Генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне заявив 17 червня, що саудівський НПЗ SATORP працює приблизно на 70% потужності й не буде повністю відновлений до початку 2027 року. OilPrice пов’язує це з ризиками для темпів відновлення світового ринку пального після домовленості США та Ірану.

Пошкодження близькосхідних НПЗ стримують швидке відновлення постачання дизельного й авіаційного пального до Європи

OilPrice повідомило, що SATORP — це НПЗ потужністю 460 тис. барелів на добу в Саудівській Аравії. За словами Патріка Пуянне, підприємство було уражене трьома дронами у квітні та досі не повернулося до повного операційного режиму.

Пуянне виступав перед Національними зборами Франції 17 червня. Він зазначив, що відкриття Ормузької протоки після домовленості США та Ірану саме по собі не усуне енергетичну напругу, оскільки частина близькосхідних НПЗ, які раніше експортували значні обсяги дизельного й авіаційного пального до Європи, залишаються пошкодженими.

У матеріалі також зазначено, що французькі законодавці обговорювали тему податку на надприбутки на тлі зростання воєнних доходів енергетичних компаній. Пуянне заявив, що TotalEnergies була єдиною компанією, яка добровільно обмежувала ціни на заправках для французьких водіїв, і що будь-який податок має відповідати міжнародним договорам, щоб уникнути подвійного оподаткування.

«Наш саудівський НПЗ зазнав пошкоджень від трьох ударів дронами. Зараз він працює приблизно на 70% потужності й, імовірно, не буде повністю відремонтований до завершення цього року», — сказав генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.

Джерело: Terminal. За матеріалами: OilPrice.

TotalEnergies зберегла граничні ціни на пальне у своїй мережі з 3 300 АЗС у Франції. У червні бензин залишиться обмеженим рівнем 1,99 євро/л, а дизельне пальне — 2,25 євро/л. Для окремих святкових вихідних компанія встановить фіксовану ціну на дизель нижче основного ліміту — 2,09 євро/л.

Французький ринок пального отримає черговий ціновий запобіжник

Найбільший паливний ритейлер Франції TotalEnergies підтвердив продовження дії обмеження цін на пальне протягом червня у своїй національній мережі з 3 300 автозаправних станцій.

• Бензин залишиться обмеженим на рівні 1,99 євро за літр.
• Дизельне пальне залишиться обмеженим на рівні 2,25 євро за літр.
• Компанія заявила, що у разі зниження міжнародних цін на нафту скорочення вартості буде передано споживачам без затримки.

Фіксована ціна на святкові вихідні

TotalEnergies також поновила операцію з фіксованою ціною на період вихідних до Дня матері та Дня батька — 30–31 травня та 20–21 червня.

• У ці дні водії по всій Франції платитимуть 1,99 євро/л за бензин.
• Дизельне пальне коштуватиме 2,09 євро/л.
• Фіксована ціна діятиме попри коливання гуртових цін на пальне.

TotalEnergies заявила, що цей захід має на меті «підтримати традиційні сімейні зібрання, які важливі для французів».

Окрема програма для клієнтів Electricity & Gas

Компанія також підтвердила, що близько 825 000 французьких клієнтів, підключених до сервісів Electricity & Gas та зареєстрованих у програмі fuel benefit, зможуть користуватися лімітом 1,99 євро/л протягом усього 2026 року.

• Пільговий тариф поширюється як на бензин, так і на дизельне пальне.
• Він також діє на АЗС уздовж автомагістралей.

Реакція уряду Франції

Міністр економіки Франції Ролан Лескюр позитивно оцінив рішення TotalEnergies у коментарі французькому медіа BFMTV. За його словами, компанія робить свій внесок у підтримку водіїв у нинішніх умовах.

Водночас міністр зазначив, що не виступатиме проти можливого податку на TotalEnergies, якщо парламент проголосує за таке рішення. Однак він підкреслив, що підвищення податків не є найкращим способом скорочення державного дефіциту Франції.

Джерело: Terminal За матеріалами: The Local France.

Зростання цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході перетворило енергетичну кризу на джерело надприбутків для частини світових нафтових корпорацій. За даними Oxfam, провідні нафтові компанії можуть отримати до 234 млрд доларів додаткового прибутку за рік, або приблизно 30 млн доларів щогодини. Водночас виграють не всі: європейські компанії заробляють на торговельних операціях і хеджуванні, тоді як американські гіганти частково заблоковані старими контрактами з нижчими цінами.

Нафта понад 100 доларів: геополітична криза перерозподіляє прибутки між нафтовими гігантами

Ціновий шок: Ормузька протока стала центром ринкового ризику

Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу різкої турбулентності після того, як конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном затягнувся на два місяці. Ключовим чинником стала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для транспортування нафти з Перської затоки.

Фактичне блокування Ормузької протоки спричинило стрибок міжнародних цін на нафту вище 100 доларів за барель. Нафта марки Brent — базовий світовий індикатор для оцінки вартості сирої нафти — тимчасово сягала 122 доларів за барель, що стало одним із найвищих рівнів за останні роки.

Саме цей ціновий шок став головним джерелом додаткових прибутків для нафтових компаній. За оцінкою міжнародної організації Oxfam, великі нафтові корпорації можуть додатково заробити до 234 млрд доларів протягом року. У перерахунку це близько 30 млн доларів щогодини.

Європейські компанії заробляють на волатильності

Найкраще до кризи виявилися пристосованими європейські енергетичні компанії з потужними торговельними підрозділами. Їхня перевага полягає не лише у видобутку нафти, а й у здатності заробляти на різких коливаннях цін.

