НПЗ США завантажені на 96,2%, а дизельні ф’ючерси зросли на 26% за липень

Головні тези: Американські НПЗ працюють майже на межі потужності, компенсуючи скорочення постачання з Близького Сходу та росії. Завантаження заводів досягло 96,2%, у частині регіонів — 100%, тоді як гуртові ф’ючерси на дизельне пальне з початку липня зросли на 26%.

США стали одним із головних джерел додаткового пального

Нафтопереробні заводи США збільшили випуск нафтопродуктів і експорт, реагуючи на дефіцит дизельного пального, бензину та авіаційного пального. Середнє завантаження американської переробки досягло 96,2%, а заводи на Середньому Заході та в районі Скелястих гір працювали на рівні близько 100% потужності.

Висока інтенсивність роботи збігається з різким подорожчанням готового продукту. Американські гуртові ф’ючерси на дизельне пальне з початку липня зросли на 26%, а маржа виробництва бензину й дизелю піднялася до рекордних значень.

Раніше американські НПЗ уже нарощували постачання на внутрішній та експортний ринки. Дані за 23 липня показують, що цей резерв майже вичерпано: суттєво збільшити випуск без введення додаткових потужностей або скорочення ремонтів стає складніше.

Європа залежить від безперервної роботи американських заводів

Для Європи максимальне завантаження НПЗ США є одночасно підтримкою і ризиком. У травні на США припадало 18% європейського імпорту дизельного й авіаційного пального. Американський експорт допоміг компенсувати скорочення потоків із Близького Сходу, однак високе завантаження залишає мало можливостей для подальшого збільшення постачання.

Будь-яка аварійна зупинка, страйк або потужний ураган у Мексиканській затоці може швидко скоротити доступний експорт. Ситуацію ускладнюють низькі комерційні запаси та скорочення стратегічного нафтового резерву США до найнижчого рівня з 1983 року.

Для українських імпортерів вплив є непрямим, але суттєвим: якщо американські вантажі не зможуть компенсувати дефіцит у Європі, конкуренція за дизель у регіоні зростатиме. Раніше «Термінал» зазначав, що залежність Європи від постачання зі США стала одним із ключових ризиків.

Джерела: Financial Times, OilPrice.com.

Repsol спрямувала €2,4 млрд на збільшення запасів нафти й нафтопродуктів, щоб захистити Іспанію від дефіциту дизельного й авіаційного пального. Компанія очікує збереження високої маржі переробки у 2027 році, оскільки російські зупинки НПЗ, низькі запаси та обмеження в Ормузькій протоці залишаються системними ризиками.

Зупинки російських НПЗ стали окремим ризиком для дизелю

Керівник Repsol Хосу Хон Імас заявив, що високі маржі нафтопереробки мають достатні фундаментальні підстави зберігатися не лише у 2026-му, а й у 2027 році. Основними чинниками він назвав перебої в Ормузькій протоці, атаки на російські НПЗ, низькі запаси, стійкий попит на пальне та необхідність планових ремонтів заводів.

За оцінкою керівника Repsol, перебої охопили 45–50% російських потужностей переробки. Для європейського ринку середніх дистилятів, до яких належать дизельне й авіаційне пальне, цей ризик може бути не меншим, ніж нестабільність потоків через Ормузьку протоку.

Окремі російські заводи вибувають із ринку на тривалий час. Зокрема, московський НПЗ може простоювати щонайменше шість місяців, що скорочує внутрішню пропозицію та експортний потенціал росії.

Запаси стали інструментом захисту іспанського ринку

У першому півріччі Repsol спрямувала €2,4 млрд на збільшення запасів нафти та готових нафтопродуктів і забезпечення доступності сировини для своїх п’яти іспанських НПЗ. Компанія заявила, що ці заходи посилили позицію Іспанії на тлі європейського дефіциту дизелю й авіаційного пального.

Скоригований прибуток промислового сегмента Repsol у січні-червні зріс до €1,683 млрд проти €235 млн за аналогічний період 2025 року. У другому кварталі загальний скоригований чистий прибуток компанії становив €1,84 млрд порівняно з €598 млн роком раніше.

Компанія пов’язує прибутковість із високою маржею, але водночас наголошує на стратегічній ролі власної переробки. Із 2009 року в Європі закрили 35 НПЗ, унаслідок чого потужність континенту скоротилася приблизно на 20%. Це збільшило залежність від імпорту й зробило ринок чутливішим до зупинок заводів і перебоїв у морській логістиці.

Джерела: Reuters, Repsol.

