<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Russian refineries</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/russian-refineries/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 20 Aug 2026 21:31:14 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Україна повідомила про удари по двох великих російських НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/ukra%d1%97na-povidomila-pro-udari-po-dvox-velikix-rosijskix-npz/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/ukra%d1%97na-povidomila-pro-udari-po-dvox-velikix-rosijskix-npz/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Jul 2026 06:54:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline supply]]></category>
		<category><![CDATA[refinery disruptions]]></category>
		<category><![CDATA[Russian refineries]]></category>
		<category><![CDATA[переробка нафти]]></category>
		<category><![CDATA[постачання бензину]]></category>
		<category><![CDATA[російські НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154662</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30827-Пожежа.jpg" alt="Україна повідомила про удари по двох великих російських НПЗ"/><br />Удари 29 липня спричинили пожежі на НПЗ у Пермському краї та Рязанській області росії. За українськими даними, сукупна річна потужність цих підприємств становить близько 220 млн барелів нафти. Associated Press наголосило, що не змогло незалежно підтвердити всі заявлені наслідки атак. Нові пошкодження збільшують ризик подальшого скорочення російської переробки та пропозиції пального Associated Press в оновленому [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30827-Пожежа.jpg" alt="Україна повідомила про удари по двох великих російських НПЗ"/><br /><p>Удари 29 липня спричинили пожежі на НПЗ у Пермському краї та Рязанській області росії. За українськими даними, сукупна річна потужність цих підприємств становить близько 220 млн барелів нафти. Associated Press наголосило, що не змогло незалежно підтвердити всі заявлені наслідки атак.</p>
<h3>Нові пошкодження збільшують ризик подальшого скорочення російської переробки та пропозиції пального</h3>
<p>Associated Press в оновленому 29 липня матеріалі повідомило про удари по нафтопереробному заводу компанії «Лукойл» у Пермському краї та НПЗ у Рязанській області. За заявами Служби безпеки України та Генерального штабу, на обох підприємствах виникли пожежі.</p>
<p>Пермський об’єкт розташований більш ніж за 1 500 км від України, а Рязанський НПЗ — приблизно за 400 км від кордону. За українськими оцінками, два заводи разом мають річну потужність переробки близько 220 млн барелів нафти.</p>
<p>AP зазначило, що незалежна перевірка заяв про масштаби пошкоджень на момент публікації була неможливою. Губернатор Рязанської області Павло Малков підтвердив займання на неназваних промислових об’єктах після падіння уламків безпілотників, але не назвав конкретних підприємств.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-oil-refinery-trump-zelenskyy-4275c2280107aedba37df8704f226ce6" target="_blank">Associated Press</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30827-Пожежа.jpg" alt="Україна повідомила про удари по двох великих російських НПЗ"/><br /><p>Удари 29 липня спричинили пожежі на НПЗ у Пермському краї та Рязанській області росії. За українськими даними, сукупна річна потужність цих підприємств становить близько 220 млн барелів нафти. Associated Press наголосило, що не змогло незалежно підтвердити всі заявлені наслідки атак.</p>
<h3>Нові пошкодження збільшують ризик подальшого скорочення російської переробки та пропозиції пального</h3>
<p>Associated Press в оновленому 29 липня матеріалі повідомило про удари по нафтопереробному заводу компанії «Лукойл» у Пермському краї та НПЗ у Рязанській області. За заявами Служби безпеки України та Генерального штабу, на обох підприємствах виникли пожежі.</p>
<p>Пермський об’єкт розташований більш ніж за 1 500 км від України, а Рязанський НПЗ — приблизно за 400 км від кордону. За українськими оцінками, два заводи разом мають річну потужність переробки близько 220 млн барелів нафти.</p>
<p>AP зазначило, що незалежна перевірка заяв про масштаби пошкоджень на момент публікації була неможливою. Губернатор Рязанської області Павло Малков підтвердив займання на неназваних промислових об’єктах після падіння уламків безпілотників, але не назвав конкретних підприємств.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-oil-refinery-trump-zelenskyy-4275c2280107aedba37df8704f226ce6" target="_blank">Associated Press</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/ukra%d1%97na-povidomila-pro-udari-po-dvox-velikix-rosijskix-npz/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий дизель дорожчає швидше за нафту: ф’ючерси додали 21% у липні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/svitovij-dizel-dorozhchaye-shvidshe-za-naftu-fyuchersi-dodali-21-u-lipni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/svitovij-dizel-dorozhchaye-shvidshe-za-naftu-fyuchersi-dodali-21-u-lipni/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 06:26:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[refining margins]]></category>
		<category><![CDATA[Russian refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[російські НПЗ | diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизель]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154397</guid>
