<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Russian crude</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/russian-crude/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 14 Aug 2026 09:44:57 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Розлив нафти з танкера біля Оману охопив близько 390 км²</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/rozliv-nafti-z-tankera-bilya-omanu-oxopiv-blizko-390-km%c2%b2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/rozliv-nafti-z-tankera-bilya-omanu-oxopiv-blizko-390-km%c2%b2/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 Aug 2026 09:42:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Oman oil spill]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tanker risks]]></category>
		<category><![CDATA[розлив нафти в Омані]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154839</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30931-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Розлив нафти з танкера біля Оману охопив близько 390 км²"/><br />Нафта з танкера Caroline Bezengi, який сів на мілину біля природного заповідника в Омані, утворила пляму площею близько 390 км². Судно перевозило майже 1 млн барелів російської нафти до Азії та перебуває під санкціями ЄС та інших юрисдикцій. Оман уперше офіційно повідомив про масштаб екологічних наслідків інциденту. Інцидент із танкером Caroline Bezengi став тривалим ризиком [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30931-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Розлив нафти з танкера біля Оману охопив близько 390 км²"/><br /><p>Нафта з танкера Caroline Bezengi, який сів на мілину біля природного заповідника в Омані, утворила пляму площею близько 390 км². Судно перевозило майже 1 млн барелів російської нафти до Азії та перебуває під санкціями ЄС та інших юрисдикцій. Оман уперше офіційно повідомив про масштаб екологічних наслідків інциденту.</p>
<h3>Інцидент із танкером Caroline Bezengi став тривалим ризиком для морського перевезення майже мільйона барелів російської нафти</h3>
<p>Reuters оприлюднило матеріал 10 серпня 2026 року. За даними уряду Оману, площа нафтової плями біля островів Халланіят становить близько 390 км². Вона простягається на північний схід від островів і наблизилася приблизно на 7 км до узбережжя.</p>
<p>Caroline Bezengi перевозив майже 1 млн барелів російської нафти, призначеної для Азії. Перші проблеми із судном були зафіксовані 8 червня біля Ємену. Два джерела Reuters у сфері морської безпеки повідомили, що первинні оцінки вказували на вибух на борту. Жодна сторона не взяла на себе відповідальність за можливу атаку на судно.</p>
<p>Танкер має довжину 274 м і перебуває під санкціями Європейського Союзу та інших юрисдикцій. Reuters раніше на основі супутникових зображень і даних фахівців із судноплавства встановило, що наприкінці липня витік продовжував поширюватися.</p>
<p>Оманське Environment Authority заявило, що безпосередньої загрози для розташованих у районі об’єктів, зокрема опріснювальних установок і туристичної інфраструктури, наразі немає.</p>
<blockquote><p>«Якщо нафту вдасться утримати у відкритому морі, наслідки будуть значно меншими, ніж у разі її потрапляння на мілководдя та узбережжя», — зазначив професор Університету Геріот-Вотт Тоні Гутьєррес.</p></blockquote>
<p>За його словами, ліквідація розливу такого масштабу потребує застосування диспергентів, бонових загороджень та іншого обладнання для збору нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-spill-off-oman-tanker-under-sanctions-against-russia-spreads-over-huge-area-2026-08-10/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30931-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Розлив нафти з танкера біля Оману охопив близько 390 км²"/><br /><p>Нафта з танкера Caroline Bezengi, який сів на мілину біля природного заповідника в Омані, утворила пляму площею близько 390 км². Судно перевозило майже 1 млн барелів російської нафти до Азії та перебуває під санкціями ЄС та інших юрисдикцій. Оман уперше офіційно повідомив про масштаб екологічних наслідків інциденту.</p>
<h3>Інцидент із танкером Caroline Bezengi став тривалим ризиком для морського перевезення майже мільйона барелів російської нафти</h3>
<p>Reuters оприлюднило матеріал 10 серпня 2026 року. За даними уряду Оману, площа нафтової плями біля островів Халланіят становить близько 390 км². Вона простягається на північний схід від островів і наблизилася приблизно на 7 км до узбережжя.</p>
<p>Caroline Bezengi перевозив майже 1 млн барелів російської нафти, призначеної для Азії. Перші проблеми із судном були зафіксовані 8 червня біля Ємену. Два джерела Reuters у сфері морської безпеки повідомили, що первинні оцінки вказували на вибух на борту. Жодна сторона не взяла на себе відповідальність за можливу атаку на судно.</p>
<p>Танкер має довжину 274 м і перебуває під санкціями Європейського Союзу та інших юрисдикцій. Reuters раніше на основі супутникових зображень і даних фахівців із судноплавства встановило, що наприкінці липня витік продовжував поширюватися.</p>
<p>Оманське Environment Authority заявило, що безпосередньої загрози для розташованих у районі об’єктів, зокрема опріснювальних установок і туристичної інфраструктури, наразі немає.</p>
<blockquote><p>«Якщо нафту вдасться утримати у відкритому морі, наслідки будуть значно меншими, ніж у разі її потрапляння на мілководдя та узбережжя», — зазначив професор Університету Геріот-Вотт Тоні Гутьєррес.</p></blockquote>
<p>За його словами, ліквідація розливу такого масштабу потребує застосування диспергентів, бонових загороджень та іншого обладнання для збору нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-spill-off-oman-tanker-under-sanctions-against-russia-spreads-over-huge-area-2026-08-10/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/rozliv-nafti-z-tankera-bilya-omanu-oxopiv-blizko-390-km%c2%b2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>До портів ЄС у липні прибули 18 партій нафтопродуктів із НПЗ, що переробляють російську нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/do-portiv-yes-u-lipni-pribuli-18-partij-naftoproduktiv-iz-npz-shho-pereroblyayut-rosijsku-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/do-portiv-yes-u-lipni-pribuli-18-partij-naftoproduktiv-iz-npz-shho-pereroblyayut-rosijsku-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 Aug 2026 06:58:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[fuel trade]]></category>
		<category><![CDATA[oil product imports]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions enforcement]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[паливна торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[переробка нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154833</guid>
		<description><![CDATA[У липні в портах Євросоюзу розвантажили 18 партій нафтопродуктів із НПЗ, які використовують російську сиру нафту та визначені як високоризикові відповідно до рекомендацій ЄС. У червні таких партій було вісім. CREA оприлюднив ці дані 10 серпня на тлі дії заборони ЄС на імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської нафти. Потоки через НПЗ третіх країн залишаються окремим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У липні в портах Євросоюзу розвантажили 18 партій нафтопродуктів із НПЗ, які використовують російську сиру нафту та визначені як високоризикові відповідно до рекомендацій ЄС. У червні таких партій було вісім. CREA оприлюднив ці дані 10 серпня на тлі дії заборони ЄС на імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської нафти.</p>
<h3>Потоки через НПЗ третіх країн залишаються окремим напрямом контролю за виконанням європейських нафтових санкцій</h3>
<p>Із 18 зафіксованих у липні партій вісім вийшли з турецьких НПЗ, п&#8217;ять — з індійських і ще п&#8217;ять — із грузинських підприємств. Іспанія та Кіпр прийняли по сім партій. Постачання також надходили до Хорватії, Франції, Греції, Італії, Мальти та Нідерландів.</p>
