Резерви стали одним із головних інструментів стабілізації ринку під час кризи

Reuters у колонці Ron Bousso зазначило, що майже повне закриття Ормузької протоки відрізало п’яту частину світового постачання нафти та LNG більш ніж на три місяці й підняло Brent майже до $120 за барель.

Одним із стабілізаторів стала можливість країн використовувати аварійні резерви. На початку конфлікту всі 32 члени Міжнародного енергетичного агентства погодили рекордне вивільнення 400 млн барелів зі стратегічних нафтових резервів, причому найбільшу частку надали США.

Reuters нагадало, що правила IEA передбачають наявність аварійних запасів на рівні щонайменше 90 днів чистого імпорту. Індія має резерв лише на вісім днів імпорту. Для досягнення стандарту IEA їй потрібно понад 400 млн додаткових барелів, що коштувало б близько $28 млрд за ціни $70 за барель.

Індія просить ONGC побудувати резерв на 1,75 млн тонн, або майже 13 млн барелів, що може збільшити її аварійні потужності приблизно на третину. Пакистану для запасу на 90 днів імпорту потрібно близько 35 млн додаткових барелів. Австралія оголосила плани витратити $7 млрд, щоб мати запас щонайменше на 50 днів.

Сукупно нові плани зберігання можуть потребувати близько 500 млн барелів сирої нафти й нафтопродуктів. Ще близько 400 млн барелів уже вилучено зі світових запасів від початку війни.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило 18 червня, що Міністерство економіки Німеччини розглядає питання продовження часткового вивільнення національних нафтових резервів після літа. Рішення пов’язане з попередньою участю країни в координованому IEA екстреному вивільненні запасів через перебої постачання під час війни в Ірані.

Берлін зберігає можливість продовжити режим зменшених вимог до резервів, але заявляє про відсутність фізичного дефіциту енергоносіїв.

У березні Німеччина тимчасово знизила вимоги до зберігання, щоб долучитися до координованого Міжнародним енергетичним агентством вивільнення резервів. За даними Reuters, 32 країни-члени IEA погодилися в березні вивільнити рекордні 400 млн барелів зі стратегічних запасів для стримування стрибка світових цін на нафту.

Внесок Німеччини становив 2,65 млн метричних тонн, або 19,5 млн барелів. Спершу країна запропонувала 600 тис. метричних тонн, і цей обсяг уже був поглинутий ринком. Термін чинного послаблення спливає 31 серпня.

Міністерство минулого тижня не бачило підстав для додаткового вивільнення резервів. Reuters також навело позицію речника міністерства, що більша частина сирої нафти та нафтопродуктів залишається в резерві, а фізичного дефіциту енергоносіїв у Німеччині немає.

«Ми все ще обговорюємо, чи має бути продовження», — заявив речник Міністерства економіки Німеччини щодо періоду після 31 серпня.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

International Energy Agency 17 червня опублікувало червневий Oil Market Report і різко переглянуло оцінку балансу ринку. Агентство очікує падіння світового попиту на 1,1 млн барелів на добу у 2026 році, скорочення пропозиції на 3,9 млн барелів на добу та зниження переробки до 82 млн барелів на добу.

Глобальний ринок нафти входить у період одночасного падіння попиту, скорочення переробки та швидкого використання запасів

За даними IEA, прогноз попиту на нафту у 2026 році знижено на 700 тис. барелів на добу порівняно з травневим звітом. У другому кварталі 2026 року постачання на ринок впали на 5 млн барелів на добу у річному вимірі через високі ціни на пальне та перебої з доступністю нафтопродуктів. У 2027 році агентство очікує відновлення зростання попиту на 2 млн барелів на добу.

Світова пропозиція, за оцінкою IEA, у 2026 році скоротиться на 3,9 млн барелів на добу — до 102,4 млн барелів на добу. У травні видобуток становив 94,5 млн барелів на добу, що на 600 тис. барелів на добу менше, ніж місяцем раніше, і на 13,6 млн барелів на добу нижче довоєнного рівня.

Переробка нафти у 2026 році, за прогнозом агентства, зменшиться на 2 млн барелів на добу — до 82 млн барелів на добу. Найбільший спад припадає на другий квартал, коли завантаження НПЗ знизилося на 4,7 млн барелів на добу у річному вимірі.

Окремим ризиком IEA називає стан запасів. У травні глобальні видимі запаси скоротилися на 143 млн барелів, або на 4,6 млн барелів на добу. Державні запаси країн ОЕСР знизилися на 163 млн барелів і впали до найнижчого рівня з грудня 1990 року через використання аварійних резервів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.

