<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Strait of Hormuz</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/strait-of-hormuz/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 09:50:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[blockade]]></category>
		<category><![CDATA[CENTCOM]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[naval blockade]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[морська блокада]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[танкер]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153941</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br />США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями. За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями.</strong> За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.</p>
<h3>Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження</h3>
<p>Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 13 квітня 2026 року</strong> іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.</li>
<li><strong>Експорт нафти майже зупинений</strong>, що позбавляє Тегеран основних доходів.</li>
<li><strong>Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів</strong>, якщо блокаду не буде скасовано.</li>
<li>Проблеми торкнулися не лише експорту, а й <strong>імпорту інших товарів</strong>, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.</li>
</ul>
<p>Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.</p>
<blockquote><p>«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.</p></blockquote>
<h4>Що означає переповнення нафтових сховищ</h4>
<p>Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:</p>
<ul>
<li>зниження валютних доходів держави;</li>
<li>дефіцит бюджету;</li>
<li>ризики зупинки частини НПЗ;</li>
<li>проблеми із внутрішнім ринком пального;</li>
<li>посилення інфляції та економічної кризи.</li>
</ul>
<p>Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.</p>
<h3>США відкрили вогонь по іранському танкеру</h3>
<p>Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.</p>
<ul>
<li>Винищувач <strong>F/A-18 Super Hornet</strong> ВМС США, який вилетів з авіаносця <strong>USS Abraham Lincoln</strong>, обстріляв іранський танкер <strong>M/T Hasna</strong>.</li>
<li>За версією Центрального командування США (<em>CENTCOM</em>), судно порушило умови морської блокади.</li>
<li>Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.</li>
<li>Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.</li>
<li>У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.</li>
</ul>
<p><strong>CENTCOM</strong> — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.</p>
<p>Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.</p>
<h3>Переговори тривають, але компромісу поки немає</h3>
<p>Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.</p>
<ul>
<li>Сторони нібито обговорюють <strong>14-пунктовий меморандум</strong>.</li>
<li>Документ має стати основою для <strong>місячного переговорного процесу</strong> щодо завершення конфлікту.</li>
<li>Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.</li>
<li>Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».</li>
</ul>
<p>Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:</p>
<ul>
<li>припинення війни;</li>
<li>зняття морської блокади;</li>
<li>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<p>Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.</p>
<blockquote><p>«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.</p></blockquote>
<h3>Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки</h3>
<p>Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до <strong>всеосяжного припинення вогню</strong>.</li>
<li>Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.</li>
<li>Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.</li>
</ul>
<p>Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.</p>
<h3>Ізраїль готується до нового етапу ескалації</h3>
<p>Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.</p>
<ul>
<li>Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.</li>
<li>Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.</li>
<li>Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».</li>
</ul>
<p>Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.</p>
<ul>
<li>Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції <em>Epic Fury</em>.</li>
<li>Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — <em>Project Freedom</em>, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.</li>
<li>Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Irans-Oil-Industry-Under-Pressure-as-US-Naval-Blockade-Begins-to-Bite.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями.</strong> За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.</p>
<h3>Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження</h3>
<p>Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 13 квітня 2026 року</strong> іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.</li>
<li><strong>Експорт нафти майже зупинений</strong>, що позбавляє Тегеран основних доходів.</li>
<li><strong>Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів</strong>, якщо блокаду не буде скасовано.</li>
<li>Проблеми торкнулися не лише експорту, а й <strong>імпорту інших товарів</strong>, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.</li>
</ul>
<p>Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.</p>
<blockquote><p>«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.</p></blockquote>
<h4>Що означає переповнення нафтових сховищ</h4>
<p>Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:</p>
<ul>
<li>зниження валютних доходів держави;</li>
<li>дефіцит бюджету;</li>
<li>ризики зупинки частини НПЗ;</li>
<li>проблеми із внутрішнім ринком пального;</li>
<li>посилення інфляції та економічної кризи.</li>
</ul>
<p>Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.</p>
<h3>США відкрили вогонь по іранському танкеру</h3>
<p>Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.</p>
<ul>
<li>Винищувач <strong>F/A-18 Super Hornet</strong> ВМС США, який вилетів з авіаносця <strong>USS Abraham Lincoln</strong>, обстріляв іранський танкер <strong>M/T Hasna</strong>.</li>
<li>За версією Центрального командування США (<em>CENTCOM</em>), судно порушило умови морської блокади.</li>
<li>Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.</li>
<li>Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.</li>
<li>У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.</li>
</ul>
<p><strong>CENTCOM</strong> — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.</p>
<p>Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.</p>
<h3>Переговори тривають, але компромісу поки немає</h3>
<p>Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.</p>
<ul>
<li>Сторони нібито обговорюють <strong>14-пунктовий меморандум</strong>.</li>
<li>Документ має стати основою для <strong>місячного переговорного процесу</strong> щодо завершення конфлікту.</li>
<li>Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.</li>
<li>Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».</li>
</ul>
<p>Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:</p>
<ul>
<li>припинення війни;</li>
<li>зняття морської блокади;</li>
<li>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<p>Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.</p>
<blockquote><p>«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.</p></blockquote>
<h3>Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки</h3>
<p>Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до <strong>всеосяжного припинення вогню</strong>.</li>
<li>Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.</li>
<li>Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.</li>
</ul>
<p>Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.</p>
<h3>Ізраїль готується до нового етапу ескалації</h3>
<p>Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.</p>
<ul>
<li>Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.</li>
<li>Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.</li>
<li>Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».</li>
</ul>
<p>Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.</p>
<ul>
<li>Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції <em>Epic Fury</em>.</li>
<li>Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — <em>Project Freedom</em>, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.</li>
<li>Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Irans-Oil-Industry-Under-Pressure-as-US-Naval-Blockade-Begins-to-Bite.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 May 2026 06:14:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153931</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br />США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до $96,75 за барель, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати 6-8 тижнів, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися. Геополітичний вузол За даними джерела з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30346-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає на очікуваннях угоди між США та Іраном, але ринок пального ще не вийшов із зони ризику"/><br /><p>США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.</p>
<h3>Геополітичний вузол</h3>
<ul>
<li>За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, <strong>США та Іран наблизилися до угоди</strong> щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.</li>
<li>Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.</li>
<li>Раніше Іран наголошував, що прийме лише <strong>справедливу й комплексну угоду</strong>.</li>
<li>Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж <strong>48 годин</strong>.</li>
</ul>
<h3>Реакція нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Обидва основні нафтові контракти впали до <strong>двотижневих мінімумів</strong>.</li>
<li>Brent під час торгів опускався до <strong>$96,75 за барель</strong>, перш ніж частково відіграти втрати.</li>
<li>Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу <strong>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому ціни не стабілізуються миттєво</h3>
<ul>
<li>Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила <strong>втрати постачання сирої нафти</strong>.</li>
<li>Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з <strong>березня 2022 року</strong>.</li>
<li>Закриття Ормузької протоки призвело до <strong>скорочення світових запасів нафти й пального</strong>, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.</li>
</ul>
<h3>Логіка для споживачів пального</h3>
<ul>
<li>Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало <strong>поступово нормалізуватися</strong>.</li>
<li>Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
<li>Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.</li>
</ul>
<h3>Запаси США підтверджують напруження</h3>
<ul>
<li>За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на <strong>2,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів знизився до <strong>457,2 млн барелів</strong>.</li>
<li>Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на <strong>3,3 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>Оцінки учасників ринку</h3>
<blockquote><p>«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.</p></blockquote>
<h3>Висновок</h3>
<ul>
<li><strong>Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію</strong>, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.</li>
<li><strong>Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично</strong>, бо нормалізація реальних потоків може тривати <strong>6-8 тижнів</strong>.</li>
