Уряди різних країн одночасно запускають податкові пільги, субсидії, експортні обмеження, вивільнення резервів і пряме адміністративне втручання, щоб стримати подорожчання енергії після війни США та Ізраїлю проти Ірану. Із наданого матеріалу випливає, що головний акцент дедалі частіше зміщується саме на ринок нафти й нафтопродуктів: держави намагаються втримати дизель, бензин, нафту, нафту сировинну, нафту для переробки, LPG і нафтопродукти всередині своїх економік, одночасно знижуючи податки, обмежуючи експорт або розширюючи бюджетну підтримку. Це свідчить про посилення ролі держави на паливному ринку та про зростання ризику подальшої фрагментації міжнародного постачання.

Геополітичний імпульс і реакція держав

• Reuters повідомляє, що уряди по всьому світу намагаються захистити домогосподарства від різкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.
• Висновок: паливна політика дедалі більше стає інструментом антикризового управління, а не лише ринкового регулювання.

Податки, субсидії та пряме стримування цін

• Нідерланди оголосили тимчасові податкові пільги, щоб компенсувати зростання цін на пальне.
• Швеція скорочує податки на пальне та збільшує субсидії на електроенергію.
• Сербія знижує акциз на сиру нафту сукупно на 60%, щоб заспокоїти місцевий ринок.
• Італія розглядає скорочення акцизів, щоб пом’якшити ціни на пальне.
• Іспанія просуває зниження податків на пальне та електроенергію, а також паливні субсидії для секторів, найбільш вразливих до цінових стрибків.
• Аргентина відклала дію запланованого підвищення податків на рідке пальне та викиди вуглекислого газу.
• Малайзія збільшує витрати на субсидії на бензин до 2 млрд ринггітів з 700 млн ринггітів, щоб зберегти фіксовану ціну.
• Таїланд намагається втримати внутрішню ціну дизелю на рівні 33 бати за літр, або 1,02 долара.
• Греція виділяє 300 млн євро на субсидії для пального, добрив і знижки на поромні квитки у квітні та травні.
• Румунія зменшує акциз на дизель на 0,30 лея, або 0,0679 долара, за літр.
• Південна Африка на один місяць знижує паливний збір, щоб не допустити ще вищого зростання цін у квітні.
• Бразилія ще в березні скасувала федеральні податки на дизель і водночас запровадила 12% податок на експорт нафти.
• Північна Македонія знизила ПДВ на бензин і дизель з 18% до 10% на два тижні, починаючи з опівночі 23 березня.
• Намібія тимчасово скорочує паливні збори на 50% щонайменше на три місяці, до кінця червня.
• Висновок: податкове пом’якшення і бюджетні субсидії стали наймасовішою короткостроковою відповіддю на паливний шок. Саме такі рішення повторюються в найбільшій кількості країн і охоплюють як Європу, так і Азію, Африку та Латинську Америку.

Експортні обмеження і пріоритет внутрішнього ринку

• Індія заявила, що переглядатиме експорт пального за потреби, щоб гарантувати наявність обсягів на внутрішньому ринку, а постачання сусідам погоджуватиме лише за наявності надлишку.
• Південна Корея вже почала виконувати заборону на експорт нафти для нафтохімії, щоб збільшити внутрішнє постачання.
• Китай, за даними чотирьох джерел, заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити можливий внутрішній дефіцит пального.
• Сербія продовжила заборону на експорт сирої нафти та паливних продуктів, щоб захистити свій ринок від дефіциту та цінових стрибків.
• Висновок: уряди дедалі частіше ставлять енергетичну безпеку внутрішнього ринку вище за зовнішню торгівлю. Держави або вже блокують експорт, або попереджають, що дозволятимуть його лише за наявності надлишку.

Резерви, додаткові обсяги і переорієнтація постачання

• Австралія вивільняє бензин і дизель із внутрішніх резервів, щоб пом’якшити дефіцит, який уже б’є по сільській логістиці, видобувній галузі та агросектору.
• Камбоджа збільшує імпорт пального з Сінгапуру та Малайзії, щоб компенсувати нестачу постачання з В’єтнаму і Китаю.
• Шрі-Ланка запроваджує додаткові заходи з нормування пального, щоб скоротити черги й забезпечити додаткові нафтові обсяги.
• Філіппіни активують надзвичайний фонд обсягом 20 млрд песо, або 333 млн доларів, для посилення паливної безпеки в умовах триваючої волатильності нафтових цін.
• Бразилія запускає новий план, який має допомогти штатам субсидувати імпорт дизелю.
• Висновок: країни не чекають на самовідновлення ринку, а переходять до прямого адміністрування фізичних потоків пального. Наведені рішення стосуються не лише ціни, а й конкретних обсягів, резервів, логістики та контролю доступу до ресурсу.

