<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; сира нафта</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/sira-nafta/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/chi-zrostatimut-cini-na-naftu-golovnij-rizik-dlya-spozhivachiv-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/chi-zrostatimut-cini-na-naftu-golovnij-rizik-dlya-spozhivachiv-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 09:52:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153927</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30334-Нефть.jpg" alt="Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального"/><br />Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: постачання і попит. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку. Що рухає цінами на нафту Ключовий баланс ринку формується між постачанням і попитом. Ризик рецесії може змінити очікування споживання нафти. Війна або загострення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30334-Нефть.jpg" alt="Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального"/><br /><p>Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: <strong>постачання і попит</strong>. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку.</p>
<h3>Що рухає цінами на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Ключовий баланс ринку</strong> формується між постачанням і попитом.</li>
<li><strong>Ризик рецесії</strong> може змінити очікування споживання нафти.</li>
<li><strong>Війна або загострення криз</strong> здатні швидко розвернути ціновий тренд.</li>
<li>Висновок: <strong>ринок нафти залишається вразливим до шоків</strong>, бо ціна реагує не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики його появи.</li>
</ul>
<h3>Як нафта переходить у ціну на АЗС</h3>
<ul>
<li>Пальне на АЗС включає не лише вартість сирої нафти.</li>
<li>У ціні також закладені <strong>переробка, оптова ланка, податки та націнка місцевої АЗС</strong>.</li>
<li><strong>Сира нафта часто становить понад половину вартості галона пального</strong>.</li>
<li>Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай також швидко зростає в ціні.</li>
<li>Коли нафта дешевшає, пальне часто дешевшає повільніше. Цю модель називають <em>«ракети й пір’я»</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>споживач швидше відчуває подорожчання нафти, ніж її здешевлення</strong>, бо роздрібна ціна проходить через кілька ланок ринку.</li>
</ul>
<h3>Стратегічний нафтовий резерв США</h3>
<ul>
<li>США мають резерв сирої нафти для надзвичайних ситуацій — <strong>Strategic Petroleum Reserve</strong>.</li>
<li>Його призначення — підтримати енергетичну безпеку під час криз, зокрема <strong>санкцій, катастрофічних штормових пошкоджень або війни</strong>.</li>
<li>Резерв може пом’якшити удар, коли перебої з постачанням штовхають ціни вгору.</li>
<li>Водночас він <strong>не призначений для розв’язання довгострокових проблем</strong>.</li>
<li>Його роль — швидке полегшення для споживачів і підтримка важливих секторів економіки: <em>критичних галузей, екстрених служб і громадського транспорту</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>резерв може знизити гостроту кризи, але не замінює стабільного постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Історичні орієнтири нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> є головним глобальним нафтовим бенчмарком.</li>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> є головним бенчмарком Північної Америки.</li>
<li>Brent краще показує глобальну динаміку, бо відображає значну частину світової торгівлі нафтою.</li>
<li>Brent також використовується для відстеження історичних трендів нафти.</li>
<li><strong>U.S. Energy Information Administration</strong> тепер використовує Brent як основний орієнтир у <em>Annual Energy Outlook</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>для оцінки глобального ринку важливіше дивитися на Brent, а не лише на локальні індикатори</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни на нафту нестабільні</h3>
<ul>
<li>На початку 1970-х стався перший великий нафтовий шок: Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго проти США та інших країн під час війни Судного дня.</li>
<li>У середині 1980-х ціни впали через нижчий попит і вихід на ринок нових виробників поза OPEC.</li>
<li>У 2008 році ціни злетіли через зростання глобального попиту, а потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою.</li>
<li>Під час COVID-локдауну 2020 року попит на нафту різко впав, а ціни опустилися <strong>нижче 20 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Висновок: <strong>нафта історично не є стабільним активом</strong>, бо на неї впливають війни, рецесії, рішення OPEC, надлишок постачання та зміни енергетичної політики.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний ризик для водіїв</strong> полягає в тому, що стрибок нафти швидко переходить у ціну на АЗС.</li>
<li>Зниження нафтових котирувань не гарантує такого самого швидкого здешевлення пального.</li>
<li>Паливна ціна залежить від усього ланцюга: <em>від сирої нафти до переробки, податків, опту й роздрібної націнки</em>.</li>
<li><strong>Споживачі пального залишаються залежними від глобальної нафтової волатильності навіть тоді, коли причина цінового шоку виникає далеко від їхнього локального ринку</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://fortune.com/article/price-of-oil-05-05-2026/" target="_blank">fortune.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30334-Нефть.jpg" alt="Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального"/><br /><p>Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: <strong>постачання і попит</strong>. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку.</p>
<h3>Що рухає цінами на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Ключовий баланс ринку</strong> формується між постачанням і попитом.</li>
<li><strong>Ризик рецесії</strong> може змінити очікування споживання нафти.</li>
<li><strong>Війна або загострення криз</strong> здатні швидко розвернути ціновий тренд.</li>
<li>Висновок: <strong>ринок нафти залишається вразливим до шоків</strong>, бо ціна реагує не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики його появи.</li>
</ul>
<h3>Як нафта переходить у ціну на АЗС</h3>
<ul>
<li>Пальне на АЗС включає не лише вартість сирої нафти.</li>
<li>У ціні також закладені <strong>переробка, оптова ланка, податки та націнка місцевої АЗС</strong>.</li>
<li><strong>Сира нафта часто становить понад половину вартості галона пального</strong>.</li>
<li>Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай також швидко зростає в ціні.</li>
<li>Коли нафта дешевшає, пальне часто дешевшає повільніше. Цю модель називають <em>«ракети й пір’я»</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>споживач швидше відчуває подорожчання нафти, ніж її здешевлення</strong>, бо роздрібна ціна проходить через кілька ланок ринку.</li>
</ul>
<h3>Стратегічний нафтовий резерв США</h3>
<ul>
<li>США мають резерв сирої нафти для надзвичайних ситуацій — <strong>Strategic Petroleum Reserve</strong>.</li>
<li>Його призначення — підтримати енергетичну безпеку під час криз, зокрема <strong>санкцій, катастрофічних штормових пошкоджень або війни</strong>.</li>
<li>Резерв може пом’якшити удар, коли перебої з постачанням штовхають ціни вгору.</li>
<li>Водночас він <strong>не призначений для розв’язання довгострокових проблем</strong>.</li>
<li>Його роль — швидке полегшення для споживачів і підтримка важливих секторів економіки: <em>критичних галузей, екстрених служб і громадського транспорту</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>резерв може знизити гостроту кризи, але не замінює стабільного постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Історичні орієнтири нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> є головним глобальним нафтовим бенчмарком.</li>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> є головним бенчмарком Північної Америки.</li>
<li>Brent краще показує глобальну динаміку, бо відображає значну частину світової торгівлі нафтою.</li>
<li>Brent також використовується для відстеження історичних трендів нафти.</li>
<li><strong>U.S. Energy Information Administration</strong> тепер використовує Brent як основний орієнтир у <em>Annual Energy Outlook</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>для оцінки глобального ринку важливіше дивитися на Brent, а не лише на локальні індикатори</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни на нафту нестабільні</h3>
<ul>
<li>На початку 1970-х стався перший великий нафтовий шок: Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго проти США та інших країн під час війни Судного дня.</li>
<li>У середині 1980-х ціни впали через нижчий попит і вихід на ринок нових виробників поза OPEC.</li>
<li>У 2008 році ціни злетіли через зростання глобального попиту, а потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою.</li>