<p>За оцінкою CREA, НПЗ в Індії, Туреччині, Брунеї та Грузії, що використовують російську сировину, у липні експортували до країн, які запровадили санкції, нафтопродуктів на €633 млн. На ЄС припало €214 млн, Австралію — €184 млн, США — €234 млн. CREA оцінює частину цих продуктів, фактично вироблену з російської нафти, приблизно у €284 млн.</p>
<p>У липні обсяг експорту нафтопродуктів із таких НПЗ до санкційних юрисдикцій скоротився на 31% порівняно з червнем. Велика Британія протягом місяця не розвантажила жодної партії з НПЗ, що використовують російську нафту, попри чинне британське виключення для імпорту дизельного та авіаційного пального до 1 січня 2027 року.</p>
<p>CREA також зазначає, що 21-й пакет санкцій ЄС передбачає заборону операцій із грузинським НПЗ Kulevi за переробку та торгівлю російською нафтою. Обмеження набуде чинності після шестимісячного перехідного періоду.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/july-2026-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>У липні в портах Євросоюзу розвантажили 18 партій нафтопродуктів із НПЗ, які використовують російську сиру нафту та визначені як високоризикові відповідно до рекомендацій ЄС. У червні таких партій було вісім. CREA оприлюднив ці дані 10 серпня на тлі дії заборони ЄС на імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської нафти.</p>
<h3>Потоки через НПЗ третіх країн залишаються окремим напрямом контролю за виконанням європейських нафтових санкцій</h3>
<p>Із 18 зафіксованих у липні партій вісім вийшли з турецьких НПЗ, п&#8217;ять — з індійських і ще п&#8217;ять — із грузинських підприємств. Іспанія та Кіпр прийняли по сім партій. Постачання також надходили до Хорватії, Франції, Греції, Італії, Мальти та Нідерландів.</p>
<p>За оцінкою CREA, НПЗ в Індії, Туреччині, Брунеї та Грузії, що використовують російську сировину, у липні експортували до країн, які запровадили санкції, нафтопродуктів на €633 млн. На ЄС припало €214 млн, Австралію — €184 млн, США — €234 млн. CREA оцінює частину цих продуктів, фактично вироблену з російської нафти, приблизно у €284 млн.</p>
<p>У липні обсяг експорту нафтопродуктів із таких НПЗ до санкційних юрисдикцій скоротився на 31% порівняно з червнем. Велика Британія протягом місяця не розвантажила жодної партії з НПЗ, що використовують російську нафту, попри чинне британське виключення для імпорту дизельного та авіаційного пального до 1 січня 2027 року.</p>
<p>CREA також зазначає, що 21-й пакет санкцій ЄС передбачає заборону операцій із грузинським НПЗ Kulevi за переробку та торгівлю російською нафтою. Обмеження набуде чинності після шестимісячного перехідного періоду.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/july-2026-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/do-portiv-yes-u-lipni-pribuli-18-partij-naftoproduktiv-iz-npz-shho-pereroblyayut-rosijsku-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Sinopec збільшила закупівлі російської нафти через скорочення постачання з Близького Сходу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/07/sinopec-zbilshila-zakupivli-rosijsko%d1%97-nafti-cherez-skorochennya-postachannya-z-blizkogo-sxodu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/07/sinopec-zbilshila-zakupivli-rosijsko%d1%97-nafti-cherez-skorochennya-postachannya-z-blizkogo-sxodu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 07 Aug 2026 08:45:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel exports]]></category>
		<category><![CDATA[refinery feedstock]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[Sinopec]]></category>
		<category><![CDATA[експорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[сировина для НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154772</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30891-Китай_1.jpg" alt="Sinopec збільшила закупівлі російської нафти через скорочення постачання з Близького Сходу"/><br />Найбільша нафтопереробна компанія Китаю придбала від 30 до 40 партій російської нафти ESPO з постачанням у липні–вересні. Ці обсяги допомогли зберегти завантаження НПЗ і підтримати експорт нафтопродуктів. Дефіцит близькосхідної сировини змінює структуру закупівель найбільших азійських НПЗ Reuters 6 серпня 2026 року повідомило, що Sinopec наростила закупівлі далекосхідної російської нафти для компенсації скорочення постачання із Саудівської [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30891-Китай_1.jpg" alt="Sinopec збільшила закупівлі російської нафти через скорочення постачання з Близького Сходу"/><br /><p>Найбільша нафтопереробна компанія Китаю придбала від 30 до 40 партій російської нафти ESPO з постачанням у липні–вересні. Ці обсяги допомогли зберегти завантаження НПЗ і підтримати експорт нафтопродуктів.</p>
<h3>Дефіцит близькосхідної сировини змінює структуру закупівель найбільших азійських НПЗ</h3>
<p>Reuters 6 серпня 2026 року повідомило, що Sinopec наростила закупівлі далекосхідної російської нафти для компенсації скорочення постачання із Саудівської Аравії та інших країн Близького Сходу.</p>
<p>Компанія придбала 30–40 вантажів сорту ESPO з постачанням у липні–вересні. Їхній сукупний обсяг оцінюється у 241–320 тис. барелів на добу, що відповідає 5–6% переробної потужності Sinopec у 5,2 млн барелів на добу.</p>
<p>Дешевша російська сировина дала компанії змогу підтримувати відносно стабільну переробку та експортувати надлишки пального на тлі високої маржі. До війни з Іраном близько половини сирої нафти Sinopec надходило з Близького Сходу.</p>
<p>Загальний імпорт нафти Китаєм у червні скоротився на 41% порівняно з відповідним періодом минулого року, хоча на липень і серпень країна частково послабила обмеження на експорт пального.</p>
<blockquote><p>«Попит Sinopec на нафту, схоже, досяг дна, але відновлення залишається вибірковим», — заявила аналітикиня Vortexa Analytics Емма Лі.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sinopec-steps-up-russian-oil-imports-offset-mideast-supply-cuts-traders-tracker-2026-08-06/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30891-Китай_1.jpg" alt="Sinopec збільшила закупівлі російської нафти через скорочення постачання з Близького Сходу"/><br /><p>Найбільша нафтопереробна компанія Китаю придбала від 30 до 40 партій російської нафти ESPO з постачанням у липні–вересні. Ці обсяги допомогли зберегти завантаження НПЗ і підтримати експорт нафтопродуктів.</p>
<h3>Дефіцит близькосхідної сировини змінює структуру закупівель найбільших азійських НПЗ</h3>
<p>Reuters 6 серпня 2026 року повідомило, що Sinopec наростила закупівлі далекосхідної російської нафти для компенсації скорочення постачання із Саудівської Аравії та інших країн Близького Сходу.</p>
<p>Компанія придбала 30–40 вантажів сорту ESPO з постачанням у липні–вересні. Їхній сукупний обсяг оцінюється у 241–320 тис. барелів на добу, що відповідає 5–6% переробної потужності Sinopec у 5,2 млн барелів на добу.</p>
<p>Дешевша російська сировина дала компанії змогу підтримувати відносно стабільну переробку та експортувати надлишки пального на тлі високої маржі. До війни з Іраном близько половини сирої нафти Sinopec надходило з Близького Сходу.</p>
<p>Загальний імпорт нафти Китаєм у червні скоротився на 41% порівняно з відповідним періодом минулого року, хоча на липень і серпень країна частково послабила обмеження на експорт пального.</p>
