Шведтський нафтопереробний завод, який забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, стикається не стільки з ризиками постачання сировини, скільки з управлінською та юридичною невизначеністю. Попри часткове заміщення російської нафти казахстанською та морськими постачаннями, недоінвестованість і неврегульована структура власності стримують ефективність роботи підприємства, створюючи довгострокові ризики для ринку дизелю та нафтопродуктів.

Значення НПЗ для ринку нафтопродуктів

• НПЗ Шведт забезпечує 90% потреб Берліна у нафтопродуктах, що робить його критичним елементом регіонального ринку.
• Підприємство розташоване за 140 км від столиці і історично працювало на російській нафті Urals.
• Зміна джерел постачання після 2022 року не супроводжувалась повною трансформацією бізнес-моделі.

Трансформація постачання нафти

• Після початку війни в Україні Німеччина відмовилась від переробки російської нафти.
• У грудні 2022 року укладено угоду з Казахстаном щодо постачання через той самий трубопровід.
• 1,2 млн тонн на рік казахстанської нафти становлять менше 20% переробки НПЗ, що обмежує її вплив на загальний баланс.
• Додатково використовується сировина з портів Росток і Гданськ.

Короткострокові ризики постачання

• Переривання транзиту через рф створює ризики, але їх вплив обмежений:
• частка казахстанської нафти є відносно невеликою у загальному балансі.
• Існує ймовірність, що перебої пов’язані з ураженням російської інфраструктури, а не політичними рішеннями.
• Короткостроковий вплив на споживачів обмежений, зокрема для транспорту і логістики.

Ключова проблема — структура власності

• НПЗ перебуває у стані часткової націоналізації з 2022 року, але не завершеної.
• 54% належать Rosneft, 37,5% — Shell, понад 8% — ENI.
• Shell намагається вийти з активу, але покупці уникають угоди через юридичну невизначеність.
• Rosneft не продає частку, заявляючи про порушення прав власності.

Інвестиційний дефіцит і технологічні обмеження

• НПЗ потребує значних інвестицій для адаптації до нових типів нафти.
• Уряд Німеччини пообіцяв щонайменше 400 млн євро, але план ще не погоджений ЄС.
• Завантаження потужностей становить лише 80%, що свідчить про недовикористання активу.
• Без модернізації ефективність буде знижуватися через невідповідність сировини технологіям.

Системні ризики для ринку нафтопродуктів

• Контроль над постачанням без контролю над власністю є нестійкою моделлю.
• Відсутність інвестицій призводить до структурного скорочення виробництва.
• Юридична невизначеність блокує залучення приватного капіталу.
• Це формує ризик довгострокової нестабільності постачання дизелю у регіоні.

Можливі сценарії розвитку

• Німеччина може піти на повну експропріацію активів Rosneft.
• Продаж частки ускладнений, оскільки компанія перебуває під санкціями США.
• Навіть у разі продажу кошти не зможуть бути отримані російською стороною, що переносить конфлікт у міждержавну площину.
• Водночас це дозволить розблокувати операційну діяльність НПЗ і відновити інвестиційний цикл.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до Близького Сходу та Америк, а IOC додатково придбала близько 3,5 млн барелів ESPO та розглядає імпорт 24 млн барелів із Америк у I кварталі наступного року.

Індія — санкції США — відхід від російської нафти»

• Санкційний тригер
  • Санкції США проти Rosneft та Lukoil → ризики вторинних обмежень і розрахунків
• Реакція індійських НПЗ
  • 5 з 7 великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) не подали грудневі заявки
  • Лише IOC і Nayara Energy купили грудневі обсяги
  • Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається 10 листопада
• Кількісні параметри
  • Зазначена п’ятірка імпортувала ≈2/3 усієї російської нафти до Індії від початку року
  • IOC наприкінці жовтня взяла 5 грудневих партій від несанкційних продавців
  • Окремо IOC придбала близько 3,5 млн барелів сорту ESPO за ціною близькою до котирувань Dubai (доставка на східне узбережжя Індії у грудні)
  • План IOC: закупити 24 млн барелів сирої нафти з Америк у I кварталі наступного року
• Зміщення постачання
  • Додаткові барелі з Близького Сходу та Америк
  • Очікується різке падіння грудневих і січневих російських відвантажень
• Логічні висновки та обґрунтування
  • Значний ризик дефіциту російських обсягів у грудні–січні, оскільки саме п’ятірка-«локомотив» (≈2/3 імпорту) тимчасово вийшла з ринку російської нафти
  • Ціновий маркер: закупівля ESPO близько до Dubai свідчить про звуження дисконту та готовність платити премію за легальний ланцюг постачання
  • Диверсифікація через 24 млн барелів з Америк у I кв. наступного року компенсує очікуване падіння російських поставок
  • Операційна відповідність: IOC заявила про повну відповідність санкційному режиму, що зменшує комплаєнс-ризики та впливає на вибір контрагентів

