Котирування Brent і WTI 4 серпня 2026 року впали до найнижчих рівнів приблизно за три тижні. Ринок відреагував на заяви США про поступ у переговорах з Іраном та Оманом щодо відновлення руху більшої кількості суден через Ормузьку протоку, хоча остаточної домовленості сторони не досягли.

Послаблення побоювань щодо морських постачань скоротило геополітичну премію в цінах на нафту

Жовтневі ф’ючерси на нафту Brent 4 серпня подешевшали на 4,41 долара, або на 5,3%, — до 79,36 долара за барель. Американська WTI втратила 4,57 долара, або 5,7%, і завершила торги на рівні 75,77 долара за барель. Для обох еталонних сортів це були найнижчі ціни з 13 липня.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив про поступ у переговорах з Іраном та Оманом щодо умов, які дали б змогу більшій кількості суден проходити через Ормузьку протоку. Водночас він наголосив, що остаточної угоди ще немає. Катар також повідомив про продовження дипломатичних зусиль.

За даними Reuters, інтенсивність судноплавства через Ормузьку протоку та Баб-ель-Мандебську протоку на початку тижня суттєво не змінилася. До початку війни через Ормузьку протоку проходило близько п’ятої частини світових потоків нафти й газу.

Goldman Sachs очікує, що Brent залишатиметься в діапазоні 80–90 доларів за барель до укладення нової домовленості між США та Іраном або до нового суттєвого загострення конфлікту.

«Якщо переговори матимуть суттєвий поступ, ринок може оцінити ризик перебоїв як нижчий і скоротити геополітичну премію», — зазначив аналітик SEB Саймон-Петер Массабні.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ціни на нафту 3 серпня впали до найнижчого рівня приблизно за три тижні після того, як президент США Дональд Трамп відмовився від запланованого удару по Ірану, заявивши про можливість швидкого врегулювання. Іран водночас заперечив проведення переговорів зі Сполученими Штатами.

Послаблення очікувань щодо ескалації знизило геополітичну премію в нафтових котируваннях, хоча фізичні обмеження постачання зберігаються

Станом на 12:40 за східноамериканським часом 3 серпня ф’ючерси на Brent подешевшали на $4,19, або 4,8%, до $83,74 за барель. Американська WTI втратила $4,92, або 5,8%, знизившись до $79,75 за барель. Brent рухалася до найнижчого рівня закриття з 13 липня.

Трамп пояснив відмову від нового удару наміром дати можливість укласти домовленість, яка могла б збільшити постачання нафти з Перської затоки. Однак речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що переговори зі США не ведуться, зустрічі не заплановані, а Іран не готується приймати іноземні делегації або направляти переговорників за кордон.

Аналітики Ritterbusch and Associates назвали різке падіння ф’ючерсів черговою надмірною реакцією на заяви про близькість домовленості. Вони також пов’язали риторику Трампа з його прагненням не допустити тривалого зростання цін на бензин. Того самого дня президент США знову закликав нафтові компанії знизити роздрібні ціни для американських споживачів.

Фізичний ринок при цьому залишається обмеженим. Частина саудівських супертанкерів змінила маршрути через загрози судноплавству, а рух через Ормузьку протоку сповільнився після повідомлень про нові інциденти із суднами. До початку війни через протоку проходило близько п’ятої частини світового постачання нафти та скрапленого природного газу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Ірак і Туреччина уклали однорічну угоду про подальшу експлуатацію нафтопроводу Ірак — Туреччина. Документ забезпечує продовження транспортування іракської нафти до середземноморського термінала Джейхан, поки сторони готують ширшу довгострокову угоду. Визначена домовленістю пропускна здатність становить 750 тис. барелів на добу, тоді як фактичне завантаження маршруту оцінюють приблизно у 170 тис. барелів на добу.

Однорічна домовленість зберігає єдиний діючий трубопровідний маршрут експорту іракської нафти

Угоду підписали в Анкарі турецький державний оператор трубопроводів BOTAS, Державна організація з маркетингу нафти Іраку SOMO та іракська North Oil Company. Вона продовжує дію багаторічної двосторонньої домовленості, строк якої завершився наприкінці липня 2026 року.

Міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар повідомив, що тимчасова угода охоплює добову транзитну потужність 750 тис. барелів. Вона має забезпечити безперервність експорту під час переговорів про комплексне співробітництво в енергетичному секторі.

