Оголошена президентом США Дональдом Трампом угода щодо доступу до венесуельських нафтових резервів поки не виглядає для ринку як подія, здатна змінити баланс постачання. Текст договору не оприлюднено, американські посадовці по-різному описують структуру домовленості, а заявлені Каракасом доходи не витримують базового порівняння з попередніми нафтовими надходженнями Венесуели.

Угода на 65 млрд барелів резервів не стала головним чинником для Brent

Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив у Truth Social нову угоду з Венесуелою, назвавши її «найбільшою нафтовою угодою у світовій історії». За його словами, держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет вели переговори з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес, щоб забезпечити контроль США над більшістю в понад 65 млрд барелів венесуельських нафтових резервів.

Родрігес у телевізійному зверненні в суботу назвала домовленість «історичною» та описала 25-річну угоду, яка охоплює 17 нафтових родовищ із цільовим видобутком 1,5 млн барелів на добу.

Але жодна зі сторін не оприлюднила текст угоди. Нафтовий ринок також не поводиться так, ніби відбулася подія історичного масштабу: Brent у понеділок вранці зріс більш ніж на 2%, але це пов’язано не з Венесуелою, а з ударами США по іранських ракетних пускових установках біля Ормузької протоки.

США не дали узгодженого пояснення структури домовленості

За повідомленням PBS із посиланням на американського посадовця, домовленість нібито дає Вашингтону 55% ефективної участі у новоствореній приватній компанії, яка керуватиме 17 родовищами, а також право купувати нафту за собівартістю для Стратегічного нафтового резерву США.

Водночас Wall Street Journal повідомив іншу версію: 35% пасивної участі у North American Blue Energy Partners, компанії, яка вже видобуває близько 200 тис. барелів на добу у Венесуелі, через «penny warrants» Пентагону, а не через пряму купівлю частки.

Пентагон заперечив цю версію протягом доби. Речник Шон Парнелл заявив, що Office of Strategic Capital не набуває часток у приватних компаніях.

«Office of Strategic Capital не бере часток у приватних компаніях», — заявив речник Пентагону Шон Парнелл.

Ці дві версії ніхто не узгодив, а публічного тексту контракту, який міг би зняти суперечності, немає.

Компанія в центрі угоди пов’язана з непрозорою зміною власності

North American Blue Energy Partners очолює Алехандро Бетанкур, венесуельський нафтовий трейдер із давніми політичними зв’язками в Каракасі. За кілька тижнів до оголошення угоди покупець, пов’язаний із Бетанкуром, придбав міноритарну частку в NABEP, яка раніше належала флоридському нафтовому трейдеру Гаррі Сардженту III.

У матеріалі Сарджента описано як фігуру, яку союзники США звинувачували у підтримці колишнього уряду Мадуро. Через кілька днів після закриття продажу Міністерство фінансів США заморозило його офшорну холдингову компанію. Це не доводить корупційності нової угоди, але відтворює непрозорий стиль домовленостей, який роками характеризував нафтовий сектор Венесуели.

Борги перед Exxon і ConocoPhillips залишаються бар’єром для нових інвестицій

Вашингтон намагається повернути великі нафтові компанії до Венесуели, але ключова перешкода залишається незмінною: країна не сплатила старі борги.

Exxon і ConocoPhillips були витіснені з Венесуели під час хвилі націоналізації 2007 року за Уго Чавеса та згодом виграли міжнародні арбітражі, рішення яких Каракас повністю не виконав. Лише ConocoPhillips, за даними з матеріалу, досі має отримати від $10 млрд до $12 млрд.

Генеральний директор ConocoPhillips Раян Ленс заявляв, що стягнення цього боргу є не другорядним питанням, а умовою для будь-яких нових інвестицій у країну.

Сукупні неврегульовані претензії щодо націоналізації та дефолтних облігацій оцінюються майже у $170 млрд. У матеріалі зазначено, що ці зобов’язання існують до нової угоди та мають пріоритет перед будь-якими новими інвестиціями.

Видобуток у Венесуелі не можна швидко наростити

Серед компаній, які сьогодні фактично працюють у Венесуелі, названо Chevron, що повністю не виходила з країни, а також менші незалежні компанії та сервісні фірми, готові приймати більший ризик. Exxon, за матеріалом, не раз називала країну непридатною для інвестування.

Навіть без урахування боргів венесуельська нафта складна для видобутку. Значна частина ресурсів у поясі Оріноко — це надважка нафта, яку потрібно змішувати з легшим розріджувачем, перш ніж вона зможе рухатися трубопроводом.

Rystad Energy у липні заявила, що для збільшення видобутку лише на 17% до 2028 року потрібні вища бурова активність, масштабні кампанії з ремонту свердловин, поліпшена інфраструктура та значно більша доступність бурових установок.

