<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; сира нафта</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/sira-nafta/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 21 Aug 2026 09:31:37 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title></title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/12/154874/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/12/154874/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 Aug 2026 08:39:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[refinery feedstock]]></category>
		<category><![CDATA[supply disruption]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика | Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154874</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30954-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt=""/><br />EIA: у липні через кризу навколо Ормузу було зупинено 5,5 млн барелів на добу видобутку на Близькому Сході Головні тези: EIA 11 серпня оцінила середній обсяг зупиненого видобутку нафти на Близькому Сході в липні у близько 5,5 млн барелів на добу — понад 5% світового споживання. Агентство очікує, що відвантаження через Ормузьку протоку залишатимуться суттєво [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30954-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt=""/><br /><p>EIA: у липні через кризу навколо Ормузу було зупинено 5,5 млн барелів на добу видобутку на Близькому Сході</p>
<p><strong>Головні тези:</strong> EIA 11 серпня оцінила середній обсяг зупиненого видобутку нафти на Близькому Сході в липні у близько 5,5 млн барелів на добу — понад 5% світового споживання. Агентство очікує, що відвантаження через Ормузьку протоку залишатимуться суттєво обмеженими протягом серпня. Це вже не лише ризик судноплавства: обмежений морський експорт призвів до фактичного скорочення виробництва на родовищах.</p>
<h3>Нестача можливостей для експорту змушує виробників залишати нафту під землею</h3>
<p>Оприлюднений 11 серпня Short-Term Energy Outlook EIA показує фізичний механізм порушення постачання. Через обмежене судноплавство в Ормузькій протоці та атаки на енергетичну інфраструктуру виробники Перської затоки не можуть у звичайному режимі вивозити весь видобутий ресурс. У результаті в липні середній обсяг вимушено зупиненого видобутку становив близько <strong>5,5 млн барелів на добу</strong>. Reuters зазначає, що це перевищує 5% поточного світового споживання нафти.</p>
<p>EIA виходить із того, що постачання через Ормуз залишатиметься сильно обмеженим протягом серпня і почне поступово збільшуватися лише у вересні. При цьому саме агентство вказує на невизначеність такого сценарію: попередні очікування швидкого відновлення судноплавства не реалізувалися через продовження конфлікту.</p>
<p>Серпневий прогноз також показує, що проблема може пережити саме морське обмеження. За оцінкою EIA, навіть якщо основні торговельні потоки та більша частина видобутку повернуться до докризових параметрів на початку 2027 року, близько <strong>600 тис. барелів на добу</strong> близькосхідних потужностей можуть залишатися зупиненими до кінця 2027 року. Агентство одночасно знизило прогноз світового видобутку у 2026 році приблизно до 100,8 млн барелів на добу за очікуваного попиту близько 104 млн барелів на добу.</p>
<p>Для європейських НПЗ ці 5,5 млн барелів на добу не можна трактувати як пряме скорочення європейських поставок на таку саму величину. Значна частина потоків Ормузу традиційно спрямована до Азії. Проте скорочення видобутку означає, що відповідний ресурс взагалі не надходить на світовий морський ринок, а імпортери змушені конкурувати за альтернативні сорти. Під час попередньої фази кризи підвищений попит азійських і європейських НПЗ уже збільшував експорт американської нафти, що демонструє фізичний канал заміщення в умовах дефіциту близькосхідних потоків.</p>
<p>Додаткове обмеження полягає в пропускній здатності маршрутів обходу Ормузу. EIA зазначає, що Саудівська Аравія перенаправляє частину сировини трубопроводом East-West до Янбу на Червоному морі, однак альтернативні маршрути довші, дорожчі й мають обмежену потужність. Саме тому транспортне порушення вже трансформувалося у виробниче: недостатня можливість фізично вивезти нафту обмежує видобуток.</p>
<p>«Термінал» 11 серпня вже повідомляв про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/nafta-podorozhchala-bilsh-nizh-na-2-cherez-zgasannya-nadij-na-shvidke-vidkrittya-ormuzko%D1%97-protoki/">скорочення фізичного руху через Ормуз до шести суден за добу</a>, а також про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/windward-fiksuye-trivalu-zupinku-eksportu-z-xarga-ta-majzhe-povnu-neruxomist-suden-bilya-lini%D1%97-blokadi/">тривалу зупинку експорту з Харга та низьку активність суден поблизу лінії блокади</a>. Нова оцінка EIA додає до цих логістичних показників масштаб фактичного виробничого наслідку — мільйони барелів на добу зупиненого видобутку.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/some-middle-east-oil-output-will-stay-shut-through-next-year-us-eia-says-2026-08-11/">Reuters, 11 серпня 2026 року</a>; <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/report/global_oil.php">U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook: Global Oil Markets</a>; <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/">EIA, Short-Term Energy Outlook</a>.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30954-Нефтяная_вышка_стилизовано.jpg" alt=""/><br /><p>EIA: у липні через кризу навколо Ормузу було зупинено 5,5 млн барелів на добу видобутку на Близькому Сході</p>
<p><strong>Головні тези:</strong> EIA 11 серпня оцінила середній обсяг зупиненого видобутку нафти на Близькому Сході в липні у близько 5,5 млн барелів на добу — понад 5% світового споживання. Агентство очікує, що відвантаження через Ормузьку протоку залишатимуться суттєво обмеженими протягом серпня. Це вже не лише ризик судноплавства: обмежений морський експорт призвів до фактичного скорочення виробництва на родовищах.</p>
<h3>Нестача можливостей для експорту змушує виробників залишати нафту під землею</h3>
<p>Оприлюднений 11 серпня Short-Term Energy Outlook EIA показує фізичний механізм порушення постачання. Через обмежене судноплавство в Ормузькій протоці та атаки на енергетичну інфраструктуру виробники Перської затоки не можуть у звичайному режимі вивозити весь видобутий ресурс. У результаті в липні середній обсяг вимушено зупиненого видобутку становив близько <strong>5,5 млн барелів на добу</strong>. Reuters зазначає, що це перевищує 5% поточного світового споживання нафти.</p>
<p>EIA виходить із того, що постачання через Ормуз залишатиметься сильно обмеженим протягом серпня і почне поступово збільшуватися лише у вересні. При цьому саме агентство вказує на невизначеність такого сценарію: попередні очікування швидкого відновлення судноплавства не реалізувалися через продовження конфлікту.</p>
<p>Серпневий прогноз також показує, що проблема може пережити саме морське обмеження. За оцінкою EIA, навіть якщо основні торговельні потоки та більша частина видобутку повернуться до докризових параметрів на початку 2027 року, близько <strong>600 тис. барелів на добу</strong> близькосхідних потужностей можуть залишатися зупиненими до кінця 2027 року. Агентство одночасно знизило прогноз світового видобутку у 2026 році приблизно до 100,8 млн барелів на добу за очікуваного попиту близько 104 млн барелів на добу.</p>
<p>Для європейських НПЗ ці 5,5 млн барелів на добу не можна трактувати як пряме скорочення європейських поставок на таку саму величину. Значна частина потоків Ормузу традиційно спрямована до Азії. Проте скорочення видобутку означає, що відповідний ресурс взагалі не надходить на світовий морський ринок, а імпортери змушені конкурувати за альтернативні сорти. Під час попередньої фази кризи підвищений попит азійських і європейських НПЗ уже збільшував експорт американської нафти, що демонструє фізичний канал заміщення в умовах дефіциту близькосхідних потоків.</p>
<p>Додаткове обмеження полягає в пропускній здатності маршрутів обходу Ормузу. EIA зазначає, що Саудівська Аравія перенаправляє частину сировини трубопроводом East-West до Янбу на Червоному морі, однак альтернативні маршрути довші, дорожчі й мають обмежену потужність. Саме тому транспортне порушення вже трансформувалося у виробниче: недостатня можливість фізично вивезти нафту обмежує видобуток.</p>
<p>«Термінал» 11 серпня вже повідомляв про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/nafta-podorozhchala-bilsh-nizh-na-2-cherez-zgasannya-nadij-na-shvidke-vidkrittya-ormuzko%D1%97-protoki/">скорочення фізичного руху через Ормуз до шести суден за добу</a>, а також про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/08/11/windward-fiksuye-trivalu-zupinku-eksportu-z-xarga-ta-majzhe-povnu-neruxomist-suden-bilya-lini%D1%97-blokadi/">тривалу зупинку експорту з Харга та низьку активність суден поблизу лінії блокади</a>. Нова оцінка EIA додає до цих логістичних показників масштаб фактичного виробничого наслідку — мільйони барелів на добу зупиненого видобутку.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/some-middle-east-oil-output-will-stay-shut-through-next-year-us-eia-says-2026-08-11/">Reuters, 11 серпня 2026 року</a>; <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/report/global_oil.php">U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook: Global Oil Markets</a>; <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/">EIA, Short-Term Energy Outlook</a>.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/12/154874/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Імпорт нафти до Китаю у липні відновлюється до 7,8 млн барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/31/import-nafti-do-kitayu-u-lipni-vidnovlyuyetsya-do-78-mln-bareliv-na-dobu-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/31/import-nafti-do-kitayu-u-lipni-vidnovlyuyetsya-do-78-mln-bareliv-na-dobu-2/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 31 Jul 2026 08:17:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Persian Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[Russia flows]]></category>
		<category><![CDATA[seaborne supplies]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти до Китаю]]></category>
		<category><![CDATA[морське постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[потоки з росії]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154689</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30847-Китай_1.jpg" alt="Імпорт нафти до Китаю у липні відновлюється до 7,8 млн барелів на добу"/><br />Морське постачання сирої нафти до Китаю у липні має зрости після 10-річного мінімуму. Причиною названо прибуття заблокованих вантажів із Перської затоки та зростання потоків із росії. Після падіння до 6,2 млн барелів на добу очікується відновлення Морське постачання сирої нафти до Китаю зросте до 7,8 млн барелів на добу у липні. Місяцем раніше показник становив [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30847-Китай_1.jpg" alt="Імпорт нафти до Китаю у липні відновлюється до 7,8 млн барелів на добу"/><br /><p>Морське постачання сирої нафти до Китаю у липні має зрости після 10-річного мінімуму. Причиною названо прибуття заблокованих вантажів із Перської затоки та зростання потоків із росії.</p>
<h3>Після падіння до 6,2 млн барелів на добу очікується відновлення</h3>
<p>Морське постачання сирої нафти до Китаю зросте до <strong>7,8 млн барелів на добу</strong> у липні. Місяцем раніше показник становив <strong>6,2 млн барелів на добу</strong>, що у матеріалі названо 10-річним мінімумом.</p>
<p>Зростання пояснюється тим, що заблоковані вантажі з Перської затоки нарешті досягають Китаю. Також зазначено, що потоки з росії збільшуються на <strong>10%</strong>.</p>
<p>Водночас внутрішнє споживання в Китаї залишається обмеженим. Це означає, що відновлення імпорту не обов’язково свідчить про таке саме швидке зростання внутрішнього попиту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30847-Китай_1.jpg" alt="Імпорт нафти до Китаю у липні відновлюється до 7,8 млн барелів на добу"/><br /><p>Морське постачання сирої нафти до Китаю у липні має зрости після 10-річного мінімуму. Причиною названо прибуття заблокованих вантажів із Перської затоки та зростання потоків із росії.</p>
<h3>Після падіння до 6,2 млн барелів на добу очікується відновлення</h3>
<p>Морське постачання сирої нафти до Китаю зросте до <strong>7,8 млн барелів на добу</strong> у липні. Місяцем раніше показник становив <strong>6,2 млн барелів на добу</strong>, що у матеріалі названо 10-річним мінімумом.</p>
<p>Зростання пояснюється тим, що заблоковані вантажі з Перської затоки нарешті досягають Китаю. Також зазначено, що потоки з росії збільшуються на <strong>10%</strong>.</p>
<p>Водночас внутрішнє споживання в Китаї залишається обмеженим. Це означає, що відновлення імпорту не обов’язково свідчить про таке саме швидке зростання внутрішнього попиту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/31/import-nafti-do-kitayu-u-lipni-vidnovlyuyetsya-do-78-mln-bareliv-na-dobu-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Імпорт нафти до Китаю у липні відновлюється до 7,8 млн барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/29/import-nafti-do-kitayu-u-lipni-vidnovlyuyetsya-do-78-mln-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/29/import-nafti-do-kitayu-u-lipni-vidnovlyuyetsya-do-78-mln-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Jul 2026 09:33:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Persian Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[Russia flows]]></category>
		<category><![CDATA[seaborne supplies]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти до Китаю]]></category>
		<category><![CDATA[морське постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[потоки з росії]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154631</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30806-Китай_1.jpg" alt="Імпорт нафти до Китаю у липні відновлюється до 7,8 млн барелів на добу"/><br />Морське постачання сирої нафти до Китаю у липні має зрости після 10-річного мінімуму. Причиною названо прибуття заблокованих вантажів із Перської затоки та зростання потоків із росії. Після падіння до 6,2 млн барелів на добу очікується відновлення Морське постачання сирої нафти до Китаю зросте до 7,8 млн барелів на добу у липні. Місяцем раніше показник становив [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30806-Китай_1.jpg" alt="Імпорт нафти до Китаю у липні відновлюється до 7,8 млн барелів на добу"/><br /><p>Морське постачання сирої нафти до Китаю у липні має зрости після 10-річного мінімуму. Причиною названо прибуття заблокованих вантажів із Перської затоки та зростання потоків із росії.</p>