• BP повідомила про зростання скоригованого прибутку у першому кварталі на 459% — до 3,84 млрд доларів.
• Shell і TotalEnergies також отримали торговельні доходи, які суттєво перевищили очікування ринку.
• Навіть після вимушеного призупинення частини видобутку TotalEnergies у Перській затоці її торговельний підрозділ зміг заробити на операціях купівлі дешевше, продажу дорожче та хеджуванні цінових ризиків.

За оцінками аналітиків, лише три компанії — Shell, BP і TotalEnergies — могли отримати від ринкової нестабільності від 3,3 млрд до 4,75 млрд доларів додаткового доходу.

Тут ключовим є механізм торговельного прибутку. Коли ціни швидко змінюються, компанія з розвиненим трейдинговим підрозділом може заробляти не тільки на самому товарі, а й на різниці між цінами у різних регіонах, строках постачання та фінансових інструментах захисту від ризиків. Для енергетичного ринку це означає, що в період кризи прибутковість залежить не лише від обсягів видобутку, а й від якості управління ціновими ризиками.

Saudi Aramco та російські компанії отримують вигоду від високої ціни

Серед бенефіціарів високих цін названо також Saudi Aramco та російські нафтові компанії. Їхня перевага описується як антициклічна: коли ринок переживає дефіцит або загрозу перебоїв постачання, виробники з великими обсягами видобутку отримують прямий виграш від підвищення ціни.

• За даними AlJazira Capital, чистий прибуток Saudi Aramco у першому кварталі 2026 року після вирахування частки міноритарних акціонерів може зрости на 13,8% у річному вимірі.
• У квартальному вимірі очікуване зростання прибутку Saudi Aramco становить 56,7%.
• Очікуваний показник — 108,8 млрд саудівських ріалів, або приблизно 29,01 млрд доларів.
• російські нафтові компанії, за наведеними оцінками, можуть додатково заробити щонайменше 23,9 млрд доларів.

Американські гіганти потрапили у пастку хеджування

На відміну від європейських конкурентів, американські нафтові корпорації опинилися у менш вигідному становищі. У матеріалі зазначено, що ExxonMobil і Chevron раніше уклали контракти хеджування, які зафіксували нижчі ціни на нафту.

Хеджування — це фінансовий механізм захисту від різких змін ціни. Він може допомогти компанії уникнути втрат під час падіння ринку, але у разі стрімкого зростання цін здатний обмежити прибуток. Саме це і стало проблемою: коли спотова ціна нафти перевищила 100 доларів за барель, частина американських компаній не змогла повною мірою скористатися цим зростанням через раніше зафіксовані умови контрактів.

Додатковим негативним чинником стала слабкість downstream-сегмента — тобто бізнесу з переробки нафти, виробництва й реалізації нафтопродуктів. За наведеними оцінками, це може коштувати американським компаніям кількох мільярдів доларів прибутку.

Головний висновок для ринку

Криза показала різницю між бізнес-моделями нафтових гігантів. Європейські компанії, які мають сильні торговельні підрозділи, змогли перетворити ринкову волатильність на джерело додаткового доходу. Американські компанії, навпаки, частково втратили вигоду через заздалегідь укладені контракти, що обмежили їхній доступ до високої спотової ціни.

• Для видобувних компаній головним чинником прибутку стала сама висока ціна нафти.
• Для трейдингових підрозділів ключовою перевагою стала здатність швидко працювати з різницею цін, строків і напрямів постачання.
• Для компаній із жорстко зафіксованими контрактами високі ціни не гарантували повного фінансового виграшу.

Це означає, що нинішній нафтовий шок є не лише кризою постачання, а й масштабним перерозподілом прибутків усередині самої нафтової галузі. Виграють ті, хто має доступ до ресурсів, гнучку торговельну інфраструктуру та здатність управляти ризиками в режимі швидкої зміни ринку.

Джерело: Terminal За матеріалами: hkcna.hk

Рекордний квартальний прибуток TotalEnergies у 4,96 млрд євро на тлі стрибка нафтових цін загострив у Франції політичну суперечку: чи має держава додатково оподатковувати енергетичні компанії, які отримують надприбутки під час воєнних і логістичних шоків, чи ефективніше примушувати їх стримувати ціни для споживачів.

Рекордний прибуток TotalEnergies знову відкрив у Франції дискусію про податок на надприбутки

Прибуток майже 5 млрд євро став політичним подразником

TotalEnergies оголосила про рекордний прибуток у 4,96 млрд євро за перший квартал 2026 року. Це на 51% більше, ніж роком раніше. Такий результат одразу повернув у французький політичний порядок денний питання про windfall tax — податок на надприбутки, тобто додаткове вилучення частини доходів, які компанія отримує не лише завдяки власній ефективності, а й через зовнішній ціновий шок.

Фінансовий комітет Національної асамблеї Франції повідомив, що генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне має відповісти на запитання депутатів 17 червня. Це означає, що дискусія виходить за межі звичайної критики нафтового бізнесу й переходить у площину парламентського контролю.

Нафтовий шок і Ормузька протока

Ключовий фон для цієї дискусії — різке зростання світових цін на нафту після початку війни США з Іраном. У матеріалі зазначено, що конфлікт фактично заблокував Ормузьку протоку — один із найважливіших морських маршрутів для світової енергетики.

• Через Ормузьку протоку проходить майже п’ята частина світової нафти, тому будь-яке обмеження руху в цьому коридорі швидко впливає на котирування.
• Зростання нафтових цін напряму підсилює вартість бензину й дизельного пального, оскільки сировина залишається базовою складовою собівартості нафтопродуктів.
• Для споживачів це означає ризик швидкого перенесення зовнішнього шоку в роздрібні ціни на АЗС.

Цінові обмеження TotalEnergies: жест для споживачів чи захист від податку

Після стрибка нафтових цін TotalEnergies оголосила, що обмежить ціни на своїх автозаправних станціях, а також запровадить знижки на травневі святкові вихідні. Дизельне пальне, яке вже було обмежене на рівні 2,25 євро за літр, у ці періоди подешевшало до 2,09 євро за літр.

