<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; TotalEnergies</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/totalenergies/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Apr 2026 07:15:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153878</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br />TotalEnergies завантажила НПЗ Gonfreville на 100%, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів. Франція посилює внутрішню переробку НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на повній потужності. Підприємство переробляє близько 250 тис. барелів сирої нафти на добу. Мета — забезпечити французький ринок дизелем і авіаційним пальним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30298-Франция_НПЗ_.jpg" alt="TotalEnergies вивела найбільший НПЗ Франції на максимум для захисту ринку пального"/><br /><p><strong>TotalEnergies</strong> завантажила НПЗ Gonfreville на <strong>100%</strong>, щоб підтримати внутрішній ринок Франції дизелем і авіаційним пальним на тлі перебоїв у глобальній логістиці нафти й нафтопродуктів.</p>
<h3>Франція посилює внутрішню переробку</h3>
<ul>
<li>НПЗ Gonfreville поблизу Гавра працює на <strong>повній потужності</strong>.</li>
<li>Підприємство переробляє близько <strong>250 тис. барелів сирої нафти на добу</strong>.</li>
<li>Мета — забезпечити французький ринок <strong>дизелем і авіаційним пальним</strong> та зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.</li>
</ul>
<h3>Причина: ризики для світової логістики</h3>
<ul>
<li>За даними компанії, рішення пов’язане зі складністю забезпечення імпортних нафтопродуктів через <strong>блокування Ормузької протоки</strong>.</li>
<li>Додатковий ризик створює перенаправлення танкерів в обхід Суецького каналу.</li>
<li>Маршрут навколо мису Доброї Надії додає <strong>тисячі миль</strong> і <strong>кілька тижнів</strong> до графіків доставки.</li>
</ul>
<h3>Акцент на середні дистиляти</h3>
<ul>
<li>TotalEnergies концентрується на виробництві <strong>дизелю та авіаційного пального</strong>.</li>
<li>Саме ці продукти критично важливі для <strong>логістики та авіації</strong>, які особливо чутливі до цінових стрибків і перебоїв постачання.</li>
<li>Повне завантаження НПЗ має створити <strong>буфер у національних запасах</strong>, якщо міжнародні умови погіршаться.</li>
</ul>
<h3>Висновки для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Франція переходить до захисної моделі паливного забезпечення</strong>: пріоритет отримує внутрішня переробка, а не імпорт готових нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Європейський ринок пального залишається вразливим</strong>, оскільки морська логістика напряму впливає на доступність дизелю й авіаційного пального.</li>
<li><strong>Gonfreville стає елементом промислової стійкості Франції</strong>, адже його робота на 100% має стримати ризики дефіциту та цінового тиску для споживачів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.euronews.com/business/2026/04/27/totalenergies-maximises-production-at-major-refinery-to-secure-french-fuel-supply" target="_blank">Euronews</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/28/totalenergies-vivela-najbilshij-npz-franci%d1%97-na-maksimum-dlya-zaxistu-rinku-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Страйк працівників TotalEnergies у Франції оголив новий ціновий тиск на паливний ринок</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/20/153849/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/20/153849/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 20 Apr 2026 07:02:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[margins cap]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[petrol stations]]></category>
		<category><![CDATA[strike]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[обмеження маржі]]></category>
		<category><![CDATA[страйк]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153849</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30284-Франция_НПЗ_.jpg" alt="Страйк працівників TotalEnergies у Франції оголив новий ціновий тиск на паливний ринок"/><br />Страйк працівників автозаправних станцій TotalEnergies у Франції став публічним сигналом того, що стрибок цін на пальне вже б’є не лише по споживачах, а й по самих працівниках паливного сектору. Конфлікт розгорнувся на тлі подорожчання нафти після війни з Іраном, рішення компанії обмежити ціни на колонках та намірів уряду Франції розглянути обмеження маржі паливних дистриб’юторів. Страйк [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30284-Франция_НПЗ_.jpg" alt="Страйк працівників TotalEnergies у Франції оголив новий ціновий тиск на паливний ринок"/><br /><p>Страйк працівників автозаправних станцій TotalEnergies у Франції став публічним сигналом того, що стрибок цін на пальне вже б’є не лише по споживачах, а й по самих працівниках паливного сектору. Конфлікт розгорнувся на тлі подорожчання нафти після війни з Іраном, рішення компанії обмежити ціни на колонках та намірів уряду Франції розглянути обмеження маржі паливних дистриб’юторів.</p>
<h2>Страйк як симптом глибшої проблеми</h2>
<p>У п’ятницю, 17 квітня, працівники автозаправних станцій TotalEnergies у Франції вийшли на страйк, протестуючи проти зростання вартості пального та вимагаючи підвищення зарплат. Це особливо чутливо для компанії, яка контролює <strong>близько чверті автозаправних станцій країни</strong>, тобто має помітний вплив на французький роздрібний паливний ринок.</p>
<ul>
<li><strong>CGT</strong> повідомила, що представляє працівників <strong>майже 200 автозаправних станцій TotalEnergies</strong> по всій Франції.</li>
<li>Профспілка вимагала <strong>компенсації витрат на бензин</strong> для працівників і <strong>підвищення зарплат</strong>, але без уточнення конкретного відсотка чи суми.</li>
<li>За даними компанії, страйк зачепив лише <strong>7 станцій</strong>, що становить приблизно <strong>4% її об’єктів</strong>.</li>
</ul>
<p>Навіть за обмеженого географічного масштабу страйк набув політичного і ринкового значення, бо відбувся у період активних поїздок на весняні канікули, коли попит на пальне традиційно зростає.</p>
<h2>Чому працівники вийшли на протест</h2>
<p>Причина конфлікту зводиться до одного парадоксу: працівники паливного сектору заявляють, що <strong>вже не можуть дозволити собі доїхати до роботи</strong> через високу вартість пального. На тлі енергетичного шоку це перетворює соціальне питання на індикатор ширшої ринкової кризи.</p>
<ul>
<li>Мінімальна місячна зарплата у Франції становить близько <strong>1 800 євро брутто</strong> та <strong>1 450 євро нетто</strong>.</li>
<li>За заявою працівників, їхня <strong>середня зарплата становить близько 1 600 євро</strong>.</li>
<li>Саме з цього рівня доходів працівники пояснюють неможливість покривати витрати на дорогу до робочого місця.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Працівники Total не отримують жодної підтримки, щоб упоратися з цим стрибком цін на пальне, і це потрібно терміново виправити», — заявила генеральна секретарка профспілки CGT Софі Біне.</p></blockquote>
<p>Водночас Софі Біне повторила заклик до уряду Франції підвищити мінімальну заробітну плату. Це показує, що проблема виходить за межі окремої компанії і переходить у площину державної соціально-економічної політики.</p>
<h2>Що підштовхнуло ціни вгору</h2>
<p>Компанія раніше повідомила, що <strong>обмежить ціни на пальне</strong> на своїх АЗС у материковій Франції, щоб підтримати клієнтів після того, як війна з Іраном підштовхнула ціни на нафту до <strong>найвищих рівнів за останні роки</strong>. Сам факт такого кроку з боку великої нафтової компанії вказує, що ринковий шок виявився достатньо сильним, аби перейти з оптового сегмента у роздріб.</p>
<ul>
<li>Зростання нафтових котирувань було прямо пов’язане з <strong>війною з Іраном</strong>.</li>
<li>Реакцією TotalEnergies стало <strong>обмеження ціни на колонках</strong> для споживачів у материковій Франції.</li>
<li>Реакцією працівників стали вимоги <strong>компенсації власних витрат на пальне</strong> і <strong>перегляду зарплат</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, один і той самий ринковий шок одночасно вдарив по трьох ланках: споживачах, працівниках і державній політиці регулювання.</p>
<h2>Що відбувається з ціноутворенням і маржею</h2>
<p>Французький уряд уже заявив, що <strong>розглядає можливість обмеження маржі паливних дистриб’юторів</strong>. Галузь опирається такому кроку. Це означає, що дискусія навколо ціни пального переходить від ринку до регуляторної площини.</p>
<ul>
<li><strong>TotalEnergies</strong> уже обмежила ціну на своїх колонках у материковій Франції.</li>
<li><strong>Уряд Франції</strong> вивчає можливість обмежити маржу дистриб’юторів.</li>
<li><strong>Галузь дистрибуції</strong> виступає проти такого рішення.</li>
</ul>
<p>Структура ціни на пальне в умовах кризи стає предметом політичного конфлікту. Частина тиску переноситься на компанії, частина — на дистриб’юторів, а частина — на фонд оплати праці. Даних про конкретну величину маржі, податкову складову чи конкурентні частки інших мереж у тексті немає, тому ці параметри не деталізуються.</p>
<h2>Соціальна ціна паливної кризи</h2>
<p>Паливна криза перестає бути абстрактною статистикою. Вона безпосередньо змінює трудову поведінку та створює ризик локальних перебоїв у роботі АЗС.</p>
<blockquote><p>«За середньої зарплати близько 1 600 євро ми вже не можемо дозволити собі навіть приїхати на роботу», — йдеться у заяві працівників.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми страйкуємо, щоб мати змогу заправитися і поїхати на роботу».</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми хочемо працювати, але не собі у збиток».</p></blockquote>
<p>Ці заяви показують, що зростання цін на пальне почало руйнувати базову економіку щоденної праці. Для роздрібного паливного сектору це особливо показово: саме працівники галузі, яка продає пальне, виявилися серед тих, хто не може його оплачувати без додаткової підтримки.</p>
<h2>Висновок</h2>
<p>Історія зі страйком TotalEnergies у Франції демонструє одразу кілька процесів. По-перше, війна з Іраном швидко транслювалася у <strong>зростання нафтових цін до максимумів за останні роки</strong>. По-друге, цей шок вийшов далеко за межі біржових котирувань і вдарив по <strong>роздрібному ринку, споживачах і працівниках</strong>. По-третє, держава вже змушена розглядати <strong>обмеження маржі паливних дистриб’юторів</strong>, а отже дискусія про ціну пального переходить у сферу прямого регуляторного втручання.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/world-at-work/totalenergies-workers-strike-france-over-fuel-prices-2026-04-17/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30284-Франция_НПЗ_.jpg" alt="Страйк працівників TotalEnergies у Франції оголив новий ціновий тиск на паливний ринок"/><br /><p>Страйк працівників автозаправних станцій TotalEnergies у Франції став публічним сигналом того, що стрибок цін на пальне вже б’є не лише по споживачах, а й по самих працівниках паливного сектору. Конфлікт розгорнувся на тлі подорожчання нафти після війни з Іраном, рішення компанії обмежити ціни на колонках та намірів уряду Франції розглянути обмеження маржі паливних дистриб’юторів.</p>
<h2>Страйк як симптом глибшої проблеми</h2>
<p>У п’ятницю, 17 квітня, працівники автозаправних станцій TotalEnergies у Франції вийшли на страйк, протестуючи проти зростання вартості пального та вимагаючи підвищення зарплат. Це особливо чутливо для компанії, яка контролює <strong>близько чверті автозаправних станцій країни</strong>, тобто має помітний вплив на французький роздрібний паливний ринок.</p>
<ul>
<li><strong>CGT</strong> повідомила, що представляє працівників <strong>майже 200 автозаправних станцій TotalEnergies</strong> по всій Франції.</li>
<li>Профспілка вимагала <strong>компенсації витрат на бензин</strong> для працівників і <strong>підвищення зарплат</strong>, але без уточнення конкретного відсотка чи суми.</li>
<li>За даними компанії, страйк зачепив лише <strong>7 станцій</strong>, що становить приблизно <strong>4% її об’єктів</strong>.</li>
</ul>
<p>Навіть за обмеженого географічного масштабу страйк набув політичного і ринкового значення, бо відбувся у період активних поїздок на весняні канікули, коли попит на пальне традиційно зростає.</p>
<h2>Чому працівники вийшли на протест</h2>
<p>Причина конфлікту зводиться до одного парадоксу: працівники паливного сектору заявляють, що <strong>вже не можуть дозволити собі доїхати до роботи</strong> через високу вартість пального. На тлі енергетичного шоку це перетворює соціальне питання на індикатор ширшої ринкової кризи.</p>
<ul>
<li>Мінімальна місячна зарплата у Франції становить близько <strong>1 800 євро брутто</strong> та <strong>1 450 євро нетто</strong>.</li>
<li>За заявою працівників, їхня <strong>середня зарплата становить близько 1 600 євро</strong>.</li>
<li>Саме з цього рівня доходів працівники пояснюють неможливість покривати витрати на дорогу до робочого місця.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Працівники Total не отримують жодної підтримки, щоб упоратися з цим стрибком цін на пальне, і це потрібно терміново виправити», — заявила генеральна секретарка профспілки CGT Софі Біне.</p></blockquote>
<p>Водночас Софі Біне повторила заклик до уряду Франції підвищити мінімальну заробітну плату. Це показує, що проблема виходить за межі окремої компанії і переходить у площину державної соціально-економічної політики.</p>
<h2>Що підштовхнуло ціни вгору</h2>
<p>Компанія раніше повідомила, що <strong>обмежить ціни на пальне</strong> на своїх АЗС у материковій Франції, щоб підтримати клієнтів після того, як війна з Іраном підштовхнула ціни на нафту до <strong>найвищих рівнів за останні роки</strong>. Сам факт такого кроку з боку великої нафтової компанії вказує, що ринковий шок виявився достатньо сильним, аби перейти з оптового сегмента у роздріб.</p>
<ul>
<li>Зростання нафтових котирувань було прямо пов’язане з <strong>війною з Іраном</strong>.</li>
<li>Реакцією TotalEnergies стало <strong>обмеження ціни на колонках</strong> для споживачів у материковій Франції.</li>
<li>Реакцією працівників стали вимоги <strong>компенсації власних витрат на пальне</strong> і <strong>перегляду зарплат</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, один і той самий ринковий шок одночасно вдарив по трьох ланках: споживачах, працівниках і державній політиці регулювання.</p>
<h2>Що відбувається з ціноутворенням і маржею</h2>
<p>Французький уряд уже заявив, що <strong>розглядає можливість обмеження маржі паливних дистриб’юторів</strong>. Галузь опирається такому кроку. Це означає, що дискусія навколо ціни пального переходить від ринку до регуляторної площини.</p>
<ul>
<li><strong>TotalEnergies</strong> уже обмежила ціну на своїх колонках у материковій Франції.</li>
<li><strong>Уряд Франції</strong> вивчає можливість обмежити маржу дистриб’юторів.</li>
<li><strong>Галузь дистрибуції</strong> виступає проти такого рішення.</li>
</ul>
<p>Структура ціни на пальне в умовах кризи стає предметом політичного конфлікту. Частина тиску переноситься на компанії, частина — на дистриб’юторів, а частина — на фонд оплати праці. Даних про конкретну величину маржі, податкову складову чи конкурентні частки інших мереж у тексті немає, тому ці параметри не деталізуються.</p>
<h2>Соціальна ціна паливної кризи</h2>
<p>Паливна криза перестає бути абстрактною статистикою. Вона безпосередньо змінює трудову поведінку та створює ризик локальних перебоїв у роботі АЗС.</p>
<blockquote><p>«За середньої зарплати близько 1 600 євро ми вже не можемо дозволити собі навіть приїхати на роботу», — йдеться у заяві працівників.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми страйкуємо, щоб мати змогу заправитися і поїхати на роботу».</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми хочемо працювати, але не собі у збиток».</p></blockquote>