<h3>Після падіння до 6,2 млн барелів на добу очікується відновлення</h3>
<p>Морське постачання сирої нафти до Китаю зросте до <strong>7,8 млн барелів на добу</strong> у липні. Місяцем раніше показник становив <strong>6,2 млн барелів на добу</strong>, що у матеріалі названо 10-річним мінімумом.</p>
<p>Зростання пояснюється тим, що заблоковані вантажі з Перської затоки нарешті досягають Китаю. Також зазначено, що потоки з росії збільшуються на <strong>10%</strong>.</p>
<p>Водночас внутрішнє споживання в Китаї залишається обмеженим. Це означає, що відновлення імпорту не обов’язково свідчить про таке саме швидке зростання внутрішнього попиту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30806-Китай_1.jpg" alt="Імпорт нафти до Китаю у липні відновлюється до 7,8 млн барелів на добу"/><br /><p>Морське постачання сирої нафти до Китаю у липні має зрости після 10-річного мінімуму. Причиною названо прибуття заблокованих вантажів із Перської затоки та зростання потоків із росії.</p>
<h3>Після падіння до 6,2 млн барелів на добу очікується відновлення</h3>
<p>Морське постачання сирої нафти до Китаю зросте до <strong>7,8 млн барелів на добу</strong> у липні. Місяцем раніше показник становив <strong>6,2 млн барелів на добу</strong>, що у матеріалі названо 10-річним мінімумом.</p>
<p>Зростання пояснюється тим, що заблоковані вантажі з Перської затоки нарешті досягають Китаю. Також зазначено, що потоки з росії збільшуються на <strong>10%</strong>.</p>
<p>Водночас внутрішнє споживання в Китаї залишається обмеженим. Це означає, що відновлення імпорту не обов’язково свідчить про таке саме швидке зростання внутрішнього попиту.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/29/import-nafti-do-kitayu-u-lipni-vidnovlyuyetsya-do-78-mln-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ADNOC перевіряє готовність покупців вантажити нафту всередині Ормузу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/adnoc-pereviryaye-gotovnist-pokupciv-vantazhiti-naftu-vseredini-ormuzu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/adnoc-pereviryaye-gotovnist-pokupciv-vantazhiti-naftu-vseredini-ormuzu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Jun 2026 14:31:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Fujairah]]></category>
		<category><![CDATA[oil tender]]></category>
		<category><![CDATA[ship-to-ship]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий тендер]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Фуджейра]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154097</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30462-Нефть.jpg" alt="ADNOC перевіряє готовність покупців вантажити нафту всередині Ормузу"/><br />Reuters 19 червня повідомило, що ADNOC оголосила четвертий за місяць тендер на сиру нафту, пропонуючи покупцям варіанти завантаження як усередині Ормузької протоки, так і за її межами у Фуджейрі. Покупці можуть подавати заявки до 2 млн барелів на сорти Upper Zakum, Umm Lulu і Das із завантаженням у червні–серпні. Гнучкі умови завантаження ADNOC показують, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30462-Нефть.jpg" alt="ADNOC перевіряє готовність покупців вантажити нафту всередині Ормузу"/><br /><p>Reuters 19 червня повідомило, що ADNOC оголосила четвертий за місяць тендер на сиру нафту, пропонуючи покупцям варіанти завантаження як усередині Ормузької протоки, так і за її межами у Фуджейрі. Покупці можуть подавати заявки до 2 млн барелів на сорти Upper Zakum, Umm Lulu і Das із завантаженням у червні–серпні.</p>
<h3>Гнучкі умови завантаження ADNOC показують, що продавці перевіряють реальну готовність ринку повертатися до маршрутів через Ормуз.</h3>
<p>Національна нафтова компанія Абу-Дабі ADNOC оголосила четвертий тендер цього місяця, який, за даними Reuters, може показати, чи готові покупці вантажити нафту всередині Ормузької протоки після проміжної угоди США й Ірану.</p>
<p>ADNOC пропонує сорти Upper Zakum, Umm Lulu та Das із завантаженням у червні–серпні. Покупці можуть подавати заявки на обсяги до 2 млн барелів. Тендер передбачає кілька логістичних варіантів: завантаження FOB із Zirku або Das Island всередині Ормузу, завантаження зі сховищ у Фуджейрі за межами протоки або перевалку ship-to-ship між Фуджейрою, Сохаром і районом Малайзії.</p>
<p>Reuters повідомило, що також доступний варіант постачання на умовах delivered basis. Ціни можуть формуватися відносно офіційних продажних цін, еталону Dubai або інших бенчмарків. Тендер закривається 23 червня, а пропозиції лишаються чинними до 25 червня.</p>
<p>На початку червня ADNOC уже продала щонайменше 30 млн барелів нафти ОАЕ з завантаженням у червні–серпні. За даними Reuters, азійські НПЗ і торгові компанії активно купували ці обсяги до попередньої угоди США й Ірану.</p>
<p>Окремий ринковий сигнал — вимога до строкових покупців. За словами одного з джерел Reuters, ADNOC попросила азійських клієнтів направляти судна всередину протоки для завантаження. Таке саме прохання, за словами джерела, зробила іракська SOMO.</p>
<p>ADNOC не надала Reuters негайного коментаря. Kuwait Petroleum Corp також оголосила тендер на постачання сирої нафти в липні, що Reuters подало як частину ширшої підготовки виробників Перської затоки до збільшення експорту після зниження напруги довкола Ормузу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uaes-adnoc-offers-crude-buyers-can-load-inside-hormuz-trade-sources-say-2026-06-19/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30462-Нефть.jpg" alt="ADNOC перевіряє готовність покупців вантажити нафту всередині Ормузу"/><br /><p>Reuters 19 червня повідомило, що ADNOC оголосила четвертий за місяць тендер на сиру нафту, пропонуючи покупцям варіанти завантаження як усередині Ормузької протоки, так і за її межами у Фуджейрі. Покупці можуть подавати заявки до 2 млн барелів на сорти Upper Zakum, Umm Lulu і Das із завантаженням у червні–серпні.</p>
<h3>Гнучкі умови завантаження ADNOC показують, що продавці перевіряють реальну готовність ринку повертатися до маршрутів через Ормуз.</h3>
<p>Національна нафтова компанія Абу-Дабі ADNOC оголосила четвертий тендер цього місяця, який, за даними Reuters, може показати, чи готові покупці вантажити нафту всередині Ормузької протоки після проміжної угоди США й Ірану.</p>
<p>ADNOC пропонує сорти Upper Zakum, Umm Lulu та Das із завантаженням у червні–серпні. Покупці можуть подавати заявки на обсяги до 2 млн барелів. Тендер передбачає кілька логістичних варіантів: завантаження FOB із Zirku або Das Island всередині Ормузу, завантаження зі сховищ у Фуджейрі за межами протоки або перевалку ship-to-ship між Фуджейрою, Сохаром і районом Малайзії.</p>
<p>Reuters повідомило, що також доступний варіант постачання на умовах delivered basis. Ціни можуть формуватися відносно офіційних продажних цін, еталону Dubai або інших бенчмарків. Тендер закривається 23 червня, а пропозиції лишаються чинними до 25 червня.</p>
<p>На початку червня ADNOC уже продала щонайменше 30 млн барелів нафти ОАЕ з завантаженням у червні–серпні. За даними Reuters, азійські НПЗ і торгові компанії активно купували ці обсяги до попередньої угоди США й Ірану.</p>
<p>Окремий ринковий сигнал — вимога до строкових покупців. За словами одного з джерел Reuters, ADNOC попросила азійських клієнтів направляти судна всередину протоки для завантаження. Таке саме прохання, за словами джерела, зробила іракська SOMO.</p>
<p>ADNOC не надала Reuters негайного коментаря. Kuwait Petroleum Corp також оголосила тендер на постачання сирої нафти в липні, що Reuters подало як частину ширшої підготовки виробників Перської затоки до збільшення експорту після зниження напруги довкола Ормузу.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uaes-adnoc-offers-crude-buyers-can-load-inside-hormuz-trade-sources-say-2026-06-19/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/19/adnoc-pereviryaye-gotovnist-pokupciv-vantazhiti-naftu-vseredini-ormuzu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС включив до санкційного пакета структури, пов’язані з перевезенням російської нафти й нафтопродуктів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/yes-vklyuchiv-do-sankcijnogo-paketa-strukturi-povyazani-z-perevezennyam-rosijsko%d1%97-nafti-j-naftoproduktiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/yes-vklyuchiv-do-sankcijnogo-paketa-strukturi-povyazani-z-perevezennyam-rosijsko%d1%97-nafti-j-naftoproduktiv/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Jun 2026 08:11:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy revenues]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[maritime safety]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні доходи]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154061</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30431-Санкции.jpg" alt="ЄС включив до санкційного пакета структури, пов’язані з перевезенням російської нафти й нафтопродуктів"/><br />Рада ЄС 15 червня ухвалила новий пакет обмежувальних заходів, який, зокрема, спрямований на енергетичні доходи росії та екосистему так званого тіньового флоту. Загалом до пакета включено 34 фізичні особи та 47 юридичних осіб. Санкційний фокус ЄС зміщується не лише на видобуток і продаж енергоресурсів, а й на логістичні мережі, які забезпечують експорт сирої нафти та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30431-Санкции.jpg" alt="ЄС включив до санкційного пакета структури, пов’язані з перевезенням російської нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>Рада ЄС 15 червня ухвалила новий пакет обмежувальних заходів, який, зокрема, спрямований на енергетичні доходи росії та екосистему так званого тіньового флоту. Загалом до пакета включено 34 фізичні особи та 47 юридичних осіб.</p>
<h3>Санкційний фокус ЄС зміщується не лише на видобуток і продаж енергоресурсів, а й на логістичні мережі, які забезпечують експорт сирої нафти та нафтопродуктів.</h3>
<p>За повідомленням Ради ЄС, окремий блок заходів стосується двох фізичних осіб і 24 структур, пов’язаних із транспортуванням і експортом сирої нафти або нафтопродуктів із росії, зокрема через тіньовий флот. У документі цей флот визначено як інструмент обходу санкцій ЄС і загрозу для морської безпеки та довкілля.</p>
<p>До переліку включено, зокрема, Lukoil-Western Siberia, а також компанії в росії, Ліберії, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Азербайджані та Гонконгу. Рада ЄС зазначила, що заходи мають обмежити можливості росії отримувати доходи від енергетичного експорту.</p>
<p>Для ринку нафти й нафтопродуктів це рішення має логістичний вимір: обмеження спрямовані на мережі судноплавства, експорту та посередницькі структури, які працюють із потоками російської нафти й нафтопродуктів. Джерело не наводить оцінки впливу на конкретні ціни, але прямо пов’язує заходи з енергетичними доходами та морськими перевезеннями.</p>
<blockquote><p>«Сьогодні ми схвалили черговий пакет санкцій, щоб посилити тиск на росію для припинення війни. Ці заходи влучають у серце військово-промислового комплексу росії, її тіньового флоту та мереж, які живлять гібридні атаки москви проти Європи», — заявила Кая Каллас, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2026/06/15/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-new-eu-sanctions-target-energy-revenues-the-military-industrial-complex-propaganda-and-human-rights-violations/">Council of the European Union</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30431-Санкции.jpg" alt="ЄС включив до санкційного пакета структури, пов’язані з перевезенням російської нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>Рада ЄС 15 червня ухвалила новий пакет обмежувальних заходів, який, зокрема, спрямований на енергетичні доходи росії та екосистему так званого тіньового флоту. Загалом до пакета включено 34 фізичні особи та 47 юридичних осіб.</p>
<h3>Санкційний фокус ЄС зміщується не лише на видобуток і продаж енергоресурсів, а й на логістичні мережі, які забезпечують експорт сирої нафти та нафтопродуктів.</h3>
<p>За повідомленням Ради ЄС, окремий блок заходів стосується двох фізичних осіб і 24 структур, пов’язаних із транспортуванням і експортом сирої нафти або нафтопродуктів із росії, зокрема через тіньовий флот. У документі цей флот визначено як інструмент обходу санкцій ЄС і загрозу для морської безпеки та довкілля.</p>
<p>До переліку включено, зокрема, Lukoil-Western Siberia, а також компанії в росії, Ліберії, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Азербайджані та Гонконгу. Рада ЄС зазначила, що заходи мають обмежити можливості росії отримувати доходи від енергетичного експорту.</p>
<p>Для ринку нафти й нафтопродуктів це рішення має логістичний вимір: обмеження спрямовані на мережі судноплавства, експорту та посередницькі структури, які працюють із потоками російської нафти й нафтопродуктів. Джерело не наводить оцінки впливу на конкретні ціни, але прямо пов’язує заходи з енергетичними доходами та морськими перевезеннями.</p>
<blockquote><p>«Сьогодні ми схвалили черговий пакет санкцій, щоб посилити тиск на росію для припинення війни. Ці заходи влучають у серце військово-промислового комплексу росії, її тіньового флоту та мереж, які живлять гібридні атаки москви проти Європи», — заявила Кая Каллас, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2026/06/15/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-new-eu-sanctions-target-energy-revenues-the-military-industrial-complex-propaganda-and-human-rights-violations/">Council of the European Union</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/yes-vklyuchiv-do-sankcijnogo-paketa-strukturi-povyazani-z-perevezennyam-rosijsko%d1%97-nafti-j-naftoproduktiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Jun 2026 06:04:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel-demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на паливо]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154022</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br />Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30398-Пистолет_АЗС.jpg" alt="МЕА попереджає про ризик критичного скорочення запасів нафти напередодні літнього піку споживання"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок входить у період підвищених ризиків. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що за збереження нинішніх темпів скорочення запасів комерційні та стратегічні резерви можуть досягти історично низьких рівнів ще до початку максимального літнього попиту на паливо у Північній півкулі. Ситуацію ускладнюють втрати близько 14 млн барелів на добу постачання з країн Перської затоки та тривала невизначеність щодо відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h3>Запаси нафти наближаються до критичних рівнів</h3>
<p>Керівниця підрозділу нафтової промисловості та ринків МЕА Торіл Босоні під час конференції S&amp;P Global Energy Middle East Petroleum and Gas Conference у Лондоні заявила, що світові нафтові запаси продовжують скорочуватися навіть напередодні сезону максимального споживання пального.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси нафти продовжують зменшуватися</strong> перед літнім піком попиту на моторне паливо та авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Існує висока ймовірність досягнення критичних або історично низьких рівнів запасів</strong> безпосередньо перед періодом найвищого сезонного споживання.</li>
<li><strong>Пік попиту традиційно припадає на літні місяці</strong>, коли у Північній півкулі суттєво зростають автомобільні перевезення та авіаподорожі.</li>
</ul>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим фактором ризику</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у разі досягнення домовленостей найближчим часом повноцінне відновлення роботи Ормузької протоки може зайняти від шести до восьми місяців.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> є одним із найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі.</li>
<li><strong>Термін відновлення судноплавства оцінюється у 6–8 місяців</strong> навіть за найсприятливішого сценарію.</li>
<li>Тривале обмеження транспортного коридору продовжує створювати ризики для глобального балансу попиту та пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Стратегічні резерви не можуть замінити втрачений видобуток</h4>
<p>МЕА не виключає можливості нової координованої програми вивільнення аварійних запасів нафти, хоча наразі таке рішення не обговорюється. При цьому близько половини узгодженого у березні вивільнення <strong>400 млн барелів</strong> ще не надійшло на ринок.</p>
<p>Водночас агентство наголошує, що використання стратегічних резервів не є довгостроковим вирішенням проблеми.</p>
<blockquote><p>У будь-якому разі аварійне вивільнення запасів є лише тимчасовим заходом і не здатне вирішити проблему такого масштабу. Скорочення дисбалансу має відбуватися також через зменшення попиту — Торіл Босоні, МЕА.</p></blockquote>
<h3>Високі ціни вже впливають на споживання</h3>
<p>МЕА фіксує ознаки руйнування попиту — ситуації, коли високі ціни змушують споживачів скорочувати споживання пального.</p>
<ul>
<li>Погіршення економічних перспектив та зростання цін вже знижують попит на транспортне паливо.</li>
<li><strong>Найбільші коригування ринку наразі відбуваються саме через скорочення попиту</strong>, а не через збільшення пропозиції.</li>
<li>Слабший попит частково стримує подальше зростання нафтових котирувань.</li>
</ul>
<h4>Китай став одним із факторів стабілізації ринку</h4>
<p>Одним із ключових чинників відносної стабільності цін стало зниження імпорту нафти Китаєм.</p>
<ul>
<li><strong>У травні імпорт сирої нафти до Китаю був на 6 млн барелів на добу нижчим</strong>, ніж у березні.</li>
<li>Скорочення закупівель допомогло компенсувати частину втрат світового ринку та пояснює стриману реакцію цін навіть після проблем із проходженням Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h3>Зростання видобутку в Америці не перекриває втрати Перської затоки</h3>
<p>За даними МЕА, з кінця лютого країни Перської затоки втратили близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> нафтового постачання.</p>
<p>Водночас Сполучені Штати, Аргентина, Бразилія та Венесуела наростили видобуток швидше, ніж очікувалося.</p>
<ul>
<li><strong>Приріст видобутку в країнах Америки у 2026 році прогнозується на рівні 1,5 млн барелів на добу.</strong></li>
<li>Порівняно з прогнозом на початку року оцінка була підвищена на <strong>600 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Однак навіть це збільшення забезпечує лише <em>незначну компенсацію</em> втрат глобального ринку.</li>
</ul>
<h4>Ціни залишаються значно вищими за довоєнний рівень</h4>
<p>Станом на 2 червня ф&#8217;ючерси на нафту Brent торгувалися трохи нижче <strong>94 дол./бар.</strong></p>
<ul>
<li>До початку конфлікту ціна Brent становила близько <strong>70 дол./бар.</strong></li>
<li>Максимум 2026 року перевищував <strong>126 дол./бар.</strong></li>
<li>Поточний рівень котирувань залишається суттєво вищим за довоєнні показники, але значно нижчим від річних максимумів.</li>
</ul>
<p>Сукупність факторів — скорочення запасів, втрати постачання з регіону Перської затоки, невизначеність навколо Ормузької протоки та обмежені можливості компенсації через додатковий видобуток — свідчить про збереження високої напруги на світовому нафтовому ринку впродовж літнього сезону.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iea-forecasts-chance-critically-low-stockpiles-before-peak-summer-demand-2026-06-02/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/04/mea-poperedzhaye-pro-rizik-kritichnogo-skorochennya-zapasiv-nafti-naperedodni-litnogo-piku-spozhivannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/chi-zrostatimut-cini-na-naftu-golovnij-rizik-dlya-spozhivachiv-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/chi-zrostatimut-cini-na-naftu-golovnij-rizik-dlya-spozhivachiv-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 May 2026 09:52:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153927</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30334-Нефть.jpg" alt="Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального"/><br />Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: постачання і попит. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку. Що рухає цінами на нафту Ключовий баланс ринку формується між постачанням і попитом. Ризик рецесії може змінити очікування споживання нафти. Війна або загострення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30334-Нефть.jpg" alt="Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального"/><br /><p>Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: <strong>постачання і попит</strong>. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку.</p>
<h3>Що рухає цінами на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Ключовий баланс ринку</strong> формується між постачанням і попитом.</li>
<li><strong>Ризик рецесії</strong> може змінити очікування споживання нафти.</li>
<li><strong>Війна або загострення криз</strong> здатні швидко розвернути ціновий тренд.</li>
<li>Висновок: <strong>ринок нафти залишається вразливим до шоків</strong>, бо ціна реагує не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики його появи.</li>
</ul>
<h3>Як нафта переходить у ціну на АЗС</h3>
<ul>
<li>Пальне на АЗС включає не лише вартість сирої нафти.</li>
<li>У ціні також закладені <strong>переробка, оптова ланка, податки та націнка місцевої АЗС</strong>.</li>
<li><strong>Сира нафта часто становить понад половину вартості галона пального</strong>.</li>
<li>Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай також швидко зростає в ціні.</li>
<li>Коли нафта дешевшає, пальне часто дешевшає повільніше. Цю модель називають <em>«ракети й пір’я»</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>споживач швидше відчуває подорожчання нафти, ніж її здешевлення</strong>, бо роздрібна ціна проходить через кілька ланок ринку.</li>
</ul>
<h3>Стратегічний нафтовий резерв США</h3>
<ul>
<li>США мають резерв сирої нафти для надзвичайних ситуацій — <strong>Strategic Petroleum Reserve</strong>.</li>
<li>Його призначення — підтримати енергетичну безпеку під час криз, зокрема <strong>санкцій, катастрофічних штормових пошкоджень або війни</strong>.</li>
<li>Резерв може пом’якшити удар, коли перебої з постачанням штовхають ціни вгору.</li>
<li>Водночас він <strong>не призначений для розв’язання довгострокових проблем</strong>.</li>
<li>Його роль — швидке полегшення для споживачів і підтримка важливих секторів економіки: <em>критичних галузей, екстрених служб і громадського транспорту</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>резерв може знизити гостроту кризи, але не замінює стабільного постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Історичні орієнтири нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> є головним глобальним нафтовим бенчмарком.</li>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> є головним бенчмарком Північної Америки.</li>
<li>Brent краще показує глобальну динаміку, бо відображає значну частину світової торгівлі нафтою.</li>
<li>Brent також використовується для відстеження історичних трендів нафти.</li>
<li><strong>U.S. Energy Information Administration</strong> тепер використовує Brent як основний орієнтир у <em>Annual Energy Outlook</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>для оцінки глобального ринку важливіше дивитися на Brent, а не лише на локальні індикатори</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни на нафту нестабільні</h3>
<ul>
<li>На початку 1970-х стався перший великий нафтовий шок: Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго проти США та інших країн під час війни Судного дня.</li>
<li>У середині 1980-х ціни впали через нижчий попит і вихід на ринок нових виробників поза OPEC.</li>
<li>У 2008 році ціни злетіли через зростання глобального попиту, а потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою.</li>
<li>Під час COVID-локдауну 2020 року попит на нафту різко впав, а ціни опустилися <strong>нижче 20 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Висновок: <strong>нафта історично не є стабільним активом</strong>, бо на неї впливають війни, рецесії, рішення OPEC, надлишок постачання та зміни енергетичної політики.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний ризик для водіїв</strong> полягає в тому, що стрибок нафти швидко переходить у ціну на АЗС.</li>
<li>Зниження нафтових котирувань не гарантує такого самого швидкого здешевлення пального.</li>
<li>Паливна ціна залежить від усього ланцюга: <em>від сирої нафти до переробки, податків, опту й роздрібної націнки</em>.</li>
<li><strong>Споживачі пального залишаються залежними від глобальної нафтової волатильності навіть тоді, коли причина цінового шоку виникає далеко від їхнього локального ринку</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://fortune.com/article/price-of-oil-05-05-2026/" target="_blank">fortune.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30334-Нефть.jpg" alt="Чи зростатимуть ціни на нафту: головний ризик для споживачів пального"/><br /><p>Напрямок цін на нафту неможливо передбачити напевно. Ринок визначають багато чинників, але основа залишається незмінною: <strong>постачання і попит</strong>. Війна, ризик рецесії, санкції, аварійні перебої та рішення виробників можуть швидко змінити цінову динаміку.</p>
<h3>Що рухає цінами на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Ключовий баланс ринку</strong> формується між постачанням і попитом.</li>
<li><strong>Ризик рецесії</strong> може змінити очікування споживання нафти.</li>
<li><strong>Війна або загострення криз</strong> здатні швидко розвернути ціновий тренд.</li>
<li>Висновок: <strong>ринок нафти залишається вразливим до шоків</strong>, бо ціна реагує не лише на фактичний дефіцит, а й на ризики його появи.</li>
</ul>
<h3>Як нафта переходить у ціну на АЗС</h3>
<ul>
<li>Пальне на АЗС включає не лише вартість сирої нафти.</li>
<li>У ціні також закладені <strong>переробка, оптова ланка, податки та націнка місцевої АЗС</strong>.</li>
<li><strong>Сира нафта часто становить понад половину вартості галона пального</strong>.</li>
<li>Коли нафта дорожчає, пальне зазвичай також швидко зростає в ціні.</li>
<li>Коли нафта дешевшає, пальне часто дешевшає повільніше. Цю модель називають <em>«ракети й пір’я»</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>споживач швидше відчуває подорожчання нафти, ніж її здешевлення</strong>, бо роздрібна ціна проходить через кілька ланок ринку.</li>
</ul>
<h3>Стратегічний нафтовий резерв США</h3>
<ul>
<li>США мають резерв сирої нафти для надзвичайних ситуацій — <strong>Strategic Petroleum Reserve</strong>.</li>
<li>Його призначення — підтримати енергетичну безпеку під час криз, зокрема <strong>санкцій, катастрофічних штормових пошкоджень або війни</strong>.</li>
<li>Резерв може пом’якшити удар, коли перебої з постачанням штовхають ціни вгору.</li>
<li>Водночас він <strong>не призначений для розв’язання довгострокових проблем</strong>.</li>
<li>Його роль — швидке полегшення для споживачів і підтримка важливих секторів економіки: <em>критичних галузей, екстрених служб і громадського транспорту</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>резерв може знизити гостроту кризи, але не замінює стабільного постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Історичні орієнтири нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> є головним глобальним нафтовим бенчмарком.</li>
<li><strong>West Texas Intermediate</strong> є головним бенчмарком Північної Америки.</li>
<li>Brent краще показує глобальну динаміку, бо відображає значну частину світової торгівлі нафтою.</li>
<li>Brent також використовується для відстеження історичних трендів нафти.</li>
<li><strong>U.S. Energy Information Administration</strong> тепер використовує Brent як основний орієнтир у <em>Annual Energy Outlook</em>.</li>
<li>Висновок: <strong>для оцінки глобального ринку важливіше дивитися на Brent, а не лише на локальні індикатори</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни на нафту нестабільні</h3>
<ul>
<li>На початку 1970-х стався перший великий нафтовий шок: Близький Схід скоротив експорт і запровадив ембарго проти США та інших країн під час війни Судного дня.</li>
<li>У середині 1980-х ціни впали через нижчий попит і вихід на ринок нових виробників поза OPEC.</li>
<li>У 2008 році ціни злетіли через зростання глобального попиту, а потім обвалилися разом із глобальною фінансовою кризою.</li>
<li>Під час COVID-локдауну 2020 року попит на нафту різко впав, а ціни опустилися <strong>нижче 20 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Висновок: <strong>нафта історично не є стабільним активом</strong>, бо на неї впливають війни, рецесії, рішення OPEC, надлишок постачання та зміни енергетичної політики.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Головний ризик для водіїв</strong> полягає в тому, що стрибок нафти швидко переходить у ціну на АЗС.</li>
<li>Зниження нафтових котирувань не гарантує такого самого швидкого здешевлення пального.</li>
<li>Паливна ціна залежить від усього ланцюга: <em>від сирої нафти до переробки, податків, опту й роздрібної націнки</em>.</li>
<li><strong>Споживачі пального залишаються залежними від глобальної нафтової волатильності навіть тоді, коли причина цінового шоку виникає далеко від їхнього локального ринку</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://fortune.com/article/price-of-oil-05-05-2026/" target="_blank">fortune.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/06/chi-zrostatimut-cini-na-naftu-golovnij-rizik-dlya-spozhivachiv-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 05:52:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153896</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br />Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на 188 тис. барелів на добу з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 06:27:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[маржа НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[СПР]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153868</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br />Постачання близько 26 млн барелів сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину. Американська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br /><p>Постачання близько <strong>26 млн барелів</strong> сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.</p>
<h2>Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском</h2>
<ul>
<li>Трейдингові компанії <strong>Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria</strong>, за словами трейдерів, отримали близько <strong>26 млн барелів</strong> нафти зі стратегічних нафтових резервів США.</li>
<li>Йдеться переважно про <strong>сірчисту Bryan Mound</strong> та менш сірчисту <strong>West Hackberry Sweet</strong>.</li>
<li>Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією <strong>$5 за барель</strong> до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.</li>
<li><em>Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.</em></li>
</ul>
<h2>Ціновий розрив із європейськими сортами</h2>
<ul>
<li>Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.</li>
<li>Норвезька середньосірчиста <strong>Johan Sverdrup</strong> для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище <strong>$12 за барель</strong> до Dated на умовах fob.</li>
<li>Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить <strong>$9 за барель</strong> премії.</li>
<li>Це щонайменше на <strong>$7 за барель нижче</strong>, ніж тижнем раніше.</li>
</ul>
<h2>Середземноморський ринок також слабшає</h2>
<ul>
<li>У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти <strong>Es Sider</strong>.</li>
<li>Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.</li>
<li>Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.</li>
<li>Премія алжирської <strong>Saharan Blend</strong> впала з <strong>$15 за барель</strong> до Dated на умовах fob на початку тижня до лише <strong>$3 за барель</strong> в останній торговій сесії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції.</strong> Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у <strong>26 млн барелів</strong> зі США, що посилює конкуренцію між сортами.</li>
<li><strong>Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти.</strong> Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.</li>
<li><strong>Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення.</strong> Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для переробників</h2>
<ul>
<li>Дешевша сировина зі США може <strong>покращити прибутковість європейських НПЗ</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2818071-us-sour-crude-from-spr-heads-to-europe" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30292-Цена_падение.png" alt="Американська сірчиста нафта зі стратегічних резервів тисне на ціни в Європі"/><br /><p>Постачання близько <strong>26 млн барелів</strong> сирої нафти зі стратегічних нафтових резервів США до Європи змінює баланс на ринку. Трейдери пропонують ці обсяги європейським НПЗ із дисконтом до місцевих сортів, що вже послабило ціни на норвезьку, лівійську та алжирську нафту. Для переробників це може стати шансом відновити прибутковість після періоду рекордно високих цін на сировину.</p>
<h2>Американська нафта заходить на європейський ринок із ціновим тиском</h2>
<ul>
<li>Трейдингові компанії <strong>Vitol, Trafigura, Shell і Mercuria</strong>, за словами трейдерів, отримали близько <strong>26 млн барелів</strong> нафти зі стратегічних нафтових резервів США.</li>
<li>Йдеться переважно про <strong>сірчисту Bryan Mound</strong> та менш сірчисту <strong>West Hackberry Sweet</strong>.</li>
<li>Ці партії пропонуються європейським НПЗ приблизно з премією <strong>$5 за барель</strong> до North Sea Dated на умовах постачання до Середземномор’я та Північно-Західної Європи.</li>
<li><em>Розподіл між сірчистою та малосірчистою нафтою не підтверджений компаніями.</em></li>
</ul>
<h2>Ціновий розрив із європейськими сортами</h2>
<ul>
<li>Пропозиції американської нафти значно нижчі за ціни місцевих європейських сортів.</li>
<li>Норвезька середньосірчиста <strong>Johan Sverdrup</strong> для постачання у травні нещодавно пропонувалася вище <strong>$12 за барель</strong> до Dated на умовах fob.</li>
<li>Водночас очікувалося, що фактична торгівля навряд чи перевищить <strong>$9 за барель</strong> премії.</li>
<li>Це щонайменше на <strong>$7 за барель нижче</strong>, ніж тижнем раніше.</li>
</ul>
<h2>Середземноморський ринок також слабшає</h2>
<ul>
<li>У Середземномор’ї знизився інтерес до лівійської середньої малосірчистої нафти <strong>Es Sider</strong>.</li>
<li>Більшість травневих партій цього сорту, за словами трейдерів, ще не знайшли покупців.</li>
<li>Це стало розворотом після попередніх тижнів, коли НПЗ Середземномор’я активно шукали Es Sider як заміну втраченим обсягам середньосірчистої нафти з регіону Перської затоки.</li>
<li>Премія алжирської <strong>Saharan Blend</strong> впала з <strong>$15 за барель</strong> до Dated на умовах fob на початку тижня до лише <strong>$3 за барель</strong> в останній торговій сесії.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів</h2>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: Європейський ринок сирої нафти переходить від дефіцитного шоку до фази корекції.</strong> Обґрунтування: після рекордних цін наприкінці березня — на початку квітня на ринок надходить значний обсяг у <strong>26 млн барелів</strong> зі США, що посилює конкуренцію між сортами.</li>
<li><strong>Висновок 2: Найбільший тиск отримують місцеві та середземноморські сорти.</strong> Обґрунтування: премії Johan Sverdrup, Es Sider і Saharan Blend знижуються на тлі дешевших пропозицій американської нафти.</li>
<li><strong>Висновок 3: НПЗ можуть отримати короткострокове полегшення.</strong> Обґрунтування: минулого тижня маржа за деякими нафтопродуктами стала від’ємною, а частина європейських переробників розглядала скорочення завантаження для обмеження збитків. Після зниження цін на нафту маржа повернулася в позитивну зону.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для переробників</h2>