Нафтопровід сполучає родовища північного Іраку із середземноморським портом Джейхан. Його проєктна пропускна здатність становить 1,5 млн барелів на добу, однак, за даними турецької сторони, поточний обсяг транспортування становить близько 170 тис. барелів на добу.

Туреччина планує збільшити завантаження інфраструктури та розглядає можливість її подальшого з’єднання з родовищами південного Іраку. Однорічний перехідний період має дати сторонам час для підготовки ширшої угоди про довгострокову енергетичну співпрацю.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Egypt Oil & Gas.

Оманська влада представила Тегерану план навігації в Ормузькій протоці. Документ підтримали країни Перської затоки, а його модель побудована за прикладом Малаккської протоки.

Добровільні збори пропонують спрямувати на захист довкілля

Під час зустрічі з іранськими чиновниками у вівторок Оман представив план навігації в Ормузькій протоці. Згідно з пропозицією, транзитні збори мають бути добровільними.

Кошти від таких зборів планується використовувати для захисту навколишнього середовища. У вхідному матеріалі зазначено, що план підтриманий країнами Перської затоки та розроблений за моделлю Малаккської протоки.

Для нафтового ринку ця ініціатива важлива через роль Ормузької протоки як одного з ключових маршрутів морського транспортування нафти та нафтопродуктів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com.

Нафтові ринки реагують не лише на переговори США та Ірану. За наведеними даними, перемовини Оману з Іраном можуть бути не менш важливими для відновлення навігації в Ормузькій протоці.

Brent торгується близько $87 за барель

Нафтові ринки продовжують реагувати на заяви Дональда Трампа. Його коментарі про «хороші переговори» між США та Іраном надіслали тимчасово ведмежий сигнал. Ведмежий сигнал означає очікування зниження ціни або послаблення ринку.

Однак переговори між Оманом та Іраном можуть мати не менше значення. ЗМІ повідомляють, що країни Перської затоки об’єдналися навколо пропозиції про добровільну плату за прохід для припинення блокади Ормузької протоки.

На цьому тлі ICE Brent торгується близько $87 за барель в очікуванні наступного великого геополітичного кроку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com.

Після різкого скорочення позицій на нафтовому ринку хедж-фонди знову нарощують активність у Brent. Причиною стали ризики для Ормузької та Баб-ель-Мандебської проток, які повернули на ринок бичачі настрої.

Чисті позиції у Brent зросли до двомісячного максимуму

Після підписання Меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном відбулося одне з найбільших скорочень позицій хедж-фондів за ф’ючерсами та опціонами на нафту. Однак закриття Ормузької протоки, а тепер і Баб-ель-Мандебської, знову зробило актуальними очікування зростання цін.

Чисті позиції хедж-фондів у ф’ючерсах та опціонах ICE Brent відновилися до еквівалента понад 192 млн барелів за тиждень до 21 липня. Це двомісячний максимум. ICE Brent — це біржовий індикатор вартості північноморської нафти Brent.

Позиціонування хедж-фондів у NYMEX WTI у червні-липні було дещо стагнаційним. Це свідчить, що спекулянти воліють уникати ф’ючерсів із фізичним постачанням. NYMEX WTI — це біржовий контракт на американську нафту West Texas Intermediate.

Додатковим чинником волатильності стала нижча торгова активність: відкритий інтерес в ICE Brent впав на 11% у річному вимірі, що посилило амплітуду цінових коливань.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com.

Міністерство фінансів США 29 липня внесло до санкційних списків дві компанії, пов’язані зі страхуванням проходу суден через Ормузьку протоку, вісім операторів тіньового флоту та вісім танкерів. Відомство заявило, що судна перевозили іранську нафту й нафтопродукти до Китаю та ОАЕ.

Санкції спрямовано одночасно проти страхування судноплавства та фізичної логістики іранської нафти

Управління з контролю за іноземними активами США, OFAC, визначило Persian Gulf Marine Insurance Company та HormuzSafe Marine Services Authority учасниками схеми обов’язкового морського страхування для комерційних суден, що проходять Ормузькою протокою. За даними Мінфіну США, HormuzSafe приймала оплату в біткоїнах та інших цифрових активах.

