MarketWatch 14 липня повідомило, що середня ціна бензину у США знову наближається до психологічного рівня $4 за галон. Причина — нове загострення між США та Іраном і зростання нафтових ф’ючерсів, які у вівторок рухалися до $80 за барель після недавнього мінімуму близько $68.

Роздрібний бензин знову реагує на геополітичну премію в нафті

За даними MarketWatch, американські водії отримали коротке полегшення на АЗС в останні тижні, але воно може бути нетривалим. Видання зазначило, що на тлі нового протистояння США та Ірану за контроль над Ормузькою протокою роздрібні ціни на бензин почали підніматися, а частина учасників ринку очікує повернення середньої ціни до $4 за галон або вище.

MarketWatch повідомило, що нафтові ф’ючерси у вівторок наближалися до $80 за барель. Під час паузи у бойових діях ціни опускалися до приблизно $68 за барель. Новий виток напруги також відновив побоювання щодо інфляції, яка у червні знижувалася на тлі тимчасового послаблення енергетичних цін.

Для європейського ринку бензинів ця інформація важлива як сигнал загального механізму трансляції нафтової премії у роздріб. Джерело прямо пов’язує подорожчання бензину з вищими ф’ючерсами на нафту й загостренням у районі маршруту, який має системне значення для світового нафтового балансу.

Новина не містить окремих даних про ЄС або Україну, тому її ринкове значення обмежується глобальним ціновим сигналом: у разі подальшого підвищення сирої нафти дорожчає база для виробництва моторних палив, включно з бензинами.

Джерело: Terminal. За матеріалами: MarketWatch.

Дизель випереджає нафту за темпами подорожчання

Станом на 14 липня американські ф’ючерси на дизельне пальне зросли приблизно на 21% від початку місяця. За цей самий період американська нафта подорожчала приблизно на 14%. Різниця спричинила збільшення дизельного крек-спреду — показника, що відображає різницю між ціною готового пального та вартістю нафти, — до рекордних рівнів. :contentReference[oaicite:6]{index=6}

Така динаміка означає, що основним обмеженням ринку стає не лише доступність сирої нафти, а спроможність НПЗ виробити достатньо середніх дистилятів. Українські удари по підприємствах у Башкортостані та Краснодарському краї додатково скоротили можливості росії експортувати дизпальне, посиливши конкуренцію за альтернативні вантажі.

Загострення навколо Ормузької протоки повернуло премію за ризик

14 липня Brent подорожчала на $1,43, або 1,7%, до $84,73 за барель. Американська WTI зросла на $1,20, або 1,5%, до $79,34 за барель. Обидва контракти завершили торги на найвищих рівнях приблизно за місяць після відновлення атак між США та Іраном і повторного запровадження блокади іранського судноплавства. :contentReference[oaicite:7]{index=7}

До початку війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового постачання нафти та нафтопродуктів. Навіть часткове обмеження маршруту впливає не лише на сиру нафту, а й на експорт дизельного пального та інших продуктів із НПЗ Перської затоки.

Раніше «Термінал» повідомляв про обмежене відновлення руху танкерів через Ормузьку протоку та про вплив збільшення доступного постачання на нафтові ціни. Нове загострення змінило попередню тенденцію та повернуло до котирувань геополітичну премію.

Європейський ринок залишається вразливим

Скорочення російських відвантажень впливає на європейський ринок опосередковано: традиційні покупці російського дизпального шукають заміну у США, Індії та на Близькому Сході й конкурують за ті самі вантажі, на які розраховують європейські імпортери. Високі крек-спреди показують, що подорожчання готового пального може тривати навіть за відносно стриманої динаміки Brent.

Для ціноутворення на дизельне пальне ключовим стає співвідношення між випуском НПЗ, запасами та доступністю морської логістики. Тому зниження нафтових котирувань саме по собі не гарантує пропорційного здешевлення дизпального.

Джерела: Reuters: Oil prices rise 2% to one-month high as US-Iran attacks deepen supply disruption.

Ринок Brent 14 липня показав різке посилення премії ближніх контрактів до дальніх. Перший контракт торгувався на $8,92 за барель дорожче за шостий місяць, що стало найбільшим спредом із 10 червня. Reuters пов’язує це з оцінкою ризиків для постачання та судноплавства через Ормузьку протоку.

Беквордація Brent стала сигналом, що трейдери закладають обмежену доступність нафти в найближчі тижні

За даними Reuters, 14 липня ціна Brent із найближчим постачанням піднялася до місячного максимуму відносно ціни нафти з постачанням через шість місяців. Така структура ринку називається беквордацією: ближні контракти дорожчі за дальні, що зазвичай свідчить про напруження з доступністю ресурсу в короткостроковому періоді.

Reuters зазначає, що ще на початку липня ринок перебував у contango — ситуації, коли дальні контракти дорожчі за ближні. Перехід до беквордації відбувся після нового загострення між США та Іраном, включно з відновленням військових ударів і атаками на судна поблизу Ормузької протоки.

Для європейського ринку нафтопродуктів така зміна важлива через механіку імпортного ціноутворення. Коли фізична нафта з близькими строками постачання дорожчає швидше за дальні контракти, це підсилює витрати переробників і трейдерів, які працюють із коротким горизонтом закупівель. Reuters прямо вказує на зв’язок ринкової структури з очікуваннями обмеженої доступності сировини.

«Повернення до беквордації сигналізує, що ринок очікує обмеженої доступності сирої нафти в найближчі тижні», — сказав керівник стратегії сировинних ринків Saxo Bank Оле Гансен.

У поєднанні з високими дизельними crack spread це створює для європейських НПЗ середовище, у якому дорожча сировина та сильний попит на середні дистиляти одночасно впливають на собівартість і оптові індикатори.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Після атак Ірану на два танкери ADNOC 14 липня рух суден через Ормузьку протоку різко скоротився, а США поновили блокаду іранських портів. Через Близький Схід проходить ресурс, який забезпечував близько 48% азійського імпорту LPG. Нова ескалація створює ризик затримок, подорожчання фрахту й посилення конкуренції за американський пропан і бутан.

Судноплавство знову сповільнилося після атак на танкери

Іран 14 липня атакував два танкери, пов’язані з флотом національної нафтової компанії ОАЕ ADNOC. Після ударів судновласники почали обережніше ставитися до проходження Ормузької протоки, а інтенсивність руху через ключовий енергетичний маршрут різко знизилася. США водночас поновили блокаду іранських портів, хоча відмовилися від раніше запропонованого 20-відсоткового збору за транзит через протоку.

Атаковані судна перевозили не LPG, однак подія безпосередньо впливає на безпеку всього комерційного судноплавства в регіоні. Для ринку скрапленого нафтового газу головним ризиком є не підтверджене припинення експорту, а можливе скорочення кількості суден, готових заходити до Перської затоки, затримки завантажень і збільшення тривалості рейсів.

Близький Схід забезпечував 48% азійського імпорту LPG

За даними Kpler, наведеними Reuters, у 2025 році країни Близького Сходу постачали до Азії близько 1,54 млн барелів LPG на добу, або 48% сукупного імпорту регіону. США забезпечували ще 1,26 млн барелів на добу, що відповідало приблизно 39%.

Попереднє загострення вже показало чутливість LPG до обмежень судноплавства. У березні 2026 року експорт із Близького Сходу скоротився на 73% порівняно з лютим — до 419 тис. барелів на добу. Премії на квітневі партії пропану й бутану з Перської затоки тоді досягали рекордних $250 за тонну до березневих свопів Saudi Contract Price.

Американський ресурс не може повністю замінити Перську затоку

Під час попередньої кризи постачальники зі США збільшили експорт LPG до рекордних 2,7 млн барелів на добу, з яких близько 1,8 млн барелів прямувало до Азії. Проте американські термінали вже працювали майже на межі потужності, а доставка з узбережжя Мексиканської затоки до Азії тривала понад 30 днів проти приблизно двох тижнів із Близького Сходу.

Це обмежує швидкість заміщення близькосхідного LPG. Якщо азійські імпортери знову збільшуватимуть закупівлі у США, конкуренція за вільні партії й великі газовози посилиться. Для європейського та чорноморського ринків каналом впливу стане не лише ситуація в Ормузькій протоці, а й доступність американського ресурсу та вартість його доставки.

Зниження липневих цін не усунуло ризику фрахту

На початку липня Saudi Aramco знизила офіційну ціну пропану на $180 за тонну — до $580, а бутану на $220 — до $600 за тонну. Алжирська Sonatrach, чиї котирування є орієнтиром для Середземномор’я та Чорноморського регіону, встановила липневу ціну пропану на рівні $518, а бутану — $600 за тонну.

Нова військова ескалація не означає автоматичного скасування цих цін. Вона створює розрив між вартістю товару в порту відвантаження та кінцевою ціною доставленого LPG. Навіть за незмінної контрактної ціни зростання фрахту, триваліші маршрути або затримки суден можуть частково нейтралізувати липневе здешевлення пропану й бутану.

Джерела: Reuters: атаки на танкери й судноплавство в Ормузькій протоці, Associated Press: поновлення блокади іранських портів, Reuters: структура й логістика світового ринку LPG, Reuters: липневі ціни Saudi Aramco і Sonatrach.

Нафтові ціни 14 липня зросли приблизно на 2% і досягли найвищого рівня за місяць після відновлення США морської блокади Ірану. Reuters пов’язує реакцію ринку з ризиком скорочення потоків через Ормузьку протоку, через яку до війни проходило близько 20% світових постачань нафти.

Подорожчання нафти супроводжується посиленням тиску на дизельний сегмент, де маржа переробки вийшла на рекордні рівні

Ф’ючерси Brent 14 липня зросли на $1,43, або на 1,7%, до $84,73 за барель. Американська WTI подорожчала на $1,20, або на 1,5%, до $79,34 за барель. Для Brent це стало другим поспіль закриттям на найвищому рівні з 12 червня, для WTI — з 15 червня.

Reuters зазначає, що цінове зростання стримували побоювання щодо інфляції, уповільнення економічного зростання та потенційного зниження попиту на нафту. Водночас ринок залишився чутливим до безпеки судноплавства після ударів по еміратських нафтових танкерах і заяв США щодо Ірану.

Окремий тиск сформувався в дизельному сегменті. За даними Reuters із посиланням на LSEG, американські дизельні ф’ючерси з початку липня зросли приблизно на 21%, тоді як американська нафта — приблизно на 14%. Це підняло 3-2-1 crack spread і дизельний crack spread до рекордних рівнів. Crack spread — це показник маржі переробки, який відображає різницю між вартістю нафти та продуктів її переробки.

«Відновлення атак між США та Іраном цього тижня прискорюється і, ймовірно, триватиме з огляду на додаткові американські бомбардування вночі після відновлення блокади Ормузької протоки США», — зазначили аналітики Ritterbusch and Associates.

Ринок також очікував даних щодо запасів у США. Аналітики оцінювали, що енергетичні компанії за тиждень, який завершився 10 липня, вилучили зі сховищ 2,7 млн барелів сирої нафти. Якщо оцінка підтвердиться, це буде 13-те скорочення запасів за 14 тижнів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 12 липня повідомило, що Саудівська Аравія розглядає можливість збільшення потужності трубопроводу для транспортування нафти до західного узбережжя Червоного моря. За даними п’яти джерел, близьких до питання, такий крок дав би змогу королівству, а можливо й сусіднім країнам, перевозити більше нафти без проходу через Ормузьку протоку.

Пошук альтернативного маршруту до Червоного моря став відповіддю на ризики для судноплавства через Ормузьку протоку.

У матеріалі Reuters ідеться, що розгляд розширення трубопровідної інфраструктури відбувається на тлі загострення навколо Ормузької протоки та атак на комерційні судна. За повідомленням агентства, Іран заявив про закриття протоки після попереджувального пострілу по судну, що рухалося несанкціонованим маршрутом, а в неділю повідомив про виведення з ладу другого судна.

Reuters зазначило, що Саудівська Аравія розглядає збільшення потужності трубопроводу до свого західного узбережжя на Червоному морі. Такий маршрут має ринкове значення, оскільки дає змогу частині нафтового експорту оминати Ормузьку протоку. Для європейського ринку нафти й нафтопродуктів це важливо як елемент логістичної стійкості: ризики в Ормузі впливають не лише на фізичне постачання сировини, а й на очікування учасників ринку щодо доступності нафти для переробки.

У Reuters не наведено остаточного рішення щодо розширення маршруту та не вказано нову цільову потужність трубопроводу. Агентство подало цю інформацію як розгляд варіанта, що може дозволити Саудівській Аравії та, можливо, сусіднім країнам транспортувати більші обсяги нафти без проходу через Ормузьку протоку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Argus Media 12 липня повідомило про суперечливі заяви щодо проходу суден через Ормузьку протоку після нових ударів США по іранських військових цілях. Іранський Корпус вартових ісламської революції заявив про закриття протоки, а Центральне командування США наполягло, що водний шлях відкритий. Це підвищило невизначеність для морських перевезень нафти, LNG і нафтопродуктів із регіону Перської затоки.

Суперечливі сигнали щодо Ормузької протоки посилили ризик перебоїв у потоках нафти й нафтопродуктів із Перської затоки.

За даними Argus Media, іранський Корпус вартових ісламської революції заявив у неділю, 12 липня, що Ормузьку протоку буде закрито до подальшого повідомлення після ударів США по військових цілях Ірану 11 липня. Водночас Центральне командування США оскаржило цю заяву та повідомило, що судноплавство через міжнародний водний шлях триває.

Argus Media зазначило, що ці суперечливі заяви поглибили невизначеність для судноплавства та підвищили ризик нових перебоїв у потоках нафти й LNG із регіону. Для ринку нафтопродуктів це важливо через залежність морської логістики від стабільного проходу через протоку, яка залишається одним із ключових маршрутів експорту сировини й пального з Перської затоки.

У матеріалі також ідеться, що останні удари США відбулися після атаки на контейнеровоз GFS Galaxy, який проходив Ормузькою протокою південним маршрутом поблизу Оману. Центральне командування США почало удари о 19:15 за східним часом США, або о 23:15 за Гринвічем, 11 липня. За даними Argus Media, судно було уражене за 9 морських миль на схід від узбережжя Оману, екіпаж залишив судно в рятувальній шлюпці та був врятований місцевою владою. Дані AIS, тобто автоматичної системи ідентифікації суден, у момент публікації не показували руху через протоку, хоча судна могли йти з вимкненим відстеженням.

«Ормузьку протоку буде закрито до подальшого повідомлення і до завершення американського втручання в цьому регіоні, і жодному судну не буде дозволено проходити», — заявило пов’язане з Корпусом вартових ісламської революції агентство Tasnim. Центральне командування США відповіло: «Ормузька протока відкрита для всіх суден, які прагнуть законно пройти міжнародним водним шляхом. Іран не контролює протоку. Трафік триває».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Fortune та Associated Press 12 липня повідомили, що південний маршрут Ормузької протоки вздовж узбережжя Оману залишався доступним для судноплавства, попри заяву Ірану про закриття водного шляху. Joint Maritime Information Center оцінив рівень загрози в протоці як «severe».

Для ринку нафти й нафтопродуктів ключовим залишається не формальний статус протоки, а фактична інтенсивність руху

У повідомленні від 12 липня зазначено, що маршрут уздовж узбережжя Оману все ще доступний для транзиту. Водночас Joint Maritime Information Center попередив моряків про необхідність очікувати радіокомунікації з військово-морськими силами та враховувати мінну небезпеку.

Іранський Корпус вартових ісламської революції заявив, що не дозволятиме суднам проходити протокою до завершення «іноземного втручання». За даними матеріалу, контроль над Ормузькою протокою, через яку до війни проходила п’ята частина світової торгівлі сирою нафтою та скрапленим природним газом, став центральною темою переговорів США та Ірану.

Ринковий ризик полягає в тому, що навіть за наявності доступного маршруту фактичний рух залишається обмеженим. У матеріалі зазначено, що в неділю в протоці майже не було видимого трафіку: лише два танкери з нафтопродуктами наближалися до водного шляху.

Для європейського ринку дизельного пального це важливо через залежність котирувань і логістичних премій від безпеки морських маршрутів. Навіть тимчасове обмеження руху через ключову протоку збільшує невизначеність щодо строків доставки, доступності танкерів і вартості фрахту.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Fortune / Associated Press.

International Energy Agency у звіті за 10 липня повідомило, що експорт нафтопродуктів і LPG із Перської затоки в червні залишався нижчим за половину довоєнного рівня, тоді як потоки сирої нафти відновилися майже до трьох чвертей лютневих обсягів. Це підтримало зростання маржі переробки та крек-спредів до чотирирічних максимумів на початку липня.

Ринок сирої нафти виглядає краще забезпеченим, ніж ринок готового пального, де відставання постачання з НПЗ уже впливає на дизель, бензин і маржу переробки.

IEA зазначило, що завантаження з ключових експортних НПЗ Перської затоки ще не відновилися, а це свідчить про збереження обмежень у роботі переробки. За оцінкою агентства, саме відставання постачання готових нафтопродуктів стало одним із головних чинників напруження на ринку пального.

У звіті також зазначено, що українські удари по російських НПЗ та експортній інфраструктурі посилили напруження на ринках нафтопродуктів у росії та за її межами, вплинувши на експорт і внутрішні постачання пального.

Глобальний попит на нафту, за даними IEA, відновлюється після травневого мінімуму 97,9 млн барелів на добу, що було на 5,3 млн барелів на добу менше, ніж роком раніше. До жовтня агентство очікує зростання попиту більш ніж на 8 млн барелів на добу від травневого мінімуму, що має вивести його вище рівнів 2025 року вперше з лютого.

“Розрив між на перший погляд добре забезпеченими ринками сирої нафти й напруженими ринками нафтопродуктів підтримав зростання крек-спредів і маржі переробки до чотирирічних максимумів на початку липня”.

Крек-спред — це різниця між вартістю сирої нафти та ціною готових нафтопродуктів. Для ринку дизельного пального цей показник важливий, бо він відображає економіку переробки та тиск на гуртові ціни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.

Reuters 10 липня повідомило, що нафтові ціни знижувалися на очікуваннях відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Водночас Brent і WTI залишалися на шляху до суттєвого тижневого зростання, оскільки ринок враховував ризики нової ескалації між США та Іраном.

Ринок нафти реагує не лише на поточні котирування, а й на ризик повторного блокування ключового маршруту

Станом на 12:35 CDT 10 липня ф’ючерси Brent знижувалися на 52 центи, або 0,68%, до $75,78 за барель. Ф’ючерси WTI втрачали 83 центи, або 1,15%, до $71,25 за барель.

Попри денне зниження, Brent ішла до тижневого зростання приблизно на 5,13%, а WTI — на 3,76%. Reuters пов’язує таку динаміку з очікуваннями відновлення судноплавства в Ормузькій протоці після останнього раунду бойових дій між США та Іраном, але також із тим, що ризики для постачання залишилися високими.

До початку війни 28 лютого через Ормузьку протоку проходило близько 20% щоденного світового постачання нафти й газу. Reuters зазначає, що танкери зі скрапленим природним газом проходили протокою в останні дні, але загальний добовий трафік сповільнився.

Ціни скоротили попереднє зростання після повідомлення Reuters про прибуття катарських переговорників до Ірану для зустрічей із іранськими посадовцями. Мета цих переговорів — деескалація та створення умов для ширших переговорів.

Для ринку бензинів та інших нафтопродуктів важливим є те, що ризик для Ормузької протоки впливає не тільки на вартість сирої нафти. Якщо обмеження судноплавства триває, це затримує нормалізацію роботи експортних НПЗ і маршрути постачання готового пального.

«Цей ринок готовий, хоче і здатний стрибнути на добрих новинах або принаймні на відсутності поганих новин», — сказав Джон Кілдафф, партнер Again Capital.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.