Шановні колеги та друзі!

Науково-технічний центр «Псіхея» разом із Комітетом з питань розвитку економічної конкуренції та Комітетом підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України запрошує Вас долучитись до роботи Комітету щодо вивчення ситуації на ринку тютюнових виробів та впливу на нього рішення Кабінету Міністрів України реалізувати в Україні експериментальний проєкт «Національний оператор на ринку тютюнових виробів».

Своєю Постановою від 09 вересня 2020 р. № 840 Кабінету Міністрів України погодився з пропозиціями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства втілення цього проекту, які були розроблені, за повідомленням на сайті самого Міністерства, на виконання доручень Прем’єр-міністра України та за результатами узгоджувальних нарад у Службі безпеки України за участю Міністерства фінансів, Міністерства внутрішніх справ та Антимонопольного комітету України.
В той же час ухвалення цього рішення викликало негативну реакцію у значної кількості учасників ринку тютюнових виробів. За повідомленням Комітету, первинне вивчення положень зазначеного проекту, проведене фахівцями ТПП України, виявило деякі можливі суперечності із вимогами діючого законодавства України.
Для досягнення прозорості прийняття рішень, всі обговорення пропозицій та висновків представників влади, незалежних експертів і учасників ринку, які будуть отримані на запланованих Комітетами ТПП у різних формах консультацій, обговореннях, онлайн та очних зустрічах, проводитиметься на основі новітніх технологій online-роботи — експертної системи PsycheaExpertus (реєстрація обов’язкова). Наразі Комітетом з питань розвитку економічної конкуренції при ТПП України відкрито обговорення для усіх зацікавлених на сторінці Комітету у Facebook.

Зі свого боку, НТЦ «Псіхея» буде постійно інформувати громадськість про події, які відбуваються у рамках зазначених заходів.

Також затверджено склад нової Ради ТПП України, до якої увійшов 91 представник, серед яких керівники бізнесу, представники комітетів, котрі представляють всі регіони України та галузі нашої економіки.

Про це повідомила пресслужба Торгово -Промислової палати України.

Палатою розроблено стратегію, за напрямами якої організація працюватиме у найближчі п’ять років.

Місія ТПП України полягає в забезпеченні сприятливого бізнес-середовища в Україні, створенні та розширенні можливості розвитку бізнесу через відкриття нових ринків для вітчизняного експорту, сприяння динамічній інтернаціоналізації українського бізнесу та активній інтеграції у світову економіку, а також надання послуг, затребуваних бізнесом.

Для її втілення визначено 7 стратегічних цілей, які формують основні напрями діяльності на найближчі 5 років. Серед них – GR-вектор, просування експорту, арбітраж, цифровізація тощо.

«Ми традиційно будемо захищати інтереси українського бізнесу всередині та зовні країни. Зараз ми є свідками початку нової епохи міжнародної економіки та торгівлі. І ТПП України у цих глобальних процесах має почесну роль центру, який допомагає визначити місце України на міжнародній економічній мапі. За минулі 5 років Палата стала більш авторитетною та публічною. Ми успішно виконали Стратегію до 2020 року. Про це свідчить не лише затверджений звіт, а також позиція членів та партнерів Палати. Нас визнають. Нас чують. Це підтверджують численні вітання від споріднених організацій, уряду України, а головне – представників бізнесу», – сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Получить сертификат о форс-мажоре, ставшем причиной остановки бизнес-деятельности, можно и после окончания карантина, но готовить подтверждающие документы нужно сейчас. Сертификат, который в подтверждение влияния форс-мажора на бизнес выдает Торгово-промышленная палата (ТПП).

Об этом пишет UBR.ua.

17 марта, Верховная Рада принятием законопроекта №3219 включила введенный Кабмином общенациональный карантин в перечень объективных форс-мажорных обстоятельств, которые могут препятствовать субъекту хозяйствования выполнить те или иные договоренности.

Сертификат, который в подтверждение влияния форс-мажора на бизнес выдает Торгово-промышленная палата (ТПП), даст предпринимателям дополнительные правовые основания отсрочить или добиться пересмотра условий выполнения своих обязательств на время карантина – однако полностью их отменить сможет далеко не во всех случаях. В частности, от обязанности оплате аренды после завершения карантина сертификат не освободит.