<ul>
<li>Дешевша сировина зі США може <strong>покращити прибутковість європейських НПЗ</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це важливо, бо нижча ціна сирої нафти здатна зменшити тиск на переробну маржу.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2818071-us-sour-crude-from-spr-heads-to-europe" target="_blank">argusmedia</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/amerikanska-sirchista-nafta-zi-strategichnix-rezerviv-tisne-na-cini-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[export bans]]></category>
		<category><![CDATA[fuel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[subsidies]]></category>
		<category><![CDATA[taxation]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[експортні заборони]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[оподаткування]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153861</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br />Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30290-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Світ переходить до захисту внутрішніх паливних ринків на тлі енергетичного шоку"/><br /><p><strong>Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану.</strong> Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на <strong>ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.</p>
<h3>Геополітичний імпульс і реакція держав</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters </a>повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються <strong>захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат</strong>, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.</li>
</ul>
<h3>Податки, субсидії та пряме стримування цін</h3>
<ul>
<li><strong>Нідерланди</strong> оголосили <em>тимчасові податкові пільги</em>, щоб компенсувати зростання цін на пальне.</li>
<li><strong>Швеція</strong> скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.</li>
<li><strong>Сербія</strong> знижує акциз на сиру нафту <strong>сукупно на 60%</strong>, щоб заспокоїти місцевий ринок.</li>
<li><strong>Італія</strong> розглядає скорочення акцизів, щоб пом&#8217;якшити ціни на пальне.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.</li>
<li><strong>Аргентина</strong> відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.</li>
<li><strong>Малайзія</strong> збільшує витрати на субсидії на бензин до <strong>2 млрд ринггітів</strong> з <strong>700 млн ринггітів</strong>, щоб зберегти фіксовану ціну.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні <strong>33 бати</strong> за літр, або <strong>1,02 долара</strong>.</li>
<li><strong>Греція</strong> виділяє <strong>300 млн євро</strong> на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.</li>
<li><strong>Румунія</strong> зменшує акциз на дизель на <strong>0,30 лея</strong>, або <strong>0,0679 долара</strong>, за літр.</li>
<li><strong>Південна Африка</strong> на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила <strong>12%</strong> податок на експорт нафти.</li>
<li><strong>Північна Македонія</strong> знизила ПДВ на бензин і дизель з <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.</li>
<li><strong>Намібія</strong> тимчасово скорочує паливні збори на <strong>50%</strong> щонайменше на три місяці, до кінця червня.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> податкове пом&#8217;якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.</li>
</ul>
<h3>Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.</li>
<li><strong>Південна Корея</strong> вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.</li>
<li><strong>Китай</strong>, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.</li>
<li><strong>Сербія</strong> продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди дедалі частіше ставлять <strong>енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю</strong>. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.</li>
</ul>
<h3>Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Австралія</strong> вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом&#8217;якшити дефіцит, який уже б&#8217;є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.</li>
<li><strong>Камбоджа</strong> збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В&#8217;єтнаму і Китаю.</li>
<li><strong>Шрі-Ланка</strong> запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> активують надзвичайний фонд обсягом <strong>20 млрд песо</strong>, або <strong>333 млн доларів</strong>, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.</li>
</ul>
<h3>Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.</li>
<li>Щоб уникнути дефіциту для <strong>333 млн домогосподарств</strong>, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.</li>
<li><strong>Японія</strong> планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.</li>
<li><strong>Індонезія</strong> почне впровадження програми <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong>. Ідеться про суміш <strong>50%</strong> біодизеля на основі пальмової олії та <strong>50%</strong> звичайного дизелю.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.</li>
</ul>
<h3>Адміністративне регулювання попиту і споживання</h3>
<ul>
<li><strong>Словенія</strong> тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.</li>
<li><strong>Австралія</strong> закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться <strong>місяцями</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для світового нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний висновок: </strong>глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу <strong>посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача</strong>.</li>
<li>Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.</li>
<li>Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.</li>
<li>Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.</li>
<li>Кількісні параметри з матеріалу &#8212; <strong>60%</strong> зниження акцизу в Сербії, <strong>2 млрд</strong> ринггітів субсидій у Малайзії, <strong>33 бати</strong> за літр дизелю в Таїланді, <strong>300 млн євро</strong> допомоги в Греції, <strong>20 млрд песо</strong> надзвичайного фонду на Філіппінах, <strong>12%</strong> податку на експорт нафти у Бразилії, <strong>18%</strong> до <strong>10%</strong> ПДВ у Північній Македонії, <strong>50%</strong> зниження зборів у Намібії, <strong>333 млн</strong> домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск <strong>B50</strong> з <strong>1 липня</strong> в Індонезії &#8212; показують масштаб і терміновість реакції.</li>
</ul>
<blockquote><p>&#171;Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.&#187; — Reuters</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/sustainability/boards-policy-regulation/governments-worldwide-shield-households-rising-energy-costs-2026-04-07/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/svit-perexodit-do-zaxistu-vnutrishnix-palivnix-rinkiv-na-tli-energetichnogo-shoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/sira-nafta/feed/ ) in 0.43622 seconds, on Aug 22nd, 2026 at 6:06 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 22nd, 2026 at 7:06 am UTC -->