Деталі ситуацї

Що сталося: після оголошення санкцій США проти провідних російських експортерів майже всі індійські НПЗ відмовилися від грудневих закупівель. П’ять великих переробників — BPCL, HPCL, MRPL, Reliance та HMEL — не запитували грудневі обсяги російської нафти, хоча саме вони з початку року забезпечили близько двох третин такого імпорту для Індії.

Винятки: IOC і Nayara Energy залишилися активними покупцями на грудень. Наприкінці жовтня IOC придбала п’ять партій із прибуттям у грудні від несанкційних продавців та окремо — близько 3,5 млн барелів ESPO близько до котирувань Dubai для східного індійського порту.

Диверсифікація постачання: IOC також планує закупити 24 млн барелів сирої нафти з Америк у першому кварталі наступного року для заміщення очікуваного випадіння російських обсягів. Загалом індійські НПЗ переналаштовують корзину імпорту, збільшуючи закупівлі з Близького Сходу та Америк, що має компенсувати ймовірне різке скорочення грудневих і січневих відвантажень з росії.

Наслідки для ринку

• Короткостроково (грудень–січень)
  • Провал російських відвантажень у напрямку Індії
  • Підвищення ролі котирувань Dubai як орієнтиру ціни для ESPO
• Середньостроково (I кв. наступного року)
  • 24 млн барелів із Америк як компенсатор з боку IOC
  • Перерозподіл потоків на користь Близького Сходу та Америк
• Комплаєнс та контрактування
  • Повна відповідність санкціям у закупівельних практиках IOC
  • Фокус на несанкційних продавцях і переукладання ланцюгів постачання

Тільки факти

• 5 великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) не запитували грудневі обсяги російської нафти
• Ці п’ять компаній забезпечили ≈2/3 імпорту російської нафти до Індії з початку року
• 2 компанії — IOC і Nayara Energy — купили грудневі обсяги
• 5 грудневих партій придбано IOC наприкінці жовтня у несанкційних продавців
• ~3,5 млн барелів ESPO від IOC близько до котирувань Dubai із поставкою у грудні на східне узбережжя Індії
• 24 млн барелів з Америк у I кварталі наступного року — ціль закупівель IOC
• Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається 10 листопада

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Дві індійські нафтопереробні компанії закупили на спотовому ринку загалом 5 млн барелів нафти з США, Іраку та ОАЕ з постачанням у січні, реагуючи на планові з 21 листопада санкції США проти Rosneft та Lukoil, які забезпечують приблизно половину експорту нафти росії та значну частку індійського імпорту з цієї країни. Водночас зафіксовано нестандартні логістичні маневри санкціонованих танкерів поблизу індійського узбережжя і озвучено наміри Індії укласти довгострокові контракти з Анголою.

Заміщення російської нафти

Імпортні угоди на січень

• Hindustan Petroleum Corp. (HPCL): придбано 2 млн барелів WTI (США) + 2 млн барелів Murban (ОАЕ) — разом 4 млн барелів.
• Mangalore Refinery and Petrochemicals (MRPL): придбано 1 млн барелів Basra Medium (Ірак).
• Усі поставки — у січні (за повідомленням джерел, на які посилається Reuters).

Тригер змін у портфелі постачання

• Санкції США проти Rosneft та Lukoil оголошені минулого місяця, набувають чинності 21 листопада.
• Ці дві компанії забезпечують близько 50% експорту нафти росії та значну частку індійського імпорту з цієї країни.
• Ринок відреагував терміновим пошуком альтернатив і спробами знайти лазейки для доступу до зниженої російської нафти.