Франциско Мональді з Baker Institute Університету Райса сказав NPR, що багато родовищ у цій угоді досі не розроблені й потребуватимуть років, щоб почати щось виробляти. Він назвав швидкий стрибок видобутку малоймовірним.

Оцінка доходів у $209 млрд виглядає слабше після розрахунку на рік

Оцінка Родрігес щодо доходів базується на припущенні, що нафта триматиметься на рівні $65 за барель протягом наступних 25 років. Цього року Brent уже перевищує $90.

За розрахунками Каракаса, Венесуела отримуватиме $19 з кожного видобутого бареля, що дає $209 млрд за весь строк угоди. Але в перерахунку на 25 років це становить близько $8,4 млрд на рік.

Економіст Франциско Родрігес звернув увагу, що це менше за $18,4 млрд, які Венесуела отримала лише у 2025 році, коли видобувала приблизно 941 тис. барелів на добу. Він також зазначив, що фіксовані $19 за барель до кінця угоди істотно знеціняться: з урахуванням інфляції $19 у 2051 році дорівнюватимуть приблизно $9 сьогодні.

За фіскальними умовами, встановленими за Уго Чавеса, уряд Венесуели отримував понад 75 центів із кожного долара видобутої нафти через роялті, податки та дивіденди PDVSA.

Ринок чекає не заяв, а доказів виконання

Компанії заперечують реальності венесуельських резервів або стратегічної ваги контролю доступу до них. Але через два дні після оголошення угоди уряд США досі не описав її послідовно, компанії з технічним досвідом залишаються осторонь через неврегульовані борги, а цифра, яку Каракас використовує для продажу угоди всередині країни, виглядає значно меншою після базового перерахунку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Угода на 65 млрд барелів резервів не стала головним чинником для Brent

Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив у Truth Social нову угоду з Венесуелою, назвавши її «найбільшою нафтовою угодою у світовій історії». За його словами, держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет вели переговори з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес, щоб забезпечити контроль США над більшістю в понад 65 млрд барелів венесуельських нафтових резервів.

Родрігес у телевізійному зверненні в суботу назвала домовленість «історичною» та описала 25-річну угоду, яка охоплює 17 нафтових родовищ із цільовим видобутком 1,5 млн барелів на добу.

Але жодна зі сторін не оприлюднила текст угоди. Нафтовий ринок також не поводиться так, ніби відбулася подія історичного масштабу: Brent у понеділок вранці зріс більш ніж на 2%, але в матеріалі це пов’язано не з Венесуелою, а з ударами США по іранських ракетних пускових установках біля Ормузької протоки.

США не дали узгодженого пояснення структури домовленості

За повідомленням PBS із посиланням на американського посадовця, домовленість нібито дає Вашингтону 55% ефективної участі у новоствореній приватній компанії, яка керуватиме 17 родовищами, а також право купувати нафту за собівартістю для Стратегічного нафтового резерву США.

Водночас Wall Street Journal повідомив іншу версію: 35% пасивної участі у North American Blue Energy Partners, компанії, яка вже видобуває близько 200 тис. барелів на добу у Венесуелі, через «penny warrants» Пентагону, а не через пряму купівлю частки.

Пентагон заперечив цю версію протягом доби. Речник Шон Парнелл заявив, що Office of Strategic Capital не набуває часток у приватних компаніях.

«Office of Strategic Capital не бере часток у приватних компаніях», — заявив речник Пентагону Шон Парнелл.

У матеріалі зазначено, що ці дві версії ніхто не узгодив, а публічного тексту контракту, який міг би зняти суперечності, немає.

Компанія в центрі угоди пов’язана з непрозорою зміною власності

North American Blue Energy Partners очолює Алехандро Бетанкур, венесуельський нафтовий трейдер із давніми політичними зв’язками в Каракасі. За кілька тижнів до оголошення угоди покупець, пов’язаний із Бетанкуром, придбав міноритарну частку в NABEP, яка раніше належала флоридському нафтовому трейдеру Гаррі Сардженту III.

У матеріалі Сарджента описано як фігуру, яку союзники США звинувачували у підтримці колишнього уряду Мадуро. Через кілька днів після закриття продажу Міністерство фінансів США заморозило його офшорну холдингову компанію.

Автор матеріалу наголошує: це не доводить корупційності нової угоди, але відтворює непрозорий стиль домовленостей, який роками характеризував нафтовий сектор Венесуели.

Борги перед Exxon і ConocoPhillips залишаються бар’єром для нових інвестицій

Вашингтон намагається повернути великі нафтові компанії до Венесуели, але ключова перешкода залишається незмінною: країна не сплатила старі борги.

