ul>
<h3><strong>Трансформація постачання нафти</strong></h3>
<ul>
<li>Після початку війни в Україні Німеччина <strong>відмовилась від переробки російської нафти</strong>.</li>
<li>У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.</li>
<li><strong>1,2 млн тонн на рік</strong> казахстанської нафти становлять <em>менше 20% переробки НПЗ</em>, що обмежує її вплив на загальний баланс.</li>
<li>Додатково використовується сировина з портів <strong>Росток і Гданськ</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Короткострокові ризики постачання</strong></h3>
<ul>
<li>Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:</li>
<li><em>частка казахстанської нафти є відносно невеликою</em> у загальному балансі.</li>
<li>Існує ймовірність, що перебої пов’язані з <strong>ураженням російської інфраструктури</strong>, а не політичними рішеннями.</li>
<li><strong>Короткостроковий вплив на споживачів обмежений</strong>, зокрема для транспорту і логістики.</li>
</ul>
<h3><strong>Ключова проблема — структура власності</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ перебуває у стані <strong>часткової націоналізації з 2022 року</strong>, але не завершеної.</li>
<li><strong>54% належать Rosneft</strong>, <strong>37,5% — Shell</strong>, понад <strong>8% — ENI</strong>.</li>
<li>Shell намагається вийти з активу, але <strong>покупці уникають угоди через юридичну невизначеність</strong>.</li>
<li>Rosneft не продає частку, заявляючи про <em>порушення прав власності</em>.</li>
</ul>
<h3><strong>Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження</strong></h3>
<ul>
<li>НПЗ потребує <strong>значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти</strong>.</li>
<li>Уряд Німеччини пообіцяв <strong>щонайменше 400 млн євро</strong>, але план ще не погоджений ЄС.</li>
<li><strong>Завантаження потужностей становить лише 80%</strong>, що свідчить про недовикористання активу.</li>
<li>Без модернізації ефективність буде <strong>знижуватися через невідповідність сировини технологіям</strong>.</li>
</ul>
<h3><strong>Системні ризики для ринку нафтопродуктів</strong></h3>
<ul>
<li>Контроль над постачанням без контролю над власністю є <strong>нестійкою моделлю</strong>.</li>
<li>Відсутність інвестицій призводить до <strong>структурного скорочення виробництва</strong>.</li>
<li>Юридична невизначеність блокує <strong>залучення приватного капіталу</strong>.</li>
<li>Це формує ризик <strong>довгострокової нестабільності постачання дизелю</strong> у регіоні.</li>
</ul>
<h3><strong>Можливі сценарії розвитку</strong></h3>
<ul>
<li>Німеччина може піти на <strong>повну експропріацію активів Rosneft</strong>.</li>
<li>Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під <strong>санкціями США</strong>.</li>
<li>Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що <strong>переносить конфлікт у міждержавну площину</strong>.</li>
<li>Водночас це дозволить <strong>розблокувати операційну діяльність НПЗ</strong> і відновити інвестиційний цикл.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/npz-shvedt-u-pastci-yak-yuridichna-neviznachenist-strimuye-rinok-naftoproduktiv-nimechchini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Британія вдарила по «Транснєфті»: майже 300 нових санкцій і спроба перекрити 80% експорту російської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/25/britaniya-vdarila-po-transnyefti-majzhe-300-novix-sankcij-i-sproba-perekriti-80-eksportu-rosijsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/25/britaniya-vdarila-po-transnyefti-majzhe-300-novix-sankcij-i-sproba-perekriti-80-eksportu-rosijsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Feb 2026 14:19:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Україні]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		<category><![CDATA[транснефть]]></category>
		<category><![CDATA[Транснєфть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153650</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30151-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Британія вдарила по «Транснєфті»: майже 300 нових санкцій і спроба перекрити 80% експорту російської нафти"/><br />Велика Британія оголосила найбільший з 2022 року пакет санкцій проти росії, приурочений до четвертої річниці повномасштабного вторгнення в Україну. Під обмеження потрапив трубопровідний гігант «Транснєфть», через який транспортується понад 80% російського експорту сирої нафти. Загалом кількість підсанкційних осіб, компаній і суден перевищила 3 000. Лондон намагається вдарити по енергетичних доходах москви, які залишаються ключовим джерелом [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30151-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Британія вдарила по «Транснєфті»: майже 300 нових санкцій і спроба перекрити 80% експорту російської нафти"/><br /><p><strong>Велика Британія оголосила найбільший з 2022 року пакет санкцій проти росії, приурочений до четвертої річниці повномасштабного вторгнення в Україну.</strong> Під обмеження потрапив трубопровідний гігант «Транснєфть», через який транспортується понад 80% російського експорту сирої нафти. Загалом кількість підсанкційних осіб, компаній і суден перевищила 3 000. Лондон намагається вдарити по енергетичних доходах москви, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.</p>
<h3>Санкції як інструмент тиску: енергетичний вузол під прицілом</h3>
<h4>«Транснєфть» — інфраструктурна артерія експорту</h4>
<p>24 лютого 2026 року уряд Великої Британії оголосив про запровадження майже <strong>300 нових санкційних заходів</strong>. Центральною мішенню стала компанія <strong>Transneft</strong> — один із найбільших у світі операторів нафтопроводів.</p>
<ul>
<li><strong>Понад 80% експорту російської сирої нафти</strong> транспортується саме через її систему трубопроводів.</li>
<li>Компанію визначено як ключовий елемент енергетичних доходів москви.</li>
<li>Санкції мають на меті <em>подальше скорочення фінансових потоків</em>, що підтримують військову агресію.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Велика Британія сьогодні вжила рішучих заходів для порушення критичних фінансових, військових та дохідних потоків, які підтримують агресію росії», — заявила міністерка закордонних справ Yvette Cooper.</p></blockquote>
<h4>Наймасштабніший пакет із 2022 року</h4>
<p>Нові обмеження стали <strong>найбільшими з початку повномасштабної війни</strong>:</p>
<ul>
<li>Під санкціями тепер понад <strong>3 000 фізичних і юридичних осіб та суден</strong>.</li>
<li>До списку додано <strong>48 нафтових танкерів</strong>, які пов’язують із так званим «тіньовим флотом».</li>
<li>Під обмеження потрапили дочірні структури державної ядерної корпорації Rosatom, що підтримують експорт ядерної енергії.</li>
<li>Окремо згадано Gazprom SPG Portovaya LLC, залучену до «постачання» скрапленого природного газу (СПГ).</li>
<li>У санкційний перелік внесено низку російських банків.</li>
</ul>
<p>Компанія Gazprom перебуває під санкціями з січня 2025 року — у координації зі США.</p>
<h4>«Тіньовий флот» і «темна мережа» нафти</h4>
<p>Лондон акцентував увагу на так званих «dark-web oil networks» — схемах прихованої торгівлі нафтою. Під санкції потрапили:</p>
<ul>
<li><strong>175 компаній</strong>, пов’язаних із групою 2Rivers, зареєстрованою в Дубаї.</li>
<li>Операторів старих і часто незастрахованих танкерів.</li>
</ul>
<p>За оцінкою британського уряду, 2Rivers є одним із найбільших у світі операторів «тіньового флоту» та важливим трейдером російської нафти.</p>
<h4>Чи працюють санкції: цифри й тенденції</h4>
<p>Попри десятки тисяч обмежень із боку Заходу, істотного падіння фізичних обсягів експорту російської нафти поки не зафіксовано. Китай, Індія та Туреччина продовжують закупівлі.</p>
<p>За даними аналітичного центру Centre for Research on Energy and Clean Air:</p>
<ul>
<li>За 12 місяців до 24 лютого 2026 року росія заробила <strong>193 млрд євро</strong> на експорті нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів.</li>
<li>Це на <strong>27% менше</strong>, ніж у порівнянний період до вторгнення.</li>
</ul>
<p>Експорт газу різко скоротився з 2022 року. Водночас нафтові обсяги залишаються стабільними, але москва змушена продавати сиру нафту <strong>за нижчими цінами</strong>, що зменшує валютні надходження.</p>
<p>Очікується, що цього року експорт може почати знижуватися після санкцій проти Lukoil та Rosneft, а також додаткових обмежень на танкери з боку США та ЄС.</p>
<h4>Геополітична складова</h4>
<p>Президент США Donald Trump наполягає на скороченні імпорту російської нафти Індією як умові торговельної угоди. Водночас ЄС поки не зміг погодити новий пакет санкцій через суперечки щодо нафтових «постачань».</p>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li><strong>Інфраструктурний удар</strong> по «Транснєфті» спрямований на вузьке місце російського експорту.</li>
<li>Санкції дедалі більше фокусуються на <em>логістичних та фінансових ланцюгах</em>, а не лише на видобувних компаніях.</li>
<li>Попри падіння доходів на 27%, росія зберігає значні енергетичні прибутки.</li>
<li>Ринок адаптується через перенаправлення потоків до Азії та використання «тіньового флоту».</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uk-targets-russias-transneft-nearly-300-new-sanctions-wars-fourth-anniversary-2026-02-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30151-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Британія вдарила по «Транснєфті»: майже 300 нових санкцій і спроба перекрити 80% експорту російської нафти"/><br /><p><strong>Велика Британія оголосила найбільший з 2022 року пакет санкцій проти росії, приурочений до четвертої річниці повномасштабного вторгнення в Україну.</strong> Під обмеження потрапив трубопровідний гігант «Транснєфть», через який транспортується понад 80% російського експорту сирої нафти. Загалом кількість підсанкційних осіб, компаній і суден перевищила 3 000. Лондон намагається вдарити по енергетичних доходах москви, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.</p>
<h3>Санкції як інструмент тиску: енергетичний вузол під прицілом</h3>
<h4>«Транснєфть» — інфраструктурна артерія експорту</h4>
<p>24 лютого 2026 року уряд Великої Британії оголосив про запровадження майже <strong>300 нових санкційних заходів</strong>. Центральною мішенню стала компанія <strong>Transneft</strong> — один із найбільших у світі операторів нафтопроводів.</p>
<ul>
<li><strong>Понад 80% експорту російської сирої нафти</strong> транспортується саме через її систему трубопроводів.</li>
<li>Компанію визначено як ключовий елемент енергетичних доходів москви.</li>
<li>Санкції мають на меті <em>подальше скорочення фінансових потоків</em>, що підтримують військову агресію.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Велика Британія сьогодні вжила рішучих заходів для порушення критичних фінансових, військових та дохідних потоків, які підтримують агресію росії», — заявила міністерка закордонних справ Yvette Cooper.</p></blockquote>