Міжнародне енергетичне агентство у звіті від 17 червня повідомило, що після відновлення роботи Ормузької протоки світовий ринок нафти може перейти до значного профіциту у 2027 році. За оцінкою агентства, пропозиція зросте на 8 млн барелів на добу, а попит — на 2 млн барелів на добу.

Головна зміна для ринку — перехід від дефіциту й скорочення запасів до можливості їх відновлення

Reuters із посиланням на червневий звіт МЕА повідомило, що проміжна домовленість США та Ірану передбачає відкриття Ормузької протоки та зняття американської морської блокади іранського нафтового трафіку. За оцінкою МЕА, війна заблокувала понад 14 млн барелів на добу видобутку нафти на Близькому Сході.

Уже на початку червня потоки через протоку зростали завдяки активізації перевалок із судна на судно в Оманській затоці. Загальні близькосхідні потоки збільшилися до близько 12 млн барелів на добу проти травневого мінімуму 9,6 млн барелів на добу.

МЕА прогнозує, що у 2026 році пропозиція нафти скоротиться на 3,9 млн барелів на добу, оскільки втрати видобутку на Близькому Сході перевищують приріст у Північній і Південній Америці. Світовий попит, за оцінкою агентства, знизиться на 1,1 млн барелів на добу після падіння на 5 млн барелів на добу у квітні-червні.

У 2027 році, за розрахунками Reuters на основі прогнозу МЕА, пропозиція може перевищити попит на 5,05 млн барелів на добу. Водночас до переходу ринку в профіцит запаси можуть ще знижуватися: з початку війни вони скорочувалися темпом 3,8 млн барелів на добу, а в травні — близько 4,6 млн барелів на добу.

«Якщо домовленість утримається, експорт і виробництво з Перської затоки мають поступово відновитися — не в останню чергу тому, що іранський експорт нафти може повністю відновитися після зняття американської блокади», — йдеться у звіті МЕА, який цитує Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило, що 15 червня нафта подешевшала приблизно на $4 і закрилася на тримісячному мінімумі після заяви Дональда Трампа про підписання меморандуму США й Ірану щодо припинення війни та відкриття Ормузької протоки. Brent знизився на $4,16, або 4,76%, до $83,17 за барель, WTI — на $4,13, або 4,87%, до $80,75 за барель.

Ринок зняв частину воєнної премії з ціни нафти, але джерело вказує на невизначеність щодо темпів повернення потоків через Ормуз.

За даними Reuters, меморандум підписали президент США Дональд Трамп, віцепрезидент Джей Ді Венс і спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф. Офіційна церемонія підписання має відбутися в п’ятницю в Женеві. Іранське агентство Mehr повідомило, що проєкт домовленості передбачав відкриття Ормузької протоки протягом 30 днів відповідно до іранських домовленостей.

Ціновий сигнал був посилений очікуваннями повернення значних обсягів нафти на ринок. Reuters зазначило, що Іран знизив офіційну липневу ціну продажу нафти Asian Light до премії $7,15 за барель до середнього значення Oman/Dubai проти попередньої премії $13 за барель. Citi, за даними агентства, знизив середній прогноз Brent до $75 за барель у третьому кварталі 2026 року та до $70 за барель у четвертому кварталі.

Водночас джерело наголошує, що швидке відновлення потоків не гарантоване. Через Ормузьку протоку проходить приблизно п’ята частина світових обсягів нафти та скрапленого природного газу, а маршрут був закритий понад три місяці. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, понад 14 млн барелів на добу нафтового видобутку залишалися зупиненими, що становить близько 14% світового попиту.

Додатковим чинником для ринку Reuters назвало низький рівень запасів. Запаси в країнах ОЕСР і великих економіках перебували на найнижчому рівні щонайменше з 2003 року, а запаси Стратегічного нафтового резерву США скоротилися до 340,3 млн барелів — мінімуму з 1983 року. Останнє тижневе зниження становило 8,9 млн барелів і було частиною домовленості США про вивільнення 172 млн барелів.

«З урахуванням дуже можливої появи на ринку стіни нафтового постачання розпродаж виглядає виправданим», — сказав Денніс Кісслер, старший віцепрезидент з торгівлі Bok Financial.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.

Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку

Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.

За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад 24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.