Переробка, виробництво і заміщення дефіцитних продуктів

• Індія використала надзвичайні повноваження і доручила нафтопереробникам максимально наростити виробництво LPG, який широко використовується для приготування їжі.
• Щоб уникнути дефіциту для 333 млн домогосподарств, підключених до LPG, країна скоротила продажі промисловості.
• Японія планує збільшити імпорт проміжних хімічних продуктів, зокрема пластмас, оскільки стикається з жорсткішим постачанням нафти для нафтохімії через конфлікт.
• Нігерія повідомляє, що НПЗ Dangote, найбільший в Африці, збільшив експорт бензину до африканських країн, які постраждали від перебоїв постачання через війну.
• Індонезія почне впровадження програми B50 з 1 липня. Ідеться про суміш 50% біодизеля на основі пальмової олії та 50% звичайного дизелю.
• Висновок: паливна криза вже змінює не лише торгівлю, а й виробничу структуру ринку нафтопродуктів. Країни одночасно збільшують випуск окремих продуктів, заміщують дефіцитні компоненти та прискорюють перехід на альтернативні суміші у межах наявного паливного балансу.

Адміністративне регулювання попиту і споживання

• Словенія тимчасово обмежила закупівлю пального через дефіцит на АЗС, який частково пояснюється транскордонними заправками та накопиченням запасів.
• Таїланд одночасно обговорює з урядом росії можливість закупівлі сирої нафти, заморожує ціни на окремі товари та готує підтримку фермерів.
• Австралія закликає громадян активніше користуватися громадським транспортом, визнаючи, що економічні наслідки війни відчуватимуться місяцями.
• Висновок: уряди переходять від пасивного спостереження до прямого управління попитом. Зафіксовано як обмеження на закупівлі, так і спроби змінити моделі споживання через адміністративні та поведінкові заходи.

Що це означає для світового нафтового ринку

• Загальний висновок: глобальний ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу посиленого державного втручання, локалізації ресурсу та захисту внутрішнього споживача.
• Країни масово скорочують податки, збільшують субсидії та компенсують витрати бюджету, щоб стримати кінцеву ціну пального.
• Дедалі більше урядів блокують або переглядають експорт пального, сирої нафти та нафтопродуктів, якщо виникає ризик нестачі на внутрішньому ринку.
• Держави вивільняють резерви, переорієнтовують імпорт, субсидують дизель і стимулюють виробництво окремих видів пального, що свідчить про перехід від звичайної ринкової логіки до кризового режиму управління.
• Кількісні параметри з матеріалу — 60% зниження акцизу в Сербії, 2 млрд ринггітів субсидій у Малайзії, 33 бати за літр дизелю в Таїланді, 300 млн євро допомоги в Греції, 20 млрд песо надзвичайного фонду на Філіппінах, 12% податку на експорт нафти у Бразилії, 18% до 10% ПДВ у Північній Македонії, 50% зниження зборів у Намібії, 333 млн домогосподарств із підключенням до LPG в Індії та запуск B50 з 1 липня в Індонезії — показують масштаб і терміновість реакції.

«Уряди по всьому світу намагаються захистити споживачів від стрімкого зростання енергетичних витрат, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану.» — Reuters

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Уряд Великої Британії оголосив комплекс заходів для стримування зростання цін, боротьби зі спекуляціями та посилення енергетичної безпеки. Серед ключових рішень — нова система контролю за ціноутворенням, прискорення розвитку атомної генерації та можливе зниження імпортних тарифів на продукти харчування. Ініціатива є відповіддю на зростання вартості життя та вплив глобальних конфліктів на економіку.

Антикризова стратегія: контроль за цінами та енергетична незалежність

Боротьба зі спекулятивним зростанням цін

Уряд планує впровадити нову систему протидії надприбуткам, яка дозволить оперативно реагувати на необґрунтоване підвищення цін.

