Завдяки реалізації державного інвестпроекту Новокостянтинівська шахта зможе забезпечити ураном близько 28% атомної енергетики країни.

Про це заявив перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів в рамках робочої поїздки до Кіровоградської області, яка відбулась 15 липня, де він відвідав Новокостянтинівську шахту у селі Олексіївка Маловисківського району, що входить до складу ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, на якій видобувають уран.

“Це дійсно великий і надважливий проект державного значення, що відповідає завданням ухваленої у 2016 році цільової програми Уряду із розвитку атомно-промислового комплексу. Метою програми є збільшення річного виробництва уранового оксидного концентрату до 2480 тонн, що у свою чергу становить річну потребу всієї атомної енергогенерації України. Атомні електростанції становлять найбільшу частку у виробництві електроенергії нашої країни, а відтак, забезпеченість власною сировиною для виробництва атомної енергії — великий крок до енергетичної незалежності країни та її безпеки”, — прокоментував значення державного інвестиційного проекту із розвитку Новокостянтинівської шахти Перший віце-прем’єр Степан Кубів.

Нагадаємо, 29 травня 2019 року Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів розглянула та ухвалила інвестиційний проект щодо розвитку виробничих потужностей Новокостянтинівської шахти.

Загальна вартість реалізації проекту становить 2,9 млрд грн. Станом на 1 січня 2019 року Новокостянтинівська шахта власним коштом профінансувала проект на майже 344 млн. Відтак, необхідна для завершення реалізації проекту сума фінансових ресурсів наразі становить близько 2,6 млрд грн: 1,38 млрд грн власним коштом підприємства і близько 1,21 млрд грн коштом держави.

Очікується, що в результаті реалізації цього інвестиційного проекту вже у 2021 році шахта зможе збільшити видобуток урану до 701 тонни на рік (у 2018 році видобуток становив 336 тон). Проект створить 200 нових робочих місць. Надходження до місцевого бюджету складуть близько 29,8 млн грн, тоді як надходження до державного бюджету сягнуть майже 8,5 млрд грн.

Читайте в «Терміналі», визначення шляхів якомога більш повного використання беззаперечного потенціалу атомної енергетики у запобіганні глобальним кліматичним змінам та забезпеченні зростаючого світового попиту на безвуглецеву електроенергію обговорили учасники першої сесії Міжнародної конференції «Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика — стан та тенденції розвитку».

7 березня Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів повідомив, що переможці аукціонів, які придбали права на надрокористування в електронній системі ProZorro.Продажі, планують інвестувати в геологічну розвідку ділянок понад 1 млрд грн.

Про це повідомляється на смайті Кабміну.

Як відомо, 6 березня в електронній торговій системі ProZorro.Продажі пройшли аукціони щодо реалізації спеціальних дозволів на користування надрами на трьох ділянках в Харківській та Полтавській областях. Термін дії дозволів – 20 років.

Загальна оголошена вартість спеціальних дозволів складала 45 млн грн. В ході аукціонів вартість зросла до 141 млн грн – тобто в 3 рази.

Як пояснив Степан Кубів, зростання ціни та дохід від реалізації спеціальних дозволів – не основна перевага конкурентних торгів: “Завдяки відкритості системи ProZorro.Продажі нам вдалося залучити на аукціони реальних інвесторів. Три компанії планують інвестувати лише в геологічну розвідку 1,6 млрд грн. У випадку, якщо поклади газу, нафти чи газового конденсату будуть підтверджені, інвестиції в буріння можуть сягнути 5 млрд грн”.

Компанії вкладуть кошти у геологорозвідувальні роботи, пошукове буріння та наземну інфраструктуру.

“Енергетична незалежність України неможлива без збільшення власного видобутку природного газу. Простий та конкурентний доступ до спеціальних дозволів на надрокористування – це поштовх для збільшення власного видобутку”, — підкреслив Степан Кубів.

«Термінал» писав, вперше три нафтогазові ділянки було продано на онлайн-аукціонах.

17 травня 2018 року у КВЦ «Парковий» відбудеться Перший Міжнародний енергетичний Форум «Вітер та Водень» (INEF). Основною темою форуму є використання потужної енергії вітру і необмеженого потенціалу водневої енергії для забезпечення збалансованого розвитку енергетичного комплексу України.

Про це повідомляє «Термінал» із посиланням на повідомлення організаторів.

Організатори Форуму: Громадська спілка «Українська вітроенергетична асоціація» та Енергетична асоціація «УКРАЇНСЬКА ВОДНЕВА РАДА». Співорганізатор: A7 CONFERENCES.

Генеральний партнер: ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ. Фінансовий партнер: АБ «УКРГАЗБАНК». Офіційні партнери: «Вітряні парки України», УВЕА, ДТЕК, ЕКО ОПТІМА, ЮФ Саєнко Харенко.

Учасники заходу обговорять:

• можливість збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в національному виробництві електроенергії;
• роль ВДЕ в збалансованому розвитку енергетичного комплексу України і перехід до безвуглецевої економіки;
• реалізацію вітроенергетичних проектів в умовах нового законодавства;
• можливості технологій з виробництва та використання водню;
• сучасні технології виробництва вітрових турбін;
• інновації водневої енергетики;
• успішні вітроенергетичні проекти в Україні та світовий досвід реалізації водневих енергетичних рішень;
• інвестиційну привабливість сектору відновлюваної енергетики України.

Серед доповідачів Форуму: Степан Кубів, перший Віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України; Ігор Насалик, Міністр енергетики та вугільної промисловості України; Мустафа Атасевен, Президент, Турецька вітроенергетична асоціація; Олександр Домбровський, перший заступник голови, Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; Сергій Савчук, Голова, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України; Роман Ващук, Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні; Олександр Рєпкін, Президент, Енергетична асоціація «УКРАЇНСЬКА ВОДНЕВА РАДА»; Андрій Конеченков, Голова правління, Громадська спілка «Українська вітроенергетична асоціація», Віце-президент, Всесвітня вітроенергетичноа асоціація; Марія Барабаш, Президент, A7 GROUP; Карин Стеглик, Директор та член правління, «Чеська воднева технологічна платформа»; Вікторія Керельська, Європейська вітроенергетична асоціація WindEurope, Родіон Морозов, директор Департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження, АБ «УКРГАЗБАНК»; Софи Ліонс, Element Energy, координатор проекту ZEFER Європейської комісії; керівники вітроенергетичних компаній України, представники міжнародних компаній-виробників вітроенергетичного обладнання.

Форум відбудеться за підтримки Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки і Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності України.

Генеральний інформаційний партнер — РБК-Україна. Генеральний новинний медіа-партнер — Інтерфакс-Україна. Генеральний телевізійний партнер — Перший діловий телеканал. Генеральний радіо-партнер — радіо «Голос столиці». Офіційний медіа-партнер — Bloomberg. Міжнародний медіа-партнер — cH2ange. Медіа-партнери: «Енергобізнес», «Українська енергетика», Liga.net, Liga.zakon, журнал «Термінал», «Екологія підприємства», Elektrovesti.net, журнал «Бізнес», Buildportal. За підтримки: Kyiv Post, СУП, Рада підприємців при КМУ та інші.

Подати заявку на участь: http://a7conf.com/inef Промокод на 10% знижки — A7INEF2018.

Кількість місць обмежена.

 Місце проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога, 16-А, м. Київ, Україна, конгрес-хол, 3-й поверх.

Акредитація ЗМІ: тел.: +38 044 227 27 77, +38 097 651 11 84, valentyna@a7-group.com (контактна особа — Валентина Космина).

«Термінал» раніше анонсував, що 17 травня 2018 року у КВЦ «Парковий» відбудеться «Перший міжнародний енергетичний форум «Вітер і водень» (INEF ’18).

У складі урядової делегації України до Республіки Корея на чолі з Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубівим Голова Держенергоефективності Сергій Савчук взяв участь в Українсько-Корейському економічному форумі, що відбувся у Корейській асоціації міжнародної торгівлі (КІТА).

Як повідомляє прес-служба Держенергоефективності, корейська асоціація міжнародної торгівлі, заснована ще у 1946 р., – найбільша бізнес-організація у Кореї, яка включає понад 70 тис. компаній та має на меті зміцнювати національну економіку, розвиваючи, у тому числі, міжнародні ринки.

Україна може бути для Кореї перспективним майданчиком для реалізації проектів у відновлюваній енергетиці. Для цього є і сприятливе правове поле, і значний ресурсний потенціал, і численні впроваджені та потенційні проекти.

«Водночас, ми зацікавлені переймати досвід Кореї, яка славиться розробкою та впровадженням інноваційних технологій, які використовуються, у тому числі, у відновлюваній енергетиці», — повідомив С.Савчук.

Так, Корея знаходиться у п’ятірці країн за потужностями електроакумулюючих станцій. До речі, корейські компанії «КОКАM», «Samsung SDI», «LG Chem» — провідні виробники батарей для електроакумулюючих станцій.

С.Савчук наголосив, що встановлення електроакумулюючих систем – актуальне питання для України, в якій за останні три роки зросли темпи впровадження «зелених» проектів. Лише у 2017 р. введено 257 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики, що удвічі більше, ніж у 2016 році.