«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Новий паливний моніторинг Європейського Союзу

Одним із ключових рішень стане створення Європейського обсерваторію пального, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.

• Моніторинг обсягів виробництва пального.
• Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.
• Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.
• Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.
• Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.

Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як дизельне пальне та авіаційне паливо, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.

Координація резервів газу та нафти

Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.

• Координація заповнення підземних сховищ газу.
• Спільне управління нафтовими резервами.
• Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.
• Підтримання стабільного постачання транспортних палив.

Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.

Підтримка населення та бізнесу

Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.

• Цільова фінансова підтримка домогосподарств.
• Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.
• Соціальні програми компенсації витрат.
• Тимчасове зниження податків на електроенергію.
• Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.

Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.

Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності

До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.

Документ передбачатиме:

• Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.
• Розвиток електрифікованого транспорту.
• Підвищення енергоефективності будівель.
• Модернізацію електричних мереж.
• Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.

Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.

Ціна енергетичної незалежності

За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько 660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року.

Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.

Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ECO Portugal

Світові енергетичні ринки входять у період різкої нестабільності через війну навколо Ірану, яка вже призвела до втрати мільйонів барелів нафти щодня. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА, IEA — International Energy Agency) заявило, що ціни на нафту можуть і надалі різко коливатися, а відновлення постачання після завершення бойових дій буде поступовим. На цьому тлі Brent протягом одного дня коливалася від $96 до понад $102 за барель, реагуючи на суперечливі повідомлення щодо можливого перемир’я та часткового відкриття Ормузької протоки — одного з ключових вузлів світової торгівлі нафтою.

Війна навколо Ірану загрожує новою хвилею нестабільності на нафтовому ринку

Голова МЕА Фатіх Біроль під час конференції Canada Growth Summit у Торонто заявив, що глобальні енергетичні ринки опинилися у «буремних водах» через тривалу війну навколо Ірану.

• За словами Біроля, війна вже вибила з ринку мільйони барелів нафти на добу, що створює ризики для глобального балансу попиту й пропозиції.
• Ключовим фактором нестабільності стала ситуація навколо Ормузької протоки — вузького морського коридору між Перською затокою та Індійським океаном, через який проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу.
• Протока фактично залишається заблокованою з кінця лютого, коли почався конфлікт.
• Ринок реагує надзвичайно нервово навіть на непідтверджені повідомлення про можливе короткострокове перемир’я чи часткове відновлення судноплавства.

«На мою думку, головною характеристикою ринку може стати саме волатильність. Тому енергетична безпека залишатиметься ключовим питанням», — заявив виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль.

Brent різко коливається через невизначеність

На тлі новин про можливі переговори щодо завершення війни ціни на нафту Brent протягом 7 травня демонстрували різкі рухи.

• Мінімальний рівень Brent становив близько $96 за барель.
• Максимальний рівень перевищував $102 за барель.
• Причиною коливань стали суперечливі сигнали щодо перспектив припинення війни та можливого відкриття Ормузької протоки.
• МЕА попереджає, що навіть після завершення бойових дій повернення обсягів постачання буде повільним і поступовим.

МЕА вже використовує стратегічні резерви

Міжнародне енергетичне агентство підтвердило готовність і надалі втручатися в ринок через механізм стратегічних запасів нафти.

• МЕА вже вивільнило 20% доступних стратегічних нафтових резервів, щоб стримати зростання цін.
• У разі подальших перебоїв із постачанням агентство готове випустити на ринок додаткові обсяги нафти.
• Стратегічні резерви — це державні запаси нафти, які країни створюють на випадок криз, воєн або масштабних перебоїв із постачанням.

Канада може стати одним із ключових альтернативних постачальників

Фатіх Біроль окремо звернув увагу на роль Канади у зміні глобальної енергетичної логістики.

• Канада є четвертим найбільшим виробником нафти у світі.
• МЕА закликало Оттаву шукати нові напрямки експорту своєї нафти.
• На думку Біроля, країни, які після війни шукають нових енергетичних партнерів, можуть розглядати Канаду як «очевидний вибір».

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Європейський Союз, за оцінкою уряду Нідерландів, здатен забезпечувати економіку авіаційним пальним близько п’яти місяців завдяки внутрішньому виробництву та стратегічним резервам. Для дизельного пального і бензину запас стійкості ще більший і перевищує один рік, якщо резерви будуть використані повністю і не будуть переорієнтовані в інші напрямки. Водночас саме сегмент керосину виглядає найчутливішим до воєнних ризиків після закриття Ормузької протоки, яка порушила рух близько однієї п’ятої світових потоків нафти і газу. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів ЄС головний виклик зараз полягає не у негайному фізичному дефіциті, а у ціновому тиску, ризиках для авіації і необхідності кризового управління.