<blockquote><p>«Попит Sinopec на нафту, схоже, досяг дна, але відновлення залишається вибірковим», — заявила аналітикиня Vortexa Analytics Емма Лі.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/" target="_blank">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sinopec-steps-up-russian-oil-imports-offset-mideast-supply-cuts-traders-tracker-2026-08-06/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/07/sinopec-zbilshila-zakupivli-rosijsko%d1%97-nafti-cherez-skorochennya-postachannya-z-blizkogo-sxodu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС запровадив санкції проти грузинського НПЗ Kulevi за переробку російської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/25/yes-zaprovadiv-sankci%d1%97-proti-gruzinskogo-npz-kulevi-za-pererobku-rosijsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/25/yes-zaprovadiv-sankci%d1%97-proti-gruzinskogo-npz-kulevi-za-pererobku-rosijsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 25 Jul 2026 07:41:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea oil]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[refinery trade]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[чорноморські постачання]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154563</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30770-Санкции.jpg" alt="ЄС запровадив санкції проти грузинського НПЗ Kulevi за переробку російської нафти"/><br />Європейський Союз включив нафтопереробний завод Kulevi у Грузії до 21-го пакета санкцій проти росії. Заборона на операції з підприємством набуде чинності через шість місяців. Завод має потужність 1,2 млн тонн на рік і постачав нафтопродукти, зокрема до країн ЄС. Санкції поширюють контроль ЄС на переробку російської нафти за межами росії Рішення стало першою санкційною дією [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30770-Санкции.jpg" alt="ЄС запровадив санкції проти грузинського НПЗ Kulevi за переробку російської нафти"/><br /><p>Європейський Союз включив нафтопереробний завод Kulevi у Грузії до 21-го пакета санкцій проти росії. Заборона на операції з підприємством набуде чинності через шість місяців. Завод має потужність 1,2 млн тонн на рік і постачав нафтопродукти, зокрема до країн ЄС.</p>
<h3>Санкції поширюють контроль ЄС на переробку російської нафти за межами росії</h3>
<p>Рішення стало першою санкційною дією ЄС проти великої грузинської компанії. Підприємство розташоване на чорноморському узбережжі та належить Black Sea Petroleum. Підставою для обмежень стала переробка російської нафти, яку на завод із кінця 2025 року постачала компанія Russneft.</p>
<p>Санкції передбачають заборону транзакцій із Kulevi. Вона почне діяти через шість місяців, що дає підприємству час для припинення закупівель російської сировини та перебудови постачання.</p>
<p>Black Sea Petroleum раніше заявила, що планує відмовитися від російської нафти в серпні–вересні 2026 року та перейти на сировину з Туркменістану й Казахстану. Представник ЄС повідомив, що переговори з підприємством тривають, але можливе вилучення із санкційного списку залежатиме від фактичного виконання зобов’язань.</p>
<h4>Завод переробив понад 650 тис. тонн за пів року</h4>
<p>Kulevi розпочав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю 1,2 млн тонн на рік. У першому півріччі 2026 року завод переробив понад 650 тис. тонн нафти.</p>
<p>За даними Centre for Research on Energy and Clean Air, із жовтня 2025-го до травня 2026 року Kulevi отримав шість партій російської нафти. У цей період продукцію заводу постачали до Іспанії та Болгарії.</p>
<p>Дослідження також вказує, що із лютого 2023-го до лютого 2026 року ЄС і США отримали через порт Kulevi 1,46 млн тонн нафтопродуктів загальною вартістю €811 млн, або $922 млн.</p>
<blockquote><p>«Ми хочемо побачити, що вони виконають обіцяне. Після цього зможемо запропонувати Раді вилучити підприємство зі списку», — заявив високопосадовець ЄС.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/eu-sanctions-georgian-refinery-processing-russian-crude-2026-07-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30770-Санкции.jpg" alt="ЄС запровадив санкції проти грузинського НПЗ Kulevi за переробку російської нафти"/><br /><p>Європейський Союз включив нафтопереробний завод Kulevi у Грузії до 21-го пакета санкцій проти росії. Заборона на операції з підприємством набуде чинності через шість місяців. Завод має потужність 1,2 млн тонн на рік і постачав нафтопродукти, зокрема до країн ЄС.</p>
<h3>Санкції поширюють контроль ЄС на переробку російської нафти за межами росії</h3>
<p>Рішення стало першою санкційною дією ЄС проти великої грузинської компанії. Підприємство розташоване на чорноморському узбережжі та належить Black Sea Petroleum. Підставою для обмежень стала переробка російської нафти, яку на завод із кінця 2025 року постачала компанія Russneft.</p>
<p>Санкції передбачають заборону транзакцій із Kulevi. Вона почне діяти через шість місяців, що дає підприємству час для припинення закупівель російської сировини та перебудови постачання.</p>
<p>Black Sea Petroleum раніше заявила, що планує відмовитися від російської нафти в серпні–вересні 2026 року та перейти на сировину з Туркменістану й Казахстану. Представник ЄС повідомив, що переговори з підприємством тривають, але можливе вилучення із санкційного списку залежатиме від фактичного виконання зобов’язань.</p>
<h4>Завод переробив понад 650 тис. тонн за пів року</h4>
<p>Kulevi розпочав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю 1,2 млн тонн на рік. У першому півріччі 2026 року завод переробив понад 650 тис. тонн нафти.</p>
<p>За даними Centre for Research on Energy and Clean Air, із жовтня 2025-го до травня 2026 року Kulevi отримав шість партій російської нафти. У цей період продукцію заводу постачали до Іспанії та Болгарії.</p>
<p>Дослідження також вказує, що із лютого 2023-го до лютого 2026 року ЄС і США отримали через порт Kulevi 1,46 млн тонн нафтопродуктів загальною вартістю €811 млн, або $922 млн.</p>
<blockquote><p>«Ми хочемо побачити, що вони виконають обіцяне. Після цього зможемо запропонувати Раді вилучити підприємство зі списку», — заявив високопосадовець ЄС.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/eu-sanctions-georgian-refinery-processing-russian-crude-2026-07-24/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/25/yes-zaprovadiv-sankci%d1%97-proti-gruzinskogo-npz-kulevi-za-pererobku-rosijsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Заборона ЄС на паливо з російської нафти перекроює світовий ринок дизпалива: Індія розвертає експорт до Західної Африки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/28/zaborona-yes-na-palivo-z-rosijsko%d1%97-nafti-perekroyuye-svitovij-rinok-dizpaliva-indiya-rozvertaye-eksport-do-zaxidno%d1%97-afriki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/28/zaborona-yes-na-palivo-z-rosijsko%d1%97-nafti-perekroyuye-svitovij-rinok-dizpaliva-indiya-rozvertaye-eksport-do-zaxidno%d1%97-afriki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 28 Jan 2026 07:03:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[Indian diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[tags: EU fuel ban]]></category>
		<category><![CDATA[West Africa]]></category>
		<category><![CDATA[глобальна логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизпалива]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153553</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30091-Танкер.jpg" alt="Заборона ЄС на паливо з російської нафти перекроює світовий ринок дизпалива: Індія розвертає експорт до Західної Африки"/><br />Рішення Європейського Союзу заборонити імпорт палива, виробленого з російської нафти, вже у січні 2026 року суттєво змінило глобальні потоки дизпалива. Індія повністю припинила постачання дизеля до ЄС і натомість різко наростила експорт до Західної Африки, тоді як Туреччина втратила значну частину прибуткового європейського ринку. Європейські санкції як каталізатор глобального «перетасування» ринку З 21 січня 2026 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30091-Танкер.jpg" alt="Заборона ЄС на паливо з російської нафти перекроює світовий ринок дизпалива: Індія розвертає експорт до Західної Африки"/><br /><p><strong>Рішення Європейського Союзу заборонити імпорт палива, виробленого з російської нафти, вже у січні 2026 року суттєво змінило глобальні потоки дизпалива.</strong> Індія повністю припинила постачання дизеля до ЄС і натомість різко наростила експорт до Західної Африки, тоді як Туреччина втратила значну частину прибуткового європейського ринку.</p>