<h4>Наймасштабніший пакет із 2022 року</h4>
<p>Нові обмеження стали <strong>найбільшими з початку повномасштабної війни</strong>:</p>
<ul>
<li>Під санкціями тепер понад <strong>3 000 фізичних і юридичних осіб та суден</strong>.</li>
<li>До списку додано <strong>48 нафтових танкерів</strong>, які пов’язують із так званим «тіньовим флотом».</li>
<li>Під обмеження потрапили дочірні структури державної ядерної корпорації Rosatom, що підтримують експорт ядерної енергії.</li>
<li>Окремо згадано Gazprom SPG Portovaya LLC, залучену до «постачання» скрапленого природного газу (СПГ).</li>
<li>У санкційний перелік внесено низку російських банків.</li>
</ul>
<p>Компанія Gazprom перебуває під санкціями з січня 2025 року — у координації зі США.</p>
<h4>«Тіньовий флот» і «темна мережа» нафти</h4>
<p>Лондон акцентував увагу на так званих «dark-web oil networks» — схемах прихованої торгівлі нафтою. Під санкції потрапили:</p>
<ul>
<li><strong>175 компаній</strong>, пов’язаних із групою 2Rivers, зареєстрованою в Дубаї.</li>
<li>Операторів старих і часто незастрахованих танкерів.</li>
</ul>
<p>За оцінкою британського уряду, 2Rivers є одним із найбільших у світі операторів «тіньового флоту» та важливим трейдером російської нафти.</p>
<h4>Чи працюють санкції: цифри й тенденції</h4>
<p>Попри десятки тисяч обмежень із боку Заходу, істотного падіння фізичних обсягів експорту російської нафти поки не зафіксовано. Китай, Індія та Туреччина продовжують закупівлі.</p>
<p>За даними аналітичного центру Centre for Research on Energy and Clean Air:</p>
<ul>
<li>За 12 місяців до 24 лютого 2026 року росія заробила <strong>193 млрд євро</strong> на експорті нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів.</li>
<li>Це на <strong>27% менше</strong>, ніж у порівнянний період до вторгнення.</li>
</ul>
<p>Експорт газу різко скоротився з 2022 року. Водночас нафтові обсяги залишаються стабільними, але москва змушена продавати сиру нафту <strong>за нижчими цінами</strong>, що зменшує валютні надходження.</p>
<p>Очікується, що цього року експорт може почати знижуватися після санкцій проти Lukoil та Rosneft, а також додаткових обмежень на танкери з боку США та ЄС.</p>
<h4>Геополітична складова</h4>
<p>Президент США Donald Trump наполягає на скороченні імпорту російської нафти Індією як умові торговельної угоди. Водночас ЄС поки не зміг погодити новий пакет санкцій через суперечки щодо нафтових «постачань».</p>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li><strong>Інфраструктурний удар</strong> по «Транснєфті» спрямований на вузьке місце російського експорту.</li>
<li>Санкції дедалі більше фокусуються на <em>логістичних та фінансових ланцюгах</em>, а не лише на видобувних компаніях.</li>
<li>Попри падіння доходів на 27%, росія зберігає значні енергетичні прибутки.</li>
<li>Ринок адаптується через перенаправлення потоків до Азії та використання «тіньового флоту».</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uk-targets-russias-transneft-nearly-300-new-sanctions-wars-fourth-anniversary-2026-02-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/25/britaniya-vdarila-po-transnyefti-majzhe-300-novix-sankcij-i-sproba-perekriti-80-eksportu-rosijsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай різко наростив імпорт російської нафти: знижки до 11 доларів за барель перекрили відхід Індії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/kitaj-rizko-narostiv-import-rosijsko%d1%97-nafti-znizhki-do-11-dolariv-za-barel-perekrili-vidxid-indi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/kitaj-rizko-narostiv-import-rosijsko%d1%97-nafti-znizhki-do-11-dolariv-za-barel-perekrili-vidxid-indi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Feb 2026 08:01:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153631</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30139-Китай_1.jpg" alt="Китай різко наростив імпорт російської нафти: знижки до 11 доларів за барель перекрили відхід Індії"/><br />Китай у лютому 2026 року довів імпорт російської нафти до рекордних понад 2 млн барелів на добу, фактично компенсувавши скорочення закупівель з боку Індії. Причина — суттєві знижки на російські сорти після санкцій США та політичного тиску на Нью-Делі. Дисконт на Urals сягнув 9–11 доларів за барель до еталонного ICE Brent. Як змінилася географія «постачання» [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30139-Китай_1.jpg" alt="Китай різко наростив імпорт російської нафти: знижки до 11 доларів за барель перекрили відхід Індії"/><br /><p><strong>Китай у лютому 2026 року довів імпорт російської нафти до рекордних понад 2 млн барелів на добу, фактично компенсувавши скорочення закупівель з боку Індії.</strong> Причина — суттєві знижки на російські сорти після санкцій США та політичного тиску на Нью-Делі. Дисконт на Urals сягнув 9–11 доларів за барель до еталонного ICE Brent.</p>
<h3>Як змінилася географія «постачання» російської нафти</h3>
<h4>Динаміка імпорту Китаю</h4>
<p>За даними танкерного моніторингу, зібраними <strong>Bloomberg</strong>, у лютому середній обсяг постачання російської нафти до портів Китаю становить <strong>2,09 млн барелів на добу</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Грудень:</strong> 1,39 млн барелів на добу</li>
<li><strong>Січень:</strong> 1,72 млн барелів на добу</li>
<li><strong>Лютий:</strong> 2,09 млн барелів на добу</li>
</ul>
<p>Таким чином, лише за два місяці приріст перевищив <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, що означає зростання більш ніж на 50% порівняно з груднем.</p>
<h4>Відступ Індії зі спотового ринку</h4>
<p>Паралельно на ринку відбувається протилежна тенденція: Індія поступово відмовляється від спотових закупівель російської нафти.</p>
<p>За інформацією аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на яку посилається Reuters, імпорт Китаю з росії у лютому може становити <strong>2,07–2,08 млн барелів на добу</strong>. Це стане новим історичним максимумом і суттєво перевищить січневий показник у 1,7 млн барелів на добу.</p>
<p>Для росії це означає, що збільшення китайських закупівель повністю перекриває втрату значної частки індійського ринку.</p>
<h3>Санкції США та ціновий фактор</h3>
<h4>Причини знижок</h4>
<p>Ключовим фактором перерозподілу потоків стали санкції США проти російських виробників Роснефть та Лукойл, а також політичний тиск з боку Білого дому на Індію з вимогою скоротити або повністю припинити імпорт російської нафти.</p>
<p>Після досягнення торговельної угоди між США та Індією, яка передбачає зниження американських тарифів на індійські товари в обмін на скорочення закупівель російської нафти, дисконти ще більше розширилися.</p>
<h4>Скільки втрачає росія на барелі</h4>
<p>Флагманський сорт Urals, який раніше активно постачався до Індії, тепер спрямовується до Китаю зі знижкою <strong>9–11 доларів за барель</strong> відносно еталонного сорту ICE Brent для січневих та лютневих поставок.</p>
<p><strong>Такий дисконт є одним із найбільших за останні роки.</strong> Фактично росія змушена конкурувати ціною, щоб утримати експортні обсяги під санкційним тиском.</p>
<h3>Що це означає для глобального ринку</h3>
<h4>Концентрація ризиків</h4>
<ul>
<li>російський експорт дедалі більше концентрується на одному великому покупцеві — Китаї;</li>
<li>Індія зменшує залежність від російської сировини;</li>
<li>цінова конкуренція посилюється через політичні рішення, а не лише ринкові чинники.</li>
</ul>
<p>Рекордні понад 2 млн барелів на добу — це стратегічний сигнал: <strong>енергетичні потоки дедалі більше визначаються геополітикою</strong>, а не класичними комерційними міркуваннями.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30139-Китай_1.jpg" alt="Китай різко наростив імпорт російської нафти: знижки до 11 доларів за барель перекрили відхід Індії"/><br /><p><strong>Китай у лютому 2026 року довів імпорт російської нафти до рекордних понад 2 млн барелів на добу, фактично компенсувавши скорочення закупівель з боку Індії.</strong> Причина — суттєві знижки на російські сорти після санкцій США та політичного тиску на Нью-Делі. Дисконт на Urals сягнув 9–11 доларів за барель до еталонного ICE Brent.</p>
<h3>Як змінилася географія «постачання» російської нафти</h3>
<h4>Динаміка імпорту Китаю</h4>
<p>За даними танкерного моніторингу, зібраними <strong>Bloomberg</strong>, у лютому середній обсяг постачання російської нафти до портів Китаю становить <strong>2,09 млн барелів на добу</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Грудень:</strong> 1,39 млн барелів на добу</li>
<li><strong>Січень:</strong> 1,72 млн барелів на добу</li>
<li><strong>Лютий:</strong> 2,09 млн барелів на добу</li>
</ul>
<p>Таким чином, лише за два місяці приріст перевищив <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, що означає зростання більш ніж на 50% порівняно з груднем.</p>
<h4>Відступ Індії зі спотового ринку</h4>
<p>Паралельно на ринку відбувається протилежна тенденція: Індія поступово відмовляється від спотових закупівель російської нафти.</p>
<p>За інформацією аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на яку посилається Reuters, імпорт Китаю з росії у лютому може становити <strong>2,07–2,08 млн барелів на добу</strong>. Це стане новим історичним максимумом і суттєво перевищить січневий показник у 1,7 млн барелів на добу.</p>
<p>Для росії це означає, що збільшення китайських закупівель повністю перекриває втрату значної частки індійського ринку.</p>
<h3>Санкції США та ціновий фактор</h3>
<h4>Причини знижок</h4>
<p>Ключовим фактором перерозподілу потоків стали санкції США проти російських виробників Роснефть та Лукойл, а також політичний тиск з боку Білого дому на Індію з вимогою скоротити або повністю припинити імпорт російської нафти.</p>
<p>Після досягнення торговельної угоди між США та Індією, яка передбачає зниження американських тарифів на індійські товари в обмін на скорочення закупівель російської нафти, дисконти ще більше розширилися.</p>
<h4>Скільки втрачає росія на барелі</h4>
<p>Флагманський сорт Urals, який раніше активно постачався до Індії, тепер спрямовується до Китаю зі знижкою <strong>9–11 доларів за барель</strong> відносно еталонного сорту ICE Brent для січневих та лютневих поставок.</p>
<p><strong>Такий дисконт є одним із найбільших за останні роки.</strong> Фактично росія змушена конкурувати ціною, щоб утримати експортні обсяги під санкційним тиском.</p>
<h3>Що це означає для глобального ринку</h3>
<h4>Концентрація ризиків</h4>
<ul>
<li>російський експорт дедалі більше концентрується на одному великому покупцеві — Китаї;</li>
<li>Індія зменшує залежність від російської сировини;</li>
<li>цінова конкуренція посилюється через політичні рішення, а не лише ринкові чинники.</li>
</ul>