Що змінилося після загострення на Близькому Сході

• Уряд Нідерландів повідомив парламенту, що негайного дефіциту пального немає, попри різке зростання цін після закриття Ормузької протоки.
• Закриття протоки порушило рух приблизно 20% світових потоків нафти і газу.
• Європейські авіакомпанії раніше попереджали про можливий дефіцит авіаційного пального впродовж кількох тижнів через війну з Іраном.
• Висновок: ризик для ринку має подвійний характер: фізичний, пов’язаний з імпортом, і ціновий, пов’язаний із реакцією ринку на геополітичний шок.

Наскільки ЄС забезпечений авіаційним пальним

• За оцінкою уряду Нідерландів, ЄС може покривати потреби економіки в керосині приблизно п’ять місяців, спираючись на власне виробництво та стратегічні резерви.
• Міністерство енергетики Нідерландів уточнило, що ця оцінка включає як резерви, так і комерційні запаси.
• Міжнародне енергетичне агентство повідомляло, що наявних постачань у Європі достатньо, щоб протриматися до червня.
• Висновок: ЄС має часовий резерв для реагування, але він обмежений саме у сегменті авіаційного пального, що робить керосин найвразливішим нафтопродуктом у поточній кризі.

Що відбувається з внутрішнім виробництвом і імпортом

• Внутрішнє постачання керосину в ЄС становить 78% від нормального рівня.
• Основна причина полягає в тому, що більшість імпорту припинилася.
• Нідерланди мають у порту Роттердам кілька найбільших нафтопереробних заводів Європи.
• Висновок: навіть за наявності великої переробної бази Європа вже працює в режимі зниженого забезпечення у сегменті керосину, отже ринок тримається не на звичайних імпортних потоках, а на запасах і внутрішньому виробництві.

Чому дизельне пальне і бензин мають кращу позицію

• Європейське виробництво дизельного пального і керосину у поєднанні зі стратегічними резервами сирої нафти та нафтопродуктів може покривати попит кілька місяців, якщо перебої постачання залишаться на нинішньому рівні.
• Для керосину це відповідає приблизно п’яти місяцям.
• Для дизельного пального і бензину цього вистачить більш ніж на один рік, якщо резерви будуть використані повністю і не будуть переорієнтовані в інші напрямки.
• Висновок: у структурі нафтопродуктового ринку ЄС найкраще захищені дизельне пальне і бензин, а головний короткостроковий тиск концентрується в авіаційному сегменті.

Що це означає для нафтового ринку Європи

• Різке зростання цін уже відбулося, хоча негайного дефіциту уряд не фіксує.
• Поточна ситуація свідчить, що цінова турбулентність випереджає фізичний дефіцит.
• Ринок реагує на ризик довготривалих перебоїв, а не лише на поточний обсяг нестачі.
• Висновок: коли авіаційне пальне доступне лише на рівні 78% норми, а імпорт майже зупинився, навіть без миттєвого дефіциту формується простір для подорожчання, перерозподілу потоків і жорсткішого контролю за запасами.

Які кроки вже запускає уряд Нідерландів

• Уряд активує першу фазу антикризового нафтового плану, підготовленого у 2022 році.
• Цей етап передбачає посилений моніторинг енергетичних ринків і підготовку до подальших заходів.
• Пакет підтримки становить близько 1 млрд євро, або приблизно 1,2 млрд доларів.
• До нього входять:
  • податкові пільги для пасажирів, які їздять на роботу, і транспортного сектору;
  • дешеві кредити на інвестиції в енергоефективність житла;
  • цільова підтримка для домогосподарств із низькими доходами.
• Висновок: влада реагує не лише на ризики постачання, а й на соціально-економічні наслідки подорожчання енергії для населення і бізнесу.

Підсумок

• ЄС має суттєвий резерв стійкості на ринку нафтопродуктів, особливо щодо дизельного пального і бензину.
• Найслабшою ланкою залишається авіаційне пальне, для якого горизонт стійкості оцінений приблизно у п’ять місяців.
• Попри відсутність негайного дефіциту, геополітичний шок уже трансформувався у ціновий ризик.
• Головний висновок: ринок нафти й нафтопродуктів ЄС поки що має ресурс для адаптації, але стійкість цього ресурсу прямо залежить від тривалості перебоїв постачання на нинішньому рівні.