		<description><![CDATA[Головні тези: Американські ф’ючерси на дизельне пальне з початку липня зросли приблизно на 21%, тоді як нафта у США подорожчала приблизно на 14%. Ринок реагує не лише на зростання вартості сировини, а й на скорочення російського експорту, пошкодження НПЗ та нове загострення навколо Ормузької протоки. Дизель випереджає нафту за темпами подорожчання Станом на 14 липня [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Головні тези:</strong> Американські ф’ючерси на дизельне пальне з початку липня зросли приблизно на 21%, тоді як нафта у США подорожчала приблизно на 14%. Ринок реагує не лише на зростання вартості сировини, а й на скорочення російського експорту, пошкодження НПЗ та нове загострення навколо Ормузької протоки.</p>
<h3>Дизель випереджає нафту за темпами подорожчання</h3>
<p>Станом на 14 липня американські ф’ючерси на дизельне пальне зросли приблизно на 21% від початку місяця. За цей самий період американська нафта подорожчала приблизно на 14%. Різниця спричинила збільшення дизельного крек-спреду — показника, що відображає різницю між ціною готового пального та вартістю нафти, — до рекордних рівнів. :contentReference[oaicite:6]{index=6}</p>
<p>Така динаміка означає, що основним обмеженням ринку стає не лише доступність сирої нафти, а спроможність НПЗ виробити достатньо середніх дистилятів. Українські удари по підприємствах у Башкортостані та Краснодарському краї додатково скоротили можливості росії експортувати дизпальне, посиливши конкуренцію за альтернативні вантажі.</p>
<h3>Загострення навколо Ормузької протоки повернуло премію за ризик</h3>
<p>14 липня Brent подорожчала на $1,43, або 1,7%, до $84,73 за барель. Американська WTI зросла на $1,20, або 1,5%, до $79,34 за барель. Обидва контракти завершили торги на найвищих рівнях приблизно за місяць після відновлення атак між США та Іраном і повторного запровадження блокади іранського судноплавства. :contentReference[oaicite:7]{index=7}</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового постачання нафти та нафтопродуктів. Навіть часткове обмеження маршруту впливає не лише на сиру нафту, а й на експорт дизельного пального та інших продуктів із НПЗ Перської затоки.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/154128/">обмежене відновлення руху танкерів через Ормузьку протоку</a> та про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/icis-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-zrostannya-dostupnogo-postachannya-tisnut-na-naftovi-cini/">вплив збільшення доступного постачання на нафтові ціни</a>. Нове загострення змінило попередню тенденцію та повернуло до котирувань геополітичну премію.</p>
<h3>Європейський ринок залишається вразливим</h3>
<p>Скорочення російських відвантажень впливає на європейський ринок опосередковано: традиційні покупці російського дизпального шукають заміну у США, Індії та на Близькому Сході й конкурують за ті самі вантажі, на які розраховують європейські імпортери. Високі крек-спреди показують, що подорожчання готового пального може тривати навіть за відносно стриманої динаміки Brent.</p>
<p>Для ціноутворення на дизельне пальне ключовим стає співвідношення між випуском НПЗ, запасами та доступністю морської логістики. Тому зниження нафтових котирувань саме по собі не гарантує пропорційного здешевлення дизпального.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-climbs-one-month-high-us-iran-step-up-attacks-strait-hormuz-2026-07-14/">Reuters: Oil prices rise 2% to one-month high as US-Iran attacks deepen supply disruption</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Головні тези:</strong> Американські ф’ючерси на дизельне пальне з початку липня зросли приблизно на 21%, тоді як нафта у США подорожчала приблизно на 14%. Ринок реагує не лише на зростання вартості сировини, а й на скорочення російського експорту, пошкодження НПЗ та нове загострення навколо Ормузької протоки.</p>
<h3>Дизель випереджає нафту за темпами подорожчання</h3>
<p>Станом на 14 липня американські ф’ючерси на дизельне пальне зросли приблизно на 21% від початку місяця. За цей самий період американська нафта подорожчала приблизно на 14%. Різниця спричинила збільшення дизельного крек-спреду — показника, що відображає різницю між ціною готового пального та вартістю нафти, — до рекордних рівнів. :contentReference[oaicite:6]{index=6}</p>
<p>Така динаміка означає, що основним обмеженням ринку стає не лише доступність сирої нафти, а спроможність НПЗ виробити достатньо середніх дистилятів. Українські удари по підприємствах у Башкортостані та Краснодарському краї додатково скоротили можливості росії експортувати дизпальне, посиливши конкуренцію за альтернативні вантажі.</p>
<h3>Загострення навколо Ормузької протоки повернуло премію за ризик</h3>
<p>14 липня Brent подорожчала на $1,43, або 1,7%, до $84,73 за барель. Американська WTI зросла на $1,20, або 1,5%, до $79,34 за барель. Обидва контракти завершили торги на найвищих рівнях приблизно за місяць після відновлення атак між США та Іраном і повторного запровадження блокади іранського судноплавства. :contentReference[oaicite:7]{index=7}</p>
<p>До початку війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового постачання нафти та нафтопродуктів. Навіть часткове обмеження маршруту впливає не лише на сиру нафту, а й на експорт дизельного пального та інших продуктів із НПЗ Перської затоки.</p>
<p>Раніше «Термінал» повідомляв про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/154128/">обмежене відновлення руху танкерів через Ормузьку протоку</a> та про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/icis-vidnovlennya-potokiv-cherez-ormuzku-protoku-ta-zrostannya-dostupnogo-postachannya-tisnut-na-naftovi-cini/">вплив збільшення доступного постачання на нафтові ціни</a>. Нове загострення змінило попередню тенденцію та повернуло до котирувань геополітичну премію.</p>
<h3>Європейський ринок залишається вразливим</h3>
<p>Скорочення російських відвантажень впливає на європейський ринок опосередковано: традиційні покупці російського дизпального шукають заміну у США, Індії та на Близькому Сході й конкурують за ті самі вантажі, на які розраховують європейські імпортери. Високі крек-спреди показують, що подорожчання готового пального може тривати навіть за відносно стриманої динаміки Brent.</p>
<p>Для ціноутворення на дизельне пальне ключовим стає співвідношення між випуском НПЗ, запасами та доступністю морської логістики. Тому зниження нафтових котирувань саме по собі не гарантує пропорційного здешевлення дизпального.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-climbs-one-month-high-us-iran-step-up-attacks-strait-hormuz-2026-07-14/">Reuters: Oil prices rise 2% to one-month high as US-Iran attacks deepen supply disruption</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/svitovij-dizel-dorozhchaye-shvidshe-za-naftu-fyuchersi-dodali-21-u-lipni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удар по комплексу «Салават» зачепив об’єкт, який у 2024 році виробив 2,5 млн тонн дизельного пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154384/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154384/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 05:13:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel supply]]></category>
		<category><![CDATA[refinery disruption]]></category>
		<category><![CDATA[Russian refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Salavat]]></category>
		<category><![CDATA[постачання дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[ризики переробки]]></category>
		<category><![CDATA[російські НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154384</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30648-НПЗ_без_света.jpg" alt="Удар по комплексу «Салават» зачепив об’єкт, який у 2024 році виробив 2,5 млн тонн дизельного пального"/><br />Reuters 14 липня повідомило про атаку українських безпілотників на великий нафтохімічний комплекс «Салават» на Уралі. За словами місцевого губернатора, ключові виробничі установки не були пошкоджені, а підприємство має повернутися до нормального режиму протягом кількох днів. Пошкодження не зупинило ключові установки, але атака знову підсвітила вразливість російської переробки та дизельного балансу Reuters зазначає, що українські військові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30648-НПЗ_без_света.jpg" alt="Удар по комплексу «Салават» зачепив об’єкт, який у 2024 році виробив 2,5 млн тонн дизельного пального"/><br /><p>Reuters 14 липня повідомило про атаку українських безпілотників на великий нафтохімічний комплекс «Салават» на Уралі. За словами місцевого губернатора, ключові виробничі установки не були пошкоджені, а підприємство має повернутися до нормального режиму протягом кількох днів.</p>
<h3>Пошкодження не зупинило ключові установки, але атака знову підсвітила вразливість російської переробки та дизельного балансу</h3>
<p>Reuters зазначає, що українські військові повідомили про нічні атаки на «Салават» і Афіпський НПЗ на півдні росії. Це частина інтенсивніших ударів по російській енергетичній інфраструктурі.</p>
<p>Комплекс «Салават», який належить «Газпрому», виробляє бензин, дизельне пальне, гас та інші нафтопродукти, а також скраплені гази, бутилові спирти, поліетилен, полістирол і аміак. За даними галузевих джерел Reuters, у 2024 році підприємство переробило 7,2 млн тонн нафти, або близько 2,7% загальної російської нафтопереробки.</p>
<p>У 2024 році «Салават» виробив 2,5 млн тонн дизельного пального, 1,5 млн тонн бензину та 700 тис. тонн мазуту. Саме тому навіть обмежені пошкодження такого об’єкта мають значення для ринку середніх дистилятів, оскільки росія вже скоротила експорт дизельного пального після ударів по енергетичній інфраструктурі.</p>
<blockquote><p>«Ключові об’єкти залишилися неушкодженими. Є певні пошкодження естакад, якими проходять лінії постачання та електричні кабелі», — написав губернатор Радій Хабіров.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Відновлювальні роботи триватимуть цілодобово. Я очікую, що підприємство повернеться до нормальної операційної потужності протягом кількох днів. Це надзвичайно важливо», — заявив Хабіров.</p></blockquote>
<p>Для глобального дизельного ринку цей епізод важливий не як самостійна зупинка великого обсягу, а як частина серії ризиків для російської переробки, які вже вплинули на експортну політику москви та ціни на дизельне пальне у світі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/ukrainian-drones-attack-big-russian-petrochemical-plant-urals-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30648-НПЗ_без_света.jpg" alt="Удар по комплексу «Салават» зачепив об’єкт, який у 2024 році виробив 2,5 млн тонн дизельного пального"/><br /><p>Reuters 14 липня повідомило про атаку українських безпілотників на великий нафтохімічний комплекс «Салават» на Уралі. За словами місцевого губернатора, ключові виробничі установки не були пошкоджені, а підприємство має повернутися до нормального режиму протягом кількох днів.</p>
<h3>Пошкодження не зупинило ключові установки, але атака знову підсвітила вразливість російської переробки та дизельного балансу</h3>
<p>Reuters зазначає, що українські військові повідомили про нічні атаки на «Салават» і Афіпський НПЗ на півдні росії. Це частина інтенсивніших ударів по російській енергетичній інфраструктурі.</p>
<p>Комплекс «Салават», який належить «Газпрому», виробляє бензин, дизельне пальне, гас та інші нафтопродукти, а також скраплені гази, бутилові спирти, поліетилен, полістирол і аміак. За даними галузевих джерел Reuters, у 2024 році підприємство переробило 7,2 млн тонн нафти, або близько 2,7% загальної російської нафтопереробки.</p>
<p>У 2024 році «Салават» виробив 2,5 млн тонн дизельного пального, 1,5 млн тонн бензину та 700 тис. тонн мазуту. Саме тому навіть обмежені пошкодження такого об’єкта мають значення для ринку середніх дистилятів, оскільки росія вже скоротила експорт дизельного пального після ударів по енергетичній інфраструктурі.</p>
<blockquote><p>«Ключові об’єкти залишилися неушкодженими. Є певні пошкодження естакад, якими проходять лінії постачання та електричні кабелі», — написав губернатор Радій Хабіров.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Відновлювальні роботи триватимуть цілодобово. Я очікую, що підприємство повернеться до нормальної операційної потужності протягом кількох днів. Це надзвичайно важливо», — заявив Хабіров.</p></blockquote>
<p>Для глобального дизельного ринку цей епізод важливий не як самостійна зупинка великого обсягу, а як частина серії ризиків для російської переробки, які вже вплинули на експортну політику москви та ціни на дизельне пальне у світі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/ukrainian-drones-attack-big-russian-petrochemical-plant-urals-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/154384/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>AP повідомило про нові удари по російській нафтовій інфраструктурі та танкерах у Азовському морі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/ap-povidomilo-pro-novi-udari-po-rosijskij-naftovij-infrastrukturi-ta-tankerax-u-azovskomu-mori/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/ap-povidomilo-pro-novi-udari-po-rosijskij-naftovij-infrastrukturi-ta-tankerax-u-azovskomu-mori/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Jul 2026 06:55:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel supply]]></category>
		<category><![CDATA[fuel crisis]]></category>
		<category><![CDATA[oil depots]]></category>
		<category><![CDATA[Russian refineries]]></category>
		<category><![CDATA[tanker logistics]]></category>
		<category><![CDATA[нафтобази]]></category>
		<category><![CDATA[паливна криза]]></category>
		<category><![CDATA[постачання дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[російські НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[танкерна логістика]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154351</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30627-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="AP повідомило про нові удари по російській нафтовій інфраструктурі та танкерах у Азовському морі"/><br />Associated Press повідомило 12 липня, що українські дрони вразили нові російські нафтові об’єкти та спричинили пожежі на двох нафтових танкерах у Азовському морі. У матеріалі зазначено, що удари по російських НПЗ та іншій інфраструктурі вже спричинили широку паливну кризу в росії. Пошкодження інфраструктури в росії залишаються фактором світового балансу дизельного пального Associated Press повідомило, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30627-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="AP повідомило про нові удари по російській нафтовій інфраструктурі та танкерах у Азовському морі"/><br /><p>Associated Press повідомило 12 липня, що українські дрони вразили нові російські нафтові об’єкти та спричинили пожежі на двох нафтових танкерах у Азовському морі. У матеріалі зазначено, що удари по російських НПЗ та іншій інфраструктурі вже спричинили широку паливну кризу в росії.</p>
<h3>Пошкодження інфраструктури в росії залишаються фактором світового балансу дизельного пального</h3>
<p>Associated Press повідомило, що українські дрони вразили нафтові об’єкти в росії та два танкери в Азовському морі. За словами губернатора Ростовської області Yuri Slusar, на які посилається AP, один із танкерів продовжував горіти, а екіпаж був евакуйований.</p>
<p>У матеріалі також зазначено, що удар по нафтобазі в Твері спричинив пожежу, про що заявив виконувач обов’язків губернатора Vitaly Korolyov. Окремо повідомлено про загоряння нафтових резервуарів у Vyazniki в Ставропольському краї, про що заявив губернатор Vladimir Vladimirov.</p>
<p>AP прямо пов’язує удари по російських НПЗ та іншій інфраструктурі з широкою паливною кризою в росії: дефіцитом бензину, раціонуванням у кількох регіонах і багатогодинними чергами автомобілістів на заправках. Для зовнішнього ринку це важливо тому, що обмеження російської переробки й логістики впливають на доступність експортних обсягів нафтопродуктів.</p>
<p>У матеріалі також наведено заяву президента України Volodymyr Zelenskyy, який назвав удари по інфраструктурі росії частиною кампанії «довгострокових санкцій» у відповідь на відмову москви припинити війну.</p>
<blockquote><p>«Ми давно пропонували росії завершити цю війну, і кожен день зволікання має приносити відчуття війни туди, звідки все почалося, — до росії», — заявив президент України Volodymyr Zelenskyy.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-oil-trump-zelenskyy-putin-6cb5602f1cf309533ed0cf5c734e19d8">Associated Press</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30627-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="AP повідомило про нові удари по російській нафтовій інфраструктурі та танкерах у Азовському морі"/><br /><p>Associated Press повідомило 12 липня, що українські дрони вразили нові російські нафтові об’єкти та спричинили пожежі на двох нафтових танкерах у Азовському морі. У матеріалі зазначено, що удари по російських НПЗ та іншій інфраструктурі вже спричинили широку паливну кризу в росії.</p>
<h3>Пошкодження інфраструктури в росії залишаються фактором світового балансу дизельного пального</h3>
<p>Associated Press повідомило, що українські дрони вразили нафтові об’єкти в росії та два танкери в Азовському морі. За словами губернатора Ростовської області Yuri Slusar, на які посилається AP, один із танкерів продовжував горіти, а екіпаж був евакуйований.</p>
<p>У матеріалі також зазначено, що удар по нафтобазі в Твері спричинив пожежу, про що заявив виконувач обов’язків губернатора Vitaly Korolyov. Окремо повідомлено про загоряння нафтових резервуарів у Vyazniki в Ставропольському краї, про що заявив губернатор Vladimir Vladimirov.</p>
<p>AP прямо пов’язує удари по російських НПЗ та іншій інфраструктурі з широкою паливною кризою в росії: дефіцитом бензину, раціонуванням у кількох регіонах і багатогодинними чергами автомобілістів на заправках. Для зовнішнього ринку це важливо тому, що обмеження російської переробки й логістики впливають на доступність експортних обсягів нафтопродуктів.</p>
<p>У матеріалі також наведено заяву президента України Volodymyr Zelenskyy, який назвав удари по інфраструктурі росії частиною кампанії «довгострокових санкцій» у відповідь на відмову москви припинити війну.</p>
<blockquote><p>«Ми давно пропонували росії завершити цю війну, і кожен день зволікання має приносити відчуття війни туди, звідки все почалося, — до росії», — заявив президент України Volodymyr Zelenskyy.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-oil-trump-zelenskyy-putin-6cb5602f1cf309533ed0cf5c734e19d8">Associated Press</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/ap-povidomilo-pro-novi-udari-po-rosijskij-naftovij-infrastrukturi-ta-tankerax-u-azovskomu-mori/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Дефіцит бензину на Далекому Сході рф: як «глибокі удари» України та системні чинники розірвали ланцюги постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/deficit-benzinu-na-dalekomu-sxodi-rf-yak-gliboki-udari-ukra%d1%97ni-ta-sistemni-chinniki-rozirvali-lancyugi-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/deficit-benzinu-na-dalekomu-sxodi-rf-yak-gliboki-udari-ukra%d1%97ni-ta-sistemni-chinniki-rozirvali-lancyugi-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 Nov 2025 08:25:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[DeepStrike]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Drones]]></category>
		<category><![CDATA[export ban]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortage]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[monomethylaniline]]></category>
		<category><![CDATA[Omsk refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Russian refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine strikes]]></category>
		<category><![CDATA[Далекий Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[дисбаланс ринку]]></category>
		<category><![CDATA[дрони]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[монометиланілін]]></category>
		<category><![CDATA[Омський НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153350</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29967-НПЗ_без_света.jpg" alt="Дефіцит бензину на Далекому Сході рф: як «глибокі удари» України та системні чинники розірвали ланцюги постачання"/><br />Регіони далекосхідного макрорегіону рф фіксують нестачу бензину через перерозподіл ресурсів після серії ударів по НПЗ у європейській частині країни та через давні інфраструктурні дисбаланси. Місцеве виробництво покриває лише 55–60% попиту на бензин і 60–65% на дизель, тоді як логістика з інших регіонів подовжує відновлення ринку попри стабілізацію загальнонаціональних показників. Паливна напруга на Далекому Сході рф [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29967-НПЗ_без_света.jpg" alt="Дефіцит бензину на Далекому Сході рф: як «глибокі удари» України та системні чинники розірвали ланцюги постачання"/><br /><p>Регіони далекосхідного макрорегіону рф фіксують нестачу бензину через перерозподіл ресурсів після серії ударів по НПЗ у європейській частині країни та через давні інфраструктурні дисбаланси. Місцеве виробництво покриває лише <strong>55–60% попиту на бензин</strong> і <strong>60–65% на дизель</strong>, тоді як логістика з інших регіонів подовжує відновлення ринку попри стабілізацію загальнонаціональних показників.</p>
<h2>Паливна напруга на Далекому Сході рф</h2>
<ul>
<li><strong>Звернення влади Забайкальського краю</strong> до прем’єра михаїла мішустіна та Міненерго щодо дефіциту бензину.</li>
<li>Регіон отримує пальне переважно з <strong>Ачинського</strong> та <strong>Ангарського</strong> НПЗ (Красноярський край та Іркутська область), які <em>не були</em> цілями ударів, але <strong>перерозподіл потоків</strong> зменшив доступні обсяги.</li>
<li><strong>Інтегрованість ринку пального</strong> призводить до переорієнтації ресурсів із НПЗ (зокрема Омського), що зазвичай підживлюють Далекий Схід, у бік регіонів із більшим дефіцитом.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ринки пального інтегровані. Якщо НПЗ у європейській частині рф уражають дрони, ресурси перерозподіляються… У підсумку для східних регіонів залишається менше пального», — індустріальний експерт для The Insider.</p></blockquote>
<h2>Ключові числові індикатори</h2>
<ul>
<li><strong>55–60%</strong> — частка покриття місцевого попиту на бензин у далекосхідному макроринку.</li>
<li><strong>60–65%</strong> — частка покриття попиту на дизель у цьому ж регіоні.</li>
<li><strong>~10%</strong> — орієнтовний загальнонаціональний «запас» бензину, названий слабким і недостатнім для шоків.</li>
<li><strong>20 л/особу</strong> — ліміт у Криму під час пікової напруги, що спричинив черги й панічні закупівлі.</li>
<li><strong>0,3–0,4%/тиждень</strong> — темпи зростання роздрібних цін на бензин від червня, швидші за інфляцію.</li>
<li><strong>38%</strong> (оцінка Siala) — верхня межа простою первинних потужностей переробки станом на кінець вересня; експерти вважають цю величину завищеною як синхронну.</li>
<li><strong>500 тис. барелів/день (~10%)</strong> — оцінене падіння випуску НПЗ за JPMorgan; <strong>1,1 млн барелів/день (17%)</strong> — оцінка Reuters щодо зниження потужностей.</li>
<li><strong>24</strong> атаки по <strong>15</strong> об’єктах у 2024 році; <strong>18</strong> успішних атак (січень–березень 2025) по <strong>11</strong> підприємствах; <strong>27</strong> уражених об’єктів у липні–жовтні 2025.</li>
<li><strong>8</strong> підприємств піддавалися повторним ударам із інтервалами, що скоротилися «з місяців до тижнів».</li>
<li><strong>120 кг</strong> — вага бойової частини FP-1; <strong>1 500 км</strong> — дальність; <strong>$55 000</strong> — приблизна ціна одиниці, що масштабно виробляється.</li>
<li><strong>3%</strong> — падіння випуску нафтопродуктів у 2024 році до <strong>267 млн т</strong>; <strong>10</strong> великих НПЗ зупинялися повністю або частково (серпень–вересень 2025).</li>
</ul>
<h2>Що каже ринок</h2>
<blockquote><p>«Скорочення потужностей в одному регіоні запускає ручний перерозподіл потоків. Дефіцити — постійна риса далекосхідної інфраструктури… Незалежні мережі під час кризи забезпечувалися за залишковим принципом», — індустріальне джерело для The Insider.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Структурна вразливість</strong>: домінують <em>незалежні АЗС</em>, яким важче утримувати ціни й забезпечувати постачання під час збоїв.</li>
<li><strong>Нерівномірне забезпечення</strong>: паливо наявне у великих компаній насамперед для власних мереж; незалежні гравці іноді <em>не можуть</em> купити бензин за прийнятною ціною або чекають на вже оплачені партії.</li>
<li><strong>Логістичний «хвіст»</strong>: навіть при загальній стабілізації країни Далекий Схід відновлюється повільніше через довгі та дорогі плечі постачання.</li>
</ul>
<h2>Ланцюги постачання та «вузькі місця»</h2>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл із Омського НПЗ</strong>, який традиційно живить Схід, зменшує пропозицію в регіоні.</li>
<li><strong>Експорт нафтової сировини (нафти нафтенової — нафти нізької щільності) / нафти-сировини (нафти-напівпродукту: нафти (naphtha))</strong> із Хабаровського та Комсомольського НПЗ триває; її можна було б спрямувати на бензин після <em>доукомплектації</em> обладнання, чого досі не зроблено.</li>
<li><strong>Сезонне навантаження + ремонти</strong> підсилили дефіцит; Міненерго просило відтермінувати ремонти, <em>Газпром нафта</em> перенесла ремонти на Омському НПЗ.</li>
</ul>
<h2>Державні заходи</h2>
<ul>
<li><strong>Заборона експорту бензину</strong> до кінця року; <em>дизель</em> частково дозволено до експорту (виробництво вдвічі перевищує внутрішній попит).</li>
<li><strong>Координація з РЗ</strong> щодо прискореної доставки цистерн у найбільш дефіцитні регіони.</li>
<li><strong>Пропозиція допустити ММА</strong> (монометиланілін) як присадку на 6 місяців для покращення октану.</li>
</ul>
<h2>«Глибокі удари» та горизонт ризиків</h2>
<ul>
<li><strong>Географія</strong>: у 2025 році більшість цілей — понад <strong>500 км</strong> від кордону України; зменшення інтервалів між атаками зриває ремонти (приклад: Сизранський НПЗ — ураження <em>18 лютого</em> та знову <em>4 березня</em>).</li>
<li><strong>Технічні обмеження</strong>: санкції ускладнюють заміни вузлів (AVT), подовжують простої, знижують якість пального через тимчасові рішення.</li>
<li><strong>Прогноз</strong>: за оцінками, упродовж <strong>6–12 місяців</strong> зупинки можуть сягнути <strong>25%</strong> інстальованої потужності; МЕА очікує часткове відновлення після <strong>червня 2026</strong> (без урахування додаткових ударів).</li>
</ul>
<h2>Наслідки для ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Внутрішній ринок рф</strong>: поширені перебої в <strong>~60 регіонах</strong>, ліміт у Криму, рекордні оптові ціни й прискорене зростання роздробу.</li>
<li><strong>Зовнішні ефекти</strong>: Монголія може перейти на імпорт бензину з Китаю; незалежні АЗС, що забезпечують <strong>~60%</strong> мережі, фіксують збитки, частина — закривається; затримки постачання сягають <strong>до 2 місяців</strong>.</li>
<li><strong>Бюджетний канал</strong>: тривалі втрати переробки здатні змусити зменшити видобуток сирої нафти, що вдарить по доходах бюджету москва.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Причина → наслідок</strong>: серія уражень НПЗ у європейській частині рф запустила <em>перерозподіл потоків</em>, який оголив хронічну недостатність місцевого виробництва на Далекому Сході (55–60%/60–65%).</li>
<li><strong>Обмежений буфер</strong>: оголошений загальнонаціональний «надлишок» бензину близько <strong>10%</strong> є замалим проти збоїв, що швидко перетворюються на дефіцит у регіонах із довгою логістикою.</li>
<li><strong>Інституційна вразливість</strong>: домінування незалежних АЗС знижує стійкість мереж до шоків, <em>особливо</em> під час ручного регулювання постачання.</li>
<li><strong>Тренд на загострення</strong>: навіть «менші» оцінки втрат (500 тис. б/д; 1,1 млн б/д) у динаміці означають <em>кумулятивний</em> дефіцит, бо швидкість уражень переважає темпи ремонту.</li>
<li><strong>Часова інерція</strong>: попри сигнал про проходження піку кризи, для Далекого Сходу відновлення затримується через довге і дороге плече постачання.</li>
</ul>
<h2>Перспективи до кінця листопада та далі</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>: гостра фаза слабшає, балансування ринку триває, але <em>регіональна</em> напруга збережеться через логістику.</li>
<li><strong>Середньостроково</strong>: ризик повторних ударів та ремонтних «петель» піднімає ймовірність системного дефіциту до <strong>2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://theins.ru/en/news/286687" target="_blank">theins.ru</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29967-НПЗ_без_света.jpg" alt="Дефіцит бензину на Далекому Сході рф: як «глибокі удари» України та системні чинники розірвали ланцюги постачання"/><br /><p>Регіони далекосхідного макрорегіону рф фіксують нестачу бензину через перерозподіл ресурсів після серії ударів по НПЗ у європейській частині країни та через давні інфраструктурні дисбаланси. Місцеве виробництво покриває лише <strong>55–60% попиту на бензин</strong> і <strong>60–65% на дизель</strong>, тоді як логістика з інших регіонів подовжує відновлення ринку попри стабілізацію загальнонаціональних показників.</p>
<h2>Паливна напруга на Далекому Сході рф</h2>
<ul>
<li><strong>Звернення влади Забайкальського краю</strong> до прем’єра михаїла мішустіна та Міненерго щодо дефіциту бензину.</li>
<li>Регіон отримує пальне переважно з <strong>Ачинського</strong> та <strong>Ангарського</strong> НПЗ (Красноярський край та Іркутська область), які <em>не були</em> цілями ударів, але <strong>перерозподіл потоків</strong> зменшив доступні обсяги.</li>
<li><strong>Інтегрованість ринку пального</strong> призводить до переорієнтації ресурсів із НПЗ (зокрема Омського), що зазвичай підживлюють Далекий Схід, у бік регіонів із більшим дефіцитом.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ринки пального інтегровані. Якщо НПЗ у європейській частині рф уражають дрони, ресурси перерозподіляються… У підсумку для східних регіонів залишається менше пального», — індустріальний експерт для The Insider.</p></blockquote>
<h2>Ключові числові індикатори</h2>
<ul>
<li><strong>55–60%</strong> — частка покриття місцевого попиту на бензин у далекосхідному макроринку.</li>
<li><strong>60–65%</strong> — частка покриття попиту на дизель у цьому ж регіоні.</li>
<li><strong>~10%</strong> — орієнтовний загальнонаціональний «запас» бензину, названий слабким і недостатнім для шоків.</li>
<li><strong>20 л/особу</strong> — ліміт у Криму під час пікової напруги, що спричинив черги й панічні закупівлі.</li>
<li><strong>0,3–0,4%/тиждень</strong> — темпи зростання роздрібних цін на бензин від червня, швидші за інфляцію.</li>
<li><strong>38%</strong> (оцінка Siala) — верхня межа простою первинних потужностей переробки станом на кінець вересня; експерти вважають цю величину завищеною як синхронну.</li>
<li><strong>500 тис. барелів/день (~10%)</strong> — оцінене падіння випуску НПЗ за JPMorgan; <strong>1,1 млн барелів/день (17%)</strong> — оцінка Reuters щодо зниження потужностей.</li>
<li><strong>24</strong> атаки по <strong>15</strong> об’єктах у 2024 році; <strong>18</strong> успішних атак (січень–березень 2025) по <strong>11</strong> підприємствах; <strong>27</strong> уражених об’єктів у липні–жовтні 2025.</li>
<li><strong>8</strong> підприємств піддавалися повторним ударам із інтервалами, що скоротилися «з місяців до тижнів».</li>
<li><strong>120 кг</strong> — вага бойової частини FP-1; <strong>1 500 км</strong> — дальність; <strong>$55 000</strong> — приблизна ціна одиниці, що масштабно виробляється.</li>
<li><strong>3%</strong> — падіння випуску нафтопродуктів у 2024 році до <strong>267 млн т</strong>; <strong>10</strong> великих НПЗ зупинялися повністю або частково (серпень–вересень 2025).</li>
</ul>
<h2>Що каже ринок</h2>
<blockquote><p>«Скорочення потужностей в одному регіоні запускає ручний перерозподіл потоків. Дефіцити — постійна риса далекосхідної інфраструктури… Незалежні мережі під час кризи забезпечувалися за залишковим принципом», — індустріальне джерело для The Insider.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Структурна вразливість</strong>: домінують <em>незалежні АЗС</em>, яким важче утримувати ціни й забезпечувати постачання під час збоїв.</li>
<li><strong>Нерівномірне забезпечення</strong>: паливо наявне у великих компаній насамперед для власних мереж; незалежні гравці іноді <em>не можуть</em> купити бензин за прийнятною ціною або чекають на вже оплачені партії.</li>
<li><strong>Логістичний «хвіст»</strong>: навіть при загальній стабілізації країни Далекий Схід відновлюється повільніше через довгі та дорогі плечі постачання.</li>
</ul>
<h2>Ланцюги постачання та «вузькі місця»</h2>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл із Омського НПЗ</strong>, який традиційно живить Схід, зменшує пропозицію в регіоні.</li>
<li><strong>Експорт нафтової сировини (нафти нафтенової — нафти нізької щільності) / нафти-сировини (нафти-напівпродукту: нафти (naphtha))</strong> із Хабаровського та Комсомольського НПЗ триває; її можна було б спрямувати на бензин після <em>доукомплектації</em> обладнання, чого досі не зроблено.</li>
<li><strong>Сезонне навантаження + ремонти</strong> підсилили дефіцит; Міненерго просило відтермінувати ремонти, <em>Газпром нафта</em> перенесла ремонти на Омському НПЗ.</li>
</ul>
<h2>Державні заходи</h2>
<ul>
<li><strong>Заборона експорту бензину</strong> до кінця року; <em>дизель</em> частково дозволено до експорту (виробництво вдвічі перевищує внутрішній попит).</li>
<li><strong>Координація з РЗ</strong> щодо прискореної доставки цистерн у найбільш дефіцитні регіони.</li>
<li><strong>Пропозиція допустити ММА</strong> (монометиланілін) як присадку на 6 місяців для покращення октану.</li>
</ul>
<h2>«Глибокі удари» та горизонт ризиків</h2>
<ul>
<li><strong>Географія</strong>: у 2025 році більшість цілей — понад <strong>500 км</strong> від кордону України; зменшення інтервалів між атаками зриває ремонти (приклад: Сизранський НПЗ — ураження <em>18 лютого</em> та знову <em>4 березня</em>).</li>
<li><strong>Технічні обмеження</strong>: санкції ускладнюють заміни вузлів (AVT), подовжують простої, знижують якість пального через тимчасові рішення.</li>
<li><strong>Прогноз</strong>: за оцінками, упродовж <strong>6–12 місяців</strong> зупинки можуть сягнути <strong>25%</strong> інстальованої потужності; МЕА очікує часткове відновлення після <strong>червня 2026</strong> (без урахування додаткових ударів).</li>
</ul>
<h2>Наслідки для ринків</h2>
<ul>
<li><strong>Внутрішній ринок рф</strong>: поширені перебої в <strong>~60 регіонах</strong>, ліміт у Криму, рекордні оптові ціни й прискорене зростання роздробу.</li>
<li><strong>Зовнішні ефекти</strong>: Монголія може перейти на імпорт бензину з Китаю; незалежні АЗС, що забезпечують <strong>~60%</strong> мережі, фіксують збитки, частина — закривається; затримки постачання сягають <strong>до 2 місяців</strong>.</li>
<li><strong>Бюджетний канал</strong>: тривалі втрати переробки здатні змусити зменшити видобуток сирої нафти, що вдарить по доходах бюджету москва.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li><strong>Причина → наслідок</strong>: серія уражень НПЗ у європейській частині рф запустила <em>перерозподіл потоків</em>, який оголив хронічну недостатність місцевого виробництва на Далекому Сході (55–60%/60–65%).</li>
<li><strong>Обмежений буфер</strong>: оголошений загальнонаціональний «надлишок» бензину близько <strong>10%</strong> є замалим проти збоїв, що швидко перетворюються на дефіцит у регіонах із довгою логістикою.</li>
<li><strong>Інституційна вразливість</strong>: домінування незалежних АЗС знижує стійкість мереж до шоків, <em>особливо</em> під час ручного регулювання постачання.</li>
<li><strong>Тренд на загострення</strong>: навіть «менші» оцінки втрат (500 тис. б/д; 1,1 млн б/д) у динаміці означають <em>кумулятивний</em> дефіцит, бо швидкість уражень переважає темпи ремонту.</li>
<li><strong>Часова інерція</strong>: попри сигнал про проходження піку кризи, для Далекого Сходу відновлення затримується через довге і дороге плече постачання.</li>
</ul>
<h2>Перспективи до кінця листопада та далі</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>: гостра фаза слабшає, балансування ринку триває, але <em>регіональна</em> напруга збережеться через логістику.</li>
<li><strong>Середньостроково</strong>: ризик повторних ударів та ремонтних «петель» піднімає ймовірність системного дефіциту до <strong>2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://theins.ru/en/news/286687" target="_blank">theins.ru</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/12/deficit-benzinu-na-dalekomu-sxodi-rf-yak-gliboki-udari-ukra%d1%97ni-ta-sistemni-chinniki-rozirvali-lancyugi-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/russian-refineries/feed/ ) in 0.26518 seconds, on Aug 21st, 2026 at 2:11 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 21st, 2026 at 3:11 am UTC -->