Для водіїв це практичний результат: компанія фактично бере на себе частину цінового тиску. Але для опозиційних політиків цього недостатньо. Вони вважають, що енергетичні компанії, які заробляють на воєнному ціновому шоку, мають сплачувати додатковий податок із надзвичайних прибутків.

«Вони є воєнними наживниками, які мають сплатити податок зі своїх надзвичайних прибутків», — позиція опозиційних політиків, наведена в матеріалі.

Уряд Франції обережний: енергетична незалежність проти фіскального тиску

Французький уряд не поспішає підтримувати жорстке додаткове оподаткування TotalEnergies. Міністр торгівлі Серж Папен заявив, що Франції пощастило мати велику компанію, яка видобуває й переробляє нафту та стримує ціни під час травневих свят.

«Нам пощастило мати велику компанію, як Total, яка видобуває й переробляє нафту та стримує ціни під час травневих свят», — Серж Папен, міністр торгівлі Франції.

Речниця уряду Мод Брежон також стала на захист компанії, пов’язавши її значення не лише з прибутками, а й з енергетичною безпекою держави.

«Легко критикувати Total. Це французька компанія, яку всі люблять ненавидіти. Але наявність великої нафтової компанії є ключовою частиною нашого енергетичного суверенітету й незалежності», — Мод Брежон, речниця уряду Франції.

Проблема оподаткування: прибутки є, але не обов’язково у Франції

Аргумент TotalEnergies полягає в тому, що основна частина прибутків компанії формується за межами Франції. Компанія нагадує, що торік сплатила 19 млрд євро податків у світі. Водночас її французькі нафтопереробні заводи, за матеріалом, частіше працюють зі збитками, ніж із прибутком.

Саме це робить податок на надприбутки складним інструментом. Якщо прибуток створюється переважно за кордоном, внутрішнє французьке оподаткування може мати обмежений фіскальний ефект і водночас створити ризик для цінових обмежень на АЗС.

«Оподаткування цих прибутків не працює. Допомагає інше — заохочувати Total зберігати обмеження цін на пальне. Це реальна вигода для французьких водіїв», — Елізабет Борн, колишня прем’єр-міністерка Франції.

TotalEnergies уже попередила, що може припинити дію цінових обмежень, якщо Франція запровадить додаткові податки на її внутрішні операції. Це перетворює податкову дискусію на практичний вибір: отримати більше бюджетних надходжень або зберегти прямий механізм стримування цін для споживачів.

Повторення сценарію 2022 року

Ситуація нагадує політичний тиск на TotalEnergies у 2022 році, коли компанія також отримала рекордні прибутки на тлі різкого зростання енергетичних цін після вторгнення росії в Україну. Тоді Патріка Пуянне 11 разів допитували депутати, але парламент не зміг ухвалити податок на надприбутки енергетичних компаній.

Нинішня суперечка показує, що для паливного ринку Франції ключовим стає не лише рівень світових цін на нафту, а й те, як держава обирає між трьома цілями:

• захистити споживачів від різкого подорожчання бензину й дизельного пального;
• отримати частину надприбутків енергетичних компаній до бюджету;
• не послабити власну енергетичну незалежність, зберігши в країні потужну інтегровану нафтову компанію.

Висновки

Для ринку нафти й нафтопродуктів цей кейс важливий ширше, ніж лише французька політика. Він демонструє, що в умовах геополітичного шоку ціна пального формується не тільки котируваннями нафти, логістикою й переробкою, а й політичними рішеннями щодо оподаткування, цінових обмежень та ролі великих енергетичних компаній у системі енергетичної безпеки.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: ModernGhana

TotalEnergies завантажила НПЗ Gonfreville на 100%, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.

Франція посилює внутрішню переробку

• НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на повній потужності.
• Підприємство переробляє близько 250 тис. барелів сирої нафти на добу.
• Мета — забезпечити французький ринок дизелем і авіаційним пальним та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.

Причина: ризики для світової логістики

• За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через блокування Ормузької протоки.
• Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.
• Маршрут навколо мису Доброї Надії додає тисячі миль і кілька тижнів до графіків доставки.

Акцент на середні дистиляти

• TotalEnergies концентрується на виробництві дизелю та авіаційного пального.
• Саме ці продукти критично важливі для логістики та авіації, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.
• Повне завантаження НПЗ має створити буфер у національних запасах, якщо міжнародні умови погіршаться.

Висновки для ринку

• Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.
• Європейський ринок пального залишається вразливим, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.
• Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Euronews

Страйк працівників автозаправних станцій TotalEnergies у Франції став публічним сигналом того, що стрибок цін на пальне вже б’є не лише по споживачах, а й по самих працівниках паливного сектору. Конфлікт розгорнувся на тлі подорожчання нафти після війни з Іраном, рішення компанії обмежити ціни на колонках та намірів уряду Франції розглянути обмеження маржі паливних дистриб’юторів.

Страйк як симптом глибшої проблеми

У п’ятницю, 17 квітня, працівники автозаправних станцій TotalEnergies у Франції вийшли на страйк, протестуючи проти зростання вартості пального та вимагаючи підвищення зарплат. Це особливо чутливо для компанії, яка контролює близько чверті автозаправних станцій країни, тобто має помітний вплив на французький роздрібний паливний ринок.

• CGT повідомила, що представляє працівників майже 200 автозаправних станцій TotalEnergies по всій Франції.
• Профспілка вимагала компенсації витрат на бензин для працівників і підвищення зарплат, але без уточнення конкретного відсотка чи суми.
• За даними компанії, страйк зачепив лише 7 станцій, що становить приблизно 4% її об’єктів.