• Створення спеціального механізму для контролю за цінами під час кризових періодів
• Розширення повноважень регуляторів, зокрема Управління з конкуренції та ринків (CMA — Competition and Markets Authority, орган контролю за конкуренцією)
• Можливість введення тимчасових обмежень для запобігання ціновим зловживанням

Також заплановано проведення екстреної зустрічі Ради регуляторів із залученням CMA для контролю функціонування ринків.

Прискорення розвитку атомної енергетики

Ключовим напрямком енергетичної політики стане масштабне спрощення реалізації атомних проєктів.

• До кінця 2027 року планується повністю реформувати процедури погодження для нових АЕС
• Скорочення бюрократичних бар’єрів та прискорення запуску нових потужностей
• Державні гарантії для захисту інфраструктурних проєктів від юридичних затримок
• Зменшення залежності від газу, ціни на який залишаються волатильними

Мета — забезпечити стабільне внутрішнє виробництво електроенергії та знизити ризики, пов’язані з імпортом енергоносіїв.

Зниження вартості життя: паливо та продукти

Уряд також зосередився на прямій підтримці домогосподарств:

• Продовження зниження акцизу на пальне на 5 пенсів вже протягом 17 місяців
• Обмеження тарифів на енергію до кінця червня, що дозволяє середньому домогосподарству заощадити 117 фунтів
• Додаткова підтримка вразливих груп — до 150 фунтів
• Виділення 53 млн фунтів на компенсацію витрат на мазут для опалення
• Запуск сервісу Cheaper Fuel Finder для пошуку дешевшого пального

Окремо розглядається можливість точкового зниження імпортних тарифів на агропродукцію, що може зменшити ціни на продукти харчування.

Фіскальна стабільність та уроки попередніх криз

Уряд наголошує на необхідності обережної бюджетної політики:

• У попередніх програмах підтримки домогосподарства з найвищими доходами отримали в середньому 1350 фунтів допомоги
• Це становило 11% загальних витрат на підтримку енергетичних рахунків
• Надмірні державні витрати призвели до зростання інфляції та відсоткових ставок

Чим довший і складніший конфлікт, тим сильніше він впливає на нашу економіку та країну — Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії

Ми не починали цю війну, але конфлікт на Близькому Сході впливає на нас, і ми реагуємо — Рейчел Рівз

Контроль за паливним ринком

• CMA посилює моніторинг цін на бензин і дизель
• Проводиться дослідження ринку мазуту для опалення
• У разі порушень будуть застосовані санкції відповідно до законодавства

Джерело: Terminal
За матеріалами: gov.uk

Глобальне зростання цін на енергоносії, спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану, змусило уряди різних країн терміново впроваджувати заходи для захисту населення. Від обмеження експорту до масштабних субсидій — держави намагаються стабілізувати внутрішні ринки та уникнути дефіциту пального.

Глобальна карта рішень: як країни реагують на енергетичну кризу

Світова енергетична система зазнає серйозного тиску через геополітичну напруженість у регіоні Перської затоки, що є ключовим маршрутом постачання нафти та газу. Зокрема, зниження трафіку в Ормузькій протоці вже впливає на логістику енергоресурсів.

Азія: контроль експорту та підтримка населення

• Індія:
  • Може переглянути експорт пального, щоб забезпечити внутрішній ринок
  • Експорт дозволяється лише за наявності надлишкових обсягів
  • Вжито надзвичайні заходи для максимізації виробництва LPG (*скраплений нафтовий газ*)
  • Обмежено постачання LPG для промисловості, щоб забезпечити 333 млн домогосподарств
• Китай:
  • Запровадив заборону на експорт нафтопродуктів
  • Розконсервовує запаси добрив перед посівною
• Південна Корея:
  • Збільшує завантаження АЕС до 80%
  • Послаблює обмеження для вугільної генерації
  • Розглядає енергетичні ваучери для вразливих домогосподарств
• Японія:
  • Звернулась до Австралії з проханням збільшити постачання LNG (*скраплений природний газ*)
• Таїланд:
  • Планує обмежити ціну дизелю на рівні 33 бат/л (≈ $1,02)
  • Обговорює закупівлю нафти у рф
  • Заморожує ціни на окремі товари та підтримує фермерів
• Філіппіни:
  • Вперше за 5 років імпортують нафту з рф
  • Стримують тарифи на електроенергію на тлі зростання цін на LNG
  • Нарощують вугільну генерацію
• В’єтнам:
  • Прискорює перехід на бензин з етанолом
• Індонезія:
  • Планує збільшити видобуток вугілля
  • Розглядає податок на надприбутки від експорту
• Бангладеш:
  • Шукає мільярди доларів зовнішнього фінансування для імпорту пального та LNG

Європа: гнучкість регулювання та податкові інструменти

• ЄС:
  • Рекомендує гнучкіше застосовувати правила імпорту газу
  • Мета — уникнути затримок постачання LNG
• Сербія:
  • Знизить акцизи на нафту на 60%
  • Продовжила заборону експорту нафти та пального
• Італія:
  • Розглядає зниження акцизів
  • Може підвищити податки для компаній, що отримують надприбутки

Інші регіони: субсидії та стабілізація постачання

• Австралія:
  • Вивільняє запаси бензину та дизелю для підтримки сільських і промислових ланцюгів
• Малайзія:
  • Збільшує субсидії на пальне до 2 млрд ринггітів ($510 млн) проти 700 млн раніше
• Бразилія:
  • Скасувала федеральні податки на дизель
• Єгипет:
  • Обмежив ціну на несубсидований хліб
• Ефіопія:
  • Збільшила субсидії на пальне
• Камбоджа:
  • Нарощує імпорт із Сінгапуру та Малайзії через перебої з В’єтнаму та Китаю

Висновки: глобальні тренди енергетичної політики

• Пріоритет внутрішнього ринку:
  • Країни масово обмежують експорт для запобігання дефіциту
• Зростання ролі держави:
  • Субсидії, контроль цін і податкові пільги стають ключовими інструментами
• Диверсифікація постачання:
  • Пошук нових постачальників і альтернативних джерел енергії
• Повернення до вугілля та атомної енергетики:
  • Країни тимчасово відходять від декарбонізації задля енергетичної безпеки
• Фінансовий тиск на бюджети:
  • Зростання витрат на субсидії та імпорт енергоносіїв

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Індія, що вже посідає друге місце у світі за споживанням LPG після Китаю, демонструє послідовне зростання імпорту з червня 2025 року та готується закріпити позиції ключового ринку для постачальників зі США та Близького Сходу завдяки продовженню субсидій на циліндри, розширенню програми PMUY та запуску нових об’єктів зберігання і трубопровідної інфраструктури.

Індійський ринок LPG 2025–2026

1. Вихідна ситуація

Індія посилює роль у глобальній торгівлі LPG, оскільки попит у житловому секторі зберігається завдяки підтримці держави та зростанню підключених домогосподарств.

• Статус ринку: Індія – другий у світі споживач LPG, «поза Китаєм».
• Динаміка імпорту: з червня 2025 року фіксуються послідовні сезонні максимуми імпорту LPG.
• Структура імпорту: близько 92% імпорту LPG надходить з Близького Сходу, що створює концентрацію ризику для Індії та можливість для диверсифікації.

2. Тендер на постачання LPG у 2026 році

30 жовтня завершується термін подання пропозицій за тендером на 2026 рік, який оголосили три національні нафтогазові компанії Індії – Indian Oil Corporation, Hindustan Petroleum Corporation та Bharat Petroleum Corporation.

• Предмет тендера: до трьох VLGC на місяць (very large gas carrier) із рівномірно розподіленими партіями LPG зі США.
• Еквівалент: до 54 тис. бар./добу (приблизно) за рахунок трьох VLGC на місяць, що не є проблемою з точки зору наявності ресурсу в США завдяки зростанню експортних можливостей.
• Термін публікації результатів: до середини листопада 2025 року учасники ринку мають дізнатися результати.
• Логічний висновок: тендер фактично є «тестом на готовність» Індії зменшити залежність від Близького Сходу та одночасно посилити конкуренцію між США та постачальниками з Перської затоки.

Обґрунтування. Нарощування експорту LPG зі США та вже наявне «цінове протистояння» США і Близького Сходу на азійському напрямку робить індійський ринок «полем битви» за частку попиту саме у 2026 році.

3. Попит: поточні темпи зростання

За даними PPAC, Індія вийшла на рекордний темп приросту попиту на LPG – 6,4% рік до року у 2024/раніше зазначеному році, а за період січень–вересень 2025 року попит зростає на 4,6% рік до року, що є другим показником за десятиріччя.

