Ціни на бензин і дизель у Великій Британії різко зросли на тлі конфлікту на Близькому Сході: бензин подорожчав на 26 пенсів за літр, дизель — на 50 пенсів за літр між лютим і 20 квітня. Водночас CMA встановила, що середня маржа паливних ритейлерів у березні майже не змінилася. Головним чинником подорожчання стали ширші витратні фактори, передусім вищі ціни на нафту.

Нафта стала головним джерелом тиску на ціни

• Швидке зростання роздрібних цін на дорожнє пальне CMA пов’язує не із загальним збільшенням маржі ритейлерів, а з ширшими витратними факторами.
• Ключовий чинник — вищі ціни на нафту, які посилили тиск на вартість бензину й дизелю після початку кризи на Близькому Сході.
• Між лютим і 20 квітня бензин подорожчав на 26 пенсів за літр, дизель — на 50 пенсів за літр.

Маржа ритейлерів: у середньому без різкого стрибка

• CMA порівняла ціну, за якою ритейлери купують пальне, із ціною продажу споживачам.
• У середньому по ринку маржа становила 10,3 пенса за літр у лютому та 10,7 пенса за літр у березні.
• Цей рівень був близьким або дорівнював середній маржі за 2025 рік — 10,7 пенса за літр.
• Водночас CMA зафіксувала, що у частини окремих ритейлерів маржа в березні зросла, і тепер регулятор перевіряє причини.

Конкуренція залишається слабким місцем ринку

• Попри відсутність середнього стрибка маржі в березні, CMA наголошує: паливна маржа залишається історично високою.
• Це підтримує занепокоєння щодо недостатнього конкурентного тиску на роздрібному паливному ринку.
• Окремий період підвищеної маржі був зафіксований ще до конфлікту: 12,7 пенса за літр у грудні 2025 року та січні 2026 року проти 10,0 пенса за літр у листопаді 2025 року.

Споживачі можуть економити, але ринок потребує прозорості

• Через значні локальні відмінності в цінах водії можуть заощадити до 9 фунтів стерлінгів на баку бензину або дизелю, якщо порівнюватимуть ціни.
• Для цього CMA просуває схему Fuel Finder, яка має допомогти водіям знаходити дешевше пальне через застосунки та сайти.
• Ритейлери мають реєструватися в системі та подавати точні й актуальні дані про ціни.
• CMA попередила, що компанії, які не зареєструються або надаватимуть неточні дані, ризикують отримати штрафи.

Позиція регулятора

Конфлікт на Близькому Сході спричинив різке зростання цін на дорожнє пальне, створивши реальний тиск на домогосподарства й бізнес у Великій Британії. Завдання CMA — переконатися, що ці підвищення відображають справжній тиск витрат, особливо з огляду на нашу попередню роботу, яка показала, що конкуренція між паливними ритейлерами не така сильна, як мала б бути. — Сара Карделл, головна виконавча директорка CMA

Висновки для ринку нафти й нафтопродуктів

• Подорожчання пального має нафтову основу: CMA прямо пов’язує стрибок цін із вищими цінами на нафту та ширшими витратами.
• Ритейлери не стали головним поясненням березневого зростання: середня маржа залишилася близькою до рівня 2025 року.
• Ризик для споживачів зберігається: історично висока маржа та локальна різниця цін означають, що водії можуть переплачувати без активного порівняння цін.
• Наступний важливий етап — травневий звіт CMA: він має пояснити, чому в частини ритейлерів маржа зросла в березні, а також врахувати дані за квітень.

Джерело: Terminal

За матеріалами: gov.uk

Європейські уряди поки не готові змушувати громадян і бізнес скорочувати споживання енергії, хоча ціновий шок через війну з Іраном поглиблюється. Натомість країни обирають податкові знижки, компенсації та цінові обмеження, щоб захистити споживачів від подорожчання пального. Така політика знижує соціальну напругу, але може підтримувати попит на нафту й нафтопродукти саме тоді, коли ринку потрібна економія.

Європа не поспішає обмежувати попит

• Країни від Австралії до Єгипту шукають способи економити пальне: заохочують дистанційну роботу, обмежують авіаперельоти або просувають громадський транспорт.
• Європа, за кількома обережними винятками, поки не йде цим шляхом.
• Причина в тому, що нинішній удар по енергетичному ринку поки не такий сильний, як у 2022 році, коли росія вторглася в Україну та скоротила постачання газу до Європи.
• Водночас енергетика й вартість життя залишаються політично чутливими темами після протестів “жовтих жилетів” у Франції у 2018 році через заплановане підвищення податків на дизель.

Гроші замість економії

• Аналітики вказують, що уряди охочіше виділяють кошти на захист домогосподарств, ніж закликають або змушують їх споживати менше енергії.
• За даними Центру енергетики імені Жака Делора, із понад 180 заходів, які європейські уряди застосували у відповідь на енергетичний шок, менше ніж 10 були спрямовані на скорочення споживання енергії.
• Європейські уряди вже зобов’язалися спрямувати майже 14 млрд євро, або 16,38 млрд доларів, на заходи реагування на енергетичну кризу.
• Це значно менше за приблизно 500 млрд євро, які країни запропонували у 2022 році, але такі витрати все одно створюють додатковий тиск на державні бюджети.

Заходи зі скорочення попиту за своєю природою доволі непопулярні, і політики можуть не хотіти витрачати надто багато політичного капіталу на їх просування. — Фук-Вінь Нгуєн, Центр енергетики імені Жака Делора

Ринок нафти й нафтопродуктів: головний ризик

• Паливний ринок отримує суперечливий сигнал: ціни зростають, але державна підтримка пом’якшує цей сигнал для споживачів.
• У Німеччині, Іспанії, Польщі та інших країнах застосовуються зниження паливних податків або подібні широкі заходи підтримки.
• Такі рішення допомагають водіям і домогосподарствам, але не стимулюють швидке скорочення споживання бензину й дизелю.
• Польща, зокрема, запровадила обмеження цін на пальне та тимчасово знизила паливні податки, встановивши денні цінові ліміти.

Чому уряди бояться жорстких рішень

• Польський міністр енергетики Мілош Мотика заявив, що жорсткі обмеження можуть спричинити паніку.
• Ризик полягає в тому, що заклики до економії можуть спровокувати накопичення пального споживачами й додатково порушити постачання.

Жорсткі заходи й обмеження можуть призвести до паніки. Ми робимо м’які рекомендації й сподіваємося, що водії адаптуються до поточної ситуації. — Мілош Мотика, міністр енергетики Польщі

Чому економія все одно може стати неминучою

• У 2022 році рекомендації ЄС та Міжнародного енергетичного агентства щодо скорочення енергоспоживання включали дистанційну роботу та зниження швидкості руху.
• Кампанія з енергетичних обмежень в Ірландії у 2022 році була пов’язана зі скороченням споживання електроенергії домогосподарствами на 12%.
• Опитування після вторгнення росії в Україну показало, що 90% німців свідомо економили енергію для опалення.
• Це доводить, що споживачі можуть підтримати економію, якщо розуміють масштаб ризику й бачать чесне пояснення з боку влади.

У ситуації дефіциту саме так ви знижуєте ціну — скорочуючи попит. А більшість політик, які ми бачимо, фактично збільшують попит. — Міхаель Блосс, депутат Європарламенту від німецьких “зелених”

Висновки для споживачів і паливного ринку

• Поточна європейська стратегія захищає споживачів тут і зараз, але не усуває головну причину цінового тиску — високий попит на енергоносії.
• Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає збереження напруги: податкові знижки й цінові обмеження можуть підтримувати споживання пального.
• Якщо війна затягнеться, політика може стати жорсткішою. Більш радикальні заходи можливі у разі тривалого конфлікту.

Якщо війна затягнеться, більш рішучі заходи, безумовно, будуть вжиті. — Енріко Джованніні, колишній міністр інфраструктури та сталої мобільності Італії

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Після збоїв у глобальному енергетичному «постачанні», спричинених війною США та Ізраїлю проти Ірану, уряди різних країн почали екстрено втручатися в ринок, щоб обмежити ціновий тиск на домогосподарства та не допустити дефіциту пального. У фокусі опинилися прямі кроки для стабілізації ринку нафти й нафтопродуктів: податкові послаблення, розширення субсидій, вивільнення бензину й дизелю з резервів, а також обмеження експорту нафтопродуктів. Логіка цих рішень спільна: збільшити внутрішню пропозицію, знизити фіскальний тиск у ціні літра пального і пом’якшити удар по кінцевих споживачах.

Світова реакція показує, що уряди роблять ставку не на один інструмент, а на поєднання адміністративних, податкових і резервних механізмів.

• Причина втручання: збої у глобальному енергетичному «постачанні» через війну США та Ізраїлю проти Ірану.
• Наслідки: тиск на економіки, прискорення інфляції та зростання навантаження на бюджети домогосподарств.
• Практичний висновок: уряди намагаються не лише реагувати на вже високі ціни, а й запобігти подальшому розкручуванню вартості нафтопродуктів для населення.

Найбільш прямі заходи для ринку нафтопродуктів пов’язані з фізичним нарощуванням доступності бензину, дизелю та LPG на внутрішніх ринках.

• Австралія почала вивільняти бензин і дизель з внутрішніх резервів, щоб послабити дефіцит, який уже б’є по сільських ланцюгах «постачання», а також по гірничій галузі та сільському господарству.
• Китай заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити потенційний внутрішній дефіцит пального.
• Індія задіяла надзвичайні повноваження і наказала нафтопереробникам максимізувати виробництво LPG, а також скоротила продажі промисловості, щоб не допустити нестачі для 333 мільйонів домогосподарств, які мають підключення до LPG.

Ці кроки мають спільне обґрунтування.

• Вивільнення резервів працює як швидкий інструмент збільшення пропозиції на внутрішньому ринку.
• Заборона експорту утримує додаткові обсяги пального всередині країни.
• Максимізація виробництва та перерозподіл ресурсу на користь населення дають змогу пом’якшити дефіцит саме там, де цінова чутливість найвища.
• Висновок: уряди намагаються стабілізувати котирування не лише через фінансову підтримку, а передусім через контроль доступності пального на внутрішньому ринку.

Другий блок рішень стосується безпосереднього зниження цін для кінцевих споживачів через податки та субсидії.

• Італія розглядає скорочення акцизів, щоб пом’якшити ціни на пальне, і водночас готова підвищити податки для компаній, які неналежно заробляють на енергетичній кризі.
• Малайзія збільшує видатки на субсидії на бензин до 2 мільярдів ринггітів з 700 мільйонів ринггітів, щоб зберегти фіксовану ціну пального.
• Бразилія указом президента Луїса Інасіу Лули да Сілви скасувала федеральні податки на дизель.
• Ефіопія збільшила паливні субсидії.

Саме ці рішення найтісніше пов’язані зі зменшенням ціни для споживача на АЗС або з утриманням її від подальшого зростання.

• Податкове зниження прямо скорочує фіскальну складову у ціні літра дизелю чи бензину.
• Субсидії дають змогу державі взяти частину цінового навантаження на бюджет, а не перекладати його на населення.
• Фіксована ціна, як у випадку Малайзії, є формою адміністративного захисту споживача від ринкового стрибка.
• Кількісний висновок: найпомітніше нарощування підтримки в наданому матеріалі демонструє Малайзія, де фінансування бензинових субсидій зростає на 1,3 мільярда ринггітів, або майже у 2,9 раза порівняно з попереднім рівнем.

Окремо простежується ще один принцип: уряди прагнуть захистити насамперед населення, навіть якщо для цього доводиться обмежувати інші сегменти попиту.

• Індія заборонила споживачам із трубопровідним газопостачанням зберігати, отримувати або повторно заправляти побутові балони LPG.
• Крім того, продажі промисловості були скорочені, щоб уникнути дефіциту для 333 мільйонів домівок.
• Висновок: у кризовій ситуації уряди готові перерозподіляти ресурс на користь домогосподарств, тобто ставити соціальну стабільність вище за комерційний комфорт окремих секторів.

У політичному вимірі ця хвиля рішень показує, що паливна криза вже вийшла за межі суто ринкової реакції.

• Італія прямо сигналізує про готовність карати компанії, які надмірно капіталізуються на кризі.
• Китай і Австралія використовують інструменти державного контролю над потоками пального.
• Бразилія і Ефіопія компенсують ціновий удар бюджетними рішеннями.
• Висновок: для стабілізації нафтових котирувань і стримування цін на нафтопродукти уряди дедалі активніше заміщують вільний ринок прямим втручанням.

Ключові антикризові заходи зводяться до трьох моделей.

• Модель збільшення пропозиції: резерви, максимізація виробництва, обмеження експорту.
• Модель зниження кінцевої ціни: скасування податків, скорочення акцизів, розширення субсидій.
• Модель пріоритету населення: перерозподіл пального на користь домогосподарств і стримування спекулятивного заробітку на кризі.

Головний підсумок полягає в тому, що уряди відповідають на ціновий шок не абстрактними заявами, а прямими рішеннями щодо вартості й доступності пального. Там, де йдеться про бензин, дизель і LPG, влада або збільшує фізичну пропозицію, або зменшує податковий і ціновий тиск, або робить і те, і інше одночасно. Саме такі кроки в наданому матеріалі виглядають основним інструментом стабілізації ринку нафти й нафтопродуктів та захисту кінцевого споживача від подальшого подорожчання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Поштовхом для цього аналізу стало перше велике інтерв’ю керівника мережі АЗС «Паралель» Олександра Дубініна Forbes Ukraine, у якому компанія публічно заявила про наміри масштабування та свою роль у майбутній структурі паливного ринку. Редакція розглянула ці заяви крізь призму цінової політики та інтересів кінцевого споживача.

Український роздрібний ринок нафтопродуктів за останні роки зазнав суттєвих змін. Повномасштабна війна, перебудова логістики та майже повна імпортна залежність зробили ціну на автозаправних станціях однією з найчутливіших тем для водіїв. На табло різних мереж різниця у кілька гривень за літр стала звичним явищем, але для споживача вона часто виглядає незрозумілою і навіть несправедливою.

У цій ситуації дедалі помітнішою стає стратегія мережі автозаправних комплексів Паралель, яка одночасно декларує масштабне розширення і позиціонує себе як раціональний вибір для водія. Йдеться про поєднання помірної ціни, контрольованої якості пального та сервісу без зайвих витрат, які зазвичай закладені у вартість на преміальних заправках.

Ціна: де саме водій економить

Варто одразу уточнити щодо розрахунків. Нижче наведені не абсолютні ціни на стелах, а різниця у вартості одного літра пального між «Паралеллю» та іншими ціновими класами у низці регіонів.

Бензин А-95

У більшості проаналізованих регіонів «Паралель» демонструє стійку цінову перевагу над преміальними мережами. Різниця становить приблизно від 4,5 до 6,7 гривні за літр. Це той рівень економії, який водій відчуває одразу, особливо під час заправки повного бака.

Порівняно із заправками середнього цінового класу «Паралель» також у більшості випадків дешевша — у межах 0,6–1,3 гривні за літр. Це дозволяє говорити про позиціонування мережі як доступнішої альтернативи без переходу в формат жорсткого дискаунтера.

Водночас проти дискаунтерів ситуація не є універсальною: у багатьох регіонах «Паралель» дорожча приблизно лише на 0,4–1,9 гривні за літр, а в окремих областях, ціна є практично рівною. Це типова регіональна різниця, пов’язана з логістикою та структурою постачання.

Дизельне пальне

На ринку дизельного пального картина подібна. Відносно преміальних мереж «Паралель» у регіонах дешевша приблизно на 3,5–5,5 гривні за літр. Проти середнього класу у більшості областей мережа також має нижчу ціну — до 1,4 гривні за літр, хоча в окремих регіонах різниця майже зникає або ціна виходить на рівень середнього сегмента. Це відображає вплив регіональної логістики, а не зміну базової стратегії.

LPG (скраплений нафтовий газ)

Для масового споживача газу позиція «Паралелі» виглядає особливо показовою. Порівняно з преміальними заправками LPG тут дешевший на 1,7–3,4 гривні за літр. Відносно дискаунтерів ціна у більшості регіонів коливається у межах кількох десятків копійок. Для багатьох водіїв це і є формула «вигідно, але без компромісів у сервісі».

Менше зайвого — менше причин переплачувати

Керівництво компанії прямо формулює підхід: автозаправний комплекс — це насамперед інфраструктура, а не розважальний центр. У практичному сенсі для споживача це означає відмову від надмірних елементів, витрати на які згодом закладаються у вартість пального.

Натомість акцент зроблено на швидкості та зручності: онлайн-оплата, каси самообслуговування, продуманий простір, де водій не витрачає зайвий час. Такий сервіс не виглядає показним, але саме він дозволяє утримувати ціну без преміальної націнки «за атмосферу».

Якість пального: головний страх водія і відповідь мережі

Однією з ключових проблем ринку залишається недовіра. Водіям роками нав’язували думку, що якісне пальне можливе лише на кількох великих брендах. При цьому в умовах імпортної залежності джерело пального у багатьох операторів схоже, а вирішальним стає питання контролю.

«Паралель» однією з перших в Україні інвестувала у мобільні лабораторії контролю якості та сформувала команду спеціалістів, відповідальних за відповідність пального вимогам сучасного автотранспорту. Для водія це важливо не на рівні декларацій, а як запобіжник ризику: економія на літрі не повинна обертатися витратами на ремонт автомобіля.

Війна і логістика: чому модель «з коліс» має значення

В умовах воєнних ризиків великі нафтобази є водночас необхідною інфраструктурою і потенційною вразливістю. Компанія декларує логістичну модель, що спирається на власний автопарк — близько п’ятисот бензовозів із планами подальшого розширення. Такий підхід підвищує гнучкість постачання і знижує залежність від окремих інфраструктурних вузлів, пошкодження яких у підсумку завжди відображається на ціні для кінцевого споживача.

Що означає масштабування для водія

Плани зростання через купівлю регіональних мереж означають для споживача насамперед більше вибору. А там, де з’являється реальна альтернатива, ціна зазвичай стає стриманішою, особливо порівняно з преміальними сегментами. Для регіонів це також означає вирівнювання стандартів сервісу та доступ до контрольованої якості пального.

Підсумок для споживача

Для пересічного водія «Паралель» сьогодні виглядає як мережа зі збалансованою моделлю:

• помітно нижчі ціни порівняно з преміальними заправками по всіх основних видах пального;
• у більшості випадків на рівні, або навіть нижчі ціни, ніж у середнього цінового класу;
• на LPG — ціни суттєво нижче преміальніх мереж;
• контроль якості, широкий асортимент необхідних товарів і сервіс, що економить час.

У ринку, де водій втомився від різких коливань цін, великої різниці між мережами та постійних сумнівів щодо якості, розвиток такого формату може стати важливим чинником конкуренції — і, зрештою, зменшення витрат для споживача.

Розрахунок річної економії для водія (А-95)

Вихідні умови:

• середня витрата пального: 8 літрів на 100 км
• пробіг: 1000 км на місяць
• споживання за місяць:
  1000 км × 8 л / 100 км = 80 літрів
• споживання за рік:
  80 л × 12 = 960 літрів

Різниця ціни бензину А-95 між «Паралелю» та преміальними мережами:

у більшості регіонів 4,5–6,7 гривні за літр

Річна економія:

• мінімум: 960 л × 4,5 грн = 4320 грн на рік
• максимум: 960 л × 6,7 грн = 6432 грн на рік

Висновок:

Навіть за помірного місячного пробігу водій, який заправляється бензином А-95, може заощаджувати приблизно від 4,3 до 6,4 тисячі гривень на рік лише за рахунок вибору АЗС мережі «Паралель» із нижчим ціновим рівнем у порівнні із преміальними мережами. Й це без відмови від базового сервісу та контролю якості.

Джерело: Terminal

Ситуація в енергосистемі України станом  на 24 березня: енергетики відновили живлення для понад 36 тисяч споживачів. 

ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ

Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.

Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію, особливо у пікові години споживання вранці та ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.

ЗАЖИВЛЕННЯ СПОЖИВАЧІВ

Минулої доби енергетики відновили живлення для 36 549 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.

СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС

Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.11 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.

Джерело: Міненерго України

Ситуація в енергосистемі Україні на 1 березня: енергетики відновили живлення для 27 тисяч споживачів

ГЕНЕРАЦІЯ ТА СПОЖИВАННЯ

Енергетики здійснюють необхідні заходи для стабілізації енергосистеми після обстрілів енергетичної інфраструктури. Відновлювальні роботи на пошкоджених енергооб’єктах продовжуються.

Внаслідок пошкоджень, завданих обʼєктам енергетичної інфраструктури ворожими атаками оператор системи передачі вимушено застосовує обмеження потужності для промисловості та бізнесу.

Обмеження не застосовуються для побутових споживачів, критичної інфраструктури, а також для підприємств, які імпортують понад 60 % електроенергії для своїх потреб відповідно до урядової постанови.

Закликаємо споживачів раціонально використовувати електроенергію протягом усього дня, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на систему.

ЗАЖИВЛЕННЯ СПОЖИВАЧІВ

Минулої доби енергетики відновили живлення для 26 590 споживачів, що були знеструмлені внаслідок бойових дій.

СИТУАЦІЯ НА ЗАЕС

Рівень води у ставку-охолоджувачі становить 14.12 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.

Джерело: Міненерго України