<li><strong>Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства</strong>, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних <strong>1-2 тижнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-little-changed-ceasefire-holds-us-crude-stocks-fall-2026-05-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/07/nafta-deshevshaye-na-ochikuvannyax-ugodi-mizh-ssha-ta-iranom-ale-rinok-palnogo-shhe-ne-vijshov-iz-zoni-riziku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 04 May 2026 05:52:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153896</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br />Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на 188 тис. барелів на добу з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30317-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ погодила символічне збільшення видобутку на тлі блокади Ормузької протоки"/><br /><p>Сім країн формату ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія та росія, погодили збільшення видобутку на <strong>188 тис. барелів на добу</strong> з червня. Але цей крок має переважно символічне значення: Іран блокує Ормузьку протоку, через яку зазвичай проходить близько <strong>п’ятої частини світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>. Через це значна частина нафтового експорту з Перської затоки зупинена, а світовий ринок втратив <strong>мільйони барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ і його межі</h3>
<ul>
<li><strong>Сім країн ОПЕК+</strong> домовилися про помірне збільшення видобутку з червня.</li>
<li>До рішення приєдналися <strong>Саудівська Аравія, росія, Алжир, Ірак, Казахстан, Кувейт і Оман</strong>.</li>
<li>Заявлена мета — <em>підтримка стабільності ринку</em>.</li>
<li>Обсяг збільшення становить <strong>188 тис. барелів на добу</strong>, що виглядає обмеженим на тлі втрати <strong>мільйонів барелів на добу</strong> через порушення експорту з регіону Перської затоки.</li>
</ul>
<h3>Чому ринок нафти залишається під тиском</h3>
<ul>
<li><strong>Іран блокує Ормузьку протоку</strong> на вході до Перської затоки.</li>
<li>Через цю протоку зазвичай проходить близько <strong>20% світової торгівлі нафтою та природним газом</strong>.</li>
<li>Блокада вже зупинила значну частину нафтових вантажів від виробників Перської затоки.</li>
<li>Тому погоджене збільшення видобутку не перекриває масштаб фізичного скорочення постачання на світовий ринок.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний чинник</h3>
<ul>
<li>Рішення ухвалене на тлі <strong>американо-ізраїльської війни</strong>.</li>
<li>Іран є однією з <strong>12 країн-членів ОПЕК</strong>.</li>
<li>росія не є членом ОПЕК, але співпрацює з альянсом через формат <strong>ОПЕК+</strong>.</li>
<li>Це створює складну ситуацію: частина учасників нафтового ринку декларує стабілізацію, Водночас один із членів ОПЕК контролює критичний маршрут експорту.</li>
</ul>
<h3>Зміна балансу всередині нафтового альянсу</h3>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ ухвалене після того, як <strong>Об’єднані Арабські Емірати вирішили вийти з ОПЕК</strong>.</li>
<li>Це стало ударом по альянсу, який існує <strong>65 років</strong>.</li>
<li>ОПЕК виробляє близько <strong>40% світової сирої нафти</strong> і має значний вплив на глобальні ціни на енергоносії.</li>
<li>Вихід ОАЕ посилює невизначеність щодо майбутньої координації видобутку.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Обмежене збільшення видобутку</strong> не усуває головного ризику — блокування ключового морського маршруту.</li>
<li>Якщо значна частина нафти з Перської затоки не доходить до ринку, це може підтримувати напругу в цінах на нафту.</li>
<li>Для ринку пального це означає ризик дорожчої сировини для виробництва нафтопродуктів.</li>
<li>Для споживачів пального головний ризик полягає не в самому рішенні ОПЕК+, а в тому, що фізичне постачання нафти залишається порушеним.</li>
</ul>
<h3>Подальші кроки</h3>
<ul>
<li>Сім країн домовилися проводити <strong>щомісячні зустрічі</strong>.</li>
<li>Вони планують переглядати <em>ринкові умови, дотримання домовленостей і компенсації</em>.</li>
<li>Наступна зустріч запланована на <strong>7 червня</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ksat.com/business/2026/05/03/opec-countries-agree-modest-rise-in-production-as-iran-retains-chokehold-on-key-strait-of-hormuz/" target="_blank">ksat.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/04/opek-pogodila-simvolichne-zbilshennya-vidobutku-na-tli-blokadi-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>S&amp;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 24 Apr 2026 05:21:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153867</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br />Війна між США та Іраном змусила S&#38;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на 700 тис. барелів на добу, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише 400 тис. барелів на добу замість довоєнних 1,1 млн барелів на добу. Головні причини — порушення енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30291-Нефть.jpg" alt="S&#038;P Global знизила прогноз попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу через війну США та Ірану"/><br /><p>Війна між США та Іраном змусила S&amp;P Global Energy переглянути очікування щодо світового нафтового ринку у 2026 році. Компанія зменшила прогноз попиту на нафту на <strong>700 тис. барелів на добу</strong>, а очікуване зростання світового попиту тепер становить лише <strong>400 тис. барелів на добу</strong> замість довоєнних <strong>1,1 млн барелів на добу</strong>. Головні причини — порушення енергетичних постачань із Близького Сходу, падіння попиту у другому кварталі та ризики для глобальної нафтопереробки через закриття Ормузької протоки.</p>
<h3>Перегляд прогнозу показує різке погіршення очікувань для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>S&amp;P Global Energy <strong>знизила прогноз світового попиту на нафту у 2026 році на 700 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікуване зростання попиту тепер оцінюється у <strong>400 тис. барелів на добу</strong> проти <strong>1,1 млн барелів на добу</strong> до початку війни.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок перейшов від сценарію відносно стійкого зростання до сценарію різкого уповільнення.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> сам перегляд становить <strong>мінус 700 тис. барелів на добу</strong>, тобто рівно ту величину, на яку скорочено оцінку приросту попиту у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Воєнний чинник б’є одночасно по постачаннях і по споживанню</h3>
<ul>
<li>За оцінкою S&amp;P Global Energy, <strong>війна США та Ірану порушує енергетичні постачання з Близького Сходу</strong>.</li>
<li>У <strong>другому кварталі</strong> очікується різке падіння попиту на нафту <strong>на Близькому Сході та в Азії</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> криза має подвійний ефект — вона одночасно дестабілізує фізичні потоки нафти й нафтопродуктів та послаблює споживання. Фіксуються перебої в постачаннях й скорочення попиту у двох ключових макрорегіонах уже в межах одного кварталу.</li>
</ul>
<h3>Ормузька протока перетворюється на вузьке місце для глобальної нафтопереробки</h3>
<ul>
<li>Через закриття Ормузької протоки постраждали близько <strong>178 нафтопереробних заводів</strong>.</li>
<li>На ці підприємства припадає близько <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> йдеться не про локальне порушення логістики, а про удар по значній частині світової системи переробки нафти. Коли під ризиком опиняються <strong>40%</strong> глобальних потужностей, це автоматично підвищує вразливість ринку нафтопродуктів, передусім дизелю та авіапального.</li>
</ul>
<h3>Ринок нафтопродуктів реагує гостріше, ніж ринок сирої нафти</h3>
<ul>
<li>Найбільший ціновий вплив уже зафіксовано для <strong>дизелю</strong> та <strong>авіапального</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> сегмент нафтопродуктів реагує швидше й болючіше, ніж сегмент сирої нафти. Саме дизель і авіапальне зазнали найбільшого цінового впливу, тобто ринок перероблених продуктів уже відчуває дефіцит і логістичний тиск сильніше.</li>
</ul>
<h3>Стратегічні резерви стримують Brent, але не усувають структурного напруження</h3>
<ul>
<li>Фізичні ціни <strong>Dated Brent</strong> стримуються завдяки масштабному використанню <strong>стратегічних нафтових резервів</strong>.</li>
<li>Серед країн, які вдалися до цього кроку для подолання дефіциту пального, названо <strong>Японію</strong> та <strong>Південну Корею</strong>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> ринок сирої нафти тимчасово отримав ціновий запобіжник, однак він тримається на резервному ресурсі, а не на відновленні нормальних постачань. Ціни обмежує саме <em>велике вивільнення резервів</em>, тобто йдеться про антикризовий інструмент, а не про стабілізацію базового балансу ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний конфлікт уже змінює конфігурацію 2026 року</h3>
<ul>
<li>Поєднання трьох факторів — <strong>мінус 700 тис. барелів на добу в прогнозі попиту</strong>, ризиків для <strong>40% світових нафтопереробних потужностей</strong> і найсильнішого удару по <strong>дизелю та авіапальному</strong> — вказує на швидку перебудову ринку.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> головний ризик тепер полягає не лише у вартості нафти, а й у доступності ключових нафтопродуктів. Навіть за стриманих цін на Brent ринок уже демонструє, що основне напруження зміщується в сегмент пального, де збої в постачаннях і переробці проявляються найшвидше.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Світове зростання попиту на нафту, як очікується, скоротиться до 400 тис. барелів на добу порівняно з довоєнним прогнозом у 1,1 млн барелів на добу. — Reuters із посиланням на S&amp;P Global Energy</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/sp-global-cuts-2026-oil-demand-forecast-by-700000-bpd-due-iran-war-2026-04-23/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/24/sp-global-znizila-prognoz-popitu-na-naftu-u-2026-roci-na-700-tis-bareliv-na-dobu-cherez-vijnu-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/153860/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/153860/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 22 Apr 2026 06:48:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[market volatility]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Platt’s]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[S\&P Global]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність ринку]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153860</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30289-Доллары.jpg" alt="Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки"/><br />Platts, що входить до S&#38;P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з 1 долара за тонну до 2 доларів за тонну. Причиною названа висока ринкова волатильність, пов&#8217;язана із [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30289-Доллары.jpg" alt="Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки"/><br /><p>Platts, що входить до S&amp;P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з <strong>1 долара за тонну до 2 доларів за тонну</strong>. Причиною названа <strong>висока ринкова волатильність</strong>, пов&#8217;язана із ситуацією в Ормузькій протоці. Це рішення вказує на різке зростання чутливості ринку до геополітичних ризиків саме в сегменті нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Що саме змінив Platts</h3>
<ul>
<li>Для <strong>European Clean Refined Products</strong> у процесі Platts Market on Close 21 квітня 2026 року заявки та пропозиції можуть змінюватися на <strong>до 2 доларів за метричну тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Platts окремо наголосив, що це <strong>тимчасова зміна</strong>, яка діє <strong>лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Які саме сегменти ринку охоплені</h3>
<ul>
<li>У сегменті <strong>middle distillates</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts CIF Northwest Europe ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF Mediterranean ULSD cargoes</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE jet fuel cargoes</li>
<li>Platts FOB FARAG jet fuel barges</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD barges</li>
<li>Platts FOB ARA 0.1% gasoil barges</li>
<li>Platts FOB ARA 50 ppm gasoil barges</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки середніх дистилятів</em></li>
</ul>
</li>