<p>Рекордні понад 2 млн барелів на добу — це стратегічний сигнал: <strong>енергетичні потоки дедалі більше визначаються геополітикою</strong>, а не класичними комерційними міркуваннями.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/23/kitaj-rizko-narostiv-import-rosijsko%d1%97-nafti-znizhki-do-11-dolariv-za-barel-perekrili-vidxid-indi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта додала майже 3% після зриву перемовин Україна–росія: ринок знову закладає довгі санкції</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/18/nafta-dodala-majzhe-3-pislya-zrivu-peremovin-ukra%d1%97na-rosiya-rinok-znovu-zakladaye-dovgi-sankci%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/18/nafta-dodala-majzhe-3-pislya-zrivu-peremovin-ukra%d1%97na-rosiya-rinok-znovu-zakladaye-dovgi-sankci%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 18 Feb 2026 16:33:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Hungary]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Угорщина]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153618</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30131-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта додала майже 3% після зриву перемовин Україна–росія: ринок знову закладає довгі санкції"/><br />Світові ціни на нафту різко зросли після того, як мирні переговори між Україною та росією в Женеві завершилися безрезультатно вже за дві години. Ринок, який почав враховувати ймовірність так званих «мирних дивідендів», повернувся до оцінки ризиків тривалих санкцій та обмежень «постачання» російської нафти. Додаткову волатильність створюють перемовини США–Іран та напруження навколо Ормузької протоки, через яку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30131-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта додала майже 3% після зриву перемовин Україна–росія: ринок знову закладає довгі санкції"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли після того, як мирні переговори між Україною та росією в Женеві завершилися безрезультатно вже за дві години. Ринок, який почав враховувати ймовірність так званих «мирних дивідендів», повернувся до оцінки ризиків тривалих санкцій та обмежень «постачання» російської нафти. Додаткову волатильність створюють перемовини США–Іран та напруження навколо Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових «постачань» нафти.</p>
<h3>Геополітика знову рухає котирування</h3>
<h4>Реакція ринку: конкретні цифри</h4>
<p>У середу котирування підскочили майже на 3%:</p>
<ul>
<li><strong>Brent (квітень)</strong> зріс на 2,74% — до <strong>69,15 дол. за барель</strong> станом на 8:20 ранку за східноамериканським часом;</li>
<li><strong>WTI (березень)</strong> додав 2,79% — до <strong>64,05 дол. за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Зрив переговорів посилив побоювання, що <em>санкції та обмеження «постачання» російської нафти</em> збережуться довше, ніж очікували інвестори. До цього трейдери частково закладали в ціни сценарій «мирного дивіденду» — тобто поступове повернення російської сировини на світовий ринок у більших обсягах.</p>
<h4>Політичний сигнал із Києва</h4>
<blockquote><p>Переговори були складними, а росія затягує процес, замість того щоб серйозно рухатися до завершення війни.</p></blockquote>
<p>Так позицію української сторони окреслив Президент України Володимир Зеленський. Для ринку це означало повернення <strong>геополітичної премії в ціні</strong> — додаткової надбавки до котирувань через ризики перебоїв «постачання».</p>
<h3>Іранський фактор і Ормузька протока: баланс ризиків</h3>
<p>Окрім українського треку, інвестори уважно стежать за переговорами США–Іран щодо ядерної угоди. Потенційне послаблення санкцій проти Ірану могло б відкрити шлях для додаткових обсягів нафти на ринок.</p>
<ul>
<li>Можливе зняття частини санкцій — <strong>потенційне зростання глобальної пропозиції</strong>;</li>
<li>Спільні військово-морські навчання Ірану та росії — <strong>посилення геополітичної напруги</strong>;</li>
<li>Ризики навколо Ормузької протоки — <strong>під загрозою близько 20% світових «постачань» нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме ця суперечлива комбінація — перспектива додаткових барелів і водночас ризик фізичних перебоїв — формує різкі цінові коливання.</p>
<h3>Європейський вимір: дизель, «Дружба» та стратегічні резерви</h3>
<h4>Угорщина зупинила «постачання» дизелю</h4>
<p>На тлі загострення ситуації Угорщина припинила «постачання» дизельного пального до України. Це стало відповіддю на блокування транзиту російської нафти через українську територію з 27 січня 2026 року.</p>
<p>Будапешт назвав зупинку транзиту «політичним шантажем» і наполягає, що технічних перешкод для відновлення прокачування немає.</p>
<h4>Резерви та альтернативна логістика</h4>
<ul>
<li>Компанія MOL Group звернулася по доступ до <strong>приблизно 250 тис. тонн стратегічних запасів нафти</strong>;</li>
<li>Розглядається транспортування російської сировини через Хорватію — Адріатичним нафтопроводом;</li>
<li>Словаччина попередила про ризики для імпорту пального та можливі обмеження експорту у разі тривалих перебоїв.</li>
</ul>
<p>Водночас прем’єр-міністр Хорватії висловив застереження щодо збільшення транзиту російської нафти через територію країни, що означає потенційні політичні бар’єри для розширення використання Адріатичного маршруту.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<p>Сукупність факторів формує нову хвилю невизначеності:</p>
<ul>
<li><strong>Тривалі санкції проти росії</strong> — обмежена пропозиція на глобальному ринку;</li>
<li><strong>Іранський трек</strong> — потенційна компенсація дефіциту, але з високими політичними ризиками;</li>
<li><strong>Локальні європейські конфлікти</strong> — ризики для регіональних «постачань» дизелю та сирої нафти;</li>
<li><strong>Активізація використання стратегічних резервів</strong> — сигнал про напруження у фізичному балансі ринку.</li>
</ul>
<p>Ринок нафти знову демонструє чутливість до політичних подій: навіть короткий, двогодинний раунд переговорів без результату здатен додати майже 3% до вартості бареля.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-3-After-Russia-Ukraine-Talks-Break-Down.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30131-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта додала майже 3% після зриву перемовин Україна–росія: ринок знову закладає довгі санкції"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко зросли після того, як мирні переговори між Україною та росією в Женеві завершилися безрезультатно вже за дві години. Ринок, який почав враховувати ймовірність так званих «мирних дивідендів», повернувся до оцінки ризиків тривалих санкцій та обмежень «постачання» російської нафти. Додаткову волатильність створюють перемовини США–Іран та напруження навколо Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових «постачань» нафти.</p>
<h3>Геополітика знову рухає котирування</h3>
<h4>Реакція ринку: конкретні цифри</h4>
<p>У середу котирування підскочили майже на 3%:</p>
<ul>
<li><strong>Brent (квітень)</strong> зріс на 2,74% — до <strong>69,15 дол. за барель</strong> станом на 8:20 ранку за східноамериканським часом;</li>
<li><strong>WTI (березень)</strong> додав 2,79% — до <strong>64,05 дол. за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Зрив переговорів посилив побоювання, що <em>санкції та обмеження «постачання» російської нафти</em> збережуться довше, ніж очікували інвестори. До цього трейдери частково закладали в ціни сценарій «мирного дивіденду» — тобто поступове повернення російської сировини на світовий ринок у більших обсягах.</p>
<h4>Політичний сигнал із Києва</h4>
<blockquote><p>Переговори були складними, а росія затягує процес, замість того щоб серйозно рухатися до завершення війни.</p></blockquote>
<p>Так позицію української сторони окреслив Президент України Володимир Зеленський. Для ринку це означало повернення <strong>геополітичної премії в ціні</strong> — додаткової надбавки до котирувань через ризики перебоїв «постачання».</p>
<h3>Іранський фактор і Ормузька протока: баланс ризиків</h3>
<p>Окрім українського треку, інвестори уважно стежать за переговорами США–Іран щодо ядерної угоди. Потенційне послаблення санкцій проти Ірану могло б відкрити шлях для додаткових обсягів нафти на ринок.</p>
<ul>
<li>Можливе зняття частини санкцій — <strong>потенційне зростання глобальної пропозиції</strong>;</li>
<li>Спільні військово-морські навчання Ірану та росії — <strong>посилення геополітичної напруги</strong>;</li>
<li>Ризики навколо Ормузької протоки — <strong>під загрозою близько 20% світових «постачань» нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме ця суперечлива комбінація — перспектива додаткових барелів і водночас ризик фізичних перебоїв — формує різкі цінові коливання.</p>
<h3>Європейський вимір: дизель, «Дружба» та стратегічні резерви</h3>
<h4>Угорщина зупинила «постачання» дизелю</h4>
<p>На тлі загострення ситуації Угорщина припинила «постачання» дизельного пального до України. Це стало відповіддю на блокування транзиту російської нафти через українську територію з 27 січня 2026 року.</p>
<p>Будапешт назвав зупинку транзиту «політичним шантажем» і наполягає, що технічних перешкод для відновлення прокачування немає.</p>
<h4>Резерви та альтернативна логістика</h4>
<ul>
<li>Компанія MOL Group звернулася по доступ до <strong>приблизно 250 тис. тонн стратегічних запасів нафти</strong>;</li>
<li>Розглядається транспортування російської сировини через Хорватію — Адріатичним нафтопроводом;</li>
<li>Словаччина попередила про ризики для імпорту пального та можливі обмеження експорту у разі тривалих перебоїв.</li>
</ul>
<p>Водночас прем’єр-міністр Хорватії висловив застереження щодо збільшення транзиту російської нафти через територію країни, що означає потенційні політичні бар’єри для розширення використання Адріатичного маршруту.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<p>Сукупність факторів формує нову хвилю невизначеності:</p>
<ul>
<li><strong>Тривалі санкції проти росії</strong> — обмежена пропозиція на глобальному ринку;</li>
<li><strong>Іранський трек</strong> — потенційна компенсація дефіциту, але з високими політичними ризиками;</li>
<li><strong>Локальні європейські конфлікти</strong> — ризики для регіональних «постачань» дизелю та сирої нафти;</li>
<li><strong>Активізація використання стратегічних резервів</strong> — сигнал про напруження у фізичному балансі ринку.</li>
</ul>
<p>Ринок нафти знову демонструє чутливість до політичних подій: навіть короткий, двогодинний раунд переговорів без результату здатен додати майже 3% до вартості бареля.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-3-After-Russia-Ukraine-Talks-Break-Down.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/18/nafta-dodala-majzhe-3-pislya-zrivu-peremovin-ukra%d1%97na-rosiya-rinok-znovu-zakladaye-dovgi-sankci%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай нарощує імпорт російської нафти до рекордних 2,08 млн барелів на добу на тлі скорочення закупівель Індією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/16/kitaj-naroshhuye-import-rosijsko%d1%97-nafti-do-rekordnix-208-mln-bareliv-na-dobu-na-tli-skorochennya-zakupivel-indiyeyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/16/kitaj-naroshhuye-import-rosijsko%d1%97-nafti-do-rekordnix-208-mln-bareliv-na-dobu-na-tli-skorochennya-zakupivel-indiyeyu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 16 Feb 2026 08:00:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[знижки]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153606</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30126-Китай_1.jpg" alt="Китай нарощує імпорт російської нафти до рекордних 2,08 млн барелів на добу на тлі скорочення закупівель Індією"/><br />Китай у лютому 2026 року може встановити історичний рекорд імпорту нафти з росії — понад 2 млн барелів на добу. Це відбувається на тлі згортання спотових закупівель Індією під тиском США та суттєвого розширення цінових знижок на російські сорти. Найбільшу активність демонструють незалежні китайські нафтопереробники, які скуповують сировину зі знижкою до 11 доларів за барель [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30126-Китай_1.jpg" alt="Китай нарощує імпорт російської нафти до рекордних 2,08 млн барелів на добу на тлі скорочення закупівель Індією"/><br /><p><strong>Китай у лютому 2026 року може встановити історичний рекорд імпорту нафти з росії — понад 2 млн барелів на добу.</strong> Це відбувається на тлі згортання спотових закупівель Індією під тиском США та суттєвого розширення цінових знижок на російські сорти. Найбільшу активність демонструють незалежні китайські нафтопереробники, які скуповують сировину зі знижкою до 11 доларів за барель відносно еталонного Brent.</p>
<h3>Рекордні обсяги і цінові знижки: як змінився баланс на азійському ринку</h3>
<h4>Новий максимум постачання до Китаю</h4>
<p>За даними аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на які посилається Reuters, у лютому Китай імпортує <strong>2,07–2,08 млн барелів на добу</strong> російської нафти. Для порівняння:</p>
<ul>
<li>у січні 2026 року обсяг становив близько <strong>1,7 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>очікуваний показник лютого перевищує січневий приблизно на <strong>370–380 тис. барелів щодня</strong>;</li>
<li>це стане <strong>найвищим місячним рівнем за всю історію постачання</strong>.</li>
</ul>
<p>Фактично йдеться про різке переформатування потоків російської нафти в Азії: те, що раніше значною мірою йшло до Індії, тепер концентрується в Китаї.</p>
<h4>Санкції США та цінова перевага для Китаю</h4>
<p>Суттєвим чинником зростання стали нові санкції США проти російських виробників, зокрема «Роснефти» та «Лукойлу», а також політичний тиск Вашингтона на Індію з вимогою скоротити або повністю зупинити імпорт російської нафти.</p>
<p>Унаслідок цього:</p>
<ul>
<li>знижки на російські сорти досягли <strong>найширшого рівня за останні роки</strong>;</li>
<li>флагманський сорт <strong>Urals</strong> для поставок у січні–лютому до Китаю торгується зі знижкою <strong>9–11 доларів за барель</strong> до еталонного індексу <strong>ICE Brent</strong>;</li>
<li>після торговельної угоди між США та Індією знижки ще більше розширилися.</li>
</ul>
<p><em>ICE Brent</em> — це біржовий орієнтир світових цін на нафту, від якого зазвичай відштовхуються при формуванні контрактної вартості інших сортів. Знижка в 9–11 доларів означає суттєву економію для переробників.</p>
<h4>Індія відступає, китайські «teapots» наступають</h4>
<p>Індія, прагнучи зберегти сприятливі торговельні умови зі США, скорочує спотові закупівлі російської нафти, а державні нафтопереробні компанії призупиняють активність щодо російських барелів.</p>
<p>Натомість китайські переробники активно заповнюють нішу. Особливо це стосується незалежних НПЗ у провінції Шаньдун — так званих «teapots» (у перекладі — «чайники»):</p>
<ul>
<li>вони традиційно працюють із дисконтом і гнучкими контрактами;</li>
<li>не уникають санкційних постачань, зокрема з Ірану, росії чи Венесуели;</li>
<li>максимально використовують різницю між ціною закупівлі та ціною реалізації нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас продажі венесуельської нафти нині контролюються США та здійснюються через міжнародних трейдерів Vitol і Trafigura, що звузило знижки на венесуельські сорти відносно Brent. На цьому тлі російська нафта стала більш привабливою за ціною.</p>
<h4>Що це означає для глобального ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл потоків</strong>: Індія зменшує частку російської нафти, Китай її нарощує.</li>
<li><strong>Поглиблення дисконту</strong>: російська нафта дедалі більше продається зі значною знижкою, що впливає на глобальну систему ціноутворення.</li>
<li><strong>Посилення ролі незалежних НПЗ Китаю</strong>: саме вони стають ключовими бенефіціарами санкційного перекроювання ринку.</li>
</ul>
<p>Таким чином, санкційна політика США фактично призвела не до зникнення російської нафти з ринку, а до її концентрації в окремих юрисдикціях із високою толерантністю до ризиків.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/China-Secures-Record-Russian-Oil-Imports-as-India-Reduces-Purchases.html">OilPrice</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30126-Китай_1.jpg" alt="Китай нарощує імпорт російської нафти до рекордних 2,08 млн барелів на добу на тлі скорочення закупівель Індією"/><br /><p><strong>Китай у лютому 2026 року може встановити історичний рекорд імпорту нафти з росії — понад 2 млн барелів на добу.</strong> Це відбувається на тлі згортання спотових закупівель Індією під тиском США та суттєвого розширення цінових знижок на російські сорти. Найбільшу активність демонструють незалежні китайські нафтопереробники, які скуповують сировину зі знижкою до 11 доларів за барель відносно еталонного Brent.</p>
<h3>Рекордні обсяги і цінові знижки: як змінився баланс на азійському ринку</h3>
<h4>Новий максимум постачання до Китаю</h4>
<p>За даними аналітичних компаній Vortexa та Kpler, на які посилається Reuters, у лютому Китай імпортує <strong>2,07–2,08 млн барелів на добу</strong> російської нафти. Для порівняння:</p>
<ul>
<li>у січні 2026 року обсяг становив близько <strong>1,7 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>очікуваний показник лютого перевищує січневий приблизно на <strong>370–380 тис. барелів щодня</strong>;</li>
<li>це стане <strong>найвищим місячним рівнем за всю історію постачання</strong>.</li>
</ul>
<p>Фактично йдеться про різке переформатування потоків російської нафти в Азії: те, що раніше значною мірою йшло до Індії, тепер концентрується в Китаї.</p>
<h4>Санкції США та цінова перевага для Китаю</h4>
<p>Суттєвим чинником зростання стали нові санкції США проти російських виробників, зокрема «Роснефти» та «Лукойлу», а також політичний тиск Вашингтона на Індію з вимогою скоротити або повністю зупинити імпорт російської нафти.</p>
<p>Унаслідок цього:</p>
<ul>
<li>знижки на російські сорти досягли <strong>найширшого рівня за останні роки</strong>;</li>
<li>флагманський сорт <strong>Urals</strong> для поставок у січні–лютому до Китаю торгується зі знижкою <strong>9–11 доларів за барель</strong> до еталонного індексу <strong>ICE Brent</strong>;</li>
<li>після торговельної угоди між США та Індією знижки ще більше розширилися.</li>
</ul>
<p><em>ICE Brent</em> — це біржовий орієнтир світових цін на нафту, від якого зазвичай відштовхуються при формуванні контрактної вартості інших сортів. Знижка в 9–11 доларів означає суттєву економію для переробників.</p>
<h4>Індія відступає, китайські «teapots» наступають</h4>
<p>Індія, прагнучи зберегти сприятливі торговельні умови зі США, скорочує спотові закупівлі російської нафти, а державні нафтопереробні компанії призупиняють активність щодо російських барелів.</p>
<p>Натомість китайські переробники активно заповнюють нішу. Особливо це стосується незалежних НПЗ у провінції Шаньдун — так званих «teapots» (у перекладі — «чайники»):</p>
<ul>
<li>вони традиційно працюють із дисконтом і гнучкими контрактами;</li>
<li>не уникають санкційних постачань, зокрема з Ірану, росії чи Венесуели;</li>
<li>максимально використовують різницю між ціною закупівлі та ціною реалізації нафтопродуктів.</li>
</ul>
<p>Водночас продажі венесуельської нафти нині контролюються США та здійснюються через міжнародних трейдерів Vitol і Trafigura, що звузило знижки на венесуельські сорти відносно Brent. На цьому тлі російська нафта стала більш привабливою за ціною.</p>
<h4>Що це означає для глобального ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл потоків</strong>: Індія зменшує частку російської нафти, Китай її нарощує.</li>
<li><strong>Поглиблення дисконту</strong>: російська нафта дедалі більше продається зі значною знижкою, що впливає на глобальну систему ціноутворення.</li>
<li><strong>Посилення ролі незалежних НПЗ Китаю</strong>: саме вони стають ключовими бенефіціарами санкційного перекроювання ринку.</li>
</ul>
<p>Таким чином, санкційна політика США фактично призвела не до зникнення російської нафти з ринку, а до її концентрації в окремих юрисдикціях із високою толерантністю до ризиків.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/China-Secures-Record-Russian-Oil-Imports-as-India-Reduces-Purchases.html">OilPrice</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/16/kitaj-naroshhuye-import-rosijsko%d1%97-nafti-do-rekordnix-208-mln-bareliv-na-dobu-na-tli-skorochennya-zakupivel-indiyeyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС перекриває «чорний хід» для російської нафти: трейдери обережні, ринок дизеля напружений</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yes-perekrivaye-chornij-xid-dlya-rosijsko%d1%97-nafti-trejderi-oberezhni-rinok-dizelya-napruzhenij/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yes-perekrivaye-chornij-xid-dlya-rosijsko%d1%97-nafti-trejderi-oberezhni-rinok-dizelya-napruzhenij/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 23 Jan 2026 07:47:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tags: energy]]></category>
		<category><![CDATA[Turkey]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153544</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30084-Цены_рост.jpg" alt="ЄС перекриває «чорний хід» для російської нафти: трейдери обережні, ринок дизеля напружений"/><br />Нові правила Європейського Союзу щодо заборони імпорту пального, виробленого з російської нафти, набули чинності та вже впливають на поведінку трейдерів. Попри формальну наявність винятків, ринок реагує обережно через ризики перебоїв у постачанні дизеля й авіапального, особливо з Індії та Туреччини. ЄС посилює санкційний контроль над нафтопродуктами З середи в Європейському Союзі офіційно діє заборона на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30084-Цены_рост.jpg" alt="ЄС перекриває «чорний хід» для російської нафти: трейдери обережні, ринок дизеля напружений"/><br /><p>Нові правила Європейського Союзу щодо заборони імпорту пального, виробленого з російської нафти, набули чинності та вже впливають на поведінку трейдерів. Попри формальну наявність винятків, ринок реагує обережно через ризики перебоїв у постачанні дизеля й авіапального, особливо з Індії та Туреччини.</p>
<h2>ЄС посилює санкційний контроль над нафтопродуктами</h2>
<p>З середи в Європейському Союзі офіційно діє заборона на імпорт пального, виробленого з російської нафти. Рішення спрямоване на те, щоб запобігти потраплянню російських вуглеводнів на ринок ЄС через так звані непрямі торговельні схеми, коли нафта з росії переробляється в третіх країнах і надходить до Європи вже у вигляді готових нафтопродуктів.</p>
<p>Частина трейдерів зайняла <strong>обережну позицію</strong> щодо будь-яких вантажів, які потенційно можуть не відповідати новим правилам. Інші учасники ринку вважають, що постачання можливі за умови <em>належного документального підтвердження</em> походження сировини та технологічного розділення виробничих потоків.</p>
<h3>Чому тлумачення правил критично важливе</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 20%</strong> морських постачань дизеля та авіапального до ЄС надходить з Індії та Туреччини.</li>
<li>Обидві країни у 2024–2025 роках <strong>суттєво збільшили імпорт російської нафти</strong>.</li>
<li>Будь-які затримки або обмеження таких постачань можуть <strong>підірвати баланс ринку</strong> в умовах геополітичної напруги.</li>
</ul>
<p>За підсумками 2025 року Європейський Союз імпортував <strong>понад 65 млн тонн</strong> дизельного пального та авіаційного керосину морським транспортом. Значна частка цього обсягу припала саме на Індію та Туреччину.</p>
<h3>Ознаки напруги на ринку дизеля</h3>
<p>Європейський ринок дизеля вже демонструє структурні ознаки дефіциту:</p>
<ul>
<li>Ф’ючерсні контракти на дизель показали <strong>найбільшу премію до ціни на нафту</strong> з початку грудня.</li>
<li>Додатковий тиск створює <em>холодна погода</em>, адже дизельне пальне використовується для опалення в окремих регіонах Європи.</li>
<li>Фіксується <strong>скорочення експорту з росії</strong>, що звужує загальну пропозицію на європейському ринку.</li>
</ul>
<h3>Санкційні нюанси: дозволені винятки</h3>
<p>Попри жорсткість заборони, правила містять важливе уточнення. Нафтопереробний завод у третій країні може експортувати пальне до ЄС, навіть якщо частина його потужностей працює з російською нафтою, <strong>за умови, що конкретна партія продукту виготовлена з неросійської сировини на окремій виробничій лінії</strong>.</p>
<p>Саме ці технічні та юридичні нюанси зараз стають ключовим предметом перевірок і обережності з боку трейдерів.</p>
<h3>Індійський фактор і роль найбільшого НПЗ світу</h3>
<p>Особливу увагу ринок приділяє вантажам з Індії, зокрема від компанії, яка володіє найбільшим у світі нафтопереробним комплексом Jamnagar і є одним із ключових постачальників дизеля та авіапального до Європи.</p>
<ul>
<li>Компанія замовила партії <strong>російської нафти, що не підпадає під прямі санкції</strong>, з постачанням у лютому–березні.</li>
<li>У листопаді було оголошено про <strong>припинення переробки російської нафти</strong> на експортно орієнтованих потужностях.</li>
<li>На початку січня компанія повідомила, що <em>протягом трьох тижнів не отримувала жодних вантажів російської нафти</em>.</li>
</ul>
<p>Станом на кінець січня танкер з авіапальним перебував біля узбережжя Італії близько двох тижнів, а інше судно з дизельним пальним прямує до Роттердама з очікуваним прибуттям наступного місяця.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-01-22/europe-s-ban-on-fuel-from-russian-oil-has-some-traders-on-edge" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30084-Цены_рост.jpg" alt="ЄС перекриває «чорний хід» для російської нафти: трейдери обережні, ринок дизеля напружений"/><br /><p>Нові правила Європейського Союзу щодо заборони імпорту пального, виробленого з російської нафти, набули чинності та вже впливають на поведінку трейдерів. Попри формальну наявність винятків, ринок реагує обережно через ризики перебоїв у постачанні дизеля й авіапального, особливо з Індії та Туреччини.</p>
<h2>ЄС посилює санкційний контроль над нафтопродуктами</h2>
<p>З середи в Європейському Союзі офіційно діє заборона на імпорт пального, виробленого з російської нафти. Рішення спрямоване на те, щоб запобігти потраплянню російських вуглеводнів на ринок ЄС через так звані непрямі торговельні схеми, коли нафта з росії переробляється в третіх країнах і надходить до Європи вже у вигляді готових нафтопродуктів.</p>
<p>Частина трейдерів зайняла <strong>обережну позицію</strong> щодо будь-яких вантажів, які потенційно можуть не відповідати новим правилам. Інші учасники ринку вважають, що постачання можливі за умови <em>належного документального підтвердження</em> походження сировини та технологічного розділення виробничих потоків.</p>
<h3>Чому тлумачення правил критично важливе</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 20%</strong> морських постачань дизеля та авіапального до ЄС надходить з Індії та Туреччини.</li>
<li>Обидві країни у 2024–2025 роках <strong>суттєво збільшили імпорт російської нафти</strong>.</li>
<li>Будь-які затримки або обмеження таких постачань можуть <strong>підірвати баланс ринку</strong> в умовах геополітичної напруги.</li>
</ul>
<p>За підсумками 2025 року Європейський Союз імпортував <strong>понад 65 млн тонн</strong> дизельного пального та авіаційного керосину морським транспортом. Значна частка цього обсягу припала саме на Індію та Туреччину.</p>
<h3>Ознаки напруги на ринку дизеля</h3>
<p>Європейський ринок дизеля вже демонструє структурні ознаки дефіциту:</p>
<ul>
<li>Ф’ючерсні контракти на дизель показали <strong>найбільшу премію до ціни на нафту</strong> з початку грудня.</li>
<li>Додатковий тиск створює <em>холодна погода</em>, адже дизельне пальне використовується для опалення в окремих регіонах Європи.</li>
<li>Фіксується <strong>скорочення експорту з росії</strong>, що звужує загальну пропозицію на європейському ринку.</li>
</ul>
<h3>Санкційні нюанси: дозволені винятки</h3>
<p>Попри жорсткість заборони, правила містять важливе уточнення. Нафтопереробний завод у третій країні може експортувати пальне до ЄС, навіть якщо частина його потужностей працює з російською нафтою, <strong>за умови, що конкретна партія продукту виготовлена з неросійської сировини на окремій виробничій лінії</strong>.</p>
<p>Саме ці технічні та юридичні нюанси зараз стають ключовим предметом перевірок і обережності з боку трейдерів.</p>
<h3>Індійський фактор і роль найбільшого НПЗ світу</h3>
<p>Особливу увагу ринок приділяє вантажам з Індії, зокрема від компанії, яка володіє найбільшим у світі нафтопереробним комплексом Jamnagar і є одним із ключових постачальників дизеля та авіапального до Європи.</p>
<ul>
<li>Компанія замовила партії <strong>російської нафти, що не підпадає під прямі санкції</strong>, з постачанням у лютому–березні.</li>
<li>У листопаді було оголошено про <strong>припинення переробки російської нафти</strong> на експортно орієнтованих потужностях.</li>
<li>На початку січня компанія повідомила, що <em>протягом трьох тижнів не отримувала жодних вантажів російської нафти</em>.</li>
</ul>
<p>Станом на кінець січня танкер з авіапальним перебував біля узбережжя Італії близько двох тижнів, а інше судно з дизельним пальним прямує до Роттердама з очікуваним прибуттям наступного місяця.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами першоджерела: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-01-22/europe-s-ban-on-fuel-from-russian-oil-has-some-traders-on-edge" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/23/yes-perekrivaye-chornij-xid-dlya-rosijsko%d1%97-nafti-trejderi-oberezhni-rinok-dizelya-napruzhenij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/19/indijskij-npz-mrpl-pereoriyentovuyetsya-z-rosijsko%d1%97-nafti-na-venesuelsku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/19/indijskij-npz-mrpl-pereoriyentovuyetsya-z-rosijsko%d1%97-nafti-na-venesuelsku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Jan 2026 16:08:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153532</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30076-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську"/><br />Державна індійська компанія Mangalore Refinery and Petrochemicals Limited (MRPL) припинила імпорт російської нафти та розглядає можливість закупівель сировини з Венесуели. Це рішення ухвалене на тлі посилення санкцій США проти російського нафтового сектору та часткового переформатування глобальної торгівлі нафтою. Індія між санкціями та знижками Відмова від російської нафти MRPL повністю зупинила імпорт російської нафти після санкцій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30076-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську"/><br /><p>Державна індійська компанія Mangalore Refinery and Petrochemicals Limited (MRPL) припинила імпорт російської нафти та розглядає можливість закупівель сировини з Венесуели. Це рішення ухвалене на тлі посилення санкцій США проти російського нафтового сектору та часткового переформатування глобальної торгівлі нафтою.</p>
<h2>Індія між санкціями та знижками</h2>
<h3>Відмова від російської нафти</h3>
<ul>
<li><strong>MRPL повністю зупинила імпорт російської нафти</strong> після санкцій США проти найбільших російських виробників <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em>, запроваджених наприкінці жовтня.</li>
<li>Компанія підтвердила <strong>повне дотримання всіх чинних санкцій</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми суворо дотримуємося всіх чинних санкцій, і наразі жодна російська нафта не імпортується», — заявив фінансовий директор MRPL Девендра Кумар.</p></blockquote>
<h3>Поточна структура постачання MRPL</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 40 відсотків</strong> потреб у нафті MRPL покриває за рахунок постачання з Близького Сходу.</li>
<li>Решта обсягів формується через:
<ul>
<li>спотові ринки;</li>
<li>переробку нафти внутрішнього видобутку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Венесуельський напрям</h3>
<ul>
<li>MRPL <strong>активно оцінює можливість</strong> закупівель венесуельської нафти.</li>
<li>Ключовою умовою є <strong>комерційна привабливість</strong>, зокрема:
<ul>
<li>рівень фрахтових ставок;</li>
<li>умови доставки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Роль глобальних трейдерів</h3>
<ul>
<li><strong>Vitol і Trafigura</strong> пропонують венесуельську нафту індійським та китайським НПЗ з постачанням у березні.</li>
<li>Обидві компанії отримали <strong>спеціальні ліцензії США</strong> для маркетингу венесуельської нафти.</li>
<li>Vitol запропонувала індійським державним НПЗ <strong>знижку 8–8,5 долара за барель</strong> до котирувань ICE Brent на умовах поставки.</li>
</ul>
<h3>Політична складова</h3>
<ul>
<li>США дозволили <strong>обмежений експорт венесуельської нафти</strong> після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.</li>
<li>Trafigura повідомила, що <strong>на запит уряду США</strong> забезпечує логістичний та маркетинговий супровід продажу венесуельської нафти.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Ситуація демонструє, <strong>наскільки швидко переформатовуються світові торговельні потоки</strong> нафти.</li>
<li>Санкції проти росії прискорюють:
<ul>
<li>диверсифікацію джерел постачання;</li>
<li>зростання ролі трейдерів з доступом до санкційних ліцензій;</li>
<li>цінову конкуренцію через дисконти до еталонних сортів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indian-Refiner-MRPL-Shifts-from-Russian-to-Venezuelan-Oil-Supply.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30076-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську"/><br /><p>Державна індійська компанія Mangalore Refinery and Petrochemicals Limited (MRPL) припинила імпорт російської нафти та розглядає можливість закупівель сировини з Венесуели. Це рішення ухвалене на тлі посилення санкцій США проти російського нафтового сектору та часткового переформатування глобальної торгівлі нафтою.</p>
<h2>Індія між санкціями та знижками</h2>
<h3>Відмова від російської нафти</h3>
<ul>
<li><strong>MRPL повністю зупинила імпорт російської нафти</strong> після санкцій США проти найбільших російських виробників <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em>, запроваджених наприкінці жовтня.</li>
<li>Компанія підтвердила <strong>повне дотримання всіх чинних санкцій</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми суворо дотримуємося всіх чинних санкцій, і наразі жодна російська нафта не імпортується», — заявив фінансовий директор MRPL Девендра Кумар.</p></blockquote>
<h3>Поточна структура постачання MRPL</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 40 відсотків</strong> потреб у нафті MRPL покриває за рахунок постачання з Близького Сходу.</li>
<li>Решта обсягів формується через:
<ul>
<li>спотові ринки;</li>
<li>переробку нафти внутрішнього видобутку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Венесуельський напрям</h3>
<ul>
<li>MRPL <strong>активно оцінює можливість</strong> закупівель венесуельської нафти.</li>
<li>Ключовою умовою є <strong>комерційна привабливість</strong>, зокрема:
<ul>
<li>рівень фрахтових ставок;</li>
<li>умови доставки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Роль глобальних трейдерів</h3>
<ul>
<li><strong>Vitol і Trafigura</strong> пропонують венесуельську нафту індійським та китайським НПЗ з постачанням у березні.</li>
<li>Обидві компанії отримали <strong>спеціальні ліцензії США</strong> для маркетингу венесуельської нафти.</li>
<li>Vitol запропонувала індійським державним НПЗ <strong>знижку 8–8,5 долара за барель</strong> до котирувань ICE Brent на умовах поставки.</li>
</ul>
<h3>Політична складова</h3>
<ul>
<li>США дозволили <strong>обмежений експорт венесуельської нафти</strong> після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.</li>
<li>Trafigura повідомила, що <strong>на запит уряду США</strong> забезпечує логістичний та маркетинговий супровід продажу венесуельської нафти.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Ситуація демонструє, <strong>наскільки швидко переформатовуються світові торговельні потоки</strong> нафти.</li>
<li>Санкції проти росії прискорюють:
<ul>
<li>диверсифікацію джерел постачання;</li>
<li>зростання ролі трейдерів з доступом до санкційних ліцензій;</li>
<li>цінову конкуренцію через дисконти до еталонних сортів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indian-Refiner-MRPL-Shifts-from-Russian-to-Venezuelan-Oil-Supply.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/19/indijskij-npz-mrpl-pereoriyentovuyetsya-z-rosijsko%d1%97-nafti-na-venesuelsku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/07/ssha-perexopili-rosijskij-tanker-iz-venesuelskoyu-naftoyu-eskalaciya-sankcijnogo-tisku-na-svitovomu-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/07/ssha-perexopili-rosijskij-tanker-iz-venesuelskoyu-naftoyu-eskalaciya-sankcijnogo-tisku-na-svitovomu-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 07 Jan 2026 10:29:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153503</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30052-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку"/><br />Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв. Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій Перехоплення танкера Marinera Танкер Marinera, раніше відомий як Bella-1, був захоплений [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30052-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку"/><br /><p>Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв.</p>
<h2>Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій</h2>
<h3>Перехоплення танкера Marinera</h3>
<ul>
<li><strong>Танкер Marinera</strong>, раніше відомий як <em>Bella-1</em>, був захоплений у Північній Атлантиці поблизу Ісландії після <strong>понад двотижневого переслідування</strong>.</li>
<li>Судно раніше прорвало морську блокаду санкціонованих танкерів у Карибському басейні та <strong>відмовлялося від огляду Береговою охороною США</strong>.</li>
<li>Після спроб перехоплення судно було <strong>перейменоване та перереєстроване під російський прапор</strong>.</li>
<li>Операцію здійснювали Берегова охорона та військові США, а спецпідрозділи тимчасово забезпечували контроль над судном.</li>
</ul>
<h3>Військовий контекст</h3>
<ul>
<li>Під час операції в районі перебували <strong>російські військові кораблі, зокрема підводний човен</strong>.</li>
<li>Ознак прямого зіткнення між силами США та росії зафіксовано не було.</li>
<li>Міністерство транспорту росії заявило про <strong>втрату зв’язку із судном</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Блокада санкціонованої та нелегальної венесуельської нафти залишається в повній силі — у будь-якій точці світу”, — міністр оборони США Піт Гегсет.</p></blockquote>
<p>Водночас представники правлячої партії росії назвали дії США <em>актом піратства</em>.</p>
<h3>Другий танкер під санкціями</h3>
<ul>
<li>У той самий день Берегова охорона США перехопила ще один танкер — <strong>супертанкер M Sophia</strong> під прапором Панами.</li>
<li>Судно охарактеризоване як <em>бездержавний танкер тіньового флоту</em>, що перебував під санкціями.</li>
<li>Він вийшов із венесуельських вод на початку січня у складі флоту, який транспортував нафту до Китаю у <strong>«темному режимі»</strong> — з вимкненим транспондером.</li>
<li>Судно супроводжують до США для остаточного рішення щодо його подальшої долі.</li>
</ul>
<h3>Тиск на Венесуелу</h3>
<ul>
<li>Операції на морі відбулися <strong>через кілька днів після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong> силами США в Каракасі.</li>
<li>З 2019 року, після запровадження енергетичних санкцій, венесуельський експорт нафти здійснювався переважно через <strong>тіньовий флот</strong>.</li>
<li>Наразі Венесуела має <strong>мільйони барелів нафти</strong> у танкерах та сховищах, які не може експортувати через блокаду, що діє з середини грудня.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість на <strong>експорт до 2 млрд барелів венесуельської нафти</strong> до США, що може скоротити постачання до Китаю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30052-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку"/><br /><p>Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв.</p>
<h2>Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій</h2>
<h3>Перехоплення танкера Marinera</h3>
<ul>
<li><strong>Танкер Marinera</strong>, раніше відомий як <em>Bella-1</em>, був захоплений у Північній Атлантиці поблизу Ісландії після <strong>понад двотижневого переслідування</strong>.</li>
<li>Судно раніше прорвало морську блокаду санкціонованих танкерів у Карибському басейні та <strong>відмовлялося від огляду Береговою охороною США</strong>.</li>
<li>Після спроб перехоплення судно було <strong>перейменоване та перереєстроване під російський прапор</strong>.</li>
<li>Операцію здійснювали Берегова охорона та військові США, а спецпідрозділи тимчасово забезпечували контроль над судном.</li>
</ul>
<h3>Військовий контекст</h3>
<ul>
<li>Під час операції в районі перебували <strong>російські військові кораблі, зокрема підводний човен</strong>.</li>
<li>Ознак прямого зіткнення між силами США та росії зафіксовано не було.</li>
<li>Міністерство транспорту росії заявило про <strong>втрату зв’язку із судном</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Блокада санкціонованої та нелегальної венесуельської нафти залишається в повній силі — у будь-якій точці світу”, — міністр оборони США Піт Гегсет.</p></blockquote>
<p>Водночас представники правлячої партії росії назвали дії США <em>актом піратства</em>.</p>
<h3>Другий танкер під санкціями</h3>
<ul>
<li>У той самий день Берегова охорона США перехопила ще один танкер — <strong>супертанкер M Sophia</strong> під прапором Панами.</li>
<li>Судно охарактеризоване як <em>бездержавний танкер тіньового флоту</em>, що перебував під санкціями.</li>
<li>Він вийшов із венесуельських вод на початку січня у складі флоту, який транспортував нафту до Китаю у <strong>«темному режимі»</strong> — з вимкненим транспондером.</li>
<li>Судно супроводжують до США для остаточного рішення щодо його подальшої долі.</li>
</ul>
<h3>Тиск на Венесуелу</h3>
<ul>
<li>Операції на морі відбулися <strong>через кілька днів після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong> силами США в Каракасі.</li>
<li>З 2019 року, після запровадження енергетичних санкцій, венесуельський експорт нафти здійснювався переважно через <strong>тіньовий флот</strong>.</li>
<li>Наразі Венесуела має <strong>мільйони барелів нафти</strong> у танкерах та сховищах, які не може експортувати через блокаду, що діє з середини грудня.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість на <strong>експорт до 2 млрд барелів венесуельської нафти</strong> до США, що може скоротити постачання до Китаю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/07/ssha-perexopili-rosijskij-tanker-iz-venesuelskoyu-naftoyu-eskalaciya-sankcijnogo-tisku-na-svitovomu-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта зростає після сигналів США щодо тиску на росію та блокади венесуельського експорту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/18/nafta-zrostaye-pislya-signaliv-ssha-shhodo-tisku-na-rosiyu-ta-blokadi-venesuelskogo-eksportu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/18/nafta-zrostaye-pislya-signaliv-ssha-shhodo-tisku-na-rosiyu-ta-blokadi-venesuelskogo-eksportu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 18 Dec 2025 06:21:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risks]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153453</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30026-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта зростає після сигналів США щодо тиску на росію та блокади венесуельського експорту"/><br />Світові ціни на нафту відійшли від мінімумів за чотири з половиною роки на тлі посилення геополітичної напруги. Заяви США щодо можливого жорсткішого тиску на росію у контексті переговорів про мир в Україні, а також оголошення блокади венесуельських нафтових потоків підвищили ризикову складову ринку. Водночас очікування профіциту постачання стримують масштаб зростання котирувань. Реакція ринку У середу, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30026-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта зростає після сигналів США щодо тиску на росію та блокади венесуельського експорту"/><br /><p>Світові ціни на нафту відійшли від мінімумів за чотири з половиною роки на тлі посилення геополітичної напруги. Заяви США щодо можливого жорсткішого тиску на росію у контексті переговорів про мир в Україні, а також оголошення блокади венесуельських нафтових потоків підвищили ризикову складову ринку. Водночас очікування профіциту постачання стримують масштаб зростання котирувань.</p>
<h3>Реакція ринку</h3>
<p>У середу, 17 грудня, ф’ючерси на американську нафту зросли після різкого падіння напередодні.</p>
<ul>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> подорожчала на <strong>1,2%</strong> і закрилася <strong>трохи нижче $56 за барель</strong>.</li>
<li>Зростання відбулося з рівнів, що були <strong>найнижчими за 4,5 року</strong>.</li>
<li>Торгова активність залишалася <em>помірною</em> через наближення свят у Північній Америці та завершення року.</li>
</ul>
<h3>Сигнали з Вашингтона: росія та Венесуела</h3>
<p>Поштовхом для відновлення цін стали заяви американської адміністрації про готовність до жорсткіших кроків у сфері енергетичної безпеки.</p>
<ul>
<li>США розглядають <strong>удари по так званому тіньовому флоту росії</strong> та трейдерах, які сприяють експорту нафти.</li>
<li>Ці заходи розглядаються у разі, якщо <strong>владімір путін відхилить запропоновану угоду щодо України</strong>.</li>
<li>Президент США заявив про <strong>блокаду венесуельських нафтових потоків</strong>, назвавши військову присутність у регіоні найбільшою в історії Південної Америки.</li>
<li>За даними медіа, <strong>військово-морські сили Венесуели супроводжували кілька суден з нафтопродуктами</strong>.</li>
</ul>
<h3>Обмежений ефект через масштаб пропозиції</h3>
<p>Попри зростання геополітичних ризиків, ринок загалом стримано оцінює потенційний вплив цих подій на баланс постачання.</p>
<ul>
<li>Видобуток нафти у Венесуелі зріс порівняно з мінімумами 2020 року.</li>
<li>Водночас венесуельська нафта становить <strong>менше 1% світової пропозиції</strong>.</li>
<li>Основна частина експорту спрямовується до <strong>Китаю</strong>.</li>
<li>Оцінюваний ринком ризик скорочення пропозиції — <strong>близько 500 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Реакція була стриманою, оскільки ринок оцінює вплив приблизно у 500 тисяч барелів на добу — цього недостатньо, щоб змінити наратив надлишкової пропозиції», — Ребекка Бабін, старша трейдерка з енергетики CIBC Private Wealth Group.</p></blockquote>
<h3>Профіцит постачання як базовий сценарій</h3>
<p>Структурні фактори залишаються визначальними для середньострокової динаміки цін.</p>
<ul>
<li>Нафта <strong>рухається до річного падіння цін</strong>, оскільки постачання випереджає попит цього і наступного року.</li>
<li>Ключовий чинник — <strong>швидке повернення на ринок законсервованих обсягів OPEC+</strong>.</li>
<li>Додатковий тиск створює <strong>зростання видобутку іншими виробниками</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство прогнозує <strong>найбільший профіцит з часів пандемії</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сигнали слабкості та позиціонування трейдерів</h3>
<p>Ознаки надлишкової пропозиції проявляються у різних регіонах.</p>
<ul>
<li>Слабкість ринку фіксується від <strong>США та Канади до Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Звіт уряду США показав <strong>зростання запасів нафтопродуктів</strong> і незначне скорочення запасів сирої нафти.</li>
<li>Трендові товарні радники залишаються <strong>на 100% у коротких позиціях</strong> за Brent і WTI.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<p><strong>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li>Геополітичні ризики посилюють увагу до <strong>диверсифікації джерел постачання</strong>.</li>
<li>Очікуваний профіцит знижує ефект навіть від жорстких санкційних сценаріїв.</li>
</ul>
<p><strong>Критична інфраструктура та ризики</strong></p>
<ul>
<li>Блокада венесуельського експорту демонструє вразливість <strong>морських маршрутів постачання</strong>.</li>
<li>Зростає значення <em>військово-політичних факторів</em> для стабільності енергетичних потоків.</li>
</ul>
<p><strong>Ціноутворення</strong></p>
<ul>
<li>Надлишок постачання обмежує зростання цін навіть за умов ескалації.</li>
<li>Ринок закладає <strong>структурний тиск на маржу</strong> виробників і трейдерів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-12-16/latest-oil-market-news-and-analysis-for-december-17" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30026-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Нафта зростає після сигналів США щодо тиску на росію та блокади венесуельського експорту"/><br /><p>Світові ціни на нафту відійшли від мінімумів за чотири з половиною роки на тлі посилення геополітичної напруги. Заяви США щодо можливого жорсткішого тиску на росію у контексті переговорів про мир в Україні, а також оголошення блокади венесуельських нафтових потоків підвищили ризикову складову ринку. Водночас очікування профіциту постачання стримують масштаб зростання котирувань.</p>
<h3>Реакція ринку</h3>
<p>У середу, 17 грудня, ф’ючерси на американську нафту зросли після різкого падіння напередодні.</p>
<ul>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> подорожчала на <strong>1,2%</strong> і закрилася <strong>трохи нижче $56 за барель</strong>.</li>
<li>Зростання відбулося з рівнів, що були <strong>найнижчими за 4,5 року</strong>.</li>
<li>Торгова активність залишалася <em>помірною</em> через наближення свят у Північній Америці та завершення року.</li>
</ul>
<h3>Сигнали з Вашингтона: росія та Венесуела</h3>
<p>Поштовхом для відновлення цін стали заяви американської адміністрації про готовність до жорсткіших кроків у сфері енергетичної безпеки.</p>
<ul>
<li>США розглядають <strong>удари по так званому тіньовому флоту росії</strong> та трейдерах, які сприяють експорту нафти.</li>
<li>Ці заходи розглядаються у разі, якщо <strong>владімір путін відхилить запропоновану угоду щодо України</strong>.</li>
<li>Президент США заявив про <strong>блокаду венесуельських нафтових потоків</strong>, назвавши військову присутність у регіоні найбільшою в історії Південної Америки.</li>
<li>За даними медіа, <strong>військово-морські сили Венесуели супроводжували кілька суден з нафтопродуктами</strong>.</li>
</ul>
<h3>Обмежений ефект через масштаб пропозиції</h3>
<p>Попри зростання геополітичних ризиків, ринок загалом стримано оцінює потенційний вплив цих подій на баланс постачання.</p>
<ul>
<li>Видобуток нафти у Венесуелі зріс порівняно з мінімумами 2020 року.</li>
<li>Водночас венесуельська нафта становить <strong>менше 1% світової пропозиції</strong>.</li>
<li>Основна частина експорту спрямовується до <strong>Китаю</strong>.</li>
<li>Оцінюваний ринком ризик скорочення пропозиції — <strong>близько 500 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Реакція була стриманою, оскільки ринок оцінює вплив приблизно у 500 тисяч барелів на добу — цього недостатньо, щоб змінити наратив надлишкової пропозиції», — Ребекка Бабін, старша трейдерка з енергетики CIBC Private Wealth Group.</p></blockquote>
<h3>Профіцит постачання як базовий сценарій</h3>
<p>Структурні фактори залишаються визначальними для середньострокової динаміки цін.</p>
<ul>
<li>Нафта <strong>рухається до річного падіння цін</strong>, оскільки постачання випереджає попит цього і наступного року.</li>
<li>Ключовий чинник — <strong>швидке повернення на ринок законсервованих обсягів OPEC+</strong>.</li>
<li>Додатковий тиск створює <strong>зростання видобутку іншими виробниками</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство прогнозує <strong>найбільший профіцит з часів пандемії</strong>.</li>
</ul>
<h3>Сигнали слабкості та позиціонування трейдерів</h3>
<p>Ознаки надлишкової пропозиції проявляються у різних регіонах.</p>
<ul>
<li>Слабкість ринку фіксується від <strong>США та Канади до Близького Сходу</strong>.</li>
<li>Звіт уряду США показав <strong>зростання запасів нафтопродуктів</strong> і незначне скорочення запасів сирої нафти.</li>
<li>Трендові товарні радники залишаються <strong>на 100% у коротких позиціях</strong> за Brent і WTI.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<p><strong>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li>Геополітичні ризики посилюють увагу до <strong>диверсифікації джерел постачання</strong>.</li>
<li>Очікуваний профіцит знижує ефект навіть від жорстких санкційних сценаріїв.</li>
</ul>
<p><strong>Критична інфраструктура та ризики</strong></p>
<ul>
<li>Блокада венесуельського експорту демонструє вразливість <strong>морських маршрутів постачання</strong>.</li>
<li>Зростає значення <em>військово-політичних факторів</em> для стабільності енергетичних потоків.</li>
</ul>
<p><strong>Ціноутворення</strong></p>
<ul>
<li>Надлишок постачання обмежує зростання цін навіть за умов ескалації.</li>
<li>Ринок закладає <strong>структурний тиск на маржу</strong> виробників і трейдерів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-12-16/latest-oil-market-news-and-analysis-for-december-17" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/18/nafta-zrostaye-pislya-signaliv-ssha-shhodo-tisku-na-rosiyu-ta-blokadi-venesuelskogo-eksportu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/17/eksportna-naftova-viruchka-rosi%d1%97-obvalilasya-do-minimumu-za-majzhe-tri-roki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/17/eksportna-naftova-viruchka-rosi%d1%97-obvalilasya-do-minimumu-za-majzhe-tri-roki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 17 Dec 2025 07:28:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[seaborne crude]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[морські постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153451</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30025-Санкции.jpg" alt="Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки"/><br />Різке скорочення морських постачань сирої нафти та стале падіння цін суттєво вдарили по доходах росії від експорту енергоносіїв. За підсумками середини грудня валова вартість нафтового експорту опустилася до найнижчого рівня з січня 2023 року, що посилює тиск на фінансові можливості москви на тлі війни проти України. Падіння обсягів: найбільший тижневий обвал з 2022 року Ключовим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30025-Санкции.jpg" alt="Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки"/><br /><p>Різке скорочення морських постачань сирої нафти та стале падіння цін суттєво вдарили по доходах росії від експорту енергоносіїв. За підсумками середини грудня валова вартість нафтового експорту опустилася до найнижчого рівня з січня 2023 року, що посилює тиск на фінансові можливості москви на тлі війни проти України.</p>
<h3>Падіння обсягів: найбільший тижневий обвал з 2022 року</h3>
<p>Ключовим фактором скорочення доходів стало різке зменшення фізичних обсягів морського експорту.</p>
<ul>
<li>Середній обсяг морських постачань у чотиритижневому періоді до <strong>14 грудня</strong> становив <strong>3,61 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>близько 70 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у попередній чотиритижневий період.</li>
<li>Лише за один тиждень середньодобові постачання впали приблизно на <strong>1,24 млн барелів</strong> — це <strong>найбільше тижневе скорочення з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року</strong>.</li>
</ul>
<p>У тиждень до 14 грудня <strong>27 танкерів</strong> завантажили <strong>20,98 млн барелів</strong> російської нафти проти <strong>29,65 млн барелів</strong> на <strong>38 суднах</strong> тижнем раніше.</p>
<h3>Логістичні ускладнення та накопичення нафти в морі</h3>
<p>Проблеми з реалізацією вантажів дедалі більше проявляються у зростанні обсягів нафти, що тривалий час перебуває в танкерах.</p>
<ul>
<li>У танкерах накопичено понад <strong>170 млн барелів</strong> російської сирої нафти.</li>
<li>Цей показник зріс приблизно на <strong>40%</strong> з кінця серпня.</li>
<li>Щонайменше <strong>20 вантажів</strong>, завантажених у західних портах у вересні–жовтні, досі не доставлені кінцевим покупцям.</li>
</ul>
<p>Частина танкерів зникає з автоматичних систем стеження поблизу архіпелагу Ріау поблизу Сінгапуру — регіону, який дедалі активніше використовується для <em>прихованих перевантажень між суднами</em>.</p>
<h3>Ціни під тиском: одинадцяте поспіль зниження</h3>
<p>Скорочення фізичних обсягів експорту посилюється тривалим падінням цін на російські сорти нафти.</p>
<ul>
<li>Середня ціна Urals з Балтійського регіону знизилася до <strong>$40,07 за барель</strong>.</li>
<li>Ціни на Urals з Чорного моря впали до <strong>$37,41 за барель</strong>.</li>
<li>Тихоокеанський сорт ESPO подешевшав до <strong>$50,97 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Загалом Urals втратила близько <strong>$20 за барель</strong>, або понад <strong>одну третину вартості</strong>, порівняно з піком у середині липня, досягнувши найнижчого рівня з початку війни.</p>
<h3>Експортна виручка: мінімум за три роки</h3>
<p>Комбінація падіння обсягів і цін призвела до різкого зменшення грошових надходжень.</p>
<ul>
<li>Середня валова вартість експорту за чотири тижні до <strong>14 грудня</strong> становила <strong>$1,09 млрд на тиждень</strong>.</li>
<li>За один тиждень експортна виручка скоротилася приблизно на <strong>30%</strong> — до <strong>$883 млн</strong>.</li>
<li>Це <strong>найнижчий тижневий показник за три роки</strong>.</li>
</ul>
<h3>Азійський напрямок: зростання невизначеності</h3>
<p>Постачання до ключових азійських споживачів формально скорочуються, але значна частина вантажів не має задекларованого кінцевого пункту.</p>
<ul>
<li>Постачання танкерами, що вказують Китай як пункт призначення, знизилися до <strong>840 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Потоки до Індії впали до <strong>800 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Водночас <strong>1,72 млн барелів на добу</strong> перебувають на суднах без зазначеного кінцевого пункту.</li>
</ul>
<p>Попри те, що раніше такі вантажі майже завжди доходили до Індії або Китаю, <strong>посилення санкцій США</strong> може надовго залишити цю нафту «на воді».</p>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<p><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li>Зростання обсягів нафти в морі свідчить про <strong>зниження логістичної стійкості</strong> експорту.</li>
<li>Складнощі з реалізацією вантажів підвищують значення <strong>диверсифікації маршрутів і покупців</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Критична інфраструктура</strong></p>
<ul>
<li>Атаки України на нафтові активи та танкери підкреслюють <strong>вразливість виробничої й транспортної інфраструктури</strong>.</li>
<li>Зростають ризики для морського страхування та витрати на логістику.</li>
</ul>
<p><strong>Ціноутворення</strong></p>
<ul>
<li>Суттєві знижки та падіння котирувань ведуть до <strong>стискання маржі</strong> російських експортерів.</li>
<li>Ціновий тиск посилюється через поєднання санкцій, воєнних ризиків і надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p>Джерзрело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-12-16/putin-s-war-chest-hammered-by-lower-oil-exports-and-falling-prices" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30025-Санкции.jpg" alt="Експортна нафтова виручка росії обвалилася до мінімуму за майже три роки"/><br /><p>Різке скорочення морських постачань сирої нафти та стале падіння цін суттєво вдарили по доходах росії від експорту енергоносіїв. За підсумками середини грудня валова вартість нафтового експорту опустилася до найнижчого рівня з січня 2023 року, що посилює тиск на фінансові можливості москви на тлі війни проти України.</p>
<h3>Падіння обсягів: найбільший тижневий обвал з 2022 року</h3>
<p>Ключовим фактором скорочення доходів стало різке зменшення фізичних обсягів морського експорту.</p>
<ul>
<li>Середній обсяг морських постачань у чотиритижневому періоді до <strong>14 грудня</strong> становив <strong>3,61 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це на <strong>близько 70 тис. барелів на добу</strong> менше, ніж у попередній чотиритижневий період.</li>
<li>Лише за один тиждень середньодобові постачання впали приблизно на <strong>1,24 млн барелів</strong> — це <strong>найбільше тижневе скорочення з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року</strong>.</li>
</ul>
<p>У тиждень до 14 грудня <strong>27 танкерів</strong> завантажили <strong>20,98 млн барелів</strong> російської нафти проти <strong>29,65 млн барелів</strong> на <strong>38 суднах</strong> тижнем раніше.</p>
<h3>Логістичні ускладнення та накопичення нафти в морі</h3>
<p>Проблеми з реалізацією вантажів дедалі більше проявляються у зростанні обсягів нафти, що тривалий час перебуває в танкерах.</p>
<ul>
<li>У танкерах накопичено понад <strong>170 млн барелів</strong> російської сирої нафти.</li>
<li>Цей показник зріс приблизно на <strong>40%</strong> з кінця серпня.</li>
<li>Щонайменше <strong>20 вантажів</strong>, завантажених у західних портах у вересні–жовтні, досі не доставлені кінцевим покупцям.</li>
</ul>
<p>Частина танкерів зникає з автоматичних систем стеження поблизу архіпелагу Ріау поблизу Сінгапуру — регіону, який дедалі активніше використовується для <em>прихованих перевантажень між суднами</em>.</p>
<h3>Ціни під тиском: одинадцяте поспіль зниження</h3>
<p>Скорочення фізичних обсягів експорту посилюється тривалим падінням цін на російські сорти нафти.</p>
<ul>
<li>Середня ціна Urals з Балтійського регіону знизилася до <strong>$40,07 за барель</strong>.</li>
<li>Ціни на Urals з Чорного моря впали до <strong>$37,41 за барель</strong>.</li>
<li>Тихоокеанський сорт ESPO подешевшав до <strong>$50,97 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Загалом Urals втратила близько <strong>$20 за барель</strong>, або понад <strong>одну третину вартості</strong>, порівняно з піком у середині липня, досягнувши найнижчого рівня з початку війни.</p>
<h3>Експортна виручка: мінімум за три роки</h3>
<p>Комбінація падіння обсягів і цін призвела до різкого зменшення грошових надходжень.</p>
<ul>
<li>Середня валова вартість експорту за чотири тижні до <strong>14 грудня</strong> становила <strong>$1,09 млрд на тиждень</strong>.</li>
<li>За один тиждень експортна виручка скоротилася приблизно на <strong>30%</strong> — до <strong>$883 млн</strong>.</li>
<li>Це <strong>найнижчий тижневий показник за три роки</strong>.</li>
</ul>
<h3>Азійський напрямок: зростання невизначеності</h3>
<p>Постачання до ключових азійських споживачів формально скорочуються, але значна частина вантажів не має задекларованого кінцевого пункту.</p>
<ul>
<li>Постачання танкерами, що вказують Китай як пункт призначення, знизилися до <strong>840 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Потоки до Індії впали до <strong>800 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Водночас <strong>1,72 млн барелів на добу</strong> перебувають на суднах без зазначеного кінцевого пункту.</li>
</ul>
<p>Попри те, що раніше такі вантажі майже завжди доходили до Індії або Китаю, <strong>посилення санкцій США</strong> може надовго залишити цю нафту «на воді».</p>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<p><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong></p>
<ul>
<li>Зростання обсягів нафти в морі свідчить про <strong>зниження логістичної стійкості</strong> експорту.</li>
<li>Складнощі з реалізацією вантажів підвищують значення <strong>диверсифікації маршрутів і покупців</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Критична інфраструктура</strong></p>
<ul>
<li>Атаки України на нафтові активи та танкери підкреслюють <strong>вразливість виробничої й транспортної інфраструктури</strong>.</li>
<li>Зростають ризики для морського страхування та витрати на логістику.</li>
</ul>
<p><strong>Ціноутворення</strong></p>
<ul>
<li>Суттєві знижки та падіння котирувань ведуть до <strong>стискання маржі</strong> російських експортерів.</li>
<li>Ціновий тиск посилюється через поєднання санкцій, воєнних ризиків і надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<p>Джерзрело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-12-16/putin-s-war-chest-hammered-by-lower-oil-exports-and-falling-prices" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/17/eksportna-naftova-viruchka-rosi%d1%97-obvalilasya-do-minimumu-za-majzhe-tri-roki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/rosiya/feed/ ) in 0.38087 seconds, on May 1st, 2026 at 8:23 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 1st, 2026 at 9:23 am UTC -->