Навіть за обмеженого географічного масштабу страйк набув політичного і ринкового значення, бо відбувся у період активних поїздок на весняні канікули, коли попит на пальне традиційно зростає.

Чому працівники вийшли на протест

Причина конфлікту зводиться до одного парадоксу: працівники паливного сектору заявляють, що вже не можуть дозволити собі доїхати до роботи через високу вартість пального. На тлі енергетичного шоку це перетворює соціальне питання на індикатор ширшої ринкової кризи.

• Мінімальна місячна зарплата у Франції становить близько 1 800 євро брутто та 1 450 євро нетто.
• За заявою працівників, їхня середня зарплата становить близько 1 600 євро.
• Саме з цього рівня доходів працівники пояснюють неможливість покривати витрати на дорогу до робочого місця.

«Працівники Total не отримують жодної підтримки, щоб упоратися з цим стрибком цін на пальне, і це потрібно терміново виправити», — заявила генеральна секретарка профспілки CGT Софі Біне.

Водночас Софі Біне повторила заклик до уряду Франції підвищити мінімальну заробітну плату. Це показує, що проблема виходить за межі окремої компанії і переходить у площину державної соціально-економічної політики.

Що підштовхнуло ціни вгору

Компанія раніше повідомила, що обмежить ціни на пальне на своїх АЗС у материковій Франції, щоб підтримати клієнтів після того, як війна з Іраном підштовхнула ціни на нафту до найвищих рівнів за останні роки. Сам факт такого кроку з боку великої нафтової компанії вказує, що ринковий шок виявився достатньо сильним, аби перейти з оптового сегмента у роздріб.

• Зростання нафтових котирувань було прямо пов’язане з війною з Іраном.
• Реакцією TotalEnergies стало обмеження ціни на колонках для споживачів у материковій Франції.
• Реакцією працівників стали вимоги компенсації власних витрат на пальне і перегляду зарплат.

Таким чином, один і той самий ринковий шок одночасно вдарив по трьох ланках: споживачах, працівниках і державній політиці регулювання.

Що відбувається з ціноутворенням і маржею

Французький уряд уже заявив, що розглядає можливість обмеження маржі паливних дистриб’юторів. Галузь опирається такому кроку. Це означає, що дискусія навколо ціни пального переходить від ринку до регуляторної площини.

• TotalEnergies уже обмежила ціну на своїх колонках у материковій Франції.
• Уряд Франції вивчає можливість обмежити маржу дистриб’юторів.
• Галузь дистрибуції виступає проти такого рішення.

Структура ціни на пальне в умовах кризи стає предметом політичного конфлікту. Частина тиску переноситься на компанії, частина — на дистриб’юторів, а частина — на фонд оплати праці. Даних про конкретну величину маржі, податкову складову чи конкурентні частки інших мереж у тексті немає, тому ці параметри не деталізуються.

Соціальна ціна паливної кризи

Паливна криза перестає бути абстрактною статистикою. Вона безпосередньо змінює трудову поведінку та створює ризик локальних перебоїв у роботі АЗС.

«За середньої зарплати близько 1 600 євро ми вже не можемо дозволити собі навіть приїхати на роботу», — йдеться у заяві працівників.

«Ми страйкуємо, щоб мати змогу заправитися і поїхати на роботу».

«Ми хочемо працювати, але не собі у збиток».

Ці заяви показують, що зростання цін на пальне почало руйнувати базову економіку щоденної праці. Для роздрібного паливного сектору це особливо показово: саме працівники галузі, яка продає пальне, виявилися серед тих, хто не може його оплачувати без додаткової підтримки.

Висновок

Історія зі страйком TotalEnergies у Франції демонструє одразу кілька процесів. По-перше, війна з Іраном швидко транслювалася у зростання нафтових цін до максимумів за останні роки. По-друге, цей шок вийшов далеко за межі біржових котирувань і вдарив по роздрібному ринку, споживачах і працівниках. По-третє, держава вже змушена розглядати обмеження маржі паливних дистриб’юторів, а отже дискусія про ціну пального переходить у сферу прямого регуляторного втручання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

energy, oil market, sanctions, TotalEnergies, Chevron, Russia oil, LNG, lithium, EVs, енергетика, нафта, санкції, російська нафта, ЛНГ, відновлювана енергетика, електромобілі, літій, світовий енергоринок, Європа, США, Азія

Світовий енергоринок на роздоріжжі

Листопад 2025 року демонструє парадокс: попри санкційний тиск на Rosneft і Lukoil, накопичення російської нафти в морі та масштабні інвестиційні рішення енергетичних гігантів, котирування ICE Brent тримаються в доволі вузькому коридорі $62–66 за барель, а великі банки на кшталт Goldman Sachs уже закладають у прогнози подальше зниження цін на нафту в 2026 році.

Глобальний енергетичний баланс 2025–2026 років: нафта, газ, електроенергія, літій та електромобілі

1. Листопад без різких рухів: ціна на нафту «застрягла» в коридорі

Листопад 2025 року може увійти в історію як один із найспокійніших місяців за динамікою цін на нафту. ICE Brent торгується в діапазоні $62–66 за барель, що істотно вужче за $9 за барель розрив, зафіксований у жовтні.

• Діапазон ціни Brent: $62–66/бар.
• Попередній місяць: різниця в діапазоні становила $9/бар.
• Основний драйвер очікувань зростання – санкції проти Rosneft/Lukoil.
• Фактичний результат – не стрибок цін, а накопичення російської нафти в морі.

Ключовий висновок: попри політичні та логістичні ризики, ринок нафти залишається відносно збалансованим, а санкції поки що більше впливають на географію потоків і логістику, ніж на ціну.

2. Санкції проти Rosneft/Lukoil і накопичення російської нафти в морі

Санкційний тиск на російські компанії Rosneft і Lukoil є головним «бичачим» фактором для ринку, але на практиці він призводить до затримки барелів у морі, а не до різкого скорочення експорту.