<li>У сегменті <strong>light ends</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts FOB Med gasoline cargoes</li>
<li>Platts NWE gasoline barges and cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE naphtha cargoes</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки бензину та нафти</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку дизелю, бензину та авіапального</h3>
<ul>
<li><strong>Подвоєння допустимого кроку зміни ціни</strong> з 1 до 2 доларів за тонну означає, що ринок отримав офіційно ширший простір для переоцінки вартості нафтопродуктів у короткі проміжки часу.</li>
<li>Оскільки зміна охоплює <strong>ULSD, gasoil, gasoline, jet fuel і naphtha</strong>, йдеться не про вузький технічний епізод, а про широку реакцію на напруження в ключовому вузлі світової нафтової логістики.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: Platts зафіксував не просто високу волатильність, а таку її інтенсивність, за якої стандартного кроку в 1 долар за тонну вже недостатньо для відображення ринкової динаміки.</li>
</ul>
<h3>Чому Ормузька протока стала визначальним чинником</h3>
<ul>
<li>Підставою для тимчасового рішення стала <strong>висока волатильність ринку через ситуацію в Ормузькій протоці</strong>.</li>
<li>Це дає підстави стверджувати, що <strong>геополітичний ризик швидко трансформувався у ціновий ризик</strong> для європейського ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Додаткова зміна в LPG</h3>
<ul>
<li>Для ринку <strong>LPG coasters, barges and cargoes</strong> 21 квітня 2026 року Platts також підвищив допустимий крок зміни заявок і пропозицій з <strong>1 до 2 доларів за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Ця зміна також <strong>діє лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Який сигнал отримав ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> волатильність на ринку нафтопродуктів виявилася настільки високою, що цінове адміністрування довелося оперативно адаптувати. Platts відійшов від стандарту 1 долар за тонну і дозволив 2 долари за тонну.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> геополітична напруга в Ормузькій протоці безпосередньо впливає на європейські оцінки дизелю, бензину, авіапального та інших продуктів. У переліку змін опинилися одразу кілька ключових фізичних і деривативних інструментів у Європі.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> рішення має саме антикризовий, а не системний характер. Platts окремо підкреслив, що новий порядок діє лише 21 квітня 2026 року.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> ринок залишався настільки динамічним, що агентство зберегло за собою право додатково змінювати правила протягом дня. Platts може переглядати guidelines залежно від подальшої еволюції ринкових умов.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/042126-platts-european-clean-refined-market-on-close-incrementability-changes-april-21" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30289-Доллары.jpg" alt="Platts тимчасово розширив цінові кроки на європейському ринку нафтопродуктів через волатильність навколо Ормузької протоки"/><br /><p>Platts, що входить до S&amp;P Global Energy, на один день змінив правила зміни цінових заявок у процесі Market on Close для європейських чистих нафтопродуктів. 21 квітня 2026 року допустимий крок коливання для низки фізичних і деривативних інструментів підвищено з <strong>1 долара за тонну до 2 доларів за тонну</strong>. Причиною названа <strong>висока ринкова волатильність</strong>, пов&#8217;язана із ситуацією в Ормузькій протоці. Це рішення вказує на різке зростання чутливості ринку до геополітичних ризиків саме в сегменті нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Що саме змінив Platts</h3>
<ul>
<li>Для <strong>European Clean Refined Products</strong> у процесі Platts Market on Close 21 квітня 2026 року заявки та пропозиції можуть змінюватися на <strong>до 2 доларів за метричну тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 20 секунд</strong>.</li>
<li>Platts окремо наголосив, що це <strong>тимчасова зміна</strong>, яка діє <strong>лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Які саме сегменти ринку охоплені</h3>
<ul>
<li>У сегменті <strong>middle distillates</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts CIF Northwest Europe ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF Mediterranean ULSD cargoes</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE jet fuel cargoes</li>
<li>Platts FOB FARAG jet fuel barges</li>
<li>Platts FOB ARA ULSD barges</li>
<li>Platts FOB ARA 0.1% gasoil barges</li>
<li>Platts FOB ARA 50 ppm gasoil barges</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки середніх дистилятів</em></li>
</ul>
</li>
<li>У сегменті <strong>light ends</strong> зміни поширено на:
<ul>
<li>Platts FOB Med gasoline cargoes</li>
<li>Platts NWE gasoline barges and cargoes</li>
<li>Platts CIF NWE naphtha cargoes</li>
<li><em>усі пов&#8217;язані європейські деривативні оцінки бензину та нафти</em></li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Що це означає для ринку дизелю, бензину та авіапального</h3>
<ul>
<li><strong>Подвоєння допустимого кроку зміни ціни</strong> з 1 до 2 доларів за тонну означає, що ринок отримав офіційно ширший простір для переоцінки вартості нафтопродуктів у короткі проміжки часу.</li>
<li>Оскільки зміна охоплює <strong>ULSD, gasoil, gasoline, jet fuel і naphtha</strong>, йдеться не про вузький технічний епізод, а про широку реакцію на напруження в ключовому вузлі світової нафтової логістики.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: Platts зафіксував не просто високу волатильність, а таку її інтенсивність, за якої стандартного кроку в 1 долар за тонну вже недостатньо для відображення ринкової динаміки.</li>
</ul>
<h3>Чому Ормузька протока стала визначальним чинником</h3>
<ul>
<li>Підставою для тимчасового рішення стала <strong>висока волатильність ринку через ситуацію в Ормузькій протоці</strong>.</li>
<li>Це дає підстави стверджувати, що <strong>геополітичний ризик швидко трансформувався у ціновий ризик</strong> для європейського ринку нафтопродуктів.</li>
</ul>
<h3>Додаткова зміна в LPG</h3>
<ul>
<li>Для ринку <strong>LPG coasters, barges and cargoes</strong> 21 квітня 2026 року Platts також підвищив допустимий крок зміни заявок і пропозицій з <strong>1 до 2 доларів за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Звичайний режим для цього сегмента становить <strong>1 долар за тонну кожні 60 секунд</strong>.</li>
<li>Ця зміна також <strong>діє лише для сесії 21 квітня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Який сигнал отримав ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> волатильність на ринку нафтопродуктів виявилася настільки високою, що цінове адміністрування довелося оперативно адаптувати. Platts відійшов від стандарту 1 долар за тонну і дозволив 2 долари за тонну.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> геополітична напруга в Ормузькій протоці безпосередньо впливає на європейські оцінки дизелю, бензину, авіапального та інших продуктів. У переліку змін опинилися одразу кілька ключових фізичних і деривативних інструментів у Європі.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> рішення має саме антикризовий, а не системний характер. Platts окремо підкреслив, що новий порядок діє лише 21 квітня 2026 року.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> ринок залишався настільки динамічним, що агентство зберегло за собою право додатково змінювати правила протягом дня. Platts може переглядати guidelines залежно від подальшої еволюції ринкових умов.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/energy/en/pricing-benchmarks/our-methodology/subscriber-notes/042126-platts-european-clean-refined-market-on-close-incrementability-changes-april-21" target="_blank">S&amp;P Global Commodity Insights</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/22/153860/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС має запас міцності на ринку нафтопродуктів, але авіаційне пальне залишається найвразливішою ланкою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/21/yes-maye-zapas-micnosti-na-rinku-naftoproduktiv-ale-aviacijne-palne-zalishayetsya-najvrazlivishoyu-lankoyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/21/yes-maye-zapas-micnosti-na-rinku-naftoproduktiv-ale-aviacijne-palne-zalishayetsya-najvrazlivishoyu-lankoyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Apr 2026 05:21:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy security]]></category>
		<category><![CDATA[European Union]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[kerosene]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserves]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична безпека ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[керосин]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Петрол]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153853</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30285-Нидерланды.png" alt="ЄС має запас міцності на ринку нафтопродуктів, але авіаційне пальне залишається найвразливішою ланкою"/><br />Європейський Союз, за оцінкою уряду Нідерландів, здатен забезпечувати економіку авіаційним пальним близько п’яти місяців завдяки внутрішньому виробництву та стратегічним резервам. Для дизельного пального і бензину запас стійкості ще більший і перевищує один рік, якщо резерви будуть використані повністю і не будуть переорієнтовані в інші напрямки. Водночас саме сегмент керосину виглядає найчутливішим до воєнних ризиків після [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30285-Нидерланды.png" alt="ЄС має запас міцності на ринку нафтопродуктів, але авіаційне пальне залишається найвразливішою ланкою"/><br /><p>Європейський Союз, за оцінкою уряду Нідерландів, здатен забезпечувати економіку авіаційним пальним близько <strong>п’яти місяців</strong> завдяки <strong>внутрішньому виробництву</strong> та <strong>стратегічним резервам</strong>. Для <strong>дизельного пального і бензину</strong> запас стійкості ще більший і перевищує <strong>один рік</strong>, якщо резерви будуть використані повністю і не будуть переорієнтовані в інші напрямки. Водночас саме сегмент <strong>керосину</strong> виглядає найчутливішим до воєнних ризиків після закриття Ормузької протоки, яка порушила рух близько <strong>однієї п’ятої</strong> світових потоків нафти і газу. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів ЄС головний виклик зараз полягає не у негайному фізичному дефіциті, а у <strong>ціновому тиску</strong>, <strong>ризиках для авіації</strong> і <strong>необхідності кризового управління</strong>.</p>
<h2>Що змінилося після загострення на Близькому Сході</h2>
<ul>
<li>Уряд Нідерландів повідомив парламенту, що <strong>негайного дефіциту пального немає</strong>, попри <strong>різке зростання цін</strong> після закриття Ормузької протоки.</li>
<li>Закриття протоки порушило рух приблизно <strong>20% світових потоків нафти і газу</strong>.</li>
<li>Європейські авіакомпанії раніше попереджали про можливий дефіцит авіаційного пального <strong>впродовж кількох тижнів</strong> через війну з Іраном.</li>
<li><em>Висновок:</em> ризик для ринку має подвійний характер: <strong>фізичний</strong>, пов’язаний з імпортом, і <strong>ціновий</strong>, пов’язаний із реакцією ринку на геополітичний шок.</li>
</ul>
<h2>Наскільки ЄС забезпечений авіаційним пальним</h2>
<ul>
<li>За оцінкою уряду Нідерландів, ЄС може покривати потреби економіки в керосині приблизно <strong>п’ять місяців</strong>, спираючись на <strong>власне виробництво</strong> та <strong>стратегічні резерви</strong>.</li>
<li>Міністерство енергетики Нідерландів уточнило, що ця оцінка включає <strong>як резерви, так і комерційні запаси</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство повідомляло, що наявних постачань у Європі достатньо, щоб протриматися <strong>до червня</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> ЄС має часовий резерв для реагування, але він <strong>обмежений саме у сегменті авіаційного пального</strong>, що робить керосин найвразливішим нафтопродуктом у поточній кризі.</li>
</ul>
<h2>Що відбувається з внутрішнім виробництвом і імпортом</h2>
<ul>
<li>Внутрішнє постачання керосину в ЄС становить <strong>78% від нормального рівня</strong>.</li>
<li>Основна причина полягає в тому, що <strong>більшість імпорту припинилася</strong>.</li>
<li>Нідерланди мають у порту Роттердам <strong>кілька найбільших нафтопереробних заводів Європи</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> навіть за наявності великої переробної бази Європа вже працює в режимі зниженого забезпечення у сегменті керосину, отже <strong>ринок тримається не на звичайних імпортних потоках, а на запасах і внутрішньому виробництві</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому дизельне пальне і бензин мають кращу позицію</h2>
<ul>
<li>Європейське виробництво <strong>дизельного пального</strong> і <strong>керосину</strong> у поєднанні зі стратегічними резервами сирої нафти та нафтопродуктів може покривати попит <strong>кілька місяців</strong>, якщо перебої постачання залишаться на нинішньому рівні.</li>
<li>Для <strong>керосину</strong> це відповідає приблизно <strong>п’яти місяцям</strong>.</li>
<li>Для <strong>дизельного пального і бензину</strong> цього вистачить більш ніж на <strong>один рік</strong>, якщо резерви будуть використані повністю і не будуть переорієнтовані в інші напрямки.</li>
<li><em>Висновок:</em> у структурі нафтопродуктового ринку ЄС найкраще захищені <strong>дизельне пальне і бензин</strong>, а головний короткостроковий тиск концентрується в авіаційному сегменті.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для нафтового ринку Європи</h2>
<ul>
<li><strong>Різке зростання цін</strong> уже відбулося, хоча негайного дефіциту уряд не фіксує.</li>
<li>Поточна ситуація свідчить, що <strong>цінова турбулентність випереджає фізичний дефіцит</strong>.</li>
<li>Ринок реагує на ризик довготривалих перебоїв, а не лише на поточний обсяг нестачі.</li>
<li><em>Висновок:</em> коли авіаційне пальне доступне лише на рівні <strong>78% норми</strong>, а імпорт майже зупинився, навіть без миттєвого дефіциту формується простір для <strong>подорожчання</strong>, <strong>перерозподілу потоків</strong> і <strong>жорсткішого контролю за запасами</strong>.</li>
</ul>
<h2>Які кроки вже запускає уряд Нідерландів</h2>
<ul>
<li>Уряд активує <strong>першу фазу</strong> антикризового нафтового плану, підготовленого у <strong>2022 році</strong>.</li>
<li>Цей етап передбачає <strong>посилений моніторинг енергетичних ринків</strong> і підготовку до подальших заходів.</li>
<li>Пакет підтримки становить близько <strong>1 млрд євро</strong>, або приблизно <strong>1,2 млрд доларів</strong>.</li>
<li>До нього входять:
<ul>
<li><strong>податкові пільги</strong> для пасажирів, які їздять на роботу, і транспортного сектору;</li>
<li><strong>дешеві кредити</strong> на інвестиції в енергоефективність житла;</li>
<li><strong>цільова підтримка</strong> для домогосподарств із низькими доходами.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Висновок:</em> влада реагує не лише на ризики постачання, а й на <strong>соціально-економічні наслідки</strong> подорожчання енергії для населення і бізнесу.</li>
</ul>
<h2>Підсумок</h2>
<ul>
<li>ЄС має <strong>суттєвий резерв стійкості</strong> на ринку нафтопродуктів, особливо щодо <strong>дизельного пального і бензину</strong>.</li>
<li>Найслабшою ланкою залишається <strong>авіаційне пальне</strong>, для якого горизонт стійкості оцінений приблизно у <strong>п’ять місяців</strong>.</li>
<li>Попри відсутність негайного дефіциту, <strong>геополітичний шок уже трансформувався у ціновий ризик</strong>.</li>
<li><em>Головний висновок:</em> ринок нафти й нафтопродуктів ЄС поки що має ресурс для адаптації, але стійкість цього ресурсу прямо залежить від тривалості перебоїв постачання на нинішньому рівні.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Негайного дефіциту пального немає, попри різке зростання цін після закриття Ормузької протоки. — уряд Нідерландів</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/dutch-government-offers-tax-breaks-rising-fuel-costs-2026-04-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30285-Нидерланды.png" alt="ЄС має запас міцності на ринку нафтопродуктів, але авіаційне пальне залишається найвразливішою ланкою"/><br /><p>Європейський Союз, за оцінкою уряду Нідерландів, здатен забезпечувати економіку авіаційним пальним близько <strong>п’яти місяців</strong> завдяки <strong>внутрішньому виробництву</strong> та <strong>стратегічним резервам</strong>. Для <strong>дизельного пального і бензину</strong> запас стійкості ще більший і перевищує <strong>один рік</strong>, якщо резерви будуть використані повністю і не будуть переорієнтовані в інші напрямки. Водночас саме сегмент <strong>керосину</strong> виглядає найчутливішим до воєнних ризиків після закриття Ормузької протоки, яка порушила рух близько <strong>однієї п’ятої</strong> світових потоків нафти і газу. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів ЄС головний виклик зараз полягає не у негайному фізичному дефіциті, а у <strong>ціновому тиску</strong>, <strong>ризиках для авіації</strong> і <strong>необхідності кризового управління</strong>.</p>
<h2>Що змінилося після загострення на Близькому Сході</h2>
<ul>
<li>Уряд Нідерландів повідомив парламенту, що <strong>негайного дефіциту пального немає</strong>, попри <strong>різке зростання цін</strong> після закриття Ормузької протоки.</li>
<li>Закриття протоки порушило рух приблизно <strong>20% світових потоків нафти і газу</strong>.</li>
<li>Європейські авіакомпанії раніше попереджали про можливий дефіцит авіаційного пального <strong>впродовж кількох тижнів</strong> через війну з Іраном.</li>
<li><em>Висновок:</em> ризик для ринку має подвійний характер: <strong>фізичний</strong>, пов’язаний з імпортом, і <strong>ціновий</strong>, пов’язаний із реакцією ринку на геополітичний шок.</li>
</ul>
<h2>Наскільки ЄС забезпечений авіаційним пальним</h2>
<ul>
<li>За оцінкою уряду Нідерландів, ЄС може покривати потреби економіки в керосині приблизно <strong>п’ять місяців</strong>, спираючись на <strong>власне виробництво</strong> та <strong>стратегічні резерви</strong>.</li>
<li>Міністерство енергетики Нідерландів уточнило, що ця оцінка включає <strong>як резерви, так і комерційні запаси</strong>.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство повідомляло, що наявних постачань у Європі достатньо, щоб протриматися <strong>до червня</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> ЄС має часовий резерв для реагування, але він <strong>обмежений саме у сегменті авіаційного пального</strong>, що робить керосин найвразливішим нафтопродуктом у поточній кризі.</li>
</ul>
<h2>Що відбувається з внутрішнім виробництвом і імпортом</h2>
<ul>
<li>Внутрішнє постачання керосину в ЄС становить <strong>78% від нормального рівня</strong>.</li>
<li>Основна причина полягає в тому, що <strong>більшість імпорту припинилася</strong>.</li>
<li>Нідерланди мають у порту Роттердам <strong>кілька найбільших нафтопереробних заводів Європи</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> навіть за наявності великої переробної бази Європа вже працює в режимі зниженого забезпечення у сегменті керосину, отже <strong>ринок тримається не на звичайних імпортних потоках, а на запасах і внутрішньому виробництві</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому дизельне пальне і бензин мають кращу позицію</h2>
<ul>
<li>Європейське виробництво <strong>дизельного пального</strong> і <strong>керосину</strong> у поєднанні зі стратегічними резервами сирої нафти та нафтопродуктів може покривати попит <strong>кілька місяців</strong>, якщо перебої постачання залишаться на нинішньому рівні.</li>
<li>Для <strong>керосину</strong> це відповідає приблизно <strong>п’яти місяцям</strong>.</li>
<li>Для <strong>дизельного пального і бензину</strong> цього вистачить більш ніж на <strong>один рік</strong>, якщо резерви будуть використані повністю і не будуть переорієнтовані в інші напрямки.</li>
<li><em>Висновок:</em> у структурі нафтопродуктового ринку ЄС найкраще захищені <strong>дизельне пальне і бензин</strong>, а головний короткостроковий тиск концентрується в авіаційному сегменті.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для нафтового ринку Європи</h2>
<ul>
<li><strong>Різке зростання цін</strong> уже відбулося, хоча негайного дефіциту уряд не фіксує.</li>
<li>Поточна ситуація свідчить, що <strong>цінова турбулентність випереджає фізичний дефіцит</strong>.</li>
<li>Ринок реагує на ризик довготривалих перебоїв, а не лише на поточний обсяг нестачі.</li>
<li><em>Висновок:</em> коли авіаційне пальне доступне лише на рівні <strong>78% норми</strong>, а імпорт майже зупинився, навіть без миттєвого дефіциту формується простір для <strong>подорожчання</strong>, <strong>перерозподілу потоків</strong> і <strong>жорсткішого контролю за запасами</strong>.</li>
</ul>
<h2>Які кроки вже запускає уряд Нідерландів</h2>
<ul>
<li>Уряд активує <strong>першу фазу</strong> антикризового нафтового плану, підготовленого у <strong>2022 році</strong>.</li>
<li>Цей етап передбачає <strong>посилений моніторинг енергетичних ринків</strong> і підготовку до подальших заходів.</li>
<li>Пакет підтримки становить близько <strong>1 млрд євро</strong>, або приблизно <strong>1,2 млрд доларів</strong>.</li>
<li>До нього входять:
<ul>
<li><strong>податкові пільги</strong> для пасажирів, які їздять на роботу, і транспортного сектору;</li>
<li><strong>дешеві кредити</strong> на інвестиції в енергоефективність житла;</li>
<li><strong>цільова підтримка</strong> для домогосподарств із низькими доходами.</li>
</ul>
</li>
<li><em>Висновок:</em> влада реагує не лише на ризики постачання, а й на <strong>соціально-економічні наслідки</strong> подорожчання енергії для населення і бізнесу.</li>
</ul>
<h2>Підсумок</h2>
<ul>
<li>ЄС має <strong>суттєвий резерв стійкості</strong> на ринку нафтопродуктів, особливо щодо <strong>дизельного пального і бензину</strong>.</li>
<li>Найслабшою ланкою залишається <strong>авіаційне пальне</strong>, для якого горизонт стійкості оцінений приблизно у <strong>п’ять місяців</strong>.</li>
<li>Попри відсутність негайного дефіциту, <strong>геополітичний шок уже трансформувався у ціновий ризик</strong>.</li>
<li><em>Головний висновок:</em> ринок нафти й нафтопродуктів ЄС поки що має ресурс для адаптації, але стійкість цього ресурсу прямо залежить від тривалості перебоїв постачання на нинішньому рівні.</li>
</ul>
<blockquote><p><em>Негайного дефіциту пального немає, попри різке зростання цін після закриття Ормузької протоки. — уряд Нідерландів</em></p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/dutch-government-offers-tax-breaks-rising-fuel-costs-2026-04-20/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/21/yes-maye-zapas-micnosti-na-rinku-naftoproduktiv-ale-aviacijne-palne-zalishayetsya-najvrazlivishoyu-lankoyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/16/naftovij-rinok-zavmer-mizh-diplomatiyeyu-ta-deficitom-chomu-navit-mozhlive-vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-ne-znizit-cini-shvidko/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/16/naftovij-rinok-zavmer-mizh-diplomatiyeyu-ta-deficitom-chomu-navit-mozhlive-vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-ne-znizit-cini-shvidko/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 16 Apr 2026 05:40:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[U.S. crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти США]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153841</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30281-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко"/><br />Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише 0,1% до 91,38 долара за барель, а Brent зросла на 0,04% до 94,97 долара за барель. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30281-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко"/><br /><p>Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише <strong>0,1%</strong> до <strong>91,38 долара за барель</strong>, а Brent зросла на <strong>0,04%</strong> до <strong>94,97 долара за барель</strong>. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.</p>
<h3>Що стримує нафтовий ринок від різких рухів</h3>
<p>Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном <em>«продуктивними»</em> і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.</p>
<h4>Ціни нафти: що показує ринок зараз</h4>
<ul>
<li><strong>WTI</strong> <em>(West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти)</em> торгувалася на рівні <strong>91,38 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> <em>(північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир)</em> перебувала на рівні <strong>94,97 долара за барель</strong>.</li>
<li>Добове зростання було мінімальним: <strong>+0,1%</strong> для WTI та <strong>+0,04%</strong> для Brent.</li>
<li>Попри це, котирування залишаються <strong>помітно нижчими</strong>, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.</li>
</ul>
<h4>Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту</h4>
<ul>
<li>Ринок бачить <strong>ознаки можливого мирного врегулювання</strong> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
<li>Водночас <strong>фізичні ринки залишаються вкрай напруженими</strong>, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.</li>
<li>Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це <strong>не прибере дефіцит у короткі строки</strong>.</li>
</ul>
<h4>Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту</h4>
<p>Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти <strong>місяці</strong>. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.</p>
<h4>Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів</strong>.</li>
<li>Покупці в <strong>Азії та Європі</strong> активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.</li>
<li>Ця боротьба за альтернативні обсяги <strong>підштовхує ціни вгору у світі</strong>.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів.</strong> Ринок активно демонструє посилення <strong>диверсифікації джерел</strong>: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість.</strong> Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок блокади або масованих ударів.</strong> Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для захисту критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Військова складова.</strong> Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.</li>
<li><strong>Економічний вимір.</strong> Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні <strong>місяці</strong> для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ціноутворення</h4>
<ul>
<li><strong>Структура ціни.</strong> На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.</li>
<li><strong>Конкуренція за ресурси.</strong> Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.</p></blockquote>
<p>У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: <strong>крихким дипломатичним оптимізмом</strong> і <strong>дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися</strong>. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Prices-Steady-as-Traders-Balance-Diplomatic-Progress-With-Physical-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30281-Нефть.jpg" alt="Нафтовий ринок завмер між дипломатією та дефіцитом: чому навіть можливе відкриття Ормузької протоки не знизить ціни швидко"/><br /><p>Світові ціни на нафту вранці в азійській торгівлі майже не змінилися: американська WTI додала лише <strong>0,1%</strong> до <strong>91,38 долара за барель</strong>, а Brent зросла на <strong>0,04%</strong> до <strong>94,97 долара за барель</strong>. Ринок одночасно реагує на два протилежні сигнали: обережний оптимізм навколо можливого дипломатичного прориву між США та Іраном і дедалі жорсткіший фізичний дефіцит нафти та пального. Саме тому навіть потенційне поліпшення безпекової ситуації на Близькому Сході не обіцяє швидкого полегшення для споживачів.</p>
<h3>Що стримує нафтовий ринок від різких рухів</h3>
<p>Нафтові котирування залишаються нижчими за рівні початку тижня, хоча переговорний фон почав поліпшуватися. Білий дім назвав останні контакти з Тегераном <em>«продуктивними»</em> і припустив продовження переговорів уже найближчими днями. Додатковим сигналом для ринку стали повідомлення про те, що міністр закордонних справ Китаю закликав іранську сторону відкрити Ормузьку протоку. Водночас повідомлення про припинення вогню між Ізраїлем і Ліваном також підсилили очікування деескалації.</p>
<h4>Ціни нафти: що показує ринок зараз</h4>
<ul>
<li><strong>WTI</strong> <em>(West Texas Intermediate, американський еталонний сорт нафти)</em> торгувалася на рівні <strong>91,38 долара за барель</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> <em>(північноморський еталон, головний міжнародний ціновий орієнтир)</em> перебувала на рівні <strong>94,97 долара за барель</strong>.</li>
<li>Добове зростання було мінімальним: <strong>+0,1%</strong> для WTI та <strong>+0,04%</strong> для Brent.</li>
<li>Попри це, котирування залишаються <strong>помітно нижчими</strong>, ніж на початку тижня після зриву переговорів у вихідні.</li>
</ul>
<h4>Чому дипломатичний оптимізм не перемагає ринок дефіциту</h4>
<ul>
<li>Ринок бачить <strong>ознаки можливого мирного врегулювання</strong> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
<li>Водночас <strong>фізичні ринки залишаються вкрай напруженими</strong>, а дефіцит пального вже починає відчуватися у різних частинах світу.</li>
<li>Навіть якщо Ормузька протока буде знову повністю відкрита для судноплавства, це <strong>не прибере дефіцит у короткі строки</strong>.</li>
</ul>
<h4>Чому відкриття Ормузької протоки не дасть швидкого ефекту</h4>
<p>Ормузька протока є одним із ключових морських шляхів для світової торгівлі нафтою. Але проблема ринку полягає вже не лише у транзиті. За наведеними оцінками, навіть на відновлення інфраструктури на Близькому Сході, яка постраждала від кризи, можуть піти <strong>місяці</strong>. Після цього ще має відновитися зупинений видобуток, а ринку потрібен час для повернення довіри до регіону. Тобто навіть за сприятливого політичного сценарію фізичне відновлення постачання не буде миттєвим.</p>
<h4>Як ринок уже компенсує нестачу близькосхідної нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Експорт сирої нафти зі США зріс до рекордних рівнів</strong>.</li>
<li>Покупці в <strong>Азії та Європі</strong> активно шукають заміну барелям, яких бракує з Близького Сходу.</li>
<li>Ця боротьба за альтернативні обсяги <strong>підштовхує ціни вгору у світі</strong>.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів.</strong> Ринок активно демонструє посилення <strong>диверсифікації джерел</strong>: покупці вже переорієнтовуються з Близького Сходу на американську нафту. Це свідчить, що в умовах кризи ринок підвищує роль альтернативних маршрутів і постачальників.</li>
<li><strong>Логістична стійкість.</strong> Проте ритична залежність від безпечного проходу через Ормузьку протоку залишається. Якщо навіть після можливого відкриття протоки дефіцит зберігатиметься місяцями, це означає, що сама лише нормалізація судноплавства не відновлює ринок автоматично.</li>
<li><strong>Сценарії на випадок блокади або масованих ударів.</strong> Ринок вже фактично працює в режимі заміщення: бракуючі близькосхідні барелі компенсуються експортом зі США.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для захисту критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Військова складова.</strong> Американська морська блокада була успішною у зупиненні судноплавства, пов’язаного з Іраном, через Ормузьку протоку. Це підкреслює, що військовий контроль над вузькими морськими коридорами безпосередньо впливає на глобальний енергетичний ринок.</li>
<li><strong>Економічний вимір.</strong> Навіть після зменшення геополітичної напруги потрібні <strong>місяці</strong> для відновлення інфраструктури та повернення довіри. Отже, стійкість енергетичного ринку залежить не лише від безпеки, а й від здатності швидко відновлювати пошкоджені ланцюги постачання.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для ціноутворення</h4>
<ul>
<li><strong>Структура ціни.</strong> На ціну одночасно тиснуть два чинники: політичні очікування деескалації, які стримують подорожчання, і фактичний дефіцит фізичних обсягів, який підтримує високі котирування.</li>
<li><strong>Конкуренція за ресурси.</strong> Активний пошук альтернативних барелів з боку Азії та Європи посилює конкуренцію між покупцями, а отже, штовхає ціни вгору.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Продуктивними» — так Білий дім охарактеризував останні переговори, сигналізуючи про можливість нових обговорень уже найближчими днями.</p></blockquote>
<p>У підсумку трейдери залишаються між двома реальностями: <strong>крихким дипломатичним оптимізмом</strong> і <strong>дефіцитом постачання, який продовжує посилюватися</strong>. Саме ця суперечність пояснює, чому нафтовий ринок не падає різко навіть на тлі новин про можливу деескалацію.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Prices-Steady-as-Traders-Balance-Diplomatic-Progress-With-Physical-Shortages.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/16/naftovij-rinok-zavmer-mizh-diplomatiyeyu-ta-deficitom-chomu-navit-mozhlive-vidkrittya-ormuzko%d1%97-protoki-ne-znizit-cini-shvidko/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Іран може тимчасово зупинити постачання через Ормузьку протоку: ринок балансує між дефіцитом і очікуванням переговорів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/14/iran-mozhe-timchasovo-zupiniti-postachannya-cherez-ormuzku-protoku-rinok-balansuye-mizh-deficitom-i-ochikuvannyam-peregovoriv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/14/iran-mozhe-timchasovo-zupiniti-postachannya-cherez-ormuzku-protoku-rinok-balansuye-mizh-deficitom-i-ochikuvannyam-peregovoriv/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 14 Apr 2026 11:08:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153835</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30280-Цена_падение.png" alt="Іран може тимчасово зупинити постачання через Ормузьку протоку: ринок балансує між дефіцитом і очікуванням переговорів"/><br />Іран розглядає можливість короткострокової паузи у транспортуванні нафти через Ормузьку протоку — ключову артерію світового нафтового ринку. Попри вже обмежені обсяги постачання, біржові ціни знизилися, що свідчить про розрив між фізичним дефіцитом і очікуваннями інвесторів щодо стабілізації ситуації. Ринок нафти: дефіцит у реальному секторі проти оптимізму бірж Пауза Ірану як фактор загострення дефіциту Іран може [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30280-Цена_падение.png" alt="Іран може тимчасово зупинити постачання через Ормузьку протоку: ринок балансує між дефіцитом і очікуванням переговорів"/><br /><p><strong>Іран розглядає можливість короткострокової паузи у транспортуванні нафти через Ормузьку протоку</strong> — ключову артерію світового нафтового ринку. Попри вже обмежені обсяги постачання, біржові ціни знизилися, що свідчить про розрив між фізичним дефіцитом і очікуваннями інвесторів щодо стабілізації ситуації.</p>
<h3>Ринок нафти: дефіцит у реальному секторі проти оптимізму бірж</h3>
<h4>Пауза Ірану як фактор загострення дефіциту</h4>
<p>Іран може <strong>призупинити власні постачання нафти через Ормузьку протоку на кілька днів</strong>. Це рішення розглядається як спроба уникнути ескалації перед новим раундом переговорів щодо припинення вогню.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — стратегічний морський коридор, через який проходить значна частина світових постачань нафти.</li>
<li>Іран залишається <strong>однією з небагатьох країн</strong>, що продовжують транспортування нафти в умовах конфлікту.</li>
<li>Більшість інших постачальників вже <strong>скоротили або припинили перевезення</strong> через посилення контролю з боку ВМС США.</li>
<li>Навіть короткострокова пауза означає <strong>додаткове скорочення фізичних обсягів на ринку</strong>, де вже відсутній резерв пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Цінова реакція: ринок ф’ючерсів ігнорує дефіцит</h4>
<p>Попри потенційне скорочення постачання, ф’ючерсні контракти демонструють протилежну динаміку:</p>
<ul>
<li>Ціна нафти <strong>Brent знизилася на $1,55</strong> — до рівня трохи нижче <strong>$98 за барель</strong>.</li>
<li>Інвестори орієнтуються на <em>очікування успішних переговорів</em>, які можуть відновити постачання.</li>
<li>Банк ANZ прогнозує, що ціна <strong>залишатиметься вище $90 за барель до кінця року</strong>, навіть без реалізації найгірших сценаріїв.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про <strong>зростаючий розрив між фізичним ринком і фінансовими очікуваннями</strong>, де реальний дефіцит не відображається повною мірою у цінах.</p>
<h4>Баланс ризиків: можливість ескалації зберігається</h4>
<p>Ситуація залишається нестабільною, оскільки остаточне рішення Ірану не визначене:</p>
<ul>
<li>Корпус вартових ісламської революції може <strong>спробувати перевірити ефективність морської блокади США</strong>.</li>
<li>Такий крок здатен <strong>миттєво скоротити постачання</strong> та підвищити <strong>премії за ризик</strong> у цінах нафти.</li>
<li>Наразі Тегеран демонструє прагнення <strong>уникнути ескалації</strong> та зберегти контроль над ситуацією.</li>
</ul>
<h4>Ринок у режимі ручного моніторингу</h4>
<p>Учасники ринку уважно відстежують кожне окреме постачання:</p>
<ul>
<li>Кожен танкер розглядається як <strong>критичний елемент балансу попиту і пропозиції</strong>.</li>
<li>Непроведені відвантаження одразу впливають на <strong>загальний дефіцит</strong>.</li>
<li>Поточний стан ринку характеризується як <strong>вкрай напружений</strong>, без запасу міцності.</li>
</ul>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Відсутність резервних потужностей</strong> означає, що будь-яке скорочення постачання миттєво впливає на баланс ринку.</li>
<li><strong>Залежність від вузьких логістичних маршрутів</strong>, таких як Ормузька протока, підвищує системні ризики.</li>
<li>Формується ситуація, коли <strong>фізичний дефіцит може швидко трансформуватися у цінові шоки</strong> у разі ескалації.</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Спостерігається <strong>розрив між спотовим (фізичним) ринком і ф’ючерсами</strong>.</li>
<li>Ф’ючерсні ціни враховують <em>очікування нормалізації</em>, а не поточний дефіцит.</li>
<li>У разі загострення конфлікту можливе <strong>різке зростання премій за ризик</strong> у короткострокових контрактах.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Iran-Showing-Signs-of-Capitulating-Over-Strait-Of-Hormuz.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30280-Цена_падение.png" alt="Іран може тимчасово зупинити постачання через Ормузьку протоку: ринок балансує між дефіцитом і очікуванням переговорів"/><br /><p><strong>Іран розглядає можливість короткострокової паузи у транспортуванні нафти через Ормузьку протоку</strong> — ключову артерію світового нафтового ринку. Попри вже обмежені обсяги постачання, біржові ціни знизилися, що свідчить про розрив між фізичним дефіцитом і очікуваннями інвесторів щодо стабілізації ситуації.</p>
<h3>Ринок нафти: дефіцит у реальному секторі проти оптимізму бірж</h3>
<h4>Пауза Ірану як фактор загострення дефіциту</h4>
<p>Іран може <strong>призупинити власні постачання нафти через Ормузьку протоку на кілька днів</strong>. Це рішення розглядається як спроба уникнути ескалації перед новим раундом переговорів щодо припинення вогню.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — стратегічний морський коридор, через який проходить значна частина світових постачань нафти.</li>
<li>Іран залишається <strong>однією з небагатьох країн</strong>, що продовжують транспортування нафти в умовах конфлікту.</li>
<li>Більшість інших постачальників вже <strong>скоротили або припинили перевезення</strong> через посилення контролю з боку ВМС США.</li>
<li>Навіть короткострокова пауза означає <strong>додаткове скорочення фізичних обсягів на ринку</strong>, де вже відсутній резерв пропозиції.</li>
</ul>
<h4>Цінова реакція: ринок ф’ючерсів ігнорує дефіцит</h4>
<p>Попри потенційне скорочення постачання, ф’ючерсні контракти демонструють протилежну динаміку:</p>
<ul>
<li>Ціна нафти <strong>Brent знизилася на $1,55</strong> — до рівня трохи нижче <strong>$98 за барель</strong>.</li>
<li>Інвестори орієнтуються на <em>очікування успішних переговорів</em>, які можуть відновити постачання.</li>
<li>Банк ANZ прогнозує, що ціна <strong>залишатиметься вище $90 за барель до кінця року</strong>, навіть без реалізації найгірших сценаріїв.</li>
</ul>
<p>Це свідчить про <strong>зростаючий розрив між фізичним ринком і фінансовими очікуваннями</strong>, де реальний дефіцит не відображається повною мірою у цінах.</p>
<h4>Баланс ризиків: можливість ескалації зберігається</h4>
<p>Ситуація залишається нестабільною, оскільки остаточне рішення Ірану не визначене:</p>
<ul>
<li>Корпус вартових ісламської революції може <strong>спробувати перевірити ефективність морської блокади США</strong>.</li>
<li>Такий крок здатен <strong>миттєво скоротити постачання</strong> та підвищити <strong>премії за ризик</strong> у цінах нафти.</li>
<li>Наразі Тегеран демонструє прагнення <strong>уникнути ескалації</strong> та зберегти контроль над ситуацією.</li>
</ul>
<h4>Ринок у режимі ручного моніторингу</h4>
<p>Учасники ринку уважно відстежують кожне окреме постачання:</p>
<ul>
<li>Кожен танкер розглядається як <strong>критичний елемент балансу попиту і пропозиції</strong>.</li>
<li>Непроведені відвантаження одразу впливають на <strong>загальний дефіцит</strong>.</li>
<li>Поточний стан ринку характеризується як <strong>вкрай напружений</strong>, без запасу міцності.</li>
</ul>
<h4>Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Відсутність резервних потужностей</strong> означає, що будь-яке скорочення постачання миттєво впливає на баланс ринку.</li>
<li><strong>Залежність від вузьких логістичних маршрутів</strong>, таких як Ормузька протока, підвищує системні ризики.</li>
<li>Формується ситуація, коли <strong>фізичний дефіцит може швидко трансформуватися у цінові шоки</strong> у разі ескалації.</li>
</ul>
<h4>Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Спостерігається <strong>розрив між спотовим (фізичним) ринком і ф’ючерсами</strong>.</li>
<li>Ф’ючерсні ціни враховують <em>очікування нормалізації</em>, а не поточний дефіцит.</li>
<li>У разі загострення конфлікту можливе <strong>різке зростання премій за ризик</strong> у короткострокових контрактах.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Iran-Showing-Signs-of-Capitulating-Over-Strait-Of-Hormuz.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/14/iran-mozhe-timchasovo-zupiniti-postachannya-cherez-ormuzku-protoku-rinok-balansuye-mizh-deficitom-i-ochikuvannyam-peregovoriv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Apr 2026 05:42:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153831</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br />Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ормузька протока перетворилася на головний вузол глобальної нафтової кризи, а ціновий удар уже виходить далеко за межі АЗС</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/09/ormuzka-protoka-peretvorilasya-na-golovnij-vuzol-globalno%d1%97-naftovo%d1%97-krizi-a-cinovij-udar-uzhe-vixodit-daleko-za-mezhi-azs/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/09/ormuzka-protoka-peretvorilasya-na-golovnij-vuzol-globalno%d1%97-naftovo%d1%97-krizi-a-cinovij-udar-uzhe-vixodit-daleko-za-mezhi-azs/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 09 Apr 2026 05:54:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil crisis]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[petrodollar]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[strategic reserves]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова криза]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні запаси]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153828</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30276-Доллары.jpg" alt="Ормузька протока перетворилася на головний вузол глобальної нафтової кризи, а ціновий удар уже виходить далеко за межі АЗС"/><br />Світовий ринок нафти й нафтопродуктів увійшов у фазу, коли локальний воєнний конфлікт перестав бути регіональною проблемою і почав прямо впливати на ціни на бензин, дизель, газ, добрива, продовольство, морське страхування й навіть виробництво мікрочипів. На цьому тлі дорожчання пального на заправках є лише найвидимішим симптомом. Ключова проблема полягає в тому, що через Ормузьку протоку щодня [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30276-Доллары.jpg" alt="Ормузька протока перетворилася на головний вузол глобальної нафтової кризи, а ціновий удар уже виходить далеко за межі АЗС"/><br /><p><strong>Світовий ринок нафти й нафтопродуктів увійшов у фазу, коли локальний воєнний конфлікт перестав бути регіональною проблемою і почав прямо впливати на ціни на бензин, дизель, газ, добрива, продовольство, морське страхування й навіть виробництво мікрочипів. </strong></p>
<p>На цьому тлі дорожчання пального на заправках є лише найвидимішим симптомом. Ключова проблема полягає в тому, що через Ормузьку протоку щодня проходило близько 20 млн барелів нафти, понад 2 млрд доларів енергетичних вантажів і приблизно чверть світових постачань скрапленого природного газу, а після загострення рух фактично обвалився на 95%.</p>
<h3>Нафтовий ринок втратив відчуття безпеки: вузька протока стала точкою, де стикаються ціна енергії, продовольство, логістика і новий валютний баланс</h3>
<p>Ситуація розгортається стрімко й жорстко. Ще місяць тому бензин у США коштував менш як <strong>3 долари за галон</strong>, а тепер ціна наближається до <strong>4 доларів</strong>. Аналітики ринку вважають, що історичний рекорд, встановлений 2022 року на рівні близько <strong>5 доларів за галон</strong>, може бути перевищено протягом кількох тижнів. У Каліфорнії ціна вже перевищила <strong>5,60 долара за галон</strong>. Водночас дизельне пальне, на якому працює вантажна логістика, подорожчало більш як на <strong>35%</strong> лише за останні місяці, а це автоматично тисне на собівартість продуктів харчування, роздрібної торгівлі й усіх товарів повсякденного попиту.</p>
<h4>Що саме стало детонатором кризи</h4>
<ul>
<li><strong>28 лютого 2026 року</strong> США та Ізраїль, за викладеним сценарієм, розпочали масштабну повітряну кампанію проти Ірану.</li>
<li>Ударів зазнали понад <strong>7 000 цілей</strong>, включно з військовими базами, збройовими об’єктами й командними центрами.</li>
<li>У відповідь Іран за перший тиждень застосував понад <strong>500 балістичних ракет</strong> і майже <strong>2 000 дронів</strong>.</li>
<li>Під удари потрапили не лише військові об’єкти, а й енергетична та логістична інфраструктура: аеропорти, нафтові термінали, газові потужності, промислові вузли.</li>
<li>Серед найбільш чутливих епізодів — атака на <strong>Ras Laffan Industrial City</strong> у Катарі, найбільший у світі комплекс скрапленого природного газу, на який припадає близько <strong>20%</strong> світового постачання LNG.</li>
</ul>
<p>Саме це різко змінило логіку ринку. До цього моменту конфлікт сприймався як геополітична напруга, але після ударів по енергетичних артеріях він став прямою загрозою глобальному постачанню. У ринку нафти й нафтопродуктів ціна формується не лише балансом попиту і пропозиції, а й оцінкою безпеки маршруту. Коли трейдер, судновласник або страховик перестає вірити, що вантаж дійде до споживача, ринок миттєво закладає премію за ризик.</p>
<h4>Чому саме Ормузька протока стала центром цієї кризи</h4>
<p><em>Ормузька протока</em> — це вузький канал між Іраном та Оманом, ширина якого в найвужчому місці становить лише <strong>21 морську милю</strong>, або близько <strong>39 км</strong>. Але реальні судноплавні коридори ще вужчі: по <strong>2 милі</strong> на вхід і вихід із буферною зоною між ними. Через цю точку щодня проходило близько <strong>20%</strong> світових постачань нафти і близько <strong>25%</strong> світових постачань скрапленого природного газу.</p>
<ul>
<li>Щодня протокою проходило близько <strong>100 суден</strong>.</li>
<li>Із них приблизно дві третини — танкери з нафтою, паливом або LNG.</li>
<li>За рік це близько <strong>30 000 суднозаходів</strong>.</li>
<li>Щоденна вартість енергетичних вантажів, що проходили цим маршрутом, перевищувала <strong>2 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
<p>Коли така артерія блокується, наслідки виходять далеко за межі самого нафтового ринку. Це вже не просто дефіцит окремого сорту нафти, а системний удар по логістиці, фінансуванню перевезень, страхуванню, валютним розрахункам і фізичній доступності ресурсів.</p>
<h4>Чому резервні маршрути не розв’язують проблему</h4>
<ul>
<li>Країни Перської затоки контролюють близько <strong>48%</strong> світових доведених запасів нафти.</li>
<li>Сам Іран, за наведеними даними, має близько <strong>12%</strong> світових запасів, або понад <strong>200 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Саудівська Аравія має альтернативний трубопровід до порту Янбу на Червоному морі, але його пропускна здатність — лише близько <strong>5 млн барелів на добу</strong> при типовому експорті на рівні <strong>6–7 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Катар і Об’єднані Арабські Емірати взагалі не мають рівноцінної альтернативи морському виходу поза протокою.</li>
</ul>
<p>Це означає, що світ десятиліттями знав про вразливість цього вузла, але повноцінного запасного маршруту так і не створив. Поки нафта безперешкодно текла, система влаштовувала всіх. Тепер виявилося, що енергетична стабільність значною мірою трималася не на запасному плані, а на припущенні, що масштабної зупинки не станеться.</p>
<h4>Як саме було паралізовано постачання</h4>
<p>Блокада має не лише військовий, а й фінансовий вимір. Окрім мін, ударних дронів, швидкісних катерів і берегових ракет, ключовим фактором стало страхування. <em>P&amp;I clubs</em> — це головні міжнародні клуби взаємного страхування судноплавства, які покривають відповідальність суден і вантажів. <strong>5 березня</strong> великі страховики прибрали воєнне покриття для рейсів у Перській затоці. Після цього проблема вже була не лише у фізичній небезпеці.</p>
<ul>
<li>Без страхування танкер не може нормально працювати.</li>
<li>Без страхування банк не фінансує вантаж.</li>
<li>Без фінансування порт не готовий приймати постачання.</li>
<li>У підсумку рух через протоку скоротився приблизно на <strong>95%</strong>: від близько 100 суден на добу до одиничних проходів.</li>
</ul>
<p>Саме тому криза стала настільки руйнівною. Ірану не потрібно було знищити всю торгівлю фізично. Достатньо було зробити ризик настільки дорогим, щоб система сама вимкнулася. Це і є перетворення логістичного шоку на повноцінну цінову кризу.</p>
<h4>Чому це негайно вдарило по ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Нафта подорожчала приблизно на <strong>40%</strong> від рівня, що був до початку війни.</li>
<li>Кожна рецесія після Другої світової війни, окрім пандемічної передувалася стрибком цін на нафту.</li>
<li>Дорожчає не лише бензин для приватного споживача, а й дизель для вантажівок, морських перевезень і продовольчого ланцюга.</li>
<li>Саме тому зростання ціни пального швидко перетворюється на інфляцію в харчах, транспорті та повсякденних витратах.</li>
</ul>
<p>Пояснення тут просте. <em>Сира нафта</em> — це базова сировина, з якої після переробки отримують бензин, дизель, авіапальне, мастила, бітум і широкий спектр нафтохімії. Один барель — це близько <strong>42 галонів</strong>, або приблизно <strong>159 літрів</strong>. Із нього отримують близько <strong>20 галонів бензину</strong>, а також дизель, авіапальне, бітум та інші продукти. Коли дорожчає барель, це неминуче проходить усією виробничою вертикаллю — від АЗС до полиці супермаркету.</p>
<h4>Чому криза виходить за межі нафти</h4>
<p>Найсильніший шок уже поширюється на ринки, які на перший погляд не мають прямого стосунку до пального. Але в реальності вони зав’язані або на газ, або на морську логістику, або на нафтохімічну інфраструктуру.</p>
<ul>
<li>Через Ормузьку протоку проходить близько <strong>однієї третини</strong> світової торгівлі добривами.</li>
<li>Катар забезпечує близько <strong>14%</strong> світового постачання карбаміду, одного з найуживаніших азотних добрив.</li>
<li>У Перській затоці застрягло майже <strong>1 млн метричних тонн</strong> вантажів із добривами.</li>
<li>Стратегічних резервів добрив у світі, за наведеними даними, <strong>немає</strong>.</li>
<li>Катар також дає близько <strong>третини</strong> світового виробництва гелію.</li>
<li>Південна Корея отримує близько <strong>65%</strong> катарського гелію, який використовується, зокрема, у виробництві мікрочипів.</li>
</ul>
<p>У цьому і полягає справжня глибина кризи. Мова вже не лише про ціну бензину на колонці. Якщо порушується потік добрив — дорожчає продовольство. Якщо зупиняється гелій — сповільнюється випуск мікрочипів. Якщо дорожчає дизель — росте вартість доставки майже всього. Ринок нафти в цьому ланцюгу є стартовою точкою, але не єдиною сферою ураження.</p>
<h4>Що вже видно по критичній інфраструктурі</h4>
<ul>
<li>Під ударом опинилися аеропорти, порти, газові комплекси та морські маршрути паливної логістики.</li>
<li>Удару зазнав комплекс <strong>Ras Laffan</strong>, що має системне значення для ринку LNG.</li>
<li>У країнах Ради співробітництва арабських держав затоки налічується понад <strong>400</strong> опріснювальних установок.</li>
<li>Кувейт отримує з опріснення близько <strong>90%</strong> питної води, Катар — <strong>99%</strong>, Бахрейн — понад <strong>90%</strong>.</li>
<li>Один із великих комплексів поблизу Дубая має <strong>43 установки</strong> і виробляє понад <strong>160 млрд галонів</strong> води на рік.</li>
</ul>
<p>Це принципово важливий сигнал для енергетичного сектору. Уразливість інфраструктури вже не обмежується нафтовими терміналами. Коли під загрозою одночасно опиняються експортні порти, морські маршрути, аеропорти, газові вузли й водозабезпечення, ринок починає ціноутворювати не тільки вартість бареля, а й вартість системного виживання інфраструктури.</p>
<h4>Що це означає для логістичної стійкості, стратегічних запасів і сценаріїв блокади</h4>
<ul>
<li>Глобальна система показала критичну залежність від одного вузького коридору, який неможливо швидко замінити.</li>
<li>Наявні обхідні рішення, як-от трубопровід до Янбу чи маршрут через <em>SUMED</em>, мають обмежену пропускну здатність і не перекривають повністю втрату Ормузької протоки.</li>
<li>Країни Міжнародного енергетичного агентства в екстреному порядку вивільняють <strong>аварійні нафтові запаси</strong>, що вже саме по собі є індикатором масштабності загрози.</li>
<li>Китай має близько <strong>1,4 млрд барелів</strong> стратегічних нафтових резервів — цього, за наведеними даними, вистачає приблизно на <strong>чотири місяці</strong>.</li>
<li>Китай також отримує нафту з росії трубопроводами, які не залежать від Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Із цього випливає важливий ринковий висновок. Перемагає не той, у кого більше гучних заяв, а той, у кого є запас часу, резерви, диверсифіковані маршрути і гнучкі фінансові механізми. Саме тому в цій кризі стратегічні запаси і резервна логістика перетворюються на прямий ціновий фактор.</p>
<h4>Як змінюється валютна архітектура нафтової торгівлі</h4>
<ul>
<li>Китай залишається найбільшим імпортером нафти у світі.</li>
<li>Близько <strong>45%</strong> китайського імпорту сирої нафти проходить через Ормузьку протоку.</li>
<li>У 2021 році Китай закупив у країнах Перської затоки сиру нафту на <strong>128 млрд доларів</strong>, що втричі перевищує обсяги США та ЄС разом.</li>
<li>Через тіньовий флот Іран нині постачає Китаю близько <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> проти більш як <strong>2 млн барелів</strong> до війни.</li>
<li>Від початку війни до китайських НПЗ пішло щонайменше <strong>11,7 млн барелів</strong> іранської нафти поза доларовою системою розрахунків.</li>
</ul>
<p>Це вже не суто біржова історія. Якщо дедалі більша частина торгівлі нафтою переходить у розрахунки в юанях, це починає розмивати звичну логіку <em>петродолара</em> — системи, за якої основна частина світової нафтової торгівлі десятиліттями проходила в доларах США. Для ринку нафти це означає, що геополітика відтепер дедалі сильніше впливає не тільки на маршрут бареля, а й на валюту, в якій цей барель продається.</p>
<h4>Чому людська ціна кризи буде не меншою за ринкову</h4>
<ul>
<li>В Індії кур’єри доставки вже втрачають значну частину доходу через зростання витрат на пальне для мототранспорту.</li>
<li>На Філіппінах державних службовців переводять на <strong>чотириденний</strong> робочий тиждень для економії енергії.</li>
<li>У Таїланді чиновникам рекомендують працювати з дому і скорочувати споживання електроенергії.</li>
<li>У Бангладеші закривають університети, щоб заощадити паливо.</li>
<li>У Південній Кореї вперше майже за <strong>три десятиліття</strong> запроваджено обмеження цін на пальне.</li>
<li>Світова продовольча програма ООН попереджає, що в разі затягування конфлікту до середини року ще <strong>45 млн людей</strong> можуть опинитися у стані гострої продовольчої небезпеки.</li>
</ul>
<p>Отже, нафтова криза вже перетворюється на кризу добробуту. Вона б’є не тільки по ринку енергії, а по зайнятості, міській мобільності, продовольчій безпеці та купівельній спроможності домогосподарств.</p>
<h4>Підсумок</h4>
<p>Ринок нафти й нафтопродуктів увійшов у фазу, де ціна бареля більше не є просто відображенням фізичного дефіциту. Вона стала індикатором страху, логістичної крихкості, військового ризику, вартості страхування, наявності резервів і навіть валютного вибору покупця. Ормузька протока виявилася не просто вузьким морським маршрутом, а місцем, де сходяться інтереси нафтових держав, імпортерів, страховиків, аграрного сектору, високих технологій і глобальної фінансової системи. Саме тому нинішня криза виглядає не як черговий стрибок котирувань, а як перевірка всієї моделі світового енергетичного порядку на міцність.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.youtube.com/watch?v=F9hSsmd49p8" target="_blank">Why The Oil Crisis is Way Worse Than You Think </a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30276-Доллары.jpg" alt="Ормузька протока перетворилася на головний вузол глобальної нафтової кризи, а ціновий удар уже виходить далеко за межі АЗС"/><br /><p><strong>Світовий ринок нафти й нафтопродуктів увійшов у фазу, коли локальний воєнний конфлікт перестав бути регіональною проблемою і почав прямо впливати на ціни на бензин, дизель, газ, добрива, продовольство, морське страхування й навіть виробництво мікрочипів. </strong></p>
<p>На цьому тлі дорожчання пального на заправках є лише найвидимішим симптомом. Ключова проблема полягає в тому, що через Ормузьку протоку щодня проходило близько 20 млн барелів нафти, понад 2 млрд доларів енергетичних вантажів і приблизно чверть світових постачань скрапленого природного газу, а після загострення рух фактично обвалився на 95%.</p>
<h3>Нафтовий ринок втратив відчуття безпеки: вузька протока стала точкою, де стикаються ціна енергії, продовольство, логістика і новий валютний баланс</h3>
<p>Ситуація розгортається стрімко й жорстко. Ще місяць тому бензин у США коштував менш як <strong>3 долари за галон</strong>, а тепер ціна наближається до <strong>4 доларів</strong>. Аналітики ринку вважають, що історичний рекорд, встановлений 2022 року на рівні близько <strong>5 доларів за галон</strong>, може бути перевищено протягом кількох тижнів. У Каліфорнії ціна вже перевищила <strong>5,60 долара за галон</strong>. Водночас дизельне пальне, на якому працює вантажна логістика, подорожчало більш як на <strong>35%</strong> лише за останні місяці, а це автоматично тисне на собівартість продуктів харчування, роздрібної торгівлі й усіх товарів повсякденного попиту.</p>
<h4>Що саме стало детонатором кризи</h4>
<ul>
<li><strong>28 лютого 2026 року</strong> США та Ізраїль, за викладеним сценарієм, розпочали масштабну повітряну кампанію проти Ірану.</li>
<li>Ударів зазнали понад <strong>7 000 цілей</strong>, включно з військовими базами, збройовими об’єктами й командними центрами.</li>
<li>У відповідь Іран за перший тиждень застосував понад <strong>500 балістичних ракет</strong> і майже <strong>2 000 дронів</strong>.</li>
<li>Під удари потрапили не лише військові об’єкти, а й енергетична та логістична інфраструктура: аеропорти, нафтові термінали, газові потужності, промислові вузли.</li>
<li>Серед найбільш чутливих епізодів — атака на <strong>Ras Laffan Industrial City</strong> у Катарі, найбільший у світі комплекс скрапленого природного газу, на який припадає близько <strong>20%</strong> світового постачання LNG.</li>
</ul>
<p>Саме це різко змінило логіку ринку. До цього моменту конфлікт сприймався як геополітична напруга, але після ударів по енергетичних артеріях він став прямою загрозою глобальному постачанню. У ринку нафти й нафтопродуктів ціна формується не лише балансом попиту і пропозиції, а й оцінкою безпеки маршруту. Коли трейдер, судновласник або страховик перестає вірити, що вантаж дійде до споживача, ринок миттєво закладає премію за ризик.</p>
<h4>Чому саме Ормузька протока стала центром цієї кризи</h4>
<p><em>Ормузька протока</em> — це вузький канал між Іраном та Оманом, ширина якого в найвужчому місці становить лише <strong>21 морську милю</strong>, або близько <strong>39 км</strong>. Але реальні судноплавні коридори ще вужчі: по <strong>2 милі</strong> на вхід і вихід із буферною зоною між ними. Через цю точку щодня проходило близько <strong>20%</strong> світових постачань нафти і близько <strong>25%</strong> світових постачань скрапленого природного газу.</p>
<ul>
<li>Щодня протокою проходило близько <strong>100 суден</strong>.</li>
<li>Із них приблизно дві третини — танкери з нафтою, паливом або LNG.</li>
<li>За рік це близько <strong>30 000 суднозаходів</strong>.</li>
<li>Щоденна вартість енергетичних вантажів, що проходили цим маршрутом, перевищувала <strong>2 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
<p>Коли така артерія блокується, наслідки виходять далеко за межі самого нафтового ринку. Це вже не просто дефіцит окремого сорту нафти, а системний удар по логістиці, фінансуванню перевезень, страхуванню, валютним розрахункам і фізичній доступності ресурсів.</p>
<h4>Чому резервні маршрути не розв’язують проблему</h4>
<ul>
<li>Країни Перської затоки контролюють близько <strong>48%</strong> світових доведених запасів нафти.</li>
<li>Сам Іран, за наведеними даними, має близько <strong>12%</strong> світових запасів, або понад <strong>200 млрд барелів</strong>.</li>
<li>Саудівська Аравія має альтернативний трубопровід до порту Янбу на Червоному морі, але його пропускна здатність — лише близько <strong>5 млн барелів на добу</strong> при типовому експорті на рівні <strong>6–7 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Катар і Об’єднані Арабські Емірати взагалі не мають рівноцінної альтернативи морському виходу поза протокою.</li>
</ul>
<p>Це означає, що світ десятиліттями знав про вразливість цього вузла, але повноцінного запасного маршруту так і не створив. Поки нафта безперешкодно текла, система влаштовувала всіх. Тепер виявилося, що енергетична стабільність значною мірою трималася не на запасному плані, а на припущенні, що масштабної зупинки не станеться.</p>
<h4>Як саме було паралізовано постачання</h4>
<p>Блокада має не лише військовий, а й фінансовий вимір. Окрім мін, ударних дронів, швидкісних катерів і берегових ракет, ключовим фактором стало страхування. <em>P&amp;I clubs</em> — це головні міжнародні клуби взаємного страхування судноплавства, які покривають відповідальність суден і вантажів. <strong>5 березня</strong> великі страховики прибрали воєнне покриття для рейсів у Перській затоці. Після цього проблема вже була не лише у фізичній небезпеці.</p>
<ul>
<li>Без страхування танкер не може нормально працювати.</li>
<li>Без страхування банк не фінансує вантаж.</li>
<li>Без фінансування порт не готовий приймати постачання.</li>
<li>У підсумку рух через протоку скоротився приблизно на <strong>95%</strong>: від близько 100 суден на добу до одиничних проходів.</li>
</ul>
<p>Саме тому криза стала настільки руйнівною. Ірану не потрібно було знищити всю торгівлю фізично. Достатньо було зробити ризик настільки дорогим, щоб система сама вимкнулася. Це і є перетворення логістичного шоку на повноцінну цінову кризу.</p>
<h4>Чому це негайно вдарило по ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Нафта подорожчала приблизно на <strong>40%</strong> від рівня, що був до початку війни.</li>
<li>Кожна рецесія після Другої світової війни, окрім пандемічної передувалася стрибком цін на нафту.</li>
<li>Дорожчає не лише бензин для приватного споживача, а й дизель для вантажівок, морських перевезень і продовольчого ланцюга.</li>
<li>Саме тому зростання ціни пального швидко перетворюється на інфляцію в харчах, транспорті та повсякденних витратах.</li>
</ul>
<p>Пояснення тут просте. <em>Сира нафта</em> — це базова сировина, з якої після переробки отримують бензин, дизель, авіапальне, мастила, бітум і широкий спектр нафтохімії. Один барель — це близько <strong>42 галонів</strong>, або приблизно <strong>159 літрів</strong>. Із нього отримують близько <strong>20 галонів бензину</strong>, а також дизель, авіапальне, бітум та інші продукти. Коли дорожчає барель, це неминуче проходить усією виробничою вертикаллю — від АЗС до полиці супермаркету.</p>
<h4>Чому криза виходить за межі нафти</h4>
<p>Найсильніший шок уже поширюється на ринки, які на перший погляд не мають прямого стосунку до пального. Але в реальності вони зав’язані або на газ, або на морську логістику, або на нафтохімічну інфраструктуру.</p>
<ul>
<li>Через Ормузьку протоку проходить близько <strong>однієї третини</strong> світової торгівлі добривами.</li>
<li>Катар забезпечує близько <strong>14%</strong> світового постачання карбаміду, одного з найуживаніших азотних добрив.</li>
<li>У Перській затоці застрягло майже <strong>1 млн метричних тонн</strong> вантажів із добривами.</li>
<li>Стратегічних резервів добрив у світі, за наведеними даними, <strong>немає</strong>.</li>
<li>Катар також дає близько <strong>третини</strong> світового виробництва гелію.</li>
<li>Південна Корея отримує близько <strong>65%</strong> катарського гелію, який використовується, зокрема, у виробництві мікрочипів.</li>
</ul>
<p>У цьому і полягає справжня глибина кризи. Мова вже не лише про ціну бензину на колонці. Якщо порушується потік добрив — дорожчає продовольство. Якщо зупиняється гелій — сповільнюється випуск мікрочипів. Якщо дорожчає дизель — росте вартість доставки майже всього. Ринок нафти в цьому ланцюгу є стартовою точкою, але не єдиною сферою ураження.</p>
<h4>Що вже видно по критичній інфраструктурі</h4>
<ul>
<li>Під ударом опинилися аеропорти, порти, газові комплекси та морські маршрути паливної логістики.</li>
<li>Удару зазнав комплекс <strong>Ras Laffan</strong>, що має системне значення для ринку LNG.</li>
<li>У країнах Ради співробітництва арабських держав затоки налічується понад <strong>400</strong> опріснювальних установок.</li>
<li>Кувейт отримує з опріснення близько <strong>90%</strong> питної води, Катар — <strong>99%</strong>, Бахрейн — понад <strong>90%</strong>.</li>
<li>Один із великих комплексів поблизу Дубая має <strong>43 установки</strong> і виробляє понад <strong>160 млрд галонів</strong> води на рік.</li>
</ul>
<p>Це принципово важливий сигнал для енергетичного сектору. Уразливість інфраструктури вже не обмежується нафтовими терміналами. Коли під загрозою одночасно опиняються експортні порти, морські маршрути, аеропорти, газові вузли й водозабезпечення, ринок починає ціноутворювати не тільки вартість бареля, а й вартість системного виживання інфраструктури.</p>
<h4>Що це означає для логістичної стійкості, стратегічних запасів і сценаріїв блокади</h4>
<ul>
<li>Глобальна система показала критичну залежність від одного вузького коридору, який неможливо швидко замінити.</li>
<li>Наявні обхідні рішення, як-от трубопровід до Янбу чи маршрут через <em>SUMED</em>, мають обмежену пропускну здатність і не перекривають повністю втрату Ормузької протоки.</li>
<li>Країни Міжнародного енергетичного агентства в екстреному порядку вивільняють <strong>аварійні нафтові запаси</strong>, що вже саме по собі є індикатором масштабності загрози.</li>
<li>Китай має близько <strong>1,4 млрд барелів</strong> стратегічних нафтових резервів — цього, за наведеними даними, вистачає приблизно на <strong>чотири місяці</strong>.</li>
<li>Китай також отримує нафту з росії трубопроводами, які не залежать від Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Із цього випливає важливий ринковий висновок. Перемагає не той, у кого більше гучних заяв, а той, у кого є запас часу, резерви, диверсифіковані маршрути і гнучкі фінансові механізми. Саме тому в цій кризі стратегічні запаси і резервна логістика перетворюються на прямий ціновий фактор.</p>
<h4>Як змінюється валютна архітектура нафтової торгівлі</h4>
<ul>
<li>Китай залишається найбільшим імпортером нафти у світі.</li>
<li>Близько <strong>45%</strong> китайського імпорту сирої нафти проходить через Ормузьку протоку.</li>
<li>У 2021 році Китай закупив у країнах Перської затоки сиру нафту на <strong>128 млрд доларів</strong>, що втричі перевищує обсяги США та ЄС разом.</li>
<li>Через тіньовий флот Іран нині постачає Китаю близько <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> проти більш як <strong>2 млн барелів</strong> до війни.</li>
<li>Від початку війни до китайських НПЗ пішло щонайменше <strong>11,7 млн барелів</strong> іранської нафти поза доларовою системою розрахунків.</li>
</ul>
<p>Це вже не суто біржова історія. Якщо дедалі більша частина торгівлі нафтою переходить у розрахунки в юанях, це починає розмивати звичну логіку <em>петродолара</em> — системи, за якої основна частина світової нафтової торгівлі десятиліттями проходила в доларах США. Для ринку нафти це означає, що геополітика відтепер дедалі сильніше впливає не тільки на маршрут бареля, а й на валюту, в якій цей барель продається.</p>
<h4>Чому людська ціна кризи буде не меншою за ринкову</h4>
<ul>
<li>В Індії кур’єри доставки вже втрачають значну частину доходу через зростання витрат на пальне для мототранспорту.</li>
<li>На Філіппінах державних службовців переводять на <strong>чотириденний</strong> робочий тиждень для економії енергії.</li>
<li>У Таїланді чиновникам рекомендують працювати з дому і скорочувати споживання електроенергії.</li>
<li>У Бангладеші закривають університети, щоб заощадити паливо.</li>
<li>У Південній Кореї вперше майже за <strong>три десятиліття</strong> запроваджено обмеження цін на пальне.</li>
<li>Світова продовольча програма ООН попереджає, що в разі затягування конфлікту до середини року ще <strong>45 млн людей</strong> можуть опинитися у стані гострої продовольчої небезпеки.</li>
</ul>
<p>Отже, нафтова криза вже перетворюється на кризу добробуту. Вона б’є не тільки по ринку енергії, а по зайнятості, міській мобільності, продовольчій безпеці та купівельній спроможності домогосподарств.</p>
<h4>Підсумок</h4>
<p>Ринок нафти й нафтопродуктів увійшов у фазу, де ціна бареля більше не є просто відображенням фізичного дефіциту. Вона стала індикатором страху, логістичної крихкості, військового ризику, вартості страхування, наявності резервів і навіть валютного вибору покупця. Ормузька протока виявилася не просто вузьким морським маршрутом, а місцем, де сходяться інтереси нафтових держав, імпортерів, страховиків, аграрного сектору, високих технологій і глобальної фінансової системи. Саме тому нинішня криза виглядає не як черговий стрибок котирувань, а як перевірка всієї моделі світового енергетичного порядку на міцність.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.youtube.com/watch?v=F9hSsmd49p8" target="_blank">Why The Oil Crisis is Way Worse Than You Think </a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/09/ormuzka-protoka-peretvorilasya-na-golovnij-vuzol-globalno%d1%97-naftovo%d1%97-krizi-a-cinovij-udar-uzhe-vixodit-daleko-za-mezhi-azs/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/strait-of-hormuz/feed/ ) in 0.42644 seconds, on May 8th, 2026 at 2:06 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 8th, 2026 at 3:06 pm UTC -->