Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому право тимчасово знижувати або скасовувати акцизи на пальне, якщо дорогий імпорт нафти почне ще сильніше тиснути на внутрішні ціни. Ключова мета рішення — стабілізувати котирування нафтопродуктів усередині країни і послабити інфляційний тиск на кінцевих споживачів в економіці, що тримається на споживанні. Механізм прив’язаний до чітких цінових і надзвичайних тригерів: якщо середня ціна Dubai crude досягне або перевищить 80 доларів за барель упродовж одного місяця, влада зможе оперативно втрутитися в податкову складову ціни пального.

• Перший рівень відповіді влади — податкова корекція. Нижня палата схвалила норму, яка дозволяє президентові тимчасово зменшувати або повністю зупиняти стягнення акцизів з нафтопродуктів. Саме цей інструмент у тексті поданий як прямий спосіб пом’якшення цінового шоку для внутрішнього ринку.
• Термін дії антикризового механізму обмежений. Зменшення або зупинка акцизів можуть застосовуватися до шести місяців, а сукупний період призупинення не може перевищувати одного календарного року. Це означає, що йдеться не про постійну податкову зміну, а про тимчасовий інструмент стабілізації.
• Є чіткий ціновий орієнтир для втручання. Президент може скористатися цим правом, якщо середня ціна нафти Dubai crude за базою Mean of Platts Singapore сягає або перевищує 80 доларів за барель протягом одного місяця. Висновок із тексту очевидний: влада намагається прив’язати податкову реакцію не до політичних оцінок, а до конкретного ринкового індикатора.
• Другий тригер — надзвичайна ситуація або лихо. Якщо президент оголосить надзвичайний стан чи стихійне лихо, що спричинить надзвичайне зростання внутрішніх цін на пальне, податковий інструмент також може бути задіяний. Це розширює рамку застосування заходу з ринкової до антикризової соціально-економічної.
• Механізм ще не завершений законодавчо. Попри схвалення нижньою палатою, рішення потребує затвердження Сенатом, а голосування заплановане на вівторок. Отже, стабілізаційний інструмент уже політично пріоритетний, але ще не є чинним законом.
• Терміновість підтверджена на рівні президента. У тексті прямо зазначено, що Маркос визнав захід невідкладним. Це свідчить, що влада розглядає податкове пом’якшення не як технічну норму, а як швидку відповідь на ризик прискорення інфляції.
• Головне обґрунтування заходу — захист економіки споживання. Reuters пише, що високі ціни на нафту й нафтопродукти загрожують розкручуванням інфляції в економіці, орієнтованій на споживання. Звідси випливає логіка рішення: зменшення акцизу має послабити тиск на роздрібну ціну пального, а через це — знизити ризики ширшого цінового розгону.

Нижня палата Конгресу Філіппін надала президентові Фердинанду Маркосу-молодшому повноваження тимчасово призупиняти або знижувати акцизи на пальне, щоб стабілізувати різке зростання цін на нафтопродукти, яке загрожує прискоренням інфляції. — Reuters

• Другий блок стабілізації — робота з фізичним ресурсом, а не лише з податками. Міністерка енергетики Філіппін Шерон Гарін заявила, що країна звернулася до росії щодо можливого імпорту нафти. Обсяги та строки не названі, однак сам крок показує: Маніла шукає додаткові джерела постачання, аби зменшити тиск близькосхідного конфлікту на внутрішній ринок.
• Це важливо для цін на нафтопродукти з погляду логіки ринку. Якщо уряд одночасно зменшує податкову складову і намагається розширити джерела постачання нафти, то діє відразу по двох каналах: через фіскальне пом’якшення та через спробу убезпечити ресурсну базу для переробки й торгівлі пальним.
• Третій елемент стабілізації — збереження чинних зовнішніх контрактів. Шерон Гарін також заявила, що китайська заборона на експорт пального стосується лише нових контрактів, а чинні домовленості Філіппін із китайськими постачальниками залишаються в силі.
• Звідси випливає ще один висновок для ринку. Збереження чинних угод із китайськими постачальниками означає, що влада намагається не допустити раптового розриву поточних каналів постачання. Для кінцевих споживачів це важливо, бо стабільність контрактів знижує ризик дефіциту, а отже — і ризик додаткового стрибка цін.
• Філіппіни діють у ширшому регіональному тренді. У тексті зазначено, що уряди країн Південно-Східної Азії вже почали запроваджувати заходи для пом’якшення економічного удару від розширення конфлікту на Близькому Сході.
• Ці заходи мають три спільні цілі.
  • збереження енергії;
  • стабілізація внутрішніх ринків;
  • захист вразливих секторів, зокрема туризму.
• Отже, податкове рішення Філіппін — не ізольований крок. Воно вписується в регіональну модель реагування, де держави намагаються обмежити перенесення високих нафтових котирувань у роздрібні ціни пального і в ширшу інфляцію.

• Головний висновок із матеріалу: Філіппіни формують комбінований антикризовий підхід до ринку нафти й нафтопродуктів.
  • Фіскальний інструмент: тимчасове зниження або скасування акцизів.
  • Сировинний інструмент: пошук можливого імпорту нафти з росії.
  • Контрактний інструмент: утримання чинних домовленостей із китайськими постачальниками.
• Обґрунтування цього висновку: уряд реагує на ризик інфляції, на зростання нафтових котирувань, на геополітичне загострення на Близькому Сході та на потребу стабілізувати внутрішній ринок пального.
• Практичний сенс для кінцевого споживача: якщо закон набуде чинності, то держава отримає право оперативно зменшувати податковий тиск на пальне, а паралельні кроки з утримання або розширення імпортних каналів мають знизити ризик подальшого подорожчання нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Французька компанія HDF Energy уклала тристоронню угоду з індонезійськими державними підприємствами PLN та PT SMI на загальну суму 2,3 мільярда євро (2,6 мільярда доларів) для розвитку проєктів у сфері відновлюваної енергетики.

Деталі угоди

• Мета партнерства — розробка виробничих потужностей з виробництва зеленого водню та аміаку для енергетичних потреб Південно-Східної Азії.
• Фінансування здійснюватиметься шляхом державного та приватного капіталу, включаючи інституційних інвесторів.
• HDF Energy забезпечить технологічну експертизу та інтеграцію рішень для зберігання енергії.

Геоенергетичне значення

• Цей проєкт є частиною ширшої стратегії Франції з просування зелених технологій на ринках, що розвиваються.
• Індонезія, як один із найбільших ринків регіону, отримує значний імпульс для розвитку власної водневої економіки.
• Проєкт відповідає енергетичній стратегії Індонезії до 2060 року з нульовими викидами.

Цитата

«Ця угода закладає основу для сталого партнерства у сфері водневої енергетики, яка має потенціал змінити майбутнє енергетичного балансу регіону», — заявив представник HDF Energy.

Джерело: Terminal

За матеріалами: HDF Energy

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

У травні 2025 року Індія значно збільшила експорт дизельного пального до Південно-Східної Азії, досягнувши найвищого рівня за останні чотири роки. Це стало результатом сприятливих маржин у регіоні та зростання фрахтових витрат на маршрутах до Європи.

Зміна енергетичних потоків: Індія переорієнтовує експорт на Схід

У травні 2025 року Індія експортувала понад 600 тис. тонн дизелю до Південно-Східної Азії, зокрема до Сінгапуру та Малайзії. Це найвищий показник з кінця 2021 року.

• Економічна доцільність: Фрахт на маршруті Індія–Сінгапур становив менше $1 млн, тоді як до Північно-Західної Європи — $2,35 млн, що зробило азійський напрямок більш привабливим для експортерів.
• Зростання виробництва: Відновлення роботи нафтопереробного заводу Reliance Industries у Джамнагарі сприяло збільшенню обсягів експорту.
• Сезонний фактор: Початок сезону мусонів в Індії призвів до зниження внутрішнього попиту на дизель, що дозволило спрямувати додаткові обсяги на експорт.

Ці фактори спричинили зниження премій на азійському ринку дизелю до семитижневого мінімуму в \$0,20 за барель, а також тиск на маржу переробки, яка опустилася до \$16 за барель.

Водночас, скорочення постачання індійського дизелю до Європи (до 500 тис. тонн) призвело до зростання цін на ICE gasoil у червні. Аналітики прогнозують подальше збільшення експорту в червні, оскільки внутрішній попит може знизитися ще на 500 тис. тонн через сезонні фактори.

«Переорієнтація індійського дизелю на схід призвела до зростання запасів у Сінгапурі та тиску на спред дизелю, водночас обмеживши постачання в Європу та сприяючи зростанню цін на ICE gasoil,» — зазначив аналітик Sparta Commodities Джеймс Ноел-Бесвік.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters, Sparta Commodities, Finimize

Додаткові джерела інформації по темі:

The Financial Express
Reuters: India’s April diesel exports likely hit lowest level in over a decade

У травні 2025 року Індія значно збільшила експорт дизельного пального до Південно-Східної Азії, досягнувши найвищого рівня за останні чотири роки. Це зумовлено вищими прибутками на азійських ринках та зростанням фрахтових витрат на постачання до Європи.

Переорієнтація індійського дизелю: причини та наслідки

• Обсяги експорту до Південно-Східної Азії у травні склали понад 600 тис. метричних тонн (4,47 млн барелів), переважно до Сінгапуру та Малайзії. Це найвищий показник з кінця 2021 року.
• Експорт до Європи зменшився до 500 тис. тонн через зростання фрахтових витрат на маршруті Індія–Північно-Західна Європа, які досягли $2,35 млн за судно середнього розміру (40 тис. тонн), або $59 за тонну. У порівнянні, доставка до Сінгапуру коштує менше $1 млн.
• Вплив на азійський ринок: надлишкова пропозиція призвела до зниження спотових премій на дизель з вмістом сірки 10 ppm до семитижневого мінімуму в $0,20 за барель, а маржа переробки коливається біля $16 за барель.
• Європейський ринок стикається з дефіцитом, що підтримує зростання цін на дизельне паливо.
• Збільшення виробництва в Індії після перезапуску нафтопереробного заводу Reliance Industries у Джамнагарі та зниження внутрішнього попиту через ранній початок сезону мусонів сприяли зростанню обсягів експорту.

«Перенаправлення індійського дизелю на схід призвело до дворазового ефекту: насичення ринку Сінгапуру та зростання цін у Європі», — зазначив аналітик Sparta Commodities Джеймс Ноел-Бесвік.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters, The Economic Times, Reuters