Эксперты поясняют, что свидетельство, не имея статуса государственного акта, напрямую не обязывает противоположную сторону предоставлять послабления на его основании. В случае, если партнеры не достигнут компромисса при прямых переговорах, оно будет учитываться лишь как одно из доказательств в суде, хоть и может усилить позицию полагающейся на него стороны.

Кроме того, на судебный вердикт также окажут влияние изначально прописанные условия договора, включая упоминание в нем форс-мажор в принципе. Чтобы получить свидетельство в ТПП, как и до принятия закона, предприниматель должен будет подготовить конкретные документальные обоснования причинно-следственной связи неисполнение им своих обязательств и повлиявшего на это карантина.

UBR.ua выяснял, кому стоит оформить сертификат, а в каких случаях лучше воспользоваться иными способами решения конфликтных ситуаций.

В ТПП подтвердили UBR.ua, что начнут заверять свидетельства о форс-мажоре на основании карантина с момента публикации законодательных изменений. К этому в организации уже готовятся, корректируя собственные нормативные документы.

Для удостоверения того, что форс-мажор стал причиной неисполнение обязательств, предприниматель должен обратиться в одно из региональных отделений ТПП. Представители Палаты уполномочены в ответ на заявку подтвердить или опровергнуть реальность негативного влияния форс-мажорных обстоятельств и, в случае позитивного вердикта, выдать сертификат в течение 7 дней.

Субъект малого предпринимательства оплачивает лишь рассмотрение специалистами ТПП заявки и предоставленных документов, сама же выдача сертификата – бесплатна. При этом для различных ситуаций предусмотрена неодинаковая оплата услуги, цену которой можно определить с помощью калькулятора. Так, засвидетельствование обстоятельств, которые сделали невозможным выполнения обязательств по договорам между резидентами Украины, малому предпринимателю обойдется в 3330 тыс грн.

Для отдельных случаев предусмотрено более дорогостоящее, но срочное рассмотрение заявки в течение 2-3 дней. Стоит отметить, что в виду карантина и с целью облегчения работы бизнеса процесс обработки документов уже максимально переведен в онлайн-режим. ТПП также предоставляет предварительные юридические консультации по телефону и электронной почтой.

Президент ТПП Геннадий Чижиков заверил UBR.ua, что стоимость услуг не будет поднята и в дальнейшем. Не имеют оснований и опасения бизнеса по поводу необходимости скорейшего получения свидетельств: заявители смогут подать заявление на свидетельство и после завершения карантина, но на данном этапе важнее правильно оформить документы, доказывающие форс-мажорные причины остановки бизнес-деятельности.

«Из-за вызванного карантином стресса все хотят получить свидетельства как можно скорее, – и мы будем предоставлять их желающим в ответ на заявки в предусмотренный законом срок. Однако, в случае, когда заявитель работает с партнером на основе постоянно действующего контракта и перед ним не стоит задача исполнить условия соглашения уже завтра, мы призываем подождать с подачей заявки на сертификат до конца карантина. В обратном случае высока вероятность необходимости повторить процедуру, ведь документ работает лишь на определенный срок, а мы пока не знаем, до какого периода будет продлен карантин и какие дополнительные ограничения коснуться бизнеса», – разъясняет ситуацию Чижиков.

Среди первоочередных действий, которые обеспечат получение сертификата, Чижиков выделил как можно более быстрое оформление приказа об остановке деятельности, а также оповещение всех партнеров о завершении работы и невозможности исполнять свои обязательства в связи с карантином.

Заявка о форс-мажорном свидетельстве для малого бизнеса будет рассматриваться ТПП быстро и, в очевидных случаях, приниматься на основании нескольких документов, говорит Чижиков. К более сложным относятся связанные с внешнеэкономической деятельностью, деятельностью крупного бизнеса либо частичным сохранением рабочего режима случаи – они могут потребовать более детального рассмотрения.

«Обращение за сертификатом – это крайняя мера. Я думаю, большинство связанных с карантином сложностей будут разрешаться посредством переговоров между партнерами и добровольным внесением изменений в условия соглашений. Всем нашим коллегам мы рекомендуем поступать именно таким образом», – выразил уверенность Геннадий Чижиков.

Международный коммерческий арбитраж суд при Торгово-промышленной палате Украины может выполнять роль основной площадки для рассмотрения инвестиционных споров. Об этом сказал президент ТПП Геннадий Чижиков во время форума LevelUp Ukraine 2020.

Об этом сообщают «Українські новини».