• Покупці в Індії та Китаї виявляють обережність перед дедлайном санкцій 21 листопада.
• Російський експорт нафти знизився до 3,4 млн барелів на добу.
• Біля берегів Індії простоюють 11 танкерів із російською нафтою.
• Замість обвалу постачання – тимчасове накопичення вантажів у морі.

Логічний висновок: зафіксований обсяг у 3,4 млн бар./добу і черга з 11 танкерів свідчать, що російська нафта наразі більше стикається з тимчасовими логістичними бар’єрами, ніж із реальним ембарго на фізичні потоки. Це пояснює, чому зміна санкційного режиму поки не призвела до різкої переоцінки ризиків на ринку.

3. Goldman Sachs знижує «бичачий» прогноз на 2026 рік

На тлі відносно стабільних цін у 2025 році великі фінансові інституції переглядають очікування на 2026-й.

• Goldman Sachs очікує, що в 2026 році:
  • середня ціна ICE Brent становитиме $56 за барель;
  • WTI може знизитися до $52 за барель.
• Ключові чинники прогнозу:
  • розмотування угоди OPEC+ (поступове зняття обмежень видобутку);
  • зростання видобутку поза OPEC (non-OPEC supply growth).

Висновок: поєднання додаткових обсягів поза OPEC і послаблення дисципліни OPEC+ формує сценарій надлишкової пропозиції у 2026 році, що закладається в більш низькі цінові очікування порівняно з 2025-м.

4. TotalEnergies: ставка на газову генерацію Європи замість розширення «зеленого» портфеля в Азії

Французький енергетичний гігант TotalEnergies демонструє стратегічний розворот, що може означати нову фазу в політиці європейських нафтогазових компаній.

• Компанія погодилася придбати 50% частку у портфелі електрогенераційних активів Західної Європи, що належать чеському мільярдеру Даніелю Кретинському.
• Вартість угоди – $6 млрд за активи компанії EPH.
• Структура активів:
  • переважно газові електростанції;
  • системи накопичення енергії на основі батарей;
  • географія – Італія, Франція, Нідерланди, Британія.
• Поточний портфель генерації TotalEnergies зростає до 19 ГВт.
• На фоні – повідомлення про розгляд продажу частини відновлюваних активів в Азії, включно зі спільним індійським підприємством з Adani Green Energy.

• Переміщення фокуса:
  • від високоризикових або віддалених азійських проєктів у «зеленій» енергетиці;
  • до керованих газових потужностей та зберігання енергії в Європі.
• Сигнал для інших мейджорів – можливий перехід від агресивних планів у відновлюваній енергетиці до:
  • гібридної моделі: газ + батареї + вибіркові ВДЕ;
  • повернення до «надійної» конвенційної генерації, особливо для покриття пікових навантажень.

Висновок: цей «силовий» крок TotalEnergies може стати еталонним кейсом розвороту стратегії європейських нафтогазових компаній – від чистих «зелено-орієнтованих» моделей до більш прагматичного міксу з акцентом на газову генерацію та накопичення енергії.

5. Chevron: енергетична відповідь на бум дата-центрів у США

На тлі цифровізації економіки та стрімкого розвитку дата-центрів у США зростає попит на гарантовану потужність.

• Chevron оголосила про плани будівництва газофіцированої електростанції потужністю 5 ГВт у Західному Техасі.
• Очікуваний строк введення в експлуатацію – кінець 2027 року.
• Ціль – задоволення потужного попиту з боку дата-центрів.

Висновок: газові проєкти в електроенергетиці (TotalEnergies у Європі, Chevron у США) формують глобальний тренд на використання газу як «перехідного палива» для стабілізації системи в умовах цифровізації та зростання електроспоживання.

6. Угоди, відкриття та юридичні ризики

Ряд ключових корпоративних подій відображають перерозподіл активів та ризиків у світовій енергетиці й сировинних ринках.

• Chevron розглядає можливість придбання частини міжнародних активів Lukoil, приєднуючись до Carlyle та інших інвесторів, які претендують на частку в портфелі вартістю $22 млрд.
• ConocoPhillips оголосила про відкриття газового родовища свердловиною Essington-1 на шельфі Австралії:
  • досягнута загальна ефективна товщина пласта (net pay) – 90 метрів;

  <liціль – перспективні ресурси на рівні 260 млрд куб. футів (BCf).

• Tokyo Gas продала свій апстрім-бізнес у Луїзіані компанії Grayrock Energy за $255 млн, пояснюючи це оптимізацією портфеля.
• BHP визнана відповідальною за катастрофу дамби Mariana 2015 року у Бразилії:
  • Високий суд Лондона зобов’язав компанію виплатити $48 млрд компенсацій;
  • Одержувачі – десятки тисяч громадян Бразилії та місцеві органи влади.
• ExxonMobil у партнерстві з QatarEnergy просуває проєкт Golden Pass LNG потужністю 18 млн тонн на рік (mtpa):
  • перший танкер з LNG очікується у лютому;
  • Golden Pass стане дев’ятим діючим заводом зі зрідження газу в США.

7. Газ, вугілля, ЛНГ, літій і ланцюги постачання

7.1. Суринам: формування газового хабу до 2030 року

Національна нафтогазова компанія Staatsolie підтвердила комерційну доцільність газового перспективу Sloanea.

• Оператор проєкту – Petronas із часткою 80% у офшорному Блоці 52.
• FID (остаточне інвестиційне рішення) планується на 2026 рік.
• Перший газ очікується до 2030 року.

Висновок: Суринам вибудовує довгостроковий газовий проєкт із горизонтом реалізації 5–10 років, що вкладається у глобальний тренд зміщення частини енергобалансу з нафти на газ.

7.2. Індонезія: можливий розворот від вугільного згортання

План Індонезії закрити 6,7 ГВт вугільних електростанцій опинився під питанням.

• Ключова причина – затримка виділення коштів від донорських країн.
• Партнерство Just Energy Transition не змогло зібрати $20 млрд, закладених для Індонезії.

Висновок: без фактичної фінансової підтримки навіть формально узгоджені програми «справедливого енергетичного переходу» ризикують перетворитися на відкладені або скасовані ініціативи, що зберігає роль вугілля у генерації в Азії.

7.3. Літій: китайські ф’ючерси реагують на очікування буму

На тлі прогнозів зростання попиту на літій Китай демонструє ціновий сплеск на ф’ючерсному ринку.

• Найбільш ліквідні ф’ючерси на літій у Гуанчжоу зросли:
  • +9% за один день (понеділок);
  • котирування досягли ¥95 200 за метричну тонну (≈ $13 400/т).
• Голова компанії Ganfeng Lithium прогнозує:
  • зростання попиту на літій на 30–40% наступного року.

Висновок: ринок літію, критично важливого для акумуляторів і електромобілів, входить у фазу нового очікуваного попиту, що вже конвертується у цінову волатильність на китайських біржах.

7.4. Саудівська Аравія – Сирія: перші постачання з початку війни

Саудівська Аравія вперше з початку громадянської війни в Сирії розпочала постачання нафти для сирійських НПЗ.

• До порту Баніяс прибула танкер Petalidi під ліберійським прапором.
• Танкер повністю завантажений конденсатом Khuff, що виробляється компанією Saudi Aramco.
• Це перше постачання сирійським НПЗ з боку Саудівської Аравії з початку громадянської війни.

Висновок: навіть точкові відновлення маршрутів постачання, як у випадку Saudi Aramco – Сирія, можуть сигналізувати поступове переформатування політичних та енергетичних зв’язків у регіоні.

7.5. Бразилія: нові відкриття в Кампоському басейні

Національна компанія Petrobras продовжує серію відкриттів у шельфових родовищах Бразилії.

• Зроблено нове нафтове відкриття в блоці Sudoeste de Tartaruga Verde.
• Район – офшорний Кампоський басейн.
• Відкриття є частиною 13-скважинної бурової кампанії, що демонструє високий рівень успішності.

Висновок: Бразилія підтверджує статус одного з ключових драйверів зростання офшорного нафтовидобутку, що вписується в сценарій збільшення non-OPEC пропозиції, на який посилається Goldman Sachs у своєму прогнозі.

7.6. Новоросійськ: швидке відновлення експорту після ударів дронами

Основний чорноморський експортний термінал росії – Новоросійськ – відновив відвантаження після короткої перерви.

• Постачання сирої нафти та нафтопродуктів було припинено на два дні через удари українських безпілотників.
• 17 листопада з порту вийшли дев’ять танкерів.

Висновок: подія демонструє, що інфраструктурні ризики в регіоні залишаються високими, але швидке відновлення завантажень вказує на стійкість експортної логістики і прагнення зберегти доходи від експорту.

7.7. Іран: затримання танкера Talara

Іранська Ісламська революційна гвардія заявила про захоплення танкера Talara у водах Перської затоки.

• Причина, озвучена Іраном – перевезення «неавторизованого» вантажу нафтопродуктів.
• Обсяг вантажу – 30 000 метричних тонн петрохімічної продукції, виробленої в Ірані.
• Офіційна позиція – вантаж потребує повної перевірки.

Висновок: інцидент із танкером Talara підкреслює підвищені геополітичні ризики для морської логістики в Перській затоці, що потенційно впливає на страхові премії та альтернативні маршрути.

7.8. Китай: бум експорту нафтопродуктів на фоні рекордних марж

Китай нарощує експорт нафтопродуктів завдяки вигідній кон’юнктурі.

• Експорт нафтопродуктів зріс на 14% рік до року, до 4,52 млн метричних тонн.
• Структура експорту:
  • 38% обсягу припадає на <strongавіаційне паливо (jet fuel);
  • бензин – близько 750 000 тонн;
  • дизель – також 750 000 тонн.

Висновок: рекордні маржі стимулюють Китай агресивно нарощувати експорт продуктів переробки, що впливає на регіональні маржі НПЗ у сусідніх країнах і посилює конкуренцію на ринку нафтопродуктів.

7.9. Індія: перший великий контракт на імпорт LPG із США

Індія диверсифікує джерела постачання зрідженого нафтового газу (LPG), закріплюючи новий вектор співпраці зі США.

• Державні компанії Індії підписали річний контракт на імпорт 2,2 млн метричних тонн LPG у 2026 році.
• Для порівняння: у поточному році імпорт із США становив 1,4 млн тонн.
• Мета – диверсифікація джерел постачання під тиском президента США Дональда Трампа.

Висновок: збільшення обсягу з 1,4 до 2,2 млн тонн означає майже 60% зростання імпорту LPG із США, що посилює роль американських виробників у забезпеченні енергетичної безпеки Індії.

8. США: падіння продажів електромобілів і наслідки для нафти

Скасування субсидій на електромобілі в США вже має відчутні наслідки для ринку.

• За даними сервісної компанії Cox Automotive:
  • продажі електромобілів у жовтні впали на 30% рік до року;
  • середня ціна транзакції зросла на 2% порівняно з вереснем.
• Ключовий фактор – повне скасування федерального податкового кредиту в розмірі $7 500.

Висновок: пряма залежність між державною підтримкою та динамікою продажів електромобілів означає, що без субсидій перехід на електротранспорт може сповільнитися. Це, у свою чергу, підтримує попит на традиційні нафтопродукти у транспортному секторі США.

9. Європейська нафтохімія: продовження відтоку потужностей

Європейська нафтохімічна промисловість стикається з високими витратами і <strongрегуляторним тиском, що призводить до закриття потужностей.

• ExxonMobil оголосила про намір закрити етиленовий завод Fife у Шотландії в лютому 2026 року.
• Причини:
  • висока собівартість виробництва;
  • несприятлива політика уряду Великої Британії.

Висновок: закриття етиленового заводу Fife – ще один епізод «виходу мейджорів» із європейської нафтохімії, що може посилити залежність регіону від імпорту хімічної продукції та змістити інвестиційні потоки в інші регіони з більш сприятливими умовами.

10. Сукупна картина: як окремі рішення формують глобальну енергокарту

Зіставлення усіх наведених вище сюжетів дозволяє побачити цілісну інтелектуальну карту глобального енергоринку у 2025–2026 роках.

• Ціни на нафту:
  • поточний діапазон Brent $62–66/бар. при очікуваному зниженні до $56/бар. у 2026 році (Brent) і $52/бар. (WTI);
  • санкції проти російських компаній наразі більше створюють логістичні збої, ніж структурний дефіцит.
• Газ і електрогенерація:
  • TotalEnergies і Chevron роблять ставку на газові електростанції і системи зберігання енергії як основу надійності мереж;
  • нові LNG-проєкти (Golden Pass) і газові відкриття (Essington-1, Sloanea) зміцнюють глобальну газову інфраструктуру.
• Вугілля та енергетичний перехід:
  • Індонезія ілюструє, що без реального фінансування плани вугільного phase-out залишаються у підвішеному стані.
• Критична сировина й електромобілі:
  • літій реагує ціновим стрибком на очікування 30–40% зростання попиту;
  • одночасно падіння продажів електромобілів у США на 30% р/р демонструє, що без субсидій «зелений» перехід сповільнюється.
• Геополітичні та юридичні ризики:
  • катастрофа Mariana і рішення на $48 млрд, інцидент із танкером Talara, удари дронами по Новоросійську – все це підкреслює зростання вартості ризику в енергетиці;
  • судові та політичні фактори дедалі більше впливають на інвестиційні рішення і вартість капіталу.

Навіть за відносно спокійних поточних котирувань нафти структура світового енергоринку стрімко змінюється під впливом санкцій, енергетичного переходу, цифровізації, геополітики та перерозподілу інвестицій. Листопад 2025 року показує, що майбутня волатильність може бути закладена в уже ухвалених сьогодні рішеннях – від розвороту TotalEnergies, будівництва газових потужностей Chevron і запуску Golden Pass LNG до юридичних прецедентів на кшталт штрафу BHP і політичного тиску на енергетичні угоди Індії та США.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Провідні країни та компанії ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на енергетичну безпеку, ціноутворення та баланс сил у світі. Від придбань активів і санкцій до масштабних газопроводів і нових нафтопереробних заводів — усі ці кроки формують нову архітектуру глобального нафтового та газового ринку.

Ключові енергетичні рішення

Латиноамериканський фактор

• Ecopetrol планує купівлю активів Canacol у Колумбії, що становлять близько 20% газопостачання країни. Це може посилити синергію виробництва у басейні Магдалени та зміцнити внутрішню енергетичну безпеку.
• Бразилія подала заявку на вступ до Міжнародного енергетичного агентства, після досягнення рекордного видобутку нафти — 3,76 млн барелів на добу у червні 2025 року. Це означає амбіцію країни відігравати провідну роль у глобальній енергетиці.
• Ангола запустила процес введення в експлуатацію НПЗ у Кабінді (30 тис. бар./день). До 2027 року країна планує вдвічі скоротити імпорт дизелю та авіаційного пального.

Африка та безпека постачань

• У Мозамбіку $25-мільярдний LNG-проєкт TotalEnergies може відновитися завдяки розміщенню військ Руанди у провінції Кабо-Дельгадо.
• Нігерія підписала угоду про розподіл продукції з TotalEnergies щодо офшорних блоків площею близько 775 квадратних миль.
• Судан зупинив видобуток у басейні Хегліг після атак дронів, що скоротило видобуток на 30 тис. барелів на добу. Це посилює ризики на ринку, де навіть невеликі скорочення можуть вплинути на баланс попиту та пропозиції.
• Кенія готується виставити на аукціон 10 блоків, щоб освоїти поклади нафти обсягом близько 1 млрд барелів.

ОПЕК+ та динаміка цін

• Ринок очікує збереження чинних квот на видобуток. Це має обмежити волатильність цін. Станом на 2 вересня 2025 року ICE Brent утримувався трохи вище $68/барель.

Геополітичні зрушення

• США запровадили санкції проти іракського нафтового магната Валідa ас-Самарра’і за перевезення іранської нафти. Це ускладнює схеми обходу санкцій Іраном.
• росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» для постачання 50 млрд куб. м газу щорічно. Проте ціна на газ досі не погоджена, що може гальмувати проєкт.
• Саудівська Аравія та Ірак припинили постачання нафти до індійської Nayara Energy (співвласник — російська «роснефть»), посилаючись на проблеми з платежами в умовах санкцій ЄС.

Європейський контекст

• ЄС пропонує відкласти на 10 років запровадження податків на викиди CO₂ у авіації та судноплавстві (до 2035 року). Це демонструє сильний спротив урядів щодо кліматичних податків.
• Франція: LNG-термінали можуть зупинитися через страйки профспілки CGT. Протести заплановані на 2, 10 та 18 вересня.
• Іспанія зафіксувала понад 500 годин із негативними цінами на електроенергію у січні–серпні 2025 року (удвічі більше, ніж торік) через стрімке зростання сонячної генерації, яка вже перевищила 20 ГВт.
• Норвегія: Equinor інвестує близько $1 млрд в Orsted для підтримки прав випуску акцій на $9,4 млрд, що показує важливість диверсифікації енергетики Європи.

Азійський вектор

• Китай: ціни на залізну руду зросли до ¥772/т ($108) через очікування зняття екологічних обмежень після військового параду.
• Індія: промислове виробництво показало найвищі темпи за 17 років. Енергогенерація зросла на 4% р/р завдяки вугіллю та «сонячному буму».

Висновки

• Рішення ОПЕК+ залишити квоти незмінними стримує цінові коливання, але робить ринок вразливим до локальних потрясінь.
• Зростання ролі країн Латинської Америки (Бразилія, Колумбія, Ангола) свідчить про диверсифікацію центрів впливу у світовій енергетиці.
• Африканські ризики (Судан, Мозамбік, Нігерія) демонструють крихкість постачання, що може викликати регіональні дефіцити.
• росія та Китай поглиблюють енергетичне партнерство, але відсутність домовленості про ціни затримує масштабні проєкти.
• Європа балансує між кліматичними зобов’язаннями та соціально-економічним спротивом, що відтягує введення нових «зелених» податків.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Бразильські нафтовидобувні компанії, включно з міжнародними мейджорами, зупинили постачання нафти до США попри скасування 10% мита. Причина — регуляторна невизначеність після нових тарифних заяв з боку США 9 липня.

Дестабілізуючий фактор для логістики та перспектив цін на світовому ринку нафти.

1. Бразильське нафтове рішення: раптова пауза в експорті

• Експорт нафти з Бразилії до США повністю призупинено на більшу частину липня 2025 року.
• Причина: попри скасування 10% квітневого мита, компанії не впевнені, що нові мита, оголошені 9 липня, не торкнуться їх у майбутньому.
• Серед компаній — Petrobras, Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, Equinor.

2. Масштаби поставок і обсяг втрат

• Загальний видобуток у 2024 році: 3,4 млн барелів на добу.
• Обсяг експорту: 1,78 млн барелів/добу, з яких 243 тис. барелів/добу йшло до США.
• Призупинка експорту означає втрату близько 7,5 млн барелів на місяць для американського ринку.

3. Реакція ринку: логістичний вакуум і зміщення потоків

• Наразі нафта зберігається на танкерах та плавучих платформах, що призводить до накопичення «мертвого» ресурсу.
• Це створює локальні надлишки в Атлантичному басейні, але одночасно скорочує доступність сировини для НПЗ США.
• Очікується зростання попиту США на ближчих постачальників — Канаду, Мексику, Нігерію.
• Фрахтові ставки можуть зрости через перенавантаження інших напрямків.

4. Потенційний вплив на котирування Brent і WTI

• Нестача бразильської нафти, яка має низький вміст сірки (light sweet), може підняти спред між Brent і WTI у серпні–вересні.
• У короткостроковій перспективі трейдери очікують волатильність у діапазоні $78–84 Brent, залежно від подальших дій США щодо мит.
• Зростання ризиків для стабільності поставок може посилити хеджування, що підтримає ціну WTI на рівні $79+.

5. Геополітичні і лобістські чинники

• За даними Reuters, ініціатором призупинення виступила лобістська група IBP (Brazilian Petroleum Institute).
• Їхня мета — захист інтересів бразильських нафтовиків і тиск на американських партнерів з вимогою прозорих торговельних умов.
• Це рішення є прикладом енергетичного націоналізму на тлі посилення глобального протекціонізму.

Висновки

• Бразильський маневр посилив ринкову невизначеність, попри нібито позитивний сигнал від скасування мита.
• У короткостроковій перспективі очікується локальний дефіцит легкої нафти у США, що змусить трейдерів переорієнтуватись на інші джерела.
• Сценарії на вересень–жовтень включають можливе зростання котирувань Brent до $85+, якщо постачання не буде відновлено.
• Урок для ринку: навіть незначна юридична невизначеність може заблокувати потоки у мільйони барелів і змінити глобальні трейдингові маршрути.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ЗМІ

Замовити звіт по ринку

Європейська заборона на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти у третіх країнах, підштовхує ціни на дизельне пальне та загострює проблему дефіциту в ЄС, заявив голова TotalEnergies Патрік Пуйянне.

Геополітичний тиск на дизельний ринок

• ЄС заборонив імпорт продуктів, виготовлених з російської нафти, навіть якщо вони проходили переробку у Туреччині чи Індії.
• Наслідки недооцінені: нові обмеження призводять до ще більшої нестачі дизелю в Європі.
• Пуйянне: «Європа має фундаментальний дефіцит дизелю, тож змушена імпортувати його з Близького Сходу та США.»

Ціни і маржа

• Маржа переробки дизелю на початку третього кварталу перевищила $50/т.
• ICE Gasoil: після оголошення про заборону, спред серпень-вересень виріс з $17.25/т до $27.75/т, ціна зросла на $42.50/т.
• Пуйянне: «Сильні ціни на дизель — це стійкий тренд глобального ринку, пов’язаний з обмеженням російських потоків.»

Сировинний виклик

• Ринок зміщується до легких сортів нафти — зокрема, сланцевої з США.
• Виробництво дизелю ускладнюється: сланцева нафта та NGL неефективні для виробництва дизелю, що підвищує витрати та ціни.
• Пуйянне: «Це не лише сезонний попит — тут є більш структурний фактор.»

Регуляторні особливості заборони

• Заборона набирає чинності після шестимісячного перехідного періоду.
• Винятки: країни-експортери нафти можуть постачати продукти, якщо компетентний орган не має підстав вважати, що вони виготовлені з російської нафти.
• Інші західні країни ще не запровадили аналогічних обмежень.

«Це підвищує вартість усього — ми змушені імпортувати дизель з віддаленіших країн», — зазначив Пуйянне.

Джерело: Terminal

За матеріалами: S&P Global

Замовити звіт по ринку