Окремо санкції запроваджено проти восьми компаній, які володіли, управляли або обслуговували танкери тіньового флоту. Заблокованим майном визначено судна WELL SAIL, LILY, AL SALMI, BREEZE V, NATSUMI, CRYSTAL, NIRETA та YEHOPE.

Американське відомство стверджує, що ці танкери перевозили від сотень тисяч до кількох мільйонів барелів іранської нафти та нафтопродуктів. Частина вантажів прямувала до Китаю, а танкер WELL SAIL у 2026 році перевозив іранські нафтопродукти до Об’єднаних Арабських Еміратів.

Від початку 2026 року OFAC запровадило санкції більш ніж проти 100 суден, пов’язаних з іранським тіньовим флотом. Майно визначених осіб і компаній у США підлягає блокуванню, а операції за участю американських осіб або через американську фінансову систему загалом заборонено.

Джерело: Terminal. За матеріалами: U.S. Department of the Treasury.

Нафтові ринки реагують не лише на переговори США та Ірану. За наведеними даними, перемовини Оману з Іраном можуть бути не менш важливими для відновлення навігації в Ормузькій протоці.

Brent торгується близько $87 за барель

Нафтові ринки продовжують реагувати на заяви Дональда Трампа. Його коментарі про «хороші переговори» між США та Іраном надіслали тимчасово ведмежий сигнал. Ведмежий сигнал означає очікування зниження ціни або послаблення ринку.

Однак переговори між Оманом та Іраном можуть мати не менше значення. ЗМІ повідомляють, що країни Перської затоки об’єдналися навколо пропозиції про добровільну плату за прохід для припинення блокади Ормузької протоки.

На цьому тлі ICE Brent торгується близько $87 за барель в очікуванні наступного великого геополітичного кроку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com.

Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу.

Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін

У блозі ЄЦБ від 27 липня 2026 року Леа Демут, Ана-Сімона Ману та Артур Сталла-Бурдільйон порівняли два енергетичні шоки: вторгнення росії в Україну у 2022 році та війну в Ірані у 2026 році.

За наведеними даними, військові удари між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого 2026 року призвели до закриття Ормузької протоки. Це перервало транзит близько 20 млн барелів на добу, або приблизно однієї п’ятої світового постачання нафти.

З урахуванням часткового перенаправлення потоків через трубопровідні мережі Саудівської Аравії та ОАЕ середня втрата постачання оцінена приблизно у 14 млн барелів на добу, тобто 14% світового постачання нафти. Для порівняння, війна в Україні скоротила нафтове постачання приблизно на 1 млн барелів на добу, або 1% світового видобутку.

Нафта подорожчала менше, ніж передбачав масштаб перебоїв

Автори зазначають, що за історичними стандартами перебій такого масштабу міг би підштовхнути ціни на нафту вгору до 105%. Однак на початку червня ціни становили близько 94 доларів США за барель, що лише на 29% вище доконфліктного рівня, після відкату від пікового зростання більш ніж на 50%.

Після вторгнення росії в Україну нафтові ціни на піку зросли приблизно на 30%, хоча масштаб фізичного шоку тоді був значно меншим. Це зростання також було короткочасним, а до серпня 2022 року ціни стабілізувалися на нижчих рівнях.

Ринок ф’ючерсів на нафту, тобто контрактів на постачання у майбутньому, також показав стриманішу реакцію порівняно з масштабом шоку. Підвищення було зосереджене переважно у короткострокових контрактах. Це вказує, що у 2026 році інвестори надавали більшої ваги негайній доступності нафти, ніж у 2022 році.

Чому нафтовий ринок витримав удар

ЄЦБ виділяє кілька чинників, які пом’якшили реакцію цін:

• нафтовий ринок увійшов у конфлікт із профіцитом постачання близько 2,5 млн барелів на добу, тоді як перед війною в Україні дефіцит становив близько 1 млн барелів на добу;
• запаси були вищими, ніж у 2022 році, зокрема в країнах ОЕСР і Китаї;
• китайські запаси, за оцінкою, зросли з 92 днів імпортного покриття у 2023 році до близько 115 днів на початку 2026 року;
• Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз світового попиту на нафту на другий квартал 2026 року на 3 млн барелів на добу порівняно із січневим прогнозом;
• IEA наразі прогнозує річне скорочення попиту приблизно на 2%;
• координоване вивільнення стратегічних запасів нафти IEA становило 400 млн барелів, що суттєво більше за 182 млн барелів у 2022 році.