<p>Ці заяви показують, що зростання цін на пальне почало руйнувати базову економіку щоденної праці. Для роздрібного паливного сектору це особливо показово: саме працівники галузі, яка продає пальне, виявилися серед тих, хто не може його оплачувати без додаткової підтримки.</p>
<h2>Висновок</h2>
<p>Історія зі страйком TotalEnergies у Франції демонструє одразу кілька процесів. По-перше, війна з Іраном швидко транслювалася у <strong>зростання нафтових цін до максимумів за останні роки</strong>. По-друге, цей шок вийшов далеко за межі біржових котирувань і вдарив по <strong>роздрібному ринку, споживачах і працівниках</strong>. По-третє, держава вже змушена розглядати <strong>обмеження маржі паливних дистриб’юторів</strong>, а отже дискусія про ціну пального переходить у сферу прямого регуляторного втручання.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/world-at-work/totalenergies-workers-strike-france-over-fuel-prices-2026-04-17/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/20/153849/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Російська нафта накопичується в морі, але ціни залишаються стабільними</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/153373/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/153373/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Nov 2025 09:50:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[EVs]]></category>
		<category><![CDATA[lithium]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[литий]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153373</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29981-Енергетика_300_на_300.png" alt="Російська нафта накопичується в морі, але ціни залишаються стабільними"/><br />energy, oil market, sanctions, TotalEnergies, Chevron, Russia oil, LNG, lithium, EVs, енергетика, нафта, санкції, російська нафта, ЛНГ, відновлювана енергетика, електромобілі, літій, світовий енергоринок, Європа, США, Азія Світовий енергоринок на роздоріжжі Листопад 2025 року демонструє парадокс: попри санкційний тиск на Rosneft і Lukoil, накопичення російської нафти в морі та масштабні інвестиційні рішення енергетичних гігантів, котирування ICE [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29981-Енергетика_300_на_300.png" alt="Російська нафта накопичується в морі, але ціни залишаються стабільними"/><br /><p>energy, oil market, sanctions, TotalEnergies, Chevron, Russia oil, LNG, lithium, EVs, енергетика, нафта, санкції, російська нафта, ЛНГ, відновлювана енергетика, електромобілі, літій, світовий енергоринок, Європа, США, Азія</p>
<h1>Світовий енергоринок на роздоріжжі</h1>
<p>Листопад 2025 року демонструє парадокс: попри санкційний тиск на Rosneft і Lukoil, накопичення російської нафти в морі та масштабні інвестиційні рішення енергетичних гігантів, котирування ICE Brent тримаються в доволі вузькому коридорі <strong>$62–66 за барель</strong>, а великі банки на кшталт Goldman Sachs уже закладають у прогнози подальше зниження цін на нафту в 2026 році.</p>
<h2>Глобальний енергетичний баланс 2025–2026 років: нафта, газ, електроенергія, літій та електромобілі</h2>
<h3>1. Листопад без різких рухів: ціна на нафту «застрягла» в коридорі</h3>
<p>Листопад 2025 року може увійти в історію як один із <strong>найспокійніших місяців за динамікою цін на нафту</strong>. ICE Brent торгується в діапазоні <strong>$62–66 за барель</strong>, що істотно вужче за <strong>$9 за барель</strong> розрив, зафіксований у жовтні.</p>
<ul>
<li>Діапазон ціни Brent: <strong>$62–66/бар.</strong></li>
<li>Попередній місяць: різниця в діапазоні становила <strong>$9/бар.</strong></li>
<li><strong>Основний драйвер очікувань зростання</strong> – санкції проти <strong>Rosneft/Lukoil</strong>.</li>
<li><em>Фактичний результат</em> – не стрибок цін, а <strong>накопичення російської нафти в морі</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок: попри політичні та логістичні ризики, <strong>ринок нафти залишається відносно збалансованим</strong>, а санкції поки що більше впливають на географію потоків і логістику, ніж на ціну.</p>
<h3>2. Санкції проти Rosneft/Lukoil і накопичення російської нафти в морі</h3>
<p>Санкційний тиск на російські компанії Rosneft і Lukoil є головним «бичачим» фактором для ринку, але на практиці він призводить до <strong>затримки барелів у морі</strong>, а не до різкого скорочення експорту.</p>
<ul>
<li>Покупці в Індії та Китаї виявляють <strong>обережність перед дедлайном санкцій 21 листопада</strong>.</li>
<li>Російський експорт нафти знизився до <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Біля берегів Індії простоюють <strong>11 танкерів</strong> із російською нафтою.</li>
<li><em>Замість обвалу постачання</em> – <strong>тимчасове накопичення вантажів у морі</strong>.</li>
</ul>
<p>Логічний висновок: зафіксований обсяг у <strong>3,4 млн бар./добу</strong> і черга з <strong>11 танкерів</strong> свідчать, що російська нафта наразі більше стикається з <strong>тимчасовими логістичними бар’єрами</strong>, ніж із реальним ембарго на фізичні потоки. Це пояснює, чому зміна санкційного режиму поки не призвела до різкої переоцінки ризиків на ринку.</p>
<h3>3. Goldman Sachs знижує «бичачий» прогноз на 2026 рік</h3>
<p>На тлі відносно стабільних цін у 2025 році великі фінансові інституції переглядають очікування на 2026-й.</p>
<ul>
<li>Goldman Sachs очікує, що в 2026 році:
<ul>
<li>середня ціна <strong>ICE Brent</strong> становитиме <strong>$56 за барель</strong>;</li>
<li><strong>WTI</strong> може знизитися до <strong>$52 за барель</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключові чинники прогнозу:
<ul>
<li><strong>розмотування угоди OPEC+</strong> (поступове зняття обмежень видобутку);</li>
<li><strong>зростання видобутку поза OPEC</strong> (non-OPEC supply growth).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: поєднання <strong>додаткових обсягів поза OPEC</strong> і <strong>послаблення дисципліни OPEC+</strong> формує сценарій <strong>надлишкової пропозиції</strong> у 2026 році, що закладається в більш низькі цінові очікування порівняно з 2025-м.</p>
<h3>4. TotalEnergies: ставка на газову генерацію Європи замість розширення «зеленого» портфеля в Азії</h3>
<p>Французький енергетичний гігант <strong>TotalEnergies</strong> демонструє <strong>стратегічний розворот</strong>, що може означати нову фазу в політиці європейських нафтогазових компаній.</p>
<ul>
<li>Компанія погодилася придбати <strong>50% частку</strong> у портфелі електрогенераційних активів Західної Європи, що належать чеському мільярдеру <strong>Даніелю Кретинському</strong>.</li>
<li>Вартість угоди – <strong>$6 млрд</strong> за активи компанії <strong>EPH</strong>.</li>
<li>Структура активів:
<ul>
<li>переважно <strong>газові електростанції</strong>;</li>
<li><strong>системи накопичення енергії на основі батарей</strong>;</li>
<li>географія – <strong>Італія, Франція, Нідерланди, Британія</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Поточний портфель генерації TotalEnergies зростає до <strong>19 ГВт</strong>.</li>
<li><em>На фоні</em> – повідомлення про розгляд <strong>продажу частини відновлюваних активів в Азії</strong>, включно зі спільним індійським підприємством з <strong>Adani Green Energy</strong>.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Переміщення фокуса</strong>:
<ul>
<li>від <em>високоризикових або віддалених</em> азійських проєктів у «зеленій» енергетиці;</li>
<li>до <strong>керованих газових потужностей та зберігання енергії в Європі</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнал для інших мейджорів</strong> – можливий перехід від агресивних планів у відновлюваній енергетиці до:
<ul>
<li><strong>гібридної моделі</strong>: газ + батареї + вибіркові ВДЕ;</li>
<li><strong>повернення до «надійної» конвенційної генерації</strong>, особливо для покриття пікових навантажень.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: цей «силовий» крок TotalEnergies може стати <strong>еталонним кейсом розвороту</strong> стратегії європейських нафтогазових компаній – від чистих «зелено-орієнтованих» моделей до більш прагматичного міксу з акцентом на <strong>газову генерацію та накопичення енергії</strong>.</p>
<h3>5. Chevron: енергетична відповідь на бум дата-центрів у США</h3>
<p>На тлі цифровізації економіки та стрімкого розвитку дата-центрів у США зростає <strong>попит на гарантовану потужність</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> оголосила про плани будівництва <strong>газофіцированої електростанції потужністю 5 ГВт</strong> у Західному Техасі.</li>
<li>Очікуваний строк введення в експлуатацію – <strong>кінець 2027 року</strong>.</li>
<li><strong>Ціль</strong> – задоволення <strong>потужного попиту з боку дата-центрів</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: газові проєкти в електроенергетиці (TotalEnergies у Європі, Chevron у США) формують <strong>глобальний тренд на використання газу як «перехідного палива»</strong> для стабілізації системи в умовах цифровізації та зростання електроспоживання.</p>
<h3>6. Угоди, відкриття та юридичні ризики</h3>
<p>Ряд ключових корпоративних подій відображають <strong>перерозподіл активів та ризиків</strong> у світовій енергетиці й сировинних ринках.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розглядає можливість придбання <strong>частини міжнародних активів Lukoil</strong>, приєднуючись до <strong>Carlyle</strong> та інших інвесторів, які претендують на частку в портфелі вартістю <strong>$22 млрд</strong>.</li>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> оголосила про відкриття <strong>газового родовища</strong> свердловиною <strong>Essington-1</strong> на шельфі Австралії:
<ul>
<ul>
<li>досягнута <strong>загальна ефективна товщина пласта (net pay) – 90 метрів</strong>;</li>
</ul>
</ul>
<p>&lt;li<em>ціль</em> – перспективні ресурси на рівні <strong>260 млрд куб. футів (BCf)</strong>.</li>
<li><strong>Tokyo Gas</strong> продала свій <strong>апстрім-бізнес у Луїзіані</strong> компанії <strong>Grayrock Energy</strong> за <strong>$255 млн</strong>, пояснюючи це <strong>оптимізацією портфеля</strong>.</li>
<li><strong>BHP</strong> визнана відповідальною за катастрофу дамби <strong>Mariana 2015 року</strong> у Бразилії:
<ul>
<li>Високий суд Лондона зобов’язав компанію виплатити <strong>$48 млрд</strong> компенсацій;</li>
<li>Одержувачі – <strong>десятки тисяч громадян Бразилії та місцеві органи влади</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> у партнерстві з <strong>QatarEnergy</strong> просуває проєкт <strong>Golden Pass LNG</strong> потужністю <strong>18 млн тонн на рік (mtpa)</strong>:
<ul>
<li>перший танкер з LNG очікується <strong>у лютому</strong>;</li>
<li>Golden Pass стане <strong>дев’ятим діючим заводом зі зрідження газу в США</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Газ, вугілля, ЛНГ, літій і ланцюги постачання</h3>
<h4>7.1. Суринам: формування газового хабу до 2030 року</h4>
<p>Національна нафтогазова компанія <strong>Staatsolie</strong> підтвердила <strong>комерційну доцільність газового перспективу Sloanea</strong>.</p>
<ul>
<li>Оператор проєкту – <strong>Petronas</strong> із часткою <strong>80%</strong> у <strong>офшорному Блоці 52</strong>.</li>
<li><strong>FID (остаточне інвестиційне рішення)</strong> планується на <strong>2026 рік</strong>.</li>
<li><strong>Перший газ</strong> очікується <strong>до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: Суринам вибудовує <strong>довгостроковий газовий проєкт</strong> із горизонтом реалізації <strong>5–10 років</strong>, що вкладається у глобальний тренд зміщення частини енергобалансу з нафти на газ.</p>
<h4>7.2. Індонезія: можливий розворот від вугільного згортання</h4>
<p>План Індонезії <strong>закрити 6,7 ГВт вугільних електростанцій</strong> опинився під питанням.</p>
<ul>
<li>Ключова причина – <strong>затримка виділення коштів від донорських країн</strong>.</li>
<li><strong>Партнерство Just Energy Transition</strong> не змогло зібрати <strong>$20 млрд</strong>, закладених для Індонезії.</li>
</ul>
<p>Висновок: без фактичної фінансової підтримки навіть формально узгоджені програми «справедливого енергетичного переходу» ризикують перетворитися на <strong>відкладені або скасовані ініціативи</strong>, що зберігає <strong>роль вугілля</strong> у генерації в Азії.</p>
<h4>7.3. Літій: китайські ф’ючерси реагують на очікування буму</h4>
<p>На тлі прогнозів зростання попиту на літій Китай демонструє <strong>ціновий сплеск</strong> на ф’ючерсному ринку.</p>
<ul>
<li>Найбільш ліквідні ф’ючерси на літій у Гуанчжоу зросли:
<ul>
<li><strong>+9% за один день (понеділок)</strong>;</li>
<li>котирування досягли <strong>¥95 200 за метричну тонну</strong> (≈ <strong>$13 400/т</strong>).</li>
</ul>
</li>
<li>Голова компанії <strong>Ganfeng Lithium</strong> прогнозує:
<ul>
<li><strong>зростання попиту на літій на 30–40% наступного року</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: ринок літію, критично важливого для акумуляторів і електромобілів, входить у фазу <strong>нового очікуваного попиту</strong>, що вже конвертується у <strong>цінову волатильність</strong> на китайських біржах.</p>
<h4>7.4. Саудівська Аравія – Сирія: перші постачання з початку війни</h4>
<p>Саудівська Аравія вперше з початку громадянської війни в Сирії розпочала <strong>постачання нафти для сирійських НПЗ</strong>.</p>
<ul>
<li>До порту <strong>Баніяс</strong> прибула танкер <strong>Petalidi</strong> під ліберійським прапором.</li>
<li>Танкер повністю завантажений <strong>конденсатом Khuff</strong>, що виробляється компанією <strong>Saudi Aramco</strong>.</li>
<li>Це <strong>перше постачання сирійським НПЗ</strong> з боку Саудівської Аравії з початку громадянської війни.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть точкові відновлення маршрутів постачання, як у випадку Saudi Aramco – Сирія, можуть сигналізувати <strong>поступове переформатування політичних та енергетичних зв’язків у регіоні</strong>.</p>
<h4>7.5. Бразилія: нові відкриття в Кампоському басейні</h4>
<p>Національна компанія <strong>Petrobras</strong> продовжує серію відкриттів у шельфових родовищах Бразилії.</p>
<ul>
<li>Зроблено нове нафтове відкриття в блоці <strong>Sudoeste de Tartaruga Verde</strong>.</li>
<li>Район – <strong>офшорний Кампоський басейн</strong>.</li>
<li>Відкриття є частиною <strong>13-скважинної бурової кампанії</strong>, що демонструє високий рівень успішності.</li>
</ul>
<p>Висновок: Бразилія підтверджує статус <strong>одного з ключових драйверів зростання офшорного нафтовидобутку</strong>, що вписується в сценарій збільшення non-OPEC пропозиції, на який посилається Goldman Sachs у своєму прогнозі.</p>
<h4>7.6. Новоросійськ: швидке відновлення експорту після ударів дронами</h4>
<p>Основний чорноморський експортний термінал росії – <strong>Новоросійськ</strong> – відновив відвантаження після короткої перерви.</p>
<ul>
<li>Постачання сирої нафти та нафтопродуктів було припинено на <strong>два дні</strong> через удари <strong>українських безпілотників</strong>.</li>
<li><strong>17 листопада</strong> з порту вийшли <strong>дев’ять танкерів</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: подія демонструє, що <strong>інфраструктурні ризики</strong> в регіоні залишаються високими, але швидке відновлення завантажень вказує на <strong>стійкість експортної логістики</strong> і прагнення зберегти доходи від експорту.</p>
<h4>7.7. Іран: затримання танкера Talara</h4>
<p>Іранська Ісламська революційна гвардія заявила про <strong>захоплення танкера Talara</strong> у водах Перської затоки.</p>
<ul>
<li>Причина, озвучена Іраном – перевезення <strong>«неавторизованого» вантажу</strong> нафтопродуктів.</li>
<li>Обсяг вантажу – <strong>30 000 метричних тонн</strong> петрохімічної продукції, виробленої в Ірані.</li>