Скоригований чистий прибуток TotalEnergies у другому кварталі досяг $6 млрд, що на 67% більше, ніж роком раніше. Прибуток сегмента переробки й хімії зріс на 362% — до $1,8 млрд, а європейські НПЗ компанії зосередилися на дизельному та авіаційному пальному через найвищі премії й низькі запаси.

Фактичні результати перевищили показники попередніх кварталів

TotalEnergies завершила другий квартал 2026 року зі скоригованим чистим прибутком $6 млрд проти $3,6 млрд у другому кварталі 2025 року та $5,4 млрд у січні-березні 2026 року. Це найсильніший квартальний результат компанії майже за три роки.

Прибуток від розвідки й видобутку становив $3,2 млрд, збільшившись на 64% у річному вимірі та на 25% порівняно з попереднім кварталом. Водночас найбільша відносна зміна відбулася у переробці й хімії: дохід цього сегмента, до якого входить торгівля нафтою, зріс на 362% — до $1,8 млрд.

Результат підтвердив попередні оцінки компанії щодо впливу дорожчої нафти та високої маржі, про які «Термінал» писав у матеріалі про очікуване поліпшення показників TotalEnergies.

Європейські заводи змістили виробництво на користь дизелю

НПЗ TotalEnergies, більшість яких розташована в Європі, максимально збільшили випуск дизельного й авіаційного пального. Саме ці продукти забезпечують найвищі премії через обмежені запаси на континенті.

Такий виробничий вибір показує, як НПЗ реагують на дефіцит: вони спрямовують доступну сировину на продукти з найгострішим дисбалансом пропозиції та попиту. Водночас простір для подальшого збільшення випуску звужується, оскільки європейські заводи вже працюють із високим завантаженням, а запаси газойлю в регіоні ARA перебувають біля багаторічних мінімумів.

Додатковим ризиком залишається саудівський НПЗ SATORP, який належить Saudi Aramco і TotalEnergies. Після пошкоджень унаслідок атак завод має повернутися до повної потужності лише до кінця третього кварталу. Отже, висока маржа стимулює європейські заводи виробляти більше дизелю, але не усуває обмежень глобальної пропозиції.

Джерела: Reuters.

Казахстан 23 липня підтвердив тимчасове скорочення нафтовидобутку після припинення завантаження на головному експортному терміналі в Чорному морі. Маршрут Каспійського трубопровідного консорціуму обслуговує потоки, еквівалентні приблизно 2% світового добового постачання нафти.

Видобуток на найбільшому родовищі Казахстану скоротився більш ніж удвічі

Міністерство енергетики Казахстану повідомило, що нафтові компанії знизили виробництво через експортні обмеження. Завантаження трубопроводу Каспійського трубопровідного консорціуму було зупинено з міркувань безпеки після атак безпілотників.

Щоб уникнути переповнення резервуарів на підприємствах, виробники керовано зменшили добові обсяги. Міністерство не розкрило загального масштабу обмежень.

Найбільше скорочення зафіксовано на родовищі Тенгіз, яким керує Chevron. За даними одного з галузевих джерел, 22 липня видобуток упав до приблизно 406 тис. барелів на добу проти середнього липневого рівня 925 тис. барелів.

Сукупний видобуток нафти й газового конденсату в Казахстані знизився до 1,63 млн барелів на добу проти середніх 2,07 млн барелів на добу в липні. Скорочення становило близько 440 тис. барелів на добу.

Порушення роботи маршруту через Чорне море збіглося з обмеженням експорту через Ормузьку протоку та зростанням загроз для саудівських постачань у Червоному морі. Це додало ще один незалежний ризик до глобального балансу сирої нафти.

Міністерство енергетики Казахстану повідомило про «контрольоване коригування добових рівнів виробництва» через обмеження приймання нафти трубопровідною системою.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Світовий енергетичний ринок одночасно зіткнувся з ризиками в Перській затоці, Червоному та Чорному морях. За оцінкою The Wall Street Journal, порушення роботи цих маршрутів загрожує потокам, еквівалентним приблизно чверті світового постачання нафти.

Ринок входить у нову хвилю перебоїв із найнижчими запасами нафти за багато років

Перший напрям ризику пов’язаний з ефективним блокуванням Ормузької протоки, через яку до війни проходила значна частина експорту нафти з країн Перської затоки. Другий — із Баб-ель-Мандебською протокою, яка стала основним маршрутом саудівської нафти після обмеження судноплавства в Ормузі.

До війни через Червоне море проходило приблизно 12% світових морських потоків нафти. Після атак на два саудівські танкери ризики для цього маршруту різко зросли.

Третім напрямом стало Чорне море, де атаки та пошкодження портової інфраструктури порушили експорт нафти й роботу частини російських НПЗ. Одночасне обмеження трьох напрямів скорочує можливості швидко перенаправляти вантажі між регіонами.

Ситуацію ускладнює низький рівень комерційних і стратегічних запасів. Резерви вже використовувалися для компенсації попередніх перебоїв, тому ринок має менший запас міцності для поглинання нових втрат.

Подовження маршрутів збільшує тривалість рейсів, потребу в танкерах, витрати на фрахт та страхування. Для ринку нафтопродуктів наслідки посилюються через обмежені резервні можливості НПЗ і низькі запаси дизельного та реактивного пального.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Wall Street Journal.

Нафтодобувні країни Перської затоки прискорюють будівництво й планування альтернативних трубопроводів після тривалого порушення судноплавства через Ормузьку протоку. Associated Press нарахувало щонайменше сім великих проєктів, які перебувають на стадії будівництва, планування або обговорення.

До кінця 2028 року альтернативні трубопроводи можуть забезпечити обхід Ормузу для 60% довоєнного експорту регіону

До війни через Ормузьку протоку щодня проходило приблизно 15 млн барелів нафти з Перської затоки. Основними чинними альтернативами залишаються саудівський трубопровід Схід—Захід до порту Янбу на Червоному морі та маршрут Об’єднаних Арабських Еміратів до порту Фуджейра в Оманській затоці.

До війни їхня сукупна вільна пропускна спроможність оцінювалася в 3,5–5,5 млн барелів на добу. Тепер обидві системи працюють майже на повну потужність.

Національна нафтова компанія Абу-Дабі прискорює спорудження паралельного трубопроводу завдовжки 300 км до Фуджейри. Вартість проєкту становить $3 млрд, а додаткова пропускна спроможність має перевищити 1,2 млн барелів на добу. Завершення очікується у 2027 році.

Ірак опрацьовує маршрути від родовищ поблизу Басри до турецького Джейхана та сирійського порту Баніяс. Потенційна пропускна спроможність лінії до Баніяса може сягнути 2 млн барелів на добу. Також обговорюється трубопровід до йорданського порту Акаба.

За оцінкою Goldman Sachs, нові проєкти можуть додати 3,8 млн барелів на добу до кінця 2027 року та 7,3 млн барелів на добу до кінця 2028-го. Це дозволило б за потреби спрямовувати в обхід Ормузу близько 60% довоєнного експорту Перської затоки, який становив 23 млн барелів на добу.

«Покладатися настільки сильно на Ормуз більше не є розсудливою довгостроковою стратегією», — заявила аналітикиня Kpler Вікторія Грабенвегер.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Associated Press.

Оновлення європейських цін на дизельне пальне показало розрив €0,94/л між найдешевшим і найдорожчим ринками ЄС. Мальта зберегла найнижчу ціну — €1,21/л, тоді як у Фінляндії та Нідерландах дизель коштував близько €2,15/л.

Найдорожчий дизель зосереджений у Північній і Західній Європі

Дані, доступні в оновленні Weekly Oil Bulletin Європейської комісії 23 липня, показали значні відмінності між національними ринками. Найвищі середні споживчі ціни з урахуванням податків зафіксовано у Фінляндії — €2,150/л, Нідерландах — €2,149/л, Данії — €2,049/л і Німеччині — €2,015/л.

До групи країн із ціною близько €1,95/л увійшли Бельгія, Італія та Франція. В Австрії, Португалії, Греції, Румунії та Литві дизель коштував від €1,803 до €1,854/л.

Центральна Європа зберігає нижчі ціни

Найнижчу середню ціну серед країн ЄС мала Мальта — €1,210/л. У Болгарії дизель коштував €1,498/л, Чехії — €1,516/л, Іспанії — €1,549/л, Швеції — €1,571/л, Словаччині — €1,603/л, Польщі — €1,612/л.

Розрив між Мальтою та Фінляндією становить €0,94 на кожному літрі. Для автомобільних перевізників це створює різну базу транспортних витрат навіть усередині єдиного ринку ЄС і підвищує значення планування заправок на міжнародних маршрутах.

Офіційний Weekly Oil Bulletin формується з національних даних, які держави ЄС передають Європейській комісії щосереди. Попередні оновлення та структуру бюлетеня «Термінал» аналізував у матеріалі про роздрібні ціни, акцизи та ПДВ на пальне в ЄС.

Джерела: European Commission, European Freight Exchange.

Сім країн ОПЕК+ на зустрічі 2 серпня, найімовірніше, розглянуть чергове підвищення цільових обсягів видобутку. За даними трьох джерел Reuters, вереснева квота може зрости приблизно на 188 тис. барелів на добу.

Формальне збільшення квот відбувається на тлі фактичного падіння видобутку ОПЕК+

У консультаціях беруть участь Саудівська Аравія, росія, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан та Оман. Запропоноване підвищення приблизно відповідає збільшенням, погодженим на червень, липень і серпень.

ОПЕК+ упродовж останніх місяців намагалася поступово збільшувати цільові показники, розраховуючи відновити частку ринку після завершення війни. Однак фактичне нарощування постійно відкладалося через нові бойові дії та порушення експорту з Перської затоки.

У червні країни ОПЕК+ видобували 36,28 млн барелів на добу. У лютому, до початку війни, показник становив майже 43 млн барелів на добу. Таким чином, фактичний видобуток скоротився приблизно на 6,7 млн барелів на добу.

Джерела наголосили, що остаточного рішення ще немає. ОПЕК і представники російської влади на момент публікації не відповіли на запити про коментар.

Зустріч відбудеться в умовах, коли Brent знову перевищила $100 за барель. Підвищення цільових квот саме по собі не гарантує відповідного збільшення фізичного постачання, оскільки частина учасників не може досягти дозволених рівнів через експортні й виробничі обмеження.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

TotalEnergies повідомила, що її нафтопереробні заводи, більшість яких розташована в Європі, максимально збільшили випуск дизельного й реактивного пального. Компанія пояснила це низькими запасами та найвищими ціновими преміями саме в цих сегментах.

Дефіцит середніх дистилятів різко підвищив прибутковість європейської нафтопереробки

Скоригований чистий прибуток TotalEnergies у другому кварталі 2026 року зріс на 67% і досяг $6 млрд. Це найкращий квартальний результат компанії майже за три роки. У другому кварталі 2025 року показник становив $3,6 млрд, а в першому кварталі 2026 року — $5,4 млрд.

Прибуток напряму переробки та хімії, який також охоплює нафтовий трейдинг, зріс на 362% у річному вимірі — до $1,8 млрд. Результат підтримали високі маржі нафтопродуктів і прибуткова торгівля нафтою.

Генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне повідомив, що європейські заводи компанії зосередилися на дизельному та реактивному пальному, оскільки їхні запаси в регіоні залишаються низькими, а ринкові премії — найвищими.

Підрозділ розвідки та видобутку отримав $3,2 млрд прибутку. Це на 64% більше, ніж роком раніше, і на 25% більше, ніж у першому кварталі. Високі нафтові ціни цього разу поєдналися з високою маржею переробки, хоча за звичайних умов подорожчання сировини часто скорочує прибутковість НПЗ.

Компанія очікує відновлення повної потужності саудівського НПЗ SATORP до кінця третього кварталу. Завод був пошкоджений унаслідок атак.

«Ормуз став полем бою, і ризики проходження надзвичайно високі», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Американські нафтопереробні заводи збільшили завантаження приблизно до 96% виробничої потужності, намагаючись компенсувати дефіцит пального на світовому ринку. Водночас ф’ючерси на гуртове дизельне пальне у США від початку липня зросли на 26%.

Навіть максимальне завантаження американських НПЗ не усуває дефіциту дизельного пального

Високі маржі переробки стимулюють американські підприємства працювати майже на технологічній межі. Основними чинниками стали порушення постачання з Близького Сходу, скорочення роботи російських НПЗ та обмежені запаси нафтопродуктів.

Завантаження на рівні 96% означає, що можливості швидко наростити випуск бензину, дизельного та реактивного пального залишаються обмеженими. Подальше збільшення виробництва залежить від технічного стану підприємств, доступності нафти та графіків ремонтів.

Дизельні ф’ючерси зросли на 26% лише протягом липня. Така динаміка свідчить, що ринок нафтопродуктів реагує на перебої сильніше, ніж ринок сирої нафти. Учасники торгів враховують не тільки ціну сировини, а й дефіцит переробних потужностей, витрати на доставлення та низькі товарні запаси.

США є одним із найбільших постачальників нафтопродуктів на міжнародний ринок. Тому завантаження їхніх НПЗ і внутрішня вартість дизельного пального впливають на доступність експортних партій та ціни в інших імпортозалежних регіонах.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.