«За последние пять лет международный арбитраж при Торгово-промышленной палате Украины рассмотрел около трех тысяч дел. Примерно такое же количество дел за тот же период рассмотрел Лондонский арбитраж. Сегодня решения украинского арбитражного суда признают и выполняют в 110 странах мира. Мы информировали правительство о том, что украинский международный арбитраж за 25 лет работы стал одним из наиболее авторитетных в Европе», – сказал Геннадий Чижиков.

Международный коммерческий арбитражный суд при Торгово-промышленной палате возглавляет Николай Селивон, глава Конституционного суда Украины в 2002-2005 годах. Решения по 65% дел суд принимает в течение трех месяцев. Для рассмотрения дел привлекают более 120 арбитров из 35 стран мира, 60% юристов – специалисты из других стран.

Голова Національної комісії, що здійснює регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко три місяці на посаді керівника регулятора. Про перші результати та з якими труднощами довелося зіштовхнутися вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю.

Повний текст розмови друкує «Інтерфакс-Україна».

Як зазначила керівник НКРЕКП, основними перемогами команди за ці три місяці можна вважати розблокування видачі ліцензій, вирішення проблеми з алгоритмами перерахування коштів, забезпечення злагодженої підготовки до опалювального періоду, також розглянуто багато питань порушення ліцензійних умов. Ще однією важливою перемогою, зазначила О.Кривенко, є синхронізація нормативної бази відповідно до європейського законодавства.

«Щодо «зради». На ринку природного газу було передбачено, що з 1 серпня запрацює добове балансування. Як ви знаєте, цього не сталося, «- сказала голова НКРЕКП.

В розмові Оксана Кривенко зауважила, що комісія прийняла рішення про скасування з 1 липня 2019 року формули «Роттердам+», відзначивши, що багато європейських експертів високо оцінили цю формулу.

Раніше «Термінал» писав, формула «Роттердам+» сформувала прозорі цінові орієнтири, що дало можливість енергетичним компаніям довгостроково планувати роботу і збільшити інвестиції у вугільну галузь.Про це завив Сергій Сапегін,  директор НТЦ «Псіхєя», презентуючи результати обговорення формульного ціноутворення на вугілля на платформі PsycheaEXPERTUS.

Торгово-промислова палата України ініціювала розроблення національного «Порядку денного бізнесу до влади» (National Business Agenda).

Вирішення організаційних і технічних питань із підготовки цього документа покладено на Науково-технічний центр «Псіхєя». Тож було розпочато збір пропозицій  від суб’єктів господарювання, членів галузевих і професійних асоціацій та об’єднань.

Своє бачення перешкод для розвитку українського бізнесу вже сформулювали представники різних галузей. І більшість з них головною  проблемою виділили  — дефіцит кадрів, спровокований виїздом людей робочих спеціальностей за кордон.

Відповідно було запропоновано і ряд кроків, що призвели б до покращення ситуації.

Збір пропозицій триває, тож ви теж можете долучитися до формування «Порядку денного бізнесу до влади» та висловитися про свої проблеми чи поділитися ідеями щодо розвитку бізнесу в Україні.

Долучитися до формування «Порядку денного бізнесу для влади» можна за посиланням:

https://psychea.com.ua/users/new_through_invite?token=e5e35a81e643b0ce0389901573853bc3021bdc59

Пропозиції кожного з Вас є дуже цінними. Щоб усі думки були належним чином враховані, попередньо зареєструйтеся та повідомте нас про початок роботи над документом. З усіма питаннями, що виникатимуть, звертайтеся Psychea.NBA@gmail.com або за тел. +380 (44) 223-50-03 (багатоканальний), +380 (67) 401-31-51, +380 (50) 310-7731.

Шановні колеги!
Торгово-промислова палата України ініціювала розроблення національного Порядку денного бізнесу до влади (National Business Agenda). Мета проекту: визначення переліку нагальних проблем бізнесу, які треба вирішити для його розвитку. Органам влади будуть надані рекомендації для їхнього вирішення.

Пропонуємо врахувати і ваші пропозиції для максимальної об’єктивності та повноти Порядку денного бізнесу до влади. В системі PsycheaEXPERTUS вже надані пропозиції іншими компаніями та асоціаціями та йде обговорення.

Пропонуємо усім без винятку суб’єктам господарювання, галузевим асоціаціям та об’єднанням долучитися до формування Порядку денного бізнесу для влади за посиланням:

https://psychea.com.ua/users/new_through_invite?token=e5e35a81e643b0ce0389901573853bc3021bdc59

З усіма питаннями, що виникатимуть щодо надання пропозиції, звертайтеся до НТЦ «Псіхєя»: тел. +380 (44) 223-5003 (багатоканальний), +380 (67) 401-3151, +380 (50) 310-7731; електронна скринька Psychea.NBA@gmail.com.

Торгово-промислова палата України запрошує долучитися до ліквідації надмірних регуляторних бар’єрів , які заважають діяльності бізнесу та висловити свої думки щодо тих Розпоряджень і Постанов Кабінету Міністрів України, скасування яких усуне надлишкові регулювання відносин  між державою та бізнесом.

Питання дерегуляції визначено пріоритетним на вересень цього року під час засідання Кабінету Міністрів України.

Враховуючи те, що дерегуляція є актуальним аспектом державної політики підтримки підприємницької діяльності і спрямована на створення  ефективно працюючої економічної системи, зменшення державного  втручання в діяльність підприємств та визначена складовою частиною європейської інтеграції відповідно до «Стратегії реформ – 2020» — Ваша думка може вплинути на прийняття важливих рішень.

Пропозиції щодо скасування розпоряджень  і  постанов Кабінету Міністрів України, а також інших нормативних актів з зазначенням положень, які потрібно скасувати, та на скільки, на вашу думку, відміна цих положень ефективна, просимо надсилати на електронну адресу заступника директора дирекції взаємодії з бізнесом, регіональними ТПП та органами державної влади ТПП України Гордини В. М. pdv-zed@ucci.org.ua   або  vnd-zed@ucci.org.ua до 20.08.2018 року.

Для державних і приватних шахт з’явилися зрозумілі цінові орієнтири: вони мають змогу не лише розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але й планувати свою діяльність.

Про це завив Сергій Сапегін, глава комітету з питань розвитку конкуренції при Торгово-промисловій палаті, директор НТЦ «Психея», презентуючи результати обговорення формульного ціноутворення на вугілля на платформі PsycheaEXPERTUS, повідомляє Главком.

Як зазначив С. Сапегін, методика розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля (Роттердам +), сформувала прозорі і зрозумілі цінові орієнтири, що дало можливість енергетичним компаніям довгостроково планувати роботу і збільшити інвестиції у вугільну галузь.

«З моєї точки зору і з точки зору експертів, які працювали в комітеті з розвитку економічної конкуренції при ТПП, експерти прийшли до думки, що прийняття формули — це крок вперед, оскільки в ціноутворенні з’явилася якась прозорість. Для державних і приватних шахт з’явилися якісь зрозумілі цінові орієнтири, вони мають змогу не лише розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але й планувати свою діяльність», — наголосив він.

Сапегін підкреслив, що прив’язка до імпортного паритету природно для дефіцитного ринку, і 12-місячний лаг у формулі згладжує різкі коливання цін на світових ринках. «Як тільки країна стала імпортозалежною, ми автоматично були вимушені прив’язуватися до імпортного паритету. Тому що якби зробили якийсь інший інструмент для ціноутворення, ми б просто не отримали збалансованого ринку. Формула побудована таким чином, що вона усереднює показники європейських котирувальних агентств у попередні 12 місяців. Це дозволяє планувати їм своє виробництво, інвестиції на тривалий період», — сказав він.

Як зазначає директор НТЦ «Психея», методика «витрати плюс», що діє до прийняття формули, несла суттєві корупційні ризики. «Якщо повернутися до «витрат плюс», то ми повернемося знову до корупційної складової, тому що кожному потрібен свій плюс. І тут чиновник знову починає рулити, і не безкоштовно. Тому мені здається, що НКРЕКП прийняла таке рішення зробити одну-єдину загальнозрозумілу для всіх, прозору формулу», — підкреслив він.

За словами експерта, Україна увійшла в передвиборний період і формула «Роттердам+» стала частиною політичного порядку. «Не варто забувати, що ми увійшли в передвиборний рік, тому політики використовують різні приводи для того, щоб заробити собі політичний авторитет».

Як повідомлялося, в березні 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з цією методикою, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації обчислюється за формулою «вартість вугілля в порту Роттердам + вартість його доставки в Україну». На цій підставі формула отримала назву «Роттердам +».

Раніше Термінал інформував, у Дніпрі пройшла міжнародна конференція, присвячена питанням вугледобувної галузі.