<li>Офіційна позиція – вантаж <strong>потребує повної перевірки</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: інцидент із танкером Talara підкреслює <strong>підвищені геополітичні ризики для морської логістики в Перській затоці</strong>, що потенційно впливає на страхові премії та альтернативні маршрути.</p>
<h4>7.8. Китай: бум експорту нафтопродуктів на фоні рекордних марж</h4>
<p>Китай нарощує <strong>експорт нафтопродуктів</strong> завдяки вигідній кон’юнктурі.</p>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зріс на <strong>14% рік до року</strong>, до <strong>4,52 млн метричних тонн</strong>.</li>
<li>Структура експорту:
<ul>
<li><strong>38%</strong> обсягу припадає на &lt;strongавіаційне паливо (jet fuel);</li>
<li>бензин – <strong>близько 750 000 тонн</strong>;</li>
<li>дизель – також <strong>750 000 тонн</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: рекордні маржі стимулюють Китай <strong>агресивно нарощувати експорт продуктів переробки</strong>, що впливає на регіональні маржі НПЗ у сусідніх країнах і посилює конкуренцію на ринку нафтопродуктів.</p>
<h4>7.9. Індія: перший великий контракт на імпорт LPG із США</h4>
<p>Індія диверсифікує джерела постачання зрідженого нафтового газу (LPG), закріплюючи новий вектор співпраці зі США.</p>
<ul>
<li>Державні компанії Індії підписали <strong>річний контракт</strong> на імпорт <strong>2,2 млн метричних тонн LPG у 2026 році</strong>.</li>
<li>Для порівняння: <strong>у поточному році</strong> імпорт із США становив <strong>1,4 млн тонн</strong>.</li>
<li>Мета – <strong>диверсифікація джерел постачання</strong> під тиском <strong>президента США Дональда Трампа</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: збільшення обсягу з <strong>1,4 до 2,2 млн тонн</strong> означає майже <strong>60% зростання імпорту LPG із США</strong>, що посилює роль американських виробників у забезпеченні енергетичної безпеки Індії.</p>
<h3>8. США: падіння продажів електромобілів і наслідки для нафти</h3>
<p>Скасування субсидій на електромобілі в США вже має відчутні наслідки для ринку.</p>
<ul>
<li>За даними сервісної компанії <strong>Cox Automotive</strong>:
<ul>
<li><strong>продажі електромобілів у жовтні впали на 30% рік до року</strong>;</li>
<li><strong>середня ціна транзакції зросла на 2% порівняно з вереснем</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключовий фактор – <strong>повне скасування федерального податкового кредиту в розмірі $7 500</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: пряма залежність між <strong>державною підтримкою</strong> та <strong>динамікою продажів електромобілів</strong> означає, що без субсидій перехід на електротранспорт може сповільнитися. Це, у свою чергу, <strong>підтримує попит на традиційні нафтопродукти</strong> у транспортному секторі США.</p>
<h3>9. Європейська нафтохімія: продовження відтоку потужностей</h3>
<p>Європейська нафтохімічна промисловість стикається з <strong>високими витратами</strong> і &lt;strongрегуляторним тиском, що призводить до закриття потужностей.</p>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> оголосила про намір <strong>закрити етиленовий завод Fife у Шотландії в лютому 2026 року</strong>.</li>
<li>Причини:
<ul>
<li><strong>висока собівартість</strong> виробництва;</li>
<li><strong>несприятлива політика уряду Великої Британії</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: закриття етиленового заводу Fife – ще один епізод <strong>«виходу мейджорів» із європейської нафтохімії</strong>, що може посилити залежність регіону від імпорту хімічної продукції та змістити інвестиційні потоки в інші регіони з більш сприятливими умовами.</p>
<h3>10. Сукупна картина: як окремі рішення формують глобальну енергокарту</h3>
<p>Зіставлення усіх наведених вище сюжетів дозволяє побачити <strong>цілісну інтелектуальну карту глобального енергоринку</strong> у 2025–2026 роках.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong>:
<ul>
<li>поточний діапазон Brent <strong>$62–66/бар.</strong> при <strong>очікуваному зниженні до $56/бар. у 2026 році</strong> (Brent) і <strong>$52/бар.</strong> (WTI);</li>
<li>санкції проти російських компаній наразі більше створюють <strong>логістичні збої</strong>, ніж структурний дефіцит.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Газ і електрогенерація</strong>:
<ul>
<li>TotalEnergies і Chevron роблять ставку на <strong>газові електростанції</strong> і <strong>системи зберігання енергії</strong> як основу надійності мереж;</li>
<li>нові LNG-проєкти (Golden Pass) і газові відкриття (Essington-1, Sloanea) зміцнюють <strong>глобальну газову інфраструктуру</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вугілля та енергетичний перехід</strong>:
<ul>
<li>Індонезія ілюструє, що без реального фінансування <strong>плани вугільного phase-out</strong> залишаються у підвішеному стані.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична сировина й електромобілі</strong>:
<ul>
<li>літій реагує <strong>ціновим стрибком</strong> на очікування <strong>30–40% зростання попиту</strong>;</li>
<li>одночасно падіння продажів електромобілів у США на <strong>30% р/р</strong> демонструє, що <strong>без субсидій «зелений» перехід сповільнюється</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Геополітичні та юридичні ризики</strong>:
<ul>
<li>катастрофа Mariana і рішення на <strong>$48 млрд</strong>, інцидент із танкером Talara, удари дронами по Новоросійську – все це підкреслює <strong>зростання вартості ризику</strong> в енергетиці;</li>
<li>судові та політичні фактори дедалі більше впливають на <strong>інвестиційні рішення і вартість капіталу</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Навіть за відносно спокійних поточних котирувань нафти <strong>структура світового енергоринку стрімко змінюється</strong> під впливом санкцій, енергетичного переходу, цифровізації, геополітики та перерозподілу інвестицій. Листопад 2025 року показує, що <strong>майбутня волатильність може бути закладена в уже ухвалених сьогодні рішеннях</strong> – від розвороту TotalEnergies, будівництва газових потужностей Chevron і запуску Golden Pass LNG до юридичних прецедентів на кшталт штрафу BHP і політичного тиску на енергетичні угоди Індії та США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russian-Crude-Piles-Up-but-Oil-Prices-Refuse-to-Move.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29981-Енергетика_300_на_300.png" alt="Російська нафта накопичується в морі, але ціни залишаються стабільними"/><br /><p>energy, oil market, sanctions, TotalEnergies, Chevron, Russia oil, LNG, lithium, EVs, енергетика, нафта, санкції, російська нафта, ЛНГ, відновлювана енергетика, електромобілі, літій, світовий енергоринок, Європа, США, Азія</p>
<h1>Світовий енергоринок на роздоріжжі</h1>
<p>Листопад 2025 року демонструє парадокс: попри санкційний тиск на Rosneft і Lukoil, накопичення російської нафти в морі та масштабні інвестиційні рішення енергетичних гігантів, котирування ICE Brent тримаються в доволі вузькому коридорі <strong>$62–66 за барель</strong>, а великі банки на кшталт Goldman Sachs уже закладають у прогнози подальше зниження цін на нафту в 2026 році.</p>
<h2>Глобальний енергетичний баланс 2025–2026 років: нафта, газ, електроенергія, літій та електромобілі</h2>
<h3>1. Листопад без різких рухів: ціна на нафту «застрягла» в коридорі</h3>
<p>Листопад 2025 року може увійти в історію як один із <strong>найспокійніших місяців за динамікою цін на нафту</strong>. ICE Brent торгується в діапазоні <strong>$62–66 за барель</strong>, що істотно вужче за <strong>$9 за барель</strong> розрив, зафіксований у жовтні.</p>
<ul>
<li>Діапазон ціни Brent: <strong>$62–66/бар.</strong></li>
<li>Попередній місяць: різниця в діапазоні становила <strong>$9/бар.</strong></li>
<li><strong>Основний драйвер очікувань зростання</strong> – санкції проти <strong>Rosneft/Lukoil</strong>.</li>
<li><em>Фактичний результат</em> – не стрибок цін, а <strong>накопичення російської нафти в морі</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок: попри політичні та логістичні ризики, <strong>ринок нафти залишається відносно збалансованим</strong>, а санкції поки що більше впливають на географію потоків і логістику, ніж на ціну.</p>
<h3>2. Санкції проти Rosneft/Lukoil і накопичення російської нафти в морі</h3>
<p>Санкційний тиск на російські компанії Rosneft і Lukoil є головним «бичачим» фактором для ринку, але на практиці він призводить до <strong>затримки барелів у морі</strong>, а не до різкого скорочення експорту.</p>
<ul>
<li>Покупці в Індії та Китаї виявляють <strong>обережність перед дедлайном санкцій 21 листопада</strong>.</li>
<li>Російський експорт нафти знизився до <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Біля берегів Індії простоюють <strong>11 танкерів</strong> із російською нафтою.</li>
<li><em>Замість обвалу постачання</em> – <strong>тимчасове накопичення вантажів у морі</strong>.</li>
</ul>
<p>Логічний висновок: зафіксований обсяг у <strong>3,4 млн бар./добу</strong> і черга з <strong>11 танкерів</strong> свідчать, що російська нафта наразі більше стикається з <strong>тимчасовими логістичними бар’єрами</strong>, ніж із реальним ембарго на фізичні потоки. Це пояснює, чому зміна санкційного режиму поки не призвела до різкої переоцінки ризиків на ринку.</p>
<h3>3. Goldman Sachs знижує «бичачий» прогноз на 2026 рік</h3>
<p>На тлі відносно стабільних цін у 2025 році великі фінансові інституції переглядають очікування на 2026-й.</p>
<ul>
<li>Goldman Sachs очікує, що в 2026 році:
<ul>
<li>середня ціна <strong>ICE Brent</strong> становитиме <strong>$56 за барель</strong>;</li>
<li><strong>WTI</strong> може знизитися до <strong>$52 за барель</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключові чинники прогнозу:
<ul>
<li><strong>розмотування угоди OPEC+</strong> (поступове зняття обмежень видобутку);</li>
<li><strong>зростання видобутку поза OPEC</strong> (non-OPEC supply growth).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: поєднання <strong>додаткових обсягів поза OPEC</strong> і <strong>послаблення дисципліни OPEC+</strong> формує сценарій <strong>надлишкової пропозиції</strong> у 2026 році, що закладається в більш низькі цінові очікування порівняно з 2025-м.</p>
<h3>4. TotalEnergies: ставка на газову генерацію Європи замість розширення «зеленого» портфеля в Азії</h3>
<p>Французький енергетичний гігант <strong>TotalEnergies</strong> демонструє <strong>стратегічний розворот</strong>, що може означати нову фазу в політиці європейських нафтогазових компаній.</p>
<ul>
<li>Компанія погодилася придбати <strong>50% частку</strong> у портфелі електрогенераційних активів Західної Європи, що належать чеському мільярдеру <strong>Даніелю Кретинському</strong>.</li>
<li>Вартість угоди – <strong>$6 млрд</strong> за активи компанії <strong>EPH</strong>.</li>
<li>Структура активів:
<ul>
<li>переважно <strong>газові електростанції</strong>;</li>
<li><strong>системи накопичення енергії на основі батарей</strong>;</li>
<li>географія – <strong>Італія, Франція, Нідерланди, Британія</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Поточний портфель генерації TotalEnergies зростає до <strong>19 ГВт</strong>.</li>
<li><em>На фоні</em> – повідомлення про розгляд <strong>продажу частини відновлюваних активів в Азії</strong>, включно зі спільним індійським підприємством з <strong>Adani Green Energy</strong>.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Переміщення фокуса</strong>:
<ul>
<li>від <em>високоризикових або віддалених</em> азійських проєктів у «зеленій» енергетиці;</li>
<li>до <strong>керованих газових потужностей та зберігання енергії в Європі</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнал для інших мейджорів</strong> – можливий перехід від агресивних планів у відновлюваній енергетиці до:
<ul>
<li><strong>гібридної моделі</strong>: газ + батареї + вибіркові ВДЕ;</li>
<li><strong>повернення до «надійної» конвенційної генерації</strong>, особливо для покриття пікових навантажень.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: цей «силовий» крок TotalEnergies може стати <strong>еталонним кейсом розвороту</strong> стратегії європейських нафтогазових компаній – від чистих «зелено-орієнтованих» моделей до більш прагматичного міксу з акцентом на <strong>газову генерацію та накопичення енергії</strong>.</p>
<h3>5. Chevron: енергетична відповідь на бум дата-центрів у США</h3>
<p>На тлі цифровізації економіки та стрімкого розвитку дата-центрів у США зростає <strong>попит на гарантовану потужність</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> оголосила про плани будівництва <strong>газофіцированої електростанції потужністю 5 ГВт</strong> у Західному Техасі.</li>
<li>Очікуваний строк введення в експлуатацію – <strong>кінець 2027 року</strong>.</li>
<li><strong>Ціль</strong> – задоволення <strong>потужного попиту з боку дата-центрів</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: газові проєкти в електроенергетиці (TotalEnergies у Європі, Chevron у США) формують <strong>глобальний тренд на використання газу як «перехідного палива»</strong> для стабілізації системи в умовах цифровізації та зростання електроспоживання.</p>
<h3>6. Угоди, відкриття та юридичні ризики</h3>
<p>Ряд ключових корпоративних подій відображають <strong>перерозподіл активів та ризиків</strong> у світовій енергетиці й сировинних ринках.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розглядає можливість придбання <strong>частини міжнародних активів Lukoil</strong>, приєднуючись до <strong>Carlyle</strong> та інших інвесторів, які претендують на частку в портфелі вартістю <strong>$22 млрд</strong>.</li>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> оголосила про відкриття <strong>газового родовища</strong> свердловиною <strong>Essington-1</strong> на шельфі Австралії:
<ul>
<ul>
<li>досягнута <strong>загальна ефективна товщина пласта (net pay) – 90 метрів</strong>;</li>
</ul>
</ul>
<p>&lt;li<em>ціль</em> – перспективні ресурси на рівні <strong>260 млрд куб. футів (BCf)</strong>.</li>
<li><strong>Tokyo Gas</strong> продала свій <strong>апстрім-бізнес у Луїзіані</strong> компанії <strong>Grayrock Energy</strong> за <strong>$255 млн</strong>, пояснюючи це <strong>оптимізацією портфеля</strong>.</li>
<li><strong>BHP</strong> визнана відповідальною за катастрофу дамби <strong>Mariana 2015 року</strong> у Бразилії:
<ul>
<li>Високий суд Лондона зобов’язав компанію виплатити <strong>$48 млрд</strong> компенсацій;</li>
<li>Одержувачі – <strong>десятки тисяч громадян Бразилії та місцеві органи влади</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> у партнерстві з <strong>QatarEnergy</strong> просуває проєкт <strong>Golden Pass LNG</strong> потужністю <strong>18 млн тонн на рік (mtpa)</strong>:
<ul>
<li>перший танкер з LNG очікується <strong>у лютому</strong>;</li>
<li>Golden Pass стане <strong>дев’ятим діючим заводом зі зрідження газу в США</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Газ, вугілля, ЛНГ, літій і ланцюги постачання</h3>
<h4>7.1. Суринам: формування газового хабу до 2030 року</h4>
<p>Національна нафтогазова компанія <strong>Staatsolie</strong> підтвердила <strong>комерційну доцільність газового перспективу Sloanea</strong>.</p>
<ul>
<li>Оператор проєкту – <strong>Petronas</strong> із часткою <strong>80%</strong> у <strong>офшорному Блоці 52</strong>.</li>
<li><strong>FID (остаточне інвестиційне рішення)</strong> планується на <strong>2026 рік</strong>.</li>
<li><strong>Перший газ</strong> очікується <strong>до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: Суринам вибудовує <strong>довгостроковий газовий проєкт</strong> із горизонтом реалізації <strong>5–10 років</strong>, що вкладається у глобальний тренд зміщення частини енергобалансу з нафти на газ.</p>
<h4>7.2. Індонезія: можливий розворот від вугільного згортання</h4>
<p>План Індонезії <strong>закрити 6,7 ГВт вугільних електростанцій</strong> опинився під питанням.</p>
<ul>
<li>Ключова причина – <strong>затримка виділення коштів від донорських країн</strong>.</li>
<li><strong>Партнерство Just Energy Transition</strong> не змогло зібрати <strong>$20 млрд</strong>, закладених для Індонезії.</li>
</ul>
<p>Висновок: без фактичної фінансової підтримки навіть формально узгоджені програми «справедливого енергетичного переходу» ризикують перетворитися на <strong>відкладені або скасовані ініціативи</strong>, що зберігає <strong>роль вугілля</strong> у генерації в Азії.</p>
<h4>7.3. Літій: китайські ф’ючерси реагують на очікування буму</h4>
<p>На тлі прогнозів зростання попиту на літій Китай демонструє <strong>ціновий сплеск</strong> на ф’ючерсному ринку.</p>
<ul>
<li>Найбільш ліквідні ф’ючерси на літій у Гуанчжоу зросли:
<ul>
<li><strong>+9% за один день (понеділок)</strong>;</li>
<li>котирування досягли <strong>¥95 200 за метричну тонну</strong> (≈ <strong>$13 400/т</strong>).</li>
</ul>
</li>
<li>Голова компанії <strong>Ganfeng Lithium</strong> прогнозує:
<ul>
<li><strong>зростання попиту на літій на 30–40% наступного року</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: ринок літію, критично важливого для акумуляторів і електромобілів, входить у фазу <strong>нового очікуваного попиту</strong>, що вже конвертується у <strong>цінову волатильність</strong> на китайських біржах.</p>
<h4>7.4. Саудівська Аравія – Сирія: перші постачання з початку війни</h4>
<p>Саудівська Аравія вперше з початку громадянської війни в Сирії розпочала <strong>постачання нафти для сирійських НПЗ</strong>.</p>
<ul>
<li>До порту <strong>Баніяс</strong> прибула танкер <strong>Petalidi</strong> під ліберійським прапором.</li>
<li>Танкер повністю завантажений <strong>конденсатом Khuff</strong>, що виробляється компанією <strong>Saudi Aramco</strong>.</li>
<li>Це <strong>перше постачання сирійським НПЗ</strong> з боку Саудівської Аравії з початку громадянської війни.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть точкові відновлення маршрутів постачання, як у випадку Saudi Aramco – Сирія, можуть сигналізувати <strong>поступове переформатування політичних та енергетичних зв’язків у регіоні</strong>.</p>
<h4>7.5. Бразилія: нові відкриття в Кампоському басейні</h4>
<p>Національна компанія <strong>Petrobras</strong> продовжує серію відкриттів у шельфових родовищах Бразилії.</p>
<ul>
<li>Зроблено нове нафтове відкриття в блоці <strong>Sudoeste de Tartaruga Verde</strong>.</li>
<li>Район – <strong>офшорний Кампоський басейн</strong>.</li>
<li>Відкриття є частиною <strong>13-скважинної бурової кампанії</strong>, що демонструє високий рівень успішності.</li>
</ul>
<p>Висновок: Бразилія підтверджує статус <strong>одного з ключових драйверів зростання офшорного нафтовидобутку</strong>, що вписується в сценарій збільшення non-OPEC пропозиції, на який посилається Goldman Sachs у своєму прогнозі.</p>
<h4>7.6. Новоросійськ: швидке відновлення експорту після ударів дронами</h4>
<p>Основний чорноморський експортний термінал росії – <strong>Новоросійськ</strong> – відновив відвантаження після короткої перерви.</p>
<ul>
<li>Постачання сирої нафти та нафтопродуктів було припинено на <strong>два дні</strong> через удари <strong>українських безпілотників</strong>.</li>
<li><strong>17 листопада</strong> з порту вийшли <strong>дев’ять танкерів</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: подія демонструє, що <strong>інфраструктурні ризики</strong> в регіоні залишаються високими, але швидке відновлення завантажень вказує на <strong>стійкість експортної логістики</strong> і прагнення зберегти доходи від експорту.</p>
<h4>7.7. Іран: затримання танкера Talara</h4>
<p>Іранська Ісламська революційна гвардія заявила про <strong>захоплення танкера Talara</strong> у водах Перської затоки.</p>
<ul>
<li>Причина, озвучена Іраном – перевезення <strong>«неавторизованого» вантажу</strong> нафтопродуктів.</li>
<li>Обсяг вантажу – <strong>30 000 метричних тонн</strong> петрохімічної продукції, виробленої в Ірані.</li>
<li>Офіційна позиція – вантаж <strong>потребує повної перевірки</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: інцидент із танкером Talara підкреслює <strong>підвищені геополітичні ризики для морської логістики в Перській затоці</strong>, що потенційно впливає на страхові премії та альтернативні маршрути.</p>
<h4>7.8. Китай: бум експорту нафтопродуктів на фоні рекордних марж</h4>
<p>Китай нарощує <strong>експорт нафтопродуктів</strong> завдяки вигідній кон’юнктурі.</p>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зріс на <strong>14% рік до року</strong>, до <strong>4,52 млн метричних тонн</strong>.</li>
<li>Структура експорту:
<ul>
<li><strong>38%</strong> обсягу припадає на &lt;strongавіаційне паливо (jet fuel);</li>
<li>бензин – <strong>близько 750 000 тонн</strong>;</li>
<li>дизель – також <strong>750 000 тонн</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: рекордні маржі стимулюють Китай <strong>агресивно нарощувати експорт продуктів переробки</strong>, що впливає на регіональні маржі НПЗ у сусідніх країнах і посилює конкуренцію на ринку нафтопродуктів.</p>
<h4>7.9. Індія: перший великий контракт на імпорт LPG із США</h4>
<p>Індія диверсифікує джерела постачання зрідженого нафтового газу (LPG), закріплюючи новий вектор співпраці зі США.</p>
<ul>
<li>Державні компанії Індії підписали <strong>річний контракт</strong> на імпорт <strong>2,2 млн метричних тонн LPG у 2026 році</strong>.</li>
<li>Для порівняння: <strong>у поточному році</strong> імпорт із США становив <strong>1,4 млн тонн</strong>.</li>
<li>Мета – <strong>диверсифікація джерел постачання</strong> під тиском <strong>президента США Дональда Трампа</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: збільшення обсягу з <strong>1,4 до 2,2 млн тонн</strong> означає майже <strong>60% зростання імпорту LPG із США</strong>, що посилює роль американських виробників у забезпеченні енергетичної безпеки Індії.</p>
<h3>8. США: падіння продажів електромобілів і наслідки для нафти</h3>
<p>Скасування субсидій на електромобілі в США вже має відчутні наслідки для ринку.</p>
<ul>
<li>За даними сервісної компанії <strong>Cox Automotive</strong>:
<ul>
<li><strong>продажі електромобілів у жовтні впали на 30% рік до року</strong>;</li>
<li><strong>середня ціна транзакції зросла на 2% порівняно з вереснем</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключовий фактор – <strong>повне скасування федерального податкового кредиту в розмірі $7 500</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: пряма залежність між <strong>державною підтримкою</strong> та <strong>динамікою продажів електромобілів</strong> означає, що без субсидій перехід на електротранспорт може сповільнитися. Це, у свою чергу, <strong>підтримує попит на традиційні нафтопродукти</strong> у транспортному секторі США.</p>
<h3>9. Європейська нафтохімія: продовження відтоку потужностей</h3>
<p>Європейська нафтохімічна промисловість стикається з <strong>високими витратами</strong> і &lt;strongрегуляторним тиском, що призводить до закриття потужностей.</p>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> оголосила про намір <strong>закрити етиленовий завод Fife у Шотландії в лютому 2026 року</strong>.</li>
<li>Причини:
<ul>
<li><strong>висока собівартість</strong> виробництва;</li>
<li><strong>несприятлива політика уряду Великої Британії</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: закриття етиленового заводу Fife – ще один епізод <strong>«виходу мейджорів» із європейської нафтохімії</strong>, що може посилити залежність регіону від імпорту хімічної продукції та змістити інвестиційні потоки в інші регіони з більш сприятливими умовами.</p>
<h3>10. Сукупна картина: як окремі рішення формують глобальну енергокарту</h3>
<p>Зіставлення усіх наведених вище сюжетів дозволяє побачити <strong>цілісну інтелектуальну карту глобального енергоринку</strong> у 2025–2026 роках.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong>:
<ul>
<li>поточний діапазон Brent <strong>$62–66/бар.</strong> при <strong>очікуваному зниженні до $56/бар. у 2026 році</strong> (Brent) і <strong>$52/бар.</strong> (WTI);</li>
<li>санкції проти російських компаній наразі більше створюють <strong>логістичні збої</strong>, ніж структурний дефіцит.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Газ і електрогенерація</strong>:
<ul>
<li>TotalEnergies і Chevron роблять ставку на <strong>газові електростанції</strong> і <strong>системи зберігання енергії</strong> як основу надійності мереж;</li>
<li>нові LNG-проєкти (Golden Pass) і газові відкриття (Essington-1, Sloanea) зміцнюють <strong>глобальну газову інфраструктуру</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вугілля та енергетичний перехід</strong>:
<ul>
<li>Індонезія ілюструє, що без реального фінансування <strong>плани вугільного phase-out</strong> залишаються у підвішеному стані.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична сировина й електромобілі</strong>:
<ul>
<li>літій реагує <strong>ціновим стрибком</strong> на очікування <strong>30–40% зростання попиту</strong>;</li>
<li>одночасно падіння продажів електромобілів у США на <strong>30% р/р</strong> демонструє, що <strong>без субсидій «зелений» перехід сповільнюється</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Геополітичні та юридичні ризики</strong>:
<ul>
<li>катастрофа Mariana і рішення на <strong>$48 млрд</strong>, інцидент із танкером Talara, удари дронами по Новоросійську – все це підкреслює <strong>зростання вартості ризику</strong> в енергетиці;</li>
<li>судові та політичні фактори дедалі більше впливають на <strong>інвестиційні рішення і вартість капіталу</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Навіть за відносно спокійних поточних котирувань нафти <strong>структура світового енергоринку стрімко змінюється</strong> під впливом санкцій, енергетичного переходу, цифровізації, геополітики та перерозподілу інвестицій. Листопад 2025 року показує, що <strong>майбутня волатильність може бути закладена в уже ухвалених сьогодні рішеннях</strong> – від розвороту TotalEnergies, будівництва газових потужностей Chevron і запуску Golden Pass LNG до юридичних прецедентів на кшталт штрафу BHP і політичного тиску на енергетичні угоди Індії та США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russian-Crude-Piles-Up-but-Oil-Prices-Refuse-to-Move.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/153373/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Глобальні енергетичні зрушення: події, що формують майбутнє світового нафтового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/globalni-energetichni-zrushennya-podi%d1%97-shho-formuyut-majbutnye-svitovogo-naftovogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/globalni-energetichni-zrushennya-podi%d1%97-shho-formuyut-majbutnye-svitovogo-naftovogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 05:21:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[Colombia]]></category>
		<category><![CDATA[Ecopetrol]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[pipelines]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tags" content="oil]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[Африка]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[виробництво]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[глобальні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Испания]]></category>
		<category><![CDATA[Мозамбик]]></category>
		<category><![CDATA[Нигерия]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Судан]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153198</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29887-Енергетика_300_на_300.png" alt="Глобальні енергетичні зрушення: події, що формують майбутнє світового нафтового ринку"/><br />Провідні країни та компанії ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на енергетичну безпеку, ціноутворення та баланс сил у світі. Від придбань активів і санкцій до масштабних газопроводів і нових нафтопереробних заводів — усі ці кроки формують нову архітектуру глобального нафтового та газового ринку. Ключові енергетичні рішення Латиноамериканський фактор Ecopetrol планує купівлю активів Canacol у Колумбії, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29887-Енергетика_300_на_300.png" alt="Глобальні енергетичні зрушення: події, що формують майбутнє світового нафтового ринку"/><br /><p>Провідні країни та компанії ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на енергетичну безпеку, ціноутворення та баланс сил у світі. Від придбань активів і санкцій до масштабних газопроводів і нових нафтопереробних заводів — усі ці кроки формують нову архітектуру глобального нафтового та газового ринку.</p>
<h2>Ключові енергетичні рішення</h2>
<h3>Латиноамериканський фактор</h3>
<ul>
<li><strong>Ecopetrol</strong> планує купівлю активів Canacol у Колумбії, що становлять близько <strong>20% газопостачання країни</strong>. Це може посилити синергію виробництва у басейні Магдалени та зміцнити внутрішню енергетичну безпеку.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> подала заявку на вступ до <em>Міжнародного енергетичного агентства</em>, після досягнення рекордного видобутку нафти — <strong>3,76 млн барелів на добу</strong> у червні 2025 року. Це означає амбіцію країни відігравати провідну роль у глобальній енергетиці.</li>
<li><strong>Ангола</strong> запустила процес введення в експлуатацію НПЗ у Кабінді (30 тис. бар./день). До 2027 року країна планує вдвічі скоротити імпорт дизелю та авіаційного пального.</li>
</ul>
<h3>Африка та безпека постачань</h3>
<ul>
<li>У <strong>Мозамбіку</strong> $25-мільярдний LNG-проєкт TotalEnergies може відновитися завдяки розміщенню військ Руанди у провінції Кабо-Дельгадо.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> підписала угоду про розподіл продукції з TotalEnergies щодо офшорних блоків площею близько <strong>775 квадратних миль</strong>.</li>
<li><strong>Судан</strong> зупинив видобуток у басейні Хегліг після атак дронів, що скоротило видобуток на <strong>30 тис. барелів на добу</strong>. Це посилює ризики на ринку, де навіть невеликі скорочення можуть вплинути на баланс попиту та пропозиції.</li>
<li><strong>Кенія</strong> готується виставити на аукціон <strong>10 блоків</strong>, щоб освоїти поклади нафти обсягом близько <strong>1 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ та динаміка цін</h3>
<ul>
<li>Ринок очікує збереження чинних квот на видобуток. Це має обмежити волатильність цін. Станом на 2 вересня 2025 року <strong>ICE Brent утримувався трохи вище $68/барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні зрушення</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong> запровадили санкції проти іракського нафтового магната Валідa ас-Самарра’і за перевезення іранської нафти. Це ускладнює схеми обходу санкцій Іраном.</li>
<li><strong>росія та Китай</strong> підписали угоду про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» для постачання <strong>50 млрд куб. м газу щорічно</strong>. Проте ціна на газ досі не погоджена, що може гальмувати проєкт.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія та Ірак</strong> припинили постачання нафти до індійської Nayara Energy (співвласник — російська «роснефть»), посилаючись на проблеми з платежами в умовах санкцій ЄС.</li>
</ul>
<h3>Європейський контекст</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС</strong> пропонує відкласти на <strong>10 років</strong> запровадження податків на викиди CO₂ у авіації та судноплавстві (до 2035 року). Це демонструє сильний спротив урядів щодо кліматичних податків.</li>
<li><strong>Франція</strong>: LNG-термінали можуть зупинитися через страйки профспілки CGT. Протести заплановані на 2, 10 та 18 вересня.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> зафіксувала понад <strong>500 годин із негативними цінами на електроенергію</strong> у січні–серпні 2025 року (удвічі більше, ніж торік) через стрімке зростання сонячної генерації, яка вже перевищила <strong>20 ГВт</strong>.</li>
<li><strong>Норвегія</strong>: Equinor інвестує близько <strong>$1 млрд</strong> в Orsted для підтримки прав випуску акцій на $9,4 млрд, що показує важливість диверсифікації енергетики Європи.</li>
</ul>
<h3>Азійський вектор</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong>: ціни на залізну руду зросли до <strong>¥772/т ($108)</strong> через очікування зняття екологічних обмежень після військового параду.</li>
<li><strong>Індія</strong>: промислове виробництво показало найвищі темпи за 17 років. Енергогенерація зросла на <strong>4% р/р</strong> завдяки вугіллю та «сонячному буму».</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ залишити квоти незмінними стримує цінові коливання, але робить ринок вразливим до локальних потрясінь.</li>
<li>Зростання ролі країн Латинської Америки (Бразилія, Колумбія, Ангола) свідчить про диверсифікацію центрів впливу у світовій енергетиці.</li>
<li>Африканські ризики (Судан, Мозамбік, Нігерія) демонструють крихкість постачання, що може викликати регіональні дефіцити.</li>
<li>росія та Китай поглиблюють енергетичне партнерство, але відсутність домовленості про ціни затримує масштабні проєкти.</li>
<li>Європа балансує між кліматичними зобов’язаннями та соціально-економічним спротивом, що відтягує введення нових «зелених» податків.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29887-Енергетика_300_на_300.png" alt="Глобальні енергетичні зрушення: події, що формують майбутнє світового нафтового ринку"/><br /><p>Провідні країни та компанії ухвалюють рішення, що безпосередньо впливають на енергетичну безпеку, ціноутворення та баланс сил у світі. Від придбань активів і санкцій до масштабних газопроводів і нових нафтопереробних заводів — усі ці кроки формують нову архітектуру глобального нафтового та газового ринку.</p>
<h2>Ключові енергетичні рішення</h2>
<h3>Латиноамериканський фактор</h3>
<ul>
<li><strong>Ecopetrol</strong> планує купівлю активів Canacol у Колумбії, що становлять близько <strong>20% газопостачання країни</strong>. Це може посилити синергію виробництва у басейні Магдалени та зміцнити внутрішню енергетичну безпеку.</li>
<li><strong>Бразилія</strong> подала заявку на вступ до <em>Міжнародного енергетичного агентства</em>, після досягнення рекордного видобутку нафти — <strong>3,76 млн барелів на добу</strong> у червні 2025 року. Це означає амбіцію країни відігравати провідну роль у глобальній енергетиці.</li>
<li><strong>Ангола</strong> запустила процес введення в експлуатацію НПЗ у Кабінді (30 тис. бар./день). До 2027 року країна планує вдвічі скоротити імпорт дизелю та авіаційного пального.</li>
</ul>
<h3>Африка та безпека постачань</h3>
<ul>
<li>У <strong>Мозамбіку</strong> $25-мільярдний LNG-проєкт TotalEnergies може відновитися завдяки розміщенню військ Руанди у провінції Кабо-Дельгадо.</li>
<li><strong>Нігерія</strong> підписала угоду про розподіл продукції з TotalEnergies щодо офшорних блоків площею близько <strong>775 квадратних миль</strong>.</li>
<li><strong>Судан</strong> зупинив видобуток у басейні Хегліг після атак дронів, що скоротило видобуток на <strong>30 тис. барелів на добу</strong>. Це посилює ризики на ринку, де навіть невеликі скорочення можуть вплинути на баланс попиту та пропозиції.</li>
<li><strong>Кенія</strong> готується виставити на аукціон <strong>10 блоків</strong>, щоб освоїти поклади нафти обсягом близько <strong>1 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<h3>ОПЕК+ та динаміка цін</h3>
<ul>
<li>Ринок очікує збереження чинних квот на видобуток. Це має обмежити волатильність цін. Станом на 2 вересня 2025 року <strong>ICE Brent утримувався трохи вище $68/барель</strong>.</li>
</ul>
<h3>Геополітичні зрушення</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong> запровадили санкції проти іракського нафтового магната Валідa ас-Самарра’і за перевезення іранської нафти. Це ускладнює схеми обходу санкцій Іраном.</li>
<li><strong>росія та Китай</strong> підписали угоду про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» для постачання <strong>50 млрд куб. м газу щорічно</strong>. Проте ціна на газ досі не погоджена, що може гальмувати проєкт.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія та Ірак</strong> припинили постачання нафти до індійської Nayara Energy (співвласник — російська «роснефть»), посилаючись на проблеми з платежами в умовах санкцій ЄС.</li>
</ul>
<h3>Європейський контекст</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС</strong> пропонує відкласти на <strong>10 років</strong> запровадження податків на викиди CO₂ у авіації та судноплавстві (до 2035 року). Це демонструє сильний спротив урядів щодо кліматичних податків.</li>
<li><strong>Франція</strong>: LNG-термінали можуть зупинитися через страйки профспілки CGT. Протести заплановані на 2, 10 та 18 вересня.</li>
<li><strong>Іспанія</strong> зафіксувала понад <strong>500 годин із негативними цінами на електроенергію</strong> у січні–серпні 2025 року (удвічі більше, ніж торік) через стрімке зростання сонячної генерації, яка вже перевищила <strong>20 ГВт</strong>.</li>
<li><strong>Норвегія</strong>: Equinor інвестує близько <strong>$1 млрд</strong> в Orsted для підтримки прав випуску акцій на $9,4 млрд, що показує важливість диверсифікації енергетики Європи.</li>
</ul>
<h3>Азійський вектор</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong>: ціни на залізну руду зросли до <strong>¥772/т ($108)</strong> через очікування зняття екологічних обмежень після військового параду.</li>
<li><strong>Індія</strong>: промислове виробництво показало найвищі темпи за 17 років. Енергогенерація зросла на <strong>4% р/р</strong> завдяки вугіллю та «сонячному буму».</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Рішення ОПЕК+ залишити квоти незмінними стримує цінові коливання, але робить ринок вразливим до локальних потрясінь.</li>
<li>Зростання ролі країн Латинської Америки (Бразилія, Колумбія, Ангола) свідчить про диверсифікацію центрів впливу у світовій енергетиці.</li>
<li>Африканські ризики (Судан, Мозамбік, Нігерія) демонструють крихкість постачання, що може викликати регіональні дефіцити.</li>
<li>росія та Китай поглиблюють енергетичне партнерство, але відсутність домовленості про ціни затримує масштабні проєкти.</li>
<li>Європа балансує між кліматичними зобов’язаннями та соціально-економічним спротивом, що відтягує введення нових «зелених» податків.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/globalni-energetichni-zrushennya-podi%d1%97-shho-formuyut-majbutnye-svitovogo-naftovogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Бразилія призупинила експорт нафти до США попри скасування мита: наслідки для глобального ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/braziliya-prizupinila-eksport-nafti-do-ssha-popri-skasuvannya-mita-naslidki-dlya-globalnogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/braziliya-prizupinila-eksport-nafti-do-ssha-popri-skasuvannya-mita-naslidki-dlya-globalnogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 14:31:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Equinor]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Petrobras]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[мито]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152949</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29727-Бразилия_карнавал.jpg" alt="Бразилія призупинила експорт нафти до США попри скасування мита: наслідки для глобального ринку"/><br />Бразильські нафтовидобувні компанії, включно з міжнародними мейджорами, зупинили постачання нафти до США попри скасування 10% мита. Причина — регуляторна невизначеність після нових тарифних заяв з боку США 9 липня. &#160; Дестабілізуючий фактор для логістики та перспектив цін на світовому ринку нафти. 1. Бразильське нафтове рішення: раптова пауза в експорті Експорт нафти з Бразилії до США [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29727-Бразилия_карнавал.jpg" alt="Бразилія призупинила експорт нафти до США попри скасування мита: наслідки для глобального ринку"/><br /><p>Бразильські нафтовидобувні компанії, включно з міжнародними мейджорами, зупинили постачання нафти до США попри скасування 10% мита. Причина — регуляторна невизначеність після нових тарифних заяв з боку США 9 липня.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h3>Дестабілізуючий фактор для логістики та перспектив цін на світовому ринку нафти.</h3>
<h3>1. Бразильське нафтове рішення: раптова пауза в експорті</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт нафти з Бразилії до США повністю призупинено</strong> на більшу частину липня 2025 року.</li>
<li><em>Причина:</em> попри скасування 10% квітневого мита, компанії не впевнені, що нові мита, оголошені 9 липня, не торкнуться їх у майбутньому.</li>
<li>Серед компаній — <strong>Petrobras, Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, Equinor</strong>.</li>
</ul>
<h3>2. Масштаби поставок і обсяг втрат</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний видобуток у 2024 році:</strong> 3,4 млн барелів на добу.</li>
<li><strong>Обсяг експорту:</strong> 1,78 млн барелів/добу, з яких <strong>243 тис. барелів/добу йшло до США</strong>.</li>
<li>Призупинка експорту означає втрату <strong>близько 7,5 млн барелів</strong> на місяць для американського ринку.</li>
</ul>
<h3>3. Реакція ринку: логістичний вакуум і зміщення потоків</h3>
<ul>
<li>Наразі <strong>нафта зберігається на танкерах та плавучих платформах</strong>, що призводить до накопичення <em>«мертвого» ресурсу</em>.</li>
<li>Це створює <strong>локальні надлишки в Атлантичному басейні</strong>, але одночасно скорочує доступність сировини для НПЗ США.</li>
<li>Очікується <strong>зростання попиту США на ближчих постачальників</strong> — Канаду, Мексику, Нігерію.</li>
<li><strong>Фрахтові ставки можуть зрости</strong> через перенавантаження інших напрямків.</li>
</ul>
<h3>4. Потенційний вплив на котирування Brent і WTI</h3>
<ul>
<li><strong>Нестача бразильської нафти</strong>, яка має низький вміст сірки (light sweet), може підняти <em>спред між Brent і WTI</em> у серпні–вересні.</li>
<li>У короткостроковій перспективі трейдери очікують <strong>волатильність у діапазоні $78–84 Brent</strong>, залежно від подальших дій США щодо мит.</li>
<li><strong>Зростання ризиків для стабільності поставок</strong> може посилити хеджування, що підтримає ціну WTI на рівні $79+.</li>
</ul>
<h3>5. Геополітичні і лобістські чинники</h3>
<ul>
<li>За даними Reuters, ініціатором призупинення виступила <strong>лобістська група IBP</strong> (Brazilian Petroleum Institute).</li>
<li>Їхня мета — <em>захист інтересів бразильських нафтовиків</em> і тиск на американських партнерів з вимогою прозорих торговельних умов.</li>
<li>Це рішення є <strong>прикладом енергетичного націоналізму</strong> на тлі посилення глобального протекціонізму.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Бразильський маневр посилив ринкову невизначеність</strong>, попри нібито позитивний сигнал від скасування мита.</li>
<li>У <strong>короткостроковій перспективі</strong> очікується локальний дефіцит легкої нафти у США, що змусить трейдерів переорієнтуватись на інші джерела.</li>
<li><strong>Сценарії на вересень–жовтень</strong> включають можливе зростання котирувань Brent до $85+, якщо постачання не буде відновлено.</li>
<li><strong>Урок для ринку:</strong> навіть незначна юридична невизначеність може заблокувати потоки у мільйони барелів і змінити глобальні трейдингові маршрути.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29727-Бразилия_карнавал.jpg" alt="Бразилія призупинила експорт нафти до США попри скасування мита: наслідки для глобального ринку"/><br /><p>Бразильські нафтовидобувні компанії, включно з міжнародними мейджорами, зупинили постачання нафти до США попри скасування 10% мита. Причина — регуляторна невизначеність після нових тарифних заяв з боку США 9 липня.</p>
<p>&nbsp;</p>
<h3>Дестабілізуючий фактор для логістики та перспектив цін на світовому ринку нафти.</h3>
<h3>1. Бразильське нафтове рішення: раптова пауза в експорті</h3>
<ul>
<li><strong>Експорт нафти з Бразилії до США повністю призупинено</strong> на більшу частину липня 2025 року.</li>
<li><em>Причина:</em> попри скасування 10% квітневого мита, компанії не впевнені, що нові мита, оголошені 9 липня, не торкнуться їх у майбутньому.</li>
<li>Серед компаній — <strong>Petrobras, Shell, TotalEnergies, ExxonMobil, Equinor</strong>.</li>
</ul>
<h3>2. Масштаби поставок і обсяг втрат</h3>
<ul>
<li><strong>Загальний видобуток у 2024 році:</strong> 3,4 млн барелів на добу.</li>
<li><strong>Обсяг експорту:</strong> 1,78 млн барелів/добу, з яких <strong>243 тис. барелів/добу йшло до США</strong>.</li>
<li>Призупинка експорту означає втрату <strong>близько 7,5 млн барелів</strong> на місяць для американського ринку.</li>
</ul>
<h3>3. Реакція ринку: логістичний вакуум і зміщення потоків</h3>
<ul>
<li>Наразі <strong>нафта зберігається на танкерах та плавучих платформах</strong>, що призводить до накопичення <em>«мертвого» ресурсу</em>.</li>
<li>Це створює <strong>локальні надлишки в Атлантичному басейні</strong>, але одночасно скорочує доступність сировини для НПЗ США.</li>
<li>Очікується <strong>зростання попиту США на ближчих постачальників</strong> — Канаду, Мексику, Нігерію.</li>
<li><strong>Фрахтові ставки можуть зрости</strong> через перенавантаження інших напрямків.</li>
</ul>
<h3>4. Потенційний вплив на котирування Brent і WTI</h3>
<ul>
<li><strong>Нестача бразильської нафти</strong>, яка має низький вміст сірки (light sweet), може підняти <em>спред між Brent і WTI</em> у серпні–вересні.</li>
<li>У короткостроковій перспективі трейдери очікують <strong>волатильність у діапазоні $78–84 Brent</strong>, залежно від подальших дій США щодо мит.</li>
<li><strong>Зростання ризиків для стабільності поставок</strong> може посилити хеджування, що підтримає ціну WTI на рівні $79+.</li>
</ul>
<h3>5. Геополітичні і лобістські чинники</h3>
<ul>
<li>За даними Reuters, ініціатором призупинення виступила <strong>лобістська група IBP</strong> (Brazilian Petroleum Institute).</li>
<li>Їхня мета — <em>захист інтересів бразильських нафтовиків</em> і тиск на американських партнерів з вимогою прозорих торговельних умов.</li>
<li>Це рішення є <strong>прикладом енергетичного націоналізму</strong> на тлі посилення глобального протекціонізму.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Бразильський маневр посилив ринкову невизначеність</strong>, попри нібито позитивний сигнал від скасування мита.</li>
<li>У <strong>короткостроковій перспективі</strong> очікується локальний дефіцит легкої нафти у США, що змусить трейдерів переорієнтуватись на інші джерела.</li>
<li><strong>Сценарії на вересень–жовтень</strong> включають можливе зростання котирувань Brent до $85+, якщо постачання не буде відновлено.</li>
<li><strong>Урок для ринку:</strong> навіть незначна юридична невизначеність може заблокувати потоки у мільйони барелів і змінити глобальні трейдингові маршрути.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/braziliya-prizupinila-eksport-nafti-do-ssha-popri-skasuvannya-mita-naslidki-dlya-globalnogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Заборона ЄС на нафтопродукти з російської сировини підштовхує ціни на дизель — TotalEnergies</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/zaborona-yes-na-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-sirovini-pidshtovxuye-cini-na-dizel-totalenergies/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/zaborona-yes-na-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-sirovini-pidshtovxuye-cini-na-dizel-totalenergies/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Jul 2025 16:40:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152878</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29671-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Заборона ЄС на нафтопродукти з російської сировини підштовхує ціни на дизель — TotalEnergies"/><br />Європейська заборона на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти у третіх країнах, підштовхує ціни на дизельне пальне та загострює проблему дефіциту в ЄС, заявив голова TotalEnergies Патрік Пуйянне. Геополітичний тиск на дизельний ринок ЄС заборонив імпорт продуктів, виготовлених з російської нафти, навіть якщо вони проходили переробку у Туреччині чи Індії. Наслідки недооцінені: нові обмеження призводять [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29671-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Заборона ЄС на нафтопродукти з російської сировини підштовхує ціни на дизель — TotalEnergies"/><br /><p>Європейська заборона на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти у третіх країнах, підштовхує ціни на дизельне пальне та загострює проблему дефіциту в ЄС, заявив голова TotalEnergies Патрік Пуйянне.</p>
<h3><strong>Геополітичний тиск на дизельний ринок</strong></h3>
<ul>
<li><strong>ЄС заборонив</strong> імпорт продуктів, виготовлених з російської нафти, навіть якщо вони проходили переробку у Туреччині чи Індії.</li>
<li><strong>Наслідки недооцінені:</strong> нові обмеження призводять до ще більшої нестачі дизелю в Європі.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Європа має фундаментальний дефіцит дизелю, тож змушена імпортувати його з Близького Сходу та США.&#187;</li>
</ul>
<p><strong> Ціни і маржа</strong></p>
<ul>
<li><strong>Маржа переробки дизелю</strong> на початку третього кварталу перевищила $50/т.</li>
<li><strong>ICE Gasoil:</strong> після оголошення про заборону, спред серпень-вересень виріс з $17.25/т до $27.75/т, ціна зросла на $42.50/т.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Сильні ціни на дизель — це стійкий тренд глобального ринку, пов&#8217;язаний з обмеженням російських потоків.&#187;</li>
</ul>
<p><strong>Сировинний виклик</strong></p>
<ul>
<li><strong>Ринок зміщується до легких сортів нафти</strong> — зокрема, сланцевої з США.</li>
<li><strong>Виробництво дизелю ускладнюється:</strong> <em>сланцева нафта та NGL неефективні для виробництва дизелю</em>, що підвищує витрати та ціни.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Це не лише сезонний попит — тут є більш структурний фактор.&#187;</li>
</ul>
<p><strong>Регуляторні особливості заборони</strong></p>
<ul>
<li><strong>Заборона набирає чинності</strong> після шестимісячного перехідного періоду.</li>
<li><strong>Винятки:</strong> країни-експортери нафти можуть постачати продукти, <em>якщо компетентний орган не має підстав вважати, що вони виготовлені з російської нафти</em>.</li>
<li><strong>Інші західні країни</strong> ще не запровадили аналогічних обмежень.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це підвищує вартість усього — ми змушені імпортувати дизель з віддаленіших країн», — зазначив Пуйянне.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/" target="_blank">S&amp;P Global</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29671-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Заборона ЄС на нафтопродукти з російської сировини підштовхує ціни на дизель — TotalEnergies"/><br /><p>Європейська заборона на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти у третіх країнах, підштовхує ціни на дизельне пальне та загострює проблему дефіциту в ЄС, заявив голова TotalEnergies Патрік Пуйянне.</p>
<h3><strong>Геополітичний тиск на дизельний ринок</strong></h3>
<ul>
<li><strong>ЄС заборонив</strong> імпорт продуктів, виготовлених з російської нафти, навіть якщо вони проходили переробку у Туреччині чи Індії.</li>
<li><strong>Наслідки недооцінені:</strong> нові обмеження призводять до ще більшої нестачі дизелю в Європі.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Європа має фундаментальний дефіцит дизелю, тож змушена імпортувати його з Близького Сходу та США.&#187;</li>
</ul>
<p><strong> Ціни і маржа</strong></p>
<ul>
<li><strong>Маржа переробки дизелю</strong> на початку третього кварталу перевищила $50/т.</li>
<li><strong>ICE Gasoil:</strong> після оголошення про заборону, спред серпень-вересень виріс з $17.25/т до $27.75/т, ціна зросла на $42.50/т.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Сильні ціни на дизель — це стійкий тренд глобального ринку, пов&#8217;язаний з обмеженням російських потоків.&#187;</li>
</ul>
<p><strong>Сировинний виклик</strong></p>
<ul>
<li><strong>Ринок зміщується до легких сортів нафти</strong> — зокрема, сланцевої з США.</li>
<li><strong>Виробництво дизелю ускладнюється:</strong> <em>сланцева нафта та NGL неефективні для виробництва дизелю</em>, що підвищує витрати та ціни.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Це не лише сезонний попит — тут є більш структурний фактор.&#187;</li>
</ul>
<p><strong>Регуляторні особливості заборони</strong></p>
<ul>
<li><strong>Заборона набирає чинності</strong> після шестимісячного перехідного періоду.</li>
<li><strong>Винятки:</strong> країни-експортери нафти можуть постачати продукти, <em>якщо компетентний орган не має підстав вважати, що вони виготовлені з російської нафти</em>.</li>
<li><strong>Інші західні країни</strong> ще не запровадили аналогічних обмежень.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це підвищує вартість усього — ми змушені імпортувати дизель з віддаленіших країн», — зазначив Пуйянне.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/" target="_blank">S&amp;P Global</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/zaborona-yes-na-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-sirovini-pidshtovxuye-cini-na-dizel-totalenergies/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>TotalEnergies та Avril досліджують потенціал проміжних культур для SAF</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/25/totalenergies-ta-avril-doslidzhuyut-potencial-promizhnix-kultur-dlya-saf/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/25/totalenergies-ta-avril-doslidzhuyut-potencial-promizhnix-kultur-dlya-saf/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Jun 2025 08:56:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[Avril]]></category>
		<category><![CDATA[biofuels]]></category>
		<category><![CDATA[camelina]]></category>
		<category><![CDATA[cover crops]]></category>
		<category><![CDATA[crops]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[France]]></category>
		<category><![CDATA[sustainability]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[авіаційне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[биоэнергетика]]></category>
		<category><![CDATA[біопальне]]></category>
		<category><![CDATA[біопроєкти]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152430</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29395-SAF.jpg" alt="TotalEnergies та Avril досліджують потенціал проміжних культур для SAF"/><br />TotalEnergies та Avril спільно досліджують можливість виробництва сталого авіаційного пального (SAF) у Франції на основі олії з проміжних сільськогосподарських культур, зокрема camelina. У межах дослідження вивчаються врожайність, відповідність вимогам ЄС та перспективи масштабування виробництва. Сільське господарство на службі авіації: новий підхід до SAF TotalEnergies і Avril оголосили про спільний намір дослідити виробництво SAF з проміжних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29395-SAF.jpg" alt="TotalEnergies та Avril досліджують потенціал проміжних культур для SAF"/><br /><p>TotalEnergies та Avril спільно досліджують можливість виробництва сталого авіаційного пального (SAF) у Франції на основі олії з проміжних сільськогосподарських культур, зокрема camelina. У межах дослідження вивчаються врожайність, відповідність вимогам ЄС та перспективи масштабування виробництва.</p>
<h3>Сільське господарство на службі авіації: новий підхід до SAF</h3>
<ul>
<li><strong>TotalEnergies і Avril</strong> оголосили про спільний намір дослідити виробництво SAF з проміжних культур у Франції</li>
<li><em>Очікуваний обсяг виробництва олії</em>: 10 тис. т до 2028 року, з потенціалом до 30 тис. т до 2030 року</li>
<li><strong>Основна сировина</strong> — camelina, яка демонструє обнадійливі результати у літніх випробуваннях 2024 року</li>
<li><em>Територія досліджень</em>: повсюдно по Франції у 2025 році для визначення найкращих регіонів вирощування</li>
<li>SAF буде вироблятись на французьких біонафтових підприємствах TotalEnergies та <strong>перероблятись на НПЗ у Франції та Європі</strong></li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Проміжні культури</strong> згідно з регламентом ЄС не потребують додаткового землекористування, не конкурують із продовольчим виробництвом і зберігають вміст органічної речовини в ґрунті</li>
<li>Побічні продукти вирощування можуть використовуватися у <em>кормовій промисловості</em> та інших галузях</li>
</ul>
<blockquote><p>«Випробування camelina влітку 2024 року дали обнадійливі результати» — повідомили в Avril</p></blockquote>
<h3>Європейський контекст</h3>
<ul>
<li>Розвиток таких проєктів частково стимулюється <strong>політикою ЄС у сфері відновлюваної енергії</strong></li>
<li><strong>ReFuelEU Aviation</strong> передбачає мінімум 2% SAF у 2025 році, з підвищенням до 70% до 2050 року</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news/2667653-totalenergies-avril-look-into-cover-crops-for-saf" target="_blank">Argus Media</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.reuters.com/business/sustainable-business/refueleu-aviation-law-eu-saf-2023-07-25/" target="_blank">Reuters on ReFuelEU Aviation</a><br />
<a href="https://www.totalenergies.com/" target="_blank">TotalEnergies офіційний сайт</a><br />
<a href="https://www.groupeavril.com/" target="_blank">Avril Group</a></p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29395-SAF.jpg" alt="TotalEnergies та Avril досліджують потенціал проміжних культур для SAF"/><br /><p>TotalEnergies та Avril спільно досліджують можливість виробництва сталого авіаційного пального (SAF) у Франції на основі олії з проміжних сільськогосподарських культур, зокрема camelina. У межах дослідження вивчаються врожайність, відповідність вимогам ЄС та перспективи масштабування виробництва.</p>
<h3>Сільське господарство на службі авіації: новий підхід до SAF</h3>
<ul>
<li><strong>TotalEnergies і Avril</strong> оголосили про спільний намір дослідити виробництво SAF з проміжних культур у Франції</li>
<li><em>Очікуваний обсяг виробництва олії</em>: 10 тис. т до 2028 року, з потенціалом до 30 тис. т до 2030 року</li>
<li><strong>Основна сировина</strong> — camelina, яка демонструє обнадійливі результати у літніх випробуваннях 2024 року</li>
<li><em>Територія досліджень</em>: повсюдно по Франції у 2025 році для визначення найкращих регіонів вирощування</li>
<li>SAF буде вироблятись на французьких біонафтових підприємствах TotalEnergies та <strong>перероблятись на НПЗ у Франції та Європі</strong></li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Проміжні культури</strong> згідно з регламентом ЄС не потребують додаткового землекористування, не конкурують із продовольчим виробництвом і зберігають вміст органічної речовини в ґрунті</li>
<li>Побічні продукти вирощування можуть використовуватися у <em>кормовій промисловості</em> та інших галузях</li>
</ul>
<blockquote><p>«Випробування camelina влітку 2024 року дали обнадійливі результати» — повідомили в Avril</p></blockquote>
<h3>Європейський контекст</h3>
<ul>
<li>Розвиток таких проєктів частково стимулюється <strong>політикою ЄС у сфері відновлюваної енергії</strong></li>
<li><strong>ReFuelEU Aviation</strong> передбачає мінімум 2% SAF у 2025 році, з підвищенням до 70% до 2050 року</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news/2667653-totalenergies-avril-look-into-cover-crops-for-saf" target="_blank">Argus Media</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.reuters.com/business/sustainable-business/refueleu-aviation-law-eu-saf-2023-07-25/" target="_blank">Reuters on ReFuelEU Aviation</a><br />
<a href="https://www.totalenergies.com/" target="_blank">TotalEnergies офіційний сайт</a><br />
<a href="https://www.groupeavril.com/" target="_blank">Avril Group</a></p>
<h2><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/25/totalenergies-ta-avril-doslidzhuyut-potencial-promizhnix-kultur-dlya-saf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA: Близький Схід веде за собою зростання потужностей OPEC+</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/iea-blizkij-sxid-vede-za-soboyu-zrostannya-potuzhnostej-opec/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/iea-blizkij-sxid-vede-za-soboyu-zrostannya-potuzhnostej-opec/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 20 Jun 2025 11:32:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Basra]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[Kuwait]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[NGLs]]></category>
		<category><![CDATA[Occidental]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Киркук]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152306</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29318-OPEC.jpg" alt="IEA: Близький Схід веде за собою зростання потужностей OPEC+"/><br />Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+ зростуть на 2 млн барелів на добу до 2030 року, причому понад 60% цього приросту припадає на конденсати та NGLs, зокрема з нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак лідирують у збільшенні потужностей, тоді як Мексика зазнає найбільших втрат. Також розглянуто перспективи розширення видобутку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29318-OPEC.jpg" alt="IEA: Близький Схід веде за собою зростання потужностей OPEC+"/><br /><p>Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+ зростуть на 2 млн барелів на добу до 2030 року, причому понад 60% цього приросту припадає на конденсати та NGLs, зокрема з нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак лідирують у збільшенні потужностей, тоді як Мексика зазнає найбільших втрат. Також розглянуто перспективи розширення видобутку природного газу, зменшення споживання нафти в енергетиці та стратегічні інвестиції Aramco та ADNOC.</p>
<h3>Основні рушії видобутку нафти</h3>
<p>Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+, включаючи конденсати та NGLs, прогнозовано зростуть на чисті 2 млн барелів на добу у 2024–2030 роках. Основними рушіями стануть Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак. Понад 60% чистого приросту забезпечать конденсати та NGLs, які не підпадають під квоти, зокрема завдяки початковим фазам розробки нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Це відповідає стратегії країни зі зниження використання сирої нафти для генерації електроенергії, розвитку нафтохімії та експорту NGLs.</p>
<p>Чиста потужність видобутку сирої нафти OPEC+ зросте більш ніж на 810 тис. барелів/добу. Казахстан очолює приріст завдяки запуску проєкту Тенгіз у січні 2025 року (+260 тис. б/д). Об’єднані ОАЕ та Ірак збільшать свої потужності на 1,3 млн б/д. Водночас Мексика зазнає найбільших глобальних втрат – до 630 тис. б/д, залишившись з 1,3 млн б/д до 2030 року.</p>
<p>У 2024 році загальний видобуток нафти країнами OPEC+ зменшився на 800 тис. б/д до 49,9 млн б/д. Саудівська Аравія скоротила видобуток на 480 тис. б/д, Кувейт – на 110 тис. б/д. Перебої у видобутку зафіксовані в росії (-260 тис. б/д), Мексиці (-130 тис. б/д) та Лівії (-90 тис. б/д). Водночас Іран та Венесуела (які не підпадають під квоти) збільшили видобуток на 530 тис. б/д – до найвищих показників з 2019 року. Виробництво NGLs зросло до 8,2 млн б/д, з яких Близький Схід забезпечив 6,8 млн б/д. Саудівська Аравія додасть 970 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p>Група з восьми країн OPEC+, які погодили скорочення на 2,2 млн б/д у листопаді 2023 року, знизила свою частку на світовому ринку з 39% у 2022 до 36% у 2024. Саудівська Аравія несла основне навантаження, накопичивши резервні потужності до 3 млн б/д. Росія, ОАЕ, Ірак та Казахстан перевищували ліміти у 2024 році загалом на 1,2 млн б/д.</p>
<h3>Зростання обсягів виробництва OPEC+</h3>
<p>З травня по липень 2025 року оголошено поступове зростання цільових обсягів виробництва на 1,4 млн б/д. Проте лише Саудівська Аравія має змогу додати 180 тис. б/д щомісяця. Всі інші країни будуть обмежені у зростанні через брак резервів або перевиробництво. Саудівська Аравія планує приріст майже 1,2 млн б/д потужностей до 2030 року.</p>
<p>У 2024 році Саудівська Аравія <strong>скоротила</strong> видобуток на 500 тис. б/д до 10,9 млн б/д. Aramco знизила свою ціль з 13 до 12 млн б/д та переорієнтувалась на розвиток газу та відновлюваних джерел. Очікується зростання газових потужностей на 4 млрд куб. футів/день, що дозволить зменшити спалювання 1 млн б/д нафти у генерації, зокрема 500 тис. б/д сирої нафти. Перші дві фази Джафура дадуть половину приросту газу, а також 270 тис. б/д етану і 630 тис. б/д NGLs.</p>
<p>Попри стабільність потужностей сирої нафти, <strong>Aramco</strong> інвестує в підтримку продуктивності. Між 2025 і 2026 роками мають запрацювати проєкти на 1,2 млн б/д. Водозапуск Dammam (фаза 1 – 25 тис. б/д у 2025, фаза 2 – ще 50 тис. б/д у 2027), морські родовища Berri і Marjan (разом 550 тис. б/д), а також переробка NGLs на газовому заводі Танаджиб. Крім того, 600 тис. б/д важкої нафти очікується з централізованого вузла Zuluf з 2026 року.</p>
<p><strong>ОАЕ</strong> планують лідерство у прирості потужностей видобутку сирої нафти – понад 720 тис. б/д до 2030 року. Також на 260 тис. б/д зросте виробництво NGLs. У 2024 році видобуток нафти, включаючи конденсати, залишався на рівні 4,2 млн б/д. План на 5 млн б/д отримав новий імпульс після угод з ExxonMobil та INPEX/JODCO щодо розширення Upper Zakum до 1,2 млн б/д.</p>
<p><strong>ADNOC</strong> інвестує в офшорні потужності: Upper Zakum зріс з 500 тис. до 1 млн б/д. У 2023 запущено Belbazem (45 тис. б/д). Нові контракти включають 20 тис. б/д для стабілізації Lower Zakum (450 тис. б/д) та розширення на 50 тис. б/д до 2027 року. Umm Shaif зросте до 390 тис. б/д завдяки трьом фазам по 115 тис. б/д.</p>
<p>Внутрішні проєкти включають Bu Hasa (+100 тис. б/д) та Bab (+90 тис. б/д). ADNOC активно вивчає нетрадиційні ресурси. До кінця 2025 року буде пробурено 140 свердловин у межах СП Turnwell із SLB та Patterson-UTI. У травні 2025 року EOG Resources отримала ліцензії на блок 3 (Al Dhafra). Успіх може зміцнити амбіції країни у газовому секторі.</p>
<p>ОАЕ прагнуть <strong>газової</strong> самодостатності до 2030 року. ADNOC Gas розширює переробку газу, зокрема в рамках проєкту MERAM, який у 2025 дозволить видобувати 120 тис. б/д етану для Borouge. Також не включено в оцінки майбутні проєкти – Rich Gas Development (1,5 млрд куб. футів/день) та Bab Gas Cap (1,8 млрд куб. футів/день).</p>
<h3>Ірак, Кувейт та Оман нарощують нафтогазову інфраструктуру попри виклики</h3>
<p><strong>Ірак</strong> планує збільшити видобувні потужності до 5,4 млн барелів на добу до 2030 року, Кувейт — до 3,1 млн, а Оман інвестує в офшорні родовища та LNG. Зусилля супроводжуються технічними й логістичними проблемами, але країни регіону готують стратегічне підґрунтя для майбутнього зростання.</p>
<p>Ірак, як очікується, збільшить свої потужності на 560 тис. барелів на добу до 5,4 млн барелів на добу до 2030 року, не досягнувши цілі у 6 млн барелів. Розширення стримується через нестачу інфраструктури для закачування води, складнощі транспортування та обмежені можливості експорту з південних родовищ. Основне зростання забезпечують іноземні компанії, які працюють на півдні, тоді як Ірак оптимізує порт Басра та створює альтернативні маршрути експорту. Повернення BP до родовища Кіркук після виходу у 2019 році та можливе відновлення роботи Іраксько-Турецького трубопроводу (ITP) відкривають довгострокові перспективи. Загальний видобуток Іраку у 2024 році зріс на 40 тис. барелів у річному вимірі до 4,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Брак потужностей із закачування води у багатьох іракських родовищах обмежує можливість зростання видобутку. TotalEnergies розбудовує інфраструктуру для <strong>морського проєкту</strong> обробленої води на 5 млн барелів на добу для родовищ Зубайр і Західна Курна. Також компанія планує збільшити видобуток на родовищі Ратауі з 85 тис. до 210 тис. барелів на добу.</p>
<p>Ірак досяг прогресу в усуненні вузьких місць у порту Басра. У квітні компанія Basra Oil підписала контракт з італійською Micoperi та турецькою ESTA на будівництво третього підводного експортного трубопроводу потужністю 2,4 млн барелів/день та плавучої точки завантаження. Наприкінці 2024 року уряд Іраку схвалив будівництво трубопроводу Басра-Хадіта довжиною 685 км і потужністю 2,25 млн барелів/день, який проходитиме паралельно з нині застарілим Стратегічним трубопроводом.</p>
<p>У регіоні понад 1,2 млн барелів/день додаткових потужностей перебувають у різних фазах реалізації. Зокрема, PetroChina працює над розширенням Західної Курни-1 (з 550 до 800 тис. барелів/день), а Lukoil та уряд Іраку продовжили контракт на Західну Курну-2 до 2045 року, плануючи нарощення до 800 тис. барелів. Eni продовжує розширення Зубайру на 250 тис. барелів, а Basra Oil працює над збільшенням потужності Маджнуна з 130 до 450 тис. барелів/день.</p>
<p>На півночі, у разі відновлення транспортування 450 тис. барелів/день через ITP до Джейхана, можуть пожвавитися родовища Кіркуку та території під контролем Курдської регіональної адміністрації. Потік зупинено з березня 2023 року, однак 300 тис. барелів, за даними, продаються локально чи вивозяться автотранспортом. Повернення BP до Кіркуку може забезпечити зростання видобутку у наступному десятилітті.</p>
<p><strong>Кувейт</strong> планує збільшити потужності на 150 тис. барелів до 3,1 млн барелів/день до 2030 року, з амбіцією досягти 3,5 млн до 2035-го. У 2024 році середній видобуток становив 2,55 млн барелів, зменшившись на 110 тис. Кувейт втратив 220 тис. барелів потужностей з 2018 року.</p>
<p>Компанія Kuwait Oil Company зосередила увагу на родовищі Бурган. У 2023 році введено північний газовий проєкт Jurassic, що додав 50 тис. барелів легкої нафти. Розробка важкої нафти на Раткі з технічною підтримкою Shell додала ще 20 тис. барелів/день. Нові відкриття на шельфі можуть сприяти досягненню цілей до 2035 року.</p>
<p>У Нейтральній зоні, яку Кувейт ділить із Саудівською Аравією, очікується стабільний рівень потужностей у 260 тис. барелів/день на кожну сторону до 2030 року, хоча потенційне зростання можливе.</p>
<p>У <strong>Омані</strong> видобуток нафти та конденсатів у 2024 році склав приблизно 1,1 млн барелів/день. Прогнозується зростання потужностей на 40 тис. барелів за рахунок інвестицій у важку нафту та офшорні проєкти, включаючи Yumna. Угода з Occidental Petroleum на $30 млрд продовжує розробку родовища Мухайзна. Орієнтація Омана на газову інфраструктуру, зокрема запуск LNG-заводу Marsa у 2028 році, підтримає обсяги конденсату та NGL.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29318-OPEC.jpg" alt="IEA: Близький Схід веде за собою зростання потужностей OPEC+"/><br /><p>Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+ зростуть на 2 млн барелів на добу до 2030 року, причому понад 60% цього приросту припадає на конденсати та NGLs, зокрема з нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак лідирують у збільшенні потужностей, тоді як Мексика зазнає найбільших втрат. Також розглянуто перспективи розширення видобутку природного газу, зменшення споживання нафти в енергетиці та стратегічні інвестиції Aramco та ADNOC.</p>
<h3>Основні рушії видобутку нафти</h3>
<p>Потужності видобутку нафти серед країн OPEC+, включаючи конденсати та NGLs, прогнозовано зростуть на чисті 2 млн барелів на добу у 2024–2030 роках. Основними рушіями стануть Саудівська Аравія, ОАЕ та Ірак. Понад 60% чистого приросту забезпечать конденсати та NGLs, які не підпадають під квоти, зокрема завдяки початковим фазам розробки нетрадиційного газового родовища Джафура в Саудівській Аравії. Це відповідає стратегії країни зі зниження використання сирої нафти для генерації електроенергії, розвитку нафтохімії та експорту NGLs.</p>
<p>Чиста потужність видобутку сирої нафти OPEC+ зросте більш ніж на 810 тис. барелів/добу. Казахстан очолює приріст завдяки запуску проєкту Тенгіз у січні 2025 року (+260 тис. б/д). Об’єднані ОАЕ та Ірак збільшать свої потужності на 1,3 млн б/д. Водночас Мексика зазнає найбільших глобальних втрат – до 630 тис. б/д, залишившись з 1,3 млн б/д до 2030 року.</p>
<p>У 2024 році загальний видобуток нафти країнами OPEC+ зменшився на 800 тис. б/д до 49,9 млн б/д. Саудівська Аравія скоротила видобуток на 480 тис. б/д, Кувейт – на 110 тис. б/д. Перебої у видобутку зафіксовані в росії (-260 тис. б/д), Мексиці (-130 тис. б/д) та Лівії (-90 тис. б/д). Водночас Іран та Венесуела (які не підпадають під квоти) збільшили видобуток на 530 тис. б/д – до найвищих показників з 2019 року. Виробництво NGLs зросло до 8,2 млн б/д, з яких Близький Схід забезпечив 6,8 млн б/д. Саудівська Аравія додасть 970 тис. б/д до 2030 року.</p>
<p>Група з восьми країн OPEC+, які погодили скорочення на 2,2 млн б/д у листопаді 2023 року, знизила свою частку на світовому ринку з 39% у 2022 до 36% у 2024. Саудівська Аравія несла основне навантаження, накопичивши резервні потужності до 3 млн б/д. Росія, ОАЕ, Ірак та Казахстан перевищували ліміти у 2024 році загалом на 1,2 млн б/д.</p>
<h3>Зростання обсягів виробництва OPEC+</h3>
<p>З травня по липень 2025 року оголошено поступове зростання цільових обсягів виробництва на 1,4 млн б/д. Проте лише Саудівська Аравія має змогу додати 180 тис. б/д щомісяця. Всі інші країни будуть обмежені у зростанні через брак резервів або перевиробництво. Саудівська Аравія планує приріст майже 1,2 млн б/д потужностей до 2030 року.</p>
<p>У 2024 році Саудівська Аравія <strong>скоротила</strong> видобуток на 500 тис. б/д до 10,9 млн б/д. Aramco знизила свою ціль з 13 до 12 млн б/д та переорієнтувалась на розвиток газу та відновлюваних джерел. Очікується зростання газових потужностей на 4 млрд куб. футів/день, що дозволить зменшити спалювання 1 млн б/д нафти у генерації, зокрема 500 тис. б/д сирої нафти. Перші дві фази Джафура дадуть половину приросту газу, а також 270 тис. б/д етану і 630 тис. б/д NGLs.</p>
<p>Попри стабільність потужностей сирої нафти, <strong>Aramco</strong> інвестує в підтримку продуктивності. Між 2025 і 2026 роками мають запрацювати проєкти на 1,2 млн б/д. Водозапуск Dammam (фаза 1 – 25 тис. б/д у 2025, фаза 2 – ще 50 тис. б/д у 2027), морські родовища Berri і Marjan (разом 550 тис. б/д), а також переробка NGLs на газовому заводі Танаджиб. Крім того, 600 тис. б/д важкої нафти очікується з централізованого вузла Zuluf з 2026 року.</p>
<p><strong>ОАЕ</strong> планують лідерство у прирості потужностей видобутку сирої нафти – понад 720 тис. б/д до 2030 року. Також на 260 тис. б/д зросте виробництво NGLs. У 2024 році видобуток нафти, включаючи конденсати, залишався на рівні 4,2 млн б/д. План на 5 млн б/д отримав новий імпульс після угод з ExxonMobil та INPEX/JODCO щодо розширення Upper Zakum до 1,2 млн б/д.</p>
<p><strong>ADNOC</strong> інвестує в офшорні потужності: Upper Zakum зріс з 500 тис. до 1 млн б/д. У 2023 запущено Belbazem (45 тис. б/д). Нові контракти включають 20 тис. б/д для стабілізації Lower Zakum (450 тис. б/д) та розширення на 50 тис. б/д до 2027 року. Umm Shaif зросте до 390 тис. б/д завдяки трьом фазам по 115 тис. б/д.</p>
<p>Внутрішні проєкти включають Bu Hasa (+100 тис. б/д) та Bab (+90 тис. б/д). ADNOC активно вивчає нетрадиційні ресурси. До кінця 2025 року буде пробурено 140 свердловин у межах СП Turnwell із SLB та Patterson-UTI. У травні 2025 року EOG Resources отримала ліцензії на блок 3 (Al Dhafra). Успіх може зміцнити амбіції країни у газовому секторі.</p>
<p>ОАЕ прагнуть <strong>газової</strong> самодостатності до 2030 року. ADNOC Gas розширює переробку газу, зокрема в рамках проєкту MERAM, який у 2025 дозволить видобувати 120 тис. б/д етану для Borouge. Також не включено в оцінки майбутні проєкти – Rich Gas Development (1,5 млрд куб. футів/день) та Bab Gas Cap (1,8 млрд куб. футів/день).</p>
<h3>Ірак, Кувейт та Оман нарощують нафтогазову інфраструктуру попри виклики</h3>
<p><strong>Ірак</strong> планує збільшити видобувні потужності до 5,4 млн барелів на добу до 2030 року, Кувейт — до 3,1 млн, а Оман інвестує в офшорні родовища та LNG. Зусилля супроводжуються технічними й логістичними проблемами, але країни регіону готують стратегічне підґрунтя для майбутнього зростання.</p>
<p>Ірак, як очікується, збільшить свої потужності на 560 тис. барелів на добу до 5,4 млн барелів на добу до 2030 року, не досягнувши цілі у 6 млн барелів. Розширення стримується через нестачу інфраструктури для закачування води, складнощі транспортування та обмежені можливості експорту з південних родовищ. Основне зростання забезпечують іноземні компанії, які працюють на півдні, тоді як Ірак оптимізує порт Басра та створює альтернативні маршрути експорту. Повернення BP до родовища Кіркук після виходу у 2019 році та можливе відновлення роботи Іраксько-Турецького трубопроводу (ITP) відкривають довгострокові перспективи. Загальний видобуток Іраку у 2024 році зріс на 40 тис. барелів у річному вимірі до 4,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Брак потужностей із закачування води у багатьох іракських родовищах обмежує можливість зростання видобутку. TotalEnergies розбудовує інфраструктуру для <strong>морського проєкту</strong> обробленої води на 5 млн барелів на добу для родовищ Зубайр і Західна Курна. Також компанія планує збільшити видобуток на родовищі Ратауі з 85 тис. до 210 тис. барелів на добу.</p>
<p>Ірак досяг прогресу в усуненні вузьких місць у порту Басра. У квітні компанія Basra Oil підписала контракт з італійською Micoperi та турецькою ESTA на будівництво третього підводного експортного трубопроводу потужністю 2,4 млн барелів/день та плавучої точки завантаження. Наприкінці 2024 року уряд Іраку схвалив будівництво трубопроводу Басра-Хадіта довжиною 685 км і потужністю 2,25 млн барелів/день, який проходитиме паралельно з нині застарілим Стратегічним трубопроводом.</p>
<p>У регіоні понад 1,2 млн барелів/день додаткових потужностей перебувають у різних фазах реалізації. Зокрема, PetroChina працює над розширенням Західної Курни-1 (з 550 до 800 тис. барелів/день), а Lukoil та уряд Іраку продовжили контракт на Західну Курну-2 до 2045 року, плануючи нарощення до 800 тис. барелів. Eni продовжує розширення Зубайру на 250 тис. барелів, а Basra Oil працює над збільшенням потужності Маджнуна з 130 до 450 тис. барелів/день.</p>
<p>На півночі, у разі відновлення транспортування 450 тис. барелів/день через ITP до Джейхана, можуть пожвавитися родовища Кіркуку та території під контролем Курдської регіональної адміністрації. Потік зупинено з березня 2023 року, однак 300 тис. барелів, за даними, продаються локально чи вивозяться автотранспортом. Повернення BP до Кіркуку може забезпечити зростання видобутку у наступному десятилітті.</p>
<p><strong>Кувейт</strong> планує збільшити потужності на 150 тис. барелів до 3,1 млн барелів/день до 2030 року, з амбіцією досягти 3,5 млн до 2035-го. У 2024 році середній видобуток становив 2,55 млн барелів, зменшившись на 110 тис. Кувейт втратив 220 тис. барелів потужностей з 2018 року.</p>
<p>Компанія Kuwait Oil Company зосередила увагу на родовищі Бурган. У 2023 році введено північний газовий проєкт Jurassic, що додав 50 тис. барелів легкої нафти. Розробка важкої нафти на Раткі з технічною підтримкою Shell додала ще 20 тис. барелів/день. Нові відкриття на шельфі можуть сприяти досягненню цілей до 2035 року.</p>
<p>У Нейтральній зоні, яку Кувейт ділить із Саудівською Аравією, очікується стабільний рівень потужностей у 260 тис. барелів/день на кожну сторону до 2030 року, хоча потенційне зростання можливе.</p>
<p>У <strong>Омані</strong> видобуток нафти та конденсатів у 2024 році склав приблизно 1,1 млн барелів/день. Прогнозується зростання потужностей на 40 тис. барелів за рахунок інвестицій у важку нафту та офшорні проєкти, включаючи Yumna. Угода з Occidental Petroleum на $30 млрд продовжує розробку родовища Мухайзна. Орієнтація Омана на газову інфраструктуру, зокрема запуск LNG-заводу Marsa у 2028 році, підтримає обсяги конденсату та NGL.</p>
<p><strong>Джерело: <a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами: <span style="color: #1e90ff;"><a style="color: #1e90ff;" href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a></span></strong></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/20/iea-blizkij-sxid-vede-za-soboyu-zrostannya-potuzhnostej-opec/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>TotalEnergies розширює портфель відновлюваних активів у Британії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/14/totalenergies-rozshiryuye-portfel-vidnovlyuvanix-aktiviv-u-britani%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/14/totalenergies-rozshiryuye-portfel-vidnovlyuvanix-aktiviv-u-britani%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 14 Jun 2025 11:34:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[acquisition]]></category>
		<category><![CDATA[battery]]></category>
		<category><![CDATA[renewable]]></category>
		<category><![CDATA[solar]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[Акумулятори]]></category>
		<category><![CDATA[Британия]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[сонячна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Франция]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152221</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29265-Солнечные_панели.jpg" alt="TotalEnergies розширює портфель відновлюваних активів у Британії"/><br />Французький енергетичний гігант уклав угоду на придбання 10 проєктів у галузі сонячної енергетики та зберігання енергії у Великій Британії загальною потужністю 435 МВт. Деталі угоди TotalEnergies придбала 8 проєктів СЕС загальною потужністю 350 МВт. Угода також включає 2 проєкти з акумуляторними системами потужністю 85 МВт. Продавцем виступила британська компанія з відновлюваної енергетики Low Carbon. Стратегічне [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29265-Солнечные_панели.jpg" alt="TotalEnergies розширює портфель відновлюваних активів у Британії"/><br /><p>Французький енергетичний гігант уклав угоду на придбання 10 проєктів у галузі сонячної енергетики та зберігання енергії у Великій Британії загальною потужністю 435 МВт.</p>
<h3>Деталі угоди</h3>
<ul>
<li><strong>TotalEnergies</strong> придбала <strong>8 проєктів СЕС</strong> загальною потужністю <strong>350 МВт</strong>.</li>
<li>Угода також включає <strong>2 проєкти з акумуляторними системами</strong> потужністю <strong>85 МВт</strong>.</li>
<li><em>Продавцем виступила британська компанія</em> з відновлюваної енергетики <strong>Low Carbon</strong>.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення</h3>
<ul>
<li>Це придбання сприятиме <strong>зміцненню присутності TotalEnergies у секторі чистої енергії Великої Британії</strong>.</li>
<li>Проєкти відповідають цілі компанії мати <strong>100 ГВт потужностей у ВДЕ до 2030 року</strong>.</li>
<li><em>Залучення портфеля високої готовності</em> дозволить швидше запустити будівництво й експлуатацію.</li>
</ul>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Ця угода — черговий крок у реалізації нашої амбітної програми енергетичного переходу у Великій Британії», — заявив представник TotalEnergies.</p></blockquote>
<h3>Контекст ринку</h3>
<ul>
<li>Попит на СЕС і системи накопичення енергії у Британії зростає на тлі зусиль з декарбонізації енергосистеми.</li>
<li>Велика Британія планує повністю перейти на безвуглецеву електрогенерацію до 2035 року.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.pv-tech.org/totalenergies-buys-350mw-of-uk-solar-projects-from-low-carbon/">PV Tech</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29265-Солнечные_панели.jpg" alt="TotalEnergies розширює портфель відновлюваних активів у Британії"/><br /><p>Французький енергетичний гігант уклав угоду на придбання 10 проєктів у галузі сонячної енергетики та зберігання енергії у Великій Британії загальною потужністю 435 МВт.</p>
<h3>Деталі угоди</h3>
<ul>
<li><strong>TotalEnergies</strong> придбала <strong>8 проєктів СЕС</strong> загальною потужністю <strong>350 МВт</strong>.</li>
<li>Угода також включає <strong>2 проєкти з акумуляторними системами</strong> потужністю <strong>85 МВт</strong>.</li>
<li><em>Продавцем виступила британська компанія</em> з відновлюваної енергетики <strong>Low Carbon</strong>.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення</h3>
<ul>
<li>Це придбання сприятиме <strong>зміцненню присутності TotalEnergies у секторі чистої енергії Великої Британії</strong>.</li>
<li>Проєкти відповідають цілі компанії мати <strong>100 ГВт потужностей у ВДЕ до 2030 року</strong>.</li>
<li><em>Залучення портфеля високої готовності</em> дозволить швидше запустити будівництво й експлуатацію.</li>
</ul>
<h3>Цитата</h3>
<blockquote><p>«Ця угода — черговий крок у реалізації нашої амбітної програми енергетичного переходу у Великій Британії», — заявив представник TotalEnergies.</p></blockquote>
<h3>Контекст ринку</h3>
<ul>
<li>Попит на СЕС і системи накопичення енергії у Британії зростає на тлі зусиль з декарбонізації енергосистеми.</li>
<li>Велика Британія планує повністю перейти на безвуглецеву електрогенерацію до 2035 року.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.pv-tech.org/totalenergies-buys-350mw-of-uk-solar-projects-from-low-carbon/">PV Tech</a></p>
<h3><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/14/totalenergies-rozshiryuye-portfel-vidnovlyuvanix-aktiviv-u-britani%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтогазові гіганти скорочують інвестиції у низьковуглецеву енергетику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/naftogazovi-giganti-skorochuyut-investici%d1%97-u-nizkovuglecevu-energetiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/naftogazovi-giganti-skorochuyut-investici%d1%97-u-nizkovuglecevu-energetiku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Jun 2025 09:04:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[decarbonisation]]></category>
		<category><![CDATA[energy investments]]></category>
		<category><![CDATA[Equinor]]></category>
		<category><![CDATA[oil and gas]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[нафтогазовий сектор]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152055</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29205-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Нафтогазові гіганти скорочують інвестиції у низьковуглецеву енергетику"/><br />Інвестиції провідних нафтогазових компаній у технології з низькими викидами вуглецю у 2024 році скоротилися на чверть. У 2025 році очікується подальше зниження — попри зусилля нових гравців компенсувати цей спад. Світовий тренд зрушився: чому знижується активність у декарбонізації У 2024 році нафтогазовий сектор інвестував близько 22 млрд доларів США у низьковуглецеві технології — це на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29205-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Нафтогазові гіганти скорочують інвестиції у низьковуглецеву енергетику"/><br /><p>Інвестиції провідних нафтогазових компаній у технології з низькими викидами вуглецю у 2024 році скоротилися на чверть. У 2025 році очікується подальше зниження — попри зусилля нових гравців компенсувати цей спад.</p>
<h3>Світовий тренд зрушився: чому знижується активність у декарбонізації</h3>
<ul>
<li><strong>У 2024 році</strong> нафтогазовий сектор інвестував близько <strong>22 млрд доларів США</strong> у низьковуглецеві технології — це <em>на 25% менше</em>, ніж у 2023 році.</li>
<li>Загалом такі інвестиції склали лише <strong>2,5% від усього капітального бюджету</strong> галузі у 2024 році.</li>
<li>У <strong>2025 році</strong> очікується подальше скорочення — ще на <em>10%</em>.</li>
</ul>
<h3>Перегляд стратегій від «великої четвірки»</h3>
<p>Більшість інвестицій у попередні роки забезпечували чотири компанії: <strong>BP, Shell, Equinor та TotalEnergies</strong>. Проте наразі спостерігається суттєве зниження амбіцій:</p>
<ul>
<li><strong>BP</strong> переглянула свою ціль на 2030 рік: частка низьковуглецевих інвестицій у капбюджеті знижена з <em>50%</em> до <strong>10–15%</strong>.</li>
<li><strong>Shell</strong> зменшила свою мету з <em>15–20%</em> до <strong>10%</strong>.</li>
<li><strong>Equinor</strong> скоротила плани на 2025 рік із <em>30%</em> до <strong>13%</strong>, скасувавши попередню мету в <strong>50%</strong> до 2030 року.</li>
</ul>
<p>Винятком залишається <strong>TotalEnergies</strong>, яка не анонсувала скорочення цілей, а натомість продовжує розширення в Африці, зокрема у гідроенергетиці.</p>
<h3>Нові гравці зростають, але ще не домінують</h3>
<p>Частину спаду компенсують менші компанії та національні нафтогазові компанії (**ADNOC, Petronas, Saudi Aramco, Sinopec**), які **подвоїли свої інвестиції** з 2022 по 2024 рік до <strong>8,5 млрд доларів США</strong>. Проте їхній внесок досі не перевищує <strong>3% від капітальних витрат</strong>.</p>
<h3>Де інвестують: від водню до біопалива</h3>
<ul>
<li><strong>Інвестиції в сонячну та вітрову енергетику</strong> збереглися на рівні 2023 року — зокрема завдяки купівлі Equinor частки у Ørsted.</li>
<li><strong>Водень</strong> — найбільш зростаючий напрям: витрати зросли до <strong>4 млрд доларів</strong>, зокрема через придбання Woodside Energy заводу з виробництва аміаку в Техасі.</li>
<li><strong>Біопаливо:</strong> Eni спільно з LG Chem розпочала проєкт у Південній Кореї, а також із Petronas та Euglena у Малайзії.</li>
<li><strong>Літій:</strong> Equinor придбала 45% у двох літієвих компаніях у США — це крок до позиціонування у сфері акумуляторів.</li>
</ul>
<h3>Нестача прозорості та регуляторний тиск</h3>
<p>Водночас <strong>звітність компаній про інвестиції у низьковуглецеві технології залишається обмеженою</strong>. Багато хто розширено трактує, що вважається «низьковуглецевим». Це ускладнює порівняння реальних результатів. Регуляторні рамки, такі як <strong>таксономія ЄС</strong>, можуть у майбутньому підвищити прозорість та точність оцінок інвестицій.</p>
<blockquote><p>Компанії переглядають свої стратегії на тлі нестабільності ринків та очікувань акціонерів. Інвестиції у чисту енергію тепер залежать не тільки від кліматичних цілей, але й від економічної вигоди.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/the-oil-and-gas-industry-in-net-zero-transitions-2024">IEA – The Oil and Gas Industry in Net Zero Transitions</a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.bp.com/">bp.com</a><br />
<a href="https://www.shell.com/">shell.com</a><br />
<a href="https://www.totalenergies.com/">totalenergies.com</a><br />
<a href="https://www.equinor.com/">equinor.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29205-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Нафтогазові гіганти скорочують інвестиції у низьковуглецеву енергетику"/><br /><p>Інвестиції провідних нафтогазових компаній у технології з низькими викидами вуглецю у 2024 році скоротилися на чверть. У 2025 році очікується подальше зниження — попри зусилля нових гравців компенсувати цей спад.</p>
<h3>Світовий тренд зрушився: чому знижується активність у декарбонізації</h3>
<ul>
<li><strong>У 2024 році</strong> нафтогазовий сектор інвестував близько <strong>22 млрд доларів США</strong> у низьковуглецеві технології — це <em>на 25% менше</em>, ніж у 2023 році.</li>
<li>Загалом такі інвестиції склали лише <strong>2,5% від усього капітального бюджету</strong> галузі у 2024 році.</li>
<li>У <strong>2025 році</strong> очікується подальше скорочення — ще на <em>10%</em>.</li>
</ul>
<h3>Перегляд стратегій від «великої четвірки»</h3>
<p>Більшість інвестицій у попередні роки забезпечували чотири компанії: <strong>BP, Shell, Equinor та TotalEnergies</strong>. Проте наразі спостерігається суттєве зниження амбіцій:</p>
<ul>
<li><strong>BP</strong> переглянула свою ціль на 2030 рік: частка низьковуглецевих інвестицій у капбюджеті знижена з <em>50%</em> до <strong>10–15%</strong>.</li>
<li><strong>Shell</strong> зменшила свою мету з <em>15–20%</em> до <strong>10%</strong>.</li>
<li><strong>Equinor</strong> скоротила плани на 2025 рік із <em>30%</em> до <strong>13%</strong>, скасувавши попередню мету в <strong>50%</strong> до 2030 року.</li>
</ul>
<p>Винятком залишається <strong>TotalEnergies</strong>, яка не анонсувала скорочення цілей, а натомість продовжує розширення в Африці, зокрема у гідроенергетиці.</p>
<h3>Нові гравці зростають, але ще не домінують</h3>
<p>Частину спаду компенсують менші компанії та національні нафтогазові компанії (**ADNOC, Petronas, Saudi Aramco, Sinopec**), які **подвоїли свої інвестиції** з 2022 по 2024 рік до <strong>8,5 млрд доларів США</strong>. Проте їхній внесок досі не перевищує <strong>3% від капітальних витрат</strong>.</p>
<h3>Де інвестують: від водню до біопалива</h3>
<ul>
<li><strong>Інвестиції в сонячну та вітрову енергетику</strong> збереглися на рівні 2023 року — зокрема завдяки купівлі Equinor частки у Ørsted.</li>
<li><strong>Водень</strong> — найбільш зростаючий напрям: витрати зросли до <strong>4 млрд доларів</strong>, зокрема через придбання Woodside Energy заводу з виробництва аміаку в Техасі.</li>
<li><strong>Біопаливо:</strong> Eni спільно з LG Chem розпочала проєкт у Південній Кореї, а також із Petronas та Euglena у Малайзії.</li>
<li><strong>Літій:</strong> Equinor придбала 45% у двох літієвих компаніях у США — це крок до позиціонування у сфері акумуляторів.</li>
</ul>
<h3>Нестача прозорості та регуляторний тиск</h3>
<p>Водночас <strong>звітність компаній про інвестиції у низьковуглецеві технології залишається обмеженою</strong>. Багато хто розширено трактує, що вважається «низьковуглецевим». Це ускладнює порівняння реальних результатів. Регуляторні рамки, такі як <strong>таксономія ЄС</strong>, можуть у майбутньому підвищити прозорість та точність оцінок інвестицій.</p>
<blockquote><p>Компанії переглядають свої стратегії на тлі нестабільності ринків та очікувань акціонерів. Інвестиції у чисту енергію тепер залежать не тільки від кліматичних цілей, але й від економічної вигоди.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/the-oil-and-gas-industry-in-net-zero-transitions-2024">IEA – The Oil and Gas Industry in Net Zero Transitions</a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<p><a href="https://www.bp.com/">bp.com</a><br />
<a href="https://www.shell.com/">shell.com</a><br />
<a href="https://www.totalenergies.com/">totalenergies.com</a><br />
<a href="https://www.equinor.com/">equinor.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank" style="color: #1E90FF; text-decoration: underline;">Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/naftogazovi-giganti-skorochuyut-investici%d1%97-u-nizkovuglecevu-energetiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/totalenergies/feed/ ) in 0.26472 seconds, on May 9th, 2026 at 6:12 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 9th, 2026 at 7:12 pm UTC -->