Exxon і ConocoPhillips були витіснені з Венесуели під час хвилі націоналізації 2007 року за Уго Чавеса та згодом виграли міжнародні арбітражі, рішення яких Каракас повністю не виконав. Лише ConocoPhillips, за даними з матеріалу, досі має отримати від $10 млрд до $12 млрд.

Генеральний директор ConocoPhillips Раян Ленс заявляв, що стягнення цього боргу є не другорядним питанням, а умовою для будь-яких нових інвестицій у країну.

Сукупні неврегульовані претензії щодо націоналізації та дефолтних облігацій оцінюються майже у $170 млрд. У матеріалі зазначено, що ці зобов’язання існують до нової угоди та мають пріоритет перед будь-якими новими інвестиціями.

Видобуток у Венесуелі не можна швидко наростити

Серед компаній, які сьогодні фактично працюють у Венесуелі, названо Chevron, що повністю не виходила з країни, а також менші незалежні компанії та сервісні фірми, готові приймати більший ризик. Exxon, за матеріалом, не раз називала країну непридатною для інвестування.

Навіть без урахування боргів венесуельська нафта складна для видобутку. Значна частина ресурсів у поясі Оріноко — це надважка нафта, яку потрібно змішувати з легшим розріджувачем, перш ніж вона зможе рухатися трубопроводом.

Rystad Energy у липні заявила, що для збільшення видобутку лише на 17% до 2028 року потрібні вища бурова активність, масштабні кампанії з ремонту свердловин, поліпшена інфраструктура та значно більша доступність бурових установок.

Франциско Мональді з Baker Institute Університету Райса сказав NPR, що багато родовищ у цій угоді досі не розроблені й потребуватимуть років, щоб почати щось виробляти. Він назвав швидкий стрибок видобутку малоймовірним.

Оцінка доходів у $209 млрд виглядає слабше після розрахунку на рік

Оцінка Родрігес щодо доходів базується на припущенні, що нафта триматиметься на рівні $65 за барель протягом наступних 25 років. У матеріалі зазначено, що цього року Brent уже перевищує $90.

За розрахунками Каракаса, Венесуела отримуватиме $19 з кожного видобутого бареля, що дає $209 млрд за весь строк угоди. Але в перерахунку на 25 років це становить близько $8,4 млрд на рік.

Економіст Франциско Родрігес звернув увагу, що це менше за $18,4 млрд, які Венесуела отримала лише у 2025 році, коли видобувала приблизно 941 тис. барелів на добу. Він також зазначив, що фіксовані $19 за барель до кінця угоди істотно знеціняться: з урахуванням інфляції $19 у 2051 році дорівнюватимуть приблизно $9 сьогодні.

За фіскальними умовами, встановленими за Уго Чавеса, уряд Венесуели отримував понад 75 центів із кожного долара видобутої нафти через роялті, податки та дивіденди PDVSA.

Ринок чекає не заяв, а доказів виконання

Матеріал не заперечує реальності венесуельських резервів або стратегічної ваги контролю доступу до них. Але через два дні після оголошення угоди уряд США досі не описав її послідовно, компанії з технічним досвідом залишаються осторонь через неврегульовані борги, а цифра, яку Каракас використовує для продажу угоди всередині країни, виглядає значно меншою після базового перерахунку.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com, Michael Kern, 31 серпня 2026 року; Al Jazeera, PBS, Wall Street Journal, Fortune, Houston Chronicle, Rystad Energy, NPR, Trading Economics.

Світовий нафтовий ринок на початку 2026 року перебуває у стані нестійкої рівноваги. Суперечливі сигнали з Білого дому щодо можливих дій США проти Ірану провокують різкі коливання цін, посилюють нервозність трейдерів і накладаються на низку інших факторів – від атак на танкери у Чорному морі до рекордного імпорту нафти Китаєм.

Геополітична невизначеність і цінові коливання

Ключовим драйвером ринку цього тижня стали очікування щодо можливих військових дій США проти Ірану. Саме вони спричинили короткострокове зростання цін, яке згодом було знівельоване більш заспокійливими заявами президента США.

• ICE Brent протягом тижня коливався поблизу 65 доларів за барель, демонструючи різкі рухи вгору і вниз.
• Ринок реагував не на факти, а на очікування та риторику, що перетворило торги на гру в здогадки щодо наступного кроку Вашингтона.
• Відсутність новин із Венесуели, здатних реально вплинути на баланс попиту і пропозиції, лише підсилила роль політичних заяв.

OPEC і довгостроковий оптимізм

Водночас Організація країн-експортерів нафти вперше представила прогноз попиту на 2027 рік, який виглядає значно оптимістичнішим за настрої ринку.