Негайного дефіциту пального немає, попри різке зростання цін після закриття Ормузької протоки. — уряд Нідерландів

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Світовий енергетичний ринок наприкінці березня увійшов у фазу різкого цінового стресу: бензин у США вперше з серпня 2022 року перевищив позначку 4 долари за галон, дизель додав 45% за місяць, а Brent наблизився до 120 доларів за барель на тлі найглибшого збою постачання нафти й газу. Для України це важливий сигнал: коли глобальний ринок одночасно втрачає логістичну стійкість, стикається з атаками на інфраструктуру та переходить у режим стратегічного перерозподілу потоків, внутрішній ринок пального неминуче потрапляє під тиск дорожчого імпорту, вищих транспортних витрат і жорсткішої конкуренції за ресурс.

Глобальна турбулентність підштовхує ціни, а логістика стає не менш важливою за саму нафту

Те, що зараз відбувається у світі, варто читати не як набір окремих новин, а як єдину систему ризиків для ринку пального. Йдеться не просто про зростання нафтових котирувань. Мова про одночасний удар по ціноутворенню, логістиці, переробці і постачанню. Саме в такій конфігурації ринок зазвичай переходить у режим підвищеної нервозності, де кожен новий збій у маршрутах або на інфраструктурі майже миттєво трансформується у премію в ціні.

Що показують головні цифри

• Середня ціна бензину у США станом на 31 березня сягнула 4,018 дол./галон. Це перше перевищення рівня 4 дол./галон з серпня 2022 року.
• У Каліфорнії бензин коштує вже 5,887 дол./галон, що на 27% більше, ніж місяць тому.
• Середня національна ціна дизеля у США наприкінці березня зросла до 5,454 дол./галон.
• Місячне зростання ціни дизеля становило 45%, що в матеріалі прямо оцінюється як серйозний інфляційний ризик для споживчих товарів.
• Експорт бензину зі США триває на рівні близько 800 тис. барелів на добу, з яких приблизно третину отримує Мексика.
• ICE Brent наприкінці березня наближався майже до 120 дол./бар., а місячне зростання цін стало найвищим в історії.

Але тут важливе не лише саме подорожчання. Важливо інше: бензин і особливо дизель дорожчають не через один локальний чинник, а через багатошаровий глобальний шок. А це означає, що тиск може бути не коротким і не лінійним.

Чому дизель є особливо тривожним індикатором

Дизельне пальне завжди болючіше для економіки, ніж бензин. Саме дизель прямо впливає на вантажну логістику, аграрний сектор, комерційні перевезення, будівництво і значну частину виробничого ланцюга. Коли дизель додає 45% за місяць, це вже не просто ринкова волатильність, а сигнал про потенційний інфляційний імпульс у ширшій економіці.

• Бензин здебільшого швидше відчуває політичну реакцію суспільства, бо його бачить масовий споживач на стелі АЗС.
• Дизель б’є глибше: через собівартість транспортування, продовольства, промислової продукції та послуг.
• Саме тому теза, що значний інфляційний ризик для товарів народного споживання попереду, є одним із найважливіших висновків усього огляду.

Для ринку пального України це означає, що навіть якщо ціновий шок спершу виглядатиме як проблема імпортерів або гуртового сегмента, дуже швидко він почне передаватися далі — у роздріб, у транспортну складову та в кінцеву ціну товарів.

Що саме штовхає ринок угору

• Офіційне закриття Ормузької протоки в матеріалі подається як ключовий фактор найбільшого місячного стрибка цін.
• Іран завдав удару по кувейтському танкеру у водах ОАЕ, що посилило ринкову нервозність.
• Танкер Al Salmi Kuwait Petroleum Corporation був атакований роєм дронів, отримав пошкодження й пожежу на борту, маючи на борту 280 тис. тонн сирої нафти.
• Ізраїльський НПЗ у Хайфі потужністю 197 тис. барелів на добу, який покриває близько 60% потреб країни, зазнав удару, що спричинив пожежу в резервуарному парку нафтопродуктів і затримав відновлення роботи.
• Пошкодження обладнання на газовому об’єкті Wheatstone LNG означає, що повернення до повної продуктивності потребуватиме кількох тижнів.

Коли ринок одночасно бачить загрозу танкерам, протокам, нафтопереробці та зрідженому газу, він закладає у ціну не лише поточний дефіцит, а й страх перед наступним збоєм. Саме тому котирування можуть зростати швидше, ніж фізично скорочуються обсяги постачання.