Логістика і ризики: маневри танкерів

• Два танкери під санкціями ЄС і Британії здійснили ship-to-ship-перевалку біля індійського узбережжя (повідомлення Bloomberg).
• Ailana — простоював кілька тижнів, після перевалки вирушив до росії.
• Fortis — після приймання вантажу попрямував до Кочі (Індія).
• Висновок: зберігаються операційні та санкційні ризики щодо тіньової логістики.

Стратегія диверсифікації: Африка

• Ангола визначена як ключовий партнер для енергетичної безпеки Індії.
• Озвучено прагнення до довгострокових контрактів на купівлю нафти й газу та інтерес до критичних мінералів.

Акценти

• Обсяг заміщення (5 млн барелів) уже законтрактований на січень: це миттєва відповідь на санкційний дедлайн 21 листопада, що підтверджує високу залежність від постачання з росії та операційну гнучкість індійських НПЗ.
• Географічна диверсифікація (США — WTI, ОАЕ — Murban, Ірак — Basra Medium) зменшує цінові та політичні ризики, але потребує переналаштування логістики і зміни блендів у переробці.
• STS-операції біля Індії вказують на паралельне збереження каналів доступу до дисконтної російської нафти, що посилює регуляторні ризики для імпортерів і трейдерів.
• Фокус на Анголі як на довгостроковому постачальнику та джерелі критичних мінералів демонструє структурний зсув у політиці імпорту Індії — від короткострокових спотових угод до стабільних контрактів.

Факти

• 5 млн барелів — сумарні закупівлі на січень.
• HPCL: 2 млн барелів WTI + 2 млн барелів Murban.
• MRPL: 1 млн барелів Basra Medium.
• 21 листопада — дата набуття чинності санкцій США на Rosneft і Lukoil.
• ~50% — частка експорту нафти росії, яку забезпечують ці дві компанії.
• Ailana → росія після перевалки; Fortis → Кочі з отриманим вантажем.

«Роль Анголи в енергетичній безпеці Індії є дуже важливою. Індія є великим покупцем ангольської нафти та газу. Наші нафтогазові компанії прагнуть укласти з Анголою довгостроковий контракт на купівлю». — Президент Індії Драупаді Мурму

Кроки переходу від короткострокових дій до довгострокової стратегії

• Негайний етап (січень):
  • Заміщення російських обсягів на 5 млн барелів зі США, ОАЕ та Іраку.
  • Зменшення залежності від санкційно-уразливих потоків.
• Середньостроково:
  • Оптимізація логістики і маржин по суміші WTI/Murban/Basra Medium.
  • Керування ризиком санкцій та STS-операцій у регіоні.
• Довгостроково:
  • Договори з Анголою на стабільні постачання енергоресурсів.
  • Інвестиції в критичні мінерали задля стійких ланцюгів постачання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

У 2025 році Китай наростив запаси сирої нафти до 1,2–1,3 млрд барелів (стратегічні + комерційні резерви), що фактично пом’якшує наслідки збоїв постачання, зокрема через американські санкції проти Rosneft і Lukoil, та утримує світові ціни в діапазоні 60–70 дол./бар. Підвищення імпорту нафти за січень–вересень 2025 р. становило +2,6% р/р, при цьому драйвером була саме акумуляція запасів, а не відновлення попиту на пальне.

Китайські запаси як страховка нафтового ринку

• Масштаб запасів
  • Сукупно: 1,2–1,3 млрд барелів (стратегічні + комерційні).
  • Функція: буфер проти короткострокових збоїв постачання.
• Ринковий ефект
  • Підтримка цін у $60–$70/бар.
  • Нейтралізація ризику «надлишку» попри зростання видобутку ОПЕК+ та поза ОПЕК+.
• Санкційний контекст США
  • Ціль: Rosneft, Lukoil.
  • Китай як найбільший покупець російської нафти має «подушку», щоб пом’якшити удар.
• Динаміка імпорту та запасів
  • Імпорт за 9 міс.: +2,6% р/р.
  • З березня–квітня: постійно підвищені обсяги імпорту задля поповнення резервів.
  • Темп накопичення: до ~1 млн бар./добу з березня (оцінка конференції APPEC 2025).
  • Оцінка ЕІА: ~900 тис. бар./добу зростання запасів у січні–серпні.
• Поводження ринку Китаю
  • Державні компанії Sinopec, PetroChina, CNOOC тимчасово призупинили закупівлі російської нафти (очікування роз’яснень по санкціях).
  • Незалежні НПЗ ймовірно продовжать закупівлі, але обережніше.
• Перспектива
  • Продовження накопичення «вглиб 2026 року».
  • Комерційні сховища як де-факто довгостроковий «стратегічний» партнер держави.
  • Ключова контрольна дата санкцій: 21 листопада.

Що сталося

• Китай у 2025 році значно наростив запаси сирої нафти: 1,2–1,3 млрд барелів у стратегічних і комерційних резервуарах.
• Ці обсяги формують «страхову сітку» для світового ринку на тлі нових санкцій США проти Rosneft і Lukoil.
• Світові ціни на нафту втримуються у $60–$70/бар., що пов’язано саме зі складанням запасів, а не зі зростанням попиту.

Чому це важливо

• Буфер проти шоків: Аналітики відзначають, що запаси Китаю здатні компенсувати короткострокові перебої постачання, зокрема через санкції.
• Стабілізація цін: Додатковий попит у вигляді накопичення резервів виймає барелі з глобального ринку, утримуючи ціни від падіння нижче $60/бар.
• Гнучкість імпорту: Китай як найбільший покупець російської нафти має можливість згладжувати ефект санкцій, не повністю зупиняючи імпорт.

Кількісні орієнтири

• +2,6% р/р — приріст середнього імпорту сирої нафти за січень–вересень 2025.
• ~1,0 млн бар./добу — темп складання із березня (оцінка на APPEC 2025).
• ~900 тис. бар./добу — зростання запасів у січні–серпні за оцінкою ЕІА.
• $60–$70/бар. — діапазон міжнародних цін, який підтримує саме накопичення запасів.

Як змінюються потоки нафти

На тлі переналаштування світових потоків через санкції США проти двох найбільших виробників російської нафти, Китайська «подушка» дозволяє країні уникати різких цінових шоків і перебоїв постачання, навіть якщо імпорт коригуватиметься в короткостроковому періоді.

Що кажуть учасники ринку

«Поточні стратегічні резерви та комерційні запаси Китаю вже забезпечують відчутний буфер проти короткострокових перебоїв постачання», — Келлі Сюй, стратег з товарних ринків та енергетики, Alpine Macro.

«Із березня ми спостерігаємо дуже вражаючий темп складання — близько одного мільйона барелів на добу», — Фредерік Лассєр, глобальний керівник з досліджень і аналітики, Gunvor (APPEC 2025, Сінгапур, вересень).

«Хоча наші оцінки базуються на обмеженій інформації, вони підтверджують, що зростання запасів у Китаї не потрапляло на глобальний ринок, підтримуючи ціни на сиру нафту», — Управління енергетичної інформації США (ЕІА).

Поведенка державних і приватних гравців у Китаї

• Sinopec, PetroChina, CNOOC — за повідомленнями, призупинили закупівлі російської нафти до прояснення санкційних ризиків.
• Незалежні НПЗ — ймовірно продовжать купувати російську нафту, але з більшою обережністю.

Ключові орієнтири

• 21 листопада — дата набуття чинності санкцій (заплановано); очікується, що накопичені запаси Китаю обмежать короткострокові стрибки цін.
• 2026 рік — за оцінками, продовження накопичення в стратегічні та комерційні резерви.

Висновки

• Китайські резерви ≡ «ринковий стабілізатор»: масштаби запасів (1,2–1,3 млрд бар.) забезпечують реальний вплив на баланс попиту й пропозиції, особливо під час санкційних шоків.
• Ціновий «коридор» $60–$70/бар.: підтримується вилученням барелів на складування; ринок менше реагує на зростання видобутку ОПЕК+ та інших експортерів.
• Політика запасів > короткостроковий імпорт: поведінка державних і приватних компаній у Китаї адаптивна, але стратегічна лінія — накопичення — лишається незмінною.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів

США та ЄС посилили санкції проти торгівлі російською нафтою: до списків додано Rosneft і Lukoil з низкою «дочок». Формально це зменшує пул безризикової пропозиції, однак найближчим часом баланс дизеля/газойлю, імовірно, залишиться стабільним завдяки сезонним чинникам і поверненню НПЗ з ремонтів. Ризики зростають до літа 2026 року — у разі хвилі попиту на генерацію в Середземномор’ї можливі різкі стрибки маржі.