• OPEC очікує зростання світового попиту на нафту на 1,34 млн барелів на добу.
• Основні чинники – сильна економічна активність та повільніше, ніж очікувалося, поширення біопалива.
• Такий прогноз контрастує з поточною волатильністю, спричиненою геополітичними ризиками.

Санкції, танкери і ризики постачання

Окремим джерелом напруги стали дії США щодо морських постачань та безпекові інциденти у стратегічних морських вузлах.

• США отримали судові ордери на конфіскацію десятків танкерів, пов’язаних із венесуельською нафтовою торгівлею.
• Військові та берегова охорона США вже захопили порожній танкер, що вийшов з вод Венесуели на початку січня.
• У Чорному морі три атаки дронами на танкери біля узбережжя росії змусили кілька європейських НПЗ відмовитися від закупівель казахстанської нафти CPC Blend.
• Це призвело до зниження диференціалів цієї марки до дисконту відносно Dated Brent.

Європейські вузькі місця: логістика і регулювання

Європейський ринок додатково стикається з внутрішніми проблемами, що посилюють загальну нестабільність.

• Рух через протоку Дарданелли був зупинений через аварію судна Boston Beacon, що збільшило затримки транзиту до семи днів.
• Європейська комісія фактично паралізувала торгівлю, запропонувавши звільнити добрива від механізму вуглецевого коригування CBAM, попри 10 483 вже поданих на початку року декларацій.

Світовий попит: Китай як стабілізатор

На тлі геополітичних ризиків саме Азія демонструє фактор стабільного попиту.

• Китай у грудні збільшив імпорт сирої нафти на 17% у річному вимірі.
• Загальний обсяг склав 55,97 млн тонн або 13,18 млн барелів на добу, що стало історичним максимумом.
• Зростання імпорту з росії компенсувало скорочення постачання з Ірану.

Висновки для України в умовах широкомасштабної війни

Наведені тенденції мають пряме значення для України, яка функціонує в умовах постійних воєнних ризиків.

• Атаки на танкери підтверджують, що енергетична логістика є прямою ціллю у сучасних конфліктах.
• Для України це означає потребу у поєднанні військового захисту, інвестицій у резервні маршрути та страхування ризиків.

• Коливання Brent навколо 65 доларів за барель формують нестійку базу для внутрішніх цін.
• Зростає роль логістичної складової у кінцевій ціні пального та значення конкуренції між альтернативними маршрутами імпорту.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Після «найсильнішого з липня» підйому котирувань, спричиненого жорсткою риторикою Дональда Трампа щодо росії, ринок нафти стабілізувався. Первинним тригером виступили геополітичні ризики; подальша динаміка свідчить, що частину ризикової надбавки ринок уже врахував у цінах.

Стабілізація цін після геополітичного імпульсу

Що сталося

• Геополітичний імпульс: «hawkish» (жорстка) риторика Дональда Трампа щодо росії посилила геополітичні ризики.
• Ринкова реакція: відбувся найсильніший з липня підйом цін на нафту.
• Поточний стан: після стрибка ціни стабілізувалися, що вказує на часткове вичерпання короткострокового імпульсу.

Вплив на конкуренцію

• Цінова чутливість: різкий підйом свідчить про високу еластичність очікувань трейдерів до політичних сигналів, що тимчасово підсилює позиції виробників із нижчими граничними витратами.
• Перерозподіл маржі: у фазі різких коливань короткострокову вигоду отримують трейдери та хедж-фонди з кращими моделями керування ризиками; виробники та переробники стикаються з нерівномірним перерозподілом маржі залежно від ступеня хеджування.
• Конкурентні позиції експортерів: посилення геополітичної напруги навколо росії може тимчасово підвищувати ризикові знижки до її сорту нафти, що покращує відносну привабливість альтернативних постачань.

Ймовірні ринкові зміни

• Ризикова надбавка: після первинного сплеску ринок переходить до стабілізації, що свідчить про часткове зняття ризикової надбавки у цінах.
• Структура строкової кривої: імпульс волатильності здатен короткостроково змінювати баланс між спотом і ближніми ф’ючерсами, впливаючи на спреди й тактичні стратегії зберігання/відвантаження.
• Поводження учасників: на фоні геополітичних сигналів підвищується попит на хеджування, що посилює конкуренцію між постачальниками ліквідності на деривативних ринках.

Ринок

• Індекс чутливості до політики: епізод «найсильнішого з липня» підйому демонструє, що політичні коментарі високого рівня залишаються драйвером короткострокових трендів.
• Сигнал для інвесторів: стабілізація після стрибка вказує на швидке перетравлення новин і повернення до оцінки фундаментальних факторів.
• Конкуренція між бенчмарками: різна сила реакції на геополітичні ризики може змінювати відносні оцінки маркерних сортів, впливаючи на цінові диференціали і торгові потоки.