• Цільове споживання: житловий сегмент, особливо малозабезпечені домогосподарства.
• Керуючий фактор: субсидовані газові циліндри та розширення покриття програми PMUY.
• Ризик для довгострокового зростання: сповільнення демографічного приросту (0,97% у 2020 році проти 0,89% у 2023 році за даними ООН) зменшує «природну» базу для розширення ринку.

4. Роль субсидій і бюджетних рішень

Субсидії за програмою Pradhan Mantri Ujjwala Yojana (PMUY) залишаються критично важливими для попиту в сільських і бідніших регіонах.

• Запуск PMUY: 2016 рік, ініціатива уряду під керівництвом прем’єр-міністра Нарендри Моді для забезпечення жінок у домогосподарствах нижче межі бідності LPG-з’єднаннями.
• Періоди згортання субсидій: 2020–2021 роки – через жорсткі фіскальні обмеження субсидії було припинено для частини населення.
• Політичний цикл: субсидії періодично відновлювалися перед ключовими виборами, що свідчить про їхній політичний характер.
• Після виборів 2024 року: субсидії на циліндри планували залишити «на паузі», однак у серпні 2025 року уряд оголосив про їхнє відновлення на поточний фінансовий рік до березня 2026 року.
• Водночас норму поповнень було зменшено з 12 до 9 циліндрів на рік, що є ознакою контрольованої підтримки попиту і спробою стримати фіскальні витрати.
• Додаткова підтримка компаній: уряд у серпні 2025 року затвердив компенсацію близько 300 млрд рупій (приблизно 3,4 млрд дол. США) для нафтогазових компаній, які зазнали збитків від продажу субсидованого LPG.
• Наступний політичний рубіж: квітень 2026 року – тоді субсидії знову стануть предметом бюджетної дискусії, а наступні загальні вибори заплановані на квітень 2029 року.
• Логічний висновок: попит на LPG в Індії безпосередньо залежить від політичної волі підтримувати PMUY і від передвиборчих циклів; отже, ринок має циклічну, але висхідну траєкторію.

«Стійкий попит на LPG в Індії зумовлений тим, що використання балонів у домогосподарствах підтримується субсидіями та розбудовою інфраструктури», – за матеріалами Саманти Гартке.

5. Інфраструктурний прорив

Фізична інфраструктура – другий стовп зростання після субсидій. 2025 рік демонструє низку проєктів, спрямованих на те, щоб LPG дійшов до внутрішніх ринків без завищеної логістичної складової.

• Жовтень 2025 року: до програми PMUY додано 2,5 млн нових домогосподарств, загальне покриття зросло до 105,8 млн з 103,3 млн. Це майже 2,4% приросту за місяць у межах великої державної програми.
• Вересень 2025 року: HPCL відкрила найбільше в країні підземне сховище LPG на 80 тис. т у Мангалорі (штат Карнатака – восьмий за чисельністю населення в Індії). Це посилює буфер безпеки для пікових періодів споживання.
• Липень 2025 року: оператор портів Adani Ports and Special Economic Zone звернувся за урядовим погодженням на новий трубопровід LPG, який має з’єднатися з 2800-кілометровим трубопроводом Кандла – Горакпур.
• Трубопровід Кандла – Горакпур:
  • довжина: 2800 км – після запуску його називатимуть найдовшим у світі LPG-трубопроводом;
  • термін запуску: 1 квартал 2026 року – проєкт затримується через технічні проблеми;
  • потужність: близько 8,25 млн т/рік (близько 262 тис. бар./добу), що становить приблизно 25% загального попиту Індії на LPG;
  • охоплення: забезпечення близько 340 млн споживачів у штатах Гуджарат, Мадхья-Прадеш і Уттар-Прадеш;
  • ціль: перенести логістику з автотранспорту на трубопровід, оптимізувавши постачання від західного узбережжя вглиб країни.

Висновок. Поєднання субсидій (попит) і модернізації інфраструктури (пропозиція й логістика) створює для Індії структурну можливість підтримувати зростання імпорту навіть за сповільнення приросту населення. Це робить ринок привабливим для «гнучких» постачальників і прискорює конкуренцію США та Близького Сходу.

6. Міжнародний вимір: США проти Близького Сходу

За рахунок розширення експортних потужностей LPG у США постачання до трьох VLGC на місяць в Індію не створить дефіциту для американських експортерів. На азійському напрямку вже формується цінова конкуренція США і постачальників із Близького Сходу, а Індія стає її головною ареною у 2026 році.

• Поточна залежність Індії: ~92% імпорту з Близького Сходу – простір для диверсифікації дуже великий.
• Після тендера: ринок отримає індикатор реального апетиту Індії до американського LPG.
• Водночас Близький Схід навряд чи віддаватиме свою частку безціново, тож ціновий тиск на азійський ринок LPG може посилитися.

7. Структурні обмеження і ризики

• Демографія: уповільнення приросту населення знижує «автоматичне» розширення бази споживачів.
• Фіскальний ресурс: при відновленні субсидій у серпні 2025 року уряд одночасно зменшив кількість дозволених за рік поповнень, що свідчить про обережність фінансового блоку уряду.
• Політична циклічність: після березня 2026 року питання субсидій знову відкрите.
• Технічні затримки: ключовий трубопровід Кандла – Горакпур ще не запущено, що означає: частина внутрішніх ринків і далі залежить від дорожчого транспортування.

Загальний висновок

Індія з високою ймовірністю збереже рекордні або близькі до рекордних темпи зростання попиту на LPG у середньостроковій перспективі (2025–2026 роки), оскільки:

• уряд відновив субсидії за PMUY і компенсував втрати компаніям;
• інфраструктура суттєво розширюється – нові домогосподарства, нове сховище, підготовка до запуску найдовшого трубопроводу;
• тендер на 2026 рік відкриває Індію для більших обсягів зі США і створює конкурентний тиск на ціни з боку Близького Сходу;
• навіть за уповільнення демографії штучна підтримка попиту через субсидії зберігається.

Джерело: Terminal

За матеріалами: vortexa.com

Після кількох років двозначного зростання глобальний ринок теплових насосів демонструє спад: у низці ключових європейських країн продажі впали до −40% р/р. Причини: низькі ціни на газ (звужують цінову перевагу), зменшення субсидій і вузькі місця в інсталяції включно з дефіцитом кваліфікованих техніків. Попри це, технологія зберігає високу ефективність: 3–5 одиниць тепла на 1 одиницю електроенергії, а «холоднокліматичні» моделі працюють за температур значно нижчих за нуль. Ключовий виклик — не продукт, а системна інтеграція (будинки + мережі + кадри) й фінансування на тлі вищих ставок та урізання підтримки.

Реальність теплових насосів у 2025

Уряд Анголи оголосив про підвищення тарифів на громадський транспорт у Луанді після збільшення ціни на дизельне пальне на третину. Такий крок має зменшити навантаження на бюджет за рахунок скорочення субсидій.

Подорожчання дизелю та зростання вартості проїзду

Національне агентство наземного транспорту повідомило про зміни тарифів:

• вартість поїздки у спільних мікроавтобусах підніметься з 200 до 300 кванз (приблизно $0.32), що на 50% більше;
• міські автобусні тарифи зростуть на 33%, до 200 кванз.

Ці коригування визнані «необхідними» після підняття урядом цін на дизельне пальне.

Фінансовий ефект від підвищення цін

За словами економіста з Луанди Карлоса Росадо де Карвальо, 100-кванзове підвищення ціни за літр дизелю може дозволити уряду заощадити близько 350 мільярдів кванз на рік на субсидіях. Він зазначив, що минулого року державна нафтова компанія Sonangol реалізувала 3.5 мільярда літрів дизелю.

«Ймовірно, саме більша економія змусила уряд зосередитися на дизелі, а не на бензині», — сказав Росадо.

Водночас підвищення вартості дизелю вплине на ключові сектори економіки — сільське господарство, рибальство та транспорт — які сильно залежать від цього пального.

План згортання субсидій

Минулого року витрати Анголи на паливні субсидії сягнули приблизно $3 мільярдів — стільки ж, скільки держава витрачає на охорону здоров’я та освіту. Уряд планує поступово згортати такі субсидії, щоб покращити сталість державних фінансів.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Японська програма субсидій для розвитку виробництва та використання низьковуглецевого палива — водню, аміаку та e-метану — викликала значний інтерес серед девелоперів проєктів. Попри обмежений бюджет, кількість заявок перевищила очікування.

Сильна конкуренція за державні стимули

Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (Meti) повідомило про високий рівень попиту на державну підтримку для низьковуглецевих проєктів. Директор департаменту водню та аміаку Meti Дайсуке Хірота заявив, що програма субсидій була перевищена за кількістю заявок:

Інтерес значно перевищив бюджет у 3 трлн ієн (20 мільярдів доларів). Це справді конкурентний процес. Ми зараз оцінюємо та перевіряємо ці проєкти.

• Було подано 27 заявок на участь у програмі.
• Процес прийому заявок завершився наприкінці березня.
• Оцінювання проєктів триває.

Контекст та наслідки

Японія прагне пришвидшити декарбонізацію енергетичного сектору, стимулюючи розвиток технологій виробництва та використання низьковуглецевого палива. Такий інтерес до програми демонструє зростання уваги інвесторів до сталих рішень.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Energy Intelligence.

Додаткові джерела інформації:

• Meti Press Releases
• Japan Energy Summit

Замовити тижневий звіт по ринку

Виробники стійкого авіаційного пального (SAF) у США зберігають оптимізм щодо збереження податкових пільг у межах кредиту 45Z, який наразі проходить етап узгодження в Конгресі.

Боротьба за кліматичні стимули триває. Податковий кредит 45Z передбачає стимулювання виробництва чистого пального, включно зі SAF, та наразі діє до кінця 2027 року. Президентський проєкт «Big Beautiful Bill», що вже схвалений Палатою представників США, пропонує подовжити термін дії цих пільг до 2031 року. Паралельно проєкт у Сенатському комітеті з фінансів передбачає аналогічне подовження, але з суттєвим посиленням вимог для отримувачів вже з 1 січня 2026 року.

«Ми розуміємо, що компроміс неминучий, але подовження пільг необхідне для впевненості інвесторів», — сказав один із представників SAF-індустрії в США.

Проєкт закону ще має пройти процедуру погодження між двома палатами Конгресу США. Фінальний текст законопроєкту буде передано президенту Дональду Трампу для підписання у другій половині 2025 року. «Ми прагнемо уникнути провалу у фінансуванні екологічних ініціатив», — зазначила редакторка профільного видання з питань енергетики.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Energy Intelligence

Замовити тижневий звіт по ринку

Попри різке урізання фінансування федеральних програм, виробники стійкого авіаційного пального (SAF) у США залишаються впевненими, що податкові пільги за програмою «45Z» збережуться, принаймні частково, навіть після ухвалення «Великого прекрасного закону» адміністрації Трампа.

Фінансові ризики для екологічного авіапального

• 45Z — ключова податкова ініціатива, яка забезпечує підтримку виробництва SAF у США та стимулює інвесторів у галузі відновлюваної енергії.
• Президент США Дональд Трамп просуває масштабний законодавчий пакет, який скорочує витрати на низку екологічних і соціальних програм.
• Скорочення федерального фінансування вже відчувається учасниками ринку SAF, які попереджають про можливу втрату конкурентних переваг.
• Виробники SAF у США зберігають обережний оптимізм, сподіваючись на збереження щонайменше часткового фінансування за схемою «45Z».

«Скасування цієї податкової пільги створить додаткові бар’єри для переходу до чистих видів пального в авіації. Ми вже фіксуємо сповільнення інвестицій», — заявив один із представників провідного SAF-виробника у США.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Energy Intelligence

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Попри високу вартість сталого авіаційного пального, Євросоюз оголосив про намір компенсувати частину витрат авіакомпаніям, щоб стимулювати його використання і досягти квоти у 6% до 2030 року.

Стимулювання декарбонізації авіації

Європейський Союз прагне прискорити перехід на сталий авіаційний бензин (SAF), підтримуючи ринок за рахунок субсидій. Це відбувається на фоні зростання кліматичних зобов’язань у сфері авіаперевезень.

• Ціна SAF залишається на рівні понад $1 000 за тонну дорожчою за традиційне авіапальне.
• ЄС планує субсидувати до 200 мільйонів літрів SAF, щоб знизити фінансовий тиск на авіаперевізників.
• Метою програми є досягнення квоти в 6% SAF у загальному обсязі пального до 2030 року.

Євросоюз надає підтримку для розвитку ринку сталого авіапального, який залишається занадто дорогим без державного стимулювання

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Додаткові джерела інформації: Європейська комісія – авіаційна політика ICAO – сталий авіаційний бензин