Газовий ринок: схожий масштаб шоку, слабша реакція цін

На газовому ринку обидва конфлікти дали втрати постачання приблизно на рівні 9% сукупного попиту Азії та Європи. Але характер шоку був різним. Війна в Ірані вдарила по глобальному ринку LNG, тобто скрапленого природного газу. Через Ормузьку протоку проходить 20% світового постачання LNG, або близько 110 млрд куб. м на рік.

Натомість війна в Україні переважно вдарила по трубопровідному газу, а її ефект був найбільш концентрованим у Європі: російський експорт до регіону у 2022 році скоротився на 126 млрд куб. м.

На початку червня ціни на європейському газовому хабі Title Transfer Facility, або TTF, зросли на 53% — до 49 євро за мегават-годину. Водночас оцінки на основі історичних даних вказували на можливе зростання приблизно на 81%, що близько до 79% підвищення під час війни в Україні.

Ф’ючерси на газ також відреагували слабше. Однорічні та дворічні контракти під час війни в Ірані зросли на 12% і 2% відповідно. Під час війни в Україні аналогічні контракти підвищилися на 38% і 74%.

Менша конкуренція за LNG стримала ціни

На початку 2026 року ціни TTF перебували в діапазоні 28–40 євро за мегават-годину. Перед вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року вони вже становили 80–90 євро за мегават-годину, а європейський ринок значною мірою залежав від російського трубопровідного газу.

ЄЦБ також вказує на слабшу конкуренцію з Азією за LNG у 2026 році. У 2022 році Європа агресивно конкурувала за вантажі, зокрема на тлі слабкої гідро- та атомної генерації. У березні 2026 року спред між азійським LNG-бенчмарком JKM і європейським TTF став позитивним, створюючи стимули перенаправляти вантажі до Азії. Але його менший масштаб свідчив про менш агресивні закупівлі з боку Азії.

Порівняння двох криз показує: сам розмір перебоїв у постачанні не визначає автоматично масштаб цінової реакції. Важливими є початковий стан ринку, запаси, гнучкість попиту та очікування щодо тривалості конфлікту.

Очікування швидкого завершення конфлікту, сильніші докризові умови на нафтовому й газовому ринках та більша гнучкість азійського попиту поки стримували вплив на енергетичні ціни. Водночас ситуація в Ормузькій протоці й на глобальних енергетичних ринках залишається волатильною, особливо після нового зростання цін, спричиненого відновленням ударів між США та Іраном у липні.

Джерело: Terminal. ECB

Reuters 27 липня повідомило про зниження руху товарних суден через протоку Bab el-Mandeb після атак хуситів на нафтові об’єкти Саудівської Аравії на узбережжі Червоного моря. Одночасно трафік через Ормузьку протоку залишався низьким у вихідні, попри паузу у військових діях між США та Іраном.

Морські маршрути нафтопродуктів залишаються джерелом логістичного ризику для ринку

За даними Kpler, на які посилається Reuters, у неділю через Bab el-Mandeb пройшли 11 товарних суден. Це був найнижчий показник за кілька місяців. Через Ормузьку протоку у вихідні щодня проходило менш як 10 товарних суден.

У неділю через Ормузьку протоку пройшли сім суден, серед них три пов’язані з Іраном танкери з нафтопродуктами, які вийшли з протоки. Для ринку нафтопродуктів це важливо не як окремий ціновий індикатор, а як підтвердження того, що ризики для морського постачання зберігаються навіть під час коротких політичних пауз.

Bab el-Mandeb є одним із ключових проходів між Червоним морем і Аденською затокою. Ормузька протока має значення для потоків нафти, конденсату та нафтопродуктів із Перської затоки. Коли рух через такі маршрути скорочується, ринок отримує сигнал про можливі затримки, довші маршрути та додаткові витрати на доставку.

Reuters пов’язує падіння трафіку в Червоному морі з атаками хуситів на саудівські нафтові об’єкти. Для європейського ринку це створює фон підвищеної уваги до морської логістики, оскільки будь-яке подорожчання або ускладнення перевезень енергоресурсів впливає на загальну вартість постачання нафтопродуктів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.