Джерела

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Британія обмежує видобуток у Північному морі попри тиск Трампа: жорсткіші правила та зростання імпортозалежності

Лейбористський уряд Великої Британії посилив екологічні правила для проєктів викопного палива, зобов’язавши враховувати «downstream» викиди. На тлі підвищення податку на прибутки від видобутку до 78% інвестклімат на британському континентальному шельфі (UKCS) погіршився; видобуток нафти торік у середньому становив 564 тис. барелів на добу після падіння на 11% у 2023–2024 рр.. Залежність від імпорту газу, за прогнозом, зросте з 55% зараз до 68% у 2030, 85% у 2040 та 94% у 2050, навіть за умови схвалення нових родовищ. Попри критику Дональда Трампа, уряд підтверджує курс на чисту енергію.

Північне море: регулювання, податки, видобуток, імпорт

1. Нові правила та їхній вплив

• У червні уряд запровадив вимогу, щоб будь-який новий проєкт враховував викиди від споживання палива (downstream) у процесі погодження.
• Мета: «щоб повні наслідки видобутку викопного палива для довкілля були враховані в рішеннях про погодження» (Департамент з енергетичної безпеки та Net Zero).
• Під впливом: щонайменше два родовища у Північному морі, що їх розробляють Shell та Equinor.
• Терміни рішень: очікуються восени або пізніше після подання оновлених оцінок.

2. Судові рішення та ліцензійна політика

• Січень: шотландський суд визнав незаконним схвалення Jackdaw (Shell) та Rosebank (Equinor та Ithaca Energy); проєкти мають бути переоцінені.
• Уряд ще у 2024 році заявив, що не надаватиме нових ліцензій, але не відкличе вже видані попередниками.

3. Податкова й інвестиційна рамка

• Після приходу до влади прем’єр-міністра Кіра Стармера ставка оподаткування прибутків від видобутку підвищена до 78%.
• Offshore Energies U.K. фіксує, що оператори переважно вважають британський шельф неконкурентним порівняно з іншими країнами та з офшорною вітровою енергетикою і CCS (технологіями уловлювання та зберігання вуглецю).
• Попри це, видобуток нафти може зрости у 2025–2026 рр. завдяки введенню в дію Penguins (Shell) та Murlach (BP).

4. Газова імпортозалежність

• 55% — нинішня залежність Британії від імпорту газу.
• 68% у 2030, 85% у 2040, 94% у 2050 — прогнозна траєкторія зростання імпортозалежності, навіть якщо будуть схвалені нові нафтогазові родовища.
• Причина: виснаження запасів у спадному басейні Північного моря.

5. Позиції ключових сторін

• Equinor про Rosebank:
  

  Ми зараз переглядаємо сьогоднішнє оголошення. Ми залишаємося відданими тісній співпраці з усіма зацікавленими сторонами для просування проєкту Rosebank… Ми вітаємо ясність і підтверджуємо, що подамо повну оцінку викидів від спалювання палива кінцевим користувачем відповідно до нових урядових настанов — Equinor.

• Дональд Трамп (візит до Шотландії та допис у Truth Social):
  

  Північне море — це «скриня скарбів», якою Британія не користується через високі податки; стимулюйте буровиків швидко. Величезне багатство для Британії та нижчі енерговитрати для людей! — Дональд Трамп.

• Ед Мілібенд (квітень):
  

  Покладання на викопне паливо означало, що після вторгнення росії в Україну ринки «зірвалися», а ціни злетіли; наслідки для вартості життя досі відчувають сім’ї. Перехід до чистої енергії — це не лише клімат, а й соціальна справедливість; анти-net-zero порядок денний ризикує втратити робочі місця майбутнього, тоді як зелена енергетика посилює національну безпеку — Ед Мілібенд.

6. Стратегічні наслідки для ринку

• Регуляторна визначеність через вимогу обліку downstream-викидів може розблокувати оцінки для Shell і Equinor.
• Податковий тиск 78% та судові ризики підвищують вартість капіталу для UKCS.
• Короткостроково: можливе зростання видобутку завдяки Penguins і Murlach.
• Довгостроково: тренд на зниження видобутку і зростання імпортозалежності газу до 94% у 2050.

7. Баланс аргументів

• Аргументи за посилення регулювання: повний облік викидів, соціальна справедливість, енергетична безпека через диверсифікацію.
• Аргументи критиків: високі податки, регуляторна невизначеність, втрата конкурентності UKCS.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

7 серпня 2025 року Сенат США оголосив про введення нових санкцій проти Російської Федерації. Зокрема, сенатори Лінсі Грем і Річард Блументал анонсували запровадження вторинних санкцій для країн, які продовжують закуповувати російську нафту. Ці заходи включатимуть обмеження для великих покупців, таких як Китай та Індія, що складають 70% від загальних продажів Росії.

Про це йдеться в інтерв’ю з Нью -Йоркським політиком Борисом Пінкусом.

Основні моменти нових санкцій

• Запровадження вторинних санкцій: Сенат США вводить штрафи для країн, що купують нафту та газ у Росії, а також інші енергетичні ресурси, включаючи Китай і Індію. Прогнозується, що це може спричинити скорочення постачання російської нафти на ринок.
• Чіткі терміни запровадження: Нові санкції набудуть чинності вже в найближчі дні, а найближчим часом Сенат має розглянути законопроект, що закріплює ці санкції на законодавчому рівні.
• Зміна підходу США: Сенат вирішив жорстко реагувати на політику Дональда Трампа щодо Росії, розкритикуючи його пасивну позицію, яка, на їхню думку, сприяла подальшій агресії з боку Кремля.

Вплив санкцій на ринок нафти

• Зростання цін на нафту: Запровадження санкцій, які обмежують постачання російської нафти, спричинить дефіцит нафти на глобальних ринках. Це неминуче призведе до збільшення цін на нафту, зокрема на марки Brent і WTI. Очікується, що ціни можуть зрости на 10-15% до кінця року.
• Інші країни-виробники нафти: У разі скорочення поставок з Росії, країни ОПЕК можуть намагатися компенсувати цей дефіцит, однак це може призвести до зростання цін внаслідок збільшеного попиту.
• Залежність від китайських і індійських покупців: Китай і Індія залишаються найбільшими покупцями російської нафти, але нові санкції змусить їх шукати альтернативи або ж піддасть їх економіку додатковим тарифам на імпорт, що також може вплинути на ринки нафти.

Реакція Трампа та його політика

• Протистояння в Конгресі: Трамп не підтримує жорстке посилення санкцій і вважає, що переговори з Росією все ще можливі. Однак під тиском сенаторів, що підтримують санкції, його можливості в цьому питанні обмежені.
• Вплив на енергетичну політику США: Трамп опинився під тиском не тільки у зовнішній політиці, але й у внутрішній — санкції можуть призвести до зростання цін на енергоносії в США, що вже сьогодні стає основним питанням для американців.
• Перехід до альтернативних постачальників: Вплив санкцій також надасть можливість для альтернативних постачальників нафти та енергоресурсів, зокрема з США та ОПЕК, проте, для повного компенсування обсягів постачання Росії знадобиться час.

Можливий сценарій для ринку нафти 

• Вплив на ціни на нафту: У найближчі місяці очікується зростання цін на нафту внаслідок зменшення постачання з Росії. Якщо санкції будуть успішно реалізовані, ціни на нафту можуть зрости на 10-15% до кінця року. Це створить додатковий тиск на ринок енергоресурсів.
• Перехід до альтернативних постачальників: Інші країни-виробники нафти, зокрема США і Саудівська Аравія, можуть збільшити видобуток, щоб компенсувати нестачу російських поставок. Проте, зважаючи на політичні напруження і логістичні труднощі, цей процес буде поступовим.
• Вплив на Україну та Європу: Санкції США можуть спричинити додаткове підвищення цін на нафту в Європі, де ринок вже відчуває вплив від інших політичних факторів. Україна, яка є важливим споживачем енергоносіїв, може зіткнутися з новими викликами у вигляді підвищення цін на пальне.

Джерело: Terminal

За матеріалами: СЧАСТЛИВАЯ (адаптовано)

Зростання вартості електроенергії в США ставить під сумнів обіцянки президента Дональда Трампа щодо дешевої енергії та низької інфляції. Попри падіння цін на нафту й бензин, витрати домогосподарств на енергоносії стрімко зростають, формуючи серйозну політичну та економічну проблему.

Ціни на електроенергію зростають швидше за інфляцію

Американці часто стежать за цінами на бензин, які безпосередньо впливають на споживчі настрої. Проте вартість електроенергії залишається менш помітною, хоча домогосподарства витрачають на неї більше, ніж на бензин. Вартість енергії для домогосподарств у США, включно з електрикою та іншими видами палива (мазут, пропан, природний газ), зросла на 7.1% за рік — це найбільший річний стрибок із 2023 року.

• Ціни на електроенергію в червні піднялися на 5.8%, що стало найбільшим зростанням із травня минулого року.
• Загальна інфляція в червні становила лише 2.7%.
• Отже, витрати на енергію зростають більш ніж удвічі швидше за інфляцію.

Причини стійкого подорожчання

Енергетичні ціни часто коливаються через геополітичні шоки, погоду чи зміни у попиті та пропозиції. Проте нинішнє зростання витрат на енергію — не випадковість. За прогнозом EIA, ціни на нафту й бензин падатимуть у 2025–2026 роках, однак роздрібні тарифи на електроенергію зростатимуть приблизно на 4% щороку, особливо в дорогих регіонах — на північному сході та Тихоокеанському узбережжі.

Протягом 15 років витрати на енергію для будинків у середньому зростали повільніше за загальний рівень інфляції — особливо якщо не враховувати стрибок після вторгнення рф в Україну у 2022 році.

Природний газ, що виробляється внаслідок фрекінгового буму, довго стримував тарифи. Він забезпечує 40% електрогенерації в США. Але обсяги експорту газу за 10 років зросли у п’ять разів, тоді як внутрішнє виробництво збільшилося лише на 46%. Це підштовхнуло внутрішні ціни вгору.

• Ціни на природний газ на 30% вищі, ніж під час першої каденції Трампа.
• Прогноз EIA — ще +6% цього року і +19% наступного.

Рекордне споживання та фактори попиту

Від 2010-х до початку 2020-х споживання електроенергії у США було стабільним завдяки ефективності. Проте в 2024 році споживання досягло рекордів і продовжує зростати.

• Зростаюче навантаження з боку дата-центрів для штучного інтелекту.
• Попит із боку комерційного та промислового секторів.
• Поширення електромобілів підвищує попит на електроенергію у домогосподарствах.

Обмеження інфраструктури та політичні парадокси

Одна з підписних ідей Трампа — «бурити більше», аби забезпечити США дешевим викопним паливом. Але це не вирішує проблему високих витрат на електрику:

• Нафта не є головним паливом для обігріву будинків чи виробництва електроенергії.
• Буріння виробляє більше газу як побічний продукт, але компанії не зацікавлені знижувати ціни настільки, щоб втрачати прибуток.
• Трамп не може наказати приватним виробникам бурити більше, як це роблять монархії Близького Сходу.

Інфраструктурні проблеми та тарифи

Американська енергетична мережа застаріла. У багатьох регіонах відсутні належні лінії електропередач чи трубопроводи для доставки дешевого газу чи сонячної енергії. Тарифна політика Трампа на метали підвищує вартість обладнання для масштабних інфраструктурних проєктів.

Регулятори обмежують підняття тарифів для споживачів, але змушені дозволяти витрати на модернізацію. Зокрема, будівництво сховищ для зберігання відновлюваної енергії, яка втрачається без негайного використання.

• Ці витрати часто передають споживачам через рахунки у вигляді «доставки» чи «трансмісії».
• Регулятори не контролюють ринкові ціни на паливо і часто дозволяють компенсувати їхнє зростання у тарифах.

Американці можуть не помічати підвищення вартості електроенергії так явно, як стрибок цін на бензин, але у підсумку ці витрати суттєво впливають на їхні бюджети. Попри обіцянки дешевої енергії, адміністрація Трампа стикається з системною проблемою зростання вартості електрики, що може стати серйозним політичним викликом на майбутнє.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Yahoo Finance

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Президент США Дональд Трамп готується презентувати пакет інвестицій на суму $70 мільярдів для зміцнення енергетичної та дата-інфраструктури країни. Анонс очікується під час саміту Pennsylvania Energy & Innovation Summit у Піттсбурзі.

Масштабна ініціатива для стратегічних регіонів

За інформацією Reuters, проєкт передбачає створення федерально-приватних партнерств і можливі реформи процедур погодження від Міністерства енергетики США. Хоча точний розподіл коштів поки не розкривається, пріоритет надаватимуть регіонам із проблемами перевантаження електромереж через зростання навантаження від ШІ — зокрема Пенсильванії, Техасу та Джорджії.

• Близько 60 керівників енергетичних та технологічних компаній візьмуть участь у саміті, серед них представники ExxonMobil, Amazon Web Services, Chevron, Palantir і BlackRock.

Енергетична інфраструктура під тиском зростання попиту

На тлі стрімкого зростання попиту на електроенергію від дата-центрів, аналітики Reuters зазначають, що ШІ-навантаження вже випереджають темпи генерації у ключових штатах. Наприклад, Meta нещодавно уклала 20-річну угоду з Constellation на постачання 1.1 ГВт ядерної енергії з Clinton Clean Energy Center в Іллінойсі.

Критика можливого повернення до традиційної генерації

Аналітики вважають, що пропозиція Трампа може стимулювати повернення інвестицій у викопне паливо та ядерну енергетику, зменшуючи федеральну підтримку для вітрової та сонячної генерації. Bloomberg повідомляє, що план потенційно скоротить податкові кредити, запроваджені Інфляційним актом, що може поставити під загрозу понад 300 ГВт майбутніх відновлюваних потужностей.

Критики стверджують, що такий енергетичний зсув може підтримати застарілу інфраструктуру ціною досягнення цілей декарбонізації.

