Уряд Румунії готується запровадити екстрені заходи на паливному ринку: обмеження націнок, контроль експорту та державну підтримку перевізників. Причиною стало загострення ситуації на глобальному енергетичному ринку через війну в Ірані, що вже впливає на ціни та доступність пального в Європі.

Екстрене втручання держави в ринок пального

Причини та рішення уряду

Румунський уряд оголосив про підготовку надзвичайного декрету, який має стабілізувати ситуацію на паливному ринку на тлі зовнішніх шоків.

• Оголошення кризової ситуації на ринку пального
• Обмеження торговельної націнки на паливо
• Термін дії заходів — 6 місяців із можливістю продовження ще на 3 місяці
• Головний фактор — економічні наслідки війни в Ірані для глобального ринку енергоносіїв

Контроль експорту та внутрішній баланс

Одним із ключових інструментів стане контроль за вивезенням пального за межі країни.

• Експорт дозволятиметься лише за погодженням міністерств енергетики та економіки
• Мета — забезпечення внутрішнього ринку ресурсами в умовах потенційного дефіциту
• Очікується зниження тиску на внутрішні ціни

Зниження частки біопального

Уряд також планує змінити структуру пального для кінцевого споживача.

• Зменшення частки біопального у бензині
• Очікуваний ефект — зниження кінцевої вартості пального
• Біопальне зазвичай дорожче у виробництві, що впливає на роздрібну ціну

Стратегічні запаси та готовність до кризи

Румунія вже оцінює свою енергетичну безпеку на випадок подальшого загострення ситуації.

• Запаси пального — на 45 днів внутрішнього споживання
• Це створює короткостроковий буфер стабільності
• Однак потребує додаткових заходів у разі тривалої кризи

Фінансова підтримка бізнесу

Для пом’якшення впливу високих цін уряд запускає програму допомоги.

• 652 млн леїв (≈147,23 млн дол.) державної допомоги
• Підтримка діятиме до кінця року
• Близько 6200 компаній отримають компенсації
• Основні отримувачі — перевізники вантажів і пасажирів

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Стаття Володимира Омельченко,  директора енергетичних програм Центру Разумкова, аналізує зміни у міжнародній політиці США після приходу адміністрації Д.Трампа, зокрема її зближення з Росією та відхід від традиційних союзницьких відносин із Європою та Україною. Автор пропонує версію, що ці дії є частиною продуманого плану з формування нового світового порядку, де США прагнуть посилити свої позиції у боротьбі з Китаєм шляхом партнерства з Росією.

Спробуємо розглянути лише факти, щоб зрозуміти логіку дій нинішньої адміністрації США. Випадковості у політиці Вашингтона майже неможливі – кожен крок є частиною продуманого плану, сформованого провідними think tanks та економічними елітами.

Факти зближення США та Росії:

1. Таємні переговори: Невдовзі після інавгурації Д.Трампа розпочалися неформальні консультації між представниками США та Росії. Зокрема, 25 грудня 2024 року до Вашингтона приземлився російський літак із вищими політичними керівниками. Також відбулося щонайменше 6 зустрічей у Швейцарії, які трималися в таємниці від союзників США.
2. Промова Д.Венса: На Мюнхенській конференції віцепрезидент США звинуватив ЄС у нехтуванні демократичними цінностями, заявивши, що європейські країни мають розраховувати лише на себе у питаннях безпеки.
3. Переговори в Саудівській Аравії: 18 лютого 2024 року відбулися американо-російські переговори, де було досягнуто домовленостей про відновлення посольств та спільні інвестиційні проєкти.
4. Пропозиції Росії: Путін запропонував США інвестиції в арктичні ресурси та розробку рідкісноземельних матеріалів у Сибіру.
5. Тиск на Україну: Адміністрація Д.Трампа намагається змусити Україну визнати міфічні борги у $350 млрд та укласти угоду про рідкісноземельні метали без гарантій безпеки.

Енергетичний аспект:

• Атаки на українську енергетику: Під час діалогу між Вашингтоном та Москвою Росія посилила атаки на українську газову інфраструктуру, що призвело до втрати 40% видобутку газу.
• Відновлення газопроводів: США ведуть переговори з Росією про відновлення роботи газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», що суперечить інтересам американських експортерів СПГ до Європи.

Адміністрація Д.Трампа відмовилася від принципів міжнародної безпеки, які панували в Європі останні 80 років, на користь «права сильного». США прагнуть відновити партнерство з Росією, щоб протистояти Китаю, який став основним конкурентом у глобальній економіці. Це включає розділення сфер впливу в Європі та перетягування російського економічного потенціалу на свій бік.
Таким чином, Україна опиняється в центрі цієї геополітичної гри. Незламність України у боротьбі з російською агресією є однією з головних перешкод для реалізації планів США. Тому адміністрація Д.Трампа чинить тиск на Київ, щоб примусити його до поступок.

Проте, Україні не слід впадати в антиамериканізм, але її відносини з США мають будуватися на прагматизмі та реалістичних планах. Лише так можна зберегти суверенітет і захистити національні інтереси.

Джерело: НТЦ Псіхєя

У повному обсязі стаття за посиланням.

З початку 2022 року відновився транзит природного газу через Українську територію до Румунії.

Про це повідомляє ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) у Телеграм.

«З початку 2022 року відновилися постачання природного газу через українську ГТС до Румунії. Про це свідчать оперативні дані платформи прозорості «Оператора ГТС України». Газ поставляється до Румунії через точку міждержавного з`єднання «Орлівка-Ісакча», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на січень заброньовані потужності зазначеного напрямку становлять 4,9 млн кубометрів на добу, тобто загалом майже 152 млн кубометрів за місяць. Згідно з повідомленням, Росія із квітня 2021 року транспортувала газ до Румунії в обхід України.

Як повідомлялося, за минулий рік Росія транспортувала через Україну 41,7 млрд кубометрів газу, використавши заброньовані потужності по точках входу на 93,8%, по точках виходу – на 91%.

«Термінал» писав, у листопаді у порівнянні з жовтнем транзит природного газу українською газотранспортною системою до країн Європи зріс на 16% до 3,049 млрд куб. м.

Нафтогаз і OMV Petrom почнуть аналіз можливостей щодо співпраці на перспективних нафтогазових ділянках в українській частині акваторії Чорного моря.
В «Нафтогазі» нагадали, що OMV Petrom відкрила перспективне родовище Нептун (Neptun Deep, 50% в якому володіє Exxon) на шельфі Чорного моря в Румунії, пише Енергореформа.

У групі зазначили, що залучення досвідчених міжнародних партнерів для спільних інвестицій є частиною стратегії «Нафтогаза».

«Наша стратегія полягає в розширенні діяльності в Чорному морі. Партнерство з Україною є логічним кроком на шляху оцінки можливостей в регіоні, оскільки має країна чи не найбільший потенціал видобутку природного газу в Європі. Ми раді почати дослідження можливих шляхів спільної роботи з «Нафтогазом». Ми націлені на ефективну і взаємовигідну співпрацю з метою реалізації цих можливостей «, — цитується в повідомленні член виконавчої ради OMV Petrom, відповідальний за розвідку і розробку, Крістофер Вейт.

OMV Petrom — інтегрована енергетична компанія, що працює в Південно-Східній Європі. Група видобуває близько 55 млн барелів вуглеводнів щорічно, має потужності з перероблювання на рівні 4,5 млн тонн на рік і експлуатує електростанцію потужністю 860 МВт.

OMV Petrom присутній на роздрібному ринку нафтопродуктів в Румунії та сусідніх країнах за допомогою мережі майже з 800 АЗС. Австрійська OMV володіє 51% акцій OMV Petrom, Румунія — 20,6%, Fondul Proprietatea — 7%, інші 21,4% акцій знаходяться у вільному обігу на Бухарестської і Лондонській фондових біржах. «Нафтогаз» у 2020 році добув 13,45 млрд куб. м товарного газу, що становить близько 73% від загального видобутку в країні.

«Термінал» писав, ОГТСУ очікує від Румунії розподіл потужностей на аукціонах на кордоні з Україною.

Національний енергетичний регулятор Румунії ANRE ухвалив рішення щодо застосування вимог мережевих кодексів ЄС на кордоні з Договірними сторонами Енергетичного Співтовариства.

Зокрема, пише пресслужба ОГТСУ, це стосується точок міждержавного з’єднання Румунії з Молдовою та Україною. Такі регуляторні зміни відкривають нові перспективи для подальшої співпраці Оператора ГТС України та румунської сторони.

Передусім ОГТСУ очікує від румунських колег запровадження розподілу потужностей на аукціонах (вимога мережевих кодексів ЄС) на кордоні з Україною. Також Оператор ГТС України готовий підписати додаткові угоди про взаємодію на інших існуючих точках міждержавного з’єднання.

«ОГТСУ вітає регуляторні зміни ANRE. Співпраця на основі правил мережевих кодексів сприятиме розвитку транскордонної торгівлі природним газом, що зі свого боку позитивно впливатиме на ціноутворення в регіоні. А також очікуємо на підвищення економічної привабливості транспортування природного газу Трансбалканським коридором», – коментує рішення директорка з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями Ольга Бєлькова.

ANRE є першим регулятором з країн-членів ЄС, який включив в національне законодавство обов’язок застосовувати вимоги мережевих кодексів на точках міждержавного з’єднання з країнами – Договірними сторонами Енергетичного Співтовариства, такими як Україна та Молдова. В інших країнах співпраця на основі мережевих кодексів з договірними сторонами Енергетичного Співтовариства запроваджувалась на добровільних засадах. І як зазначив Секретаріат Енергетичного Співтовариства, регулюючий орган Словаччини досі зволікає з відповідним рішенням.

Читайте в «Терміналі» також, Словаччина продовжує застосовувати застарілу непрозору процедуру розподілу потужностей на кордоні з Україною, що гальмує подальший розвиток ринку. Про це заявила керівник напряму з міжнародної діяльності та роботи з державними органами «Оператора ГТС України» Ольга Бєлькова під час виступу на онлайн-панелі Словацько-українського дискусійного форуму.