TotalEnergies готова долучитися до нафтопроводу Ірак—Сирія та подвоєння пропускної спроможності системи до порту Фуджейра. BP і Chevron також розглядають північні маршрути з Іраку до портів Туреччини та Сирії, однак компанії не готові самостійно фінансувати великі інфраструктурні проєкти.

Енергетичний сектор переходить від мінімальних запасів до резервних маршрутів постачання

Керівники міжнародних нафтових компаній 6 жовтня заявили на Energy Intelligence Forum у Лондоні, що війна з Іраном продемонструвала потребу інвестувати не лише у видобуток, а й у декілька незалежних експортних коридорів.

Атаки на судноплавство поблизу Ормузької та Баб-ель-Мандебської проток скоротили експорт енергоносіїв, підвищили транспортні витрати та посилили світову інфляцію. Галузь почала переглядати модель постачання «точно вчасно» на користь резервної інфраструктури, яку можна використати під час блокування головного маршруту.

Генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне підтвердив готовність компанії брати участь у проєкті нафтопроводу з Іраку до Сирії. TotalEnergies також планує інвестувати у подвоєння пропускної спроможності трубопровідної системи до еміратського порту Фуджейра, розташованого поза Ормузькою протокою.

Генеральна директорка BP Мег О’Ніл заявила, що відновлення компанією родовища Кіркук разом із ConocoPhillips і турецькою державною TPAO створює можливості для нових північних маршрутів. Водночас вона не підтвердила готовність BP спрямувати акціонерний капітал безпосередньо на будівництво трубопроводів.

Chevron веде переговори з урядом Іраку щодо входження у проєкти родовищ Західна Курна-2 та Насирія. Раніше компанія підписала попередню угоду про вивчення можливості будівництва трубопроводів до середземноморських портів Джейхан у Туреччині або Баніяс у Сирії.

Генеральний директор Chevron Майк Вірт заявив, що такий проєкт потребуватиме багатостороннього консорціуму. Компанія не планує фінансувати основну частину інфраструктури самостійно.

Генеральний директор Kuwait Petroleum Corporation повідомив про переговори із Саудівською Аравією та ОАЕ щодо нових трубопроводів до їхніх портів. Він наголосив, що фінансову відповідальність мають розділити виробники та країни-імпортери.

«Найбільший урок цієї кризи полягає в тому, що потрібно думати не лише про видобуток, а й про експорт», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.

Reuters не навело вартості, строків будівництва чи затвердженої пропускної спроможності запропонованих маршрутів. Поки йдеться про інвестиційні наміри, дослідження та переговори щодо розподілу фінансування.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

S&P Global Commodity Insights повідомило 11 серпня, що Південна Корея планує з 2027 року відновити імпорт аргентинської нафти після завершення пробних постачань і тестування сировини на місцевих НПЗ та нафтохімічних підприємствах. Мета — розширити географію закупівель за межами Перської затоки.

Корейські НПЗ розширюють набір джерел сировини на тлі ризиків для традиційних маршрутів із Близького Сходу

За даними S&P Global Commodity Insights, кілька південнокорейських нафтопереробних і нафтохімічних компаній завершили пробні постачання аргентинської нафти та тестування її як сировини. Після цього країна планує розпочати регулярний імпорт з Аргентини у 2027 році. Запланований обсяг закупівель урядові відомства не уточнили.

Південнокорейські компанії прагнуть зменшувати залежність від близькосхідних сірчистих сортів нафти та диверсифікувати закупівлі, зокрема за рахунок Південної Америки. Південна Корея востаннє імпортувала аргентинську нафту в жовтні 2010 року — тоді було придбано 300 тис. барелів.

У першому півріччі 2026 року країна імпортувала 291,2 млн барелів сірчистої нафти з Близького Сходу. Це становило 62% загального імпорту сирої нафти обсягом 467,1 млн барелів. Постачальники з Латинської Америки за цей самий період забезпечили 20,5 млн барелів.

Офіс президента Південної Кореї зазначив, що аргентинський напрям може підвищити стійкість забезпечення сировиною в умовах геополітичних перебоїв, які впливають на традиційні морські маршрути.

Серед аргентинських сортів інтерес азійських покупців привертає легка малосірчиста Medanito з Vaca Muerta. Її густина становить близько 40,8 градуса API, вміст сірки — близько 0,15%. Platts, цінове агентство у складі S&P Global Energy, 10 серпня оцінило Medanito на умовах FOB із дисконтом $2 за барель до латиноамериканської смуги ф’ючерсів Brent. 9 липня дисконт становив $7,60 за барель.

Джерело: Terminal. За матеріалами: S&P Global Commodity Insights.

Argus Media 29 червня повідомило, що уряд Японії планує представити оновлену енергетичну стратегію в серпні. Причиною стали уроки неочікуваних перебоїв із постачанням пального через Ормузьку протоку після конфлікту США та Ірану. Акцент робиться на енергетичній стійкості, ширшому наборі джерел і кризових інвестиціях.

Країни-імпортери переглядають політику нафтової безпеки після шоку в Ормузькій протоці

Японський уряд планує у серпні представити поліпшену енергетичну стратегію, врахувавши досвід неочікуваних перебоїв у постачанні пального через Ормузьку протоку після конфлікту США та Ірану. Японія, яка має обмежені власні енергоресурси, прагне посилити енергетичну стійкість, задовольнити зростання попиту на електроенергію та прискорити декарбонізацію.

Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаічі наприкінці минулого тижня доручила міністру торгівлі та промисловості METI Рьосею Акадзаві підготувати до кінця серпня рекомендації щодо політик, які мають поліпшити структуру енергетичного попиту й пропозиції. Мета — розширити енергетичні опції країни за рахунок інвестицій у кризове управління.

Зниження цін на нафту створює для Японії своєчасну можливість додатково посилити енергетичну безпеку в координації з країнами Азії та G7. Деталі майбутнього пакета поки не розкриті.

Нафтова безпека може стати одним із головних акцентів

За оцінкою, новий план може приділити більше уваги нафтовій безпеці та диверсифікації. Це пов’язано з тим, що Такаічі просуває нещодавно запроваджену рамку Power Asia, спрямовану на забезпечення стабільного постачання нафти в Азії, а також стратегію green transformation, яка поєднує енергетичну безпеку, економічне зростання та декарбонізацію.

Для європейського та українського ринків нафтопродуктів матеріал важливий як сигнал ширшої реакції великих імпортерів на ризики Ормузької протоки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media