Як ринок перебудовує маршрути постачання

• Saudi Aramco збільшила експорт із порту Янбу на Червоному морі до рекордних 4,6 млн барелів на добу.
• Державна компанія повідомила, що нафтопровід East-West потужністю 7 млн барелів на добу нарешті працює на повній потужності.
• Nigeria NNPC збільшує відвантаження власної нафти на НПЗ Dangote потужністю 650 тис. барелів на добу: тепер йдеться про 7 вантажів замість 5 у попередні місяці.
• Причина прямо названа: через стрімке зростання фрахту імпортна сировина стає дорожчою, і країни намагаються більше спиратися на внутрішній ресурс.

Це дуже показова деталь. Коли країни й компанії починають перебудовувати потоки під альтернативні маршрути, це означає, що логістична стійкість стає таким самим цінним активом, як і сам доступ до нафти.

Для України цей висновок особливо важливий, бо в умовах будь-якої зовнішньої турбулентності перевагу отримують ті системи постачання, які можуть швидко переключатися між маршрутами та джерелами.

Що видно щодо стратегічних запасів і сценаріїв реагування

• Міністри фінансів країн G7 заявили про готовність вжити “усіх необхідних заходів” для стабільності енергетичного ринку.
• У повідомленні прямо вказано, що це може означати нові вивільнення нафти зі стратегічних резервів.
• Також G7 закликала країни утриматися від невиправданих експортних обмежень.
• Водночас  одним із останніх короткострокових важелів для зниження цін у США могли б стати саме експортні обмеження.

Тут маємо принципове протиріччя, яке ринок бачить дуже чітко. З одного боку, уряди декларують підтримку вільних потоків енергії. З іншого — політичний тиск високих цін майже завжди підштовхує до адміністративних обмежень. Для України це означає просту річ: у кризові моменти доступність ресурсу залежить не лише від грошей, а і від рішень урядів країн-експортерів.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів України

• Диверсифікація джерел стає важливішою й залежить від того, як швидко постачання можуть перерозподілятися через атаки, закриття маршрутів і зростання фрахту.
• Логістична стійкість виходить на перший план: коли Саудівська Аравія екстрено використовує альтернативні порти і трубопроводи, це означає, що маршрутна гнучкість стає частиною ціни.
• Стратегічні запаси знову стають інструментом ринкової стабілізації, про що прямо говорить готовність G7 до подальших дій.
• Сценарії блокади уже не теорія, а робочий фактор ринку, оскільки Ормузька протока фактично є офіційно закритою.

У прикладному сенсі для України це означає, що вартість пального визначатиметься не лише котируванням Brent або ціновими формулами нафтопродуктів. Не менше значення матимуть швидкість доставки, доступність суден, премії за ризик та здатність ринку швидко перерозподіляти фізичні обсяги між каналами постачання.

Атаки по енергетичній інфраструктурі вже впливають на ринок: пошкоджено танкер, під ударом опинився НПЗ, перебої є і в газовій інфраструктурі. Отже, військова складова для енергетики вже безпосередньо конвертується у ціновий ризик.

Що змінюється у ціноутворенні

• Ціна все сильніше включає в себе не лише вартість нафти, а й ризикову надбавку за логістику.
• Зростання дизеля на 45% за місяць показує, що саме середні дистиляти можуть дорожчати швидше й болючіше для економіки, ніж бензин.
• Факт збереження експорту бензину зі США на рівні 800 тис. барелів на добу навіть під тиском високих внутрішніх цін показує, що конкуренція між внутрішнім споживанням і зовнішніми ринками посилюється.
• Можливість експортних обмежень, як крайній захід, свідчить, що податкова і регуляторна політика можуть швидко стати частиною боротьби з ціновим шоком.

Інакше кажучи, ціна на пальне зараз формується не лише ринком, а й очікуваннями ринку щодо наступних адміністративних рішень. Це дуже важливий момент. Коли трейдери й споживачі починають оцінювати не лише баланс попиту і пропозиції, а й вірогідність політичного втручання, волатильність зазвичай лише зростає.