Голова також запевнив, що в Україні чимало компаній не лише встановлюють сонячні, вітроелектростанції, твердопаливні котельні тощо, а й займаються виробництвом необхідного обладнання та матеріалів для таких проектів.

Наприкінці виступу С.Савчук запросив представників корейських компаній та членів Корейської асоціації міжнародної торгівлі здійснити візит до України і розглянути можливі напрями партнерства, зокрема:

• Виробництво енергії з відновлюваних джерел енергії;
• Встановлення електроакумулюючих систем;
• Впровадження «smart grids»;
• Будівництво заводів із виробництва матеріалів та обладнання для електростанцій, що генерують «чисту» енергію.

Французская компания Alstom прибыла в Украину и ищет площадку для открытия совместных или новых производственных мощностей для вложения инвестиций.

Как передает Энергореформа, об этом сообщил первый вице-премьер-министр Украины Степан Кубив.

«Только что встретился с ALSTOM – третьим в мире наибольшим производителем энергетического оборудования и железнодорожного транспорта. Компания приехала в Украину с инвестициями и ищет площадку для открытия совместных или новых производственных мощностей», — написал С.Кубив на своей странице в сети Facebook.

По его словам, также нужны ІТ-партнеры, инженерные решения, производители электро- и механического оборудования, партнеры для совместного производства электровозов и запчастей к ним.

«Заверил, что Украина – правильный выбор для инвестиций. Работаем!», — подчеркнул первый вице-премьер, «тегнув» (отметив) при этом премьер-министра Владимира Гройсмана, вице-премьер-министра Владимира Кистиона, Виктора Довганя (замминистра инфраструктуры) и Евгения Кравцова (глава «Укрзализныци»).

Alstom — один из мировых лидеров (наряду с Siemens и Bombardier) в производстве энергетического оборудования и железнодорожного транспорта. Выручка компании в 2016-2017 фингодах составила EUR7,3 млрд. Alstom работает более чем в 60 странах, численность ее персонала превышает 32,8 тыс. человек.

Первый вице-премьер-министр — министр экономического развития и торговли Украины Степан Кубив направил в Национальный банк Украины письмо с просьбой предоставить НАК «Нефтегаз Украины» возможность получать индивидуальные лицензии для быстрого перечисления излишне уплаченных «Газпромом» средств за транзит природного газа.

Об этом собщает «UAprom». Эти перечисления будут осуществляться согласно решению Стокгольмского арбитража от 22 декабря 2017 года и 28 февраля 2018 года.

Также С. Кубив попросил НБУ разрешить «Нефтегазу» не осуществлять обязательную продажу иностранной валюты, поступившей из-за границы, если эти средства должны быть возвращены компанией в пользу «Газпрома», — говорится в сообщении.

22 декабря 2017 года «Нефтегаз» получил решение Стокгольмского арбитража по поставкам Украине российского газа, которым суд удовлетворил основные требования украинской стороны. В частности, суд снизил цену на газ, который покупался у «Газпрома» во втором квартале 2014 года, на 27,4% — до $352 за тысячу кубометров; отклонил требования российской стороны согласно принципу «бери или плати» на сумму $56 млрд. Поскольку не все требования были удовлетворены, по итогам первого решения «Нефтегаз» оставался должен «Газпрому» около $2 миллиардов.

Второе решение касается транзитного контракта, согласно которому «Газпром» должен был транспортировать через Украину 110 миллиардов кубометров в год. Поскольку это условие не выполнялось, «Нефтегаз» требовал в суде взыскать с российской компании $16 млрд.

28 февраля «Нефтегаз» получил окончательное решение Стокгольмского арбитража, согласно которому арбитраж обязал «Газпром» выплатить «Нефтегазу» $4,63 млрд.

По итогам рассмотрения двух дел российский «Газпром» остался должен украинской компании $2,56 миллиарда. «Газпрому» ежедневно начисляются проценты в размере $500 тысяч, пока он не выполнит решение Стокгольмского арбитража о выплате этих средств Украине. При этом «Нефтегаз» российской компании ничего не должен.

Накануне «Терминал» передавал, что «Газпром» и «Нефтегаз Украины» официально начали переговоры о расторжении контрактов на поставку и транзит.

Правительственный комитет поддержал решение совета по развитию инноваций в Украине дополнить Классификатор видов экономической деятельности (КВЭД) пунктом о майнинге как деятельности по поддержке функционирования распределенной базы данных, обеспечения ее целостности, неизменности и согласованности путем проведения вычислительных операций электронно-вычислительными машинами.

Об этом сообщает «Энергреформа» со ссылкой на запись министра экономического развития и торговли Степана Кубива на своей странице в Facebook. Эту инициативу, по его словам, поддержал премьер-министр Владимир Гройсман и глава комитета по вопросам информатизации и связи Александр Данченко.

Средства на сумму 2,56 млрд долл., которые будет вынужден выплатить российский Газпром в пользу НАК «Нефтегаз Украины», могут быть инвестированы в развитие газодобывающей отрасли.

Об этом во время часа вопросов к правительству сказал первый вице-премьер-министр — министр экономического развития и торговли Степан Кубив, сообщает Укринформ.

«2,5 млрд долл. это большая сумма для Украины, особенно в период построения системы энергетической независимости. Как видите, сам выигрыш разбудил «северного зверя», — сказал Кубив.

По словам министра энергетики и угольной промышленности Игоря Насалика, средства будут инвестированы в развитие добычи газа.

«Украина имеет защищенных запасов газа в 1 трлн, но добывает 2%. Украина может добывать минимум 80 млрд кубометров. Если так будет, вопроса тарифов не будет», — добавил Насалик.

Президент Украины Петр Порошенко поручил НАК «Нефтегаз Украины» и украинским министерствам добиваться ареста активов российского «Газпрома» в случае, если он откажется выплачивать средства, присужденные в пользу НАК Стокгольмским арбитражем.

Об этом Порошенко заявил на заседании Совета национальной безопасности и обороны (СНБО), передает БизнесЦензор со ссылкой на Интерфакс-Украина.

«Я обращаюсь к главе НАК «Нефтегаза» Коболеву, руководителю Министерства энергетики, Министерства юстиции, МИД, подключиться Генеральной прокуратуре Украины, чтобы срочно собрать совещание, и если «Газпром» не выплатит эти деньги, НАК должен добиться ареста активов «Газпрома» и обеспечения выполнения этих решений», – заявил глава государства.

Порошенко также поручил главе МИД инициировать трехсторонние консультации с ЕК для выполнения решения Стокгольмского арбитража по газу.

Президент также поручил секретарю СНБО Александру Турчинову подготовить проведение специального заседания Совета по вопросам энергетической безопасности ввиду невыполнения российским «Газпромом» решения Стокгольмского арбитража и снижения им давления в транзитных газопроводах.

«Прошу подготовить соответствующее предложение для проведения в случае необходимости заседания Совета национальной безопасности и обороны по вопросам энергетической безопасности», – сказал президент.

Глава государства попросил секретаря СНБО Александра Турчинова, первого вице-премьера Украины Степана Кубива подготовить на следующей неделе соответствующее предложение. «Хотел бы всех проинформировать еще об одной ситуации.

«Газпром» традиционно и нелепо воспользовался похолоданием и демонстративно не берет во внимание решение (Стокгольмского – ред.) арбитража не только в части перевода средств, но и в части снижения давления в транзитных газопроводах», – сказал Порошенко.

По словам президента, это – проявление российского агрессивного неуважения к общепризнанным нормам права.

«Эти действия российского монополиста больше не вызывают у нас никакой паники, и не могут нас вернуть в колею патологической зависимости от российского газа, так как, насколько я понимаю, мы уже достаточно длинный период времени, еще с 2015 года обеспечиваем функционирование экономики без российского газа», – добавил Порошенко.

Как сообщалось, Стокгольмский арбитраж обязал «Газпром» доплатить НАК «Нефтегаз Украины» $4,63 млрд за недопоставку согласованных объемов газа для транзита. Таким образом, по результатам двух арбитражных споров между компаниями на поставку и транзит газа «Газпром» должен доплатить НАК $2,56 млрд.

В свою очередь »Газпром» подтвердил, что должен выплатить НАК «Нефтегаз Украина» $2,56 миллиарда по решению арбитража в Стокгольме.

Вместе с тем, »Газпром» отказался начать в марте газ поставки газа для НАК «Нефтегаз Украины» и вернул внесенную предоплату, настаивая на необходимости подписания дополнительного соглашения к действующему контракту на 2009-2019 годы.

Производство каждого электромобиля в Украине в четыре раза выгоднее по сравнению с Германией.

Об этом заявил первый вице-премьер министр — министр экономического развития и торговли Украины Степан Кубив на открытии экономического форума «Украина-Бавария», передает УНН со ссылкой на пресс-службу Минэкономразвития.

«Украина имеет удобное расположение и привлекательные условия, чтобы наладить производство электрокаров с высокой локализацией производства в Украине. Производство одного такого автомобиля в Украине в 4 раза выгоднее, чем в Германии», — подчеркнул он.