<h3>Європейські санкції як каталізатор глобального «перетасування» ринку</h3>
<p>З 21 січня 2026 року в ЄС почала діяти заборона на імпорт палива, виробленого з російської нафти. Мета політики — економічний тиск на <strong>росію</strong> через її повномасштабну війну проти України у 2022 році.</p>
<ul>
<li><strong>Ключовий ефект</strong> — перерозподіл міжконтинентальних потоків нафтопродуктів.</li>
<li><em>Фактично йдеться не про дефіцит дизпалива, а про зміну маршрутів та ринків збуту</em>.</li>
</ul>
<h3>Індія: від Європи до Африки</h3>
<p>За даними Kpler та Vortexa, Індія у січні 2026 року <strong>не відправила до ЄС жодного бареля дизпалива</strong>.</p>
<ul>
<li>У 2025 році середній обсяг експорту дизеля з Індії до ЄС становив <strong>137 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це робило Індію <strong>третім найбільшим постачальником дизпалива</strong> до Євросоюзу.</li>
<li>У грудні 2025 року експорт дизпалива Індії до Західної Африки сягнув <strong>рекордних 155 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>У січні 2026 року постачання до регіону залишаються високими — близько <strong>84 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Причина</em>: російська нафта становила близько <strong>30%</strong> морського імпорту сирої нафти Індії у 2025 році. За новими правилами ЄС це фактично блокує доступ індійського дизпалива на європейський ринок.</p>
<blockquote><p>«Найімовірніше, більше індійського дизпалива піде до Африки, що звільнить додаткові обсяги постачання з Близького Сходу для Європи», — зазначила аналітикиня Energy Aspects Клер Морріс.</p></blockquote>
<h3>Туреччина: падіння експорту до ЄС</h3>
<p>Туреччина також відчула негативний ефект від нових правил.</p>
<ul>
<li>У січні 2026 року Туреччина постачала до ЄС близько <strong>45 тис. барелів дизпалива на добу</strong>.</li>
<li>У 2025 році середній показник становив <strong>87 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Частка російської нафти у морському імпорті Туреччини у 2025 році досягала <strong>48%</strong>.</li>
</ul>
<p>Нові правила ЄС дозволяють імпорт палива лише за умови:</p>
<ul>
<li>або <strong>фізичного відокремлення</strong> російської нафти на НПЗ;</li>
<li>або <strong>повної відмови від імпорту російської нафти протягом 60 днів</strong> до дати відвантаження.</li>
</ul>
<p>Турецький НПЗ Star (належить SOCAR) у січні 2026 року <strong>продовжував імпорт російської нафти</strong>, що обмежує його доступ до ринку ЄС. Водночас Tupras зупинив імпорт російської нафти на заводі в Ізмірі ще у листопаді, але інший завод — у Ізміті — продовжує закупівлі сорту Urals.</p>
<blockquote><p>«Туреччина не має значного профіциту дизпалива. Вона імпортувала російський дизель для внутрішнього ринку, а власний продавала в Європу. Нова заборона закриває цю схему», — пояснила Клер Морріс.</p></blockquote>
<h3>Європа: диверсифікація постачання</h3>
<p>ЄС заздалегідь готувався до обмежень:</p>
<ul>
<li>Імпорт палива з США та країн Близького Сходу у січні 2026 року досяг <strong>трьохмісячного максимуму</strong>.</li>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> стала ключовою відповіддю на санкційні ризики.</li>
</ul>
<p>Таким чином, санкції ЄС проти палива з російської нафти мають не лише політичний, а й довгостроковий структурний ефект для глобального енергетичного ринку, що є критично важливим для країн споживачів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/indian-diesel-exports-west-africa-jump-eu-bans-russian-crude-derived-fuel-2026-01-27/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30091-Танкер.jpg" alt="Заборона ЄС на паливо з російської нафти перекроює світовий ринок дизпалива: Індія розвертає експорт до Західної Африки"/><br /><p><strong>Рішення Європейського Союзу заборонити імпорт палива, виробленого з російської нафти, вже у січні 2026 року суттєво змінило глобальні потоки дизпалива.</strong> Індія повністю припинила постачання дизеля до ЄС і натомість різко наростила експорт до Західної Африки, тоді як Туреччина втратила значну частину прибуткового європейського ринку.</p>
<h3>Європейські санкції як каталізатор глобального «перетасування» ринку</h3>
<p>З 21 січня 2026 року в ЄС почала діяти заборона на імпорт палива, виробленого з російської нафти. Мета політики — економічний тиск на <strong>росію</strong> через її повномасштабну війну проти України у 2022 році.</p>
<ul>
<li><strong>Ключовий ефект</strong> — перерозподіл міжконтинентальних потоків нафтопродуктів.</li>
<li><em>Фактично йдеться не про дефіцит дизпалива, а про зміну маршрутів та ринків збуту</em>.</li>
</ul>
<h3>Індія: від Європи до Африки</h3>
<p>За даними Kpler та Vortexa, Індія у січні 2026 року <strong>не відправила до ЄС жодного бареля дизпалива</strong>.</p>
<ul>
<li>У 2025 році середній обсяг експорту дизеля з Індії до ЄС становив <strong>137 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це робило Індію <strong>третім найбільшим постачальником дизпалива</strong> до Євросоюзу.</li>
<li>У грудні 2025 року експорт дизпалива Індії до Західної Африки сягнув <strong>рекордних 155 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>У січні 2026 року постачання до регіону залишаються високими — близько <strong>84 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Причина</em>: російська нафта становила близько <strong>30%</strong> морського імпорту сирої нафти Індії у 2025 році. За новими правилами ЄС це фактично блокує доступ індійського дизпалива на європейський ринок.</p>
<blockquote><p>«Найімовірніше, більше індійського дизпалива піде до Африки, що звільнить додаткові обсяги постачання з Близького Сходу для Європи», — зазначила аналітикиня Energy Aspects Клер Морріс.</p></blockquote>
<h3>Туреччина: падіння експорту до ЄС</h3>
<p>Туреччина також відчула негативний ефект від нових правил.</p>
<ul>
<li>У січні 2026 року Туреччина постачала до ЄС близько <strong>45 тис. барелів дизпалива на добу</strong>.</li>
<li>У 2025 році середній показник становив <strong>87 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Частка російської нафти у морському імпорті Туреччини у 2025 році досягала <strong>48%</strong>.</li>
</ul>
<p>Нові правила ЄС дозволяють імпорт палива лише за умови:</p>
<ul>
<li>або <strong>фізичного відокремлення</strong> російської нафти на НПЗ;</li>
<li>або <strong>повної відмови від імпорту російської нафти протягом 60 днів</strong> до дати відвантаження.</li>
</ul>
<p>Турецький НПЗ Star (належить SOCAR) у січні 2026 року <strong>продовжував імпорт російської нафти</strong>, що обмежує його доступ до ринку ЄС. Водночас Tupras зупинив імпорт російської нафти на заводі в Ізмірі ще у листопаді, але інший завод — у Ізміті — продовжує закупівлі сорту Urals.</p>
<blockquote><p>«Туреччина не має значного профіциту дизпалива. Вона імпортувала російський дизель для внутрішнього ринку, а власний продавала в Європу. Нова заборона закриває цю схему», — пояснила Клер Морріс.</p></blockquote>
<h3>Європа: диверсифікація постачання</h3>
<p>ЄС заздалегідь готувався до обмежень:</p>
<ul>
<li>Імпорт палива з США та країн Близького Сходу у січні 2026 року досяг <strong>трьохмісячного максимуму</strong>.</li>
<li><strong>Диверсифікація джерел</strong> стала ключовою відповіддю на санкційні ризики.</li>
</ul>
<p>Таким чином, санкції ЄС проти палива з російської нафти мають не лише політичний, а й довгостроковий структурний ефект для глобального енергетичного ринку, що є критично важливим для країн споживачів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/indian-diesel-exports-west-africa-jump-eu-bans-russian-crude-derived-fuel-2026-01-27/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/28/zaborona-yes-na-palivo-z-rosijsko%d1%97-nafti-perekroyuye-svitovij-rinok-dizpaliva-indiya-rozvertaye-eksport-do-zaxidno%d1%97-afriki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкції США відштовхують індійських нафтопереробників від російської нафти: грудневі постачання під загрозою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/11/sankci%d1%97-ssha-vidshtovxuyut-indijskix-naftopererobnikiv-vid-rosijsko%d1%97-nafti-grudnevi-postachannya-pid-zagrozoyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/11/sankci%d1%97-ssha-vidshtovxuyut-indijskix-naftopererobnikiv-vid-rosijsko%d1%97-nafti-grudnevi-postachannya-pid-zagrozoyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 Nov 2025 08:50:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Americas]]></category>
		<category><![CDATA[December loadings]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Lukoil]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[refiners]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[US sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153347</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29965-Санкции.jpg" alt="Санкції США відштовхують індійських нафтопереробників від російської нафти: грудневі постачання під загрозою"/><br />Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29965-Санкции.jpg" alt="Санкції США відштовхують індійських нафтопереробників від російської нафти: грудневі постачання під загрозою"/><br /><p>Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до Близького Сходу та Америк, а IOC додатково придбала близько 3,5 млн барелів ESPO та розглядає імпорт 24 млн барелів із Америк у I кварталі наступного року.</p>
<h2>Індія — санкції США — відхід від російської нафти»</h2>
<ul>
<li><strong>Санкційний тригер</strong>
<ul>
<li>Санкції США проти <strong>Rosneft</strong> та <strong>Lukoil</strong> → <em>ризики вторинних обмежень і розрахунків</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція індійських НПЗ</strong>
<ul>
<li><strong>5 з 7</strong> великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) <strong>не подали</strong> грудневі заявки</li>
<li>Лише <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> купили грудневі обсяги</li>
<li>Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається <strong>10 листопада</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Кількісні параметри</strong>
<ul>
<li>Зазначена п’ятірка імпортувала <strong>≈2/3</strong> усієї російської нафти до Індії від початку року</li>
<li><strong>IOC</strong> наприкінці жовтня взяла <strong>5</strong> грудневих партій від <em>несанкційних продавців</em></li>
<li>Окремо <strong>IOC</strong> придбала близько <strong>3,5 млн барелів</strong> сорту <strong>ESPO</strong> за ціною близькою до <strong>котирувань Dubai</strong> (доставка на східне узбережжя Індії у грудні)</li>
<li><strong>План IOC</strong>: закупити <strong>24 млн барелів</strong> сирої нафти з <strong>Америк</strong> у <em>I кварталі наступного року</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміщення постачання</strong>
<ul>
<li>Додаткові барелі з <strong>Близького Сходу</strong> та <strong>Америк</strong></li>
<li>Очікується <strong>різке падіння</strong> грудневих і січневих <strong>російських відвантажень</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки та обґрунтування</strong>
<ul>
<li><strong>Значний ризик дефіциту російських обсягів</strong> у грудні–січні, оскільки саме п’ятірка-«локомотив» (≈2/3 імпорту) тимчасово вийшла з ринку російської нафти</li>
<li><strong>Ціновий маркер</strong>: закупівля ESPO <em>близько до Dubai</em> свідчить про <strong>звуження дисконту</strong> та готовність платити премію за легальний ланцюг постачання</li>
<li><strong>Диверсифікація</strong> через 24 млн барелів з Америк у I кв. наступного року компенсує очікуване падіння російських поставок</li>
<li><strong>Операційна відповідність</strong>: <em>IOC заявила про повну відповідність</em> санкційному режиму, що зменшує комплаєнс-ризики та впливає на вибір контрагентів</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ситуацї</h2>
<p><strong>Що сталося</strong>: після оголошення санкцій США проти провідних російських експортерів <strong>майже всі індійські НПЗ</strong> відмовилися від грудневих закупівель. <strong>П’ять великих переробників</strong> — BPCL, HPCL, MRPL, Reliance та HMEL — <strong>не запитували</strong> грудневі обсяги російської нафти, хоча саме вони з початку року забезпечили <strong>близько двох третин</strong> такого імпорту для Індії.</p>
<p><strong>Винятки</strong>: <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> залишилися активними покупцями на грудень. Наприкінці жовтня <strong>IOC</strong> придбала <strong>п’ять</strong> партій із прибуттям у грудні від <em>несанкційних продавців</em> та окремо — <strong>близько 3,5 млн барелів</strong> <strong>ESPO</strong> <em>близько до котирувань Dubai</em> для східного індійського порту.</p>
<p><strong>Диверсифікація постачання</strong>: <strong>IOC</strong> також <strong>планує</strong> закупити <strong>24 млн барелів</strong> сирої нафти з <strong>Америк</strong> у <em>першому кварталі наступного року</em> для заміщення очікуваного випадіння російських обсягів. Загалом індійські НПЗ <strong>переналаштовують корзину</strong> імпорту, збільшуючи закупівлі з <strong>Близького Сходу</strong> та <strong>Америк</strong>, що має компенсувати <strong>ймовірне різке скорочення</strong> грудневих і січневих відвантажень з росії.</p>
<h2>Наслідки для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроково (грудень–січень)</strong>
<ul>
<li><strong>Провал російських відвантажень</strong> у напрямку Індії</li>
<li><strong>Підвищення</strong> ролі котирувань Dubai як <em>орієнтиру ціни</em> для ESPO</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково (I кв. наступного року)</strong>
<ul>
<li><strong>24 млн барелів</strong> із Америк як <strong>компенсатор</strong> з боку IOC</li>
<li><strong>Перерозподіл потоків</strong> на користь Близького Сходу та Америк</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Комплаєнс та контрактування</strong>
<ul>
<li><strong>Повна відповідність санкціям</strong> у закупівельних практиках IOC</li>
<li>Фокус на <em>несанкційних продавцях</em> і <strong>переукладання</strong> ланцюгів постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Тільки факти</h2>
<ul>
<li><strong>5</strong> великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) <strong>не запитували</strong> грудневі обсяги російської нафти</li>
<li>Ці п’ять компаній забезпечили <strong>≈2/3</strong> імпорту російської нафти до Індії <em>з початку року</em></li>
<li><strong>2</strong> компанії — <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> — <strong>купили</strong> грудневі обсяги</li>
<li><strong>5</strong> грудневих партій придбано <strong>IOC</strong> наприкінці жовтня у <em>несанкційних продавців</em></li>
<li><strong>~3,5 млн барелів ESPO</strong> від <strong>IOC</strong> <em>близько до котирувань Dubai</em> із поставкою у грудні на східне узбережжя Індії</li>
<li><strong>24 млн барелів</strong> з <strong>Америк</strong> у <em>I кварталі наступного року</em> — ціль закупівель <strong>IOC</strong></li>
<li>Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається <strong>10 листопада</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/US-Sanctions-Push-Indian-Refiners-Away-From-Russian-Crude.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29965-Санкции.jpg" alt="Санкції США відштовхують індійських нафтопереробників від російської нафти: грудневі постачання під загрозою"/><br /><p>Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до Близького Сходу та Америк, а IOC додатково придбала близько 3,5 млн барелів ESPO та розглядає імпорт 24 млн барелів із Америк у I кварталі наступного року.</p>
<h2>Індія — санкції США — відхід від російської нафти»</h2>
<ul>
<li><strong>Санкційний тригер</strong>
<ul>
<li>Санкції США проти <strong>Rosneft</strong> та <strong>Lukoil</strong> → <em>ризики вторинних обмежень і розрахунків</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція індійських НПЗ</strong>
<ul>
<li><strong>5 з 7</strong> великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) <strong>не подали</strong> грудневі заявки</li>
<li>Лише <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> купили грудневі обсяги</li>
<li>Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається <strong>10 листопада</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Кількісні параметри</strong>
<ul>
<li>Зазначена п’ятірка імпортувала <strong>≈2/3</strong> усієї російської нафти до Індії від початку року</li>
<li><strong>IOC</strong> наприкінці жовтня взяла <strong>5</strong> грудневих партій від <em>несанкційних продавців</em></li>
<li>Окремо <strong>IOC</strong> придбала близько <strong>3,5 млн барелів</strong> сорту <strong>ESPO</strong> за ціною близькою до <strong>котирувань Dubai</strong> (доставка на східне узбережжя Індії у грудні)</li>
<li><strong>План IOC</strong>: закупити <strong>24 млн барелів</strong> сирої нафти з <strong>Америк</strong> у <em>I кварталі наступного року</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміщення постачання</strong>
<ul>
<li>Додаткові барелі з <strong>Близького Сходу</strong> та <strong>Америк</strong></li>
<li>Очікується <strong>різке падіння</strong> грудневих і січневих <strong>російських відвантажень</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки та обґрунтування</strong>
<ul>
<li><strong>Значний ризик дефіциту російських обсягів</strong> у грудні–січні, оскільки саме п’ятірка-«локомотив» (≈2/3 імпорту) тимчасово вийшла з ринку російської нафти</li>
<li><strong>Ціновий маркер</strong>: закупівля ESPO <em>близько до Dubai</em> свідчить про <strong>звуження дисконту</strong> та готовність платити премію за легальний ланцюг постачання</li>
<li><strong>Диверсифікація</strong> через 24 млн барелів з Америк у I кв. наступного року компенсує очікуване падіння російських поставок</li>
<li><strong>Операційна відповідність</strong>: <em>IOC заявила про повну відповідність</em> санкційному режиму, що зменшує комплаєнс-ризики та впливає на вибір контрагентів</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ситуацї</h2>
<p><strong>Що сталося</strong>: після оголошення санкцій США проти провідних російських експортерів <strong>майже всі індійські НПЗ</strong> відмовилися від грудневих закупівель. <strong>П’ять великих переробників</strong> — BPCL, HPCL, MRPL, Reliance та HMEL — <strong>не запитували</strong> грудневі обсяги російської нафти, хоча саме вони з початку року забезпечили <strong>близько двох третин</strong> такого імпорту для Індії.</p>
<p><strong>Винятки</strong>: <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> залишилися активними покупцями на грудень. Наприкінці жовтня <strong>IOC</strong> придбала <strong>п’ять</strong> партій із прибуттям у грудні від <em>несанкційних продавців</em> та окремо — <strong>близько 3,5 млн барелів</strong> <strong>ESPO</strong> <em>близько до котирувань Dubai</em> для східного індійського порту.</p>
<p><strong>Диверсифікація постачання</strong>: <strong>IOC</strong> також <strong>планує</strong> закупити <strong>24 млн барелів</strong> сирої нафти з <strong>Америк</strong> у <em>першому кварталі наступного року</em> для заміщення очікуваного випадіння російських обсягів. Загалом індійські НПЗ <strong>переналаштовують корзину</strong> імпорту, збільшуючи закупівлі з <strong>Близького Сходу</strong> та <strong>Америк</strong>, що має компенсувати <strong>ймовірне різке скорочення</strong> грудневих і січневих відвантажень з росії.</p>
<h2>Наслідки для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроково (грудень–січень)</strong>
<ul>
<li><strong>Провал російських відвантажень</strong> у напрямку Індії</li>
<li><strong>Підвищення</strong> ролі котирувань Dubai як <em>орієнтиру ціни</em> для ESPO</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково (I кв. наступного року)</strong>
<ul>
<li><strong>24 млн барелів</strong> із Америк як <strong>компенсатор</strong> з боку IOC</li>
<li><strong>Перерозподіл потоків</strong> на користь Близького Сходу та Америк</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Комплаєнс та контрактування</strong>
<ul>
<li><strong>Повна відповідність санкціям</strong> у закупівельних практиках IOC</li>
<li>Фокус на <em>несанкційних продавцях</em> і <strong>переукладання</strong> ланцюгів постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Тільки факти</h2>
<ul>
<li><strong>5</strong> великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) <strong>не запитували</strong> грудневі обсяги російської нафти</li>
<li>Ці п’ять компаній забезпечили <strong>≈2/3</strong> імпорту російської нафти до Індії <em>з початку року</em></li>
<li><strong>2</strong> компанії — <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> — <strong>купили</strong> грудневі обсяги</li>
<li><strong>5</strong> грудневих партій придбано <strong>IOC</strong> наприкінці жовтня у <em>несанкційних продавців</em></li>
<li><strong>~3,5 млн барелів ESPO</strong> від <strong>IOC</strong> <em>близько до котирувань Dubai</em> із поставкою у грудні на східне узбережжя Індії</li>
<li><strong>24 млн барелів</strong> з <strong>Америк</strong> у <em>I кварталі наступного року</em> — ціль закупівель <strong>IOC</strong></li>
<li>Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається <strong>10 листопада</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/US-Sanctions-Push-Indian-Refiners-Away-From-Russian-Crude.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/11/sankci%d1%97-ssha-vidshtovxuyut-indijskix-naftopererobnikiv-vid-rosijsko%d1%97-nafti-grudnevi-postachannya-pid-zagrozoyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 06:54:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[ESPO]]></category>
		<category><![CDATA[EU oil price cap]]></category>
		<category><![CDATA[EU-UK coordination]]></category>
		<category><![CDATA[price ceiling]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Urals]]></category>
		<category><![CDATA[динамічний механізм]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[єс стеля цін на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[цінова межа]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153200</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br />ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — $47,6/бар. замість $60/бар. Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати постачання нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br /><p>ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — <strong>$47,6/бар.</strong> замість <strong>$60/бар.</strong> Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати <em>постачання</em> нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до 18 жовтня для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року. Нафтопродукти лишаються на рівнях <strong>$100</strong> (легкі фракції) і <strong>$45</strong> (важкі). Запроваджено динамічний перегляд стелі: кожні 22 тижні — на 15% нижче середньої ціни на російську нафту; наступний перегляд — 15 січня 2026 року, повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026-го. У росії дотримання обмежень заборонено; орієнтовні ринкові ціни: Urals — близько <strong>$57/бар.</strong>, ESPO — близько <strong>$63/бар.</strong></p>
<h2>Знижений price cap ЄС на нафту з рф — структура рішення, часові рамки та вплив на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Суть рішення та параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Новий ліміт:</strong> $47,6/бар. (було $60/бар.) — скорочення на <strong>$12,4</strong> або приблизно <strong>–20,7%</strong>.</li>
<li><strong>Юрисдикції застосування:</strong> ЄС і Велика Британія; приєднання Швейцарії та Канади <em>розширює коло постачальників послуг, на яких поширюється заборона</em>.</li>
<li><strong>Заборона на послуги:</strong> перевезення, страхування та інше обслуговування постачання нафти з рф <em>понад поріг</em>.</li>
<li><strong>Нафтопродукти:</strong> без змін — <strong>$100</strong> (легкі), <strong>$45</strong> (важкі).</li>
<li><strong>Позиція США:</strong> відмова підтримати зниження порога <em>створює асиметрію у санкційній архітектурі</em>.</li>
</ul>
<h3>Часові рамки та перехідні положення</h3>
<ul>
<li><strong>Старт дії:</strong> 3 вересня 2025 року.</li>
<li><strong>Перехідний період:</strong> до <strong>18 жовтня 2025</strong> для контрактів, укладених до <strong>20 липня 2025</strong>, що відповідали ліміту $60.</li>
<li><strong>Перегляд стелі:</strong> від <strong>15 липня</strong> — кожні <strong>22 тижні (~154 дні)</strong>; стеля = середня ціна на російську нафту мінус <strong>15%</strong>.</li>
<li><strong>Ключові дати майбутнього:</strong> <em>наступний перегляд</em> — <strong>15 січня 2026</strong>; <em>повна оцінка механізму</em> — до <strong>15 квітня 2026</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ринковий контекст</h3>
<ul>
<li><strong>Ринкові індикатори (орієнтовно):</strong> Urals ≈ <strong>$57/бар.</strong>; ESPO ≈ <strong>$63/бар.</strong></li>
<li><strong>Необхідний дисконт до стелі:</strong>
<ul>
<li>Urals: <strong>$57 − $47,6 = $9,4</strong> (≈ <strong>–16,5%</strong> від $57).</li>
<li>ESPO: <strong>$63 − $47,6 = $15,4</strong> (≈ <strong>–24,4%</strong> від $63).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеження в рф:</strong> заборона дотримуватися стелі <em>підвищує ризики для компаній-посередників</em>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий нафтовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення доступу до сервісів ЄС/Британії:</strong> при ціні вище $47,6/бар. <em>транспорт, страхування та інші послуги з цих юрисдикцій недоступні</em>, що <strong>підвищує транзакційні витрати</strong> для потоків нафти з рф.</li>
<li><strong>Ринковий дисконт:</strong> різниця <em>($9,4 для Urals; $15,4 для ESPO)</em> до стелі стимулює <strong>поглиблення дисконту</strong> для легального обслуговування постачань, що <strong>теоретично знижує граничний дохід експортерів з рф</strong>.</li>
<li><strong>Асиметрія політик:</strong> <em>відмова США</em> підтримати пониження <strong>послаблює глобальну синхронізацію</strong> санкцій і може <em>перерозподіляти потоки</em> через канали поза юрисдикціями ЄС/Британії.</li>
<li><strong>Прогнозованість для ринку:</strong> динамічний механізм (<strong>–15% до середньої</strong> кожні <strong>22 тижні</strong>) робить <em>майбутні ліміти передбачуванішими</em>, що дозволяє <strong>перераховувати ціни контрактів та фрахту</strong> під очікувану стелю.</li>
<li><strong>Терміни адаптації:</strong> перехідний період до <strong>18 жовтня</strong> створює <em>часове вікно</em> для коригування логістики і умов контрактів без різких шоків.</li>
</ul>
<h3>Географія приєднання</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Канада</strong> — ширше охоплення ключових центрів страхування і судноплавства посилює <em>регуляторний вплив на глобальні постачання</em>.</li>
<li><strong>росія</strong> забороняє своїм учасникам ринку дотримуватися стелі, що <em>підвищує регуляторні конфлікти юрисдикцій</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2025/07/18/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-eu-adopts-18th-package-of-economic-and-individual-measures/">Council of the EU</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br /><p>ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — <strong>$47,6/бар.</strong> замість <strong>$60/бар.</strong> Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати <em>постачання</em> нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до 18 жовтня для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року. Нафтопродукти лишаються на рівнях <strong>$100</strong> (легкі фракції) і <strong>$45</strong> (важкі). Запроваджено динамічний перегляд стелі: кожні 22 тижні — на 15% нижче середньої ціни на російську нафту; наступний перегляд — 15 січня 2026 року, повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026-го. У росії дотримання обмежень заборонено; орієнтовні ринкові ціни: Urals — близько <strong>$57/бар.</strong>, ESPO — близько <strong>$63/бар.</strong></p>
<h2>Знижений price cap ЄС на нафту з рф — структура рішення, часові рамки та вплив на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Суть рішення та параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Новий ліміт:</strong> $47,6/бар. (було $60/бар.) — скорочення на <strong>$12,4</strong> або приблизно <strong>–20,7%</strong>.</li>
<li><strong>Юрисдикції застосування:</strong> ЄС і Велика Британія; приєднання Швейцарії та Канади <em>розширює коло постачальників послуг, на яких поширюється заборона</em>.</li>
<li><strong>Заборона на послуги:</strong> перевезення, страхування та інше обслуговування постачання нафти з рф <em>понад поріг</em>.</li>
<li><strong>Нафтопродукти:</strong> без змін — <strong>$100</strong> (легкі), <strong>$45</strong> (важкі).</li>
<li><strong>Позиція США:</strong> відмова підтримати зниження порога <em>створює асиметрію у санкційній архітектурі</em>.</li>
</ul>
<h3>Часові рамки та перехідні положення</h3>
<ul>
<li><strong>Старт дії:</strong> 3 вересня 2025 року.</li>
<li><strong>Перехідний період:</strong> до <strong>18 жовтня 2025</strong> для контрактів, укладених до <strong>20 липня 2025</strong>, що відповідали ліміту $60.</li>
<li><strong>Перегляд стелі:</strong> від <strong>15 липня</strong> — кожні <strong>22 тижні (~154 дні)</strong>; стеля = середня ціна на російську нафту мінус <strong>15%</strong>.</li>
<li><strong>Ключові дати майбутнього:</strong> <em>наступний перегляд</em> — <strong>15 січня 2026</strong>; <em>повна оцінка механізму</em> — до <strong>15 квітня 2026</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ринковий контекст</h3>
<ul>
<li><strong>Ринкові індикатори (орієнтовно):</strong> Urals ≈ <strong>$57/бар.</strong>; ESPO ≈ <strong>$63/бар.</strong></li>
<li><strong>Необхідний дисконт до стелі:</strong>
<ul>
<li>Urals: <strong>$57 − $47,6 = $9,4</strong> (≈ <strong>–16,5%</strong> від $57).</li>
<li>ESPO: <strong>$63 − $47,6 = $15,4</strong> (≈ <strong>–24,4%</strong> від $63).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеження в рф:</strong> заборона дотримуватися стелі <em>підвищує ризики для компаній-посередників</em>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий нафтовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення доступу до сервісів ЄС/Британії:</strong> при ціні вище $47,6/бар. <em>транспорт, страхування та інші послуги з цих юрисдикцій недоступні</em>, що <strong>підвищує транзакційні витрати</strong> для потоків нафти з рф.</li>
<li><strong>Ринковий дисконт:</strong> різниця <em>($9,4 для Urals; $15,4 для ESPO)</em> до стелі стимулює <strong>поглиблення дисконту</strong> для легального обслуговування постачань, що <strong>теоретично знижує граничний дохід експортерів з рф</strong>.</li>
<li><strong>Асиметрія політик:</strong> <em>відмова США</em> підтримати пониження <strong>послаблює глобальну синхронізацію</strong> санкцій і може <em>перерозподіляти потоки</em> через канали поза юрисдикціями ЄС/Британії.</li>
<li><strong>Прогнозованість для ринку:</strong> динамічний механізм (<strong>–15% до середньої</strong> кожні <strong>22 тижні</strong>) робить <em>майбутні ліміти передбачуванішими</em>, що дозволяє <strong>перераховувати ціни контрактів та фрахту</strong> під очікувану стелю.</li>
<li><strong>Терміни адаптації:</strong> перехідний період до <strong>18 жовтня</strong> створює <em>часове вікно</em> для коригування логістики і умов контрактів без різких шоків.</li>
</ul>
<h3>Географія приєднання</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Канада</strong> — ширше охоплення ключових центрів страхування і судноплавства посилює <em>регуляторний вплив на глобальні постачання</em>.</li>
<li><strong>росія</strong> забороняє своїм учасникам ринку дотримуватися стелі, що <em>підвищує регуляторні конфлікти юрисдикцій</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2025/07/18/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-eu-adopts-18th-package-of-economic-and-individual-measures/">Council of the EU</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/11/sankcijnij-niderlandskij-naftovij-trejder-suditsya-z-amerikanskoyu-rozviduvalnoyu-kompaniyeyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/11/sankcijnij-niderlandskij-naftovij-trejder-suditsya-z-amerikanskoyu-rozviduvalnoyu-kompaniyeyu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 Aug 2025 09:16:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[corporate intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[court case]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[oil trader]]></category>
		<category><![CDATA[oil trading]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions policy]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[корпоративна розвідка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий трейдер]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[санкційна політика]]></category>
		<category><![CDATA[судовий процес]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153063</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29804-Санкции.jpg" alt="Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією"/><br />Нілс Трост, єдиний у Європі нафтовий трейдер під санкціями за торгівлю російською нафтою, подав позов у Південному окрузі Нью-Йорка проти Arkin Group — американської корпоративної розвідувальної фірми, заснованої колишнім співробітником ЦРУ Джеком Девіном. Він звинувачує компанію у наклепі та цілеспрямованій дискредитації. Передумови конфлікту За даними Financial Times, Трост вважає, що Arkin Group діяла «з явною [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29804-Санкции.jpg" alt="Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією"/><br /><p>Нілс Трост, <strong>єдиний у Європі нафтовий трейдер під санкціями</strong> за торгівлю російською нафтою, подав позов у Південному окрузі Нью-Йорка проти Arkin Group — американської корпоративної розвідувальної фірми, заснованої колишнім співробітником ЦРУ Джеком Девіном. Він звинувачує компанію у наклепі та цілеспрямованій дискредитації.</p>
<h2>Передумови конфлікту</h2>
<ul>
<li>За даними <em>Financial Times</em>, Трост вважає, що Arkin Group діяла «з явною зловмисністю» в інтересах його колишнього бізнес-партнера, інвестора у сировинні товари Гаурава Срівастави.</li>
<li>Срівастава, за словами Троста, видавав себе за таємного агента ЦРУ, здатного отримати ліцензії Мінфіну США для легальної торгівлі російською нафтою після повномасштабного вторгнення росії в Україну.</li>
<li>Ця схема, як стверджує позивач, призвела до продовження торгівлі вище цінової стелі G7 та подальшого потрапляння під санкції ЄС і Великої Британії.</li>
</ul>
<h2>Попередні позови</h2>
<ul>
<li>У ранішому процесі проти американської юридичної фірми, що представляла його компанію, Трост заявив, що був обманом змушений передати <strong>50% своєї компанії</strong> Сріваставі, вірячи у його зв’язки з ЦРУ.</li>
</ul>
<h2>Доказова база</h2>
<ul>
<li>Поточний позов містить понад <strong>500 сторінок доказів</strong>: транскрипти, автентифіковані аудіозаписи та нотаріальні свідчення.</li>
<li>На записах Срівастава обговорює роботу під «неофіційним прикриттям», згадує розмови з директором ЦРУ Біллом Бернсом та прямо говорить про торгівлю нафтою з росії, Ірану та Венесуели — за умови отримання ліцензій США.</li>
</ul>
<h2>Позиції сторін</h2>
<ul>
<li>Arkin Group та її керівницю Вікторію Катаоку звинувачено у «систематичній кампанії дискредитації» Троста, яку, за словами позивача, поширювали через <em>“pay-to-play”</em> медіа.</li>
<li>
<blockquote><p>«Я ніколи не видавав себе за агента ЦРУ чи займався незаконною торгівлею нафтою. Це вигадка», — заявив Гаурав Срівастава.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Я з нетерпінням чекаю, коли правда стане відомою у суді. Ця справа покаже масштаб зв’язків Троста з урядом росії», — сказав Джек Девін.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Це унікальний випадок, коли під санкціями ЄС і Великої Британії опинився лише один європейський трейдер за торгівлю російською нафтою.</li>
<li>Судовий процес може пролити світло на взаємодію бізнесу та розвідувальних структур у сфері енергетики.</li>
<li>Враховуючи масштаб доказової бази — понад 500 сторінок, аудіозаписи та свідчення — справа потенційно вплине на міжнародні підходи до контролю санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Sanctioned-Oil-Trader-Sues-Intelligence-Firm-as-Spy-Saga-Continues.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29804-Санкции.jpg" alt="Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією"/><br /><p>Нілс Трост, <strong>єдиний у Європі нафтовий трейдер під санкціями</strong> за торгівлю російською нафтою, подав позов у Південному окрузі Нью-Йорка проти Arkin Group — американської корпоративної розвідувальної фірми, заснованої колишнім співробітником ЦРУ Джеком Девіном. Він звинувачує компанію у наклепі та цілеспрямованій дискредитації.</p>
<h2>Передумови конфлікту</h2>
<ul>
<li>За даними <em>Financial Times</em>, Трост вважає, що Arkin Group діяла «з явною зловмисністю» в інтересах його колишнього бізнес-партнера, інвестора у сировинні товари Гаурава Срівастави.</li>
<li>Срівастава, за словами Троста, видавав себе за таємного агента ЦРУ, здатного отримати ліцензії Мінфіну США для легальної торгівлі російською нафтою після повномасштабного вторгнення росії в Україну.</li>
<li>Ця схема, як стверджує позивач, призвела до продовження торгівлі вище цінової стелі G7 та подальшого потрапляння під санкції ЄС і Великої Британії.</li>
</ul>
<h2>Попередні позови</h2>
<ul>
<li>У ранішому процесі проти американської юридичної фірми, що представляла його компанію, Трост заявив, що був обманом змушений передати <strong>50% своєї компанії</strong> Сріваставі, вірячи у його зв’язки з ЦРУ.</li>
</ul>
<h2>Доказова база</h2>
<ul>
<li>Поточний позов містить понад <strong>500 сторінок доказів</strong>: транскрипти, автентифіковані аудіозаписи та нотаріальні свідчення.</li>
<li>На записах Срівастава обговорює роботу під «неофіційним прикриттям», згадує розмови з директором ЦРУ Біллом Бернсом та прямо говорить про торгівлю нафтою з росії, Ірану та Венесуели — за умови отримання ліцензій США.</li>
</ul>
<h2>Позиції сторін</h2>
<ul>
<li>Arkin Group та її керівницю Вікторію Катаоку звинувачено у «систематичній кампанії дискредитації» Троста, яку, за словами позивача, поширювали через <em>“pay-to-play”</em> медіа.</li>
<li>
<blockquote><p>«Я ніколи не видавав себе за агента ЦРУ чи займався незаконною торгівлею нафтою. Це вигадка», — заявив Гаурав Срівастава.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Я з нетерпінням чекаю, коли правда стане відомою у суді. Ця справа покаже масштаб зв’язків Троста з урядом росії», — сказав Джек Девін.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Це унікальний випадок, коли під санкціями ЄС і Великої Британії опинився лише один європейський трейдер за торгівлю російською нафтою.</li>
<li>Судовий процес може пролити світло на взаємодію бізнесу та розвідувальних структур у сфері енергетики.</li>
<li>Враховуючи масштаб доказової бази — понад 500 сторінок, аудіозаписи та свідчення — справа потенційно вплине на міжнародні підходи до контролю санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Sanctioned-Oil-Trader-Sues-Intelligence-Firm-as-Spy-Saga-Continues.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/11/sankcijnij-niderlandskij-naftovij-trejder-suditsya-z-amerikanskoyu-rozviduvalnoyu-kompaniyeyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/russian-crude/feed/ ) in 0.36857 seconds, on Aug 14th, 2026 at 12:35 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 14th, 2026 at 1:35 pm UTC -->