<li>Під час COVID-локдауну 2020 року попит на нафту різко впав, а ціни опустилися <strong>нижче 20 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Висновок: <strong>нафта історично не є стабільним активом</strong>, бо на неї впливають війни, рецесії, рішення OPEC, надлишок постачання та зміни енергетичної політики.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний ризик для водіїв</strong> полягає в тому, що стрибок нафти швидко переходить у ціну на АЗС.</li>
<li>Зниження нафтових котирувань не гарантує такого самого швидкого здешевлення пального.</li>
<li>Паливна ціна залежить від усього ланцюга: <em>від сирої нафти до переробки, податків, опту й роздрібної націнки</em>.</li>
<li><strong>Споживачі пального залишаються залежними від глобальної нафтової волатильності навіть тоді, коли причина цінового шоку виникає далеко від їхнього локального ринку</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://fortune.com/article/price-of-oil-05-05-2026/" target="_blank">fortune.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/chi-zrostatimut-cini-na-naftu-golovnij-rizik-dlya-spozhivachiv-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 05:52:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153896</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br />Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на 188 тис. барелів на добу з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 06:27:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[маржа НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[СПР]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153868</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br />Постачання близько 26 млн барелів сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину. Американська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br /><p>Постачання близько <strong>26 млн барелів</strong> сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.</p>
<h2>Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском</h2>
<ul>
<li>Трейдингові компанії <strong>Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria</strong>, за словами трейдерів, отримали близько <strong>26 млн барелів</strong> нафти зі стратегічних нафтових резервів США.</li>
<li>Йдеться переважно про <strong>сірчисту Bryan Mound</strong> та менш сірчисту <strong>West Hackberry Sweet</strong>.</li>
<li>Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією <strong>$5 за барель</strong> до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.</li>
<li><em>Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.</em></li>
</ul>
<h2>Ціновий розрив із європейськими сортами</h2>
<ul>
<li>Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.</li>
<li>Норвезька середньосірчиста <strong>Johan Sverdrup</strong> для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище <strong>$12 за барель</strong> до Dated на умовах fob.</li>
<li>Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить <strong>$9 за барель</strong> премії.</li>
<li>Це щонайменше на <strong>$7 за барель нижче</strong>, ніж тижнем раніше.</li>
</ul>
<h2>Середземноморський ринок також слабшає</h2>
<ul>
<li>У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти <strong>Es Sider</strong>.</li>
<li>Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.</li>
<li>Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.</li>
<li>Премія алжирської <strong>Saharan Blend</strong> впала з <strong>$15 за барель</strong> до Dated на умовах fob на початку тижня до лише <strong>$3 за барель</strong> в останній торговій сесії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції.</strong> Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у <strong>26 млн барелів</strong> зі США, що посилює конкуренцію між сортами.</li>
<li><strong>Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти.</strong> Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.</li>
<li><strong>Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення.</strong> Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для переробників</h2>
<ul>
<li>Дешевша сировина зі США може <strong>покращити прибутковість європейських НПЗ</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2818071-us-sour-crude-from-spr-heads-to-europe" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br /><p>Постачання близько <strong>26 млн барелів</strong> сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.</p>
<h2>Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском</h2>
<ul>
<li>Трейдингові компанії <strong>Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria</strong>, за словами трейдерів, отримали близько <strong>26 млн барелів</strong> нафти зі стратегічних нафтових резервів США.</li>
<li>Йдеться переважно про <strong>сірчисту Bryan Mound</strong> та менш сірчисту <strong>West Hackberry Sweet</strong>.</li>
<li>Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією <strong>$5 за барель</strong> до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.</li>
<li><em>Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.</em></li>
</ul>
<h2>Ціновий розрив із європейськими сортами</h2>
<ul>
<li>Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.</li>
<li>Норвезька середньосірчиста <strong>Johan Sverdrup</strong> для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище <strong>$12 за барель</strong> до Dated на умовах fob.</li>
<li>Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить <strong>$9 за барель</strong> премії.</li>
<li>Це щонайменше на <strong>$7 за барель нижче</strong>, ніж тижнем раніше.</li>
</ul>
<h2>Середземноморський ринок також слабшає</h2>
<ul>
<li>У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти <strong>Es Sider</strong>.</li>
<li>Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.</li>
<li>Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.</li>
<li>Премія алжирської <strong>Saharan Blend</strong> впала з <strong>$15 за барель</strong> до Dated на умовах fob на початку тижня до лише <strong>$3 за барель</strong> в останній торговій сесії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції.</strong> Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у <strong>26 млн барелів</strong> зі США, що посилює конкуренцію між сортами.</li>
<li><strong>Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти.</strong> Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.</li>
<li><strong>Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення.</strong> Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для переробників</h2>
<ul>
<li>Дешевша сировина зі США може <strong>покращити прибутковість європейських НПЗ</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2818071-us-sour-crude-from-spr-heads-to-europe" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[export bans]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[taxation]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[експортні заборони]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[оподаткування]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153861</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br />Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Apr 2026 05:42:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153831</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br />Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/04/geopolitika-ta-rekordni-marzhi-yak-sankci%d1%97-ta-udari-po-npz-rozigrivayut-cini-na-dizel-u-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/04/geopolitika-ta-rekordni-marzhi-yak-sankci%d1%97-ta-udari-po-npz-rozigrivayut-cini-na-dizel-u-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Dec 2025 09:44:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crack spread]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[international]]></category>
		<category><![CDATA[liquid fuels]]></category>
		<category><![CDATA[oil/petroleum]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[крек-спред]]></category>
		<category><![CDATA[міжнародні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[нафта/нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[рідкі палива]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153420</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30008-Танкер.jpg" alt="Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі"/><br />З кінця жовтня 2025 року глобальні маржі переробки дизеля суттєво зросли й вийшли на найвищий рівень за рік. Поєднання санкцій ЄС проти російської нафти, ударів України по російських нафтопереробних і експортних об’єктах та аварійних зупинок НПЗ на Близькому Сході різко обмежило пропозицію дизеля у світі. Найпомітніше напруження відчув «атлантичний басейн»: європейський хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA), Нью-Йоркська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30008-Танкер.jpg" alt="Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі"/><br /><p>З кінця жовтня 2025 року глобальні маржі переробки дизеля суттєво зросли й вийшли на найвищий рівень за рік. Поєднання санкцій ЄС проти російської нафти, ударів України по російських нафтопереробних і експортних об’єктах та аварійних зупинок НПЗ на Близькому Сході різко обмежило пропозицію дизеля у світі.</p>
<p>Найпомітніше напруження відчув «атлантичний басейн»: європейський хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA), Нью-Йоркська гавань та узбережжя Мексиканської затоки США. На цих ринках дизельні crack spread’и проти Dated Brent уперше більш ніж за рік перевищили <strong>$1 за галон</strong>, що засвідчує надзвичайно високі прибутки тих НПЗ, які залишаються в строю, та структурний дефіцит дизельного палива.</p>
<h2>Карта впливів: дизель, санкції, НПЗ та європейський ринок</h2>
<h3>1. Стрибок маржі переробки дизеля та структура ціни</h3>
<p>Crack spread — ключовий індикатор того, скільки заробляє НПЗ на переробці сирої нафти в готовий продукт.</p>
<ul>
<li><strong>Механіка маржі</strong>
<ul>
<li>Crack spread для дизеля розраховується як різниця між спотовою ціною галона дизпалива та спотовою ціною галона сирої нафти (Dated Brent).</li>
<li>Чим вищий crack spread, тим більша частка ціни кінцевого продукту припадає саме на переробку та дефіцит пропозиції, а не на базову вартість сировини.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Різкий ріст у жовтні–листопаді 2025 року</strong>
<ul>
<li>З середини жовтня до середини листопада crack spread’и на:
<ul>
<li>ARA-хабі в Європі,</li>
<li>Нью-Йоркській гавані,</li>
<li>узбережжі Мексиканської затоки США</li>
</ul>
<p>підскочили <strong>понад $1 за галон</strong> — <em>уперше більш ніж за рік</em>.</li>
<li>Станом на 26 листопада 2025 року маржі залишаються поблизу річних максимумів, що сигналізує про затяжний період напруження на ринку дизеля.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для ціноутворення в Європі</strong>
<ul>
<li>ARA-хаб виступає <strong>ключовим ціновим орієнтиром</strong> для європейських ринків дизпалива.</li>
<li>Зростання crack spread’ів у ARA означає:
<ul>
<li>перенесення дефіциту з глобальної переробки безпосередньо у ціну на оптових європейських хабах,</li>
<li>підвищення базової маржі для нафтотрейдерів та НПЗ, які можуть фізично доставити продукт до Північно-Західної Європи.</li>
</ul>
</li>
<li>Ринки змушені <strong>конкурувати за обмежені обсяги</strong>, підвищуючи премії до Dated Brent і посилюючи роль маржі переробки у структурі кінцевої ціни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Санкції ЄС проти росії: переформатування джерел постачання дизеля</h3>
<p>Європейська політика санкцій поетапно трансформує карту постачання нафтопродуктів, створюючи структурну напруженість на ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Еволюція санкцій</strong>
<ul>
<li>Кінець 2022 – початок 2023 років:
<ul>
<li>ЄС забороняє імпорт сирої нафти та нафтопродуктів із російських НПЗ, включно з дизельним паливом, як реакцію на повномасштабне вторгнення росії в Україну.</li>
</ul>
</li>
<li>Липень 2025 року:
<ul>
<li>Додаткові санкції ЄС включають <strong>заборону імпорту нафтопродуктів, вироблених із російської сирої нафти</strong>, навіть якщо переробка відбувається за межами території росії.</li>
</ul>
</li>
<li>Жовтень 2025 року:
<ul>
<li>ЄС посилює обмеження проти основних російських нафтових компаній <strong>«Роснефть» (Rosneft), «Лукойл» (Lukoil) та «Газпром нефть» (Gazprom Neft)</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Новий вектор: обмеження «обхідного» дизеля</strong>
<ul>
<li>Останній пакет санкцій орієнтований на зниження вартості російської сирої нафти шляхом:
<ul>
<li>цільового тиску на НПЗ у <strong>Туреччині</strong> та <strong>Індії</strong>,</li>
<li>які закуповували <em>дисконтовану</em> російську нафту та реекспортували нафтопродукти, зокрема дизель, до ЄС.</li>
</ul>
</li>
<li>Таким чином, ЄС намагається перекрити <strong>«сіру» схему імпорту дизеля російського походження</strong>, навіть якщо формально постачальником виступає третя країна.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на глобальну пропозицію</strong>
<ul>
<li>Нові обмеження додатково скорочують доступний на ринку дизель:
<ul>
<li>зменшуючи привабливість переробки російської сирої нафти для НПЗ у Туреччині та Індії,</li>
<li>стимулюючи пошук альтернативних сортів сирої нафти та інших маршрутів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Це створює <strong>тиск на європейських покупців</strong>, які змушені переключатися на інші джерела — Близький Схід, США та Африку — за вищими цінами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Удари по російській інфраструктурі та глобальна логістична стійкість</h3>
<p>Атаки України по російській нафтопереробній та експортній інфраструктурі демонструють, наскільки вразливими є вузлові об’єкти енергетики для військового впливу та як швидко це перетворюється на глобальний ціновий сигнал.</p>
<ul>
<li><strong>Зменшення експорту російських нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Обстріли НПЗ та експортних терміналів у росії скоротили <strong>експортні обсяги пального</strong>, включно з дизелем.</li>
<li>Без дешевих російських ресурсів:
<ul>
<li>країни, які продовжували імпортувати з росії, змушені конкурувати за обмежені обсяги на світовому ринку,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію та піднімає crack spread’и.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для захисту критичної інфраструктури</strong>
<ul>
<li>Ситуація показує, що <strong>втрата навіть частини переробних потужностей однієї держави</strong> суттєво впливає на глобальний баланс дизеля.</li>
<li><em>Військова складова</em>:
<ul>
<li>нафтопереробні заводи та експортні термінали фактично є стратегічними цілями, удар по яких одразу відображається у зростанні міжнародних цін.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Економічна складова</em>:
<ul>
<li>залежність від обмеженої кількості великих НПЗ та маршрутів експорту збільшує <strong>системний ризик</strong> для імпортозалежних ринків, зокрема європейського.</li>
</ul>
</li>
<li>Країни-імпортери змушені враховувати, що <strong>локалізований військовий ризик</strong> миттєво перетворюється на глобальний ціновий шок для дизеля.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Близький Схід, Нігерія та роль резервних потужностей у диверсифікації постачання</h3>
<p>Події навколо НПЗ поза межами росії оголили обмеженість «запасу міцності» глобальної переробної інфраструктури.</p>
<ul>
<li><strong>Аварійна зупинка НПЗ Al Zour у Кувейті</strong>
<ul>
<li>НПЗ Al Zour вийшов на повну потужність у 2023 році та став <strong>важливим джерелом пального для Європи</strong> після запровадження імпортної заборони на російські нафтопродукти.</li>
<li>З кінця жовтня 2025 року триває <strong>тривалий простій Al Zour</strong>, що:
<ul>
<li>суттєво обмежує доступні обсяги дизеля та інших нафтопродуктів,</li>
<li>посилює дефіцит на ринку Європи, яка раніше частково компенсувала відмову від російських постачань за рахунок цього НПЗ.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштабні ремонти на НПЗ Близького Сходу</strong>
<ul>
<li>Період активних планових ремонтів у регіоні супроводжується:
<ul>
<li>тимчасовим скороченням переробки на кількох великих НПЗ,</li>
<li>додатковим зниженням доступної пропозиції дизеля на світовому ринку.</li>
</ul>
</li>
<li>У результаті <strong>Близький Схід</strong>, який мав відігравати роль одного з компенсаторів втрат російського дизеля, сам стає джерелом додаткової напруги у ланцюгах постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактор НПЗ Dangote у Нігерії</strong>
<ul>
<li>Щодо ходу ремонтних робіт на великому НПЗ Dangote у Нігерії надходять <strong>суперечливі повідомлення</strong>.</li>
<li>Ця невизначеність:
<ul>
<li>обмежує очікування ринку щодо швидкого нарощування постачань з боку Західної Африки,</li>
<li>підвищує тиск на інші маршрути постачання в атлантичному басейні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок для європейської диверсифікації</strong>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля дедалі більше залежить від:
<ul>
<li>переробних потужностей Близького Сходу (зокрема Al Zour),</li>
<li>нових проєктів у Західній Африці (Dangote),</li>
<li>та експорту НПЗ атлантичного басейну, насамперед зі США.</li>
</ul>
</li>
<li>Будь-які збої в роботі цих вузлових НПЗ миттєво зменшують логістичну стійкість та звужують можливості диверсифікації постачання для ЄС.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Роль НПЗ США та перерозподіл потоків у атлантичному басейні</h3>
<p>На тлі обмежень у росії та на Близькому Сході, а також невизначеності в Африці, НПЗ узбережжя Мексиканської затоки США стають одним з ключових стабілізуючих, але водночас і цінових факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Підвищений попит на продукцію НПЗ США</strong>
<ul>
<li>Попит на продукти з НПЗ, які залишаються в роботі, зростає:
<ul>
<li>особливо це стосується НПЗ узбережжя Мексиканської затоки,</li>
<li>які забезпечують <strong>основний обсяг експортних постачань нафтопродуктів зі США</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стійкий міжнародний попит за умов стислої пропозиції дає змогу цим НПЗ отримувати вигоду від підвищених crack spread’ів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Експорт бензину та дистилятів зі США</strong>
<ul>
<li><strong>Експорт бензину зі США</strong> вийшов на <strong>найвищий рівень за рік</strong> (за даними Weekly Petroleum Status Report та суднових трекінгових даних Vortexa).</li>
<li><strong>Експорт дистилятного пального</strong> (включаючи дизель):
<ul>
<li>у листопаді перебуває <strong>на підвищених рівнях</strong>,</li>
<li>перевищує середні показники за останні п’ять років (2020–2024).</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для європейського ціноутворення та конкуренції</strong>
<ul>
<li>Оскільки НПЗ США можуть працювати і на внутрішній, і на зовнішній ринок:
<ul>
<li>європейські покупці вимушені <strong>конкурувати з іншими імпортерами</strong> за американські обсяги,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію в атлантичному басейні та підвищує роль ARA і Нью-Йорка як референтних хабів.</li>
</ul>
</li>
<li>Високі crack spread’и стимулюють зростання експорту зі США, але водночас:
<ul>
<li>підтягують внутрішні ціни на дизель у США до світових рівнів,</li>
<li>обмежують можливість Європи отримувати дешевший ресурс, якщо на глобальному рівні пропозиція залишається стислою.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>6. Логістична стійкість та стратегічні уроки для європейського ринку</h3>
<p>Комбінація санкцій, військових дій і ремонтних простоїв НПЗ формується в своєрідну «стрес-тестову» карту для європейського ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Концентрація ризиків</strong>
<ul>
<li>Одночасний вплив трьох факторів:
<ul>
<li>санкції ЄС проти росії та продуктів російського походження,</li>
<li>удари по російській інфраструктурі, що зменшують експорт,</li>
<li>тривалі простої та ремонти НПЗ у Кувейті й на Близькому Сході, а також невизначеність щодо Dangote в Нігерії,</li>
</ul>
<p><strong>підкреслює залежність ЄС від обмеженої кількості критичних вузлів</strong> у глобальній переробній мережі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарне планування</strong>
<ul>
<li>Фіксація crack spread’ів <strong>понад $1 за галон</strong> у кількох ключових хабах одночасно свідчить, що:
<ul>
<li>маржа переробки вже включає в себе премію за <em>ризик постійних перебоїв</em>,</li>
<li>ринок закладає можливість подальших збоїв без потреби у нових шоках пропозиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Для Європи це означає, що:
<ul>
<li>підтримання <strong>достатніх стратегічних запасів дизеля</strong> стає критичним елементом енергетичної безпеки,</li>
<li>планування сценаріїв із врахуванням одночасних збоїв на кількох великих НПЗ вже не є теоретичним завданням, а віддзеркалює поточний досвід кінця 2025 року.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розосередження постачання та інфраструктурних маршрутів</strong>
<ul>
<li>Залежність ЄС:
<ul>
<li>від конкретних НПЗ (Al Zour, російські заводи, Dangote),</li>
<li>та від обмеженої кількості морських маршрутів атлантичного басейну,</li>
</ul>
<p>показує, що кожен із цих елементів є <strong>критичною інфраструктурою в широкому міжнародному сенсі</strong>.</li>
<li>Події 2022–2025 років демонструють:
<ul>
<li>перехід від моделі, де росія була основним постачальником дизеля в Європу,</li>
<li>до більш складної, <strong>але й більш крихкої системи</strong>, що спирається на Близький Схід, Африку та США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Підсумкові висновки для європейського ринку дизеля</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітика стала ключовим драйвером маржі</strong>
<ul>
<li>Санкції ЄС, удари по російських НПЗ та зупинка Al Zour у Кувейті разом призвели до найвищих за рік марж переробки дизеля та crack spread’ів понад $1 за галон у головних хабах атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ЄС замінив російське джерело, але отримав нові вузькі місця</strong>
<ul>
<li>Відмова від російських постачань дизеля означала переорієнтацію на Близький Схід, Африку та США.</li>
<li>Збої в роботі цих НПЗ показали, що <strong>ризики просто перерозподілені, а не усунуті</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>НПЗ США відіграють роль «балансуючої ланки», але за високою ціною</strong>
<ul>
<li>Рекордні обсяги експорту бензину та підвищений експорт дистилятів зі США (вище середнього рівня 2020–2024 років) частково компенсують дефіцит в Європі, але одночасно підтягують цінову планку для всього атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура енергетики стала глобальним ціновим «детонатором»</strong>
<ul>
<li>Удари по російських об’єктах та простої на Близькому Сході засвідчили, що кожен великий НПЗ є елементом міжнародної енергетичної безпеки, а не лише внутрішньої інфраструктури окремої держави.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=66764">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a>.</p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30008-Танкер.jpg" alt="Геополітика та рекордні маржі: як санкції та удари по НПЗ розігрівають ціни на дизель у Європі"/><br /><p>З кінця жовтня 2025 року глобальні маржі переробки дизеля суттєво зросли й вийшли на найвищий рівень за рік. Поєднання санкцій ЄС проти російської нафти, ударів України по російських нафтопереробних і експортних об’єктах та аварійних зупинок НПЗ на Близькому Сході різко обмежило пропозицію дизеля у світі.</p>
<p>Найпомітніше напруження відчув «атлантичний басейн»: європейський хаб Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA), Нью-Йоркська гавань та узбережжя Мексиканської затоки США. На цих ринках дизельні crack spread’и проти Dated Brent уперше більш ніж за рік перевищили <strong>$1 за галон</strong>, що засвідчує надзвичайно високі прибутки тих НПЗ, які залишаються в строю, та структурний дефіцит дизельного палива.</p>
<h2>Карта впливів: дизель, санкції, НПЗ та європейський ринок</h2>
<h3>1. Стрибок маржі переробки дизеля та структура ціни</h3>
<p>Crack spread — ключовий індикатор того, скільки заробляє НПЗ на переробці сирої нафти в готовий продукт.</p>
<ul>
<li><strong>Механіка маржі</strong>
<ul>
<li>Crack spread для дизеля розраховується як різниця між спотовою ціною галона дизпалива та спотовою ціною галона сирої нафти (Dated Brent).</li>
<li>Чим вищий crack spread, тим більша частка ціни кінцевого продукту припадає саме на переробку та дефіцит пропозиції, а не на базову вартість сировини.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Різкий ріст у жовтні–листопаді 2025 року</strong>
<ul>
<li>З середини жовтня до середини листопада crack spread’и на:
<ul>
<li>ARA-хабі в Європі,</li>
<li>Нью-Йоркській гавані,</li>
<li>узбережжі Мексиканської затоки США</li>
</ul>
<p>підскочили <strong>понад $1 за галон</strong> — <em>уперше більш ніж за рік</em>.</li>
<li>Станом на 26 листопада 2025 року маржі залишаються поблизу річних максимумів, що сигналізує про затяжний період напруження на ринку дизеля.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для ціноутворення в Європі</strong>
<ul>
<li>ARA-хаб виступає <strong>ключовим ціновим орієнтиром</strong> для європейських ринків дизпалива.</li>
<li>Зростання crack spread’ів у ARA означає:
<ul>
<li>перенесення дефіциту з глобальної переробки безпосередньо у ціну на оптових європейських хабах,</li>
<li>підвищення базової маржі для нафтотрейдерів та НПЗ, які можуть фізично доставити продукт до Північно-Західної Європи.</li>
</ul>
</li>
<li>Ринки змушені <strong>конкурувати за обмежені обсяги</strong>, підвищуючи премії до Dated Brent і посилюючи роль маржі переробки у структурі кінцевої ціни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Санкції ЄС проти росії: переформатування джерел постачання дизеля</h3>
<p>Європейська політика санкцій поетапно трансформує карту постачання нафтопродуктів, створюючи структурну напруженість на ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Еволюція санкцій</strong>
<ul>
<li>Кінець 2022 – початок 2023 років:
<ul>
<li>ЄС забороняє імпорт сирої нафти та нафтопродуктів із російських НПЗ, включно з дизельним паливом, як реакцію на повномасштабне вторгнення росії в Україну.</li>
</ul>
</li>
<li>Липень 2025 року:
<ul>
<li>Додаткові санкції ЄС включають <strong>заборону імпорту нафтопродуктів, вироблених із російської сирої нафти</strong>, навіть якщо переробка відбувається за межами території росії.</li>
</ul>
</li>
<li>Жовтень 2025 року:
<ul>
<li>ЄС посилює обмеження проти основних російських нафтових компаній <strong>«Роснефть» (Rosneft), «Лукойл» (Lukoil) та «Газпром нефть» (Gazprom Neft)</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Новий вектор: обмеження «обхідного» дизеля</strong>
<ul>
<li>Останній пакет санкцій орієнтований на зниження вартості російської сирої нафти шляхом:
<ul>
<li>цільового тиску на НПЗ у <strong>Туреччині</strong> та <strong>Індії</strong>,</li>
<li>які закуповували <em>дисконтовану</em> російську нафту та реекспортували нафтопродукти, зокрема дизель, до ЄС.</li>
</ul>
</li>
<li>Таким чином, ЄС намагається перекрити <strong>«сіру» схему імпорту дизеля російського походження</strong>, навіть якщо формально постачальником виступає третя країна.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на глобальну пропозицію</strong>
<ul>
<li>Нові обмеження додатково скорочують доступний на ринку дизель:
<ul>
<li>зменшуючи привабливість переробки російської сирої нафти для НПЗ у Туреччині та Індії,</li>
<li>стимулюючи пошук альтернативних сортів сирої нафти та інших маршрутів постачання.</li>
</ul>
</li>
<li>Це створює <strong>тиск на європейських покупців</strong>, які змушені переключатися на інші джерела — Близький Схід, США та Африку — за вищими цінами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Удари по російській інфраструктурі та глобальна логістична стійкість</h3>
<p>Атаки України по російській нафтопереробній та експортній інфраструктурі демонструють, наскільки вразливими є вузлові об’єкти енергетики для військового впливу та як швидко це перетворюється на глобальний ціновий сигнал.</p>
<ul>
<li><strong>Зменшення експорту російських нафтопродуктів</strong>
<ul>
<li>Обстріли НПЗ та експортних терміналів у росії скоротили <strong>експортні обсяги пального</strong>, включно з дизелем.</li>
<li>Без дешевих російських ресурсів:
<ul>
<li>країни, які продовжували імпортувати з росії, змушені конкурувати за обмежені обсяги на світовому ринку,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію та піднімає crack spread’и.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для захисту критичної інфраструктури</strong>
<ul>
<li>Ситуація показує, що <strong>втрата навіть частини переробних потужностей однієї держави</strong> суттєво впливає на глобальний баланс дизеля.</li>
<li><em>Військова складова</em>:
<ul>
<li>нафтопереробні заводи та експортні термінали фактично є стратегічними цілями, удар по яких одразу відображається у зростанні міжнародних цін.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Економічна складова</em>:
<ul>
<li>залежність від обмеженої кількості великих НПЗ та маршрутів експорту збільшує <strong>системний ризик</strong> для імпортозалежних ринків, зокрема європейського.</li>
</ul>
</li>
<li>Країни-імпортери змушені враховувати, що <strong>локалізований військовий ризик</strong> миттєво перетворюється на глобальний ціновий шок для дизеля.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>4. Близький Схід, Нігерія та роль резервних потужностей у диверсифікації постачання</h3>
<p>Події навколо НПЗ поза межами росії оголили обмеженість «запасу міцності» глобальної переробної інфраструктури.</p>
<ul>
<li><strong>Аварійна зупинка НПЗ Al Zour у Кувейті</strong>
<ul>
<li>НПЗ Al Zour вийшов на повну потужність у 2023 році та став <strong>важливим джерелом пального для Європи</strong> після запровадження імпортної заборони на російські нафтопродукти.</li>
<li>З кінця жовтня 2025 року триває <strong>тривалий простій Al Zour</strong>, що:
<ul>
<li>суттєво обмежує доступні обсяги дизеля та інших нафтопродуктів,</li>
<li>посилює дефіцит на ринку Європи, яка раніше частково компенсувала відмову від російських постачань за рахунок цього НПЗ.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштабні ремонти на НПЗ Близького Сходу</strong>
<ul>
<li>Період активних планових ремонтів у регіоні супроводжується:
<ul>
<li>тимчасовим скороченням переробки на кількох великих НПЗ,</li>
<li>додатковим зниженням доступної пропозиції дизеля на світовому ринку.</li>
</ul>
</li>
<li>У результаті <strong>Близький Схід</strong>, який мав відігравати роль одного з компенсаторів втрат російського дизеля, сам стає джерелом додаткової напруги у ланцюгах постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактор НПЗ Dangote у Нігерії</strong>
<ul>
<li>Щодо ходу ремонтних робіт на великому НПЗ Dangote у Нігерії надходять <strong>суперечливі повідомлення</strong>.</li>
<li>Ця невизначеність:
<ul>
<li>обмежує очікування ринку щодо швидкого нарощування постачань з боку Західної Африки,</li>
<li>підвищує тиск на інші маршрути постачання в атлантичному басейні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок для європейської диверсифікації</strong>
<ul>
<li>Європейський ринок дизеля дедалі більше залежить від:
<ul>
<li>переробних потужностей Близького Сходу (зокрема Al Zour),</li>
<li>нових проєктів у Західній Африці (Dangote),</li>
<li>та експорту НПЗ атлантичного басейну, насамперед зі США.</li>
</ul>
</li>
<li>Будь-які збої в роботі цих вузлових НПЗ миттєво зменшують логістичну стійкість та звужують можливості диверсифікації постачання для ЄС.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>5. Роль НПЗ США та перерозподіл потоків у атлантичному басейні</h3>
<p>На тлі обмежень у росії та на Близькому Сході, а також невизначеності в Африці, НПЗ узбережжя Мексиканської затоки США стають одним з ключових стабілізуючих, але водночас і цінових факторів.</p>
<ul>
<li><strong>Підвищений попит на продукцію НПЗ США</strong>
<ul>
<li>Попит на продукти з НПЗ, які залишаються в роботі, зростає:
<ul>
<li>особливо це стосується НПЗ узбережжя Мексиканської затоки,</li>
<li>які забезпечують <strong>основний обсяг експортних постачань нафтопродуктів зі США</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стійкий міжнародний попит за умов стислої пропозиції дає змогу цим НПЗ отримувати вигоду від підвищених crack spread’ів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Експорт бензину та дистилятів зі США</strong>
<ul>
<li><strong>Експорт бензину зі США</strong> вийшов на <strong>найвищий рівень за рік</strong> (за даними Weekly Petroleum Status Report та суднових трекінгових даних Vortexa).</li>
<li><strong>Експорт дистилятного пального</strong> (включаючи дизель):
<ul>
<li>у листопаді перебуває <strong>на підвищених рівнях</strong>,</li>
<li>перевищує середні показники за останні п’ять років (2020–2024).</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Наслідки для європейського ціноутворення та конкуренції</strong>
<ul>
<li>Оскільки НПЗ США можуть працювати і на внутрішній, і на зовнішній ринок:
<ul>
<li>європейські покупці вимушені <strong>конкурувати з іншими імпортерами</strong> за американські обсяги,</li>
<li>це посилює цінову конкуренцію в атлантичному басейні та підвищує роль ARA і Нью-Йорка як референтних хабів.</li>
</ul>
</li>
<li>Високі crack spread’и стимулюють зростання експорту зі США, але водночас:
<ul>
<li>підтягують внутрішні ціни на дизель у США до світових рівнів,</li>
<li>обмежують можливість Європи отримувати дешевший ресурс, якщо на глобальному рівні пропозиція залишається стислою.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>6. Логістична стійкість та стратегічні уроки для європейського ринку</h3>
<p>Комбінація санкцій, військових дій і ремонтних простоїв НПЗ формується в своєрідну «стрес-тестову» карту для європейського ринку дизеля.</p>
<ul>
<li><strong>Концентрація ризиків</strong>
<ul>
<li>Одночасний вплив трьох факторів:
<ul>
<li>санкції ЄС проти росії та продуктів російського походження,</li>
<li>удари по російській інфраструктурі, що зменшують експорт,</li>
<li>тривалі простої та ремонти НПЗ у Кувейті й на Близькому Сході, а також невизначеність щодо Dangote в Нігерії,</li>
</ul>
<p><strong>підкреслює залежність ЄС від обмеженої кількості критичних вузлів</strong> у глобальній переробній мережі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Стратегічні запаси та сценарне планування</strong>
<ul>
<li>Фіксація crack spread’ів <strong>понад $1 за галон</strong> у кількох ключових хабах одночасно свідчить, що:
<ul>
<li>маржа переробки вже включає в себе премію за <em>ризик постійних перебоїв</em>,</li>
<li>ринок закладає можливість подальших збоїв без потреби у нових шоках пропозиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Для Європи це означає, що:
<ul>
<li>підтримання <strong>достатніх стратегічних запасів дизеля</strong> стає критичним елементом енергетичної безпеки,</li>
<li>планування сценаріїв із врахуванням одночасних збоїв на кількох великих НПЗ вже не є теоретичним завданням, а віддзеркалює поточний досвід кінця 2025 року.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Розосередження постачання та інфраструктурних маршрутів</strong>
<ul>
<li>Залежність ЄС:
<ul>
<li>від конкретних НПЗ (Al Zour, російські заводи, Dangote),</li>
<li>та від обмеженої кількості морських маршрутів атлантичного басейну,</li>
</ul>
<p>показує, що кожен із цих елементів є <strong>критичною інфраструктурою в широкому міжнародному сенсі</strong>.</li>
<li>Події 2022–2025 років демонструють:
<ul>
<li>перехід від моделі, де росія була основним постачальником дизеля в Європу,</li>
<li>до більш складної, <strong>але й більш крихкої системи</strong>, що спирається на Близький Схід, Африку та США.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Підсумкові висновки для європейського ринку дизеля</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітика стала ключовим драйвером маржі</strong>
<ul>
<li>Санкції ЄС, удари по російських НПЗ та зупинка Al Zour у Кувейті разом призвели до найвищих за рік марж переробки дизеля та crack spread’ів понад $1 за галон у головних хабах атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ЄС замінив російське джерело, але отримав нові вузькі місця</strong>
<ul>
<li>Відмова від російських постачань дизеля означала переорієнтацію на Близький Схід, Африку та США.</li>
<li>Збої в роботі цих НПЗ показали, що <strong>ризики просто перерозподілені, а не усунуті</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>НПЗ США відіграють роль «балансуючої ланки», але за високою ціною</strong>
<ul>
<li>Рекордні обсяги експорту бензину та підвищений експорт дистилятів зі США (вище середнього рівня 2020–2024 років) частково компенсують дефіцит в Європі, але одночасно підтягують цінову планку для всього атлантичного басейну.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура енергетики стала глобальним ціновим «детонатором»</strong>
<ul>
<li>Удари по російських об’єктах та простої на Близькому Сході засвідчили, що кожен великий НПЗ є елементом міжнародної енергетичної безпеки, а не лише внутрішньої інфраструктури окремої держави.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=66764">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a>.</p>
<p><!-- :contentReference[oaicite:0]{index=0} --></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/04/geopolitika-ta-rekordni-marzhi-yak-sankci%d1%97-ta-udari-po-npz-rozigrivayut-cini-na-dizel-u-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зростання цін на нафту: скорочення російської переробки, санкційні ризики та очікування рішень ОПЕК+</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/zrostannya-cin-na-naftu-skorochennya-rosijsko%d1%97-pererobki-sankcijni-riziki-ta-ochikuvannya-rishen-opek/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/zrostannya-cin-na-naftu-skorochennya-rosijsko%d1%97-pererobki-sankcijni-riziki-ta-ochikuvannya-rishen-opek/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Sep 2025 08:18:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[global supply]]></category>
		<category><![CDATA[market balance]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[RBOB]]></category>
		<category><![CDATA[refinery attacks]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[атаки на НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[баланс ринку]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Україні]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153206</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29891-Нефть.jpg" alt="Зростання цін на нафту: скорочення російської переробки, санкційні ризики та очікування рішень ОПЕК+"/><br />Жовтневі ф’ючерси на WTI зросли на 1,97%, бензин RBOB — на 3,35%, досягнувши місячних максимумів. Ринок реагує на скорочення переробки у рф до 5,09 млн б/д (мінімум за понад 3 роки), зниження запасів на танкерах на 18% до 72,67 млн бар. і ризик нових санкцій США. Водночас зростання стримують сильніший долар і слабка статистика економіки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29891-Нефть.jpg" alt="Зростання цін на нафту: скорочення російської переробки, санкційні ризики та очікування рішень ОПЕК+"/><br /><p>Жовтневі ф’ючерси на WTI зросли на <strong>1,97%</strong>, бензин RBOB — на <strong>3,35%</strong>, досягнувши місячних максимумів. Ринок реагує на <strong>скорочення переробки у рф до 5,09 млн б/д</strong> (мінімум за понад 3 роки), <strong>зниження запасів на танкерах</strong> на <strong>18%</strong> до <strong>72,67 млн бар.</strong> і <strong>ризик нових санкцій США</strong>. Водночас зростання стримують сильніший долар і слабка статистика економіки США.</p>
<h2>Фактори впливу на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Головні драйвери зростання</h3>
<ul>
<li><strong>Атаки України на НПЗ рф:</strong> зниження переробки до <strong>5,09 млн б/д</strong>, що є <em>найнижчим рівнем за 3,25 року</em>.</li>
<li><strong>Менші «плаваючі» запаси:</strong> –<strong>18%</strong> тиждень/тиждень, до <strong>72,67 млн бар.</strong>, що свідчить про обмежену пропозицію.</li>
<li><strong>Санкційний тиск:</strong> США та ЄС розглядають нові й вторинні санкції проти російської енергетики.</li>
<li><strong>Запаси у США:</strong> нафта –<strong>5,2%</strong>, дистиляти –<strong>14,8%</strong> від 5-річних середніх рівнів, що підсилює дефіцит.</li>
</ul>
<h3>Фактори, що стримують</h3>
<ul>
<li><strong>Макростатистика США:</strong> ISM виробництва — <strong>48,7</strong> (<em>нижче очікуваних 49,0</em>), будівництво –<strong>0,1%</strong> м/м (третє падіння поспіль).</li>
<li><strong>Фінансові ринки:</strong> падіння S&amp;P 500 і сильний долар знижують попит на ризикові активи, зокрема енергоносії.</li>
<li><strong>ОПЕК+:</strong> з 1 вересня — додаткове <strong>+547 тис. б/д</strong> у межах плану з відновлення <strong>+2,2 млн б/д</strong> до вересня 2026 р.</li>
</ul>
<h3>Динаміка видобутку</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> 13,439 млн б/д (на тиждень до 22 серпня), близько до рекордних рівнів 2024 року, при цьому активних бурових лише <strong>412</strong> — найнижчий показник за 3,75 року.</li>
<li><strong>ОПЕК:</strong> липневий видобуток — <strong>28,31 млн б/д</strong>, незначне зниження порівняно з червнем.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні ризики</h3>
<ul>
<li>
<blockquote><p>«Ми дуже уважно вивчатимемо санкції проти росії цього тижня». — міністр фінансів США Bessent</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Дуже великі наслідки», якщо росія не сяде за стіл переговорів. — Президент Trump</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>Заклик до вторинних санкцій проти компаній «третіх країн», що підтримують війну росії. — Канцлер Німеччини Merz і Президент Франції Macron</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> скорочення переробки у рф та падіння «плаваючих» запасів створюють відчутний дефіцит, підтримуючи ціни.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> плановане нарощування видобутку ОПЕК+ може частково компенсувати дефіцит, але санкційні ризики й обмежені запаси підсилюватимуть волатильність.</li>
<li><strong>Стратегічно:</strong> ринок балансує між <em>жорсткими геополітичними обмеженнями</em> та <em>спробами ОПЕК+ стабілізувати пропозицію</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/story/news/34544142/crude-prices-climb-on-signs-of-tighter-global-supplies">Barchart</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29891-Нефть.jpg" alt="Зростання цін на нафту: скорочення російської переробки, санкційні ризики та очікування рішень ОПЕК+"/><br /><p>Жовтневі ф’ючерси на WTI зросли на <strong>1,97%</strong>, бензин RBOB — на <strong>3,35%</strong>, досягнувши місячних максимумів. Ринок реагує на <strong>скорочення переробки у рф до 5,09 млн б/д</strong> (мінімум за понад 3 роки), <strong>зниження запасів на танкерах</strong> на <strong>18%</strong> до <strong>72,67 млн бар.</strong> і <strong>ризик нових санкцій США</strong>. Водночас зростання стримують сильніший долар і слабка статистика економіки США.</p>
<h2>Фактори впливу на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Головні драйвери зростання</h3>
<ul>
<li><strong>Атаки України на НПЗ рф:</strong> зниження переробки до <strong>5,09 млн б/д</strong>, що є <em>найнижчим рівнем за 3,25 року</em>.</li>
<li><strong>Менші «плаваючі» запаси:</strong> –<strong>18%</strong> тиждень/тиждень, до <strong>72,67 млн бар.</strong>, що свідчить про обмежену пропозицію.</li>
<li><strong>Санкційний тиск:</strong> США та ЄС розглядають нові й вторинні санкції проти російської енергетики.</li>
<li><strong>Запаси у США:</strong> нафта –<strong>5,2%</strong>, дистиляти –<strong>14,8%</strong> від 5-річних середніх рівнів, що підсилює дефіцит.</li>
</ul>
<h3>Фактори, що стримують</h3>
<ul>
<li><strong>Макростатистика США:</strong> ISM виробництва — <strong>48,7</strong> (<em>нижче очікуваних 49,0</em>), будівництво –<strong>0,1%</strong> м/м (третє падіння поспіль).</li>
<li><strong>Фінансові ринки:</strong> падіння S&amp;P 500 і сильний долар знижують попит на ризикові активи, зокрема енергоносії.</li>
<li><strong>ОПЕК+:</strong> з 1 вересня — додаткове <strong>+547 тис. б/д</strong> у межах плану з відновлення <strong>+2,2 млн б/д</strong> до вересня 2026 р.</li>
</ul>
<h3>Динаміка видобутку</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> 13,439 млн б/д (на тиждень до 22 серпня), близько до рекордних рівнів 2024 року, при цьому активних бурових лише <strong>412</strong> — найнижчий показник за 3,75 року.</li>
<li><strong>ОПЕК:</strong> липневий видобуток — <strong>28,31 млн б/д</strong>, незначне зниження порівняно з червнем.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні ризики</h3>
<ul>
<li>
<blockquote><p>«Ми дуже уважно вивчатимемо санкції проти росії цього тижня». — міністр фінансів США Bessent</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Дуже великі наслідки», якщо росія не сяде за стіл переговорів. — Президент Trump</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>Заклик до вторинних санкцій проти компаній «третіх країн», що підтримують війну росії. — Канцлер Німеччини Merz і Президент Франції Macron</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> скорочення переробки у рф та падіння «плаваючих» запасів створюють відчутний дефіцит, підтримуючи ціни.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> плановане нарощування видобутку ОПЕК+ може частково компенсувати дефіцит, але санкційні ризики й обмежені запаси підсилюватимуть волатильність.</li>
<li><strong>Стратегічно:</strong> ринок балансує між <em>жорсткими геополітичними обмеженнями</em> та <em>спробами ОПЕК+ стабілізувати пропозицію</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/story/news/34544142/crude-prices-climb-on-signs-of-tighter-global-supplies">Barchart</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/zrostannya-cin-na-naftu-skorochennya-rosijsko%d1%97-pererobki-sankcijni-riziki-ta-ochikuvannya-rishen-opek/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійські держкомпанії призупинили закупівлі російської нафти під тиском США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/indijski-derzhkompani%d1%97-prizupinili-zakupivli-rosijsko%d1%97-nafti-pid-tiskom-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/indijski-derzhkompani%d1%97-prizupinili-zakupivli-rosijsko%d1%97-nafti-pid-tiskom-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 Aug 2025 11:53:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153039</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29791-Индия.jpg" alt="Індійські держкомпанії призупинили закупівлі російської нафти під тиском США"/><br />&#160; Державні нафтопереробні компанії Індії тимчасово відмовилися від закупівель сирої нафти з росії через посилення тиску з боку Вашингтона, який запровадив нову хвилю жорстких тарифів. До отримання чітких урядових вказівок компанії утримаються від спотових угод, переорієнтовуючись на постачання з альтернативних ринків. Ринок нафти Індії: зміна стратегій закупівель Компанії: Indian Oil Corp., Bharat Petroleum Corp., Hindustan [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29791-Индия.jpg" alt="Індійські держкомпанії призупинили закупівлі російської нафти під тиском США"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Державні нафтопереробні компанії Індії тимчасово відмовилися від закупівель сирої нафти з росії через посилення тиску з боку Вашингтона, який запровадив нову хвилю жорстких тарифів. До отримання чітких урядових вказівок компанії утримаються від спотових угод, переорієнтовуючись на постачання з альтернативних ринків.</p>
<h3>Ринок нафти Індії: зміна стратегій закупівель</h3>
<ul>
<li><strong>Компанії</strong>: Indian Oil Corp., Bharat Petroleum Corp., Hindustan Petroleum Corp.</li>
<li><strong>Причина паузи</strong>: підвищення тарифного тиску США на імпорт з росії.</li>
<li><strong>Ключова дія</strong>: <strong>пропуск спотових закупівель</strong> у найближчому циклі до появи урядових роз’яснень.</li>
<li><strong>Альтернативні постачання</strong>: США, Бразилія, Лівія.</li>
</ul>
<h3>Факти та обсяги</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг останньої угоди</strong>: 5 мільйонів барелів.</li>
<li><strong>Походження нафти</strong>: США, Бразилія, Лівія.</li>
<li><strong>Термін</strong>: швидка доставка.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Indian Oil Corp. у четвер придбала п’ять мільйонів барелів нафти зі США, Бразилії та Лівії — остання у низці угод для швидкого постачання» (за даними осіб, знайомих із ситуацією)</p></blockquote>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li>Переорієнтація закупівель з росії на інші регіони знижує залежність від одного постачальника.</li>
<li>Крок може посилити конкуренцію між постачальниками нафти до Індії.</li>
<li>Політичний тиск і тарифні бар’єри прямо впливають на зміну логістичних ланцюгів та термінів постачання.</li>
</ul>
<p><em>Посилення митної політики США змусило Індію адаптувати імпортну стратегію, тимчасово призупинивши закупівлі російської нафти. Закупівля 5 млн барелів з альтернативних джерел демонструє готовність Делі оперативно реагувати на зовнішні виклики, зберігаючи стабільність енергопостачання та диверсифікуючи його географію.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-07/india-s-state-refiners-pause-russia-oil-buys-as-us-adds-pressure" target="_blank">bloomberg.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29791-Индия.jpg" alt="Індійські держкомпанії призупинили закупівлі російської нафти під тиском США"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Державні нафтопереробні компанії Індії тимчасово відмовилися від закупівель сирої нафти з росії через посилення тиску з боку Вашингтона, який запровадив нову хвилю жорстких тарифів. До отримання чітких урядових вказівок компанії утримаються від спотових угод, переорієнтовуючись на постачання з альтернативних ринків.</p>
<h3>Ринок нафти Індії: зміна стратегій закупівель</h3>
<ul>
<li><strong>Компанії</strong>: Indian Oil Corp., Bharat Petroleum Corp., Hindustan Petroleum Corp.</li>
<li><strong>Причина паузи</strong>: підвищення тарифного тиску США на імпорт з росії.</li>
<li><strong>Ключова дія</strong>: <strong>пропуск спотових закупівель</strong> у найближчому циклі до появи урядових роз’яснень.</li>
<li><strong>Альтернативні постачання</strong>: США, Бразилія, Лівія.</li>
</ul>
<h3>Факти та обсяги</h3>
<ul>
<li><strong>Обсяг останньої угоди</strong>: 5 мільйонів барелів.</li>
<li><strong>Походження нафти</strong>: США, Бразилія, Лівія.</li>
<li><strong>Термін</strong>: швидка доставка.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Indian Oil Corp. у четвер придбала п’ять мільйонів барелів нафти зі США, Бразилії та Лівії — остання у низці угод для швидкого постачання» (за даними осіб, знайомих із ситуацією)</p></blockquote>
<h3>Наслідки для ринку</h3>
<ul>
<li>Переорієнтація закупівель з росії на інші регіони знижує залежність від одного постачальника.</li>
<li>Крок може посилити конкуренцію між постачальниками нафти до Індії.</li>
<li>Політичний тиск і тарифні бар’єри прямо впливають на зміну логістичних ланцюгів та термінів постачання.</li>
</ul>
<p><em>Посилення митної політики США змусило Індію адаптувати імпортну стратегію, тимчасово призупинивши закупівлі російської нафти. Закупівля 5 млн барелів з альтернативних джерел демонструє готовність Делі оперативно реагувати на зовнішні виклики, зберігаючи стабільність енергопостачання та диверсифікуючи його географію.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-07/india-s-state-refiners-pause-russia-oil-buys-as-us-adds-pressure" target="_blank">bloomberg.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/08/indijski-derzhkompani%d1%97-prizupinili-zakupivli-rosijsko%d1%97-nafti-pid-tiskom-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта дешевшає через нові санкції ЄС проти росії та невизначеність у глобальній торгівлі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/21/nafta-deshevshaye-cherez-novi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97-ta-neviznachenist-u-globalnij-torgivli/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/21/nafta-deshevshaye-cherez-novi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97-ta-neviznachenist-u-globalnij-torgivli/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 21 Jul 2025 12:48:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152814</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29627-Нефть.jpg" alt="Нафта дешевшає через нові санкції ЄС проти росії та невизначеність у глобальній торгівлі"/><br />Попри ухвалення нового санкційного пакета ЄС проти росії, ринки нафти залишаються обережними — котирування Brent і WTI знизилися. Інвестори уважно стежать за ситуацією з постачаннями й загрозами торгових конфліктів перед початком серпня. Санкційна рамка та реакція ринку Європейський Союз затвердив новий пакет санкцій проти росії, що включає: Зниження цінової стелі для сирої нафти з $60 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29627-Нефть.jpg" alt="Нафта дешевшає через нові санкції ЄС проти росії та невизначеність у глобальній торгівлі"/><br /><p>Попри ухвалення нового санкційного пакета ЄС проти росії, ринки нафти залишаються обережними — котирування Brent і WTI знизилися. Інвестори уважно стежать за ситуацією з постачаннями й загрозами торгових конфліктів перед початком серпня.</p>
<h3>Санкційна рамка та реакція ринку</h3>
<p>Європейський Союз затвердив новий пакет санкцій проти росії, що включає:</p>
<ul>
<li><strong>Зниження цінової стелі</strong> для сирої нафти з $60 до рівня <em>на $15 нижче</em> ринкової ціни Urals;</li>
<li><strong>Заборону на імпорт нафтопродуктів</strong>, виготовлених із російської нафти у третіх країнах;</li>
<li><strong>Санкції проти ще 105 суден</strong> із «тіньового флоту» рф — загальна кількість тепер становить <strong>444 одиниці</strong>;</li>
<li><strong>Посилення обмежень</strong> у банківському секторі.</li>
</ul>
<p>Втім, ринок не продемонстрував різкої реакції. Експерти ING вказують, що <em>ефективність обмежень залишається під сумнівом</em>, з огляду на обхід санкцій через тіньовий флот.</p>
<blockquote><p>«Попри зниження стелі цін ЄС, обмеження G7 залишаються незмінними. Без підтримки США цей інструмент не буде дієвим», — йдеться в аналітичному огляді ING.</p></blockquote>
<h3>Фінансовий контекст і геополітична напруга</h3>
<p>Європейські дипломати готуються до можливої ескалації торгового конфлікту зі США. Очікується зустріч ще цього тижня для розробки сценаріїв реагування у випадку виходу Вашингтона з угод після дедлайну 1 серпня.</p>
<h3>Поточні ціни на ринку</h3>
<ul>
<li>Brent (CO1:COM): <strong>$69.18</strong>/барель (-0.14%)</li>
<li>WTI (CL1:COM): <strong>$67.37</strong>/барель (+0.04%)</li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/news/4193795-oil-prices-slip-as-eu-tightens-russia-sanctions-global-trade-uncertainty-looms" target="_blank">Seeking Alpha</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29627-Нефть.jpg" alt="Нафта дешевшає через нові санкції ЄС проти росії та невизначеність у глобальній торгівлі"/><br /><p>Попри ухвалення нового санкційного пакета ЄС проти росії, ринки нафти залишаються обережними — котирування Brent і WTI знизилися. Інвестори уважно стежать за ситуацією з постачаннями й загрозами торгових конфліктів перед початком серпня.</p>
<h3>Санкційна рамка та реакція ринку</h3>
<p>Європейський Союз затвердив новий пакет санкцій проти росії, що включає:</p>
<ul>
<li><strong>Зниження цінової стелі</strong> для сирої нафти з $60 до рівня <em>на $15 нижче</em> ринкової ціни Urals;</li>
<li><strong>Заборону на імпорт нафтопродуктів</strong>, виготовлених із російської нафти у третіх країнах;</li>
<li><strong>Санкції проти ще 105 суден</strong> із «тіньового флоту» рф — загальна кількість тепер становить <strong>444 одиниці</strong>;</li>
<li><strong>Посилення обмежень</strong> у банківському секторі.</li>
</ul>
<p>Втім, ринок не продемонстрував різкої реакції. Експерти ING вказують, що <em>ефективність обмежень залишається під сумнівом</em>, з огляду на обхід санкцій через тіньовий флот.</p>
<blockquote><p>«Попри зниження стелі цін ЄС, обмеження G7 залишаються незмінними. Без підтримки США цей інструмент не буде дієвим», — йдеться в аналітичному огляді ING.</p></blockquote>
<h3>Фінансовий контекст і геополітична напруга</h3>
<p>Європейські дипломати готуються до можливої ескалації торгового конфлікту зі США. Очікується зустріч ще цього тижня для розробки сценаріїв реагування у випадку виходу Вашингтона з угод після дедлайну 1 серпня.</p>
<h3>Поточні ціни на ринку</h3>
<ul>
<li>Brent (CO1:COM): <strong>$69.18</strong>/барель (-0.14%)</li>
<li>WTI (CL1:COM): <strong>$67.37</strong>/барель (+0.04%)</li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://seekingalpha.com/news/4193795-oil-prices-slip-as-eu-tightens-russia-sanctions-global-trade-uncertainty-looms" target="_blank">Seeking Alpha</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/21/nafta-deshevshaye-cherez-novi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97-ta-neviznachenist-u-globalnij-torgivli/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ збільшує видобуток нафти швидше за очікування на тлі рекордного літа</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/07/152635/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/07/152635/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 07 Jul 2025 06:44:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[виробництво]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152635</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29509-OPEC.jpg" alt="OPEC+ збільшує видобуток нафти швидше за очікування на тлі рекордного літа"/><br />OPEC+ оголосила про суттєве підвищення видобутку у серпні, прагнучи захопити більшу частку ринку попри літній пік попиту. Водночас Казахстан продовжує порушувати офіційні квоти, демонструючи розбіжності всередині альянсу. OPEC+ прискорює вихід із добровільних скорочень На віртуальній зустрічі в суботу вісім основних учасників на чолі із Саудівською Аравією погодилися збільшити світову пропозицію на 548 000 барелів на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29509-OPEC.jpg" alt="OPEC+ збільшує видобуток нафти швидше за очікування на тлі рекордного літа"/><br /><p>OPEC+ оголосила про суттєве підвищення видобутку у серпні, прагнучи захопити більшу частку ринку попри літній пік попиту. Водночас Казахстан продовжує порушувати офіційні квоти, демонструючи розбіжності всередині альянсу.</p>
<h3>OPEC+ прискорює вихід із добровільних скорочень</h3>
<p>На віртуальній зустрічі в суботу вісім основних учасників на чолі із Саудівською Аравією погодилися збільшити світову пропозицію на 548 000 барелів на добу (б/д) у серпні, перевищивши прогнозоване зростання у 411 000 б/д. Це рішення прискорює план повного згортання 2,2 млн б/д попередніх добровільних скорочень майже на рік раніше запланованого терміну.</p>
<ul>
<li><strong>Фундаментальні фактори:</strong> низькі запаси нафти, високі маржі переробки, рекордне завантаження НПЗ у США для цього сезону з 2019 року.</li>
<li><strong>Стратегія:</strong> зосередження на обсягах, а не на захисті ціни.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Було безглуздо зберігати номінальне добровільне скорочення. Краще закінчити з цим і рухатися далі», — заявив Bloomberg Гаррі Чилінгірян із Onyx Capital.</p></blockquote>
<h3>Казахстан виходить за межі квот OPEC+</h3>
<p>У червні видобуток сирої нафти Казахстану зріс на 7,5%, до 1,88 млн б/д, що значно перевищує офіційну квоту OPEC+ у 1,5 млн б/д. Це відповідає історичному максимуму країни, значною мірою завдяки розширенню проєкту Тенгіз під керівництвом Chevron, який додав 140 000 б/д порівняно з попереднім місяцем.</p>
<ul>
<li>Загальний видобуток нафти та конденсату в червні: 2,15 млн б/д проти 2,02 млн у травні.</li>
<li>Влада Казахстану визнає обмежені можливості контролю над іноземними проєктами, такими як Тенгіз чи Кашаган.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Республіка не має права запроваджувати обмеження на видобуток», — сказав міністр енергетики Єрлан Аккенжєнов у травні.</p></blockquote>
<h3>Ціновий тиск і прогнози</h3>
<p>Попри зусилля OPEC+, ціни на нафту залишаються під тиском. Ф&#8217;ючерси на Brent з початку року впали більш ніж на 6%, а глобальні запаси, за оцінками, зростали на 1 млн б/д у першій половині 2025 року через уповільнення попиту в Китаї та збільшення видобутку в країнах поза OPEC.</p>
<ul>
<li>Аналітики JPMorgan та Goldman Sachs прогнозували можливе падіння ціни нижче $60 за барель у четвертому кварталі 2025 року.</li>
</ul>
<p>OPEC+ розраховує, що високий літній попит поглине додаткову пропозицію, проте вільний видобуток Казахстану та прагнення Саудівської Аравії до зростання обсягів підсилюють внутрішню напругу в альянсі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/OPEC-Surprises-With-Oversized-Output-Hike.html" target="_blank">OilPrice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29509-OPEC.jpg" alt="OPEC+ збільшує видобуток нафти швидше за очікування на тлі рекордного літа"/><br /><p>OPEC+ оголосила про суттєве підвищення видобутку у серпні, прагнучи захопити більшу частку ринку попри літній пік попиту. Водночас Казахстан продовжує порушувати офіційні квоти, демонструючи розбіжності всередині альянсу.</p>
<h3>OPEC+ прискорює вихід із добровільних скорочень</h3>
<p>На віртуальній зустрічі в суботу вісім основних учасників на чолі із Саудівською Аравією погодилися збільшити світову пропозицію на 548 000 барелів на добу (б/д) у серпні, перевищивши прогнозоване зростання у 411 000 б/д. Це рішення прискорює план повного згортання 2,2 млн б/д попередніх добровільних скорочень майже на рік раніше запланованого терміну.</p>
<ul>
<li><strong>Фундаментальні фактори:</strong> низькі запаси нафти, високі маржі переробки, рекордне завантаження НПЗ у США для цього сезону з 2019 року.</li>
<li><strong>Стратегія:</strong> зосередження на обсягах, а не на захисті ціни.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Було безглуздо зберігати номінальне добровільне скорочення. Краще закінчити з цим і рухатися далі», — заявив Bloomberg Гаррі Чилінгірян із Onyx Capital.</p></blockquote>
<h3>Казахстан виходить за межі квот OPEC+</h3>
<p>У червні видобуток сирої нафти Казахстану зріс на 7,5%, до 1,88 млн б/д, що значно перевищує офіційну квоту OPEC+ у 1,5 млн б/д. Це відповідає історичному максимуму країни, значною мірою завдяки розширенню проєкту Тенгіз під керівництвом Chevron, який додав 140 000 б/д порівняно з попереднім місяцем.</p>
<ul>
<li>Загальний видобуток нафти та конденсату в червні: 2,15 млн б/д проти 2,02 млн у травні.</li>
<li>Влада Казахстану визнає обмежені можливості контролю над іноземними проєктами, такими як Тенгіз чи Кашаган.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Республіка не має права запроваджувати обмеження на видобуток», — сказав міністр енергетики Єрлан Аккенжєнов у травні.</p></blockquote>
<h3>Ціновий тиск і прогнози</h3>
<p>Попри зусилля OPEC+, ціни на нафту залишаються під тиском. Ф&#8217;ючерси на Brent з початку року впали більш ніж на 6%, а глобальні запаси, за оцінками, зростали на 1 млн б/д у першій половині 2025 року через уповільнення попиту в Китаї та збільшення видобутку в країнах поза OPEC.</p>
<ul>
<li>Аналітики JPMorgan та Goldman Sachs прогнозували можливе падіння ціни нижче $60 за барель у четвертому кварталі 2025 року.</li>
</ul>
<p>OPEC+ розраховує, що високий літній попит поглине додаткову пропозицію, проте вільний видобуток Казахстану та прагнення Саудівської Аравії до зростання обсягів підсилюють внутрішню напругу в альянсі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/OPEC-Surprises-With-Oversized-Output-Hike.html" target="_blank">OilPrice.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/07/152635/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/sira-nafta/feed/ ) in 1.22219 seconds, on May 9th, 2026 at 4:33 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 9th, 2026 at 5:33 am UTC -->