Визначення шляхів якомога більш повного використання беззаперечного потенціалу атомної енергетики у запобіганні глобальним кліматичним змінам та забезпеченні зростаючого світового попиту на безвуглецеву електроенергію обговорили учасники першої сесії Міжнародної конференції «Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика — стан та тенденції розвитку».
На початку першої сесії президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський окремо зазначив, що підписання Україною Паризької кліматичної угоди надало додатковий поштовх для переоцінки ролі ядерної енергетики, як низьковуглецевої технології виробництва електроенергії в національних енергоміксах, та її внеску в низьковуглецеву економіку країн.
З презентацією «Енергетика у 21 сторіччі: Перспективи розвитку атомної генерації на період до 2050 року» на Конференції виступив менеджер проектів з перспективного прогнозу розвитку атомної енергетики департаменту атомної енергетики МАГАТЕ Андрій Грицевський. Він підкреслив, що атомна генерація, за часткою якої в загальному енергобалансі Україна посідає третє місце у світі, є надзвичайно важливою для економіки нашої країни. «Більше 50% усієї електроенергії, яка виробляється в Україні стабільно припадає на вашу атомну енергетику і це при тому що встановлена потужність українських атомних енергоблоків є відносно невеликою. Наприклад у США, де загальна потужність діючих АЕС є набагато вищою ніж в Україна, на атомну енергетику припадає лише близько 20% усієї електроенергії, яка виробляється у цій країні», — уточнив представник МАГАТЕ. Тому, на його думку, українську атомну енергетику, з точки зору її значення для економіки країни, можна назвати унікальною.
азом із тим, він зазначив, що в умовах скорочення будівництва нових потужностей, яке спостерігається у світовій атомній енергетиці, дуже важливо чітко наголосити на тому, що зменшення частки атомної генерації в загальносвітовому енергобалансі призведе до значного збільшення викидів парникових газів. «Ми не рекламуємо атомну енергетику – ми пропонуємо зберегти час, якого нам так не вистачає для запобігання кліматичним змінам, адже спираючись на факти, можна стверджувати, що заміщення атомних енергоблоків відновлювальними джерелами електроенергії потребуватиме значного обсягу часу та величезних інвестицій. Саме тому необхідно докласти максимальних зусиль для того, щоб домогтись сприйняття громадськістю атомної енергетики, як низьковуглецевого джерела доступної електроенергії, яка допоможе у протистоянні з кліматичними змінами», — зазначив представник МАГАТЕ.
Він також повідомив, що за прогнозом МГАТЕ, навіть за песимістичного сценарію розвитку атомної енергетики до 2050 року у світі залишатимуться в експлуатації 356 атомних енергоблоків, загальною встановленою потужністю близько 380 ГВт. Для порівняння Андрій Грицевський навів дані МАГАТЕ, згідно з якими станом на кінець 2017 року у світі функціонувало 392 атомні енергоблоки з встановленою потужністю близько 400 ГВт. За оптимістичним прогнозом МАГАТЕ кількість атомних енергоблоків до 2050 року може сягнути 748, а їхня потужність подвоїтись у порівнянні з 2017 роком, досягнувши позначки у 800 ГВт. «Треба пам’ятати, що атомна енергетика у змозі забезпечувати не лише економічно ефективне виробництво електроенергії, але й бути джерелом тепла, використовуватись у різноманітних хімічних виробництвах», — зазначив Андрій Грицевський.
Він висловив переконання, що ядерна енергетика здатна відігравати ключову роль у світовому енергетичному міксі з низьким рівнем вуглецю. Підсумовуючи Андрій Грицевський навів цитату з виступу генерального директора МАГАТЕ Юкіо Амано на Міжнародній конференції «Ядерна енергетика у 21 сторіччі»: «…Важко уявити, як світ відповість на виклик, який полягає у необхідності забезпечувати зростаючий попит на електроенергію та водночас пом’якшити вплив кліматичних змін, не використовуючи при цьому більше ядерної енергії».