Індустріальні об’єкти як частина AI-Energy Corridors

Як зазначає CBS News, до програми також увійде перепрофілювання колишнього сталеливарного заводу в Аліквіппі під великий дата-центр. Цей об’єкт стане ядром одного з кількох нових AI-Energy коридорів, які планується створити в межах проєкту.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters, Bloomberg, CBS News, Axios

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Президент США Дональд Трамп підтвердив продовження постачання американської зброї Україні через НАТО та оголосив про підготовку «значної заяви» щодо росії на понеділок. Водночас на тлі дипломатичних зусиль російська атака дроном у Харківській області призвела до жертв серед цивільного населення.

Заяви Трампа про постачання зброї і санкції

10 липня Трамп заявив, що США відправляють зброю до НАТО, яке повністю фінансує це постачання:

«Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО платить за цю зброю на 100 %. Зброя, яка виходить, надходить до НАТО, а потім НАТО передає її Україні», — сказав Трамп в інтерв’ю NBC.

Це прозвучало через тиждень після оголошення Пентагоном про тимчасове призупинення частини поставок через побоювання щодо скорочення власних запасів США. 8 липня Трамп фактично змінив підхід і пообіцяв відновити постачання оборонної зброї на тлі активізації наступу росії.

Президент США також висловив незадоволення діями президента росії путіна та повідомив про розгляд нових санкцій проти москви:

• Серед них — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блументаля про запровадження санкцій і тарифів проти країн, що підтримують воєнні зусилля росії.
• Окремий акцент на обмеженнях для банківської системи росії.

Трамп підкреслив:

«Думаю, у понеділок у мене буде велика заява щодо росії».

Наслідки атаки дронами на Харківщині

На тлі заяв Трампа Україна зазнала нової атаки дронами: щонайменше одна людина загинула, ще 14 отримали поранення внаслідок удару по Харківській області. Пошкоджено зокрема й пологовий будинок у Харкові, повідомив голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.

російська сторона традиційно не коментувала ці удари, натомість звинуватила Україну в атаці на Тульську область, де також загинула одна людина. Телеграм-канали припускали можливу спробу удару по заводу дронів «Кронштадт».

Зеленський про відновлення і союзників

Президент України Володимир Зеленський 9 липня виступив у Римі на конференції з відновлення України, закликавши союзників активніше використовувати заморожені російські активи для фінансування відбудови:

«Важливо, щоб Польща продовжувала залишатися ключовим логістичним і транзитним хабом для міжнародної допомоги Україні», — наголосив Зеленський, подякувавши прем’єру Польщі Дональду Туску за участь у конференції та долучення до Європейського Флагманського Фонду для відбудови України.

Американська дипломатія та санкційний тиск

10 липня держсекретар США Марко Рубіо під час зустрічі з головою МЗС росії Сергієм Лавровим у Малайзії підкреслив необхідність більшої гнучкості москви у переговорах:

«Нам потрібна дорожня карта для завершення цього конфлікту. Це була відверта розмова», — сказав Рубіо після зустрічі в Куала-Лумпурі на полях заходу АСЕАН.

Він пояснив, що адміністрація Трампа веде діалог із Сенатом щодо нового пакету санкцій. Рубіо спростував повідомлення про повне припинення американської військової допомоги Україні:

• Більшість допомоги ніколи не зупинялась.
• Вказав на гостру потребу України в системах Patriot, наявних у Європі, та закликав партнерів надати їх.
• Наголосив на серйозних втратах росії — близько 100 000 солдатів загиблими з січня, попри менші, але теж значні втрати України.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com RFE/RL, Reuters

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Попри різке урізання фінансування федеральних програм, виробники стійкого авіаційного пального (SAF) у США залишаються впевненими, що податкові пільги за програмою «45Z» збережуться, принаймні частково, навіть після ухвалення «Великого прекрасного закону» адміністрації Трампа.

Фінансові ризики для екологічного авіапального

• 45Z — ключова податкова ініціатива, яка забезпечує підтримку виробництва SAF у США та стимулює інвесторів у галузі відновлюваної енергії.
• Президент США Дональд Трамп просуває масштабний законодавчий пакет, який скорочує витрати на низку екологічних і соціальних програм.
• Скорочення федерального фінансування вже відчувається учасниками ринку SAF, які попереджають про можливу втрату конкурентних переваг.
• Виробники SAF у США зберігають обережний оптимізм, сподіваючись на збереження щонайменше часткового фінансування за схемою «45Z».

«Скасування цієї податкової пільги створить додаткові бар’єри для переходу до чистих видів пального в авіації. Ми вже фіксуємо сповільнення інвестицій», — заявив один із представників провідного SAF-виробника у США.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Energy Intelligence

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF