Туреччина, російський дизель, експорт дизпалива, санкції, постачання пального, європейський ринок | Turkey, Russian diesel, diesel exports, sanctions, fuel supply

Туреччина отримає частину російського дизелю за угодою москви й Вашингтона

Головні тези: Туреччина домовилася отримати частину російського дизельного пального, яке має повернутися на міжнародний ринок у межах домовленостей росії зі США. Конкретний обсяг турецької частини не названо. Одночасно Вашингтон узяв до 60 днів для оцінки економічних наслідків санкцій і тарифів щодо російських енергоносіїв.

Туреччина стає одним із покупців російського дизпалива

Міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар 18 жовтня заявив, що країна отримає частину дизельного пального, яке росія має постачати на світовий ринок відповідно до домовленості з президентом США Дональдом Трампом. За словами міністра, Анкара досягла такої домовленості під час переговорів, але обсяг і графік постачання він не уточнив. :chatgpt-content-reference{index=»0″}

Байрактар назвав домовленість важливою для енергетичної безпеки Туреччини. Це перше підтвердження того, що частина російського дизелю в межах нової схеми може залишитися на ринку Туреччини, а не спрямовуватися виключно до США. :chatgpt-content-reference{index=»1″}

Для європейського ринку це важливо через роль Туреччини у регіональній торгівлі нафтопродуктами. Водночас сам факт появи додаткового російського ресурсу ще не визначає масштаб зміни балансу: міністр не повідомив обсяги, а російські переробні потужності залишаються обмежувальним чинником. «Термінал» раніше аналізував, чому російські постачання навряд чи швидко усунуть глобальний дефіцит дизпалива та чому оголошені обсяги не гарантують швидкого зниження цін.

Санкційна невизначеність зберігається

Окремо державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що адміністрація Трампа використає до 60 днів для оцінки економічних наслідків санкцій проти росії та тарифів щодо країн, які купують російські енергоносії. Напередодні президент США відтермінував застосування відповідних обмежень. Рубіо також захистив домовленість щодо російського дизпалива як елемент політики зі стримування високих цін на енергію. :chatgpt-content-reference{index=»2″}

Це не означає автоматичного відкриття європейського ринку для російського дизелю. «Термінал» раніше повідомляв, що Німеччина зберігає санкції проти російського дизпалива. Отже, нові російські вантажі можуть насамперед змінювати конкуренцію за ресурс на ринках поза ЄС, зокрема в Туреччині.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Дев’ять держав Південно-Східної Азії разом із Японією та Австралією підтримали розвиток національних і спільних нафтових резервів. До війни регіон отримував 80% нафти, що прямувала з Перської затоки через Ормузьку протоку.

Південно-Східна Азія поєднує накопичення нафти з розвитком регіональної енергетичної інфраструктури

Азійські держави прискорюють створення нафтових резервів, розвиток регіональної електромережі та впровадження відновлюваної енергетики через ризики постачання, виявлені війною з Іраном.

Південно-Східна Азія зазнала особливо сильного впливу, оскільки до війни 80% нафти, яку транспортували з Перської затоки через Ормузьку протоку, спрямовувалося до цього регіону.

Дев’ять держав Південно-Східної Азії у спільній заяві з Японією та Австралією підтримали розвиток систем зберігання нафти у кожній країні та добровільне створення спільних регіональних запасів.

Японія погодила з азійськими партнерами плани збільшення резервів сирої нафти. Після окремої зустрічі із Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами державний міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії Такаґі Кей повідомив про їхню готовність сприяти зміцненню азійської системи нафтових запасів.

Філіппіни, які імпортують майже всю нафту й пальне, мають створити національний резерв до кінця 2027 року. Міністерка енергетики Шерон Гарін заявила, що згодом його можна буде перетворити на регіональне сховище.

Країни ASEAN також встановили ціль збільшити частку відновлюваної енергії до 30% у загальному первинному енергопостачанні та до 45% установленої генерувальної потужності. Наразі відновлювані джерела забезпечують 14,1% первинної енергії, тоді як ціль на 2025 рік становила 25%.

«Найбільш просунутим напрямом є підтримка розвитку систем зберігання нафти в кожній країні та добровільного спільного регіонального резервування», — йдеться у заяві дев’яти держав Південно-Східної Азії, Японії та Австралії.

«У разі надзвичайної ситуації країна отримуватиме пріоритетний доступ до запасів», — заявила міністерка енергетики Філіппін Шерон Гарін, пояснюючи запропоновану модель регіонального зберігання.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

У серпні Індія зменшила імпорт російської нафти на 16,5% проти липня — приблизно до 2,1 млн барелів на добу. Попередні дані Kpler вказують на подальше скорочення до 1,9 млн барелів на добу у вересні, тоді як індійські НПЗ шукають партії на жовтень і листопад.

ADNOC розширила продаж нафти через термінали поза Ормузькою протокою

За даними торговельних джерел Reuters, частка росії в індійському імпорті нафти знизилася в серпні, тоді як частка близькосхідних постачальників зросла. росія залишилася найбільшим постачальником Індії, за нею розмістилися ОАЕ та Венесуела.

Імпорт російської нафти скоротився на 16,5% порівняно з липнем — приблизно до 2,1 млн барелів на добу. Попередня оцінка Kpler на вересень становить 1,9 млн барелів на добу.

Загальний імпорт нафти до Індії в серпні зменшився на 8,8% — до 4,44 млн барелів на добу.

Закупівлі іракської нафти збільшилися приблизно на чверть — до 171 тис. барелів на добу. Імпорт із Саудівської Аравії зріс на 1,5% — до 328 тис. барелів на добу. Постачання з ОАЕ зменшилося на 5,4% проти липня — приблизно до 620 тис. барелів на добу.

ADNOC розширила човникові перевезення нафти з родовищ усередині Ормузької протоки до сховищ і експортних терміналів у Фуджейрі та Сохарі. Компанія також закуповує сировину в сусідніх виробників, зокрема в Іраку, для подальшого перепродажу.

Індійські НПЗ звернулися до спотового ринку для закупівель на жовтень і листопад. Причиною Reuters називає ризик подальшого скорочення придбання російської нафти, якщо США запровадять мита до 100% проти країн, які її купують.

Індія веде торговельні переговори зі США. Влада країни заявила, що зберігає відданість енергетичній безпеці та продовжить обирати постачальників відповідно до ринкових умов.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Energy Intelligence 27 серпня зафіксувала найвищі за весь час спостережень трансатлантичні потоки дизпалива до Європи. Європейські трейдери активніше залучають дорожчі, але стабільніші джерела постачання зі США, а також Канади на тлі перебоїв на Близькому Сході та в росії.

Європа збільшує залежність від трансатлантичного маршруту постачання дизпалива

Energy Intelligence характеризує ситуацію як глобальну боротьбу за обмежені обсяги дизпалива. Рекордні трансатлантичні потоки відображають переорієнтацію закупівель на постачальників зі США та Канади. Видання окремо вказує на вищу вартість цих джерел порівняно з альтернативами, які раніше були доступні європейським покупцям.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Energy Intelligence.

У серпні Туреччина імпортувала понад 120 тис. барелів дизпалива на добу з Індії та 90 тис. барелів на добу зі США. За даними Kpler, це найвищі місячні обсяги щонайменше з 2017 року. Перебудову постачання спричинили заборона російського експорту та порушення близькосхідних потоків.

Частка росії в турецькому імпорті дизпалива скоротилася з 85% до 20%

Reuters 27 серпня повідомило, що турецькі імпортери диверсифікують джерела дизпалива через обмеження російського експорту, пошкодження російських НПЗ та ширші порушення постачання внаслідок війни з Іраном.

росія заборонила експорт дизпалива щонайменше до кінця серпня після того, як українські удари по НПЗ порушили внутрішнє постачання. Доступність близькосхідного пального одночасно скоротилася через пошкодження нафтопереробної інфраструктури та обмежений рух суден через Ормузьку протоку.

За даними Kpler, у серпні Туреччина отримала з Індії понад 120 тис. барелів дизпалива на добу, а зі США — 90 тис. барелів на добу. Обидва показники є найбільшими місячними обсягами за весь ряд спостережень Kpler, що починається у 2017 році.

Energy Aspects оцінила серпневий імпорт з Індії у 74 тис. барелів на добу, а зі США — у 70 тис. барелів на добу. Попри нижчі оцінки, за даними компанії, це найбільші обсяги відповідно з 2022 та 2019 років.

Постачання російського дизпалива до Туреччини скоротилося з понад 200 тис. барелів на добу в січні та наступні місяці початку року до приблизно 100 тис. барелів на добу в липні й 80 тис. барелів на добу в серпні. У результаті частка росії в турецькому імпорті впала до 20%.

У 2025 році росія забезпечила 85% імпорту дизпалива до Туреччини, постачаючи в середньому 281 тис. барелів на добу, свідчать дані турецького енергетичного регулятора. Від 2023 року Туреччина була найбільшим покупцем російського дизпалива.

«Через порушення роботи російських НПЗ та експортні обмеження Туреччині доводиться терміново шукати барелі в неросійському сегменті ринку», — заявив аналітик Sparta Commodities Абхішек Кумар.

Галузеві джерела Reuters повідомили, що російська заборона експорту дизпалива може бути продовжена на вересень.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Indian Oil Corp. планує збільшити переробні потужності групи на 19%, розширює спотові закупівлі нафти, працює над торговельним підрозділом і збільшенням запасів LPG. S&P Global Energy повідомляє, що порушення постачання через Ормузьку протоку зробило нарощування резервів одним зі стратегічних пріоритетів компанії.

IOC поєднує збільшення переробки з диверсифікацією закупівель, розвитком трейдингу та нарощуванням запасів пального.

S&P Global Energy опублікувала інтерв’ю з керівництвом Indian Oil Corp. 17 серпня 2026 року. Компанія планує збільшити сукупні переробні потужності групи на 19% і до 2040 року підвищити свою частку на енергетичному ринку Індії з 9% до 12%.

Арвіндер Сінгх Сахні, голова Indian Oil Corp., повідомив Platts, що переробні потужності групи, включно з Chennai Petroleum Corp., наступного фінансового року мають наблизитися до 100 млн тонн проти приблизно 84 млн тонн.

«Переробні потужності нашої групи, включно з Chennai Petroleum Corp., наступного фінансового року наблизяться до 100 млн тонн проти приблизно 84 млн тонн».

За оцінкою S&P Global Energy CERA, переробні потужності Індії наприкінці 2027 року досягнуть 5,85 млн барелів на добу — на 0,6 млн барелів на добу більше, ніж у 2025 році. Розширення підприємств IOCL у Panipat, Koyali та Barauni має додати 346 тис. барелів на добу.

IOC також розглядає створення підрозділу для торгівлі сирою нафтою та нафтопродуктами, щоб диверсифікувати бізнес і використовувати можливості глобального арбітражу.

Після перебоїв у Ормузькій протоці стратегічним пріоритетом стало збільшення сховищ LPG. Дві підземні каверни Індії мають сукупну місткість близько 140 тис. тонн. Разом із наземними сховищами це забезпечує приблизно 22 дні покриття постачання. CERA оцінює можливе збільшення загальної місткості сховищ LPG приблизно на 410 тис. тонн протягом наступних двох-трьох років.

У квітні–червні частка спотових закупівель нафти IOC зросла до 84% проти 51% роком раніше. Компанія прагне збалансованого співвідношення довгострокових і спотових закупівель 50:50, але геополітична ситуація змістила структуру на користь споту. IOC також шукає додаткові обсяги в Бразилії та Південній Америці для диверсифікації джерел сировини.

Джерело: Terminal. За матеріалами: S&P Global Energy.

Знижки на російську нафту Urals із постачанням до Індії скоротилися до $1–2 за барель відносно Dated Brent. На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Reuters пов’язує зміну з посиленням попиту індійських НПЗ та перебоями руху танкерів через Ормузьку протоку.

Ризики близькосхідного постачання різко підвищили конкурентоспроможність альтернативної сировини

За інформацією трьох торговельних джерел Reuters, оприлюдненою 29 липня, партії Urals із постачанням наприкінці серпня та на початку вересня пропонували індійським покупцям зі знижкою лише $1–2 за барель до Dated Brent.

На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Тоді на ринку було достатньо близькосхідної нафти, а попит із боку Китаю залишався слабшим. Поновлення бойових дій та обмеження судноплавства через Ормузьку протоку змінили баланс: індійські НПЗ збільшили закупівлі російської сировини, яку розглядали як стабільніше джерело постачання.

Китайські НПЗ також активізували закупівлі російської нафти через перебої з близькосхідними вантажами. За даними Reuters, у другому кварталі Індія збільшила імпорт із росії та країн Латинської Америки, тоді як частка постачання з Близького Сходу скоротилася.

Цінова зміна означає, що перевага Urals для покупців майже зникла порівняно з початком місяця. Джерела Reuters водночас характеризували ціни як надзвичайно мінливі через вплив геополітичної напруженості на маршрути та доступність нафти.

«Індійські НПЗ цього року купували великі обсяги російської нафти, оскільки вона виявилася стабільною сировиною», — повідомило одне з торговельних джерел Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Партія канадської нафти прямує до Японії — це перше таке постачання з початку 2025 року. За даними відстеження суден, вантаж іде з Ванкувера через трубопровідну систему Trans Mountain, а японські НПЗ шукають альтернативи близькосхідній нафті через порушення руху через Ормузьку протоку.

Головна теза: воєнні ризики змінюють маршрути сировини для НПЗ і посилюють роль альтернативних джерел нафти

Reuters повідомило, що судно Freedom Glory під прапором Маршаллових островів, танкер класу Aframax із місткістю до 750 тис. барелів нафти, завантажило нафту, транспортовану трубопроводом Trans Mountain до Ванкувера, і прямувало до Кііре в Японії.

За даними Kpler і LSEG, судно було зафрахтоване Exxon Mobil, а вантаж купила найбільша японська нафтопереробна компанія Eneos. Trans Mountain доставляє нафту з Альберти до Ванкувера, звідки її можна експортувати морем.

Reuters зазначило, що японські НПЗ диверсифікують постачання після того, як війна між США та Іраном обмежила рух близькосхідної нафти через Ормузьку протоку. Частка експорту до Азії з Ванкувера через TMX у 2026 році зросла приблизно до 77% від загального нафтового експорту з Ванкувера проти близько 51% у 2024 році.

Річард Ро, старший аналітик Kpler: «Поновлені закупівлі TMX-нафти Японією підкреслюють зростання ролі Канади в азійській імпортній стратегії».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 10 липня повідомило, що Таджикистан має близько 60 днів паливних резервів і веде переговори з іншими країнами щодо майбутнього постачання на тлі дефіциту пального в росії. Повідомлення демонструє, як російська паливна криза впливає на залежні від імпорту ринки.

Країни, залежні від російського пального, переходять до пошуку альтернативних джерел постачання через дефіцит і експортні обмеження в росії.

Reuters із посиланням на фінансований США місцевий мовник RFE/RL повідомило, що міністр енергетики Таджикистану Далер Джума заявив про наявність резервів приблизно на 60 днів. Таджикистан, населення якого становить близько 11 млн осіб, має кордон із Китаєм та Афганістаном і значною мірою залежить від росії у постачанні пального.

За словами міністра, країна працює з Казахстаном, Туркменістаном, Іраком, Іраном і Білоруссю для забезпечення потреб у пальному. Reuters зазначило, що москва цього місяця заборонила експорт дизельного пального на тлі значного падіння виробництва через українську кампанію ударів дронами.

Видання також повідомило, що ціни на пальне в Центральній Азії зросли в останні тижні, оскільки удари спричинили гостре напруження в російському постачанні та дефіцит на території росії. Киргизстан, за даними Reuters, досяг домовленостей із Білоруссю та Китаєм щодо постачання пального на тлі російського дефіциту.

Далер Джума заявив: “Експорт окремих видів нафтопродуктів із росії до Таджикистану триває. Водночас певні труднощі зберігаються”.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.