Санкції, логістика та сезонність на ринку дизеля

1) Що змінилося: нові санкції США та ЄС

• Об’єкт: Rosneft і Lukoil (включно з багатьма «дочірніми» компаніями) внесені до санкційних списків.
• Ефект: посилення комплаєнсу у торгівлі та страхуванні/фрахті, що підвищує ризики затримок і перенаправлення вантажів.

2) Структура російського експорту дизеля/газойлю (січень–жовтень 2025)

• Середні відвантаження з Балтики та Чорного моря: 950 тис. бар./добу (kbd).
• Орієнтовно 25–35% цього обсягу пов’язано з НПЗ Rosneft (≈238–333 kbd), ще 10–15% — з НПЗ Lukoil (≈95–143 kbd).

3) Де виникає найбільша вразливість

• Балтика: під санкційний ризик підпадає 52% морського експорту дизеля/газойлю; застосовано до середніх обсягів 2025 року — ≈250 kbd «під ризиком».
• Чорне море: вразливість 26%, що дорівнює ≈110 kbd «під ризиком».
• Важливо: це не гарантовані втрати балансу, а радше обсяги, які з високою ймовірністю зіткнуться з затримками/перенаправленням.

4) Канали збуту та вже наявні обмеження

• Балтика (географія постачання):
  • Туреччина: ≈150 kbd (33% балтійського дизеля).
  • Бразилія: ≈135 kbd (29%).
  • Інші країни Середземномор’я: ≈38% решти.
• Фактичні обмеження: у нещодавні місяці балтійський експорт опустився до нижньої межі сезонного діапазону через страйки та ремонти НПЗ, які обмежили експортні можливості.
• Зміна ролі Бразилії: у жовтні лише 18% імпорту дизеля/газойлю в країну припало на росію — мінімум за 31 місяць.
• Чорне море: експозиція менша (~26%), при цьому майже половина відвантажень протягом року йшла до Туреччини, решта — переважно до середземноморських покупців.

5) Короткостроковий баланс і сезонність попиту

• Найближчі місяці: очікується стабільність балансу — європейські та близькосхідні НПЗ повертаються з ремонтів у листопаді–грудні, підстраховуючи пропозицію.
• I квартал: історично найслабший за попитом на дизель.

6) Висновки для ринків нафти й нафтопродуктів

• Вплив санкцій «на папері» великий, на практиці — помірний у короткій перспективі:
  • Поява високоризикового сегмента ≈360 kbd (Балтика + Чорне море) здатна подовжувати ланцюги постачання та підвищувати логістичні витрати.
  • Втім, ремонти завершуються, а попит у І кв. слабкий — це пом’якшує ціновий ефект у найближчі місяці.
• Балтійський вузол ризику: вищі частки санкційної експозиції та вже знижені обсяги роблять Балтику головною точкою потенційних збоїв, особливо для маршрутів до Туреччини та Середземномор’я.
• Перебудова покупців: приклад Бразилії (18% у жовтні та 31-місячний мінімум) свідчить про прискорену диверсифікацію, що послаблює шок від санкцій.
• Літній «стрес-тест»:
  • Якщо Середземномор’я знову активно тягнутиме дизель для генерації електроенергії, а безсанкційний пул з росії буде меншим, тоді будь-яка хвиля попиту чи позапланові простої НПЗ спричинятимуть різкіші сплески маржі.
  • Висновок: волатильність маржі влітку імовірно зросте порівняно з зимою/весною.

7) Узагальнення

• Санкції
  • США+ЄС → Rosneft, Lukoil (+дочки) → жорсткіший комплаєнс
  • Ризики: затримки, перенаправлення, дорожчі ланцюги
• Обсяги
  • Середнє постачання з Балтики+Чорного моря: 950 kbd
  • Зв’язок з НПЗ: Rosneft 25–35%, Lukoil 10–15%
  • «Під ризиком»: Балтика ≈250 kbd (52%), Чорне море ≈110 kbd (26%)
• Маршрути
  • Балтика → Туреччина 150 kbd (33%), Бразилія 135 kbd (29%), решта ≈38%
  • Чорне море → майже 1/2 до Туреччини, решта — інші середземноморські покупці
• Часовий фактор
  • Лис–гру: повернення НПЗ з ремонтів → стабілізатор пропозиції
  • I кв.: найслабший попит → обмежений ціновий ефект
  • Літо: можливий сплеск попиту → волатильність маржі
• Поведінка покупців
  • Бразилія: 18% із росії в жовтні → 31-місячний мінімум → диверсифікація

8) Вплив на ціни й маржі

• Короткостроково:
  • Санкційний тиск підвищує операційні витрати й час у дорозі, але ремонти НПЗ завершуються і попит слабкий → помірний вплив на ціну/спред.
• Середньостроково (до літа):
  • Збереження ≈360 kbd «під ризиком» + менший безсанкційний пул → підвищена чутливість ринку до шоків.
• Сценарій-стрес:
  • Літнє зростання попиту на генерацію в Середземномор’ї + випадіння НПЗ → різкий підйом маржі та спредів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: vortexa.com

Під час візиту путіна до Пекіна «Роснефть» домовилася про додаткові постачання 2,5 млн т сирої нафти на рік до Китаю через Казахстан. Для порівняння: у 2024 році цим маршрутом транспортували 10,2 млн т (≈204 тис. б/д). Водночас «Газпром» і CNPC підписали угоду про будівництво газопроводу Power of Siberia 2, попри відсутність деталей щодо строків, фінансування та ціни.

Посилення енергетичної осі Пекін—москва

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice.com

Індійська нафтопереробна компанія Nayara Energy, пов’язана з російською «Роснефтью», здійснила перше постачання бензину після запровадження санкцій ЄС 18 липня. Попри міжнародний тиск, компанія планує подальший експорт дизелю. Водночас компанія стикається з труднощами в логістиці та переключається на продаж пального на внутрішньому ринку.

Експорт Nayara Energy після санкцій ЄС

• 43 000 метричних тонн бензину (понад 363 000 барелів) відправлені з порту Вадінар до Сухару в Омані танкером Tempest Dream.
• Tempest Dream був санкціонований Великою Британією в червні цього року.
• Покупець вантажу наразі не підтверджений.

Очікується відвантаження дизелю

• Друге судно, Sard, також під санкціями ЄС, наразі пришвартоване в порту Вадінар.
• Очікуване відвантаження дизельного пального у тому ж обсязі — 43 000 тонн.

Операційні труднощі та внутрішній ринок

• На тлі ускладнень у фрахтуванні суден та реалізації пального з порту під санкціями, Nayara зменшила обсяги переробки на нафтопереробному заводі потужністю 400 000 барелів на добу.
• Компанія має мережу з понад 6 600 автозаправних станцій в Індії.
• Для підтримки реалізації, Nayara активізувала внутрішні продажі через державні паливні компанії.

Внутрішні постачання та альтернативна логістика

• За даними торгових джерел і компанії Kpler, танкер Leruo, який також входить до санкційного списку ЄС, нещодавно доставив 43 000 тонн дизелю в порт Мундра.

Висновки

• Nayara Energy продовжує експорт діяльність попри міжнародні санкції, використовуючи судна, внесені до санкційного списку ЄС та Великої Британії.
• Санкції ЄС не повністю блокують логістичні канали, але створюють значні бар’єри для стабільного експорту нафтопродуктів.
• Компанія адаптується до обмежень — частково за рахунок скорочення переробки, частково — через переорієнтацію на внутрішній ринок Індії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: The Times of India

Замовити звіт по ринку

Нафтовидобуток у Венесуелі досягнув найвищого рівня з 2019 року, проте посилення санкцій з боку США ставить під загрозу майбутнє зростання

Обсяг нафтовидобутку

У 2024 році Венесуела збільшила загальний обсяг нафтовидобутку майже на 110 тис. барелів на добу, досягнувши 960 тис. барелів на добу — найвищого рівня з 2019 року. Очікується, що у 2025 році потужності з видобутку сирої нафти у країні перевищать 1 млн барелів на добу, найбільше зростання забезпечується за рахунок західних родовищ (+30 тис. б/д) та виробників важкої нафти (+70 тис. б/д), включно зі спільними підприємствами з компаніями Chevron, China National Petroleum Company (CNPC) та Rosneft.

У першому кварталі 2025 року США оголосили про скасування Загальної ліцензії 41 (GL 41) Міністерства фінансів США (OFAC), яка діяла з 2022 року і дозволяла західним компаніям, включаючи Chevron, Eni, Repsol та інші, здійснювати операції, торгівлю та сплату податків у Венесуелі. З 3 квітня ліцензію було відкликано. Уже 2 квітня США оголосили про введення вторинних санкцій проти покупців венесуельської нафти. Загальна ліцензія Chevron завершила дію 27 травня. Західні оператори все ще ведуть перемовини з урядом США щодо подальших дій у країні.

Вплив санкцій

Національна нафтова компанія PDVSA значною мірою залежить від імпорту розріджувачів (особливо нафти-нафти або легких конденсатів) для змішування з важкою нафтою, яка складає понад половину нафтових потужностей країни. Після останніх заяв США імпорт розріджувачів знизився, однак з травня було налагоджено постачання з Росії, Китаю та Ірану. Створення нових логістичних ланцюгів постачання, незалежних від західних джерел, дозволяє підтримувати видобувні операції.

Водночас ризик вторинних санкцій та можливих американських тарифів на покупців венесуельської нафти призвів до скорочення експорту на 220 тис. барелів на добу з лютого. Ситуація залишається динамічною, однак за поточним сценарієм передбачено щомісячне скорочення видобутку на 30 тис. б/д — до рівня 600 тис. б/д до кінця року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

У період з 30 травня по 3 червня 2025 року російська нафтова галузь зіткнулася з серйозними фінансовими викликами. Значне падіння прибутків Роснефть та зменшення бюджетних доходів від нафти свідчать про поглиблення економічної кризи в країні.

Фінансові результати Роснефть за перший квартал 2025 року

• Чистий прибуток компанії склав 170 млрд рублів ($2,19 млрд), що на 58% менше порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
• Виторг зменшилася на 8,5% квартал до кварталу, до 2,283 трлн рублів, через зниження цін на нафту Urals у рублях.
• EBITDA знизилася на 15,5% квартал до кварталу, до 598 млрд рублів.
• Капітальні витрати склали 382 млрд рублів, що на 2,1% менше порівняно з попереднім кварталом.
• Чистий борг/EBITDA становив 1,36x, що значно нижче мінімального ковенанту за кредитними угодами.

Зниження бюджетних доходів від нафти

• У травні 2025 року доходи бюджету росії від нафти та газу знизилися на 35% у річному вимірі, до 512,7 млрд рублів ($6,55 млрд).
• Порівняно з квітнем, доходи зменшилися на 53%, що пов’язано зі зниженням світових цін на нафту та зміцненням рубля.
• Міністерство фінансів очікує дефіцит бюджету у червні на рівні 40,3 млрд рублів та переглянуло прогноз дефіциту бюджету на 2025 рік до 1,7% ВВП з попередніх 0,5%.

Розвиток проєкту ВОСТОК ОЙЛ

Попри фінансові труднощі, Роснефть продовжує реалізацію свого флагманського арктичного проєкту ВОСТОК ОЙЛ. У першому кварталі 2025 року компанія завершила буріння понад 30 000 метрів свердловин та ввела в експлуатацію 4 виробничі свердловини. Будівництво магістрального нафтопроводу Ванкор – Паяха – Бухта Північна триває, з прокладеними 450 км трубопроводу, включаючи 171 км двотрубної секції. Очікується, що перша фаза проєкту буде введена в експлуатацію у 2026 році.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters, Rosneft, Interfax

Додаткові джерела інформації:

Bloomberg: Російські нафтові доходи падають до найнижчого рівня за два роки
Financial Times: Військовий бюджет Путіна під загрозою через падіння цін на нафту
Energy Intelligence: Роснефть оголошує про запуск мегапроєкту ВОСТОК ОЙЛ у 2026 році