Висновок

Світовий ринок пального входить у фазу, де ключовим товаром стає не просто барель нафти, а надійне постачання бареля нафти. Саме тому для України нинішня хвиля подорожчання бензину і дизеля у світі є не лише ціновою новиною, а й попередженням: у період блокування проток, ударів по танкерах і НПЗ, перебудови потоків та готовності урядів вдаватися до екстрених заходів виграють ті ринки, які мають більше маршрутів, кращу гнучкість у постачанні та меншу залежність від одного вузького каналу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Після різкого зростання нафтових цін і просідання фондових ринків уряди азійських країн запускають антикризові механізми, щоб пом’якшити удар по економіці й кінцевих споживачах нафтопродуктів. Головний тригер — ризик дефіциту енергоресурсів через фактичне блокування Ормузької протоки, через яку значна частина Азії отримує нафту з Перської затоки. Відповідь регіону вже набуває чітких форм: вивільнення стратегічних резервів, обмеження експорту нафтопродуктів, розширення субсидій, заморожування цін, кредитна підтримка трейдерів і навіть нормування споживання.

Нафтовий ринок входить у фазу адміністративної стабілізації

• Ціни на нафту різко зросли, а фондові ринки пішли вниз через побоювання, що стискання енергетичного постачання розжене інфляцію і пригальмує економічне зростання.
• Для Азії ризик особливо високий, оскільки значна частина регіону залежить від близькосхідної нафти, яка надходить через Ормузьку протоку.
• У матеріалі зазначено, що протока фактично закрита з 28 лютого, коли США та Ізраїль уперше атакували Іран.
• Висновок: уряди переходять від ринкових механізмів до адміністративних рішень, бо загроза стосується не лише котирувань, а й фізичної доступності нафти та нафтопродуктів.
• Обґрунтування: майже всі оголошені кроки спрямовані або на збільшення внутрішньої пропозиції, або на стримування роздрібних цін, або на обмеження попиту.

Японія робить ставку на резерви як найшвидший інструмент стабілізації

• Японія оголосила про вивільнення рекордних 80 млн барелів нафти.
• Це еквівалентно приблизно 45 дням постачання для країни з обмеженими ресурсами.
• Початок вивільнення запланований на понеділок.
• Висновок: Японія намагається прямо вплинути на баланс попиту і пропозиції, щоб згладити ціновий сплеск і знизити ризик дефіциту.
• Обґрунтування: використання стратегічних запасів є прямим способом швидко додати фізичні обсяги на ринок без очікування нових імпортних партій.

Південна Корея поєднує цінове стримування та заміщення нафти в енергобалансі

• Правляча Демократична партія Південної Кореї заявила, що уряд зніме обмеження на потужності вугільної генерації і підвищить завантаження АЕС до 80%.
• Ще минулого тижня влада запровадила обмеження внутрішніх цін на пальне вперше майже за 30 років.
• Також розглядається надання додаткових енергетичних ваучерів для субсидування вразливих домогосподарств, якщо зростання цін на пальне підвищить рахунки за електроенергію.
• Висновок: Сеул намагається одночасно знизити тиск на нафтовий сегмент і захистити населення від перенесення дорогого пального в кінцеві тарифи.
• Обґрунтування: збільшення частки вугілля та атомної генерації зменшує потребу в нафтовмісній генерації, а цінові обмеження та ваучери працюють безпосередньо на кінцевого споживача.

Китай обмежує експорт, щоб втримати внутрішній ринок нафтопродуктів

• Китай наказав негайно заборонити експорт нафтопродуктів у березні, включно з бензином, дизелем і авіапальним.
• Мета — упередити потенційний внутрішній дефіцит пального.
• Висновок: Пекін ставить пріоритетом внутрішню стабільність цін і наявність ресурсу, навіть ціною скорочення пропозиції на зовнішніх ринках.
• Обґрунтування: якщо очищені нафтопродукти не вивозяться, більше обсягів залишається всередині країни, а це знижує ризик локального дефіциту й нових стрибків цін для споживачів.

Індонезія обирає бюджетну підтримку й прискорення біодизелю

• Індонезія планує збільшити бюджетні видатки на субсидії на пальне, щоб утримати ціни під контролем.
• Країна також прискорює програму B50, яка передбачає суміш 50% біодизелю на основі пальмової олії і 50% звичайного дизелю.
• Висновок: Джакарта намагається одночасно захистити споживача в короткій перспективі і зменшити залежність від традиційної нафти в середньостроковій.
• Обґрунтування: субсидії безпосередньо стримують роздрібну ціну, а B50 скорочує потребу в чистому нафтовому дизелі.

В’єтнам використовує стабілізаційний фонд і кредитування трейдерів

• В’єтнам уже залучив фонд стабілізації цін на пальне, щоб стримати зростання нафтових цін.
• Центральному банку доручено спрямувати комерційних кредиторів на розширення фінансування паливних трейдерів, аби ті могли збільшити закупівлі.
• Країна планує наростити національні нафтові резерви.
• Висновок: Ханой працює одразу по трьох каналах — ціна, ліквідність, запаси.
• Обґрунтування: стабілізаційний фонд приглушує цінову хвилю, кредитування допомагає імпортерам швидше закуповувати ресурс, а збільшення резервів підвищує стійкість до нових збоїв.

Шрі-Ланка вводить жорстке нормування, щоб розтягнути наявні запаси

• Шрі-Ланка у неділю запровадила нормування пального.
• За новою системою мотоцикли отримують 5 літрів, автомобілі — 15 літрів, автобуси — 60 літрів на тиждень.
• Державна Ceylon Petroleum Corporation повідомила, що країна має гарантовані постачання до кінця квітня.
• Поліцію залучають, щоб зменшити черги і мінімізувати накопичення пального про запас.
• Висновок: Коломбо фактично перейшов до ручного розподілу ресурсу, щоб уникнути паніки й швидкого виснаження запасів.
• Обґрунтування: чіткі тижневі ліміти та контроль за чергами дають змогу розподілити дефіцитне пальне між категоріями споживачів і стримати спекулятивний попит.

Бангладеш тимчасово відходить від жорстких обмежень, але шукає додатковий ресурс

• Бангладеш, який залежить від імпорту приблизно на 95% своїх енергетичних потреб, призупинив раніше запроваджене нормування пального.
• Мета — забезпечити безперебійний транспорт перед святом Ід аль-Фітр, коли мільйони людей планують поїздки.
• Влада працює над залученням додаткових партій пального з Індії, Китаю та інших країн.
• Висновок: Дака тимчасово ставить соціальну стабільність вище за режим економії, але паралельно шукає способи не допустити розриву постачання.
• Обґрунтування: скасування нормування без нових вантажів погіршило б баланс ринку, тому уряд одночасно відкриває додаткові канали імпорту.

Непал визнає, що без підвищення цін ризик зупинки постачання лише зросте

• Непал підвищив ціни на бензин на 9,55%, а на дизель — на 7,0% з опівночі неділі.
• Державна Nepal Oil Corporation пояснила це необхідністю вчасно розраховуватися з Indian Oil Corporation і уникнути подальших перебоїв.
• Висновок: Катманду обирає непопулярне рішення — підвищити ціни зараз, щоб не отримати фізичний дефіцит згодом.
• Обґрунтування: якщо імпортер не може розрахуватися з постачальником, ринок втрачає ресурс повністю, тож часткове перекладання витрат у ціну розглядається як менше зло.

Таїланд і Філіппіни комбінують диверсифікацію імпорту з адресною підтримкою попиту

• Філіппіни звернулися до росії щодо закупівлі нафти.
• Таїланд заявив про готовність купувати російську нафту і готуватися до переговорів.
• Таїланд планує заморозити ціни на паливо для приготування їжі до травня та використовувати субсидії для просування біодизелю і бензину.
• Філіппіни запровадили чотириденний робочий тиждень для економії енергії.
• Висновок: обидві країни намагаються зменшити тиск на внутрішній ринок через нові джерела нафти і через інструменти, що стримують витрати населення та попит.
• Обґрунтування: диверсифікація імпорту зменшує ризик дефіциту, заморожування цін захищає споживача, а скорочення робочого тижня зменшує енергоспоживання.

Загальний баланс: котирування стримують запасами, ціни для споживача — субсидіями, фондами і лімітами

• Для стабілізації котирувань і фізичного ринку країни використовують вивільнення резервів, заборону експорту, нарощування закупівель і кредитування трейдерів.
• Для зменшення цінового тиску на кінцевого споживача застосовують субсидії, цінові обмеження, ваучери, заморожування окремих цін і стабілізаційні фонди.
• Для розтягування доступного ресурсу влада вдається до нормування, контролю черг і заходів зі скорочення попиту.
• Висновок: регіон не має одного універсального рішення, але набір уже оголошених заходів показує спільну логіку — спершу зберегти фізичну наявність нафти й нафтопродуктів, а потім пом’якшити ціновий удар для населення і бізнесу.
• Обґрунтування: усі наведені дії прямо згруповані навколо трьох цілей — забезпечення постачання, стримування вартості та обмеження споживання в умовах шоку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters