<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; споживання нафти</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/spozhivannya-nafti/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 26 Jun 2026 06:51:29 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>IEA: економне кермування вантажівок і краща логістика можуть швидко знизити тиск на ринок пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-ekonomne-kermuvannya-vantazhivok-i-krashha-logistika-mozhut-shvidko-zniziti-tisk-na-rinok-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-ekonomne-kermuvannya-vantazhivok-i-krashha-logistika-mozhut-shvidko-zniziti-tisk-na-rinok-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 21:02:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel demand]]></category>
		<category><![CDATA[eco-driving]]></category>
		<category><![CDATA[freight transport]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[logistics efficiency]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[вантажний транспорт]]></category>
		<category><![CDATA[екодрайвінг]]></category>
		<category><![CDATA[ефективність логістики]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[попит на дизель]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального України]]></category>
		<category><![CDATA[споживання нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153795</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30256-Грузовик_www.png" alt="IEA: економне кермування вантажівок і краща логістика можуть швидко знизити тиск на ринок пального"/><br />Міжнародне енергетичне агентство, IEA, пропонує для ринку нафтопродуктів швидкий і практичний антикризовий інструмент: зменшувати споживання дизеля не лише через ціну, а через ефективність перевезень. Ідеться про технічне обслуговування транспорту, зміну стилю керування, оптимізацію завантаження машин, скорочення порожніх пробігів і цифровізацію логістики. За оцінкою агентства, лише ці короткострокові кроки можуть за чотири місяці скоротити використання нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30256-Грузовик_www.png" alt="IEA: економне кермування вантажівок і краща логістика можуть швидко знизити тиск на ринок пального"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство, IEA, пропонує для ринку нафтопродуктів швидкий і практичний антикризовий інструмент: зменшувати споживання дизеля не лише через ціну, а через ефективність перевезень. Ідеться про технічне обслуговування транспорту, зміну стилю керування, оптимізацію завантаження машин, скорочення порожніх пробігів і цифровізацію логістики. За оцінкою агентства, лише ці короткострокові кроки можуть за чотири місяці скоротити використання нафти приблизно на <strong>320 тис. барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Для ринку пального вирішальним стає не лише ресурс, а й ефективність його споживання</h3>
<p>У наданому фрагменті IEA фактично формулює дуже важливу для паливного ринку тезу: в умовах напруження з постачанням і високих цін виграє не лише той, хто має доступ до ресурсу, а й той, хто вміє споживати його ощадніше. І саме сегмент вантажних перевезень тут є ключовим, тому що <strong>вантажівки є великими споживачами дизельного пального</strong>. Для ринку пального України це особливо важливо, бо дизель традиційно є базовим видом пального для логістики, постачання товарів і комерційного транспорту.</p>
<h4>Що саме пропонує IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Економне кермування</strong> має охоплювати не один захід, а цілий набір рішень — від <em>регулярної перевірки тиску в шинах</em> до зміни щоденних звичок водія.</li>
<li>Урядові програми можуть включати <strong>техніки eco-driving</strong> у навчання і складання іспитів на водійські права, а також у програми підвищення кваліфікації водіїв.</li>
<li>Такі підходи вже застосовувалися, зокрема, у <strong>Франції та інших країнах</strong>.</li>
<li><strong>Інформаційні кампанії</strong> для населення можуть доповнювати адресні заходи для професійних водіїв і компаній.</li>
<li>Компанії, які мають <strong>власні автопарки</strong>, особливо у сфері доставки товарів, перебувають у найкращій позиції для швидкого навчання персоналу й запуску програм з підвищення обізнаності.</li>
</ul>
<p>Тут принципово важливо, що IEA говорить не про довгий інвестиційний цикл, а про рішення, які доступні вже зараз. Тобто мова не про багаторічну модернізацію парку, а про дії, які можна запустити майже негайно і які починають працювати ще до того, як ринок побачить нові поставки техніки або масштабні інфраструктурні проєкти.</p>
<h4>Чому це важливо саме для дизеля</h4>
<ul>
<li>IEA прямо наголошує, що саме <strong>комерційний транспорт</strong> і вантажівки дають найбільший ефект для скорочення споживання дизеля.</li>
<li>Окрім зменшення використання пального, економне кермування дає ще два прямі ефекти: <strong>знижує паливні витрати</strong> і <strong>скорочує витрати на технічне обслуговування транспорту</strong>.</li>
<li>Менший попит на надто короткі строки доставки також може підвищувати <strong>загальну паливну ефективність</strong> логістики на етапі так званої <em>останньої милі</em>, тобто фінального етапу доставки товару до клієнта.</li>
</ul>
<p>Інакше кажучи, IEA показує просту економіку. Якщо ринок вимагає миттєвої доставки будь-якою ціною, логістика стає паливно неефективною. Якщо ж бізнес і споживач готові до більш раціональних строків доставки, система починає споживати менше дизеля на ту саму одиницю перевезеного товару.</p>
<h4>Що може дати швидкий ефект</h4>
<ul>
<li>Серед <strong>найбільш доступних заходів на найближчі чотири місяці</strong> IEA окремо виділяє поліпшення логістики.</li>
<li>Йдеться про <strong>оптимізацію завантаження вантажівок</strong> і <strong>скорочення порожніх рейсів</strong>.</li>
<li>Для цього агентство радить посилювати <strong>співпрацю між компаніями</strong> та ширше використовувати <strong>цифрові технології</strong>.</li>
<li>Сукупний короткостроковий ефект від цих заходів IEA оцінює на рівні близько <strong>320 тис. барелів нафти на добу</strong>, яких можна уникнути у споживанні.</li>
</ul>
<p>Це дуже велика цифра для короткого горизонту. Вона означає, що частину тиску на паливний ринок можна знімати не лише через збільшення постачання, а й через зменшення неефективного попиту. Для будь-якого ринку пального, зокрема українського, це важливий висновок: попит — це не тільки обсяг перевезень, а ще й якість організації цих перевезень.</p>
<h4>Як це варто читати в українському контексті</h4>
<ul>
<li><strong>Екодрайвінг</strong> — це не другорядна рекомендація, а практичний інструмент стримування витрат у дизельному сегменті.</li>
<li><strong>Цифровізація логістики</strong> і зменшення порожніх пробігів можуть бути не менш важливими, ніж цінова конкуренція на АЗС.</li>
<li><strong>Корпоративні автопарки</strong>, доставка товарів і великі транспортні оператори можуть стати першою точкою швидкого зниження споживання пального без втрати функціональності системи постачання.</li>
<li><strong>Остання миля</strong> — один із найдорожчих з погляду пального етапів логістики, тому навіть часткове зниження терміновості доставки здатне поліпшити загальну ефективність.</li>
</ul>
<p>Головний висновок із цього матеріалу IEA полягає в тому, що паливна стійкість ринку починається не лише з резервуарів і маршрутів постачання, а й з поведінки перевізника, диспетчера, компанії та кінцевого клієнта. Якщо вантажний сектор споживає менше дизеля завдяки кращій організації роботи, це послаблює тиск на всю систему — від гуртового ринку до кінцевої ціни в економіці.</p>
<h4>Що це означає для ринку пального</h4>
<ul>
<li><strong>Попит на дизель</strong> можна знижувати без зупинки економічної активності — через ефективніше використання транспорту.</li>
<li><strong>Маржинальність перевезень</strong> і <strong>собівартість доставки</strong> дедалі більше залежать не лише від ціни пального, а від якості управління автопарком.</li>
<li><strong>Паливний ринок</strong> отримує сигнал, що економія може бути досягнута не адміністративним тиском, а практичними ринковими інструментами.</li>
<li><strong>Бізнес</strong> у секторі доставки товарів може отримати подвійний ефект: менше споживання дизеля і менші витрати на обслуговування техніки.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує не абстрактну теорію, а набір дій, які можуть спрацювати швидко. Для ринку пального це означає одне: у періоди нестабільності справжньою конкурентною перевагою стає не лише доступ до ресурсу, а здатність спалювати менше пального на кожен кілометр, рейс і доставлений вантаж.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
<p>Зображення: <a href="www.flaticon.com">www.flaticon.com </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30256-Грузовик_www.png" alt="IEA: економне кермування вантажівок і краща логістика можуть швидко знизити тиск на ринок пального"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство, IEA, пропонує для ринку нафтопродуктів швидкий і практичний антикризовий інструмент: зменшувати споживання дизеля не лише через ціну, а через ефективність перевезень. Ідеться про технічне обслуговування транспорту, зміну стилю керування, оптимізацію завантаження машин, скорочення порожніх пробігів і цифровізацію логістики. За оцінкою агентства, лише ці короткострокові кроки можуть за чотири місяці скоротити використання нафти приблизно на <strong>320 тис. барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Для ринку пального вирішальним стає не лише ресурс, а й ефективність його споживання</h3>
<p>У наданому фрагменті IEA фактично формулює дуже важливу для паливного ринку тезу: в умовах напруження з постачанням і високих цін виграє не лише той, хто має доступ до ресурсу, а й той, хто вміє споживати його ощадніше. І саме сегмент вантажних перевезень тут є ключовим, тому що <strong>вантажівки є великими споживачами дизельного пального</strong>. Для ринку пального України це особливо важливо, бо дизель традиційно є базовим видом пального для логістики, постачання товарів і комерційного транспорту.</p>
<h4>Що саме пропонує IEA</h4>
<ul>
<li><strong>Економне кермування</strong> має охоплювати не один захід, а цілий набір рішень — від <em>регулярної перевірки тиску в шинах</em> до зміни щоденних звичок водія.</li>
<li>Урядові програми можуть включати <strong>техніки eco-driving</strong> у навчання і складання іспитів на водійські права, а також у програми підвищення кваліфікації водіїв.</li>
<li>Такі підходи вже застосовувалися, зокрема, у <strong>Франції та інших країнах</strong>.</li>
<li><strong>Інформаційні кампанії</strong> для населення можуть доповнювати адресні заходи для професійних водіїв і компаній.</li>
<li>Компанії, які мають <strong>власні автопарки</strong>, особливо у сфері доставки товарів, перебувають у найкращій позиції для швидкого навчання персоналу й запуску програм з підвищення обізнаності.</li>
</ul>
<p>Тут принципово важливо, що IEA говорить не про довгий інвестиційний цикл, а про рішення, які доступні вже зараз. Тобто мова не про багаторічну модернізацію парку, а про дії, які можна запустити майже негайно і які починають працювати ще до того, як ринок побачить нові поставки техніки або масштабні інфраструктурні проєкти.</p>
<h4>Чому це важливо саме для дизеля</h4>
<ul>
<li>IEA прямо наголошує, що саме <strong>комерційний транспорт</strong> і вантажівки дають найбільший ефект для скорочення споживання дизеля.</li>
<li>Окрім зменшення використання пального, економне кермування дає ще два прямі ефекти: <strong>знижує паливні витрати</strong> і <strong>скорочує витрати на технічне обслуговування транспорту</strong>.</li>
<li>Менший попит на надто короткі строки доставки також може підвищувати <strong>загальну паливну ефективність</strong> логістики на етапі так званої <em>останньої милі</em>, тобто фінального етапу доставки товару до клієнта.</li>
</ul>
<p>Інакше кажучи, IEA показує просту економіку. Якщо ринок вимагає миттєвої доставки будь-якою ціною, логістика стає паливно неефективною. Якщо ж бізнес і споживач готові до більш раціональних строків доставки, система починає споживати менше дизеля на ту саму одиницю перевезеного товару.</p>
<h4>Що може дати швидкий ефект</h4>
<ul>
<li>Серед <strong>найбільш доступних заходів на найближчі чотири місяці</strong> IEA окремо виділяє поліпшення логістики.</li>
<li>Йдеться про <strong>оптимізацію завантаження вантажівок</strong> і <strong>скорочення порожніх рейсів</strong>.</li>
<li>Для цього агентство радить посилювати <strong>співпрацю між компаніями</strong> та ширше використовувати <strong>цифрові технології</strong>.</li>
<li>Сукупний короткостроковий ефект від цих заходів IEA оцінює на рівні близько <strong>320 тис. барелів нафти на добу</strong>, яких можна уникнути у споживанні.</li>
</ul>
<p>Це дуже велика цифра для короткого горизонту. Вона означає, що частину тиску на паливний ринок можна знімати не лише через збільшення постачання, а й через зменшення неефективного попиту. Для будь-якого ринку пального, зокрема українського, це важливий висновок: попит — це не тільки обсяг перевезень, а ще й якість організації цих перевезень.</p>
<h4>Як це варто читати в українському контексті</h4>
<ul>
<li><strong>Екодрайвінг</strong> — це не другорядна рекомендація, а практичний інструмент стримування витрат у дизельному сегменті.</li>
<li><strong>Цифровізація логістики</strong> і зменшення порожніх пробігів можуть бути не менш важливими, ніж цінова конкуренція на АЗС.</li>
<li><strong>Корпоративні автопарки</strong>, доставка товарів і великі транспортні оператори можуть стати першою точкою швидкого зниження споживання пального без втрати функціональності системи постачання.</li>
<li><strong>Остання миля</strong> — один із найдорожчих з погляду пального етапів логістики, тому навіть часткове зниження терміновості доставки здатне поліпшити загальну ефективність.</li>
</ul>
<p>Головний висновок із цього матеріалу IEA полягає в тому, що паливна стійкість ринку починається не лише з резервуарів і маршрутів постачання, а й з поведінки перевізника, диспетчера, компанії та кінцевого клієнта. Якщо вантажний сектор споживає менше дизеля завдяки кращій організації роботи, це послаблює тиск на всю систему — від гуртового ринку до кінцевої ціни в економіці.</p>
<h4>Що це означає для ринку пального</h4>
<ul>
<li><strong>Попит на дизель</strong> можна знижувати без зупинки економічної активності — через ефективніше використання транспорту.</li>
<li><strong>Маржинальність перевезень</strong> і <strong>собівартість доставки</strong> дедалі більше залежать не лише від ціни пального, а від якості управління автопарком.</li>
<li><strong>Паливний ринок</strong> отримує сигнал, що економія може бути досягнута не адміністративним тиском, а практичними ринковими інструментами.</li>
<li><strong>Бізнес</strong> у секторі доставки товарів може отримати подвійний ефект: менше споживання дизеля і менші витрати на обслуговування техніки.</li>
</ul>
<p>У підсумку IEA пропонує не абстрактну теорію, а набір дій, які можуть спрацювати швидко. Для ринку пального це означає одне: у періоди нестабільності справжньою конкурентною перевагою стає не лише доступ до ресурсу, а здатність спалювати менше пального на кожен кілометр, рейс і доставлений вантаж.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами:  <a href="https://www.iea.org/reports/a-10-point-plan-to-cut-oil-use?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr" target="_blank">IEA</a></p>
<p>Зображення: <a href="www.flaticon.com">www.flaticon.com </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/02/iea-ekonomne-kermuvannya-vantazhivok-i-krashha-logistika-mozhut-shvidko-zniziti-tisk-na-rinok-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Споживання нафти в OECD Європи: падіння у травні та обережний прогноз зростання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/spozhivannya-nafti-v-oecd-yevropi-padinnya-u-travni-ta-oberezhnij-prognoz-zrostannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/spozhivannya-nafti-v-oecd-yevropi-padinnya-u-travni-ta-oberezhnij-prognoz-zrostannya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 18:07:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Етан]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мастила]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[OECD Europe]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[економіка ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[керосин]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[споживання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[торговельна угода США-ЄС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153091</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29825-Європейський_Союз.jpg" alt="Споживання нафти в OECD Європи: падіння у травні та обережний прогноз зростання"/><br />У травні 2025 року попит на нафту в країнах OECD (Організації економічного співробітництва та розвитку) Європи скоротився на 118 тис. барелів на добу (tb/d) у річному вимірі, попри ознаки економічного відновлення у першому кварталі. Основний спад зафіксовано у Великій Британії та Італії, що переважило зростання у Німеччині, Франції та Іспанії. Найбільше скорочення європейського споживання спостерігалося [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29825-Європейський_Союз.jpg" alt="Споживання нафти в OECD Європи: падіння у травні та обережний прогноз зростання"/><br /><p>У травні 2025 року попит на нафту в країнах OECD (<strong data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i37.3b78c9215bsBCO">Організації економічного співробітництва та розвитку</strong>) Європи скоротився на <strong>118 тис. барелів на добу (tb/d)</strong> у річному вимірі, попри ознаки економічного відновлення у першому кварталі. Основний спад зафіксовано у Великій Британії та Італії, що переважило зростання у Німеччині, Франції та Іспанії.</p>
<h3>Найбільше скорочення європейського споживання спостерігалося у сегменті дизельного пального, категорії «інші продукти» та залишкових паливних олій, хоча попит на бензин, авіаційний керосин і NGL/LPG зріс.</h3>
<h2>Динаміка попиту на нафту та економічні перспективи OECD Європи</h2>
<ul>
<li><strong>Категорії продуктів з найбільшим падінням:</strong> «інші продукти» (включно з бітумом, мастилами та нафтовим коксом) — мінус <strong>188 tb/d</strong> (п’ять місяців поспіль падіння); дизель — мінус <strong>151 tb/d</strong> (проти лише мінус 5 tb/d у квітні); мазут (<strong data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i41.3b78c9215bsBCO">fuel oil</strong>) — мінус <strong>56 tb/d</strong> (покращення після падіння на 153 tb/d у квітні).</li>
<li><strong>Категорії зростання:</strong> NGL/LPG — плюс <strong>103 tb/d</strong>; сировина для нафтохімії (naphtha) — плюс <strong>28 tb/d</strong> (після спаду на 102 tb/d у квітні, підтримано збільшенням змішування з бензином); бензин — плюс <strong>77 tb/d</strong>; авіаційний керосин — плюс <strong>70 tb/d</strong>.</li>
</ul>
<h3>Економічна складова</h3>
<ul>
<li>У 1 кв. 2025 року економічна активність відновилася, особливо в Іспанії, помірне зростання — у Німеччині та Франції.</li>
<li>Рівень безробіття в Єврозоні знизився до рекордних <strong>6,3%</strong> у травні (проти 6,4% рік тому).</li>
<li>Німеччина у червні ухвалила пакет фіскальних стимулів на кілька мільярдів євро для підтримки бізнесу та інвестицій після двох років спаду.</li>
<li>Очікується підтримка економіки завдяки менш жорсткій монетарній політиці та зростанню державних витрат у провідних економіках регіону.</li>
</ul>
<h3>Торговельна угода США-ЄС</h3>
<ul>
<li>Ставка мита 15% на більшість товарів ЄС, що надходять до США.</li>
<li>ЄС зобов’язався закупити <strong>$750 млрд</strong> американських енергоносіїв та інвестувати <strong>$600 млрд</strong> в економіку США, включно з оборонним сектором.</li>
<li>Винятки: авіаційна продукція, хімія, напівпровідники, сільське господарство.</li>
<li>Очікуване зниження торговельної невизначеності.</li>
</ul>
<h3>Короткострокові прогнози попиту</h3>
<ul>
<li>У 3 кв. 2025 року попит зросте в середньому на <strong>13 tb/d</strong> у річному вимірі (після падіння на 5 tb/d у 2 кв.).</li>
<li>Літній туристичний сезон підтримуватиме споживання авіаційного керосину та бензину, особливо у Франції, Італії та Іспанії.</li>
<li>У Німеччині зростання попиту на бензин і дизель наприкінці липня пояснюється активністю в агросекторі та сезонними подорожами.</li>
</ul>
<h3>Прогноз на 2025–2026 роки</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> очікується зростання попиту на авіаційний керосин на 70 tb/d, бензин — на 60 tb/d, LPG/етан — на 20 tb/d, нафтову сировину (naphtha) — на 10 tb/d. Падіння: дизель — мінус 30 tb/d, мазут — мінус 50 tb/d, «інші продукти» — мінус 30 tb/d. Загальний попит — зростання на <strong>30 tb/d</strong> до середнього рівня <strong>13,5 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> прогнозоване зростання попиту на <strong>40 tb/d</strong> до <strong>13,6 млн бар./добу</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Попри травневе падіння попиту, OECD Європа демонструє потенціал для відновлення у другій половині 2025 року завдяки економічній підтримці, активному туризму та покращенню ринку праці. Однак структура попиту зміщується у бік авіапального, бензину та LPG, тоді як дизель і мазути продовжують втрачати позиції.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29825-Європейський_Союз.jpg" alt="Споживання нафти в OECD Європи: падіння у травні та обережний прогноз зростання"/><br /><p>У травні 2025 року попит на нафту в країнах OECD (<strong data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i37.3b78c9215bsBCO">Організації економічного співробітництва та розвитку</strong>) Європи скоротився на <strong>118 тис. барелів на добу (tb/d)</strong> у річному вимірі, попри ознаки економічного відновлення у першому кварталі. Основний спад зафіксовано у Великій Британії та Італії, що переважило зростання у Німеччині, Франції та Іспанії.</p>
<h3>Найбільше скорочення європейського споживання спостерігалося у сегменті дизельного пального, категорії «інші продукти» та залишкових паливних олій, хоча попит на бензин, авіаційний керосин і NGL/LPG зріс.</h3>
<h2>Динаміка попиту на нафту та економічні перспективи OECD Європи</h2>
<ul>
<li><strong>Категорії продуктів з найбільшим падінням:</strong> «інші продукти» (включно з бітумом, мастилами та нафтовим коксом) — мінус <strong>188 tb/d</strong> (п’ять місяців поспіль падіння); дизель — мінус <strong>151 tb/d</strong> (проти лише мінус 5 tb/d у квітні); мазут (<strong data-spm-anchor-id="a2ty_o01.29997173.0.i41.3b78c9215bsBCO">fuel oil</strong>) — мінус <strong>56 tb/d</strong> (покращення після падіння на 153 tb/d у квітні).</li>
<li><strong>Категорії зростання:</strong> NGL/LPG — плюс <strong>103 tb/d</strong>; сировина для нафтохімії (naphtha) — плюс <strong>28 tb/d</strong> (після спаду на 102 tb/d у квітні, підтримано збільшенням змішування з бензином); бензин — плюс <strong>77 tb/d</strong>; авіаційний керосин — плюс <strong>70 tb/d</strong>.</li>
</ul>
<h3>Економічна складова</h3>
<ul>
<li>У 1 кв. 2025 року економічна активність відновилася, особливо в Іспанії, помірне зростання — у Німеччині та Франції.</li>
<li>Рівень безробіття в Єврозоні знизився до рекордних <strong>6,3%</strong> у травні (проти 6,4% рік тому).</li>
<li>Німеччина у червні ухвалила пакет фіскальних стимулів на кілька мільярдів євро для підтримки бізнесу та інвестицій після двох років спаду.</li>
<li>Очікується підтримка економіки завдяки менш жорсткій монетарній політиці та зростанню державних витрат у провідних економіках регіону.</li>
</ul>
<h3>Торговельна угода США-ЄС</h3>
<ul>
<li>Ставка мита 15% на більшість товарів ЄС, що надходять до США.</li>
<li>ЄС зобов’язався закупити <strong>$750 млрд</strong> американських енергоносіїв та інвестувати <strong>$600 млрд</strong> в економіку США, включно з оборонним сектором.</li>
<li>Винятки: авіаційна продукція, хімія, напівпровідники, сільське господарство.</li>
<li>Очікуване зниження торговельної невизначеності.</li>
</ul>
<h3>Короткострокові прогнози попиту</h3>
<ul>
<li>У 3 кв. 2025 року попит зросте в середньому на <strong>13 tb/d</strong> у річному вимірі (після падіння на 5 tb/d у 2 кв.).</li>
<li>Літній туристичний сезон підтримуватиме споживання авіаційного керосину та бензину, особливо у Франції, Італії та Іспанії.</li>
<li>У Німеччині зростання попиту на бензин і дизель наприкінці липня пояснюється активністю в агросекторі та сезонними подорожами.</li>
</ul>
<h3>Прогноз на 2025–2026 роки</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> очікується зростання попиту на авіаційний керосин на 70 tb/d, бензин — на 60 tb/d, LPG/етан — на 20 tb/d, нафтову сировину (naphtha) — на 10 tb/d. Падіння: дизель — мінус 30 tb/d, мазут — мінус 50 tb/d, «інші продукти» — мінус 30 tb/d. Загальний попит — зростання на <strong>30 tb/d</strong> до середнього рівня <strong>13,5 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> прогнозоване зростання попиту на <strong>40 tb/d</strong> до <strong>13,6 млн бар./добу</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Висновок:</strong> Попри травневе падіння попиту, OECD Європа демонструє потенціал для відновлення у другій половині 2025 року завдяки економічній підтримці, активному туризму та покращенню ринку праці. Однак структура попиту зміщується у бік авіапального, бензину та LPG, тоді як дизель і мазути продовжують втрачати позиції.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/opec_web/en/publications/338.htm">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/spozhivannya-nafti-v-oecd-yevropi-padinnya-u-travni-ta-oberezhnij-prognoz-zrostannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту коливаються через геополітичну невизначеність і слабкий попит у Китаї</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/21/cini-na-naftu-kolivayutsya-cherez-geopolitichnu-neviznachenist-i-slabkij-popit-u-kita%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/21/cini-na-naftu-kolivayutsya-cherez-geopolitichnu-neviznachenist-i-slabkij-popit-u-kita%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 21 May 2025 16:31:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[іранська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[споживання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151800</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29066-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту коливаються через геополітичну невизначеність і слабкий попит у Китаї"/><br />Ціни на нафту залишаються нестабільними на тлі невизначеності щодо перемовин між США та Іраном. Попит на нафту в Китаї демонструє ознаки слабкості.  G7 обговорює зниження цінової стелі на російську нафту.  Запаси нафти у США знижуються третій раз за чотири тижні Напруга навколо Ірану та обмеження для російського експорту Нафта Brent торгувалась на рівні \$65,38 за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29066-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту коливаються через геополітичну невизначеність і слабкий попит у Китаї"/><br /><p>Ціни на нафту залишаються нестабільними на тлі невизначеності щодо перемовин між США та Іраном. Попит на нафту в Китаї демонструє ознаки слабкості.  G7 обговорює зниження цінової стелі на російську нафту.  Запаси нафти у США знижуються третій раз за чотири тижні</p>
<h3>Напруга навколо Ірану та обмеження для російського експорту</h3>
<p>Нафта Brent торгувалась на рівні <strong>\$65,38 за барель</strong>, а WTI — \$62,56, показуючи незначне зниження попри збереження високої напруги у геополітичній площині.</p>
<ul>
<li><strong>Іран рішуче відкинув</strong> вимогу США припинити збагачення урану, що загрожує провалу перемовин щодо нової ядерної угоди</li>
<li><strong>Угода США–Іран</strong> могла б дозволити Тегерану збільшити експорт нафти на 300–400 тис. барелів на добу</li>
<li>Іран наразі є третім за обсягами видобутку серед країн ОПЕК після Саудівської Аравії та Іраку</li>
</ul>
<blockquote><p>«Вимоги США є надмірними та неприйнятними», — заявив Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї.</p></blockquote>
<h3>Санкції ЄС і Британії проти росії та обмеження G7</h3>
<p>Євросоюз і Велика Британія оголосили <strong>нові санкції проти рф</strong>, не чекаючи приєднання США. Це стало реакцією на безрезультатну розмову Трампа з путіним щодо припинення вогню в Україні.</p>
<ul>
<li>Україна закликає країни G7 <strong>знизити цінову стелю</strong> на нафту рф з $60 до $30 за барель</li>
<li>Аналітики SEB зазначають, що навіть у випадку перемир’я <em>масове повернення російської нафти на ринок малоймовірне</em> через зобов’язання в межах ОПЕК+</li>
</ul>
<h3>Економічна ситуація в Китаї посилює занепокоєння</h3>
<p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, повідомив про <strong>уповільнення зростання промислового виробництва</strong> та роздрібної торгівлі. Це викликало побоювання щодо майбутнього попиту на нафту.</p>
<ul>
<li><strong>Аналітики Goldman Sachs</strong> очікують відновлення обсягів торгівлі між Китаєм та США завдяки <em>90-денному припиненню тарифів</em>, але не прогнозують швидкого зростання споживання пального</li>
<li>Китайські нафтопереробники поступово знижують темпи закупівель через надлишок пропозиції</li>
</ul>
<h3>Запаси нафти в США знову зменшуються</h3>
<p>Американський інститут нафти (API) та Управління енергетичної інформації США (EIA) повідомляють, що запаси сирої нафти у США за тиждень, що завершився 16 травня, <strong>зменшились на 1,2 млн барелів</strong>.</p>
<ul>
<li>Це вже третє скорочення за останній місяць</li>
<li>Середній показник для аналогічного періоду за останні п’ять років — мінус 3,5 млн барелів</li>
</ul>
<h3>Фінансові настрої та перспективи</h3>
<p>На тлі глобальної невизначеності інвестори очікують на <strong>два зниження процентної ставки</strong> Федеральною резервною системою США у 2025 році — перше з них може відбутись у вересні. Це потенційно підтримує нафтовий попит через здешевлення кредитів і зростання ділової активності.</p>
<blockquote><p>«Ціни на нафту залишаються чутливими до новин із геополітичних гарячих точок — зокрема Ірану, рф та Китаю. Водночас фундаментальні фактори свідчать про невизначене майбутнє попиту», — вказує аналітик S&amp;P Global.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://www.spglobal.com" target="_blank">spglobal</a>, <strong>Інших джерел</strong></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29066-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту коливаються через геополітичну невизначеність і слабкий попит у Китаї"/><br /><p>Ціни на нафту залишаються нестабільними на тлі невизначеності щодо перемовин між США та Іраном. Попит на нафту в Китаї демонструє ознаки слабкості.  G7 обговорює зниження цінової стелі на російську нафту.  Запаси нафти у США знижуються третій раз за чотири тижні</p>
<h3>Напруга навколо Ірану та обмеження для російського експорту</h3>
<p>Нафта Brent торгувалась на рівні <strong>\$65,38 за барель</strong>, а WTI — \$62,56, показуючи незначне зниження попри збереження високої напруги у геополітичній площині.</p>
<ul>
<li><strong>Іран рішуче відкинув</strong> вимогу США припинити збагачення урану, що загрожує провалу перемовин щодо нової ядерної угоди</li>
<li><strong>Угода США–Іран</strong> могла б дозволити Тегерану збільшити експорт нафти на 300–400 тис. барелів на добу</li>
<li>Іран наразі є третім за обсягами видобутку серед країн ОПЕК після Саудівської Аравії та Іраку</li>
</ul>
<blockquote><p>«Вимоги США є надмірними та неприйнятними», — заявив Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї.</p></blockquote>
<h3>Санкції ЄС і Британії проти росії та обмеження G7</h3>
<p>Євросоюз і Велика Британія оголосили <strong>нові санкції проти рф</strong>, не чекаючи приєднання США. Це стало реакцією на безрезультатну розмову Трампа з путіним щодо припинення вогню в Україні.</p>
<ul>
<li>Україна закликає країни G7 <strong>знизити цінову стелю</strong> на нафту рф з $60 до $30 за барель</li>
<li>Аналітики SEB зазначають, що навіть у випадку перемир’я <em>масове повернення російської нафти на ринок малоймовірне</em> через зобов’язання в межах ОПЕК+</li>
</ul>
<h3>Економічна ситуація в Китаї посилює занепокоєння</h3>
<p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, повідомив про <strong>уповільнення зростання промислового виробництва</strong> та роздрібної торгівлі. Це викликало побоювання щодо майбутнього попиту на нафту.</p>
<ul>
<li><strong>Аналітики Goldman Sachs</strong> очікують відновлення обсягів торгівлі між Китаєм та США завдяки <em>90-денному припиненню тарифів</em>, але не прогнозують швидкого зростання споживання пального</li>
<li>Китайські нафтопереробники поступово знижують темпи закупівель через надлишок пропозиції</li>
</ul>
<h3>Запаси нафти в США знову зменшуються</h3>
<p>Американський інститут нафти (API) та Управління енергетичної інформації США (EIA) повідомляють, що запаси сирої нафти у США за тиждень, що завершився 16 травня, <strong>зменшились на 1,2 млн барелів</strong>.</p>
<ul>
<li>Це вже третє скорочення за останній місяць</li>
<li>Середній показник для аналогічного періоду за останні п’ять років — мінус 3,5 млн барелів</li>
</ul>
<h3>Фінансові настрої та перспективи</h3>
<p>На тлі глобальної невизначеності інвестори очікують на <strong>два зниження процентної ставки</strong> Федеральною резервною системою США у 2025 році — перше з них може відбутись у вересні. Це потенційно підтримує нафтовий попит через здешевлення кредитів і зростання ділової активності.</p>
<blockquote><p>«Ціни на нафту залишаються чутливими до новин із геополітичних гарячих точок — зокрема Ірану, рф та Китаю. Водночас фундаментальні фактори свідчать про невизначене майбутнє попиту», — вказує аналітик S&amp;P Global.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a>, <a href="https://www.spglobal.com" target="_blank">spglobal</a>, <strong>Інших джерел</strong></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/21/cini-na-naftu-kolivayutsya-cherez-geopolitichnu-neviznachenist-i-slabkij-popit-u-kita%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/spozhivannya-nafti/feed/ ) in 0.19250 seconds, on Jun 26th, 2026 at 5:32 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 26th, 2026 at 6:32 pm UTC -->