Антимонопольний комітет України оприлюднив проєкт нової Методики визначення монопольного або домінуючого становища суб’єктів господарювання. Для паливного ринку, який четвертий рік працює в умовах повномасштабної війни, ключовим ризиком стає не сам факт оновлення правил, а можливість формального застосування критеріїв домінування без урахування руйнування інфраструктури, втрати АЗС, скорочення ліцензій, зміни логістики та безпекових обмежень.

Нова Методика АМКУ: антимонопольне регулювання не повинно перетворитися на додатковий тиск на паливний МСБ

Проєкт нової Методики АМКУ має наблизити українське конкурентне законодавство до європейських стандартів. Однак для паливно-енергетичного сектору, який залишається критично важливим для економіки, логістики, обороноздатності та життєдіяльності громад, цей документ потребує доопрацювання з урахуванням воєнної реальності.

Ринок змінився не через концентрацію, а через війну

Паливний ринок України за останні роки зазнав структурних змін, які не можна пояснювати лише класичними економічними чинниками. На умови конкуренції вплинули руйнування нафтобаз, обстріли автозаправних станцій, перебудова імпорту, зміна логістичних маршрутів, дефіцит персоналу та постійні безпекові ризики.

• Кількість діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним скоротилася з 6 574 на початок 2025 року до близько 5 084 станом на вересень 2025 року.
• Лише протягом 2024 року було анульовано понад 2 000 ліцензій.
• У 2025 році було анульовано ще понад 900 ліцензій.
• За оцінками ринку, загальна кількість АЗС в Україні скоротилася приблизно з 7 700 до близько 6 000 об’єктів.

Ці показники свідчать: частина концентрації на окремих локальних ринках може бути не результатом ринкової сили компаній, а наслідком фізичного зникнення конкурентів через бойові дії, окупацію, руйнування інфраструктури або вимушене припинення діяльності.

Сьогодні головним викликом для багатьох операторів є не конкуренція як така, а фізичне виживання бізнесу. Частина станцій втрачена через бойові дії, частина працює під постійною загрозою обстрілів, а значна кількість підприємств змушена інвестувати у безпеку, резервне живлення та нові логістичні маршрути. Саме тому оцінка ринкової влади повинна враховувати не лише формальні показники частки ринку, а й реальні умови функціонування бізнесу, — зазначає Тетяна Думенкова, заступниця Голови Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Поріг 35%: головне питання — межі ринку

Одним із найбільш дискусійних положень проєкту Методики є підхід, за яким компанія з часткою понад 35% може вважатися такою, що займає монопольне або домінуюче становище, якщо не доведе наявність суттєвої конкуренції.

Сам по собі такий підхід не є новим для антимонопольного права. Однак для паливного сектору вирішальним стає питання географічних меж ринку.

• На рівні всієї країни компанія може не мати істотної ринкової влади.
• На рівні області, району, громади або окремого транспортного коридору її частка може тимчасово перевищити 35%.
• Причиною такого перевищення може бути не економічна експансія, а припинення роботи інших операторів через бойові дії, окупацію або руйнування інфраструктури.

Саме тому без чітких критеріїв визначення географічних меж ринку виникає ризик штучного формування ознак домінування. Найбільш вразливими у такій ситуації можуть стати малі та середні регіональні оператори.

Частка ринку не завжди є показником ринкової влади. У воєнних умовах вона часто є наслідком руйнування інфраструктури, зміни логістики або фізичної відсутності конкурентів у конкретному регіоні. Саме тому підхід до визначення географічних меж ринку має бути максимально прозорим та прогнозованим, — наголошують експерти Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Колективне домінування: ризик формального підходу

Проєкт Методики також передбачає можливість визнання декількох суб’єктів господарювання такими, що займають колективне домінуюче становище, якщо їхня сукупна частка перевищує встановлені пороги.

Для паливного ринку такий підхід може мати неоднозначні наслідки, оскільки галузь залежить від факторів, які не завжди контролюються операторами:

• залежності ринку нафтопродуктів від імпортних постачань бензину А-95, дизельного палива й скрапленого газу (LPG) ;
• сезонних коливань попиту;
• державного регулювання;
• логістичних обмежень;
• безпекових ризиків;
• скорочення кількості працюючих операторів у певних регіонах.

У таких умовах незалежні оператори, які не координують свої дії та не мають спільної ринкової стратегії, можуть формально потрапити під критерії колективного домінування лише через тимчасову структуру ринку.

HHI та концентрація: математично правильно не завжди означає економічно точно

Проєкт Методики передбачає використання складніших економічних інструментів аналізу, зокрема індексу Герфіндаля-Гіршмана, оцінки концентрації ринку, динаміки ринкових часток та рівня конкуренції. Такі підходи є стандартними для країн Європейського Союзу та США.

Однак в українських умовах вони мають бути адаптовані до факторів воєнної економіки. Висока концентрація на окремому ринку може бути наслідком не антиконкурентної поведінки, а об’єктивних обставин:

• руйнування інфраструктури;
• скорочення кількості працюючих операторів;
• нестабільності імпортного постачання;
• зміни логістичних маршрутів;
• тимчасового припинення роботи частини АЗС.

Воєнна економіка змінює класичні правила конкурентного аналізу. Якщо не враховувати фактор війни, існує ризик отримати математично правильний, але економічно хибний результат. Регуляторні рішення повинні базуватися не лише на цифрах, а й на розумінні реальних причин змін, які відбуваються на ринку, — зазначають в Асоціації.

Адміністративні бар’єри можуть стати пасткою для МСБ

Паливно-енергетичний сектор уже належить до найбільш зарегульованих галузей української економіки. На бізнес впливають ліцензування, сертифікація, митні процедури, контроль обігу підакцизної продукції, екологічні вимоги та численні перевірки.

Найбільш вразливими залишаються малі та середні оператори, які не мають фінансових і кадрових ресурсів великих вертикально інтегрованих компаній. У цьому контексті виникає окремий ризик: надмірна зарегульованість, створена самою державою, може надалі використовуватися як один із критеріїв оцінки ринкової влади окремих учасників ринку.

Вертикальна інтеграція: не завжди перевага, інколи умова виживання

Для українського паливного сектору наявність власної логістики, резервних потужностей зі зберігання або стабільних каналів імпорту сьогодні часто є не конкурентною перевагою, а умовою безперебійного постачання пального.

Особливо це стосується регіонів, які регулярно зазнають атак на енергетичну та паливну інфраструктуру. Тому інвестиції в логістичну стійкість, резервне живлення, безпеку об’єктів та стабільність постачання не повинні автоматично сприйматися як ознака потенційного домінування.

Що пропонує АПЕБ

Асоціація «Паливно-енергетичного бізнесу» виступає за доопрацювання проєкту Методики з урахуванням специфіки функціонування паливно-енергетичного сектору в умовах воєнного стану.

• Чітко визначити географічні межі ринку, щоб уникнути штучного формування ознак домінування на локальних територіях.
• Враховувати вплив воєнних факторів на структуру конкуренції, кількість операторів та доступність інфраструктури.
• Окремо оцінювати логістичні обмеження, які можуть тимчасово змінювати ринкові частки.
• Не розглядати автоматично тимчасову концентрацію, спричинену війною, руйнуванням інфраструктури або припиненням діяльності окремих операторів, як доказ монопольного чи домінуючого становища.
• Захистити добросовісний малий і середній бізнес від додаткового регуляторного тиску.

Завдання конкурентної політики сьогодні полягає не лише у виявленні потенційних зловживань, а й у збереженні стійкості ринків, які забезпечують критичні потреби держави. Паливний ринок є одним із таких секторів. Нові правила повинні одночасно захищати конкуренцію та не створювати додаткових ризиків для добросовісних учасників ринку, особливо для малого та середнього бізнесу, — підкреслюють в Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу».

Висновок

Нова Методика АМКУ може стати важливим кроком до модернізації конкурентного аналізу в Україні. Але для паливного ринку її застосування має бути не механічним, а економічно обґрунтованим. У воєнних умовах частка ринку, концентрація, логістична стійкість або вертикальна інтеграція не завжди свідчать про ринкову владу. Часто вони є наслідком втрат, руйнувань, безпекових ризиків і вимушеної адаптації бізнесу.

Ефективне антимонопольне регулювання має одночасно захищати конкуренцію та підтримувати життєздатність критично важливих ринків. Для паливного сектору це означає одне: нові правила повинні враховувати не лише формальні цифри, а й реальні умови, в яких працюють оператори під час війни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Асоціації «Паливно-енергетичного бізнесу»

Американський газовий ринок отримав одразу два сигнали підтримки: запаси у підземних сховищах зросли менше, ніж очікували аналітики, а тепліша погода підвищила очікування попиту з боку електроенергетики.

Запаси газу у США зросли менше очікувань, а спека підтримала ф’ючерси

За даними EIA, запаси природного газу у підземних сховищах США за тиждень збільшилися на 95 млрд куб. футів і досягли 2 578 млрд куб. футів. Приріст виявився нижчим як за середній рівень 2021–2025 років, так і за очікування аналітиків у опитуванні WSJ.

• Тижневий приріст запасів становив 95 млрд куб. футів.
• Загальний обсяг газу у сховищах досяг 2 578 млрд куб. футів.
• Надлишок до п’ятирічного середнього рівня скоротився до 138 млрд куб. футів із 144 млрд куб. футів тижнем раніше.
• Середній приріст за відповідний тиждень у 2021–2025 роках становив 101 млрд куб. футів.
• Оцінка WSJ передбачала приріст на 105 млрд куб. футів.
• Поточні запаси виявилися на 3 млрд куб. футів нижчими, ніж рік тому.
• Ф’ючерси Nymex на природний газ зросли на 3,4% до $3,324 за млн британських теплових одиниць.

Скорочення надлишку до п’ятирічного середнього рівня є важливим сигналом для трейдерів. Воно означає, що ринок поступово втрачає комфортний запас, який раніше стримував цінову реакцію. Якщо попит з боку електроенергетики зростатиме через спеку, ринок швидше відчує конкуренцію між поточним споживанням і підготовкою запасів до наступних сезонів.

Додатковий чинник — прогноз погоди. У ранкових торгах ф’ючерси на природний газ у США зростали на 1,8% до $3,273 за млн британських теплових одиниць на очікуваннях теплішої погоди й збільшення попиту в найближчі тижні.

«Перший тест може настати завтра і на вихідних, коли на північному сході температура знову підніметься вище 90 градусів», — Гері Каннінгем, Tradition Energy.

За його оцінкою, очікувана спека має додати попиту на газ у секторі електроенергетики та зміцнити фундаментальні показники ринку на решту літа. Для газових трейдерів це означає, що цінова динаміка дедалі більше залежатиме від поєднання трьох факторів: темпів закачування, температурних піків і ролі газової генерації у покритті вечірнього попиту.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Dow Jones

Східне Середземномор’я стає новим напрямом для великих енергетичних компаній на тлі вразливості глобальної енергосистеми. За оцінкою Melius Research, Chevron і ExxonMobil одночасно нарощують присутність у регіоні, а Греція розглядається як один із наступних рубежів для Chevron.

Chevron і ExxonMobil посилюють інтерес до Східного Середземномор’я

Аналітики Melius Research Джеймс Вест і Санскріті Редді зазначають, що Chevron тихо й послідовно розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Греція, де компанія нещодавно здійснила придбання та отримала права, визначається як наступний напрям розвитку.

«Оскільки конфлікт на Близькому Сході продовжує демонструвати крихкість сучасної глобальної енергосистеми, знижена за ризиками база активів Chevron у Східному Середземномор’ї та її потенціал на новому рубежі є диференційованими й дедалі ціннішими», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.

За даними зведення Dow Jones, Chevron не єдина компанія, яка дивиться на регіон. ExxonMobil також розширює свою присутність у Східному Середземномор’ї. Одночасний інтерес двох найбільших міжнародних енергетичних компаній вказує, що регіон сприймається не як короткострокова можливість, а як стратегічний напрям.

«Вхід двох супермажорів у цей район приблизно в один і той самий час свідчить, що цим компаніям подобається те, що вони бачать, і ми очікуємо, що інші підуть за ними», — Джеймс Вест і Санскріті Редді, Melius Research.

Для європейського енергетичного ринку це має практичне значення. Посилення активності у Східному Середземномор’ї може збільшити увагу до альтернативних джерел газу та нафти, які не залежать безпосередньо від найбільш напружених логістичних вузлів Перської затоки. На тлі ризиків навколо Ормузької протоки інтерес до регіону стає частиною ширшої тенденції: енергетичні компанії шукають активи, маршрути й джерела постачання з нижчим геополітичним ризиком.

• Chevron розширює присутність у Східному Середземномор’ї.
• Греція названа наступним напрямом після придбання та отримання прав.
• ExxonMobil також нарощує присутність у регіоні.
• Конфлікт на Близькому Сході підсилює попит на активи з нижчим ризиком для глобальної енергосистеми.

Головний висновок для ринку полягає в тому, що географія майбутнього постачання енергоносіїв поступово змінюється. Якщо раніше Східне Середземномор’я сприймалося як один із перспективних регіонів, то тепер воно дедалі більше виглядає як елемент енергетичного страхування для Європи та міжнародних компаній.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Dow Jones

Waymo, компанія автономних автомобілів Alphabet, готується повторно використовувати тисячі старих батарей електромобілів як великі системи зберігання електроенергії. Проєкт із B2U Storage Solutions показує, як транспортна електрифікація може стати частиною енергетичної інфраструктури.

Waymo переводить старі батареї електромобілів у накопичувачі для сонячної енергії

Waymo планує застосовувати батареї, що відпрацювали в електромобілях, для зберігання сонячної електроенергії. Компанія повідомила WSJ Pro Sustainable Business, що співпрацює з B2U Storage Solutions, аби дати нове використання тисячам акумуляторів після їхньої автомобільної служби.

• Waymo здійснює близько 500 000 поїздок щотижня.
• За оцінкою Morgan Stanley, кількість автономних поїздок у США може зрости з приблизно 15 млн у 2025 році до близько 36 млн у 2026 році.
• B2U працює з повторним використанням батарей з 2020 року.
• Старі батареї пакують у шафи заввишки близько 9 футів, які нагадують невеликі контейнерні модулі.
• За оцінкою компанії, один такий модуль може забезпечувати середній будинок електроенергією до трьох місяців.
• Повторне використання однієї батареї може створювати від $8 000 до $10 000 доданої вартості електроенергії.

Логіка проєкту проста: система заряджається тоді, коли в мережі багато сонця або вітру і ціни низькі, а віддає електроенергію після заходу сонця або в періоди підвищеного попиту. Для енергосистеми це означає додатковий інструмент балансування, а для ринку — зменшення частини втрат, які виникають через нерівномірність генерації з відновлюваних джерел.

«Ми буквально підключаємо їх і заряджаємо тоді, коли ціни низькі, коли багато сонця або вітру, коли пропозиція достатня, а потім розряджаємо після заходу сонця», — Фрімен Голл, головний виконавчий директор B2U.

Проєкт стартує у Каліфорнії та Техасі — штатах, де сонячна генерація є однією з найпотужніших у США. Для Waymo це не лише екологічне рішення, а й спосіб посилити надійність електромережі, від якої залежить робота її автономного транспорту.

«Завдяки корисному другому використанню батарей електромобілів ми можемо отримувати відновлювану енергію для нашого автопарку», — Адам Ленц, керівник із питань сталого розвитку та довкілля Waymo.

Паралельно ринок уже фіксує вплив великих батарей на газову генерацію. East Daley Analytics зазначає, що висока потужність промислових накопичувачів у Каліфорнії обмежує потребу штату в електроенергії з природного газу тоді, коли сонячна генерація знижується.

«Батарейний компонент Каліфорнії виявляється особливо ефективним у витісненні газового навантаження. Ранні тенденції літа 2026 року свідчать, що перехід до сонця та батарей продовжує зменшувати використання газу», — East Daley Analytics.

Водночас газова генерація не зникає з балансу. За оцінкою East Daley, вона залишається критичною для надійності після того, як розряд батарей слабшає пізніше вночі. Це формує нову модель енергоринку: батареї забирають частину пікової ролі газу, але не повністю замінюють його як резервний ресурс.

Джерело: Terminal

За матеріалами: WSJ

Світовий ринок енергоносіїв увійшов у фазу, де запас міцності швидко зменшується: Brent у зведенні Dow Jones знизився на 2,9% до $95,05 за барель, європейський еталонний газ зріс на 0,2% до 48,84 євро за МВт·год, але Trafigura попереджає, що відносно стримана реакція цін може бути тимчасовою.

Trafigura попереджає про переломний момент на енергетичних ринках

Сингапурський сировинний трейдер Trafigura заявив, що конфлікт на Близькому Сході спричинив турбулентність на глобальних товарних ринках. Компанія вказує: ціни на енергоносії поки залишаються відносно контрольованими, однак ринок перебуває в точці перелому, після якої подальше скорочення постачання може швидко підштовхнути ціни вгору.

• Brent у ринковому зведенні знизився на 2,9% до $95,05 за барель.
• Європейський еталонний газ зріс на 0,2% до 48,84 євро за МВт·год.
• У блоці Market Talk ф’ючерси на WTI знижувалися на 3,1% до $93,01 за барель, а Brent втрачав 2,6% до $95,26 за барель.

Ключове пояснення Trafigura полягає в тому, що на початку року світовий ринок увійшов у кризу з підвищеними запасами. Саме вони створили буфер після скорочення видобутку та зупинення судноплавних обсягів через Ормузьку протоку. Додатково ситуацію пом’якшило зниження попиту в Азії, Австралії та Африці, що частково полегшило забезпечення Заходу.

Однак цей буфер починає вичерпуватися. За оцінкою Trafigura, запаси вже швидко скорочуються, а мирна угода досі не підписана. Це означає, що ринок переходить від фази очікування до фази фізичного дефіциту, де ціна дедалі більше залежатиме не від настроїв трейдерів, а від фактичної доступності сировини, маршрутів і резервів.

«Попри те, що мирна угода все ще можлива протягом найближчих тижнів, фізичні ринки вже стикаються із серйозними викликами. І якщо конфлікт триватиме разом з обмеженнями судноплавних потоків, ці виклики стануть справді історичними», — Саад Рахім, головний економіст Trafigura.

Окремий сигнал для нафтового ринку — перегляд логістичної карти Перської затоки. Протягом десятиліть енергетична система регіону була зосереджена навколо одного вузького місця — Ормузької протоки. Тепер, на тлі війни з Іраном, нафтові держави регіону прискорюють будівництво альтернативних маршрутів.

• Уряди країн Перської затоки інвестують мільярди у нові нафтові трубопроводи.
• Розвиваються залізничні коридори та хаби зберігання енергоносіїв.
• Торгівля поступово зміщується у бік автомобільних перевезень, залізниці та нових портів.

Для європейських ринків пального цей процес має довгострокове значення. Якщо альтернативні маршрути стануть стабільною частиною нафтової логістики, ціноутворення дедалі більше враховуватиме не лише вартість бареля, а й нову премію за безпеку маршрутів, доступність резервних каналів і швидкість відновлення постачання після збоїв.

Поточне зниження Brent і WTI на очікуваннях можливої деескалації не скасовує головного висновку: ринок залишається залежним від підписаної, письмової та обов’язкової угоди. Без неї закриття або обмеження Ормузької протоки зберігатиме ризик нового стрибка нафтових цін.

«Якщо ми не отримаємо підписану, письмову та обов’язкову угоду, слід очікувати подальшої ескалації, яка підтримуватиме закриття протоки та підштовхуватиме ціни на нафту вгору», — Самер Хасн, XS.com.

Джерело: Terminal

За матеріалами: The Wall Street Journal

Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.

Запаси нафти наближаються до критичних рівнів

Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.

• Запаси нафти продовжують зменшуватися перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.
• Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.
• Пік попиту традиційно припадає на літні місяці, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.

Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику

За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.

• Ормузька протока є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.
• Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців навіть за найсприятливішого сценарію.
• Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.

Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток

МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення 400 млн барелів ще не надійшло на ринок.

Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.

У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.

Високі ціни вже впливають на споживання

МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.

• Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.
• Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту, а не через збільшення пропозиції.
• Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.

Китай став одним із факторів стабілізації ринку

Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.

• У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим, ніж у березні.
• Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.

Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки

За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько 14 млн барелів на добу нафтового постачання.

Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.

• Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.
• Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на 600 тис. барелів на добу.
• Однак навіть це збільшення забезпечує лише незначну компенсацію втрат глобального ринку.

Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень

Станом на 2 червня ф’ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче 94 дол./бар.

• До початку конфлікту ціна Brent становила близько 70 дол./бар.
• Максимум 2026 року перевищував 126 дол./бар.
• Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.

Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Країни OPEC+ готуються погодити нове підвищення цільового рівня видобутку нафти на липень. Очікуване збільшення становить близько 188 тис. барелів на добу і може стати сигналом повернення групи до більш звичного режиму роботи попри закриття Ормузької протоки, наслідки війни з Іраном та вихід ОАЕ з OPEC.

OPEC+ нарощує ціль видобутку

Сім ключових країн OPEC+ мають розглянути подальше підвищення квот на видобуток під час онлайн-зустрічі в неділю. Йдеться про Саудівську Аравію, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан, росію та Оман.

Що означає нове підвищення квот

Очікуване рішення передбачає збільшення цільового рівня видобутку на липень приблизно на 188 тис. барелів на добу. Це відповідає приросту, погодженому на червень, який було скориговано з 206 тис. барелів на добу після виходу ОАЕ з OPEC.

• З квітня по червень сім основних учасників OPEC+ уже підвищили свої квоти майже на 600 тис. барелів на добу.
• Підвищення відбувається в межах поступового згортання скорочення видобутку на 1,65 млн барелів на добу, погодженого у 2023 році.
• З урахуванням виходу ОАЕ з 1 травня, з липня на ринок ще може бути повернуто близько 567 тис. барелів на добу з початкового скорочення.
• Якщо темп підвищення близько 188 тис. барелів на добу збережеться в серпні та вересні, залишок скорочення може бути повністю знятий до кінця вересня.

Чому це важливо для ринку

Формальне підвищення цільового видобутку не означає автоматичного зростання фактичного постачання нафти на ринок. За даними OPEC, видобуток групи у квітні становив у середньому 33,19 млн барелів на добу проти 42,77 млн барелів на добу у лютому. Причина — різке скорочення експорту з боку країн Перської затоки.

Це створює для ринку подвійний сигнал. З одного боку, OPEC+ демонструє готовність поступово повертати обсяги. З іншого боку, фізичне постачання залишається обмеженим через перебої, пов’язані із закриттям Ормузької протоки та воєнним фактором навколо Ірану.

Вихід ОАЕ з OPEC змінює баланс усередині групи

ОАЕ залишили OPEC у травні після майже 60 років участі в організації. Це вплинуло на розрахунок квот і змусило групу коригувати параметри червневого підвищення. Вихід такого учасника послаблює попередню структуру домовленостей, але не зупиняє процес повернення частини скороченого видобутку.

Остаточне рішення щодо липневого рівня ще не ухвалене. Джерела Reuters повідомили про очікуване підвищення на умовах анонімності. Представники OPEC, Саудівської Аравії та росії на запити Reuters про коментар одразу не відповіли.

Джерело: Terminal. За матеріалами: oilandgasmiddleeast.com

Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько 14 млн барелів на добу з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.

Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів

Міжнародне енергетичне агентство, МЕА International Energy Agency, IEA, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.

«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.

Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.

Ормузька протока залишається ключовим обмеженням

За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме 6–8 місяців.

ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.

«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.

• Окремі елементи ланцюгів постачання можуть бути відновлені за кілька тижнів.
• Інші елементи можуть потребувати кількох місяців.
• Повне повернення до довоєнних умов може розтягнутися до середини 2027 року.
• Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.

Серпень може стати точкою тиску на ціни

Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.

За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько 100 доларів за барель. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.

Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти

ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:

• авіапальне;
• скраплений нафтовий газ, LPG;
• хімічну продукцію;
• добрива;
• сірку.

Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує 40–45% європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.

Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.

ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту

ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.

Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до 1,8 млн барелів на добу.

Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію

Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану 28 лютого.

• Танкер Aframax Cy Victorious із щонайменше 80 тис. метричних тонн, або понад 508 тис. барелів, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки 30 травня.
• Судно завантажувалося в іракському порту Khor Al-Zubair на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.
• Танкер Long-Range 2 Sti Elysees, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку 29 травня. Його пункт призначення був невідомий.
• Газовоз LNG Marigold, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ 24–25 травня.

Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS 3 травня перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.

«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.

Висновок

Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.

Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.

У червні Saudi Aramco підвищила офіційні ціни продажу скрапленого газу на 1–3%, тоді як алжирська Sonatrach знизила ціни на 18–31% через збільшення постачання на ринку Середземномор’я. Розрив у ціновій динаміці посилює різницю між орієнтирами для Азійсько-Тихоокеанського регіону та Середземноморського й Чорноморського басейнів.

Ринок LPG у червні отримав протилежні сигнали від Близького Сходу та Середземномор’я

Державна нафтова компанія Саудівської Аравії Saudi Aramco у червні підвищила офіційні ціни продажу LPG — скрапленого нафтового газу — на 1–3%. Водночас алжирська Sonatrach знизила свої цінові орієнтири на 18–31% через вищий рівень постачання на ринку Середземномор’я.

Saudi Aramco підняла OSP на пропан і бутан

OSP — це official selling price, тобто офіційна ціна продажу, яка використовується як орієнтир для контрактів. Для Saudi Aramco ці показники мають значення насамперед для постачання LPG з Близького Сходу до Азійсько-Тихоокеанського регіону.

• Пропан Saudi Aramco на червень подорожчав на 10 дол./т — до 760 дол./т.
• Бутан подорожчав на 20 дол./т — до 820 дол./т.
• Загальне підвищення офіційних цін продажу становило 1–3%.

Sonatrach знизила ціни через збільшення постачання

На відміну від Saudi Aramco, алжирська Sonatrach у червні істотно знизила офіційні ціни продажу. Її котирування використовуються як орієнтир для Середземноморського та Чорноморського регіонів, включаючи Туреччину.

• Пропан Sonatrach подешевшав на 125 дол./т — до 575 дол./т.
• Бутан знизився на 270 дол./т — до 610 дол./т.
• Зниження цін становило 18–31%.

Чому пропан і бутан мають різне значення для ринку

Пропан і бутан — це основні компоненти LPG, які відрізняються температурою кипіння та сферою застосування. LPG використовується як автомобільне пальне, паливо для опалення, а також як сировина для нафтохімічної промисловості.

Різноспрямована динаміка цін Saudi Aramco і Sonatrach показує, що у червні ринок LPG не має єдиного глобального цінового сигналу. Для Близького Сходу та Азійсько-Тихоокеанського регіону базовий орієнтир підвищується, тоді як у Середземномор’ї та Чорноморському регіоні тиск надлишкового постачання веде до різкого зниження цін.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Після останнього звіту Competition and Markets Authority щодо цін на пальне RAC заявила, що роздрібні мережі не змінили цінову політику через війну в Ірані, однак конкуренція на ринку дорожнього пального залишається слабкою. Попри зниження гуртової ціни дизельного пального, ціни на АЗС скоротилися лише приблизно на 8 пенсів за літр від пікового рівня.

Паливний ринок проходить перевірку нижчими гуртовими цінами

Останній звіт Competition and Markets Authority, британського органу з питань конкуренції та ринків, підтвердив: роздрібні оператори не змінили свої стратегії ціноутворення через війну в Ірані. Водночас головний висновок для водіїв залишається проблемним — конкуренція на ринку дорожнього пального все ще недостатня, а маржа роздрібних продавців перебуває на історично високих рівнях.

«Позитивно, що є підтвердження: ритейлери не змінили свої цінові стратегії внаслідок війни в Ірані. Але викликає занепокоєння, що регулятор дійшов висновку про нестачу конкуренції на ринку дорожнього пального, а маржа залишається на історично високих рівнях», — заявив керівник політики RAC Саймон Вільямс.

За оцінкою RAC, новий урядовий сервіс Fuel Finder, запроваджений на початку лютого, має посилити цінову прозорість для водіїв, однак для оцінки його реального впливу ще зарано.

Дизель дешевшає повільніше, ніж гуртовий ринок

• Середня ціна дизельного пального знизилася майже на 8 пенсів за літр — на 7,79 пенса.
• Піковий рівень дизельного пального був зафіксований 15 квітня — 191,54 пенса за літр.
• Поточна середня ціна дизельного пального становить 183,75 пенса за літр.
• Попри суттєве зниження гуртової ціни дизельного пального, ціни на АЗС впали лише приблизно на 8 пенсів.

RAC очікує, що серпневий звіт CMA буде особливо важливим, оскільки охопить період нижчих гуртових цін. Це стане практичною перевіркою того, наскільки швидко роздрібні оператори передають зниження гуртового ринку кінцевим споживачам.

Бензин залишається значно дорожчим, ніж до початку конфлікту

• Пікова ціна бензину була зафіксована 28 травня — 159,53 пенса за літр.
• Поточна ціна становить 159,37 пенса за літр.
• Це на 26,5 пенса за літр більше, ніж на початку конфлікту в Ірані.

Окремим чинником для ринку є ціна нафти. За даними RAC, нафта вже майже тиждень перебуває нижче рівня 100 доларів за барель. Це має створити передумови для зниження цін на АЗС і стане тестом для роздрібних продавців.

Вартість повного бака для водіїв залишається високою

• Бак бензину для сімейного автомобіля на 55 літрів коштує 87,65 фунта стерлінгів.
• Це на 14,60 фунта більше, ніж 28 лютого.
• Бак дизельного пального коштує 101,06 фунта стерлінгів.
• Це на 22,75 фунта більше, ніж на початку війни в Ірані.

Для споживача ключовий висновок простий: навіть за нижчих гуртових цін та падіння вартості нафти роздрібний ринок не демонструє достатньо швидкого зниження цін. Саме тому RAC закликає водіїв активніше користуватися інструментами порівняння, зокрема безкоштовним застосунком myRAC, щоб знаходити найнижчі ціни під час кожної заправки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: RAC.